Мікробіологічне обґрунтування принципу створення комплексних антимікробних препаратів з упереджувальними властивостями щодо формування антибіотико-резистентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

УДК: 615.28.014.015.8

МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПУ СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ З УПЕРЕДЖУВАЛЬНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ

03.00.07 - мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

ОСТАПЕНКО ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

Харків 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України. (м. Харків)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Філімонова Наталія Ігорівна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мінухін Валерій Володимирович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології.

Провідна установа: Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського Академії медичних наук України

Захист відбудеться “ 22 ” березня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при Інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Автореферат розісланий “ 16 ” лютого 2007р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 64.618.01 Бруснік С.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аксіомним положенням сучасної антибактеріальної хіміотерапії служить визнання позаальтернативного значення антибіотиків як базових антиінфекційних препаратів. Тим не менш більш ніж 50-річний досвід клінічної інфектології переконливо свідчить про те, що завдяки супутньо притаманним побічним властивостям, які з прогресуючою ятрогенною динамікою реєструються на мікробіологічному і організменому рівнях, існуюча номенклатура антимікробних препаратів недостатньо задовольняє потреби клініки. Особливу занепокоєність при цьому представляють мікробіологічні аспекти зазначеної проблеми, а саме поширене розповсюдження серед циркулюючих збудників штамів, полірезистентних до антибіотиків, антисептиків і дезінфектантів. За результатами постійно здійснюваного хіміотерапевтичного моніторингу переконливо доведено, що визнаний напрямок замісного впровадження у клініку нових поколінь антимікробних препаратів зі зміненими мішенями дії на мікробну клітину лише у початковому перебігу клінічного застосування упереджують або уповільнюють формування та міжродинне розповсюдження серед циркулюючих збудників відповідної або множинної лікарської стійкості. Останнє принципово пов'язане з тим, що кожному з використовуваних у клініці антимікробних препаратів дозозалежно притаманна сукупність мікробоцидних і мікробостатичних властивостей.

Встановлено, що на рівні мікробостатичних концентрацій мікроорганізми адаптаційно або мутаційно набувають здатність до подолання інгібуючої дії антимікробного препарата шляхом формування лікарської стійкості. Разом з цим доведено, що мікроорганізми не спроможні до одночасного подолання інгібуючого впливу препаратів з різноплановими механізмами дії, що супроводжується вибірковими мікробоцидними ефектами.

Мікробіологічне обґрунтування стратегії у створенні комплексних антимікробних препаратів є перспективним напрямком у кардинальному вирішенні проблеми антибіотикорезистентності, що визначає актуальність обраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми Національного фармацевтичного університету “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної і природної сировини (№ державної реєстрації 0103U000476). Тема дисертації затверджена на РПК “Мікробіологія” (протокол № 41 від 6 травня 2006 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - на експериментально-теоретичному рівні мікробіологічно обгрунтувати напрямок вирішення проблеми антибіотикорезистентності шляхом створення і замісного впровадження у клінічну інфектологію комплексних антимікробних препаратів з елімінаційно-пригнічувальними властивостями щодо R-плазміди множинної лікарської стійкості мікроорганізмів.

Для реалізації сформульованої мети дисертаційного дослідження визначено послідовне рішення наступних завдань:

1. Обґрунтувати доцільність залучення риванолу в якості константної рецептурної компоненти при створенні комплексних антимікробних препаратів з прогнозованими властивостями, для чого:

- встановити спектр антимікробної активності досліджуваного антисептика, довести його незалежну від показників антибіотикорезистентності тест-штамів вибіркову або переважну мікробоцидну здатність;

- підтвердити відсутність вихідних селективних властивостей у формуванні відповідної лікарської стійкості;

- на мікробіологічній моделі антибіотикорезистентних штамів довести елімінаційно-пригнічувальні властивості риванолу щодо R-плазміди множинної лікарської стійкості.

2. В обґрунтування технології створення комплексних антимікробних препаратів визначити параметри синергідної сумісності між риванолом, антибіотиками і антисептиками з врахуванням різнопланової відповідності механізмів дії на мікробну клітину.

3. За результатами здійсненого співставлення визначити перспективні композиції для створення комплексних антимікробних препаратів на основі дозозалежного суміщення риванолу з антибіотиками і антисептиками.

4. Дослідити упереджувальний вплив риванолу на селективні властивості синергідно сумісних антимікробних препаратів.

5. За мікробіологічними критеріями визначити пріоритетність створення комплексного антимікробного препарату на основі хлорофіліпту, ектерициду і риванолу, як типових представників антисептиків природного і хімічного походження.

6. Розробити відповідні технології створення комплексної фармакосоми і м'якої лікарської форми на основі обраних антисептиків.

7. Довести хіміотерапевтичні властивості комплексної антисептичної фармакосоми при парентеральному лікуванні генералізованої стафілококової інфекції та зрошувально-аплікаційному лікуванні інфекційно обтяженої опікової хвороби білих мишей.

8. Визначити лікувально-профілактичні властивості комплексної антисептичної мазі при локалізованої гнійної інфекції білих мишей.

Об'єкт дослідження. Експериментальна гнійно-некротична інфекція.

Предмет дослідження. Антибіотики, антисептики, піогенноутворюючі мікроорганізми. антисептик риванол антибіотик синергідний

Методи дослідження. Мікробіологічні, хіміотерапевтичні, фармаколо-гічні, технологічні.

Наукова новизна отриманих результатів. Теоретично обґрунтований і експериментально підтверджений за прогнозованою перспективністю напрямок вирішення проблеми антибіотикорезистентності на основі застосування комплексних антисептичних препаратів з елімінаційно-пригнічувальними властивостями щодо R-плазміди множинної лікарської стійкості мікроорганізмів.

Доведена перспективність використання у рецептурі комплексних антимікробних препаратів риванолу, як компонента, що поєднує антисептичні і елімінаційно-пригнічувальні властивості щодо R-плазміди антибіотикорезистентності.

