Застосування фітозасобів у хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит на тлі цукрового діабету 2-го типу

Експериментальне дослідження антиоксидантної, гепатопротекторної, протизапальної, жовчогінної, гіполіпідемічної та імуномодулюючої дії фітопрепарату "Гепафіт-1" у хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит на тлі цукрового діабету ІІ типу.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2014
Размер файла 38,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Луганський державний медичний інститут

УДК 616.36-002-08+616-056.52-08

Застосування фітозасобів у хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит на тлі цукрового діабету 2-го типу

14.01.02. - внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Білоусова Інна Володимирівна

Луганськ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Медичному інституті Української асоціації народної медицини (м. Київ)

Науковий керівник: доктор медичних наук, профессор Гарник Тетяна Петрівна Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри фітотерапії, гомеопатії, медичної біології, біоенергоінформаційної медицини

Захист відбудеться 28.09.2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.01 в Луганському державному медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1).

Автореферат розісланий 27.08. 2007 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, доцент Лоскутова І.В.

стеатогепатит діабет гепафіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема цукрового діабету, його виявлення, адекватне лікування, профілактика ускладнень не втрачає актуальності в усьому світі протягом останніх десятиріч. Для України цукровий діабет представляє собою важливу медико-соціальну проблему сучасного суспільства. Це обумовлено високим рівнем захворюваності та розповсюдженості даної патології, а також високою частотою хронічних інвалідизуючих ускладнень (Маньковский Б.Н., 2006; Паньків В.І., 2006; Медведовська Н.В., Кульчицька Н.О., 2006; Хухліна О.С., 2003.).

Станом на 01 січня 2007р. в Україні було зареєстровано 1048375 хворих на цукровий діабет, що становить 2242,6 хворих на 100 тис. населення. Щорічний приріст поширеності цукрового діабету в Україні досягнув у 2006р. 4,1% (Гайдаєв Ю.О. і співавт., 2007). Проте реальна кількість хворих удвічі-втричі вища за рахунок невиявлених осіб і прихованих форм цукрового діабету.

Відомо, що 85-95% із загальної кількості хворих на цукровий діабет припадає на хворих цукровим діабетом 2-го типу, щорічний приріст числа яких у світовому масштабі складає від 3,6 до 5 млн. осіб (Маньковский Б.Н., 2006; Паньків В.І., 2006; Хухліна О.С., 2003; Гарет Уильямз и соавт., 2003; Hamman R., 2006.).

У травні 1999р. Указом Президента України за № 545/99 була схвалена комплексна програма „Цукровий діабет”. Основна мета програми - своєчасне виявлення цукрового діабету і зменшення кількості ускладнень, що призводять до інвалідності та смерті, а також збільшення тривалості та поліпшення якості життя хворих на цукровий діабет (Тронько Н.Д, 2005; Хухліна О.С., 2003; Гайдаєв Ю.О. і співавт., 2007.).

Основою патогенезу цукрового діабету 2-го типу та метаболічного синдрому є інсулінорезистентність, що являє собою порушену біологічну відповідь периферичних тканин організму на вплив ендо- або екзогенного інсуліну (Анциферов М.Б., 2000; Бабак О.Я., Колесникова Е.В., 2006; Дворянина Н.В., 2001; Мельниченко Г.А. и соавт., 2001; Метельская В.А., 2003; Мітченко О.І., 2006).

Для інсулінорезистентності характерні типові ураження паренхіми печінки, а саме неалкогольна жирова дистрофія, проявами якої є неалкогольний стеатогепатоз або стеатогепатит (Бабак О.Я., Колесникова Е.В., 2006; Гарник Т.П., 2004; Степанов Ю,М., Філіпова А.Ю., 2004; Фадеенко Г.Д. и соавт., 2006; Харченко Н.В. і співавт., 2006). Поширеність даного ускладнення становить 80-90% у пацієнтів з діабетом 2-го типу та 20% - у хворих на ожиріння (Фадеенко Г.Д., 2003; Харченко Н.В. і співавт., 2007).У свою чергу стеатоз печінки поглиблює метаболічні порушення не тільки на рівні гепатоцитів, але й з боку клітин інших органів та систем.

Широка розповсюдженість метаболічного синдрому, цукрового діабету 2-го типу, ожиріння, що супроводжуються інсулінорезистентністю та ускладненнями з боку гепатобіліарної системи, обумовлює необхідність пошуку нових високоефективних стандартів лікування, що передбачають медикаментозні та немедикаментозні методи корекції метаболічних порушень. При виборі лікарських засобів необхідно враховувати їх метаболічні ефекти та органопротективну дію (Бабак О.Я., 2004; Фадеенко Г.Д. и соавт., 2006;Митченко Е.И., 2006; Скиба В.В. і співавт., 2005; Хухліна О.С., 2003).

Альтернативним і перспективним напрямком у терапії захворювань печінки і біліарного тракту є застосування лікарських засобів рослинного походження, оскільки фітопрепарати мають низку вагомих переваг, пов'язаних з відсутністю побічних ефектів при їх призначенні, можливістю довготривалого застосовування, здатністю в більшості випадків оптимізувати базисну фармакотерапію, багатостороннім і м'яким впливом не тільки на ушкоджений орган, але й на організм людини в цілому (Бабак О.Я., 2001; Гарник Т.П. і співавт., 2007; Дегтярьова І.І. і співавт., 2001; Вайс Р.Ф. и соавт., 2004; Чекман І.С., 2001).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Медичного інституту Української асоціації народної медицини і є фрагментом науково-дослідної роботи “Роль біологічно активних речовин у регуляції функціональних можливостей органів та систем організму (експериментально-клінічне дослідження)” (шифр державної реєстрації № 01044006047).

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит у поєднанні з ЦД 2-го типу за допомогою диференційованої дієти і фітозасобів “Гепафіт-1” та “Артишоку екстракт-Здоров'я”.

Задачі дослідження:

1. Дослідити вплив гепафіту-1 на біохімічні показники, процеси ПОЛ-АОЗ та жирнокислотний склад ліпідів у щурів при експериментальній інсулінорезистентності, ускладненої токсичним гепатитом.

2. Дослідити вплив гепафіту-1 на морфологічні та гістохімічні зміни тканин печінки, нирок та підшлункової залози у щурів на моделі дексаметазонового діабету та токсичного гепатиту.

3. Вивчити вплив фітозасобів на холесекреторну функцію печінки та якісний склад жовчі в експериментальних щурів.

4. Вивчити вплив лікування із застосуванням фітозасобів на клініко-біохімічні показники функціонального стану печінки, показники ліпідного обміну у хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу.

