Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

Особливості патогенезу та удосконалення методів лікування раннього гестозу вагітних

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Кудревич Ірина Олексіївна

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: - академік НАН України, доктор медичних наук, професор Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1;

- доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ранній гестоз (РГ) вагітних продовжує залишатись одним із частих ускладнень гестаційного процесу, зустрічається у 60%-80% вагітних, а необхідність у госпіталізації і проведенні спеціального лікування виникає у 12-17,8% вагітних (В.І. Кулаков, 1995; В.І. Грищенко, 1999; Г.М. Савельєва, 2001).

Існує велика кількість теорій пояснюючих патогенез цього захворювання. Загальновизнаною є нервно-рефлекторна теорія патогенезу розвитку РГ (С.М. Беккер, Н.В. Кобозева, 1975; В.І. Бодяжина, К.Н. Жмакін, О.П. Кірющенков, 1998).

Значна роль належить гормональним порушенням. Клінічні спостереження показують, що виникнення захворювання співпадає з максимальною секрецією хоріального гонадотропіну, а припинення симптомів РГ відбувається на фоні зниження продукції цього гормону (Т.П. Бархатова, 1980; Folmer, 1964; A. Kaupilla, 1984; Г.М. Савельєва, В.І. Кулаков, 2000).

В останні роки усе більше значення в розвитку раннього гестозу надається порушенням імунної системи вагітної. Однак відомості про характер цих порушень неоднозначні, а іноді і суперечливі (Н.Н. Рожковська,1998; Л.В. Новікова, А.П. Марусов, 2000; С.В. Ширшев, 2005; І.А. Панова, Л.В. Посісева, 2005). Недосліджений цитокіновий профіль та показники макрофагально-фагоцитарної системи при ранньому гестозі. Отже, імунологічні аспекти РГ мають потребу в більш глибокому вивченні, уточненні характеру імунологічних порушень при цьому ускладненні вагітності, а розробка загальних принципів їх корекції є досить актуальною.

Проблема лікування РГ дотепер залишається актуальною, через недостатню ефективність існуючих методів, необхідність їх тривалого застосування, високий відсоток рецидивів блювоти після проведеного лікування, можливість тератогенного впливу на ембріон (плід), побічних дій на організм вагітної (О.П. Кірющенков, Г.М. Савельєва, 2001; Ю.С. Паращук, Л.Т. Кірічек, М.Г. Богдашкін, 2002).

Загальновідомі літературні дані вказують на те, що традиційна терапія не тільки не коректує імунологічні параметри, але і не в усіх випадках забезпечує потрібний клінічний ефект (К.Г. Кутоян, 1988; Н.О. Лялічкіна, 2001; Г.М.Савельєва, 2001). При цьому методи, спрямовані на регуляцію порушень імунного статусу, нечисленні (С.Є. Перепелиця, 1992; Д.І. Бенедіктов, 1996; Л.В. Новікова, 2000), що визначає необхідність розробки нових підходів до лікування цього ускладнення вагітності з урахуванням імунологічного компоненту у патогенезі розвитку РГ. Вищевикладене визначає актуальність проведення комплексних імунологічних досліджень, що включають широкий спектр тестів оцінки імунного статусу вагітних з РГ і з'ясування ролі імунологічного компоненту в патогенезі розвитку РГ та розробки доступного, безпечного імунокорегуючого методу лікування даного ускладнення вагітності.

Перспективним у цьому відношенні є біопрепарат кріоконсервованої селезінки (КС) - високоефективний біокоректор широкого спектра дії, який є природним депо біологічно-активних речовин і володіє специфічною і неспецифічною поліфармакологічною дією (В.І. Грищенко, О.С. Прокопюк, 1999). З селезінки виділено велику кількість біологічно активних речовин, на основі яких створений фармакологічний препарат - спленін, який достатньо ефективно використовувався для лікування РГ (В.П. Комісаренко, 1963). Заслуговує на увагу точка зору про здатність селезінки активувати Т-супресорну ланку імунітету (В.І. Говалло, 1987; М.Д. Тронько, 2000).

Біопрепарат КС виробляється за міжнародними стандартами якості, дозволений до клінічного застосування МОЗ України, 1999 р. На даний час уже є досвід успішного застосування препаратів селезінки у хворих з різною патологією: при анеміях різного генезу, захворюваннях печінки, легень, в онкологічних хворих, хірургічних хворих на гнійно-септичні ускладнення та ін. (В.І. Грищенко, 2000; Б.П. Сандомирський, С.Є. Гальченко, 2002; В.В. Бизов, 2004).

Вищевикладене визначає перспективність використання біопрепарату КС у складі комплексної терапії раннього гестозу вагітних.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету в межах комплексної науково-дослідної державної програми “Нові підходи до профілактики та лікування у перинатальній охороні плоду та при порушеннях репродуктивної функції” - (№ державної реєстрації 0104U002231). Автор самостійно виконував фрагменти роботи з вивчення імунологічного статусу і динаміки клінічних, імунологічних та біохімічних показників у вагітних з РГ під впливом комплексного лікування з використанням біопрепарату КС.

Мета роботи - визначення імунологічних факторів у патогенезі розвитку раннього гестозу вагітних та удосконалення методів лікування даного ускладнення вагітності, для поліпшення материнських і перинатальних показників.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Вивчити клініко-імунологічні особливості раннього гестозу вагітних і визначити їхнє значення в патогенезі захворювання.

2. Удосконалити терапію раннього гестозу з цілеспрямованим впливом на порушення імунного гомеостазу.

3. Порівняти вплив традиційної і комплексної терапії з використанням біопрепарату КС на стан цитокінового профілю, клітинного і гуморального імунітету, фактори неспецифічної резистентності організму у вагітних з раннім гестозом.

4. Порівняти вплив традиційної і комплексної терапії на стан вагітних, з визначенням біохімічних показників у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності і при ранньому гестозі, а також їх динаміку в процесі лікування.

5. Оцінити клінічну ефективність лікування РГ комплексним методом із застосуванням біопрепарату КС у порівнянні з традиційними методами терапії.

6. Вивчити вплив традиційної і комплексної терапії раннього гестозу на подальший перебіг вагітності, пологів, стан новонароджених у досліджуваних груп жінок.

Об'єкт дослідження: ранні гестози (блювота) вагітних.

Предмет дослідження: клінічні, імунологічні, біохімічні показники у вагітних з РГ, особливості перебігу захворювання, визначення ефективності використання біопрепарату КС для лікування даної патології.

