Вплив екологічних і соціально-гігієнічних факторів на захворюваність карієсом зубів у дітей та обґрунтування методів профілактики в різних кліматично-географічних районах Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.22 - стоматологія

Вплив екологічних і соціально-гігієнічних факторів на захворюваність карієсом зубів у дітей та обґрунтування методів профілактики в різних кліматично-географічних районах Криму

Михайлова Тетяна Вікторівна

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чумакова Юлія Геннадіївна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділу захворювань пародонта

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділення стоматології дитячого віку

- доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку

Захист відбудеться «18» жовтня 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «17» вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

1. Загальна характеристика роботи

карієс зуб географічний лікувальний

Актуальність теми. Проблема карієсу зубів у дітей залишається однією з найважливіших в сучасній стоматології, що обумовлено його масовою поширеністю, високою інтенсивністю, остаточною невирішеністю питань патогенезу, профілактики і лікування (Леонтьев В.К., 1997; Деньга О.В., 2001; Леус П.А., 2002; Іванов В.С., 2003; Кузьмина Э.М., 2003; Хоменко Л.О., 2004; Кисельникова Л.П., 2006; Федоров Ю.А., 2007; Messer L.B., 2000; Amstrong F.A., 2002; Petersen P.E., 2005).

Відомо, що на рівень захворюваності карієсом зубів у населення впливають геохімічні і агрокліматичні особливості місцевості, хімічний склад води, ґрунту, повітря, їжі, які в цілому характеризують екологічне місце існування людини (Горзов И.П., 1991; Косенко К.Н., 1994; Кузьмина Э.М., 1995; Казакова Р.В., 1996; Деньга О.В., 2001; Каськова Л.Ф., 2003; Чижевский И.В., 2004; Ковач И.В., 2006; Ekstand J., 1989).

Одиничні епідеміологічні дослідження, проведені в Криму більше 20 років тому, не враховували вікову динаміку дитячого населення, взаємозв'язок стоматологічної захворюваності з екобіологічними характеристиками, не визначені провідні фактори ризику карієсу зубів у дітей Криму, що утрудняє вибір адекватних заходів комплексної профілактики захворювання в регіоні. Тому як і раніше актуальним, особливо на сучасному етапі у зв'язку з складною екологічною ситуацією в Криму і на Україні в цілому, є вивчення кліматично-географічних особливостей кожного конкретного регіону з метою оцінки впливу факторів навколишнього середовища на стоматологічну захворюваність і розробка комплексних регіональних програм профілактики.

Профілактичний напрям в стоматології залишається пріоритетним. Удосконалюються і впроваджуються заходи, спрямовані на обмеження споживання вуглеводів, поліпшення хімічного складу питної води, раціональну гігієну порожнини рота, використання ремінералізуючих засобів, призначення засобів і методів, що підвищують неспецифічну резистентність тканин порожнини рота і карієсрезистентність твердих тканин зуба, регуляцію харчування і гігієнічних навичок.

В останні роки набула широкого поширення адаптогенна концепція профілактики і лікування основних стоматологічних захворювань у дітей (Деньга О.В., 2001; Левицкий А.П., 2003). Підтверджена роль адаптаційно-трофічних систем організму в розвитку карієсу зубів і його ускладнень (Деньга О.В. с соавт., 1997; Ковач И.В., 2006). Накопичено великий досвід ефективного застосування препаратів біорегуляторних речовин в комплексі лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів (Дрожжина В.А., 1996; Каюкова В.Д., 1996; Кравець Т.П., 1999; Семенов К.А., 2003; Білищук М.В., 2005; Смоляр Н.І. із співавт., 2005; Амеліна Н.В., 2008; Крячко А.Г., 2008). Представляє інтерес подальший пошук природних адаптогенів для корекції дезадаптаційних станів у дітей при дії шкідливих факторів навколишнього середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів НДР кафедри терапевтичної стоматології «Епідеміологія стоматогенних осередків інфекції і їх лікування традиційними і нетрадиційними методами» (№ ДР 0198U007465) і кафедри загальної гігієни з екологією людини «Вплив екологічної ситуації на стан здоров'я населення різних регіонів Криму» (№ ДР 0101U005394) Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Дисертант була виконавцем окремих фрагментів зазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Мета - підвищення ефективності профілактики карієсу зубів на підставі вивчення епідеміології, основних екологічних, соціально-гігієнічних і місцевих каріесогенних факторів ризику у дітей різних кліматично-географічних районів Криму і розробки лікувально-профілактичного комплексу з використанням адаптогенних засобів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити показники захворюваності карієсом зубів у 12-річних дітей в різних кліматично-географічних районах Криму.

2. Методом кореляційної статистики оцінити вплив екологічних і соціально-гігієнічних факторів на захворюваність карієсом зубів у дітей.

3. За допомогою клінічних, функціональних, біофізичних і біохімічних методів дослідити карієсогенну ситуацію в порожнині рота 12-річних дітей, що мешкають в різних кліматично-географічних районах Криму.

4. З урахуванням виділених каріесогенних факторів у дітей Криму розробити алгоритм лікувально-профілактичних заходів.

5. Оцінити ефективність лікувально-профілактичного комплексу із застосуванням препаратів адаптогенної дії у дітей в найближчі і віддалені терміни.

Об'єкт дослідження - карієс зубів у 12-річних дітей, що проживають в різних кліматично-географічних районах Криму.

Предмет дослідження - клініко-лабораторне обґрунтування і оцінка ефективності розробленого лікувально-профілактичного комплексу у дітей з карієсом зубів.

Методи дослідження: епідеміологічні - для оцінки рівня захворюваності карієсом зубів у дітей; клінічні - для вивчення особливостей перебігу карієсу зубів, частоти різних форм карієсу за глибиною ураження і відсотка ураження окремих груп зубів, функціональної кислотостійкості емалі (ТЕР); клініко-лабораторні - оцінка карієсогенної ситуації в порожнині рота за біофізичними і біохімічними параметрами ротової рідини, даними досліджень функціональної активності слинних залоз, мінералізуючої функції слини; санітарно-гігієнічні і медико-соціальні - для визначення основних карієсогенних факторів ризику (еколого-гігієнічний моніторинг проб питної води, прісних поверхневих і підземних вод, проб ґрунту; оцінка рівня гігієнічних знань і раціону харчування школярів; оцінка рівня стоматологічної допомоги); статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше за даними комплексного епідеміологічного вивчення захворюваності карієсом зубів у дітей різних кліматично-географічних районів Криму з урахуванням екобіологічних особливостей місцевості визначені основні карієсогенні фактори ризику - фізико-хімічні показники питної води і геохімічний склад ґрунту.

