Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний простатит

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

УДК: 616.65-002-036.12-08-059-085.838

ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ

НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ

14.01.06 - урологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ДРАНОВСЬКИЙ АНДРІАН ЛЬВОВИЧ

Київ - 2006



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Боржієвський Цезар Кайтанович, професор кафедри урології, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пасєчніков Сергій Петрович, завідувач відділу запальних захворювань нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів, Інститут урології АМН України;

доктор медичних наук, професор Щербак Олександр Юрійович, професор кафедри урології, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра урології та оперативної нефрології, м.Одеса

Захист відбудеться "23" травня 2006 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 Інституту урології АМН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту урології АМН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-а.

Автореферат розісланий "19" квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Старцева Л.М.



АНОТАЦІЯ

Драновський А.Л. Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний простатит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 - урологія. Інститут урології АМН України, Київ, 2006. флуренізид бактеріальний простатит

Дисертацію присвячено покращенню лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах за рахунок застосування нового вітчизняного препарату флуренізиду.

В дисертації вивчено основні методи, які застосовуються для лікування хворих на хронічний простатит в санаторно-курортних умовах. Проведена порівняльна оцінка і визначено найбільш ефективний із методів лікування хворих на хронічний простатит. Запропонована можливість вибору раціонального методу метод лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах. Вивчено дію нового вітчизняного імунотропного препарату флуренізиду. Вивчена вартість та економічна ефективність окремих методів лікування хворих на хронічний простатит.

Ключові слова: простатит, лікування, вартість, економічна ефективність.



АННОТАЦИЯ

Драновский А.Л. Оптимизация комплексного лечения больных хроническим простатитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.06 - урология. Институт урологии АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена улучшению лечения больных хроническим бактериальным простатитом в санаторно-курортных условиях с помощью препарата флуренизида.

Основу данной работы составлял анализ результатов обследования 109 больных хроническим бактериальным простатитом, из которых 90 проходили лечение в санатории „Каштан” г. Трускавец, а 19 - лечились в урологическом отделении Львовской областной клинической больницы и составляли контрольную группу. Больные, которые проходили санаторно-курортное лечение в санатории „Каштан” г. Трускавец были разделены на три группы с целью сравнения эффективности различных методов лечения. Больные первой группы получали только санаторно-курортное лечение, которое включало в себя питьевой приём минеральной воды „Нафтуся” из расчета 12-13 мл/кг массы тела в сутки, что в среднем составляет 200-250 мл трижды в день; грязевые ректальные тампоны и аппликации озокерита в виде „трусов” при температуре 42-45єС на протяжении 20-30 минут; микроклизмы с ромашкой; минеральные или жемчужные ванны; лечебную физкультуру, подводный душ массаж, массаж предстательной железы; физиотерапевтические процедуры (УВЧ, лазеротерапию). Для лечения второй группы больных, кроме санаторно-курортных факторов, применяли антибактериальную терапию с использованием препаратов фторхинолонового ряда (норфлоксацин, ципрофлоксацин, ципробай). Третья группа больных параллельно с санаторно-курортным лечением принимала оригинальный синтетический препарат флуренизид в виде таблеток (по одной таблетке (0,15 г) три раза в день) и в виде микроклизм (2 % флуренизид в 30 % димексиде).

Четвёртая группа больных лечилась во Львовской областной клинической больнице при помощи препарата флуренизид и микроклизм с флумексидом. Кроме того, этой группе больных проводили массаж предстательной железы.

Эффективность лечения оценивали по степени снижения воспалительного процесса в секрете предстательной железы, уменьшению жалоб, регрессии симптомов, которые характерны для данного заболевания, а также по состоянию иммунной системы.

В диссертации изучены основные методы, которые используются для лечения больных хроническим простатитом в санаторно-курортных условиях. Проведена сравнительная оценка и определён наиболее эффективный из методов лечения больных хроническим простатитом. Разработан оптимальный метод лечения больных хроническим простатитом в санаторно-курортных условиях. Изучено влияние и впервые использован новый отечественный антибактериальный, иммунотропный препарат флуренизид в комплексном санаторно-курортном лечении больных хроническим простатитом. Были доказаны эффективность и преимущества нового метода комплексного лечения больных хроническим простатитом с использованием флуренизида в санаторно-курортных условиях. Изучена стоимость и экономическая эффективность отдельных методов лечения больных хроническим простатитом.

Результаты сравнения стоимости лечения больных, которые лечились в санаторно-курортных условиях Трускавца, показали, что наиболее низкой среди этих групп была стоимость самого реабилитационного санаторно-курортного лечения. Стоимость санаторно-курортного лечения с использованием антибиотиков и санаторно-курортного лечения с использованием флуренизида почти не отличались одна от другой. Следует отметить, что стоимость лечения больных во Львовской областной клинической больнице была в два рази меньшей, по сравнению со стоимостью санаторно-курортного лечения с использованием флуренизида. Этот факт связан с более низкой заработной платой врачей-урологов, среднего и младшего медицинского персонала, меньшими материально-техническими затратами, меньшей продолжительностью лечения.

В то же время нельзя не учитывать тот факт, что такие показатели качества и эффективности лечения, как восстановление полноценной трудовой деятельности, быстрый период социальной адаптации, нормализация клинико-лабораторных показателей наступали значительно раньше у тех больных, которые получали комплексное санаторно-курортное лечение и препарат флуренизид.

