Поліаміни – маркери злоякісного росту і мішень для протипухлинної терапії

Рис. 3. Величина співвідношення спд₂/пут_2, спд₁/пут₁ у хворих з пухлинами яєчника в залежності від ефективності лікування.

У ряді випадків, на фоні уявного "клінічного благополуччя", результати ПА?тесту дозволили при-пустити наявність прогресії захворювання до його клінічних проявів.

ПА сечі у хворих на пухлини грудної залози. Результати дослідження вмісту ПА у сечі хворих на рак грудної залози показали, що існує залежність між цим показником і ефективністю лікування. При променевій і хіміотерапії виділення ПА з сечею в перші дні лікування збільшувалось, а при досягненні терапевтичного ефекту знижувалось, у деяких хворих навіть до нормальних величин. Визначення вмісту ПА в сечі хворих на протязі 1,5?2 років показало, що при ремісії рівні ПА в сечі були значно нижчі порівняно з такими при прогресії захворювання (рис. 4).

Рис. 4. Екскреція ПА у хворих на рак грудної залози при прогресуванні захворювання і ремісії (а - І стадія; б - ІІ стадія; в - ІІІ стадія; г - IV стадія); по осі ординат - екскреція ПА з сечею; (на осі ординат ? ?ПА, мг/24 год); *Р<0,001.

Індивідуальні коливання вмісту ПА в сечі відображали перебіг захворювання: після ефективного лікування вміст ПА в сечі суттєво знижувався, при появі рецидиву ? різко зростав. Отримані результати свідчать про доцільність залучення ПА-тесту до методів оцінки перебігу захворювання. Визначення вмісту ПА в сечі у хворих в інтеркурентний період буде сприяти ранньому виявленню рецидиву захворювання і допоможе своєчасно розпочати лікування.

Наступним нашим завданням було дослідження молекулярно-біологічних механізмів дії ПА при злоякісному рості, зокрема, їх участі у регуляції фактора транскрипції NF-кB. Насамперед, ми спробували з'ясувати, чи можуть ПА безпосередньо впливати на процес зв'язування NF-кB з ДНК чи лише опосередковано ? через різні шляхи сигнальної трансдукції. Для цього нами були застосовані методи комп'ютерного моделювання (ці дослідження виконані спільно зі співробітниками Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України і Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка Яковенко О.Я. і Голуб А.Г.) та проведена серія модельних дослідів з застосуванням методів ППР і FRET. При моделюванні впливу ПА на активність NF-кB ми вирішували дві задачі: знайти потенціальний сайт зв'язування ПА на р 50-субодиниці NF-кB і приблизно оцінити константи дисоціації для комплексу р 50~ДНК в присутності та за відсутності окремих ПА (сперміну, спермідину і путресцину).

Результати комп'ютерного моделювання показали, що найбільш вірогідний сайт зв'язування ПА на поверхні NF-кB розташований в зоні міждоменного інтерфейсу білкової молекули. Встановлено, що зв'язування сперміну в цьому сайті може виникати за рахунок формування чотирьох водневих зв'язків з амінокислотними залишками Ser297, Asp298, Ser170, Asp298, Arg295 і однієї Ван-дер-Ваальсової взаємодії з Tyr200. Більша афінність до знайденого на поверхні р 50

сайту властива сперміну (K_d=1,88Ч 10^-3) та спермідину (K_d=1,82Ч 10^-3), менша ? путресцину (K_d=1,06Ч 10^-2). Встановлено, що афінність р 50 до ДНК в присутності сперміну зростає в 2,6 рази.

Таким чином, теоретично було доведено, що ПА, і, в найбільшій мірі спермін, сприяли стабілізації міждоменного інтерфейсу білка р 50, стабілізують комплекс р 50~ДНК і зменшують вірогідність його спонтанної дисоціації.

Результати комп'ютерного моделювання були підтверджені в модельних експериментах. Дослідження впливу ПА на зв'язування білка р 50 з ДНК проводили методом ППР як у варіанті зв'язування вільних специфічних до NF-кB послідовностей ДНК (NRE) з іммобілізованим на сенсорному чіпі білком р 50, так і в зворотному варіанті. Показано, що спермін значно підвищував зв'язування р 50 з NRE-фрагментами в обох варіантах досліду (табл. 8).

Таблиця 8. Вплив сперміну на зв'язування специфічних послідовностей ДНК (NRE) з іммобілізованою субодиницею р 50 фактора транскрипції NF-кB

Умови досліду	Відгук ППР на зв'язування NRE# з іммобілізованою на сенсорному чіпі субодиницею NF-кB, білком р 50; кут.хв.	Поверхневі концентрації NRE, нг/мм2
Контроль (без ПА)	0,18 0,04	0,011
+ 1мМ сперміну	0,38 0,09*	0,024*

Примітка: ^# NRE - специфічні послідовності ДНК; *Р0,05 порівняно з контролем.

Позитивний вплив ПА на зв'язування NF-кB з ДНК був підтверджений також за допомогою метода FRET. Ефективність переносу енергії між двома флюорофорами (Texas Red та родаміном В), якими були мічені послідовності ДНК та р 50-субодиниця NF-кB, зростала за наявності в середовищі ПА (сперміну і путресцину) (рис. 5).

Рис. 5. Вплив ПА на ефективність переносу енергії від p50-RB до ДНК-TR (A - спермін, B - путресцин).

Виявлено, що в разі преінкубації сперміну з ДНК перед додаванням р 50, позитивний ефект сперміну на утворення комплексу ДНК~р 50 більш виражений, ніж при додаванні сперміну до суміші ДНК з р 50.

Отримані результати вказують на адекватність даних комп'ютерного моделювання процесу.

Таким чином, узагальнюючи отримані дані, можна зробити висновок, що одним з молекулярних механізмів дії ПА може бути їх участь в регуляції процесу транскрипції, опосередкованої фактором NF-кB.

