Антиноцицептивна дія низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання надвисокої частоти

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 591.18: 615.849.11

АНТИНОЦИЦЕПТИВНА ДІЯ НИЗЬКОІНТЕНСИВНОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НАДВИСОКОЇ ЧАСТОТИ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ДЖЕЛДУБАЄВА ЕЛЬВІЗА РАШИДОВНА

Сімферополь - 2007

Дисертацією є рукопис

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема регуляції больової чутливості займає одне з центральних місць у сучасній фізіології, медицині, ветеринарії та є предметом широкого міждисциплінарного дослідження (Брагін Є.О., 1991; Вейн О.М., 2001, Томас Р. та ін., 2004). Встановлено, що біль є украй складний феномен, що складається з анатомічного, психічного, фізіологічного, біохімічного і соціального компонентів, кожний із яких включає цілу низку складових елементів (Михайлович В.А. та ін., 1990; Merskey Н., Bogduk N., 1994; Вейн О.М., 2001; Кукушкін М.Л. та ін., 2002). До теперішнього часу не знайдено “ідеального” засобу, що знімає біль, у зв'язку з чим велике значення надається цілеспрямованому пошуку нових ефективних і раціональних засобів знеболення як фармакологічного, так і немедикаментозного характеру. Новим науковим напрямом є вивчення і застосування у біології і медицині фізичних чинників, зокрема електромагнітних випромінювань (ЕМВ) різних діапазонів (Евстаф'єва О.В., 1986; Markov М., 2004; Гуляр С.О., Лиманський Ю.П., 2006; Hovhannisyan R.A. et al., 2006; Prato F.S. et al., 2006). Дослідженнями останніх десятиліть встановлено, що в електромагнітобіології найбільший науковий і практичний інтерес представляють ефекти низькоінтенсивних або інформаційних дій, які не викликають нагріву тканин і структурних змін в організмі, супроводжуються вираженими біологічними відповідями при мінімальній витраті енергії. Тому представляється перспективним вивчення анальгетичної дії низькоінтенсивного ЕМВ надвисокої частоти (НВЧ) або міліметрового (мм) діапазону. Це пов'язано з тим, що в даний час низькоінтенсивне ЕМВ НВЧ широко впроваджується в терапевтичну практику для лікування багатьох захворювань (Афромєєв В.І. та ін., 1998; Repacholi М.Н., 1998; Сітько С.П., 2001; Бецький О.В. та ін., 2004), особливо тих, перебіг яких супроводжується розвитком загального адаптаційного синдрому, або стрес-реакції.

У клінічних дослідженнях показано, що дія ЕМВ НВЧ ослаблює або навіть повністю знімає біль у людей із різними патологіями (Бессонов О.Є. та ін., 1998; Азов Н.А. та ін, 1999 та ін.). Проте, клінічні дослідження антиноцицептивного феномену ЕМВ НВЧ представляють певні труднощі, що пов'язані з суб'єктивною оцінкою болю людиною і неможливістю кількісно визначити її інтенсивність до і після лікування, відсутність даних про механізми даного феномену. Тому багато аспектів анальгетичної дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ залишаються невивченими, що значно обмежують застосування цього методу для профілактики і лікування больових синдромів. Розв'язанню даної проблеми можуть допомогти експерименти на тваринах, в яких є можливість точної кількісної оцінки больової чутливості, а, головне, відсутній психогенний чинник, який завжди супроводжує дослідження больових реакцій у людини. Такі експериментальні дослідження представляють безперечний інтерес, як для більш повного пояснення механізму біологічної дії ЕМВ НВЧ, так і для обґрунтування практичного застосування ЕМВ цього діапазону в медицині, ветеринарії для профілактики і лікування широкого спектру захворювань, що супроводжуються больовими синдромами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського в рамках держбюджетних тем “Вивчення механізмів підвищення стійкості організму до дії несприятливих чинників за допомогою електромагнітних випромінювань надто високої частоти” (номер держреєстрації 0103U001224), “Нейроімуноендокринні механізми фізіологічної дії електромагнітного випромінювання надто високої частоти” (номер держреєстрації 0106U001214) і “Фізіологічні та біофізичні механізми біологічної дії чинників різної природи та інтенсивності на функціональний стан організму людини і тварин” (номер держреєстрації 0106U003976).

Мета дослідження - встановлення основних закономірностей антиноцицептивної дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ (довжина хвили - 7,1 мм, щільність потоку потужності - 0,1 мВт/см²).

Завдання дослідження:

1. Виявити анальгетичну дію низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ при експериментально викликаному тонічному болю у щурів у “формаліновому тесті”.

2. Виявити анальгетичну дію низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ при експериментально викликаному вісцеральному болю у щурів в “оцтовому тесті”.

3. Вивчити зміни больового порогу і рівня тривалості болю у щурів при експериментальному гострому болю за допомогою методів стимуляційної алгометрії (тести електростимуляції і “гаряча пластинка”) при дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ.

4. Порівняти антиноцицептивну дію низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ і розчину анальгіну в різних дозах у щурів при експериментальному тонічному болю.

5. Встановити залежність вираженості антиноцицептивного ефекту низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ від тривалості курсової НВЧ-дії.

6. Методами кореляційного і кластерного аналізів виявити зміни взаємозв'язків між вивченими больовими і небольовими проявами больової чутливості щурів під впливом ЕМВ НВЧ.

7. Вивчити вплив низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ на зміну ритмічних процесів больової чутливості щурів у високочастотних, ультра- та інфрадіанних діапазонах.

