- вперше дана функціональна характеристика різних рівнів фізичного здоров'я студентів основної медичної групи;

- встановлено взаємозв'язок між рівнем фізичного здоров'я та адаптаційним потенціалом системи кровообігу, біологічним віком, ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, функціональним статусом, фізичною працездатністю та підготовленістю студентів основної медичної групи;

- Запропоновано новий принцип побудови диференційованих рухових режимів з урахуванням визначення рівнів фізичного здоров'я студентів основної медичної групи.

Практичне значення дослідження полягає в розробці характеристик різних рівнів фізичного здоров'я студентів, визначених за експрес-методикою Г.Л. Апанасенко, які можуть бути використані при складанні фізкультурно-оздоровчих програм для даного контингенту, удосконаленні занять по фізичному вихованню у вузах, диспансеризації студентів. Матеріали досліджень також можуть бути використані в процесі викладання відповідних розділів у темах: “Програмування фізкультурно-оздоровчих занять”, “Валеологія”, “Лікарський контроль в процесі фізичного виховання” та ін.

Впровадження в практику. Результати дослідження використовувалися під час скринінгу рівнів фізичного здоров'я студентів київських вузів на заняттях з фізичного виховання. Отримані дані використовуються навчальному процесі з фізичного виховання в Київському університеті економіки та права “КРОК”, на кафедрі спортивної медицини та санології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, в практичній роботі Українського центру спортивної медицини, Центрах здоров'я м. Києва, що підтверджується актами впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в організації та проведенні досліджень, кількісному і якісному аналізі отриманих даних та спеціальної літератури, обробці і систематизації отриманих даних, розробці практичних рекомендацій із розподілу студентів основного відділення на групи для занять фізичним вихованням в залежності від рівнів фізичного здоров'я, підготовці та публікації наукових робіт за темою дисертації, написанні роботи. Внесок автора полягає в обґрунтовані енергетичного рівня фізичних навантажень в залежності від рівня фізичного здоров'я.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із введення, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Текст дисертації представлений на 156 сторінках комп'ютерного набору, включає 52 таблиці та 40 рисунків. У роботі використано 236 джерел наукової та спеціальної літератури, з яких -

30 іноземні.

Основний зміст роботи

фізичний студент медичний здоров'я

Матеріал та методи дослідження. Аналіз та узагальнення літературних джерел проводився по проблемі, пов'язаній з індивідуальним здоров'ям людини та її кількісною оцінкою, раціональними параметрами занять оздоровчої спрямованості, індивідуалізацією процесу фізичного виховання у вузах і тестуванням фізичної підготовленості студентів.

З метою виявлення ризику розвитку серцево-судинних захворювань проводилося анкетування за методикою А.З. Запісочного, у якому враховувався вік, стать, маса тіла, наявність стресів, спадкоємні фактори, шкідливі звички, артеріальний тиск крові, фізична активність.

Оцінка рівня фізичного здоров'я здійснювалася за методикою Г.Л. Апанасенко. В основу методики кількісної оцінки рівня фізичного здоров'я покладені показники антропометрії (ріст, маса тіла, ЖЄЛ, кистьова динамометрія), а також стан серцево-судинної системи в спокої та відновлювальному періоді після виконання дозованого навантаження у вигляді 20 присідань за 30 сек.

Оцінка рівня фізичного стану студентів здійснювалася за методикою, запропонованою О.Я. Пироговою. Реєструвалися показники у стані спокою: ЧСС, середній артеріальний тиск, ріст, маса тіла, вік.

Адаптаційний потенціал системи кровообігу визначався за методикою Р.М. Баєвського. Методика проведення тесту містить у собі вимір довжини тіла, маси тіла, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень у спокої.

Для визначення біологічного віку обстежуваного контингенту застосовувалася методика В.А. Войтенко, що включала наступну “батарею тестів”: артеріальний тиск систолічний і діастолічний; пульсовий артеріальний тиск - різниця між АТс. та АТд.; тривалість затримки подиху після глибокого вдиху вимірялася тричі з інтервалом 5 хв. за допомогою секундоміра (враховувалася найбільша величина); статичне балансування вимірялося при стоянні випробуваного на лівій нозі, без взуття, очі закриті, руки опущені уздовж тулуба, без попереднього тренування; календарний вік - число прожитих повних років; індекс самооцінки здоров'я визначається за спеціальною анкетою, що складається з 28 питань.

