Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

донецький державний медичний унІверситет ім. м. горького

науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпечення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх реабілітації

4.01.10 - педіатрія

ГОНЧАРОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Донецьк - 2007



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Єршова Ірина Борисівна,

Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідуюча кафедрою педіатрії з дитячими інфекціями

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Прохоров Євген Вікторович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри педіатрії.

доктор медичних наук, професор

Чернишова Людмила Іванівна,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

завідуюча кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології.

Провідна установа:

Відділення неврології Державної установи “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “_23_” _травня_2007 р. о _14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при НДІ медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, 16)

Автореферат розісланий “_23_” __квітня_2007 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М.Долгошапко.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. До сьогоднішнього часу в Україні серед дітей залишається високим показник захворюваності на нейроінфекції, питома вага котрих в загальній структурі патології нервової системи складає 34,0 % - 38,0% (Л.І. Чернишова, 2003, С.О. Крамарєв, 2004). Поряд з високим рівнем летальності (Л.Р. Шостакович-Корецька, 2004, Л.А. Дзяк, 2004), у 35,5% випадків захворювання на гостру нейроінфекцію відмічаються різноманітні наслідки у вигляді характерних функціональних та (або) органічних уражень з боку центральної нервової системи (С.О. Крамарів, Л.В. Закордонець, 2004).

Тяжкість перебігу гострої нейроінфекції, висока частота ускладнень, в тому числі, ведучих до інвалідизації дітей, дуже часта резистентність до традиційної терапії, значний економічний збиток, пов'язаний з лікуванням та реабілітацією хворих, визначають не лише медичну, але й соціальну значущість проблеми (О.І. Маслова, 1999). Разом з тим, незважаючи на досягнені успіхи у вивченні питань патогенезу, діагностики, лікування та реабілітації дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію, наслідки захворювання залишаються невтішними.

Низкою досліджень встановлено, що гострий та ранній період відновлювання гострої нейроінфекції у дітей супроводжуються порушеннями механізмів регуляції імунної відповіді, процесів перекисного окислення ліпідів та факторів антиоксидантного захисту і кисневозалежного енергозабезпечення, зниженням вмісту в тканинах мозку макроергічних сполук і т.п (В.І Шуляк, 2003, С.О. Крамарєв, 2004). Між тим, залишаються недостатньо вивченими питання щодо частоти реєстрації, характеру та ролі зсувів нейрогуморального статусу, а також вітамінного забезпечення в загальній складній концепції патогенезу гострих менінгітів та менінгоенцефалітів у дітей. Перш за все це стосується вивчення змісту ендогенних опіоїдних нейропептидів та нейровітамінів, так як на їх дисбаланс особливо реагує ЦНС з послідовним порушенням її функціонування (Н.В. Скрипченко та співавт., 2006).

Слід вважати, що дослідження подібних невивчених патогенетичних механізмів гострої нейроінфекції у дітей, в т.ч. в періоді відновновлювання з послідовним виконанням відповідної корекції дозволить зменшити частоту ускладнень, знизити відсоток інвалідизації та, відповідно, покращити якість життя пацієнтів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету “Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресогенних факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дизадаптаційних відхилень” (державний реєстраційний № 014U004308). Автор була співвиконавцем даної теми.

Мета дослідження. Знизити частоту та вираженість функціональних та органічних психоневрологічних порушень у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію, шляхом удосконалення реабілітаційних заходів.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити частоту та характер наслідків (функціональних порушень та органічних ускладнень) перенесеної гострої нейроінфекції у дітей.

2. Встановити фактори ризику, що визначають розвиток несприятливих наслідків менінгіту та менінгоенцефаліту на основі вивчення анамнестичних даних та особливостей клініко - лабораторних проявів гострого періоду захворювання.

3. Надати характеристику психоневрологічного статусу дітей у період відновлювання перенесеної гострої нейроінфекції.

4. Вивчити показники імунологічного статусу у дітей в періоді відновлювання гострого менінгіту та менінгоенцефаліту.

5. Оцінити рівень опіоїдних нейропептидів: - бета-ендорфіну, мет-енкефаліну у дітей у період відновлювання гострої нейроінфекції в залежності від характеру функціональних порушень та органічних ускладнень.

6. Вивчити особливості нейровітамінного забезпечення дітей у відновлювальному періоді гострої нейроінфекції в залежності від характеру наслідків.

7. На основі встановлених клініко-імунологічних, біохімічних (нейрогуморальний статус, нейровітамінне забезпечення) даних і їх взаємозв'язків, розробити та оцінити ефективність методів корекції розладів шляхом додаткового включення до комплексу реабілітаційних заходів препаратів “Ноофен” і “Нейрон” та ноотропної дієти.

Об'єкт дослідження - функціональні порушення та органічні психоневрологічні ускладнення, пов'язані з перенесеною гострою нейроінфекцією у дітей віком від 1 місяця до 16 років.

Предмет дослідження - психоневрологічний і імунний статус, нейрогуморальне та В-вітамінне забезпечення, засоби корекції нейрогуморального дисбалансу і нейровітамінного дефіциту.

Методи дослідження - загальноклінічні, клініко-психологічні, імунологічні, біохімічні, радіоімунні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Представлено аналіз частоти реєстрації та характеру різноманітних наслідків гострої нейроінфекції в залежності від етіологічного фактора, преморбідного фону та віку дітей.

Визначені особливості психоневрологічного статусу у дітей в різні терміни відновлювального періоду гострого менінгіту та менінгоенцефаліту.

Вивчені особливості імунологічного стану у дітей у періоді відновлювання гострої нейроінфекції в залежності від характеру функціональних порушень та органічних ускладнень.

Вперше вивчені вміст опіоїдних пептидів у періоді відновлювання пацієнтів з наслідками гострої нейроінфекції.

Вперше вивчено стан В-вітамінного забезпечення у дітей в різні терміни відновлювального періоду після перенесеного гострого менінгоенцефаліту та менінгіту. менінгіт нейроінфекція імунологічний

Вперше, з урахуванням встановлених патогенетичних механізмів обґрунтовано методи ефективної реабілітації дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію.