5. Вивчити вплив гепафіту-1 на показники процесів ПОЛ-АОЗ у хворих на НА-стеатогепатит у поєднанні.

6. Вивчити вплив гепафіту-1 на показники клітинної та гуморальної ланок імунної системи, показники енергетичного метаболізму у хворих на НА-стеатогепатит.

7. На основі отриманих результатів розробити комплекс терапевтичних заходів із використанням фітозасобів та диференційованої дієти для лікування хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу.

Об'єкт дослідження - експериментальні тварини (44 щурів лінії Вістар); хворі на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу (120 пацієнтів) та практично здорові особи (21 чол.);

Предмет дослідження - клініко-анамнестичні дані, результати лабораторних та інструментальних досліджень (УЗД ОЧП), біохімічні показники функції печінки, показники енергетичного метаболізму, продукти ПОЛ, показники обміну ліпідів, клініко-імунологічні показники, морфологія та гістохімічні показники тканин печінки, нирок, підшлункової залози експериментальних тварин, жирнокислотний склад ліпідів тканин печінки щурів, диференційована дієта, гепафіт-1, артишоку екстракт - Здоров'я.

Наукова новизна. Вперше вивчені фармакотерапевтичні властивості фітозасобу гепафіт-1 у щурів на моделі експериментальної інсулінорезистентності, ускладненої токсичним гепатитом, вплив БАР гепафіту-1 на показники функціонального стану печінки, процеси ПОЛ, показники клітинного та гуморального імунітету, вуглеводного, ліпідного, білкового та енергетичного обмінів, жирнокислотний склад ліпідів у печінці. Проведений гістоморфологічний аналіз структури тканин печінки, підшлункової залози, нирок у експериментальних тварин. Встановлена антиоксидантна, мембранотропна, протизапальна активність гепафіту-1 і його спроможність нормалізувати жирнокислотний склад ліпідів печінки. Доведено, що застосування гепафіту-1 сприяє відновленню пошкодженої морфологічної структури внутрішніх органів, посилює холесекректорну функцію печінки та покращує якісний склад жовчі. Доведено, що у більшості хворих на ЦД 2-го типу та жирову дистрофію печінки має місце ожиріння та порушення ліпідного обміну, які обумовлені вуглеводно-жировим типом харчування. Розроблена диференційована дієта та доведена її ефективність у комплексній терапії НА-стеатогепатозу та НА-стеатогепатиту на тлі ЦД 2-го типу.

Вперше встановлено, що застосування фітозасобів “Гепафіт-1” та “Артишоку екстракт - Здоров'я” у хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу сприяють зменшенню клінічних проявів захворювання, нормалізують показники функціонального стану печінки, ПОЛ, виявляють гіполіпідемічну, гіпоглікемічну та імуномодулюючу дію.

Новизна роботи підтверджена патентом від 03 травня 2007р. № МПК (2007) А61К36/005 на збір лікарських рослин “Гепафіт-1”.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений метод комплексної терапії НА-стеатогепатозу та НА-стеатогепатиту у хворих на ЦД 2-го типу, який передбачає на фоні базисного лікування застосування фітозасобів “Гепафіт-1” та “Артишоку екстракт - Здоров'я” у поєднанні з диференційованою дієтотерапією.

Отримані результати проведених експериментальних досліджень пояснюють механізми впливу лікарських засобів рослинного походження на енергетичний обмін та обмін ліпідів, білків, вуглеводів, процеси ПОЛ, енергетичний обмін, функціональний стан органів травлення, показники імунної системи.

Доведена ефективність розробленої комплексної терапії НА-стеатогепатозу та НА-стеатогепатиту у поєднанні з ЦД 2-го типу, що дозволяє розширити асортимент вітчизняних препаратів з гепатопротекторною дією, які врегульовують метаболічні процеси та рекомендувати їх до застосування в умовах стаціонару, амбулаторії та санаторно-курортних закладах.

Впровадження в практику результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в лікувальний процес клінічних відділень Київської міської клінічної лікарні № 1, Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії та трансплантації ендокринних органів і тканин (м. Київ), гастроентерологічного відділення Медичного науково-виробничого об'єднання “Київміськбуд”, Інституту геронтології АМН України (м. Київ).

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Медичного інституту Української асоціації народної медицини, Ужгородського національного університету МОН України, Буковинського державного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету, Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета, завдання, розроблені методичні підходи, згідно з якими відібрані моделі та методи для виконання експериментальної частини дисертаційної роботи. Самостійно виконано клінічні обстеження хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу і практично здорових осіб, проведено науковий аналіз результатів досліджень, розроблено та обґрунтовано методи лікування. Особисто прове-дені: патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація отриманих результатів, сформульовані висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наве-дені результати власних експериментальних та клінічних досліджень, прийнята участь в аналізі й узагальненні отриманих даних, у написанні статей. Запозичень ідей та розробок співавторів у публікаціях не було.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертації були представлені та обговорені на IV Науково-практичній конференції-виставці з міжнародною участю “Здоров'я та довголіття - 2007р. Народна і нетрадиційна медицина світу.” (м. Київ, 2007р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії” (м. Ужгород, 2007р.); на науково-практичній конференції “Інтеграція народної і нетрадиційної медицини в систему підготовки лікаря загальної практики. Сімейна медицина - запорука здоров'я” (м. Львів, 2007р.); на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасна гастроентерологія та гепатологія: фундаментальні та прикладні аспекти” (м. Полтава, 2007р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед яких 11 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (1 стаття одноосібна), 8 тез та доповідей на конгресах, конференціях, симпозіумах. Отримано 1 патент та 1 інформаційний лист.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 224 сторінках комп'ютерного тексту. Список використаних першоджерел займає 19 сторінок. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, описання об'єкту і методів дослідження, 3 розділів результатів власних досліджень, аналізу і їх узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 30 таблицями, 20 рисунками. Список використаних першоджерел включає 221 наукову роботу, з них кирилицею 145, латиною 76.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Згідно з метою дисертаційної роботи дослідження виконувались у декілька етапів: вивчення фармакологічної дії фітозасобу “Гепафіт-1” у 18-місячних щурів на моделі дексаметазонового діабету, ускладненої токсичним гепатитом; вивчення впливу гепафіту-1 на якісний та кількісний склад жовчі у щурів; клінічне обстеження хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу; клінічна оцінка ефективності запропонованої методики лікування хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит у поєднанні з ЦД 2-го типу, основним компонентами якої були застосування фітозасобів “Гепафіт-1”, “Артишоку екстракт - Здоров'я” та диференційованої дієтотерапії.