Запропонована оригінальна технологія створення комплексної фармакосоми антиінфекційного призначення на основі відповідного дозозалежного суміщення у оболонкових фосфоліпідних структурах і ефективному внутрішньому об'ємі ліпосом риванолу, хлорофіліпту і ектерициду. Доведена доцільність використання ектерициду як фармакологічно активного дисперсійного середовища при отриманні ліпосом з самостерилізаційними властивостями, сталими ознаками структурної стабільності при зберіганні, агресивному впливі температурного фактора, кислих і лужних відхиленнях у нейтральних значеннях рН. Новизну проведених досліджень підтверджено поданням заявок на винахід та корисну модель: (Заявка на винахід №а200611251 від 25.10.2006 р. Ліпосомальна фармацевтична композиція антимікробної дії /Дикий І.Л., Філімонова Н.І., Остапенко В.М. - Науково-дослідна діяльність національного фармацевтичного університету у 2006 р. Довідник. - 2006. - С. 65.; Заявка на корисну модель №u200611266 від 25.10.2006р. Ліпосомальна фармацевтична композиція антимікробної дії /Дикий І.Л., Філімонова Н.І., Остапенко В.М. - Науково-дослідна діяльність національного фармацевтичного університету у 2006 р. Довідник. - 2006. - С. 67.)

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований хіміотерапевтичний напрямок у вирішенні проблеми антибіотико-резистентності на основі використання у комплексних схемах лікування і технологічного відтворення антимікробних препаратів, що вміщують компоненти з елімінаційно-пригнічувальними властивостями щодо R-плазміди множинної лікарської стійкості мікроорганізмів. За цими ознаками доведена доцільність використання у клінічній інфектології риванолу і хлорофіліпту. Запропоновані оригінальні технології створення ектерицидних ліпосом, комплексної антисептичної фармакосоми і мазі на основі варіативного поєднання суміщення у рецептурному складі хлорофіліпту, риванолу та ектерициду. За результатами проведених досліджень перевиданий та доповнений і перероблений варіант методичних рекомендацій “Технологические основы получения и перспективы клинического применения липосом”(2005).

Основні положення дисертації впроваджено у навчальний процес кафедр мікробіології, вірусології та імунології Національного фармацевтичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Дніпропетровської медичної академії, Харківського державного медичного університету, Харківського політехнічного університету, Буковинського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто досліджені основні властивості і параметри антибіотикорезистентності використаного набору резистентних і клінічних штамів прокаріотів і еукаріотів, їх селективної здатності у формуванні відповідної і множинної стійкості до антимікробних препаратів. Самостійно визначені елімінаційно-пригнічувальні властивості хлорофіліпту і риванолу щодо відновлення вихідної чутливості антибіотикорезистентних штамів. За результатами співставлення антимікробних властивостей визначені перспективні композиції при створенні комплексних препаратів, що запобігають формуванню антибіотикорезистентності.

Здобувачем особисто проведено мікробіологічне обґрунтування технологічних досліджень, що підпорядковані розробці фармакосом і антисептичної мазі, доведена їх лікувально-профілактична ефективність при експериментальної септикопіємії, опікової хвороби і локалізованої гнійно-некротичної інфекції.

Апробація результатів. Основні наукові положення дисертації доповідалися та обговорювалися на VI з'їзді фармацевтів України (2005), науково-практичних конференціях НФаУ (2004, 2005, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 5 статей у журналах, рекомендованих ВАК України, 1 методичну рекомендацію, 3 роботи в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 182 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, сімох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 24 таблицями. Список літератури містить 277 джерел, з яких 156 - україно- та російськомовних і 121 - іноземних.

Основний зміст роботи

У огляді літератури, що тематично підпорядкований мікробіологічній перспективності застосування комплексних препаратів у здійсненні антиінфекційної терапії у послідовному викладенні проаналізовані питання, що стосуються сучасного стану антимікробної хіміотерапії, механізмів розвитку антибіотикорезистентності і шляхів її подолання, визначенню переваг сучасних антисептиків і перспектив створення на їх основі комплексних антимікробних препаратів. Окремо представлений матеріал, що стосується аналізу даних про спроможність ектерициду, декаметоксину і хлорофіліпту упереджувати формування антибіотикорезистентності та елімінувати R-плазміду множинної лікарської стійкості.

Матеріали і методи дослідження. У роботі використані референс-штами, які одержані з музею живих культур ГНДІСК ім. Л.А. Тарасевича і МІ ім. І.І.Мечникова АМН України: S.aureus АТСС-25923, E. coli АТСС-25922, Ps.aeruginosa АТСС- 27853, B.subtilis АТСС-6633, C.albicans АТСС-885653, а також клінічні штами, які виділені із інфікованих хірургічних ран, ексудатів черевної порожнини, випорожнень хворих на кишкові інфекції, у тому числі: Staphylococcus (15 штамів), Streptососсus (5 штамів), Escherichia coli (6 штамів), К. pneumoniae (8 штамів), Р. vulgaris (5 штамів), Р. mirabilis (5 штамів), Shigе11а (9 штамів), Salmonе11а (5 штамів). Клінічні штами ідентифіковані за тинкторіальними, морфологічними, культуральними і біохімічними властивостями. Виділення та ідентифікацію чистих культур здійснювалося загальноприйнятими методами.

У роботі використані антибіотики різного механізму дії: серед інгібіторів синтезу клітинної стінки - бензилпеніцилін, оксациліна натрієва сіль, ампіциліна натрієва сіль, карбеніцилін; інгібітори синтезу цитоплазматичної мембрани - стрептоміцина сульфат, неоміцина сульфат, канаміцин, гентаміцина сульфат; інгібітори синтезу білка на рівні амінокислот - еритроміцина фосфат, олеандоміцин, спіраміцин, азитроміцин; інгібітори синтезу бактеріальних білків на рівні рибосом - метацикліна гідрохлорид, доксицикліна гідрохлорид, тетрациклін; інгібітори синтезу білка на рівні полісомальних компонентів транспортної РНК - лінкоміцина гідрохлорид, кліндаміцин, інгібіторами синтезу білка - левоміцетин, інгібіторами окисного фосфорилювання - граміцидин.

Оцінка антимікробного потенціалу антисептиків проведена на основі мікробіологічного вивчення етакридина лактату, декаметоксину, хлорофіліпту, етанолу та ектерициду.