Визначення рівня фізичної працездатності здійснювалося за допомогою велоергометричного комплексу “Поли-Спектр-Вело” з автоматизованою обробкою досліджуваних параметрів, у комплект якого входили: комп'ютерний електрокардіограф “Полі-спектр-12”, програма супроводу навантажувальних проб “Полі-Спектр-Ерго”, велоергометр “Kettler FX1”, персональний комп'ютер. Студентам пропонувалося виконати навантаження, яке східчасто підвищується без інтервалів відпочинку між ними. Навантаження починалося з 0,5 ВтЧкг^-1 і на кожній сходинці навантаження збільшується на 0,5 ВтЧкг^-1. Тривалість кожної сходинки 3 хвилини. В процесі навантаження забезпечувалася повна автоматизація дозування навантаження, постійний контроль і аналіз стану серцево-судинної системи за параметрами ЕКГ, ЧСС, АТ у вихідному стані, при навантаженні та на етапі відновлення. Навантаження припинялося при досягненні ознак неадекватності з боку серцево-судинної системи або відмови досліджуваного від подальшого виконання роботи за суб'єктивними причинами (скарги на задишку, біль у м'язах ніг, сильна втома). При відсутності цих ознак, але при досягненні субмаксимальної ЧСС, навантаження також припиняється. Максимальне споживання кисню розраховувалося автоматично за допомогою програмного забезпечення за номограмою Astrand-Ryhming.

В комплекс оцінюваних рухових тестів входили тести Державної системи тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України, Навчальна програма для вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації (2003), а також додаткові тести, рекомендовані для молоді різними авторами. Тестувалися наступні рухові якості: загальна витривалість, швидкісні якості, координаційні здатності, максимальна сила (статична, швидкісна), силова витривалість (рук і верхньої частини тулуба та окремо тулуба), гнучкість.

При обробці результатів досліджень обчислювалися наступні статистичні показники: достатня чисельність вибірки (n); середнє арифметичне (М); дисперсія (D); середнє квадратичне відхилення (у); помилка репрезентативності (m). Для виявлення розбіжностей між досліджуваними групами застосовувався критерій Стьюдента (t), як параметричний для дослідження різновеликих вибірок за абсолютним значенням їх середніх арифметичних (М). Критерій Фішера (F) застосовувався як параметричний для порівняння дисперсій вибірок (D). Статистичний аналіз проводився на персональному комп'ютері за допомогою програми STATISTICA 6.0 (StatSoft, 2001) та Office Excel 2003 (Microsoft).

Для рішення поставлених завдань було обстежено 339 студентів: 117 юнаків та 222 дівчат у віці від 17 до 21 років, віднесених до основного відділення вузу та які не займаються професійно спортом. Дослідження проводилося в Київському інституті економіки та права “КРОК” на кафедрі фізичного виховання, а також на базі кафедри спортивної медицини та санології НМАПО ім. П.Л. Шупика та клініки “Нейротон”.

Після огляду частина студентів була направлена на додаткове медичне обстеження і в них були виявлені залишкові явища хронічних захворювань та відхилення в стані функцій органів та систем організму. У подальшому ці студенти (3 юнаки та 4 дівчини) були виключені із загального аналізу, однак, при виявлені корекції між рівнями здоров'я та ризиком захворювання ці дані були використані.

Результати дослідження та їх обговорення. При використанні експрес-оцінки фізичного здоров'я за Г.Л. Апанасенком, встановлено, що з

339 студентів тільки три юнаки мали високий рівень фізичного здоров'я (ВРЗ), що становить 0,89% від усієї маси досліджених юнаків та дівчат. До вище середнього рівня (ВСРЗ) було віднесено тільки 8,55%, середній (СРЗ) і нижче середнього рівні (НСРЗ) мали по 24,78% студентів. А найбільша кількість студентів була віднесена до низького рівня фізичного здоров'я (НРЗ) - 41,0%. До безпечного рівня здоров'я (БРЗ), що складався з високого та вище середнього рівнів фізичного здоров'я, було віднесено тільки 9,44% студентів. Інші 90,56% студентів перебували за межею безпечного рівня. Тому, ми розділили весь масив обстежених на чотири групи. До 1 групи були віднесені студенти з безпечним рівнем здоров'я (32 студенти), до 2 групи - із середнім рівнем фізичного здоров'я (84 студенти), до 3 групи - з нижче середнього рівнем (84 студенти) і до 4 групи - з низьким рівнем (139 студентів).

За статтю студентів отримані результати розподілилися в таким чином: високий рівень здоров'я був визначений лише у 3 юнаків (2,33%), з вище середнього рівнем здоров'я виявилося 17 студентів (13,17%), із середнім рівнем - 28 студентів (21,71%), з рівнем нижче середнього - 27 (20,93%), низький рівень здоров'я спостерігався у найбільшої кількості юнаків - 54 студенти, які склали 41,86%. Високий рівень фізичного здоров'я серед дівчат взагалі не був виявлений, з вище середнього рівнем здоров'я було 12 студенток (5,71%), із середнім рівнем - 56 дівчат (26,67%), з нижче середнього рівнем - 57 студенток (27,14%) і 85 дівчат (40,48%) мали низький рівень фізичного здоров'я. Таким чином, за межею безпечного рівня розташувалися 84,5% юнаків та 94,29% дівчат.