Експериментальні дослідження проведені на 30 білих щурах (самцях) лінії Вістар віком 18 місяців з початковою масою 350-400г. Експериментальні тварини були розподілені на п'ять груп. Контролем слугували інтактні щури - І-а група тварин. Тваринам ІІ-ї групи протягом 13 діб підшкірно вводили дексаметазон (фірми КRКA) із розрахунку 0,125мг на 1кг маси тіла. Тваринам ІІІ-ї групи через 13 діб після введення дексаметазону одноразово вводили внутрішньочеревно олійний розчин (50%) тетрахлорметану із розрахунку 0,1 мл на 1 кг маси тіла щурів. Тваринам ІV-ї групи, починаючи з наступного дня після введення дексаметазону, щодня протягом 12 днів вводили у шлунок зондом настій фітозасобу “Гепафіт-1” із розрахунку 900мг сухої суміші на 1 кг маси тіла тварин. Тваринам V-ї групи також після введення впродовж 13 діб дексаметазону і одноразового введення тетрахлорметану, внутрішньо-шлунково вводили водний екстракт рослин протягом 12 діб.

Для комплексної оцiнки антиоксидантної дії гепафіту-1 були використанi бiохiмiчнi методи визначення рiвня лiпiдної пероксидацiї, жирнокислотного складу лiпiдiв печiнки, а також бiлоксинтезуючої функцiї печiнки. У печiнцi щурiв спектрофотометрично оцінювали інтенсивність лiпопероксидацiї за накопиченням ТБК-АП, основним iз яких є МДА, вторинний продукт вiльнорадикального ПОЛ, як при спонтанному неіндукованому (HI), так i при індукованому ферментнозалежному процесi, використовуючи прооксидантну систему Fe(II)-NАDРН (НАДФН-залежне).

Жирнокислотний спектр ліпідів печінки визначали методом газової хроматографії. Ліпіди екстрагували за методом Фолча. Гідроліз та метилювання ви-щих ЖК ліпідів здій-снювали за методом К.М. Си-няка. Спектр ЖК ліпідів визначали на газовому хрома-тографі “Цвет-500” з полум'я-но-іонізаційним детектором в ізотермічному режимі. У спектрі ЖК ліпідів тканин печінки щурів було ідентифіковано 10 найбільш інформативних ЖК: С14:0-мірістинова, С15:0-пентадеканова, С16:0-пальмітинова, С16:1-пальміто-олеїнова, С17:0-маргаринова, С18:0-стеаринова, С18:1-олеїнова, С18:2-лінолева, С18:3-ліноленова, С20:4-арахідонова.

Піки ЖК ідентифіковані шля-хом порівняння із часом утри-мання стандартів ЖК. Кіль-кісну оцінку спектру ЖК ліпідів здійснювали методом нормування площин піків метильованих похідних ЖК і визначали їх вміст у відсотках (%).

Гістологічні зрізи товщиною 5-6 мкм готувалися на ротаційному мікротомі Мікрон-НМ-325 (Німеччина), фарбувались гематоксиліном - еозином і реактивом Шиффа за Мак Манусом для визначення глікогену та нейтральних глікозаміногліканів. Виготовлені препарати вивчались та фотографували за допомогою світлового мікроскопу Docuval, Carl Zeiss (Jena) з відеонасадкою.

Дослiджували вплив гепафіту-1 за умов експерименту на зовнiшньосекреторну функцiю печiнки у щурів. У дослiдах враховували кількість жовчi, продукованої печiнкою тварин за кожнi 30 хв впродовж 4 годин секреції. Концентрацiю окремих жовчних кислот та ЗХ визначали методом тонкошарової хроматографiї на фабрично виготовлених пластинах Silufol. Кiлькостi жовчних кислот та ЗХ визначали за калібрувальними кривими, використовуючи при цьому денситометр ДО-1М.

Вплив гепафіту-1 дослiджували в експериментi впродовж 2004-2007 рр. у вiддiлi регуляцiї травлення НДІ фізіології ім. акад. Петра Богача Київського національнoгo унiверситету iм, Тараса Шевченка та в лабораторiї морфологiї та цитології інституту геронтології АМН України.

Клінічні спостереження і обстеження хворих проводилися впродовж 2004-2007рр. в умовах імунно-терапевтичного відділення Київської міської клінічної лікарні №1.

Обстежено 120 хворих на ЦД 2-го типу легкого та середнього ступеню тяжкості з компенсованою та субкомпенсованою формою, серед яких виявлено НА-стеатогепатит у 54 хворих (45%), НА-стеатогепатоз - у 66 хворих (55%). Використовували загальноклінічні методи обстеження, біохімічні та інструментальні дослідження.

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини проводили за допомогою апарату Toshiba Nemio XG модель SSA-550A.

Для оцінки функціонального стану печінки в сироватці крові визначали рівні печінкових трансаміназ, ЛФ, ГГТГ, білірубіну та його фракцій, показники тимолової проби, сечовини, креатину, альбуміну, г-глобуліну. Рівень глюкози крові визначали ферментативним глюкозооксидазним методом. Для оцінки стану ліпідного обміну у хворих визначали рівень ЗХ, ТГ, ЛПВЩ ферментативним методом на півавтоаналізаторі фотометрі відбиття “Refletron” фірми “Roch” (Австрія) з використанням тест-смужки “суха хімія” фірми “Roch” (Австрія). Концентрацiю холестерин Х-ЛПНЩ вираховували за формулою W. T. Fri-edewald у ммоль/л: Х-ЛПНЩ = ЗХ - (Х-ЛПВЩ + ТГ /2,22). Концентрацiю Х-ЛПДНЩ визначали за cniввiднo-шенням ТГ/2.22.

Для оцінки ступеню ожиріння хворих застосовували ІМТ, який розраховували за формулою: показник маси тіла (кг) ділили на квадрат величини росту (м2), оцінку проводили згідно рекомендацій ВООЗ .

Вірусну етіологію захворювання в усіх хворих виключали визначенням серологічних маркерів вірусів гепатиту в сироватці крові імуно-ферментним методом, застосовуючи набори виробництва фірми “Диагностические системы” (Росія) на апараті фірми Tecan “Sunrise”.

Вивчали імунологічні показники, які характери-зують рівень ЦІК у сироватці крові методом преципітації в розчині поліетиленгліколю (ПЕГ) з молекулярною масою 6000 дальтон. Молекулярний склад ЦІК аналізували за допомогою методу диференційованої преципітації в 2%, 3,5% і 6% розчинах ПЕГ. При цьому визначали окремо вміст дрібно- (<11S), середньо- (11S-19S) і великомолекулярних (>19S) імунних комплексів.

