IV-1. Без запальних змін підлеглої власної сполучнотканинної основи плеври.

IV-2. Із виразним параканкрозним підлеглим запальним процесом.

Розрахунки свідчать, що найбільш частою знахідкою при прижиттєвому вивченні патологічних змін у випадках пухлинного ураження парієтальної плеври є варіанти (морфологічні підтипи) - I і II-А, які у сукупності зустрічаються приблизно у 65,3% випадків, а саме - в 47 випадках. Проводячи зіставлення з клініко-анамнестичними даними, висунута гіпотеза, що подібні морфологічні зміни зустрічаються саме на ранніх етапах розвитку плевритів пухлинної природи, причому, найбільш ранньою стадією є, певне, I - тип.

Матеріали з пухлинним ураженням плеври розподіляли за первинним та вторинним характерами злоякісного процесу. Показано, що з цією метою доцільне застосування ШИК-реакції з ферментативним контролем (діастазою) та забарвлення альціановим синім за Стідменом. Така послідовність гістохімічного дослідження дозволила визначити правильний патоморфологічний діагноз у 4-х (80,0%) з 5 мезотеліом плеври з епітеліальним компонентом, тоді як лише в 9 (56,3%) з 16 випадків вторинного пухлинного ураження плеври була чітко з'ясована гістогенетична природа первинних пухлин. Мезотеліоми саркоматозного підтипу таким чином досліджувати не доречно.

Загальний недостатній рівень чіткого гістохімічного визначення гістогенетичної природи пухлин, що можуть уражати плевру, а також випадки з важким визначенням присутності реактивних змін у плеврі або ж з пухлинним її ураженням визначають об'єктивну потребу у проведенні додаткового імуногістохімічного дослідження зазначених випадків. Обґрунтована та запропонована панель з 4-х маркерів мкАТ для проведення такого дослідження: p53, CEA, CD15 (LeuM1) та HBME1. Саме ця панель маркерів дозволяє розділити реактивні і запальні зміни у плеврі (р53), часто виявити пухлини епітеліальної природи (карциноми), які метастазували до плеври (СЕА) та, зокрема, аденокарциноми (CD15), які найбільш часто метастазують в тканини плеври. Маркер НВМЕ1 забарвлює саме мезотеліоцити в біоптатах плеври. Результати імуногістохімічного дослідження представлені в таблиці 7.

Таблиця 7 Позитивна реакція* діагностичних клітин в біоптатах плеври на застосування мкАТ при різних варіантах її пухлинного ураження

Примітка. * - Експресія кожного використаного мкАТ із ступенем її виразності ++ - +++.

Зіставлення діагностичних висновків, отриманих при рутинному гістологічному дослідженні із забарвленням гематоксиліном і еозином, та уточнених висновків внаслідок додаткового комплексного імуногістохімічного дослідження відповідних препаратів біопсійного матеріалу від цих же пацієнтів показало, що точність диференційної діагностики зросла приблизно в 1,5 рази (на 46,88%): прийняте однозначне рішення у частині із 13 випадків з “подвійним”, не уточненим, діагнозом, а саме - про наявність епітеліального типу мезотеліоми чи метастазів аденокарциноми в біопсії плеври; практично приблизно у 1,5 рази (з 13 випадків до 9) зменшилася кількість метастатичних пухлин неясного гістогенезу, за рахунок зростання майже в 2 рази метастатичних аденокарцином (з 7 до 15 випадків); причому, в кількох випадках початковий діагноз був змінений саме за результатами імуногістохімічного аналізу. Встановлений діагноз в усіх 7 випадках з не уточненим діагнозом - про відсутність або наявність у плеврі пухлинного процесу.

Окремою задачею дослідження було визначення точності діагностики (показників чутливості, специфічності і ефективності окремих хірургічних способів отримання біопсійного матеріалу) цитологічного і гістологічного методів дослідження біопсійного матеріалу плеври за біоптатами, отриманими методами ПБПП та ТС і/або ВТС. Зазначені показники найбільш вичерпно вивчалися на матеріалі 113 випадків (2003 рік) ексудативних плевритів, при яких здійснено 63 ТС та 73 ПБПП. Кількісні характеристики найбільш численної групи та відповідні результати представлені в таблиці 8.

Ефективність вірогідно вища при дослідженні біоптатів, отриманих при ТС або ВТС у порівнянні з матеріалом, отриманим при ПБПП. Отримані рівні показників діагностики цілком порівняні з відповідними аналогічними показниками в публікаціях провідних спеціалізованих закладів Західної Європи та США.

Таблиця 8 Параметри діагностики різних міні-інвазивних діагностичних хірургічних маніпуляцій при визначенні етіології плеврального випоту

Примітки: 1.* - специфічність досліджень розрахована лише по відношенню до пухлинних плевральних випотів, оскільки лише в цих випадках були зафіксовані несправжньопозитивні діагностичні висновки, згідно формули розрахунку. 2.** -наявність вірогідної різниці (р<0,05) між рівнями ефективності діагностики лише за цитологічним дослідженням.

