Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедрa організації охорони здоров'я та соціальної медицини

Завідувач кафедри: доктор медичних наук , професор Грузєва Т. С.

Реферат

на тему: Профілактика цукрового діабету

Виконав: студент 5 курсу

20 групи, 1 мед. факультету

Бондарчук Ярослав Володимирович

Київ-2014

План

Вступ

1. Первинна профілактика цукрового діабету

2. Вторинна профілактика

3. Профілактика інсулінозалежного діабету

4.Профілактика інсулінонезалежного діабету

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Цукровий діабет є актуальною медико-соціальною проблемою сучасності, яка за поширеністю і захворюваності має всі риси епідемії, що охоплює більшість економічно розвинених країн світу. В даний час, за даними ВООЗ, у світі вже налічується більше 175 мільйонів хворих, їх кількість неухильно зростає і до 2025 року досягне 300 мільйонів. Тільки за останні 15 років загальна кількість хворих на цукровий діабет збільшилась у 2 рази. цукровий діабет профілактика інсулінозалежний

Проблемі боротьби з цукровим діабетом належна увага приділяється Міністерствами охорони здоров'я всіх країн. У багатьох країнах світу розроблені відповідні програми, що передбачають раннє виявлення цукрового діабету, лікування і профілактику судинних ускладнень, які і є причиною ранньої інвалідизації та високої летальності, що спостерігається при цьому захворюванні.

Боротьба з цукровим діабетом та його ускладненнями залежить не тільки від злагодженої роботи усіх ланок спеціалізованої медичної служби, а й від самих хворих, без участі яких не можуть бути досягнуті цільові завдання з компенсації вуглеводного обміну при цукровому діабеті, а його порушення і викликає розвиток судинних ускладнень .

Добре відомо, що проблема успішно може бути вирішена тільки тоді, коли всім відомо про причини, стадіях і механізми її появи і розвитку.

Прогрес клінічної медицини в другій половині XX століття дозволив значно краще зрозуміти причини розвитку цукрового діабету та його ускладнень, а також істотно полегшити страждання хворих, чого ще чверть століття тому неможливо було навіть уявити.

1. Профілактика цукрового діабету

Розв'язання багатьох проблем ЦД пов'язане з його профілактикою.

Сучасні дані про етіологію і патогенез цукрового діабету, епідеміологічні дослідження, які дозволяють одержати дані про поширеність не лише діабету, але і його судинних проявів, про фактори ризику і природну еволюцію, стають науковою основою профілактичних заходів.

Виділяють первинну і вторинну профілактику цукрового діабету.

Під первинною профілактикою розуміють ряд медичних і соціальних заходів, спрямованих на попередження виникнення захворювання способом активного цілеспрямованого впливу на патогенетичні механізми, що лежать в основі хвороби, і на чинники, сприяючі й розвитку.

Первинна має на меті запобігати ЦД, а вторинна сприяє запобіганню прогредієнтного його перебігу, формуванню й прогресуванню діабетичних ангіонейропатій.

Профілактика тісно пов'язана з диспансеризацією хворих на діабет. Через диспансерний нагляд здійснюється система профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на раннє виявлення хвороби, запобігання її прогресуванню.

Первинна профілактика ЦД зводиться до цілеспрямованої пропаганди здорового способу життя, який передбачає раціональне збалансоване харчування, нормалізацію маси тіла.

Боротьба з ожирінням є одним з найважливіших заходів у профілактиці ЦД 2 типу. У родинах, де є такі хворі, треба пропагувати раціональне харчування, а при схильності до ожиріння - субкалорійні дієти з обмеженням вуглеводів і жирів. Добова норма цукру і легкозасвоюваних вуглеводів для здорових людей з нормальною масою тіла не повинна перевищувати 50-70 г (з урахуванням усіх продуктів, що містять цукор) у 3-4 прийоми.

З профілактичної точки зору треба пам'ятати про цілу низку «діабетогенних» лікарських препаратів. Такими є: глюкокортикоїди, кортикотропін, адреналін, дифенін, ізадрин, анаприлін, контрацептиви, деякі діуретики та гіпотензивні засоби (тіазиди, адельфан, клофелін, гемітон, бринальдикс, урегіт), психоактивні речовини (галоперидол, аміназин, амітриптилін та ін.), анальгетики, антипіретики, протизапальні засоби (індометацин, парацетамол, ацетилсаліцилова кислота) та ін. Неприпустиме безконтрольне приймання цих препаратів. Призначати їх хворим із чинниками ризику діабету треба з особливою обережністю і періодично контролювати рівень глікемії, рекомендувати обмежити приймання рафінованих вуглеводів. З обережністю треба підходити до вливання таким пацієнтам глюкози, особливо тривалий час.