8. Дослідити роль ендогенних опіоїдних пептидів, серотоніну, мелатоніну, дофамін- і норадренергічних систем в механізмі антиноцицептивної дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ.

Об'єкт дослідження - больова чутливість у тварин у тестах, що моделюють різні типи больових реакцій (“формаліновий”, “оцтовий”, “гарячої пластинки” і електростимуляції).

Предмет дослідження - антиноцицептивна дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ.

Методи дослідження. Формування однорідних груп тварин здійснювалося за рівнем рухової активності та емоційності в тесті “відкритого поля”. Для вивчення антиноцицептивної дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ використовувалися тести, що моделюють різні види больових реакцій: “формаліновий” (моделювання тонічного болю), “оцтовий” (моделювання вісцерального болю), “гарячої пластинки” та електростимуляції (моделювання гострого болю). Тривалість больових і небольових поведінкових реакцій реєструвалася за допомогою комп'ютерної програми “Bechavoiur 2.0”. Аналіз часової організації больової чутливості здійснювався за допомогою косинор-аналізу. Результати дослідження оброблялися з використанням кореляційного і кластерного статистичних аналізів.

Наукова новизна отриманих результатів. Показано, що одноразова і курсова дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ (л = 7,1 мм; щільність потоку потужності 0,1 мВт/см²) наділена вираженою антиноцицептивною дією, що знижує рівень больової чутливості тварин, яким експериментально викликали больові синдроми різної етіології (тонічний, вісцеральний, гострий термічний, електророздратування) (Деклараційний патент України на корисну модель № 14467, МПК (2006) А61N 2/00 “Спосіб зняття больового синдрому”, Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5). Був проведений порівняльний аналіз анальгетичної ефективності НВЧ-впливу та анальгіну в різних дозах. Уперше отримані переконливі дані про вплив низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ на ритмічні процеси больової чутливості, що свідчить про здатність даного фізичного чинника модифікувати високочастотну, ультра- та інфрадіанну ритміку тривалості больової і небольових поведінкових проявів при дії різних больових чинників. Доведено, що антиноцицептивна, антистресова і синхронізуюча дія ЕМВ НВЧ пов'язана із збільшенням змісту опіоїдних пептидів, серотоніну, мелатоніну, зміною активності дофамін- і норадренергічних систем організму. Вперше показано, що залежно від часу (фази) протікання больової реакції механізми анальгетичного ефекту НВЧ-дії забезпечуються різними ендогенними анальгетичними системами.

Практичне значення отриманих результатів. Дані цього дослідження допомагають розширити уявлення про механізми біологічної дії ЕМВ НВЧ. Можуть бути використані для підвищення ефективності НВЧ-терапії при лікуванні больових синдромів у ветеринарії та медицині з метою використання нового немедикаментозного анальгетичного засобу, розширюють можливості застосування низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ як засобу застережливої анальгезії, перевага якого в порівнянні зі знеболюючими фармакологічними препаратами полягає в більшій ефективності при меншій вираженості побічних токсичних ефектів, що особливо важливе при тривалому прийомі анальгетиків.

Отримані в даній роботі відомості про механізми дії ЕМВ НВЧ включені в загальні курси “Фізіологія людини і тварин”, “Біофізика”, спеціальні курси “Ефекти слабких дій” і “Медична біофізика” кафедри фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського і використанні в роботі кабінету НВЧ-терапії поліклініки ОКБ м. Сімферополя.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно виконана експериментальна частина досліджень, проведена статистична обробка експериментальних даних і аналіз літературного матеріалу. Аналіз результатів дослідження та їх обговорення проведені за участю наукового керівника. У роботах, написаних у співавторстві, дисертанту належать експериментальна частина і деякі теоретичні положення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів “Біологічні дослідження молодих учених на Україні” (Київ, 2005), VI Міжнародній Кримській конференції “Космос и биосфера” (Партеніт, Крим, 2005), IX Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта - 2006” (Днепропетровськ, 2006 р.), науково-практичній конференції “Теоретические и практические аспекты современной медицины” (Сімферополь, 2006), XVIII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Чернівці, 2006 р.), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції „Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології” (Київ, 2006 р.), IV симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 2006), Міжнародній конференції "Механізми функціонування фізіологічних систем", присвяченій 60-річчю кафедри фізіології людини та тварин Львівського національного університету (Львів, 2006), IV з'їзді Українського біофізичного товариства (Донецьк, 19-21 грудня 2006 р.), щорічних наукових конференціях Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2005 - 2007 рр.).

Публікації. За результатами досліджень, що ввійшли до дисертації, опубліковано 25 наукових праць, з них 1 монографія (у співавторстві), 12 публікацій в журналах і періодичних виданнях зі списку, затвердженого ВАК України, 7 тез в матеріалах конференцій і з'їздів, 1 Деклараційний патент України на винахід та 1 свідоцтво авторського права на комп'ютерну програму.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 211 сторінках, складається з переліку умовних скорочень, вступу, шести розділів: огляду літератури (1 розділ), опису матеріалів і методів дослідження (2 розділ), результатів дослідження (3 розділ), обговорення результатів дослідження (4 розділ), висновків і списку з 366 джерел літератури, серед яких 196 робіт авторів України і країн СНД і 170 робіт зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 58 рисунками і включає 31 таблицю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Огляд літературних даних” приведено аналіз даних літератури про сучасні уявлення функціонування ноцицептивної і антиноцицептивної систем організму, про вплив електромагнітного випромінювання різних діапазонів на рівень больової чутливості.