Встановлені виражені регіональні відмінності показників захворюваності карієсом зубів у 12-річних дітей. У дітей, що проживають на ЮБК, показники поширеності і інтенсивності карієсу достовірно вищі, ніж у дітей в степовому і предгірному районах Криму.

Моніторинг захворюваності карієсом зубів через 10 років показав тенденцію до зниження поширеності і інтенсивності карієсу у дітей Криму, особливо що мешкають в степовому районі (м. Євпаторія).

Виявлено вплив геохімічних умов місцевості (хімічного складу питної води і ґрунту) на мікроелементний склад твердих тканин зуба. За результатами зіставлення даних спектрального аналізу емалі і дентину інтактних зубів, видалених у дітей за ортодонтичними показами, з показником інтенсивності карієсу встановлена роль таких макро- і мікроелементів, як кальцій, хром, залізо, нікель, цинк, марганець, мідь, селен, кадмій в забезпеченні карієсрезистентності твердих тканин зуба. При цьому вміст кальцію, заліза, міді і марганцю в тканинах зубів корелює з концентрацією даних елементів в питній воді.

У дітей Криму відмічене зниження адаптаційних резервів організму, на що вказує напруженість антиоксидантної системи (зростання рівня окислено-модифікованих білків і зниження загальної АОА) при накопиченні в ротовій рідині малонового діальдегіду. Стан дезадаптації організму більш виражений у школярів, що мешкають на ЮБК.

Розроблено алгоритм карієспрофілактичних заходів для дітей Криму з урахуванням одержаних даних про вплив факторів навколишнього середовища і місцевих чинників порожнини рота на показники захворюваності.

Розроблено і обґрунтовано спосіб застосування препаратів адаптогенної дії серії «Фітор-актив» для профілактики і лікування карієсу зубів (Патенти на корисну модель №39723 від 10.03.2009 р.; №40377 від 10.04.2009 р.), доведена його карієспрофілактична ефективність за зміною показників інтенсивності карієсу зубів, приросту інтенсивності і редукції карієсу через 1 і 2 роки.

Практичне значення одержаних результатів. У стоматологічну службу АР Крим запропонована і упроваджена комп'ютерна програма ProfiDent для аналізу інформації, діагностики, контролю і планування лікувально-профілактичних заходів (Деклараційні патенти на винахід №65237 від 15.03.2004 р.; №72368 від 15.02.2005 р.).

Клініко-лабораторними дослідженнями підтверджені виражені карієс- профілактичні, адаптогенні, антиоксидантні властивості засобів рослинного походження серії «Фітор-актив» (таблетки і зубна паста), що дозволяє рекомендувати їх для застосування в комплексі лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів в регіонах з антропогенним навантаженням.

Розроблені схеми карієспрофілактичних заходів у дітей упроваджені в роботу стоматологічних установ на республіканському, міському і районних рівнях Криму (м.м. Сімферополь, Євпаторія, Саки, Ялта). Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі стоматологічних кафедр КДМУ. Опубліковано 1 інформаційний листок.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури, проведені усі епідеміологічні і клінічні дослідження, узагальнені і проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка. Спільно з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні положення роботи.

Автором особисто розроблені карта стоматологічного обстеження і анкети, вибрані засоби серії «Фітор-актив», розроблені профілактичні схеми і способи їх застосування, проведені та оцінені профілактичні заходи у школярів. Розроблено програмний комплекс ProfiDent для створення бази даних і аналізу стоматологічної захворюваності в регіоні.

Біохімічні дослідження ротової рідини здійснені автором спільно із співробітниками кафедри біонеорганічної хімії (зав. каф. - проф. Ажицький Г.Ю.). Мікрокристалізацію ротової рідини визначали в лабораторії екології, морфології і експериментальної патології ЦНДЛ КДМУ. Спектральний аналіз тканин проводили в лабораторії НТЦ «Вірія» виробництва ТОВ «Елватех» при Київському НДІ медицини праці.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорені на IV, V, VI Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених «Екологія. Людина. Суспільство» (Київ, 2001, 2002, 2003), Республіканській наук.-практ. конф. «Национальная программа лечения и профилактики стоматологических заболеваний на Украине в период 2002-2007 гг.» (Сімферополь, 2002), Міжнарод. наук.-практ. конф. «Вода для устойчивого развития общества. Интегрированное управление водными ресурсами» (Щелкіно, 2003), Міжнарод. наук.-практ. конф. «Актуальные вопросы реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения» (Євпаторія, 2003), наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю стомат. факультету КДМУ (Сімферополь, 2003), IV Конгресі курортологів і фізіотерапевтів АРК (Євпаторія, 2004), I з'їзді Асоціації стоматологів АРК (Алушта, 2004), Другій відкритій наук.-практ. конф. II медич. факультету КДМУ ім. С.І. Георгієвського «Актуальные проблемы современной медицины», присвяч. 100-річчю з дня народ. проф. К.Д. П'яткіна (Сімферополь, 2005), VII Міжнарод. наук.-практ. конф. «Актуальные проблемы госпитальной медицины» (Севастополь, 2009), II з'їзді Асоціації стоматологів АРК «Стоматология Тавриды» (Сімферополь, 2009), наук.-практ. конф. «Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в терапевтичній стоматології» (Полтава, 2010), наук.-практ. конф. з міжнарод. участю «Актуальные проблемы стоматологической заболеваемости и ее профилактики у детского населения Украины в свете мировых тенденций и достижений» (Одеса, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, з них 5 статей в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 патентів України, 6 тез в збірках матеріалів науково-практичних конференцій, 1 Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу з описом матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу і обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 237 сторінках комп'ютерного тексту (основного тексту - 178 стор.), ілюстрована 37 таблицями і 24 малюнками. Список літератури включає 426 джерел (305 вітчизняних і 121 іноземних авторів).

2. Основний зміст

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення мети і завдань роботи проведені епідеміологічні, соціологічні і клініко-лабораторні дослідження.

Епідеміологічні дослідження здійснені в трьох найбільш густонаселених кліматично-географічних районах Криму у 1195 учнів 6-7 класів віком 11-13 років, які народилися і постійно проживали в даній місцевості, з них в предгірному районі (м. Сімферополь) - 615 дітей, в степовому (м. Євпаторія) - 250 дітей, на ЮБК (м. Ялта) - 300 дітей, а також у 200 учнів ПТУ (88 осіб в предгірному районі, 59 - в степовому районі і 53 - на ЮБК).

