Можливості відновлення функціонально-морфологічного стану зорового аналізатору під дією "Трофіну" при метаноловій інтоксикації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Можливості відновлення морфо-функціонального стану зорового аналізатора під дією “Трофіну” при метаноловій інтоксикації

Васюта Віра Анатоліівна

14.01.18 - офтальмологія

Київ-2005

Анотація

Васюта В.А. Можливості відновлення функціонально-морфологічного стану зорового аналізатору під дією „Трофіну” при метаноловій інтоксикації.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. Київська медична академія післядипломної освіти - Київ, 2005 р.

В експериментальній роботі досліджено стан зорового аналізатора щурів після метанолової інтоксикації. Виявлено подовження латентного періоду та зменшення амплітуди ЗВП. Покращення параметрів ЗВП при проведеному дезінтоксикаційному лікуванні щурів з метаноловою інтоксикацією починалося з 30 доби. Протягом перших 14 діб від початку дезінтоксикаційного лікування помітних змін у структурі зорового аналізатору не наступало, і лише на 30 добу після проведеного лікування в частині нейронів сітківки, а також в структурі зорового нерва і потиличній ділянці кори головного мозку відмічалися початкові процеси репаративного характеру з боку олігодендроцитів і нейронів кори головного мозку, що сприяло частковому відновленню структурної цілісності зорового аналізатору, ушкодженого під впливом метанолу. Електрофізіологічне покращання параметрів ЗВП починалося з 14 доби після введення щурам з метаноловою інтоксикацією „Трофіну”. З 7 доби лікування „Трофіном” у всіх відділах зорового аналізатора прогресували процеси відновного характеру, що проявлялося внутрішньоклітинною репаративною регенерацією загальної маси нейронів, явищами ремієлінізації структур зорового нерва, при цьому спостерігається майже повне відновлення структур зорового аналізатору на 30 добу від початку лікування „Трофіном”.

Ключові слова: зоровий аналізатор, щури, метанол, зорові викликані потенціали, „Трофін”, дезінтоксикаційне лікування.

Анотация

Васюта В.А. Возможности восстановления функционально-морфологическое состояния зрительного анализатора под действием “Трофина” при метаноловой интоксикации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18- офтальмология. Киевская медицинская академия последипломного образования - Киев, 2005 г.

В экспериментальной роботе исследовано состояние зрительного анализатора крыс при метаноловой интоксикации. Выявлено удлинение латентного периода и уменьшение амплитуды ЗВП, которые достигают своего максимума на 30 сутки эксперимента. Экспериментальным животным проводилась общая дезинтоксикационная терапия на протяжении 7 дней. Улучшение параметров ЗВП (уменьшение латентного периода и увеличение амплитуды) при дезинтоксикационном лечении крыс с метаноловой интоксикацией начиналось с 30 суток. На протяжении первых 14 дней от начала дезинтоксикационного лечения видимых изменений в структуре зрительного анализатора не наступало, и лишь на 30 сутки после проведенного лечения в части нейронов сетчатки, а так же в структуре зрительного нерва и в затылочной области коры головного мозга отмечались начальные процессы репаративного характера со стороны олигодендроцитов и нейронов коры головного мозга, что способствовало частичному восстанов-лению структурной целостности зрительного анализатора, поврежденного под влиянием метанола.

Группе крыс с метаноловой интоксикацией вводился экстракт эмбриональной нервной ткани, в состав которого входят нейротрофические факторы, под названием “Трофин”. Электро-физиологическое улучшение параметров ЗВП (укорочение латентного периода и увеличение амплитуды) по исследуемым параметрам начиналось с 14 суток и достигало своего максимума к 30 дню эксперимента. Так латентний период за параметром N2 практически нормализировался до нормального показателя. После введения крысам с метаноловой интоксикации “Трофина” уже начиная с 7 суток во всех отделах зрительного анализатора прогрессировали процессы восстановительного характера на фоне нормализации системы кровообращения в сосудистой оболочке глаза. Практически в полном объеме восстанавливалась структурная целостность пигментных клеток.