Вторинна профілактика - це попередження виникнення ускладнень цукрового діабету, збереження стану стійкої компенсації захворювання. У зв'язку з гетерогенністю цукрового діабету необхідні диференційовані підходи до первинної профілактики.

Вторинна профілактика діабету зводиться до можливо раннього виявлення захворювання (на стадії порушеної толерантності до глюкози), стійкого підтримування компенсації маніфестного діабету для запобігання прогресуванню процесу, ранньої діагностики і лікування діабетичних ангіонейропатій.

Раціональна дієта, нормалізація маси тіла, а в разі потреби приймання невеликих доз цукрознижувальних препаратів особами з порушеною толерантністю до глюкози дає змогу запобігти трансформації її у маніфестний ЦД.

Конец формы

Профілактику діабету необхідно починати якомога раніше. Доросла людина має самостійно стежити за умовами свого життя і звичками, харчуванням. Діти ж повинні перебувати під суворим наглядом батьків у цьому плані.

Вилікувати діабет повністю неможливо, але в будь-якому випадку лікування завжди буде тривалим і непростим. Тому є сенс задуматися про комплексні заходи профілактики.

Водний баланс

Найчастіше в профілактиці цукрового діабету будь-якого типу перше місце віддають правильній системі живлення, хоча це не зовсім вірно. Насамперед, необхідно підтримувати в організмі здоровий водний баланс.

· По-перше, підшлункова залоза крім інсуліну повинна виробляти водний розчин речовини бікарбонату для нейтралізації природних кислот організму. Якщо відбулося зневоднення, пріоритет віддається виробництву бікарбонату, відповідно, вироблення інсуліну тимчасово знижується. Але постійні перепади рівня цукру в крові є фактором ризику захворювання на діабет.

· По-друге, процес проникнення глюкози в клітини вимагає не тільки інсуліну, але і присутності води. Клітини, як і весь організм, на 75 відсотків складаються з води. Частина цієї води при прийомі їжі витратиться на вироблення бікарбонату, частина на засвоєння поживних речовин. В результаті знову ж страждає процес вироблення інсуліну і його сприйняття організмом.

Існує просте правило: пити склянку води вранці і перед кожним прийомом їжі обов'язково. Це необхідний мінімум. При цьому не можна вважати напоями, заповнюють водний баланс, такі популярні продукти:

· Газовані напої

· Кави

· Чай

· Соки

· Пиво

Для клітин все це їжа, а не вода.

Здорова дієта

Така профілактика дається сучасній людині складніше всього, але без здорового харчування всі інші заходи практично марні. При цьому виключати повністю продукти з вмістом цукру не варто, це може принести тільки шкоду.

При ризику захворювання слід в першу чергу скоротити споживання легкозасвоюваних вуглеводів. Вони дають значне навантаження на підшлункову залозу. При цьому енергії організму дають мінімум, а почуття насичення від такої їжі триває зовсім не довго.

Тим, хто вже має надмірну вагу, має сенс звернути увагу на кількість споживаних калорій. Калорійність їжі визначається зовсім не вмістом цукру. Жири тваринного і рослинного походження так само повинні міститися в їжі в розумних кількостях. Ідеальним варіантом профілактики діабету у даному випадку буде дробове харчування 5-6 разів на день невеликими порціями. Так навантаження на підшлункову залозу буде мінімальною і постійною, а вага поступово буде знижуватися.

Для тих, хто потрапляє в групу ризику захворювання або вже має деякі проблеми з утриманням рівня цукру в крові, слід включити в свій раціон:

· Капусту

· Буряк

· Моркву

· Редис

· Болгарський перець

· Брукву

· Зелену квасолю

· Цитрусові

Фізична активність

Регулярні фізичні навантаження є ефективним методом профілактики цукрового діабету. Найочевидніша причина такого взаємозв'язку - профілактика ожиріння. Але є й інші причини.

Жирові клітини спалюються природним шляхом і в потрібних кількостях, а клітини м'язів підтримуються в здоровому та активному стані. При цьому глюкоза не застоюється в крові, навіть якщо є певний її надлишок.

Необхідно хоча б 30 хвилин у день займатися будь-яким видом спорту. Це не обов'язково повинна бути активна і виснажливе тренування. Для багатьох складно витримати півгодини спортивного навантаження, а деякі просто не можуть знайти вільні півгодини. У цьому випадку можна розділити свою фізичну активність на три підходи по десять хвилин протягом дня.

