Біологічна роль та міра токсичності йоду
Характеристика йоду як хімічного елемента, аналіз його відкриття та отримання у чистому вигляді. Основні захворювання, викликанні дефіцитом йоду в організмі (гіперплазія щитоподібної залози, розвиток зоба, недорозвиненість у дітей), методи їх лікування.
Рубрика | Медицина |
Вид | доклад |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.03.2015 |
Размер файла | 15,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
Доклад
Біологічна роль та міра токсичності йоду
Виконала студентка І курсу групи БХФ 1-14
Бондаренко Вікторія
Київ 2011
1. Історія
йод щитоподібний залоза зоб
Йод (від грец. йюдзт - iodes ) -- хімічний елемент з атомним номером 53, належить догалогенів. Символ І, атомна маса 126,9045. Кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, розчиняється у спирті, водних розчинах йодидів, хлороформі, чотирихлористому вуглецю. Відкритий 1811 року французьким аптекарем Куртуа.
Йод відкрив 1811 року французький хімік Б. Куртуа, якому допомогла кішка. У хімічній лабораторії вона перекинула склянку із сульфатною кислотою на попіл з морських водоростей. Відразу з'явилася хмаринка фіолетового кольору парів невідомої речовини. Нагріваючи матковий розсол попелу з концентрованою сірчаною кислотою, хімік спостерігав виділення фіолетової пари, що конденсувалась у вигляді темних блискучих пластинчастих кристалів. У 1813-1814 роках французький хімік Гей-Люссак і англійський хімік Деві довели елементарну природу йоду.
2. Отримання
У чистому вигляді не зустрічається, його солі називають йодидами, вони у великій кількості наявні в морській воді. Технічно отримують з йодатів:
Йодатна кислота реагує з сульфітною кислотою з утворенням HI, який далі окислюється в розчині йодатною кислотою з виділенням йоду.
Йодиди природні - хімічні сполуки йоду з іншими елементами (солі йодистоводневої кислоти), наприклад, йодистий натрій.
Зустрічаються як вторинні мінерали в зоні окиснення сульфідних родовищ.
Найпоширеніші маршит Cul і йодаргірит Agl.
Маршит. Структура маршиту схожа на структуру сфалериту. Забарвлений в різні відтінки жовтого кольору. Твердість 2,5. Густина 5,6.
Йодаргірит. У йодаргіриту структура типу вюртциту; блиск алмазний. Твердість 1-1,5. Густина 5,5-5,7.Колір жовтий, різних відтінків; прозорий.
Всі природні йодиди утворюються в умовах посушливого клімату в зоні окиснення сполук Cu, Ag, Hg. Приодні йодиди застосовують у медицині, фотографії тощо.
ЙОД (його міститься всього 0,0001% в нашому організмі, а наскільки велика його роль у нашому житті ...)
Йод відноситься до мікроелементів, що мають життєво важливе значення в організмі людини. Такі мікроелементи називають біотичними (биотиков). Основна кількість йоду людина отримує з добовим харчовим раціоном: з рослинною їжею приблизно 70 мкг, з їжею тваринного походження 40 мкг, з питною водою і атмосферним повітрям 10 мкг. Незамінним мікронутрієнтом для життєдіяльності організму є йод, добова потреба його становить лише 0,15-0,20 мг. В організмі дорослої людини міститься 20-50 мг йоду, з яких близько 8 мг сконцентровано у щитоподібній залозі, решта - у м`язах, кістках, шкірі, печінці, нирках, крові. Біологічна роль йоду пов`язана з його участю у будові гормонів щитоподібної залози (тироксину, трийодтирозину) і є їх незамінним компонентом. Мікроелемент контролює обмін речовин, підвищує імунітет і активність деяких статевих гормонів. Йод корисний тим, що спалює надлишок жиру, сприяє нормальному росту, поліпшує розумову здатність, робить нашу шкіру, зуби, волосся і нігті здоровими.