Все вышесказанное свидетельствует о высокой медицинской, социальной и экономической эффективности, подтверждает целесообразность и преимущества санаторно-курортной реабилитации больных хроническим бактериальным простатитом с использованием флуренизида.

Ключевые слова: простатит, лечение, стоимость, экономическая эффективность.



ANNOTATION

A. Dranovsky. Optimization of the complex treatment of patients with chronic prostatitis. - Manuscript.

Thesis for obtaining a Ph. D. degree in specialty 14.01.06 - Urology. Institute of Urology of AMS of Ukraine, Kiev, 2006.

Thesis is dedicated to the improvement of treatment and development of the optimal method of treatment of patients with chronic prostatitis in sanatoria and health resorts.

The main methods of treatment of patients with chronic prostatitis in sanatoria and health resorts are studied in the thesis. Their comparative evaluation was made and the most effective method of treatment of patients with chronic prostatitis was established. The most optimal method of treatment of patients with chronic prostatitis in sanatoria and health resorts was found. Influence of new domestic antibacterial and immunotrope drug flurenizid was studied. Cost and economic efficiency of some methods of treatment of patients with chronic prostatitis were studied.

Key words: prostatitis, treatment, cost, economic efficiency.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічний простатит продовжує залишатись важливою проблемою в урології, що й обумовлює актуальність вирішення різних її аспектів. В контексті зазначеного підкреслимо, що поширеність патології, за даними різних авторів, складає 11-58 % чоловічого населення популяції [І.І.Горпинченко, 2005; Ю.М.Гурженко, 2005; О.В.Люлько, В.П.Стусь, 2005; Chin N.X., Della-Latta P., Whitten S. et al., 1994; Дж. Куртис Никель, Тимоти Мун, 2005]. При цьому близько 80 % хворих на хронічний простатит становлять пацієнти віком від 21 до 50 років, тобто чоловіки репродуктивного та активно працездатного періоду життя.

В амбулаторній урологічній практиці найбільш поширеною патологією серед причин звертань чоловіків молодших 50 років є простатит [О.Р.Зиганшин, 1997; И.А.Гаврилюк, 1998; І.І.Горпинченко, Ю.Н.Гурженко, 2005; Дж. Куртис Никель, Тимоти Мун, 2005]. Адже хронічний простатит, крім притаманних йому симптомів, може викликати розвиток таких серйозних ускладнень, як імпотенція, безпліддя, невроз, запалення сечостатевих органів, тощо. Значення проблеми підсилюється ще й тим, що сучасні соціальні та економічні умови громадського життя і праці сприяють зростанню захворюваності на цю патологію. Забруднення навколишнього середовища, лібералізація сексуальної моралі на фоні процесів акселерації та інших факторів призводять до збільшення кількості хворих на хронічний простатит, при цьому ускладнюється перебіг та погіршуються наслідки захворювання.

Поліетіологічність, складність патогенезу, значна поширеність, тривалий перебіг, тяжкий характер основних клінічних проявів і необхідність, у зв'язку з цим, частого звертання за допомогою до лікаря, роблять хронічний простатит не лише медичною, але й соціальною проблемою, ставлять його в ряд складних проблем сучасної урології, диктують необхідність постійного вивчення його різновидів, особливостей перебігу та лікування [М.І.Бойко, 1995; И.А.Волчегорский и соавт., 1997; А.Р.Гуськов и соавт., 1997; А.А.Кобелев, 1997; А.В.Мартыненко, 1997; В.А.Мохорт и соавт., 1998; В.Д.Байло і О.В.Байло, 1998]. Останній аспект виділяється поміж інших своєю вирішальною значимістю.

При усій різноманітності та зростаючій з роками кількості існуючих на даний час методів та засобів лікування хворих на хронічний простатит (як медикаментозних, так і немедикаментозних, в тому числі санаторно-курортного лікування), запропонованих різними авторами протягом останніх років (А.Ф.Возианов, Ю.С.Кривошеин, С.П.Пасечников, 1990; О.Л.Тиктинский, С.Н.Калинина, 1994; О.Б.Лоран и соавт., 1997; Г.Ф.Дубивко, И.Ф.Баязитов, 1998; А.Р.Гуськов и соавт., 1998; І.І.Горпинченко і співавт., 1999; А.Р.Гуськов, 1999; M.Mene et al., 1997), його результати не задовільняють ні лікарів, ні пацієнтів.

В зв'язку з цим вивчення ефективності препаратів різних груп залишається перспективним напрямком в удосконаленні надання спеціалізованої допомоги зазначеній категорії хворих. Тому з появою у 2000 р. нового вітчизняного препарату "Флуренізид" (№ реєстрації Р.10.00/02433 від 12.10.2000 р.) із антибактеріальними та імунотропними властивостями, які підтверджено за позитивними результатами застосування його при лікуванні, зокрема, хронічного пієлонефриту (О.В.Гевко, 2000, 2001, 2002, 2003) та урогенітальних хламідіозах (В.І.Пирогова, 1995) цілком природнім є проведення спеціального дослідження, спрямованого на вивчення ефективності цього препарату при лікуванні хронічного простатиту.

