Клініко–морфологічне обґрунтування нових методів хірургічного лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

УДК: 616 - 002.3 - 089: 615.015.6

Клініко-морфологічне обґрунтування нових методів хірургічного лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії

14.01.03 - хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Рубан Микола Миколайович

Вінниця 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Вільцанюк Олександр Афанасійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, доцент кафедри загальної хірургії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шапринський Володимир Олександрович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної хірургії;

доктор медичних наук, професор Герич Ігор Дионізович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри загальної хірургії.

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра хірургії і проктології.

Захист відбудеться “_6___” __червня___ 2007 р. о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01. при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “__4__” _травня_ 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01., доктор медичних наук, професор С.Д. Хіміч

післяін'єкційний гнійний хірургічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Не дивлячись на успіхи в окремих розділах хірургії, розвиток антибактеріальної терапії та досягнення імунології, помітного зниження частоти хірургічної інфекції не спостерігається (Давыдов Ю.А., Ларичев А.Б., 1999; Трутяк І.Р., 1999; Кутин А.А., Мосиенко И.И., 2000; Верхулецкий И.Е. с соавт., 2002; Ізмайлов С.Г. с соавт., 2005) і навіть мають тенденцію до росту (Кутин А.А., Мосиенко И.И., 2000; Нємченко І.І. та співав., 2002). Однією з причин такої тенденції в останні роки стало стрімке збільшення в Україні кількості осіб, які ін'єкційно вживають наркотичні засоби кустарного виробництва, що досить часто призводить до виникнення різноманітних гнійно-септичних ускладнень, які супроводжуються високою летальністю (Герич І.Д., 1997; Арсенюк В.В. та співав., 1999; Герич І.Д., 1999; Зуб В.І., 1999; Герич І.Д. та співав., 2000; Краснослободський О.І., 2000; Шаповал С.Д., 2001; Більцан О.В. та співав., 2002; Купрата В.Я., Грачов А.І., 2002; Краснослободський О.І., 2002; Захарчук О.В., 2002; Більцан О.В., 2005; Gerich I., 1996). Значну частку серед причин смертності наркоманів становлять післяін'єкційні гнійно-септичні ускладнення, зокрема післяін'єкційні гнійні захворювання м'яких тканин флегмони, абсцеси, нагноєні гематоми, тромбофлебіти та інші. (Герич І.Д., 1997; Арсенюк В.В. та співав., 1999; Герич І.Д. та співав., 2000; Більцан О.В., 2005, Краснослободський О.І. та співав., 2005; Feldman A.J., Berguer R., 1983; Jacobson M.A. et al, 1988; Schuckit M.A., Segal D.S., 1997). Хірургічна обробка рани в комплексі лікування гнійного ураження тканин займає ведуче місце. Однак не можна забувати про медикаментозну терапію гнійної рани, яка є обов'язковим компонентом в комплексній терапії гнійної рани (Люлько И.В.,2002). Але як відомо з робіт (Герич І.Д. та співав.,1994; Иващенко, 1995; Герич І.Д., 1997; Арсенюк В.В. та співав., 1999; Зуб В.І., 1999; Більцан О.В., Іфтодій А.Г., 2002; Гирля В.І, Краснослободський О.І., 2002) гнійні процеси м'яких тканин у хворих з післяін'єкційними гнійно-запальними ускладненнями опійної наркоманії протікають атипово, мають затяжний перебіг, характеризуються повільним очищенням рани та утворенням грануляцій, паравазальною локалізацією, мають перебіг на фоні вторинного імунодефіциту, схильні до поширення та генералізації процесу. Тому вдосконалення та розробка нових методів місцевого лікування повинні виконуватись з врахуванням особливостей перебігу ранового процесу, що є актуальною проблемою (Колсанов А.В., 2002; Чадаев А.П., Климиашвили А.Д., 2003). В науковій літературі існує незначна кількість робіт, які висвітлюють особливості лікування гнійних процесів у ін'єкційних наркоманів. Як правило лікування проводиться за загальноприйнятими методиками з використанням мазей на гідрофільній основі, або препаратів одно направленої дії, тоді як ці препарати повинні мати різнонаправлену дію та обґрунтована доцільність їх використання (Даценко Б.М. та співав., 2005).

Враховуючи викладене, необхідність розробки нових методів лікування післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію, які б базувались на використанні препаратів з сорбційними та антибактеріальними властивостями в поєднані з місцевим підведенням антимікробних засобів є важливою задачею гнійної хірургії та в цілому має велике медико-соціальне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова і є фрагментом планової науково-дослідної загальної програми з хірургії „Оптимізація профілактики та комплексного лікування післяопераційних гнійних ускладнень та гнійно-запальних захворювань” (номер держреєстрації 0104U000331) та планової тематики Інституту хімії поверхні НАН України „Закономірності адсорбційної взаємодії та хімічних перетворень на поверхні дисперсних оксидів в суспензіях біоактивних молекул полімерів, клітин та мікроорганізмів” (номер держреєстрації 0103U006286)”

Мета дослідження: покращити результати хірургічного лікування післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію, шляхом розробки, клініко-морфологічного обґрунтування та використання нових методів хірургічного лікування.

Задачі дослідження:

Вивчити клінічні особливості перебігу післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин (ПГЗЗМТ) у хворих на опійну наркоманію (ОН) Вінницького регіону.

Вивчити результати хірургічного лікування післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію Вінницького регіону за загально - відомими методами.

Вивчити патоморфогенез післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію та обґрунтувати недостатню ефективність існуючих методів лікування даної патології.