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, для стандартизації стоматологічної захворюваності оцінку стану постійних зубів проводять у дітей 12 років. В зв'язку з цим, з 1195 обстежених учнів 6-7 класів 11-13 років були відібрані для подальшого клініко-лабораторного обстеження діти, яким на момент обстеження було повних 12 років, і які не мали супутніх хронічних захворювань і не перебували на диспансерному обліку. Група 12-річних дітей в обстеженій популяції склала 591 особу (хлопчиків - 278, дівчаток - 313).

У степовому районі Криму поглиблене обстеження здійснено у 145 школярів (83 дівчинки і 62 хлопчики), в предгірному районі - у 288 дітей (149 дівчаток і 139 хлопчиків), на ЮБК - у 158 дітей (81 дівчинка і 77 хлопчиків).

Захворюваність карієсом зубів у дітей оцінювали за показниками поширеності (у %) і інтенсивності (індекс КПВз) карієсу. Ступінь активності каріозного процесу (компенсований, субкомпенсований і декомпенсований перебіг карієсу) визначали за методом Віноградової Т.Ф. (1988). Розраховували також частоту виявлення (%) різних форм карієсу за глибиною ураження (початковий, поверхневий, середній, глибокий, ускладнений) і відсоток ураження окремих груп зубів (різци, ікла, премоляри, моляри на верхній і нижній щелепах).

В трьох кліматично-географічних районах Криму проведено санітарний еколого-гігієнічний моніторинг (за 1995-2003 р.р.) основних об'єктів навколишнього середовища (1383 проб питної води централізованого і нецентралізованого водопостачання, 6030 проб прісних поверхневих і підземних вододжерел і 3346 проб ґрунту). Матеріали досліджень одержані в Республіканській, міських і районних СЕС, Рескомпріроди АРК, лабораторіях служб «Водоканал».

Результати фізіко-хімічного аналізу питної води оцінювали відповідно до державних санітарних правил і норм по питній воді (Наказ №383 від 23.12.1996 р. МОЗ України). Фтор-іон у воді визначали фахівці відділу комунальної гігієни Кримської Республіканської СЕС за методикою, затвердженою службою стандартизації - ДОСТ 4386-72 в мг/дм3.

Рівні вмісту в ґрунті важких металів-забруднювачів (свинець, цинк, мідь і хром) визначали в Кримській республіканській СЕС.

Анкетування з метою оцінки рівня гігієнічних знань дітей з питань профілактики стоматологічних захворювань і догляду за порожниною рота, а також раціонів і режиму харчування проведено у 573 школярів 9-17 років в різних географічних районах Криму. Діти самостійно, в класах, заповнювали анкети, розроблені кафедрою терапевтичної стоматології спільно з кафедрою загальної гігієни і екології людини КДМУ. Для кількісної оцінки рівня санітарно-гігієнічних знань, характеру і раціону харчування анкети обробляли з використанням інтегрованого показника Y, який розраховувався в балах (від 0 до 1).

Рівень стоматологічної допомоги (РСП) у школярів Криму визначали з використанням індексу КПВ за методом П.А. Лєуса (2002).

Клініко-лабораторні дослідження. Рівень гігієни порожнини рота у дітей визначали з використанням гігієнічного індексу (ГІ) Федорова-Володкіної (1972); кислотостійкість емалі, або резистентність емалі (ТЕР) - за методом Окушко В.Р. і Косарєвої Л.І. (1983).

Вранці натщесерце у дітей проводили забір нестимульованої ротової рідини спльовуванням в мірні центрифужні охолоджені пробірки, в об'ємі 5 мл за точно фіксовані проміжки часу, що дозволило розрахувати швидкість слиновиділення (у мл/мін). Далі визначали в'язкість, рН, поверхневе натягнення слини (ПНС), мінералізуючий потенціал слини (МПС). Потім проби заморожували для подальших біохімічних досліджень.

Показник мікрокристалізації ротової рідини (ПМК) визначали за методикою Курякіної Н.В. (1989) - за відносною площею, яку займають різні кристалоподібні структури. Вимірювання ПМК проводили під мікроскопом з окулярною сіткою Автанділова при збільшенні 12,5 (х 300).

В якості інтегральних тестів неспецифічної резистентності у дітей в ротовій рідині визначали рівень окислено-модифікованих білків (ОМБ), вміст молекул середньої маси (МСМ) (Габриэлян Н.И., Липатова В.И., 1984), вміст МДА (Коробейникова Е.Н., 1989), загальну антиоксидантну активність (АОА) (Громашевская Л.Л., 2006).

Мікроелементний склад зразків емалі і дентину інтактних зубів, видалених у дітей за ортодонтичними показами, волосся і проб ротової рідини оцінювали за допомогою спектрометра енергій рентгенівського випромінювання СЕР №1 з подальшою ідентифікацією хімічних елементів на блоці АЦП ЕОМ за допомогою програмного забезпечення «Elvatech MCA Software» у твердих, сипких і рідких пробах.

Схеми проведених лікувально-профілактичних заходів оцінювали за результатами клініко-лабораторних досліджень у 122 дітей в двох кліматично-географічних районах Криму - в предгірному районі (м. Сімферополь) і на ЮБК (м. Ялта). Діти були розділені на дві групи: основну і групу порівняння. У предгірному районі основна група склала 30 дітей (15 дівчаток і 15 хлопчиків), а група порівняння - 32 учні (15 хлопчиків і 17 дівчаток). На ЮБК основну групу склали 30 дітей (13 дівчаток і 17 хлопчиків) і групу порівняння - 30 дітей (15 дівчаток і 15 хлопчиків).

Дітям обох груп була проведена санація порожнини рота, навчання і контроль гігієнічного догляду, професійна гігієна порожнини рота і застосування препарату «Глуфторед» для глибокого фторування емалі і дентину. Далі дітям основної групи був призначений 30-денний курс засобів серії «Фітор-актив» по схемі: чищення зубів пастою «Фітор-АктивДент» двічі на день, вранці і увечері після їжі, після чого розсмоктування до повного розчинення в ротовій порожнині однієї таблетки (0,5 г) «Фітор-актив». Курс повторювали кожні 6 міс., протягом 2-х років. Діти групи порівняння чистили зуби двічі на день гігієнічною зубною пастою. Чищення зубів контролювали вихователі школи-інтернату, прийом таблеток «Фітор-актив» - медпрацівники.

