Мембранні механізми патогенезу та терапії запальних процесів пародонту

Така ж закономірність спостерігається й у тканинах ясен: знижується фосфоліпазна та протеолітична активність ферментів в обох моделях, особливо при аплікаційному введенні препарату. Наприклад, у тварин з «фосфоліпазною» моделлю пародонтиту ЗПА становить 7,79±0,95 мкмоль/хвЧг, а в групі «без лікування» - 12,33±0,92 мкмоль/хвЧг, активність ФЛА₂ - 16,47±0,77 і 27,96±1,12 мкмоль/хвЧг відповідно. Натомість «Віталонг» мало впливає на вміст в яснах водорозчинного білка. Істотна різниця була в активності ФЛА₂ між групами, в яких було проведено лікування, незалежно від шляхів введення препарату, та контрольною групою (р<0,001). Така ж закономірність простежувалася й у сироватці крові.

Препарат «Віталонг» знижує резорбцію кістки альвеолярного відростка, зокрема при аплікаційному застосуванні препарату: на «фосфоліпазній» моделі без лікування атрофія була 29%, а при його проведенні - 24%. Профілактичне внутрішньошлункове введення препарату «Віталонг» запобігає виникненню патологічного процесу у кістковій тканині, на що вказує зниження атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи на цій моделі до 25,5%. Одним із механізмів збереження архітектоніки та маси кістки - це підвищення активності лужної фосфатази, яка майже втричі збільшується під дією фосфоліпідовмісного препарату «Віталонг» (інтактні щурі - 32,4±4,8 мкмоль/хвЧг, після застосування «Віталонгу» - 85,8±10,8 мкмоль/хвЧг, р<0,001).

При гістологічному дослідженні ясен після лікування аплікаціями препарату виявили зникнення або значне зменшення інтраепітеліальних інфільтратів, спостерігали лише поверхневі альтеративні зміни клітин епітелію, не натрапляли на вогнища некрозу. Висліди морфологічних досліджень свідчать про значну редукцію альтеративно-запальних змін у тканинах ясен. Пероральне введення «Віталонгу» привело до подібної морфологічної картини.

Отже, лецитиновмісний препарат «Віталонг» в експерименті виявив виражену лікувально-профілактичну дію на тканини пародонту, висока терапевтична ефективність якого зумовлена протизапальною, мембранотропною, антиоксидантною та остеотропною дією. Препарат «Віталонг» рекомендовано для місцевого та загального лікування хворих на гінгівіт і пародонтит.

В умовах клініки для перорального вживання застосовували таблетки або порошок препарату «Віталонг» із вмістом лецитину зі соняшника, -каротину, -токоферилу, аскорбінової та лимонної кислот. Під час місцевого лікування застосовували композицію «Віталонг» у вигляді плівок, у пропис яких входили також метилцелюлоза та гліцерин. Для створення стоматологічних пародонтальних плівок був вибраний метод поливу. У процесі опрацювання складу і технології лікарських засобів у формі таблеток, плівок встановлена також динаміка вивільнення компонентів із композиції, її стабільність. Малі виробничі кількості стоматологічних плівок виготовлено у науково-виробничій аптеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Лікування хворих на пародонтит проводили комплексно з врахуванням принципу максимального індивідуалізованого підходу до кожного хворого. У стадії загострення патологічного процесу проводили відкритий спосіб терапії без накладання ясенної пов'язки, що давало можливість багаторазово впливати на вогнище запалення. У перші відвідування під термінальним знечуленням видаляли зубні відкладення. Після інтенсивного зрошування запалених тканин розчином антисептика у клінічні кишені та міжзубні проміжки вносили пародонтальну плівку, яка зберігалась у патологічному вогнищі до повного розсмоктування. Додому призначали численні полоскання рота 0,05% розчином хлоргексидину. Після стихання запалення і в разі хронічного млявого перебігу процесу лікування хворих на пародонтит вели закритим способом, пролонгуючи дію лікарських засобів. Повністю усували місцеві подразники, на патологічне вогнище діяли розчином антисептика, а у пародонтальні кишені вводили біодеградуючу плівку, аналогічно з відкритим способом. У кінці сеансу на слизову оболонку ясен накладали стоматологічну плівку із вмістом препарату «Віталонг», що виділяла біоактивні компоненти як у вогнище запалення, так і в навколишнє середовище, підвищуючи терапевтичний ефект. Кількість відвідувань залежала від стану тканин пародонту. За показаннями проводили хірургічні та ортопедичні втручання, фізіопроцедури.