Вивчали імунологічні показники, які характери-зували стан клітинної ланки імунітету. Вміст Т- (CD3+) та В-лімфоцитів (CD22+), основних субпопу-ля--цій Т-клітин - Т_хел-пе-рів/ін-дук-торів (CD4+) та Т-супре-сорів/кі-ле-рів (CD8+) вивчали у цитоток-сич--но-му тесті із застосуван-ням МКАТ. У роботі використовували ко-мер-ційні МКАТ класів CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ НВЦ „МедБиоСпектр” (РФ - Москва). При цьому MКAТ класу CD3+ вважали відносними до тотальної популяції Т_лі-м-фо-цитів, CD4+ - до популяції Т_хел-пе--рів/ін-дук-то-рів, CD8+ - до Т-супре-со-рів/кі-ле-рів, CD22+ - до В-клі-тин. Вираховували імунорегуляторний індекс CD4/CD8, який трактували як співвідношення лімфоцитів з хелперною та супресорною активністю (Th/Ts). Оцін--ка імунологічних зсувів здійснювалась ме-тодом „імуно-ло-гічного ком-па-су”. Функціональну активність Т_лімфо-ци-тів вивчали за допо-могою реак-ції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) при її постановці мікрометодом із використанням в якості неспецифічного антигену фітогемаглю-тинін (ФГА) .

Визначали концентрацію прозапальних інтерлейкінів (IL-2, IL-1в, ФНПб) у периферичній крові на лабораторному обладнанні Sanofi diagnostic Pasteur (Франція). Для дослідження цитокінів використовували реагенти виробництва „ProCon” („Протеиновый контур”, СПб). Дослідження проводились за методиками виробника.

Для оцінки стану енергетичного метаболізму у хворих на НА-стеатогепатит вивчали у крові хворих вміст макроергiчних сполук, а саме АТФ, АДФ i АМФ у гомогенатах еритроцитiв периферичної крові методом тонкошарової хроматогра-фiї з обчисленням ЕЗ клiтин за формулою ЕЗ = АТФ/(АДФ+АМФ). Kpiм того, визначалася загальна активнiсть ключового фер-менту анаеробного глiколiзу - ЛДГ сироватки кpові та його iзоферментний спектр методом електрофорезу в агарозному гелi на при-строї ПЕФ-3.

В якості основного лікування ЦД 2-го типу хворі групи приймали діабетон МР, ізодібут, манініл, в якості гепатопротектору - ессенціале форте-Н. Хворі основної групи додатково приймали гепафіт-1 по 50мл тричі на день, артишоку екстракт - “Здоров'я” по 2 капсули тричі на день впродовж 60 днів. Лікування контрольних груп проводили на тлі дієти №9, основних - на тлі індивідуальної дієти, збагаченої інуліном, харчовими волокнами, омега-3-ПНЖК, олією розторопші плямистої.

Математичну обробку даних виконано із застосуванням стандартних статистичних методів. Достовірність різниці оцінювали за t-критерієм Ст'юдента.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті експериментальних досліджень на щурах встановлено наступне. Введення дексаметазону з паралельним гальмуванням секреторної функції в-клітин підшлункової залози зумовило істотні зміни у вуглеводному, білковому та ліпідному обмінах в організмі щурів. Концентрація глюкози в крові тварин зросла на 12%, рівень білку зменшився на 29% порівняно із контрольною групою тварин (р<0,05). При цьому в крові піддослідних щурів зріс рівень одного з кінцевих продуктів білкового обміну - сечовини і досяг 8,09±0,80 (р<0,05) при 5,73±0,32 ммоль/л у контролі.

У піддослідних тварин ІІІ-ї групи виявлені більш глибокі порушення показників обміну, що проявлялось зменшенням рівня загального білка на 23% (р<0,05), підвищенням активності амінотрансфераз у сироватці крові - АлАТ - на 30%, АсАТ - на 115% (р<0,05), концентрація сечовини зросла на 34% (р<0,05).

Короткочасне введення малих доз CCl4 спричинило різку активацію ліпопероксидації в тканинах печінки щурів. При цьому зростала інтенсивність раптового неініційованого ПОЛ на 29% і ферментативнозалежна ліпопероксидація на 34%, порівняно із даними у контрольної групи тварин (р<0,05). Активація ПОЛ у печінці проходила при одночасному зниженні АОА сироватки крові щурів ІІІ-ї групи, яка знизилася з 38,1±2,82% до 23,1±2,2% (р<0,05).

Введення гепафіту-1 експериментальним тваринам IV-ї та V-ї груп значною мірою інгібувало вільнорадикальні процеси пероксидації, про що свідчило зменшення рівня НІ МДА та НАДФН-залежного МДА на 24% та 29% у порівнянні з ІІІ-ю групою тварин (р<0,05). Під дією фітозасобів достовірно поліпшувалась і загальна АОА сироватки крові щурів - у IV-ї групи тварин вона збільшилася на 27%, у V-ї групи щурів - на 81% (р<0,05).

Під впливом настою гепафіту-1 виявлена позитивна динаміка показників білкового, ліпідного, вуглеводного обмінів в експериментальних тварин IV-ї та V-ї груп. Виявлено достовірне збільшення рівня загального білка в сироватці крові щурів IV-ї та V-ї груп на 30% і 32% відповідно (р<0,05). Рівень загального холестерину зменшився у тварин IV-ї та V-ї групи на 23,5% та - 29%. , концентрація глюкози крові зменшилась у щурів IV-ї групи на 8%, V-ї групи - на 14%.

Застосування фітозасобів при у щурів IV-ї і V-ї груп мало позитивний вплив на обмін ЖК у печінці піддослідних тварин. БАР фітозбору нормалізували співвідношення між ненасиченими та насиченими ЖК у печінці піддослідних щурів IV-ї групи. Рівень суми ненасичених ЖК у печінці піддослідних тварин досяг 60,1 2,1% (р<0,05), а насичених - знизився до 39,9 2,1% (р<0,05), що практично повернуло ці показники в межі контрольних величин. Частка арахідонової кислоти при лікуванні щурів з експериментальною інсулінорезистентністю зросла від 23,9 1,5% до 35,2 1,3% (р<0,05) (IV-а група тварин), а у V-ї групи тварин збільшилась до 37,9 1,8% (р<0,05) при 21,4 1,1% (р<0,05) в експерименті.

Гепатопротекторна та протизапальна дія гепафіту-1 підтверджується результатами морфологічних та гістохімічних досліджень. Введення тетрахлорметану на тлі дексаметазону викликало характерні зміни в печінці щурів ІІІ-ї групи тварин у вигляді осередків жирової і гідропічної дистрофії, місцями з ознаками некрозу окремих гепатоцитів у центрі цих осередків. Про порушення вуглеводного обміну свідчило зменшення кількості глікогену в печінці.

