Виробнича канцерогенна небезпека в Україні та обґрунтування профілактики професійного раку

Дослідження епідеміологічних й гігієнічних характеристик виробничої канцерогенної небезпеки в Україні. Наукове обґрунтування напрямків профілактики "професійного раку". Динаміка онкологічної захворюваності населення на фоні зростання ВВП в країні.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2015
Размер файла 58,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Розробка принципів використання біологічних маркерів для оцінки та моніторингу ризиків виникнення онкологічної патології серед працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах. Дослідженням встановлено, що рівні онкологічної захворюваності населення окремих геногеографічних зон України визначаються молекулярно-генетичними характеристиками популяцій: мінливістю генофонду (r=0,60-0,68), поліморфізмом мітохондріальної ДНК (r=0,70-0,82) (p<0,05). Дослідженням визначено, що на популяційний генофонд населення України впливає техногенне забруднення довкілля канцерогенними та мутагенними факторами (ароматичними вуглеводнями та амінами, солями важких металів, пестицидами, радіоізотопами та електромагнітними полями), яке проявляється у високих темпах мінливості ядерної та мітохондріальної ДНК серед населення, яке зазнає такого впливу, що є молекулярно-генетичною передумовою в патогенезі неопластичного процесу в організмі представників таких популяцій.

На підставі проведеного системного аналізу наукових джерел інформації, з метою визначення можливості та доцільності використання біологічних маркерів (молекулярно-генетичних та імунологічних) схильності до виникнення онкологічної патології, під впливом канцерогенних факторів виробництва, нами розроблена патогенетична схема формування ризику розвитку "професійного раку", в основі якої лежать: успадкована схильність до виникнення злоякісних новоутворень органів-мішенів (наявність специфічних про- та онкогенів, аномалії гену онкосупресору ТP53), мутаційні процеси (внаслідок прямого пошкодження геному та опосередкованого - через "оксидантний стрес"), схильність до нестабільності геному (порушення механізмів апоптозу) та формування недостатності кіллерного ланцюга імунної системи (К- і NK-клітин). Отримані відомості дозволяють визначити стратегічний напрямок подальших наукових досліджень з питання використання біологічних маркерів схильності до виникнення "професійного раку" та їх використання в системі профілактики цієї професійної патології.

Гігієнічна оцінка існуючої в Україні державної системи профілактики захворюваності працюючих на "професійний рак" та розробка напрямків щодо її удосконалення. Проведеним аналізом нормативно-правової бази України, щодо забезпечення виробничої канцерогенної небезпеки та профілактики захворюваності працюючих на "професійний рак", встановлено її відповідність міжнародним нормам, але існуючі в теперішній час у державі економічні проблеми не дозволяють провести модернізацію та заміну технологій більшості канцерогенно-небезпечних виробництв на більш безпечні та сучасні. Одночасно значний рівень банкрутств підприємств, скорочення обсягів виробництва стимулюють зростання безробіття серед населення країни, внаслідок чого працівники дають згоду на працю в шкідливих умовах, самостійно збільшують час праці в таких умовах, не використовують індивідуальні засоби захисту, що обумовлює збільшення ризику розвитку в майбутньому у них онкологічної патології, викликаною впливом виробничих канцерогенних факторів. Відсутність діяльності державного кадастру канцерогенно-небезпечних підприємств, внаслідок відсутності законодавчих механізмів щодо його практичного застосування, веде до того, що неможливо провести оцінку всіх працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах.

Проведеною гігієнічною оцінкою існуючої в Україні державної системи профілактики захворюваності працюючих на "професійний рак", встановлено проблеми в реалізації трьох рівнів профілактики цієї патології (відповідно до підходів, визначених в працях Ю.В. Комарова и соавт., 1999; В.Б. Смулевича и соавт., 2004; О.П. Яворовського та співав., 2007), розроблено наступні заходи щодо їх вирішення:

- на рівні первинної профілактики - запропоновані зміни до гігієнічного нормативу "Переліку речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини" до сучасних світових вимог; рекомендовано продовження робіт з гігієнічного нормування канцерогенних агентів, підсилення контролю за умовами праці в канцерогенно-небезпечних умовах, застосування заходів зниження експозиції канцерогенними агентами працюючих на виробництві за рахунок обмеження чисельності працюючих, часу праці, контролю використання робітниками індивідуальних засобів захисту та дотримання ними правил безпеки праці в канцерогенно-небезпечних умовах; продовження роботи щодо обліку працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах тощо, використання сучасних молекулярно-генетичних та імунологічних методів оцінки індивідуального ризику до захворювання на онкологічну патологію, під час медичного відбору для роботи в канцерогенно-небезпечних умовах тощо;