Наступне наше завдання полягало у дослідженні впливу ПА на активацію NF-кB в експериментальних пухлинах молочної залози. Ці дослідження проводили в умовах виснаження і акумуляції ПА в пухлинах як непрямим, так і прямим методами. У першому випадку виходили з відомого факту, що з цитоплазми в ядро NF-кB транспортується тільки після його активації, тобто після вивільнення з комплексу з інгібіторними білками. Тому вміст білків р 50 і р 65 визначали в клітинних і ядерних екстрактах пухлинних клітин. Прямі вимірювання були виконані з використанням метода трансфекції. Дослідження проведені на трьох моделях пухлин: клітинній лінії раку грудної залози людини MCF-7, карциносаркомі Уокер (W-256) щурів та карциномі Са 755 мишей. Для інгібування синтезу ПА застосовували інгібітори ОДК ? б­ДФМО та ПМГ.

Встановлено, що б-ДФМО і ПМГ, а також суміш поліфенолів зеленого чаю призводять до значного зниження вмісту всіх трьох ПА в пухлинних клітинах і, зокрема, в ядрах клітин. Виявлено, що ці речовини в застосованих дозах призводили до суттєвого пригнічення росту карциноми Са 755 і карциносаркоми Уокер; індекс гальмування складав від 25 % до 58 %. Дослідження, проведені за допомогою методів ППР і Вестерн-блотингу показали, що на фоні індукованого б-ДФМО і ПМГ зниження ПА в клітинах цих пухлин відбувається транслокація білків NF-кB з цитоплазми в ядро, внаслідок чого в ядрах значно зростає вміст білка р 50 ? одної з субодиниць NF-кB. Разом з тим, б-ДФМО значно слабше впливав на транслокацію другої субодиниці фактора NF-кB, білка р 65.

При дослідженні клітинної лінії MCF-7 виявлено, що б-ДФМО впливав на білки NF-кB в цих клітинах аналогічним чином. Так, при введенні б-ДФМО в культуральне середовище клітин MCF-7, вміст р 50 в ядрах зростав на 75 %, тоді як р 65 на 32,5 % (в 2,3 рази менше, ніж р 50). При додаванні до культурального середовища разом з б-ДФМО путресцину вміст білків р 50 і р 65 виявився навіть нижчим, ніж в ядрах контрольних клітин (табл.9 і рис. 6).

Таблиця 9. Експресія білків NF-кВ (р 50/р 65) в ядрах клітин MCF-7 в умовах введення -ДФМО та -ДФМО + путресцин, (Mm)

Поверхневі концентрації білків, що зв'яза-лись із специфічними антитілами, іммобі-зованими на сенсорних чіпах, нг/мм 2	Контроль	5 мM -ДФМО	5 мM -ДФМО + 10 мкМ пут
Білок р 50	0,120,01	0,210,03*	0,100,01
Білок р 65	0,270,03	0,360,04	0,150,01*

Примітка: *- Р0,05? порівняно з показниками у контролі; n=5.

Рис. 6. Вплив -ДФМО на експресію білків p50 і p65 в ядрах клітин MCF-7.

Повне нівелювання впливу б-ДФМО путресцином, свідчить про те, що транслокація білків класичного фактора NF-кB в досліджуваних пухлинних клітинах залежить від змін в метаболізмі ПА, і не обумовлена побічними ефектами б-ДФМО. Встановлено, що введення тваринам б-ДФМО і ПМГ призводить до значного зростання в ядрах експресії інгібіторних білків NF-кB (IкарраB-б) (рис. 7). Локалізуючись в ядрах, інгібіторні білки можуть пригнічувати транскрипційну активність NF-кB шляхом зштовхування його з сайтів зв'язування.

Рис. 7. Експресія IкB-б в клітинних та ядерних екстрактах карцино-саркоми Уокер в умовах дії інгібіторів метаболізму ПА.

Транслокація NF-кB в ядро (в літературі цей процес називають активація) ще не свідчить про його функціональну активність. Для того, щоб дізнатись чи залежить активність фактора в ядрі від рівня ПА, ми застосували метод швидкоплинної трансфекції. В клітини MCF-7 вводили конструкцію, що містила елемент відповіді NF-кB, субклонований у люциферазний вектор (NF-кB-люцифераза). Виявлено, що інкубація клітин з б-ДФМО призводить до зниження активності елементу відповіді. Це свідчить про те, що активність NF-кB при зменшенні в клітині ПА знижується (Рис. 8).

Рис. 8. Активність NF-кB в клітинах MCF-7, контрольних та після інкубації з б-ДФМО.

Щоб довідатись, як впливають зміни метаболізму ПА на функціонування NF-кB в пухлинних клітинах ми дослідили рівень експресії білків - продуктів NF-кB ? залежних генів c-myc, bcl-xl, odc. Ці гени, як відомо, залучені в процеси проліферації та апоптозу. За допомогою метода ППР і Вестерн-блот аналізу на всіх трьох досліджених моделях пухлин молочної залози було продемонстровано, що в умовах дії б-ДФМО вміст білків с-Мyc i Вcl-XL в пухлинних клітинах знижується. На рис. 9 представлені дані, отримані при дослідженні клітин карциносаркоми Уокер.

Рис. 9. Вплив бДФМО на експресію білків Bcl-X_L та c-myc в клітинах карциносаркоми Уокер.

Знижувалась і експресія ОДК. Згідно даним, отриманим методом імуноблотингу після застосування б-ДФМО рівень білка Bcl-XL зменшувався в клітинах карциносаркоми Уокер приблизно на 43 % у порівнянні з контролем, експресія білка c-myc знижувалась вдвічі, ОДК ? на 50-70 %.

На нашу думку, однією з причин такої ситуації може бути наступне: при виснаженні в клітинах ПА фактор транскрипції NF-кB, який формується в ядрі, не здатний ефективно впливати на транскрипцію генів odc, c-myc і bcl-XL. Можливо, це є наслідком формування в ядрі не класичного NF-кB (гетеродимера р 50/р 65), а гомодимера р 50/р 50. З літературних даних відомо, що існує певна спорідненність гомодимерів і гетеродимерів NF-кB до ДНК- послідовностей окремих генів. Як показано (Udalova et al., 2002), р 50/р 65-гетеродимер здатний зв'язуватись з ДНК-послідовностями окремих генів і сприяти транскрипції. В той же час, гомодимер р 50/р 50 також може приєднуватись до специфічних послідовностей і займати місця класичного NF-кB (p50/p65), і, тим самим, перешкоджати ефективній транскрипції (Urban, Baeuerle, 1991).