В фоторецепторных, биполярных и ганглиозных клетках наблюдались явления внутриклеточной репаративной регенерации. В наружном и внутреннем сетчатых слоях восстанавливалась структура синаптических окончаний, появлялись синаптические везикулы. В зрительном нерве исчезал отек периневрия, основная масса олигодендроцитов находилось в состоянии повышенной морфо-функциональной активности. В части нейронов затылочной области превалировали процессы внутриклеточной репаративной регенерации, хотя и оставалась часть нейронов в состоянии разной степени выраженности деструктивно-дистрофичных изменений. Частично восстанавливается структура синаптического аппарата с восстановлением активной синаптической зоны, появляются синаптические везикулы. При этом наблюдается максимальное восстановление структур зрительного анализатора на 30 сутки от начала лечения “Трофином”.

Ключевые слова: зрительный анализатор, крысы, метанол, зрительные вызванные потенциалы, “Трофин”, дезинтоксикационное лечение.

Summary

Vasyuta V.A. Possibility of reconstruction of the functional- morphologicl condition of the visual analyzer under the influence of „Trophin„ during methanol intoxication. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree - candidate of medical science to the specialization 14.01.18 - ophthalmology.

Revealed increasing of latent period and contraction of amplitude of VEP. In experimental work was investigated the condition of visual analyzer of rats during methanol intoxication. Revealed improvement of VEP parameters during disintoxication therapy from the 30 day. During the first 14 days from the beginning of disintoxication therapy there were no visible changes in the structure of the visual analyzer. And only during the 30 day from the beginning of this treatment in some neurons of retina and also in structure of the optic nerve and occipital region of cerebral cortex initial manifestation of reparative processes in olygodendrocytes and the neurons of the cerebral cortex were observed. This processes contribute to partial renewal of structure of visual analyzer after methanol intoxication. Revealed improvement of VEP parameters during „Trophin” therapy from the 14 day of experiment. After injection the rats with methanol intoxication „Trophin” since the 7 days after intoxication in the all parts of the visual analyzer reparative processes, such as intracellular reparative neuron regeneration, optic nerve remyelinisation, progressed. By the 30 days of „Trophin” therapy there was practically total reconstruction o structure of the visual analyzer.

Key words: visual analyzer, rats, methanol, visual evoked potentials, „Trophin”, disintoxication therapy.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. За останні часи спостерігається значний ріст отруєнь алкоголем та його сурогатами [Бонитенко Ю.Ю., Ливанов Г.А., 2000]. Особливе місце в отруєннях сурогатами алкоголю займає метиловий спирт [Fishbein L., 1997]. Одним із проявів метанолової інтоксикації є ураження зорового аналізатора. Найчастіше зустрічається гостра токсична нейропатія, лікування якої є досить складною задачею внаслідок розвитку повної чи часткової атрофії зорових нервів.

В останні роки в клінічній практиці все частіше використовують ембріональні тканини та клітини, які мають у своєму складі нейротрофічні фактори (НТФ) [Ашмарин И.П., 1996; Калюнов В.И., 1994; Полежаев Л.В., 1993; Семченко В.В., 2000; Ahmed Z., 1999; Atkinson J., 1999; Burke R.E.,1998; Сaldwell M.A., 2001; Lu P., 2004; Ostenfeld T., 2002]. НТФ являють собою поліфункціональні білково-пептидні регулятори, що відносяться до класу цитокінів, які сприяють дозріванню нейронів та підтримці життєздатності зрілих нейронів; являють собою своєрідні нейропротектори, а також нейростимулятори, що стимулюють формування відростків нервових клітин [2, 61, 62, 96, 111, 159, 164, 167, 180, 181, 182, 219, 222, 249, 286, 297, 313].

Активно вивчаються нейротрофічні фактори в офтальмології [Politis M., 1989; Hu B., Lip H., 1998; Cellerino A., 1999; Lewis G., 1999; Ikeda K., 2004; Zhang S.C., 2005].

