Динаміка функціонального стану м'язів обличчя у постраждалих з переломами верхньої щелепи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

АХМЕД РАДЖАБ АБЕД ЕТЕР

УДК 616.716.4-001.5

ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ М'ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ У ПОСТРАЖДАЛИХ З ПЕРЕЛОМАМИ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі хірургічної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Матрос-Таранець Ігор Миколайович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра хірургічної стоматології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Рябоконь Євген Миколайович, Харківський державний медичний університет, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри, доктор медичних наук, професор Безруков Сергій Григорович, Кримський державний медичний університет, кафедра хірургічної стоматології, завідувач кафедри.

Провідна установа

Вищий державний навчальний заклад "Українська медична стоматологічна академія", кафедра хірургічної стоматології дитячого віку, хірургічної стоматології та пластичної хірургії, м. Полтава.

Захист відбудеться "11" травня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Пимоненка 10-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицького, 9

Автореферат розісланий "12" лютого 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, доцент І.П. Мазур



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність тими. Питанням вивчення особливостей клініки, діагности і лікування пошкоджень щелепно-лицевої ділянки приділяється велика увага, як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками і клініцистами (Тимофеев А.А., Весова Е.П., 1995; Куцевляк В.И., Рябоконь Е.Н. 1997; Бернадский Ю.И, 1999; Матрос-Таранец И.Н., 2001).

На сучасному етапі залишаються маловивченими питання травматогенезу переломів верхньої щелепи, відсутні диференційовані по видах переломів клініко-статистичні дані, що характеризують медико-соціальний і демографічний статус потерпілих, умови виникнення ушкоджень, особливості надання медичної допомоги на етапах лікування, кількість і структуру ускладнень і супутніх ушкоджень, терміни стаціонарного лікування і втрати працездатності, що необхідні для планування діяльності ургентної стоматологічної служби і щелепно-лицевих відділень, для визначення показань до госпіталізації, ступеню її терміновості і раціональної тривалості, для встановлення медичного і трудового прогнозу в потерпілих і при експертизі втрати ними працездатності (Тимофеев А.А., Весова Е.П., 1995; Гулюк А.Н. с соавт., 2000; Єфіменко В.П., 2002; Маланчук В.А. с соавт., 2003; Ortakoglu K. et al., 2004; Wittwer G. et al., 2005).

Крім того, недостатньо вивчені особливості відновлення функції м'язів обличчя при лікуванні переломів верхньої щелепи (ПВЩ) різними методами, а, отже, необхідне поглиблене вивчення функціонального стану жувальної і мімічної мускулатури із застосуванням прогресивних методик мультипараметральної комп'ютерної електроміографії (Матрос-Таранец И.Н. с соавт., 2001; Рябоконь Є.М., 2002).

Вважаємо, що застосування нових методів функціонально-стабільного остеосинтезу ПВЩ і об'єктивного контролю результатів функціональної реабілітації на підставі електроміографії м'язів обличчя з мультипараметральним комп'ютерним аналізом дозволить істотно поліпшити лікування даної категорії постраждалих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом теми кафедри хірургічної стоматології: "Оптимізація системи діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів у хворих із травматичними ушкодженнями щелепно-лицевої ділянки" (№ Державної реєстрації 0100 U 000018). Автор є виконавцем зазначеної теми наукового дослідження. У комплексній темі дисертант виконував окремі фрагменти, що стосуються розробки і клінічного обґрунтування нових методів діагностики і лікування ПВЩ і об'єктивного контролю функціонального стану м'язів обличчя в потерпілих із ПВЩ.

Мета дослідження: Підвищення ефективності надання медичної допомоги потерпілим з переломами верхньої щелепи на підставі оптимізації планування і проведення реконструктивно-відновлювального лікування з урахуванням результатів комплексного аналізу травматогенезу, а так само закономірностей анатомічних і локальних м'язових порушень.

Поставлені наступні задачі:

1. Установити роль переломів окремих локалізацій у формуванні інфраструктури переломів верхньої щелепи. Одержати диференційовані по видах переломів верхньої щелепи клініко-статистичні дані, що характеризують медико-соціальний і демографічний статус потерпілих, умови виникнення ушкоджень, особливості надання медичної допомоги на етапах лікування, кількість і структуру ускладнень і супутніх ушкоджень, терміни стаціонарного лікування і втрати працездатності.

2. Визначити раціональні схеми променевої діагностики переломів верхньої щелепи в залежності від ваги ушкодження й обсягу майбутнього лікування. З'ясувати можливості спіральної комп'ютерної томографії з 3D - моделюванням і стереолітографією у плануванні реконструктивно-відновлювальних оперативних втручань і оцінці ефективності лікування.

3. Виявити ступінь порушення біоелектричної активності жувальних і мімічних м'язів у залежності від локалізації і тяжкості переломів верхньої щелепи з урахуванням характеру супутніх ушкоджень. Визначити клінічну ефективність консервативно-ортопедичних і хірургічних методів лікування переломів, установити рівень функціональної реабілітації, що досягається при цьому, потерпілих з переломами верхньої щелепи різної локалізації і тяжкості, у залежності від характеру супутніх ушкоджень. Провести порівняльний аналіз впливу хірургічних і консервативно-ортопедичних методів лікування переломів верхньої щелепи різної локалізації і тяжкості на динаміку відновлення біоелектричної активності м'язів обличчя.

4. Розробити алгоритм планування реконструктивно-відновлювальних оперативних утручань при переломах верхньої щелепи з урахуванням даного комплексу методів променевої діагностики і різнобічного вивчення біоелектричної активності м'язів обличчя методами мультипараметральної електроміографії.