Окрім цього, згідно даним Urban i Baeuerle (1991), як р 50/р 50, так і р 50/р 65 з високою афінністю зв'язуються з мотивом дикого типу (11-мерною послідовністю, 5'-ggggattcccc-3'). Але для ефективного розпізнавання мотиву і подальшого впливу на транскрипцію р 50/р 65, на відміну від р 50/р 50, має меншу потребу в 11-й його парі. А гомодимер р 50/р 50, навіть при умові його зв'язування з "урізаним" 10-мерним мотивом, здатний ефективно впливати на транскрипцію лише при наявності сперміну. Так як in vivo часто трапляються мотиви, змінені в положеннях 1 або 11, то гомодимер р 50/р 50, навіть при умові його зв'язування з послідовностями ДНК, через недостатність ПА не може повноцінно впливати на транскрипцію.

Отримані дані дозволяють зробити припущення, що при виснаженні в клітинах ПА, в ядрах в більшій мірі формується не класичний фактор NF-кB (гетеродимер р 50/р 65), а гомодимер р 50/р 50. Комплекс гомодимеру з ДНК (р 50/р 50~ДНК) в умовах дефіциту ПА нестабільний і схильний до дисоціації. Це може бути однією з причин зниження транскрипції генів c-myc i bcl-XL і odc, що, в свою чергу, призводить до зниження рівнів їх білкових продуктів. Свій вклад в зниження транскрипції досліджуваних генів шляхом зіштовхування NF-кB з сайтів зв'язування можуть вносити і інгібіторні білки, зокрема, IкBб, наявність в ядрах яких продемонстрована в нашій роботі. Окрім цього, згідно даних літератури (Таnnіnі, 2004), при б-ДФМО-індукованому виснаженні ПА пригнічується фосфорилювання мітоген-активованих протеїнкіназ (МАРК), що, в свою чергу, може призводити до зменшення фосфорилювання в ядрі субодиниці NF-кB, білка р 65, що також може бути однією з причин зниження транскрипції генів, залежних від класичного (р 50/р 65) фактора NF-кB.

Необхідність ПА для проліферації клітин і дані про значне підвищення синтезу та вмісту ПА в пухлинних клітинах порівняно з нормальними незаперечно вказують на те, що як ферменти метаболізму ПА, так і самі ПА є перспективними мішенями для протипухлинної терапії, спрямованої на пригнічення проліферації злоякісних клітин. Більш того, відомо, що існує зв'язок між формуванням лікарської резистентності пухлин і якісною зміною реакції їх проліферативного режиму на цитостатичні препарати. Це свідчить про перспективність застосування модуляторів метаболізму ПА і як засобів подолання лікарської резистентності.

Для з'ясування можливостей використання інгібіторів метаболізму ПА для протипухлинної терапії було досліджено вплив синтетичних і природних інгібіторів ОДК (-ДМФО, ПМГ і поліфенолів зеленого чаю) на показники обміну ПА в експериментальних пухлинах, їх ріст та тривалість життя тварин з різними перещепленими пухлинами. Проаналізовано зв'язок між показниками метаболізму ПА і лікарською резистентністю стійких до цисплатину субштамів АРЕ, L 1210 і NK/ly та стійких до цисплатину і доксорубіцину субштамів карциноми Герена, а також досліджено вплив інгібіторів ОДК на ріст стійких до цисплатину субштамів АРЕ, лімфолейкозу L1210 і лімфоми NK/ly.

Встановлено, що -ДМФО і ПМГ ефективно впливають на метаболізм поліамінів в клітинах АРЕ, L 1210, гепатоми Г-27 та карциноми Льюїс: призводять до зменшення вмісту путресцину і спермідину, зменшення молярного співвідношення спд/спн, пригнічення активності ОДК, підвищення активності -глутамілтранспептидази, збільшення рівня сперміну і ацетильованих форм ПА. Особливість дії ПМГ полягала в його здатності пригнічувати не лише синтез ПА за рахунок інгібіції ОДК, але й їх інтерконверсію за рахунок інгібування поліаміноксидази. Ці зміни в обміні ПА супроводжувались вираженим протипухлинним ефектом.

Так, показано, що ПМГ (в дозі 1,5 мг/кг маси) і б-ДФМО (в дозі 200 мг/кг маси) після 2?5 введень їх тваринам значно пригнічували ріст клітин лімфолейкозу L1210. При цьому протипухлинний ефект ПМГ був значно сильніший ніж б-ДФМО (рис. 10).

Рис. 10. Вплив ПМГ і б-ДФМО на ріст клітин лімфолейкозу L1210.

ПМГ, в залежності від дози та режиму його введення, також суттєво гальмував ріст клітин АРЕ. Терапевтичний індекс ПМГ (за показником середнього числа пухлинних клітин в асцитній рідині) становив від 27 до 97 % (рис. 11).

Рис. 11. Гальмування росту клітин АРЕ в залежності від дози і кількості введень тваринам ПМГ.

Протипухлинна дія ПМГ супроводжувалась значним збільшенням тривалості життя піддослідних тварин (табл.11).

Досліджено вплив екстракту зеленого чаю (18-23 % суміш поліфенолів) на ріст карциносаркоми Уокер у щурів. Встановлено, що споживання тваринами 0,1 % розчину цього екстракту призводить до зниження експресії ОДК, зменшення рівнів ПА в пухлинних клітинах та зниження експресії в ядрах пухлинних клітин білків фактора транскрипції NF-кB. Ці зміни супроводжувались суттєвим гальмуванням росту пухлин. Таким чином, отримані дані свідчать, що досліджувані інгібітори метаболізму поліамінів істотно гальмують ріст експериментальних пухлин і значно підвищують середню тривалість життя тварин.

Таблиця 11. Вплив ПМГ на тривалість життя мишей з лімфолейкозом L 1210 та асцитним раком Ерліха (АРЕ)

Моделі пухлин	Групи тварин	Тривалість життя (дні)
L 1210	Контроль	19,3 ± 2,55
	ПМГ	71,7 ± 17,50*
АРЕ	Контроль	20,0 ± 1,56
	ПМГ	30,7 ± 3,50*

Примітка: *Р0,05 ? порівняно з показниками у контрольних тварин.

