Величини, отримані при компонентному розкладанні згідно альтернативній моделі, використані для перебування частоти головного гена і пенетрантності у гомо- і гетерозигот. Дисперсійні рівняння дали чотири варіанти рішень, серед яких вибрали не суперечні біологічному сенсу, тобто, корені якого знаходяться в межах від 0 до +1. Звертає на себе увагу неоднакова частота “алеля схильності” передбачуваного гена. У євреїв його частота вище (0,57), чим в арабів (0,23). Пенетрантність передбачуваного алеля у гомозиготі в євреїв складає 16%, в арабів 38%. У гетерозигот захворювання не виявляється взагалі: абсолютні величини негативних значень П1 настільки малі, що в даному аналізі прирівняні нулю. Нульова пенетрантність алеля у гетерозиготі є підставою розглядати його як рецесивний (табл.10).

Частота і виразність наркоманії, як захворювання з генетичним компонентом, обумовлюється структурою популяції, яку складають характеристики гетерогенності (частоти алелей) і система схрещування: ступінь відхилення від панміксії, рівень інбридингу й аутбридингу. Про виразність і патогенний ефект наркоманії судили по наявності в пробандів психічних розладів, тілесних самоушкоджень, соматичних захворювань, суїцидальних спроб. Ці ознаки зустрічаються й у контрольній групі, однак у наркоманів вони виявляються частіше (табл.11).

Міжетнічні розходження з частоти дезадаптивних ознак виявляються вже на рівні контролю. В арабів соматичні захворювання (10,7%) зустрічаються втричі частіше, ніж у євреїв (3,6%, р<0,05), тілесні самоушкодження вдвічі частіше (7,1 і 3,6%, р<0,05). У 7,1% арабів виявлені суїцидальні спроби, а в 3,6% - особистісні розлади, у групі євреїв індивідів з такими ознаками не було (р<0,05). Порівняння за частотою дезадаптивних ознак основної і контрольної груп арабів показало меншу відмінність, чим у євреїв (табл.11). Так, в арабів основна і контрольна група не розрізняються за частотою соматичних захворювань (близько 10%), а в євреїв при наркоманії частота соматичних захворювань підвищується в п'ять разів (3,6 і 16,8%, р<0,01). Частота тілесних самоушкоджень, які свідчать про розлади психіки, в арабів при наркоманії збільшується втричі (7,1 і 22,4%, р<0,01), а в євреїв майже у вісім разів (3,6 і 28,0%, р<0,01). Те ж у відношенні частоти суїцидальних спроб і особистісних розладів. У євреїв-наркоманів частіше виявляються соматичні захворювання (16,8%), чим в арабів-наркоманів (10,5%, р<0,05), трохи частіше зустрічаються тілесні самоушкодження (28,0 і 22,4%), суїцидальні спроби (17,1 і 24,8%) і особистісні розлади (12,9 і 5,3%, р<0,05).

Таблиця 10 Параметри моделі головного гена

Примітка. Vp - фенотипова дисперсія, Va - адитивний компонент дисперсії, Vd - домінантний компонент дисперсії, П2 - пенетрантність гомозигот, П1 - пенетрантність гетерозигот, р - частота алеля, що тестують, k, m, n - коефіцієнти, що визначають знак кореня при рішенні квадратних рівнянь; a, b, c, - допоміжні величини.

Більш висока частота дезадаптивних ознак у контрольній групі арабів, очевидно, обумовлена як спадковими, так і середовими причинами. Як генетичну причину можна розглядати більш часте, чим у євреїв кровне споріднення батьків, негативний вплив якого на потомство загальновідомо. Для перевірки цього припущення всіх обстежених розділили на групи, які розрізняються за ступенем генетичної віддаленості їх батьків. Першу (I) групу екзогамії склали індивіди, чиї батьки були кровними родичами. В другу (II) групу включили осіб, батьки яких були родом з однієї країни. Індивідів, чиї батьки походили з різних країн, віднесли до третьої (III) групи екзогамії. При порівнянні основної і контрольної груп відзначено, що розподіл здорових і уражених наркоманією арабів за групами екзогамії практично не розрізняється. У той же час група наркоманів євреїв у більшому ступені інбредна, чим контрольна. Ці результати свідчать, що інбридинг не є чинником ризику наркоманії арабів, але підвищує імовірність захворювання євреїв (табл.12).