Методи дослідження: у роботі використані клініко-лабораторні, імунологічні, біохімічні, ультразвукові та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження. Уперше на основі результатів комплексної оцінки імунного статусу цілеспрямовано досліджений цитокіновий профіль та його зв'язок з особливостями клітинного та гуморального імунітету і факторами неспецифічної резистентності організму у вагітних з РГ. З'ясовано роль імунологічного компоненту в патогенезі розвитку раннього гестозу.

Уперше для корекції імунологічних і біохімічних порушень, а також профілактики рецидиву захворювання в комплексному лікуванні РГ застосований біопрепарат КС. На підставі аналізу клінічних змін, імунологічних та біохімічних показників доведено, що використання біопрепарату КС позитивно впливає на клінічний перебіг вагітності, дозволяє нормалізувати водно-електролітний баланс, відновити порушений клітинний та тканинний гомеостаз, значно підвищити ефективність терапії даної патології і створити сприятливі умови для подальшого перебігу вагітності, росту та розвитку плоду. На підставі проведених досліджень встановлена висока ефективність запропонованого методу лікування РГ.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований об'єм та спектр імунологічних тестів разом з даними клініко-лабораторних досліджень дозволили отримати більш повну й об'єктивну інформацію про особливості розвитку РГ вагітних та роль імунологічного компоненту в патогенезі захворювання. Отримані дані, дозволили намітити нові підходи до проведення лікувальних заходів, з урахуванням імунологічного статусу вагітних. Розроблений принципово новий, патогенетично обґрунтований метод лікування РГ з використанням біопрепарату КС.

За результатами вивчення клінічних, імунологічних та біохімічних показників, а також при оцінці подальшого перебігу вагітності, пологів, оцінки стану новонароджених доведена його більша ефективність у порівнянні з традиційною терапією.

Використання в комплексній терапії РГ біопрепарату КС сприяє більш сприятливому перебігу вагітності. Це характеризується зменшенням частоти рецидивів блювоти, ускладнень гестаційного процесу, дозволяє поліпшити перинатальні показники, а також сприяє нормалізації виявлених імунологічних порушень раніше - уже на 7-й день від початку терапії. Запропонований метод дозволив скоротити строки перебування вагітних у стаціонарі, зменшити кількість випадків переривання вагітності за медичними показниками, скоротити час непрацездатності жінок.

Розроблений метод лікування раннього гестозу вагітних впроваджений у практику ведення вагітних з РГ у гінекологічних відділеннях пологових будинків №1 та №5, м. Харкова, ЦРЛ м. Краснограду, Зачепилівській ЦРЛ, Кегичівській ЦРЛ Харківської області. Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в педагогічному процесі на кафедрі акушерства і гінекології №1 Харківського державного медичного університету та Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення і результати, що виносяться на захист, отримані дисертантом особисто. Самостійно визначені тема, напрямок досліджень, мета і завдання, підібрані групи досліджуваних жінок. Проведена первинна обробка та статистичний аналіз клініко-лабораторних, імунологічних, біохімічних досліджень, дисертантом написані всі розділи роботи, сформульовані висновки. Автором самостійно обґрунтовані практичні рекомендації, впроваджений у практику новий метод лікування раннього гестозу вагітних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені й обговорені на науково-практичній конференції „Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології” (Харків, 2003); на засіданні Харківського наукового медичного товариства (2005), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і фахівців “Від фундаментальних досліджень до медичної практики” (Харків, 2005), на конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми і досягнення кріобіології та кріомедицини” (Харків, 2005), на сумісному засіданні співробітників кафедр акушерства та гінекології №1 і №2 Харківського державного медичного університету (2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 праць; 5 з яких у журналах, зареєстрованих ВАК України; 2 - у збірниках наукових праць, 3 - у збірниках тез доповідей науково-практичних конференцій, 1 патент.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках друкованого тексту й складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, що нараховує 202 вітчизняних і 67 закордонних авторів (обсяг - 25 сторінок). Робота ілюстрована 25 таблицями і 2 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети обстежено 120 жінок з одноплідною вагітністю у строках гестації від 5 до 14 тижнів. З них 40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності - I група (контроль). Основна група - 80 вагітних із середньотяжким та тяжким ступенем РГ, які в залежності від способу лікування були поділені на дві клінічні групи: 40 вагітних з РГ, які отримали традиційне лікування РГ (II група) та 40 вагітних, яким проводили комплексне лікування - традиційна терапія і використання біопрепарату КС (III група).

При цьому II і III групи вагітних з РГ були однорідними за віком, скаргами, даними анамнезу, вихідними даними клінічного та лабораторного обстежень.

Традиційну терапію проводили по загальноприйнятій методиці: лікувально-оздоровчий режим, часте дрібне харчування, боротьба з обезводненням та ацидозом. Назначались протиблювотні, седативні препарати, проводилась дезінтоксикаційна, десенсибілізуюча, метаболічна, вітамінотерапія.

Крім того, у лікуванні вагітних III групи застосовували біопрепарат КС, який вводили вагітним з РГ підшкірно у верхньо-зовнішній квадрант сідниці, одноразово.

Критерієм відбору в основну групу були скарги на нудоту, блювоту більше 5 разів на добу, зниження маси тіла більше 3 кг за 1-2 тижні, а також ацетонурія у жінок при вагітності від 5 до 14 тижнів.

Обстеження вагітних проводилося комплексно, сумлінно вивчено анамнестичні дані (спадковість, перенесені захворювання, менструальна функція, паритет). Вивчалися суб'єктивні та об'єктивні дані: скарги, плин вагітності, анамнез життя та хвороби, об'єктивний стан, діяльність органів та систем, гінекологічний статус.

Клініко-лабораторне обстеження вагітних проводилося за загальновизнаними правилами. Проводилося дослідження стану внутрішньоутробного ембріону (плоду) шляхом УЗ сканування. Крім того проводились імунологічні методи дослідження.

Для порівняння використовувались нормативні показники, отримані у жінок з фізіологічним перебігом вагітності в аналогічні строки - I група.

Програма імунологічних досліджень включала вивчення показників клітинного та гуморального імунітету, факторів неспецифічної резистентності організму та цитокінового профілю у вагітних до лікування, на 7-й та на 14-й день після початку лікування. Імунологічний статус оцінювали за основними популяціями й субпопуляціями лімфоцитів Т- і В-систем імунітету шляхом фарбування клітин в імунофлуоресцентному тесті, використовуючи моноклональні антитіла до структур мембран CD3⁺ (загальні Т-лімфоцити), CD4⁺ (Т-хелпери), CD8⁺ (Т-супресори), CD16⁺ (ПK-клітини), CD19⁺ (В-клітини), що були отримані в імунологічній компанії ТОВ „Сорбент” (м. Москва). Імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували як відношення відносної кількості CD4⁺ до відносного вмісту CD8⁺ - лімфоцитів.