Відомо, що ефективність використання різних препаратів підсилюється переважно у разі комплексного їх застосування. Найбільш сприятливим при цьому визнано природні фактори в санаторно-курортних умовах.

Вищевикладене аргументує вибір направлення данного дослідження і визначає його мету.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи, яка виконувалась у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького і була затверджена МОЗ України, номер державної реєстрації 0100U002259. Дисертант був співвиконавцем НДР. Брав безпосередню участь в підборі та обробці клінічного матеріалу, аналізі та узагальненні отриманих даних, розрахунку вартості різних методів лікування хворих на хронічний простатит в умовах курорту, а також підготовці окремих розділів, формуванні висновків, наукових положень, практичних рекомендацій.

Мета дослідження. Покращити ефективність лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах шляхом науково обгрунтованого застосування нового вітчизняного препарату флуренізиду.

Задачі дослідження передбачали:

1. Вивчити клініко-лабораторні показники до та після лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах традиційними методами та з використанням флуренізиду.

2. Дослідити стан імунної системи до та після лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах традиційними методами та з використанням флуренізиду.

3. Вивчити спектр збудників хронічного бактеріального простатиту та провести порівняльний аналіз бактеріологічної ефективності різних методів лікування.

4. Визначити економічну ефективність окремих методів лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит.

5. Провести порівняльний аналіз результатів окремих методів лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит та обгрунтувати індивідуальний підхід до вибору оптимального з них.

Об''єкт дослідження: хворі на хронічний бактеріальний простатит.

Предмет дослідження: ефективність різних видів лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах.

Методи дослідження: бібліосемантичний та структурно-логічний аналізи використані для вивчення стану проблеми і визначення шляхів підвищення якості надання допомоги хворим на хронічний бактеріальний простатит. Епідеміологічний метод використаний на етапі організації дослідження, створення його програми, обгрунтування виду спостереження, вибору критеріїв оцінки результатів. Статистичний - для визначення обсягу вибіркової сукупності, достовірності отриманих даних, ефективності застосованих засобів лікування. До складу методів обстеження увійшли загальноприйняті клінічні, лабораторні, інструментальні. Аналітико-синтетичний та порівняльний аналізи - при оцінці отриманих даних, формуванні висновків, наукових положень та практичних рекомендацій.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлені особливості ефективності лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах в залежності від методів лікування.

Вперше обгрунтована можливість застосування нового вітчизняного препарату "Флуренізид" і доведена його роль в підвищенні ефективності лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит.

Доведено, що комплексне лікування хронічного бактеріального простатиту, яке включає застосування санаторно-курортних факторів та нового вітчизняного препарату "Флуренізид", покращує його ефективність.

Виявлені особливості економічних витрат при різних методах лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит, в тому числі в санаторно-курортних умовах.

Встановлені переваги та недоліки кожного з використаних методів лікування хронічного бактеріального простатиту дають можливість оптимального їх вибору в індивідуальному плані.

Практичне значення одержаних результатів.

Встановлена ефективність застосування нового вітчизняного препарату флуренізиду в лікуванні хворих на хронічний бактеріальний простатит обгрунтовує його використання в широкій практиці.

Об'єктивно (за клініко-лабораторними, імунологічними, мікробіологічними показниками) підтверджено значення санаторно-курортного фактору в лікуванні хворих на хронічний бактеріальний простатит, що дозволяє широко пропагувати та рекламувати його використання серед зазначеного контингенту чоловіків.

Запропонована можливість вибору раціонального в медико-соціальному та економічному аспектах методу лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в умовах курорту.

Використана система показників ефективності (коефіцієнт ефективності, індекс ефективності) дозволяє інтегрально оцінити результативність лікувальних заходів і забезпечити уніфікований підхід до порівняння окремих з них.

Використання економіко-математичної моделі дозволяє визначити вартість лікування окремими методами хворих з різними нозологічними формами в лікувальних закладах різного типу, а порівняльний аналіз даних виявляє резерви підвищення якості надання спеціалізованої допомоги.

Особистий внесок здобувача. Ідея дисертаційної роботи запропонована науковим керівником. Автором персонально проаналізована література з досліджуваної проблеми, проведено глибокий інформаційний пошук. Разом із науковим керівником проф. Ц.К.Боржієвським сформульовані мета і завдання дисертації, обговорені результати проведених досліджень, сформульовані висновки. Автор самостійно провів обстеження і комплексне санаторно-курортне лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит, застосовуючи антибіотики та новий оригінальний вітчизняний антибактеріальний препарат флуренізид з імунотропними властивостями. Брав участь у лікуванні групи хворих на хронічний простатит (19 чоловіків), які не отримували санаторно-курортного лікування, а лікувались у Львівській обласній клінічній лікарні за допомогою флуренізиду. Визначення показників імунологічного статусу хворих на хронічний бактеріальний простатит проводилось спільно з фахівцями відділу імунології (зав.відділом - к.мед.н. Петрух А.В.) Львівської спеціалізованої дитячої лікарні № 2 та спільно з фахівцями відповідного профілю санаторію "Каштан" курорту Трускавець. Первинна обробка одержаних результатів дослідження, написання огляду літератури, розділів особистих досліджень, заключення - автором виконано самостійно. Розрахунки вартості та економічної ефективності окремих методів лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах виконані автором також самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і матеріали роботи викладені в доповідях на:

- засіданнях Львівського обласного наукового товариства урологів (2000, 2001 рр.);

- обласних семінарах урологів Львівської області (2000, 2001 рр.);

- конференціях лікарів-урологів, які проходили передатестаційні курси і тематичне удосконалення при Львівському державному медичному університеті (2000, 2002 рр.).