«Фітор-актив» - полікомпонентна суміш, що включає сухий екстракт водного настою листя дуба, горіх ліщини, листя кропиви дводомної, морську капусту (ламінарію), траву стевії медової, екстракт стевії сухої, корінь з кореневищем лапчатки, кореневище лепехи. Містить комплекс біологічно активних речовин: біофлаваноїди з Р-вітамінною активністю (15,3/100 г по рутину; 76,5 мг флавоноїдів), в-каротин (0,012 мг/%), аскорбінову кислоту (50 мг), полісахариди, сапоніни, дубильні речовини, мінерали - Ca, K, Cu, P, Mg, S, мікроелементи - Fe, Ni, Cr, Sr, Mn, Ag, Va, Ti, I, Se, Ba, Rb.

«Фітор-актив» дозволений до застосування як біологічно активна харчова добавка (Гігієнічний висновок МОЗ України №5.10/39756 від 07.11.2002 р.; ТУУ 15.8-31941656-001-2002).

Оцінку ефективності лікувально-профілактичних заходів здійснювали за динамікою показників інтенсивності карієсу зубів (індекс КПВ), приросту інтенсивності і редукції карієсу через 1 і через 2 роки після застосування комплексу. Показники ГІ, біофізичні і біохімічні параметри ротової рідини вивчалися з інтервалами 1 міс., 6 міс. і через 1 рік.

Програмний комплекс ProfiDent. Розроблена і упроваджена в Республіканську стоматологічну службу АР Крим комп'ютерна програма ProfiDent (Деклараційні патенти на винахід № 65237 А від 15.03.2004 р.; № 72368 А від 15.02.2005 р.). Створена база стоматологічних даних по комплексній профілактиці основних стоматологічних захворювань у дітей і підлітків, що проживають в різних регіонах Криму, дає можливість стоматологічній службі МОЗ АР Крим провести динамічний аналіз захворюваності, цілеспрямовано і адекватно застосовувати профілактичні програми різного рівня, прийоми і методи керованої профілактики, оперативно проводити аналіз їх ефективності. За допомогою математичного модуля комп'ютерного комплексу ProfiDent по вибору користувача у вигляді таблиці або графіка можна одержати розгорнену статистичну інформацію (стоматологічна захворюваність в заданій групі людей; учні класу, школи, жителі вулиці, міста, району, регіону з урахуванням статі, віку, національності і т.д.) в порівняльному аспекті; докладний аналіз стоматологічного статусу контингенту, що вивчається; приріст інтенсивності карієсу зубів; проведення аналізу супутніх захворювань; підрахунок статистичних оцінок, що характеризують стан зубних рядів; максимальна кількість уражених зубів і середнє число уражених зубів у одного пацієнта; кореляційний аналіз зв'язків між різними показниками; оцінка факторів ризику стоматологічних захворювань; оцінка результатів санації порожнини рота, ефективності лікувально-профілактичних заходів.

Розроблена програма є автоматизованою багатоцільовою реєстратурою, що має необмежену за об'ємом структуровану базу стоматологічної інформації про кожного жителя регіону. Вона містить більше 300 параметрів (ознак) і близько 600 процедур їх обробки по кожному пацієнту.

Статистичні дослідження. Обробку цифрових даних проводили варіаційно-статистичними методами аналізу на персональному комп'ютері IBM PC в SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0 (2003 р.).

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що поширеність карієсу зубів у дітей 12 років в середньому по Криму складає 78,17% при інтенсивності (за індексом КПВ) 2,94±0,22. Найнижчі показники захворюваності відмічені у дітей м. Євпаторія - поширеність 73,68%, інтенсивність - 2,40±0,37; середні показники - в Сімферополі (76,13% і 2,73±0,33 відповідно), а найвищі - в м. Ялта - 84,31% і 3,98±0,49 (р<0,05), тобто у дітей, що проживають на ЮБК, захворюваність карієсом зубів вища, ніж у дітей, що мешкають в степовому і предгірному районах.

У структурі індексу КПВ показник “К” (каріозні зуби) превалює над іншими компонентами і складає в середньому по Криму 1,92±0,18 або 65,43%. Показник індексу КПВ “П” (пломбовані зуби) в середньому по Криму склав 0,98±0,12 або 33,41%, показник “В” (видалені зуби) - 0,03±0,02 або 1,16%.

У предгірному і степовому районах Криму у більшості дітей спостерігається компенсований перебіг карієсу зубів (у 55,21% і 55,86% відповідно), тоді як на ЮБК у більшої частини школярів переважає субкомпенсований перебіг карієсу зубів (у 61,39%).

При аналізі частоти виявлення різних по глибині форм карієсу встановлено, що у 12-річних дітей Криму в цілому найчастіше визначається поверхневий карієс - в 43,3% випадків. На другому місці по частоті йдуть порожнини середнього карієсу - 35,9%, потім початковий карієс - 15,1%, глибокий - 4% і ускладнений - 1,7%.

При аналізі ураження окремих груп зубів карієсом встановлено, що найчастіше у 12-річних дітей вражаються моляри (у 73,4% випадків), при цьому моляри нижньої щелепи вражаються частіше (41,7%), ніж моляри верхньої щелепи (31,7%). На другому місці по частоті ураження стоять різці (у 20,3% випадків), на третьому - премоляри (у 6,3% випадків) і далі - ікла (0,1%).

При порівнянні показників захворюваності у 12-річних школярів і 18-21-річних учнів ПТУ, що проживають в трьох кліматично-географічних районах Криму, встановлено, що не дивлячись на достовірні відмінності показників захворюваності карієсом зубів в різних районах Криму у 12-річних дітей, до 18-21 року ці відмінності стираються.

Порівняльний аналіз результатів епідеміологічних досліджень, проведених різними авторами в 1988-1989 р.р. і 1999-2003 р.р. показав тенденцію до зниження рівня захворюваності карієсом зубів у 12-річних дітей Криму (табл. 1), особливо що мешкають в степовому районі Криму: у м. Євпаторія індекс КПВ знизився з 4,25±0,73 в 1989 р. до 2,39±0,35 в 1999-2003 р., р<0,05).

Таблиця 1 Показники захворюваності карієсом зубів у 12-річних дітей Криму за даними різних авторів*

Показник	1988 рік (n=200)	1989 рік (n=187)	1999-2003 р.р. (n=591)
Поширеність карієсу, %	85,20	-	78,17
Інтенсивність карієсу (індекс КПВ), М±m	3,60	4,03 ± 0,67	2,94 ± 0,22
Гігієнічний індекс, М±m	-	2,52 ± 0,22	2,18 ± 0,07

Численними дослідженнями доведена залежність показників захворюваності карієсом зубів від вмісту фтору в питній воді. Крим за своїми умовами відноситься до IV кліматичного району, де оптимальною концентрацією фтору у воді вважається 0,7 мг/дм3. За даними Кримської Республіканської СЕС, середній вміст фторидів в питній воді в різних районах Криму за період з 1995 по 2002 роки коливався в межах 0,16-0,36 мг/дм3: у предгірному районі - в середньому 0,23 (0,16-0,27) мг/дм3, в степовому - 0,27 (0,20-0,28) мг/дм3, на ЮБК - 0,24 (0,17-0,32) мг/дм3.