При застосуванні гепафіту-1 на тлі введення дексаметазону і тетрахлорметану тваринам ІV-ї та V-ї груп осередків жирової і гідропічної дистрофії, а також явищ некробіозу і некрозу виявлено не було. Архітектоніка печінки була збережена, цитоплазма гепатоцитів звичайного вигляду. В усіх спостереженнях зустрічались ряди базофільних гепатоцитів, що формували балки по периферії часточок, а також гіпертрофія ядер гепатоцитів. Інтенсивність гістохімічної реакції на глікоген у цитоплазмі гепатоцитів як по периферії, так і в центрі часточки була достатньо високою. Результати морфологічних досліджень показали, що гепафіт-1 не лише запобігав розвитку дистрофічних і деструктивних процесів у печінці, але й сприяв процесам клітинної регенерації у вигляді проліферації молодих гепатоцитів, а також внутрішньоклітинної регенерації у вигляді гіпертрофії ядер. Результати експериментальних досліджень служили основою для проведення клінічних досліджень гепафіту-1.

В залежності від лікування було виділено дві групи хворих - основна та контрольна. До основної групи віднесли 36 хворих на НА-стеатогепатит та 24 хворих на НА-стеатогепатоз на тлі ЦД 2-го типу.

У результаті лікування у хворих на НА-стеатогепатит основної групи знизилась активність трансаміназ АлАТ та АсАТ. Активність АлАТ в крові у хворих на НА-стеатогепатит основної групи після лікування знизилась у 3 рази (p<0,001). У хворих на НА-стеатогепатит контрольної групи теж виявлено зниження активності АлАТ в крові, проте значно менше - у 1, 5 рази порівняно з показниками до лікування. Подібну тенденцію виявлено по відношенню АсАТ. Активність ГГТП в крові у хворих на НА-стеатогепатит основної групи після лікування в 1,8 рази, а активність ЛФ в 2 рази була нижчою порівняно із їх рівнем до лікування, тоді як активність ГГТП в крові хворих на НА-стеатогепатит контрольної групи зменшилась після лікування тільки в 1,2 рази, а ЛФ - в 1,3 рази (р>0,05).

Визначення рівня альбуміну в крові після лікування показало, що розроблений нами лікувальний комплекс сприяв покращенню білоксинтетичної функції печінки. Про це свідчить статистично вірогідне підвищення рівня альбуміну в крові хворих на НА-стеатогепатит основної групи в 1,2 рази ( p<0,001), у хворих на НА-стеатогепатит контрольної групи концентрація альбуміну в крові збільшилась несуттєво.

Розроблений нами лікувальний комплекс із включенням фітосередників виявляв протизапальний ефект, про що свідчило статистично вірогідне зниження рівня г-глобулінів у крові хворих на НА-стеатогепатит основної групи. Так, якщо до лікування відсоток г-глобулінів у крові хворих на НА-стеатогепатит основної групи складав 25,310,63 то після лікування рівнявся 20,60,22 (p<0,001), у хворих на НА-стеатогепатит контрольної групи зниження відсотку г-глобулінів у крові після лікування статистично невірогідне, що свідчило про менш значний протизапальний ефект загальноприйнятої схеми терапії НА-стеатогепатиту.

Визначення рівнів ліпідів у крові хворих виявило підвищення рівнів ЗХ, ТГ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ та зменшення рівня ЛПВЩ, при цьому більш глибокі порушення ліпідного обміну спостерігались у хворих на НА-стеатогепатит порівняно із хворими на НА-стеатогепатоз.

Визначення рівнів ліпідів у крові обстежених хворих після лікування виявило позитивну динаміку показників ліпідів крові у хворих обох груп, яка у хворих основної групи була більш істотною. У хворих на НА-стеатогепатоз основної групи рівень ЗХ та ТГ в крові знизився в 1,3 та 1,8 рази, тоді як у контрольної групи в 1,2 та 1,3 рази відповідно (р<0,01). Рівень Х-ЛПНЩ в крові хворих на НА-стеатогепатоз основної групи після лікування зменшився в 1,3 рази, тоді як у контрольної групи - тільки в 1,1 рази (р<0,01та р<0,05). Рівень Х-ЛПВЩ у крові хворих на НА-стеатогепатоз основної групи після лікування був в 1,3 рази вищий порівняно із рівнем до лікування (р<0,01), тоді як у контрольної групи збільшення концентрації Х-ЛПВЩ було незначне і дані статистично невірогідні.

Порівняльний аналіз рівня ліпідів крові показав, що корекція показників ліпідів крові більш значна у хворих на НА-стеатогепатит основної групи. Так, якщо концентрація ЗХ в крові хворих на НА-стеатогепатит в основній групі після лікування зменшилась в 1,2 рази, то у хворих на НА-стеатогепатит контрольної групи - тільки в 1,1 рази (р<0,01 та р<0,05).

Подібна тенденція виявлена і по відношенню до інших ліпідів крові. Рівень Х-ЛПНЩ після лікування в крові хворих на НА-стеатогепатит основної групи знизився в 1,3 рази, а в контрольній - в 1,2 рази порівняно із показниками до лікування (р<0,01 та р<0,05). У хворих на НА-стеатогепатит основної групи після лікування відмічено значне зниження в крові рівня ТГ - в 1,6 рази, в контрольній групі - в 1,4 рази (р<0,01)

У хворих на НА-стеатогепатит основної групи проведене лікування сприяло підвищенню концентрації в крові Х-ЛПВЩ - в 1,2 рази (р<0,01), у той час як у контрольній групі підвищення рівня Х-ЛПВЩ було невірогідне.

Результати досліджень показали, що до лікування в обстежених хворих мали місце досить суттєві порушення з боку клітинної ланки імунітету. Вони полягали у наявності Т-лімфопенії, дисбалансу субпопуляційного складу Т-лімфоцитів з переважним зменшенням кількості Т-хелперів/індукторів (CD4+), що циркулюють у периферійній крові та зниженням імунорегуляторного індексу CD4/CD8. Кількість лімфоцитів з фенотипом CD8+ (Т-супресори/кі-лери) та CD22+ (В-клітини) у відносній кількості не зменшувалася, однак у зв'язку з загальною лімфопенією, абсолютна кількість CD8+- та CD22+-лімфо-цитів помірно знижувалася. У той же час відмічено значне зменшення функціональної активності Т-лімфоцитів за даними РБТЛ.