Дисертаційна робота обговорена на засіданні кафедри урології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (2004 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 7 - в наукових фахових виданнях ВАК України, отримано 1 деклараційний патент на винахід.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота написана державною мовою і викладена на 164 сторінках. Складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методів дослідження, чотирьох розділів з описом власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 1 рисунком та 44 таблицями, містить 10 формул, має 1 додаток А. Бібліографічний покажчик включає 175 джерел, серед яких 147 авторів України і СНД.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Відповідно до мети дослідження розроблена його методологія та програма, яка забезпечувала вирішення усіх поставлених в роботі завдань.

Виходячи з мети дослідження, суть якої полягає в покращенні ефективності лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит за рахунок поліпшення якості надання спеціалізованої допомоги в умовах санаторно-курортного лікування, будувалась його гіпотеза. Замітимо, що при цьому дотримувались критеріїв якості медичної допомоги. За даними ВООЗ, це є адекватність, економічність, сучасність технологій. На сьогодні відомий позитивний вплив санаторно-курортного фактору на результати лікування хворих із запальними хворобами сечостатевої системи. Існують й різні схеми антибактеріальної терапії з аналізами даних щодо ступеню їх ефективності. Доведені місце, роль та значення імуномодулюючих препаратів в лікуванні хворих на хронічний бактеріальний простатит. Проте, відсутність робіт з порівняльним аналізом окремих варіантів лікування із застосуванням природних факторів в аспекті взаємозв'язку якості та ефективності обумовила необхідність проведення даного дослідження.

Особливістю дослідження, його відмінною рисою є застосування при лікуванні зазначеної категорії хворих нового антимікробного препарату вітчизняного виробництва - флуренізиду (Київський вітамінний завод), який на практиці зарекомендував себе як імуномодулятор. Останній факт став передумовою до вивчення ефективності його використання при лікуванні хронічного антибактеріального простатиту в комплексі із природними факторами. Крім того, і в доповнення до вищесказаного актуальним на теперішній час є розрахункові дані стосовно вартості різних варіантів моно- та комбінованого лікування. Це показує наскільки якість, ефективність та витрати на лікування корелюють між собою, розширює можливості вибору оптимального з них в кожному конкретному випадку.

Базою дослідження був клінічний санаторій "Каштан" (м.Трускавець) та Львівська обласна клінічна лікарня. Строки проведення дослідження в цілому становили: 2000-2005 роки. Робота базується на даних обстеження, лікування 109 хворих на хронічний бактеріальний простатит. Чисельність вибірки розрахована за класичною методикою. Основою для цього служило ретроспективне вивчення (2000-2002 рр.), яке дало можливість встановити питому вагу хворих на хронічний бактеріальний простатит серед контингенту, що перебував на санаторно-курортному лікуванні, повікову їх структуру, особливості розподілу за тривалістю захворювання та швидкістю сечовипускання. Ці три ознаки були основними параметрами при формуванні вибіркової групи дослідження.

Згідно принципам вибіркового методу спостереження типові риси генеральної сукупності повинні зберігатись як в загальній вибірковій групі, так і в її підгрупах, які виділені для розв'язання окремих завдань та досягнення мети в цілому.

Щоб підтвердити чи спростувати вагомість санаторно-курортного фактору при лікуванні хворих на хронічний бактеріальний простатит із 109 пацієнтів 90 отримували допомогу в цих умовах, перебуваючи в санаторії "Каштан". Решта - 19 хворих лікувались у Львівській обласній лікарні і склали своєрідну групу контролю. Більше того, виходячи із існування різних варіантів комплексної терапії і необхідності вибору оптимального, здатного забезпечити якість та ефективність лікування даної патології, подальший розподіл хворих на клінічні підгрупи відбувався за факторіальними ознаками. Так, 1 група хворих в кількості 30 чоловік отримувала лише природні засоби лікування в умовах курорту; II-а група - 28 чоловік додатково до природніх засобів одержувала антибактеріальну терапію, III-я група, до складу якої увійшло 32 пацієнти, разом із природними засобами отримувала препарат флуренізид. До IY групи увійшло, як відмічалось, 19 хворих, які лікувались флуренізидом у Львівській обласній лікарні.

Наведемо схеми лікування. Так, санаторно-курортне лікування включало в себе питний прийом мінеральної води "Нафтуся" з розрахунку 12-13 мл/кг маси тіла на добу, що в середньому становило 200-250 мл, тричі на день; грязеві ректальні тампони та аплікації озокериту у вигляді "трусів" температурою 42-45^о С протягом 20-30 хвилин; мікроклізми з ромашкою; мінеральні або перлинні ванни; лікувальну фізкультуру, підводний душ-масаж, масаж передміхурової залози; фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, лазеротерапію). При антибактеріальній терапії використовувались препарати фторхінолонового ряду (норфлоксацин, ципрофлоксацин, ципробай). Оригінальний синтетичний препарат флуренізид призначався у вигляді таблеток (по одній таблетці 0,15 г три рази на день) та у вигляді мікроклізм (2 % флуренізид у 30 % димексиді).

