Вплив ремоделювання міокарду, ендотеліальної дисфункції, оксидативного стресу та запальних процесів на тяжкість і перебіг хронічної серцевої недостатності
Вдосконалення діагностики і прогнозу хронічної серцевої недостатності (ХСН) шляхом виділення первинних, вторинних механізмів її прогресування, вивчення впливу динаміки клінічних, гемодинамічних, гуморальних показників на виживаємість і летальність хворих.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2014 |
| Размер файла | 88,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Виходячи з патогенезу кахексії робимо висновок, що для її профілактики і лікування важливим напрямком є розробка методів поповнення енергетичних ресурсів організму, проведення метаболічної терапії. У цьому плані перспективним може виявитися призначенні метаболічних комплексів, заповнення ліпідного обміну шляхом введення амінокислот, альбуміну, призначення еритропоетину з препаратами заліза.
Проведений іспит алгоритму на групі навчання (п=120) показав, що правильні прогнози при 95 % рівня надійності мали місце у 82, помилкові - у 3,3, невизначені - у 14,2 %. Ці дані підтверджують надійність розроблених алгоритмів, що дає можливість рекомендувати їх для практичного використання.
Використання алгоритмів дасть можливість виявити специфічні та найбільш значущі для кожного хворого порушення гомеостазу організму, провести їх кореляцію і, таким чином, сформувати сприятливий сценарій перебігу ХСН.
Виділені прогностичні значення показників гемодинаміки дозволяють не тільки використовувати їх з метою прогнозування перебігу захворювання, але і визначають компенсаторні нормативи гемодинамічних ознак. Компенсаторні нормативи можуть значно відрізнятися від популяційних нормативів, тому що пов'язані з компенсаторною перебудовою гомеостазу організму.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі міститься вирішення актуальної проблеми сучасної клінічної кардіології - встановлення інформативного спектру клініко-інструментальних та біохімічних маркерів прогнозу виживання та клінічного перебігу ХСН на основі вивчення особливостей ремоделювання міокарду, стану ендотеліальної функції, оксидативного стресу та імунозапальної активації у хворих на різних етапах клінічної еволюції ХСН.
За ранговою значимістю найбільш характерною рисою структурно-функціонального стану серця при ХСН II ФК є гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, при ХСН III-IV ФК - систолічна дисфункція ЛШ. Найістотнішою рисою, що характеризує трансформацію клініко-функціонального стану при переході з II в III ФК є збільшення дилатації ЛШ, при переході з III в IV ФК - правих відділів серця.
В наростанні тяжкості ХСН при концентричній ГЛШ головну роль відіграє дилятація порожнини правого шлуночка і передсердя, а при ексцентричній ГЛШ - тотальна дилятація порожнин обох відділів серця.
Наявність симптомної ХСН супроводжується гіперактивацією нейрогуморальних систем мобілізаційного спрямування (підвищення циркулюючих ЕТ-1, альдостерону, норадреналіну а також внутрішньоклітинного кальцію тромбоцитів, активності АПФ в сироватці крові та зниженням активності калікреїн-кінінової системи. Зазначені зміни закономірно поглиблюються із наростанням функціонального класу ХСН (зростання ЕТ-1, альдостерону, норадреналіну а також внутрішньоклітинного кальцію тромбоцитів і прогресуюче пригнічення калікреїн-кінінової системи), в той час як концентрація АПФ в плазмі не мала достовірної динаміки в залежності від клінічної тяжкості ХСН.
Хронічна серцева недостатність характеризується достовірною активацією процесів перекисного окислення ліпідів і білків, вираженість якого носить стабільний характер незважаючи на наростання функціонального класу хворих. Водночас клінічному прогресуванню ХСН відповідає поступове від II до IV ФК зниження ферментативного ланцюга антиоксидантної системи, а саме супероксиддісмутази на фоні подальшого підвищення продуктів ПОЛ.
Клінічне прогресування ХСН супроводжується поступовим збільшенням від II до IV ФК концентрації циркулюючих прозапальних цитокінів ФНП, ІЛ-1, і водночас поступовим достовірним зниженням концентрації протизапального цитокіну ІЛ-4. При цьому встановлений достовірний кореляційний зворотній зв'язок між ФНП і ІЛ-4 (r = -0,47).
Достовірне підвищення рівня показників печінкової функції - білірубіну, гамма-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази спостерігається при більш тяжких ФК ХСН, при чому вираженість їх підвищення відповідає зростанню функціонального класу від III до IV ФК ХСН.