Розробити та впровадити в клінічну практику новий, патоморфологічно обґрунтований метод місцевого лікування післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію і провести оцінку результатів лікування за розробленим способом в порівнянні з загальновідомими методами.

Об'єкт дослідження: післяін'єкційні гнійно-запальні захворюваннями м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію

Предмет дослідження: клінічний перебіг післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію, морфологічні зміни в гнійних вогнищах, лікарські засоби з сорбційними та антимікробними властивостями, способи лікування, захист персоналу при проведенні діагностичних досліджень.

Методи досліджень: клінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні, мікробіологічні та методи статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено клінічні особливості перебігу і результати хірургічного лікування ПГЗЗМТ у хворих на ОН Вінницького регіону та проведено порівняння з іншими регіонами України за даними наукової літератури, вперше проведено клініко-морфологічне обґрунтування низької ефективності загальновідомих методів лікування ПГЗЗМТ у хворих на ОН та доведено переваги і доцільність місцевого підведення сорбентів та антимікробних засобів для лікування даної патології. Вперше розроблено новий спосіб місцевого лікування гнійних процесів м'яких тканин та вперше використано в клінічній практиці для лікування ПГЗЗМТ у хворих на ОН. Вперше проведено порівняльну оцінку результатів хірургічного лікування ПГЗЗМТ у хворих на ОН загальновідомими методами та за розробленим способом. Вперше розроблено та впроваджено в клінічну практику новий спосіб ультразвукової діагностики гнійних вогнищ у хворих на опійну наркоманію та ВІЛ-інфікованих хворих.

Практичне значення одержаних результатів. На основі вивчення результатів хірургічного лікування ПГЗЗМТ у хворих на ОН, вивчення клініко-морфологічних особливостей перебігу ПГЗЗМТ у хворих на ОН Вінницького регіону розроблено новий спосіб лікування ПГЗЗМТ (патент України № 67501А), та проведено його клініко-морфологічне обґрунтування щодо використання для місцевого лікування ПГЗЗМТ у опійних наркоманів. Доведено та описано переваги розробленого способу над загальновідомими методами лікування даної патології. На основі вивчення клінічних особливостей перебігу та діагностики післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії розроблено новий спосіб проведення ультразвукового дослідження у хворих з контаміційною інфекцією (патент України № 15112U). Результати досліджень та розроблені методики лікування ПГЗЗМТ впроваджено в практичну діяльність гнійно-септичного центру Вінницької міської клінічної лікарні №1, Запорізького гнійно-септичного центру, в практичну діяльність відділу гнійної хірургії Харківського Науково-дослідного Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, в практичну діяльність хірургічного відділення №2 Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, в практичну діяльність кафедри хірургії та проктології ХМАПО.

Використання розробленого способу лікування дозволило знизити летальність у даної категорії хворих, зменшити терміни перебування хворих в стаціонарі, дало значний економічний ефект внаслідок використання препаратів вітчизняного виробництва, зменшило ризик передачі контаміційної інфекції, забруднення персоналу і обладнання при ультразвуковому дослідженні гнійних вогнищ у хворих на ОН.

Результати досліджень впровадженні в учбовий процес на кафедрі загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова і використовуються при вивченні методів лікування гнійних процесів, а також на кафедрі загальної хірургії Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава, на кафедрі загальної хірургії Львівського державного медичного університету, на кафедрі загальної хірургії Буковинського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, вивчено клініко-лабораторні особливості перебігу хірургічних післяін'єкційних ускладнень опійної наркоманії та проведено аналіз результатів хірургічного лікування ПГЗЗМТ у хворих на опійну наркоманію. Проведені клініко-лабораторні, мікробіологічні та морфологічні методи дослідження у хворих на ОН з ПГЗЗМТ. Проведено аналіз результатів дослідження, їх систематизацію та статистичну обробку. Написані розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень освітлені на учбово-методичні та науковій конференції завідувачів кафедрами загальної хірургії (Вінниця-2001, 2004), VI міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль 2002), на 76 підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених Буковинської медичної академії (Чернівці-2002), III міжнародній медичній науковій конференції студентів та молодих вчених "Медицина - здоров'я XXI сторіччя" (Дніпропетровськ-2002), на науково-практичній конференції "Актуальні питання невідкладної хірургічної допомоги настеленню України" (Харків-2002), науковій конференції молодих вчених та спеціалістів (Вінниця, 2002, 2004, 2006), на науково-практичній конференції лікарів інтернів, магістрів та клінічних ординаторів "Актуальні питання клінічної медицини" (Полтава-2003), на IV міжнародній конференції студентів та молодих вчених “Медицина - здоров`я XXI сторіччя” (Дніпропетровськ-2003), на міжнародній науково-практичній конференції „Нові технології в хірургії”, (Вінниця-2004), на науково - практичній конференції присвяченій 100-річчю з дня смерті Скліфосовського (Полтава-2004), на XXI з'їзді хірургів України (Запоріжжя - 2005), на науковій конференції „Рани та інфекція м'яких тканин” (Київ - 2005), на науковій конференції молодих вчених ВНМУ ім. М.І. Пирогова (Вінниця-2005, 2006).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 14 наукових роботах, із них 5 статей в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України та 9 - у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах конференцій, отримано 2 патенти на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг дисертації складає 162 сторінки. Дисертація містить 39 малюнків, 12 таблиць і складається із вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали та методи дослідження”, розділів власних досліджень (3 розділи), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який складається із 171 джерел вітчизняних та 53 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт і методи дослідження. Основний напрямок роботи - клініко - морфологічне обґрунтування необхідності розробки та використання нового методу місцевого лікування гнійних процесів в комплексному хірургічному лікуванні ПГЗЗМТ у хворих на ОН та доведення переваг розроблених методів над загальновідомими. Але досягнення вищевказаної мети неможливе без вивчення клінічних, мікробіологічних, морфологічних особливостей перебігу ПГЗЗМТ у хворих на ОН, зокрема у опійних наркоманів Вінницького регіону, що й стало невід'ємною частиною основного напрямку роботи.