При практично однаковому низькому вмісті фтору в питних водах предгірного, степового районів і ЮБК встановлені істотні відмінності у вмісті кальцію (відповідно 57,05±10,31 мг/дм3, 105,10±15,02 мг/дм3, р<0,05, і 58,63±3,05 мг/дм3, р1<0,01) і магнію (35,41±7,66 мг/дм3, 49,95±6,98 мг/дм3 і 32,83±4,59 мг/дм3, р1<0,01). Сумарний вміст солей кальцію і магнію визначає величину жорсткості води, яка значно підвищена в степовому районі (12,18±1,03 мг/дм3 при нормі менше 7,0 мг/дм3) в порівнянні з предгірним районом (7,30±0,87 мг/дм3, р<0,01) і ЮБК (6,39±0,28 мг/дм3, р1<0,001). Даний факт дозволяє пояснити нижчі показники поширеності і інтенсивності карієсу зубів у дітей м. Євпаторія, оскільки за даними К.М. Косенка (1994), висока жорсткість води при низькій концентрації фтору є фактором, що сприяє зниженню захворюваності карієсом зубів.

Серед інших показників хімічного складу води необхідно відзначити підвищений вміст заліза в питних водах в предгірному районі (0,20±0,06 мг/дм3) в порівнянні з ЮБК (0,07±0,01 мг/дм3, р<0,05) при ГДК не більше 0,30 мг/дм3 і високу концентрацію міді в питних водах в степовому районі (0,32±0,04 мг/дм3) в порівнянні з предгірним районом (0,03±0,01 мг/дм3, р<0,001) і ЮБК (0,16±0,08 мг/дм3) при ГДК міді не більше 1,0 мг/дм3. На підставі відомих даних про те, що залізо і мідь підсилюють карієсостатичну дію фтору (Луцик Л.А., 1972), можна припустити і їх роль в зниженні рівня захворюваності карієсом зубів у дітей, що проживають в степовому і предгірному районах, в порівнянні з дітьми на ЮБК.

При аналізі проб прісних поверхневих вододжерел встановлено, що предгірний район характеризується підвищеним вмістом магнію у воді - 55,45±8,05 мг/дм3 (при нормі до 50,0 мг/дм3), а ЮБК - зниженим вмістом кальцію (34,75±3,34 мг/дм3 в порівнянні з 68,79±3,27 мг/дм3 в степовому районі, р<0,001) і магнію (37,29±4,05 мг/дм3).

Про забрудненість території при постійному антропогенному навантаженні судять за вмістом в ґрунті важких металів, які відносяться до I класу небезпеки хімічних речовин (свинець, цинк) і II класу (мідь, хром).

Найбільше забруднення ґрунтів свинцем спостерігається на ЮБК (29,96 мг/кг, кількість проб, що перевищують ГДК - 20,68% при ГДК 32 мг/кг), вміст свинцю в ґрунтах предгірного району склав 24,25 мг/кг, кількість проб, що перевищують ГДК - 13,25%, а найнижче - в степовому районі (11,29 мг/кг, кількість проб, що перевищують ГДК - 7,74%). Аналогічна закономірність відмічена і для цинку: 39,4 мг/кг, кількість проб, що перевищують ГДК - 43,59% в ґрунтах ЮБК, 37,18 мг/кг, кількість проб, що перевищують ГДК - 29,37% - в предгірному районі, 26,42 мг/кг, кількість проб, що перевищують ГДК - 17,41% - в степовому районі. Таким чином, за вмістом хімічних речовин I класу небезпеки найбільш забруднені ґрунти предгірного району і ЮБК, степовий район можна віднести до «чистої» зони.

В цілому сумарний показник забруднення ґрунту склав 4,56 в предгірному районі, 2,92 - в степовому районі і 4,53 - на ЮБК.

Оцінюючи роль екологічних факторів в розвитку карієсу зубів, для трьох кліматично-географічних районів Криму був розрахований сумарний показник забруднення основних факторів навколишнього середовища (ґрунт, вода, атмосферне повітря) - індекс антропогенного навантаження (ІАН), що характеризує ступінь впливу на показники здоров'я населення. ІАН в цілому по Криму склав 7,67 балів: у предгірному районі - 10,22 балів, в степовому районі - 5,56 балів, на ЮБК - 7,22 балів. Представлені значення індексу ІАН підтверджують вплив екологічних факторів на захворюваність карієсом зубів у дітей, оскільки найнижчий показник індексу КПВ (2,39±0,35) відмічений у дітей, що проживають в районі з найнижчим ІАН (5,56 балів) - в степовому районі Криму.

Проведений аналіз анкет школярів підтвердив вплив харчування на стоматологічне здоров'я дітей. Встановлено статистично значущий, зворотний кореляційний зв'язок між інтегрованим показником якості і режиму харчування і індексом КПВ у 12-річних дітей Криму (r=-0,216, р<0,001). При аналізі складу продуктів харчування, які приймають школярі, встановлено статистично значущий, зворотний кореляційний зв'язок між індексом КПВ у 12-річних дітей і відсотком дітей, які щодня вживають м'ясо (r=-0,225, р<0,001), рибу (r=-0,204, р<0,001), фрукти (r=-0,224, р<0,001), овочі (r=-0,232, р<0,001), а також щодня п'ють чай (r=-0,182, р<0,001), компот (r=-0,154, р<0,001) і кисіль (r=-0,229, р<0,001). Це свідчить про те, що у дітей, в раціоні харчування яких щодня є м'ясо, риба, овочі і фрукти, нижче інтенсивність карієсу зубів.

Оцінка гігієнічних знань за допомогою інтегрованого показника довела середній рівень знань школярів Криму з питань гігієни - 0,689 балів: у дітей степового района - 0,651 балів, предгірного - 0,712 балів, ЮБК - 0,646 балів. Найбільш високим цей показник зафіксовано у школярів предгірного району, що свідчить про вищий рівень гігієнічних знань і навичок по профілактиці стоматологічних захворювань.