5. Розробити і впровадити в практику охорони здоров'я новий спосіб лікування переломів кісток лицевого черепа, а так само рекомендації з медико-соціальної експертизи потерпілих з переломами верхньої щелепи з урахуванням ступеня усунення локальних м'язових порушень.

Об'єкт дослідження - постраждалі з ПВЩ.

Предмет дослідження - рівень анатомічної і функціональної реабілітації, терміни стаціонарного лікування і період непрацездатності, частота і структура ускладнень при лікуванні потерпілих із ПВЩ різними методами.

Методи дослідження - аналітичні, дослідно-конструкторські, клінічні, функціонально-діагностичні, рентгенологічні, математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень розроблено, теоретично і клінічно обґрунтовано і впроваджено в практику охорони здоров'я алгоритм планування реконструктивно-відновлювальних оперативних утручань, новий метод лікування переломів кісток лицевого черепа, а так само диференційовані по видах ПВЩ і методам їхнього лікування діагностичні і прогностичні критерії для проведення медико-соціальної експертизи, установлення медичного і соціального прогнозу, визначення рівня реабілітації в потерпілих із ПВЩ різної локалізації в залежності від характеру супутніх ушкоджень.

Уперше - установлено закономірності порушення функціонального стану жувальних і мімічних м'язів у залежності від локалізації і тяжкості ПВЩ.

Установлено відмінності в рівні функціональної реабілітації потерпілих, при лікуванні ПВЩ у який використовувалися різні консервативно-ортопедичні і хірургічні методи за допомогою комп'ютерної електроміографії з мультипараметральним аналізом.

Розроблено алгоритм планування реконструктивно-відновлювального лікування і спосіб хірургічного лікування переломів кісток лицевого черепа на підставі введення в міжвідламковий простір тромбоцитарного концентрату (Патент 69943 А Україна).

Удосконалено:

- система об'єктивного контролю рівня функціональної реабілітації потерпілих із ПВЩ на підставі зіставлення даних електроміографії максимального довільного скорочення, стимуляційної електроміографії і функціональної електроміографії;

- техніка і технологія остеосинтезу кісток середньої зони лицевого черепа.

Одержали подальший розвиток: - теоретичне і клінічне обґрунтування системи консервативно-ортопедичного і хірургічного (на підставі стабільного-функціонального остеосинтезу) лікування ПВЩ.

- теоретична база в питаннях:

- променевої діагностики переломів кіст середньої зони лицевого черепа;

- діагностики анатомічних і локальних м'язових дисфункцій при ушкодженнях кісток лицевого черепа;

- травматогенезу, частоти, інфраструктури, клінічного плину і результатів лікування ПВЩ.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті застосування раціональних схем лікування і режиму функціональної терапії з урахуванням динаміки біоелектричної активності м'язів обличчя досягнуте поліпшення анатомічних і функціональних результатів лікування, скорочення реабілітаційного періоду в потерпілих із ПВЩ.

Результати роботи впроваджені в клінічну практику й учбово-методичний процес на кафедрах хірургічної стоматології: Харківського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Вищого державного навчального закладу "Українська медична стоматологічна академія", Одеського державного медичного університету, клінічну практику стоматологічних установ Донецької області.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів глибокий інформаційний пошук. Разом з науковим керівником сформулював мету і задачі дослідження. Брав участь у лікуванні потерпілих з переломами верхньої щелепи. Здобувачем самостійно виконані клініко-статистичні і функціонально - діагностичні дослідження, систематизація, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Разом з науковим керівником зроблені наукові висновки і розроблені практичні рекомендації для охорони здоров'я.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на VІІ міжнародній конференції по квантовій медицині (м. Маріуполь, 2002), ІІІ міжнародній медичній конференції студентів і молодих учених (м. Дніпропетровськ, 2002), науково-практичній конференції "Нові підходи в медичній реабілітації" (м. Донецьк, 2003), міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання торакальної і абдомінальної хірургії" (м. Алушта, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні принципи діагностики і лікування в стоматології і щелепно-лицевій хірургії" (м. Харків, 2004), науково-практичній конференції лікарів-стоматологів і вчених "Сучасні питання стоматології, щелепно-лицевої хірургії і імплантології" (м. Харків, 2004), засіданні Стоматологічної Асоціації Донбасу (м. Макіївка, 2004), на ІІ (ІX) з'їзді Асоціації стоматологів України (м. Київ, 2004), X міжнародній конференції щелепно-лицевих хірургів і стоматологів (РФ, м. С-Петербург, 2005), на всеросійській науково-практичній конференції "Політравма" (РФ, м. Ленінськ-Кузнецький, 2005), Всеукраїнській науково практичній конференції "Стандартизація методів лікування в пластичній та реконструктивній хірургії" (м. Київ, 2006), міжкафедральному засіданні кафедр стоматологічного і травматологічного профілю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (м. Донецьк, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 25 наукових праць, з них одна глава в монографії ("Локальные мышечные дисфункции при переломах костей лицевого черепа"), 9 статей у журналах, ліцензованих ВАК України, отримано 1 деклараційний патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 196 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі списку умовних скорочень, вступу, 6 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, до котрого увійшли 107 вітчизняних і 39 іноземних джерел. Фактичні дані приведені в 43 таблицях, ілюстровані 110 малюнками, у т.ч. 6 схемами, 40 діаграмами, 64 фотографіями.

щелепа перелом м'яз лікування

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Дійсне дослідження базується на результатах поглибленого клінічного, рентгенологічного і функціонально-діагностичного обстеження 71 потерпілого з ПВЩ (ізольованими й у сполученні з переломами інших кісток лицевого черепа), що знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці щелепно-лицевої хірургії Донецького державного медичного університету на базі ЦМКЛ №1 м. Донецька у 1999-2004 роках.