Практичне значення отриманих результатів. Оцінка преморбідного фону, особливостей клініко-лабораторних прояв та перебігу гострого періоду менінгіту та менінгоенцефаліту у дітей дозволили встановити причинно-значущі фактори ризику розвитку функціональних порушень та органічних ускладнень.

Вивчення особливостей психоневрологічного статусу, вмісту опіоїдних пептидів та нейровітамінного забезпечення у дітей в різні терміни відновлювального періоду можуть бути використані для оцінки тяжкості наслідків пов'язаних з перенесеним гострим менінгітом та менінгоенцефалітом.

Характер нейрогуморальних зсувів та особливостей нейровітамінного забезпечення визначають доцільність використання корекції подібних порушень у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію.

Встановлена ефективність розробленого методу корекції виявлених змін нейрогуморального статусу та В-вітамінного забезпечення шляхом додаткового включення нейрометаболічних препаратів “Нейрон” і “Ноофен” та ноотропної дієти.

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність дитячої поліклініки № 2 ЦМКЛ № 1 м. Донецька, дитячої міської клінічної лікарні № 1 м. Донецька, дитячої міської лікарні № 5 м. Києва, міської дитячої поліклініки № 13 м. Харкова, дитячої міської клінічної лікарні № 2 м. Дніпропетровська, дитячої клінічної лікарні № 1 м. Полтави, дитячої богатопрофільної лікарні № 3 м. Луганська, дитячої міської клінічної лікарні № 1 м. Маріуполя.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Самостійно проведено інформаційно-патентний пошук за проблемою, що вивчалась. Складено аналітичний огляд літератури на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури. Визначені основні напрямки наукової та практичної дії дослідження.

В умовах поліклініки самостійно проведено клінічне обстеження дітей, які перебували у періоді відновлювання гострого менінгіту та менінгоенцефаліту.

Здобувачем особисто проведено аналіз структури наслідків гострої нейроінфекції в залежності від віку пацієнтів, виду збудника, особливостей клінічного перебігу. Вивчення психоневрологічного статусу та тестування пацієнтів проведені самостійно. Безпосередню участь автор прийняла у виконанні імунологічних та біохімічних досліджень. Здобувачем самостійно проведено оцінку ефективності розробленої комплексної терапії з урахуванням клінічних проявів, динаміки показників імунного та нейрогуморального статусів, а також вітамінного забезпечення у дітей з функціональними порушеннями та органічними ускладненнями гострої нейроінфекції.

Здобувачем особисто сформована комп'ютерна база даних та проведено статистичний аналіз отриманих результатів з представленням висновків та розробкою практичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: "Імунологія сьогодні" (Київ, 2002), 13-й науково-практичній конференції „Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії" (Луганськ, 2002), на VІІІ конгресі педіатрів Росії „Сучасні проблеми профілактичної педіатрії" (Москва, 2003), на ювілейній конференції, присвяченій 10-річчю Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2004); ІV, V, VІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Актуальні питання дитячої кардіоревматології" (Євпаторія, 2004, 2005, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М.Горького „Внутрішньоклітинні інфекції і стан здоров'я дітей у ХХІ столітті" (Донецьк, 2005), на обласних науково - практичних конференціях педіатрів, дитячих неврологів м. Донецьк (2001, 2003, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 праць, з них 8 у фахових журналах, що рекомендовані ВАК України, 3 роботи виконано самостійно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Текстова частина викладена на 155 сторінках. Літературний покажчик містить 298 найменувань (з них 213 вітчизняних та 85 іноземних), які займають 29 сторінки. Робота ілюстрована 33 таблицями та 24 рисунками.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для рішення поставленої мети та задач, в період з 1999 по 2005 рр. проведено обстеження та спостереження за 128 дітьми віком від 1 місяця до 16 років, які перенесли гостру нейроінфекцію у вигляді менінгіту та менінгоенцефаліту. Подальше, протягом двох років спостереження та обстеження пацієнтів здійснювалось в умовах дитячої поліклініки ЦМКЛ № 1 м. Донецька. Контрольну групу склали 130 здорових однолітків.

Катамнестичне спостереження проводилось на протязі двох років після захворювання.

Імунологічні дослідження проводили за допомогою цитотоксичного тесту з використанням моноклональних антитіл: CD₃, CD₄, CD₈, CD₄/CD₈, CD₂₂ фірми "Ortho Diagnostic Systems Inc" (СШA) у відповідності з методичними рекомендаціями „Цитотоксичний метод для визначення субпопуляцій Т-клітин моноклональними антитілами" Х.М. Векслер (1987), в модифікації В.М. Фролова та співавт. (1989). Рівень ААТ до ФРН в сироватці крові визначали за методою Т.П. Клюшник і І.Л. Туркова (1999).

Вміст ФНП-б в сироватці крові визначали методом твердофазного ІФА за допомогою стандартних тест-систем виробництва Інституту “особенно чистых биопрепаратов” (Санкт Петербург). Вміст IЛ-1 в, ІЛ-4, ФНП-б, в сироватці крові визначали методом ІФА за допомогою наборів реагентів "Протеиновый контур" (Санкт-Петербург).

Вміст опіоїдних пептидів визначали на основі вивчення рівня бета-ендорфіну, мет-енкефаліну методом радіоімунного аналізу з використанням комерційних тест-наборів фірми DRG (виробництва США). Дослідження В-вітамінного забезпечення проводили шляхом визначення вмісту піридоксальфосфату, транскетолази та вивчення тіаміндифосфат - ефекту в сироватці крові.

Поряд із загальноклінічними, лабораторними, в т.ч. імунологічними та біохімічними дослідженнями, проводилась оцінка психоневрологічного статусу, за показаннями виконувались ЕЕГ (ЕЕГ-картування) та РЕГ, Ехо-Ес, УЗДГ, НСГ, КТ головного мозку, ЕМГ, МРТ головного мозку, КІГ. Здійснювались консультації офтальмолога, отоларинголога, при необхідності - психолога. Всім дітям проводилась оцінка психологічного статусу, а дітям першого року життя - психомоторного розвитку за методою А.С. Петрухіна та О.В. Баженової (2000).

Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики (Е.В. Гублер, 1990) з обчисленням середнього арифметичного значення М, середньої похибки середнього арифметичного значення m, критерію вірогідності t, значення вірогідності Р, коефіцієнта кореляції r. Статистична обробка проводилась за допомогою пакету аналізу програм “Statistica for Windows. Version 5.0” и “SPSS for Windows. Release 8.0”.Для досягнення однорідності в групах була використана проста рандомізація із застосуванням таблиці випадкових чисел (Зосімов А.М., Голік В.П., 2005).

Результати досліджень та їх обговорення. Серед обстежених пацієнтів збудник захворювання встановлено у 45 дітей з гнійним (64,3%) та у 31 - з серозним менінгітом (53,4%). Серед гнійних менінгітів у 17 випадках (37,8%) природа виявилась менінгококовою, у 10 (22,2%) - стрептококовою, у 9 (20,0%) - стафілококовою, у 2 випадках (4,4%) - сальмонельозною, в одному (2,2%) ентеробактеріальною. У 6 дітей (13,3%) менінгіт був викликаний гемофільною паличкою.

Порівняльний аналіз особливостей клінічного перебігу періоду відновлення гострого менінгіту та менінгоенцефаліту (гнійний, серозний) у дітей різних вікових груп показав, що характер функціональних порушень та органічних ускладнень з боку ЦНС знаходиться в прямій залежності від тяжкості гострого періоду нейроінфекції, типу її збудника та віку хворої дитини.

Серед несприятливих факторів, які мали вплив на розвиток та тяжкість перебігу гострої нейроінфекції у обстежених дітей, особливе значення мають прееклампсія та загроза переривання вагітності (29,7 %), перінатально-гіпоксичні ураження ЦНС (52,4 %), затримка статомоторного розвитку (36,7 %), черепно-мозкова травма (36,8 %), обтяжений преморбідний фон у дитини (28,7 %), а також порушення соціально-побутових та гігієнічних умов (18,8 %).

В процесі дослідження ми орієнтувались на схему розподілу дітей в залежності від тяжкості функціональних порушень та органічних ускладнень зі сторони ЦНС внаслідок перенесеної гострої нейроінфекції (табл. 1).

Матеріали таблиці свідчать, що при виписки із стаціонару у більшості дітей (91,4%) мали місце ті чи інші відхилення з боку психоневрологічного статусу у вигляді функціональних порушень та органічних ускладнень.

Таблиця 1. Частота та характер наслідків менінгіту та менінгоенцефаліту у обстежених дітей

Характер та ступінь порушень	Абс.	%
функціональні - легкі порушення:
– церебрастенічний синдром	75	58,6
мінімальна дисфункція мозку: - з синдромом дефіциту уваги	47	36,7
- з синдромом гіперактивності	42	32,8
порушення середньої тяжкості:
порушення психічного розвитку: – порушення формування мовних функцій	58	45,3
– порушення розвитку шкільних навичок	45	35,2
– порушення розвитку моторних функцій	38	29,7
субкомпенсована гідроцефалія	29	22,7
вегетативні дисфункції: – астеновегетативний синдром	32	25,4
– вегетовісцеральний синдром	17	13,3
– неврозоподібний синдром	27	21,1
– синдром гіпоталамічних дисфункцій	6	4,6
психосиндром органічного ґенезу	4	2,4
органічні - тяжкі порушення:
з пірамідною недостатністю	38	29,7
декомпенсована гідроцефалія	2	1,6
епілепсія, епісиндром	21	16,4
нейросенсорна туговухість, глухота	6	4,7
Вогнищеві органічні порушення ЦНС	9	7,0

Переважали легкі та середньої тяжкості порушення. При цьому превалювали ЦАС (58,6 %), який у дітей дошкільного та шкільного віку характеризувався підвищено подразливістю (10,9 %) та емоційною лабільністю (3,9 %). Лише у 11 дітей (8,6%) не було будь - яких змін з боку ЦНС.

ММД зареєстрована у 19 випадках (14,8 %), яка характеризувалась збільшенням рухової активності (68,4%), м'язовою дистонією (52,6 %), підвищенням колінних рефлексів (42,1 %). У 6 (4,7 %) дітей дошкільного та молодшого шкільного віку спостерігався синдром дефіциту уваги.

Дослідження психофізіологічних показників у дітей у періоді відновлювання після гострого менінгоенцефаліту та менінгіту виявило зниження уваги (32,6 %), короткочасної пам'яті (31,2 %), підвищену агресивність (12,3 %) та тривожність (17,5 %).

Аналіз показників клітинного імунітету в різні терміни обстеження дітей показав, що через місяць після виписки зі стаціонару спостерігався дисбаланс, відражаючий співвідношення CD3, CD4, CD22, клітин, а також коефіцієнта CD4/CD8. До 6 місяця виявлені зміни стосувались лише лімфоцитів з переважною супресорною активністю та підвищенням імунорегуляторного індексу. Через 12 місяців після перенесеної нейроінфекції середні значення вивчених показників не відрізнялись від нормативу, за винятком індексу CD4/CD8.

Вивчення вмісту прозапальних цитокінів у дітей через місяць після гострої нейроінфекції виявило майже втричі вищий їх рівень, ніж у здорових однолітків. Паралельно спостерігався підвищений вміст ІЛ-1 в (в 2,5 рази) та ІЛ-4 (в 2,3 рази). В подальшому підвищені рівні ІЛ-1в, ІЛ-4 і ФНП-б мали чітку тенденцію до зниження, вертаючись до нормальних величин, в середньому, через 6 місяців.

Дослідження у пацієнтів вмісту аутоантитіл до фактору росту нервів показало, що підвищення цього показника залежало насамперед, від тяжкості і часу течії гострої нейроінфекції та її органічних ускладнень.

Отже, в ранньому періоді відновлювання після гострої нейроінфекції важливою патогенетичною ланкою є гострий запальний процес (ФНП-б, ІЛ-1), що викликає апоптоз нервової тканини (ФНП-б) та зниження числа Т-супресорів (СД8) при відносному домінуванні Т-хелперів (СД4/СД8).

Аналіз показників вмісту опіоїдних пептидів, котрі вивчались у різні терміни періоду відновлювання гострої нейроінфекції, показав чіткі ознаки дисбалансу їх складу. Так, вміст бета-ендорфіну через місяць після виписки із стаціонару визначалось як в 2 рази знижений в порівнянні з показниками, встановленими у здорових дітей. Паралельно до тривалості захворювання рівень бета-ендорфіну наростав, однак через 6 місяців його вміст ще залишався зниженим в 1,5 - 1,7 рази. Лише через 24 місяці середнє значення даного нейропептиду відповідало нижній межі норми.

