Система очистки води для приготування діалізата

Размещено на http://www.allbest.ru/

Введення

Діалізат - це рідина, яка допомагає видаляти продукти розпаду з крові пацієнта. Вода потрібна для приготування діалізата, для міксера, в якому готується концентрат. Крім того, чиста вода застосовується для відмивання діалізаторів під час репроцессінга. Якщо діалізна вода містить контамінанти (шкідливі речовини), вони можуть з діалізатора потрапити в кров хворого і викликати серйозні ускладнення і навіть смерть.

У питній воді може міститися деяка кількість контамінантів. Здорові нирки видаляють більшість з них. У людей з нирковою недостатністю такого захисту немає. Щоб бути безпечною, вода для гемодіалізу зобов'язана пройти систему очистки - кілька пристроїв, кожний з яких видаляє певний контамінант.

У цьому модулі описано, як вода повинна бути очищена перед тим, як піти для приготування діалізата. Описано, з яких компонентів складається система водоочистки, як спостерігати за роботою системи і які найчастіші контамінанти знаходяться у воді.

гемодіаліз де іонізація вода

1. Джерело водопостачання

Вода - універсальний розчинник. У вигляді дощу вода падає на землю, захоплюючи двоокис вуглецю і двоокис сірки, які знаходяться в атмосфері у вигляді газів (рис. 1). Ці гази при розчиненні у воді утворюють слабкі кислоти сірчану і вугільну. Це так звані кислотні дощі. Потрапивши на землю, ці кислоти розчиняють наявні в землі вапняки та інші мінерали з утворенням карбонату кальцію і сульфату кальцію. Карбонат кальцію найчастіший забруднювач водопровідної води.

Рис. 1. Як вода збирає забруднювачі.

У воді також розчиняються натрій, хлориди, фтор, нітрати і пестициди. Котрий із контамінантів переважає в місцевій воді залежить від виду мінералів, які залягають поблизу і наскільки довго вода була з ними в контакті. Пора року і місцева промисловість також впливають на склад води. В сільськогосподарських регіонах на якість води можуть вплинути добрива та пестициди.

Існують два джерела води: грунтова вода і поверхнева вода.

1. Грунтова вода надходить з колодязів і джерел. Зазвичай ця вода містить значну кількість іонів (наприклад, залізо, кальцій, магній), але в цій воді мало мікроорганізмів (бактерій, вірусів, ендотоксину).

2. Поверхнева вода надходить з озер, ставків, річок і водосховищ. У поверхневих водах може бути багато пестицидів, промислових відходів, стічних вод (нечистот) та мікроорганізмів.

Питна вода піддається обробці для безпеки населення. Хлорамін, суміш хлору і амонію, часто застосовується для знезараження води. У багатьох місцях в питну воду додають фтор для профілактики карієсу. Препарати алюмінію використовують як флокулянти, щоб осадити з води тверді частинки. У деяких містах підвищують рН води, щоб запобігти попаданню металів в питну воду з водопровідних труб .

Для діалізних хворих вода це не напій. Здорові люди зазвичай споживають 10-14 літрів води на тиждень, а діалізний пацієнт піддається впливу від 270 до 576 літрів води на тиждень в якості діалізата (рис. 2).

Так як шкідливі розчинені у воді речовини можуть надходити через діалізну мембрану прямо в кров пацієнта, то діаліза вода повинна бути вільна від контамінантів.

Рис.2. Порівняння обсягів питної води і діалізата.

Водопровідна вода містить занадто багато контамінантів, щоб її можна було б використовувати для гемодіалізу відразу без обробки. До того ж, деякі речовини, які додають в питну воду, можуть бути безпечні для здорової людини, але небезпечні для діалізного пацієнта. Для безпеки хворого вода повинна пройти систему очистки. Метою очистки води є видалення з води шкідливих для пацієнта речовин.

Так як для проведення гемодіалізу потрібно багато води, то навіть незначна кількість шкідливих домішок у воді може пошкодити хворому. У діалізного хворого з водою можуть бути пов'язані, як гострі, так і хронічні захворювання. Наприклад, нудота і блювота, анемія (зменшення числа переносять кисень, червоних кров'яних клітин), хвороби кісток, гемоліз (руйнування червоних кров'яних клітин), низький або високий тиск крові і навіть смерть (1,3). За багато років накопичилося чимало сумних випадків важких захворювань і навіть смертей від використання контамінованої води).

Вода для діалізу повинна бути очищена, щоб відповідати стандарту, розробленому Асоціацією по Просуванню Медичних Інструментів (Association for the Advancement of Medical Instrumentation, AAMI). AAMI створила стандарт на вміст у діалізній воді бактерій, ендотоксину (токсин, що знаходиться в клітинній стінці деяких бактерій), металів, солей, слідових елементів та інших речовин. Центри федеральної програми медичної допомоги та центри медичного обслуговування прийняли стандарт на воду AAMI, як складову частину умов роботи діалізних центрів. Стандарт AAMI відповідає всім вимогам, що пред'являються до води для репроцессінга, приготування концентрату та приготування діалізата.

2. Компоненти системи водоочищення

Звичайно, було б зручно, якби вода, пройшовши один пристрій, стала б придатною для гемодіалізу. Але практично це неможливо. Необхідна послідовна серія пристроїв (рис. 3). Кожен з елементів системи водоочищення видаляє з води певний контамінант, щоб вода стала придатною для гемодіалізу.

Обговоримо становище кожного компонента системи водоочистки, користуючись річковими термінами: верхню течію і нижню течію. Не очищена вода (надходить ззовні) входить в верхню течію і рухається у напрямку до нижньої течії.

Рис. 3. Принципова схема системи водоочищення.

В системі водоочищення вода повинна постійно рухатися, так як в стоячій воді починається бактеріальний ріст. Після того, як вода пройшла останню крапку споживання, в більшості центрів воду далі направляють назад в систему. Таким чином, зменшується число застійних місць і досягається істотна економія води.

Більшість систем водоочистки повинні мати або частково або навіть всі компоненти, показані на рисунку 3. Кожен діалізний центр повинен спеціально пристосувати свою систему очистки води від контамінантів саме для особливостей місцевої води. Обов'язково треба враховувати й сезонні зміни у воді місцевого водопроводу та особливості обробки води на місцевій водяній станції. В одному центрі основною проблемою може бути бактеріальна контамінація, а в іншому центрі головним завданням може бути видалення хлораміну при мінімальній бактеріальній забрудненості.

Досвідчений у створенні водоочисних систем інженер повинен опрацьовувати дизайн кожної окремої установки для діалізної водоочистки. Цей інженер зобов'язаний знати вплив кожного компонента водоочищення на інші компоненти, на отримувану воду і на пацієнтів. Кількість і порядок розташування компонентів водоочистки повинні бути пристосовані індивідуально для кожного центру.