Рання диференційна діагностика пухлинних плевритів за Сусловим вивчена на матеріалі 20 випадків біопсій плеври, підозрілих у відношенні наявності в них пухлинного процесу. Діагностика базується на оригінальній замісній гісто-фізико-хімічній реакції. Згідно отриманих результатів - чутливість дослідження біопсій парієтальної плеври становить 72,7%; специфічність - 75,0% та загальна ефективність методики - 73,7%. Однак, з'ясовані технічні труднощі у виконанні цієї методики, які не дозволяють рекомендувати її для широкого впровадження в медичних установах.

Диференційна експрес-діагностика ексудативних плевритів неясної етіології при дослідженні плевральної рідини за Сусловим проведена у 35 пацієнтів із рентгенологічно встановленим синдромом плеврального випоту неясного походження, згідно клініко-рентгенологічних показників. Відповідно отриманих результатів, загальна ефективність запропонованого способу диференційної діагностики склала 82,9%, тоді як діагностична специфічність по відношенню до пухлинних плевритів становила 81,8%; до неспецифічних плевритів - 84,0% та до туберкульозних плевритів - 83,3%.

У порівнянні з аналогічними методами дослідження, запропонований спосіб дозволяє використовувати замість крові - плевральну рідину, яку отримують при обов'язковому проведенні розвантажувальної пункції у таких хворих у якості лікувальної маніпуляції, тобто спосіб не потребує додаткового інвазивного втручання. Окрім того, у порівнянні з традиційними підходами диференційної діагностики плевральних випотів значно скорочуються її строки, до 3-4-х годин.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми спеціальної патологічної анатомії - сформульовані критерії оптимізації прижиттєвої морфологічної діагностики запальних та пухлинних уражень плеври.

1. Вірогідність морфологічної діагностики гострого, підгострого (затяжного) та хронічного (з фазами загострення та ремісії) неспецифічного запалення плеври, яке ускладнюється плевральним випотом, базується на сукупності наступних морфологічних ознак: загальній товщині листка плеври; стані шару мезотеліальних клітин - (він у спокої, реактивний або злущений); виразності осередків клітинних елементів запалення, у тому числі - лейкоцитарних скупчень, а також за ступенем розвитку грануляційної тканини та ступенем виразності фіброзу плеври.

2. Основними диференційно-діагностичними морфологічними критеріями виділення підтипів специфічного туберкульозного запалення у плеврі відповідно до тривалості патологічного процесу (гострий, підгострий, хронічний) та його клінічних проявів є: розвиток та чисельність осередків середніх та малих лімфоцитів, ступінь розвитку (слабкий, помірний та виразний) сполучнотканинної капсули навколо гранульом, поверхневі фібринові нашарування різного ступеня зрілості, виразність розвитку грануляційної тканини та ступінь її зрілості, ступінь розвитку власне сполучної тканини плеври та її морфологічна характеристика, наявність багатоядерних гігантських клітин та гранульом різного клітинного складу, наявність казеозного некрозу та некробіозу, реактивність клітин мезотеліального шару, виразність та чисельність осередків лейкоцитів, ступінь розвитку васкулогенезу. Перші п'ять ознак є вірогідними відносно тривалості специфічного запалення плеври, останні шість - допоміжними.

3. У хворих на ексудативний плеврит туберкульозної етіології загальна результативність прямого виявлення MБТ в гістологічних зрізах складає 68,2%, що вірогідно вище результатів мікробіологічної діагностики в біопсіях плеври та в плевральній рідині - 27,3%; загальна результативність обох методів дорівнює 78,3%. Пояснення цього факту пов'язане з розташуванням МБТ в товщі плеври, що значно утруднює вихід збудника в плевральну порожнину, і, таким чином, знижує загальну результативність мікробіологічної діагностики.

4. Раціональною з практичної точки зору є наступна систематизація пухлинного ураження плеври:

А) з переважно неспецифічною запальною реакцією плеври, з поверхневими осередками пухлинних клітин або поодинокими атиповими клітинами (при метастатичному ураженні);

Б) з переважним фіброзом плеври та метастатичними вузликами в його товщі;

В) повне превалювання пухлинної тканини;

Г) мезотеліоми плеври епітеліального типу.

При цьому, більша частина (65,3%) випадків відповідає початковій стадії пухлинного ураження плеври і представлена переважно підтипами “А” і “Б”.

5. Суттєве діагностичне значення для чіткого розподілу первинних (мезотеліом) та вторинних (метастатичних) дифузних пухлин плеври має застосування гістохімічних методів дослідження білково-полісахаридних комплексів (ШИК-реакції та реакції з альціановим синім за Стідменом з відповідним ферментативним контролем). Такий методичний підхід дозволив конкретизувати діагноз метастатичних аденокарцином у 56,25% випадків вторинного ураження плеври та у 80,0% випадків мезотеліом плеври з епітеліальним клітинним компонентом.

6. Оптимальною для диференційної діагностики патологічних процесів різного генезу в біопсіях плеври за наших умов є імуногістохімічна панель з наступних маркерів мкАТ: р53, СЕА, LeuM1(CD15) та HBME-1. У випадках позитивного визначення істинного пухлинного процесу в біопсійному матеріалі маркери дозволяють вірогідно з'ясувати характер процесу - первинний (мезотеліоми епітеліального або двохфазного гістологічних підтипів) чи вторинний (метастатичний). Використання імуногістохімічного методу дозволило підвищити точність диференційної діагностики у власних дослідженнях приблизно в 1,5 рази (на 46,88%) й довести загальну ефективність діагностики до 100% порівняно з ефективністю рутинних методів діагностики (78,1%).