Загальне лікування проводили одночасно із місцевим. Пацієнтам групи порівняння призначали гіпосенсибілізувальні і стимулювальні засоби, комплекси вітамінів й інше. У другій підгрупі основної групи хворі отримували препарат «Віталонг» у вигляді курсу лікування впродовж місяця перорально по дві таблетки тричі на добу або у вигляді порошку в еквівалентній дозі по Ѕ чайної ложки двічі на добу за 5-10 хв перед споживанням їжі (першу таблетку або Ѕ чайної ложки порошку натще).

Усіх пацієнтів розподілено за віковими групами майже рівномірно. У молодих людей частіше діагностували легкий ступінь (12,45%), у старшому віці - важкий ступінь патології (9,81%). Запальний процес пародонту протікав хронічно (180 осіб) або був у стадії загострення (85 осіб).

У хворих основної групи під час відкритого способу лікування швидше зникали ознаки гострої фази запального процесу і покращувався загальний стан організму, ніж у хворих групи порівняння. Проте не виявлено суттєвої різниці у результатах між підгрупами основної групи. Це обумовлено надто коротким терміном блокування запалення в обох підгрупах (1-2 сеанси лікування) і незначним опосередкованим впливом на тканини пародонту за короткий період перорального застосування препарату «Віталонг».

Після проведеного комплексного лікування з місцевим використанням комбінованого препарату на основі фосфоліпідів у хворих на пародонтит відзначено покращання загального самопочуття, зникнення неприємних відчуттів у порожнині рота, болю та кровоточивості ясен, неприємного запаху з рота. Слизова оболонка ясен набувала блідо-рожевого кольору, ущільнювалася, міцно охоплювала тверді тканини зуба. При обстеженні у пацієнтів пародонтальні кишені відсутні, зменшувалася або зникала рухомість зубів, проба Шіллєра-Пісарєва була від'ємною. Знижувалася величина РІ з 5,08+0,20 перед лікуванням до 0,27+0,02 після лікування, у групі порівняння - 1,06+0,10 після лікування. Застосування препарату «Віталонг» покращувало стійкість стінок капілярів ясен, стан гігієни порожнини рота: показники проби Кулаженко зростали до 39,91+0,79 с, індекс OHI-S був 0,36+0,02 після лікування, а при застосуванні загальновживаних медикаментів - 44,31+0,41 с та 0,43+0,03 відповідно. У першій підгрупі курс лікування менший і в середньому становив 5,23+0,28 сеанса проти 7,21+0,24 сеанса у групі порівняння. Більшу кількість сприятливих результатів з критерієм нормалізації констатували у першій підгрупі у 64,37% хворих, а в групі порівняння - у 52,38%.

Найбільше виражений протизапальний ефект простежили у хворих, яким комбіновано локально і перорально застосовували препарат «Віталонг». Курс лікування у цій підгрупі становив в середньому 4,18+0,17 сеанса і був істотно меншим, порівняно з результатами першої підгрупи і, особливо групи порівняння (p<0,001). Тривалість лікування корелювала з важкістю хвороби: при легкому ступені ураження вона становила 3,07+0,11, а при важкому - 4,77+0,13 сеанса. Про суттєве покращання стану тканин пародонту у другій підгрупі свідчило зниження показника РІ до 0,11+0,08 (p<0,001). Величина гігієнічного індексу OHI-S була найнижчою із досліджуваних груп і становила 0,31+0,03. Значна різниця відзначилася у показниках проби Кулаженко, що свідчить про властивість компонентів композиції нормалізувати проникність дрібних судин тканин пародонту. Ефективність застосованої композиції «Віталонг» була дуже високою, її клінічне випробування приводило до стабілізації процесу в пародонті у 73,87% хворих. Після проведеного лікування погіршення стану тканин пародонту в другій підгрупі хворих не спостерігали.