Відповідно до іншої оцінкової системи - прискореного методу прогнозування рівня фізичного стану за О.Я. Пироговою, студенти розподілилися на групи по іншому. Так, з високим рівнем фізичного стану (РФС) було виявлено 2,2% студентів. Вище середнього РФС мали 13,1% студентів, із середнім РФС була найбільша кількість студентів - 46,2%, нижче середнього РФС було 27,9%, і 10,6% студентів володіли низьким РФС.

У порівнянні з результатами оцінки фізичного здоров'я, можна відзначити значно більшу кількість студентів з високим рівнем фізичного здоров'я - 2,2% (приблизно в 7 разів більше), вище середнього - в 3 рази більше, середнім - в 1,7 разів, і значне скорочення групи з низьким рівнем (приблизно в 4 рази). Групи з нижче середнього рівнем були приблизно однакові (по 27%).

Аналіз адаптаційного потенціалу системи кровообігу за Р.М. Баєвським виявив задовільну адаптацію у більшості студентів - 83% (260 чоловік), однак у 17% молоді спостерігалася напруга механізмів адаптації (53 чоловіки), з них юнаків була приблизно в 3 рази більше, ніж дівчат (29,9% та 9,7% відповідно), і 1 юнак мав незадовільну адаптацію. При розподілі студентів із напругою механізмів адаптації за групами фізичного здоров'я виявилося, що низький рівень здоров'я (НРЗ) мали 20% дівчат і майже в 2 рази більше юнаків - 38,9%. З підвищенням рівня фізичного здоров'я зменшується відсоток студентів, які мають напругу механізмів адаптації.

При вивченні біологічного віку (БВ) студентів було виявлено п'ять рангів старіння. Відповідність БВ календарному спостерігалася лише у 18,3% студентів (3 ранг), основна маса обстежених була віднесена до загрозливого за станом здоров'я контингенту, що складався зі студентів, віднесених до 4 і 5 рангів - 74% (24,5% і 49,5% відповідно). Темп старіння юнаків і дівчат також різний. Так, різко вповільнений темп старіння був виявлений в 4,3% юнаків, віднесених до 1 рангу. У студенток дана ознака була виявлена тільки в 1,1%. До 2 рангу було віднесено дівчат - 4,8%, і 5,1% юнаків. До середнього темпу старіння, що характеризується зразковою відповідністю БВ середній величині ступеня старіння у даному календарному віці (17_21 рік), було віднесено всього лише 5,1% юнаків і 35,6% дівчат. Однак найбільша кількість досліджуваної молоді відносилася до загрозливого за станом здоров'я контингенту - до 4 і 5 рангів за темпами старіння. Так, кількість дівчат з 4 рангом переважала в 3 рази над кількістю юнаків і склала 40,2%, а юнаків - 12,8%. Проте найбільше юнаків - 72,7% було віднесено до 5 рангу старіння, що характеризується різко прискореним темпом даного процесу, і є негативною характеристикою здоров'я. Дівчат з цим рангом старіння було набагато менше (? в 4 рази).

Статистичний аналіз результатів тестування біологічного віку студентської молоді з різними рівнями фізичного здоров'я показав достовірні розходження між групами із БРЗ і НРЗ, у юнаків (t=2,17, р<0,05) і у дівчат (t=2,75, р<0,05). Так, у середньому біологічний вік дівчат із БРЗ становив 29,4±0,8 років, зі СРЗ - 30,7±1 років, із НСРЗ - 31,2±1,2 років і з НРЗ - 34,4±1,7 років. А в юнаків із БРЗ він склав 36,4±2,9 років, зі СРЗ - 36,8±2,3 років, із НСРЗ - 40±2,5 років і із НРЗ - 43,2±1,2 років.

Інтерес представляє різниця між БВ і НБВ, тому що вона в деяких групах відрізнялася. Так, були виявлені достовірні розходження в обох статях між групами із БРЗ і НРЗ: юнаки - t=212, р<0,05; дівчата - t=2,51, р<0,05.

Вивчення захворюваності на протязі навчального року показало, що гострими респіраторно-вірусними інфекціями (ГРВІ) хворіло 32,2% студентів, причому відзначається збільшення числа студентів, які хворіли, і кількості випадків захворювань поряд зі зниженням рівня фізичного здоров'я. Щодо загальної кількості перехворілих ГРВІ на частку БРЗ доводилася найменша кількість студентів - 4 (2,7% випадків), приблизно в 7 разів більше студентів зі СРЗ - 28,6%, в 8,7 разів більше із НСРЗ - 34,7% і в 8,2 рази більше із НРЗ - 32,7%. Із цього випливає, що БРЗ не є гарантом відсутності гострих простудних захворювань, у той же час він у стані обмежити їх до мінімального рівня.