7. При первинному пухлинному ураженні плеври, окрім мезотеліоми, слід враховувати можливість розвитку в ній інших рідкісних форм пухлин: синовіальної саркоми, фіброматозу, нейрофіброматозу, гемангіоперицитоми та інших.

8. Встановлено, що найбільш розповсюдженими СПВ різної етіології за період 1996-2005 років (термін офіційно оголошеної епідемії туберкульозу в Україні) є три основних типи плевральних випотів - неспецифічної природи (42,7%), туберкульозного ґенезу (23,9%) та пухлинної природи (13,2%). Такий розподіл СПВ за етіологічними чинниками в цілому характерний для територій з високим рівнем розповсюдженості туберкульозу.

9. У випадках термінової складної диференційної діагностики ексудативних плевритів доцільне використання розроблених нами допоміжних оригінальних методів дослідження, на основі гісто-фізико-хімічного аналізу плевральної рідини (ефективність 82,9%) та гістохімічного аналізу зрізів тканини плеври (ефективність 73,7%).

10. Найвища результативність прижиттєвої морфологічної діагностики патології парієтальної плеври досягається при отриманні її біопсійного матеріалу методами торакоскопії або відеоторакоскопії - відповідно 93,7% при гістологічному і 66,7% при цитологічному методах для плевральної патології різного ґенезу, яка супроводжується розвитком плеврального випоту.

Найвища діагностична чутливість виявлена при гістологічному дослідженні біопсій плеври, отриманих методами торакоскопії або відеоторакоскопії - 95,2%. Найбільша діагностична специфічність встановлена при цитологічному дослідженні біопсійного матеріалу плеври та плевральної рідини - 100,0%.

Практичні рекомендації

1. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу плеври, з наявністю в ньому морфологічних ознак неспецифічного запального процесу, дозволяє додатково уточнити фази активності запалення та оцінити його тривалість; можливо також встановлення морфологічних змін, типових для реактивного плевриту. Чітке визначення усіх цих ознак у патогістологічному висновку є важливим для уточнення комплексу лікувальних заходів для кожного конкретного пацієнта, а також дає змогу вірогідного прогнозу перебігу патології плеври.

2. Гістологічні ознаки присутності специфічного туберкульозного запального процесу в тканинах плеври доцільно доповнювати визначенням тривалості патології та фази її активності на момент забору біопсії. Такі відомості важливі для корекції медикаментозного лікування та конкретизації прогнозу подальшого перебігу патологічного процесу, оскільки ці дані опосередковано можуть свідчити про ризик розповсюдженості туберкульозного ураження на весь організм або про значний ризик наявності поєднаної патології, зокрема, ВІЛ-інфекції.

3. Патогістологічний висновок про наявність в плеврі ознак неспецифічного або ж специфічного запального процесу з морфологічним визначенням в ній значних поверхневих нашарувань, які представляють собою переважно масивні скупчення сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів та еритроцитів, можливо на тлі молодих фібринових мас, або наявність в поверхневому шарі плеври численних та крупних осередків клітин, які в абсолютній більшості є лейкоцитами, має обов'язково насторожувати лікарів у відношенні великого ризику розвитку емпієми плеври та спонукати до проведення відповідної медикаментозної корекції.

4. При підозрі на наявність пухлинного ураження плеври або при очевидних його морфологічних ознаках для чіткого розподілу первинних та вторинних пухлин плеври доцільне проведення у першу чергу - гістохімічних методів дослідження (ШИК-реакції та з альціановим синім за Стідменом з відповідним ферментативним контролем). При отриманні результатів, які однозначно визначають істинний діагноз, морфологічну діагностику можна вважати завершеною. У разі невизначеності остаточного діагнозу, необхідно проводити імуногістохімічні дослідження. Доцільне застосування запропонованої нами мінімальної низки імуногістохімічних маркерів: р53 або ki67, СЕА, LeaM1 (CD15) HBME-1. Можна також використати розроблені нами допоміжні методи дослідження, що базуються на основі гісто-фізико-хімічного аналізу зрізів матеріалу біопсій або плевральної рідини. Отримані результати принципові для визначення подальшої оптимальної лікувальної тактики.

5. З метою широкого інформування загалу лікарів практичної медицини про стан проблеми плевритів різної етіології та оптимізації лікувально-профілактичних заходів можна вважати доцільним подальше епідеміологічне вивчення розповсюдженості СПВ різної етіології в Україні зі щорічним висвітленням відповідних статистичних даних в медичній пресі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Обоснование показаний к выполнению диагностической торакоскопии и торакотомии у пациентов с заболеванием плевры и легких с использованием метода онкотестирования / Е.И. Суслов, Т.П. Подгаевская, Б.В. Радионов, И.А. Калабуха, Я.М. Волошин, И.В. Лискина // Кл. хірургія. - 2001. - №6. - С. 42-44.

Ліскіна І.В. у співучасті з патоморфологами розробила показання доцільності проведення міні-інвазивних хірургічних втручань при патології плеври, проводила опрацювання морфологічних даних дослідження біоптатів плеври.