Немає необхідності купувати тренажери або абонементи. Потрібно лише злегка змінити свої щоденні звички. Хорошими способами підтримувати своє тіло і здоров'я в тонусі є:

· Ходьба по сходах замість ліфта

· Прогулянка в парку з друзями замість вечора в кафе

· Активні ігри з дітьми замість комп'ютера

· Використання громадського транспорту замість особового для ранкових поїздок на роботу

Уникати стресів

Така міра буде відмінною профілактикою абсолютно всіх захворювань, а не тільки цукрового діабету. Слід уникати контактів з негативно налаштованими людьми. Якщо ж це неминуче, контролюйте себе і зберігайте спокій. У цьому можуть допомогти аутотренинги або ж тренінги та консультації з фахівцями.

Актуальний рада з цієї ж області - ніяких сигарет. Вони лише створюють ілюзію спокою, але насправді це не так. При цьому нервові клітини і гормональний фон однаково страждають, а нікотин надходить в організм, сприяють розвитку діабету та його подальших ускладнень.

Стреси безпосередньо пов'язані з тиском. Контролюйте його. Підвищений артеріальний тиск порушує здорові процеси вуглеводного обміну. Будь серцево-судинне захворювання підвищує ризик захворювання на цукровий діабет.

Постійне спостереження у фахівців

Сучасна людина дуже зайнятий, а тому в лікарню йде тільки в крайньому випадку. Тоді ж, з періодичністю раз на рік або півроку, здаються аналізи крові на вміст цукру. Це не правильно, необхідно виробити певний графік перевірок. Скласти його допоможе терапевт. Частота перевірок буде залежати від того, скільки негативних факторів вже є і можуть призвести до розвитку захворювання.

Для тих, у кого ризик появи цукрового діабету дуже високий (мається ожиріння чи багато родичі страждають цим захворюванням), доцільно перевіряти рівень цукру постійно, можливо навіть щодня. У вільному продажу за доступною ціною є спеціальні пристрої, які значно полегшують завдання.

До неприємних наслідків може призвести самолікування. Сильні препарати можуть мати у своєму складі гормональні речовини. Лікарські засоби найчастіше мають якесь супутнє вплив на органи, а підшлункова залоза «потрапляє під удар» однією з перших. Невірне самостійне лікування вірусів і інфекцій може запустити в організмі аутоімунні процеси.

2. Профілактика інсулінозалежного цукрового діабету

До первинної профілактики ІЗЦД відноситься виявлення схильності у родичів хворих на цукровий діабет способом визначення антигенів системи HLA, а також визначення антитіл до глутаматдекарбоксилази. У родичів з однаковими із хворими на ІЗЦД гаплотипами HLA необхідно здійснювати систематичний контроль вуглеводного обміну, визначати вміст ІРІ і С -пептиду в крові. Одночасно призначають фізіологічну дієту з обмеженням легкозасвоюваних вуглеводів дозовані фізичні навантаження Можливе визначення і інших маркерів, титру антитіл до поверхневих антигенів острівців, субпопуляцій лімфоцитів, однак ці показники є менш специфічними. В окремих випадках можна визначити, як маркери, показники НвА_1с і С-пептиду. Зокрема, зниження концентрації С-пепиду може свідчити про порушення секреторної функції бета клітин.

Для профілактики ІЗЦД, при найперших проявах захворювання можна використовувати ранні втручання в процеси імуногенезу. На сьогодні доступні деякі методи для корекції імунопатогенезу ІЗЦД: застосування глюкокортикоїдів, циклоспорину А, інтерферону, азатіоприну. Однак, їхнє використання в клінічній практиці ще потребує подальшого вивчення.

Враховуючи можливість вірусної природи ІЗЦД, деякі дослідники пропонують вакцинацію проти бетацитотропних вірусів (краснухи, епідемічного паротиту, Коксакі В4). Така вакцинація розроблена і проводиться у Фінляндії, але про її ефективність судити ще рано, оскільки частота ІЗЦД у Фінляндії залишається однією з найвищих у світі. Доведено участь у патогенезі ІЗЦД також різних хімічних сполук (нітрозамінів, родентицидів тощо), що зумовлює здійснення контролю за вмістом цих речовин в харчових продуктах.