У відповідності до поставлених задач в даній роботі нами проведено аналіз результатів лікування 109 хворих на опійну наркоманію Вінницького регіону з післяін'єкційними гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин в віці від 18 до 45 років, які лікувались в клініці загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, на базі гнійно-септичного центру м. Вінниці та хірургічних відділень міської клінічної лікарні №1. Чоловіків було 83 (76,1%), жінок 26 (23,9%). Всі хворі були особами працездатного віку, середній вік яких 28,3±3,2 років.

В подальшому для порівняльного дослідження відібрані хворі, які були розділені на дві групи. В обох групах для дослідження відбирались хворі з важкими поширеними гнійними процесами м`яких тканин - флегмонами, причиною виникнення яких було парентеральне введення саморобних препаратів опію. В контрольної групи (групи порівняння) для лікування післяін'кційних флегмон використовували загальновідомі методи, а в основній - використовували розроблений нами спосіб лікування гнійних процесів м'яких тканин. Основну групу склали 34 хворих, серед яких чоловіків було 27, жінок - 7. Контрольну групу склали 41 хворий, серед яких чоловіків було 30, жінок - 11.

Всі хворі були обстежені з використанням клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження, а також використані мікробіологічні та морфологічні методи дослідження ран. Клінічну оцінку стану хворих проводили шляхом динамічного спостереження за характером зміни симптомів захворювання, динаміки лабораторних показників і додаткових методів обстеження та перебігу ранового процесу. Лабораторні дослідження проводили крові і сечі по уніфікованим методикам у відповідності з наказами Міністерства охорони здоров'я №960 від 15.10.1974р. і №290 від 11.04.1972р. ”Об унификации клинических лабозаторных методов исследования”.

Обстеження всіх хворих основної і контрольної груп починали зі скарг та збору анамнезу, визначення виду наркотичного засобу та стажу його вживання, визначення останнього способу парентерального введення наркотиків, виявлення свіжих слідів від ін'єкцій наркотиків, старих рубців внаслідок проведених операцій з приводу ПГЗЗМТ, огляду місцевого статусу в зоні запалення: кольору шкіри, наявність набряку, деформації тканин, наявність гнійного вогнища чи гнійних нориць в проекції магістральних судин, зміни в рані (наявність некротичних тканин, характер виділень, швидкість появи грануляцій та їх характер, епітелізація), виявлення супутньої патології.

Також проводили визначення ступеню ендотоксикозу за допомогою визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації за В.К. Островським (Островский В.К. с соавт., 1983), гематологічного показника інтоксикації за В.С. Васильевим (Васильєв В.С., Комар В.И., 1983) та визначення рівня молекул середньої маси в сироватці крові за Н.І. Габріеляном (Габриэлян Н.И., Липатова В.И., 1984). Вимірювання проводили на спектрофотометрі СФ-26 в УФ - світлі при довжині хвилі 254 нм.

Ультразвукове дослідження гнійних вогнищ проводили за розробленою методикою (патент України № 15112U).

Всім хворим основної групи та групи порівняння проводили забір матеріалу з гнійних ран для визначення якісної та кількісної оцінки виділеної мікрофлори згідно наказу №535 Міністерства охорони здоров'я СРСР від 22.05.1985р. „Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений”. З метою визначення чутливості клінічних штамів бактерій до антибіотиків використовували метод дифузії в агар відповідно до “Методические указания по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом диффузии в агар с использованием дисков”, затверджених МОЗ СРСР 10.03.83р. №2675-83.

Цитологічне дослідження ран проводили методом мазків-відбитків за методом М.П. Покровської та М.С. Макарова (1942). Для морфологічних досліджень проводили забір тканин з гнійного вогнища під час операції та при аутопсії, досліджуваний матеріал після фіксації в 12% розчині формаліну, зневоднення в спиртах, заливали в парафін, готували на мікротомі зрізи товщиною 3-4 мікрон та проводили їх забарвлення гематоксилін-еозином, за методом Ван - Гізона, а для виявлення бактерій в тканині зрізи забарвлювали за Грам-Вейгертом (Меркулов Г.А., 1969). Отримані препарати досліджували методом світлової мікроскопії, для чого використовували мікроскоп з фотоприставкою фірми „Лейка” і проводили мікрофотозйомку.

Лікування хворих контрольної групи проводили за загально прийнятою методикою. Для місцевого лікування використовували мазі на гідрофільній основі нітацид, левомеколь. Порожнину гнояків промивали 3% розчином перекису водню, розчином декасану та дренували подвійними поліхлорвініловими трубками та гумовими дренажами. У хворих основної групи після промивання ран 3% розчином перекису водню, розчином декасану та дренування, в рану вносили суміш сорбентів з антимікробним засобом і рану закривали асептичною пов'язкою. На шкіру навколо рани накладали салфетки, змочені розчином диметилсульфоксиду з антибактеріальними препаратами і накладали пов'язку (патент України № 67501А). Всі хворі контрольної і основної груп отримували дезінтоксикаційну, емпіричну антибактеріальну терапію з введенням антимікробних препаратів згідно стандартних схем (Даценко Б.М., 2001; Тамм Т.И, 2001).

Статистична обробка отриманих результатів проведена в пакеті “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів.