В резистентних до цитостатиків пухлинах виявлено низку характерних змін в системі метаболізму ПА та відповідні ефекти інгібіторів метаболізму ПА на показники лікарської резистентності. В процесі формування резистентності до цисплатину в пухлинних клітинах асцитного раку Ерліха, лейкозу L1210 та лімфоми NK/ly відбувались характерні зміни в метаболізмі ПА, які зберігались і в резистентних до цисплатину пухлинах. А саме, мало місце підвищення концентрації путресцину і збільшення питомої частки сперміну в загальній кількості ПА, зниження активності ДАО і -глутамілтранспептидази. Введення цисплатину тваринам з резистентними до цього цитостатика штамами пухлин, на відміну від чутливих, призводило до ще більшого зростання вмісту ПА в пухлинних клітинах. В резистентних до доксорубіцину і цисплатину карциномах Герена мало місце суттєве збільшення концентрації путресцину, активності ОДК, зниження активності ДАО, вмісту ацетилспермідину і -глутамілтранспептидази. В плазматичних мембранах клітин карциноми Герена, резистентних до цисплатину і доксорубіцину, виявлено значне збільшення кислоторозчинних і кислотоосаджуваних форм ПА, що може впливати на їх мікров'язкість і трансмембранний транспорт як цитостатиків, так і самих ПА. Встановлено, що інгібітори синтезу ПА -ДФМО і ПМГ in vivo гальмують ріст резистентних до цисплатину пухлин, і значно підвищують середню тривалість життя тварин. Спільне використання ПМГ і цисплатину має адитивний ефект. Отримані результати свідчать про перспективність застосування інгібіторів обміну ПА для комбінованого лікування хворих із резистентними до цитостатиків пухлинами.

Узагальнюючи одержані дані, можна зробити висновок про важливу роль ПА у розвитку злоякісних пухлин і перспективність використання інгібіторів обміну ПА як протипухлинних агентів.

ВИСНОВКИ

Робота присвячена дослідженню особливостей метаболізму і молекулярних механізмів дії ПА при канцерогенезі і пухлинному рості.

1. Встановлено, що при N-НДЕА?гепатоканцерогенезі і при 1,2-ДМГ канцерогенезі кишковика у щурів відбуваються характерні зміни в метаболізмі ПА. Має місце двофазна інтенсифікація синтезу і накопичення ПА в органах-мішенях: в ранню (1-4 тижні) та пізню (5-6 місяці) стадії, що дозволяє зробити припущення про участь ПА в ініціації злоякісного росту.

2. Виявлено, що в злоякісних пухлинах шлунку і товстого кишковика людини величина активності ОДК в середньому в 5 разів, а загальний вміст ПА - в 1,6-2 рази вищі ніж в макроскопічно незміненій слизовій оболонці. Найбільш суттєво змінювався вміст путресцину, дещо менше ? спермідину. Вміст сперміну практично не змінювався, що призводило до підвищення величини молярного співвідношення путресцин/спермідин і спермідин/спермін.

3. Виявлено зворотну залежність між величиною активності ОДК в аденокарциномах шлунково-кишкового тракту людини і ступенем їх диференціювання.

4. В злоякісних пухлинах грудної залози величина активності ОДК в 5,5 рази, а вміст путресцину, спермідину і сперміну, відповідно, в 3,6; 4,0 і 4,9 разів вищі порівняно з показниками у макроскопічно незміненій тканині грудної залози.

5. Виявлено, що рівні екскреції ПА з сечею та концентрація їх у сироватці крові у хворих на злоякісні лімфоми та рак яєчника при ефективному лікуванні в перші (1-3) доби підвищуються, а потім знижуються; при неефективному лікуванні таких змін не виявлено.

6. Виявлено, що більш інформативним для оцінки ефективності лікування є величина співвідношення спд 2:пут ₂ /спд ₁:пут _1, де спд 1 і пут 1 ? рівні спермідину і путресцину в сечі до лікування; спд 2 і пут 2 ? через 48 годин після початку лікування. При успішній терапії величина цього співвідношення (індексу) вища за 1,25; а при неефективній - нижча.

7. В результаті довготривалих (на протязі 1?4 років) досліджень вмісту ПА в сечі та сироватці крові хворих на злоякісні лімфоми, рак яєчника та рак грудної залози встановлено, що дані ПА-тесту відображають перебіг пухлинного процесу: при ремісії спостерігається нормалізація рівнів ПА в біологічних рідинах, а підвищення концентрації ПА передує клінічним проявам рецидиву захворювання.

8. ПА сприяють утворенню комплексу NF-кB з відповідними послідовностями ДНК (NRE), що є одним із важливих доказів участі ПА в регуляції транскрипції.

9. Встановлено, що активність фактора транскрипції NF-кB в клітинах експериментального раку молочної залози залежить від метаболізму ПА.

10. Виявлено, що гальмування росту експериментальних пухлин молочної залози інгібіторами біосинтезу ПА супроводжується зниженням експресії білків, продуктів NF-кB-залежних генів c-myc, bcl-xl, odc.

11. Встановлено, що в процесі формування резистентності до цисплатину в пухлинних клітинах відбуваються характерні зміни в метаболізмі ПА, які зберігаються і в резистентних до цисплатину пухлинах. Виявлено підвищення концентрації путресцину і збільшення питомої частки сперміну в загальній кількості ПА, зниження активності ДАО і -глутаміл-транспептидази.

12. Встановлено, що досліджувані інгібітори метаболізму ПА істотно гальмують ріст експериментальних пухлин, значно підвищують середню тривалість життя тварин і можуть бути запропоновані для подальшої розробки в якості агентів для "таргетної терапії" онкологічних хворих.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бердинских Н.К., Залеток С.П. Полиамины и опухолевый рост. Киев, "Наукова думка", 1987. - 141 с. (Автором проведено огляд та аналіз літератури по темі та разом із співавтором підготовлено монографію до друку).

2. Залеток С. П., Бердинских Н. К, Драга Н.В. Некоторые аспекты биологической роли полиаминов при нормальном и неопластическом росте //Экспериментальная онкология. - 1984. - Т. 6, № 4. - С. 10-17. (Автором проведено огляд та аналіз літератури і підготовлено статтю до друку).