Вхід води

Пристрій для запобігання зворотного струму води

Це пристрій необхідно для всіх систем водоочистки для того, щоб при зниженні тиску в водопроводі, вода з водоочищення не затікала назад у водопровід. При цьому виключається попадання контамінантів з водоочищення в систему водопостачання .

Температурний змішувальний клапан змішує гарячу і холодну воду до стандарту 25 ° С. Температура повинна залишатися на цьому рівні, щоб не пошкодити хворим і не пошкодити мембрани зворотного осмосу (подробиці пізніше в цьому модулі). Зниження температури нижче 25 ° С викличе зниження продуктивності зворотного осмосу. Зниження температури води на 0,5 ° С призводить до зниження продуктивності на 1,5%. Датчик температури розташовується нижче за течією від змішувального клапана для спостереження .

Бустерний (підсилювальний) насос

Система водоочищення вимагає для роботи стабільного потоку і стабільного тиску води. При зниженні потоку або тиску води у водопроводі, бустерний насос може збільшувати ці параметри. Бустерний насос розташовується нижче за течією від клапана зворотного потоку і температурного змішувального клапана. Датчики тиску встановлюють до і після бустерного насоса .

Компоненти претрітмента. Системи хімічної інжекції

Ідеальний рН для вхідної води повинен бути в інтервалі 5,0-8,5. Якщо рН вище ніж 8,5 то хімічний інжектор може вводити до вхідної води невелику кількість соляної або сірчаної кислоти. Це дозволить знизити рН. Хімічний інжектор може бути використаний для зниження рівня хлораміну у вхідний воді шляхом інжекції розчину метабісульфат натрію .

Система хімічної інжекції має резервуар для зберігання хімікату, дозуючий насос і змішувальну ємність в лінії води, що поступає. Система повинна мати пристрій контролю за кількістю подаваного у вхідну воду хімікату.

Фільтри осаду

Вхідна вода містить частинки різного бруду, який може потрапити у систему. Тому перед мультимедійним фільтром встановлюють механічні фільтри , щоб затрима частки та інші речовини тільки певного розміру (рис. 4).

Рис. 4. Фільтри з порами різного розміру послідовно вловлюють все більш дрібні частинки

При повному забруднення сітки фільтру, його легко можна промити потоком вхідної води.

Гравійно-піщаний фільтр (мультимедійний фільтр), призначений для механічного очищення (освітлення) живильної водопровідної води від нерозчинених механічних частинок, суспензій і гелів.

Гравійно-піщаний фільтр виконаний у вигляді колонки зі склопластику, заповненої на 80% обсягу сертифікованим гравійно-піщаним наповнювачем.

Мультимедійний (багатошаровий) фільтр найчастіше використовується як фільтр осаду (рис. 5).

Рис. 5. Гравійно-піщаний фільтр.

Мультимедійний фільтр має безліч шарів з порами різного розміру. Вода, проходячи через такий фільтр, у міру пасажу через його товщу залишає все більш дрібні частинки, у міру того, як зменшується розмір пір. Цей фільтр також застосовується для зменшення кількості важких металів у вхідній воді. Він затримує так і метали, як залізо, мідь, цинк та інші. Поступово в міру осадження частинок фільтр може засмітитися. Коли система не використовується, воду можна направити у зворотному напрямі через товщу фільтруючого матеріалу на злив. Цей процес називається зворотна промивка. Обложені частини вимиваються, і знову відновлюється здатність фільтра осаджувати частинки . Фільтр забезпечений автоматичною голівкою для здійснення процесу промивки наповнювача зворотним потоком по сигналу від блоку управління головки.

Керуюча головка має багаторівневий тижневий таймер із зовнішнім (робочим) і вбудованим (аварійним) джерелами живлення, і дозволяє встановлювати програму промивки на кожен день тижня.

Пом'якшувач

Жорстка вода містить багато мінералів. Водяний пом'якшувач (рис. 5) здатний пом'якшити жорстку воду шляхом видалення кальцію і магнію, які можуть утворювати накип. Пом'якшувач працює за принципом обміну іонів: іони кальцію і магнію замінюються на іони натрію, які утворюються з хлориду натрію.

Рис. 6. Водний пом'якшувач.

Обмін іонів відбувається на іонообмінній смолі, яка представляє собою дрібні кульки з полістирену. На кульках смоли знаходяться іони хлориду натрію. Смола притягує позитивно заряджені іони кальцію і магнію з жорсткої води і віддає в воду іони натрію в еквівалентній по заряду кількості. Отримана вода називається «м'якою». Смола виснажується, якщо повністю насичується іонами кальцію і магнію. Тоді потрібно регенерація смоли (промивка і нове насичення натрієм з насиченого розчину).

У більшості центрів встановлюють перманентні водні пом'якшувачі, причому у кожного є свій бак з розсолом. В розсільному баку зберігається сіль у таблетках і вода. Сіль і вода утворюють розсіл для регенерації пом'якшувача. Дуже важливо, щоб регенерація пом'якшувача не відбувалася під час гемодіаліза. Якщо це сталося, то значна кількість натрію потрапить на зворотний осмос і включиться звукове попередження, оскільки зворотний осмос може не впоратися з надмірною концентрацією натрію. Деякі центри встановлюють портативні пом'якшувачі. Їх регенерація відбувається поза лінією водоочистки в спеціальному місці. Регенерацію слід виконувати щодня або через день .

Вугільні баки містять гранульоване активоване вугілля (ГАУ). Вугілля адсорбує з води речовини з малою молекулярною вагою, як магніт залізні ошурки. Водоочищення повинне мати два послідовно з'єднаних вугільних танка, причому один танк живить другий танк (рис. 7). Перший танк називають «роботягою», а другий танк «чистильником».

Рис. 7. Вугільні танки.

Вугільні танки адсорбують в основному хлор, хлораміни, пестициди, промислові скиди і деякі слідові органічні речовини. Переважно для вугільних танків використовувати саме ГАУ, а не порошковий вугілля. ГАУ матеріал дуже пористий і тому має величезну поверхню, яка видаляє контамінанти з води.

Гранульоване активоване вугілля виготовляють з шкаралупи кокосових горіхів, персикових кісточок, деревини і з кісток. Частинки ГАУ по величині оцінюють, так званим, «чарунковим» розміром ("mesh" size). Практично використовують ГАУ меш-сайз 12 х 40 або дрібніше. ГАУ повинен мати іодістий рейтинг (міра здатності до адсорбції) більше 900, щоб мати достатньо велику поверхню. Вугілля, регенероване виробником, для гемодіалізу використовувати не можна.

Вхідна вода повинна залишатися в контакті з вугіллям досить тривалий час, щоб були видалені хлор і хлораміни.. Калькуляція контакту води з вугіллям грунтується на обсязі ГАУ і швидкості потоку води. Принаймні, 10 хвилин потрібно, щоб знизити вміст хлору до стандартного рівня (по 5 хвилин на кожний танк).