- на рівні вторинної профілактики - розроблені терміни та обсяги скринінгових та діагностичних втручань під час проведення періодичних медичних оглядів працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах, які засновані на даних доказової медицини, внесені доповнення до "Переліку шкідливих, небезпечних речовин і виробничих факторів при роботі з якими обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди робітників, лікарів-фахівців, які беруть участь у проведені огляду, необхідних лабораторних та функціональних досліджень, медичних протипоказань", запропоновано використання методів молекулярно-генетичного та імунологічного моніторингу для визначенням доклінічних стадій онкологічної патології серед таких працівників;

- на рівні третинної профілактики - внесено пропозиції щодо змін "Переліку професійних захворювань", які відповідають світовим стандартам, удосконалена система виявлення серед онкологічних хворих "професійного раку" та визначені критерії для встановлення цієї патології, розроблена система оптимізації функціональних зв'язків між профпатологічною, онкологічною службами та МСЕКами під час встановлення "професійного раку" й система скринінгу онкологічних хворих на цю патологію (опитувальник - "СОТ-2"), запропоновані заходи щодо покращення державного обліку та реєстрації цієї патології, створено інформаційну систему (підрегістр) гігієнічного та медико-соціального моніторингу за хворими на "професійний рак", запропоновані зміни щодо оптимізації інформаційного забезпечення діяльності АІС "Профзахворюваність" МОЗ України.

Розроблена інтегративна система профілактики "професійного раку" на державному рівні в Україні (табл. 5).

Таблиця 5. Система профілактики "професійного раку" на державному рівні в Україні

Детермінуючі фактори (відповідальні за координацію профілактики)

Профілактичні заходи у вікових групах населення

Підлітковий вік (професійна орієнтація та освіта)

Працездатний вік

Пенсійний вік

Гігієнічні

Антропогенне забруднення довкілля (СЕС)

ДА/СЕС/ПД: Впровадження підсиленого моніторингу за канцерогенним забрудненням довкілля навколо підприємств з канцерогенно-небезпечним виробництвом. Реалізація заходів зниження канцерогенного забруднення довкілля та відновлення природних зон, екосистем (фонова профілактика)

Умови праці

(ПД/СЕС/ ПФС)

СО/СОП/СЕС: Забезпечення професійної освіти в умовах канцерогенної небезпеки на виробництвах (первинна профілактика)

ПД/СЕС: Забезпечення канцерогенної безпеки на виробництві (первинна профілактика).

ПД/СОП/ДА/СЕС/ ПФС: Інформування працівників про їхню канцерогенну небезпеку (первинна профілактика).

ПД/СОП/ПФС: Забезпечення дотримання техніки безпеки та використання індивідуальних засобів захисту (первинна профілактика).

-

Медико-соціальні

Спосіб життя

(ПД/СЕС)

СО/ЦЗ: профілактична освіта з питань раціонального харчування, фізичного навантаження, безпеки життєдіяльності та охорони праці, попередження тютюнокуріння, зловживання алкогольними напоями (фонова профілактика)

ПД/СОП/ЦЗ/ДА/ПФС: Забезпечення працюючих (населення) канцерогенно-захисним харчуванням, продовження боротьби із тютюнокурінням та зловживанням алкогольними напоями (фонова профілактика)

ПД/ПС: забезпечення працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах заходами медичної реабілітації та фармакопрофілактики (вторинна профілактика)

Рівень життя

(ПД/ФСС)

-

ПД/ФСС: Адекватні компенсації за роботу в канцерогенно-небезпечних умовах та для отримання медичної допомоги за сучасними стандартами, якщо вникла онкологічної патологія (третинна профілактика)

Організація медичної допомоги (ПС)

ПС: Забезпечення прогнозування ризику онкологічної патології під час професійної орієнтації та проходження попереднього медичного огляду (первинна профілактика)

ПС: Забезпечення доступності до якісного скринінгу передпухлинних захворювань, онкологічної патології на ранніх стадіях, під час проходження періодичних медичних оглядів (вторинна профілактика)

ПД/ПС/ОС: Забезпечення по-життєвого медичного нагляду за місцем роботи та проживання (під час знаходження на пенсії чи при зміні місця праці) (вторинна та третинна профілактика).