Із показників гуморального імунітету визначали в периферійній крові концентрацію IgA, IgG, IgM методом радіальної імунодифузії за Mancini (1965). Рівень ЦІК у сироватці крові визначали методом преципітації в розчині поліетиленгліколю.

Фагоцитарна активність встановлювалася за допомогою показників фагоцитарного індексу (відсоток фагоцитуючих нейтрофілів на 100 нейтрофілів) і фагоцитарного числа (середня кількість коків у клітині), ІЗФ розраховували як відношення коків, які були перетравлені, до коків, які були поглинені.

Концентрації цитокінів ІЛ-2, ІЛ-10, ФНО-б визначали методом імуноферментного аналізу наборами фірми “Протеїновий контур”(Санкт-Петербург).

Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом варіаційної статистики з обчисленням середніх величин і помилок (M±m), критерію Ст'юдента та показника вірогідності (p), виконаних за допомогою пакету Microsoft-Excel 2000 для Windows.

Результати дослідження та їх обговорення. Строк вагітності при якому жінки надходили до стаціонару і було розпочато лікування, коливався від 5 до 14 тижнів і в середньому склав у II групі 8,5±0,7 тижнів, у III групі - 8,7±0,8 тижнів.

За даними імунологічного дослідження були виявлені виражені зміни в імунному статусі у вагітних з РГ порівняно з фізіологічним перебігом вагітності.

Вивчення показників Т-системи імунітету дозволило виявити виражені зміни в клітинній ланці імунітету у вагітних з РГ (табл. 1). При оцінці субпопуляційного складу Т-клітин, звертає на себе увагу, достовірне (р<0,05) зниження вмісту клітин Т-супресорного ряду - СD8⁺ і збільшення Т-хелперів - СD4⁺, а за рахунок цього достовірне (р<0,05) збільшення ІРІ, у порівнянні з контролем. Даний факт пояснюється, перерозподілом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів з перевагою хелперного ряду клітин у периферичній крові вагітних з РГ. Серед інших змін слід зазначити, що у вагітних з РГ вірогідно (р<0,05) зросла концентрація природних кілерів - СD16⁺, а також значно підвищилась концентрація В-лімфоцитів - СD19⁺.

При вивченні функціональної активності Т-лімфоцитів у вагітних з РГ відзначалося достовірне (р<0,05) посилення їх бласттрансформуючої здатності на ФГА, на фоні достовірного збільшення рівня спонтанної бласттрансформації (табл. 1).

Дисбаланс у гуморальній ланці імунітету у вагітних з РГ знайшов відображення в достовірному (р<0,05), порівняно зі здоровими вагітними, підвищенні рівня ЦІК, відзначається підвищення вмісту і найбільш патогенної фракції - дрібно- та середньомолекулярної, який збільшувався в 1,9 рази у вагітних з РГ. При аналізі вмісту концентрації різних класів імуноглобулінів, було відзначено достовірне (р<0,05) збільшення IgA та IgG у вагітних з РГ порівняно з вагітними контрольної групи, концентрація IgM залишалася на рівні фізіологічної вагітності (табл. 3).

Нами також була вивчена роль цитокінів у патогенезі раннього гестозу. Отримані результати свідчать про тісний зв'язок збільшення Т-хелперів, посилення їхньої активності в РБТЛ у крові вагітних з РГ і продукцією прозапальних цитокінів ІЛ-2 та ФНП-б, які достовірно (р<0,05) підвищені у вагітних з РГ. Супресорний фактор, ІЛ-10, у вагітних з РГ вірогідно (р<0,05) знижений, порівняно з контролем (табл. 4).

Значні зміни в системі макрофагально-фагоцитарних клітин відбуваються при РГ. Показники, що характеризують активність цієї системи, у вагітних з РГ достовірно (р<0,05) знижені: ФП знижений на 9%, ІЗФ - на 8%, ФІ - у 2 рази. У НСТ- тесті, визначали метаболічну здатність фагоцитів, яка знижена у 1,6 рази (табл. 5).

Після застосування різних методів терапії результати досліджень показали, що у всіх вагітних III групи після лікування набагато раніш відзначалася значна позитивна динаміка клінічної картини захворювання, яка полягала як у зменшенні скарг, так і в поліпшенні даних об'єктивного дослідження порівняно з вагітними II групи.

У 1 вагітної (2,5%) II групи на тлі деякого поліпшення стану відбувся мимовільний викидень, у 1 вагітної (2,5%) цієї ж групи під час лікування в стаціонарі було визначено погіршення стану. За бажанням жінки вагітність у неї була перервана у зв'язку з неефективністю лікування, чого не спостерігалося в III групі вагітних, де вагітність була збережена у 40 вагітних (100%). Тривалість перебування в стаціонарі вагітних II групи склала - 14,2±1,0; у III-й групі - 8,4±0,8 ліжко-днів.

У вагітних III групи, уже через 7 днів від початку комплексної терапії з використанням біопрепарату КС фактично всі показники Т-ланки імунітету досягли рівня фізіологічної вагітності (табл. 1).

На 7-й день від початку лікування спостерігалася нормалізація СD4⁺- та СD8⁺-лімфоцитів у вагітних III групи, в II групі на 7-й день лікування ці показники ще достовірно (р<0,05) відрізнялися від контролю, а на 14-й день майже нормалізувалися. Різноспрямований перерозподіл СD4⁺ та СD8⁺ - лімфоцитів супроводжувався поверненням до норми ІРІ у вагітних III групи на 7-й день - 0,95±0,09; у вагітних II групи на 14-й день від початку лікування - 1,01±0,09 (табл. 1, 2).