3. Медичні показання
Медицині давно відомі захворювання, зумовлені недостатнім надходженням йоду в організм (розумова відсталість, безплідності, передчасні пологи, глухонімота тощо). Недостатнє надходження мікроелемента до організму спричиняє низку йодозалежних захворювань, серед яких найпоширенішим є зоб. Дефіцит біоелемента спричиняє порушення діяльності щитоподібної залози, її гіперплазію (збільшення) і розвиток зоба, а у дітей - недорозвинення організму. Медицині відомі три форми зоба: спорадичний (у разі порушення функції ендокринної системи і нервово-гуморальних розладів); епідемічний (виникає в місцях проживання значної кількості людей - гуртожитках, казармах); ендемічний (у районах зі зниженим вмістом йоду у воді, ґрунті та харчових продуктах). Найчастіше зоб уражує дітей шкільного віку, юнаків і дівчат у період статевого дозрівання, коли відбувається перебудова діяльності ендокринної системи.
В організм людини майже 80% йоду надходить з їжею, переважно рослинною. Вміст мікроелемента в харчових продуктах дуже коливається і залежить від вмісту його у ґрунті і воді. Питна вода містить дуже мало йоду. Природними джерелами вмісту цього елемента є морепродукти (морська капуста та страви, виготовлені на її основі, мідії, м`ясо кальмарів і креветок, морські водорості). Вміст йоду в м`ясі, молоці і молочних продуктах становить в середньому близько 7-16 мкг/100 г. Він міститься також у йодованій солі, а також овочах: цибулі, часнику, моркві, капусті, картоплі, динях, помідорах, квасолі, щавлю тощо, вирощених на ґрунтах, багатих на йод
Під час кулінарної обробки та зберігання продуктів втрати йоду дуже значні: під час смаження м`яса - 64,5%, варіння - до 46,8%, випікання хліба - 18-84%.
Фізіологічна добова потреба в йоді для дорослих становить 100-200 мкг, вагітних - 180 мкг, для матерів, які годують дітей груддю, - 200 мкг, із яких 70 мкг організм отримує за рахунок рослинної їжі, 40 мкг - з м`ясних продуктів, 5 мкг - із атмосферного повітря і 5 мкг - із води. Добову потребу в йоді можуть забезпечити: одне куряче яйце, 100 г морської риби, 300 г овочів, 500 мл молока. Що стосується ендемічних щодо зоба територій, то тут основним профілактичним заходом забезпечення населення достатньою кількістю йоду є вживання йодованої солі. В Україні і за кордоном створено значну кількість лікувальних препаратів, які містять як окремі мікроелементи, так і їх комплекси, збагачені вітамінами і біоелементами. Їх успішно використовують для профілактики і лікування ендемічного зоба, захворювань крові й судин, в урології, офтальмології, стоматології тощо.
Однак використання мікроелементів з лікувальною метою має базуватися на знанні їх біотичних доз з урахуванням результатів ретельно виконаних попередніх досліджень їхнього балансу в організмі, вмісту в харчових продуктах, воді. З урахуванням вмісту мікроелементів у харчових продуктах, у навколишньому середовищі кожного регіону прийом мультимінеральних і вітамінних препаратів має відбуватися лише за призначенням лікаря.
Біологічне значення йоду пов'язано з розвитком ендемічного зобу. В даний час більшість дослідників дотримується теорії йодної недостатності. Йод необхідний для нормального функціонування щитовидної залози, що забезпечується надходженням в організм приблизно 150-200 мкг йоду на добу. Йодна недостатність призводить до виникнення ендемічного зобу. Захворювання проявляється в гіпофункції і компенсаторному дифузному збільшенні щитовидної залози. В ендемічних районах залежно від рівня захворюваності ендемічним зобом у більшій чи меншій мірі поширені залізодефіцитні анемії, відхилення у фізичному розвитку дітей, порушення процесів окостеніння кісток і статевого дозрівання, зміна імунобіологічної реактивності організму, зниження показників розумової працездатності й ін. При найбільш вираженій формі захворювання розвивається кретинізм - виражене слабоумство, затримка росту (у дітей), у дорослих розвивається так званий ендемічний зоб.