Встановлено, що рівень стоматологічної допомоги (РСП) в середньому по Криму «недостатній» і склав 33,67%. У предгірному районі (м. Сімферополь) РСП склав 50%, що відповідає «задовільному» рівню. У степовому районі (м. Євпаторія) і на ЮБК (м. Ялта) цей показник більш ніж в 2 рази нижче: відповідно 20,50% і 20,76%, що відповідає критерію «недостатній» РСП.

Для оцінки місцевих факторів ризику або карієсогенної ситуації в порожнині рота 12-річних дітей, що проживають в різних кліматично-географічних районах Криму, виділили два об'єкти дослідження: власне тверді тканини зуба і ротову рідину з різноманіттям її біологічних функцій.

Встановлено, що кислотостійкість емалі зубів у 12-річних дітей Криму в середньому складає 3,85±0,16 балів, що відповідає помірній карієсрезистентності. При порівнянні показників ТЕР у дітей з різних районів Криму не виявлено достовірних відмінностей: у предгірному районі - 3,91±0,23 балів, в степовому районі - 3,72±0,16 балів, на ЮБК - 3,94±0,15 балів.

Показники вмісту біоелементів в тканинах організму (волоссі, тканинах інтактних зубів і у меншій мірі в ротовій рідині) можуть служити неінвазивними індикаторними параметрами мікроелементного статусу людини, який формується під впливом різних екзогенних і ендогенних чинників. Обмін мікроелементів в організмі залежить від їх надходження з навколишнього середовища (з їжею і питною водою, менше - з вдихуваним повітрям і через шкіру), а також взаємодії усередині організму, особливостей нейроендокринної регуляції і виведення з організму (Скальный А.В., Рудаков И.А., 2004).

При спектральному аналізі емалі і дентину інтактних зубів, видалених у дітей за ортодонтичними показами, встановлено, що чим більше міститься в твердих тканинах зубів таких мікроелементів, як кальцій, хром, залізо, нікель, цинк, марганець, мідь, селен, кадмій, рубідій, тим вище карієсрезистентність зуба і нижче інтенсивність карієсу зубів у дітей.

Виявлено, що вміст кальцію, заліза і міді в тканинах зубів корелює з концентрацією даних елементів в питній воді (для Ca в емалі - r=0,989, у дентині - r=0,917; Fe в емалі - r=0,919, у дентині - r=0,877; Cu в емалі - r=0,354, у дентині - r=0,877, р<0,001). Так, вміст кальцію в емалі і дентині зубів дітей, що мешкають в степовому районі, достовірно вищий (р<0,001), ніж у дітей в предгірному районі і на ЮБК. При підвищеній концентрації заліза в питних водах предгірного району визначаються найвищі показники вмісту даного мікроелемента в емалі і дентині зубів дітей, що проживають в м. Сімферополі, в порівнянні з дітьми м. Євпаторія (у емалі р<0,01) і м. Ялта (у емалі р<0,001). Висока концентрація міді в питних водах в степовому районі приводить до підвищеного вмісту її в емалі і дентині зубів дітей м. Євпаторія: у емалі - в 2,3 рази вище, ніж у дітей предгірного району; у дентині - відповідно в 29,0 і в 34,4 рази вище в порівнянні з дітьми предгірного района і ЮБК (р<0,001).

Також встановлено, що у дітей, що мешкають на ЮБК (м. Ялта), з вищим рівнем захворюваності карієсом зубів, в порівнянні з дітьми степового району (м. Євпаторія) в емалі і дентині зубів визначається менший вміст і інших мікроелементів, які, за даними багатьох авторів, впливають на карієсрезистентність, - нікелю (р<0,05), стронцію (р<0,001) і цинку (р<0,05).

Раніше в численних експериментальних і клінічних дослідженнях доведена провідна роль ротової рідини в надходженні в емаль зуба мінеральних компонентів, в першу чергу, кальцію і фосфору. Спектральний аналіз проб ротової рідини показав, що у дітей м. Ялта в порівнянні з дітьми м. Сімферополя в ротовій рідині понижений вміст кальцію - в середньому в 2,25 рази (р<0,001), заліза - в 3 рази (р<0,001), міді - в 1,58 разів (р<0,05), стронцію - в 2 рази (р<0,001), тобто мікроелементів, які беруть участь в забезпеченні карієсрезистентності твердих тканин зуба, що знижує надходження в емаль необхідних мікроелементів і пояснює вищі показники захворюваності карієсом зубів у дітей, що проживають на ЮБК.

Також необхідно констатувати, що у дітей різних кліматично-географічних районів Криму, в тканинах інтактних зубів і у волоссі визначено допустимий вміст токсичних елементів: у емалі - свинцю і рубідію; у дентині і у волоссі - свинцю, рубідію, кадмію і миш'яку. При цьому найвищі показники вмісту екотоксикантів в тканинах організму відмічені у дітей м. Сімферополь, що відображає негативний вплив розвиненої промислової зони, забрудненість води, ґрунту, повітря. Середній вміст миш'яку у волоссі дітей м. Сімферополя навіть перевищує нормативні значення - 0,87±0,026 мг/кг (при N - 0,005-0,5 мг/кг) і в 2,35 рази вище, ніж у дітей м. Ялти (0,37±0,17 мг/кг).

При вивченні властивостей ротової рідини виділені чинники, що посилюють карієсогенну ситуацію в порожнині рота 12-річних дітей Криму, - зниження швидкості салівації, рН ротової рідини, збільшення в'язкості, зниження поверхневого натягнення і мінералізуючого потенціалу слини. При цьому у дітей, що проживають на ЮБК, перераховані карієсогенні чинники порожнини рота більш виражені.

Встановлено, що у карієсрезистентних дітей (індекс КПУ=0) середній показник мікрокристалізації ротової рідини (ПМК) склав в предгірному районі 0,70±0,03, в степовому - 0,80±0,02 (р<0,01), на ЮБК - 0,50±0,01 (р<0,001). Отже, у дітей степового і предгірного районів Криму мінералізуюча здатність ротової рідини відповідає високому рівню, а на ЮБК - на середньому рівні.

У карієссхильних дітей виявлені наступні значення ПМК: у предгірному районі - 0,38±0,01, в степовому районі - 0,42±0,02, а на ЮБК - 0,28±0,02 (р<0,001). Тобто, мінералізуюча здатність ротової рідини у карієссхильних дітей степового району Криму відповідає середньому рівню (ПМК 0,4-0,6), а в предгірному районі і на ЮБК - низькому рівню (ПМК<0,4). Цей факт також дозволяє пояснити нижчі показники захворюваності карієсом у дітей, що проживають в степовому районі (м. Євпаторія).