3. Драга Н.В., Бердинских Н.К., Залеток С.П., Винницкая В.К., Евтушенко Г.В. Диагностическое и прогностическое значение полиаминного теста у больных с опухолями яичников //Вопросы онкологии. - 1987. - Т. 33, № 4. - C. 52-57. (Автором проведено аналіз діагностичної і прогностичної цінності ПА-тесту, підготовлено статтю до друку).

4. Бердинских Н.К., Залеток С. П., Игнатенко Н.А., Драга Н.В. Увеличение активности орнитиндекарбоксилазы и содержания полиаминов в печени крыс в ранний период гепатоканцерогенеза //Украинский биохимический журнал. - 1988. - Т.60, № 1. - С 94-97. (Автором проведені дослідження активності ОДК та вмісту поліамінів в субклітинних фракціях печінки в процесі НДЕА-канцерогенезу, проаналізовано результати та підготовлено статтю до друку).

5. Бердинских Н.К., Игнатенко Н.А., Залеток С.П., Бобро Л.И. Активность орнитиндекарбоксилазы и содержание полиаминов в опухолях желудочно-кишечного тракта человека //Экспериментальная онкология. - 1988. - Т. 10, № 6. - С. 39-41. (Автор приймала участь у визначенні поліамінів в пухлинах та готувала статтю до друку).

6. Залеток С.П., Исмайлова И.М., Бердинских Н.К. Полиамины в лимфоцитах животных при экспериментальном опухолевом процессе //Вопросы медицинской химии. - 1989. - № 1. - С. 22-26. (Автором проведено дослідження поліамінів у лімфоцитах мишей в процесі росту карциноми легені Льюїс, підготовлено статтю до друку).

7. Лидак М.Ю., Бауманис Э.А., Зидермане А.А., Каган Т.И., Закенфельд Г.К., Лисяный Н.И., Веровский В.Н., Бирска И.А., Залеток С.П., Брамберга В.М. Об антибластическом действии поликатиона полигексаметиленгуанидина (ПМГ)- представителя нового класса противоопухолевых препаратов //Вопросы онкологии. - 1990. - Т. 36, № 3. - С. 269-276. (Автором проведено дослідження впливу ПМГ на ріст перещеплених пухлин, приймала участь у підготовці статті до друку).

8. Уманский В.Ю., Хадуев С.Х., Залеток С.П., Балицкий К.П., Бердинских Н.К., Березов Т.Т. Антиметастатический эффект L-лизин--оксидазы //Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1990. - № 5. - С. 458-459. (Автором проведено визначення поліамінів в крові тварин в умовах дії L-лізин--оксидази, приймала участь у підготовці статті до друку).

9. Бердинских Н.К., Игнатенко Н.А., Залеток С.П., Активность орнитиндекарбоксилазы и содержание полиаминов в опухолях кишечника при канцерогенезе индуцированном 1,2-диметилгидразином у крыс //Экспериментальная онкология. - 1990. - Т.12, № 6. - С. 34-36. (Автор приймала участь у дослідженні поліамінів в слизовій оболонці кишковика щурів в процесі 1,2-ДМГ-канцерогенезу у щурів, підготовлено статтю до друку).

10. Berdinskikch N.K., Ignatenko N.A., S. Zaletok, Ganina K.P., Chornij V.A. Ornithine decarboxylase activity and polyamine content in adenocarcinomas of human stomach and large intestine //Intеrnational Journal of Cancer. - 1991. - Vol. 47, N2. - P. 496-498. (Автор приймала участь у дослідженні поліамінів в пухлинах шлунково-кишкового тракту людини та готувала статтю до друку).

11. Залеток С.П., Лялюшко Н.М., Бердинских Н.К., Игнатенко Н.А., Лидак М.Ю., Бауманис Э.А., Бирска И.А. Влияние полигексаметиленгуанидина на метаболизм полиаминов у беспородных крыс, рост и метастазирование перевивной карциномы Льюис у мышей //Экспериментальная онкология. - 1993. - Т.15, № 6. - С. 36-40. (Автором проведено визначення активності ОДК і вмісту поліамінів в печінці, нирках, сечі і крові щурів в умовах впливу полігексаметиленгуанідину (ПМГ) та досліджено вплив ПМГ на ріст і метастазування карциноми Льюїс у мишей, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

12. Залеток С.П., Бердинских Н.К., Игнатенко Н.А., Бауманис Э.А., Лидак М.Ю., Лялюшко Н.М. Влияние полигексаметиленгуанидина на некоторые показатели метаболизма полиаминов у крыс с перевивной гепатомой Г-27 //Экспериментальная онкология - 1994. - Т. 16, № 2-3. - С. 136-139. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення активності ОДК, г-ГТ і вмісту поліамінів в тканині і плазматичних мембранах гепатоми Г-27 та печінки тварин-пухлиноносіїв, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

13. Залєток С.П., Бердинських Н.К., Лялюшко Н.М., Тарутінов В.І., Скляр С. Ю., Александрова Н.О. Дослідження показників метаболізму поліамінів в пухлинах та фізіологічних рідинах у хворих з новоутвореннями грудної залози //Онкологія. - 2000. - Т. 2, № 4. - С. 250-252. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення вмісту поліамінів в сечі хворих на рак грудної залози в різні фази перебігу хвороби, проаналізовано результати і зроблено висновок про зв'язок між показниками ПА-тесту і активністю пухлинного процесу, підготовлено статтю до друку).

