Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

УДК: 614.253:[618:616-082]:001.8

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ

ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

14.02.03 - соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЛЕСОВСЬКА СВІТЛАНА ГРИГОРІВНА

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському інституті громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пономаренко Віктор Михайлович, Український інститут громадського здоров'я МОЗ України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, доцент Степаненко Алла Василівна, завідувач лабораторії з моніторингу професійного здоров'я Інституту медицини праці АМН України, м. Київ;

доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра соціальної медицини та охорони здоров'я МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 15 червня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 28 квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Бугро



АНОТАЦІЯ

Лесовська С.Г. Наукове обґрунтування надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги в системі загальної практики-сімейної медицини. - Рукопис. амбулаторний гінекологічний сімейний медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням переорієнтації акушерсько-гінекологічної служби на засади загальної практики-сімейної медицини, розробки та впровадження доцільних послуг акушерсько-гінекологічного профілю у діяльність сімейних лікарів шляхом комплексної оцінки обсягів та адекватності надання амбулаторно-поліклінічної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю, вивчення та аналізу інформаційного забезпечення системи первинної ланки акушерсько-гінекологічної допомоги. Науково обґрунтовано і розроблено систему надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини з визначенням функцій сімейного лікаря, системи взаємодії його з закладами охорони здоров'я та інформаційного забезпечення.

Ефективність системи надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини доведена достатньо повним виконанням сімейними лікарями закладів сімейної медицини, охоплених впровадженням цих функцій, щодо неспецифічної профілактики захворювань серед жіночого населення.

Ключові слова: первинна акушерсько-гінекологічна допомога, сімейна медицина, сімейний лікар, інформаційне забезпечення, жінки.



АННОТАЦИЯ

Лесовская С.Г. Научное обоснование оказания первичной акушерско-гинекологической помощи в системе общей практики-семейной медицины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам научного обоснования акушерско-гинекологической помощи в системе общей практики-семейной медицины с проведением комплексной оценки объемов и адекватности оказания амбулаторно-поликлинической акушерско-гинекологической помощи в условиях женских консультаций; разработкой функций семейного врача по вопросам оказания медицинской помощи акушерско-гинекологического профиля; усовершенствование информационного обеспечения анализа деятельности учреждений семейной медицины по вопросам оказания акушерско-гинекологической помощи.

Анализ оказания амбулаторно-поликлинической помощи акушерско-гинекологического профиля выявил недостаточный охват женщин 18 лет и старше профилактическими осмотрами с цитологическим исследованием (50-60%). Остаются неполными ранний (до 12 недель беременности) охват беременных диспансерным учетом (79,5% в 1999г. и 87,3% в 2004г.) и осмотр терапевтом (77,6% и 86,9% соответственно). Установлены закономерности распространенности екстрагенитальной патологии беременных и патологии беременности в динамике. По данным анализа увеличилась частота заболеваемости беременных болезнями мочеполовой системы (11,4 на 100 беременных и 16,5 соответственно) и поздними токсикозами (7,8 на 100 беременных и 10,4 соответственно).

Результаты изучения причин обращений женщин г. Киева и Киевской области в исследуемые женские консультации свидетельствуют, что профилактические осмотры составляют 62,8±0,1%, а общий диапазон диагностики впервые выявленных заболеваний составляет соответственно 117 и 95 нозологий по 4-м классам заболеваний.

Проведенное в соответствии с отраслевыми нормативами оказания медицинской помощи по специальности “Акушерство и гинекология” в условиях амбулаторно-поликлинических учреждений разграничение медицинских услуг по каждой нозологии позволило выделить и сгруппировать медицинские услуги акушерско-гинекологического профиля в три группы: которые могут оказываться семейным врачом самостоятельно, после консультации акушера-гинеколога, и услуги, которые непосредственно необходимо передать акушеру-гинекологу.

Установлено однозначное отношение акушеров-гинекологов и семейных врачей к передаче последним разработанных при проведении разграничения медицинских услуг, мероприятий профилактической направленности (89,8±1,4%), необходимость передачи семейному врачу лечебно-диагностических услуг с последующей консультацией акушера-гинеколога (58,0±2,2%) и осторожное отношение к оказанию первичной врачебной помощи при неотложных акушерских состояниях (44,3±3,5%).

Результаты социологического исследования подтвердили готовность женского населения к проведению реформ в здравоохранении (70,4±3,1%), в том числе за внедрение семейной медицины высказались 60,3±3,5% опрошенных.

Анализ и оценка существующей системы информационного обеспечения деятельности семейных врачей подтвердили отсутствие перечня необходимых информативных индикаторов оказания медицинской помощи акушерско-гинекологического профиля. Это обусловило необходимость усовершенствования системы информационного обеспечения анализа деятельности учреждений семейной медицины по вопросам оказания акушерско-гинекологической помощи с последующим проведением социологического исследования среди медицинских работников (89,0±0,4% положительных ответов), что позволило определить основной набор показателей.

