Особливості лікування та профілактики гострого перитоніту при цукровому діабеті та іншій системній патології

З огляду на залежність розвитку ускладнень, пов'язаних зі змінами ЖТЗ, від класу ПП, вважаємо за необхідне розширити показання до запрограмованих повторних розкриттів черевної порожнини для динамічного спостереження за станом уражених органів і застосовувати їх у наступних випадках:

- при необхідності накладання швів на умовно життєздатні ділянки органів;

- у хворих, що відносяться до ІІ та ІІІ класів ПП, якщо операція виконується в умовах розлитого гнійного перитоніту ІІІ - IV ступенів тяжкості або з приводу ОК;

- у випадках, коли втручання проводиться з приводу наявної неспроможності швів.

Ми напрацювали метод тимчасового закриття операційної рани при проведенні таких втручань (патент України №50932 А). Краї рани обов'язково прошиваємо через всі шари. Під стібками ниток, на поверхню великого чепця та петель тонкої кишки, розміщуємо перфоровану біоінертну прокладку, вільні кінці якої виводимо через кути рани. Між краями рани розміщуємо контейнер з сорбентом, який має наведені антибактеріальні властивості. Такий метод сприяє покращеному дренуванню рани, підсилює елімінацію патогенної МФ, запобігає виникненню контрактури черевних м'язів, що знижує ризик розвитку нагноєння та гриж.

Однією з причин виникнення ускладнень після операцій, проведених з приводу перфораційних або кривавлячих великих та гігантських виразок шлунка, є розвиток деформації органа. Для запобігання цьому ми напрацювали спосіб еліпсоїдної гастропластики (патент України №4765 А), який дозволяє уникнути цього ускладнення.

У випадках, коли причиною перитоніту послужив холецистит, а під час операції виникає потреба дренування позапечінкових жовчних проток, ми напрацювали спосіб (патент України №4764 А), який дозволяє проводити дозоване контрольоване розвантаження жовчних шляхів, яке досягається внаслідок застосування спеціальної дренувальної трубки, будова якої дозволяє дискретно випускати жовч під контролем приєднаного манометра.

Для проведення санації черевної порожнини ми запропонували полікомпонентний розчин (посвідчення на рацпропозицію №64/06). Результати експериментальних досліджень свідчать, що при його використанні кліренс аеробної і анаеробної МФ із черевної порожнини зростає до 90,7% та 64,9% відповідно. Збільшується також ступінь деконтамінації нашарувань фібрину і парієтальної очеревини.

Для підсилення антибактеріального ефекту ми напрацювали метод, при якому промивний оксигенований розчин подається під тиском (патент України №51921 A). Окрім механічного покращання промивання черевної порожнини, особливо у заглибинах та складках очеревини, це дає змогу збільшити бактерицидний вплив на анаеробні МО, роль яких, згідно результатів наших досліджень, зростає в умовах ПП.

Одначе, навіть застосування багатокомпонентних методів санації не забезпечує абсолютну мікробну деконтамінацію черевної порожнини. Це, в певних ситуаціях, обумовлює необхідність пролонгованого локального впливу на перебіг запального процесу в черевній порожнині, для чого найбільш ефективним є запрограмовані повторні розкриття черевної порожнини. Зважаючи на виявлену залежність частоти розвитку та тяжкості ПОУ від класу ПП, ми запропонували наступні показання до застосування запрограмованих санацій:

- у пацієнтів, віднесених до І класу, слід користуватися загальними показаннями;

- у пацієнтів, віднесених до ІІ класу, показанням до використання є розлитий перитоніт, починаючи з ІІ ступеня тяжкості;

- у пацієнтів, віднесених до ІІІ класу, запрограмовані санації потрібно використовувати вже з І ступеня тяжкості перитоніту, якщо його причиною послужила ОК.

Оптимальним терміном проведення запрограмованих повторних санацій черевної порожнини вважається 24-48 год. (Б.О.Мільков, 2002; H.Ozguc et al., 2003; V.Visokai et al., 2006). Одначе, виявлений характер змін перитонеальної МФ в умовах ПП потребує скорочення проміжків між виконанням санацій та проведення заходів, спрямованих на пригнічення життєдіяльності МО у проміжках між повторними втручаннями. З цією метою ми запропонували використовувати перитонеосорбцію з допомогою контейнерів зі сорбентом, насиченим полікомпонентним антибактеріальним розчином (посвідчення на рацпропозицію №66/06).

В умовах поширеного перитоніту абсолютно необхідним є дренування черевної порожнини. При ПП слід додатково роздреновувати вогнища найбільшого ураження. У пацієнтів, віднесених до І - ІІІ класів ПП дренування показане вже при місцевому серозному перитоніті. Для збільшення ефективності дренування ми розробили пристрій (патент України №25832), який зменшує можливість відмежування дренажів і створює кращі умови для відпливу ексудату.

Вибір обсягу післяопераційних заходів у хворих на ПП також має особливості. Зокрема, інфузійну терапію, спрямовану на корекцію метаболічних та волемічних розладів, у хворих ІІ класу слід проводити вже при наявності дифузного перитоніту, а при діагностованому ІІІ класі - при місцевому перитоніті.

Зважаючи на виявлене при ПП випереджувальне зростання проявів ендотоксикозу, розширення потребують показання до застосування екстракорпоральної детоксикації. Останню слід використовувати вже при ІІ ступені тяжкості перитоніту у всіх хворих, віднесених до ІІІ класу ПП, та у пацієнтів, віднесених до ІІ класу, якщо причиною перитоніту послужила ОК.

Обов'язковою складовою післяопераційного лікування є заходи, спрямовані на нормалізацію активності регуляційних систем: протеолітичної, фібринолітичної, окисно-відновної, цитокінової. Найбільш доцільним є застосування препаратів політропної дії, які сприяють нормалізації функції означених механізмів, що дозволяє зменшити кількість призначених засобів при збереженні лікувального ефекту.

Для регуляції агрегатного стану крові, нормалізації активності системи гемостазу та профілактики тромбоемболічних ускладнень вводимо прямі антикоагулянти. Беручи до уваги виявлені особливості змін системи гемостазу, їх доцільно призначати при ІІ-ІІІ класі ПП навіть при відсутності специфічних показань, пов'язаних з ризиком венозних тромбозів.