ПС/ОС/ФСС: Забезпечення проведення експертизи на наявність "професійного раку" (третинна профілактика).

Примітка: ДА - державні адміністрації; ОС - онкологічна служба; ПД - працедавець; ПС - профпатологічна служба; ПФС - професійні спілки; СЕС - санітарно-епідеміологічна служба; СО - система освіти; СОП - служба охорони праці; ФСС - фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань; ЦЗ - центри здоров'я

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і розв'язання актуальної проблеми галузі охорони здоров`я - дослідження епідеміологічних й гігієнічних характеристик виробничої канцерогенної небезпеки в Україні, та наукове обґрунтування напрямків профілактики "професійного раку".

1. Проведені епідеміологічні та гігієнічні дослідження базувались на необхідності системних перетворень в реалізації профілактики "професійного раку", теперішній стан якої є неадекватним до сучасних уявлень про епідеміологію, етіологію та патогенез цієї патології, а також про роль факторів виробничого середовища у виникненні її серед працюючих. Результатом роботи стало визначення канцерогенної небезпеки на виробництвах України й наукове обґрунтування удосконалення, із врахуванням вимог та рекомендацій ВООЗ і МОП, існуючої системи профілактики "професійного раку". Розроблені і впроваджені наукові принципи і методичні підходи щодо епідеміологічної та гігієнічної оцінки канцерогенної небезпеки на виробництвах в Україні, щодо формування ризиків захворюваності працюючих на "професійний рак" та комплекс профілактичних заходів цієї патології, що засвідчили свою ефективність.

2. Встановленою, що показник онкологічної захворюваності населення України протягом 1967 - 2005 р.р. збільшився в 2,0 рази (з 168,7 до 341,2 на 100 тис. населення). За даними кластерного аналізу, високі рівні та темпи приросту захворюваності спостерігаються в областях та містах з високим рівнем розвитку промисловості чи/та інтенсивним веденням сільського господарства. Перші три місця в стандартизованій онкологічній захворюваності (без врахування органів статевої системи) займали злоякісні новоутворення: бронхів та легень, шкіри, шлунка, що пов'язано із зростаючим впливом на населення канцерогенних факторів довкілля та виробничого середовища.

50,0% ризику виникнення онкологічної захворюваності чоловіків та жінок реалізується у працездатному віці. Смертність від онкологічної патології в Україні займає ІІ місце в загальній структурі смертності дорослого населення, і за динамікою відповідає рівням захворюваності і поширеності онкологічної патології (r=0,72-0,88, p<0,05). Зростання показників онкологічної смертності (1- та 5-річної) визначається: погіршенням ранньої діагностики онкологічної патології під час профілактичних оглядів (r=0,56-0,62) і відповідно - збільшенням кількості хворих на ІІІ і ІV стадії захворювання (r=0,72-0,88) (p<0,05).

3. Оцінено, що рівні онкологічної захворюваності та смертності в Україні є нижчими за середні рівні країн європейського регіону, внаслідок більш короткої тривалості життя населення та значно низького рівня економічного розвитку країни (за показником ВВП). Встановлено, що в європейському регіоні рівні онкологічної захворюваності населення більш детерміновані економічним розвитком країн (за показником ВВП) (r=0,61-0,63), ніж тривалістю життя їх населення (за показником очікуваної тривалості життя при народженні) (r=0,45-0,53) (p<0,05). Розроблений математичний прогноз свідчить, що при зростанні ВВП та тривалості життя населення в Україні, при збереженні інших факторів детермінації на теперішньому рівні, онкологічна захворюваність населення буде прогресивно збільшуватись і значно перевищувати середньоєвропейські рівні захворюваності.