Результаты исследований явились основанием для обоснования оказания первичной акушерско-гинекологической помощи в системе общей практики-семейной медицины, в основу которой положены принципы системности и функционального единства: медико-организационные технологии семейного врача - информационные индикаторы деятельности учреждений семейной медицины - взаимодействие семейного врача со специалистами учреждений здравоохранения.

Эффективность внедрения предложенной системы оценена основными показателями деятельности семейного врача по оказанию медицинской помощи акушерско-гинекологического профиля: более полным охватом женщин 18 лет и старше онкопрофилактическими осмотрами (78,7±0,1% и 58,4% по Украине), своевременным (до 12-ти недель беременности) диспансерным наблюдением беременных (91,7±0,5% и 85% соответственно). В целом внедрение системы оказания первичной акушерско-гинекологической помощи семейным врачом позволит передать ему до 52% услуг акушерско-гинекологического профиля, в том числе до 36% профилактических и до 16% лечебно-диагностических услуг, что позволит разгрузить акушеров-гинекологов от той работы, которую с успехом могут выполнить семейные врачи и, тем самым, за счет свободного времени, больше внимания уделять специализированной квалифицированной акушерско-гинекологической помощи значительно большему количеству женского населения (до 7,6 тыс. при существующих штатных нормативах 3,3 тыс.). Ключевые слова: первичная акушерско-гинекологическая помощь, семейная медицина, семейный врач, информационное обеспечение, женщины.



ANNOTATION

S.H. Lesovska. Scientific grounding of rendering of primary obstetric and gynecological aid in system of the general practice - family medicine. - Manuscript.

The dissertation thesis to get the Candidat of Medical sciences degree in speciality 14.02.03 - social medicine. - P.L. Shupik National Medical Academy of Postgraduate Studies, Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to problems of re-orientation of obstetric-gynecological service on the principles of general medical practice - family medicine, motivated development and introduction of expedient services of the obstetric-gynecological type in the activity of family doctors through a combined assessment of the volume and adequacy in rendering in-patient and out-patient obstetric-gynecological aid, studying and analysing informational provision of the system of primary units for obstetric-gynecological aid. The functions of a family doctor in rendering primary obstetric aid were grounded and developed as well as the system of interaction of a family doctor with an obstetric-gynecological service.

On the basis of the given functions the system of rendering of the primary obstetric and gynecological aid on principles of the general practice-family medicine with definition of functions of the family doctor, his supply with information and system of interaction of the family doctor with establishments of public health has been developed and grounded.

The system efficiency of rendering of the primary obstetric and gynecological aid on principles of the general practice-family medicine is proved by a sufficiently full prevention of diseases among the female population covered by the experiment conducted by family doctors.

Keywords: primary obstetric-gynecological aid, family medicine, family doctor, information provision, women.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідність служби охорони здоров'я сучасним міжнародновизнаним стратегіям охорони громадського здоров'я є умовою інтеграції України в Європейський союз. Однією з таких стратегій, визначених ВООЗ, є переорієнтація ПМСД населенню на засади загальної практики-сімейної медицини, яка здійснюється в більшості країн світу (Москаленко В.Ф., 2001; Пономаренко В.М., Ціборовський О.М., 2001; Плетинский В.И., 2000; Салтман Р.Б., Фигейрас Дж., 2000).

Доцільність переорієнтації акушерсько-гінекологічної служби на загальну практику-сімейну медицину обумовлюється необхідністю більш ефективного впливу на репродуктивну установку на рівні сім'ї та її корекцію, результативність заходів із формування, збереження і зміцнення здоров'я жінок.

Аналіз даних літератури свідчить, що в кожній країні, де існує інститут сімейної медицини, є свої підходи щодо обсягу надання акушерсько-гінекологічної допомоги та функцій сімейного лікаря з цих питань (Baldo M.H., 2001; Грабер М.А., Лантернер М.Л., 2002; Юрганова А.Н., 2003; Wiegers T.A., 2003). При цьому вони варіюють від самостійного ведення сімейним лікарем жінок під час вагітності, яка протікає без ускладнень, до своєчасної діагностики та передачі пацієнтки фахівцю (Kendall N., 2001; Graham R. et al., 2004). В країнах СНД сімейний лікар надає від 20% до 40% обсягу акушерсько-гінекологічної допомоги (Шабров А.В. и др., 1999).

Активне впровадження сімейної практики в Україні розпочалося ще з 2000 року після затвердження ряду нормативних актів, що визначали план переходу національної системи охорони здоров'я на загальну практику-сімейну медицину, положення про структурні підрозділи закладів сімейної медицини, перелік обсягу основних знань, практичних навичок сімейного лікаря, в тому числі за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”.