В процесі обстеження також з'ясовано, що середні значення рівня мет-енкефаліну в крові дітей як в ранньому періоді відновлювання, так і впродовж перших 6 місяців після захворювання характеризувались стійким зниженням показника з наступним його наростанням в другому півріччі. Однак і в цей час рівень мет-енкефаліну в середньому виявлявся в 1,5 рази меншим, ніж у здорових дітей. Крім того, аналіз показав залежність рівня опіоїдних пептидів від характеру перебігу та вираженості наслідків гострої нейроінфекції. Так, при легкому перебігу хвороби рівні медіаторів відновлювались впродовж перших 12 місяців, при перебігу середньої тяжкості нормалізація показників відбувалась впродовж найближчих 2-х років. В той же час у декількох дітей з тяжким перебігом та органічними ураженнями вміст опіоїдних пептидів не відновлювався навіть через 2 роки. Подібна динаміка виявилась характерною і для показників, що відображають середнє значення мет-енкефаліну.

Аналіз можливого патогенетичного зв'язку між вмістом опіоїдних пептидів і формуванням певних клінічних синдромів та ускладнень показав, що найменші значення показника рівня бета-ендорфіну (4,9±0,3 нмоль/л) та мет-енкефаліну (707,2±64,6 нг/мл.) спостерігались у дітей з тяжкими вогнищевими органічними ураженнями ЦНС.

Дослідження рівня опіоїдних пептидів у дітей в залежності від типу збудника гострої нейроінфекції показало, що найбільш низькі показники бета-ендорфіну спостерігались після менінгоенцефаліту стафілококової етіології, а найбільш виражене зниження мет-енкефаліну виявлено у дітей при менінгококовій етіології захворювання. В той же час найбільш високі показники досліджуваних пептидів виявлені при вірусних менінгітах.

Дослідження вмісту та балансу вітамінів групи В у періоді відновлення нейроінфекції показало, що практично у всіх дітей спостерігалась та чи інша ступінь вітамінної недостатності. Зокрема, при дослідженні вмісту транскетолази в перший місяць після виписки із стаціонару виявлено вірогідне зниження її ферментативної функції у 1,4 рази (табл. 2).

Незважаючи на певне збільшення активності транскетолази у пацієнтів через 6 місяців, в цілому показники виявились зниженими на 20,2 % - 25,3 %, порівняно з показниками нормативу (17,5%±1,5%). Лише після першого року захворювання середній показник ферментативної активності транскетолази досяг нижньої межі норми.

Дослідження тиаміндифосфат-активуючого ефекту дозволило встановити значний дефіцит тиаміндифосфату у дітей впродовж першого півріччя після перенесеної гострої нейроінфекції (табл. 2).

Вивчення вмісту піридоксальфосфату (ПАЛФ) свідчило про те, що у дітей після перенесеної гострої нейроінфекції його вміст залишався зниженим (табл. 2). Так, після виписки пацієнтів із стаціонару рівень ПАЛФ виявився в 1,6 рази нижчим, ніж відповідний показник нормативу, а через 6 та 12 місяців - в 1,4 і 1,2 рази, відповідно.

Аналіз динаміки показників вітамінного забезпечення у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію показав, що наростання його дефіциту виявлялось у дітей переважно з більш тяжким перебігом основного захворювання та його ускладненнями (табл. 2).

Проведення кореляційного аналізу дозволило виявити наявність зворотнього взаємозв'язку між рівнем ПАЛФ та частотою пароксизмів головного болю (r = - 0,697). В цей час між активністю транскетолази та величиною Тдф-ефекту встановлена вірогідна негативна кореляція (r = - 0,44).

Рисунок 1 свідчить, що в ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції головна роль в порушенні гомеостазу організму дітей належить формуванню імунної дисфункції, а саме: збільшенню СД4/СД8 (перший ранг); збільшенню вмісту аутоантитіл (другий ранг) та зниження величини СД8 (третій ранг). Крім того, в першу рангову п'ятірку рейтингової оцінки увійшли такі показники, як в-ендорфін (четвертий ранг) та ФНП-б (п'ятий ранг).

Таблиця 2. Динаміка показників, що відображають стан вітамінного забезпечення обстежених хворих (M±m)

Терміни обстеження	Показники
	транскетолаза (мкмоль/мл)	тдф-ефект (мкмоль/мл)	ПАЛФ (нг/мл)
через 1 місяць	11,9±0,91	1,54±0,09*	3,88±0,21
через 6 місяців	13,4±1,11	1,40±0,12*	4,5±0,35*
через 12 місяців	14,5±1,12	1,28±0,11	4,97±0,38
через 24 місяця	16,2±1,35	1,21±0,08	5,62±0,42
Норматив	17,5±1,50	1,15±0,09	6,2±0,54

Примітка. * - різниця з показниками нормативу та показниками дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію, вірогідність P<0,05.

Помірні відхилення від нормативу (від 6-го по 10-й ранг) були встановлені в порядку ієрархії стосовно: мет-енкефаліну, ПАЛФ, ІЛ-1, транскетолази, Тдф-ефекту. При цьому через 6 місяців відбувається перебудова патогенетичного патерну, вслід чого перші два ранги ланки займають порушення обміну опіоїдних пептидів (мет-єнкефаліну і в-єндорфіну). Крім того, посилення патогенетичної значущісті відмічено, що до ПАЛФ (з 7-го на 4-й ранг), СД4 (з 13-го на 9-й ранг), транскетолази і Тдф-ефекту (на два ранги). З другого боку знайдено значуще послаблення патогенетичної ролі СД4/СД8 (на чотири ранги), аутоантитіл (на п'ять рангів), ФНО-б (на п'ять рангів) і ИЛ-1 (на п'ять рангів).

На 6-м місяці періоду відновлювання поряд з знищенням фактору гострого запалення (нормалізація обміну цитокінів), різко знижується апоптоз клітин нервової тканини вслід чого зміньшується аутоантителогенез. Посиленє відновлення нервових структур призводить до дефіциту опіоїдних пептидів (регуляторів функцій нервової системи) і вітамінів групи В.