Під впливом препарату «Віталонг» знижувалася загальна протеолітична активність ротової рідини з 1,39±0,56 нкат/л до 2,86±0,64 нкат/л після лікування (р<0,05), майже у 2,4 раза знижується активність ФЛА₂. Як відомо, основним джерелом надходження лужної фосфатази у ротову рідину є «емігровані» в порожнину рота лейкоцити; зменшення ж активності цього ферменту опосередковано свідчить про припинення запального процесу в тканинах пародонту. Також статистично істотно з 0,051±0,06 мккат/л до 0,029±0,08 мккат/л (р<0,001) знизився рівень МДА, що вказує на антиоксидантні властивості досліджуваного препарату. Аналіз результатів клінічних досліджень засвідчив перевагу застосування композиції «Віталонг» на основі лікарських засобів мембранотропної дії над загальноуживаним лікуванням.

Ефективність препарату «Віталонг» підтверджено не тільки загальноприйнятими показниками, а й новим запропонованим високоінформаційним індексом УПІ. Застосування цього індексу в практичній пародонтології на етапах проведення лікування сприяло об'єктивній оцінці тканин пародонту у хворих на пародонтит. Значний варіант комбінацій (16) при двоцифровому кодуванні стану тканин пародонту і простота трибальної оцінки важкості його ураження дає можливість більш вірогідно математично характеризувати всю різновидність вияву хвороб пародонту. А використання оборотного і необоротного компонентів індексу УПІ сприяє висвітленню динаміки перебігу патологічного процесу. При обстеженні слід акцентувати увагу на другому показнику, який визначає не тільки діагноз, але й є основним критерієм стабільності процесу у пародонті, що має важливе значення при диспансерному спостереженні за хворим.

Перед проведенням підтримувальної терапії пацієнтів основної групи оглядали кожні 3 місяці для уточнення перебігу хвороби, оцінки стану тканин пародонту, контролю за коректністю виконання правил гігієни порожнини рота, необхідності видалення над- і під'ясенних зубних відкладень, своєчасної профілактики і лікування нових або попередніх вогнищ ураження. Усі висліди аналізували і порівнювали з результатами попередніх досліджень.

Віддалені через 6 місяців результати комплексного лікування хворих на пародонтит свідчать, що у пацієнтів групи порівняння, які не перебували на диспансерному контролі, стабілізацію патологічного процесу діагностували у 44,74% хворих. Натомість підтримувальна терапія призупиняла розвиток патологічного процесу у 74,07% осіб. При застосуванні препарату «Віталонг» ефективність лікування підвищується: стабілізація стану пародонту за результатами клінічно-рентгенологічних досліджень виявлена у 83,33% пацієнтів, що підтверджено індексними показниками. Так, індекс РІ у першій підгрупі становив 0,16±0,04, що було найнижчим показником, порівняно з другою підгрупою 0,30±0,06 (р<0,05) і тим менше - з групою порівняння 1,24±0,09 (p<0,001). Підтримувальна терапія сприяє покращанню кровообігу в тканинах пародонту, підвищує резистентність судин. Після активного лікування результати проб Кулаженко в основній групі досягають вищого рівня, ніж у контролі. У першій підгрупі стійкість капілярів на нижній щелепі була у межах 45,16±0,56 с, а в осіб групи порівняння - 36,72±0,68 с (p<0,001). Визначається істотна різниця між групами хворих основної групи у показниках резистентності судин ясен (p<0,01).