Вивчення чутливості мікроорганізмів до антисептиків здійснено за методиками О.П. Красильнікова (1995), а до антибіотиків - згідно з наказом МЗ СРСР № 150 “Про уніфікацію методів визначення чутливості мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів”.

Дослідження селективного потенціалу антибіотиків та антисептиків проведено за методиками Г.Н. Першина (1970), а визначення синергізму за антимікробними властивостями між порівнювальними препаратами за методикою В.С.Зуєвої (1971).

Генералізовану гнійну інфекцію відтворювали шляхом внутрішньочеревного зараження білих мишей добовою агаровою культурою досліджуємого мікроорганізму в суміші з “голодним” агаром. Ефективність лікування оцінювали за обліком кількості тварин, що вижили протягом терміну спостереження, за тривалістю життя, вираженого в мише-днях в групах лікованих та контрольних білих мишей.

Для моделювання локалізованої гнійної інфекції білих мишей підшкірно заражали культурою відповідного піогенного мікроорганізму. Ефективність лікування оцінювали за кількістю лікованих тварин, у яких гнійний процес не розвився і шляхом порівняння інтенсивності і ступеня ураження в групах лікованих і контрольних тварин.

Для відтворення експериментальної моделі інфікованого опіку у щурів під ефірним наркозом індукували опік депільованої ділянки шкіри спини за допомогою спеціального пристрою під назвою “п'ята”. Через 3 години після травми опікову поверхню зрошували суспензією добової агарової культури відповідного піогенного мікроорганізму. Ефективність лікування оцінювали за характером гнійного ускладнення опіку шляхом порівняння інтенсивності і ступеня ураження в групах лікованих і контрольних тварин.

В роботі використано 540 білих мишей, 120 щурів.

Отриманий цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики на IBM PC PENTIUM з використанням пакету програм “Excel”, вірогідність розходження визначали за t-критерієм Ст'юдента.

Результати досліджень. Поєднання антисептичних та елімінаційно-пригнічувальних властивостей риванолу по відношенню до R-плазмід множинної лікарської стійкості мікроорганізмів. За хімічною структурою риванол, як провідний представник похідних акридину, представляє 2-етокси-9-діаміноакридину лактат, за спектром притаманних антимікробних властивостей відноситься до антисептиків спрямованої антимікробної дії, а за механізмами дії характеризується комплексоутворюючою спорідненістю з бактеріальними нуклеопротеїдами. Саме з означеним механізмом дії, пов'язані окремі, несистематизовані дані літератури щодо його елімінаційно-пригнічувального впливу на позахромосомну R-плазміду антибіотикорезистентних штамів. Слід зазначити, що саме поєднання цих характеристик позитивно виділяє риванол серед сучасної номенклатури антимікробних препаратів і обґрунтовує доцільність їх поглибленого дослідження.

При визначенні спектру та рівнів антисептичної активності використаний набір 97 чутливих та стійких до антибіотиків мікроорганізмів з родин Micrococcaceae, Streptococcaceae, Bacillaceae, Enterobacteriaceae, Pseudomonadoceae, а також штами C. albicans з родини Deuteromycetes.

На противагу існуючим представленням щодо антикокової спрямованості в антисептичній дії риванолу доведено, що досліджуваному препарату притаманний широкий спектр антибактеріальної та антифунгальної активності. Незалежно від референтного або клінічного походження найбільш чутливими до мікробоцидної дії риванолу виявилися грамнегативні бактерії і найбільш - представники патогенних грибів. Разом з цим доведено, що клінічні, полірезистентні до антибіотиків штами, за виключенням S.aureus, виявилися у 1,5 - 4 рази менш чутливими до мікробоцидної дії риванолу (табл.1).

Таблиця 1

Спектр та рівні антисептичної активності риванолу

Таксономічна належність	Лікарська чутливість до анти-біотиків	Кіль-кість штамів	Антимікробна активність, мкг/мл (М±m)	М1-М2	Р
родина	рід			МІК М1	МБК М2
Micro-coccaceae	S.aureus	чутливі	4	0,12±0,03	0,18±0,02	0,06	>0,05
		стійкі	7	2,75±0,48	4,25±1,27	1,50	>0,05
	S.epider-midis	чутливі	3	0,26±0,05	0,65±0,20	0,39	>0,05
		стійкі	6	2,40±0,35	4,70±1,36	1,95	>0,05
	S.sapro-phyticus	чутливі	3	0,37±0,10	0,92±0,26	0,59	>0,05
		стійкі	5	0,53±0,14	1,60±0,35	1,07	>0,05
Strepto-cocaceae	pyogenes	чутливі	2	1,64±0,30	3,25±0,60	1,61	>0,05
		стійкі	4	3,40±0,95	5,80±1,16	2,40	>0,05
	faecalis	чутливі	2	2,76±0,55	6,70±1,32	3,94	>0,05
		стійкі	3	5,18±1,26	8,35±2,43	3,17	>0,05
	faecium	чутливі	3	8,24±1,80	14,75±3,16	6,51	>0,05
		стійкі	3	12,47±2,68	22,56±4,14	10,10	>0,05
Bacillaceae	B.subtilis	чутливі	4	6,27±1,23	10,65±2,78	4,38	>0,05
		стійкі	6	28,4±3,16	42,55±5,62	14,10	>0,05
Entero-bacteria-ceae	E. coli	чутливі	2	25,67±5,25	48,0±6,10	25,18	>0,05
		стійкі	5	72,40±10,44	116,35±11,36	43,95	>0,05
	Klebsiella	чутливі	-	-	-	-	-
		стійкі	4	106,58±23,14	185,25±32,64	78,67	>0,05
	vulgaris	чутливі	3	36,25±5,44	110,46±28,55	74,20	>0,05
		стійкі	5	120,64±26,55	215,65±42,70	9,50	>0,05
	mirabilis	чутливі	2	28,40±7,27	63,45±9,26	35,05	>0,05
		стійкі	5	60,38±10,47	95,30±14,25	34,92	>0,05
	morganii	чутливі	2	32,46±4,16	57,26±7,48	25,00	>0,05
		стійкі	2	45,65±4,20	63,17±10,26	17,42	>0,05
Pseudomo-nadoceae	aeruginosa	чутливі	2	38,40±2,86	78,54±7,48	40,14	<0,05
		стійкі	2	123,56±11,55	321,36±28,78	197,80	<0,05
Deutero-mycetes	C. albicans	чутливі	3	214,67±28,35	405,27±65,18	190,38	>0,05
		стійкі	5	248,63±52,36	610,45±70,83	361,82	<0,05

Врахування встановлених розбіжностей у вихідної чутливості референтних і клінічних штамів не виключало у риванолу певного селективного потенціалу у формуванні мікроорганізмами відповідної лікарської стійкості та антибіотикорезистентності.