Вугільні танки можна ні дезінфікувати, ні регенерувати. Зворотна промивка просто перевертає гранули вугілля, але не вимиває адсорбований матеріал. Активоване вугілля слід міняти регулярно. У міру того, як здатність вугілля до адсорбції в першому танку виснажується, на його місце ставлять другий танк (ротація). А перший танк з новим вугіллям ставлять на друге місце .

Зворотний осмос (reverse osmosis, RO) це спосіб видалення розчинених речовин з розчину за допомогою мембрани і тиску. Система RO складається з водного насоса високого тиску і напівпроникною мембрани. Система RO є самою тендітною і дорогою частиною всієї системи водоочищення. Тому одне із завдань системи претрітмента захистити RO від пошкоджень.

Механізм RO використовує гідравлічний тиск для видалення розчинених речовин з води (рис. 8).

Осмос є рухом води через напівпроникну мембрану з області з низькою концентрацією в область високої концентрації. Процес йде поки концентрації по обидві сторони мембрани не вирівняється. RO з силою проштовхує воду через мембрану, залишаючи солі і контамінанти позаду себе. Контамінанти і деяка кількість води (відсічений потік) відправляються на злив або знову на RO. А очищена вода використовується для діалізу.

Система RO

Після претрітмента, перед RO встановлюється передфільтр для видалення частинок вугілля, іонообмінної смоли і іншого сміття , які потрапили у воду. До і після передфільтра повинні бути манометри. Передфільтри недорогі і їх слід регулярно міняти .



Рис. 8. Зворотний осмос (RO).

Насос і мотор RO

Насос і мотор RO це найбільш гучна частина всієї системи водоочищення. Насос повинен створювати високий тиск на мембрані RO.

Мембрани RO

Мембрана є ключовим елементом системи RO. Вона відфільтровує метали, солі і хімікати, а також бактерії, ендотоксини та віруси. RO відсікає 95-99% заряджених частинок (наприклад, алюміній). Органічні речовини (наприклад, бактерії) відсікаються, якщо їх молекулярна вага перевищує 200.

Найбільш поширений тип мембран для RO називаються тонкоплівковими композитними мембранами (ТПК) і виготовляються з поліаміду. Мембрани ТПК мають тонкий щільний мембранний шар, що покриває товсту чарункову підструктуру, яка потрібна для міцності (см. Рис. 9).

І обидва ці шари закручені спіраллю навколо трубки, в якій збирається перміат (рис. 10).



Рис.9. Конфігурація мембрани RO.

Рис. 10. Спіральний модуль RO.

Мембрани ТПК для RO слід експлуатувати з великою увагою. Мембрани слід мити і дезінфікувати регулярно. Мембрани ТПК сильно пошкоджуються від хлору і хлорамінів, тому перед мембранами обов'язково повинен бути вугільний танк для видалення хлору і хлораміну. На мембрані можуть утворюватися нашарування, в результаті чого виникає повне забруднення мембрани. Для видалення нашарувань кожні 4 місяця проводиться чистка мембрани. Пероцетова кислота концентрацією менше 1% застосовується для дезінфекції мембрани один раз на місяць. Температура вхідної води , адекватність роботи претрітмента, рН та чистота поверхні мембрани RO, все це впливає на роботу мембрани. Якщо мембрана RO не працює, знижується і якість, і кількість води .

Деіонізація (DI) видаляє з води всі аніони (негативно заряджені частинки) і катіони (позитивно заряджені частинки). Незаряджені частки, такі як бактерії та ендотоксин, DI не видаляються. Танки DI (рис. 11) містять електрично заряджену смолу, яка притягує аніони і катіони, обмінюючи їх на інші іони. Катіон у воді обмінюється на іон водню (Н +), а аніони обмінюються на іони гідроксилу (ОН-). Далі Н + і ОН-утворюють дуже чисту воду (Н2О).

Рис. 11. Танки деіонізації.

Існують два типи DI танків: з подвійним і змішаним наповненням. Танк з подвійним наповненням містить або катіонну або аніонну смолу. Танки зі змішаним наповненням містять і катіонів та аніонів смолу. Танки зі змішаним наповненням виробляють більш чисту воду, ніж танки з подвійним наповненням .

Звичайно, DI дуже ефективний для видалення небажаних іонів, але метод має і деякі ризики:

1. По-перше, під час роботи відбувається поступове виснаження смоли іонами водню і гідроксилу, тоді смола викидає в воду затримані іони. Таким чином, вода може раптово стати або дуже кислою або дуже лужною, або може мати занадто високий рівень небажаних іонів . DI є найчастішою причиною загибелі пацієнтів, з причини, пов'язаної з водоочищенням. DI танки повинні бути істотно більше за розміром, ніж потрібно для водоочищення. Необхідний постійний моніторинг, з тим щоб робити заміну танків до того, як він виснажиться .

2. По-друге, DI не видаляє бактерії, а смола може підтримувати бактеріальний ріст. Тому нижче за течією від DI потрібно встановити ультрафільтр .

3. По-третє, портативні DI танки використовуються в центрі діалізу, а регенеруються в іншій установі. Життєво важливо переконатися, що смола використовувана для діалізу не змішана з промислової смолою під час регенерації. Для діалізу можна користуватися смолою лише медичного вживання. Смоли для промислових цілей містять шкідливі важкі метали і розчинники .

4. Нарешті, вугільний фільтр слід поставити вище за течією від DI щоб видалити хлор. Якщо в DI надходить вода з хлором або хлораміном, то у воді утворюються нітрозаміни, які можуть викликати рак у пацієнтів, які лікувалися з такою водою .

DI зазвичай використовують для дублювання RO в критичних ситуаціях, але DI дуже рідко застосовують для первинного очищення води (1,4). Ризики при використанні DI вимагають, щоб постійно використовувався монітор опору з температурною компенсацією. І все візуальні і звукові сигнали моніторингу DI повинні бути в прямій видимості з діалізного залу. Сигнал включається, якщо опір води падає нижче 1 МОм / см.

3. Ультрафіолетове опромінення (UV)

UV випромінювач використовує UV світло, від невидимого випромінювання, для руйнування мікроорганізмів. UV впливає на ДНК (генетичний матеріал) бактерій, в результаті чого бактерії або гинуть або втрачають здатність до розмноження. UV випромінювання для запобігання бактеріального росту повинно мати довжину хвилі 254 нанометра. Якщо UV опромінення слабке, у бактерій може виникнути резистентність до опромінення і бактерії починають розмножуватися до небезпечного рівня, поки не знайдеться інший спосіб контролю бактеріального росту. Для отримання UV світла застосовується лампа, заповнена парами ртуті і що дає випромінювання певної довжини хвилі. Лампа поміщена в кварцовий рукав. Надходить вода і омиває кварцовий рукав і опромінюється UV світлом.