Явний ризик розвитку серцево-судинних захворювань був виявлений в 7,9% студентів. Розглядаючи його по групах фізичного здоров'я, відзначимо найбільшу кількість з явним ризиком студентів у групі із НРЗ (18,2%) від складу групи. У групах із НСРЗ і СРЗ цей показник склав відповідно 4,7% і 4,5%, а в студентів із БРЗ ризик розвитку серцево-судинних захворювань взагалі не виявлений. Достовірні відмінності були виявлені між групами юнаків з НРЗ і іншими розглянутими групами: БРЗ - t=4,23, р<0,05; СРЗ - t=4,52, р<0,05; НСРЗ - t=3,2, р<0,05. Так само вірогідно відрізнялося середнє значення загальної групи юнаків та груп з БРЗ - t=2,27, р<0,05, зі СРЗ - t=2,38, р<0,05 і з НРЗ - t=3,42; р<0,05. Між групами дівчат достовірних розходжень виявлено не було.

Індекс Робінсона, або “подвійний добуток” (ПД), у дівчат в середньому дорівнював 87,7±1,1. У юнаків даний показник склав трохи більше середнього значення - 96,1±2,0. Виявляється зворотна залежність між рівнем фізичного здоров'я та середнім значенням показника в групах юнаків та дівчат - зі зниженням рівня фізичного здоров'я студентів спостерігається збільшення ПД. Дівчата з БРЗ мали найменші значення ПД - 64,1±2,9. У студенток із СРЗ ПД вже був більше - 78,5±1,6, із НСРЗ - 85,7±1,6, а в групі з НРЗ відповідав більше середнім значенням позначених груп - 97,5±1,6, причому достовірні відмінності за критерієм Стьюдента були виявлені між всіма групами дівчат (при р<0,05). ПД у юнаків з БРЗ склав 73,5±2,0, із СРЗ 84,3±3,1, НСРЗ - 100,6±4,6, з НРЗ - 103,3±2,8. Статистичні розходження за критерієм Стьюдента були виявлені практично між всіма виділеними групами, крім груп юнаків із НСРЗ та НРЗ (при р<0,05). Ці дані говорять про те, що БРЗ студентів характеризується економічністю та більше ефективною роботою серцево-судинної системи, ніж у юнаків і дівчат з більш низькими рівнями фізичного здоров'я. Також слід зазначити, що середні значення ПД по рівнях фізичного здоров'я у дівчат були нижче, ніж у юнаків.

Аналіз життєвої ємності легенів (ЖЄЛ) виявив, що у юнаків даний показник в середньому склав 4158±91 мл, причому відзначається великий діапазон значень від 2000 мл (М_min) до 6400 мл (М_max). Були зафіксовані достовірні розходження між групою юнаків з БРЗ і всіх інших груп і особливо з НРЗ (t=4,15, р<0,05). При цьому БРЗ характеризується найвищим значенням ЖЄЛ - 5187,5±292,4 мл. Студенти із середнім рівнем фізичного здоров'я мали ЖЄЛ у середньому 43563,6+190,5 мл (t=2,39, р<0,05 між групами із БРЗ і СРЗ), з нижче середнього рівнем - 4233,3±180,2 мл (t=2,78, р<0,05), група з низьким рівнем здоров'я характеризується найгіршим значенням даного показника - 3866,7±125,2 мл. У дівчат достовірні розходження були виявлені між наступними рівнями здоров'я: між всією вибіркою студенток і СРЗ (t=2,93, р<0,05), НРЗ (t=2,4, р<0,05); між СРЗ і НСРЗ (t=3,2, р<0,05), СРЗ і НРЗ (t=4,41, р<0,05). Так, середнє значення ЖЄЛ усіх обстежених дівчат склало 2991,5±33,9 мл, що перебувало в межах від 1900 мл (М_min) до 4700 мл (М_max). Студентки із БРЗ мали найбільше значення - 3233,3±192,6 мл, у студенток зі СРЗ - 3223,2±71,5 мл. Достовірне зменшення значення ЖЄЛ спостерігалося у дівчат із НСРЗ - 2932,5 мл і найменше значення мали дівчата із НРЗ - 2850,7±45,1 мл.

Становлять інтерес результати функціональних проб, що характеризують стійкість організму до несприятливого впливу, зокрема до наростаючої гіпоксії та гіперкапнії (проба Штанге та Генчі). Проба Штанге показала, що у середньому юнаки затримували подих на 76,4±2,9 сек., причому мінімальний зафіксований час був 20 сек., а максимальний - 210 сек. Найбільше середнє значення належало юнакам із БРЗ - 90,9±13,3 сек., потім відзначається зниження результату проби разом зі зниженням рівня фізичного здоров'я: СРЗ - 88,8±7,8 сек., НСРЗ - 74,3±5,9 сек. і найнижче значення було у юнаків з НРЗ - 68,8±3 сек. Однак, незважаючи на очевидну закономірність достовірні розходження середніх значень проби Штанге були зафіксовані лише між групами із СРЗ і НРЗ (t=2,39, р<0,05).

У дівчат затримка подиху на максимальному вдиху в середньому дорівнювала 48,6±1,1 сек. Діапазон значень склав від 21 сек. (М_min) до 112 сек. (М_max). Дівчата із БРЗ мали вищі результати проби, ніж студентки з більш низькими рівнями здоров'я: БРЗ - 52,4±2,1 сек., СРЗ - 49,6±1,9 сек., НСРЗ - 49,8±2,1 сек., НРЗ - 46,5±1,8 сек. Однак достовірних розходжень між цими групами виявлено не було.