14. Залєток С.П., Яковенко О.Я., Александрова Н.О. Голуб А.Г., Чехун В.Ф. Дослідження взаємодії поліамінів з ядерним фактором транскрипції NF- kappaB методами комп'ютерного моделювання //Український біохімічний журнал - 2002. - Т.74, № 5. - С. 133-138. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено огляд і аналіз літератури, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

15. S. Zaletok, N. Aleksandrova, N. Berdynskykh, N. Ignatenko, S. Gogol, A. Orlovsky, N. Tregubova, E. Gerner, V. Chekhun. Role of polyamines in the function of nuclear transcription factor NF-B in breast cancer cells //Экспериментальная онкология. - 2004. - Т.26, №3. - P.221-225. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено огляд і аналіз літератури по темі, проведено визначення поліамінів в клітинних та ядерних екстрактах пухлин, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

16. Александрова Н.О., Залєток С.П., Скляр С.Ю., Тарутінов В.І. Застосування статистичного аналізу для визначення цінності поліамінного тесту в прогнозуванні тривалості життя хворих раком грудної залози //Вісник проблем біології і медицини. - 2004. - Вип. 4. - С. 108-114. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення поліамінів в сечі хворих на рак грудної залози, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

17. Александрова Н.О., Авілов С.В., Залєток С.П. Вплив сперміну та путресцину на зв'язування фактора транскрипції NF-кB зі специфічними послідовностями ДНК //Український біохімічний журнал. - 2004. - Т.76, № 6. - С. 76-83. (Автором сформульовано задачі дослідження, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

18. Залеток С.П., Бердинских Н.К., Лялюшко Н.М., Кленов О.А., Самойленко Е.А., Лидак М.Ю. Влияние ингибиторов синтеза полиаминов б-дифторметилорнитина и полигексаметиленгуанидина на кинетику роста лейкоза L1210 и продолжительность жизни животных опухоленосителей //Врачебное дело. - 2005. - № 8. - С. 76-83. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення вмісту поліамінів в клітинах лейкозу L1210, проведено аналіз взаємозв'язку між показниками метаболізму поліамінів та кінетикою росту пухлинних клітин, підготовлено статтю до друку).

19. Залєток С.П., Орловський А.А., Гоголь С.В., Самойленко Е.А., Гулуа Л., Квеситатзе Г.І. Вплив рослинних біоконцентратів на основі чаїв Грузії per se та в комбінації з цисплатином на ріст карциносаркоми Уокер W-256 та карциноми Герена щурів //Лікарська справа. - 2006. - № 8. - С. 89-93. (Автором сформульовано задачі дослідження, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

20. Александрова Н.О., Авілов С.В., Верьовка С.В., Костюкевич К.В., Залєток С. П., Ширшов Ю.М. Спосіб модифікації поверхні золота для імобілізації біологічних молекул. Деклараційний патент на винахід № 48537А, 15.08.2002, Бюл. №8. (Автором сформульовано задачі дослідження, проаналізовано результати, приймала участь у підготовці матеріалів до патентування).

21. Berdinskikh N.K., Zaletok S.P., Draga N.V. Determination of polyamine excretion in diagnosis of malignant tumors and in assessment of therapy efficacy in oncologic patients. //"Recent Progress in Polyamine Research", eds. Selmeci L., Brosnan M., Seiler N. /Acad. Press, NewYork, 1985. - P. 449-457. (Автором проведено частину досліджень поліамінів в сечі хворих на рак та у неонкологічних хворих, проаналізовано результати, підготовлено статтю до друку).

22. Залеток С.П., Бердинських Н.К., Лялюшко Н.М., Гоголь С.В., Александрова Н.О., Лидак М.Ю., Придатко О.Е. Исследование влияния синтетических ингибиторов и физиологических регуляторов биосинтеза полиаминов на показатели метаболизма полиаминов в клетках экспериментальных опухолей и продолжительность жизни животных-опухоленосителей //Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2003. - № 1. - С. 92-103. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення активності г-ГТП, вмісту поліамінів в пухлинних клітинах в різні періоди їх росту в умовах дії б-ДФМО, ПМГ і вітаміну А, проаналізовано результати, підготовлено до друку статтю).

23. Залєток С.П., Бердинських Н.К., Лялюшко Н.М., Триндяк В.П., Орловский О.А. Дослідження поліамінів в пухлинах, що резистентні до хіміотерапії //Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2003. - № 1. - С. 73-85. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення активності ОДК, вмісту поліамінів і їх ацетильованих форм в пухлинних клітинах АРЕ, NK/ly та карциноми Герена в процесі формуванні резистентності до цитостатиків, проаналізовано результати, підготовлено до друку статтю).

24. Александрова Н.О., Залєток С.П., Скляр С.Ю., Тарутінов В.І., Самойленко О.О. Концентрація поліамінів у сечі хворих, прооперованих з приводу раку грудної залози та їх виживаність //Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2004. - №.1. - С. 238-252. (Автором сформульовано задачі дослідження, проведено визначення вмісту поліамінів в сечі хворих на рак грудної залози, проаналізовано результати, підготовлено до друку статтю).

25. Бердинських Н.К., Залєток С. П., Казьмін С. Д., Лялюшко Н.М. Поліаміни в експериментальній і клінічній онкології //В кн. "Шляхи та перспективи розвитку екпериментальної онкології в Україні" під ред Чехуна В.Ф. /Київ, "ДІА", 2001. - C.61-67. (Автором проведено огляд і аналіз літературних даних та аналіз результатів досліджень поліамінів, проведених в відділі біохімії пухлин, підготовлено статтю до друку).

26. Бердинских Н.К., Залеток С. П., Зиневич А.К., Драга Н.В., Евтушенко Г.В. Определение экскреции полиаминов в диагностике злокачественных опухолей и для оценки эффективности лечения онкологических больных //Методические рекомендации. - Москва, 1985. - 15 с. (Автором розроблено метод визначення ПА в сечі та крові, проведені дослідження поліамінів в сечі хворих з різними локалізаціями пухлин, підготовлено методичні рекомендації до друку).

27. Berdinskikh N.K., Zaletok S.P. Polyamines and ornithinedecarboxylase (ODC) activity in rat liver subcellular fractions in early period of NDEA-induced hepatocarcinogenesis //Тези "International Conference on Polyamines in Life Sciences". - Токіо, Japan, 1986. - С. 137-138.

28. Berdinskikch N.K., S. Zaletok, Draga N.V. Polyamines and their use in clinical oncology //Тези "7th Internatational Conference on Human Tumor Marker". - Київ, 1990 // Journal of Tumor Marker Oncology. - 1990. - Vol.5, № 3. - Р. 217.

29. Berdinskikch N.K., Ignatenko N.A., S. Zaletok. Ornithine decarboxylase activity and polyamine level in human gastrointestinal adenocarcinomas //Тези "International symposium "Polyamines in Molecular and Medical Biology". - Kyoto, Japan, 1990. - P.138.