При вивченні показників клітинної ланки імунної відповіді після лікування встановлено, що в основній групі хворих кількість CD3+-клі-тин та Т-хелперів/індукторів практично повністю нормалізувалася, у зв'язку з чим імунорегуляторний індекс CD4/CD8 підвищився до норми. В цій групі хворих відмічено також відновлення функціональної активності Т-лімфоцитів, що підтверджується динамікою РБТЛ з ФГА, що підвищився в середньому в 1,75 рази відносно вихідного рівня, та досягнув меж норми. Щодо кількості CD8+- та CD22+-лімфоцитів у хворих основної групи ці показники також нормалізувалися.

Після лікування в основній групі хворих відмічена практично повна нормалізація біохімічних показників, які характеризують стан енергетичного метаболізму організму. У групі зіставлення теж відмічена позитивна динаміка з боку вивчених біохімічних показників, однак істотно менше виражена, ніж у хворих основної групи. У пацієнтів із групи зіставлення рівень АТФ залишався зниженим стосовно норми в 1,5 рази (Р<0,001), а рівень АМФ був підвищеним в 1,3 рази, що вказувало на розпад АТФ до АМФ, загальна активність ЛДГ залишалася підвищеною в 1,4 рази, відмічені і зміни її ізофе-рментного спектру, які проявлялися у зниженні ЛДГ1+2 та підвищенні ЛДГ4+5. Коефіцієнт співвідношення ЛДГ1+2 до ЛДГ4+5 дорівнював в основній групі 11,6±0,8, а в групі зіставлення - 6,07±0,7, тоді як в нормі він складав 11,3±0,7 (Р<0,01).

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової задачі - виявлення особливостей клінічних проявів, функціонального стану печінки та ліпідного спектру крові у хворих на НА-стеатогепатоз та НА-стеатогепатит на тлі ЦД 2-го типу; розроблено новий ефективний консервативний спосіб лікування сполученої патології з включенням фітозасобів “Гепафіт-1” та “Артишоку екстракт - Здоров'я”, доведено переваги перед базисним лікуванням.

2. У результаті досліджень на моделі інсулінорезистентності, ускладненої токсичним гепатитом, встановлено, що гепафіт-1 сприяє нормалізації процесів ліпопероксидації та виявляє антиоксидантні, мембранопротекторні властивості; нормалізує біохімічні показники, що характеризують функціональний стан печінки (покращання білок-синтезуючої функції, зменшення цитолітичного синдрому), та жирно-кислотний склад ліпідів клітин печінки експериментальних тварин.

3. Застосування гепафіту-1 у щурів сприяє послабленню токсичної дії ксенобіотика, запобігає розвитку дистрофічних і деструктивних процесів у тканинах печінки, нирок, підшлункової залози, сприяє процесам клітинної регенерації у вигляді проліферації молодих, багатих на ДНК, гепатоцитів, а також внутрішньоклітинної регенерації у вигляді гіпертрофії ядер. За допомогою гістохімічних реакцій під впливом фітозасобів виявлено збільшення глікогену у тканині печінки, що свідчить про нормалізацію вуглеводного обміну.

4. Гепафіт-1 збільшує об'єм жовчі, вміст в ній кон'югованих і вільних ЖК, нормалізує співвідношення триокси- та диоксихоланових кислот, Х/Х коефіцієнт, вміст пігментів, загального білка, що свідчить про вплив фітозасобу як на дифузійно-фільтраційні процеси в печінковій паренхімі, так і на біосинтез та транспорт її органічних складових.

5. Застосування фітозасобів “Гепафіт-1” та “Артишоку екстракт - Здоров'я” у комплексній терапії хворих на НА-стеатогепатит та НА-стеатогепатоз у поєднанні з ЦД 2-го типу сприяє нормалізації біохімічних показників функціонального стану печінки, а саме знижує рівень АлАТ, АсАТ (як маркерів синдрому цитолізу) в 3 рази, зменшує активність ГГТП та ЛФ (як показників синдрому холестазу) в 1,8 та 2 рази (р<0,05), покращує білоксинтезуючу функцію печінки, про що свідчить підвищення рівня альбуміну в 1,2 рази (р<0,05), та виявляє протизапальну дію, що підтверджується достовірним зниженням рівня г-глубуліну в 1,2 рази (р<0,05), зменшує рівень ХС, ТГ, ЛПНЩ та підвищує рівень ЛПВЩ.

6. У клінічному плані позитивний вплив фітозасобів “Гепафіт-1” та “Артишоку екстракт - Здоров'я” проявляється швидким зменшенням вираженості астено-вегетативного, диспептичного та больового синдромів, досягненням стійкої ремісії та нормалізацією загального стану хворих.

7. Гепафіт-1 обумовлює антиоксидантний ефект, що підтверджується нормалізацією показників ПОЛ-АОЗ, а саме: зниженням рівнів МДА і ДК та посиленням активності СОД, КТ у хворих на НА-стеатогепатит.

8. Виявлено, що комплексна терапія із застосуванням гепафіту-1 нормалізує показники клітинної та гуморальної ланок імунної системи, про що свідчить зниження рівня ЦІК у сироватці крові хворих за рахунок зменшення концентрації середньо- та дрібномолекулярних фракцій, сприяє зниженню прозапальних цитокінів у крові до верхньої межі норми. Відмічена нормалізація показників клітинної ланки імунітету, що підтверджується збільшенням у крові рівня Тхелперів/індукторів та відновленням співвідношення хелперної та супресорної субпопуляцій Т-клітин та нормалізацією імуннорегуляторного індексу СД4/СД8. Гепафіт-1 нормалізує показники енергетичного метаболізму, підвищує концентрацію АТФ та нормалізує ізоферментний спектр ЛДГ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Комплекна методика застосування фітозасобів “Гепафіт-1”, “Артишоку екстракт-Здоров'я” на тлі диференційованої дієти може бути впроваджена в практику клінік терапевтичного, гастроентерологічного, ендокринологічного, реабілітаційного профілю та санітарно-курортних оздоровниць, поліклінік у терапії та реабілітації хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит у поєднанні з ЦД 2-го типу.

2. З фітозасобу “Гепафіт-1”, до складу якого входять квіти цміну піщаного (10%), кукурудзи стовпчики з приймочками (15%), корені цикорію (25%), трава звіробою (5%), трава полину гіркого (7%), квіти календули (10%), трава материнки (10%), кропиви листя (8%), корінь кільбаби (10%) готується настій за наступною технологією: 5 г (1 столова ложка) збору поміщають в емальований (скляний, фарфоровий) посуд, заливають 250 мл холодної перевареної води і залишають на ніч. Ранком ставлять на водяну баню та нагрівають протягом 15 хв., потім охолоджують упродовж 45-60 хв. та проціджують. Зберігають настій у холодильнику - 2 доби.