4. Встановлено, що в Україні максимальне зростання рівнів онкологічної захворюваності населення спостерігається через 12 років після початку зниження хімічного техногенного забруднення атмосферного повітря та через 9 років - водойм. Рівні онкологічної захворюваності населення мають статистичні зв'язки з техногенним забруднення атмосферного повітря канцерогенними агентами (ароматичними вуглеводнями, солями важких металів, формальдегідом), а також модифікаторами і попередниками канцерогенів (фенолом, сполуками сірки, вуглецю, азоту, фтору, хлору), що впливає на популяційний рівень захворюваності населення на злоякісні новоутворення: губи (r=0,90), порожнини рота (r=0,53), гортані (r=0,79), трахеї, бронхів, легень (r=0,84), шлунка (r=0,85) (p<0,05-0,01).

В Україні 27,4% всього населення працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам (1598,5 тис. осіб). 9,0% всіх працюючих зазнають шкідливої дії хімічних речовин І-IV класів небезпеки та 10,0% - пилу фіброгенної дії, які формують канцерогенну небезпеку під час видобування енергетичних та неенергетичних матеріалів, при виробництві - коксу й нафтопродуктів, гумових та пластмасових виробів, хімічних речовин, металів.

5. Визначено, що показники захворюваності населення України на "професійний рак" впродовж 1992-2005 років мали низькі рівні (0,004 - 0,16% від всіх онкологічних хворих) та не відповідають онкоепідеміологічній ситуації в країні та аналогічним світовим показникам, що обумовлено недосконалістю гігієнічного та медико-соціального моніторингу за канцерогенною небезпекою на виробництвах та захворюваністю працюючих на онкологічну патологію. Найбільші рівні захворюваності населення на "професійний рак" реєструються у великих промислових регіонах країни: Кіровоградській (29,7%), Дніпропетровській (28,6%), Запорізькій (7,1%), Луганській (6,6%), Донецькій (5,5%) областях. Частіше "професійний рак" реєструється серед чоловіків (93,0%), зайнятих в ураново-добувній (42,7%) та хімічній (10,8%) промисловості та в машинобудуванні (18,4%) (p<0,05).

Визначено, що основними причинами виникнення "професійного раку" є: робота в умовах тривалої (більш 10 років) експозиції хімічними канцерогенними агентами, із значним перевищенням ГДК (для І групи канцерогенності - від 1,5 до 23,0, ІІА - від 1,5 до 8,25 разів). При цьому, переважно спостерігається комбінований та сумісний вплив декількох канцерогенних агента, причинами чого є робота у шкідливих умовах, внаслідок недосконалості технологічних процесів (46,3%) та порушення техніки безпеки (53,7%) (p<0,05).

В проведеному досліджені не встановлені лінійні залежності захворюваності працюючих на "професійний рак" в ураново-видобувній промисловості при експозиції б-опроміненням - до 100 ЕРЕМ і г-опроміненням - до 0,5 Зв (50 бер).

6. Визначено, що клінічними особливостями "професійного раку" є те, що він найчастіше вражає органи дихання (67,0%), кровотворення (13,0%), шкіру (4,9%) (p<0,05). Серед 9,4% цих хворих спостерігається виникнення первинно-множинної локалізації злоякісних новоутворень (p<0,05). В морфологічній структурі переважають помірно- та високодиференційовані цитологічні форми раку та гемобластозів (65,7%) (p<0,05).

У хворих на "професійний рак" встановлено 10-15 річне передування неопластичному процесу хронічної запально-дистрофічної патології органів-мішенів, етіологічно пов'язаної із дією шкідливих факторів виробництва (у 40,0% хворих - встановлена професійна патологія органів дихання: хронічний пиловий бронхіт, пневмоконіози). Частота виникнення злоякісних новоутворень трахеї, бронхів та легень, на фоні раніш встановленої професійної патології цих органів, становить: при хронічному пиловому бронхіті - 27,9 на 1 тис. професійних хворих, при пневмоконіозах - 26,2. Доведено, що професійні захворювання органів дихання та "професійний рак" цих органів обумовлені єдиними етіологічними факторами, але мають різні патогенетичні механізми, що потребує їх незалежної реєстрації та обліку.

7. Визначено, що рівні онкологічної захворюваності серед населення працездатного віку є найбільшими серед: чоловіків - в добувній (1774,1 на 100 тис. працюючих) та обробній (627,9) промисловості, в енергетиці (303,7), будівництві (299,3) та на транспорті (261,0); серед жінок - в добувній (1715,3 на 100 тис. працюючих) та обробній (1064,9) промисловості, в сільському господарстві (594,3), будівництві (413,3).