Спостереження за пацієнтами впродовж року дозволило встановити, передовсім, зменшення їх кількості в усіх группах, особливо у групі порівняння. Натомість серед осіб, яким не проводили підтримувальної терапії, діагностували високий відсоток рецидиву пародонтиту (38,09%) з тенденцією до його наростання (33,33%). В основній групі зберігається значна кількість пацієнтів із клінічною ремісією патологічного процесу - 60,53% і цей показник особливо високий при застосуванні препарату «Віталонг» - 74,51%. Відповідна закономірність зберігається і серед результатів індексної оцінки стану пародонту і стійкості мікрокапілярів ясен до зниженого тиску. У пацієнтів основної групи рівень гігієни істотно вищий, порівняно з групою порівняння (р<0,001), і значно кращий в першій підгрупі, ніж у другій (р<0,05), де індекс OHI-S становить 0,33±0,06 і 0,49±0,08 відповідно. Дотримання гігієни порожнини рота, покращання метаболізму в тканинах пародонту, підвищення імунітету організму запобігає рецидиву патологічного процесу, знижує обсяг втручань, про що свідчать результати оцінки стану пародонту з допомогою індексу CPITN: більша кількість здорових секстант на одну особу була у першій підгрупі (3,90), порівняно з другою підгрупою (1,76).

Через 18 місяців після комплексного лікування без підтримувальної терапії стан тканин пародонту у хворих повертався до вихідного або спостерігали наростання пародонтиту. Застосування методу лікування пародонтиту препаратом «Віталонг» продовжувало ремісію процесу у 68,08% пацієнтів, а в аналогічній групі із загальновживаними лікарськими засобами - у 51,85% хворих. Отримані висліди підтверджено результатами клінічних та додаткових методів дослідження. Аналіз основних показників стану тканин пародонту перед і після проведення підтримувальної терапії свідчить про високу лікувально-профілактичну ефективність мембранопротектора «Віталонг».

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми виникнення та розвитку генералізованого пародонтиту, покращання профілактики і лікування запальних захворювань у тканинах пародонту шляхом експериментального та клінічного обґрунтування ролі біологічних мембран у цьому процесі та застосування препаратів мембранотропної дії.

1. Встановлено чітку залежність між клінічною формою, важкістю, характером запального процесу в пародонті і станом біологічних мембран клітин тканин пародонту.

2. Запропоновано нові моделі експериментального генералізованого пародонтиту, які отримано шляхом порушення структурно-функціонального стану біологічних мембран клітин тканин пародонту. Клінічна картина експериментального пародонтиту характеризується місцевими та загальними ознаками, реакціями типовими для запально-деструкційного процесу в тканинах пародонту людини.

3. Деградація біологічних мембран відіграє ключову роль у патогенезі генералізованого пародонтиту, а мембранопошкоджувальний агент ФЛА₂ при цьому є одним із основних медіаторів запального процесу, флогогенна дія якого переважає дію радикально активних сполук. Фермент може слугувати тонким діагностичним і прогностичним маркером стану тканин пародонту.

4. Структурна організація багатошарового епітеліального шару, його помірне зроговіння, морфо-функціональний стан біомембран, мембранно-десмосомні контакти між клітинами забезпечують бар'єрну функцію епітелію порожнини рота. Первинність змін у мембранах клітин і міжклітинних зв'язків епітелію ясен є основою порушення бар'єрної функції ясен і подальшого виникнення запалення у тканинах пародонту.

5. Для корекції запального процесу в пародонті запропоновано новий вітчизняний препарат «Віталонг», який містить фосфоліпіди, а також антиоксидантні вітаміни синергічної дії і має мембранопротекторну дію. Композиція виявляє антиоксидантні і гіполіпідемічні властивості, впливаючи як безпосередньо на тканини пародонту (найефективніша у складі ясенної біодеградуючої плівки), так і через обмінні процеси всього організму (профілактика атеросклеротичних і дистрофічних процесів у пародонті).