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу результатів лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії у хворих Вінницького регіону було встановлено, що у всіх хворих причиною виникнення гнійно-запальних захворювань м'яких тканин було парентеральне введення у нестерильних умовах самостійно виготовлених опійних наркотичних засобів. В усіх спостереженнях гнійні хірургічні захворювання м'яких тканин виникли в місцях введення саморобних наркотичних засобів.

Але існують і регіональні особливості, зокрема щодо локалізації післяін'єкційних гнійних процесів. Так за даними О.В. Більцана (2005) у хворих опійних наркоманів Буковинського регіону локалізація гнійних процесів розподілялась таким чином: на першому місці нижня кінцівка - 51,02 % (Вінницький регіон відповідно - 65,1 %), на другому місці верхня кінцівка - 24,49 % (Вінницький регіон відповідно - 27,6 %), на третьому місці сідниця - 22,45 % (Вінницький регіон відповідно - 7,3 %), на четвертому місці шия - 2,04 % (Вінницький регіон відповідно - 0 %). Так В.І. Зуб (1999) провів дослідження та лікування 45 осіб з післяін'єкційними гнійно-запальними захворюваннями шиї у хворих опійних наркоманів Львівського регіону, тоді як ми не зустріли за період спостережень випадків післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань шиї у хворих на опійну наркоманію Вінницького регіону. Враховуючи те що за даними багатьох вітчизняних дослідників, які вивчали післяін'єкційні гнійні ускладнення опійної наркоманії, гнійні процеси локалізуються в місцях ін'єкцій наркотичних засобів, можливо зробити висновок про регіональні особливості введення саморобних опіатів хворими на опійну наркоманію. Це може пояснюватись тим, що техніка парентерального введення саморобних опійних наркотиків передається від хворого до хворого.

Як показали дослідження, у хворих на опійну наркоманію з гнійними процесами м'яких тканин, які виникли внаслідок ін'єкційного вживання наркотичних препаратів спостерігалась атиповість клінічних ознак, а саме перевага загально - соматичних ознак над місцевими проявами захворювання, ареактивність та атиповість місцевих ознак запалення, відсутність локальної гіперемії та гіпертермії в місцях явного гнійного запалення м'яких тканин, затяжний перебіг гнійних процесів, схильність до генералізації процесу та розвитку небезпечних для життя ускладнень. Середній термін ін'єкційного вживання наркотиків у хворих складав 6,2±2,1 років.

Хірургічне лікування включало розтин та дренування гнійних вогнищ з обробкою ран антисептиками та використанням мазей на гідрофільній основі (нітацид, левомеколь). В подальшому динамічне спостереження, щоденні перев'язки, емпіричне призначення антибактеріальних препаратів, дезінтоксикаційна, знеболююча та в разі потреби кровозмісна терапія. Даний підхід також узгоджується з даними літератури (Арсенюк В.В. та співав., 1999; Лук'яненко В.М. та співав., 2003).

Термін перебування в стаціонарі хворих з абсцесами складав від 2-3 годин до 11 днів, що пояснюється тим, що деякі хворі самовільно покидали стаціонар або були виписані за порушення лiкарняного режиму. Термін перебування в стацiонарi хворих з флегмонами та судинними ускладненнями досягав 33 днів.

В результаті проведеного аналізу результатів лікування післяін'єкційними гнійно-запальними захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію було встановлено, що для лікування даної патології загальноприйняті методи лікування гнійних ран недостатньо ефективні і як наслідок це призводить до тривалого перебування хворих в стаціонарі та супроводжується високою летальністю (10,1%).

У 15,6% випадків спостерігали поєднання післяін'єкційних гнійно-септичних та судинних ускладнень опійної наркоманії, що потребувало повторних оперативних втручань, в 9,2% призводило до інвалідізуючих операцій та супроводжувалось летальністю в 41,2%.

Для з'ясування причин незадовільних результатів лікування та патоморфологічного обґрунтування доцільності та переваг використання нового методу лікування гнійно - запальних процесів, проведено морфологічне дослідження та вивчено морфологічні особливості перебігу післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію. Проведене дослідження показало, що у хворих з післяін'єкційними гнійними ускладненнями опійної наркоманії змінювався характер запальної реакції. При запаленні переважав альтеративно -ексудативна фаза, яка проявлялась розвитком гострих абсцесів та твердих флегмон незважаючи на хронічний перебіг захворювання, що свідчить про високу проникливість гістогематичних бар'єрів і знижену реактивність організму. Слід підкреслити, що гнійно - запальний процес перебігав на фоні деструктивного панваскуліту. Морфологічні зміни в гнійних вогнищах у хворих ін'єкційно вживаючих саморобні наркотичні препарати опію характеризувались атиповістю, ареактивністю, масивним враженням ендотелію судин, фіброзним процесом в стінках судин, порушенням мікроциркуляції, що в сукупності не забезпечувало адекватний транспорт лікарських засобів в вогнище запалення і потребувало місцевої детоксикації. Ризик розвитку сепсису у хворих підтримувався за рахунок вогнищ хронічної інфекції, які знаходились в місцях постійного введення наркотиків в магістральні судини, так званих „шахтах”. Витончення стінок магістральних судин, які використовувались хворими для ін'єкційного введення наркотиків, внаслідок дегенеративних змін в м'язовій оболонці призводило до формування аневризм. Наявність губовидного утворення, яким закінчувався ін'єкційний канал в просвіті магістральних судин, сприяло сповільненню кровотоку і утворенню тромбів, що призводило до порушення кровопостачання кінцівок і як наслідок проведення інвалідізуючих операцій.

Вивчення видового складу збудників виділених з гнійних вогнищ у хворих та вивчення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків показало, що переважна кількість мікроорганізмів нечутлива, або низько чутлива до антимікробних засобів і потребує особливого підходу до лікування.