При виборі антибактеріальних препаратів слід враховувати характер перитоніту та клас ПП. При місцевому серозному перитоніті у більшості хворих, віднесених до класів ПП 0 та І, призначення антибіотиків слід проводити лише за індивідуальними показаннями. При ІІ і ІІІ класах доцільно призначати один препарат широкого спектру дії, що показано також пацієнтам І класу, якщо ексудат має гнійний характер.

В умовах дифузного серозного перитоніту у пацієнтів 0 класу можна обмежитися монотерапією засобами широкого спектра дії, які треба доповнювати іншими при гнійному ексудаті. При І та ІІ класах таку комбінацію слід використовувати у всіх випадках дифузного поширення запального процесу, а у хворих, віднесених до ІІІ класу, додатково призначати похідні імідазолу.

При розлитому перитоніті та у хворих, віднесених до ІІІ класу ПП, необхідно застосовувати препарати, спектр дії яких захоплює всі найбільш часті збудники.

Всім пацієнтам І-ІІІ класів паралельно обов'язково слід призначати протигрибкові засоби.

Враховуючи важливу роль крові ворітної вени у генералізації інфекції та токсичних речовин, ми напрацювали методи, що дозволяють проводити насичення портальної системи відповідними медикаментними препаратами (патенти України №25833, №4762 А).

Використання напрацьованого комплексу інтраопераційних заходів дозволило значно покращити результати лікування пацієнтів з ПП. Зокрема, у жодного з хворих, у яких використано розроблений шов та методи профілактики, не виникла неспроможність лінії швів.

При застосуванні нашого дренувального пристрою не відзначено розвитку абсцесів черевної порожнини.

У пацієнтів І класу ПП з місцевим та дифузним перитонітом вдалося уникнути нагноєння післяопераційних ран.

Застосування напрацьованого комплексу заходів у хворих на розповсюджений перитоніт, віднесених до ІІ-ІІІ класів ПП, дало змогу знизити летальність на 24,4% (від 54,54% до 30%), частоту нагноєнь післяопераційної рани - на 16,6% (від 36,36% до 20%).

Все це свідчить про ефективність напрацьованої лікувальної тактики та доцільність її широкого клінічного впровадження.



Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів експериментально-клінічного дослідження закономірностей розвитку гострого перитоніту на фоні цукрового діабету та іншої системної патології та нове вирішення важливої науково-практичної проблеми - покращання результатів лікування хворих на гострий перитоніт на фоні супровідної патології, яке включає обґрунтування та розпрацювання класифікації поєднаної патології, нових методів діагностики, лікування та профілактики ускладнень, що у сукупності визначає новий напрям сучасної медицини - напрацювання методів діагностики та лікування хворих на поєднану хірургічну патологію.

1. За експериментальними показниками, вже через 6 год. з часу моделювання перитоніту у перитонеальному ексудаті визначаються мікробні асоціації, загальна кількість мікроорганізмів у яких менша за етіологічно значиму. Відмінностями поєднаних патологічних станів є статистично істотна перевага вмісту мікроорганізмів, в основному за рахунок анаеробних бактерій, прискорення змін видового складу та розширення спектра асоціацій, у складі яких через 12 год. з часу ініціації перитоніту виявляються грам-позитивні спороутворювальні анаероби, кількість яких зростає прогресивно.

2. Через 6 год. з часу ініціації перитоніту в тонкій та товстій кишках виникають дисбактеріотичні реакції, які в поглиблюються подальшому.

Поєднані патологічні стани відрізняються появою грам-позитивних спороутворювальних анаеробів через 24 год. у тонкій кишці, а при цукровому діабеті вже через 12 год. з часу виникнення перитоніту в товстій кишці вегетують гриби роду Candida.

3. У процесі розвитку перитоніту збільшується протеолітична та фібринолітична активність плазми крові, при цьому статистично істотне зростання рівня лізису за азоказеїном та азоальбуміном спостерігається через 12 та 48 год., а колагеназна активність вірогідно зростає через 24 год. Впродовж перших 12 год. фібриноліз активується внаслідок переваги ензиматичних механізмів, а в більш пізні терміни - неензиматичних.

Поєднані патологічні стани відрізняються прогресивним каскадним збільшенням протеолітичної та ферментативної фібринолітичної активності, швидким, вже через 12 год., розвитком дисбалансу між окремими ланками протеолізу й фібринолізу.

4. Розвиток перитоніту супроводжується прогресуванням активності окисних реакцій, яка сягає максимуму через 12 год. з часу ініціації перитоніту, з синхронною активацією антиоксидантних систем, одначе, через 24 год. з'являються ознаки зниження їх функціональної здатності, у той час коли активність пероксидації залишається високою.

Поєднані патологічні стани відрізняються сповільненою ініціацією пероксидації ліпідів, яка активується лише через 24 год. на фоні зниження функціональної активності факторів антиоксидантного захисту.

5. Через 6 год. з часу ініціації перитоніту у плазмі крові статистично істотно зростає вміст ФНПб (від 34,26±14,44 до 480,51±180,21 пкг/мл; р<0,01), ІЛ-2 (від 146,05±26,13 до 361,08±39,31 пкг/мл; р<0,01), ІЛ-6 (від 33,46±2,67 до 153,19±59,78 пкг/мл; р<0,01) та ІЛ-10 (від 26,17±6,92 до 177,83±17,26 пкг/мл; р<0,01), у подальшому їх кількість змінюється циклічно: вміст ІЛ - 2 зростає впродовж 48 год., а інших цитокінів - знижується.

При поєднаних патологічних станах розвивається дисбаланс цитокінового каскаду, що виявляється низьким рівнем ФНПб впродовж 24 год., різким, невідповідним динаміці параметрів прозапальних цитокінів, зростанням вмісту ІЛ-10 впродовж 12 год., і стрімким збільшенням через 48 год. рівнів ФНПб, ІЛ-2 та ІЛ-6 на фоні суттєвого зниження вмісту ІЛ-10.