Не дивлячись на наявність в Україні чисельних досліджень в галузі загальної практики-сімейної медицини (Пономаренко В.М. та ін., 2001; Лехан В.М., 2001; Лисенко Г.І. та ін., 2004), вони торкаються в основному загальних її питань, внаслідок чого проблеми надання сімейним лікарем медичної допомоги жінкам при вагітності та гінекологічних захворюваннях не знайшли належного висвітлення, як і система взаємодії спеціалістів сімейної медицини з фахівцями акушерами-гінекологами. Недостатньо інформації стосовно управління з оцінкою якості й ефективності діяльності закладів сімейної медицини у напрямку удосконалення акушерсько-гінекологічної допомоги на рівні ПМСД (Дудіна О.О., 2001; Гойда Н.Г., 2004; Заремба Є.Х. та ін., 2004; Жилка Н.Я., 2005).

Відсутність науково обґрунтованої системи надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги сімейним лікарем в умовах пріоритетного розвитку ПМСД на засадах загальної практики обумовили актуальність даного дослідження і визначили його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках двох науково-дослідних робіт Українського інституту громадського здоров'я: “Наукове супроводження реорганізації первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) населенню на засадах загальної лікарської практики/сімейної медицини”, строки виконання 2000-2004 рр. (№0101V000917), “Наукове супроводження переорієнтації первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) жіночому та дитячому населенню на засади загальної лікарської практики/сімейної медицини”, яка виконувалась на протязі 2001-2005 рр. (№ 0103U000860).

Дослідження було спрямоване також на виконання Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №14 від 10.01.2002 р., Національної програми “Репродуктивне здоров'я 2001-2005”, затвердженої Указом Президента України №203/2001 від 26.03.2001 р.

Мета дослідження: науково обґрунтувати та розробити систему надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини.

Завдання дослідження:

1. Провести комплексну оцінку обсягів та ефективності надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню на сучасному етапі.

2. Проаналізувати можливості надання сімейними лікарями акушерсько-гінекологічної допомоги відповідно до галузевих нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.

3. Вивчити доступність та задоволеність жіночого населення медичними послугами амбулаторних лікувально-профілактичних закладів та ставлення до різних форм медичної допомоги.

4. Удосконалити систему інформаційно-аналітичного забезпечення первинної ланки акушерсько-гінекологічної допомоги.

5. Науково обґрунтувати та розробити систему ПМСД жіночому населенню на засадах загальної практики-сімейної медицини.

6. Провести апробацію запропонованої системи надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини з визначенням її ефективності.

Базами наукового дослідження стали заклади сімейної медицини Львівської, Полтавської, Харківської і Волинської областей, поліклініки та жіночі консультації міста Києва та Київської області.

Об'єкт дослідження: система організації первинної акушерсько-гінекологічної допомоги.

Предмет дослідження: заклади та підрозділи охорони здоров'я з надання медичної допомоги жіночому населенню, жінки, що обслуговуються ними.

Методи дослідження: статистичний, системного підходу, медико-соціологічний, експертних оцінок, аналітико-логістичний.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:

- розроблено систему надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах сімейної медицини;

- науково обґрунтовано обсяги надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги сімейним лікарем;

- удосконалено систему інформаційного забезпечення аналізу та оцінки обсягів, якості та ефективності надання сімейним лікарем первинної акушерсько-гінекологічної допомоги;

- здійснено системний аналіз та експертну оцінку обсягів надання сімейними лікарями медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю.

Теоретичне значення дослідження полягає у суттєвому доповненні соціальної медицини в частині модифікації методичних підходів до наукового обґрунтування організації та оптимізації надання сімейним лікарем первинної акушерсько-гінекологічної допомоги.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:

- впровадження якісно нової системи надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги в умовах загальної практики-сімейної медицини;

- включення пропозицій до Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації”: Розділ ІІІ “Здоров'я жінок”;

- розробки функцій сімейного лікаря з надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги, затверджених Наказом МОЗ України №503 від 28.12.2002 р. “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні”;

- включення до Реєстру галузевих нововведень 2006 року (випуск №24-25, реєстр №166/25/06) функціональної моделі сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету та завдання дослідження, розроблено його програму, обрано методи дослідження, здійснено збір та викопіювання первинної документації, проведено комплексну оцінку обсягів та ефективності надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню на сучасному етапі, розроблено анкети “Анкета вивчення доцільних обсягів надання акушерсько-гінекологічної допомоги сімейним лікарем”, “Анкета вивчення доцільних обсягів і термінів презентації показників моніторингу та оцінки стану репродуктивного здоров'я, діяльності закладів сімейної медицини з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю”, “Анкета вивчення задоволеності населення послугами лікувально-профілактичних закладів та ставлення до різних форм медичної допомоги” та проведено соціологічні дослідження, удосконалено систему інформаційного забезпечення аналізу та комплексної оцінки обсягів, якості та ефективності діяльності сімейного лікаря з надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню, статистично опрацьовано зібраний матеріал, здійснено експертну оцінку щодо визначення функцій сімейного лікаря з надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги.