Більший ступінь підвищення циркулюючого ФНП і альдостерону асоціюється переважно з рестриктивним типом діастолічного наповнення лівого шлуночка r = 0,74 (P<0,05)та вираженістю дилятації лівого шлуночка r = 0,66 (P<0,05). Виявлений достовірний зворотній кореляційний зв'язок r = -0,78 (P<0,05) між концентрацією норадреналіну та внутрішньоклітинного Са++ та величиною фракції викиду. Виявлений позитивний достовірний кореляційний зв'язок між циркулюючими рівнями НА і ФНП r = 0,59 (P<0,05) може свідчити про наявність взаємодії між цитокіновою та симпатоадреналовою системами.
Активація циркулюючої ланки РААС у вигляді її ключового компоненту АТII притаманна ексцентричній гіпертрофії ЛШ, на відміну від концентричної гіпертрофії ЛШ, при якій рівень АТII є достовірно нижчий.
На відміну від хворих ХСН III-IV ФК зі стабільною масою тіла, у пацієнтів з кахексією визначалось достовірне зниження рівнів гемоглобіну, альбуміну, глюкози крові, загального холестерину і підвищення концентрації внутрішньоклітинного кальцію тромбоцитів та циркулюючого ФНП.
Розроблені узагальнені алгоритми прогнозу перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих на ХСН II ФК і III-IV ФК за клініко-анамнестичними, гуморальними і гемодинамічними ознаками, які представлені в практичних рекомендаціях. Проведений іспит алгоритмів на фазі навчання підтвердив надійність розроблених алгоритмів, що дає можливість рекомендувати їх для практичного використання.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІї
Для моніторингу ефективності терапії хворих на ХСН при концентричній гіпертрофії необхідно використовувати такі показники гемодинаміки: КДРПШ, ДТ, ?S, КСРПП, E, а для ексцентричної гіпертрофії: КСРЛШ, КСО, КДРПШ, КДРЛШ, КДО і ФВ.
В якості діагностичних параметрів ХСН II ФК варто використовувати найбільш інформативні показники: МДА, БХЛ, вітамін С, СОД, ЕТ-1, НА і вміст внутрішньоклітинного кальцію.
Як маркер наростання тяжкості ХСН і розвитку кахексії - виявлення на фоні подальшого збільшення ФНП зниження концентрації протизапальних цитокінів (ІЛ-4) і прозапального ІЛ-6.
При концентричній ГЛШ в якості ознаки-індикатора функціонування системи гемодинаміки виступає ІММЛШ, а при ексцентричній ГЛШ ознакою-індикатором такого варіанту функціонування є ІКДР.
Маркерами несприятливого прогнозу при ХСН II ФК є: Са++В ? 120 нМ, наявність двох і більше перенесених інфарктів міокарда передньої локалізації, ФВ ? 48 %, КСРПП ? 3,5 см, НА ?303 пг/мл, ЛДГ ?392 пмоль/л, ІЛ-1 ? 243 пкг/мл, КСРЛШ ?3,9 см, залізо крові ? 21,6 ммоль/мл, КДРПШ ? 3,2 см, фібриляція передсердь з дефіцитом пульсу, альдостерон ?344 пмоль/л, ТЗС ? 1,6 см, АПФ ?32 мкмоль/хв./л, ІЛ-6 ?73 пкг/мл, ФНП ?42 пкг/мл.
На користь несприятливого перебігу ХСН III-IV ФК свідчить наявність: КСРЛШ ?4,8 см, КСРЛП ? 5,4 см, сечовина крові ? 6,7ммоль/л, ФВ ? 40 %, асциту, альдостерон ? 623 пмоль/л, ДК ? 25,8 ммоль/л, набухання шийних вен, ФНП ? 82,7 пкг/мл, КСО ? 122 мл, КДРЛШ ?6,1 см, ГГТП ? 128 U/L, Са++В ? 131 нМ, КДРПШ? 2,9 см, систолічного варіанту ХСН, ДФК ?33 од.опт. щільн./г, хрипів в легенях, ММЛШ ? 504 г.