Матеріали і методи дослідження

Експериментальна частина роботи виконана на 485 білих безпородних щурах-самцях масою 180-250 г, яких отримали з розплідника науково-дослідного інституту біології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна протягом 2004-2006 рр. Для експерименту відбирали тварин однакового віку, що характеризуються однаковою руховою активністю в тесті “відкритого поля”. Експериментальні дослідження проводилися на тваринах з середнім рівнем рухової активності і низькою емоційністю, які згідно з літературними даними (Сантана-Вега Л., 1991; Грабовська О.Ю., 1992; Чуян О.М., 1992) переважають в популяції і тому можна стверджувати, що у них розвивається найбільш типова реакція на експериментальні дії.

Було проведено дванадцять серій експериментів. У першій серії експериментальних досліджень щодо вивчення антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ при експериментально викликаному тонічному болю застосовували “формаліновий тест” (ФТ) (Oyama T. et al., 1996; Dubuisson D. et al., 1997). Експериментальних тварин розподілили на три рівноцінні групи по 45 щурів у кожній. Тварин першої контрольної групи (Кф) піддавали підшкірній ін'єкції в тильну поверхню стопи задньої кінцівки фізіологічного розчину (0,9 % розчин NaCl по 0,08 мл на 100 грам ваги). У тварин другої (ФТ) і третьої (НВЧ+ФТ) груп тонічний біль викликали ін'єкцією 5-%-ного розчину формаліну в дорсальну поверхню стопи задньої кінцівки. Тварини третьої групи (НВЧ+ФТ) додатково піддавалися превентивній дії ЕМВ НВЧ.

Друга серія експериментів була присвячена вивченню антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ при експериментальному вісцеральному болю в “оцтовому тесті” (ОТ) (Koster R., 1959). Тварин розділили на 3 рівноцінних групи (n = 25). Тварин першої групи піддавали внутрішньочеревинній ін'єкції фізіологічного розчину (1 мл на 100 грам ваги) (Ко). У щурів другої (OТ) і третьої (НВЧ+OТ) груп викликали вісцеральний біль внутрішньочеревинною ін'єкцією 2 % розчину оцтової кислоти. Тварини третьої групи (НВЧ+УТ) піддавалися попередній дії ЕМВ НВЧ.

Після ін'єкції кожного щура повертали в свою клітку і за допомогою спеціальної комп'ютерної програми реєстрували впродовж 60 або 90 хвилин тривалість поведінкових проявів. Показниками інтенсивності больової реакції у щурів при експериментально викликаному тонічному болю служили тривалість і частота (кількість циклів) лизання ураженої кінцівки, а при вісцеральному болю - тривалість і частота тонічних поз (корчів) і реакції лизання живота. Небольові поведінкові прояви були розглянуті в аспектах тривалості рухової активності і пасивної поведінки. При цьому рухова активність оцінювалася за сумою часу переміщення тварин по клітці та часу, витраченого тваринами на прийняття їжі та грумінг. Тривалість пасивної поведінки становило суму часу, що витрачалися тваринами на сон і спокій.

У третій серії експериментів моделювали гострий термічний біль у тесті “гаряча пластинка” (ТГП) (O'Callaghan J., 1979) протягом 9-ти діб. Тварин розділили на дві рівноцінні групи (n = 25) - ТГП і НВЧ+ТГП. Показником больової чутливості служили больовий поріг (БП), за який приймали мінімальну температуру, що супроводжується появою перших больових реакцій (підскакування і лизання кінцівок) і рівень тривалості болю (РТБ), при якому спостерігався розвиток іншого рівня ноцицептивного збудження, що супроводжувалося максимальним посиленням емоційно-поведінкових проявів: генералізована рухова реакція втечі, стрибка і вокалізу.

У четвертій серії досліджень використовували тест електростимуляції (ТЕС) для моделювання гострого болю шляхом електричного больового роздратування. Експериментальних тварин розділили на дві групи (ТЕС і НВЧ+ТЕС) і вимірювали БП за значенням сили струму (в амперах, А) і напрузі (в вольтах, В).

У п'ятій серії експериментів проведено порівняльне дослідження знеболюючої дії ЕМВ НВЧ при тонічному болю на моделі ФТ і анальгіну в різних дозах. Для цього експериментальних тварин розділили на сім рівноцінних груп (n = 25). Щурів першої групи піддавали тільки дії ФТ, тварин другої групи безпосередньо перед ФТ - дії ЕМВ НВЧ. Тварин 3 - 6-ої груп піддавали внутрішньочеревинній ін'єкції розчину анальгіну (А) по 0,5 мл у дозах 4, 6, 8, 10 і 12 міліграм/кг (А₄+ФТ, А₆+ФТ, А₈+ФТ, А₁₀+ФТ, А₁₂+ФТ) за 20 хвилин до ін'єкції формаліну (Машковський М.Д., 1993). Щурам 1-ої і 2-ої груп замість анальгіну вводили еквівалентний об'єм 0,9 % розчину NaCl.

У першій, шостій і сьомій серіях експериментів вивчався вплив ЕМВ НВЧ на зміну ритмічних процесів больової чутливості у щурів в високочастотном, ультра- та інфрадіанних діапазонах. Для вивчення високочастотної ритміки були використані тривалості (с) больової і небольових (рухова активність і пасивна поведінка) поведінкових проявів за 120 хвилин спостереження після дії больового чинника. Вплив низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ на зміну ультрадіанної ритміки больових реакцій вивчалася на моделях ФТ і ТГП. Тестування проводилося через кожні три години вісім разів протягом однієї доби.