Щоб UV опромінення діяло, ртутні лампи треба міняти згідно інструкції виробника . Щоб вода нормально опромінювалася, кварцове скло необхідно утримувати в чистоті. Швидкість потоку води також повинна відповідати інструкції виробника.

У старих системах час зміни UV лампи визначали по числу напрацьованих годин. У нових системах випромінювач зобов'язаний мати калібрований вимірювач інтенсивності UV, який забезпечує мінімальну необхідну дозу енергії випромінювання 16 мВт*с /смІ, і включає візуальний сигнал , якщо потрібна заміна лампи.

UV опромінювач може бути встановлений в претрітменті після вугільного танка. Це істотно знижує рівень бактеріальної забрудненості води, що надходить в систему RO .

Субмікронні ультрафільтри забезпечені мембраною, яка затримує бактерії та ендотоксин (рис. 12). На цих фільтрах осідають бактерії, які можуть потрапити в очищену воду. Ультрафільтри треба мити і дезінфікувати або міняти, якщо різниця тисків між входом і виходом досягає 69 кПа.



Рис. 12. ультрафільтр.

4. Система роздачі води

* В установках RO використовують два типи роздачі води: пряма і непряма. Пряма система подає воду відразу після RO в розподільну петлю. Невикористана вода повертається назад в RO.

* Непряма система спочатку подає воду в накопичувальний бак і вже з нього в розподільну петлю. Невикористана вода повертається знову в накопичувальний бак .

Зберігання води

Танк для зберігання чистої води повинен мати щільну кришку і конічне або заокруглене дно, щоб його можна було насухо спорожнити для промивання або дезінфекції. Танк повинен мати рециркулярний насос. Танк чистої води потрібно регулярно мити і стерилізувати.

Система розподільних труб

Безперервна рециркуляція необхідна для будь-якої системи розподілу води. Невикористана моніторами вода з метою економії повертається або назад в бак або в RO. Петля не повинна мати мертвих ділянок і непотрібних відгалужень. Все це підвищує ризик бактеріальної контамінації. Для зниження бактеріального росту швидкість потоку води трубами в розподільній зашморгу повинна складати, як мінімум 1метр в секунду для непрямої подачі води і 0,5 метра в секунду для прямої подачі води. Найчастіше для монтажу розподільчої системи використовують труби з полівінілхлориду.

Дезінфекція систем водоочистки

Системи водоочистки вимагається утримувати по можливості без мікробів. Мікроби в системі водоочищення можуть утворювати слизовий наліт, біоплівку, яка є основною проблемою всіх водоочисток. Якщо біоплівки почали утворюватися, видалити їх дуже важко, майже неможливо. Іноді потрібна повна заміна всієї водо очистки, якщо утворюються біоплівки.

Найчастіше системи водоочистки дезінфікують хімічно (наприклад, гіпохлорит натрію). Також використовують озон і температуру.

Моніторинг системи водоочищення

Система водоочищення є основою всього діалізного лікування. Але вона може бути і найбільшою небезпекою для хворих, якщо працює неправильно.

Є тільки один спосіб дізнатися, наскільки ефективно працює система водоочистки в вашому центрі - це розробити і виконувати програму моніторингу за водоочищенням. Кожен елемент системи повинен перевірятися, наскільки правильно він працює (рис. 13). Якщо змінюються умови експлуатації (у вашому місті на водній станції змінили технологію обробки води), потрібно більш часто тестувати воду або змінити параметри роботи системи.

Всі діалізні центри повинні працювати в щільному контакті з місцевими водними станціями. Кожен центр зобов'язаний, принаймні, один раз на рік посилати лист у водну станцію. У листі слід нагадати співробітникам водної станції, що діалізний центр продовжує роботу і потрібні свіжі дані про стан води, що надходить в місто. Якщо обробка води в даній місцевості змінилася, з'явилося надто багато домішок у воді, то цю воду треба злити. Якщо з водою відбулися які-небудь інші зміни, станція повинна послати в діалізний центр тривожне повідомлення.

5. Карта спостереження за водоочисткою

Таблиця 1 - Приклад карти спостереження за системою водоочищення.

	Пн.	Вт.	Ср.	Чт.	Пт.	Сб.
Дата
Покази приладів
P до мультимедійного фільтра #1 (psi)
ДP на мультимедійному фильтрі
P до пом'якшувача #2 (psi)
ДP на пом'якшувачі
P до вугільного фільтра №1 #3 (psi)
ДP на вугільному фільтрі №1
P до вугільного фільтра №2 #4 (psi)
ДP на вугільному фільтрі №2
Перевірка таймера пом'якшувача
Перевірка таймера пом'якшувача
Температура
P до предфільтра #5 (psi)
P після прідфильтра #6 (psi)
ДP на предфільтрі
Загальне число розчинених частинок ФІДа (Можна кондуктивність фіда, мкСм/см)
Загальне число розчинених частинок перміата (Можна кондуктивність перміата, мкСм/см)
% відсічки
Потік фіда
Потік перміата
Тиск фіда
Тиск перміата
Тестування води
Жорсткість після пом'якшувача #1
Жорсткість після пом'якшувача #2
Хто записав (ініціали)
Тест на хлорамін (<0,5 мг/л)
Перед 1-ою зміною
Перед 2-ой зміною
Перед 3-ей зміною
Перевірив (ініціали)

Моніторинг компонентів системи водоочищення

Для захисту мембрани RO і підтримки вироблення необхідного обсягу чистої води, що входить, вода повинна мати стабільну температуру 25° С -28° С. Якщо температура сильно коливається, то вироблення чистої води буде нестабільним. А при подачі гарячої води може зруйнуватися мембрана RO.

Температурний змішувальний клапан треба перевіряти кожен день шляхом вимірювання температури після клапана. Температура повинна бути у встановлених межах і сильно не змінюватися день від дня .

Клапан, що запобігає зворотній потік води

Щоб не дати можливості воді з водоочищення затікати назад в систему водопостачання в більшості центрів на самому вході в водоочистку встановлюють клапан попередження зворотного потоку. Основною проблемою цього клапана є те, що він може знижувати тиск і потік води. Тестування цього клапана в компетенції спеціально підготовленої людини.

Після установки цього клапана треба перевірити тиск до і після нього. Падіння тиску не повинно перевищувати 0,05 МПа від нормального робочого тиску . Якщо можливо виміряти тиск тільки після клапана, переконайтеся, що і тиск і потік достатні. Різні установки водоочистки вимагають різного тиску. Шляхом спостереження ви повинні визначити базовий тиск і потім спостерігати за зміною тиску. В середньому велика установка RO вимагає тиску близько 0,2 МПа при потоці 45-55 літрів в хвилину.