Летальний кінець ХСН маркерують: Са++S ? 449 нМ, ФВ? 40 %, КДРПШ ? 2,9 см, виражений венозний застій, набухання шийних вен, КСО?81 мл, КСРПШ ? 4,8 см, КСРПП ? 4,5 см, Са++В ? 126 нМ, систолічний варіант ХСН, ІКСО ? 46 мл/м2, КДО? 151 мл, гідроторакс, НА?513 пг/мл, КСРЛП ? 4,7 см, E? 77 см/с, ФНП ? 52,0 пкг/мл, ЧСС ? 100 уд./хв., ДК ? 23,8 ммоль/л, ішемічна КМП, ГГТП ? 169 U/L, ДТ ? 0,169 с, ЗХ ? 4,6 ммоль/л.
Виходячи з патогенезу кахексії випливає, що для її профілактики і лікування важливим напрямком є розробка методів заповнення енергетичних ресурсів організму, тобто метаболічна терапія, додаткове парентеральне харчування, призначення препаратів заліза і еритропоетин.
Для летального кінця ХСН характерне виснаження резервів як вуглеводів (глюкоза крові ? 4,3 ммоль/л), так і ліпідів (ЗХ ? 4,6 ммоль/л), а також протизапального цитокіну ІЛ-4 (? 30 пкг/мл).
Якщо для прогнозу обтяження ХСН характерне зниження рівня ІЛ-6 та підвищення ІЛ-4, ТГ і ЛПДНЩ, то для прогнозу летального кінця ХСН характерна зворотна спрямованість значень цих параметрів. Така інверсія патогенетичної значимості робить ці ознаки придатними для прогнозу перебігу ХСН при динамічному нагляді за хворими.
ПЕРЕЛІК наукових праць, опубліКОВАНИХ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ
Шевченко С.І., Іванов Е.М., Шевченко О.С. Імунітет і запалення. Механізми розвитку з клінічним відображенням. - Харків: ХДМУ, 2004. - 188 с.
Автор приймала участь у підборі, обробці та аналізі клінічного матеріалу, наборі та редагуванні.
Шевченко О.С. Влияние ингибиторов АПФ на гемодинамические характеристики левого желудочка при сердечной недостаточности // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 3-4. - С. 46-49.
Шевченко О.С. Хронічна серцева недостатність: клініко-патогенетичний аналіз механізмів гуморального забезпечення локальної авторегуляції судинного тонусу // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 1. - С. 43-47.
Шевченко О.С. Хронічна серцева недостатність: антиокисні механізми на етапах декомпенсації захворювання // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 2. - С. 65-69.
Шевченко О.С. Дуплексне ультразвукове сканування плечової артерії в оцінці стадії артеріальної гіпертензії // Український радіологічний журнал. - 2005. - № 2. - С. 144-147.
Шевченко О.С. Перекисне окислення ліпідів та білків мембран клітин у формуванні кальційзалежного пошкодження міокарда на етапах декомпенсації хронічної серцевої недостатності // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 2. - С. 31-35.
Шевченко О.С. Хроническая сердечная недостаточность у пожилых больных: особенности клинических проявлений, причины повторных госпитализаций // Врачебная практика. - 2005. - № 4. - С. 8-14.
Шевченко О.С. Хронічна серцева недостатність: перекисне окислення ліпідів і білків мембран клітин у формуванні кальційзалежного ушкодження міокарда на етапі клінічної маніфестації захворювання // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 3. - С. 132-136.
Шевченко О.С. Хронічна серцева недостатність: вільнорадикальне окислення та механізми компенсаторних реакцій оксидантної системи // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць, Київ - Луганськ - Харків, 2005. - Випуск 1 (64). - С. 224-256.
Шевченко О.С. Хронічна серцева недостатність: моделювання показників стану перекисного окислення мембранних компонентів // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб. наукових праць НМУ ім. О.О.Богомольця. - Київ. - 2004. - № 2. - С. 20-24.
Шевченко О.С. Роль запалення в первинних і вторинних механізмах патогенезу хронічної серцевої недостатності // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологической науки и практического здравоохранения: Сб. научных трудов Крымского государственного университета им. С.Г. Георгиевского. - Симферополь. - 2005. - Т.141. - Ч.5. - С. 68-74.
Шевченко О.С. Порівняльний аналіз проявів оксидативного стресу в залежності від тяжкості хронічної серцевої недостатності // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наукових праць, Запоріжжя, 2005. - Випуск 2 (68). - С. 416-425.
Шевченко О.С. Характеристика структурно-функціональної перебудови серцевої діяльності у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Харківська хірургічна школа. - 2005. - № 2(16). - С. 84-87.