Госпіталізації підлягали усі хворі з ПВЩ. Усім потерпілим із ПВЩ при надходженні виконувався комплекс діагностичних заходів відповідно до тактичних установок кафедри і клініки на підставі стандартів обстеження в лікувальних установах вищого рівня акредитації.

Всім постраждалим проводилося поглиблене рентгенологічне обстеження за загальноприйнятою методикою в прямій, передній аксіальній проекціях. З метою визначення обсягу ураження м'яких тканин і кісток обличчя, форми, довжини і характеру ушкодження використовували спіральну комп'ютерну томографію СКТ. При плануванні реконструктивних оперативних втручань використовувався метод лазерної стереолітографії з виготовленням композитних моделей - кісток черепа потерпілого. Кратність рентгенологічного обстеження, а так само вибір проекцій рентгенограм визначалися строго індивідуально з урахуванням особливостей перелому і перебігу післяопераційного періоду.

Базовий курс лікування включав лікувальну іммобілізацію ВЩ на період консолідації відламків, протизапальну й антимікробну терапію, болезаспокійливе і фізіотерапевтичне лікування, дієтотерапію (стіл щелепний № 1, потім № 2), посилену гігієну порожнини рота, лікувальну фізкультуру, попередження і лікування ускладнень і загострень супутніх захворювань.

Функціонально-діагностичні дослідження проведені в 57 потерпілих із ПВЩ на 7-у і 35-у добу після початку лікування: репозиції відламків з наступним міжщелепним витяжінням і підборідно-тім'яною еластичною фіксацією (групи 1-3), остеосинтезу верхньої щелепи і кісток середньої зони обличчя (група 4), остеотомії з рефрактурою з наступною репозицією, остеосинтезом і ендопротезуванням (група 5).

Групу 1 склали 7 потерпілих із ПВЩ по нижньому типу (Ле Фор І).

Групу 2 склали 14 хворих із ПВЩ по середньому типу (Ле Фор ІІ).

Групу 3 склали 15 хворих із ПВЩ по верхньому типу (Ле Фор ІІІ).

Потерпілим у групах 1-3 виконувалося консервативно-ортопедичне лікування, яке включало репозицію відламків з наступним міжщелепним витяжінням і підборідно-тім'яною еластичною фіксацією.

Групу 4 склали 12 потерпілих з переломами верхньої щелепи, яким виконувався остеосинтез верхньої щелепи і кісток середньої зони обличчя мініпластинами з гвинтами виробництва ЗАТ "КОНМЕТ" (РФ, Москва).

Групу 5 склали 9 потерпілих із застарілими неправильно зрослими переломами зі значним зсувом відламків і утворенням травматичних дефектів кісток середньої зони лицевого черепа, давниною від 6 місяців до 18 місяців, у яких виконувалася відкрита рефрактура, остеотомія і репозиція відламків кісток лицевого черепа, фіксація їх в анатомічно правильному положенні з використанням техніки стабільного-функціонального остеосинтезу мініпластинами з гвинтами, а так само з застосуванням стандартних і індивідуально виготовлених імплантатів з титанових перфорованих екранів та введенням до кісткової рани тромбоцитарного концентрату (Патент 69943 А Україна).

Біоелектричну активність (БЕА) м'язів обличчя досліджували методами електроміографії максимального довільного скорочення (ЕМГ МДС), функціональної (ФЕМГ) і стимуляційної електроміографії (СЕМГ) за методикою, яку розроблено на кафедрі за допомогою апаратурно-програмного комплексу "Multiliner, Version 1.03" виробництва фірми Erich JAGER GMBH.& COKG (Матрос-Таранец И.Н., 2001; Абу Халиль М.Н., 2002; Алексеев С.Б., 2003; Калиновский Д.К., 2003; Никаноров Ю.А., 2005). Контрольними значеннями служили параметри ЕМГ, отримані в результаті обстеження 100 практично здорових осіб.

Отримані дані клініко-статистичних і функціонально-діагностичних досліджень оброблялися методами варіаційної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення. В інфраструктурі ПВЩ переважали травми, отримані в побуті, особливо при кримінальних обставинах, більшість постраждалих були чоловічої статі віком 21-50 років, 83% обстежених виявилися мешканцями міст, 63% обстежених займалися суспільно-корисною діяльністю, більше половини (83%) пацієнтів мали ПВЩ, що сполучалися з травмами щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) чи з ушкодженнями інших органів і систем. Так, струс головного мозку різного ступеня тяжкості встановлено в 52% потерпілих. Забий головного мозку спостерігався в 21% пацієнтів, у 9% малися переломи основи й у 4% - зводу черепа. За локалізацією спостерігалися ПВЩ по нижньому (Ле Фор І)- 10%, середньому (Ле Фор ІІ) - 34%, верхньому типу (Ле Фор ІІІ) - 32%, осколкові переломи тіла ВЩ - 24%, тобто переважали важкі ушкодження. У 63% потерпілих спостерігалися множинні переломи кісток лицевого черепа: ПВЩ у 13%, перелом вилице-орбітального комплексу у 23%, перелом кісток носа у 20%. Характер і локалізація пошкоджень, наявність супутніх травм зумовили важкий загальний стан у 12,7%, середньої тяжкості - у 57,7%, задовільний - у 29,6%.