2. Дифференциальная цитологическая диагностика плеврального выпота / М.Ф. Яцына, Н.С. Опанасенко, И.В. Лискина, Л.В. Кучугура-Кучеренко, В.И. Клименко, Л.М. Загаба // Кл. хірургія. - 2002. - №9. - С. 40-43.

Особисто досліджені і проаналізовані результати цитологічної діагностики за проблемою публікації, сформовані групи за матеріалом дослідження, опрацьовані дані та написаний фрагмент статті.

3. Значение цитогистологического исследования биоптатов плевры, полученных при диагностической торакоскопии по поводу экссудативного плеврита не установленной этиологии / И.В. Лискина, Н.С. Опанасенко, Л.М. Загаба, М.Ф. Яцына // Кл. хірургія. - 2002. - №10. - С. 42-45.

Особисто написаний огляд літератури за проблемою публікації, сформовані групи за матеріалом дослідження, опрацьовані дані, написана стаття.

4. Синдром плеврального выпота при неврогенных опухолях грудной полости у больных разного возраста / И.В. Лискина, Н.С. Опанасенко, Н.Г. Паливода, В.В. Куц // Проблемы старения и долголетия. - 2002. - Том 11, №2. - С. 173-179.

Особисто здійснений огляд літератури за проблемою публікації, сформовані групи за матеріалом дослідження, опрацьовані дані, написаний фрагмент статті.

5. Ліскіна І.В., Опанасенко М.С. Порівняльний аналіз результативності біопсійної діагностики ексудативних плевритів невідомої етіології при різній хірургічній техніці отримання біоптатів // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Том 10, №4. - С. 58-59.

Особисто здійснений огляд літератури за проблемою публікації, сформовані групи порівняння за матеріалом дослідження, опрацьовані дані, власне написана стаття.

6. Современные особенности диагностики злокачественной мезотелиомы плевры (клинико-патоморфологическое исследование за 5-летний период) / Е.И. Суслов, И.В. Лискина, Н.С. Опанасенко, Я.М. Волошин, Л.М. Загаба // Укр. пульмонол. журн. - 2003. - №3. - С. 56-60.

Особисто підібрана література за проблемою публікації, виконаний набір матеріалу дослідження, морфологічне вивчення гістологічного матеріалу, опрацювання даних, написана стаття.

7. Неспецифические плевральные выпоты и поражения плевральных листков: эпидемиологические, этиологические и патологоанатомические аспекты / И.В. Лискина, Н.С. Опанасенко, С.Д. Кузовкова, Л.М. Загаба // Кл. хірургія. - 2003. - №10. - С. 19-22.

Особисто здійснений огляд літератури за проблемою публікації, сформовані групи за матеріалом дослідження, опрацьовані дані та написана стаття.

8. Экссудативный плеврит и ателектаз нижней доли левого легкого как первое проявление левостороннего гигантского наддиафрагмального дивертикула пищевода / Н.С. Опанасенко, Б.В. Радионов, И.В. Лискина, А.М. Живогляд, Я.М. Волошин, Л.Ф. Ломтева, С.Н. Пленов // Кл. хірургія. - 2003. - №12. - С. 57-58.

Здобувачем особисто проведене морфологічне дослідження (цитологічне та гістологічне) плевральної рідини і операційного матеріалу за проблемою публікації, опрацьовані дані, написаний фрагмент статті.

9. Лискина И.В. Злокачественные мезотелиомы плевры (современные диагностические аспекты) // Онкология. - 2004. - №1. - С. 5-11.

10. Лискина И.В. Туберкулезные плевриты: эпидемиологические и клинико-анатомические аспекты, современное состояние проблемы в Украине // Укр. пульмонол. журн. - 2004. - №1. - С. 47-50.

11. Опанасенко Н.С., Лискина И.В., Живогляд М.А. Гиперэозинофилия в плевральном экссудате и периферической крови у пациента с экссудативным плевритом // Кл. хірургія. - 2004. - №2. - С. 63-64.

Особисто опрацьовані результати цитологічного дослідження, проведене гістологічне дослідження біопсійного матеріалу плеври, часткове написання статті.

12. Опанасенко Н.С., Лискина И.В. Туберкулезный плеврит у больных разного возраста: эпидемиологическое и клинико-анатомическое исследование // Проблемы старения и долголетия. - 2004. - Том 13, №2. - С. 178-186.

Особиста участь полягала у написанні огляду літератури за проблемою публікації, у формуванні груп за матеріалом дослідження, опрацюванні даних, частковому написанні статті.

13. Современные тенденции эпидемиологии опухолевого плеврита / Н.С. Опанасенко, И.В. Лискина, А.М. Живогляд, В.И. Клименко, Я.М. Волошин // Кл. хірургія. - 2004. - №8. - С. 43-47.

Особисто написаний огляд літератури за проблемою публікації, сформовані групи за матеріалом дослідження, опрацьовані дані та частково написана стаття.

14. Лискина И.В., Опанасенко Н.С. Морфологические особенности выпотного плеврита неясного генеза по данным закрытой пункционной биопсии плевры // Кл. хірургія. - 2004. - №10. - С. 35-39.