Наявність у риванолу селективних властивостей та їх вплив на показники антибіотикорезистентності досліджені в умовах безперервного 25-кратного культивування референтного штаму S.aureus та його пеніциліностійкого, граміцидіностійкого, еритроміциностійкого, новобіоциностійкого та канаміциностійкого варіантів у присутності постійної субактивної концентрації зазначеного антисептика. У результаті проведених досліджень встановлено, що здійснене культивування не змінює рівнів вихідної чутливості референтного штаму S.aureus та його антибіотикостійких варіантів до риванолу. Останнє об'єктивно свідчить про відсутність у риванола реєстрованого селективного потенціалу у формуванні антибіотикорезистентності.

Одночасно на прикладі монорезистентних до антибіотиків варіантів S.aureus доведено, що здійснене спрямоване культивування закономірно супроводжується підвищенням чутливості тест-штамів до відповідних антибіотиків. Для бензилпеніциліностійкого штаму рівень підвищення чутливості становив 4,2 рази, для граміцидиностійкого - 3,8 разів, для еритроміциностійкого - 3,5 разів, для новобіоциностійкого - відповідно 3,6 рази.

Таким чином, на основі одержаних результатів слід вважати обґрунтованим висновок про те, що мікробоцидні ефекти риванолу реалізуються завдяки спрямованому деструктивно-дисфункціональному впливу на хромосомну та позахромосомну ДНК. Одночасно, при селекції у присутності субактивних концентрацій дія риванолу спрямовано стосується R-плазміди множинної лікарської стійкості з вилученням індукованої антибіотикорезистентності.

Надалі користуючись логікою послідовної постановки експериментів, досліджений запобігливий вплив риванолу щодо індуктивного формування мікроорганізмами лікарської стійкості до антибіотиків. Для визначення у цьому питанні проведені мікробіологічні дослідження, що здійснені шляхом спрямованого селективного культивування референс-штамів S.aureus, B.subtilis, E. coli, P. aeruginosa у сумісної присутності постійних субактивних концентрацій риванолу та відповідного антибіотика. Відповідно до вихідної чутливості мікробіологічної моделі у якості антибіотиків-селекторів використані бензилпеніцилін, еритроміцин, граміцидин, тетрациклін, поліміксин.

На прикладі контрольних зразків встановлено, що спрямоване культивування супроводжувалось закономірним підвищенням резистентності S.aureus до бензилпеніциліна у 9,4 разів, E. faecium до еритроміцина - 6,5 разів, B.subtilis до граміцидина - у 7,5 разів, E. coli - до тетрацикліна - у 8,6 разів, P. aeruginosa до поліміксина - 8,9 разів. Натомість встановлено, що однопланове спрямоване селективне культивування у присутності субактивних концентрацій риванолу при статистично несуттєвих рівнях підвищень стійкості у межах 1,1-1,6 разів не впливало на вихідну чутливість тест-штамів до відповідних антибіотиків-селекторів (табл. 2).

Таблиця 2

Запобігливий вплив риванолу на антибіотикорезистентність

Тест-мікроб	Антибіотик- селектор	Вихідна чутливість	Ефект спрямованого культивування, мкг/мл
			контрольний зразок	дослідний зразок*
S.aureus ATCC-25923	Бензил-пеніцилін	7,5±1,6	70,5 ±8,2 (9,4)	12,4 ±2,8 (1,6)
E. faecium NCTC-7171	Еритроміцина фосфат	24,7±3,8	160,8±10,4 (6,5)	30,7 ±3,6 (1,2)
B.subtilis -ATCC- 6633	Граміцидин	16,5±4,7	123,7±16,4 (7,5)	18,8 ±3,6 (1,1)
Е. соlі АТСС-25922	Тетрациклін	23,4±2,6	201,2±10,5 (8,6)	32,7 ±4,3 (1,4)
P. aeruginosa ATCC-27853	Поліміксина В сульфат	28,6 ±4,2	255,4±12,3 (8,9)	40,5 ±6,2 (1,4)

Примітки:

1.*-зразки тест-мікробів, селекційованих у присутності риванолу;

2. У лапках наведена кратність підвищення вихідної стійкості до відповідного антибіотика

Таким чином, доведено, що риванол, як чинний антисептик, паритетно поєднує мікробоцидні властивості із здатністю до деструктивно-дисфункціональної інактивації R-плазміди і селективно залежним упереджуванням мікроорганізмами ознак антибіотикорезистентності.

Синергідна сумісність риванолу з антибіотиками за антимікробни-ми властивостями. Ще свого часу сформульований науковою школою З.В.Єрмол'євої напрямок доцільності технологічного відтворення і клінічного застосування комплексних антимікробних препаратів з різноплановими механізмами дії і сьогодні зберігає актуальність як перспективний напрямок у підвищенні ефективності антибіотикотерапії і вирішенні проблеми антибіотикорезистентності збудників.

На синергідну сумісність з риванолом за антимікробними властивостями представники з основних груп антибіотиків, що мають відмінні механізми дії, у тому числі: в-лактами, як інгібітори синтезу клітинної стінки; аміноглікозиди, як інгібітори синтезу цитоплазматичної мембрани; тетрацикліни, як інгібітори синтезу білків на рівні рибосом; макроліди і азоліди, як інгібітори синтезу білка на рівні амінокислот; лінкоміцини, як інгібітори синтезу білка на рівні полісомальних компонентів транспортної РНК. Досліди здійснені шляхом титраційного суміщення діючих концентрацій антибіотиків з постійною субактивною концентрацією риванолу.