Шевченко О.С. Динаміка ліпідного профілю та судинно-рушійної функції ендотелію в процесі лікування статинами при наростанні тяжкості серцевої недостатності // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3 - С. 64-67.
Шевченко О.С. Дисфункція ендотелію у формуванні тяжкості хронічної серцевої недостатності // Архів клінічної медицини. - 2005. - № 2. - С. 89-92.
Кравчун П.Г., Шевченко О.С., Ярмиш Н.В. Функція печінки і прогресування хронічної серцевої недостатності // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 5(25). - С. 44-47.
Шевченко О.С. Хронічна серцева недостатність: специфіка й інформативність показників гемодинаміки при різних типах ремоделювання міокарда // Харківська хірургічна школа. - 2005. - № 3. - С. 82-86.
Шевченко О.С. Роль гуморальних факторів в формуванні тяжкості гемодинамічних порушень у хворих на хронічну серцеву недостатність // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 4. - С. 64-68.
Шевченко О.С. Допплер-ехокардіографія трансмітрального кровотоку в діагностиці діастолічної дисфункції на етапах прогресування ХСН // Український радіологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 529-534.
Шевченко О.С. Імунологічні аспекти патогенезу хронічної серцевої недостатності // Український терапевтичний журнал. - 2005. - № 4. - С. 20-25.
Шевченко О.С. Клініко-анамнестичні особливості хворих на ішемічну хворобу серця: прогнозування тяжкості перебігу хронічної серцевої недостатності // Український медичний альманах. - 2005. - Т8. - №5. - С.74-79.
Шевченко О.С. Імунологічні аспекти патогенезу застійної серцевої недостатності // Львівський медичний часопис. - 2005. - №3. - С.77-81.
Шевченко О.С. Вплив гуморальних факторів гомеостазу на характер ремоделювання міокарда при хронічній серцевій недостатності // Вісник Сумського державного університету. - 2005. - №7(79). - С.144-150.
Кравчун П.Г., Лапшина Л.А., Харприт Синг., Салех Нажар., Шелест А.Н, Шевченко О.С., Шкапо В.Л. Современные подходы к лечению больных с метаболическим синдромом Х при хронической сердечной недостаточности // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8. - № 4. - С. 77-82.
Автор приймала участь у підборі та аналізі клінічного матеріалу, проводила статистичну обробку отриманих результатів.
Кравчун П.Г., Шевченко О.С., Вишняков А.Є. Спосіб визначення порушень судинної ауторегуляції // Патент 6772, МПК А61В10/00. Заявка № 20041109435 від 17.11.2004; Опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, працювала з патентами.
Шевченко О.С. Спосіб визначення ступеня тяжкості хронічної серцевої недостатності // Патент 6772, МПК А61В5/145. Заявка № 200501821 від 28.02.2005; Опубл. 25.05.2005, Бюл. № 6.
Кравчун П.Г., Шевченко О.С., Зосимов А.М., Шкляр С.П. Спосіб прогнозування хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця // Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель, МПК 7 А61В10/00. Заявка № u 200506999 від 15.07.2005; Затвердж. 04.11.2005.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, працювала з патентами.
Шевченко О.С. Значимі гуморальні показники в патогенезі тяжкості гемодинамічних порушень // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали науково-практичної конференції. 20-21 жовтня 2005. - Харків, 2005. - С. 167.
Кравчун П.Г., Шевченко О.С. Особливості ремоделювання міокарду на етапах прогресування хронічної серцевої недостатності // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали науково-практичної конференції. 20-21 жовтня 2005. - Харків, 2005. - С. 86.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Кравчун П.Г., Шевченко О.С. Сосудодвигательная функция эндотелия и липидный спектр крови по мере прогрессирования ХСН, динамика в процессе лечения статинами // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції пам'яті академіка Л.Т.Малої. 21-22 квітня 2005. - Харків, 2005. - С. 124.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Шевченко О.С. Вільнорадикальне окислення ліпідів на етапах прогресування хронічної серцевої недостатності // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції пам'яті академіка Л.Т.Малої. 21-22 квітня 2005. - Харків, 2005. - С. 251.