Основними методами фіксації відламків ВЩ були наступні: двощелепне шинування з міжщелепним витяжінням у сполученні з еластичною підборідно-тім'яною пов'язкою - 42%, двощелепне шинування з застосуванням шини на ВЩ із позаротовими стрижнями - 16%, двощелепне шинування в сполученні з фіксацією ВЩ за Адамсом - 4%. Відкриту репозицію відламків ВЩ і вилице-орбітальних комплексів виконували в 38% потерпілих, у т.ч. у 17% випадків виконувався остеосинтез мініпластинами з гвинтами.

У 17% випадків спостерігався ускладнений плин ПВЩ. Незадовільні анатомічні, косметичні і функціональні результати в значної частини потерпілих (9-25%) потребували проведення реконструктивно-відновлювального лікування.

Проведене поглиблене рентгенологічне обстеження потерпілих, визначення оптимальних укладень і кратності обстеження й встановлення типових рентгенологічних проявів ПВЩ та їх наслідків були підставою для розробки алгоритмів обстеження і планування реконструктивно-відновлювального лікування з використанням спіральної комп'ютерної томографії, 3D - моделювання і стереолітографії.

На підставі критичного аналізу даних літератури з урахуванням осмислення власного досвіду лікування потерпілих із ПВЩ нами запропонований алгоритм планування обстеження і лікування ПВЩ (рис. 1).

І етап - виконання стандартних рутинних методів клінічної і променевої діагностики, що дозволяють з достатньою точністю визначити наявність чи відсутність перелому кісток середньої зони лицевого черепа і супутніх ушкоджень.

ІІ етап. У випадку можливості обмежитися при лікуванні даного хворого консервативно-ортопедичними методами або при наявності відносних (тимчасових) протипоказань до остеосинтезу, на даному етапі обирався метод іммобілізації щелеп.

За умови ефективності консервативно-ортопедичного лікування, підтверджуваного результатами контрольної рентгенографії, прогнозується успішний результат ПВЩ.

Відсутність ефекту від консервативно-ортопедичного лікування приводить до необхідності визначення показань до остеосинтезу ВЩ. Методом вибору променевої діагностики на даному етапі є спіральна комп'ютерна томографія.

Вивчення мультипланарних і об'ємних зображень зони ушкодження дозволяє вибрати метод остеосинтезу, кількість і форму фіксаторів, а так само попередньо визначити місця їхньої установки. План реконструктивного хірургічного лікування коректується в ході інтраопераційної інспекції зони перелому.

При відновленні анатомічної форми ВЩ і відсутності запальних ускладнень, підтверджених результатами контрольної СКТ, прогнозується успішний результат лікування перелому.

Альтернативний варіант розвитку ситуації - розвиток залишкових дефектів і деформацій середньої зони лицевого черепа при відсутності ефекту від консервативно-ортопедичного лікування і неповному відновленні анатомічної форми кістки в результаті остеосинтезу ВЩ.

ІІІ етап. Наявність залишкових дефектів і деформацій середньої зони лицевого черепа, що викликають клінічно значимі анатомічні, функціональні і косметичні порушення, є показанням до виготовлення лазерних стереолітограм черепа постраждалого (в основному - зони перелому). По лазерним стереолітограмам оцінюють величину і форму дефектів і деформацій, визначають їхній лінійний і кутовий розміри, взаємини щелеп, об'ємні характеристики контрлатеральних сторін обличчя з виявленням і оцінкою ступеня асиметрії.

ІV етап. На підставі отриманих даних вивчення стереолітограм планується реконструктивно-відновлювальне хірургічне лікування. Визначаються лінії остеотомії і рефрактури відламків ВЩ, а так само напрямок їхнього переміщення на задану відстань. Безпосередньо на моделі підбираються кількість, форма і розміри стандартних фіксаторів, визначаються місця їхньої установки і виконується їхнє моделювання відповідно до розміру і рельєфу зони перелому.

При неможливості відновити форму і функції ВЩ за допомогою тільки стандартних фіксаторів і ендопротезів, на стереолітографічній моделі виготовляється індивідуальний ендопротез.

V етап. Прогноз успішного результату ПВЩ є показанням до заключного етапу реабілітації - комплексному застосуванню методів і засобів відновлювального лікування, косметичних оперативних утручань, зубного протезування.

У результаті мультипараметрального аналізу ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ установлено, що ступінь пригнічення БЕА жувальних і мімічних м'язів визначається рівнем ушкодження ВЩ і супутньої ЧМТ, а так само збільшується з наступним хірургічним утручанням. Інтенсивність і рівень відновлення БЕА м'язів обличчя залежить від режиму відновлювального лікування.

Динаміка відновлення досліджуваних величин параметрів електроміограм у потерпілих із ПВЩ різної локалізації, при лікуванні яких використовувалися різні види хірургічного і консервативно-ортопедичного лікування, мала визначені відмінності.

Як видно з діаграм, що відбивають динаміку параметрів ЕМГ МДС власне жувальних м'язів (рис. 2-6), відновлення БЕА до 35-ї доби випереджальними темпами відбувалося в потерпілих 1-ї групи, що мала менш травматичні ушкодження ВЩ, легкий ступінь ЧМТ і до моменту другого обстеження до 3-х тижнів отримали комплекс відновлювального лікування. Таку ж тенденцію спостерігали на діаграмах, що відбивають рівень відновлення БЕА за часом клінічного зрощення ПВЩ скроневих м'язів, м'язів дна порожнини рота і особливо виразно - м'язів окружності рота. У той же час відновлення БЕА жувальних і мімічних м'язів у потерпілих 2-ї групи відбувалося в трохи меншому ступені, ніж у групі 1. У найменшому ступені нормалізувалися параметри електроміограм потерпілих 3-ї, 4-ї і 5-ї груп, що мали переломи ВЩ по верхньому типу, важкі ЧМТ, які перенесли найбільш тривалий період іммобілізації щелеп і, до того ж - додаткову операційну травму (крім групи 3). Таким чином, постраждалі групи 1 і групи 2 до 35-ї доби від початку лікування виявляли велику здатність виконувати активні довільні рухи м'язами обличчя, досягаючи їхнього максимального скорочення.