Для оцінки впливу низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ на зміну інфрадіанної ритміки больової чутливості щурів першої (ТЕС) і другої (НВЧ+ТЕС) груп піддавали дії больового чинника ТЕС, в якому визначали БП щодня в один і той же час протягом 40-ка діб експерименту.

У 8 - 12 серіях експериментів вивчалися механізми антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ в умовах блокади рецепторів опіоїдних пептидів (ОпП) за допомогою внутрішньочеревинного введення налоксону (10 мг/кг), мелатонину (МТ) за допомогою введенням лузиндолу (Л) (5 мг/кг), дофаміну (ДА) за допомогою блокування ДА-вих рецепторів ін'єкцією препарату галоперідолу (1,25 мг/кг), б- і в-адренорецепторів за допомогою введення ніцерголіну (1,25 мг/кг) та пропранололу (5 мг/кг), а також інгібіровані синтезу серотоніну (СТ) за допомогою внутрішньочеревинної ін'єкції розчину DL-парахлорфенілаланіну (ПХФА) (300 мг/кг). Больовий стрес моделювали у ФТ.

Для експериментальної НВЧ-дії використовували терапевтичні генератори “НВЧ. РАМЕД-ЕКСПЕРТ - 01” (реєстраційне свідоцтво № 783/99 від 14.07.99, видане КНМТ МОЗ України про право на застосування в медичній практиці в Україні): робоча довжина хвилі - 7,1 мм; частота випромінювання - 42,3 ГГц; щільність потоку потужності (ЩПМ) - 0,1 мВт/см²; частота модуляції 10±0,1 Гц; габаритні розміри випромінювача, виконаного у вигляді “точки” - 18 x 23 мм. Для здійснення контролю над наявністю ЕМВ і його потужності на виході каналу випромінювача використовували сервісний прилад “РАМЕД. ЕКСПЕРТ” (ТМ 0158.00.00.00. - СП). Прилади виготовлені Центром радіофізичних методів діагностики і терапії “РАМЕД” Інституту технічної механіки НАНУ, м. Дніпропетровськ. Щурів піддавали дії ЕМВ НВЧ з 8.00 до 10.00 годин по 30 хвилин з локалізацією на потилично-комірну зону одноразово (5, 8 - 12 серії експериментів) або багато разів протягом доби (6 серія), щодня протягом 9-ти (1 - 4 серії експериментів) і 40-ка діб (7 серія експериментів).

У кожній серії експериментальних досліджень була присутня контрольна група тварин, яку піддавали уявній дії ЕМВ НВЧ (“плацебо”) тієї ж локалізації і тривалості, проте генератори були відключені від мережі живлення.

В описаних тестах тварини використовувалися одноразово, після чого вибували з експерименту (за винятком 7-ої серії експериментів).

Враховуючи той факт, що у гризунів больовий поріг протягом доби варіює (Golombek D.A., 1991; Ebadi M. et al., 1998), експерименти проводилися в один і той же час світлої половини доби (з 9.00 до 11.00 годин) (за винятком 6-ої серії експериментів).

Щурів утримували в умовах віварію при температурі 18 - 22^оС на стандартному харчовому раціоні і в стандартних умовах освітлення (12 годин темрява: 12 годин світло). Світлова фаза починалася о 7.00 ранку.

При проведенні експериментів дотримувалися “Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин”, принципів “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідницьких і наукових цілей” (Страсбург, 1986), Постанови першого національного конгресу з біоетики (Київ, 2001) і Закону України №3447-IV “Про захист тварин від жорстокого поводження” від 21 лютого 2006 року.

Статистична обробка матеріалу проводилася обчисленням середнього значення досліджуваних величин (), середнього квадратичного відхилення (у), середньої помилки (). Після перевірки даних, що одержали на закон нормального розподілу, оцінку достовірності змін проводили за допомогою t-критерію Стьюдента. Для вивчення внутрішньо- і міжсистемних взаємин аналізованих показників використовували кореляційний і кластерний аналізи. Силу і спрямованість зв'язку між досліджуваними показниками оцінювали за допомогою кореляційного аналізу, обчислюючи коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r). Для вивчення інтегральних характеристик показників використано кластерний аналіз, що є багатомірним статистичним методом, який служить адекватним інструментом оцінки багатокомпонентних реакцій організму і дозволяє знаходити приховані зв'язки як усередині функціональних систем, так і між ними (Бреус Т.К. і ін., 2002).

Тривалість періодів і амлітудно-фазові характеристики досліджуваних фізіологічних процесів розраховані за допомогою косинор-аналізу, що дає повне уявлення про структуру фізіологічних ритмів (Ємельянов І.П., 1986).

Для порівняння анальгетичної ефективності (Ае) різних експериментальних впливів у різних серіях досліджень запроваджена формула:

,

де ф_б - рівень больової чутливості у щурів контрольної групи, що піддавались ізольованій дії больового чинника, ф_екс - рівень больової чутливості у щурів, що піддавалися додатковій експериментальній дії.