За результатами проведених досліджень встановлено, що риванол, механізм антисептичної дії якого пов'язаний з реакційною здатністю до комплексоутворення з бактеріальними нуклеопротеїдами, виявив потенційність до підвищення вихідних рівнів в-лактамів у 2 рази; аміноглікозидів - у 3,3 рази; макролідів і азолідів - у 2,2 рази; лінкоміцинів - у 2,4 рази.

Одночасно, при поєднанні з представниками тетрациклінів і левоміцетинів риванол не виявляє синергідного суміщення.

Таким чином, підтверджено, що урахування принципу різноплановості механізмів дії є дієздатним при визначенні перспективних композицій у створенні комплексних антимікробних препаратів на основі рецептурного суміщення риванолу з відповідними антибіотиками.

Мікробіологічне обгрунтування комплексного технологічного та клінічного використання антисептиків як перспективний напрямок в удосконаленні антибіотикотерапії. У порівнянні з природними антибіотиками перших поколінь сучасні терапевтичні антисептики мають переконливі переваги за суміщенням складних механізмів дії, переважністю мікробоцидних ефектів у відношенні чутливих та лікарськостійких штамів, обмеженістю селективного потенціалу, здатністю до інактивуючого впливу на R-плазміду та ін.

Разом з тим, антисептики відрізняються між собою за спектрами та рівнями притаманних антимікробних властивостей. Останнє прогнозує доцільність проведення досліджень в обгрунтуванні доцільності створення комплексних антимікробних препаратів на основі технологічного суміщення антисептиків.

У якості константної компоненти у відповідних дослідженнях використаний риванол, а серед чинної номенклатури антисептиків за вибірковим принципом обрання - декаметоксин, етанол (як оптимальний розчинник риванолу) і хлорофіліпт. Встановлено, що риванол зареєстровано не впливає на вихідні рівні антимікробної активності декаметоксина, але при селективному контакті знижує його обмежений селективний потенціал більш ніж у 3 рази. При використанні у якості мікробіологічної моделі референс-штаму C.perfringens встановлено, що риванол, розчинений у 70% етанолі, не перевищує активності розчинника у концентраціях 0,05%, 0,1%, 0,15%, 0,2% та не виявляє антиселективних властивостей.

Особливо важливим є дослідження наявності синергідної сумісності між риванолом і хлорофіліптом за антимікробними властивостями. Аргументом цьому враховане наступне. По-перше, до поєднання запропоновані природний і синтетичний антисептики. По-друге, порівнювальні антисептики мають спрямовану антикокову активність. Нарешті враховано, що і риванолу, і хлорофіліпту притаманні антиселективна властивість у формуванні мікроорганізмами антибіотико-резистентності. Як мікробіологічну модель використовували референтний і антибіотикорезистентний штами золотавого стафілококу.

За результатами проведених досліджень доведена перспективність суміщення між риванолом і хлорофіліптом за технологічними і фармакологічними ознаками. У технологічному плані останнє пов'язане з існуванням спиртових лікарських форм хлорофіліпту, придатних для розчинення риванолу. Фармакологічним показником доцільності суміщення встановлено нівелювання рівнів активності стосовно чутливих, монорезистентних і мультирезистентих штамів стафілококів, підвищення вихідної антистафілококової активності хлорофіліпту по відношенню до монорезистентних штамів у 3,8 рази, а у відношенні мультирезистентих штамів у 2,8 рази (табл. 3).

Технологічні аспекти створення комплексних препаратів на основі поєднання риванолу з хлорофіліптом і ектерицидом. За здійсненим аналітичним обґрунтуванням заплановані технологічні дослідження були тематично підпорядковані розробці складу фармакосом і мазі на основі варіативного поєднання у рецептурах хлорофіліпту, риванолу і ектерициду.

Таблиця 3

Синергідна сумісність між хлорофіліптом та риванолом за антистафілококовою активністю

Показник	Штами стафілококу
	референтні М1	моно-резистентні М2	М1 - М2	полі-резистентні М3	М1 - М3
МІК хлорофіліпту, мкг/мл, М1m4	12,6±2,8	14,2±1,3	1,6	16,5±2,6	3,5
МІК хлорофіліпту з риванолом, мкг/мл, М1m5	3,30±0,9	4,3±1,4	1,0	5,8±0,6	2,5
М1m4-- М1m5	9,3*	9,5*	--	10,7	--

Примітка: * -- статистично значущі розбіжності у співставленні показників М₁m₄ --М₁m₅

На користь технологічного відтворення фармакосом свідчили наступні унікальні властивості ліпосом: конструктивна варіативність від моно- до мультивезикул; придатність до застосування за зовнішніми, внутрішніми та парентеральними методами введення; векторна фармакокінетика; хімічна відповідність фосфоліпідних структур ліпосом і цитоплазматичних мембран, що забезпечує безпосередній внутрішньоклітинний доступ лікарської речовини; придатність до одночасного включення речовин з гідрофільними та гідрофобними властивостями; раціональна адгезивність, сумісність з ферментативними та імунними системами; біофармацевтична здатність до зниження токсичності, алергенності і подразнюючих властивостей лікарських речовин.

Разом з цим, ліпосомам і фармакосомам, притаманна суттєва вада - здатність до самоокислення фосфоліпідних структур, використовується у якості дисперсійного середовища водно-сольового розчину. Свого часу І.Л.Диким і співавторами доведена доцільність замісного використання ектерициду в якості дисперсійного середовища, що комплексно забезпечує фізико-хімічну сталість ліпосом до самоокислення і надає самостерилізуючі властивості. З врахуванням викладеного за чинним методом зворотних фаз отримані ектерицидні фармакосоми з прогнозованою фармакотерапевтичною активністю при гнійно-запальних захворюваннях обумовлених грамнегативними мікроорганізмами. При цьому підтверджено, що ектерицидні фармакосоми зберігають структурну сталість при довготерміновому зберіганні, впливі температурного фактора, кислотно-лужних змінах рН, а також позитивно відрізняються збільшеним у 1,7 рази ефективним внутрішнім об'ємом (табл.4).