Потерпілим груп 3, 4 і 5 було потрібно тривале застосування комплексу лікувально-реабілітаційних заходів.

До 35-ї доби постраждалі всіх груп у тому чи іншому ступені могли відновити акт жування і виконувати жувальні проби. Як видно з діаграм, параметри, що характеризують СЕМГ власне жувальних м'язів і м'язів дна порожнини рота найбільшою мірою нормалізувалися в потерпілих 1-ї і 2-ї груп, у яких більш раннє зрощення ПВЩ дозволяло проводити ранню активацію жувального апарата.

Параметри високоамплітудної частини ФЕМГ, що характеризують функціональні резерви власне жувальних м'язів і м'язів дна порожнини рота відновлювалися пропорційно відновленню параметрів ЕМГ МДС тих же м'язів, не досягаючи в жодній із груп нижньої границі норми. Зазначені обставини свідчать про неповне відновлення БЕА м'язів, що беруть участь в акті жування, у всіх груп потерпілих і зумовлюють необхідність продовження реабілітаційного лікування.

Таким чином, з огляду на сукупність значень, отриманих при мультипараметральному аналізі ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ можна затверджувати, що за часом клінічно визначуваного зрощення ПВЩ у постраждалих групи 5, при хірургічному лікуванні яких використовувалися удосконалена техніка і технологія остеосинтезу кісток середньої зони обличчя досягався рівень відновлення БЕА м'язів обличчя, що вірогідно не відрізняються від рівня функціональної реабілітації в групах 3 і 4, що відповідні за локалізацією перелому, але з менш травматичними ушкодженнями.

У результаті лікування у 82% потерпілих відновлена анатомічна форма ВЩ, у 75% відновлений прикус, косметичний результат лікування оцінений, як гарний чи задовільний у 91% випадків. До моменту виписки з клініки в 35% потерпілих відновлена амплітуда рухів нижньої щелепи.

У залежності від тяжкості ушкодження і виду проведеного лікування спостерігалися різні середні терміни стаціонарного лікування потерпілих (у дужках - тривалість періоду тимчасової непрацездатності): 1 група - 13 діб (50 діб), 2 група - 15 діб (65 діб), 3 група - 20 діб (74 доби), 4 група - 18 діб (125 діб), 5 група - 14 діб (37 діб).

Віддалені результати застосування нової технології остеосинтезу просліджували в термін до 5 років. Ускладнень хірургічного лікування не виявлено.



ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної науково-практичної задачі - поліпшення анатомічних і функціональних результатів лікування потерпілих із ПВЩ на підставі оптимізації планування і проведення реконструктивно-відновлювального лікування й об'єктивного контролю функціональних результатів лікування методами комп'ютерної електроміографії з мультипараметральним аналізом.

1. Установлено, що 83,1% потерпілих із ПВЩ складають чоловіки, міські жителі (83,1%), найбільш працездатного віку, які займаються суспільно корисною працею (63,5%), що додає даній проблемі велике соціальне й економічне значення. Переважали транспортні травми (21,1%) і травми, отримані при кримінальних обставинах (43,7%). Переважали переломи верхньої щелепи по Ле Фор ІІ (33,8%) і Ле Фор ІІІ (26,8%). 66,2% переломів супроводжувалися клінічно значимим зсувом відламків, 52,1% - струсом головного мозку, 21,1% забиєм головного мозку, у 8,5% випадків - переломом кісток основи черепа. Великі гематоми обличчя спостерігалися в 71,8% потерпілих, рані - у 52,1%, у т.ч. проникаючі в 9,8%. У 63% потерпілих спостерігалися множинні переломи кісток лицевого черепа: перелом нижньоъ щелепи у 13%, перелом вилице-орбітального комплексу у 23%, перелом кісток носа у 20%.

2. Розроблено раціональні схеми променевої діагностики ПВЩ у залежності від тяжкості ушкодження й обсягу майбутнього лікування. Так, у легких клінічних випадках ПВЩ обстеження пацієнтів обмежується проведенням стандартних методів рентгенографії. При необхідності з'ясування показань до остеосинтезу необхідне проведення спіральної комп'ютерної томографії на спіральному комп'ютерному томографі по 3D-програмі з товщиною зрізів у зоні ушкодження 1 мм. Реконструкція зображення в тривимірному просторі дозволяє одержати загальне представлення про ступінь і напрямок зсуву кісткових фрагментів, дозволяє вибрати метод остеосинтезу, кількість і форму фіксаторів, а так само попередньо визначити місця їхньої установки. При наявності залишкових дефектів і деформацій середньої зони лицевого черепа, що викликають клінічно значимі анатомічні, функціональні і косметичні порушення необхідне виготовлення лазерних стереолітограм черепа постраждалого (в основному - зони перелому), по яких оцінюють величину і форму дефектів і деформацій, визначають їхній лінійний і кутовий розміри, взаємовідношення щелеп, об'ємні характеристики контрлатеральних сторін обличчя з виявленням і оцінкою ступеня асиметрії. На підставі дані вивчення стереолітограм планується реконструктивно-відновлювальне хірургічне лікування. Визначаються лінії остеотомії і рефрактури, а так само напрямок їхнього переміщення на задану відстань. Безпосередньо на моделі підбираються кількість, форми і розміри стандартних фіксаторів, або виготовляються індивідуальні ендопротези, визначаються місця їхньої установки і здійснюється їхнє моделювання відповідно до розміру і рельєфу зони перелому.

