Діагностика та хірургічне лікування вторинного та третинного гіперпаратиреозу

3. Тривале існування вторинного гіперпаратиреозу при недостатній ефектив-ності його консервативного лікування призводить до важких, часом інвалідізуючих ускладнень у вигляді тяжкої остеодистрофії, порушень опорно-рухового апарату, системної кальцифікації судин та м'яких тканин, психо-неврологічних розладів та інших, які можуть бути призупинені чи попереджені вчасною операцією.

4. Головними діагностичними критеріями вторинного гіперпаратиреозу та оцінки його важкості є підвищений рівень інтактного паратгормону у сироватці, субнормальний рівень кальцію, підвищений рівень фосфору та кальцій-фосфорного добутку у крові, а також лужної фосфатази, як маркера остеодистрофії. Інформативними інструментальними методами діагностики є рентгенографія уражених ділянок кістяка та стандартизована остеоденситометрія, які дозволяють об'єктивно визначити ступінь остеодистрофії та оцінити подальший прогноз та динаміку захворювання.

5. У пацієнтів, які перебувають на лікуванні гемодіалізом більше 3 років, зростання паратгормону вище 800 пг/мл, тенденція до підвищення рівня кальцію крові (переважно в межах верхнього діапазону норми) та кальцій-фосфорного добутку вище 5,2 ммоль²/л², а також збільшення розміру ПЩЗ більше 1 см за даними УЗД вказують на розвиток автономних паратиреоаденом з формуванням третинного гіперпаратиреозу, який може бути вилікуваний тільки хірургічним шляхом.

6. Розроблений метод диференційної діагностики вторинної та третинної форми гіперпаратиреозу за допомогою радіоізотопної сцинтіграфії з ^99mTc-MIBI дозволяє об'єктивізувати абсолютні показання до операції, суттєво покращати топічну діагностику, в тому числі при атиповому розташуванні прищитоподібних залоз.

7. Визначені відносні, абсолютні та життєві показання до хірургічного лікування вторинного гіперпаратиреозу дозволяють вчасно та об'єктивно призначати операцію, уникнути важких незворотних ускладнень тривало існуючої патології.

8. Хірургічна операція при вторинному та третинному гіперпаратиреозі є ви-сокоефективним та безпечним методом лікування, який швидко нормалізує лабора-торні показники у 96% та виразно поліпшує клінічну симптоматику у 74-95% пацієнтів, покращує якість їх життя та створює умови для успішної трансплантації нирки. Операцією вибору є субтотальна паратиреоїдектомії після обов'язкової ідентифіка-ції щонайменше 4 прищитоподібних залоз, видаленням верхніх полюсів тимусу та формуванням васкуляризованого залишку з 60-80 мг найменш зміненої залози.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Черенько С.М., Савран О.В., Новикова Т.Г., Товкай О.А., Петриця Р.П., Паламарчук В.О. Сучасна комплексна діагностика та хірургічне лікування тяжкого первинного гіперпаратиреозу (клінічне спостереження) // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2002. - №1. - с. 50-52.

Курація хворого, аналіз та обробка даних обстеження і лікування, викладан-ня матеріалу. Співавторам належить консультативна допомога, участь у обстеженні.

2. Кулизький М.В., Петриця Р.П., Дударь І.О., Черенько С.М. Проблема вто-ринного гіперпаратиреозу у хворих, що лікуються хронічним гемодіалізом // Сучас-ні аспекти військової медицини. - 2003. - №10. - С. 196-200.

Відбір, обстеження, хірургічне лікування хворих, узагальнення результатів. Співавторам належить консультативна допомога, лікування гемодіалізом.

3. Макєєв С.С., Новикова Т.Г., Фірсова М.Н., Кущаєва Є.С., Ткаченко Р.П. Роль сцинтиграфічного дослідження при патології паращитоподібних залоз // Український радіологічний журнал. - 2003. - №4. - С. 405-407.

Ідея застосування методу діагностики ВГПТ, підготовка хворих до обстеження, аналіз і узагальнення результатів, підготовка статті. Співавтори забезпечили проведення сцинтиграфії, аналіз даних обстеження випадків первинного ГПТ.

4. Черенько С.М., Петриця Р.П. Вторинний гіперпаратиреоз у хворих із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності: питання патогенезу, діагностики та хірургічного підходу до лікування // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2004. - №1(6). - С. 65-74.

Безпосередній клінічний супровід всіх пацієнтів, збирання та аналіз матеріалу, написання статті. Співавтору належить консультативна допомога.

5. Петриця Р.П., Черенько С.М. Комплексна диференційна діагностика вторинного та третинного гіперпаратиреозу у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2005. - №1. - С. 65-74.

Розробка ідеї та протоколу дослідження, виконання обстежень, аналіз, узагальнення результатів, написання статті. Співавтор консультував роботу.

6. Петриця Р.П., Черенько С.М., Ларін О.С.Спосіб діагностики вторинного та третинного гіперпаратиреозу // Деклараційній патент України на винахід 70204 А від 29.12.2003; опубл. 15.09.2004. - Бюл. 9.

Ідея способу, його апробація, оформлення заявки. Співавторам належить наукове керівництво, консультативна допомога та участь у патентних дослідженнях.

7. Черенько С.М., Ларин А.С., Петрица Р.П. К вопросу о хирургическом лечении вторичного гиперпаратиреоза у больных с терминальной стадией хронической почечной недостаточности // Современнные аспекты хирургической эндокринологии: Материалы 12 (14) Российского симпозиума по хирургической эндокринологии с международным участием. - Ярославль, 2004. - С.269-271.

Курація та обстеження хворих, узагальнення результатів та викладання матеріалу. Співавтори брали участь у хірургічному лікуванні, оформленні статті.

8. Петриця Р.П., Черенько С.М. Патогенез, діагностика та місце хірургічного методу в лікуванні вторинного гіперпаратиреозу // Четверті Данилевські читання: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків, 2005. - С. 196.

Весь обсяг діагностично-лікувальної, аналітичної роботи, написання тез. Співавтор надавав консультативну допомогу та брав участь в хірургічному лікуванні.

Размещено на Allbest.ru