Лапшина Л.А., Титова А.Ю., Медведева Е.П., Шевченко О.С. Свободнорадикальные процессы у больных ХСН пожилого и старческого возраста // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції пам'яті академіка Л.Т.Малої. 21-22 квітня 2005. - Харків, 2005. - С. 139.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Шевченко О.С., Немцова В.Д., Нестерцова І.А. Діастолічна функція лівого шлуночку у хворих на хронічну серцеву недостатність // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. 21-23 квітня 2004р. - Київ, 2004. - с. 104
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Шевченко О.С. Функция эндотелия при хронической сердечной недостаточности на фоне гипертензии и без нее // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. 21-23 квітня 2004р. - Київ, 2004. - с. 104
Шевченко О.С. Функция эндотелия при хронической сердечной недостаточности // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України. 21-24 вересня 2004р. - Дніпрпетровськ, 2004. - С. 231-232.
Шевченко О.С. Влияние Эгилока на диастолическую функцию левого желудочка у больных ХСН // Лекарства человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств. Матриалы Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием / Ред. Колегія: Черных В.П., Грищенко И.С., Самура Б.Р. и др. - Харьков, 2005 - С. 105-106.
Шевченко О.С. Динамика показателей перекисного окисления липидов у больных хронической сердечной недостаточностью на фоне ИБС в процессе лечения в-блокаторами // Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих: Матеріали III конференції Харківської обласної клінічної лікарні. 10 листопада 2004 р. - Харків, 2004. - С.69.
Шевченко О.С., Немцова В.Д. Перекисное окисление липидов у больных хронической сердечной недостаточностью, влияние терапии -блокаторами // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез конференції молодих вчених ХДМУ. 20 січня 2004. - Харків, 2004. - С. 80. Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Шевченко О.С. Роль ремоделирования сердца в развитии фибрилляции предсердий у больных хронической сердечной недостаточность развившейся на фоне эссенциальной гипертензии // Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії: зб. тез науково-практичної конференції з міжнародною участю. 9-10 листопада 2004. - Харків, - 2004. - С.102-104.
Шевченко О.С. Влияние престариума на систолическую и диастолическую функцию левого желудочка при сердечной недостаточности // Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии: Сб. тезисов Конгресса кардиологов стран СНГ. 18-20 сентября 2003. - Санкт-Петербург, 2003. - Кардиология СНГ - Т.I. - №1. - С. 320.
Кравчун П.Г., Шевченко О.С., Лапшина Л.А., Кожин М.И., Бабаджан В.Д. Влияние статинов на липидный спектр крови и функцию эндотелия у больных стабильной стенокардией осложненной сердечной недостаточностью // Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю ХДМУ. 17-18 січня 2005. - Харків, 2005. - С. 98.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Шевченко О.С. Зміни кровотоку в процесі проведення проби з реактивною гіперемією у хворих на хронічну серцеву недостатність // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350 річчю м. Харкова., 23 листопада 2004. - Харків, 2004. - С. 95.
Шевченко О.С. Роль різних варіантів ремоделювання міокарду лівого шлуночка в патогенезі прогресування хронічної серцевої недостатності // Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи: Зб. тез VI науково-практичної конференції з кардіології., 2-3 червня 2005. - Донецьк, 2005. - С. 39.
Шевченко О.С. Немцова В.Д., Титова А.Ю. Влияние терапии кориолом на перекисное окисление липидов и гемодинамику у больных хронической сердечной недостаточностью // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Матеріали науково-практичної конференції 16-17 жовтня 2003. - Харків, 2003. - С. 47-48.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Шевченко О.С., Бабаджан В.Д. Дифференцированные подходы к предупреждению тромбоэмболий при хронической сердечной недостаточности // Нове в клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. 30-31 травня 2002. - Харків, 2002. - С.68-69.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила підбір, обробку та аналіз клінічного матеріалу.
Молодан В.И., Шевченко О.С., Мозговая Ю.Н. Коррекция диастолической дисфунции при гипертонической болезни // Нове в клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. 30-31 травня 2002. - Харків, 2002. - C. 175.
Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку отриманих результатів.
Шушляпин А.О., Кононенко Л.Г., Шушляпин О.И., Шевченко О.С., Кавита Берри, Снегурская И.А. Критерии индивидуального способа титрования и подбор “целевых” доз препаратов с разными механизмами действия - новый подход к лечению артериальной гипертонии, осложненной сердечной недостаточностью // Нове в клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів: Тези доповідей IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. 30-31 травня 2002. - Харків, 2002. - С.70-71.
Автор приймала участь у підборі та аналізі клінічного матеріалу, проводила статистичну обробку отриманих результатів.
Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А., Шевченко О.С., Филлипская Т.С. Гипертрофия левого желудочка сердца - фактор риска возникновения осложнений при артериальной гипертензии // Нові напрямки в діагностиці, лікування і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень: Матеріали наукових праць Укр. наук.-практ. конференції з міжнародною участю. - Харків. - 2002. - С.18-19.
Автор приймала участь в аналізі літератури, проводила підбір тематичних хворих, статистичну обробку отриманих результатів.
Бабаджан В.Д., Шевченко О.С. Прогностическое значение мембранной патологии при гипертонической болезни // Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів: Матеріали науково-практичної конференції. - Київ. - 2001. - С.111-112.
Автор приймала участь у підборі, обробці та аналізі клінічного матеріалу.
анотація
Шевченко О.С. Вплив ремоделювання міокарду, ендотеліальної дисфункції, оксидативного стресу та запальних процесів на тяжкість і перебіг хронічної серцевої недостатності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, м. Харків, 2006.
Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів прогресування ХСН та виділення маркерів сприятливого та несприятливого прогнозу. Проведений аналіз свідчить про те, що незалежно від тяжкості ХСН виникає принципово подібна структурна перебудова гомеостазу організму. Вона полягає в домінуванні порушень регуляції судинного тонусу і змінами в окислювально-антиоксидантній системі. Роль запальних механізмів займає проміжне місце, а порушення функції печінки і ліпідного обміну займають у цій ієрархії останнє місце. Порушення гомеостазу організму хворих на ХСН знаходяться під сильним впливом як первинних, так і вторинних механізмів патогенезу ХСН. Знання про домінування цих механізмів дає можливість проводити профілактику як розвитку (блокуючи первинні механізми патогенезу), так і тяжкості ХСН (блокуючи вторинні механізми).
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, ремоделювання миокарду, ендотеліальна дисфункція, оксидативний стрес, запалення, прогноз.
аннотация
Шевченко О.С. Влияние ремоделирования миокарда, эндотелиальной дисфункции, оксидативного стресса и воспалительных процессов на тяжесть и течение хронической сердечной недостаточности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, г. Харьков, 2006.
Диссертационная работа посвящена изучению комплексного влияния ремоделирования миокарда, эндотелиальной дисфункции, оксидативного стресса, воспалительных процессов на течение хронической сердечной недостаточности (ХСН).
При обследовании 319 больных ХСН, которая развилась на фоне ишемической болезни сердца, гипертонической болезни, было установлено, что при сформировавшейся ХСН II функционального класса (ФК) по NYHA доминирующими структурно-функциональными расстройствами является концентрическая гипертрофия левого желудочка (ЛЖ) и диастолическая дисфункция, а по мере прогрессирования ХСН у больных III и IV ФК преобладают систолическая дисфункция, эксцентрический тип гипертрофии ЛЖ и дилатация полости правого желудочка (ПЖ). При изучении нейрогуморальных факторов было продемонстрировано, что по мере нарастания тяжести ХСН непрерывно возрастал уровень ЭТ-1, АЛД и внутриклеточное содержание Са++ в тромбоцитах. Увеличение уровня АТII при одновременном увеличении уровня АЛД наблюдалось у больных ХСН II ФК, в то время как у больных ХСН III - IV ФК отмечалось снижение уровня АТII на фоне дальнейшего нарастания содержания АЛД и АПФ. Не удалось установить влияние NO2 на тяжесть ХСН, т.к. его уровень мало менялся по мере прогрессирования ХСН.
Корреляционный анализ между тяжестью ХСН и показателями свободного радикального окисления липидов свидетельствует о том, что из всех изучаемых признаков, которые характеризуют ПОЛ и АОС достоверная связь их с тяжестью ХСН выявлена у Н2О2-БХЛ, ДК, гаптоглобина и СОД. Однако, даже при наличии связи между данными параметрами и тяжестью ХСН, сила корреляции оказалась слабой (r<0,5), в связи с чем влияние этих признаков может быть минимальным.
По мере прогрессирования ХСН у больных III-IV ФК в отличии от II ФК, наблюдается снижение содержания липидов, которое сопровождается низким уровнем витаминов А, Е, железа, фосфора, кальция сыворотки, гемоглобина и альбумина при значительном увеличении ЩФ.