гестоз клітинний імунітет терапія

Таблиця 1

Показники клітинної ланки імунітету у вагітних з РГ на 7 день лікування

Показники	I група (n=40)	II группа (n=40)	III группа (n=40)
		До лікування	7 день лікування	До лікування	7 день лікування
ЛейкоцитиЧ109/л	6,2±0,45	7,5±0,461	7,2±0,6	7,8±0,51	6,6±0,322
Лімфоцити, % Ч109/л	25,5±0,85 1,61±0,16	28,0±0,91 2,1±0,181	27,1±1,3 1,95±0,14	28,4±1,11 2,21±0,21	25,9±1,2 1,71±0,142
СD3+-лімфоцити, % Ч109/л	49,8±0,95 0,8±0,06	52,6±0,951 1,1±0,041	52,2±1,1 1,01±0,051	53,6±1,61 1,18±0,051	51,0±1,3 0,87±0,042,3
СD4+-лімфоцити, % Ч109/л	22,5±1,6 0,18+0,02	31,0±1,91 0,34+0,031	29,1±1,71 0,29+0,021	31,7±1,91 0,37±0,031	24,6±1,42,3 0,21+0,032,3
СD8+-лімфоцити, % Ч109/л	27,3±1,4 0,22±0,03	21,2±1,31 0,23±0,03	22,9±1,01 0,23±0,02	21,6±1,31 0,25±0,03	26,0±1,12,3 0,23±0,04
ІРІ (CD4+/CD8+)	0,82±0,08	1,46±0,071	1,27±0,061,2	1,47±0,11	0,95±0,092,3
СD16+-лімфоцити, % Ч109/л	10,1±1,2 0,16±0,01	18,9±1,71 0,40±0,021	17,4±1,71 0,33±0,031	18,4±1,71 0,40±0,021	11,9±1,52,3 0,20±0,042,3
СD19+-лімфоцити, % Ч109/л	12,6±1,3 0,20±0‚02	20,1±1,71 0,42±0,031	17,0±1,11 0,33±0,031	19,6±1,71 0,43±0,021	13,8±1,22,3 0,24±0,032,3
РБТЛ спонт., імп/хв.	153±16	215±181	202±161	202±161	155±162,3
РБТЛ стим. ФГА, імп/хв.	3465±333	5205±3441	5040±3381	5125±3441	3565±3442,3
ІС РБТЛ на ФГА	22,6±0,85	25,2±0,851	25,0±0,81	25,4±1,01	23,1±1,1

Примітки:

¹ - достовірна різниця (р<0,05) щодо здорових;

² - достовірна різниця (р<0,05) між показниками в групах до й після лікування;

³ - достовірна різниця (р<0,05) між результатами традиційної терапії та комплексного лікування із застосуванням біопрепарату КС на певний день терапії.

Таблиця 2

Показники клітинної ланки імунітету у вагітних на 14 деньвід початку лікування

Показники	I група контроль (n=40)	II группа (n=40)	III группа (n=40)
		До лікування	14 день лікування	До лікування	14 день лікування
ЛейкоцитиЧ109/л	6,2±0,5	7,5±0,41	7,0±0,5	7,8±0,51	6,4±0,42
Лімфоцити, % Ч109/л	25,5±0,9 1,61±0,15	28,0±0,851 2,1±0,091	26,4±1,5 1,84±0,092	28,4±1,01 2,21±0,21	25,6±0,952 1,63±0,22
СD3+-лімфоцити, % Ч109/л	49,8±0,95 0,8±0,06	52,6±1,01 1,1±0,041	50,7±1,3 0,92±0,052	53,6±1,61 1,18±0,051	50,1±1,2 0,82±0,012
СD4+-лімфоцити, % Ч109/л	22,5±1,6 0,18+0,02	31,0±1,91 0,34+0,031	25,2±1,52 0,23+0,022	31,7±1,91 0,37±0,031	22,4±1,42 0,18+0,042
СD8+-лімфоцити, % Ч109/л	27,3±1,5 0,22±0,03	21,2±1,31 0,23±0,03	24,9±1,252 0,22±0,01	21,6±1,31 0,25±0,03	27,5±1,42 0,22±0,03
ІРІ (CD4+/CD8+)	0,82±0,08	1,46±0,21	1,01±0,092	1,47± 0,11	0,81±0,072
СD16+-лімфоцити, % Ч109/л	10,1±1,2 0,16±0,01	18,9±1,21 0,40±0,021	15,1±1,41,2 0,28±0,011,2	18,4±1,71 0,40±0,021	10,4±1,42,3 0,17±0,012,3
СD19+-лімфоцити, % Ч109/л	12,6±1,1 0,20±0‚02	20,1±1,71 0,42±0,021	15,8±1,11,2 0,29±0,011,2	19,6±1,71 0,43±0,021	12,1±1,22,3 0,20±0,032,3
РБТЛ спонт., імп/хв.	153±16	215±181	165±162	202±181	154±152
РБТЛ стим. ФГА, імп/хв.	3465±333	5205±3441	3880±3162	5125±3441	3550±3212
ІС РБТЛ на ФГА	22,6±0,95	25,4±0,71	23,5±0,622	25,4±1,01	22,8±0,812

Примітки:

¹ - достовірна різниця (р<0,05) щодо здорових;

² - достовірна різниця (р<0,05) між показниками в групах до й після лікування;

³ - достовірна різниця (р<0,05) між результатами традиційної терапії та комплексного лікування із застосуванням біопрепарату КС на певний день терапії.

До лікування, як власне і після традиційної терапії показники СD16⁺-лімфоцитів у вагітних II групи істотно не змінювалися і так і не досягли показників фізіологічної вагітності навіть на 14-й день лікування. Однак після застосування біопрепарату КС концентрація СD16⁺-лімфоцитів вірогідно (р<0,05) знизилася і досягла контролю вже на 7 день терапії. Комплексне лікування вагітних з РГ з використанням біопрепарату КС більш ефективно в порівнянні з традиційною терапією в плані відновлення функціональної активності Т-лімфоцитів у відповідь на ФГА: ІС РБТЛ на ФГА досяг рівня фізіологічної вагітності у жінок III групи вже на 7 день лікування, у вагітних II групи тільки на 14-й день терапії (табл. 1, 2).

Таким чином, використання біопрепарату КС нормалізує показники клітинної ланки імунітету вже на 7 день лікування, тоді як традиційні методи терапії тільки на 14 день лікування. Таку ж закономірність ми спостерігали і при вивченні гуморального імунітету у вагітних з РГ на фоні лікування (табл. 3).