30. Berdinskikh N.K., Draga N.V., S. Zaletok, Eutushenko J.V. Predicting the treatment officiency of patients with malignant tumours of ovaries with the help of polyamine test //Тези "International symposium "Polyamines in Molecular and Medical Biology". - Kyoto, Japan, 1990. - P. 140.

31. Залеток С. П., Бердинських Н.К., Лялюшко Н.М. Влияние полигексаметиленгуанидина на некоторые показатели обмена полиаминов и его противоопухолевое действие //Тези ІІ з'їзду онкологів СНД з участю вчених Європи, Азії, Америки. - Київ, 2000. - С. 257.

32. Залєток С.П., Бердинських Н.К., Лялюшко Н.М., Александрова Н.О., Скляр С.Ю., Носа П.П. Вміст поліамінів та активність орнітин-декарбоксилази в пухлинних тканинах та фізіологічних рідинах хворих на новоутворення грудної залози //Тези Х з'їзду онкологів України. - Ялта, 2001. - С. 39.

33. Alexandrova N.O., Zaletok S.P. Nuclear transcriptional factor NF kappaB-DNA interaction. Influence of polyamines //Тези 28-Meeting FEBS, Стамбул, 2002// The FEBS Journal. - 2002. - Vol. 269, №1. - Р.108 (PS5-142).

34. Залеток С. П., Бердинских Н.К., Александрова Н.А., Триндяк В.П., Орловский О.А. Исследование метаболизма полиаминов в экспериментальных опухолях, резистентных к химиотерапии //Тезисы III Съезда онкологов и радиологов СНГ. - Мінськ, 2004. - С. 331.

35. S. Zaletok, Alexandrova N.A, Berdynskikh N.K., Gogol S.V. Orlovsky O.A., Chekhun V.F. The study of polyamines role in the regulation of oncogene expression by transcription factor NF-kappa B in tumor growth //Тези "First Ukrainian Congress for Cell Biology". - Львів, 2004. - Р. 113.

36. S. Zaletok, L. Gulua, A. Orlovsky, S. Gogol, N. Omiadze, N. Mchedlishvilli. Effect of green tea extract on the growth of experimental breast tumors //Тези Міжнар конф. "Food, Nutrition and Cancer". - Вашингтон, США, 2005. - Р.48.

37. Залеток С.П., Гулуа Л. Орловский А.А. Гоголь С. В., Самойленко Е.А., Чехун В.Ф. Противоопухолевая и антитоксическая активность биоконцентратов на основе грузинского чая //Тези ХІ з'їзду онкологів України. - Судак, 2006 - C.26.

38. Залєток С.П., Гоголь С.В., Орловський О.А., Кленов О.О., Самойленко О.А. Роль поліамінів в регуляції експресії онкогенів фактором транскрипції NF-кB при пухлинному рості //Тези ХІ з'їзду онкологів України. - Судак, 2006. - C.27.

39. S. Zaletok, S. Gogol, O. Orlovsky, N. Aleksandrova, O. Samoilenko, N. Ignatenko, E. Gerner. Role of polyamines in the function of nuclear transcription factor NF-B in breast cancer cells. //Тези Міжн. конф. "Role of Polyamines and their Analogs in Cancer and other Diseases". - Рим, 2006. - Р.157.

40. S. Zaletok, L. Gulua, O. Orlovskiy, S. Gogol, O. Samoylenko. Antitumor effect of plant bioconcentrates may be mediated by polyamines and NF-кB-dependent signal pathways //Тези Міжн. конф. "Role of Polyamines and their Analogs in Cancer and other Diseases". - Рим, 2006. - Р.253.

АНОТАЦІЯ

Залєток С.П. Поліаміни - маркери злоякісного росту і мішень для протипухлинної терапії. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. ? Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей метаболізму поліамінів (ПА) при пухлинному рості; вивченню інгібіторів обміну ПА як протипухлинних агентів та дослідженню взаємозв'язку між метаболізмом ПА в пухлинах та процесом транскрипції, опосередкованим фактором NF-кВ.

Встановлено, що характерним для експериментальних пухлин різного гістогенезу та пухлин людини є активація синтезу та закономірне підвищення вмісту окремих фракцій ПА. Виявлено, що ПА-тест може бути адекватним критерієм ефективності лікування та прогнозу перебігу захворювання у хворих на рак яєчника, грудної залози та злоякісні лімфоми.

В експериментах in vivo встановлено, що перспективними мішенями для протипухлинної терапії є інтермедіанти обміну ПА. Встановлено, що інгібітори метаболізму поліамінів істотно гальмують ріст експериментальних пухлин, значно підвищують середню тривалість життя тварин і можуть бути запропоновані для подальшої розробки в якості агентів для "таргетної терапії" онкологічних хворих.

Отримано важливі докази того, що однією з молекулярних функцій ПА при пухлинному рості є їх участь в регуляції активності фактора транскрипції NF-B. Доведено, що протипухлинна дія інгібіторів метаболізму ПА пов'язана з сигнальними шляхами фактора транскрипції NF-кB.

Ключові слова: поліаміни, ПА-тест, інгібітори біосинтезу поліамінів, протипухлинний ефект, фактор транскрипції NF-кB, онкогени.

АННОТАЦИЯ

Залеток С.П. Полиамины - маркеры злокачественного роста и мишень для противоопухолевой терапии. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.01.07 - онкология. ? Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию особенностей метаболизма полиаминов (ПА) при опухолевом росте; изучению ингибиторов обмена ПА как противоопухолевых агентов и исследованию взаимосвязи между метаболизмом ПА в опухолях и процессом транскрипции, опосредствованным фактором транскрипции NF-кВ.

Установлено, что характерным для экспериментальных опухолей различного гистогенеза и опухолей человека является активация синтеза и закономерное повышение содержания отдельных фракций ПА. Установлено, что при химическом канцерогенезе процессу малигнизации предшествуют глубокие изменения в метаболизме ПА, которые проявляются в значительном увеличении активности ключевого фермента биосинтеза ПА орнитиндекарбоксилазы (ОДК), снижении активности фермента катаболизма ПА диаминоксидазы (ДАО) и значительном увеличении содержания ПА (путресцина, спермидина и спермина) в тканях-мишенях. Установлено, что при НДЭА-гепатоканцерогенезе и при 1,2-ДМГ канцерогенезе кишечника имеет место двухфазная интенсификация синтеза и накопления ПА в тканях и субклеточных фракциях (плазматических мембранах и ядрах) органов-мишеней: в раннюю (1-4 недели) и позднюю (5-6 месяцев) стадии, что свидельствует об участии ПА в инициации злокачественного роста. Установлено, что высокие уровни ПА сохраняются и в сформированных опухолях.