Характер связи между тяжестью ХСН и цитокинами свидетельствует о том, что дальнейшее увеличение уровня ФНО проходит на фоне снижения концентрации ИЛ-4 и ИЛ-6 у больных IV ФК. Ведущее патогенетическое значение в формировании тяжести гемодинамических ХСН принадлежит ФНО, АЛД, внутриклеточному кальцию и НА. Было установлено, что главными точками патогенетического влияния гуморальных факторов являются: для ФНО - диастолическая функция, для НА и внутриклеточного кальция - систолическая функция, для альдостерона - дилатация полостей сердца. На основании анализа 121 клинико-параклинических признаков были выявлены предикторы течения и прогноза ХСН.
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, ремоделирование миокарда, эндотелиальная дисфункция, окидативный стресс, воспаление, прогноз.
summary
Shevchenko O.S. Influence of myocardium remodeling, endothelial dysfunction, oxidative stress, and inflammatory processes on chronic heart failure severity and course. - The manuscript.
Thesis competing for the scientific degree of Doctor of Medical Science by specialty 14.01.11 - cardiology. - Kharkiv State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2006.
The work covers the pathogenetic mechanisms of chronic heart failure (CHF) progressing and reveals the markers of favorable and unfavorable prognosis. The performed analysis suggests that irrespective of CHF severity, a principally similar structural reconstruction of the organism homeostasis occurs. This consists in dominating impairments of the vascular tone regulation and changes in the oxidant-antioxidant system. The role of inflammatory mechanisms occupies an intermediate place while impairments of the liver function and lipid metabolism occupy the last place in this hierarchy. Homeostasis disorders in the organism of the patients with CHF are influenced considerably by both primary and secondary mechanisms of CHF pathogenesis. The knowledge of these mechanisms domination allows to prevent both development (by blockage to the primary pathogenesis mechanisms) and severity of CHF (blockage to secondary mechanisms).
Key words: chronic heart failure, myocardium remodeling, endothelial dysfunction, oxidative stress, inflammation, prognosis.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЛД- альдостерон, пмоль/л
ДT- час уповільнення раннього діастолічного наповнення, с
NO2- нітріт азоту, мкмоль/л
А- максимальна швидкість у систолу передсердь, см/с
АТ ІІ- ангіотензін ІІ, нмоль/л
АПФ- ангіотензинперетворюючий фермент, мкмоль/хв/л
БХЛ- Н2О2-залежна біохемілюмінесценція, імп/с/мл сироватки
Віт. А- вітамін А, мкмоль/л
Віт. Е- вітамін Е, мкмоль/л
Віт. С- вітамін С, мкмоль/л
ВРО- вільно-радикальне окислення
ГГ- гаптоглобін, г/л
ГЛШ- гіпертрофія лівого шлуночка
ГП- глутатіонпероксідаза, нмоль НАДФ Н/хвЧмл плазми
ГГТП- гамма-глутамілтранспептидаза
ГХ- гіпертонічна хвороба
ДАТ- діастолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.
ДД- діастолічна дисфункція лівого шлуночка
ДК- дієнові кон'югати, ммоль/л
ДФА- 2-4 дінітрофенілальдогідразони, од. опт. щільн./г білка
ДФК- 2-4 данітрофенілкетогідразони, од. опт. щільн./г білка
Е- максимальна швидкість раннього діастолічного наповнення, см/с
ЕТ-1- ендотелін-1, пг/мл
ЗІ- загальний індекс
ЗХ- загальний холестерин, ммоль/л
ІVRT- час ізоволюмічної релаксації, с
ІАПФ- інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту
ІАГ- індекс агранулоцити/гранулоцити
ІВТС- індекс відносної товщини стінки лівого шлуночка
ІКДО- індекс кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка, мл/м3
ІКДР- індекс кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка, см
ІКСО- індекс кінцево-систолічного об'єму шлуночка, мл/м3
ІЛ-1- інтерлейкін-1, пкг/мл
ІЛ-4- інтерлейкін-4, пкг/л
ІЛ-6- інтерлейкін-6, пкг/л
ІЛШ- індекс лімфоцити - ШОЕ
ІММЛШ- індекс маси міокарду лівого шлуночка, г/м2
ІХС- ішемічна хвороба серця
КА- коефіцієнт атерогенності
КГ- калікреїноген, МЕ/мл
КЛ- калікреїн, МЕ/мл
КДО- кінцево-діастолічний об'єм, мл
КСО- кінцево-систолічний об'єм, мл
КДР- кінцево-діастолічний розмір, см
КСР- кінцево-систолічний розмір, см
КТЛ- коефіцієнт лабіалізації
ПП- праве передсердя
ЛП- ліве передсердя
ЛШ- лівий шлуночок
ЛПВЩ- ліпопротеїди високої щільності, ммоль/л
ЛПДНЩ- ліпопротеїди дуже низької щільності, ммоль/л
ЛПНЩ- ліпопротеїди низької щільності, ммоль/л
ЛФ- лужна фосфатаза
МДА- малоновий діальдегід, мкмоль/л
МСМ- молекули середньої маси, ум. од.