Таблиця 4

Технологічний алгоритм в одержанні комплексних фармакосом антиінфекційного призначення

Стадія 1	Виготовлення механічно скомпонованої суміші у пропорційному співвідношенні 98% лецитин-стандарту +1% субстанції хлорофіліпту + 1% субстанції етакридину лактату
Стадія 2	Контрольоване за об'ємом розчинення трьохкомпонентної суміші гідрофобних компонентів 960 етанолом
Стадія 3	Відгонка спирту з одержанням навантаженої гідрофобними антисептиками плівки лецитин-стандарту
Стадія 4	Одержання емульсії типу вода/олія шляхом додавання до плівки лецитин-стандарту ектерициду
Стадія 5	Ультразвукове диспергування емульсії
Стадія 6	Одержання “відмитих” фармакосом
Стадія 7	Стандартизація фармакосом за розміром шляхом продавлення під тиском через фільтр
Стадія 8	Ліофілізація фармакосом

Наступний етап у здійсненні технологічних досліджень був направлений на розробку складу комплексної фармакосоми на основі поєднання у ліпосомних везикулах хлорофіліпту, риванолу та ектерициду у якості антимікробноздатного дисперсійного середовища.

За сукупністю притаманних фізико-хімічних властивостей отримані комплексні фармакосоми, що виявили оптимальну відповідність регламентним вимогам, які встановлені для лікарських препаратів означеної номенклатури.

Хлорофіліпт, як антисептик переважної антистафілококової дії, широко застосовується за відповідним етіологічним призначенням у ін'єкційних, 1% спиртових, 1% масляних розчинах. Однак чинні лікарські форми хлорофіліпта обмежено придатні для лікування стафілококових піодермій, що становлять питому вагу у визначенні гнійно-запальних захворювань як немовлят, так й інших вікових категорій хворих.

Нами визначена доцільність технологічних досліджень щодо створення мазі хлорофіліпту. У якості діючої речовини використаний густий екстракт хлорофіліпту. Технологічний скринінг відповідності основ показав, що гідрофобні основи мікробіологічно не сумісні з густим екстрактом хлорофіліпту, емульсійні (вода/масло та масло/вода) - індиферентні, а сплави ПЕО-400/ПЕО-1500 виявляють оптимальну технологічну сумісність і за наявністю супутніх антимікробних властивостей забезпечують потенціювання вихідних рівнів антистафілококової активності діючої речовини. Запропонована мазь мала наступний рецептурний склад: густий екстракт хлорофіліпту - 3,0, сплав ПЕО-400/ПЕО-1500 у співвідношенні 6:4.

Хіміотерапевтичні властивості лікарських форм комплексного антисептичного препарату при експериментальній гнійній інфекції. До фармакологічних досліджень залучені комплексна антисептична фармакосома і мазь з хлорофіліптом.

У першій серії запланованих експериментів досліджена хіміотерапевтична здатність антисептичної фармакосоми на моделі генералізованої інфекції, що відтворена шляхом внутрішньочеревного зараження білих мишей референтним та антибіотикостійким штамами S.aureus у дозі LD₅₀ добових агарових змивів. Через 6-8 годин після зараження у нелікованих тварин контрольної групи зареєстровані прогресуючі зміни в обтяженні загального стану з закономірною 100% загибеллю через 24-48 годин від патоморфологічно підтвердженої генералізованої інфекції.

У відповідності до чинників експериментальної хіміотерапії лікувально-профілактичні властивості фармакосоми досліджені в умовах упереджувального та одночасного з зараженням однократного або посхемного внутрішньосудинного введення в разовій дозі 0,5 мл. Встановлено, що при однократному профілактичному введенні захисний ефект від загибелі становив 40-50%, а при посхемному лікуванні - 70-80%.

У наступній серії експериментів досліджена хіміотерапевтична активність комплексної фармакосоми на моделі опікової хвороби, що відтворена у щурів під захистом барбіталового наркозу за допомогою термічної “п'яти” з подальшим інфікуванням площини опіку S.aureus.В якості препарату порівнювання використаний ліпін. Обидва препарата застосовані шляхом періодичного зрошування. За результатами проведених досліджень доведено, що лікування антисептичною фармакосомою не супроводжується загибеллю тварин внаслідок виникнення септичних ускладнень, перебіг опікової травми нагноєнням, а період вилікування 7-8 доби. На відміну від викладеного, ліпін не впливав на перебіг опікової хвороби.

Хіміотерапевтична активність мазі з хлорофіліптом і риванолом досліджена у порівнюванні з левоміколем при локалізованої гнійної інфекції, відтвореної у білих мишей підшкірним зараженням змішаною мікробною культурою у складі S.aureus, P.aeruginosa і E. coli.

За результатами проведених досліджень встановлені лікувальні переваги досліджуваної мазі у порівнянні з левоміколем. На користь останнього свідчило наступне: 30% упереджування у виникненні осередків запалення, обмеження наслідків зараження виникненням інфільтратів без подальшого розвитку абсцесів та їх некротизації, відсутність септичних ускладнень з летальним перебігом.

Таким чином, слід вважати доведеною на доклінічному рівні доцільність подальшого дослідження запропонованих препаратів як перспективних антисептиків при гнійно-запальної патології.

Висновки

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтований і експериментально підтверджений за прогнозованою перспективністю напрямок технологічного відтворення і впровадження у клінічну інфектологію комплексних антисептичних препаратів, синергідно поєднуючих на рівні суміщених компонентів, незалежні від показників антибіотикорезистентності вибіркові мікробоцидні, антиселективні і елімінаційно-пригнічувальні властивості щодо R-плазмід множинної лікарської стійкості мікроорганізмів.

1. За результатами здійсненого мікробіологічного моніторингу існуючої номенклатури терапевтичних антисептиків в якості константної компоненти при обґрунтуванні рецептурної структури комплексного препарату обраний риванол. На користь останнього сукупно свідчило наступне:

- незалежна від показників антибіотикорезистентності рівноцінно виражена вибіркова мікробоцидна здатність щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів;

- відсутність селективних властивостей та доведений елімінаційно-пригнічувальний вплив на R-плазміду антибіотикорезистентних штамів;

- виражена здатність до закономірного відновлення вихідної чутливості у антибіотикорезистентних стафілококів в умовах спрямованої риванолоселекції.