3. Схема лікування: настій гепафіту-1 приймають по 50 мл тричі на день за 30 хв. до їди; артишоку екстракт-Здоров'я приймають по 2 капсули тричі на день до їди. Загальний курс лікування становить 60 днів. Упродовж року курс комплексного лікування з метою досягнення стійкої ремісії, профілактики повторюють 3-4 рази. При застосуванні даного методу негативних порушень та випадків алергічних реакцій не відмічено.

4. Дієтотерапія хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу повинна бути індивідуальною з урахуванням ІМТ, ступеню компенсації та важкості перебігу ЦД. Дієта повинна бути збалансованою за енергетичною цінністю та всіма нутрієнтам, збагаченою інуліном, пектинами, клітковиною, олією розторопші плямистої та Омега-3 ПНЖК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Білоусова І.В., Гарник Т.П., Фролов В.М. Вплив нового комбінованого гепатозахисного фітопрепарату у хворих неалкогольним стеатогепатитом, поєднаним із ожирінням, на клінічні показники та динаміку циркулюючих імунних комплексів // Укр. мед. альманах.- 2007. - № 1.- С. 185-189. Дисертантом проаналізовано вплив лікування на рівень ЦІК, клінічні прояви у хворих та оформлення статті.

2. Білоусова І.В., Гарник Т.П., Фролов В.М., Пересадін М.О. Динаміка прозапальних цитокінів у хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений із ожирінням, при лікуванні фітопрепаратом “Гепафіт-1” // Одеський мед. журнал. 2007. -№ .- С. .Набір матеріалу, клінічні спостереження, статистична обробка результатів, написання першого варіанта статті, оформлення.

3. Фролов В.М., Гарник Т.П., Білоусова І.В., Височин Є.В. Вплив фітозбору “Гепафіт-1” на показники енергетичного метаболізму у хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з хронічним безкам'яним холециститом на тлі ожиріння // Сучасна гастроентерологія - 2007. - № . - С. . Дисертантом проаналізовано вплив лікування на показники енергетичного метаболізму оформлення першого варіанта статті.

4. Фролов В.М., Гарник Т.П., Белоусова И.В., Гришина В.С. Артишок посевной (Cynara scolymus L.) как пищевое и лекарственное растение // Фітотерапія часопис.- 2006. -№ 4.- С. 3-11. Пошук літературних джерел, зроблено літературний огляд, аналіз сучасних поглядів і сучасного стану проблеми, написання першого варіанта статті, оформлення.

5. Гарник Т.П., Білоусова І.В. Вивчення дії фітозасобів на моделі дексаметазонового діабету та токсичного гепатиту // Сучасна гастроентерологія - 2007. - № 1. - С. 40-44. Пошук та аналіз наукової літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, написання першого варіанта статті, оформлення.

6. Гарник Т.П., Білоусова І.В. Жирнокислотний склад ліпідів печінки щурів при експериментальній інсулінорезистентності // Сучасна гастроентерологія - 2007. - № 2. - С. 40-44. Пошук та аналіз наукової літератури, експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, написання першого варіанта статті, оформлення.

7. Гарник Т.П., Ступіна О.С., Білоусова І.В. Морфологія внутрішніх органів при дії фітозасобів на моделі дексаметазонового діабету та токсичного гепатиту // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 20-26. Пошук та аналіз наукової літератури, морфологічні та гітохімічні дослідження, статистична обробка результатів, написання першого варіанта статті, оформлення.

8. Фролов В.М., Гарник Т.П., Білоусова І.В., Височин Є.В. Вплив фітопрепарату “Гепафіт-1” на перекисне окислення ліпідів та активність фермен-тів системи антиоксидантного захисту у хворих на стеатогепатит, сполучений із ожирінням і хронічним некалькульозним холециститом // Ліки України. 2007. -№ .- С. . Дисертантом проаналізовано вплив лікування на показники ПОЛ-АОЗ, оформлення статті.

9. Білоусова І.В., Гарник Т.П., Фролов В.М. Клінічна ефективність фітозасобів у хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний із цукровим діабетом ІІ типу й ожирінням та їхній вплив на показники клітинного імунітету // Сімейна медицина. 2007. -№ .- С. . Набір матеріалу, клінічні спостереження, статистична обробка результатів, написання першого варіанта статті, оформлення.

10. Білоусова І.В., Гарник Т.П., Петріщева В.О. Перспективні засоби рослинного походження в клінічній медицині // Укр. Мед. Вісті. - 2005. - Т.6., - № 1-2. - С. 351-352. Особисто дисертантом проведені підбір літератури та написання першого варіанта статті.

11. Гарник Т.П., Туманов В.А., Поканевич В.В., Білоусова І.В., Петріщева В.О. Пріоритети фітотерапії // вісник фармакології та фармації. - 2006. - №9. - С. 6-11. Дисертантом зібрано набір матеріалу, подано до друку.

12. Гарник Т.П., Білоусова І.В., Гарник К.В. Вплив фітозасобів та голкорефлексотерапії на перебіг клінікобіохімічних показників у хворих стеатогепатитом на тлі цукрового діабету 2-го типу, ускладненого порушенням функції опірно-рухового апарату // Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії, нетрадиційної медицини в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. - Київ. - 2006. - С. 29-34. Дисертант провела збір матеріалу для біохімічних досліджень, аналізу і друку.

13. Гарник Т.П., Білоусова І.В., Петріщева В.О. Сучасний стан та перспективи розвитку фітотерапії в Україні // Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. - Ужгород. - 2007. - С. 15-16. Дисертантом проведений підбір літератури, аналіз і друк.

14. Пат. Україна МПК (2007) А61К36/005. Збір лікарських рослин “Гепафіт-1” // Гарник Т.П., Білоусова І.В., Петрищева В.О. та інш. - № u200703195; Заявл. 26.03.2007; Опубл. 2007. Бюл. №

АНОТАЦІЇ

Білоусова І.В. Застосування фітозасобів у хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит на тлі цукрового діабету 2-го типу - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. - внутрішні хвороби - Луганський державний медичний інститут МОЗ України, - Луганськ, 2007.

У дисертаційній роботі представлені результати експериментальних досліджень фітозасобу “Гепафіт-1” на моделі дексаметазонового діабету ускладненого токсичним гепатитом, що розкривають механізми фармакологічної дії препарату. На підставі результатів клінічних досліджень впливу фітозасобів “Гепафіт-1”, “Артишоку екстракт-Здоров'я” на тлі диференційованої дієтотерапії розроблено метод комплексної терапії хворих на неалкогольні стеатогепатоз та стеатогепатит у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу. Встановлена антиоксидантна, гепатопротекторна, протизапальна, жовчогінна, гіполіпідемічна та імуномодулююча дія фармакопейних лікарських рослин, які входять до складу фітозасобів. Доведена ефективність та безпечність застосування “Гепафіт-1”, “Артишоку екстракт-Здоров'я” при метаболічних ураженнях печінки.