3. Різнобічне вивчення БЕА нейром'язового апарата обличчя методами ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ із мультипараметральним комп'ютерним аналізом результатів дозволяє проводити комплексну оцінку ефективності лікування і реабілітації потерпілих із ПВЩ.

Найбільш виражені і стабільні зміни БЕА жувальних і мімічних м'язів спостерігалися при ПВЩ по верхньому типу. Гноблення БЕА м'язів збільшувалося за наявністю переломів інших кісток лицевого скелету, а також операційною травмою при виконанні операції остеосинтезу.

Дані, отримані при мультипараметральному аналізі ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ, дозволяють затверджувати, що до моменту клінічно визначуваного зрощення ПВЩ у постраждалих групи 5, при хірургічному лікуванні яких використовувалися удосконалена техніка і технологія остеосинтезу кісток середньої зони обличчя, досягався рівень відновлення БЕА м'язів обличчя, що вірогідно не відрізняються від рівня функціональної реабілітації в групах 3 і 4, що відповідають по локалізації перелому, але з менш травматичними ушкодженнями.

4. Розроблений алгоритм планування реконструктивно-відновлювальних операцій дозволяє проводити ефективне лікування переломів верхньої щелепи з урахуванням даного комплексу методів променевої діагностики і різнобічного вивчення біоелектричної активності м'язів обличчя методами мультипараметральної електроміографії.

5. Облік ступеня усунення локальних м'язових порушень на підставі представлених даних про стан БЕА м'язів обличчя до моменту клінічно визначуваного зрощення ПВЩ доцільно використовувати при медико-соціальній і судово-медичній експертизі потерпілих.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Клініко-статистичні дані, що відображають інфраструктуру ПВЩ, дані про характер і умови розвитку ускладнень і незадовільних результатів доцільно використовувати для планування і контролю діяльності хірургічних відділень стоматологічних поліклінік і щелепно-лицевих стаціонарів.

2. Дані про ускладнення ПВЩ, терміни утрати працездатності постраждалими, рівень і терміни їхньої функціональної реабілітації необхідно враховувати при плануванні і здійсненні діяльності медико-соціальних експертних комісій і бюро судово-медичних експертиз.

3. Для оцінки характеру ушкоджень при ПВЩ і планування реконструктивно-відновлювальних операцій необхідно використовувати як стандартні методики променевої діагностики, так і сучасні методики у вигляді спіральної комп'ютерної томографії з 3D моделюванням і виготовленням лазерної стереолітографічної моделі, що дозволяє з високою точністю оцінити характер травми і ступінь ушкодження.

4. Отримані результати мультипараметрального аналізу БЕА м'язів обличчя доцільно використовувати при оцінці ефективності лікування і реабілітації потерпілих із ПВЩ різної локалізації.

5. Матеріали дисертації рекомендується використовувати при викладанні розділів програми "травматичні ушкодження щелепно-лицевої ділянки" студентам стоматологічних факультетів медичних вузів, лікарям-інтернам, клінічним ординаторам, аспірантам, лікарям-курсантам факультетів післядипломного утворення.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Локальные мышечные дисфункции при переломах костей лицевого черепа / Матрос-Таранец И.Н., Хахелева Т.Н., Никаноров Ю.А., Альавамлех А.И., Абед Этер А.Р., Дуфаш И.Х. - Донецк: Изд-во ДонГМУ, 2003. - 142 с. Окрема глава (№5) в монографії виконана особисто за результатами власних досліджень.

2. Принципы ортопедического и хирургического лечения переломов костей лицевого черепа / Матрос-Таранец И.Н., Альавамлех А.И., Абед Этер А.Р., Дуфаш И.Х., Дадонкин Д.А. // Травма. - 2002. - Т.3, №3. - С.340-347. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

3. Принципы лечения переломов мыщелкового отростка нижней челюсти // Матрос-Таранец И.Н., Альавамлех А.И., Абед Этер А.Р., Дуфаш И.Х., Дадонкин Д.А. // Травма. - 2002. - Т.3, №4. - С.454-457. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

4. Современные представления о принципах комплексного лечения переломов костей лицевого черепа и профилактики их осложнений / Матрос-Таранец И.Н., Альавамлех А.И., Абед Этер А.Р., Дуфаш И.Х., Дадонкин Д.А. // Травма. - 2003. - Т.4, №1. - С.77-82. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

5. Инфраструктура, предпосылки возникновения, лечение осложнений травм челюстно-лицевой области / Матрос-Таранец И.Н., Никаноров Ю.А., Альавамлех А.И., Дуфаш И.Х., Абед Этер А.Р. // Вестник стоматологии. - 2003. - №1(спец. выпуск). - С.98-103. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

6. Функциональная реабилитация пострадавших с травматическими повреждениями челюстно-лицевой области / Матрос-Таранец И.Н., Дадонкин Д.А., Никаноров Ю.А., Абед Этер А.Р., Альавамлех А.И., Дуфаш И.Х. // Архив экспериментальной и клинической медицины. - 2003. - Т.12, №2 (приложение). - С.35. Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

7. Новые методы физиотерапевтического лечения переломов костей лицевого скелета / Матрос-Таранец И.Н., Хахелева Т.Н., Дзюба М.В., Абед Этер А.Р., Альавамлех А.И., Дуфаш И.Х. // Архив экспериментальной и клинической медицины. - 2003. - Т.12, №2 (приложение). - С.58. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