В інституті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова було створено екстракт з ембріональної нервової тканини, що містить нейротрофічні фактори, під назвою "Трофін". (Патент на винахід 34141, Україна, А 61К 35/28. Заявл. 08. 06. 1999; Опубл. 15. 02. 2001; Бюл.№1). „Трофін” займає проміжне положення між нейротрансплантацією та такими препаратами, як церебролізин та цереброкурін, але водночас має певні переваги перед ними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація є фрагментом комплексної наукової роботи кафедри очних хвороб Національного Медичного Університету ім. О.О. Богомольця "Розробка нових методів діагностики та лікування судинних захворювань сітківки і зорового нерва " (номер державної реєстрації 0101U000683), в якій дисертант особисто провела експериментальну частину роботи, дослідила вплив витяжки з ембріональних нервових тканин під назвою „Трофін” на функціонально-морфологічний стан зорового аналізатору щурів при метаноловій інтоксикації, а також порівняла ефективність „Трофіну” та загальної дезінтоксикаційної терапії.

Мета роботи. Підвищити ефективність лікування токсичних уражень зорового аналізатора під дією метанолу за допомогою „Трофіну”.

Завдання дослідження:

Вивчити функціональні зміни у зоровому аналізатору щурів після метанолової інтоксикації.

Вивчити морфологічну картину зорового аналізатора здорових щурів.

Виявити морфологічні зміни у зоровому аналізаторі щурів після метанолової інтоксикації.

Вивчити функціональні зміни у зоровому аналізатору щурів після метанолової інтоксикації з наступним дезінтоксикаційним лікуванням.

Виявити морфологічні зміни у зоровому аналізатору щурів після метанолової інтоксикації з наступним дезінтоксикаційним лікуванням.

Виявити вплив „Трофіну” на функціональні зміни зорового аналізатора щурів після метанолової інтоксикації.

Виявити вплив „Трофіну” на морфологічні зміни зорового аналізатора щурів після метанолової інтоксикації.

Об'єкт дослідження: функціонально-морфологічний стан зорового аналізатора щура.

Предмет дослідження: зорові викликані потенціали щурів, ультратонкі зміни гістологічних елементів зорового нерва, сітківки, потиличної кори головного мозку.

Методи дослідження:

1) Функціональні зміни у зоровому аналізаторі щурів досліджувалися за допомогою зорових викликаних потенціалів (комп'ютерний комплекс "B.A.S.I.S.EPM",OTE Biomedica, Італія).

2) Морфологічні зміни зорового аналізатора (сітківка, зоровий нерв та потилична зона кори головного мозку) досліджували за допомогою електронного мікроскопу ЕМ - 400Т "Філіпс" (Нідерланди) та світлооптичного мікроскопу Аxiophot, фірми "Оптон" (Німеччина).

Наукова новизна одержаних результатів:

1) Вперше виявлено, що при лікуванні щурів з метаноловою інтоксикацією Трофіном” відбувається достовірне покращення латентного періоду ЗВП та тенденція до підвищення амплітуди на 14 добу від початку експерименту.

2) Вперше проведено порівняння параметрів ЗВП (латентного періоду та амплітуди) при лікуванні метанолової нейропатії у щурів „Трофіном” та комплексом дезінтоксикаційних засобів на 7, 14 та 30 доби експерименту.

3) Вперше було показано, які морфологічні зміни у зоровому аналізаторі щурів відбуваються під дією дезінтоксикаційного лікування: протягом перших 14 діб від початку лікування помітних змін у структурі зорового аналізатору не наступало, і лише на 30 добу після проведеного лікування в частині нейронів сітківки, а також в структурі зорового нерва і потиличній ділянці кори головного мозку відмічалися початкові процеси репаративного характеру з боку олігодендроцитів і нейронів кори головного мозку, що сприяло частковому відновленню структурної цілісності зорового аналізатору, ушкодженого під впливом метанолу

4) Вперше було встановлено, що після введення щурам з метаноловою інтоксикацією „Трофіну” вже починаючи з 7 доби у всіх відділах зорового аналізатора прогресують процеси відновного характеру, що проявляються внутрішньоклітинною репаративною регенерацією загальної маси нейронів, явищами ремієлінізації структур зорового нерва, при цьому спостерігається майже повне відновлення структур зорового аналізатору на 30 добу лікування „Трофіном”.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження є підставою для розробки та клінічної апробації введення „Трофіну” у клінічну практику для лікування токсичної нейропатії.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджено в учбовий процес під час проведення практичних занять зі студентами на кафедрах офтальмології та нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз наукової літератури, виконані експериментальні дослідження. Здобувач самостійно провела набір і обробку фактичного матеріалу, написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки. При підготовці праць, які опубліковані у співавторстві, використано експериментальний матеріал, огляд літератури та статистичні дані роботи автора.