Глибока фільтрація

У міру уловлювання частинок фільтр поступово засмічується і редукує потік води. Всі фільтри вимагають перевірки кожен день шляхом вимірювання тиску до і після фільтра в режимі нормальної роботи всієї системи. Якщо різниця тисків на вході і виході, «дельта тиску», більше 10 psi фільтр слід замінити або піддати зворотному промиванні. Якщо зворотна промивка встановлена на таймер, перевірте правильність настройки таймера. Треба бути впевненим, що зворотна промивка включається, коли центр закритий.

Пом'якшувачі

Робота пом'якшувача контролюється по вимірюванню жорсткості води після пом'якшувача на початку і в кінці робочого дня щодня. Рівень жорсткості не повинен перевищувати 0,017 кг/мі, що еквівалентно 17,24 частини на мільйон. Переконайтеся, що в регенераційному баку для розсолу достатньо солі. Якщо солі занадто багато, може виникнути ефект соляного містка, коли перебуває у верху сіль кам'яніє і не опускається вниз. Таким чином, на погляд в баку солі достатньо, а насправді рівень води в баку солі не вистачає і розсіл для регенерації не утворюється. Перевірте коректність установки таймера регенерації. Треба щоб регенерація пом'якшувача відбувалася, коли діалізний центр закритий .

Вугільні танки

Життєво важливо щодня перевіряти вугільні танки на хлор і хлораміни. Кожен танк зобов'язаний мати достатньо вугілля, щоб адсорбувати хлор і хлораміни знаходяться в даній воді в даний час. Вода повинна бути в контакті з вугіллям принаймні 5 хвилин у кожному танку, і в обох танках відповідно 10 хвилин (empty bed contact time, EBCT). EBCT розраховують за формулою:

EBCT = V / Q,

де V = об'єм вугілля в кубічних метрах і Q = швидкість потоку води в літрах за хвилину . Для калькуляції обсягу вугілля потрібне формула:

V = (Q Ч EBCT) / 161

(це число літрів в одному кубічному метрі води).

Наприклад, швидкість потоку води 15 л/хв і вам треба отримати EBCT 5 хвилин. Тоді ваша калькуляція буде така:

V = (Q Ч EBCT) / 161 V = (15 Ч 5) / 161 V = 0,46

Таким чином, вам потрібно 0.46 кубічних метра вугілля і для «роботяги», і для «чистильника». Система водоочищення повинна пропрацювати 15-20 хвилин перед тим, як ви зробите перший тест. Якщо ви візьмете воду на тестинг негайно після включення, то досліджуєте воду, яка всю ніч простояла в системі. Тому дана проба репрезентативною не буде. Вугільний танк слід тестувати після 15-20 хвилин роботи в штатному режимі (2).

Таблиця 2. Моніторинг водоочистки.

Компонент	Що оглядати	На що звернути увагу
Запобіжник зворотного потоку води	Падіння тиску	Падіння тиску на 0,05МПа від вихідного рівня
Змішувальний клапан	Температура води	Прийнятна температура води, мінімальні коливання температури
Бустерний насос	Тиск води	Включення і виключення насоса при прийнятному тиску
Насос кислоти	рН після насосу	рН має бути між 7-8
Глибока фільтрація	Падіння тиску	Падіння тиску більше 10 psi або більше норми коли засипка була свіжою
Пом'якшувач	Жорсткість після пом'якшувача і наявність солі в баку для розсолу	Жорсткість не перевищує 1 gpg (17,24Ч 10?6), достатньо солі і відсутній соляний місток
Вугільний танк	Хлор і хлораміни після працюючого танка і після кожної діалізної зміни	Рівень хлору в межах стандарту AAMI (0,5 Ч 10?6 хлору і 0,1 Ч 10?6 хлораміну)
Параметри працюючого RO	Тиск і потік води в різних точках системи	Відхилення від нормального значення показників тиску і потоків
Параметри працюючої деіонізації	Тиск до і після кожного танку	Падіння тиску 0,05 МПа або більше від нормального робочого тиску
Якість води RO	Кондуктивність пермеата, відсоток відсічення, періодичний аналіз води	Відсоток відсічення більш 80%, аналіз води в межах стандарту AAMI
Якість води DI	Опір води, періодично аналіз води	Опір більш ніж 1 МОм / см, аналіз води в межах стандарту AAMI
Бактерії та ендотоксин в баку зберігання чистої води і в розподільній зашморгу	Посів води	Менше 50 кіл / мл,
Швидкість потоку води	Швидкість на початку і в кінці петлі	Підтримується швидкість потоку більш 80 літрів в сек

6. Параметри роботи системи зворотного осмосу

Кожна система RO має свої власні параметри роботи, які інформують вас про те, що система функціонує нормально. Тиск води і швидкість потоку вимірюються в декількох місцях. Тиск вхідної води повинен бути достатнім, щоб забезпечити потік близько 38-40 літрів в хвилину і тиск 30-40 кПа, хоча ці параметри можуть варіювати у різних систем. Тиск насоса, яке продавлює воду через мембрану, спостерігається постійно. Тиск перміата теж треба моніторити, хоча він може бути різним в залежності від того, пряма або непряма (бак для зберігання води) роздача води на монітори .

Потік води вимірюється в декількох місцях за допомогою флоуметра. Потік перміата показує, скільки чистої води проходить через мембрану. Потік відтятої води показує, яку частину води система відкидає на злив. В системах прямої подачі води нерідко оцінюють, скільки води повертається в систему для змішування з вхідної водою.

Параметри роботи RO необхідно перевіряти щодня. Перевірка включає швидкість потоку і тиск води на різних етапах системи RO. Потік і тиск - взаємозалежні параметри. Наприклад, якщо ви знижуєте тиск насоса RO, вироблення чистої води теж знижується і знижується швидкість відтятої води (концентрату). Якщо вироблення чистої води впала без зниження тиску насоса, можливе засмічення мембрани. Зміна дельти тиску між насосом і тиском відсічення може означати або що мембрана забита або є її прорив. Тому ви повинні знати базові показники тисків і потоків, щоб виявити будь-яке відхилення. Аналізуйте всі тенденції навіть невеликих змін параметрів роботи РВ.

Параметри роботи системи деіонізації (DI)

DI танки працюють шляхом пропускання води через смолу оброблену іонами водню і гідроксилу. DI не має рухомих частин, тому моніторинг системи простий.

Кожен день треба спостерігати тиск до і після танків DI . Знову встановлена система не повинна знижувати тиск.

Хімічний аналіз вхідної води повинен виконуватися періодично. Цей аналіз дає інформацію про зміст контамінантів у вхідний воді і впевненість у тому, що система водоочистки здатна знизити рівень контамінантів до вимог AAMI. За всіма контамінантами згідно вимог AAMI вода тестується один раз на рік .

Кожен день вода також тестується. Перевіряють кондуктивність води RO і опір води після деіонізатора. Кондуктивність відображає загальний рівень розчинених частинок (загальна кількість розчинених твердих речовин, TDS) у частинах на мільйон (проміле). Використовуючи формулу розрахунку % відсічення ми можемо дізнатися яку частину розчинених речовин відсікає мембрана RO.