Розрахунки і графічне оформлення даних проводилися з використанням програми Microsoft Excel і програмного пакету “Statistica 6.0” (Боровіков В., 2004; Новиков Д.А. і ін., 2005).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1. Антиноцицептивна дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ виявлялася при больових синдромах різної етіології. Так, при експериментально викликаному тонічному болю у ФТ на фоні попередньої НВЧ-дії наголошувалося зменшення тривалості (на 57,65 %; р<0,001) і частоти (на 56,16 %; р<0,001) больової реакції (рис. 1 - А, Б). При цьому перша фаза больової реакції у ФТ, що обумовлена виникненням компоненту гострого болю ФТ і пов'язана в основному з прямою активацією тонких немієлінових С-волокон, більшість із яких передає імпульсацію від больових рецепторів (Oyama Т. et al., 1996), практично не розвивалася, змінювалася як її тривалість, так і динаміка. Тривалість другої фази, яка є результатом розвитку запального процесу в периферичних тканинах і змін функцій задніх рогів спинного мозку, в яких лежать нейрони больових висхідних шляхів (Shibata М. et al., 1989) і, по суті є тонічним компонентом больової поведінкової реакції - значно зменшувалася. Треба зазначити, що, оскільки в даних експериментах НВЧ-дія проводилася не на осередок болю, а на одну з рефлексогенних зон і превентивно, тобто до введення формаліну тварині, то зменшення тривалості і частоти больової реакції у щурів після випромінювання, мабуть, не є наслідком протизапальної дії ЕМВ НВЧ. На фоні зменшення тривалості больової реакції наголошувалося збільшення тривалості рухової активності (на 169,84 %; р<0,001) тварин, що свідчить про збільшення збудливості, зниження емоційної реакції страху. Такі зміни поведінкових реакцій сприяють розвитку адаптивної поведінки тварини при даному больовому стресі і свідчать про антиноцицептивну дію цього чинника.

Одноразова НВЧ-дія має антиноцицептивний ефект також і при експериментально викликаному вісцеральному болю, що виявлялася в інверсії зміни тривалості больових реакцій у щурів після ін'єкції оцтової кислоти в порівнянні з тваринами, які додатково не піддавалися дії ЕМВ НВЧ: тривалість реакції лизання живота збільшилася (на 144,19 %; p<0,001), а реакції тонічних корчів, навпаки, зменшилися (на 52,85 %; p<0,01) (рис. 1 - В, Д). Оскільки реакція корчів свідчить про більш інтенсивний прояв болю у порівнянні з реакцією лизання живота, а частота реакцій лизання живота і корчів після дії ЕМВ НВЧ стали рідшими і короткочасними (на 6,67 %; p>0,05 і 63,67 %; p<0,01 відповідно) (рис. 1 - Г, Е), то отримані дані свідчать про ослаблення вісцерального болю. Крім того, у тварин в ОТ на фоні превентивної НВЧ-дії наголошувалося зменшення тривалості рухової активності (на 42,73 %; p<0,05) і збільшення тривалості пасивної поведінки (на 20,96 %; p<0,05). Очевидно, розвитком гальмівних процесів в ЦНС, що відбувається під впливом ЕМВ НВЧ, пояснюється його загальний седативний вплив на організм, показаний іншими авторами (Лебєдєва Н.М. та ін., 1999; 2003; Сидоренко О.В. та ін., 2001; Чуян О.М., 2004).

Під впливом низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ відбулося збільшення БП (на 4,75 %; p<0,01) і РТБ (на 6,12 %; p<0,01), у формуванні якого основну роль грає психоемоційна сфера при експериментально викликаному гострому болю в ТГП і ТЕС.

Таким чином, отримані дані свідчать на користь певної універсальності анальгетичного ефекту одноразової дії ЕМВ НВЧ на організм.

Отримані дані про антиноцицептивну дію низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ узгоджуються з клінічними дослідженнями, в яких показаний виражений протибольовий ефект даного фізичного чинника при лікуванні больових синдромів різної етіології (Repacholi М.Н., 1998; Бессонов А.Є. і ін., 1998; Вітославська Е.Б., 1999; Аржановська Н.В. та ін., 2004). Проте результати даного дослідження дозволили вперше оцінити А_е ЕМВ НВЧ кількісно (рис. 2).

Так, порівняльний аналіз А_е НВЧ-дії, що зареєстрована в різних больових тестах, показав найбільшу антиноцицептивну дію цього фізичного чинника при експериментальному тонічному болю (А_е = 57,65 %), найменшу - при гострому термічному болю (А_е = 5,74 %).

2. Порівняний аналіз анальгетичного ефекту ЕМВ НВЧ і анальгіну в різних дозах. Показано, що схожим антиноцицептивним ефектом з одноразовою 30-хвилинною НВЧ-дією (А_е = 51,25 %) наділене внутрішньочеревинне введення розчину анальгіну в дозі 8 міліграм/кг (А_е = 50,84 %) (рис. 3). Проте розчин анальгіну більшою мірою впливав на протікання другої тонічної фази ФТ, тоді як попередня дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ суттєво змінювала динаміку і знижувала тривалість першої гострої фази (А_е = 71,18 %), причому навіть більшою мірою, ніж розчин анальгіну в дозах 10 (А_е = 42,13 %) і 12 міліграм/кг (А_е = 48,38 %). Саме у цьому, ймовірно, і полягає основна перевага знеболюючої дії ЕМВ НВЧ у порівнянні з анальгіном.

3. Залежність анальгетичного ефекту ЕМВ НВЧ від тривалості курсової дії. Так, після триразової НВЧ-дії спостерігалася максимальна антиноцицептивна дія при експериментально викликаних больових синдромах: тонічному (А_е = 84,92 %), вісцеральному (А_е = 87,81 %), гострих термічному (А_е = 7,06 %) і електростимуляційному (А_е = 85,30 %) (рис. 4), що узгоджуються з даними клінічних спостережень (Bakaliuk T.G. et al., 1998). Протягом подальших НВЧ-дій (4 - 9-кратне) реєструвався стійкий антиноцицептивний ефект мм випромінювання, що може бути пов'язано з кумуляцією дії ЕМВ. У даному дослідженні підтверджується цей принцип взаємодії ЕМВ із живими організмами, на що вказує збільшення рівня і стійкості ефекту анальгезії при тривалому застосуванні ЕМВ НВЧ.