Таким чином виявлені порушення, насамперед нейрогуморального статусу та нейровітамінного забезпечення, поряд з клінічними проявами порушення психоневрологічного стану у дітей в ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції виявили необхідність корекції встановлених розладів у вигляді додаткового призначення до традиційних реабілітаційних засобів препаратів “Ноофен” і “Нейрон” та ноотропної дієти.

У період диспансерного спостереження під наглядом знаходилось 77 дітей у віці від 3 до 16 років. У рандомізованому дослідженні з використанням методу простої рандомізації з використанням таблиці випадкових чисел (А. М. Зосімов, В. П. Голик, 2005) в залежності від тяжкості та характеру наслідків пацієнти були розподілені на 2 групи: І - основна група - діти, які у складі реабілітаційних заходів отримували “Ноофен” і В-вітамінний комплекс “Нейрон” та ноотропну дієту (40 дітей), ІІ - група порівняння (37 дітей), котрі отримували загальноприйняту терапію без використання даних препаратів і ноотропної дієти.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1 місяць 6 місяців

Рис. 1. Рейтингова оцінка (t) відхилень від нормативів імунологічного, нейрогуморального статусу та вітамінного балансу (в залежності від часу перенесеної гострої нейроінфекції), показників гомеостазу у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію

Аналіз ефективності проведеної рандомізації встановив, що різниць між пацієнтами основної та групи порівняння відносно віку, тяжкості ускладнень, наслідків перенесеної гострої нейроінфекції та рівнем порушень гомеостазу не встановлено (p>0,05). Останнє дозволило отримати об'єктивні дані при проведенні наміченого терапевтичного дослідження.

Диспансерне спостереження та клініко-лабораторне обстеження з оцінкою психоневрологічного статусу проводилось в період ранньої реконвалесценції (протягом першого місяця), з наступним обстеженням через 1, 6, 12 та 24 місяців після виписки із стаціонару.

Медикаментозне лікування в обох групах проводилось з урахуванням переважання тих чи інших клінічних синдромів з використанням загальноприйнятих схем патогенетичної терапії.

Аналіз динаміки клінічних показників показав інволюцію основних клінічних симптомів з перебігом часу. Після проведеного лікування у дітей основної та групи порівняння було більше легких порушень. Однак динаміка їх згасання залежала від характеру проведеної терапії. Так, якщо прояви ЦАС через 6 місяців були зареєстровані у 16 дітей (40,0%) основної групи та у 19 (51,4%) групи порівняння в 1,3 рази менше, то через 12 місяців - в 1,5 рази. ММД через 6 місяців диспансерного спостереження зареєстрована у 11 дітей групи порівняння, що склало 29,7%, і 9 (22,5%) дітей основної групи. Через рік після перенесеної нейроінфекції в результаті диференційованої терапії частота реєстрації ММД скоротилась в 1,8 рази. При цьому, хоча в структурі мозкової дисфункції в обох групах переважав дефіцит уваги, корегуюча терапія у дітей основної групи мала більш виражений ефект.

Аналіз динаміки імунологічних показників в залежності від реабілітаційних заходів показав, що комплексна терапія у дітей основної групи сприяла більш швидкому відновленню показників клітинного імунітету впродовж 12 місяців. Найбільші значущі зміни торкались рівня імунорегуляторного індексу, що у дітей групи порівняння зберігався протягом всього періоду спостереження. У більшості дітей основної групи показники CD4/CD8 вирівнювались до завершення першого півріччя після перенесеної нейроінфекції. Що до рівня антитіл до фактору некрозу нервів у дітей основної групи з ЦАС, ММД, ЗПМР даний показник починав відновлюватися вже через місяць після проведеного першого курсу реабілітаційних заходів на відміну від дітей групи порівняння.

Аналіз вмісту цитокінів в залежності від проведеного лікування показав, що рівень ІЛ-4 у дітей основної групи не відрізнявся від показників здорових дітей, в той час, коли у дітей групи порівняння він був вірогідно підвищеним. Показники ІЛ-1в и ФНП-б хоча і залишалися підвищеними, були вірогідно нижчими порівняно з рівнем дітей групи порівняння.

Дослідження показників вмісту бета-ендорфіну та мет-енкефаліну впродовж диспансерного спостереження показало зниження їх рівня у більшості обстежених в перші 12 місяців від початку захворювання. Незважаючи на те, що до цього часу на фоні проведеної комплексної терапії у дітей основної групи показники вказаних нейропептидів ще не досягали нормативних значень, їх вміст визначався вірогідно вищим, ніж у дітей групи порівняння.

- основна група - група порівняння - норматив

Рис. 2. Вміст бета-ендорфіну, та мет-енкефаліну у обстежених пацієнтів в залежності від характеру реабілітаційної терапії

Дослідження динаміки опіоїдних пептидів показало, що серед дітей групи порівняння при легкому перебігу функціональних порушень та ускладнень гострої нейроінфекції впродовж першого півріччя рівні бета-ендофіну і мет-енкефаліну виявились нижчими, ніж їх вміст у здорових однолітків (рис. 2). У випадках середньотяжкого перебігу ускладнень у пацієнтів групи порівняння знижені показники зберігались впродовж першого року спостереження. Навпаки, серед дітей основної групи до кінця першого року спостереження рівні опіоїдних пептидів підвищувались, та досягали рівня показників здорових дітей.

Аналіз динаміки показників вітамінного статусу показав, що використання корегуючої терапії у пацієнтів основної групи, на відміну від групи порівняння, сприяє більш швидкому відновленню В-вітамінного балансу у дітей після перенесеної гострої нейроінфекції (рис. 3). Спостереження за активністю транскетолази у дітей основної групи встановило, що вже через місяць від моменту виписки із стаціонару зазначені показники досягали нормативних значень. Реабілітаційна терапія надавала дієвий ефект з нормалізацією вітамінного балансу, починаючи з 1-го місяця (ќ=0,70; Р>0,05) спостереження та закінчуючи 12-и місячним терміном (ќ=0,39; Р>0,05). В групі порівняння було виявлено вірогідне зниження її ферментативної функції транскетолази як в перший, так і в наступні 12 місяців спостереження. Використання реабілітаційної терапії впродовж першого півріччя після перенесеної гострої нейроінфекції у 76,0% випадків у дітей основної групи усувало встановлений дефіцит тиаміндифосфат-ефекту.