При аналізі вмісту антитіл IgА та IgG у сироватці крові вагітних з РГ після лікування з використанням біопрепарату КС було встановлено, що концентрація цих імуноглобулінів відновилася до рівня фізіологічної вагітності вже на 7 день такого лікування, а при традиційній терапії тільки на 14 день (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка показників гуморального імунітету у обстежених вагітних

Групи	N	Ig M, г/л	Ig А, г/л	Ig G, г/л	ЦІК, г/л	Середньо- та дЦІК, г/л
I	40	1,14±0,08	1,61±0,035	17,51±1,2	2,34±0,46	1,90±0,18
II	До лікування	40	1,13±0,11	2,44±0,091	22,5±1,41	5,45±0,521	3,70±0,241
	7 день	40	1,12±0,08	1,71±0,031,2	18,7±1,7	4,62±0,51	3,24±0,211
	14 день	40	1,13±0,09	1,68±0,062	18,0±1,42	2,96±0,192	2,49±0,221,2
III	До лікування	40	1,16±0,12	2,46±0,091	22,9±1,61	5,40±0,511	3,59±0,231
	7 день	40	1,14±0,09	1,62±0,062	17,5±1,72	2,61±0,42,3	2,12±0,152,3
	14 день	40	1,15±0,05	1,61±0,062	17,0±1,52	2,38±0,22,3	1,94±0,102,3

Примітки:

¹ - достовірна різниця (р<0,05) щодо здорових;

² - достовірна різниця (р<0,05) між показниками в групах до й після лікування;

³ - достовірна різниця (р<0,05) між результатами традиційної терапії та комплексного лікування із застосуванням біопрепарату КС на певний день терапії.

Слід зазначити достовірне зниження і нормалізацію вмісту середньо- та дрібномолекулярних ЦІК уже на 7 день від початку комплексного лікування з використанням біопрепарату КС, чого не спостерігалося після проведення традиційної терапії. В II групі рівень середньо- та дрібномолекулярних ЦІК не нормалізувався і на 14-й день від початку лікування, тоді, як саме ці ЦІК є особливо токсичними.

Рівень ІЛ-10, нормалізувався також до 7 дня терапії з використанням біопрепарату КС і досяг концентрації фізіологічної вагітності. Оскільки цей цитокін, відомий як медіатор з вираженим імуносупресорним ефектом, виявляє здатність знижувати продукцію прозапальних цитокінів, то нормалізацію рівня його активності, що корелює з нормалізацією функцій імунокомпетентних клітин, можна вважати позитивним фактором для фізіологічного перебігу вагітності. У вагітних з РГ після традиційної терапії була відзначена лише тенденція до поліпшення цих показників.

Таблиця 4

Вміст цитокінів у сироватці крові обстежених вагітних на фоні лікування

Групи	n	ІЛ-2, пкг/мл	ІЛ-10, пкг/мл	ФНП-б, пкг/мл
I	40	23,7±2,1	76,8±5,2	6,0±0,7
II	До лікування	40	51,0±4,11	50,7±4,091	25,4±2,91
	7 день лікування	40	35,6±3,51,2	61,4±4,11,2	15,0±1,51,2
	14 день лікування	40	25,5±2,42	72,8±7,12	8,1±0,41,2
III	До лікування	40	50,7±3,91	50,3±4,61	26,5±2,21
	7 день лікування	40	25,1±2,02,3	75,9±5,92,3	7,2±0,72,3
	14 день лікування	40	22,4±2,02	76,3±6,52	6,9±0,42,3

Примітки:

¹ - достовірна різниця (р<0,05) щодо здорових;

² - достовірна різниця (р<0,05) між показниками в групах до й після лікування;

³ - достовірна різниця (р<0,05) між результатами традиційної терапії та комплексного лікування із застосуванням біопрепарату КС на певний день терапії.

Таблиця 5

Показники фагоцитозу у вагітних на фоні лікування

Групи	n	ФП, %	ІЗФ, %	ФІ	НСТ, %
I	40	68,0±2,0	43,6±1,6	4,8±0,3	10,1±0,57
II	До лікування	40	58,7±3,11	35,1±1,21	2,1±0,21	6,0±0,41
	7 день лікування	40	62,0±1,91	38,8±1,31	4,0±0,22	8,3±0,61,2
	14 день лікування	40	66,2±2,02	42,4±1,62	4,3±0,12	9,5±0,92
III	До лікування	40	58,1±3,21	35,6±1,11	2,4±0,21	6,2±0,41
	7 день лікування	40	68,2±3,72	44,2±1,72,3	4,4±0,32	10,0±0,592,3
	14 день лікування	40	68,8±3,62	44,1±1,82	4,5±0,32	10,2±1,22

¹ - достовірна різниця (р<0,05) щодо здорових;

² - достовірна різниця (р<0,05) між показниками в групах до й після лікування;

³ - достовірна різниця (р<0,05) між результатами традиційної терапії та комплексного лікування із застосуванням біопрепарату КС на певний день

Усі показники функціональної активності фагоцитозу у вагітних III групи вірогідно (р<0,05) нормалізувалися до рівня I групи вже через 7 днів після початку лікування. У вагітних II групи, такого ефекту досягти не вдавалося і показники фагоцитозу, нормалізувалися тільки до 14 дня терапії (табл. 5).

Таким чином, застосування біопрепарату КС у комплексі з традиційною терапією робить більш активний Т-супресорний вплив, активніше стабілізує показники фагоцитарної системи, знижує рівні ЦІК, нормалізує рівень цитокінового каскаду вже на 7 день лікування. Вплив традиційної терапії на зміну майже всіх показників імунного статусу у вагітних з РГ є ефективним до 14 дня лікування. Але, у результаті того, що багато показників імунокомпетентних клітин у частини вагітних з раннім гестозом не досягають рівня фізіологічної вагітності, можна думати це сприяє появі рецидиву захворювання, ускладненому перебігу вагітності та пологів. Фактично це підтверджується і результатами клінічного спостереження.

Використання біопрепарату КС у вагітних з РГ характеризується відновленням балансу субпопуляцій Т-лімфоцитів і їхньої функціональної активності. При цьому знижені показники збільшуються, а гіперактивні процеси окремих субпопуляцій Т-лімфоцитів нормалізуються. Отже, є підстави вважати, що додаткове антигенне стимулювання материнського організму біопрепаратом КС відновлює імунодепресивні властивості сироватки у вагітних з РГ. Біопрепарат КС виступає в даному випадку “навчальним” фактором, що стимулює ті властивості імунітету, що необхідні для фізіологічного перебігу вагітності.

Аналіз результатів дослідження біохімічного статусу у обстежених вагітних показав, що вміст загальної кількості білка в сироватці крові вагітних з РГ нижче від його кількості при нормальному перебігу вагітності. Після проведеного лікування різними способами спостерігалося достовірне (р<0,05) підвищення рівня загальної кількості білка в обох групах вагітних з РГ, однак у III групі, після проведеного лікування отримано кращі результати в порівнянні з II групою, що підтверджує ефективність запропонованого нами методу лікування РГ. В II групі жінок після проведеного лікування спостерігалося підвищення рівня загального білка з 63,8±1,8 до 68,6±1,5 г/л, в III групі вагітних рівень білка підвищився з 63,2±1,9 до 70,8±2,5 г/л. У I групі вміст загального білка в плазмі крові склав - 71,5±2,1 г/л.