З'ясовано, що 23,4% чоловіків та 3,5% жінок, які захворіли на онкологічну патологію, були експоновані канцерогенними агентам (І та ІІА груп за МАДР) на виробництві (p<0,05). Відносні ризики (RR) такого впливу: для чоловіків - в будівництві (RR=1,64), обробній промисловості (RR=1,49), на транспорті (RR=1,37), для жінок - в обробній промисловості (RR=2,38), в будівництві (RR=2,75) (p<0,05). Факторами високого ризику виникнення онкологічної патології у них є: вік працівника (для чоловіків - >45 років, для жінок - >40 років) та стаж роботи в канцерогенно-небезпечних умовах (>20 років).

8. Встановлено, що відношення шансів (OR) виникнення онкологічної патології серед працівників, які експоновані канцерогенними агентами, збільшено на наступних виробництвах: коксохімічному (OR=1,47-3,06), машинобудівному (OR=1,97-3,37), гумовому (OR=2,78-3,57), азбестоцементному (OR=1,03-3,87). асфальтобітумному (OR=2,50-3,89), шкіряному (OR=1,82-4,01), чорної металургії (OR=2,14-4,96). Серед них підвищені ризики виникнення злоякісних новоутворень органів: дихання (порожнини носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, плеври) (OR=1,49-3,34); травлення (порожнини рота, стравоходу, шлунка, товстої та прямої кишки, печінки та підшлункової залози) (OR=1,34-2,55); шкіри (OR=1,32-3,30); сечовиділення (нирок та сечового міхура) (OR=1,51-2,84); головного мозку (OR=2,82) (p<0,05).

9. Доведено, що вагомим модифікуючим канцерогенез фактором є тютюнокуріння, яке серед працівників, що експоновані канцерогенними агентами на виробництві, збільшує за синергічним типом відносний ризик виникнення раку трахеї, бронхів та легень: в обробній промисловості (RR=23,9), на транспорті (RR=12,8), в будівництві (RR=6,59) (p<0,05), скорочуючи тривалість латентного періоду до виникнення онкологічної патології (на 5-7 років) та збільшуючи рівні онкологічної захворюваності (в 3,3 рази), у порівнянні з працюючими, які не курять.

Встановлено, що основними хімічними факторами виробництва, які модифікують ризик виникнення онкологічної патології органів дихання, є - експозиція працюючих: пилом кристалічного двоокису кремнію та зварювальним пилом й аерозолем, який містить важкі метали (залізо, марганець, хром); азбестом і абразивним пилом, які містять пил двоокису кремнію (граніт) й метали; аерозолями сильних кислот. Модифікуючий ефект визначається комбінацією, співвідношенням та кратністю перевищення ГДК для цих факторів.

10. Визначено, що перспективним є використання для професійного відбору та довготривалого моніторингу за здоров'ям працюючих, які зазнають експозиції канцерогенними агентами на виробництві, біологічних маркерів схильності до виникнення онкологічної патології: молекулярно-генетичних (мутації ядерної та мітохондріальної ДНК, наявність успадкованих проонкогенів та онкогенів, для патології в органах-мішенях, втрата чи молекулярні аномалії гену онкосупресору - TP53), цитогенетичних (функціонального стану апоптозу та хромосомних перебудов), імунологічних (зниження кількості та функціональної здатності Т-лімфоцитів-кіллери та натуральних кіллерів).

11. Визначено, що в Україні існують проблеми в системі профілактики "професійного раку", основними причинами яких є: на рівні промислових підприємств - використання застарілих технологій, канцерогенно-небезпечних матеріалів, експлуатація несправного обладнання, недотримання техніки безпеки, відсутність використання працюючими індивідуальних засобів захисту; на рівні служби гігієни праці - недосконалість системи санітарного нагляду за умовами праці та гігієнічної регламентації канцерогенних агентів на виробництвах, відсутність єдиної системи державної реєстрації працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах; на рівні надання медичної допомоги працюючим - відсутність системи їх відбору до роботи в канцерогенно-небезпечних умовах на основі оцінки індивідуальної схильності до виникнення онкологічної патології, відсутність довготривалого медичного спостереження за станом їх здоров'я, недосконалість функціональних взаємозв'язків між профпатологічною, онкологічною службами та медико-соціальними експертними комісіями під час виявлення, встановлення, обліку та реєстрації хворих на "професійний рак".