6. Фосфоліпідовмісні препарати у низьких концентраціях у культуральному середовищі сприяють проліферації фібробластів, гальмують деструкційні процеси в тканинах пародонту, стабілізуючи мембрани клітин та внутрішньоклітинні мембрани органел, знижують атрофію альвеолярного відростка, активізуючи мінералізацію кісткової тканини.

7. Препарат «Віталонг» володіє імуномодулювальною активністю, яка полягає у здатності стимулювати макрофагальні реакції, нормалізувати пригнічені реакції гуморального імунітету, не виявляє алергічних властивостей, у нього відсутня лімфотоксична дія. Це нешкідливий препарат.

8. За вислідами експериментальної фармакокінетики компоненти лікарського препарату «Віталонг» і їхні метаболіти при аплікаційному застосуванні переважно накопичуються у слизовій оболонці порожнини рота та ясен, а при внутрішньошлунковому введенні - в слизовій оболонці кишок. Їх основним депо є печінка; способи застосування препарату не впливають на вміст компонентів препарату у сироватці крові.

9. Місцеве застосування мембранотропного препарату «Віталонг» при лікуванні експериментально викликаного пародонтиту сприяє корекції метаболізму в тканинах пародонту, що зумовлює швидке припинення запального процесу. Препарат «Віталонг» має високу протизапальну ефективність і у хворих на генералізований пародонтит, яка виявляється скороченням курсу лікування у 1,5-2 рази, порівняно зі загальновживаним лікуванням. Водночас, місцеве і пероральне застосування препарату підвищує його лікувальні властивості.

10. Профілактичне пероральне введення тваринам препарату «Віталонг» гальмує запально-деструкційні процеси у різних тканинах пародонту. Застосування препарату у віддалений термін після комплексного лікування на етапах проведення підтримувальної терапії істотно підвищує у пацієнтів ефективність профілактики рецидиву хвороби.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Кордис М.С., Чучмай Г.С., Зубачик В.М. Клінічна оцінка застосування пародонтальної пов'язки з аеколом в комплексному лікуванні захворювань пародонту // Вісн. стоматології. 1994. №1. С. 26-27.

2. Зубачик В.М. Універсальний пародонтальний індекс // Вісн. стоматології.1995. №4. C. 297-301.

3. Зубачик В.М., Левицький А.П., Макаренко О.А., Тарасенко І.Й., Левицький Ю.А. Експериментальне дослідження впливу препарату «Віталонг'' на стан тканин пародонта білих щурів // Новини стоматології.- 1997.- №4 (13).- С. 77-78.

4. Левицкий А.П., Зубачик В.М., Макаренко О.А., Тарасенко И.Й., Левицкий Ю.А. Влияние лецитина на состояние тканей пародонта // Вісн. стоматології. 1997. №1 (13). С. 42-44.

5. Зубачик В.М. Вплив мембранотропних препаратів на біосинтез ДНК фібробластів in vitro // Вісн. стоматології. 1998. №2 (18). С. 9-11.

6. Зубачик В.М. Біологічна роль фосфоліпази А₂ // Журн. АМН України. 1999. Т. 5, №4. С. 627-642.

7. Зубачик В.М. Вплив лецитинових препаратів на вміст триацилгліцеринів в тканинах щурів при обробці ротової порожнини // Експерим. та клін. фізіол. і біохімія. 1999. №2 (6). С. 34-39.

8. Зубачик В.М., Левицький А.П., Макаренко О.А., Винарчук-Патерега В.В. Вивчення імуномодулюючих властивостей препарату «Віталонг» в експерименті // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології: Щорічник №3, 1998. Львів, 1999. С. 85-92.

9. Зубачик В.М., А.П. Левицький, О.А. Макаренко, Г.І. Перова, Ю.Г. Чумакова. Фосфоліпазна модель пародонтиту // Вісн. стоматології. 1999. №4 (24). С. 3-7.