8. Позитивные выводы клинической апробации системы дентальной имплантации ЗАО “Конмет” (РФ, Москва) / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Дзюба М.В., Хахелева Т.Н., Абед Этер А.Р. // Современная стоматология. - 2004. - №4. - С.116-121. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

9. Новая классификация переломов костей средней зоны лицевого черепа / Ю.А. Никаноров, И.Н. Матрос-Таранец, Д.К. Калиновский, А.Р. Абед Этер // Травма. - 2004.- Т.5, №4.- С.470-473. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

10. Профилактика и лечение осложнений травматических повреждений челюстно-лицевой области / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Дзюба М.В., Хахелева Т.Н., Мартыненко Е.А., Дуфаш И.Х., Никаноров Ю.А., Абед Этер А.Р., Альавамлех А.И. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - №2. - С.253-255. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

11. Патент 69943 А Україна, МКИ А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування переломів кісток обличчя / Матрос-Таранець І.М., Каліновський Д.К., Ахмед Раджаб Абед Етер, Хахелєва Т.М., Мартиненко Є.О. - № 20031211704; Заявл. 16.12.2003; Опубл. 15.09.2004; Бюл. №9. Особистий внесок полягає у розробці та клінічній апробації нового способу хірургічного лікування постраждалих з переломами кісток обличчя.

12. Абед Этер А.Р. Результаты лечения пострадавших с переломами скулового комплекса // Зб. тез. міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених “Медицина - Здоров'я - ХХІ сторіччя”.- Дніпропетровськ, 2002.- С.256. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

13. Абед Этер А.Р., Никаноров Ю.А. Биоэлектрическая активность мышц лица у пострадавших с переломами костей средней зоны лицевого черепа на этапах лечения // Материалы VII междунар. конф. по квантовой медицине “Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины. Двадцать лет физики живого”. - Мариуполь, 2002. - С.147-148. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

14. Результаты изучения функционального состояния жевательных и мимических мышц у здоровых людей / Матрос-Таранец И.Н., Альавамлех А.И., Абед Этер А.Р., Дуфаш И.Х., Никаноров Ю.А. // Материалы VII междунар. конф. по квантовой медицине “Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины. Двадцать лет физики живого”. - Мариуполь, 2002. - С.155-157. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

15. Никаноров Ю.А., Абед Этер А.Р. Результаты лечения пострадавших с переломами костей средней зоны лицевого черепа // "ХИСТ" Всеукраїнський студентський медичний журнал. - 2003, Вип. 4. - С.40. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

16. Осложнения травматических повреждений челюстно-лицевой области: инфраструктура, предпосылки возникновения, лечение / Никаноров Ю.А., Альавамлех И.А., Хахелева Т.Н., Ихсан Х.Д., Ахмед А.Э., Дадонкин Д.А.// Сб. научн. статей “Вопросы реконструктивной стоматологии”. - Вып. 4. - Донецк, 2003. - С.49-55. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

17. Абед Этер А.Р. Частота и инфраструктура черепно-мозговых травм у пострадавших с переломами костей средней зоны лица // Сб. научных трудов "Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии". - Вып.5 - Харьков, 2003.- С.8-9. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

18. Абед Этер А.Р., Никаноров Ю.А. Черепно-мозговые травмы у пострадавших с переломами костей средней зоны лицевого черепа // Сб. научн.-практ. и учебн. тезисов “Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны”. - Донецк, 2003. - С.53. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

19. Инфраструктура и динамика челюстно-лицевого травматизма в г. Донецке за период 1990-2003 г.г. / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Дзюба М.В., Хахелева Т.Н., Альавамлех А.И., Ахмед Этер А.Р., Дуфаш И.Х., Никаноров Ю.А., Мартыненко Е.А. // Матеріали II (IX) з'їзду Асоціації стоматологів України. - Київ, 2004. - С. 362-363. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

20. Клинико-статистический анализ сочетанных травм челюстно-лицевой области / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Абед Этер А.Р., Альавамлех А.И., Дуфаш И.Х. // Сб. научных трудов “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”. - Вып.7 - Харьков, 2004.- С.113-116. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

21. Абед Этер А.Р., Никаноров Ю.А., Хахелева Т.Н. Хирургическое лечение переломов костей средней зоны лицевого черепа с использованием системы “КОНМЕТ” // Материалы Х междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. - С.-Петербург, 2005.- С.3. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

22. Абед Этер А.Р. Применение стабильно-функционального остеосинтеза минипластинами с винтами при лечении переломов средней зоны лицевого черепа // Зб. наук. праць “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”.- Донецьк, 2005.- С.83. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

23. Новые методы хирургического лечения переломов мыщелкового отростка нижней челюсти с использованием системы “КОНМЕТ” / Матрос-Таранец И.Н., Альавамлех А.И., Алексеев С.Б., Абед Этер А.Р., Никаноров Ю.А., Хахелева Т.Н. // Материалы Х междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. - С.-Петербург, 2005.- С.102-103. Особистий внесок полягає в участі у клінічних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

24. Калиновский Д.К., Матрос-Таранец И.Н., Абед Этер А.Р. Особенности течения и лечения сочетанных травм челюстно-лицевой области // Материалы Всероссийской научн.-практ. конф. “Политравма: диагностика, лечение и профилактика осложнений” (Россия, г. Ленинск-Кузнецкий, 28-30 сентября 2005г.). - Ленинск-Кузнецкий., 2005.- С.92-93. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.