Особливої уваги щодо профілактики цукрового діабету заслуговує питання раціонального планування сім'ї. Точна діагностика спадкового дефекту патології острівцевого апарату підшлункової залози на рівні ДНК відсутня, тому медико-генетичний прогноз на основі аналізу клінічних спостережень може служити важливим критерієм для такого планування. Найбільший ризик появи потомства з цукровим діабетом виникає у сім'ї, де двоє батьків хворіє на ІЗЦД. За даними різних авторів, захворюваність дітей на діабет у таких батьків складає від 30 до 100%. Тому від планування народження дітей у сім'ях такого типу слід утримуватися.

Частіше виникає ситуація, коли хворі на ІЗЦД одружуються із здоровими людьми. У таких випадках необхідним с детальний аналіз генетичних характеристик здорового партнера. При відсутності даних, що вказують на наявність гетерозиготного носійства у шлюбного партнера, немає підстав для обмеження народження дітей.

Високий ступінь ймовірності гетерозиготного носійства гена діабету в одного з партнерів при наявності ІЗЦД у Другого становлять велику небезпеку для потомства. Досить значним є відсоток виникнення цукрового діабету і у тих сім'ях, де обидва партнери мають ген гетерозиготного носійства ІЗЦД. Тому шлюби із сімей з ІЗЦД та особами з обтяженою спадковістю щодо цукрового діабету не рекомендуються.

Таким чином, питання профілактики ІЗЦД потребують подальшого вивчення.

3. Профілактика інсулінонезалежного цукрового діабету

Значна частота сімейних форм ІНЗЦД має важливе значення для його первинної профілактики. Фактори зовнішнього середовища нерідко реалізують генетичну схильність до діабету II типу. На жаль, надійних генетичних маркерів ІНЗЦД до цього часу немає.

Основна роль у здійсненні заходів щодо первинної профілактики ІНЗЦД належить дільничним терапевтам. Саме вони повинні активно спостерігати за станом здоров'я людей, які мешкають на їхніх дільницях. На початку кожного року дільничні терапевти формують список загрозливого щодо цукрового діабету контингенту населення і протягом року забезпечують його обстеженням способом визначення цукру в крові.

Слід пропагувати здоровий спосіб життя, що передбачає раціональне збалансоване харчування, нормалізацію маси тіла, боротьбу з гіподинамією. Саме ожиріння є одним з найважливіших факторів ризику щодо ІНЗЦД. Тому особливу увагу слід звертати на сім'ї, у яких є особи з надмірною масою тіла та ожирінням. Необмежене вживання вуглеводів, що значно перевищує енерговитрати, є несприятливим чинником для функції підшлункової залози. Потрібно враховувати той факт, що з кожним наступним десятиліттям (після 40 років) основний обмін речовин в організмі зменшується на 7,5%, що вимагає адекватного зниження калорійності їжі.

Здорове харчування - наріжний камінь лікування цукрового діабету. Цукровий діабет II типу завжди починають лікувати дієтою, і лише потім призначають ліки. При виключенні з раціону цукру (сахарози і глюкози) рівень глікемії знижується при цукровому діабеті як I типу, так і II типу; сучасні дієтичні рекомендації допускають прийом цукру в невеликих кількостях, однак цього краще уникати, а вживати замість нього штучні замінники цукру. Детальний консультування з харчування складає значну частину програми лікування цукрового діабету, а необдуманий рада може стати згубним або марним для пацієнта. Дієта повинна відповідати віку, масі тіла, характером діяльності, національності і віросповідання хворого.

Необхідно зважати на всі стани, пов'язані з гіперпродукцією контрінсулінових гормонів; нормалізація рівнів таких гормонів є важливим чинником профілактики ІНЗЦД. Сприяє розвитку порушень вуглеводного обміну тривала терапія глюкокортикоїдами з приводу різних захворювань. З профілактичної точки зору нагадаємо ряд препаратів, які можуть викликати такі порушення: гіпотензивні середники (адельфан, клофелін, гемітон, брінальдікс), психоактивні речовини (галопсридол, аміназин, амітріптілін тощо), анальгетики, антипіретики, протизапальні засоби (індометацин, парацетамол, аспірин у великих дозах), оральні контрацептиви тощо. Ці препарати з великою обережністю слід призначати особам з факторами ризику цукрового діабету, при цьому необхідно контролювати рівень глікемії і рекомендувати обмежене вживання рафінованих вуглеводів.

З метою виявлення ранніх стадій цукрового діабету потрібно здійснювати масові обстеження населення. На сьогодні, поки ще не впроваджені у практику охорони здоров'я експрес-аналізатори глюкози, слід зосередити увагу на обстеженні організованих колективів і осіб з факторами ризику.