Самостійно проведений огляд літератури за проблемою публікації, сформовані групи за матеріалом дослідження, опрацьовані дані морфологічного дослідження, написана стаття.

15. Опанасенко Н.С., Лискина И.В., Терешкович А.В. Фиброматоз плевры с развитием гигантской фибромы правого легкого, осложненный экссудативным плевритом (необычный вариант диссеминированной солитарной фиброзной опухоли плевры) // Укр. пульмонол. журн. - 2004. - №4. - С. 51-54.

Самостійно написаний фрагмент статті з морфологічного дослідження, огляд літератури за проблемою публікації, написаний підрозділ з обговорення отриманих даних.

16. Фещенко Ю.И., Лискина И.В., Опанасенко Н.С. Распространенность плевральных выпотов различной этиологии среди населения Украины // Журнал АМН України. - 2004. - Том 10, №3. - С. 486-497.

Особисто здійснений огляд літератури за проблемою публікації, формування груп за матеріалом дослідження, опрацювання даних, написана стаття.

17. Ліскіна І.В. Сучасні уявлення про морфологію плеври в нормі та при її найбільш розповсюджених патологічних станах - пошкодженні та запаленні // Галицький лікарський вісник. - 2005. - Том 12, №1, частина 2. - С. 110-115.

18. Лискина И.В. Малоинвазивные хирургические процедуры в диагностическом алгоритме при синдроме плеврального выпота неясного генеза (клинико-морфологические сопоставления) // Укр. мед. часопис. - 2005. - Том 47, №3. - С. 25-30.

19. Современные возможности выявления микобактерий туберкулеза у пациентов с туберкулезным плевритом / И.В. Лискина, А.А. Журило, А.И. Барбова, С.В. Миронченко, С.Н. Пленов // Укр. мед. альманах. - 2005. - №5. - С. 81-84.

Особисто виконаний огляд літератури за проблемою публікації, сформульовані мета і завдання дослідження, підібраний матеріал та його опрацювання, написана стаття.

20. Лискина И.В., Опанасенко Н.С. Первичная синовиальная саркома висцеральной плевры: редкое клинико-патоморфологическое наблюдение // Укр. пульмонол. журн. - 2005. - №4. - С. 71-74.

Особисто виконаний огляд літератури за проблемою публікації, клініко-морфологічне дослідження операційного матеріалу, аналіз імуногістохімічного дослідження, опрацювання даних, написання статті.

21. Лискина И.В. Опухолевые плевриты: клинико-морфологическая характеристика и дифференциальная диагностика // Укр. пульмонол. журн. - 2006. - №3. - С. 33-37.

22. Новые возможности в диагностике экссудативных плевритов неясной этиологии / И.В. Лискина, Е.И. Суслов, Н.С. Опанасенко, .В. Куц // Укр. пульмонол. журн. - 2007. - №1. - С. 47-50.

Самостійно підібрана література за проблемою публікації, сформовані групи хворих за методом дослідження, опрацьовані результати, написана стаття.

Патенти

23. Патент 66037 А Україна. МПК⁶ А 61 В 10/00, А 61 В 17/00, G01N1/00, G01. Спосіб діагностики етіології ексудативного плевриту / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, Б.В. Радіонов, М.С. Опанасенко, І.В. Ліскіна (Україна). - №2003076641. Заявлено 15.07.2003, Опубл. 15.04.2004. Бюл. №4. - С. 4.20.

24. Патент 68665 А Україна. МПК⁷ А 61 В 10/00, G01N1/00, G01 N33/48. Спосіб діагностики етіології ексудативного плевриту / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, М.С. Опанасенко, І.В. Ліскіна (Україна). - №2003098668. Заявлено 23.09.2003, Опубл. 16.08.2004. Бюл. №8. - С. 4.33.

25. Патент 63723А Україна. МПК⁶ А 61 В 17/00. Спосіб лікування ексудативного плевриту / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, Б.В. Радіонов, М.С. Опанасенко, І.В. Ліскіна (Україна). - №2003065121; Заявлено 03.06.2003, Опубл. 15.01.2004. Бюл. №1. - С. 4.36.

26. Патент на корисну модель 18500 U Україна. МПК⁷ А 61 В 10/00, G01 N21/00, G01 N33/48. Спосіб диференційної діагностики ексудативних плевритів неясної етіології / Є.І. Суслов, І.В. Ліскіна, М.С. Опанасенко (Україна). - №u200604793; Заявлено 03.05.2006, Опубл. 15.11.2006. Бюл. №11. - С. 5.31.

Тези та інші видання

27. Лискина И.В., Опанасенко Н.С. Плевриты: этиопатогенез, клиника, диагностика и лечение // Журнал практичного лікаря. - 2002. - №4. - С. 13-20.

Особиста участь полягала у самостійному огляді літератури за проблемою публікації, формулюванні робочої класифікації плевральних випотів, власне написанні статті.

28. Опанасенко Н.С., Лискина И.В., Захарцева Л.М. Миксоидный вариант саркоматозной мезотелиомы плевры - уникальное клинико-патологическое наблюдение // Therapia. Укр. мед. вісник. - 2006. - №6. - С. 66-71.