4. Зміни взаємозв'язків між вивченими больовими і небольовими проявами больової чутливості щурів під впливом ЕМВ НВЧ. Оскільки вивчені поведінкові реакції у ФТ тісно взаємозв'язані між собою, то представляє певний інтерес простежити зміну взаємозв'язку цих показників у больовому тесті у тварин різних експериментальних груп. Такі взаємозв'язки можна встановити шляхом застосування кластерного і кореляційного аналізів. Так, дендрограма кластерного аналізу тривалості вивчених поведінкових проявів у інтактних тварин, які піддавалися хибному впливу больового чинника (ін'єкції фізіологічного розчину) (Кф), показники, що характеризують больові і небольові поведінкові прояви мали близькі зв'язки і об'єднувалися в загальні кластери (рис. 5). Кореляційний аналіз підтвердив ці дані, виявивши достовірні зв'язки між всіма вивченими показниками (рис. 6).

Дендрограма, що описує дані кластерного аналізу поведінкових проявів у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового стресу, відрізнялася від такої у щурів контрольної групи: число кластерів не змінилося, проте відбулися істотні зміни в їх структурі: больова реакція опинилася відособленою в окремий кластер від небольових поведінкових проявів (рис. 5). Кореляційний аналіз підтвердив зроблений висновок, проілюструвавши розпад властивих інтактним тваринам зв'язків і появу нових зв'язків (рис. 6). Таким чином, під впливом больового стресу відбулися певні зміни взаємин між вивченими поведінковими проявами.

При послідовній дії ЕМВ НВЧ і больового стресу у тварин виявлена більша схожість дендрограм кластерного аналізу поведінкових реакцій із такою у щурів контрольної групи, ніж із дендрограмою у щурів другої групи (ФТ) (рис. 5). При цьому показник тривалості больової реакції виявився об'єднаним в загальні кластери з небольовими поведінковими проявами, а відстань між цими показниками зменшилася в порівнянні з дендрограмою кластерного аналізу у щурів у ФТ без попередньої дії ЕМВ НВЧ.

Таким чином, отримані дані свідчать про те, що в антиноцицептивній дії ЕМВ НВЧ велике значення має відновлення взаємозв'язків між різними больовими і небольовими поведінковими проявами при дії больового стресу.

5. Зміна ритмічних процесів больової чутливості під впливом низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ. У тварин, яких піддавали ізольованій дії больового чинника спостерігалися істотні порушення високочастотної ритміки тривалості як больових, так і небольових поведінкових проявів, які були виражені у зміні амплітуд (збільшення або зменшення) та істотних зрушеннях фаз у виділених періодах щодо значень у тварин, яким замість формаліну вводився фізіологічний розчин, що свідчить про виражене розузгодження тривалості поведінкових реакцій у тварин у ФТ. Про це, зокрема, свідчать косинорограми інтегральних високочастотних ритмів показників тривалості больової реакції, рухової активності і пасивної поведінки, що ілюструють ослаблення координації між цими поведінковими реакціями у тварин, що піддавалися експериментальному тонічному болю (рис. 7).

Ультрадіанна і інфрадіанна періодичність інтегральних ритмів показників тривалості больових і небольових поведінкових проявів у ФТ, а також БП в ТГП і ТЕС також свідчать про ослаблення координації між вивченими показниками. Відомо, що зміна початкової періодичності при стресі характеризується не тільки порушенням постійності періоду, але і зміною амплітуди коливального процесу і акрофази, тобто розвитком десинхронозу (Брєус Т.К., 2002).

При превентивній дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ відзначена здатність даного фізичного чинника модифікувати високочастотну, ультра- та інфрадіанну ритміку тривалості больових і небольових поведінкових проявів у щурів при дії больового стресу, що виявляється в більшій схожості амплітудно-фазових характеристик даних показників з такими у щурів в контрольній групі, ніж у тварин, що піддавалися ін'єкції формаліну без попередньої НВЧ-дії (рис. 7), що свідчить про внутрішню синхронізацію тривалості всіх поведінкових проявів.

Таким чином, при порушенні різних ритмічних процесів у тварин, тобто розвитку десинхронозу, який був викликаний розвитком стрес-реакції при болю різної природи і тривалості дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ надавала корегуючу, синхронізуючу дію, сприяла відновленню початкової тимчасової організації фізіологічних процесів, що може бути одним із механізмів антистресової та антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ.

6. Механізми антиноцицептивної дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ. Проведені експерименти щодо дослідження механізмів антиноцицептивної дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ продемонстрували найбільш важливу роль в анальгетичній дії цього фізичного чинника ОпП, СТ, ДА, НА і МТ.

Порівняльний аналіз А_е ЕМВ НВЧ при експериментально викликаному тонічному болю у ФТ на фоні попереднього введення різних блокаторів свідчить про зменшення в тій або іншій мірі знеболюючої дії ЕМВ НВЧ. Максимальне зменшення даного показника реєструвалося при інгібіровані синтезу СТ (на 47,97 %; р<0,001). Проте А_е ЕМВ НВЧ значно зменшилася і при блокуванні рецепторів ОпП (на 19,13 %), МТ- (на 28,99 %) і б-адренорецепторів (на 30,26 %). При блокаді ДА-вих і в-адренорецепторів А_е ЕМВ НВЧ мала лише тенденцію до зменшення (на 1,39 %; р>0,05 і на 2,24 %; р>0,05 відповідно) (рис. 8).