6. У процесі розвитку перитоніту зростає токсичність плазми крові, при цьому статистично істотні відмінності вмісту молекул середньої маси помітні через 48год. з часу ініціації запального процесу. При поєднаних захворюваннях статистично істотно вміст молекул середньої маси збільшується вже через 24 год.

7. Дискримінантний аналіз досліджених показників свідчить про доцільність виділення двох стадій гострого перитоніту - реактивної та токсичної. Статистично істотні відмінності значень дискримінантних функцій виявлені тільки при порівнянні періодів перед та після 24 год., що підтверджує становлення нової стадії патологічного процесу.

8. Основу патогенезу поєднаних патологічних станів становить синдром взаємного обтяження, який реалізується трьома основними механізмами: поєднанням односпрямованих та комбінацією різноспрямованих пошкоджень і регуляційною дисфункцією. У розвитку синдрому доцільно виділяти 3 стадії: початкову, з ініціацією медіаторів, що володіють пошкоджувальною дією, яка компенсується функціональною напругою факторів захисту; проміжну, з пригніченням чинників, які нівелюють негативні впливи зростання активності агентів пошкодження та кінцеву, з розвитком декомпенсації механізмів адаптації, регуляційного дисбалансу та домінуванням факторів пошкодження.

9. При поєднаних патологічних станах зі зростанням тяжкості перебігу перитоніту і супровідних захворювань знижується резистентність та реактивність, зменшуються резервні можливості компенсаційно-пристосувальних та регуляційних систем організму, що, згідно з результатами дисперсійного аналізу, є основними факторами, які визначають розвиток та тяжкість післяопераційних ускладнень.

10. Суттєві відмінності механізмів розвитку запального процесу при поєднаних патологічних станах, незалежно від їх характеру, свідчать, що поєднану патологію слід розглядати як окремий якісно новий патологічний стан, який потребує змін підходів до діагностики та лікування.

11. Загальними клінічними ознаками поєднаних патологічних станів є збільшення частоти стертої та атипової симптоматики, наростання тяжкості клінічного перебігу захворювань, сповільнення регресу запального процесу в післяопераційному періоді, зростання кількості післяопераційних ранових ускладнень, що становить 9,89% при перфораційних виразках, ускладнених дифузним перитонітом, і 33,33% при гострому деструктивному апендициті, ускладненому місцевим перитонітом, та інтраабдомінальних септичних ускладнень, що становить 20% при перфоративних виразках, ускладнених розлитим перитонітом ІІ ступеня тяжкості, та 100% при обструкції кишечника та перфоративних виразках, ускладнених розлитим перитонітом ІІІ ступеня тяжкості.

12. При поєднаних патологічних станах знижується інформаційна цінність діагностичних лабораторних параметрів та інтегральних критеріїв оцінки резистентності й реактивності, зменшується прогностична цінність шкали SAPS ІІ та Мангеймського перитонітного індексу, що призводить до діагностичних та тактичних помилок.

13. Напрацьовані способи спектрофотометричної та фотолюмінісцентної діагностики гострих запально-деструктивних захворювань органів черевної порожнини дозволяють суттєво покращити діагностику внаслідок високої чутливості та специфічності, які становлять 81,01% та 93,58% й 94,12% та 93,33% відповідно.

14. Раціональною основою вибору лікувальної тактики у хворих на поєднану патологію може бути напрацьована класифікація поєднаної патології, яка передбачає виділення чотирьох її класів на підставі створеної діагностичної шкали.

15. Хворим, віднесеним до ІІ та ІІІ класів поєднаної патології, показане проведення передопераційного приготування.

Для оптимізації вибору об'єму операції та профілактики розвитку неспроможності кишкових швів ефективним є комплекс, що містить визначення життєздатності порожнистих органів травлення та однорядний шов. У хворих, віднесених до І та ІІ класів поєднаної патології для захисту і закріплення лінії кишкових швів ефективним є напрацьований метод локального впливу. У хворих ІІІ класу поєднаної патології доцільно використовувати алогенні засоби.

Виконання запрограмованих повторних санацій черевної порожнини у пацієнтів, віднесених до ІІ класу поєднаної патології, показане вже при ІІ ступені тяжкості розлитого перитоніту, а при ІІІ класі - вже з І ступеня тяжкості. Ефективність санації збільшується при використанні напрацьованого способу, який полягає у промиванні оксигенованим полікомпонентним розчином під тиском, що дозволяє збільшити кліренс аеробної мікрофлори до 90,7%, а анаеробної - до 64,9%.

Для профілактики ранових ускладнень при виконанні запрограмованих повторних санацій черевної порожнини ефективним є наш спосіб закриття операційної рани з використанням вульносорбції.

16. Використання напрацьованої лікувальної тактики у хворих І класу поєднаної патології з місцевим та дифузним перитонітом дозволило уникнути розвитку інтраабдомінальних та ранових ускладнень і летальності, а у пацієнтів ІІ, ІІІ класів з поширеним перитонітом - знизити летальність на 24,4%, частоту нагноєння ран на 16,6%.



Практичні рекомендації

1. Для оцінки стану хворих на перитоніт в клінічних умовах доцільно використовувати класифікацію, що передбачає виділення двох стадій - реактивної та токсичної, а також Мангеймський перитонітний індекс.

2. Для покращання діагностики запально-деструкційних захворювань органів черевної порожнини доцільно застосовувати розпрацьований спектрофотометричний метод, при цьому зростання оптичної густини плазми венозної крові на довжині хвилі = 280 нм понад 0,58 од свідчить на користь наявності патології, та фотолюмінісцентний метод, при цьому зсув максимальних показників потужності флуоресценції у короткохвильовий діапазон, починаючи з довжини хвилі = 473 нм, вказує на наявність патології.

3. У хворих, віднесених до ІІ та ІІІ класів поєднаної патології, передопераційне приготування слід проводити навіть при відсутності інших показань (тяжкість стану, нестабільність гемодинаміки, зміни лабораторних показників, клініка поширеного перитоніту та ін.).

4. У хворих, віднесених до І-ІІІ класів поєднаної патології, доцільно використовувати безперервно-вузловий однорядний шов, який знижує ймовірність виникнення безпосередніх післяопераційних ускладнень.