Особисто автором сформульовано основні положення, висновки та рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сімейна медицина: досягнення і перспективи” (Харків, 2002), науково-практичній конференції: “Демографічна та медична статистика України у XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці” (Київ, 2004), Колегії МОЗ України, присвяченій сімейній медицині (м. Комсомольск, 2004), Нараді МОЗ України з питань впровадження сучасних технологій в охороні здоров'я дітей і матерів (Київ, 2005), розширеному засіданні Асоціації акушерів-гінекологів Київської області (Київ, 2005), ІІ з'їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (Харків, 2005), засіданнях вченої ради Українського інституту громадського здоров'я (Київ, 2002,2003,2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових статей, з яких 4 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 публікацій у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 140 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду наукової літератури, програми, методів і обсягів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, ілюстрована 22 таблицями та 22 рисунками в основному тексті, 9 додатками. Список використаної літератури містить 191 наукових джерел, у тому числі 45 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Досягнення мети дослідження вимагало розробки спеціальної програми, складеної з використанням системного підходу. Характерною її особливістю стало проведення дослідження за чотирма етапами, кожен з яких включав конкретні завдання з їх переходом до наступного етапу, що забезпечувало системність дослідження, оскільки дані, надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини з використанням нових організаційних технологій.

Перший етап присвячений аналізу надання акушерсько-гінекологічної допомоги сімейними лікарями в Україні у порівнянні з зарубіжними країнами. За результатами аналізу були визначені основні напрямки нашого дослідження.

Другий етап передбачав комплексну оцінку обсягів та адекватності надання амбулаторно-поліклінічної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю на основі вивчення звітних форм державної та галузевої статистики МОЗ України за 1999-2004 рр. (24 одиниці) та оперативних даних МОЗ України з питань виконання національних і комплексних міжгалузевих програм з охорони материнства і дитинства; причин звернень жіночого населення до акушерів-гінекологів та обсягу діагностики останніми первинних захворювань у жінок (18028 одиниць); готовності жіночого населення до необхідності проведення реформ в охороні здоров'я та впровадження різних форм медичної допомоги (479 анкет); існуючого інформаційного забезпечення первинної ланки акушерсько-гінекологічної допомоги (453 анкети).

Це дозволило на третьому етапі науково обґрунтувати та розробити систему надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах сімейної медицини з визначенням функцій сімейного лікаря, системи взаємодії його з закладами охорони здоров'я, вивченням ставлення медичних працівників до функцій сімейного лікаря (445 анкет) та їх експертною оцінкою (31 експерт).

За програмою дослідження, що є його особливістю, передбачалось не тільки отримання результатів, їх наукова оцінка та обґрунтування запропонованої системи, але й одночасне її впровадження - апробація системи та оцінка ефективності, що було виконано на четвертому етапі дослідження.

Апробація запропонованої системи та окремих її функціональних і медико-організаційних елементів проводилась на базах 50-ти амбулаторій сімейного лікаря Волинської, Полтавської, Харківської та Львівської областей. Дані території характеризуються різним рівнем економічного розвитку, стану навколишнього середовища, структурою мережі лікувально-профілактичних закладів, у тому числі сімейної медицини, та кадровим потенціалом. Такий вибір територій був свідомим і застосовувався для доведення універсальності пропонованої системи та окремих її елементів.

У дослідженні застосовано методи системного підходу, експертних оцінок, медико-соціологічний, статистичний, аналітико-логістичний. В роботі використані відносні і середні величини, коефіцієнт варіації.

Основні результати дослідження. В структурі населення України жінки складають 54,2%. Ретроспективним аналізом стану надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню встановлено поступальну переорієнтацію її на впровадження сучасних медико-організаційних технологій, у тому числі і засади сімейної медицини. У 2004 році в закладах охорони здоров'я працювало 3791 сімейний лікар. Нормативно-правовими документами, зокрема наказом МОЗ України від 28.12.2002р. “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні”, передбачено впровадження принципів акушерсько-гінекологічної допомоги, орієнтованої на участь сім'ї.

Основними напрямами роботи амбулаторної ланки акушерсько-гінекологічної служби є профілактичні заходи, які забезпечуються щорічними оглядами жіночого населення, раннім охопленням вагітних диспансерним наглядом, запобіганням незапланованої вагітності. Профілактичними оглядами з цитологічним дослідженням охоплюється лише 50-60% жінок віком 18 років і старших.