Рис. 3. Комплексна оцінка (ќ) ступеня відхилень від нормативу показників В-вітамінного балансу



Аналогічна динаміка показників спостерігалась при аналізі вмісту піридоксальфосфату - коферментної форми вітаміну В6. Якщо у дітей групи порівняння рівні піридоксальфосфату зберігались зниженими впродовж першого року спостереження після перенесеної гострої нейроінфекції, то у дітей основної групи вже після першого курсу терапії вміст даного коферменту підвищувався. У дітей групи порівняння з наслідками, які були віднесені до легкого перебігу, впродовж першого півріччя спостерігався зниженим вміст вітамінів В1 та В6. У більшості дітей при середньотяжкому перебігу ускладнень (52,3 %), що розвинулись, у більшості дітей зберігались зниженими показники транскетолази та піридоксальфосфату впродовж 12 місяців диспансерного спостереження.

Таким чином, проведене дослідження показало позитивний вплив корегуючої терапії повязанної з додатковим включенням препаратів “Ноофен” и “Нейрон”, та ноотропної дієти на регресію психоневрологічних наслідків гострої нейроінфекції, і нормалізації показників нейрогуморального статусу та відновлення нейровітамінного балансу.



ВИСНОВКИ

В дисертації приведено теоретичне та практичне обґрунтування вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії, скерованої на покращення якості прогнозування неврологічних порушень та ускладнень гострої нейроінфекції та підвищення ефективності реабілітаційних заходів у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію.

1. До моменту клінічного одужання дітей, які перенесли гострий менінгіт або менінгоенцефаліт (нормалізація температури, ліквідація інтоксикаційного синдрому, санація ліквору і т.п.), у більшості з них (91,4%) реєструються у вигляді різноманітних наслідків різних функціональних порушень (77,9%) та ускладнень органічного походження (12,4%).

2. Серед наслідків функціонального характеру в ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції у дітей переважають прояви церебрастенічного синдрому (58,6%), мінімальної мозкової дисфункції (36,7%), епілептиформного синдрому (16,4%) та і. З числа ускладнень ЦНС органічного ґенезу в цей період нейроінфекції переважно реєструються гідроцефалія (22,7%), парези та паралічі (7,0%), нейросенсорна туговухість (4,7%), психоорганічний синдром (4,1%) та ін.

3. Серед факторів ризику з розвитку гострих нейроінфекцій та їх ускладнень найбільш суттєвими є гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС в неонатальному періоді (52,4 %), перенесена черепно-мозкова травма (36,8 %) а також затримка статомоторного розвитку (54,0 %).

4. Серед психологічних порушень у дітей, які перенесли гострі нейроінфекції характерними є підвищення агрессивності до (21,5 %), тривожності до (22,3 %), зниження показників уваги з (21,2 %) до (16,2 %) і короткочасної пам'яті з (45,7 %) до (14,7 %).

5. Після перенесеного гострого менінгіту або менінгоенцефаліту у 78,5% випадках в ранньому періоді відновлювання у дітей виявляється дисбаланс імунорегуляторних механізмів з помірно вираженим супресивним варіантом вторинної імунологічної недостатності, підвищенням рівня прозапальних цитокінів та аутоантитіл до фактору росту нервів.

6. В ранньому періоді відновлювання гострої нейроінфекції у дітей у 68,3 % випадків відмічається зниження рівня опіоїдних нейропептидів, зокрема, бета-ендорфіну - 38,2 %, мет-енкефаліну - 41,5 %. Виявлене зниження вмісту пептидів залежить як від тяжкості перебігу гострої нейроінфекції і ступеня виразності ускладнень і терміни спостереження.

7. Ранній та пізній відновлюванні періоди гострої нейроінфекції у дітей супроводжується різною за ступенем недостатністю В-вітамінного забезпечення за результатами визначення транскетолази (11,6 %), тиаміндифосфат-ефекту (1,5 %) та піридоксальфосфату (3,8 %).

8. Розроблений та апробований метод корегуючої терапії, який включає додаткове використання до традиційних засобів реабілітації препаратів “Ноофен”, “Нейрон” та ноотропну дієту дозволяє знизити частоту та вираженість психоневрологічних порушень з 91,4% до 35,8%, а у групі порівняння з 90,5 % до 56,7 %; нормалізувати нейрогуморальний статус з та відновити В-вітамінний баланс у 53,8 % пацієнтів з 18,9% до 87,4%.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дітям, які перенесли гостру нейроінфекцію (менінгіт, менінгоенцефаліт) запропоновано спостереження за показниками опіоїдних пептидів, В-вітамінного статусу і імунорегуляторного індексу, як прогностично несприятливих факторів формування функціональних порушень так і органічних ускладнень з боку ЦНС.

Дітям, з виявленими функціональними порушеннями та органічними ускладненнями ЦНС, після перенесеної гострої нейроінфекції з ознаками дисбалансу нейрогуморального статусу та В-вітамінної недостатності пропонується включення до комплексу реабілітаційної терапії, нейрометаболічних препаратів “Ноофен” і “Нейрон” та спеціалізованої ноотропної дієти.

“Нейрон” призначають: дітям віком від 3 до 10 років - по 1 таблетці 1 раз на добу, від 10 до 14 років по 1 таблетці 2 рази на добу, від 14 до 16 років - по 1 таблетці 3 рази на добу, після їди.

“Ноофен” рекомендується: дітям віком до 8 років по 50 - 100 мг 3 рази на добу, 8 - 14 років -- по 250 мг 3 рази на добу. Тривалість курсу лікування складає 1 місяць. Впродовж періоду реабілітації нейрометаболічні препарати призначають курсами кожні 6 місяців.

Спеціалізовану ноотропну дієту призначають: дітям віком від 3 до 16 років. Вона включає продукти з високим змістом лецитину (яйця, печінка, нирки, рослинні олії, сметана, бобові), незамінних амінокислот - триптофану (твердий сир, риба). Впродовж усього періоду реабілітації дітям від 3 років рекомендували дієту з доданням морскої капусти, м'яса морських безхребетних, горіхів, фруктів.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гончарова Т.А. Реабилитация детей, перенесших менингиты и менингоенцефалиты //Український медичний альманах - 2006. - № 4 (додаток) - С. 35 - 38.