70,0+8,4 %, 78,6+7,8 %, 78,1+7,3 % та 84,2+8,4 % відповідно в I, II, III групах. Серед усіх груп спостереження питома вага вікової групи 40-49 років вірогідно виділяється серед інших. Не відрізнялись групи розподілу й за тривалістю захворювання.

Більшість із тих, хто отримував санаторно-курортне лікування, хворіли на хронічний бактеріальний простатит 4-9 років. Ідентичність груп спостереження демонструють й показники середньої об'ємної швидкості сечовипускання хворих, що не мають достовірних відмінностей між собою і складають по групах: I - 12,1+0,3 мл/сек, II - 12,2+0,4 мл/сек, III - 12,3+0,4 мл/сек, IY - 11,9+0,3 мл/сек.

Для оцінки стану хворих на хронічний бактеріальний простатит до та після лікування проводився комплекс клініко-лабораторних досліджень.

Лабораторні дослідження складалися із: загального аналізу крові (вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ) і загального аналізу сечі (наявність лейкоцитів, еритроцитів у полі зору), аналізу секрету передміхурової залози (наявність у полі зору лейкоцитів і лецитинових зерен).

Посів секрету простати виконували згідно наказу №535 від 22 квітня 1985 року - на поживний агар, 5% кров'яний агар, цукровий бульон - методом секторних посівів за Голдом.

Обстеження на хламідіоз проводилось за допомогою тест-системи Векто Хламі-антиген-стріп для виявлення збудника хламідіозу методом імуноферментного аналізу.

Для визначення PSA використовували набір-тест виробництва США.

Середня об'ємна швидкість сечовипускання (мл/сек) визначалась шляхом розрахунку: об'єм виділеної сечі за одне сечовипускання (мл) розділений на його тривалість (сек).

Ультразвукове дослідження проводилось на апаратах фірми Siemens Sonoline SL-450 (Німеччина) і Aloka SSD-260 (Японія).

Стан імунної системи визначали методом проточної цитофлюорометрії. Вимірювання проводились на проточному цитометрі FACS can (Becton Dickenson, США). Визначення концентрації імуноглобулінів досліджували методом кінетичної нефелометрії на імунохімічному аналізаторі ICS ІІ (Becsman, США). Концентрація циркулюючих імунних комплексів визначалась методом преципітації з розчином полієтиленгліколя (М 6000) фірми LOBA (Австрія).

Для оцінки вартості лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит була використана економіко-математична модель (Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О., 1997).

Для статистичної обробки отриманих даних використовували програмований мікрокалькулятор (ПМК) “Електроніка МК-61”. Частина даних оброблена на електронно-обчислювальній машині (ЕОМ) СМ-1800 за програмою, складеною на мові “Бейсік”. Визначались: середня арифметична - М, середнє квадратичне відхилення - у (сигма), стандартна помилка середньої арифметичної - m. Вірогідність різниці між середніми величинами визначалась за критерієм Ст'юдента. У разі необхідності при малому числі спостережень використовувався критерій Фішера.

Після встановлення відмінностей в показниках порівняльних груп при потребі були визначені показники ефективності.

Останній показує на скільки відсотків покращився показник в результаті проведеного лікування.

У випадках, коли для зручності аналізу результатів необхідно об'єднання декількох показників (наприклад, оцінити клінічну симптоматику тощо) з тим, щоб виразити їх одним інтегральним коефіцієнтом, використовували наступну формулу:

К_к = ? n_і, де

n - значення індекса ефективності складових.

Таким чином визначався індекс ефективності комплекса факторів. Отримані в процесі величини є умовними одиницями.

Результати власних досліджень. Принцип типологічної вибірки, який був застосований в роботі, забезпечив якісну ідентичність груп спостереження, як відмічалось, за віком, тривалістю захворювання, величиною швидкості сечовипускання. Близькими між собою виявилися вони й за іншими основними параметрами вихідних даних клініко-лабораторного та інструментального обстеження. Нижче подаємо їх результати в порівняльному аспекті з тими, що отримані після лікування. Перш за все проаналізуємо динаміку клінічної симптоматики.

До найчастіших скарг слід віднести болі в промежині (до 87,5+5,8 % у III групі хворих), попереково-крижовій області (до 93,3+4,6 % у I групі), дизуричні явища (до 86,7+6,2 % в I групі), загальна слабкість. погіршення настрою та роздратованість були досить частим проявом астенічного синдрому в кожній із груп (їх прояви знаходились в межах 36,8+8,5 % - 96,7+3,3 % випадків), на порушення статевої функції звертали увагу від кожного п'ятого в IY групі до більшої половини - в I групі.