Ключові слова: неалкогольні стеатогепатит, стеатогепатоз, цукровий діабет 2-го типу, гепафіт-1, артишоку екстракт-Здоров'я, дієта, лікування.

Белоусова И.В. Применение фитопрепаратов у больных неалкогольными стеатогепатозом и стеатогепатитом на фоне сахарного диабета 2-го типа - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни - Луганский государственный медицинский университет МЗ Украины, - Луганск, 2007.

Диссертационная работа посвящена повышению эффективности лечения неалкогольных стеатогепатоза и стеатогепатита в сочетании с сахарным диабетом 2-го типа при помощи фитосредств “Гепафит-1”, “Артишока экстракт-Здоровье” и дифференцированной диетотерапии.

С целью изучения фармакологического действия фитопрепарата “Гепафит-1” проведены экспериментальные исследования на крысах при моделировании дексаметазонового диабета в сочетании с токсическим гепатитом, в результате которого установлено антиоксидантное, противовоспалительное, желчегонное, гепатопротекторное свойства препарата. Применение гепафита-1 у экспериментальных животных способствует ослаблению токсического действия ксенобиотиков, предотвращает развитие дистрофических и деструктивных процессов, способствует восстановлению поврежденной морфологической структуры тканей внутренних органов. На основании обследования 120 пациентов - 66 (%) больных неалкогольным стеатогепатитом и 54 (%) больных неалкогольным стеатогепатозом на фоне сахарного диабета 2-го типа установлены нарушения липидного, углеводного, белкового обмена, усиление процессов перекисного окисления липидов. У больных неалкогольным стеатогепатитом установлено нарушения со стороны клеточного и гуморального звеньев иммунной системы, что характеризуется Т-лимфопенией, дисбалансом субпопуляционного состава Т-лимфоцитов, повышением уровня ЦИК.

Особенности клинического течения, биохимических и иммунологических показателей у больных неалькогольными стеатогепатозом и стеатогепатитом на фоне сахарного диабета 2-го типа послужили основанием для разработки нового метода комплексной терапии, включавшего дифференцированную диету, фитосредства “Гепафит-1”, в состав котрого входять цветы бессмертника песчаного, кукурузные рыльца, корни цикория, корни одуванчика, трава зверобоя, цветы календулы, трава душицы, трава кропивы двудомной и “Артишока экстракта-Здоровье”.

В результате клинических исследований установлено, что комплексная терапия с применением гепафита-1, артишока экстракта-Здоровье, дифференцированной диеты способствует уменьшению клинических проявлений стеатоза и стеатогепатита, достижением стойкой ремиссии и нормализацией общего состояния больных, статистически достоверному улучшению биохимических показателей, характеризующих функциональное состояние печени, липидный обмен, систему ПОЛ - антиоксидантную активность. Доказано, что комплексная терапия с применением гепафита-1 способствовала нормализации показателей иммунной системы у больных неалкогольным стеатогепатитом, о чем свидетельствует снижение уровня ЦИК, повышение уровня Т-хелперов-индукторов, восстановление соотношения хелперной и супрессорной субпопуляции Т-клеток, нормализация имунорегуляторного индекса СД4/СД8. Высокая терапевтическая эффективность научно обоснованной комплексной методики лечения неалкогольных стеатогепатоза и стеатогепатитта в сочетании с сахарным диабетом 2-го типа позволяет рекомендовать ее для широкого внедрения в медицинскую практику.

Ключевые слова: неалкогольные стеатогепатоз, стеатогепатит, сахарный диабет 2-го типа, гепафит-1, артишока экстракт-Здоровье, лечение, иммунитет.

Bilousova I.V. Phytopreparations' application o in patients with non-alcoholic steatohepatitis and steatohepatosis against type 2 diabetes mellitus background

The Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences. Specialty 14.01.02 - Internal diseases. - Lugansk State Medical University Ukraine Ministry of Public Health, - Lugansk, 2007.

The dissertation formulates experimental researches of the phytopreparation “Hepaphit-1” on a model of dexametazonе diabetes complicated by toxic hepatitis which concept the pharmacology effect of the phytopreparation. The method of complex therapy of patients with non-alcoholic steatohepatitis and steatohepatosis against type 2 diabetes mellitus background is developed on the basis of results of clinical researchers of “Hepaphit-1” and “Artichoke extract - Zdorovye” phytopreparations' effect against differentiated alimentary therapy. It is determined an anti-oxidant, hepatoprotective, anti-inflammatory, cholagogue, hypolipidemic and immune-simulated effect of pharmacopeia herbal medicines which phytopreparations contain. It si proved effectiveness and safety of “Hepaphit-1” and “Artichoke extract - Zdorovye” application at methabolic liver disorders.

Key words: non-alcoholic steatohepatitis, steatohepatosis, type 2 diabetes mellitus, Hepaphit-1 Artichoke extract - Zdorovye alimentary therapy, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДФ - аденозиндифосфорна кислота

АлАТ - аланінамінотрасфераза

АМФ - аденозинмонофосфорна кислота

АОА - антиоксидантна активність

АОЗ - антиоксидантний захист

АсАТ - аспартатамінотрансфераза

АТФ - аденозинтрифосфорна кислота

БАР - біологічно активні речовини

ГГТП - гамаглютамілтранспептидаза

ДК - дієнові кон'югати

ЕЗ - енергетичний заряд

ЖК - жирні кислоти

ЗХ - загальний холестерин

ІМТ - індекс маси тіла

ІФ-? - інтерферон-?

ЛДГ - лактатдегідрогеназа

МДА - малоновий диальдегід

МКАТ - моноклональні антитіла

НАДН2 - нікотинаміддинуклеотид

НАДФН2 - нікотинаміддинуклеотид фосфат

НА-стеатогепатит - неалкогольний стеатогепатит

НА-стеатогепатоз - неалкогольний стеатогепатоз

ПЕГ - поліетиленгліколь

ПНЖК - поліненасичені жирні кислоти

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

РБТЛ - реакція бластної трансформації лімфоцитів

СД22+ - В-лімфоцити

СД3+ - Т-лімфоцити

СД4+ - Т-хелпери/індуктори

СД8+ - Т-супресори/кілери

СОД - супероксиддисмутаза

ТБК-АП - тіобарбітурат-активні продукти

ТГ - тригліцериди

ФГА - фітогемаглютинін

ФНП2 - протизапальні цитокліни


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.