12. Розроблені та впроваджені науково-обґрунтовані заходи щодо удосконалення системи профілактики "професійного раку" в Україні, які дозволяють: гармонізувати до міжнародних норм та стандартів державну нормативно-правову базу щодо безпеки праці в канцерогенно-небезпечних умовах; покращити моніторинг за санітарно-гігієнічними умовами праці та медико-соціальними показниками здоров'я працюючих; уніфікувати систему виявлення на ранніх стадіях онкологічної патології, під час проведення попередніх й періодичних медичних оглядів; удосконалити систему виявлення, експертного встановлення "професійного раку", стандартизувати його державний облік і реєстрацію; інтегрувати зусилля різних сфер суспільства для реалізації всіх рівнів профілактики цієї патології.

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Впровадити в Україні розроблену систему профілактики "професійного раку".

2. Створити єдину державну уніфіковану систему державного обліку хворих на "професійний рак".

3. Використовувати систему епідеміологічного та гігієнічного моніторингу за умовами праці та здоров'ям працюючих в канцерогенно-небезпечних умовах.

4. Покращити функціональні взаємозв'язки між профпатологічною, онкологічною службами та медико-соціальними експертними комісіями під час виявлення та встановлення "професійного раку".

5. Використовувати розроблену методику анамнезтичного скринінгу онкологічних хворих на наявність "професійного раку" (СОТ-2).

6. Під час проведення періодичних медичних оглядів використовувати розроблену уніфіковану систему ранньої діагностики онкологічної патології та передпухлинних станів, яка ґрунтується на даних доказової медицини.

7. Створити єдину інформаційну базу щодо обліку всіх працюючих в країні, які зазнають канцерогенної небезпеки на виробництві та проводити довготривалий моніторинг за станом їх здоров'я на державному рівні.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

професійний рак гігієнічний

Книги, монографії

1. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Варивончик Д.В. Проблема виробничого канцерогенезу та професійного раку / В кн.: Професійне здоров'я в Україні: Епідеміологічний аналіз / Ю.І.Кундієв, А.М.Нагорна. - К.: Авіцена, 2006. - С. 166 - 208. - Варивончик Д.В. є співавтором 8-ого розділу монографії "Проблема виробничого канцерогенезу та професійного раку", ним проведенний збір та обробка первинного матеріалу, взяв участь у написанні розділу.

2. Медичні стандарти первинної і вторинної медичної допомоги населенню / Заг. ред. Г.Росс, О.М.Новічкова, А.В.Степаненко, Д.В.Варивончик / NICARE. - К., 2006. - 238 с. - Варивончик Д.В. провів наукове редагування монографії, брав участь в написанні всіх її розділів, розробляв стандарти медичної допомоги на основі даних доказової медицини.

3. Варивончик Д.В., Ліщишина О.М. Вибір теми КР / В кн.: Посібник для розробників клінічних рекомендацій/медичних стандартів / Заг. ред.: Г.Росс, О.Новічкова / NICARE. - К., 2006. - С. 18 - 24. - Варивончик Д.В. є співавтором глави монографії "Вибір теми клінічних рекомендацій (КР)", брав участь у зборі та обробці первинного матеріалу, у написанні розділу.

4. Варивончик Д.В. Професійна гігієна та виробнича санітарія перукарень: Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2005. - 124 с.

Статті в наукових фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України:

1. Варивончик Д.В. Епідеміологічні закономірності онкологічної патології населення країн Європи // Укр. наук.-мед. мол. журн. - 2004. - №4. - С. 65 - 67.

2. Варивончик Д.В. Етіологія онкологічної патології серед населення Європи // Укр. наук.-мед. мол. журн. - 2004. - №3. - С. 35 - 36.

3. Варивончик Д.В. Динаміка онкологічної захворюваності населення України в залежності від рівня техногенного забруднення навколишнього середовища // Гігієна населених міст. - К, 2005 - Вип. 45. - С. 181 - 185.

4. Варивончик Д.В. Етнічні та популяційно-генетичні фактори ризику захворюваності населення України на онкологічну патологію // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2005. - №3. - С. 24 - 28.