Ендемічний зоб широко поширений на всіх континентах. Зустрічається переважно в гірських районах (Швейцарія, Австрія, Кавказ, Гірський Алтай, Урал, Закарпатті та ін) Патогенна дію дефіциту йоду посилюється в умовах недостатності в організмі Cu, Co і надлишку - Mn. Незбалансованість харчування (дефіцит білків при надлишку вуглеводів, нестача вітамінів при надлишку жирів) погіршує процеси метаболізму йоду.
Ефективне зниження захворюваності населення ендемічним зобом досягається лише при проведенні комплексних оздоровчих заходів: йодна профілактика в поєднанні з оптимізацією геохімічного складу навколишнього середовища (збагачення грунту мікроелементами, попередження її антропогенного забруднення металами та ін) і поліпшенням соціально-гігієнічних умов праці та побуту населення.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Щитовидна залоза - ключова ланка в організмі людини. Вплив гормонів щитоподібної залози на органи і обмін речовин організму. Основні функції щитоподібної залози. Патології щитоподібної залози та причини, що викликають їх. Дефіцит йоду і його наслідки.
реферат [33,5 K], добавлен 23.01.2011Загальні відомості про йод: опис елемента, електронно-графічна формула, фізичні та хімічні властивості, біологічна роль в організмі людини. Застосування йоду в медицині. Класифікація, характеристика, контроль якості та методи аналізу препаратів йоду.
научная работа [424,7 K], добавлен 10.03.2009Фізіологічні особливості щитовидної залози та її гормонів: тироксин і трийодтиронін, кальцитонін. Лабораторні методи у діагностиці захворювань щитоподібної залози. Маркери онкологічних захворювань. Наслідки недостатнього вмісту йоду в раціоні харчування.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.06.2016Новоутворення передміхурової залози. Сечовий міхур. Доброякісні епітеліальні пухлини. Аденома передміхурової залози. Цистографія - інформативний метод діагностики. Рентгенівська комп'ютерна томограма. Диференціальна діагностика та методи лікування.
реферат [21,6 K], добавлен 06.12.2008Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Характеристика оксифільноклітинного раку щитоподібної залози за матеріалами Київської міської клінічної лікарні. Характеристика хворих та методи їх обстеження. Хірургічне лікування та післяопераційний нагляд. Можливості радіонуклідної діагностики.
автореферат [66,6 K], добавлен 06.04.2009Загальна характеристика дитячої пневмонії. Роль фармакоекономічних аспектів лікування. Захворювання дітей на пневмонію в Україні, сучасні методи її лікування. Аналіз фармацевтичних засобів на ринку України, рекомендованих для лікування пневмонії у дітей.
дипломная работа [922,7 K], добавлен 27.05.2010Зростання захворюваності населення України на рак щитоподібної залози у віддалений після Чорнобильської катастрофи час. Характерні особливості клінічного і патогенетичного перебігу хвороби. Методи діагностики та хірургічного лікування хворих на рак.
автореферат [91,9 K], добавлен 11.04.2009Радіофармацевтичне забезпечення радіонуклідних досліджень щитоподібної залози. Визначення її йоднакопичувальної здатності. Особливості динамічної та статичної тиреосцинтиграфії, радіоімунний аналіз. Променева анатомія щитоподібної залози, її пухлини.
реферат [178,8 K], добавлен 25.12.2010Характеристика збудника натуральної віспи, його переважна локалізація в організмі людини. Головні шляхи передачі захворювання. Основні симптоми натуральної віспи, періоди розвитку захворювання, його перебіг, особливості діагностування та лікування.
презентация [3,2 M], добавлен 06.04.2015