Всього у хворих контрольної і основної груп спостереження було виділено 63 штами мікроорганізмів, з яких 28 штамів S.aureus (37%), S.epidermidis - 13 штамів (17%), E.coli - 10 штамів (13%), Proteus vulgaris - 6 штамів (8%), Ps. аuerugenosae - 6 штамів (8%), а в 17% випадків були висіяні мікробні асоціації.

При вивченні антимікробної активності збудників гнійно-запальних процесів встановлено, що більшість штамів мікроорганізмів нечутливі до основних груп антибіотиків. Так з 28 штамів S.aureus тільки у 4 штамів відмічалась слабка чутливість до цефтріаксону, у 2 - до перфлоксацину, у 1 - до азлоциліну і у 1 штама до тоброміцину. З 13 штамів S.epidermidis слабка чутливість до бензілпеніциліну відмічалась у 3 штамів, до азлоциліну - у 1 штама та у 2 штамів - до тоброміцину. E.coli виділена з гнійних вогнищ взагалі була нечутливою до більшості антимікробних засобів, що вивчались, за виключенням двох штамів, які були чутливі до гентаміцину та амікацину і одного штама чутливого до цефтріаксону. З виділених штамів Ps.аuerugenosae один був слабочутливим до гентаміцину, а один штам був чутливим до амікацину. Штами P.vulgaris теж були нечутливими до більшості основних груп антибіотиків, але помірна чутливість відмічалась до амікацину та гентаміцину у двох штамів.

Отримані дані свідчили про те, що крім особливостей перебігу гнійно - запального процесу у хворих даної категорії спостерігались вогнища хронічної інфекції, вони були групою ризику щодо розвитку септичних процесів, потребували особливого підходу при виборі методів лікування. Тому при підборі засобів для місцевого лікування вибрана суміш сорбентів гідрофільного (силікс) та гідрофобного (поліметилсилоксан) в поєднанні з катіонним поверхнево активним антисептиком етонієм, яка має високі сорбційні властивості по відношенню до білка, метаболітів середньої маси, мікроорганізмів, володіє високою осмотичною активністю та має широкий спектр дії по відношенню до основних збудників гнійно-запальних процесів (Шевченко Ю.М. з співав., 2002; Вільцанюк О.А., 2002; Вільцанюк О.А. з співав., 2003). В якості антимікробних засобів в склад суміші введено нітазол - який має широкий спектр дії по відношенню до аеробних та анаеробних бактерій і антибіотик гентаміцин, які були розчинені в 25 % розчині димексиду на новокаїні. Проведена порівняльна оцінка чутливості антибіотикостійких штамів мікроорганізмів до розробленої суміші та препаратів для місцевого лікування гнійних ран наведена в таблиці (табл. 1).

Таблиця 1

Чутливість антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, виділених з гнійних вогнищ у хворих на опійну наркоманію до засобів для місцевого лікування гнійних ран в мм.

Примітка - * різниця достовірна (р 0,05)

Як видно з таблиці розроблена суміш за своєю антимікробною активністю достовірно (р 0,05) перевищувала мазі нітацид та левомеколь, хоча по відношенню до протея та синьо гнійної палички різниця була недостовірна (р > 0,05). На відміну від мазей на гідрофільній основі розроблена суміш здатна проникати вглиб тканин, знеболювати і покращувати мікро циркуляцію за рахунок новокаїну.

Враховуючи результати патоморфологічних та мікробіологічних досліджень, нами розроблено спосіб місцевого лікування гійно - запальних процесів, який включає використання препаратів сорбційної дії в поєднанні з антимікробними засобами в 25% розчині диметилсульфоксиду (патент України № 67501А).

Порівняльну оцінку результатів хірургічного лікування ПГЗЗМТ з використанням розробленого способу проведено в двох групах хворих з важкими поширеними гнійними процесами - флегмонами. Групу порівняння склали 41 хворий, яким після проведеного оперативного втручання, лікування проводилось за загальноприйнятою методикою, а в основній - 34 хворих, лікування проводилось за розробленим способом, яка полягала в тому що після оперативного втручання в рану вводили суміш сорбентів з антибіотиком, а на шкіру навколо рани накладали серветки змочені сумішшю антимікробних засобів в 25 % розчині димексиду.

У всіх обстежених хворих обох груп до початку лікування клінічні симптоми запального процесу мали ряд спільних ознак. Основними скаргами при поступленні були біль в ділянці патологічного процесу, набряк м'яких тканин, загальна слабкість, підвищення температури тіла. У хворих обох груп причиною виникнення гнійних процесів було парентеральне введення саморобних препаратів опію.

Отримані дані вказували на наявність запального процесу, виражену загальну інтоксикацію та перевагу загально - інтоксикаційних проявів над проявами місцевих ознак запалення.

Радикальне хірургічне втручання виконували в терміновому порядку з метою розкриття гнійного осередку, видалення нежиттєздатних і некротизованих тканин і створення умов для адекватного дренування. Всі хворі були прооперовані в першу добу після госпіталізації, 9 (26,5%) під місцевою і 25 (73,5%) під загальною анестезією в основній та 9 (21,9%) і 32 (78%) в контрольній групах відповідно.

Після проведення санації гнійних вогнищ в контрольній групі в порожнини гнояків вводили мазь на гідрофільній основі, а в основній групі лікування проводили за розробленим способом.

Для достовірної оцінки ефективності лікування ПГЗЗМТ, серед лабораторних досліджень обов'язковим було визначення кількості лейкоцитів та ШОЕ, лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного показника інтоксикації до початку лікування та в динаміці захворювання.