5. Засоби із запобігання неспроможності швів слід використовувати у хворих, віднесених до класу І, якщо операція виконується в умовах розлитого або загального перитоніту ІІІ та IV ступенів тяжкості; у пацієнтів ІІ та ІІІ класу при операціях з приводу обструкції кишечника, що виконуються в умовах розлитого перитоніту ІІ - IV ступенів тяжкості; для закріплення швів при розлитому перитоніті ІІІ - IV ступенів тяжкості та у всіх пацієнтів ІІІ класу слід уникати використання великого чепця, натомість застосовувати алогенні засоби.

6. У пацієнтів, віднесених до ІІ класу, запрограмовані повторні санації черевної порожнини слід використовувати при розлитому перитоніті, починаючи з ІІ ступеня тяжкості; у пацієнтів, віднесених до ІІІ класу -вже при І ступеню тяжкості перитоніту, якщо його причиною послужила обструкція кишечника.

7. Для збільшення ефективності, санацію черевної порожнини доцільно проводити зі застосуванням оксигенованого полікомпонентного розчину, що складається з декаметоксину, димексиду та хлоргексидину у рівних частинах, які подаються під тиском.

8. Для пролонгованого впливу на запальне вогнище, у проміжку між запрограмованими санаціями черевної порожнини доцільно використовувати перитонеосорбцію з допомогою біоінертних пористих контейнерів з сорбентом, якому надані наведені антибактеріальні властивості шляхом експозиції у полікомпонентному розчині.

9. Під час виконання запрограмованих санацій слід застосовувати вульносорбцію, шляхом розміщення між краями операційної рани контейнера з сорбентом, що зменшує ризик нагноєння.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гринчук Ф.В. Поєднана гостра хірургічна патологія - механізми розвитку та їх клінічне значення // Буковинський медичний вісник.- 1999.- № 3-4.- С. 35-39.

2. Ендотоксикоз у генезі печінкової недостатності при перитоніті / Ю.М. Мишковський, Ф.В. Гринчук, О.В. Ткачук, В.А. Дорошко, О.М. Плегуца, А.В. Ушаков, А.М. Гринчук // Буковинський медичний вісник.- 1999.- № 3-4.- С. 132-134 (автором проведено експериментальні дослідження, забір матеріалу, узагальнення результатів).

3. Гринчук Ф.В. Стан імунологічної реактивності та неспецифічної резистентності при поєднаній гострій хірургічній патології органів черевної порожнини // Галицький лікарський вісник.- 1999.- Т 6, № 3.- С.13.

4. Андрієць В.В., Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В. Нові методи профілактики неспроможності кишкових швів // Галицький лікарський вісник.- 1999.- Т 6,№ 3.- С.48-49 (автором здійснено клінічне впровадження розроблених методик та оцінена їх ефективність).

5. Ендолімфатична антибактеріальна терапія при перитоніті / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, О.І. Полянський, В.П. Польовий, О.В. Ткачук, О.М. Михайловський // Галицький лікарський вісник.- 1999.- Т 6, №3.- С.- 70-71 (автором проведено обстеження хворих та оцінка результатів).

6. Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю., Язловицька Л.С. Функціональний стан печінки при поєднаній гострій хірургічній патології // Вісник морської медицини.- 1999.- №2(6).- С. 163-163 (автором виконано забір матеріалу та обробка результатів).

7. Механізми розвитку печінкової недостатності та ендотоксикозу при розповсюдженому перитоніті / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.П. Польовий // Вісник морської медицини.- 1999.- №2(6).- С. 161-162 (автором виконано забір матеріалу та проведено узагальнення результатів).

8. Гринчук Ф.В. Особливості перебігу та лікування гострого холециститу при супутній патології // Вісник морської медицини.- 2001.- №2(14).- С. 93-95.

9. Гринчук Ф.В. Деякі аспекти розвитку сепсису при поєднаній гострій хірургічній патології // Львівський медичний журнал.- 2001.- №3.- С. 23-25.

10. Гринчук Ф.В. Особливості розвитку печінкової недостатності та шляхи її корекції при кишковій обструкції на фоні цукрового діабету // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”.- 2001.- Вип. 14.- С.6-7.

11. Профілактика та лікування ендотоксикозу при розповсюдженому перитоніті / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.В. Максим'юк, С.П. Бродовський, П.В. Сахацький // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”.-2001.- Вип. 14.- С.190-192 (автором здійснено обстеження хворих та забір матеріалу).

12. Гринчук Ф.В. Клініко - лабораторні паралелі перитоніту апендикулярного ґенезу на фоні супутніх захворювань // Буковинський медичний вісник.- 2002.-Т.6, №1-2.-С.23-27.

13. Деякі аспекти профілактики післяопераційних ускладнень при гострих хірургічних захворюваннях у хворих на цукровий діабет / Ф.В. Гринчук, В.П. Козак, В.В. Андрієць, І.П. Давидюк // Буковинський медичний вісник.- 2002.- Т.6, №1-2.- С.69-71 (автором проведено обстеження хворих та впровадження розроблених методик).

14. Гринчук Ф.В. Профілактика післяопераційного перитоніту у хворих з поєднаною патологією // Галицький лікарський вісник.- 2002.- Т.9, №.3.- С. 81-82.

15. Принципи антибактеріальної та детоксикаційної терапії при запально-деструктивних процесах в очеревинній порожнині / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.В. Максим'юк, С.П. Бродовський // Галицький лікарський вісник.- 2002.-Т.9, №.3.- С. 226-228 (автором здійснено обстеження хворих та оцінка результатів).

16. Гринчук Ф.В. Профілактика нагноєння операційної рани у пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями // Клінічна хірургія.- 2002.- №11-12.-С.23-24.

17. Гринчук Ф.В. Проблеми та перспективи оптимізації діагностики гострих хірургічних захворювань у пацієнтів із супутньою патологією // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”.- 2003.- Вип. 20.- С. 185-186.

18. Оптимізація комплексного лікування хворих з гострою кишковою непрохідністю / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, С.П. Бродовський, В.В. Максим'юк, М.М. Снігуряк // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”.- 2003.- Вип. 20.- С. 121-123 (автором проведено впровадження розроблених методик та оцінка результатів).

19. Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю. Лапароскопічні оперативні втручання при гострих хірургічних захворюваннях у пацієнтів із супутньою патологією // Практична медицина.- 2003.- Т.9, №1.- С. 56-58 (автором виконано оперативні втручання та обстеження хворих).

20. Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В. Деякі аспекти хірургічної тактики при ускладненнях виразкової хвороби у пацієнтів із супровідною патологією // Харківська хірургічна школа.- 2003.- № 1.- С. 23-24 (автором здійснено впровадження розроблених методів лікування та обстеження хворих).

21. Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В., Андрієць В.В. Деякі аспекти розвитку неспроможності кишкових швів при системній патології // Вісник морфології.-2003.- Т.9, № 2.-С. 371-373 (автором виконано експериментальні дослідження та забір матеріалу).

22. Шляхи підвищення надійності лінії швів на товстій кишці / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.В. Максим'юк, С.П. Бродовський // Шпитальна хірургія.-2003.-№4.-С.136-138 (автором проведено впровадження розроблених методик та оцінка результатів).

23. Гринчук Ф.В. Нові методи ранньої діагностики гострих хірургічних захворювань у пацієнтів із супровідною патологією // Шпитальна хірургія.-2004.- №4.- С. 95-97.

24. Гринчук Ф.В. Деякі аспекти періопераційної терапії хворих з поєднаною гострою хірургічною патологією // Клінічна хірургія.- 2004.- №11-12.- С. 22.

25. Механізми виникнення та способи профілактики неспроможності кишкових швів / І.Ю. Полянський, В.В. Андрієць, Ф.В. Гринчук, С.П. Бродовський, Я.Ю. Войтів, В.В. Яцків // Клінічна хірургія.- 2004.- №11-12.- С. 85-86 (автором виконано експериментальні дослідження).

26. Про переваги та застереження використання повторних розкриттів черевної порожнини при розповсюджених формах перитоніту / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, О.Г. Харабара, В.В. Максим'юк, Я.Ю. Войтів, Я.В. Гирла // Харківська хірургічна школа.- 2005.- №1.1.- С. 69-70 (автором проведено лікування та обстеження хворих).

27. Тотальна перитонеосорбція як метод санації очеревинної порожнин при перитоніті / І.Ю. Полянський, В.В. Максим'юк, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, С.П. Бродовський, О.Г. Харабара, Я.Ю. Войтів // Шпитальна хірургія.- 2005.- №4.- С. 64-66 (автором впроваджено методики та проведено оцінку результатів).

28. Патогенетичне обґрунтування формування кишкових стом і накладання анастомозів при гострій непрохідності кишечнику / І.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В.Андрієць, С.П. Бродовський, Я.В. Гирла, Я.Ю. Войтів // Харківська хірургічна школа.- 2006.- №1 (20).-С.69-71 (автором впроваджено розроблені методики та проведено обстеження хворих).

29. Гринчук Ф.В. Динаміка показників протеолітичної системи плазми крові щурів за умов розвитку перитоніту на тлі поєднаної патології // Клінічна та експериментальна патологія.- 2006.- №2.- С. 18-22.

30. Гринчук Ф.В., Андрієць В.В. Динаміка показників фібринолітичної активності плазми крові щурів за умов перитоніту та його розвитку на тлі поєднаної патології // Клінічна та експериментальна патологія.- 2006.- Т.5, №4.- С. 25-29 (автором проведено експериментальні дослідження, забір матеріалу, узагальнення результатів).

31. Гринчук Ф.В. Динаміка біохімічних показників окисно - відновної системи крові щурів за умов перитоніту та його розвитку на тлі поєднаної патології // Медична хімія.- 2007.- Т.9, №1.- С. 43-48.

32. Гринчук Ф.В. Нові підходи до оцінки стану та прогнозування післяопераційних ускладнень у хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини з поєднаними патологічними станами // Буковинський медичний вісник.- 2007.- Т.11, № 1.- С. 11-15.

33. Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю., Максим'юк В.В. Індекс фотолюмінесценції - точний критерій визначення життєздатності кишкової стінки // Клінічна анатомія та оперативна хірургія.- 2007.- Т.6, №1.- С. 95-97 (автором здійснено експериментальні дослідження та забір матеріалу).

34. Гринчук Ф.В. Динаміка вмісту деяких цитокінів плазми крові щурів за умов перитоніту та його розвитку на тлі поєднаної патології // Клінічна та експериментальна патологія.- 2007.- Т.6, №2.- С. 23-27.

35. Гринчук Ф.В. Нові підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини з поєднаними патологічними станами // Харківська хірургічна школа.- 2007.- №2.- С.213-216.

36. Патент 50932 UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб тимчасового закривання операційної рани для виконання програмованих санацій очеревинної порожнини при розповсюджених формах гострого перитоніту / Полянський І.Ю., Максим'юк В.В., Андрієць В.В, Гринчук Ф.В.- Заявка 2001075281. Заявл.24.07.2001. Опубл.15.11.2002. Бюл.№11 (автором проведено клінічну апробацію методу та обстеження хворих).

37. Патент 51921 UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб санації очеревинної порожнини при розповсюджених формах гострого гнійного перитоніту / Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В., Максим'юк В.В.- Заявка 2001096540. Заявл.25.09.2001. Опубл.16.12.2002. Бюл.№12 (автором виконано експериментальні дослідження та клінічну апробацію методу).

38. Патент 64939 А UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб моделювання розповсюдженого перитоніту / Полянський І.Ю., Максим'юк В.В., Гринчук Ф.В.- Заявка 2003032032. Заявл.07.03.2003. Опубл.15.03.2004. Бюл.№3 (автором здійснено експериментальні дослідження).

39. Патент 67975 UA, МКИ А61В10/00. Спосіб спектрофотометричної діагностики запально - деструктивних захворювань в черевній порожнині / Полянський І.Ю., Ніцович Б.М., Гумінецький С.Г., Гринчук Ф.В., Бродовський С.П.- Заявка 2003077018. Заявл.25.07.2003. Опубл.15.07.2004. Бюл.№7 (автором виконано експериментальні дослідження та клінічну апробацію методу).