Автор висловлює щиру подяку науковим керівникам дисертації, завідувачу кафедри очних хвороб НМУ, члену-кореспонденту АМН України, професору Жабоєдову Г.Д., завідувачу кафедри нейрохірургії НМУ, члену-кореспонденту АМН України, професору Цимбалюку В.І.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і обговорювались на Міжнародній медичній конференції студентів і молодих вчених у м. Києві, 2003р., на 2й Міжнародній науковій конференції офтальмологів Причорномор'я в м. Одеса, 2004р., та на науково-практичній конференції "Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією" в м. Києві, 2004 р.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. У експериментальній роботі було використано 100 білих щурів лінії Вістар (рід Rattus, родина мишоподібні, Muridae) масою 200 - 250 г. Моделювання ураження зорового аналізатору проводилося за методикою В.І. Цимбалюка зі співавт. (2002р.) шляхом внутрішньоочеревинного введення розчину метилового спирту у дозі 1,8 г на кг маси тіла, попередньо розвівши у 0,9% розчині натрію хлориду вдвічі. Тваринам внутрішньоочеревинно вводився екстракт водорозчинних молекул з ембріонального мозку людини під назвою „Трофін” у кількості 0,2 мл, попередньо розвівши у 0,9% розчині натрію хлориду до 0,5мл. Першій групі тварин (30 щурів) вводився метиловий спирт. Через 10 хвилин після цього вводився "Трофін", ін'єкцію якого повторювали через 3 доби. Другій групі тварин (30 щурів) вводився лише метиловий спирт. Третій групі тварин (30 щурів) вводився метиловий спирт, а через 10 хвилин починалася загальна дезінтоксикаційна терапія, яка складалася з: 15 мл 0,9% розчину натрію хлориду, 0,05 мг дексаметазону (0,0125 мл), 1,2 мл 5% розчину етилового спирту, 1 мл 1% розчину натрію гідрокарбонату. Дози препаратів розраховували згідно методичних рекомендацій під редакцією О.В. Стефанова (2001р.). Ін'єкції проводилися внутрішньоочеревинно 1 раз на добу на протязі 7 діб. Контрольну групу складали 10 здорових щурів. Контроль ефективності лікування проводився за допомогою зорових викликаних потенціалів.

Трофін” виготовляти за методикою Цимбалюка В.І. та Васильєвої І.Г. (2001р.) згідно „Інструкції на виконання робіт по отриманню лікувального засобу з екстракту водорозчинних молекул з ембріонального мозку людини („Трофін”)”. Запропонована схема отримання „Трофіну” складалася з 4 етапів. На першому етапі відбувалося суспендування замороженого в рідкому азоті ембріонального мозку людини (7-12 тижнів) у фізіологічному розчині до кінцевої концентрації 10%, центрифугування при 4000g. На другому етапі проводилося фільтрування супернатанту крізь мембранні фільтри, а також розведення отриманого екстракту до концентрації за білком 150мг/мл (за методом Лоурі). Третій етап полягав у стерилізації отриманої фракції на фільтрах для стерилізації Махі 10р (Costar Corporation USA) з розмірами пор 22 мкм, замороженні та зберіганні при температурі -18?С не більше як 20 діб. На четвертому етапі „Трофін” тестувався на біологічну активність та на мікробіологічне забруднення відповідно вимогам статті Фармакопеї „Методи мікробіологічного контролю лікарських засобів (тестування стерильності)” з застосуванням методу прямого посіву. Контроль на присутність вірусів гепатиту А, В, С, G; цитомегаловірус, вірус герпесу, Віл-інфекцію та аденовіруси здійснюється з використанням полімеразної ланцюгової реакції.

Реєстрація зорових викликаних потенціалів проводилася у спеціальній затемненій кімнаті. Тварину фіксували на животі, прив'язуючи за верхні та нижні кінцівки, на спеціальному штативі. Реєстрація зорових викликаних потенціалів здійснювалася за допомогою голкових платинових електродів з оголеними кінчиками, які занурювалися підшкірно. Активні електроди вводили у потиличну ділянку симетрично, референтні - у тім'яну ділянку (симетрично), заземлюючий - на вушній раковині (однобічно). Потенціали реєстрували на відкритих очах при бінокулярній стимуляції на відстані 15 см від лампи до очей тварин. Використовувалися світлодіодні спалахи білого кольору тривалістю 1 мс, довжиною хвилі 640 нм, інтенсивністю 600 мКд, потужністю 0,25 Дж.