У ході дослідження нами виявлено досить високий вміст сечовини та креатинину у вагітних з РГ до лікування, у порівнянні з вагітними контрольної групи. Після проведеного лікування достовірне (р<0,05) зниження вмісту креатинину відбулося в обох групах вагітних з раннім гестозом. У вагітних III групи, цей показник знизився з 75,4±2,6 до 54,2±1,9 мкмоль/л, (р<0,05). В II групі креатинин знизився з 74,6±2,8 до 59,4±1,7 мкмоль/л, (р<0,05), але ще вірогідно (р<0,05) відрізнявся від показника контрольної групи і показника III групи після лікування. У вагітних I групи креатинин у плазмі крові склав - 53,4±1,8 мкмоль/л.

Вміст сечовини після лікування також знизився в обох групах вагітних з РГ, але в більшому ступені це виражено у вагітних III клінічної групи, у якій сечовина знизилася з 4,46±0,23 до 3,15±0,16 ммоль/л, (р<0,05) у порівнянні з II групою, де сечовина знизилася з 4,42±0,24 до 3,63±0,17 ммоль/л, (р<0,05). У контрольній групі сечовина в плазмі крові склала - 3,12±0,18 ммоль/л.

Таблиця 6

Іонний склад крові у обстежених вагітних

Групи	n	Калій, ммоль/л	Натрій, ммоль/л	Кальцій, ммоль/л	Хлор, ммоль/л
I	40	4,8±0,18	144,5±1,4	2,49±0,14	101,6±2,2
II	До лікування	40	3,44±0,191	136,4±1,41	2,34±0,16	95,8±1,81
	Після лікування	40	4,2±0,16 1,2	141,2±1,62	2,39±0,18	97,6±1,9
III	До лікування	40	3,40±0,161	135,8±1,61	2,36±0,17	95,2±1,71
	Після лікування	40	4,7±0,142,3	143,4±1,82	2,48±0,19	101,2±2,22

Примітки:

¹ - достовірна різниця (р<0,05) щодо здорових;

² - достовірна різниця (р<0,05) між показниками в групах до й після лікування;

³ - достовірна різниця (р<0,05) між результатами традиційної терапії та комплексного лікування із застосуванням біопрепарату КС.

До лікування в групах вагітних з РГ рівні калію, натрію і хлору знаходилися на нижній границі норми. Після проведеного лікування різними способами спостерігалося підвищення рівнів електролітів в плазмі крові вагітних з РГ. Рівень калію підвищився в II групі з 3,44±0,19 до 4,2±0,16 ммоль/л (р<0,05), але ще вірогідно відрізнявся від показника в контрольній та III групі після лікування, у III групі з 3,40±0,16 до 4,7±0,14 ммоль/л (р<0,05) і вірогідно не відрізнявся від показника контролю. Підвищення рівня натрію в III групі вагітних після лікування також більш істотно, у II групі виражено менше (р<0,05). Рівень хлору після лікування в II групі підвищився невірогідно (р>0,05), а в III групі підвищився вірогідно (р<0,05).

При вивчені даних аналізів сечі до- і після лікування в групах вагітних, звертали увагу на виразність ацетонурії. Різко-позитивна реакція на ацетон до лікування відзначена у 25% (10) вагітних II групи і у 20% (8) III групи. У всіх вагітних I групи реакція сечі на ацетон була негативна. Після лікування різко-позитивна реакція сечі на ацетон не була виявлена ні в однієї жінки досліджуваних груп. Позитивна реакція сечі на ацетон до лікування виявлена в 50% (20) вагітних II групи, після лікування - у 7,5% (3) жінок, у III групі до лікування цей показник склав 60% (24), після лікування позитивної реакції сечі на ацетон не виявлено. Слабопозитивна реакція сечі на ацетон до лікування виявлена в 17,5% (7) вагітних II групи і в 15% (6) III групи. Після лікування, слабопозитивна реакція сечі на ацетон зберігалася в 15% (6) жінок II групи, тоді як у III групі цей показник склав 5% (2).

Таким чином, проведене лікування дозволило купірувати явища кетоацидозу у 100% вагітних III групи, у лікуванні яких використовувався біопрепарат КС і в 92,5% жінок II групи, лікування яких проводилося традиційними методами.

Перебіг і наслідки вагітностей було простежено у всіх обстежених нами вагітних. Загроза переривання вагітності спостерігалася у 20% вагітних у I групі; у II групі - 47,4%; в III групі - 25%. Рецидив РГ спостерігався у 7,9% вагітних II групи та у 2,5% вагітних III групи, гестоз другої половини вагітності виник у 2,5% вагітних I групи, у 13,2% II групи та у 5% III групи. Фетоплацентарна недостатність була виявлена у 15% вагітних I групи; у 31,2% II групи та у 15% III групи; анемія виявлена у 10% вагітних I групи, у 26,3% II групи та у 10% III групи.

Передчасні пологи виникли в I групі у 1 (2,5%), в II групі у 4 (10,5%) жінок, в III - у 2 (5%) жінок. Оперативне втручання (кесарів розтин) довелося застосовувати в I групі у 4 (10%) жінок, в II - у 7 (18,4%), в III - у 5 (12,5%) жінок. Слабкість пологової діяльності відзначалась у 2 (5%) жінок в I групі, у 6 (15,8%) в II групі, у 3 (7,5%) в III групі. Передчасне відходження навколоплідних вод відзначалося у 4 (10%) жінок в I групі, у 9 (23,7%) в II групі, у 5 (12,5%) жінок в III групі.

Оцінка стану новонароджених проводилась за шкалою Апгар при народженні і на 5-й хвилині і склала в середньому у новонароджених від жінок I групи - 7,9±0,3 та 8,9±0,4 бала, у новонароджених від жінок II групи - 6,9±0,3 та 7,8±0,2 бала, у новонароджених III групи - 7,6±0,3 та 8,6±0,3 бала.

При народженні дітей від матерів, які отримували традиційну терапію РГ, виявлено підвищення у 2 рази частоти неврологічних розладів, у порівнянні з дітьми від жінок які отримували комплексне лікування РГ з використанням біопрепарату КС та дітьми від жінок контрольної групи. Функціональних порушень діяльності ЦНС у новонароджених у вигляді синдромів гіперзбудження або пригнічення було більше у II групі вагітних. Ці порушення пов'язані перш за все з хронічною внутрішньоутробною гіпоксією плоду, яка ускладнювала перебіг вагітності у вагітних II групи у 3 рази частіше, у порівнянні з I та III групами.