Таблиця 11 Частота дезадаптивних ознак, %

Таблиця 12 Розподіл обстежених за типом шлюбу батьків

Середовою причиною міжетнічних розходжень у схильності наркоманії, очевидно, є більш низький, у порівнянні з євреями, культурний і матеріальний рівень життя арабів. Наркоманія знижує рівень здоров'я, при цьому деструктивний вплив наркоманії на здоров'я сильніше виражено в євреїв. Як пояснення можна винести наступне припущення. Араби - споконвіку східне корінне населення. Для народів сходу вживання наркотичних речовин рослинного походження було явищем культури, і протягом багатьох поколінь відбулася адаптація до такого способу життя. Для євреїв, багато з яких прибули з Європи, уживання наркотиків не є типовим.

Можна припустити, що багатовікове існування популяції арабів в умовах відносної ізоляції, присутність в їх культурі наркотичних засобів, привели популяцію до адаптації до цих умов, чого не можна сказати про євреїв, як відносно молоде населення. Триваюча репатріація впливає на генофонд населення Ізраїлю і може змінити структуру спадкової схильності до наркоманії.

Висновки

У дисертаційній роботі представлені теоретичне обґрунтування і практичне рішення наукової задачі, яка складається з вивчення генетичних особливостей наркоманії в двох різних етнічних групах Ізраїлю, що дало можливість оцінити вплив генетичних та середових факторів ризику в її розвитку.

Населення Ізраїлю представлено двома основними етнічними групами (76,2% євреї, 19,5% араби), які розрізняються низкою генетико-демографічних характеристик. Структура єврейського населення відповідає старіючому типу, а арабського - молодому типу населення. Коефіцієнт міграції для єврейської частини населення складає me=0,37, для арабської ma= 0,03.

Шлюбна структура єврейського населення відхиляється від стану панміксії за ознакою “місце народження” (К=0,86). Найбільш високий індекс позитивної шлюбної асортативності (A'=59,5%) властивий вихідцям з Європи, найменший - корінним жителям Ізраїлю (A' =35,9%).

Середньогруповий рівень інбридингу єврейської частини вивченого контингенту (F=0,0014) на порядок нижче, ніж арабської (F=0,0157); 25% арабів і 3% євреїв є нащадками кровноспоріднених шлюбів.

Соціальний ризик наркоманії в арабів у 3,85 разів вище, ніж у євреїв; імовірність розвитку залежності в арабів у 2,86 рази перевищує аналогічний показник для євреїв. Частота наркоманії серед обстеженого контингенту євреїв складає 4,7%, серед арабів 6,2%. Сімейне накопичення наркоманії для родичів першого ступеня у пробандів євреїв (21,1%) в 4,6 рази перевищує середньогрупове, у пробандів арабів (15,7%) - в 2,5 рази.

Генетична основа наркоманії в населенні Ізраїлю відповідає полігенній моделі з головним геном. Успадковуваність наркоманії в євреїв складає 92%, в арабів 60%, середовий компонент дорівнює відповідно 8% та 40%. Частота постулюючого алеля схильності в євреїв qe=0,57 з пенетрантністю в гомозиготному стані П2=16%; частота алеля в арабів qa=0,23 з пенетрантністю гомозигот П2=38%; пенетрантність гетерозигот в обох етнічних групах не відрізняється від нуля. Кровне споріднення батьків підвищує ризик наркоманії в євреїв та не впливає на ймовірність цього захворювання в арабів.

Араби і євреї, які не мають опійної залежності, розрізняються частотою психічних розладів: у 7,1% арабів відзначені суїцидальні спроби і тілесні самоушкодження, у євреїв ці ознаки зустрічаються вдвічі рідше (3,6%). При наркоманії частота психічних розладів у євреїв підвищується вдвічі і майже не змінюється в арабів.

Практичні рекомендації

1. Результати, отримані в даній роботі, можуть бути використані в державній політиці при розробці програм з подолання наркоманії.

2. При проведенні профілактики наркоманії доцільно враховувати етно-генетичну специфіку населення.

3. При генетичному консультуванні родин використовувати таблиці ризику наркоманії, з огляду на міжетнічні розходження.

4. Подальші роботи з розкриття механізмів наркоманії проводити з урахуванням етнічної специфіки населення.