40. Патент 68561 UA, МКИ A61N5/06, А61В10/00. Спосіб фотолюмінесцентної діагностики запально - деструктивних захворювань в черевній порожнині / Полянський І.Ю., Ніцович Б.М., Бесага Р.М., Гринчук Ф.В., Бродовський С.П.- Заявка 2003077019. Заявл.25.07.2003. Опубл.16.08.2004. Бюл.№8 (автором виконано експериментальні дослідження та клінічну апробацію методу).

41. Патент 4762 А UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб тривалого ендопортального введення медикаментозних засобів Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю.- Заявка 2004031765. Заявл.11.03.2004. Опубл.15.02.2005. Бюл.№2 (автором проведено експериментальні дослідження та клінічну апробацію методу).

42. Патент 4764 А UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб зовнішнього дренування позапечінкових жовчних проток / Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю., Андрієць В.В.- Заявка 2004031767. Заявл.11.03.2004. Опубл.15.02.2005. Бюл.№2 (автором розроблено ідею та проведено клінічну апробацію методу).

43. Патент 4765 А UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб еліпсоїдної гастропластики / Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю., Максим'юк В.В.- Заявка 2004031768. Заявл.11.03.2004. Опубл.15.02.2005. Бюл.№2 (автором розроблено ідею та здійснено клінічне впровадження методу).

44. Патент 4766 А UA, МКИ А61В17/00, А61М27/00. Спосіб моделювання гострого перитоніту / Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю.- Заявка 2004031769. Заявл.11.03.2004. Опубл.15.02.2005. Бюл.№2 (автором здійснено експериментальні дослідження).

45. Патент 25830 UA, МПК А61N5/00. Спосіб оцінки життєздатності кишки / Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В., Бесага Р.М.- Заявка u200703620. Заявл.02.04.2007. Опубл.27.08.2007. Бюл.№13 (автором розроблено ідею, здійснено експериментальні дослідження).

46. Патент 25831 UA, МПК А61В17/11. Спосіб зашивання дефектів порожнистих органів травлення / Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В.- Заявка u200703622. Заявл.02.04.2007. Опубл.27.08.2007. Бюл.№13 (автором здійснено експериментальні дослідження, клінічне впровадження способу та оцінку результатів).

47. Патент 25832 UA, МПК А61М27/00. Пристрій для дренування очеревинної порожнини / Полянський І.Ю., Максим'юк В.В., Гринчук Ф.В.- Заявка u200703623. Заявл.02.04.2007. Опубл.27.08.2007. Бюл.№13 (автором проведено клінічне впровадження способу та оцінку результатів).

48. Патент 25833 UA, МПК А61М25/00. Спосіб тривалого ендопортального введення медикаментозних засобів / Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В.- Заявка u200703625. Заявл.02.04.2007. Опубл.27.08.2007. Бюл.№3 (автором здійснено експериментальні дослідження, клінічне впровадження способу та оцінені результати).

49. Гринчук Ф.В. Аналіз післяопераційного перебігу у хворих з гострою кишковою непрохідністю // Актуальні питання хірургії.- Чернівці, 1997. - С. 12-13.

50. Динаміка процесів пероксидного окислення та змін в системі гемостазу при гострому перитоніті / Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.М. Скігар, В.П. Польовий, О.О. Підмурняк // Актуальні питання хірургії.- Чернівці, 1997.- С. 16-17(автором здійснено експериментальні дослідження та узагальнення результатів).

51. Лечебная тактика при различных формах острого перитонита / Б.О. Мильков, И.Ю. Полянський, Ф.В. Гринчук, В.В. Андриец, М.М. Гресько, А.В. Бочаров, В.П. Полевой, Р.И. Сидорчук // Actualitati in cirurgia toracoabdominala: Rezumatele lucrarilor congresul VIII al chirurgie din Republica Moldova.- Chisinau, 1997.- С.158-160 (автором здійснено обстеження хворих).

52. Гринчук Ф.В. Патогенетичне обґрунтування нових методів детоксикації у хворих з гострою кишковою непрохідністю // Українські медичні вісті.- 1998.- Т.2, Ч.2, №1-2 (59-60).- С. 31-32.

53. Мікробна контамінація та ендотоксикоз при гострій кишковій непрохідності та поєднаній патології / Т.Демидюк, П.Багрій, В.Трикур, Ф.Гринчук // Тез. доп. 2-го Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.- С. 262 (автором проведено експериментальні дослідження та забір матеріалу).

54. Гринчук Ф.В. Шляхи оптимізації оперативних втручань з приводу обструкції кишечнику у пацієнтів похилого та старечого віку // ІІ Українська конференція молодих вчених присвячена пам'яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса.- К., 2001.- С. 27-28.

55. Гринчук Ф.В., Кланца А.І. Особливості клініки та діагностики деяких гострих хірургічних захворювань у осіб похилого віку, хворих на цукровий діабет // ІІ Українська конференція молодих вчених присвячена пам'яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса.- К., 2001.- С. 27-28 (автором проведено обстеження хворих, обробку та узагальнення результатів).

56. Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю., Гринчук А.М. Поліорганна недостатність при поєднаній гострій хірургічній патології // Українські медичні вісті.- 2001.- Т.4.- Ч.1(62).- С. 30 (автором здійснено обстеження хворих та оцінку результатів).

57. Особливості оперативних втручань на порожнистих органах травного каналу в осіб похилого віку / І.Ю. Полянський, Г.П. Шамрей, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць // Українські медичні вісті.- 2001.- Т.4, Ч.1(62).-С. 87 (автором проведено впровадження методик та обстеження хворих).

58. Шляхи підвищення ефективності лікування поширених форм гострого перитоніту / І.Ю. Полянський, Г.П. Шамрей, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.В. Максим'юк, Г.Д. Дейбук, С.П. Бродовський, П.В. Сахацький // Українські медичні вісті.- 2001.- Т.4, Ч.1(62).-С. 82 (автором здійснено впровадження методик та обстеження хворих).

59. Гринчук Ф.В. Хірургічна тактика при ускладненнях виразкової хвороби у пацієнтів із супутньою патологією // Матеріали ХХ з'їзду хірургів України.- Тернопіль, 2002.- Т.1.- С. 253 - 254.