Місцеві зміни в гнійних ранах до початку медикаментозного лікування у хворих обох груп відповідали I гнійно - некротичній фазі ранового процесу і характеризувались явищами альтерації і ексудації. Краї рани були набряклими, інфільтрованими, в більшості випадків з відсутністю гіперемії (58,8% в основній та 56,1% в контрольній групах), стінки рани мали фіброзні нашарування, зони некрозу та гнійного розплавлення, масивні гнійні та гнійно - геморагічні виділення. Під час хірургічної обробки ран, видалення некротизованих тканин, стінки ран погано кровоточили, мали блідий відтінок.

Як показали проведені дослідження, перебіг післяопераційного періоду у хворих контрольної групи значно відрізнявся від його перебігу в основній групі (табл. 2). Так аналіз показників ендотоксикозу показав, що рівень молекул середньої маси у хворих основної групи був достовірно нижчим (р < 0,05) на всі терміни спостереження, ніж в контрольній групі і на 7 добу спостереження наближався до нормальних показників та складав 0,3110,063 ум.од., проти 0,3860,042 ум.од..

Таблиця 2

Зміни показників рівня молекул середньої маси (МСМ) та лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) в динаміці лікування

Примітка - * різниця достовірна (р 0,05)

Така ж картина спостерігалась і з лейкоцитарним індексом інтоксикації, на 7 добу спостереження лейкоцитарний індекс інтоксикації зменшувався до 3,7 1,4 од., проти 5,0 2,0 од., що було достовірно вище (р < 0,05) від нормальних показників та показників в основній групі хворих. Аналогічна картина спостерігалась і при вивченні гематологічного показника інтоксикації. Об'єктивно в основній групі самопочуття хворих значно покращувалось на 3 добу після операції, мікробна забрудненість тканин в рані зменшувалась і нижчою ніж у хворих контрольної групи. На 7,0 ± 0,5 добу після операції у хворих основної групи рани повністю очищувались від некротичних тканин. Ухворих групи порівняння повне очищення ран від некротичних тканин відбувалось на 10,8 ± 0,6 добу, при цьому мікробна забрудненість рани на 7 добу спостереження була достовірно вищою (р 0,05) ніж в основній групі, де спостерігали ріст лише одиничних бактерій.

Як показало цитологічне дослідження, у хворих, яких лікували за розробленим способом процеси репаративної регенерації починались швидше ніж в контрольній групі хворих. Вже на 3 добу спостереження в основній групі з'являлись клітини регенераторного ряду юні та зрілі фібробласти, а на 7 добу лікування цитограми носили явно регенераторний характер, що проявлялось відсутністю вираженого запального процессу та присутністю в цитограмах незрілих мононуклеарів, макрофагів, юних і зрілих фібробластів, фіброцитів.

Швидке очищення ран від некротичних тканин, відсутність мікробного забруднення, поява соковитих грануляцій, цитологічна картина дозволили основній групі на 7-8 добу спостереження накладати вторинні шви і скоротити терміни перебування хворих в стаціонарі 21, 2 ± 0,9 до 17,4 ± 0,6 (р 0,05) діб.

Інтенсивне лікування післяін'єкційних гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію в першій фазі ранового процесу з використанням розробленого способу місцевого лікування гнійних процесів дозволило зменшити кількість повторних оперативних втручань та знизити летальність в післяопераційному періоді до 2,9 %, тоді як в контрольній групі вона складала 9,7 %.

Підсумовуючи отримані дані можна сказати, що розроблений спосіб лікування гнійно-запальних процесів високоефективний, по-перше завдяки використанню композиції гідрофільно-гідрофобного сорбентів з катіонним поверхнево-активним антисептиком етонієм. За рахунок місцевої детоксикації створюються благоприємні умови для більш швидкого очищення ран від некротичних тканин та інтенсифікації процесів репаративної регенерації, що дозволило скоротити терміни перебігу першої фази ранового процесу і закривати рани вторинними швами. Разом з цим, використання антимікробної суміші блокувало розповсюдження гнійно-запального процесу, за рахунок місцевого підведення антимікробних засобів. Запропонована методика базується на лікарських засобах, які мають низьку собівартість, в чому є значний економічний ефект, особливо беручи до уваги соціальний стан даної категорії хворих.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової задачі, що відображається на результатах хірургічного лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії. Вирішення завдання досягнуто шляхом розробки та використання в комплексному хірургічному лікуванні післяін'єкційних гнійно - запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію нового способу лікування гнійно - запальних процесів.

1. Післяін'єкційні гнійно-запальні ускладнення у хворих на опійну наркоманію Вінницького регіону виникають у осіб середній вік яких складає 28,3 ± 3,2 років і найчастіше локалізуються в ділянці стегна 57,8%, плеча 23,9 %, сідниці 7,3 %, паравазальної пахової ділянки 7,3 %, передпліччя 3,7 %, при цьому в 15,6 % гнійно-запальні процеси поєднані з судинними ускладненнями.

2. Хірургічне лікування післяін'єкційних гнійно - запальних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію супроводжується летальністю в 10,1 % випадків, внаслідок прогресування запального процесу, а в поєднанні з враженням магістральних судин летальність складає 41,2 %.

3. Морфологічні зміни в гнійних вогнищах у хворих на опійну наркоманію свідчать про атиповість перебігу ранового процесу і характеризуються ареактивністю, масивними враженнями ендотелію судин, з переважанням альтеративно - ексудативних змін, фіброзним процесом в стінках судин, звуженням та облітерацією їх просвіту, порушенням гемо - мікроциркуляції, що в сукупності порушує транспорт антимікробних засобів в вогнище запалення при парентеральному їх введенні.