Список публікацій за темою дисертації

1. Гуревич И.Я., Атраментова Л.А. Проявление наркомании в различных этнических группах Израиля // Матеріали V Міжнародного конгресу з інтегративної антропології, Вінниця, 2004, №2. - С.18-19.

2. Гуревич И.Я., Гуревич Я.Л., Атраментова Л.А. Наследственная предрасположенность к наркомании в различных этнических группах Израиля // Сборник III съезда Всероссийского общества генетиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова, Москва, 2004. - С.124.

3. Гуревич И.Я., Атраментова Л.А. Генетические аспекты наркозависимости у населения Израиля // Вестник Украинского общества генетиков и селекционеров. - 2004. - Т.2, №2. - С.188-193.

4. Гуревич И.Я. Наркомания у евреев и арабов Израиля. Сегрегационный анализ // Actual problems of obstetrics, gynecology, clinical immunology and medical genetics. 12 ed. - Kyiv-Lugansk, 2005. - Р.259-263.

5. Gurevich I. Assortative mating in ethnic groups of Israel // Сборник ІІ международной конференции студентов и аспирантов “Молодь та поступ біології”, Львов, 2006. - С.168-169.

6. Гуревич И.Я., Атраментова Л.А. Этно-генетические аспекты наркомании в Израиле // Биологический вестник. - 2006. - Т.10, №1. - С.88-91.

7. Гуревич И.Я., Атраментова Л.А. Генетико-демографическая характеристика еврейского и арабского населения Израиля // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. - 2006. - №729. - С.61-66.

8. Гуревич И.Я. Генетическая адаптивность этнических групп Израиля // Сборник трудов 10-й школы-конференции молодых учёных “Биология - наука ХХІ века”, раздел: Социокультурная ниша биологии, Х3, Пущино, 2006. - С.410.

9. Гуревич И.Я. Этнические особенности проявления наркомании в Израиле // Биология: от молекулы до биосферы. - Сборник материалов Первой научной международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, Харьков, 21-23 ноября, 2006. - С.102.

Анотація

Гуревич І. Генетико-демографічний аналіз наркоманії в Ізраїлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007.

Населення Ізраїлю наприкінці 2004 року склало 6869500 чоловік. Араби складають 19,51% від усього населення, євреї - 76,24%. Загальна кількість репатріантів та емігрантів, які прибули в країну в період 1990-2004 р., склало 1010900 чоловік. Вихідці з Європи - 49,7%, з Африки - 23,2%, з Азії - 23,0%, з Америки - 4,2%. Корінні жителі Ізраїлю - 13,2%. Показник шлюбної сполученості за місцем народження К=0,86, індекс позитивної шлюбної асортативності А' для вихідців з Європи складає 59,5%, з Африки А'=49,9%, з Азії А'=48,8%, з Америки А'=43,7%, для корінних жителів Ізраїлю А'=35,9%. Середньогрупові коефіцієнти інбридингу (F) у євреїв 0,0014, в арабів - 0,0157. Ймовірність потрапити в групу соціального ризику для араба в тричі вище, а ризик стати наркоманом у 2,86 разів вище, ніж для єврея. Виявлено накопичення у родичів пробандів випадків наркоманії, а також алкоголізму. Успадковуваність наркоманії в полігенній моделі з наявністю головного гена в євреїв склала 92%, в арабів 60%. Частота передбачуваного алеля в євреїв q=0,57 з пенетрантністю в гомозиготі П2=16%; в арабів - q=0,23, П2 = 38%. В арабів соматичні захворювання (10,7%) зустрічаються втричі частіше, ніж у євреїв (3,6%), тілесні самоушкодження вдвічі частіше (7,1 і 3,6%). У 7,1% арабів виявлені суїцидальні спроби, а в 3,6% - особистісні розлади, у групі євреїв індивідів з такими ознаками не було. Порівняння за частотою дезадаптивних ознак основної та контрольної груп арабів показало меншу відмінність, чим у євреїв. В арабів основна і контрольна група не розрізняються за частотою соматичних захворювань (близько 10%), а в євреїв при наркоманії частота соматичних захворювань підвищується в п'ять разів (3,6 і 16,8%). Частота тілесних самоушкоджень, які вказують на розлади психіки, в арабів при наркоманії збільшується в тричі (7,1 і 22,4%), а в євреїв майже у вісім разів (3,6 і 28,0%). Те ж саме у відношенні частоти суїцидальних спроб і особистісних розладів. У євреїв-наркоманів частіше виявляються соматичні захворювання (16,8%), чим в арабів-наркоманів (10,5%), трохи частіше зустрічаються тілесні самоушкодження (28,0 і 22,4%), суїцидальні спроби (17,1 і 24,8%) і особистісні розлади (12,9 і 5,3%). Розподіл здорових і уражених наркоманією арабів за групами екзогамії практично не розрізняється. Група наркоманів євреїв у більшому ступені інбредна, чим контрольна. Інбридинг не є чинником ризику наркоманії в арабів, але підвищує імовірність захворювання в євреїв.