Для визначення морфологічних змін у зоровому аналізаторі використовувалися електронно-мікроскопічні дослідження фрагментів зорового нерву, тканин головного мозку (зорова кора), розміром 1x1 мм за методикою И.Б. Уикли (1975р.) з урахуванням даних В.Я. Карупу (1984р.). Тканини відбиралися відразу після декапітації тварин. Досліджувану тканину фіксували шляхом приготування суміші з 4 г парафіну (4% розчин) та 8 г сахарози (4% розчин) з додаванням 50 мл фосфатного буферу, суміш нагрівали до температури 70Сє. Після фільтрації у суміш додавали 10 мл 2,5% глютаральдегіду. Доливали дистильовану воду до 100мл. У подальшому проводили дофіксацію у 1% розчині чотирьохокису осмію (OsO4).Наступним етапом було зневоднення препаратів у 50%, 70%, 96%, 100% розчинах етилового спирту, а також у суміші спирту з оксипропіленом у співвідношенні 1:1, потім у чистому оксіпропілені, у оксипропілені та смолі у співвідношенні 3:1, 1:1. Після зневоднення проводили заливку препаратів у суміші смол - епону та аралдиту, які попередньо ретельно перемішувалися на протязі 1 години. Далі готовий блок готувався для різки на ультратомі шляхом приготування пірамідок гострим лезом. Ультратонкі зрізи товщиною 600 Ає виготовлялися на ультратомах ЛКБ і Рейхардт. Після приготування ультратонких зрізів проводилося забарвлення матеріалу за Рейнольдсем, у якому матеріал знаходився на протязі 10 -12 сек., після чого ретельно промивали водою. Готові матеріали проглядали у електронному мікроскопі ЕМ- 400Т “Філіпс” (Нідерланди). У дисертаційному дослідженні також використовувався аналіз морфологічних змін в напівтонких зрізах (1000 Ає). Забарвлення напівтонких зрізів відбувалося у суміші бури та метиленового синього - піроніна, суміж нагрівали до температури 37єС, після цього промивали проточною водою. При необхідності процедуру повторювали. Напівтонкі зрізи аналізували у світлооптичному мікроскопі Axiophot, фірми “Оптон” (Німеччина).

3. Результати власних досліджень

Проведено дослідження параметрів ЗВП на 7, 14 та 30 доби метанолової інтоксикації. (табл.1).

Досліджено показники ЗВП при дезінтоксикаційному лікуванні тварин з метаноловою інтоксикацією (табл.2).

Проведено вимірювання ЗВП при лікуванні „Трофіном” (табл.3)

Таблиця 1 Показники ЗВП у щурів з метаноловою інтоксикацією

p- ступінь достовірності різних показників відносно контрою; p 1-2, 2-3, 1-3 - ступінь достовірності різних показників у відповідних групах тварин; n= число спостережень

Таблиця 2 Показники ЗВП у щурів з метаноловою інтоксикацією та наступним дезінтоксикаційним лікуванням

p- ступінь достовірності різних показників відносно контрою; p 1-2, 2-3, 1-3 - ступінь достовірності різних показників у відповідних групах тварин; n=число спостережень

Таблиця 3 Показники ЗВП при лікуванні „Трофіном”

p- ступінь достовірності різних показників відносно контрою; p 1-2, 2-3, 1-3 - ступінь достовірності різних показників у відповідних групах тварин; n=число спостережень

Виявлено покращення латентного періоду за досліджуваними параметрами при лікуванні „Трофіном” вже, починаючи з 14 доби експерименту. Загальна дезінтоксикаційна терапія призводить до покращення латентного періоду лише з 30 доби експериментального дослідження.

У роботі було порівняно латентний період за параметрами N2 та P2 у експериментальних тварин (таблиці 4,5).