Незважаючи на позитивну динаміку, недостатнім залишається своєчасне, в перші 12 тижнів вагітності, охоплення вагітних диспансерним наглядом (79,5% у 1999р. і 87,3% у 2004р.) та оглядами терапевта (77,6% у 1999р. і 86,9% у 2004р.). Доцільність посилення уваги до організації цієї роботи зумовлена значною частотою екстрагенітальних захворювань вагітних з негативною динамікою, зокрема хвороб сечостатевої системи (11,4 на 100 вагітних у 1999р. і 16,5 у 2004р.) та пізніх токсикозів (7,8 і 10,4 відповідно). Підтверджена необхідність більш повного охоплення вагітних дворазовим ультразвуковим дослідженням (83,4% у 1999 р. і 86,5% у 2004р.), що ілюструється високим рівнем захворюваності немовлят природженими вадами розвитку (22,9 на 1000 живонароджених у 2004 р.).

Виявлена також і висока частота невиношуваності (6,7% у 2004 р.), яка суттєво впливає на рівень плодово-малюкових втрат.

Результати аналізу дозволили дійти висновку, що реально вплинути на підвищення ефективності надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню, поліпшення та розширення доступності медичної допомоги при збереженні її якості можливо при широкому залученні до її виконання сімейних лікарів.

Результати проведеного згідно з програмою комплексного дослідження аналізу причин звернень жіночого населення до акушерів-гінекологів свідчать, що в базових жіночих консультаціях на одну лікарську посаду припадає в середньому 3,985 тис. жіночого населення віком 15 років і старших при встановленому наказом МОЗ України від 23.02.2000 р. №33 “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я” нормативі 3,3 тис. жінок на 1 посаду акушера-гінеколога. В структурі звернень жінок до жіночих консультацій м. Києва та Київської області 62,8±0,1% становлять профілактичні огляди. Серед причин звернень з приводу хвороб 63,8±0,4% становили відвідування з приводу хвороб сечостатевої системи.

Встановлено, що загальний діапазон діагностики вперше виявлених захворювань у жінок, що опікуються базовими жіночими консультаціями, становив 117 хвороб по м. Києву та 95 хвороб по Київській області за 4-ма класами захворювань. Аналіз структури вперше виявлених захворювань жіночого населення засвідчив, що найчастіше акушерами-гінекологами виявлялись хвороби сечостатевої системи (59,1±0,4%), хвороби, які виникли під час вагітності, пологів та післяпологового періоду та ускладнювали їх (22,8±0,3%) та новоутворення жіночих статевих органів (15,0±0,3%).

Методичні підходи щодо обґрунтування перерозподілу обсягів медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю між акушерами-гінекологами та сімейними лікарями та визначення ступеню участі останніх у наданні різних її видів включали проведення розмежування медичних заходів (профілактичних, діагностичних, лікувальних) з кожної нозології в залежності від об'єму та рівня спеціальних знань, вмінь, навичок сімейного лікаря необхідних для їх виконання та обладнання для їх надання. Проведене розмежування дало змогу виділити і згрупувати медичні заходи акушерсько-гінекологічного профілю, які можуть виконуватися сімейним лікарем самостійно, за консультацією акушера-гінеколога та послуг, які доцільно передати безпосередньо акушеру-гінекологу.

Встановлено, що самостійно сімейний лікар може виконувати профілактичні заходи, а саме: проводити роботу з питань формування здорового способу життя, статевого виховання, профілактику захворювань, що передаються статевим шляхом, проводити профілактичні огляди жінок, навчати сучасним методам планування сім'ї та ін. З лікувально-діагностичних заходів для самостійної роботи сімейний лікар може забезпечити проведення зовнішнього акушерсько-гінекологічного та бімануального обстежень органів малого тазу, проведення діагностики вагітності з визначенням її терміну, діагностики та лікування неускладненої екстрагенітальної патології.

Крім того, сімейний лікар може виконувати певний обсяг лікувально-діагностичних заходів з обов'язковою консультацію акушера-гінеколога, а саме: проведення оцінки стану плода, діагностики та надання первинної лікарської допомоги при легких формах запальних захворювань та розладів жіночих статевих органів, динамічного нагляду породіль у післяпологовому періоді та ін.

В той же час, під наглядом акушера-гінеколога повинно залишатися надання медичної допомоги при маткових кровотечах, гострих запальних захворюваннях статевих органів.

Отримані дані були покладені в основу розробки функцій сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю з послідуючим вивченням ставлення до них акушерів-гінекологів і сімейних лікарів та проведенням експертного опитування науковців і головних спеціалістів.