60. Нові принципи антибактеріальної та детоксикаційної терапії при запально-деструктивних процесах в очеревинній порожнині / І.Ю. Полянський, В.В. Андрієць, Ф.В. Гринчук, В.В. Максим'юк, С.П. Бродовський // Матеріали ХХ з'їзду хірургів України.- Тернопіль, 2002.- Т.1.- С. 401-403 (автором виконано обстеження хворих та оцінку результатів).

61. Гринчук Ф.В. Особенности диагностики и лечения острого перитонита у пациентов с сопутствующей патологией // Al ІХ^lea al Asociatiei Chirurgilor “N.Anestiadi” din Republica Moldova: Rezumatele lucrarilor.- Chisinau, 2003.- с. 69-70.

62. Современные аспекты лечения распространенных форм острого перитонита / И.Ю. Полянский, Б.О. Мильков, Ф.В. Гринчук, В.В. Андриец, Г.П. Шамрей, В.В. Максимюк, С.П. Бродовский, И.П. Давидюк, Я.Ю. Войтив // Al ІХ^lea al Asociatiei Chirurgilor “N.Anestiadi” din Republica Moldova: Rezumatele lucrarilor.- Chisinau, 2003.- с. 69-70 (автором здійснено лікування хворих та оцінку результатів).

63. Photoluminescent diagnostics of inflammatory - destructive diseases of the abdominal cavity organs / I.Y. Polyansky, F.V. Hrunchuk, S.P. Brodovsky, Bohdan M. Nitsovich, R.M. Besaha // Proceedings of SPIE.- 2004.- V.5477.- P. 545-547 (автором здійснено відбір, дослідження пацієнтів та забір матеріалу).

64. Нові технології в лікуванні гострого перитоніту / І.Ю. Полянський, Б.О. Мільков, Ф.В. Гринчук, В.В. Андрієць, В.В. Максим'юк, С.П. Бродовський, Я.В. Гирла, Я.Ю. Войтів, О.Г. Харабара // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України.- Запоріжжя: Запоріжжя, 2005.- С. 512-514 (автором проведено впровадження методик та оцінку результатів).

65. Spectrophotometer properties of vein blood plasma in UF-region patients with sharp surgical pathology of abdominal region organs / S.G. Guminestskij, I.J. Polyanski, A.V. Motrich, F.W. Grunchuk // Proceedings of SPIE. - 2006.- Vol.6524. - T. 1-5 (автором проведено відбір, дослідження пацієнтів та забір матеріалу).

66. Besaga R.M. Hrynchuk F.V, Polyansky I.Yu. Diagnostic meaning of intestinal wall photoluminescence changes // Proceedings of SPIE. - 2006.- Vol.6524.- U. 1-3 (автором проведено експериментальні дослідження та забір матеріалу).

67. Гринчук Ф.В. Клініко-лабораторні паралелі при обструкції товстої кишки, ускладненій перитонітом у хворих із супутньою патологією // Матеріали ІІ з'їзду колопроктологів України за міжнародною участю.- Львів: Медицина, 2006.- С. 443 - 447.

68. Гринчук Ф.В. Експериментальне дослідження нових способів визначення життєздатності кишкової стінки // Мат. конф. “Використання фізичних факторів у хірургії”.- Чернівці: Медуніверситет, 2006.-С.56-59.

69. Гринчук Ф.В. Експериментальне обґрунтування визначення оптичної густини плазми венозної крові для діагностики гострої хірургічної патології // Мат. конф. “Використання фізичних факторів у хірургії”.- Чернівці: Медуніверситет, 2006.-С.59-63.



АНОТАЦІЯ

Гринчук Ф.В. Особливості лікування та профілактики гострого перитоніту при цукровому діабеті та іншій системній патології (експериментально - клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2007.

Дисертаційна робота присвячена проблемі покращання результатів лікування хворих на гострий перитоніт із супровідною патологією. Шляхом комплексних порівняльних експериментальних та клінічних досліджень мікробних індукторів перитоніту, мікробіоценозу тонкої та товстої кишок, параметрів ендотоксикозу, функціональної активності регуляторних систем, перебігу гострих запально-деструктивних захворювань органів черевної порожнини, ускладнених перитонітом, виявлено патогенетичне підґрунтя змін перебігу гострої хірургічної патології у пацієнтів із супровідними захворюваннями. Доведено, що регуляційна дисфункція є одним з механізмів розвитку синдрому взаємного обтяження при поєднаній патології. Виявлена стадійність розвитку синдрому взаємного обтяження, що дозволило напрацювати класифікацію поєднаної патології. Розпрацьована лікувальна тактика при поєднаній патології, яка передбачає використання нових методів діагностики, диференційований вибір об'єму заходів на всіх етапах лікування гострого перитоніту, з урахуванням класів поєднаної патології, застосування розроблених методів операційного та післяопераційного лікування, що дозволило у хворих на поширений перитоніт та поєднану патологію знизити летальність на 24,4%, частоту нагноєння ран на 16,6%.

Ключові слова: гострий перитоніт, поєднана патологія, патогенез, діагностика, лікування.



Аннотация

Гринчук Ф.В. Особенности лечения и профилактики острого перитонита при сахарном диабете и другой системной патологи (экспериментально - клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03. - хирургия. - Винницкий национальный медицинский университет имени М.И. Пирогова МОЗ Украины, Винница, 2007.

Диссертационная работа посвящена проблеме улучшения результатов лечения больных острым перитонитом с сопутствующей патологией. Путем комплексных сравнительных экспериментальных и клинических исследований микробных индукторов перитонита, микробиоценоза тонкой и толстой кишок, параметров эндотоксикоза, функциональной активности регуляторных систем, развития острых воспалительно-деструктивных заболеваний органов брюшной полости, осложненных перитонитом, обнаружена патогенетическая основа изменений развития острой хирургической патологии у пациентов с сопутствующими заболеваниями. Доказано, что регуляторная дисфункция является одним из механизмов развития синдрома взаимного отягощения при сочетанной патологии. Обнаружена стадийность развития синдрома взаимного отягощения, которое позволило разработать классификацию сочетанной патологии. Разработана лечебная тактика при сочетанной патологии, которая предусматривает использование новых методов диагностики, дифференцированный выбор объема мероприятий на всех этапах лечения острого перитонита, с учетом классов сочетанной патологии, применение разработанных методов оперативного и послеоперационного лечения, которое позволило в больных распространенным перитонитом и сочетанной патологией снизить летальность на 24,4%, частоту нагноения ран на 16,6%.