Результат проби Генчі у юнаків склав 35,6±1,3 сек., у дівчат - 31,4±0,9 сек. Мінімальне зафіксоване значення в юнаків було 10 сек., а у дівчат - 9 сек. Максимальне - 85 сек. і 87 сек. відповідно. Як і у попередніх випадках, найкращі результати мали юнаки із БРЗ - 45,9±6,2 сек., а самі гірші - із НРЗ - 31,7±1,7 сек., між групами, в яких і була виявлена вірогідність розходжень середніх значень - t=2,21, при, р<0,05. Юнаки зі СРЗ затримували подих після видиху в середньому на 37,4±2,8 сек., а із НСРЗ - 38,3±2,7 сек. Достовірні розходження були виявлені ще між групами із НСРЗ і НРЗ (t=2,15, р<0,05). У дівчат середні значення проби Генчі по групах були наступні: БРЗ - 35,4±4,9 сек., СРЗ - 32,5±1,7 сек. А результати дівчат із НСРЗ - 33,3±1,8 сек. із вірогідно відрізнялися від результатів дівчат із НРЗ - 28,7±1,5 сек. (t=1,98, р<0,05).

При вивченні фізичної працездатності юнаків було виявлене падіння показників фізичної працездатності та аеробної продуктивності разом зі зниженням рівня фізичного здоров'я, що підтверджується більш ранніми дослідженнями авторів (Апанасенко Г.Л., 1988; Пирогова Е.А., 1989; Козакова К.Г., 1993; Айрапетова К.Г., 1997). БРЗ має найбільшу здатність мобілізації функцій при одночасній економічності витрати енергетичних резервів в умовах напруженої м'язової діяльності, що проявлялося в найбільших величинах досягнутого навантаження (PWC_макс), МСК, ЧСС_макс, АТс_макс, більше тривалого виконання фізичного навантаження. Нами було виділено три групи студентів. Перша група складалася із юнаків з безпечним рівнем здоров'я, друга - із середнім, а третя група включала студентів із низьким і нижче середнього рівнями фізичного здоров'я.

Максимально досягнута потужність навантаження істотно відрізнялася в групах юнаків з різними рівнями фізичного здоров'я. Як і слід було сподіватися, найбільша потужність роботи була досягнута студентами із БРЗ, що в середньому склала 2,5±0,3 ВтЧкг^-1. Менше значення показника фізичної працездатності було досягнуто студентами зі СРЗ - 2,0±0,2 ВтЧкг^-1. Найнижча максимальна потужність роботи була властива групі із НСРЗ і НРЗ - 1,5±0,3 ВтЧкг^-1. Таким чином, простежується пряма залежність між рівнем фізичного здоров'я юнаків і фізичною працездатністю.

Однак, незважаючи на очевидний взаємозв'язок максимальної потужності виконаного навантаження з рівнем фізичного здоров'я юнаків вірогідність розходжень результатів була виявлена лише між 1-ю групою (БРЗ) і 3-ю групою (НСРЗ і НРЗ) - t=2,9, р<0,05.

Час виконання роботи також було різним у досліджуваних групах. Так, довше всіх переносили фізичне навантаження юнаки з БРЗ - 13,04±1,14 хв., найменше - із НСРЗ і НРЗ - 9,25±2,21 хв., а середній результат був властивий юнакам із СРЗ - 11,45±1,03 хв. Достовірні відмінності були виявлені лише між 3-ю групою (НСРЗ + НРЗ) і 2-ю групою (СРЗ) (F=8,22, р<0,05).

Максимальне або граничне споживання кисню юнаків з різними рівнями здоров'я істотно відрізнялося між виділеними групами. Виявлено пряму залежність між рівнем фізичного здоров'я та МСК юнаків у віці 17-21 років. Найбільше МСК належало юнакам з БРЗ - 53,4±5,6 млЧкгЧхв.^-1, а найменше - із НСРЗ і НРЗ - 29,7±7,1 млЧкгЧхв.^-1, студенти із СРЗ мали середнє значення даного показника - 38,7±0,5 млЧкгЧхв.^-1. Так, група студентів із БРЗ вірогідно відрізнялася по даній ознаці від інших груп: зі СРЗ (F=171,71, р<0,05) і групою із НСРЗ і НРЗ (F=2,61, р<0,05), так само 2 і 3 групи вірогідно відрізнялися між собою (F=347,28, р<0,05).

Межа фізичних навантажень, яку можна перенести, характеризується максимальним приростом показників кровообігу, при цьому найменший приріст досліджуваних показників був властивий студентам 3-ї групи (нижче середнього та низького рівнів фізичного) здоров'я.