Особисто написана стаття, проведене морфологічне дослідження операційного матеріалу, підібрана література для розділу “обговорення випадку”.

29. Опанасенко Н.С., Лискина И.В., Яцына М.Ф. Роль видеоторакоскопии в диагностике плевритов онкологического генеза // Х з'їзд онкологів України. Матеріали з'їзду (Крим, 10-12 жовтня 2001 р.). - С. 155-156.

30. Эмпиема плевры в структуре фтизио-пульмонологической патологии / Б.В. Радионов, Н.С. Опанасенко, М.И. Калениченко, И.В. Лискина // Материалы респ. научн.-практ. конф. “Современные подходы к хирургическому лечению торакального и внелегочного туберкулеза” / Вестник пенитенциарной медицины. - 2002. - №2. - С. 63-65.

31. Ліскіна І.В., Опанасенко М.С., Загаба Л.М. Порівняльна оцінка діагностичної значущості цитологічного та гістологічного методів дослідження біоптатів плеври, отриманих при діагностичній торакоскопії // Матеріали IX Конгресу СФУЛТ, 19-22 серпня 2002 року. - Луганськ, 2002. - С. 221.

32. Результаты применения современных инструментальных методов диагностики для установления этиологии экссудативных плевритов / Н.С. Опанасенко, Б.В. Радионов, И.В. Лискина, И.А. Калабуха, О.В. Хмель, Я.М. Волошин, В.И. Клименко, А.М. Живогляд, Е.М. Порк, В.А. Кононенко // Актуальні проблеми клінічної пульмонології. Матеріали наук.-практ. конф., тези доповідей, 23 січня 2003. - Київ, 2003. - С. 64-65.

33. Методы диагностики экссудативных плевритов различной этиологии / Н.С. Опанасенко, Б.В. Радионов, И.В. Лискина, А.М. Живогляд, В.И. Клименко, М.Ф. Яцына // Укр. пульмонол. журн. - 2003.- №2. - С. 287.

34. Синдром плеврального выпота: некоторые современные данные его эпидемиологии и дифференциальной диагностики / И.В. Лискина, Н.С. Опанасенко, Л.М. Загаба, М.И. Калениченко // Укр. пульмонол. журн. - 2003. - №2. - С. 246.

35. Применение различных инструментальных методов в диагностике экссудативных плевритов неясного генеза / М.С. Опанасенко, Б.В. Радіонов, І.В. Ліскіна, М.Ф. Яцина // Збірник матер. наук-практ. конф., присвяченої 40-річчю відкриття відділення торакальної хірургії в Херсонській обл., 23-24 жовтня 2003 р. - С. 127-130.

36. Опанасенко Н.С., Лискина И.В. Эффективность современного диагностического алгоритма в отношении синдрома плеврального выпота неясного генеза // Сб. тезисов 15-го Нац. конгресса по болезням органов дыхания. - Москва, 29 ноября - 2 декабря 2005 г. (1-й Учред. конгресс Евроазиатского респираторного общества). - С. 33.

37. Liskina I.V., Opanasenko N.S., Zagaba L. Comparative estimation of the diagnostic value of cytological and histological methods in analysis of pleural biopsies, obtained by thoracoscopy // The materials of 33^rd World Conference on Lung health of the International Union against Tuberculosis and Lung Diseases (IUATLD), October 6-10, 2002 / The Int. J. of Tuberculosis and Lung Disease. - Vol. 6, №10, Suppl. 1 - P. S85.

38. Opanasenko N.S., Radionov B.V., Liskina I.V. Chylothorax: clinical experience in Institute of Phthisiatry and Pulmonology, Ukraine // Abstracts of 13^th ERS Annual Congress. - Vienna, Austria, (September 27 - October 1, 2003). - Eur. Resp. J. - 2003. - Vol. 25, Suppl. 45. - 509s.

39. Liskina I.V., Opanasenko N.S. Comparative analysis of efficacy at pleura biopsy diagnostics of exudative pleurisies with unknown etiology at different surgical techniques to pleural biopsy obtaining // Turkish Thoracic Society. Abstracts of 7th Annual Congress. (April 28 - May 1, 2004). - Vol. 5, Suppl. 1. - P. 56.

40. Liskina I.V., Opanasenko N.S. Pleural empyemas - threatening problem in Ukraine today // Turkish Thoracic Society. Abstracts of 7th Annual Congress. (April 28 - May 1, 2004). - Vol. 5, Suppl. 1. - P. 20.

41. Opanasenko N.S., Liskina I.V., Raguzina T.B. Role of some tools methods in the diagnosis of pleural effusion // Turkish Thoracic Society. Abstracts of 7th Annual Congress. (April 28 - May 1, 2004). - Vol. 5, Suppl. 1. - P. 32.

42. Opanasenko N.S., Liskina I.V., Zagaba L.M. Eozinophylia syndrome of pleural effusion to patients of different age // Abstracts of 14^th ERS Annual Congress. - Glasgow, UK, (September 4-8, 2004). - Eur. Resp. J. - 2004. - Vol. 24, Suppl. 48. - 629s.