Таблиця 4 Електрофізіологічні показники латентного періоду ЗВП за параметром N-2 в групах експериментальних тварин (M±m)

р-ступінь достовірності різних показників відносно контролю; Р1-2,1-3,2-3-між експериментальними групами; Рм, д, т 7-14, 7-30, 14-30 - між термінами досліджень: м-метанол, д-дезінтоксикаційне лікування, т - Трофін; n-число спостережень

Таблиця 5 Електрофізіологічні показники латентного періоду ЗВП за параметром Р-2 в групах експериментальних тварин (Mm)

р - ступінь достовірності різних показників відносно контролю; Р1-2,1-3, 2-3 - між експериментальними групами; Рм, д, т 7-14, 7-30, 14-30 - між термінами дослідження м -метанол, д.- дезінтоксикаційне лікування, т- „Трофін”; n- число спостережень

Виявлено збільшення амплітуди ЗВП при лікуванні „Трофіном”, починаючи з 14 доби експерименту. При загальній дезінтоксикаційній терапії спостерігалась тенденція до покращення лише з 30 доби експерименту. Проведено порівняння амплітуди ЗВП за параметрами P1N2 та N2P2 у експериментальних тварин (табл.6, 7).

Таблиця 6 Електрофізіологічні показники амплітуди ЗВП за параметром Р-1-N-2 в групах експериментальних тварин (Mm)

р - ступінь достовірності різних показників відносно контролю; Р1-2,1-3, 2-3 - між експериментальними групами;Рм, д, т 7-14, 7-30, 14-30 - між термінами дослідження м -метанол, д.- дезінтоксикаційне лікування, т- „Трофін”; n- число спостережень

Таблиця 7 Електрофізіологічні показники амплітуди ЗВП за параметром N-2P-2 в групах експериментальних тварин (Mm)

р - ступінь достовірності різних показників відносно контролю;Р1-2,1-3, 2-3 - між експериментальними групами;Рм, д, т 7-14, 7-30, 14-30 - між термінами дослідження: м -метанол, д.- дезінтоксикаційне лікування, т-„Трофін”; n- число спостережень

У роботі проведено морфологічне дослідження зорового аналізатора щура в нормі, що послужило підставою для контрольних параметрів опису морфологічного стану зорового аналізатора і порівняння отриманих даних при вивченні патологічних процесів різних відділів зорового аналізатора.

На ранніх етапах розвитку метанолової інтоксикації (перші 7 діб) спостерігалися виражені дистрофічно-деструктивні зміни в сітчастій оболонці ока з деструкцією фоторецепторів, біполярних і гангліозних клітин. У структурі зорового нерва переважали явища набряку з частковим порушенням структури мієлінових оболонок і частини олігодендроцитів.

У кінцевій ланці зорового аналізатора - мозковій речовині потиличної ділянки кори головного мозку, зміни зводилися до явищ інтра- і перицелюлярного набряку частини нейронів на тлі вогнищевого порушення внутрішньомозкового кровообігу.

Зі збільшенням терміну інтоксикації (14 діб після введення тваринам метанолу) у структурі зорового аналізатора продовжували наростати процеси дистрофічного характеру, що проявлялися вираженою деструкцією клітин сітківки з порушенням структурної цілісності внутрішньоклітинних органел. У зоровому нерві переважали процеси демієлінізації нервових волокон. У частині нейронів потиличної ділянки кори, а також у синаптичному апараті спостерігалися деструктивні зміни.

У віддаленому періоді метанолової інтоксикації (30 діб) зміни в структурі зорового аналізатора мали різного ступеня вираженості дистрофічний характер, хоча спостерігалася тенденція до стабілізації наявних дистрофічно-деструктивних змін.

Протягом перших 14 діб після проведеного дезінтоксикаційного лікування зміни в сітчастій оболонці ока щура характеризувалися досить вираженими дистрофічно-деструктивними явищами, що мало чим відрізнялися від явищ, які спостерігалися в сітчастій оболонці ока при введенні метанолу без лікування.

На 30 добу після проведення дезінтоксикаційного лікування в частині нейронів сітчастої оболонки ока з'явилися ознаки внутрішньоклітинної репаративної регенерації, що сприяло відновленню морфо-функціонального стану цих клітин. Найбільш виражені процеси репаративного характеру спостерігалися у фоторецепторних і пігментних клітинах на тлі вогнищевого відновлення кровообігу в хоріокапілярній пластинці. У структурі зорового нерва і нейронах кори головного мозку також спостерігалися нерізко виражені процеси репаративного характеру.