В результаті кожного із застосованих варіантів лікування клінічна симптоматика зазнала різного ступеня регресії. Практично за всіма параметрами скарги хворих I групи зазнали вірогідно менших змін, тоді як в II та III групах вони набули позитивної динаміки у вірогідній більшості випадків, проте між собою достовірно не різнились. За цією ознакою хворі IY групи займали проміжне місце між I, з одного боку, та II i III - з іншого. Зокрема, болі в промежині зникли у 23,0+7,6 % чоловіків I групи, у 42,8+9,3 % - II групи, у 53,1+8,8 % - III групи та 42,1+11,3 % - IY групи; в пахвинній області відповідно у 13,3+6,2 %, 17,9+7,2 %, 37,5+8,5 % та 26,3+10,1 %; в надлобиковій області у 16,7+6,8 %, 10,7+5,8 %, 31,3+8,2 % та 10,5+7,0 %; дизуричні явища у 30,0+8,3 %, 57,1+9,3 %, 59,4+8,6% та 68,4+10,7 %. Враховуючи негативний вплив хронічного простатиту на стан вегетативної нервової системи відмітимо, що після лікування астенічний синдром вдалося ліквідувати у 18,0+7,2 %% та 13,0+5,9 % хворих II та III груп, тоді як у I групі - лише у 6,7+4,5 %, а у IY - у жодного хворого не вдалося. Скарги на порушення статевої функції залишились у 40,0+8,9 % хворих I групи, у 14,3+6,6 % - II; у 12,5+5,8 % - III та у 10,5+7,0 % - IY.

Об'єктивна оцінка дії різних методів лікування, в тому числі флуренізидом, на клінічну симптоматику в порівняльному аспекті вирішувалась за допомогою уніфікованого коефіцієнту - індексу ефективності комплекса критеріїв. Значення безпосередньо цих величин, а також тих, які були розраховані за комплексом симптомів ректального та ультразвукового обстеження передміхурової залози.

Вивчення даних показує, що математична обробка клінічної інформації дозволяє однією величиною виразити та охарактеризувати динаміку змін. Порівняння цих величин із суб'єктивною оцінкою демонструє їх узгодженість, що, таким чином, підтверджує правомірність такого підходу до аналізу. Крім того, можна зробити висновок, що комплексне лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит, яке включає природні фактори разом із антибіотиками чи новим препаратом флуренізидом, забезпечує кращий клінічний ефект, ніж при монотерапії. Більше того, індекс ефективності як больового симптомокомплексу, так і загального комплексу клінічних симптомів значно вищий у разі використання флуренізиду, особливо в комплексі з природними факторами. Замітимо, що монотерапія препаратом дає також достатньо високий ефект в аспекті клінічної симптоматики. Він близький до того, що отримано в результаті комплексної терапії, яка включає санаторно-курортне лікування разом із антибіотиками, і значно перевищує той, який отримано при використанні тільки природних факторів.

Вивчення результатів ректального дослідження передміхурової залози (ПЗ) за величиною індексу ефективності дає можливість стверджувати, що ефект дії антибактеріальної терапії на фоні санаторно-курортного лікування та, особливо, останнього в комплексі із флуренізидом значно вищий, ніж при монотерапії за призначенням тільки вказанного препарату або природних факторів. При цьому результативність двох останніх видів близька між собою. Наведені відомості підтвердимо наступними конкретними даними. Так, наслідком лікування флуренізидом в комплексі з природними факторами набула вираженості позитивна динаміка за більшістю критеріїв оцінки стану ПЗ за ректальним дослідженням. Так, у хворих III групи за усіма вісьмома параметрами (біль, збільшення, асиметрія, пастозність, зони розм'якшення і ущілення, атонія, розгладженість міжчасточкової борозни) досягнута вірогідна позитивна динаміка проти 7 із 8 у II групі, 5 із 8 у IY та 4 із 8 - у I групах. Як приклад, больовий синдром зник у 65,6+8,3 % чоловіків III групи, тоді як у I групі - у 56,7+9,0 %, у II - 57,1+9,3 % та у IY - 57,9+11,3 % (проте між групами р > 0,05). Розміри залози також зменшились у більшої половини чоловіків III групи (56,3+8,7 %) проти 46,7+9,1 % у I групі, 39,3+9,2 % - у II та 26,3+10,1 % -у IY групі. Асиметрія часточок зникла у 31,3+8,4 % хворих III групи, 25,0+8,1 % - другої, 26,3+7,7 % - IY та 13,3+7,7 % - I групи.

Подібні висновки випливають й за результатами ультразвукового дослідження (УЗД) ПЗ, про що можна судити, повернувшись до даних. Величина індексу ефективності за комплексом ознак УЗД найвища (9,1 ум.о.) в III групі хворих, які отримували флуренізид в комплексі із природними факторами; послідовно нижча вона - в II групі, де цей показник становив 8,9 ум.о., потім в I (7,2 ум.о.) та в IY групі (6,4 ум.о.).

Разом з тим, тільки при застосуванні антибіотиків в умовах курорту вдалося досягти вірогідної позитивної динаміки за усіма параметрами УЗД (розмір залози. асиметрія часточок, неоднорідність структури та наявність залишкової сечі), тоді як серед хворих I групи, які лікувались лише природними факторами, вірогідним було тільки зменшення залози, в III групі хворих, де комплексне лікування включало флуренізид, не набула позитивної динаміки тільки одна ознака, а саме: не зменшилась вірогідна кількість хворих із залишковою сечею, в IY групі хворих при монотерапії флуренізидом достовірних змін було досягнуто стосовно розміру та однорідності структури залози. Як ілюстрацію наведемо наступні конкретні дані. Так, розміри залози зменшились у 33,3+8,6 %, 28,6+8,5 %, 40,6+8,6 % та 31,6+10,7 % хворих, послідовно у I, II, III, IY групах спостереження, була усунута асиметрія часточок відповідно у 13,3+6,2 %, 21,4+7,7 %, 34,4+8,4 % та 10,5+7,0 %, неоднорідність структури - 16,7+6,8 %, 25,0+8,1 %, 34,4+8,3 % та 36,8+11,0 % відповідно. Таким чином, за даними УЗД, найкращі результати отримані при комплексному застосуванні санаторно-курортного фактору із антибіотиками, за ними стоять ті, що одержані при поєднанні флуренізиду з природними факторами.