% Відсічення = [1 - (кондуктивність виходу / кондуктивність входу)] Ч 100

Наприклад, кондуктивність на вході 100 частин на мільйон, а кондуктивність на виході 8 частин на мільйон.

Вважаємо за формулою:

[1 - (8/100)] Ч 100 = (1 - 0,08) Ч 100 = 0,92 Ч 100 = 92%

Таким чином, ми маємо 92% відсічення від загального числа розчинених частинок.

Таблиця 3 Стандарт AAMI на хімічну контамінацію води для гемодіалізу

Контамінант	Максимально допустимий рівень (мг/л)
Алюміній	0,01
Сурма	0,006
Миш'як , літій, срібло	0,005 кожний
Берилій	0,0004
Кадмій	0,01
Кальцій	2,0 (0,05 ммоль/л)
Хлораміни	0,1
Хлор	0.5
Хром	0,014
Барій , мідь, цинк	0.1 кожний
Фтор	0,2
Магній	4,0 (0,15 ммоль/л)
Ртуть	0,0002
Нітрати	2,0
Калій	8,0 (0,2 ммоль/л)
Селен	0,09
Натрій	70,0 (2,0 ммоль/л)
Сульфат	100,0
Талій	0,02

Монітор кондуктивності повинен мати компесацію по температурі і показувати достовірні результати. Звукове попередження треба встановити на такий % відсічення, який гарантує чистоту води за стандартом AAMI. Цей рівень залежить від стану вхідної води.

Оскільки вода DI істотно чистіше, ніж вода RO, її кондуктивність занадто мала, щоб точно її виміряти. Тому таку воду контролюють по електричному опору. Це показник зворотний кондуктивності. Прийнятна межа опору більш 1 МОм / см. Ви зобов'язані знати принцип роботи монітора DI, так як він може змінювати свої свідчення.

Монітори якості води повинні працювати постійно. Звукової та світлової попередження повинні бути чутні і видно з діалізного залу. Відсоток відсічення системи RO повинен підтримуватися на рівні> 90%, щоб задовольнить стандарту AAMI. Опір води після DI повинен бути більше 1 МОм / см.

7. Мікробіологічний тестинг

Бактеріальна контамінація води для гемодіалізу становить реальну небезпеку для діалізного пацієнта. Високих рівень бактерій або висока концентрація ендотоксину можуть викликати у хворого реакцію (лихоманку).

AAMI рекомендує тестувати компоненти системи зворотного осмосу на бактеріальне забруднення та ендотоксин принаймні 1 раз на місяць або частіше, якщо є проблеми. Проби води слід брати по «найгіршим сценарієм», тобто до дезінфекції системи .

Навіть незначна кількість дезінфектанту може істотно подавити ріст бактерій. Тому ніколи не протирайте порти забору води перед взяттям проби. Якщо у вас обов'язково перед взяттям проби вимагаю дезінфікувати порти, використовуйте спирт і перед взяттям проби дочекайтеся повного випаровування спирту. Протягом 1 хвилини дайте воді стекти, потім набирайте воду в стерильну ємність.

Тестувати слід:

* Воду, яка використовується для отримання хімікатів для репроцессінга ;

* Воду, використовувану для промивання і чищення діалізаторів ;

* Воду з бака зберігання чистої води, якщо такий використовується ;

* Воду, що витікає із блоку RO і DI, якщо такий використовується ;

* Воду на початку, середині і наприкінці розподільної петлі ;

* Воду для приготування діалізата на вході в діалізний монітор бактерії.

Деякі бактерії корисні для організму, інші можуть (патогенні) викликати захворювання. Бактерії абсолютно безпечні на шкірі, при попаданні в кров стають патогенними. Грам-негативні бактерії перетворюються на рожеві і Грам-позитивні стають пурпуровими при забарвленні по Граму. Ці бактерії утворюють біоплівки і можуть прилипати до поверхні труб, баків і шлангів діалізата. Біоплівка захищає бактерії від дезінфектантів та робить важким їх видалення.

При нормальному рН, наявності поживних речовин і сприятливій температурі бактерії починають дуже швидко розмножуватися. При прориві діалізної мембрани бактерії можуть потрапити в кров і викликати сепсис (зараження крові).

Бактерії при руйнуванні можуть утворювати речовини, які вступають в непрямий контакт з кров'ю через мембрану, навіть неушкоджену. Коли ці речовини досягають пацієнта, у нього виникає реакція: озноб, температура, гіпотензія (низький тиск крові), нудота, блювота і м'язові болі.

Відповідно до стандарту AAMI в діалізній воді число бактерій не повинно перевищувати 200 колоно - утворюючих бактерій на 1 мл. «Граничний рівень» AAMI вимагає не більше 50 у 1 мл води для діалізата. Ультрачистий діалізат повинен мати менше 0,1 на 1 мл. «Граничний рівень» це точка відліку, яка повинна бути орієнтиром під час досліджень на відповідність стандарту AAMI . Діалізний центр повинен проводити заходи (дезінфекція, ретестінг) для зниження рівня бактеріальної контамінації, якщо хоче отримати необхідний результат .

Ендотоксин входить в структуру стінки грам-негативних бактерій. Коли бактерія гине, ендотоксин вивільняється. Ендотоксин може викликати у діалізних пацієнтів реакцію. Ендотоксин не є живим матеріалом, тому його неможливо вбити і дуже важко видалити, Рівень ендотоксину повинен, бути менш 2 одиниць / мл при граничному рівні 1 одиниць / мл. Щоб кваліфікувати діалізат як ультра чистий , ендотоксин не повинен перевищувати 0,03 одиниць / мл.

Доставка проб

Проби для бактеріологічного дослідження повинні бути взяті в роботу протягом 1-2 годин або негайно поставлені в холодильник і досліджені протягом 24 годин. Бактеріальні проби слід протестувати за методом мембранних фільтрів (Millipore® Samplers) або досліджувати на чашках. Триптичних соєвий агар (Tryptic соєвий агар, TSA) є середовищем вибору для дослідження води і діалізата. Не використовуйте калібровані петлі, або кров'яний і шоколадний агар. Калібровані петлі мають занадто маленький обсяг проби (або 0,01 або 0,001 куб. Див.) Кров'яний і шоколадний агар занадто багаті живильні середовища для водних бактерій, які можуть швидше вбити бактерії ніж дозволить їм розмножуватися. Для випробування тесту на ендотоксин використовується лаймулус амебоціт лизат (LAL) .

Попередження бактеріального росту

AAMI рекомендує, щоб швидкість руху води по розподільних трубах була не менш 1 метр в секунду. Така швидкість потоку забезпечує ефективне тертя води об внутрішню стінку труби і перешкоджає росту бактерій на стінці труби. Для визначення швидкості потоку необхідно встановити флоуметр наприкінці петлі і дізнатися розмір труби. Вода, що тече зі швидкістю 40 літрів в хвилину тече набагато швидше по трубі діаметром Ѕ дюйма, ніж по трубі в 1 дюйм .