43. Opanasenko N.S., Liskina I.V., Raguzina T.B. Tool methods in the diagnosis of pleural effusion // Abstracts of 14^th ERS Annual Congress. - Glasgow, UK, (September 4-8, 2004). - Eur. Resp. J. - 2004. - Vol. 24, Suppl. 48. - 628s.

44. Feshchenko Y.I., Liskina I.V., Opanasenko N. The incidence and dynamics of pleural effusion during TB epidemic on Ukraine // Abstracts of 14^th ERS Annual Congress. - Glasgow, UK, (September 4-8, 2004). - Eur. Resp. J. - 2004. - Vol. 24, Suppl. 48. - 363s.

45. Liskina I.V., Zhurylo A.A., Barbova A.I. Diagnosing tuberculous pleural effusion: comparative diagnostic yield of mycobacterial culture and histopathology // The Int. J. of Tuberculosis and Lung Disease. Abstracts of 36^th World Conference on Lung Health of the International Union against Tuberculosis and Lung Disease. - France: Paris, (October 18-22). - 2005. - Vol. 9, №11, Suppl. 1. - P. 175.

46. Liskina I.V., Opanasenko N.S. Efficacy of diagnostics to pleural effusions of unknown etiology during TB epidemic in Ukraine // Abstracts of 15^th ERS Annual Congress. - Copenhagen, Denmark, (September 17-21, 2005). - Eur. Resp. J. - 2005. - Vol. 26, Suppl. 49. - 414s.

47. Liskina I.V., Opanasenko N.S. Algorithm for diagnostics of recurrent pleural effusions suspected to malignancy // Abstracts of 16^th ERS Annual Congress. - Munich, Germany, (September 2-6, 2006). - Eur. Resp. J. - 2006. - Vol. 28, Suppl. 50. - 88s-89s.

48. Opanasenko N.S., Liskina I.V. Primary pleural synovial sarcoma: a case report // Abstracts 16^th ERS Annual Congress. - Munich, Germany, (September 2-6, 2006). - Eur. Resp. J. - 2006. - Vol. 28, Suppl. 50. - 721s.

49. Opanasenko N.S., Liskina I.V. Primary myxoma of lung and pleura, complicated pleural effusion // Abstracts of 16^th ERS Annual Congress. - Munich, Germany, (September 2-6, 2006). - Eur. Resp. J. - 2006. - Vol. 28, Suppl. 50. - 721s.

АНОТАЦІЯ

Ліскіна І.В. Патологічна анатомія плеври при її запальних та пухлинних ураженнях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням вивчення морфологічних змін у плевробіопсіях, на тлі синдрому плеврального випоту, при неспецифічних і туберкульозних плевритах та при пухлинному ураженні плеври. Визначені вірогідні комплекси морфологічних ознак, характерні для запалення плеври різної тривалості, що дозволило розподіляти плеврити на гострі, підгострі та хронічні (у фазі загострення або ремісії). Представлена характеристика емпієм плеври різного походження з визначенням їх загальних та відмінних ознак. Систематизовані прояви пухлинного процесу в плевробіопсіях зі спробою визначення найбільш ранньої або розповсюдженої стадій пухлинного ураження плеври. Визначено раціональний алгоритм діагностики як власне пухлинного ураження плеври, так і характеру такого процесу, якщо він присутній, первинного або метастатичного. Запропонована мінімальна оптимальна панель імуногістохімічних маркерів для верифікації пухлинного процесу. Показано застосування оригінальних методик раннього визначення пухлинного процесу в плеврі і диференційної діагностики етіології плевральних випотів на основі плевральної рідини. Вперше на значному матеріалі випадків досліджено частоту розповсюдженості плевритів різної етіології за період епідемії туберкульозу в Україні за зверненнями пацієнтів до головного фтизіо-пульмонологічного закладу та проведено порівняння отриманих результатів з відповідними показниками в країнах з різною структурою захворювань. Вивчені основні показники діагностики за матеріалом плевробіопсій, отриманих різними хірургічними міні-інвазивними методами.

Ключові слова: біопсії плеври, морфологічні зміни, діагностика, запальні та пухлинні ураження тканини.