Аналіз результатів загального аналізу крові показав, що у всіх хворих на хронічний простатит його показники до та після лікування перебували в межах нормальних значень. Під впливом різних видів лікування кількість лейкоцитів зменшувалась, але вірогідної різниці було досягнуто лише серед хворих III групи. Слід виділити ШОЕ, величина якої серед усіх груп хворих вірогідно була меншою після лікування. Спостерігалось також закономірне зменшення лейкоцитурії; в контрольних аналізах сечі вона була відсутня всюди.

Усі використані види лікування позитивно вплинули на показники секрету передміхурової залози. Зокрема, без вірогідної різниці кількість лейкоцитів в секреті нормалізувалась у 69,3+8,4 % хворих I групи, у 75,0+8,1 % - II групи, у 78,1+7,3 % - III та у 73,7+10,1 % IY групи хворих. Водночас кількість лецитинових зерен збільшилась у всіх хворих, проте вірогідної відмінності вона зазнала серед чоловіків III групи (з 18,8+6,7 % до 40,6+8,6 % випадків; р < 0,05).

За результатами посіву секрету ПЗ у хворих на хронічний бактеріальний простатит виявлено типовий для даного захворювання спектр збудників. Встановлена залежність бактеріологічної ефективності лікування хворих на бактеріальний простатит від методу лікування. Зокрема, при застосуванні тільки природних факторів ерадикацію збудника досягнуто у 20,0+7,3 % хворих; при використанні антибіотиків в комплексному лікуванні відсутність росту мікроорганізмів спостерігалась у достовірно більшого числа хворих (46,4+9,2 %); у разі застосування флуренізиду в умовах курорту кількість випадків ерадикації збудника сягала 53,1+8,8 % і зменшувалась при його монотерапії (до 47,4+11,4 %), що підкреслює доцільність використання флуренізиду в комплексі із санаторно-курортними факторами.

Проведені імунологічні дослідження показали, що середні показники імунітету у хворих на хронічний бактеріальний простатит під впливом санаторно-курортного лікування не змінюються, однак на його фоні застосування антибіотиків не призводить до погіршення імуного стану. Флуренізид, особливо як складова комплексної терапії, достовірно покращує показники імунітету: збільшується відносна (від 31,2+1,9 % до 41,1+1,7 %) та абсолютна (від 0,56+0,1 г/л до 0,74+0,1 г/л) кількість СД₄-клітин, знижений імунорегуляторний індекс підвищується до норми (від 1,08+0,02 до 1,63+0,07), знижується рівень циркулюючих імунних комплексів (від 115,3+12,3 до 71,1+5,9).

Окремо був проведений розрахунок вартості лікування хворих кожної з груп.

Результати порівняння вартості лікування хворих, які лікувались в санаторно-курортних умовах Трускавця показали, що найбільш низькою серед цих груп була вартість самого реабілітаційного санаторно-курортного лікування (1517,82 ± 17,80). Вартість санаторно-курортного лікування з використанням антибіотиків (1645,38 ± 18,68) та санаторно-курортного лікування з використанням флуренізиду (1608,78 ± 18,98) майже не відрізнялись одна від одної. Слід відмітити, що вартість лікування хворих у Львівській обласній клінічній лікарні (606,8 ± 12,14) була в два рази меншою, порівняно з вартістю санаторно-курортного лікування з використанням флуренізиду.

Таким чином, в результаті дослідження була досягнута мета. Переконливо доведена доцільність застосування нового вітчизняного препарату флуренізиду в лікуванні хворих на бактеріальний простатит, особливо в комплексі із природними факторами. Більше того, стало можливим на підставі визначення клінічної та економічної ефективності різних методів лікування зазначеної категорії хворих в санаторно-курортних умовах виявити переваги та недоліки кожного з них і обгрунтовано підійти до вибору оптимального варіанту в індивідуальному порядку.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах на підставі вибору оптимального серед існуючих методів та за допомогою обгрунтованого включення до комплексу лікувальних факторів нового вітчизняного препарату флуренізиду, що має суттєве медико-соціальне значення й економічну доцільність.

1. Спеціально розрахований уніфікуючий індекс ефективності, величина якого залежить від методу лікування, є об'єктивним критерієм динаміки комплексу клінічних ознак та результатів обстеження. У разі лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в санаторно-курортних умовах, а також в поєднанні з антибіотикотерапією значення індексу становило відповідно 43,2 та 55,4 ум. од.; при використанні в комплексній терапії флуренізиду показник зростає до 64 ум. од., тоді як при монотерапії зменшується до 51,4 ум. од., що вказує на значення природних факторів в процесі лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит.