5. Варивончик Д.В. Молекулярно-генетичні механізми злоякісної трансформації клітин та напрямки використання генетичного скринінгу працюючого населення для профілактики професійного раку: систематичний огляд // Укр. журн. з пробл. мед. праці. - 2005. - №1. - С. 74 - 84.

6. Варивончик Д.В. Оцінка ризиків онкологічної патології серед працюючих на канцерогенно-небезпечних виробництвах // Укр. наук.-мед. мол. журн. - 2005. - №3-4. - С. 52 - 55.

7. Варивончик Д.В. Професійний рак органів дихання в Україні: клініко-статистичний аналіз // Збірник наукових праць співробітників КАПО ім. П.Л.Шупика. - 2005. - Вип. 14., Кн. 2. - С. 553 - 557.

8. Варивончик Д.В. Роль антропогенного забруднення довкілля в етіології онкологічної патології населення України // Гігієна населених міст. - К., 2005 - Вип. 46. - С. 153 - 157.

9. Варивончик Д.В. Роль імунної системи в патогенезі виробничо-зумовленої онкологічної патології // Укр. журн. з пробл. мед. праці. - 2005. - №3-4. - С. 58 - 65.

10. Варивончик Д.В. Соціально-гігієнічна характеристика захворюваності на онкологічну патологію населення України за період 1967-2003 років // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2005. - №2. - С. 30 - 34.

11. Варивончик Д.В. Епідеміологічні особливості виробничо-обумовленої онкологічної патології працездатного населення великого індустріального міста // Гігієна населених міст - К, 2006. - Вип. 47. - С. 178 - 181.

12. Варивончик Д.В. зміни генофонду популяції під впливом забруднення навколишнього середовища, як фактор ризику онкологічної патології населення України // Гігієна населених міст - К., 2006. - Вип. 48. - С. 175 - 179.

13. Варивончик Д.В. Нормативно-правове забезпечення боротьби із виробничою канцерогенною небезпекою та професійною онкологічною патологією в Україні // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2006. - №4. - С. 88 - 95.

14. Варивончик Д.В. патоморфологічні особливості професійно-обумовленої онкологічної патології за результатами клініко-статистичного дослідження // Вісн. Вінницького нац. мед. універ. - 2006. - Т.10, №2. - С. 301 - 303.

15. Варивончик Д.В. Професійно-обумовлена онкологічна патологія серед працюючих, які зазнають впливу іонізуючого випромінювання // Променева діагностика, променева терапія. - 2006. - №3, Додаток. - С.7 - 9.

16. Варивончик Д.В. Анализ канцерогенной опасности для работающих на асбестоцементных производствах (аналитическое исследований с использованием мета-анализа) // Укр. журн. з пробл. мед. праці. - 2007. - №1. - С. 60 - 70.

17. Нагорна А.М., Краснюк О.П., Варивончик Д.В., Харжевська А.М. Професійний рак органів дихання працівників ураново-видобувної промисловості України: клініко-статистичне дослідження // Гигиена труда. - К., 2004. - Вып. 35. - С. 363 - 375. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, аналіз, написав статтю.

18. Варивончик Д.В., Горох Є.Л. Методологічне забезпечення епідеміологічного моніторингу захворюваності на онкологічну патологію працюючих на канцерогенно-небезпечних виробництвах // Укр. наук.-мед. мол. журн. - 2005. - №3 - 4. - С. 13 - 16. - Варивончик Д.В. розробляв методологію дослідження, проводив збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію даних, написав статтю.

19. Нагорна А.М., Варивончик Д.В. До проблеми удосконалення системи виявлення та реєстрації хворих на "професійний рак" в Україні // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2005. - №1. - С. 25 - 28. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його аналіз, інтерпретація даних, написав статтю.

20. Нагорна А.М., Варивончик Д.В. Онкологічна захворюваність працездатного населення, зайнятого в різних галузях народного господарства України // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2005. - №4. - С. 17 - 20. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію, написав статтю.

21. Нагорна А.М., Варивончик Д.В., Степаненко А.В., Грузова Л.М., Лубянова І.П., Харжевська А.М. Особливості системи реєстрації хворих на професійний рак в Україні // Эксперим. и клин. мед. - 2005. - №3. - С. 91 - 93. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку і аналіз даних, написав статтю.