При введенні в організм тварин з метаноловою інтоксикацією „Трофіну” на 7 добу експерименту зміни в сітчастій оболонці ока, у порівнянні з групою тварин з метаноловою інтоксикацією, були незначними і зводилися в основному до зниження явищ набряку і частковому відновленню порушеного хоріокапілярного кровообігу. При цьому основна маса фоторецепторних, біполярних і гангліозних клітин знаходилася в стані різного ступеня вираженості дистрофічних змін. У структурі зорового нерва, а також потиличній ділянці кори головного мозку в перші 7 діб після лікування „Трофіном” переважали явища набряку.

Через 14 діб після введення тваринам з метаноловою інтоксикацією „Трофіну” в сітчастій оболонці ока спостерігалися вже досить виражені зміни відновного характеру у всіх шарах сітчастої оболонки ока на тлі відновлення кровообігу в судинній оболонці ока. При цьому в синусоїдах виявлено компенсаторну гіпертрофію і гіперплазію ендотеліальних клітин. У клітинах сітківки через 14 діб після введення „Трофіну” спостерігалися досить виражені ознаки внутрішньоклітинної репаративної регенерації, що проявлялися гіперплазією апарата Гольджі, а також появою в цитоплазмі цих клітин молодих форм мітохондрій і збільшенням кількості рибонуклеїнових гранул, що сприяло підвищенню енергопродукуючої і білоксинтезуючої функцій цих клітин. В деякій мірі відновлювалась ультраструктура синаптичного апарату з появою в пресинаптичних закінченнях великої кількості синаптичних везикул.

В структурі зорового нерва виявлялася вогнищева проліферація олігодендроцитів з наявністю в їхній цитоплазмі характерних для відбудовних процесів проявів внутрішньоклітинної репаративної регенерації, яка сприяла підвищенню функціональної активності олігодендроцитів і утворенню нових мієлінових оболонок навколо оголених аксонів.

Що ж стосується коркового відділу зорового аналізатора, то через 14 діб після введення „Трофіну” в більшості нейронів спостерігаються прояви внутрішньоклітинної репаративної регенерації з посиленням як білоксинтезуючої, так і енергопродукуючої функцій цих клітин.

Досить виражені процеси відновного характеру спостерігалися в сітчастій оболонці ока через 30 діб після лікування тварин з метаноловою інтоксикацією „Трофіном”. У зв'язку з нормалізацією системи кровообігу як у судинній оболонці ока, так і в хоріокапілярній пластинці, практично в повному обсязі відновлювалась структурна цілісність клітин пігментного епітелію, ознаки внутрішньоклітинної репаративної регенерації спостерігалися у фоторецепторах, а також біполярних та гангліозних клітинах. У зовнішньому і внутрішньому сітчастому шарах сітківки відновлювалась структура синаптичних закінчень з появою у пресинаптичних терміналях великої кількості синаптичних везикул і відновленням структури активної синаптичної зони.

Аналогічні процеси відбувалися і у структурі зорового нерва. Насамперед, практично цілком зникали явища набряку периневрію, а також інтерстиціальної сполучної тканини. Основна маса олігодендроцитів знаходилась в стані підвищеної морфо-функціональної активності, хоча і зустрічалися дистрофічно змінені олігодендроцити. Відновлювалася структура мієлінових волокон.

Незважаючи на те, що в значній частині нейронів потиличної ділянки відновлювалася їхня структурна цілісність за рахунок процесів внутрішньоклітинної репаративної регенерації, в частині нейронів усе ще спостерігалися різного ступеня вираженості дистрофічно-деструктивні процеси на тлі вогнищевого порушення внутрішньомозкового кровообігу. Не повністю відновлюється і структура синаптичного апарату. У частині синаптичних закінчень спостерігалися спустошені везикули і порушена структура активної зони синапсів.

зоровий аналізатор метаноловий інтоксикація

Висновки

1. Введення в організм щурів метанолу призводить до значних порушень параметрів зорових викликаних потенціалів та деструктивних змін у структурі зорового аналізатору, включаючи сітківку, зоровий нерв та потиличну ділянку кори головного мозку.