4. Дегенеративні зміни стінок судин в місцях постійних введень наркотичних засобів призводять до формування артеріальних та артеріо-венозних аневризм, які в поєднанні з післяін'кційними гнійними процесами м'яких тканин є причиною виникнення масивних кровотеч, що потребує повторних оперативних втручань та в 9,2% випадків призводить до інвалідізуючих операцій у осіб працездатного віку.

5. В хірургічному лікуванні післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії використання розробленого способу місцевого лікування гнійно - запальних процесів забезпечує неускладнений перебіг післяопераційного періоду, скорочує І фазу перебігу ранового процесу та сприяє ранньому накладанню вторинних швів.

6. Впровадження розробленого способу місцевого лікування гнійно-запальних процесів в програму хірургічного лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень у хворих на опійну наркоманію дозволило знизити рівень летальності до 2,9% та зменшити термін перебування хворих в стаціонарі з 21, 2 ± 0,9 до 17,4 ± 0,6 діб в порівнянні з контрольною групою хворих.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вільцанюк А.А., Геращенко И.И., Рубан Н.Н. Новые подходы к местному лечению гнойно - воспалительных заболеваний // Харківська хірургічна школа. - 2002. - № 2(3). - С. 46 - 47.

2. Ефективність використання порошкової композиції на основі поліметилсилоксану для лікування гнійно - запальних захворювань та післяопераційних ускладнень / О.А. Вільцанюк, І.І. Геращенко, Ю.М. Шевченко, М.М. Рубан // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 6 (1). - С. 54 - 56.

3. Рубан М.М. Сучасна хірургія гнійно-запальних процесів м'яких тканин, спричинених ін'єкційним вживанням сурогатів опію // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - № 9 (2). - С. 331 - 335.

4. Вільцанюк О.А., Рубан М.М. Результати хірургічного лікування післяін'єкційних гнійно - запальних ускладнень опійної наркоманії // Biomedical and Biosocial Antropology. - № 4. - 2005. - С. 57 - 59

5. Вільцанюк О.А., Біктіміров В.В., Рубан М.М. Патоморфологія післяін'єкційних гнійно - запальних процесів м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію // Вісник морфології. - № 2. - 2005. - С. 252 - 256.

6. Вільцанюк О.А., Рубан М.М. Клініко - морфологічне обґрунтування нових підходів до місцевого лікування постін'єкційних гнійних ускладнень у хворих з опійною залежністю // Клінічна хірургія. - № 12. - 2005. - С. 12.

7. Рубан М.М. Інструментальна діагностика та її особливості в клініці після ін'єкційних хірургічних ускладнень опійної наркоманії // Biomedical and Biosocial Antropology. - № 7. - 2006. - С. 85 - 87.

8. Патент України № 67501 А, МКВ 7 А61В 17/00. Спосіб місцевого лікування гнійно - запальних процесів // Вільцанюк О.А., Геращенко І.І., Рубан М.М. - № 2003109074; Заявл. 07.02.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. № 6.

9. Патент України № 15112 U, МПК А61L 2/00. Спосіб проведення ультразвукового дослідження у хворих з контаміційною інфекцією // Вільцанюк О.А., Жученко О.П., Рубан М.М., Вільцанюк О.О. - № u200512013; Заявл. 14.12.2005; Опубл. 15.06.2006, Бюл. № 6.

10. Рубан М.М. Оптимізація хірургічного лікування гнійно - запальних процесів у хворих з опійною наркоманією // Матеріали 6 міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених, Тернопіль. - 2002. - С.82.

11. Рубан М.М. Обґрунтування використання препаратів сорбційної дії в комплексному лікуванні післяін'єкційних гнійних ускладнень у хворих на опійну наркоманію // Матеріали 3 міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених “Медицина - здоров'я ХХІ сторіччя”, Дніпропетровськ. - 2002. - С.128 - 129.

12. Рубан М.М. Ефективність місцевого використання антимікробної суміші для лікування гнійно - запальних процесів // Матеріали 76 підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених - медиків “Молоді науковці України - медицині України”, Чернівці. - 2002. - С. 34 - 35.

13. Рубан М.М. Особливості місцевого лікування післяін'єкційних гнійно - запальних ускладнень у хворих на опійну наркоманію // Матеріали науково - практичної конференції лікарів - інтернів, магістрів та клінічних ординаторів “Актуальні питання клінічної медицини”, Полтава. - 2003. - С.58 - 59.

14. Рубан М.М., Хуторянський М.О. Особливості перебігу та лікування післяін'єкційних гнійно - запальних ускладнень у хворих на опійну наркоманію // Матеріали 4 міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених “Медицина - здоров'я ХХІ сторіччя”, Дніпропетровськ. - 2003. - С. 78 - 79.

15. Рубан М.М. Патогенетичні підходи до лікування гнійних процесів м'яких тканин, зумовлених ін'єкційним вживанням саморобних препаратів опію // Матеріали 11 університетської науково - практичної конференції молодих вчених та фахівців, Вінниця. - 2005. - С. 66.

16. Вільцанюк О.А., Рубан М.М. Комплексне лікування післяін'єкційних гнійно - септичних ускладнень опійної наркоманії // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України, Запоріжжя. - 2005. - С. 444 - 445.

АНОТАЦІЇ

Рубан Микола Миколайович. Клініко - морфологічне обґрунтування нових методів хірургічного лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2007.