Виявлення порушення толерантності до глюкози не є межею діагностичних можливостей. Ефективність первинної профілактики значно зросте, якщо здійснювати діагностику осіб з предіабетом. Методологічну основу нового напряму первинній профілактиці цукрового діабету заклали дослідженню рівнів гормональної регуляції гліколізу та глюконеогенезу, а також піруватдегідрогеназної системі мітохондрій у нормі та патології Показано наявність патології цієї регуляції у людей з факторам ризику щодо діабету, що поставило на порядку денному проблему преморбідних порушень вуглеводного обміну. Тому можна рекомендувати проведення піруватемічного, піруватуричного та піруватгідрогеназного тестів, які виявляють порушення вуглеводного обміну до розвитку інтолерантності до глюкози.

Нижче наводимо перелік факторів ризику і схему спостереження за особами, включеними до груп підвищеного ризику захворювання на цукровий діабет.

Такі дослідження здійснюються щорічно у лікарських амбулаторіях, поліклініках при дільничних лікарнях, кабінетами профілактики районних і міських поліклінік. Особи з факторами ризику спостерігаються в лікувально-профілактичних закладах будь-якого рівня дільничними терапевтами. Активний виклик на профілактичні обстеження загрозливого контингенту забезпечує медичний персонал територіальних лікарських дільниць. Дані про наявність факторів ризику, схильності до захворювання на цукровий діабет заносяться у медичну карту амбулаторного хворого (форма 25/у до графи "Листок анамнестичних даних”.

Слід зазначити, що здійснення заходів характеру, збалансоване харчування, здоровий спосіб життя дозволяють попередити розвиток захворювання, добитися повного регресу і ремісії ранніх порушень вуглеводного обміну.

Профілактичні заходи в осіб з порушеною толерантністю до глюкози повинні включати такі основні моменти: нормалізацію маси тіла, підвищення фізичної активності, обмежене вживання рафінованих вуглеводів і насичених жирів, немедикаметозне лікування артеріальної гіпертонії.

Запобігти прогресуванню цукрового діабету, розвитку ангіопатій при добре організованій активній диспансеризації вперше виявлених хворих. Істотне значення у плані вторинної профілактики повинні мати школи хворих на цукровий діабет і правильно поставлений самоконтроль за перебігом цукрового діабету.

Схема обстеження осіб з факторами ризику

Профілактика діабетичних ангіо- і нейропатій, інших гострих та хронічних ускладнень цукрового діабету полягає у досягненні стійкої компенсації вуглеводного обміну, а також інших видів обміну, зокрема ліпопротеїдного, порушення якого є однією з патогенетичних ланок судинних уражень. Досягнення нормалізації показників ліпідного обміну (холестерину, загальних ліпідів, тригліцеридів) є дійовою профілактикою ангіопатій.

Висновок

Ніде в світі немає такої чіткої організації системи охорони здоров'я, попереджуючої виникнення хвороб, охороняє здоров'я людини, як в нашій країні. Найбагатша мережу лікувально-профілактичних закладів, науково-дослідних інститутів та інших установ покликана вести боротьбу за попередження хвороб і успішне лікування їх. Цілий ряд хвороб вже переможений у нашій країні.

Ще непереможена хвороба, до якої відноситься ЦД, завдяки успіхам у боротьбі з ній, дає можливість діабетикам жити повноцінним життям. У нашій країні є спеціальна мережу ендокринологічних диспансерів та інших установ, які піклуються про хворих на цукровий діабет. Є мережа фабрик, виробляють необхідну кількість інсуліну та інших органопрепаратів, мережа науково-дослідних установ, що працюють над проблемою ендокринних захворювань, а зокрема ЦД.

Раннє розпізнавання ЦД надає можливість хворим довгі роки перебувати в хорошому стані при користуванні дієтою, що обмежує тільки споживання вуглеводів. Залишаючись на дієті без застосування інсуліну, такі хворі завжди працездатні. З метою раннього розпізнавання ЦД велике значення має диспансеризація - обов'язкове обстеження населення через певні проміжки часу.

Список використаної літератури

1. Балаболкін М.І. Цукровий діабет. М.: Медицина, 1994. С. 30-33.

2. Імуномодулююча терапія 1995. № 2. 5. 1997. № 5. С. 27-28.

3. Тронько Н. Д., Ефимов А. С., Ткач С. Н. Пероральные сахароснижающие препараты и тактика их применения. -- Киев, 2002. -- 110 с.

4. Лаптьонок Л.В. Посібник для хворого на цукровий діабет. Мінськ: Білорусь, 2008. 142с.

5.http://www.health-ua.org/faq/endokrinologiya-saharnyj-diabet/92.html

Размещено на Allbest.ru