Порівняльний аналіз ПМК ротової рідини у дітей з показниками питної води в різних районах Криму показав сильний прямий, статистично значущий кореляційний зв'язок: з вмістом магнію в питній воді - r=0,761, р<0,001 і з жорсткістю води - r=0,766, р<0,001. З вмістом кальцію і міді в питній воді встановлено помірний прямий, статистично значущий кореляційний зв'язок: для кальцію - r=0,623, р<0,001; для міді - r=0,451, р<0,001.

Виявлено сильний, статистично значущий, зворотний кореляційний зв'язок між ПМК ротової рідини у дітей і вмістом в ґрунті важких металів-забруднювачів: свинцю (r=-0,871, р<0,001) і цинку (r=-0,776, р<0,001), що указує на розвиток дезадаптаційних станів у дітей, напруженість регуляторних механізмів, що призводять у тому числі і до порушень гомеостазу мінеральних компонентів в порожнині рота.

За результатами вивчення біохімічних параметрів ротової рідини у дітей Криму можна судити про зниження адаптаційних резервів організму, на що вказує напруженість антиоксидантної системи - зростання рівня окислено-модифікованих білків (ОМБ) і істотне зниження загальної АОА ротової рідини. При цьому спостерігається накопичення в ротовій рідині МДА: у дітей ЮБК вміст МДА достовірно вищий (р<0,05), ніж у дітей предгірного району Криму.

На підставі проведених епідеміологічних досліджень в різних кліматично-географічних районах Криму, вивчення впливу чинників навколишнього середовища і місцевих чинників порожнини рота на захворюваність карієсом зубів у дітей, з урахуванням виділення превалюючих карієсогенних чинників, в цілях профілактики і зниження рівня захворюваності карієсом зубів у дітей Криму запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів.

При оцінці ефективності розробленої схеми лікувально-профілактичних заходів з включенням засобів серії «Фітор-актив» у 12-річних дітей двох районів Криму отримані позитивні результати. Показана висока карієспрофілактична ефективність комплексу по динаміці показників інтенсивності карієсу зубів, приросту інтенсивності і редукції карієсу через 1 і 2 роки.

Так, у дітей предгірного району в основній групі через 1 рік після профілактичних заходів індекс КПВ склав 2,20±0,29 і 2,43±0,31 в групі порівняння; приріст інтенсивності карієсу в основній групі дітей склав 0,27, що в 1,7 рази нижче, ніж у дітей групи порівняння - 0,46 (р<0,001). На ЮБК у дітей основної групи через 1 рік індекс КПВ склав 2,73±0,43, а приріст інтенсивності карієсу - 0,33, що в 1,6 рази нижче, ніж у дітей групи порівняння (індекс КПВ 2,87±0,36, приріст - 0,54, р<0,01). Таким чином, редукція карієсу зубів у дітей протягом 1 року в предгірному районі склала в середньому 41,3%, а на ЮБК - 38,9%.

Через 2 роки спостережень індекс КПВ в основній групі дітей предгірного району досяг рівня 2,47±0,31, а приріст інтенсивності карієсу склав 0,54. У дітей групи порівняння цього ж району одержані наступні дані: індекс КПВ - 2,80±0,32 і приріст карієсу - 0,83. У дітей ЮБК протягом другого року спостереження приріст інтенсивності карієсу в основній групі склав 0,60±0,07, а в групі порівняння - 0,90±0,01, що достовірно вище (р<0,02), а індекс КПВ - відповідно 3,00 і 3,23. Редукція карієсу зубів за 2 роки спостереження у дітей в предгірному районі склала 34,9%, а на ЮБК - 33,3%.

Встановлено також, що застосування адаптогенів серії «Фітор-актив» сприяє поліпшенню гігієнічного стану порожнини рота у дітей, викликає підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини, сприяє зниженню її в'язкості і зростанню показника поверхневого натягнення слини.

Таким чином, підтверджені виражені адаптогенні, антиоксидантні і протекторні властивості засобів серії «Фітор-актив», що дозволяє рекомендувати їх для застосування в комплексі лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів в регіонах з антропогенним навантаженням.

Висновки

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове рішення актуального наукового завдання, яке полягає в аналізі епідеміологічних даних, оцінці основних екологічних, соціально-гігієнічних і місцевих факторів ризику карієсу зубів у дітей різних кліматично-географічних районів Криму і розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. Поширеність карієсу зубів у 12-річних дітей в середньому по Криму складає 78,17% при інтенсивності за індексом КПВ - 2,94±0,22. Найнижчі показники відмічені у дітей в степовому районі (поширеність 73,79%, інтенсивність - 2,39±0,35), а найвищі - на ЮБК (84,18% і 3,95±0,48, р<0,05).

2. Найнижчі показники поширеності і інтенсивності карієсу зубів у дітей степового району Криму спостерігаються при найвищому значенні жорсткості питної води в даному регіоні (12,18±1,03 мг/дм3 при нормі менше 7,0 мг/дм3), тобто висока жорсткість питної води при низькій концентрації фтору є чинником, сприяючим зниженню захворюваності карієсом зубів.

3. Встановлено статистично значущий, прямий кореляційний зв'язок між індексом КПВ у 12-річних дітей Криму і вмістом свинцю, цинку в ґрунті (р<0,001) і сумарним показником забруднення ґрунту (р<0,005).

4. Показана залежність рівня захворюваності карієсом зубів у дітей від характеру і складу споживаної їжі. У дітей, у яких в раціоні харчування щодня є м'ясо, риба, овочі і фрукти, нижче інтенсивність карієсу зубів.

5. У дітей 12 років соціально-гігієнічні фактори (якість і режим харчування, рівень гігієнічних знань і навичок, рівень стоматологічної допомоги) справляють менший по силі (за коефіцієнтом кореляції Пірсона) вплив на захворюваність карієсом зубів, чим екологічні фактори.

6. У дітей, що мешкають на ЮБК, з вищим рівнем захворюваності карієсом зубів, в порівнянні з дітьми степового району Криму (з найнижчими показниками захворюваності) в емалі і дентині зубів визначається менший вміст кальцію (р<0,001), нікелю (у емалі р<0,001), стронцію (р<0,001), міді (у дентині, р<0,001) і цинку (у дентині, р<0,05). При цьому вміст кальцію в тканинах зубів корелює з концентрацією в питній воді: для Ca в емалі - r=0,989, у дентині - r=0,917, р<0,001.