В групі жінок, що одержували комплексне лікування РГ з використанням біопрепарату КС, післяпологовий період ускладнився у 1 (2,5%) породілі післяпологовим метроендометритом, у 1 (2,5%) породілі - лактостазом. У жінок, що одержали традиційну терапію РГ, відзначалася більша кількість ускладнень: у 3 (7,9%) породіль післяпологовий метроендометрит, у 2 (5,3%) породіль - лактостаз, у 1 (2,6%) - тазовий флебіт. У жінок I групи післяпологовий період протікав без ускладнень.

Аналіз перебігу вагітності в досліджуваних групах показав, що використання біопрепарату КС у комплексній терапії раннього гестозу дозволило в 3 рази зменшити частоту розвитку рецидиву РГ. У 2,5 рази рідше зустрічався гестоз другої половини вагітності, анемія вагітних. У 2 рази рідше спостерігалася загроза переривання вагітності, плацентарна недостатність, слабкість пологової діяльності.

Таким чином запропонований комплексний метод лікування РГ підвищує ефективність і знижує об'єм консервативної терапії, є на наш погляд оптимальним з погляду корекції імунологічних порушень, скорочує строки перебування вагітних у стаціонарі на 5-6 ліжко-днів, створює сприятливі умови для прогресування вагітності, дозволяє зберегти вагітність у 100% вагітних. Отримані дані демонструють позитивний вплив запропонованого методу лікування на подальший перебіг вагітності, ріст і розвиток плоду, результат пологів. Вищевикладені позитивні ефекти, а також відсутність у наших спостереженнях ускладнень, негативних впливів дозволяє нам рекомендувати біопрепарат КС до широкого застосування у комплексному лікуванні вагітних з раннім гестозом.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведена комплексна оцінка клініко-імунологічного статусу у вагітних з раннім гестозом, з'ясована роль імунологічного компоненту в патогенезі РГ, а також представлене патогенетичне обґрунтування нового більш ефективного, імунокорегуючого методу лікування раннього гестозу вагітних, який істотно поліпшує перебіг вагітності, пологів, перинатальні показники.

1. Ранній гестоз супроводжується вираженими імунологічними порушеннями, що мабуть свідчить про їхню істотну роль у патогенезі захворювання.

2. У загальному спектрі показників, що характеризують зміни імунного статусу при ранньому гестозі, найбільш інформативними є:

- підвищення в сироватці крові цитокінів з прозапальною активністю ІЛ-2 та ФНП-б і зниження вмісту протизапальних цитокінів;

- ослаблення супресорної активності лімфоцитів, кількісний перерозподіл субпопуляцій Т-лімфоцитів у бік Т-хелперів 1 типу, посилення їхньої функціональної активності в реакції БТЛ;

- збільшення кількості IgА та IgG, ЦІК; середньо- та дЦІК у 1,9 рази;

- послаблення активності системи фагоцитозу: ФП знижений на 9%, ІЗФ - на 8%, ФІ знижений у 2 рази, НСТ- тест у 1,6 рази.

Виявлені зміни диктують необхідність проведення імунокорегуючої терапії.

3. Застосування біопрепарату КС у сполученні з традиційною терапією робить більш виражений імуномодулюючий вплив, у порівнянні з використанням тільки загальноприйнятої методики, активніше стабілізує показники фагоцитарної системи, знижує рівні імуноглобулінів A та G, ЦІК, особливо найбільш патогенної середньо- та дрібномолекулярної фракції, що, говорить про послаблення цитотоксичної дії, нормалізує рівень цитокінового каскаду вже на 7 день лікування.

4. Використання біопрепарату КС у комплексі з традиційною терапією дозволяє нормалізувати функцію печінки та нирок у вагітних з РГ, нормалізувати порушений електролітний баланс, що виражається в підвищенні рівня калію, натрію, хлору і кальцію в крові. Інтенсивна ацетонурія купірується у 100% жінок на тлі проведення комплексного лікування і у 92,5% жінок після традиційної терапії.

5. Запропонований метод прискорив і підсилив позитивний ефект традиційної терапії, дозволив значно знизити дози медикаментозної терапії і скоротити строки перебування вагітних у стаціонарі на 5-6 ліжко-днів, зменшити частоту рецидивів блювоти у 3 рази, ускладнень гестаційного процесу у 2 рази, зберегти вагітність у 100% вагітних, поліпшити перинатальні показники. При цьому клінічне одужання вагітних супроводжується нормалізацією біохімічних і імунологічних показників.

6. Позитивна дія біопрепарату КС, очевидно, обумовлена впливом есенціальних тканинно специфічних регуляторних факторів, що призводять до підвищення дезінтоксикаційної функції печінки, активації синтезу білка і репаративних процесів, імунокорекції. Отримані дані дозволяють вважати доцільним і перспективним включення біопрепарату КС у комплексне лікування вагітних з раннім гестозом.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У схему обстеження вагітних з РГ, особливо при недостатньо ефективній терапії, рекомендується включати визначення показників імунологічного статусу, що включає показники клітинного і гуморального імунітету: CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺, CD16⁺, CD19⁺ - лімфоцитів, IgA і G, ЦІК середніх і малих розмірів, концентрації ІЛ-10, ФНП-б, показників фагоцитозу.

2. Вагітним з раннім гестозом, необхідне проведення комплексної медикаментозної терапії з використанням біопрепарату КС, що дає більш виражений позитивний клінічний ефект і супроводжується стійкою нормалізацією основних показників імунної системи, біохімічних показників.

3. Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати біопрепарат КС у комплексі лікувальних заходів РГ (блювоти) вагітних з метою зниження частоти рецидивів захворювання, акушерських та перинатальних ускладнень.

4. Біопрепарату КС вводять в умовах операційної у верхньо-зовнішній квадрант сідниці шляхом розрізу довжиною 3 см, формування підшкірної кишені, введення біопрепарату і наступного накладення окремих кетгутових швів на шкіру. Зверху рана покривається асептичною пов'язкою.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грищенко В.І., Кудревич І.О. Стан клітинної ланки імунітету та цитокінового профілю у вагітних з раннім гестозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №5. - С.67-70. (Автором зібрано матеріал, проведено аналіз даних, зроблені висновки).

2. Грищенко В.И., Кудревич И.А., Беляевская С.Ю. Результаты коррекции иммунологических показателей у беременных с ранним гестозом на фоне проведенной терапии // Врачебная практика. - 2005. - №5.- С.48-52. (Автором виконані клінічні спостереження, контроль ефективності лікувальних заходів, зроблені висновки).