Ключевые слова: острый перитонит, сочетанная патология, патогенез, диагностика, лечение.



SUMMARY

Grynchuk F.V. Features of Treatment and Prophylaxis of Acute Peritonitis at Diabetes Mellitus and Other System Pathology. (Experimental-Clinical Investigation).-Manuscript.

Thesises in order to receive doctorate degree on the specialty 14.01.03 - surgery. Vinnitsa National Medical University named after M.I.Pirogov, Ministry of Health of Ukraine, Vinnitsa, 2007.

The dissertation comprises theoretical generalization of clinic-experimental investigation of the patterns with acute peritonitis developing on the background of concomitant pathology and new solution of important scientific-practical problem - improvement of the results of patients' treatment with associated pathology which imply working out its classification, substantiation, working out and efficacy estimation of new diagnostic, treatment and complication prophylaxis methods.

Comparative assessment of peritoneal cavity microbial contamination dynamics, small and large intestine microbiocenosis, proteolytic, fibrinolytic, cytokine, immune- and redox system, endotoxicosis in the course of the peritonitis development on the background of different concomitant pathology has been done in experiment. Some general conformities irrespective of the type of concomitant diseases have been found. It was stated that two stages in the course of acute peritonitis - reactive and toxic is expedient to mark out.

Comparative study of the course of acute inflammatory - destructive diseases of the peritoneal cavity organs complicated by peritonitis in the patient with concomitant pathology has been made. It was found that general clinical traits in concomitant pathological processes are grows of the amount of patient with obliterated and nontypical symptomcomplex, deterioration of the patient gravity status, delay in the regression of inflammatory process in postoperative period. The incidence of wound complications grows up in the patients with concomitant pathological processes and depending on its nature comprises 9,89% in cases of perforated ulcers complicated by diffuse peritonitis and 33,3% in cases of acute destructive appendicitis complicated by local peritonitis; number of intraabdominal septic complications also increases varying from 20% in cases of perforated ulcers complicated by general peritonitis of the II grade of gravity up to 100% in cases of intestinal obstruction and perforated ulcers complicated by general peritonitis of the III grade degree of gravity.

By means of complex evaluation of experimental and clinical data pathogenic foundation for the changing of the course of acute surgical pathology in the patient with concomitant diseases was revealed. It was proofed that regulatory dysfunction is one of the mechanisms in the development of the mutual deterioration syndrome. It was reveled also that there is a staging in the development of mutual deterioration syndrome that made it possible to work out the classification of concomitant pathology with distinction of 4 classes.

The methods of spectrophotometric and photoluminescent diagnostic procedures of acute inflammatory - destructive diseases of abdominal cavity organs have been worked out which allow to improve substantially diagnostic process on account of high sensitivity which for the spectrophotometry comprise 81,01% and specificity which riches 93,58%.

Treatment tactic has been worked out for the cases with associated diseases which specifies differential choice or the measures scope on all staged of the treatment of acute peritonitis with the regards or concomitant pathology. Indications for preoperative preparation have been widened which should be done for the patients attributed to the II - III class of associated pathology.

For substantiation of the scope of operation choice and points of intestinal sutures placement methods of viability determination has been worked out which predispose the evaluation of photoluminescence index.

To improve the reliability of organs connection zone original one - row suture has been worked out which possessed high haemostatic capacity and provide for sufficient physical hermetism.

On the patient referred to the I and II classes of associated pathology to the protection and reinforcement of suture lines method of the local influence has been proposed. It is advisable to use allogen materials in the patients with the III class of associated pathology for this purpose.

Indications as to the use of repeated programmed sanations of peritoneal cavity in the patients with associated pathology also have been widened. In cases of the II class of associated pathology such interventions have to be used starting with the II grade of general peritonitis severity and in cases of the III class even with the I grade severity. Method of peritoneosorption has been improved with resulting grows of its efficacy.

Worked out method of peritoneal cavity sanation which consist of washing it out with polycomponent solution under pressure allow to increase clearance of aerobic microflora up to 90,7% and for anaerobic - to 64,9%.

For the prophylactics of wound complication in the course of repeated programmed sanations of peritoneal cavity method of operative wound closure with implication of vulneosorption has been worked out.

Application of the developed treatment tactic in the patients with associated pathology with local and diffuse peritonitis made it possible to avoid the development of intraabdominal and wound complications and lethality, and in the patients with the II and III classes with generalized peritonitis reduced lethality up to 24,4%, and frequency of wound suppuration to 16,6%.

Key words: acute peritonitis, associated pathology, pathogenesis, diagnostic, treatment.



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГХЗ	-	гострі хірургічні захворювання
ГП	-	гострий перитоніт
ЖТЗ	-	життєздатність
ІЛ	-	інтерлейкін
ІХС	-	ішемічна хвороба серця
КУО	-	колонійутворювальні одиниці
МО	-	мікроорганізми
МПІ	-	Мангеймський перитонітний індекс
МСМ	-	молекули середньої маси
МФ	-	мікрофлора
ОГП	-	оптична густина плазми
ОК	-	обструкція кишечника
ОМБ	-	окиснювальна модифікація білків
ПА	-	протеолітична активність
ПОУ	-	післяопераційні ускладнення
ПП	-	поєднана патологія
ППС	-	поєднані патологічні стани
ПС	-	протеолітична система
СВО	-	синдром взаємного обтяження
СП	-	супровідна патологія
ФА	-	фібринолітична активність
ФНПб	-	фактор некрозу пухлин б
ФС	-	фібринолітична система
ЦД	-	цукровий діабет
ЦІК	-	циркуляційні імунні комплекси
ЦТК	-	цитокіни

Размещено на Allbest.ru