АННОТАЦИЯ

Лискина И.В. Патологическая анатомия плевры при её воспалительных и опухолевых поражениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам исследования морфологических изменений в плевробиопсиях, полученных на фоне синдрома плеврального выпота, при воспалительных, - неспецифических и специфических (туберкулёзных) плевритах, и при опухолевом поражении плевры, первичного и вторичного характера. Определены достоверные комплексы морфологических признаков, характерные для воспаления плевры различной природы и длительности, что позволило разделять плевриты согласно их длительности на острые, подострые и хронические, а в случае последних, - определять фазу обострения или ремиссии воспалительного процесса. Для плевритов неспецифической природы диагностический комплекс морфологических признаков включает: отсутствие мезотелиальных клеток, реактивный мезотелий и нереактивный мезотелий; выраженность и количество очагов скоплений воспалительно-клеточных элементов в ткани плевры; слабое или умеренное утолщение субмезотелиального слоя плевры или же выраженное, массивное утолщение этого субмезотелиального слоя. Для плевритов туберкулезной природы определен следующий минимальный диагностический морфологический комплекс: 1) величина и количество очагов зрелых лимфоцитов; 2) степень развития (слабая, умеренная или выраженная) соединительно-тканной капсулы вокруг наблюдаемых гранулём; 3) поверхностные фибриновые наслоения различной степени зрелости; 4) выраженность развития грануляционной ткани и степень её зрелости; 5) степень развития собственно соединительной ткани плевры и её морфологическая характеристика. Подобранные морфологические характеристики полезны для оптимизации диагностики патологии плевры. Представлена морфологическая характеристика эмпием плевры разного происхождения с определением их общих и различных гистологических признаков с диагностической целью. В частности, гистоморфологически значимыми признаками в дифференциальной диагностике эмпием неспецифической и специфической, туберкулезной природы являются: 1) наличие или отсутствие фокусов казеозного некроза; 2) присутствие типичных гранулем или 3) наличие двух или более отдельных элементов гранулёматозного воспалительного процесса (эпителиоидноклеточные скопления в сочетании с многоядерными гигантскими клетками и т.п.). Детально систематизированы проявления опухолевого процесса в плевробиопсиях с попыткой определения среди них наиболее ранней или распространенной стадий опухолевого поражения плевры на основе гистоморфологической картины. Предлагается следующая классификация: I преимущественно воспалительно-клеточная инфильтрация неспецифической природы в толще листка плевры, с поверхностными очаговыми скоплениями опухолевых клеток или с наличием атипичных единичных клеток (при метастатическом поражении). II преимущественно фиброзная ткань плевры, практически без фокусов клеток воспалительной природы, с метастатическими очагами (клеточными скоплениями) в толще утолщенной фиброзной плевры. II-A морфологические изменения как варианта II, но с небольшими очажками скоплений клеток неспецифического воспаления. III биоптаты представлены только опухолевой тканью: III-1 мезотелиома плевры, стадия оформленной опухолевой ткани, III-2 особые варианты метастатических плевритов. IV мезотелиомы плеври с эпителиальным компонентом, начальные формы развития: IV-1 без воспалительных изменений подлежащей собственной соединительно-тканной основы плевры, IV-2 с выраженным параканкрозным подлежащим воспалительным процессом. Представлен рациональный диагностический алгоритм определения как наличия собственно опухолевого поражения плевры, так и характера этого процесса в случае его присутствия - первичного или метастатического (вторичного). Предложена минимальная оптимальная панель иммуногистохимических маркеров для верификации опухолевого процесса (p53, CEA, CD15 (LeuM1) и HBME1). Продемонстрировано использование оригинальных дополнительных методик раннего определения опухолевого процесса в плевробиопсиях и дифференциальной диагностики плевральных выпотов на основе биохимического анализа плевральной жидкости. Впервые на значительном объеме материала изучена частота распространения плевритов различной этиологии в период официально объявленной эпидемии туберкулёза в Украине по обращаемости пациентов в специализированное фтизио-пульмонологическое учреждение и проведено сравнение полученных результатов с соответствующими показателями в странах с различным уровнем частоты распространения туберкулёза. Установлено, что по частоте встречаемости превалируют три типа плевральных выпотов - неспецифической природы (42,7%), туберкулезного генеза (23,9%) и опухолевой природы (13,2%). Такое распределение СПВ по этиологическому принципу в целом характерно для территорий с высоким уровнем распространения туберкулеза.

Изучены основные показатели диагностики материала плевробиопсий, полученных различными мини-инвазивными хирургическими методами.

Ключевые слова: биопсии плевры, морфологические изменения, диагностика, воспалительные и опухолевые поражения ткани.

SUMMARY

Liskina I.V. - Pathological anatomy of the pleura in conditions of its inflammation and tumor lesions. - Manuscript.

The dissertation on competition of the Doctor of Medical Sciences degree on Speciality 14.03.02 - pathological anatomy. - National A.A. Bogomolets Medical University, Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to the questions of the investigation of morphological changes in pleura biopsies on the background of non-specific and tuberculous pleurisies and tumor lesions of the pleura. The objective complexes of morphological attributes, which are characteristic for the pleura inflammation with different duration, were defined. It's permit to separate acute, subacute and chronic subtypes of pleurisies. In the cases of chronic inflammatory variant it's possible to define the correct phase of inflammation such as exacerbation or remission. The morphological description of pleura empyema with different origin and with common or various features, which are necessary for diagnostic reasons, is performed. Detailed morphological ordering of tumor exhibition in pleura biopsies is made with trying to definition among them the most earlier and most advanced stages of tumor process. The most rational diagnostic algorithm for correct tumor diagnosis in pleura and the character of this process (primary or metastatic) in the case of its real existing is proposed. The optimal panel of immunohistochemical markers for the verification of tumor process was offered. The using of original additional methods for early tumor process diagnostic in pleura biopsies and differential diagnostics of pleural effusions on the basis of pleural fluid was demonstrated. At first, the real incidence of pleurisies with different etiology was investigated on the base of multiple data in the period of official tuberculosis epidemic in Ukraine (according to admitting of patients to specialized hospital). The comparison of our original data with respective parameters in countries with different structure of pathology was made. The main parameters of diagnostic quality in pleura biopsies that received by different mini-invasive surgical methods were studied.

Key words: pleura biopsies, morphological changes, diagnostics, and inflammation and tumor lesions of pleura.

Размещено на Allbest.ru