Хімічний моніторинг

Повний хімічний аналіз води виконується не рідше 1 разу на рік. Пробу слід брати безпосередньо після RO або DI . Система водоочищення повинна постійно забезпечувати якість води відповідно до стандарту AAMI. Гранично допустимі рівні водних контамінантів в діалізної воді за вимогами AAMI показані в таблиці 2.

Хлор і хлораміни

Міські водні станції застосовують хлор і хлорамін для знезараження питної води. «Сімейство» хлорамінів включає газоподібний хлор (часто застосовують для знищення бактерій, грибків і вірусів у воді) і хлорний відбілювач (гіпохлорит натрію). Хлорамін отримують шляхом змішування хлору та амонію і використовують у міських водних станціях, як тривало діючий препарат хлору. Хлораміни можуть утворюватися і в природі, коли хлор впливає на органічні речовини.

Хлораміни - сильні оксиданти і можуть руйнувати клітинну стінку, включаючи стінку еритроцитів. У пацієнтів, що зазнали впливу високих концентрацій хлораміну, виникає метгемоглобінемія (втрата еритроцитом здатності переносити кисень), гемоліз (руйнування еритроцитів) і гемолітична анемія (скорочення загального числа еритроцитів внаслідок їх руйнування).

Найбільш поширений тес на хлор і хлораміни у воді - колориметрия, компаратори та тест-смужки. Так як результати тесту оцінюються за кольором, то ви повинні пройти тест на колірне зір.

Граничний вміст хлору становить 0,5 проміле, а межа для хлораміну 0,1 проміле. Прямого тесту на хлорамін немає. Тому для визначення рівня хлораміну ви повинні виконати два тести: один тест на загальний хлор і один тест на вільний хлор. Концентрація хлораміну дорівнює різниці між двома отриманими результатами. Наприклад, рівень загального хлору склав 1,2 проміле, а виміряний вільний хлор виявився 0,8 проміле. Тоді рівень хлораміну дорівнюватиме:

1,2 - 0,8 = 0,4 проміле

AAMI вважає за можливе використовувати саме тест на загальний хлор, якщо цей тест досить чутливий на невеликі концентрації і при дослідженні рівнів більше 0,1 проміле. Якщо тест на загальний хлор показав нуль, в цій воді хлораміну немає . Важливість тестування води на хлор / хлорамін неможливо переоцінити. Вода з даними контоменантами може сильно нашкодити пацієнту і навіть привести до смерті.

Натрій і калій є електролітами, рівень яких в крові повинен знаходиться у вузьких межах. Електроліти посилають електричні сигнали по нервах до м'язів, включаючи серце. Вміст натрію і калію в діалізаті має бути дуже точним, щоб бути впевненим, що в крові під час гемодіалізу їх рівень буде підтримуватися в нормальних межах.

AAMI вимагає, щоб у воді для діалізу рівень натрію не перевищував 70 мг / л (3,0 мекв / л), а калію не перевищував 8 мг / л (0,2 мекв / л) (4). Натрій і калій видаляються RO і DI.

Кальцій і магній

Жорсткість води обумовлена присутністю солей кальцію, магнію, стронцію, цинку та ін. У поверхневих і ґрунтових природних водах з перерахованих катіонів у помітних концентраціях присутні практично виключно кальцій і магній. Вміст у питній воді кальцію і магнію відіграє найважливішу роль для людського організму. Кальцій відіграє велику роль у життєдіяльності клітин організму. Дефіцит магнію призводить до коронарної хвороби серця, з іншого боку, підвищений вміст магнію гнітюче діє на нервову систему, вражаючи рухові нервові закінчення.

Величина жорсткості води може варіюватися в широких межах залежно від типу порід і грунтів, що складають басейн водозбору, а також від сезону року, погодних умов.

Жорсткість води обумовлена наявністю в ній карбонату кальцію і магнію. Якщо високі концентрації цих мінералів потрапляють в кров хворого, виникає «синдром жорсткої води». Синдром проявляється нудотою, блювотою, м'язовою слабкістю, сильними головними болями, почервонінням шкіри гіпо-чи гіпертензією. Кристали кальцію можуть відкладатися в м'яких тканинах пацієнта і з часом можуть викликати болі ушкодження або смерть.

Надлишок кальцію і магнію може викликати утворення відкладень, які викликають поломки устаткування і пошкодження мембрани RO . AAMI допускає вміст кальцію в діаліз ній воді не більше 2 мг / л (0,1 мекв / л) і магнію не більше 4 мг / л (0,3 мекв / л).

Фтор є складовою частиною кісток і зубів. Солі фтору, так звані фториди, додають в воду в багатьох регіонах (до концентрації 1,2 мг / л), для попередження карієсу у населення. Рівень фтору коливається день від дня. А водоочищення захищає пацієнтів від випадкових викидів фтору.

Багато діалізних пацієнти схильні до захворювання кісток. У хворих, які тривалий час піддавалися впливу брудної на фтор води, розвивався остеосклероз (склерозування кісток і кісткового мозку). Іншими симптомами надлишку фтору є: нудота, блювота, м'язові посмикування, гіпотензія і судомні напади.

AAMI допускає наявність фтору в діалізній воді не більше 0,2 мг / л (3). Фториди видаляються RO і DI.

Нітрати в небезпечній концентрації можуть бути в деяких водоймах із сильною бактеріальної забрудненістю або при попаданні в воду добрив. Нітрати становлять небезпеку для пацієнтів, так як блокують зв'язування кисню еритроцитами. Цей стан називають метгемоглобінемія. У пацієнта спостерігається ціаноз - блакитнуватого кольору шкіра, губи, ясна і нігтьові ложа. Причина цього - відсутність кисню. Може виникнути гіпотензія і нудота.

AAMI допускає наявність нітратів в діалізної воді не більше 2 мг / л. Нітрати видаляються RO і DI.

Сульфати (солі або ефіри сірчаної кислоти) при концентрації понад 200 мг / л викликають нудоту, блювоту і метаболічний ацидоз (високий рівень кислот в крові). AAMI допускає наявність сульфатів в діалізній воді не більше 100 мг / л . Сульфати видаляються RO і DI.

Алюміній досить поширений на землі метал, може з'являтися в місцевому водогоні. Або його можуть додавати в воду, щоб очистити її від водоростей, опадів і мулу. У здорових людей алюміній, що міститься в їжі, в незначних кількостях абсорбується в кишечнику. Нирки виводять надлишок алюмінію.