Дані проведеного медико-соціологічного дослідження підтвердили доцільність передачі сімейному лікарю заходів профілактичної спрямованості (89,8±1,4%), у тому числі профілактичних оглядів жіночого населення, навчання членів сім'ї вагітної особливостям їх поведінки під час вагітності та пологів, своєчасного виявлення вагітних та динамічного нагляду за ними тощо. Передачу сімейному лікарю лікувально-діагностичних заходів переважна більшість респондентів (58±2,2%) вважають доцільною лише з обов'язковою консультацією акушера-гінеколога. Застережливе ставлення спеціалістів (44,3±3,5% позитивних відповідей) виявлено до надання сімейним лікарем первинної лікарської допомоги при маткових кровотечах, травмах статевих органів, невиношування вагітності. Аналіз відповідей респондентів свідчить про однозначність ставлення сімейних лікарів і акушерів-гінекологів до передачі сімейному лікарю різних функцій з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю. Однак, встановлено більш застережливе ставлення до передачі сімейному лікарю цих функцій сімейних лікарів з більш високою кваліфікацією (тих, що мають першу і вищу атестаційну категорію) і акушерів-гінекологів, що мають другу атестаційну категорію або не атестовані.

Результати соціологічного дослідження стосовно доцільності передачі сімейному лікарю функцій з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю підтверджені даними експертного опитування науковців, головних спеціалістів з визначенням ступеню узгодженості за коефіцієнтом варіації (Cv). Оцінка обробки експертних даних засвідчила середній ступінь узгодженості стосовно доцільності передачі сімейному лікарю профілактичних заходів та надання первинної лікарської допомоги при невідкладних станах (13,5±9,1%-19,9±9,7%) і низьку ступінь (24,4±11,5%-45,0±12,1%) стосовно проведення діагностичних і лікувальних заходів. Стосовно доцільності передачі функцій з надання первинної лікарської допомоги при невідкладних станах думки експертів розділились. Коефіцієнт варіації думок науковців має середній ступінь узгодженості (19,9±9,7%), а головних спеціалістів - низький (37,2±12,9%).

Результати отриманих під час розмежування функцій, соціологічного дослідження і експертного опитування дозволили розробити перелік функцій сімейного лікаря з надання первинної медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю.

За даними результатів дослідження встановлено, що з урахуванням структури захворюваності жіночого населення, профілактичних і лікувально-діагностичних заходів, сімейному лікарю можна передати до 52% послуг акушерсько-гінекологічного профілю, в тому числі до 36% профілактичних і до 16% лікувально-діагностичних заходів.

Результати досліджень стали підставою для розробки рекомендацій в якості найбільш прийнятних функцій сімейного лікаря з надання акушерсько-гінекологічної допомоги, які затверджені наказом МОЗ України № 503 від 28.12.2002 р. “Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні”.

Встановлено, що потребує посилення і система інформаційного та організаційно-методичного забезпечення аналізу діяльності сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю. Розроблено систему аналізу діяльності сімейного лікаря з надання медичної допомоги за спеціальністю “Акушерство і гінекологія”, яка може бути впроваджена для оцінки діяльності закладів сімейної медицини на регіональному та державному рівнях.

Результати соціологічних досліджень серед медичних працівників підтвердили доцільність включення в систему комплексної оцінки набору показників, що характеризують стан здоров'я жінок та діяльність закладів сімейної медицини з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю та періодичності їх презентації (89±0,4%).

Соціологічне дослідження для визначення ставлення жіночого населення до доступності та задоволеності останнього медичними послугами і переорієнтації акушерсько-гінекологічної служби на нові форми роботи, в тому числі і на засади загальної практики-сімейної медицини засвідчило достатню готовність жіночого населення до проведення реформ в охороні здоров'я (70,4±3,1%) і дозволило вивчити та оцінити “очима пацієнтів” недоліки та невирішені питання стосовно стану організації та якості надання медичної допомоги населенню на догоспітальному етапі в сучасних умовах.

Пацієнти достатньо високо оцінюють медичні послуги: 41,0±5,1% були цілком задоволені ними, 39,3±5,1% - певною мірою. Більш високу задоволеність жінок медичною допомогою (60±4,3%) зареєстровано у сімейних амбулаторіях, що може свідчити про їх бажання обслуговуватися у сімейних лікарів.

Виявлено, що серед негативних явищ в роботі амбулаторно-поліклінічної ланки охорони здоров'я провідні місця займають незадовільні взаємовідносини з медичним персоналом (33,6±4,0%), зокрема недостатня увага їх до респондентів, черги на прийом (32,5±4,0%), несвоєчасне і неповне обстеження (22,0±3,5%), нераціональний графік роботи закладу (21,3±3,5%). На думку пацієнтів, негативні явища в роботі амбулаторної ланки значним чином зумовлені відсутністю належних взаємовідносин з профільними спеціалістами, труднощами запису на прийом до останніх, чергами на прийом як до дільничного лікаря, так і до спеціалістів.

Обґрунтування функцій сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю стало підставою для розробки принципово нової системи надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги за засадах сімейної медицини Перевагою запропонованої системи надання сімейним лікарем первинної акушерсько-гінекологічної допомоги є включення до неї елементів чіткої взаємодії сімейного лікаря з спеціалістами лікувально-профілактичних закладів, видів медичних послуг, які сімейний лікар може надавати самостійно, з обов'язковою консультацією акушера-гінеколога, з наступною передачею під нагляд фахівця-акушера-гінеколога при виконанні профілактичних, лікувально-діагностичних заходів. Невід'ємною складовою діяльності сімейного лікаря в системі загальної практики-сімейної медицини стало його інформаційне забезпечення згідно розробленої для цих цілей форми.