Установлено, что в процессе формирования резистентности к цисплатину в опухолевых клетках происходят характерные изменения в метаболизме ПА, которые сохраняются и в резистентных к цисплатину опухолях. Выявлено повышение концентрации путресцина и увеличение удельного веса спермина в общем количестве ПА, снижение активности ДАО и -глутамилтранспептидазы.

Установлено, что в злокачественных опухолях желудка, толстого кишечника и грудной железы человека величина активности ОДК и содержание ПА значительно превышают соответствующие показатели в макроскопически неизмененной слизистой оболочке и неизмененной ткани грудной железы. Установлено обратную зависимость между величиной активности ОДК в аденокарциномах желудочно-кишечного тракта человека и степенью их дифференциации.

На основании длительных (на протяжении 1?4 лет) исследований экскреции ПА с мочой и концентрации их в сыворотке крови у больных злокачественными лимфомами, новообразованиями яичника и раком грудной железы разработано и клинически апробировано полиаминный тест (ПА-тест), чувствительность которого составляет 80-90 %. Установлено, что уровни экскреции ПА с мочой и их концентрация в сыворотке крови у больных злокачественными лимфомами и новообразованиями яичника при эффективном лечении в первые (1-3) сутки повышаются, а затем снижаются, при неэффективном лечении таких изменений не наблюдалось. Установлено, что более информативной для оценки эффективности лечения является величина соотношения спд2:пут₂ /спд₁:пут_1, где спд1 и пут1 ? уровни спермидина и путресцина в моче до лечения; спд2 и пут2 ? через 48 часов после начала лечения. При эффективной терапии величина этого соотношения (индекса) выше 1,25; а при неэффективной - ниже.

Установлено, что данные ПА-теста отражают течение опухолевого процесса: при ремиссии наблюдается нормализация уровней ПА в биологических жидкостях, а повышение концентрации ПА предшествует клиническим проявлениям рецидива заболевания.

В экспериментах in vivo установлено, что перспективными мишенями для противоопухолевой терапии являются интермедианты обмена ПА. Показано, что введение животным с экпериментальными опухолями синтетических (б-дифторметилорнитина, б-ДФМО, и полигексаметиленгуанидина, ПМГ) и природных (полифенолов зеленого чая и витамина А) ингибиторов ОДК приводит к снижению содержания ПА в опухолях, что сопровождается значительным угнетением роста опухолей и существенным увеличением продолжительности жизни животных. Установлено, что механизм действия ПМГ связан не только с его прямым ингибиторным действием на ОДК, но и с влиянием на -глутамилтранспептидазу, фермент, который принимает участие в регуляции ОДК.

Полученные данные свидетельствуют о перспективности использования ингибиторов метаболизма ПА в качестве агентов для "таргетной терапии" онкологических больных.

Получены важные доказательства того, что одной из молекулярных функций ПА при опухолевом росте является их участие в регуляции активности фактора транскрипции NF-B. Установлено, что ПА способствуют образованию комплекса NF-кB с ответными последовательностями ДНК (NRE). Выявлено, что активность фактора транскрипции NF-кB в клетках рака молочной железы зависит от метаболизма ПА.

Полученные данные позволяли сделать предположение, что при истощении в клетках ПА, в ядрах в большей мере формируется не классический фактор NF-кB (гетеродимер р 50/р 65), а гомодимер р 50/р 50. Комплекс гомодимера с ДНК (р 50/р 50~ДНК) в условиях дефицита ПА нестабилен и склонен к диссоциации. Это может быть одной из причин снижения транскрипции генов c-myc и bcl-XL и odc, что, в свою очередь, приводит к снижению уровней их белковых продуктов. Свой вклад в снижение транскрипции исследуемых генов, путем сталкивания NF-кB из сайтов связывания, могут вносить и ингибиторные белки, в частности, б-IкарраB, наличие в ядрах которых продемонстрировано в настоящей работе.

Показано, что противоопухолевое действие ингибиторов метаболизма ПА связано с сигнальными путями фактора транскрипции NF-кB. Угнетение роста экспериментальных опухолей молочной железы ингибиторами биосинтеза ПА сопровождалось снижением экспрессии белков, продуктов NF-кB-зависимых генов c-myc, bcl-xl, odc.

Ключевые слова: полиамины, ПА-тест, ингибиторы биосинтеза полиаминов, противоопухолевый эффект, фактор транскрипции NF-кB, онкогены.

ANNOTATION

Zaletok S.P. Polyamines - markers of tumor growth and targets for anticancer therapy. - A manuscript.

Dissertation for the Doctor of Biological sciences in specialty 14.01.07 - Oncology. - R.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv. - 2007.

Dissertation was covers to study the peculiarities of polyamines metabolism (PA) during tumor growth; to investigate the inhibitors of PA metabolism as an anticancer agents, and to evaluate the interrelationship between PA metabolism in tumors and transcription mediated by NF-кB.

It was shown that the activation of synthesis and regular increase of individual fraction of PA is a characteristic features for experimental tumors and human malignant neoplasms with different histological genesis. It was detected that PA-test may be used as acceptable criteria of the therapy efficacy as well as prognostic factor of clinical outcome in patients with ovarian cancer, breast cancer and malignant lymphoma.

Experiments in vivo have allowed to shown that promising targets for anticancer therapy are the intermediate of PA metabolism. It was found that the inhibitors of PA metabolism have significantly inhibited the growth of experimental tumors, prolonged the mean survival time of tumor-bearing animals, and may be recommended for the further creation as a means for target therapy of oncological patients.

The significant evidences were obtained that PA participation in the regulation of activity of NF-кB transcription factor is one of the molecular functions of PA by tumor growth. It was found that antitumor action of inhibitors of PA metabolism is linked with of NF-кB signaling pathway.

Key words: polyamines, PA-test, inhibitors of PA biosynthesis, antitumor effect, NF-кB transcription factor, oncogenes.

Размещено на Allbest.ru