3. Кудревич И.А. Новый подход к терапии раннего гестоза // Проблемы криобиологии. - 2005. - Том 15, №2. - С. 212-218.

4. Кудревич И.А. Состояние гуморального звена иммунитета и факторов неспецифической резистентности организма у беременных с ранним гестозом. // Медицина сегодня и завтра. - 2005.- №3. - С. 116-119.

5. Грищенко В.И., Кудревич И.А., Беляевская С.Ю. Ранний гестоз: современное решение проблемы // Проблемы криобиологии. - 2005. - Том 15, №3. - С.398-402. (Автор провів клінічне обстеження, здійснив статистичну обробку матеріалу, проаналізував результати, обґрунтував висновки).

6. Патент № 20040705561 UA, 4650, 7 A61K31/00, 47/00. Спосіб лікування раннього гестозу вагітних // В.І. Грищенко, І.О. Кудревич - Заявл. 8.07.2004; Опубл. 17.01.2005. - Бюл. №1. (Автором самостійно виконано клінічну частину роботи по опробуванню способу лікування).

7. Грищенко В.И., Кудревич И.А. Современные методы коррекции электролитного баланса у беременных с ранним гестозом // Збірник наукових праць. Асоціації акушерів-гінекологів України. -К.: Інтермед. - 2005. - С.103-106. (Автором виконані клінічні спостереження, зроблено висновки).

8. Грищенко В.И., Танько О.П., Кудревич И.А. Определение маркеров эндогенной интоксикации у беременных с ранним гестозом // Збірник наукових робіт „Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології”. - Харків, 2003. - С. 41-44. (Автор провів аналіз даних, обґрунтував висновки).

9. Кудревич И.А. Оценка цитокинового профиля при физиологически протекающей беременности и у беременных с ранним гестозом // Иммунология и аллергология. - К. - 2005. - №3. - С. 91.

10. Кудревич І.О. Визначення клінічних паралелей між ступенем тяжкості раннього гестозу і рівнем ендогенної інтоксикації організму вагітної. // Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. - Харків. - 2004. - С. 133-134.

11. Кудревич И.А. Оптимизация способов лечения раннего гестоза. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Від фундаментальних досліджень до медичної практики”. - Харків.-2005.- С.86-87.

АНОТАЦІЯ

Кудревич І.О. Особливості патогенезу та удосконалення методів лікування раннього гестозу вагітних. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню імунологічних факторів у патогенезі розвитку раннього гестозу, а також питанню лікування вагітних з раннім гестозом.

Дисертація включає результати комплексного клініко-лабораторного, інструментального обстеження 120 вагітних.

Уперше обґрунтована можливість і доцільність використання біопрепарату КС у комплексному лікуванні вагітних з раннім гестозом. Проведена клінічна апробація. Доведено, що біопрепарат КС стимулює Т-супресорні клітини, нормалізує клітинний та гуморальний імунітет, цитокіновий профіль, систему фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові, сприяє сприятливому перебігу вагітності, зниженню перинатальних втрат, рецидивів блювоти, ускладнень в пологах і післяпологовому періоді. Запропонований метод дозволив отримати більш виражений позитивний клінічний ефект, скоротити строки перебування вагітних у стаціонарі, зменшити інтенсивність медикаментозної терапії, а отже знизити сенсибілізацію організму матері та плоду, зменшити кількість випадків переривання вагітності за медичними показниками, скоротити час непрацездатності жінок.

Розроблено й впроваджено в практику новий метод комплексного лікування раннього гестозу. На підставі проведених досліджень встановлена висока ефективність запропонованого комплексного методу лікування РГ.

Ключові слова: ранній гестоз, біопрепарат кріоконсервованої селезінки, імунологічний статус.

Кудревич И.А. Особенности патогенеза и усовершенствование методов лечения раннего гестоза беременных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2006.

Ранний гестоз до настоящего времени остается одной из актуальных проблем современного акушерства. При этом до конца не выясненной проблемой является патогенез заболевания и возможные пути эффективной коррекции иммунологических и биохимических изменений при раннем гестозе. Проблема лечения раннего гестоза до настоящего времени остается актуальной, ввиду недостаточной эффективности существующих методов, высокого процента рецидивов рвоты после проведенного лечения, возможности тератогенного влияния на развивающийся плод.

Целью настоящей работы явилось определение иммунологических факторов в патогенезе раннего гестоза и усовершенствование методов лечения данного осложнения беременности, для улучшения материнских и перинатальных показателей.

Под наблюдением находились 120 женщин с одноплодной беременностью в сроках гестации от 5 до 14 недель. Из них - I группа (контрольная) - 40 женщин с физиологическим течением беременности. Основу исследования составили 80 беременных со среднетяжелой и тяжелой степенью РГ, которые для контроля за эффективностью проводимой терапии, в зависимости от способа лечения были разделены на две сопоставимые группы: II группу составили 40 беременных с РГ, которым проводилась традиционная терапия, III группу - 40 беременных с РГ, которым проводилась традиционная терапия РГ в сочетании с использованием биопрепарата КС.

У всех беременных с ранним гестозом была выявлена депрессия клеточного звена иммунитета, выраженный дисбаланс в гуморальном звене, изменения цитокинового профиля, а также значительные нарушения в системе фагоцитирующих нейтрофилов периферической крови. Установлено, что данная патология сопровождается рядом биохимических расстройств.

При анализе результатов лечения беременных с ранним гестозом обеих групп было установлено, что традиционная терапия, приводя к клиническому улучшению состояния беременных, не обеспечивает достаточной коррекции иммунологических и биохимических расстройств, что может быть причиной возникновения рецидивов и осложненного течения беременности и родов.

Впервые доказана клиническая и иммунокорригирующая эффективность использования биопрепарата селезенки в составе комплексной терапии беременных с ранним гестозом. Доказано, что биопрепарат КС стимулирует Т-супрессорные клетки, нормализует клеточный и гуморальный иммунитет, цитокиновый профиль, систему фагоцитирующих нейтрофилов периферической крови, способствует благоприятному течению беременности, снижению перинатальных потерь, рецидивов рвоты, осложнений в родах и в послеродовом периоде. Предложенный способ лечения позволил получить более выраженный положительный клинический эффект, способствует более быстрому, полному и стойкому выздоровлению беременных, позволил сократить время пребывания беременных в стационаре, уменьшить интенсивность медикаментозного воздействия, и, следовательно, сенсибилизацию организма матери, уменьшить количество случаев прерывания беременности по медицинским показаниям, сократить время нетрудоспособности женщин.