Впровадження запропонованої системи на базі амбулаторій сімейного лікаря сприяло розширенню доступності медичних послуг жіночому населенню при збереженні їх якості.

Встановлено, що сімейні лікарі досліджуваних закладів сімейної медицини забезпечують виконання частини функцій акушерсько-гінекологічного профілю: на достатньому рівні проводять роботу з питань більш повного в порівнянні з акушерами-гінекологами охоплення онкопрофоглядами жінок (78,7±0,1% та 58,4%) та своєчасного, в перші 12 тижнів вагітності, виявлення вагітних з забезпеченням динамічного нагляду за ними (91,7±0,5% та 85%). За розрахунковими даними переорієнтація акушерсько-гінекологічної служби на засади загальної практики-сімейної медицини дозволить розвантажити акушерів-гінекологів від тих видів роботи, які з успіхом можуть бути виконані сімейними лікарями і тим самим, за рахунок вивільненого часу, надати можливість охопити спеціалізованою кваліфікованою акушерсько-гінекологічною допомогою значно більшу частку жіночого населення (до 7,6 тис. при існуючих штатних нормативах 3,3 тис.).



ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено невідповідність існуючої системи надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги в умовах загальної практики-сімейної медицини, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової системи яка довела свою медичну та соціальну ефективність.

1. Встановлено неповне охоплення жіночого населення щорічними онкопрофілактичними оглядами (50-60%), недостатнє охоплення вагітних своєчасним медичним наглядом (79,5% у 1999р і 87,3% у 2004р.) та оглядами терапевта (77,6% у 1999р. і 86,9% у 2004р.). Збільшились показники екстрагенітальної захворюваності вагітних та патології вагітності, зокрема хвороб сечостатевої системи (11,4 на 100 вагітних у 1999р. і 16,5 у 2004р.) та пізніх токсикозів (7,7% у 1999р. до 10,4 у 2004 р.).

2. Аналіз причин звернень жіночого населення до акушерів-гінекологів дозволив встановити, що 62,8±0,1% з них припадає на профілактичні огляди. Серед причин звернень з приводу захворювань 63,8±0,4% становили відвідування з приводу хвороб сечостатевої системи. В структурі захворюваності в умовах жіночих консультацій провідні місця займають хвороби сечостатевої системи (59,1±0,4%), хвороби, які виникли під час вагітності, пологів та післяпологового періоду та ускладнювали їх (22,8±0,3%) та новоутворення жіночих статевих органів (15,0±0,3%).

3. В основу розробки функцій сімейного лікаря з надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги покладено розмежування медичних заходів (профілактичних, діагностичних, лікувальних) із кожної нозології залежно від необхідних для їх виконання знань, вмінь, навичок з визначенням можливості передачі частини їх сімейному лікарю.

4. Аргументовано доцільність передачі сімейному лікарю розроблених функцій з надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги за результатами проведеного соціологічного дослідження серед акушерів-гінекологів і сімейних лікарів та експертного опитування науковців і головних спеціалістів. Встановлено однозначне ставлення акушерів-гінекологів та сімейних лікарів до передачі останніми заходів профілактичної спрямованості (89,8±1,4%), доцільність передачі сімейному лікарю лікувально-діагностичних заходів з наступною консультацією акушера-гінеколога (58,0±2,2%) та застережливе відношення до надання первинної лікарської допомоги при невідкладних акушерських станах (44,3±3,5%).

Виявлена співмірність даних соціологічного дослідження та експертного опитування головних спеціалістів і науковців.

5. Встановлено, що лише 41,0±5,1% жінок задоволені медичними послугами на догоспітальному етапі. Більш високу задоволеність жінок медичними послугами зареєстровано у сімейних амбулаторіях (60±4,3%). Виявлено, що серед негативних явищ у роботі догоспітальної ланки охорони здоров'я провідні місця займають незадовільні взаємовідносини з медичним персоналом (33,6±4,0%), в тому числі і недостатня його увага до респондентів, черги на прийом (32,5±4,0%), несвоєчасне і неповне обстеження (22,0±3,5%), нераціональний графік роботи закладу (21,3±3,5%).

6. Удосконалено систему інформаційного забезпечення аналізу діяльності закладів сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги. Визначено та підтверджено даними соціологічного дослідження серед медичних працівників (89,0±0,4% позитивних відповідей) основний набір показників, що характеризують стан здоров'я жінок та діяльність закладів сімейної медицини з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю та періодичності їх презентації.