7. Мінералізуюча здатність слини по показнику мікрокристалізації ротової рідини у дітей степового району Криму відповідає середньому рівню (ПМК 0,4-0,6), а в предгірному районі і на ЮБК - низькому рівню (ПМК<0,4). У дітей на ЮБК в порівнянні з дітьми предгірного району в ротовій рідині достовірно знижений вміст кальцію (р<0,001), титану (р<0,001), марганцю (р<0,05), заліза (р<0,001), міді (р<0,05), цинку (р<0,001), стронцію (р<0,001), що знижує мінералізуючий потенціал ротової рідини.

8. Встановлена висока карієспрофілактична ефективність комплексу, що включає засоби серії «Фітор-актив», у дітей по зміні показників інтенсивності карієсу зубів, приросту інтенсивності і редукції карієсу через 1 рік (у предгірному районі - 41,3%, на ЮБК - 38,9%) і 2 роки (відповідно - 43,9% і 33,3%).

Практичні рекомендації

1. З метою профілактики і зниження рівня захворюваності карієсом зубів у дітей Криму рекомендується алгоритм лікувально-профілактичних заходів, який включає:

- створення системи екологічного моніторингу природного середовища (стан питної води, поверхневих і підземних вододжерел, геохімічний склад ґрунтів і т.п.) в кожному районі Криму;

- регулярні спостереження і оцінка загального здоров'я дітей і підлітків в різних регіонах для виявлення ступеня напруженості регуляторних механізмів у дітей різних вікових груп;

- впровадження засобів і методів корекції дезадаптаційних станів у дітей;

- систематична оцінка і моніторинг стоматологічного здоров'я дітей і підлітків - 2 рази на рік;

- навчання і контроль індивідуальної гігієни порожнини рота;

- санація і професійна гігієна порожнини рота - 2 рази на рік;

- в умовах дефіциту фтору в питній воді, екзогенна фторпрофілактика карієсу зубів з використанням препарату для глибокого фторування «Глуфторед» (Росія) - 1-2 рази на рік;

- підвищення рівня гігієнічного виховання і знань основ профілактики у дітей, батьків, вихователів і педагогів;

- активна санітарно-освітня робота в дитячих дошкільних установах, учбових закладах;

- систематична оцінка характеру і режиму харчування дітей, рекомендації по складу харчових продуктів і напоїв в раціоні;

- підвищення і систематичний контроль рівня надання стоматологічної допомоги в кожному регіоні Криму.

2. У комплексі карієспрофілактичних заходів у дітей рекомендується 30-денний курс засобів серії «Фітор-актив» по схемі: чищення зубів пастою «Фітор-АктивДент» двічі на день вранці і увечері після їжі, після чого розсмоктування до повного розчинення в ротовій порожнині однієї таблетки (0,5 г) «Фітор-актив». Курс повторювати кожні 6 міс., протягом 2-х років.

3. Рекомендується до використання для вивчення і аналізу поширеності, інтенсивності основних стоматологічних захворювань, а також розробки, складання і контролю ефективності комплексних програм профілактики стоматологічної захворюваності в регіонах комп'ютерний програмний комплекс ProfiDent.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Михайлова Т. В. Сравнительная оценка распространенности и интенсивности кариеса зубов у 12-летних детей в трех физико-географических районах Крыма (по данным эпидемиологических исследований) / Т. В. Михайлова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Симферополь: Изд. центр КГМУ. - 2002. - Том 138, часть I. - С.138-140.

2. Михайлова Т. В. Изучение свойств смешанной слюны и показателей гигиенического состояния полости рта у 12-летних школьников Симферопольского района под влиянием препаратов растительного происхождения «ФиторАктив» / Т. В. Михайлова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2002. - Т. 8, № 4. - С. 69-73.

3. Михайлова Т. В. Изменения показателя микрокристаллизации ротовой жидкости 12-летних детей Крыма, проживающих в различных климатогеографических районах / Т. В. Михайлова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : труды Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - Симферополь: Изд. центр КГМУ. - 2005. - Том 141, часть 6. - С. 79-81.

4. Михайлова Т. В. Сравнительный анализ стоматологической заболеваемости в различных климатогеографических регионах Крыма / Т. В. Михайлова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 1999. - Том 5, № 3. - С. 91-94.

5. Авдонина Л. И. Сравнительный анализ интенсивности развития кариеса зубов у жителей различных климатогеографических регионов Крыма / Л. И. Авдонина, Т. В. Михайлова // Таврический медико-биологический вестник. - 1999. - № 3-4. - С. 119-123. Участь здобувача полягає в проведенні досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

6. Деклараційний патент на винахід № 65237 А, Україна, МПК 7 А61С7/00, А61В5/00. Спосіб діагностики, аналізу, планування і прогнозування профілактики, диспансеризації і лікування стоматологічних захворювань у регіоні / Михайлова Т. В. - № 2003065806; Заявл. 24.06.2003; Опубл. 15.03.2004. - Бюл. № 3.

7. Деклараційний патент на винахід № 72368 А, Україна, МПК 7 А61С7/00, А61В5/00. Регіональна інформаційна стоматологічна система / Михайлова Т. В. - № 2003098774; Заявл. 26.09.2003; Опубл. 15.02.2005. - Бюл. № 2.

8. Деклараційний патент на корисну модель № 6978, Україна, МПК 7 А61С7/00, А61В5/00. Комп'ютеризоване робоче місце лікаря-стоматолога / Михайлов В. В., Михайлова Т. В., Олександрова О. Г., Чудін Є. Ю. - № 20031211835; Заявл. 18.12.2003; Опубл. 15.06.2005. - Бюл. № 6.

9. Патент на корисну модель № 39723, Україна, МПК (2009) А61Q 11/00. Спосіб застосування препарату «Фітор-Актив» для профілактики й лікування карієсу зубів у дітей / Михайлова Т. В., Михайлов В. В. - № u200811779; Заявл. 03.10.2008; Опубл. 10.03.2009. - Бюл. № 5.

10. Патент на корисну модель № 40377, Україна, МПК (2009) А61Р 1/00, А61К 6/00. Застосування препарату «Фітор-Актив» як засобу екзогенної і ендогенної профілактики і лікування карієсу зубів та хвороб пародонта у дітей / Михайлова Т.В. - № u200811470; Заявл. 23.09.2008; Опубл. 10.04.2009. - Бюл. № 7.

11. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №6638. Науковий твір «Програмний комплекс “ProfiDent”» / Михайлова Т. В. - Міністерство освіти і науки України. Державний департамент інтелектуальної власності. - Дата реєстрації: 22.11.2002 р. - 4 с.