Максимальне ЧСС у групі юнаків з БРЗ склало 189,4±1,5 уд.Чхв.^_1, із СРЗ 187±4 уд.Чхв.^-1, із НСРЗ і НРЗ - 164,8±12,7 уд.Чхв.^-1. Достовірні відмінності були відзначені лише між 3-ю групою та іншими групами: з БРЗ (F=54,47, р<0,05) і з СУ (F=16,57, р<0,05).

Максимальний систолічний артеріальний тиск у юнаків c БРЗ на висоті навантаження склав 205±9,4 мм рт.ст., зі СРЗ - 181,7±11,4 мм рт.ст. НСРЗ і НРЗ - 165±15,4 мм рт.ст. Діастолічний артеріальний тиск на піку навантаження в групі з БРЗ дорівнював 96,7±4,1 мм рт.ст., із СРЗ - 101,7±2 мм рт.ст. НСРЗ і НРЗ - 85±6,1 мм рт.ст. Вірогідно відрізнялася лише група із СРЗ і група із НСРЗ і НРЗ - t=2,58, р<0,05.

При розгляді показників системи кровообігу в спокої та при навантаженні у групах дівчат з різними рівнями фізичного здоров'я достовірних розходжень виявлено не було, що може бути пояснено недостатньою мотивацією до виконання навантажень субмаксимального характеру.

Для розробки моделей різних рівнів фізичного здоров'я студентської молоді застосовувався кореляційний аналіз між бальною оцінкою фізичного здоров'я та адаптаційним потенціалом системи кровообігу, біологічним віком, захворюваністю, антропометричними показниками, показниками функціонального стану організму юнаків та дівчат, фізичною підготовленістю. З різноманіття досліджуваних показників (45) було виділені такі, які мають коефіцієнт кореляції більше r = 0,2, що характеризує слабку залежність і вище. Таким чином, були виділені 3 групи показників, що розрізняються за тіснотою взаємозв'язку з оцінкою фізичного здоров'я юнаків і дівчат.

У юнаків в групу показників, що характеризують тісний взаємозв'язок, були віднесені лише два показники фізичної працездатності: PWC_max і МСК, коефіцієнт кореляції яких був більше 0,7.

Кореляційний аналіз показників дівчат виявив на 23% меншу кількість взаємозв'язків, ніж у юнаків. Тісний взаємозв'язок був виявлений між рівнем фізичного здоров'я дівчат і кількістю хронічних захворювань r = -0,747. Середня тіснота взаємозв'язку була виявлена між показниками: МСК, індексом Робінсона (ПД) і адаптаційним потенціалом системи кровообігу.

Результати рухових тестів дівчат так само, як і у юнаків, мали слабкий взаємозв'язок з рівнем фізичного здоров'я і лише в трьох тестах: біг 2000 м - r = -0,324; стрибок у довжину з місця - r = 0,233; згинання розгинання рук в упорі лежачи на колінах - r = 0,2.

На підставі проведеного статистичного аналізу отриманих результатів дослідження студентів, які не займаються спортом, можна виділити основні показники, що характеризують рівні фізичного здоров'я юнаків і дівчат та представити їх у графічному вигляді.

Визначивши енергетичну вартість навантаження на рівні толерантності, виконану при велоергометричному тестуванні, виявилося, що максимальний рівень навантаження для студентів з різним рівнем фізичного здоров'я не однаковий. Так, для низького та нижче середнього рівнів здоров'я максимальне навантаження становить у дівчат 7 МЕТ, а для юнаків 8,6 МЕТ; для середнього рівня - 10,8 МЕТ і 11,5 МЕТ. Найбільш високий енергетичний показник, як і очікувалося, був властивий студентам з “безпечним” рівнем фізичного здоров'я - 11,8 МЕТ для дівчат і 13,4 МЕТ для юнаків.

Порівнявши отримані результати, які відповідають енерговитратам нормативів на витривалість (біг 2000 м для дівчат і 3000 м для юнаків), Державної системи тестування, виявилося, що дані нормативи для дівчат перебували в зоні високої рухової активності, які здатні виконати лише студентки з “безпечним” рівнем здоров'я. Для юнаків даний норматив взагалі відповідав зоні спортивних навантажень і був трохи вище максимального рівня навантаження навіть для студентів з “безпечним” рівнем фізичного здоров'я. А тому, що до “безпечного” рівню здоров'я відноситься всього лише 4,5% вибірки, те іншим 95,5% студентів даний норматив виконати не тільки неможливо, але навіть небезпечно для життя.

Обґрунтування енергетичних рівнів навантажень дозволило створити рухові режими для студентів з різним рівнем фізичного здоров'я (Практичні рекомендації, табл. 1).

Основною метою фізичного виховання у вузах повинне бути досягнення студентами безпечного рівня здоров'я або хоча б перехід з одного рівня на наступний - з низького в нижче середній, з нижче середнього в середній і т.д., а для безпечного - підтримка, збереження досягнутого рівня.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі удосконалення процесу фізичного виховання студентів на основі клініко-фізіологічної характеристики рівнів фізичного здоров'я шляхом індивідуалізації фізичного навантаження залежно від рівня здоров'я для підвищення ефективності фізичного виховання.