7. Отримані результати стали підставою обґрунтування надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги в системі загальної практики-сімейної медицини, в основу якої покладено принципи системності та функціональної єдності: медико-організаційні технології сімейного лікаря - інформативні індикатори діяльності закладів сімейної медицини - взаємодія сімейного лікаря із спеціалістами закладів охорони здоров'я.

8. Доведено медичну та соціальну ефективність якісно нової системи. За даними проведених досліджень та розрахунків впровадження цієї системи дозволяє передати сімейному лікарю до 52% послуг акушерсько-гінекологічного профілю, в тому числі до 36% профілактичних і до 16% лікувально-діагностичних заходів, що дозволить розвантажити акушерів-гінекологів від тих видів роботи, які з успіхом можуть бути виконані сімейними лікарями і тим самим, за рахунок вивільненого часу, надати можливість охопити спеціалізованою кваліфікованою акушерсько-гінекологічною допомогою значно більшу частку жіночого населення (до 7,6 тис. при існуючих штатних нормативах 3,3 тис.).

Практичні рекомендації

1. Міністерству охорони здоров'я України:

1.1 Продовжити роботу з реструктуризації акушерсько-гінекологічної служби на первинному та вторинному рівнях системи охорони здоров'я з урахуванням розроблених функцій сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю.

1.2 Впровадити удосконалену систему інформаційного забезпечення аналізу діяльності закладів сімейної медицини з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю.

2. Регіональним управлінням охорони здоров'я: впровадити функції сімейного лікаря з надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги у діяльність закладів сімейної медицини.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Лесовська С.Г. Про стан надання акушерсько-гінекологічної допомоги сімейними лікарями (огляд літератури)// Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України.- 2004.- №2.- С.52-58.

2. Дудіна О.О., Жилка Н.Я., Піотрович Л.М., Лесовська С.Г. Основні результати діяльності акушерсько-гінекологічної служби України у 2003 році (ситуаційний аналіз)// Здоровье женщины.- 2004.- №3(19).- С.9-19.

3. Піотрович Л.М., Дудіна О.О., Латишев Є.Є., Лесовська С.Г. Методичні підходи до розробки показників та критеріїв оцінки надання сімейними лікарями медичної допомоги населенню акушерсько-гінекологічного профілю// Буковинський медичний вісник.-2005.- №3.- С.170-173.

4. Пономаренко В.М., Лесовська С.Г., Курчатов Г.В. Методика формування систематизованого набору показників для аналізу та комплексної оцінки обсягів, якості та ефективності діяльності сімейного лікаря з надання акушерсько-гінекологічної допомоги// Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2005.- №.4.- С.39-47.

В інших наукових виданнях:

1. Дудіна О.О., Моісеєнко Р.О., Іркіна Т.К., Лесовська С.Г. Репродуктивне здоров'я українських жінок// Стан репродуктивного здоров'я в Україні та шляхи його покращення: Зб. наук. пр.- К., 2002.- С.124-128.

2. Гойда Н.Г., Дудіна О.О., Іркіна Т.К., Лесовська С.Г. Репродуктивне здоров'я населення України// Стан здоров'я населення України та діяльність медичної галузі. 2001 р.- К., 2002.- С.119-128.

3. Пономаренко В.М., Дудіна О.О., Лесовська С.Г. До проблеми переорієнтації акушерсько-гінекологічної допомоги на первинну медико-санітарну допомогу на засадах сімейної медицини// Сімейна медицина - досягнення і перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (17-18 жовтня 2002 р.).- Київ-Харків, 2002.- С.115-116.

4. Моісеєнко Р.О., Дудіна О.О., Піотрович Л.М., Жилка Н.Я., Лесовська С.Г., Педан В.Б. Характеристика діяльності акушерсько-гінекологічної та педіатричної служб// Стан здоров'я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров'я. 2001 р. - К., 2003.- С.345-398.

5. Дудіна О.О., Лесовська С.Г. Застосування методів експертних оцінок для визначення функцій сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю// Демографічна та медична статистика України у XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці: Матеріали конференції .- Київ, 2004.- С. 135-138.

6. Дудіна О.О., Лесовська С.Г. Діяльність закладів сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги// Міжнародний медичний журнал: Матеріали ІІ з'їзду лікарів загальної (сімейної) практики України (25-26 жовтня 2005р.). - Харків, 2005.- С. 88.

7. Дудіна О.О., Моісеєнко Р.О., Піотрович Л.М., Бринь В.В., Лесовська С.Г. Стан і проблеми медичного обслуговування жіночого та дитячого населення// Стан здоров'я населення та результати діяльності системи охорони здоров'я в Україні. 2004 р. - К., 2006.- С.256-313.

8. Дудіна О.О., Жилка Н.Я., Лесовська С.Г. Здоров'я жінок// Стан здоров'я населення та результати діяльності системи охорони здоров'я в Україні. 2004 р. - К., 2006.- С.95-111.

Размещено на Allbest.ru