НА- норадреналін, пг/мл
ПОЛ- перекисне окислення ліпідів
Са++S- стимульований рівень (Са2+) тромбоцитів, нМ
Са++В- базальний рівень (Са2+) тромбоцитів, нМ
САТ- систолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.
СН- серцева недостатність
СОД- супероксиддісмутаза, нмоль/мл
ТГ- тригліцериди, ммоль/л
ТЗС- товщина задньої стінки лівого шлуночка
ТМШП- товщина міжшлуночкової перетинки лівого шлуночка, см
УО- ударний об'єм лівого шлуночка, мл
ФВ- фракція викиду, %
ФНП- фактор некрозу пухлин, пкг/мл
ХСН- хронічна серцева недостатність
ЦП- церулоплазмін, мг/л (од.екст.)
S- ступінь систолічного скорочення передньо-заднього розміру ЛШ, %
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Серцева недостатність як найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. Фактори прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку. Підвищення ефективності медикаментозного лікування з використанням симвастатину.
автореферат [143,2 K], добавлен 12.03.2009Найпоширеніше із стійких порушень ритму серця - фібриляція передсердь. Гіперекспресія факторів запалення. Зв'язок із структурно-функціональними змінами серцевого м’яза та серцевою недостатністю. Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.
автореферат [37,7 K], добавлен 09.03.2009Розвиток апоптотичних процесів біохімічно за ДНК-фрагментацією в порівнянні з морфологічною детекцією при використанні ядерного барвника Хехст у тканині міокарда при антрацикліновій моделі гострої серцевої недостатності (ГСН) і за умов активації ОР.
автореферат [124,0 K], добавлен 10.04.2009Хронічна ревматична хвороба серця з високою частотою формування клапанних вад серця та розвитком хронічної серцевої недостатності. Ревматизм як етіологічний фактор набутих вад серця. Стан серцево-судинної системи у хворих з мітральними вадами серця.
автореферат [56,7 K], добавлен 14.03.2009Класифікація хронічної серцевої недостатності. Вентрикулографія і сцинтіграфія міокарда. Профілактика фібриляцій передсердь та шлуночкових аритмій. Протипоказання препаратів при двобічному стенозі ниркових артерій. Антагоністи рецепторів ангіотензину.
реферат [47,4 K], добавлен 04.03.2014Особливості NO-синтазного та аргіназного шляхів метаболізму L-аргініну у лімфоцитах та ендотеліоцитах при їх сумісній інкубації in vitro, в нормі та за умов хронічної гіперімунокомплексемії та вивчення впливу й можливість корекції цих процесів корвітином.
автореферат [191,7 K], добавлен 29.03.2009Дослідження ішемічної хвороби серця (ІХС) як гострої та хронічної дисфункції серцевого м’яза. Основні клінічні симптоми ІХС. Перебіг стенокардії напруження. Діагностика та профілактики, лікування захворювання. Основні види ліпідознижуючих препаратів.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.03.2019Анатомо-топографічні дані нирки. Гостра та хронічна ниркова недостатність, їх особливості. Клінічні методи дослідження нирок. Діагностика хронічної ниркової недостатності у котів. Наслідки ниркової недостатності, методика її лікування та профілактики.
курсовая работа [554,1 K], добавлен 26.04.2012Хронічні запальні захворювання кишечнику: етіологія, патогенез, статистика. Механізм та патогенез анемічного явища. Роль оксидативного стресу та ендотоксикозу у хворих на захворювання кишечнику з анемією. Рівень оксидативного стресу та ендотоксикозу.
дипломная работа [284,7 K], добавлен 22.06.2014Центральною проблемою клінічної нефрології залишається проблема прогресування хронічного гломерулонефриту. Рівень IL-1в в плазмі хворих на хронічний гломерулонефрит при різних клінічних варіантах перебігу захворювання. Стадії хронічної хвороби нирок.
автореферат [109,1 K], добавлен 10.04.2009