Таким чином, всі вивчені ендогенні системи в тій або іншій мірі беруть участь у механізмах антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ. Проте залежно від часу протікання больової реакції механізми анальгетичного ефекту НВЧ-дії, мабуть, забезпечуються різними ендогенними системами. У ранній фазі больового стресу провідну роль у механізмах знеболюючої дії ЕМВ НВЧ грають ендогенні ОпП, МТ і НА, а в другій фазі - СТ.

Оскільки в даному дослідженні дія ЕМВ НВЧ мала превентивний характер, то можливо припустити, що в основі антиноцицептивної дії даного фізичного чинника лежить здатність ЕМВ мм діапазону модулювати чутливість організму до больового стрес-фактору. Мабуть, це пов'язано з тим, що превентивну НВЧ-дію викликає ефект преактивації, збільшення потенційної потужності основних регуляторних систем організму (ОпП, СТ, МТ, ДА, НА), тобто викликає ефект праймінгу - підготовки клітин і організму загалом до подальшої дії активуючого або ушкоджуючого агента. При цьому антиноцицептивна, антистресова і синхронізуюча дії ЕМВ НВЧ, які зареєстровані у даному дослідженні пов'язані зі збільшенням активності ендогенних анальгетичних систем, не є простим підсумовуванням їх окремих ефектів, а складною інтеграцією їх функцій.

Таким чином, при дії низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ виникає активація основних антиноцицептивних систем організму, яка має здатність захистити організм від ушкоджувальної дії больового стресового чинника.

ВИСНОВКИ

1. Попередня як одноразова, так і курсова дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ має виражену антиноцицептивну дію при больових стресах різної етіології (тонічному, вісцелярному, гострому термічному та електростимуляційному), що свідчить на користь певної універсальності анальгетичної дії ЕМВ НВЧ на організм. Антиноцицептивна дія ЕМВ НВЧ виявляється в значному зменшенні тривалості больових реакцій, збільшенню порогу больової чутливості, рівня тривалості болю і тривалості небольових поведінкових проявів, відновленню взаємозв'язків між різними поведінковими проявами, модифікації ритмічних процесів больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- та інфрадіанному діапазонах. У механізмах анальгетичної дії міліметрового випромінювання значну роль відіграють опіоїдні пептиди, серотонін, мелатонін, дофамін- і норадренергічні системи організму.

2. Антиноцицептивна дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ виявляється в зниженні проявів експериментально викликаної тонічної больової реакції у “формаліновому тесті” (анальгетична ефективність 57,65 %): перша гостра фаза больової реакції практично не розвивається - зменшується її тривалість (на 81,95 %; р<0,001) та змінюється її динаміка, тривалість другої тонічної - значно зменшується (на 52,93 %; р<0,01), збільшується тривалість рухової активності тварин і знижується емоційна реакція страху.

3. ЕМВ НВЧ має антиноцицептивну дію при експериментально викликаному вісцеральному болю (анальгетична ефективність 37,40 %), що виявляється у зменшенні тривалості больової реакції корчів (на 52,85 %; p<0,01) та рухової активності (на 42,73 %; p<0,05) і збільшенні тривалості реакції лизання живота (на 144,19 %; p<0,001) та пасивної поведінки (на 20,96 %; p<0,05) у порівнянні із значеннями даних показників у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового чинника.

4. Під впливом низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ відбувається збільшення як порогу больової чутливості, так і рівня тривалості болю при експериментально викликаному гострому болю в тестах стимуляціїної алгометрії: “гарячої пластинки” (анальгетична ефективність 5,74 %) та електростимуляції (анальгетична ефективність 34,06 %).

5. Порівняльний аналіз анальгетичної ефективності НВЧ-випромінювання і введення анальгіну в різних дозах у щурів при експериментально викликаному тонічному болю показав, що схожим антиноцицептивним ефектом із одноразовою 30-хвилинною НВЧ-дією є внутрішньочеревинне введення розчину анальгіну в дозі 8 мг/кг (анальгетична ефективність 50,84 %), проте розчин анальгіну більшою мірою впливає на протікання другої тонічної фази “формалінового тесту” (56,97 %; р<0,001), тоді як попередня дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ істотно змінює динаміку і знижує тривалість першої гострої фази (на 71,18 %; р<0,001), причому навіть більшою мірою, ніж розчин анальгіну у дозах 10 та 12 міліграм/кг (на 42,13 %; р<0,01 і на 48,37 %; р<0,05 відповідно).

6. Антиноцицептивна дія ЕМВ НВЧ реалізується при курсовій дії: після триразової НВЧ-дії спостерігається максимальна антиноцицептивна дія при експериментально викликаних тонічному (анальгетична ефективність - 84,92 %), вісцеральному (87,81 %) і гострих термічному (7,06 %) і електростимуляційному (85,30 %) больовому стресу; протягом подальших НВЧ-дій (4 - 9-кратна дія) реєструється стійкий антиноцицептивний ефект.

7. Дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що в анальгетичній дії ЕМВ НВЧ велике значення мають відновлення взаємозв'язків і збільшення кореляції між больовими і небольовими поведінковими проявами больової чутливости щурів.

8. Попередня дія ЕМВ НВЧ надає корегуючий вплив на зміну ритмічних процесів больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- та інфрадіанних діапазонах, що виявляється в схожості амплітудно-фазових характеристик тривалості больових і небольових поведінкових проявів з такими у тварин, які піддавалися хибному больовому стресу, що є одним із механізмів антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ.