10. Левицький А.П., Макаренко О.А., Моїсєєв І.М., Пустовойт П.І., Новосад Є.М., Семанів О.М., Зубачик В.М. Вплив лецитинового препарату «Віталонг» на ліпідний обмін в експерименті // Одеський мед. журн. 1999. №6 (56). С. 25-27.

11. Зубачик В.М. Маркерный и прогностический тест на фосфолипазу А₂ при воспалительных заболеваниях пародонта // Стоматология. 2000. Т. 79, №3. С. 9-11.

12. Зубачик В.М. Обгрунтування патогенетичної ролі фосфоліпази А₂ у розвитку пародонтиту в експерименті // Вісн. стоматології. 2000. №1 (25). С. 10-12.

13. Зубачик В.М., Бісярін Ю.В., Пасько О.О. Електронно-мікроскопічне дослідження порушення мембранно-десмосомальних міжклітинних контактів в епітелію ясен при пародонтиті // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). 2000. Т. 6, №2. С. 31-34.

14. Зубачик В.М., Левицький А.П., Макареко О.А, Винарчук-Патерега В.В. Дослідження локальної дії препарату «Віталонг» на слизову оболонку порожнини рота і шлунка в експерименті // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). 2000. Т. VI, №1. С. 16-19.

15. Левицький А.П., Зубачик В.М., Макаренко О.А., Пустовойт П.І., Новосад Є.М., Завербна Л.В. Фармакокінетичне дослідження лікарських речовин при одноразовому введенні препарату «Віталонг» білим щурам // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. Вип. 9, кн. 2. К., 2000. С. 818-823.

16. Левицький А.П., Зубачик В.М, Пустовойт П.І., Макаренко О.А., Новосад Є.М. Фармакокінетичне дослідження компонентів препарату «Віталонг» при багатократному його введенні білим щурам // Ліки України. 2000. №1-2. С. 55-57.

17. Левицкий А.П., Подорожная Р.П., Зубачик В.М., О.Э. Кнава, Ю.А. Левицкий, П.И. Пустовойт, Г.А. Карпович. Влияние лецитиновых препаратов на содержание триацилглицеролов в десне и других тканях крыс // Вісн. стоматології. 2000. №3 (27). С. 2-3.

18. Зубачик В.М., Бісярін Ю.В., Левицький А.П., Макаренко О.А. Роль мембран у формуванні бар'єрної функції ясен // Вісн. стоматології. 2001. №1. С. 14-17.

19. Левицький А.П., Зубачик В.М., Макаренко О.А., Чумакова Ю.Г., Перова Г.І. Дослідження лікувально-профілактичного ефекту лецитинового препарату «Віталонг» на моделях пародонтиту у білих щурів // Одеський мед. журн.- 2001.- №1 (63).- С. 56-61.

20. Левицький А.П., Зубачик В.М., Макаренко О.А., Пустовойт П.І., Винарчук-Патерега В.В., Скиба В.Я., Дзяд О.В. Дослідження нешкідливості препарату «Віталонг» // Вісн. наук. досліджень. 2001. №2. С. 17-20.

21. Зубачик В.М., Левицький А.П., Макаренко О.А., Гриник Б.С. Роль мембраноушкоджувальних агентів у розвитку пародонтиту в експерименті // Український стоматологічний альманах. - 2002. - №4. - С. 38-40.

22. Чучмай Г.С., Бибик С.М., Зубачик В.М., Фецич Л.Т. Лекарственные композиции пролонгированного действия в терапии заболеваний пародонта // Стоматология.- К., 1990.- Вып, 25.- С. 42-44.

23. Чучмай Г.С., Цвих Л.О., Зубачик В.М. Ефективність використання стимулюючих засобів в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонту і ін. // Тези доп. наук. сесії, присвяч. реорг. мед. ф-ту Львівського ун-ту у ЛДМІ (м. Львів, 20-21 червня 1990 р.).- Львів, 1990.- С. 114.