1. В результаті досліджень нами визначено, що контингент студентів основної медичної групи представлений усіма рівнями здоров'я - від високого до низького. При цьому до низького відносяться 41,86% студентів-юнаків, до нижче середнього - 20,93%, до середнього - 21,71%, до вище середнього - 13,17% і високого - 2,33%. Високий рівень фізичного здоров'я серед дівчат взагалі не був виявлений, з вище середнього рівнем здоров'я - 5,71%, з середнім рівнем - 26,67%, з нижче середнього рівнем - 27,14% і 40,48% мали низький рівень фізичного здоров'я. За межами безпечного рівня здоров'я перебуває 93,1% студентів та 96,5% студенток.

2. Встановлено, що зі зниженням рівня фізичного здоров'я студентів основної медичної групи збільшується кількість захворювань ГРВІ. У групі з низьким рівнем фізичного здоров'я зареєстровані найбільші показники захворюваності ГРВІ (35,6%), найбільший ризик розвитку серцево-судинних захворювань (18,2%). У групах з нижче середнього та середнім рівнями фізичного здоров'я цей показник склав відповідно 4,7% і 4,5%, а у студентів з безпечним рівнем здоров'я ризик розвитку серцево-судинних захворювань взагалі не виявлений. Достовірні відмінності були виявлені між групами юнаків з НРЗ та іншими групами: БРЗ - t=4,23, р<0,05; СРЗ - t=4,52, р<0,05; НСРЗ - t=3,2, р<0,05. Вірогідно відрізнялося середнє значення загальної групи юнаків та груп з БРЗ - t=2,27, р<0,05, зі СРЗ - t=2,38, р<0,05 і з НРЗ - t=3,42; р<0,05. Між групами дівчат достовірних розходжень виявлено не було.

3. Визначено, що зі зниженням рівня фізичного здоров'я погіршуються показники стану функцій організму, фізичної підготовленості та фізичної працездатності. У кращу сторону відрізняються студенти з безпечним рівнем фізичного здоров'я, які характеризуються практичною відсутністю напруги адаптації (за даними адаптаційного потенціалу за P.M. Баєвським), належними показниками працездатності, найбільш гармонійним співвідношенням біологічного та паспортного віку. В гіршу сторону відрізняються студенти з низьким рівнем фізичного здоров'я. Найбільше максимальне споживання кисню належить юнакам з БРЗ - 53,4±5,6 млЧкгЧхв.^-1, а найменше - з НСРЗ і НРЗ (29,7±7,1 млЧкгЧхв.^-1), студенти з СРЗ мають середнє значення даного показника (38,7±0,5 млЧкгЧхв.^-1). Група студентів з безпечним рівнем здоров'я вірогідно відрізняється від інших груп: з СРЗ (F=171,71, р<0,05) і групою з НСРЗ і НРЗ (F=2,61, р<0,05); НСРЗ і НРЗ вірогідно відрізняються між собою (F=347,28, р<0,05).

4. Розроблені модельні характеристики різних рівнів фізичного здоров'я студентської молоді, які включають адаптаційний потенціал серцево-судинної системи, біологічний вік, ризик розвитку серцево-судинних захворювань, морфо-функціональний статус, фізичну працездатність та підготовленість.

5. З огляду на характер взаємозв'язку між рівнем фізичного здоров'я та показниками захворюваності, морфо-функціонального статусу, фізичної підготовленості та фізичної працездатності, є доцільним при регламентації навантажень (по спрямованості, обсягу, інтенсивності) заняття проводити відповідно до рівня фізичного здоров'я студентської молоді.

6. З метою диференціації навантажень і забезпечення принципу індивідуалізації при проведенні організованих занять у фізичному вихованні студентів доцільно розділяти на 3 групи: 1) з низьким та нижче середнього рівнями фізичного здоров'я; 2) з середнім рівнем фізичного здоров'я;

7. 3) з “безпечним” рівнем фізичного здоров'я.

8. Визначені максимальні, оптимальні та мінімальні рівні навантаження для фізичного виховання на підставі клініко-фізіологічної характеристики студентів основної медичної групи з різним рівнем фізичного здоров'я:

P Для НИЗЬКОГО та НИЖЧЕ СЕРЕДНЬОГО рівнів фізичного здоров'я

Тренувальний рівень фізичних навантажень:

ЮНАКИ - від 4,3 до 6,5 МЕТ. Потужність: 1,1-1,7 ВтЧкг^-1.

ДІВЧАТА - від 3,5 до 5,3 МЕТ. Потужність: 0,9-1,5 ВтЧкг^-1.

ЧСС тренувальна: 141-150 уд.Чхв.^-1

P Для СЕРЕДНЬОГО рівня фізичного здоров'я

Тренувальний рівень фізичних навантажень:

ЮНАКИ - від 5,8 до 8,6 МЕТ. Потужність: 1,5-2,2 ВтЧкг^-1.