2. Встановлено, що риванол виявляє універсальну синергідну сумісність за антимікробними властивостями з маркерами антибіотиків, які за притаманними механізмами дії відповідно-відносяться до інгібіторів синтезу клітинної стінки, цитоплазматичної мембрани, білків на рівні рибосом і амінокислот, полісомальних компонентів РНК. Під впливом субактивних концентрацій риванолу антибіотики зазначених груп набувають переважні бактерицидні властивості, відновлюють інгібуючу здатність до відповідно стійких мікроорганізмів, уповільнюють або втрачають притаманні селективні властивості.

3. Мікробіологічно доведена доцільність композиційного суміщення в структурі комплексних антимікробних препаратів риванолу з антисептиками природного і синтетичного походження.

4. Серед досліджуваних антисептиків за відповідністю спрямованих спектрів антимікробної активності, оптимальною різноплановістю механізмів дії, вибірковістю мікробоцидних властивостей, наявністю елімінаційно-пригнічувальної здатності щодо R-плазмід пріоритетною визнана комбінація риванолу з хлорофіліптом.

5. Визначені технологічні аспекти створення комплексних антисептичних препаратів на основі суміщення риванолу з хлорофіліптом і ектерицидом.

Для парентерального застосування за антиінфекційним призначенням розроблені відповідні технології виготовлення ектерицидної та комплексної антисептичної фармакосоми, що як діючі речовини у дозозалежних співвідношеннях вміщує риванол, хлорофіліпт і ектерицид.

Для місцевого застосування запропонована технологія виготовлення мазі на основі суміщення у рецептурному складі хлорофіліпту та риванолу.

6. Доведена високо виражена хіміотерапевтична ефективність розроблених лікарських форм комплексного антисептичного препарату при генералізованій, локалізованій і опіковій гнійно-запальній інфекції, етіологічно відтворених змішаними культурами грампозитивних і грамнегативних піогенних мікроорганізмів.

В умовах парентерального застосування лікувально-профілактична здатність комплексної фармакосоми при генералізованій інфекції виявилась попередженням розвитку септикопіємії і захистом від загибелі 50-70% піддослідних тварин, а при опіковій хворобі - 100% попередженням гнійно-некротичних ускладнень у клініко-патогенетичному перебігу опікової травми.

Хіміотерапевтичні властивості комплексної антисептичної мазі при по схемному використанні на локалізованої моделі гнійної інфекції, етіологічно відтворені підшкірним зараженням білих мишей, виявились 100% попередженням розвитку осередку запалення.

Практичні рекомендації

Хлорофіліпт, ектерицид, риванол і ліпін, як офіційні засоби, широко використовуються у клінічній інфектології з притаманними засобами зовнішнього, внутрішнього або парентерального застосування. Виходячи з цього, в межах оперативного клінічного впровадження отриманих результатів доцільно рекомендувати експериментальні технології виготовлення комплексних антисептичних фармакосом на основі диспергаційного суміщення хлорофіліпту, ектерициду, риванолу і ліпіну. За спектром клінічного застосування зазначені екстемпоральні фармакосоми перспективні для аплікаційно-зрошувального лікування опікових травм II-III ступеня і попередження їх інфекційних ускладнень, а також для хіміотерапії гнійно-некротичних ран.

При здійсненні антибіотикотерапії, з метою упереджування у побічної реалізації вихідних селективних властивостей основного антимікробного препарату, доцільно його композиційне суміщення з риванолом у субактивних концентраціях.

У чинні ліпосомальні технології доцільне впровадження ектерициду як біологічно активного дисперсійного середовища з потенціючою здатністю до везикуляції фосфоліпідів, підвищенням їх сталості при зберіганні і наданням самостерилізаційних властивостей.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Елімінаційно-пригнічуючий вплив етакридину лактату на формування антибіотикорезистентних штамів стафілокока / Дикий І.Л., Філімонова Н.І., Гейдеріх О.Г., Остапенко В.М. // Вісник фармації. 2004. №4(40). С. 56-59. (Дисертант провела теоретичне обгрунтування дослідження та підбір теоретичного матеріалу; провела частину експериментів; проаналізувала одержані результати).

2. Мікробіологічне обґрунтування принципу створення комплексних антимікробних препаратів з упереджувальними властивостями щодо формування антибіотикорезистентності / Філімонова Н.І., Остапенко В.М., Дикий І.Л., Ковальов В.В. // Вісник фармації. 2005. №1(41). С. 69-72.

(Дисертант провела теоретичне обгрунтування дослідження та підбір теоретичного матеріалу; провела експеримент; проаналізувала одержані результати; підготувала статтю до публікації).

3. Мікробіологічне обґрунтування придатності хлорофіліпту для створення м'якої лікарської форми антиінфекційного призначення / Дикий І.Л., Остапенко В.М., Філімонова Н.І., Гейдеріх О.Г., Ковальов В.В. // Вісник фармації. 2005. №4 (44). С. 73-76 (Дисертант провела підбір теоретичного матеріалу; експеримент; проаналізувала одержані результати; підготувала статтю до публікації).

4. Бактеріохімічні аспекти у визначенні механізмів антисептичної дії ектерициду / Філімонова Н.І., Дикий І.Л., Остапенко В.М., Шакун О.А // Буковинський медичний вісник. 2006. Т.10, №1. С. 82-84.

(Дисертант провела теоретичне обгрунтування дослідження та підбір теоретичного матеріалу; проведення частини експериментів; проаналізувала одержані результати).

5. Деякі аспекти створення комплексних антимікробних препаратів з антиселективними властивостями / Дикий І.Л., Філімонова Н.І., Гейдеріх О.Г., Шакун О.А., Остапенко В.М. // Biomedical and Biosocial anthropology. 2006. № 6. С. 32 - 35.

(Дисертант провела аналіз літературних джерел, здійснила набір і аналіз клінічного та лабораторного матеріалу, обробила та проаналізувала результати дослідження).