Ключові слова: наркоманія, генетика, Ізраїль, араби, євреї.

Аннотация

Гуревич И. Генетико-демографический анализ наркомании в Израиле. - Рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15 - генетика. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, 2007.

Население Израиля к концу 2004 года составило 6869500 человек. Арабы составляют 19,51% от всего населения, евреи - 76,24%. Общее количество репатриантов и эмигрантов, прибывших в страну в период 1990-2004 гг., составило 1010900 человек. Среди мигрантов больше всего выходцев из Европы: женщины составили 49,8%, мужчины - 49,6% от общего числа мигрантов. Выходцев из Африки вдвое меньше (женщины 23,2%, мужчины 23,1%). Примерно столько же прибыло из Азии (женщины 22,7%, мужчины 23,4%). Меньше всего было выходцев из Америки (женщины 4,4%, мужчины 3,9%). Коренными жителями Израиля было 13,5% женщин и 12,7% мужчин. Величина показателя брачной сопряжённости по признаку “место рождения” (К=0,86) указывает на существенное отклонение популяции от состояния панмиксии. Индексы положительной брачной ассортативности свидетельствуют, что наиболее сильное притяжение имеется между выходцами из Европы. Индекс А' для этой когорты составляет 59,5%. Для выходцев из Африки он немного ниже (А'=49,9%), из Азии - А'=48,8%, примерно на таком же уровне у выходцев из Америки: А'=43,7%, а самое низкое его значение отмечено у коренных жителей Израиля: А'=35,9%. Среднегрупповые коэффициенты инбридинга (F) у евреев 0,0014, у арабов 0,0157.

В группе социального риска по наркомании евреи составляют 49,6%, арабы 50,4%. Вероятность попасть в группу социального риск для араба в три раза больше, чем еврея, риск стать наркоманом у араба в 2,86 раз выше, чем у еврея. Достоверных различий среднего возраста на момент обследования (29-36 лет) в сравниваемых группах арабов и евреев не выявлено. Средний возраст отцов (31-34 лет) и матерей (26-27 лет) на момент рождения пробандов не является фактором риска по наркомании у потомства. У евреев приобщение к наркотическим средствам в среднем начинается на 2-3 года раньше, чем у арабов.

Выявлено накопление у родственников пробандов случаев наркомании, а также алкоголизма. Этот фенотип чаще обнаруживался у родственников мужского пола, чем женского. Тестирование доминантной и рецессивной моногенных моделей наследования дало отрицательный результат. В полигенной модели генетический компонент превосходит 100%, свидетельствует о несостоятельности этой модели и указывает на наличие в системе генетического контроля не полностью пенетрантного главного гена. Наследуемость наркомании при условии главного гена у евреев составила 92%, у арабов 60%, средовый компонент соответственно 8% и 40%. У евреев его частота выше (0,57), чем у арабов (0,23). Пенетрантность этого аллеля в гомозиготе у евреев составляет 16%, у арабов 38%.