2. Середні показники імунітету у хворих на хронічний бактеріальний простатит під впливом санаторно-курортного лікування не змінюються, однак на його фоні застосування антибіотиків не призводить до погіршення імуного стану. Флуренізид, особливо як складова комплексної терапії, достовірно покращує показники імунітету: збільшується відносна (від 31,2+1,9 % до 41,1+1,7 %) та абсолютна (від 0,56+0,1 г/л до 0,74+0,1 г/л) кількість СД₄-клітин, знижений імунорегуляторний індекс підвищується до норми (від 1,08+0,02 до 1,63+0,07), вірогідно знижується рівень циркулюючих імунних комплексів (від 115,3+12,3 до 71,1+5,9).

3. Встановлена залежність бактеріологічної ефективності лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит від методу лікування. Зокрема, при застосуванні тільки природних факторів ерадикацію збудника досягнуто у 20,0+7,3 % хворих; при використанні антибіотиків в комплексному лікуванні відсутність росту мікроорганізмів спостерігалась у достовірно більшого числа хворих (46,4+9,2 %); у разі застосування флуренізиду в умовах курорту кількість випадків ерадикації збудника зростала до 53,1+8,8 % і зменшувалась при його монотерапії до 47,4+11,4 %, що підкреслює доцільність використання флуренізиду в комплексі із санаторно-курортними факторами.

4. Визначена вартість окремих методів лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит. В обласній клінічній лікарні монотерапія флуренізидом вдвічі нижча (606,8 грн.), ніж лікування тільки природними факторами в санаторно-курортних умовах, а у разі використання останніх в комплексі з антибіотиками або флуренізидом вона збільшується на 78 чи 4 грн. відповідно.

5. Визначена клінічна та економічна ефективність різних методів лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит в умовах курорту чи поза останнім доводить переваги комплексного лікування з використанням природних факторів та флуренізиду і, разом з тим, дає можливість вибору оптимального метода в кожному конкретному випадку.

Практичні рекомендації

1. При комплексному лікуванні хронічного бактеріального простатиту рекомендується використовувати новий вітчизняний препарат Флуренізид.

2. В умовах санаторно-курортного лікування хворих на хронічний бактеріальний простатит найбільшу ефективність забезпечують курси комплексної терапії з антибіотиком та флуренізидом.

3. Використання індекса ефективності у співставленні з вартістю лікування окремими методами дозволяє вибрати з них той, що на даний час забезпечує якісну медичну допомогу, а також вказує на існуючі резерви щодо її покращення.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Драновський А.Л., Боржієвський Ц.К., Строй О.О., Личковський О.Е. Деякі аспекти лікування хворих на хронічний простатит на курорті Трускавець // Практична медицина.- 1999.- № 3-4.- С. 51-53.

Здобувач самостійно провів аналіз та обробку результатів, брав участь у підготовці статті

до друку.

2. Драновський А.Л. Фізіотерапевтичні та курортні методи лікування хворих на хронічний простатит // Практична медицина.- 1999.- № 5-6.- С. 82-88.

3. Драновський А.Л. Медикаментозні методи лікування хворих на хронічний простатит // Практична медицина.- 1999.- № 5-6.- С. 88-93.

4. Драновський А.Л. Лікування хворих на хронічний простатит на курорті Трускавець // Урологія.- 1999.- № 4.- С. 81-86.

5. Драновський А.Л. Клінічний досвід лікування хронічного простатиту в умовах Трускавця // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2001.- № 4.- С. 114-119.

6. Боржієвський А.Ц., Драновський А.Л. Новий антибактерійний та імунокорегуючий препарат - флуренізид у лікуванні хворих на хронічний простатит // Acta Medica Leopoliensia.- 2002.- Vol. 8, № 3.- С.67-70. Здобувач самостійно провів аналіз та обробку результатів, брав участь у підготовці статті до друку.

7. Драновський А.Л. Вартість та економічна ефективність реабілітаційного санаторно-курортного лікування хворих на хронічний простатит // Практична медицина.- 2003.- Том IX, № 3.- С. 104-111.

8. Драновський А.Л., Шологон Р.П. Оцінка ефективності лікування хворих на хронічний простатит із застосуванням лікувальної гімнастики на курорті Трускавець // Збірник наукових статей Міжнародної конференції: Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи.- Дрогобич, 2001.- С. 267-272.

Здобувач самостійно провів аналіз та обробку результатів, брав участь у підготовці

статті до друку.

9. Боржієвський Ц.К., Драновський А.Л. Порівняльна характеристика вартості та економічної ефективності санаторно-курортного та стаціонарного лікування хворих на хронічний простатит // Збірник наукових праць: Актуальні питання медичної науки та практики.- Запоріжжя, 2004.- Випуск 67.- Книга 2.- С. 88-90.

Здобувач самостійно провів аналіз та обробку результатів, брав участь у підготовці статті

до друку.

10. Патент № 47294 А Україна, А 61 В 13/08 Спосіб лікування хронічного простатиту / Драновський А.Л., Боржієвський Ц.К., Петрух Л.І. // Заявл. 19.10.2001; опубл. 17.06.2002. 2001107114. Бюл. № 6.- 2002.- 4 с.

Размещено на Allbest.ru