25. Современные аспекты планирования реконструктивно-восстановительных операций в челюстно-лицевой области / Д.К. Калиновский, И.Н., Матрос-Таранец, Т.Н. Хахелева, А.Р. Абед Этер // Зб. тез. доповідей Другої Всеукр. наук.-практ. конф. “Стандартизація методів лікування в пластичній та реконструктивній хірургії” (2-3 лютого 2006, Київ). - К., 2006. - С. 44-46. Особистий внесок полягає в участі у функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.



АНОТАЦІЯ

Ахмед Раджаб Абед Етер. Динаміка функціонального стану м'язів обличчя у постраждалих з переломами верхньої щелепи - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 - стоматологія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2007.

Захищається 25 наукових робіт, що представляють результати клініко-статистичних досліджень 71 постраждалих з переломами верхньої щелепи, на підставі чого нами розроблено та застосовано алгоритм обстеження та лікування. По показанням у даного контингенту хворих використовували різні види консервативно-ортопедичного і хірургічного методів лікування.

Доведено високу клінічну ефективність застосування вдосконаленої техніки і технології остеосинтезу кісток середньої зони обличчя у хворих 5 групи (з найбільш важкими видами ушкоджень), що визначається мінімізацією операційної травми кісткових відламків і м'яких тканин, спрощенням операційного доступу, повноцінним відновленням анатомічної форми і цілісності верхньої щелепи. Доведено, що до моменту зрощення перелому біоелектрична активність м'язів обличчя у даної категорії постраждалих за більшістю вивчених параметрів досягає нижніх меж нормальних значень. Високий анатомо-функціональний результат лікування сприяє скороченню терміну тимчасової непрацездатності та реабілітаційного періоду.

Ключові слова: верхня щелепа, перелом, остеосинтез, електроміографія.



АННОТАЦИЯ

Ахмед Раджаб Абед Этер. Динамика функционального состояния мышц лица у пострадавших с переломами верхней челюсти - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования им П.Л. Шупика, Киев, 2007.

Защищается 25 научных работ, которые представляют результаты клинико-статистических исследований 71 пострадавших с переломами верхней челюсти. У данного контингента больных был применен разработанный нами алгоритм обследования и лечения, состоящий из 5-ти этапов.

Для объективизации проводимых исследований и количественной оценки уровня функциональной реабилитации пострадавших с переломами верхней челюсти больные были распределены на следующие группы.

Группа 1 включала 7 пострадавших с переломами верхней челюсти по нижнему типу (Ле Фор І).

Группа 2 включала 14 пострадавших с переломами верхней челюсти по среднему типу (Ле Фор ІІ).

Группу 3 составили 15 больных с переломами верхней челюсти по верхнему типу (Ле Фор ІІІ).

Пострадавшим в группах 1-3 выполнялось консервативно-ортопедическое лечение, включавшее репозицию отломков с последующим межчелюстным вытяжением и подбородочно-теменной эластичной фиксацией.

Группа 4 включала 12 пострадавших с переломами верхней челюсти, которым выполнялся остеосинтез верхней челюсти и костей средней зоны лица минипластинами с винтами производства ЗАО “КОНМЕТ” (РФ, Москва).

Группу 5 составили 9 пострадавших с застарелыми неправильно сросшимися переломами со значительным смещением отломков и образованием травматических дефектов костей средней зоны лицевого черепа, давностью от 6 месяцев до 18 месяцев, у которых выполнялась открытая рефрактура, остеотомия и репозиция отломков костей лицевого черепа, фиксация их в анатомически правильном положении с использованием техники стабильно-функционального остеосинтеза минипластинами с винтами, а так же с применением стандартных и индивидуально изготовленных имплантатов из титановых перфорированных экранов.

Контрольную группу составили 100 практически здоровых людей, при обследовании которых установлены границы нормальных значений параметров электромиографии.

Для объективизации восстановления функции мышц лица была использована электромиография с мультипараметральным анализом полученных результатов. Учитывая совокупность значений, полученных при мультипараметральном анализе данных электромиографии можно утверждать, что по времени клинически определяемого сращения переломов верхней челюсти у пострадавших группы 5, при хирургическом лечении которых использовались усовершенствованная техника и технология остеосинтеза костей средней зоны лица достигался уровень восстановления биоэлектрической активности мышц лица, достоверно не отличающиеся от уровня функциональной реабилитации в группах 3 и 4, соответствующих по локализации перелома, но с менее травматичными повреждениями.

Достигнуто сокращение сроков лечения и периода нетрудоспособности на 3-7 суток.

Ключевые слова: верхняя челюсть, перелом, остеосинтез, электромиография.



ANNOTATION

Ahmed Rajab Abed Eter. Dynamics of a functional condition of muscles of the face at victims with fractures of the maxilla. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in speciality 14.01.22. - Stomatology. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after Shupik P.L., Kyiv, 2007.

25 scientific works which represent results of clinico-statistical researches of 71 victims with the fractures of the maxilla, at which the algorithm of examination and treatments developed by us has been applied. Under indications at the given contingent of patients used various kinds of is conservative-orthopedic and surgical methods of treatment.

High clinical efficiency of the usage of the advanced technics of an osteosynthesis of bones of an average zone of the face at patients of 5 groups (with the heaviest kinds of damages) is proved, that are determined by minimization of an operational trauma of bone fragments and soft tissue, simplification of operational access, high-grade restoration of the anatomic form and integrity of the maxilla. It is proved, that by the moment healing of fracture bioelectric activity of muscles of the face at the given category of patients on the majority of the studied parameters achieves the bottom borders of normal values. The high anatomico-functional result of treatment promotes reduction of term of the temporary invalidity and the rehabilitation period.

Key words: maxilla, fracture, osteosynthesis, electromyography.

Размещено на Allbest.ru