У арабов соматические заболевания (10,7%) встречаются в три чаще, чем у евреев (3,6%), телесные самоповреждения в два раза чаще (7,1 и 3,6%). У 7,1% арабов выявлены суицидальные попытки, а у 3,6% - личностные расстройства, в группе евреев индивидов с такими признаками не было. Сравнение по частоте дезадаптивных признаков основной и контрольной групп арабов показало меньшее отличие, чем у евреев. Так, у арабов основная и контрольная группа не различаются по частоте соматических заболеваний (около 10%), а у евреев при наркомании частота соматических заболеваний повышается в пять раз (3,6 и 16,8%). Телесные самоповреждения, которые указывают на расстройства психики, у арабов при наркомании увеличиваются в три раза (7,1 и 22,4%), а у евреев почти в восемь раз (3,6 и 28,0%). То же в отношении частоты суицидальных попыток и личностных расстройств. У евреев-наркоманов чаще обнаруживаются соматические заболевания (16,8%), чем у арабов-наркоманов (10,5%,), немного чаще встречаются телесные самоповреждения (28,0 и 22,4%), суицидальные попытки (17,1 и 24,8%) и личностные расстройства (12,9 и 5,3%). Более высокая частота дезадаптивных признаков в контрольной группе арабов, по-видимому, обусловлена как наследственными, так и средовыми причинами. В качестве генетической причины можно рассматривать более частое, чем у евреев, кровное родство родителей, негативное влияние которого на потомство общеизвестно. Для проверки этого предположения всех обследованных разделили на группы, различающиеся по степени генетической отдалённости их родителей. Первую (I) группу экзогамии составили индивиды, чьи родители были кровными родственниками. Во вторую (II) группу включили лиц, родители которых были родом из одной страны. Индивидов, чьи родители происходили из разных стран, отнесли к третьей (III) группе экзогамии. При сравнении основной и контрольной групп отмечено, что распределение здоровых и поражённых наркоманией арабов по группам экзогамии практически не различается. В то же время группа наркоманов евреев в большей степени инбредна, чем контрольная. Эти результаты свидетельствуют, что инбридинг не является фактором риска по наркомании арабов, но повышает вероятность заболевания евреев.

Ключевые слова: наркомания, генетика, Израиль, арабы, евреи.

Summary

Gurevich I. Genetic and demographic analysis of drug addiction in Israel. - Manuscript.

A dissertation for candidate degree submission in biological sciences at speciality 03.00.15 - genetics. - Kharkov National University named after V.N. Karazin, Kharkov, 2007.

At the end of 2004 the population of Israel comprised of 6869500 people. Arabs comprise 19,51% of total population, Jews - 76,24%. Total number of repatriates and emigrants, arrived to the country during 1990-2004 comprised of 1010900 people. From European origin - 49,7%, from African - 23,2%, from Asian - 23,0%, from American - 4,2%. Native-born Israeli population - 13,2%. Index of marital contingency for birthplace К=0,86, index of positive assortative mating А' for descendants from Europe is 59,5%, from Africa А'=49,9%, from Asia А'=48,8%, from America А'=43,7%, for native-born Israeli population А'=35,9%. Mean of the group inbreeding coefficients (F) among Jews is 0,0014, among Arabs - 0,0157.

Probability for an Arab to enter a social risk group is threefold more, and to become a drug addict is 2,86 times more, than for a Jew. Accumulation of drug addiction cases as well as alcoholism among ancestor relatives is revealed. Drug addiction heritability follows the model of polygenic gene with major existence comprises 92% among Jews, 60% among Arabs. Suggested allele frequency among Jews is q=0,57 with penetrance in a homozygote equalled P2=16%; among Arabs - q=0,23, P2 = 38%.

Among Arabs somatic disorders (10,7%) are spread threefold more, than among Jews (3,6%), body self-injuries are twofold more (7,1 and 3,6%). Suicide attempts are found among 7,1% Arabs and personality disorders among 3,6%, in the group of Jews there were no individuals with such characteristics. Frequency comparison of non-adaptive characteristics in experimental and control groups of Arabs has demonstrated less difference than among Jews. Among Arabs experimental and control groups there is no difference in somatic disorders frequencies (about 10%), but among Jews under drug addiction somatic disorders frequencies increases fivefold (3,6 and 16,8%). Frequency of body self-injuries, which are an indicator of psychic disorders, among Arabs under drug addiction increases threefold (7,1 and 22,4%), but among Jews increased almost eightfold (3,6 and 28,0%). The same is true in relation to suicide attempts and personality disorders. Among drug addict Jews somatic disorders are more frequent (16,8%), than among drug addict Arabs (10,5%), a little more frequent body self-injuries are spread (28,0 and 22,4%), as well as suicide attempts (17,1 and 24,8%) and personality disorders (12,9 and 5,3%). There is practically no difference in the distribution of healthy and drug addicts Arabs by exogamy groups. Drug addicts Jews group is more inbred than control one. Inbreeding is not a risk factor for drug addiction among Arabs, but increases disorder probability among Jews.

Key words: drug addiction, genetics, Israel, Arabs, Jews.

Размещено на Allbest.ru