2. Гончарова Т.А. Усовершенствование реабилитации детей, перенесших острую нейроинфекцию // Проблеми екологичної та медичної генетики і клінічної імунології - 2006. - Вип. 2 (71). - С. 7 - 9.

3. Гончарова Т.А. Реабилитация детей с вегето-сосудистой дистонией после перенесенных нейроинфекций //Український медичний альманах - 2004. - Том 7, № 6 (додаток) - С. 35 - 38.

4. Єршова І.Б., Кузнєцов А.В., Гончарова Т.О., Скородумова Н.П. Антибіотикотерапія гнійного менінгіту у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія - Київ. - 2000. - С. 33 - 34.

5. Ершова И.Б., Кузнецов А.В., Гончарова Т.А. Варианты иммунной реактивности и иммунокоррекция у больных менингитом детей первого года жизни // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 4. - С. 69 - 72.

6. Ершова И.Б., Скородумова Н.П., Кузнецов А.В., Гончарова Т.А. Клинико-патогенетические особенности менингитов и их лечение у детей первого года жизни, / Зб. наук. праць “Ефективність гропринозину в комплексному лікуванні вірусних інфекційних хвороб та імунодефіцит них станів”, - Київ, 2002. - С. 10 - 12.

7. Ершова И.Б., Гончарова Т.А. Скородумова Н.П. Клинико-иммунологическое обоснование применения лаферона и протефлазида при лечении серозных менингитов у детей // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 2003. Вип. 1 (47). - С. 81 - 83.

8. Ершова И.Б., Скородумова Н.П., Кузнецов А.В., Гончарова Т.А. Клинико-патогенетические особенности и лечение менингитов у детей первого года жизни // Медична газета Здоров'я України, 2002. - № 2, С. 26 - 27.

9. Єршова І.Б., Гончарова Т.О., Скородумова Н.П. Герпетичні менінгоенцефаліти у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія - Київ. - 2003. - № 3. - С. 67 - 68.

10. Ершова И.Б., Гончарова Т.А. Вегетативные дисфункции после перенесенных

11. нейроинфекций у детей (патогенетические механизмы и подходы к реабилитации // Таврический медико-биологический вестник - 2005. - № 2. - С. 33 - 34.

12. Ершова И.Б., Гончарова Т.А. Патогенетические особенности нейроинфекций у детей и возможности реабилитации // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ веке. Материалы междун. науч.-практ. конф. Донецьк, - 2005. - С. 49 - 50.



АНОТАЦІЯ

Гончарова Т.О. Характеристика нейрогуморального статусу і вітамінного забезпечення дітей, що перенесли гостру нейроінфекцію та особливості їх реабілітації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена питанням вивченню анамнестичних, клінічних особливостей, імунного, нейрогуморального статусу та нейровітамінного забезпечення у дітей, які перенесли гостру нейроінфекцію; розробки на підставі знайдених змін засобів корекції функціональних порушень і ускладнень з боку ЦНС.

У дисертації відображено матеріали спостереження за 128 дітьми, які перенесли гострий менінгоенцефаліт і менінгіт у віці від 1 міс до 16 років життя. Функціональні порушення та ускладнення з боку центральної нервової системи і психіки реєструвалися у 91,4% дітей та залишалися на протязі двох років у 35,8% з них. У 11 дітей (8,6%) у періоді відновлення будь-яких змін з боку нервової системи за даними клінічного та інструментального обстеження встановлено не було. На спадковість, тяжкість функціональних порушень та ускладнень впливали перебіг гострого періоду нейроінфекції, етіологія захворювання, вік дитини, її преморбідний резидуально-органічний фон. Виявлені різноманітні функціональні порушення і ускладнення: 75 (58,6 %) дітей - з церебрастенічним синдромом, 47 (36,7 %) - з мінімальною мозковою дисфункцією, вегетативні дисфункції реєструвалися у 32 (25,4 %) реконвалесцентів, у 29 (22,7 %) дітей з компенсованою гідроцефалією, 21 (16,4 %) пацієнт страждав епілептиформним синдромом, нейросенсорна туговухість спостерігалася у 6 (4,7 %) дітей.

В роботі багато уваги присвячено аналізу спадкової обтяженості, вивченню анамнестичних, соціально-побутових факторів та психо-вегетативних особливостей при розвитку несприятливих наслідків. Проводилося дослідження особливостей клітинного імунітету, ФНП, ІЛ-1в, ІЛ-4, досліджувався рівень опіоїдних пептидів: бета-ендорфіну, мет-енкефаліну, вивчалася вітамінна забезпеченість дітей, що перенесли нейроінфекції.

На підставі зареєстрованих порушень обґрунтована доцільність і ефективність застосування нейрометаболічних препаратів “Ноофен” та “Нейрон” і ноотропної дієти у комплексі реабілітаційних заходів.

Доведено, що при використанні у комплексному лікуванні дітей з функціональними порушеннями і ускладненнями з боку центральної нервової системи нейрометаболічних препаратів “Ноофен” та “Нейрон” і ноотропної дієти частота, тяжкість наслідків і ускладнень зменшується.

Ключові слова: діти, клініка, менінгіт, менінгоенцефаліт, нейрогуморальний статус, нейровітамінне забезпечення, бета-ендорфін, мет-енкефалін, “Ноофен”, “Нейрон”, ноотропна дієта.



АНОТАЦИЯ

Гончарова Т.А. Характеристика нейрогуморального статуса и витаминного обеспечения детей, перенесших острую нейроинфекцию, и особенности их реабилитации. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 ? педиатрия. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького МЗО, Украины, Донецк, 2007.

Диссертация посвящена изучению анамнестических клинических особенностей, иммунного, нейрогуморального статуса и нейровитаминного обеспечения у детей перенесших острой нейроинфекции; разработке на основании выявленных изменений методов коррекции выявленных функциональных нарушений и осложнений со стороны ЦНС.