При нирковій недостатності алюміній зв'язується з тканинами мозку і кістковою тканиною. Може розвинутися ураження нервової системи і фатальна енцефалопатія. Це, так звана, діалізних деменція. Симптоми діалізної деменції включають: сплутаність, втрату короткострокової пам'яті, зміни особистості, дизартрію, м'язові спазми, галюцинації, судомні напади та розлад інтелекту. Тривала дія високої концентрації алюмінію викликає ураження кісток, при якому спостерігають кісткові болі, м'язову слабкість і переломи.

Діалізна вода основне джерело отруєння хворих алюмінієм. Іонізований (електрично заряджений) алюміній може проникати через діалізну мембрану і потрапляти в кров пацієнта.

Діалізне обладнання теж може бути джерелом алюмінію. У 1992 році насос зроблений з алюмінію був встановлений для перекачування кислоти. Внаслідок три пацієнта загинули, а у решти виявлено високий рівень алюмінію . Діалізний центр повинен перевірити всі елементи системи водоочищення, системи приготування концентрату і системи доставки діалізата на наявність алюмінієвих деталей, а також протестувати пацієнтів на рівень алюмінію в крові.

Так як алюміній включається в життєво важливі структури організму пацієнтів, AAMI рекомендує, щоб рівень алюмінію в діаліз ній воді не перевищував 0,1 мг / л. Алюміній видаляється RO і DI. Так як рівень алюмінію сильно варіює в залежності від пори року, експерти радять тестувати воду на алюміній більше одного разу на рік .

Мідь є мікроелементом, міститься в організмі людини, головним чином, у вигляді комплексних органічних сполук і відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Отруєння сполуками міді можуть призводити до розладів нервової системи, порушення функцій печінки та нирок та ін. Вода, особливо кисла, може вивільняти мідь з паяних труб. Використання оцинкованих труб може привести до підвищення рівня цинку в воді. Цинк є мікроелементом і входить до складу деяких ферментів. Негативний вплив сполук цинку може виражатися в ослабленні організму, підвищеної захворюваності, астмоподібних явищах та ін.

Занадто високий рівень міді викликає у хворих нудоту, блювоту, головні болі і озноб. Можуть бути і більш серйозні проблеми: панкреатит, метаболічний ацидоз, ураження печінки, фатальний гемоліз (руйнування еритроцитів). Високий рівень цинку викликає нудоту, блювоту, лихоманку та анемію.

AAMI рекомендує верхня межа міді і цинку в діалізній воді не більше 0,1 мг / л . Мідь і цинк видаляються RO і DI.

Миш'як, барій, кадмій, хром, літій, ртуть і селен

Цинк є мікроелементом і входить до складу деяких ферментів. Негативний вплив сполук цинку може виражатися в ослабленні організму, підвищеної захворюваності, астмоподобних явищах та ін.

Сполуки кадмію дуже отруйні. Діють на багато систем організму - органи дихання і шлунково-кишковий тракт, центральну і периферичну нервові системи.

Ртуть відноситься до ультрамікроелементів і постійно присутній в організмі, потрапляючи з їжею. Сполуки ртуті викликають глибокі порушення функцій центральної нервової системи, серця, судин, порушення в імунобіологічному стані організму та інші.

Сполуки свинцю - отрути, що діють на все живе, але викликають зміни особливо в нервовій системі, крові і судинах. Органічні сполуки свинцю - сильні нервові отрути, є активними інгібіторами обмінних процесів. Для всіх сполук свинцю характерна кумулятивна дія.

Зміст цих слідових металів регламентується EPA (Агентство з охорони навколишнього середовища) Актом про Безпеку Питної Води, як показано в таблиці 4.

Таблиця 4 EPA національний стандарт на питну воду

Контамінант	Максимально допустимий рівень (мг/л)
Мишяк	0,010
Барій	2,0
Кадмій	0,005
Хром	0,10
Літій	0,015
Ртуть	0,002
Селен	0,05

Стандарт AAMI на ці контамінанти показаний в таблиці 2. Миш'як, барій, кадмій, хром, літій, ртуть і селен видаляються RO і DI.

Спостереження за хворим

Моніторинг за якістю води є важливим елементом безпеки діалізного пацієнта. Відмова одного чи кількох елементів системи водоочищення може викликати у хворого серйозні ускладнення і навіть смерть, якщо організм піддався впливу неочищеної води. Моніторинг пацієнта, пов'язаний з очищенням води включає:

1. Стандартний моніторинг крові. Високі рівні токсичних субстанцій в крові хворих (наприклад, алюміній) або наявність в крові речовин, які в нормі відсутні в крові, все це потребує подальшого дослідження. Треба визначити, у скількох хворих подібний результат? Проблеми з лікування анемії можуть бути пов'язані з контамінацією води. Однак, більшість проблем з водоочищенням неможливо визначити за стандартним аналізом крові.

2. Клінічний моніторинг пацієнта. Під час діалізу, у хворих може виникати гостра симптоматика. Причин для цього немало, наприклад, гіпотензія, причина якої може бути пов'язана з водою. Якщо у двох або більше пацієнтів виникають однакові симптоми в один і той же час, може бути це пов'язано з водоочищенням або централізованою системою подачі діалізата, якщо така використовується. Припустимо, є підозра, що проблема пов'язана з водоочищенням. Негайно переключаємо апарати на байпас і не гаючись інспектуємо систему водоочищення. В деяких випадках діаліз має бути припинений. У таблиці 5 перераховані симптоми і котамінанти, які можуть їх викликати .

Таблиця 5 Симптоми, які можуть бути викликані водними контоменантами .

Ознаки і симптоми	Контамінант, що може бути причиною
Анемія	Алюміній, хлораміни, мідь, цинк
Хвороба кісток	Алюміній, фтор
Гемоліз	Хлораміни, мідь, нітрати
Гіпотензія	Бактерії, ендотоксин, нітрати, кальцій, магній
Метаболічний ацидоз	Низький рН, сульфати
М'язова слабкість	Кальцій, магній
Нудота і блювота	Бактерії, кальцій, мідь, ендотоксин, низький рН, магній, нітрати, сульфати, цинк
Неврологічні розлади	Алюміній
Озноб	Бактерії, ендотоксин, мідь, цинк
Сильна головна біль	Мідь
Гіпертензія	Кальцій, магній, натрій, мідь
Пошкодження печінки	Мідь

Висновок

Коли забезпечений хороший догляд та моніторинг за водоочищенням, то грамотно спроектована система, знизить до прийнятного рівня всі типи контамінантів. Розуміння завдань, які має вирішити водоочищення і знання особливостей її конструкції дуже важливо для роботи вашого центру. Діалізний технік грає головну життєво важливу роль в забезпеченні центру очищеною водою і забезпеченні безпеки пацієнтів. Всякий раз, коду ви перевіряєте монітори, записуєте показники приладів у журнал спостереження, тестируете компоненти водоочищення на бактеріальну контамінацію, ви забезпечуєте безпечне, якісне лікування діалізний пацієнтів.