Дисертація присвячена розробці та клініко-морфологічному обґрунтуванню нових методів лікування післяін'єкційних гнійних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію. В основу роботи покладені принципи індивідуалізованого підходу, щодо лікування даної патології. Вивчені та патоморфологічно обґрунтовані причини недостатньої ефективності лікування даної патології при використанні існуючі методи лікування. Вивчені клінічні особливості перебігу післяін'єкційних гнійних захворювань м'яких тканин у хворих на опійну наркоманію Вінницького регіону. Розроблено і впроваджено в клінічну практику новий спосіб лікування гнійних процесів. Доведено переваги та необхідність місцевого підведення сорбентів та антимікробних засобів для лікування даної патології. Розроблено та впроваджено в клінічну практику спосіб ультразвукової діагностики гнійних вогнищ у хворих на опійну наркоманію та ВІЛ-інфікованих хворих. Використання розробленого способу лікування гнійно-запальних процесів в комплексі хірургічного лікування післяін'єкційних гнійних ускладнень опійної наркоманії знизило летальність до 2,9% та скоротило терміни перебування хворих в стаціонарі з 21, 2 ± 0,9 до 17,4 ± 0,6 діб.

Ключові слова: гнійно - запальні захворювання м'яких тканин, опійна наркоманія; клінічні та морфологічні особливості; способи лікування.

Рубан Николай Николаевич. Клинико - морфологическое обоснование новых методов хирургического лечения постинъекционных гнойных осложнений опийной наркомании. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, Винница, 2007.

Диссертация содержит материалы клинических и морфологических исследований.

Защищается диссертационная работа, основной целью которой было улучшение хирургического лечения постинъекционных гнойно-воспалительных заболеваний м'яких тканий у больных, страдающих опийной наркоманией. В основу работы положены принципы индивидуализированного подхода к лечению больных с изучаемой патологией. Изучены клинические особенности течения постинъекционных гнойных заболеваний м'яких тканей у больных опийной наркоманией Винницкого региона.

Были изучены результаты хирургического лечения данной патологи. Установлено, что используемые методы лечения гнойных процессов у больных опийной наркоманией недостаточно эффективны и как следствие сопровождаються высокой летальностью - 10,1%. Для изучения причин недостаточной эффективности лечения было проведено морфологическое исследование в результате которого установлено, что патоморфологические изменения в гнойных очатах у больных опийной наркоманией свидетельствуют о атипичном течении раневого процесса и характеризуются ареактивностью, масивным поражением ендотелия сосудов с преимущественными альтеративно - ексудативними изменениями, фиброзним процессом в сосудистых стенках, уменьшением и полной облитерацией сосудистого просвета, нарушением гемо - микроциркуляции, что в совокупности нарушает транспорт антимикробних веществ в очаг воспаления при парэнтеральном их введении.

Изучение видового состава возбудителей выделенных из гнойных очагов, а также изучение чувствительности микроорганизмов показало, что преимущественное большинство микрорганизмов нечувствительны или слабо чувствительны к атимикробным средствам и обусловливает необходимость в особенном подходе к лечению. Потому при подборе средств для местного лечения выбрана смесь сорбентов гидрофильного и гідрофобного сорбентов с катионным поверхностно активным антисептиком этонием, котрому свойствен широкий спектр антимикробного действия, способность сорбировать белки, молекули средней массы, бактерии и их токсины. Проведенные сравнительные исследования показали высокую антимикробную активность композиции к выделенным микроорганизамам.

На основе изученного предложен и внедрён в клиническую практику новый способ лечения гнойных процессов. Проведена сравнительная оценка методов лечения изучаемой патологи. Доказаны преимущества и необходимость местного использования сорбентов и антимикробных веществ в лечении постинъекционных гнойных процессов у больных опийной наркоманией.

Предложен и внедрён в клиническую практику способ ультразвуковой диагностики гнойных процессов у больных, страдающих опийной наркоманией и ВИЧ - инфицированных пациетов.

Использавание разработанного способа лечения гнойно-воспалительных процессов в комплексном хирургическом лечении постинъекционных ослонений опийной наркомании позволило сократить сроки пребывания больных в хирургическом стационаре с 21, 2 ± 0,9 до 17,4 ± 0,6 суток и снизить летальность до 2,9%.

Ключевые слова: гнойно - воспалительные заболевания мягких тканей, опийная наркомания; клинические и морфологические особенности; способы лечения.

Ruban Mykola Mykolayovich. Clinic and Morphologic Grounding of New Methods of Surgical Treatment of Postinjection Suppurative Complications of Opium Drug Addiction. - A manuscript.

Thesis for obtaining the Scientific Degree of Candidate of Sciences in Medicine on speciality 14.01.03 - Surgery. - Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pirogov, Vinnytsia, 2007.

A thesis is devoted to the development and clinic and morphologic grounding of new treatment methods of postinjection suppurative diseases of soft tissues of opium drug addicted patients. Principles of individual therapy are put in the basis of the given pathology treatment. There had been studied and morphologically grounded the reasons for insufficient treatment of such pathology using the existing treatment methods. There had been studied clinic peculiarities of soft tissues postinjection suppurative diseases progress of opium drug addicted patients in Vinnytsia region. There had been developed and implemented to clinic practice the new way of suppurative complications treatment. There had been proved the benefits of sorbents and anti infective chemicals local input for of the given pathology treatment. There had been developed and implemented to clinic practice the way of ultra sound diagnostics of suppurative focuses in opium drug addicted and AIDS-infected patients. Usage of the developed way of suppurative and inflammatory processes treatment in surgery postinjection suppurative complications treatment complex of opium drug addiction had decreased the lethality up to 2.9 % and shortened hospital treatment from 21, 2 ± 0,9 days to 17,4 ± 0,6 days.

Key words: postinjection suppurative diseases of soft tissues; opium drug addiction; clinic and morphologic changes; methods of treatment.

Размещено на Allbest.ru