24. Бибик С.М., Зубачик В.М. Метод «кожного окна» в оценке неспецифической иммунореактивности при патологии пародонта // Актуальные вопросы стоматологии: Тез. докл. конф., посвящ. 70-летию Полтавского гос. мед. стоматологического ин-та. Полтава, 1991. С. 24-25.

25. Бибик С.М., Зубачик В.М., Лыкова А.П. Хемотаксис лейкоцитов как способ определения средств патогенетической терапии заболеваний пародонта // Морфо-функциональные и клинические аспекты проблем стоматологии. Ч. 1.: Мат. науч.-практ. конф., посвящ. 30-летию стомат. ф-та Донецкого гос. мед. и-та. Донецк, 1993. С. 51.

26. Зубачик В.М., Кордис М.С., Цвих Л.О. Мембранопротектори в комплексному лікуванні захворювань пародонту // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Мат. доп. наук. конф. (м. Полтава, 20 травня 1996 р.). Полтава, 1996. С. 151-152.

27. Цвих Л., Зарума Л., Зубачик В., Кордис М. Методика приготування та апробація пролонгованої лікарської композиції на основі вітаміну Е при лікуванні пародонтиту // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології: Асоціація стоматологів Львівщини.- Львів, 1996.- С. 39-40.

28. Zubachyk V. The role of phospholipase A₂ in periodontal tissue inflammation // Proc. 34-th Annual Meeting of the Continental Division of the International Association for Dental Research (Facultad de Оdontologia Universidad Complutence, Madrid, 18-20 September, 1997). Madrid (Spain), 1997. P. 108.

29. Кухта С., Цвих Л., Бібик С., Гриник Б., Зубачик В., Різник С., Гриновець В., Демчина В., Денега І., Пасько О., Ріпецька О., Свистун О., Синиця В., Сулим Ю. Стан антиоксидантної системи при запальних захворюваннях пародонта та її фармакологічна корекція // Нові методики та технології в стоматології: Мат. наук.-практ. конф. міжнарод. семінару (м. Львів, 20 листопада 1997 р.).- Львів, 1997.- С. 33.

30. Чумакова Ю.Г., Левицький А.П., Зубачик В.М., Городенко Е.А., Перова А.І. Застосування лецитиновмісних препаратів у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології: Мат. наук.-практ. конф., присвяч. 40-річчю стомат-го ф-ту Львівського держ. мед. у-ту ім. Данила Галицького.- 1998.- С. 155-156.

31. Zubachyk V. Experimental basis of therapeutic prophylactic effect of lecytin-based medication // J. Dent. Res. 1999. Vol. 78: Proc. 77^th General Session of the IADR (Vancouver, British Columbia, 10-13 March, 1999). Vancouver (Canada), 1999. P. 430.

32. Левицький А.П., Зубачик В.М., Перова Г.І., Макаренко О.А. Експериментальне дослідження патогенетичної ролі фосфоліпази в розвитку пародонтиту // Матеріали І (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України (м. Київ, 30 листопада - 2 грудня 1999 р.). К., 1999. С. 216-217.

33. Зубачик В.М. Метод лікування пародонтиту із застосуванням препарату «Віталонг»: (Інформ. лист №58-2000) // УЦНМІ МОЗ України.- К., 2000.- Вип. 1.- 2 с.

34. Zubachyk V. Elaboration of the phospholipase model of periodontitis // J. Dent. Res. 2000. Vol. 79, Sp. issue: Proc. 78^th General session of the IADR (Washington, DC, 5-8 April, 2000). Washington (USA), 2000. P. 231.

35. Зубачик В., Гисик М. Вивчення впливу препарату «Біотрит-дента» на обмін цитрату в мінералізованих тканинах щурів, що утримуюються на звичайній та карієсогенній дієтах // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології: Асоціація стоматологів Львівщини. Львів, 2000. С. 45-47.

Размещено на Allbest.ru