ДІВЧАТА - від 5,4 до 8,1 МЕТ. Потужність: 1,3-2,0 ВтЧкг^-1

ЧСС тренувальна: 151-160 уд.Чхв.^-1

P Для ВИЩЕ СЕРЕДНЬОГО та ВИСОКОГО рівнів фізичного здоров'я

Тренувальний рівень фізичних навантажень:

ЮНАКИ - від 6,7 до 10,1 МЕТ. Потужність: 1,7-2,6 ВтЧкг^-1.

ДІВЧАТА - від 5,9 до 8,9 МЕТ. Потужність: 1,6-2,3 ВтЧкг^-1.

ЧСС тренувальна: 160 уд.Чхв.^-1 та вище.

9. Визначено, що найбільш інформативною, стосовно аналізованих показників (захворюваність, співвідношення біологічного та паспортного віку, фізична працездатність та підготовленість) є діагностична система за Г.Л. Апанасенком у порівнянні з інформативною цінністю оцінки рівня фізичного стану за О.Я. Пироговою та оцінки адаптаційного потенціалу за Р.М. Баєвським.

Практичні рекомендації

Студенти основної медичної групи з різним рівнем фізичного здоров'я мають різні функціональні можливості (табл.).

При переході з одного рівня до наступного функціонального класу потрібна корекція параметрів занять відповідно до зростання рівня фізичного здоров'я, при цьому необхідно робити етапний контроль через кожні 2 місяці.

Для досягнення безпечного рівня фізичного здоров'я студентам із низьким рівнем здоров'я буде потрібно від 8 до 10 місяців постійних занять, для нижче середнього - від 6 до 8 місяців, для середнього - 4_6 місяців, причому перерви в заняттях і хворобі збільшують дані строки.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Апанасенко Г.Л., Волгіна Л. М., Морозов М. В., Бушуєв Ю.В. Інформативність різних методів оцінки рівня здоров'я дітей і підлітків // Тез. наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Стратегія формування здорового способу життя”. Київ 19-20 жовтня 2000 р.- К., 2000. - С. 152_155. (Автором проаналізовано літературні джерела)

2. Бушуев Ю.В., Бурлакова И.А. О медицинских проблемах физического воспитания в вузах // Збірник наукових праць співробітників КМАПО

3. ім. П.Л. Шупика. - 2001. - Вип.10. - С.1225-1230. (Автором проведено дослідження та аналіз матеріалу)

4. Бушуєв Ю.В. Валеолічний моніторінг стану здоров'я студентів // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, №4 (додаток). -С.15_17.

5. Бушуев Ю.В., Бурлакова И.А., Кондес Т.В. Валеологический взгляд на физическую культуру в вузах // Здоровье человека. Материалы III Международного конгресса валеологов, С-Пб., 23-25.04.2002. - С-Пб., 2002. - С.34-35. (Автором проаналізовано літературні джерела, проведено дослідження та аналіз матеріалу)

6. Бушуев Ю.В., Бурлакова И.А. Кондес Т.В. Рекреационные проекты в физической культуре // Здоровье человека. Материалы III Международного конгресса валеологов, С-Пб. 23_25.04.2002. - С-Пб., 2002. - С.233-234. (Автором проаналізовано літературні джерела, проведено дослідження та аналіз матеріалу)

7. Бушуєв Ю.В. Інтегративний підхід в оздоровленні студентів. // ІІ конференція з міжнародною участю "Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині". Наукові праці. 19_21.06.2002. - Київ, 2002. - С.137-138.

8. Бушуев Ю.В., Довженко Л.П. К проблеме распределения студентов на группы для занятий физического воспитания // Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации. - 2004. - №3 (7). - С.34-37. (Автор запропонована ідея, проведено дослідження)

9. Бушуєв Ю.В. Фізична активність та захворюваність у студентів з різними рівнями соматичного здоров'я // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2004. - Вип.13, книга 2. - С.207-212.

10. Бушуєв Ю.В. Інтегральна оцінка соматичного здоров'я студентів за різними діагностичними системами. // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2005. - Вип.14, книга 1. - С.623-632.

11. Бушуєв Ю.В. Тенденція ризику захворювань та рівень здоров'я студентів. // Мат. наук.-практ. конф. з між народ. участю “Медична валеологія: перші досягнення та перспективи розвитку”, 22-23 листопада 2005 р. - К., 2005 - С 11-13.

12. Бушуєв Ю.В. Фізична працездатність студентів з різними рівнями соматичного здоров'я // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2006. - Вип. 15, книга 2. - с.301-307.

13. Бушуєв Ю.В., Долженко Л.П. Режим та зміст фізичних навантажень студентів в заняттях фізичними вправами в залежності від рівня фізичного здоров'я // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. МОЗ України, Укрмедпатентінформ. - Київ, 2007. - №61-2007. (Автором проведено дослідження, оформлення та друк)

Размещено на Allbest.ru