22. Варивончик Д.В., Нагорна А.М., Грузова Л.М., Лубянова І.П., Харжевська А.М. роль тютюнокуріння у формуванні ризику професійної онкологічної патології органів дихання в Україні // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2006. - №2. - С. 15 - 18. - Варивончик Д.В. проводив збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію даних, написав статтю.

23. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Варивончик Д.В., Голубчиков М.В., Басанець А.В. Статистичний облік професійної патології в Україні на основі міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду // Укр. журн. з пробл. мед. праці. - 2006. - №4. - С. 3 - 10. - Варивончик Д.В. провів систематичний аналіз існуючої класифікації професійних захворювань, розробив систему їх статистичного кодування, написав статтю.

24. Нагорна А.М., Варивончик Д.В. професійна пилова патологія та ризик розвитку злоякісних новоутворень органів дихання // Укр. журн. з пробл. мед. праці. - 2006. - №2. - С. 8 - 16. Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію даних, написав статтю.

25. Нагорна А.М., Варивончик Д.В. Проблеми виявлення й статистичної реєстрації онкологічних захворювань професійного генезу в Україні // Вiсн. гігієни та епідеміол. - 2006. - Т.10, №1. - С. 53 - 58. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його аналіз, інтерпретацію, написав статтю.

26. Нагорна А.М., Варивончик Д.В. Стратегія профілактики професійно-обумовленої онкологічної патології серед працездатного населення України // Зб. наук. праць "Проблеми військової охорони здоров'я". - 2006. - Вип. 16. - С. 410 - 421. - Варивончик Д.В. провів аналіз сучасної ситуації та розробив стратегію профілактики професійно-обумовленої онкологічної патології, написав статтю.

27. Нагорна А.М., Варивончик Д.В., Вітте П.М., Степаненко А.В., Грузова Л.М., Соколова М.П., Кириченко О.Є. Державна реєстрація захворюваності населення України на професійну онкологічну патологію та шляхи її удосконалення // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров`я України. - 2006. - №3. - С. 12 - 15. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу та його системний аналіз, розробив шляхи удосконалення реєстрації захворюваності, написав статтю.

28. Новічкова О.М., Ліщишина О.М., Варивончик Д.В. Методичні підходи до забезпечення актуальності тематики клінічних рекомендацій та медичних стандартів // Укр. мед. часоп. - 2006. - №4. - С. 27 - 30. - Варивончик Д.В. провів аналіз сучасних методичних підходів щодо створення клінічних рекомендацій, розробив адаптацію для України методології, написав статтю.

Статті в інших фахових журналах та збірках

1. Варивончик Д.В. Системний підхід до популяційної профілактики онкологічної патології в Україні // Матеріали ІІ конкурсу на кращу роботу "Думки, ідеї, професора С.А. Томіліна та їх втілення у ХХІ столітті". - К, 2005. - С. 86 - 93.

2. Варивончик Д.В. Онкологічна захворюваність працездатного населення різних галузей народного господарства м.Києва // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу. - Донецьк: Каштан, 2005. - С. 392 - 393.

3. Варивончик Д.В. До історії вивчення професійного раку (XVIII - ХХ сторіччя) // Матеріали ІІІ конкурсу на кращу роботу: Думки, ідеї професора Томіліна С.А. та їх втілення у ХХІ столітті". - К., 2006. - С.93 - 106.

4. Варивончик Д.В., Нагорна А.М., Грузова Л.М. Епідеміологічні закономірності онкологічної патології органів дихання працездатного населення в залежності від умов праці та тютюнокуріння // Матеріали конференції "Сучасні технології збереження і укріплення здоров`я здорових". - К., 2005. - С. 110 - 112. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку і аналіз, написав статтю.

5. Нагорна А.М., Варивончик Д.В. Онкологічна захворюваність працюючих в залежності від експозиції їх канцерогенними факторами на виробництвах // Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні аспекти діагностики, профілактики та лікування професійних і непрофесійних захворювань респіраторного тракту”, 15-16 травня 2007, м. Донецьк - С. 31 -34. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, аналіз, написав статтю.

6. Kundiyev Y., Nahorna A., Varyvonchyk D. Prevention of occupational cancer in ukraine // Global Occupational Health Network (WHO). - 2006. - №11. - Р. 5 - 6. - Варивончик Д.В. провів збір первинного матеріалу, його статистичну обробку, інтерпретацію, написав статтю.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.