В диссертации отображены материалы наблюдения за 128 детьми, которые перенесли острые менингоэнцефалит и менингит в возрасте от 1 мес до 16 лет жизни. Функциональные нарушения и осложнения со строны центральной нервной системы и психики регистрировались у 91,4% детей и сохранялись на протяжении двух лет у 35,8% из них. У 11 детей (8,6%) в восстановительный период, каких - либо изменений со стороны нервной системы по данным клинического и инструментального обследования установлено не было. На частоту тяжесть функциональных нарушений и осложнений влияли течение острого периода нейроинфекций, этиология заболевания, возраст ребенка, его преморбидный резидуально-органический фон. Выявленны различные функциональные нарушения и осложнения после перенесенной острой нейроинфекции: 75 (58,6 %) детей - с церебрастеническим синдромом, 47 (36,7 %) - человек с минимальной мозговой дисфункцией, вегетативные дисфункции регистрировались у 32 (25,4 %) реконвалесцентов, 29 (22,7 %) детей с компенсированной гидроцефалией, 21 (16,4 %) пациент страдал эпилиптиформным синдромом, нейросенсорная тугоухость у 6 (4,7 %) детей.

В работе большое внимание уделено анализу анамнеза, психо-вегетативных особенностей при развитии функциональных нарушений и осложнений у детей, перенесших острую нейроинфекцию. Проводилось исследование особенностей клеточного иммунитета, ФНО, ИЛ-1в, ИЛ-4.

Исследовался уровень опиоидных пептидов: бета-эндорфина, мет-энкефалина.

Изучалась витаминная обеспеченность пациентов, которые перенесли менингоэнцефалиты и менингиты.

На основании зарегистрированных нарушений обоснована целесообразность и эффективность использования нейрометаболических препаратов “Ноофен”, “Нейрон” и ноотропной диеты в комплексе реабилитационных мероприятий.

Доказано, что при использовании в комплексном лечении детей с функциональными нарушениями и осложнениями со стороны центральной нервной системы препаратов “Ноофен”, “Нейрон” и ноотропной диеты частота, тяжесть последствий и осложнений достоверно снижается.

Ключевые слова: дети, клиника, менингоэнцефалит, менингит, нейрогуморальный статус, нейровитаминное обеспечение, бета-эндорфин, мет-энкефалин, “Ноофен”, “Нейрон”, ноотропная диета.



ANNOTATION

GoncharovaT.A. Characteristics of neurohumoral status and vitamin provision of children sustaining the acute neuroinfection and peculiarities of their rehabilitation. - Manuscript.

Doctoral candidate's thesis on speciality 14.01.10 - pediatrics. - Donetsk State Medical University named after M. Gorky, Ukraine, Donetsk, 2007.

Thesis is devoted to questions of study of anamnesis clinical peculiarities, immunal, neurohumoral status, neurovitamin provision of children sustaining the acute neuroinfection, and elaboration, basing on detected alternations, of the methods of correction the detected functional disturbances and complications from the side of CNS.

It is shown in the thesis the observation after 128 children sustaining the meningoencephalitis and meningitis at the age of 1 month to 16 years. Functional disturbances and complications from the side of CNS and psyche were registered in 91.4% children and preserved during two years in 35.8% of them. In 11 children (8.6%), during the recovery period, any changes of nervous system were not detected according to data of clinical and instrumental observation. The acute period of neuroinfection course, disease etiology, age of child, his/her premorbid residual-organic background, were influenced on frequency, severity of functional disturbance. Different functional disturbance and complications after acute neuroinfection were detected: 47 (36.7%) children - with cerebrosthenic syndrome, 47 (36.7%) people - with minimal cerebral dysfunction, vegetative dysfunctions were registered in 32 (25.4%) recovalescents, 29 (22.7%) children with compensate hydrocephalus, 21 (16.4%) patients suffered with epileptiform syndrome, DIDMOAD-syndrome was detected in 6 (4.7%) children.

In this work the great attention is paid to analysis of anamnesis, psychovegetative peculiarities under development of functional disturbances and complications in children sustaining the acute neuroinfection.

The peculiarities study of cellular immunity was held, FNO, IL-1в, IL-4.

The level of opioid peptide was investigated: beta-endorphin, met-encephalin. The vitamin provision of the patients that sustained meningoencephalitis and meningitis.

Basing on the registered disturbances the reasonability and efficiency of application the preparations “Noophen”, “Neiron” and nootropic diet in a complex of rehabilitation measures were studied.

It is proved that under application of the preparations “Noophen”, “Neiron” and nootropic diet in complex treatment of the children with functional disturbances and complications of CNS, the frequency and severity of consequences and complications were decreased obviously.

The key words: children, clinic, meningoencephalitis, meningitis, neurohumoral status, neurovitamin provision, beta-endorphin, met-encephalin, Noophen”, “Neiron”, nootropic diet.



Перелік умовних скорочень

CD3 -	тотальні Т-лімфоцити
CD22 -	В-лімфоцити
CD4 -	Т-хелпери/індуктори
CD8 -	Т-супресори/цитостатики
Ig -	імуноглобуліни
ААТ -	ауто антитіла
АО -	антиоксидант
АОЗ -	антиоксидантний захист
ВНС -	вегетативна нервова система
ВСД -	вегетативно судинна дисфункція
ЕЕГ -	електроенцефалографія
ЕЕГ-картування -	електроенцефалокартування
ЕМГ -	електроміографія
Ехо-Ес -	ехоенцефалографія
ЗПМР -	затримка психо-мовного розвитку
ІЛ -	інтерлейкіни
ІФА -	імуноферментний аналіз
КІГ -	кардіоинтервалографія
КТ -	комп'ютерна томографія
ММД -	мінімальна мозкова дисфункція
МРТ -	магнітно-резонансна томографія
НСГ -	нейросонографія
ОП -	опіоидні пептиди
ПАЛФ -	пірідоксальфосфат
РЕГ -	реоенцефалографія
Тдф-ефект -	тіаміндифосфат-ефект
ТК -	транскетолаза
УЗДГ -	ультразвукова доплерографія
ФНП-б -	фактор некрозу пухлини-б
ФРН -	фактор росту нерва
ЦАС -	церебростенічний синдром
ЦНС -	центральна нервова система
ЧСС -	частота сердцевих скорочень

Размещено на Allbest.ru