6. Технологические основы получения и перспективы клинического применения липосом: Методические рекомендации / Дикий И.Л., Чуешов В.И., Филимонова Н.И. Остапенко В.Н., Стрельников Л.С., Яковенко В.Д., Великая М.М., Шакун Е.А., Спиридонов А.В.Х., 2005. 24 с.

7. Мікробіологічне обґрунтування створення комплексних антимікробних препаратів, запобігаючих формуванню R-плазмідної антибіотикорезистентності / Філімонова Н.І., Гейдеріх О.Г., Остапенко В.М., Ковальов В.В. // Клінічна фармація в Україні: Мат. V Всеукраїнської науково-практ. конф. (18-19 листопада 2004р.). Харків, 2004. С.104.

8. Вивчення синергізму між діючими речовинами у м'якій лікарській формі з хлорофіліптом / Філімонова Н.І., Ковальов В.М., Остапенко В.М., Ковальов В.В.// Матеріали VI з'їзду Фармацевтів України. Харків, 2005. С. 615.

9. Актуальність введення препарату амізон до складу м'якої лікарської форми з екстрактом хлорофіліпту / Ковальов В.В., Філімонова Н.І., Остапенко В.М. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наукових статей. - Запоріжжя, 2006. Вип.XV, Т.2. С. 448-449.

Анотація

Остапенко В.М. Мікробіологічне обґрунтування принципу створення комплексних антимікробних препаратів з упереджувальними властивостями щодо формування антибіотико-резистентності - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07-мікробіологія.- Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України - 2007.

В дисертації на експериментально-теоретичному рівні мікробіологічно обґрунтована доцільність векторного створення і клінічного використання комплексних антисептичних препаратів з вихідною здатністю попереджати формування мультирезистентності до антибіотиків та елімінувати у стійких штамів R-плазміду. Серед маркерів використані риванол, хлорофіліпт і ектерицид. На моделях завідомо чутливих штамів підтверджені антиселективні властивості цих препаратів та підтверджена їх здатність відновлювати у антибіотикорезистентних штамів вихідні рівні чутливості.

Визначені параметри синергідної сумісності між хлорофіліптом, риванолом та ектерицидом у комплексному антимікробному ефекті, на основі чого розроблені технології створення комплексної антисептичної фармакосоми і мазі.

Хіміотерапевтично підтверджена лікувально-профілактична ефективність антисептичної фармакосоми при стафілококової септикопіємії та опікової хвороби лабораторних тварин. Одночасно визначені переваги розробленої мазі при локалізованої гнійно-некротичної інфекції білих мишей в порівнянні з левоміколем.

Ключові слова: антисептики, антимікробна активність, антибіотики, інфекція, комплексні сполучення.

Аннотация

Остапенко В.Н. Микробиологическое обоснование принципа создания комплексных антимикробных препаратов,предупреждающих формирование антибиотикорезистентности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07-микробиология.- Институт микробиологии и иммунологии им. И.И.Мечникова АМН Украины - 2007.

В современной номенклатуре антимикробных препаратов антибиотикам и антисептикам безальтернативно принадлежит определяющее значение как базовым лечебно-профилактическим препаратам антиинфекционного назначения. Вместе с этим постоянно осуществляемый химиотерапевтический мониторинг убедительно свидетельствует о возрастании побочного действия этих препаратов как на организм больного, так и на возбудителей заболевания.

Особую актуальность в этом плане представляет ятрогенно зависимое формирование и клиническое распространение лекарственноустойчивых вариантов возбудителей. Последовательное внедрение в клиническую медицину очередных поколений с измененными механизмами действия на микробную клетку кардинально не решают рассматриваемую проблему.

В этой связи в представленной диссертации на экспериментально-теоретическом уровне микробиологически обоснована целесообразность направленного создания и клинического использования комплексных антисептических препаратов с исходно заданной способностью предупреждать формирование мультирезистентности к антибиотикам и элиминировать у устойчивых штаммов R-плазмиду. Среди маркеров такой номенклатуры использованы риванол, хлорофиллипт и эктерицид. На моделях исходно чувствительных штаммов подтверждены антиселективные свойства этих препаратов и подтверждена их способность восстанавливать у антибиотикорезистентных штаммов исходные уровни чувствительности.

Определены параметры синергидной совместимости между хлорофиллиптом, риванолом и эктерицидом в комплексном антимикробном эффекте, на основании чего разработаны технологии создания комплексной антисептической фармакосомы и мази.

Химиотерапевтически подтверждена лечебно-профилактическая эффективность антисептической фармакосомы при стафилококковой септикопиемии и ожоговой болезни лабораторных животных. Одновременно, в сравнении с левомиколем, определены преимущества разработанной мази при локализованной гнойно-некротической инфекции белых мышей.

Ключевые слова: антимикробная активность, антисептики, антибиотики, инфекция, комплексные соединения

Abstract

Ostapenko V.N. Microbiological substantiation of the principle for creating complex antimicrobial medications with preventive properties in antibiotics resistance formation. -The Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 03.00.07- microbiology.-Institute of microbiology and immunology by I.I.Mechnikov АМS Ukraine - 2007.

In the dissertation at an experimental - theoretical level microbiologically the expediency of the directed creation and clinical use of complex antiseptic preparations with initially set ability to warn formation of multiresistency to antibiotics and eliminate R-plasmid from resistance strain is proved. Among markers are used rivanol, chlorofillipt and ektericide. On models initially sensitive strains with antiselective properties of these preparations are confirmed and their ability to restore at antibiotic-resistant strains of initial levels of sensitivity is confirmed.

Parameters of synergistic compatibilities between chlorophylliptum, rivanolum and ectericidum in complex antimicrobic effect on the basis of that technology of creation complex antiseptic pharmacosome and ointments are developed are determined.

Chemotherapeutically treatment-and-prophylactic efficiency antiseptic pharmacosome is confirmed at staphylococcal septicopyemia and burn disease of laboratory animals. Simultaneously, in comparison with levomycole, advantages of the developed ointment are determined at the located purulently - necrotic infection of white mice.

Key words: antimicrobic activity, antiseptics, antibiotics, an infection, complex connections

Размещено на Allbest.ru