9. У механізмі антиноцицептивної дії важливу роль відіграють серотонін (інгібіровання синтезу серотоніну за допомогою DL-парахлорфенілаланіну призвело до зменшення анальгетичної ефективності ЕМВ НВЧ на 47,97 %), мелатонін (блокада мелатонінових рецепторів за допомогою лузіндолу - на 28,99 %), ендогенні опіоїдні пептиди (блокада опіоїдних рецепторів за допомогою налоксону - на 19,13 %), норадренергічна (блокада б- і в-адренорецепторів за допомогою ніцерголіну та пропранололу - на 30,26 % і на 2,24 % відповідно) системи організму. Залежно від часу протікання больової реакції механізми антиноцицептивного ефекту НВЧ-дії забезпечуються різними ендогенними системами: у ранній гострій фазі больового стресу провідну роль відіграють ендогенні опіоїдні пептиди, мелатонін і норадренергічна система, а в другій тонічній фазі - серотонін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Механизмы антиноцицептивного действия низкоинтенсивного миллиметрового излучения: монография. - Симферополь: „ДИАЙПИ”, 2006. - 456 с. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

Статті

2. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты при тонической боли у крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2005. - Т. 18 (57), № 2. - С. 181-191 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

3. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н., Московских А.А. Предварительное антистрессорное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты при экспериментальном болевом стрессе у крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2005. - Т. 18 (57), № 3. - С. 13-21 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

4. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Нейрофизиология / Neurophysiology. - 2006. - № 4. - С. 331-341 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

5. Чуян О.М., Махоніна М.М., Заячнікова Т.В., Джелдубаєва Е.Р. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - Вип. 1. - С. 175-184 (участь в проведенні експериментальних досліджень належат здобувачу).

6. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Сравнительное исследование анальгетического действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты и анальгина при тонической боли у крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2006. - Т. 19 (58), № 1. - С. 28-39 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

7. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Угнетение ноцицептивных реакций при висцеральной боли под воздействием низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9, №1. - С. 138-145 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

8. Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р. Вплив електромагнітного випромінювання надто високих частот на розвиток поведінкових реакцій щурів при тонічному болі // Фізіолог. журнал. - 2006. - Т. 52, № 2. - С. 67 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

9. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Роль серотонинергической системы в механизме антиноцицептивного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2006. - Т. 142, часть 3. - С. 171-177 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

10. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Зависимость анальгетического действия низкоинтенсивного ЭМИ НВЧ от наличия поляризации и экспозиции воздействия // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2006. - Т. 19 (58), № 2. - С. 3-16 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

11. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.В. Роль мелатонина в механизме антиноцицептивного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Т. 143, часть 1. - С. 143-148 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

12. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Постольникова И.В., Митрофанова Н.Н. Зависимость аналгетического действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты от индивидуальных особенностей животных // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2006. - Т. 19 (58), № 3. - С. 27-35. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

13. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Григорьев П.Е., Чуян Е.В. Влияние низкоинтенсивного электромагнитного излучения миллиметрового диапазона на взаимосвязь инфрадианной ритмики болевой чувствительности крыс с вариациями гелиогеофизических факторов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2006. - Т. 19 (58), № 4. - С. 152-160. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

Статті в зарубіжних видавництвах

14. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В. Анальгетический эффект низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине.- 2006. - № 2 (42). - С. 36-56 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

15. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Механизмы антиноцицептивного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине .- № 3 (43). - С. 3-23 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

Патенти і свідоцтва на винаходи

16. Деклараційний патент України на корисну модель № 14467, МПК (2006) А61N 2/00 “Спосіб зняття больового синдрому”, Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5, Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р., Заячнікова Т.В. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу)

17. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму для реєстрації, обробки і автоматизованого аналізу тривалості та частоти різних видів поведінкових реакцій у тварин № 19243 від 18.01.2007 р. Бюл. № 1. Автори Луцюк М.В., Джелдубаєва Е.Р.

Матеріали наукових конференцій, тези:

18. Джелдубаєва Е.Р., Чуян О.М. Анальгетичний ефект електромагнітного випромінювання надто високих частот на розвиток поведінкових реакцій при тонічному болі // Біологічні дослідження молодих вчених на Україні. Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів. - Київ, 2005. - С. 29-32 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

19. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Тезисы докладов VI Международной Крымской конференции “Космос и биосфера”. - Партенит, Крым, Украина. - 2005. - С. 140-142. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

20. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Антистрессорное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения при экспериментальном болевом стресса у крыс // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука та освіта - 2006”. Том 18. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 43-45. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

21. Джелдубаева Э.Р. Ярмалюк Н.С., Журавлева Л.В. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного ЭМИ НВЧ // Материалы научно-практической конференции “Теоретические и практические аспекты современной медицины”, 20 апреля, 2006г. - С. 74. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

22. Джелдубаєва Е.Р., Чуян О.М. Пригнічення ноцицептивних реакцій при вісцеральному болю під впливом низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання надто високої частоти // Психофізіологічні та вісцеральні функцій в нормі і патології. Тези доповідей ІІІ Всеукраїнськой наукової конференції, присвяченої 70-річчю з дня народження Г.М. Чайченко. - Киів: Знання України, 2006. - С. 39. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

23. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Участие серотонинергической системы в анальгезии, вызванной действием низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Матеріали IV симпозіума „Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезе. - Черкаси, 2006. - (в печати). (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).