2. Вивчено зміни латентного періоду та амплітуди ЗВП при введенні щурам метанолу. Відмічено збільшення латентного періоду за параметром N2 до 113,3±8,5 мс (р<0,05), що становило 198% від контрольного показника. За параметром Р2 латентний період збільшився до 128,8±9,4 мс (р<0,05), що становило 172% від контрольного показника. Амплітуда P1N2 зменшилась до 2,3±0,8 мкВт (р<0,05), що становило 22% від контрольного показника. Амплітуда N2P2 зменшилась до 1,7±0,6 мкВт (р<0,05), що становило 23% від контрольного показника.

3. Проведене гістологічне та електронно-мікроскопічне дослідження зорового аналізатора щурів при метаноловій інтоксикації засвідчило, що до патологічного процесу залучаються всі його відділи - сітківка, зоровий нерв та нейрони потиличної ділянки кори головного мозку з найвираженішими змінами на 14 добу після введення тваринам метанолу з наступною стабілізацією деструктивних змін до 30 доби після початку експерименту.

4. Виявлено, що при проведенні дезінтоксикаційного лікування латентний період за параметром N2 становив 96,2±6,5 мс (р<0,05), за параметром Р2 - 110,5 ±8,0 мс (р<0,05). Амплітуда теж мала тенденцію до покращання і становила за параметром P1N2 7,2±1,3 мкВт (р>0,05), за параметром N2P2 - 4,6±1,5 мкВт (р>0,05).

5. При дезінтоксикаційному лікуванні щурів з метаноловою інтоксикацією на 30 добу в частині нейронів сітківки, а також в структурі зорового нерва і потиличній ділянці кори головного мозку були відмічені початкові процеси репаративного характеру з боку олігодендроцитів і нейронів кори головного мозку, що відображає часткове відновлення структурної цілісності зорового аналізатора.

6. При лікуванні „Трофіном” у тварин з метаноловою інтоксикацією виявлено покращення параметрів ЗВП. Так латентний період за параметром N2 майже нормалізувався до 60,5±4,0 (р>0,05). За параметром Р2 латентний період склав 90,0±7,4 мс (р>0,05). Амплітуди P1N2 та N2P2 підвищились до 9,2±1,5 (р>0,05) та 5,8±1,3 мкВт (р>0,05), що достовірно не відрізнялось від контрольних показників.

7. Введення в організм тварин з метаноловою інтоксикацією „Трофіну” стимулювало прогресування процесів відновного характеру у всіх відділах зорового аналізатору, починаючи з 7 доби після початку лікування, що проявлялося внутрішньоклітинною репаративною регенерацією загальної маси нейронів, явищами ремієлінізації зорового нерва. Максимальне відновлення досліджуємих структур спостерігалося на 30 добу лікування „Трофіном”.

8. Проведені морфологічні та електрофізіологічні дослідження зорового аналізатору щурів при метаноловій інтоксикації з наступним лікуванням „Трофіном” дозволяють рекомендувати подальше клінічне вивчення „Трофіну” з метою застосування в офтальмологічній практиці у комплексній терапії постінтоксикаційних нейропатій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Жабоєдов Г.Д., Васюта В.А., Носов А.Т. Морфо-функціональні показники стану зорового аналізатору при метаноловій інтоксикації з наступним консервативним лікуванням // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №3. - С.128-130. (Дисертантові належить експериментальне морфологічне дослідження, аналіз, узагальнення результатів).

2. Жабоедов Г.Д., Цымбалюк В.И., Носов А.Т., Васюта В.А. Влияние Трофина на морфо-функциональное состояние зрительного анализатора крыс при метановой интоксикации // Офтальмологический журнал. - 2004. - №5. - С. 62-67. (Дисертантові належить експериментальне морфологічне дослідження, узагальнення та статистична обробка результатів).

3. Цымбалюк В.И., Носов А.Т., Чеботарева Л.Л., Васюта В.А. Электрофизиологические и морфологические показатели состояния зрительного анализатора в динамике применения Трофина при метаноловой интоксикации //Український нейрохірургічний журнал. - 2004. - №3. - С. 97-102. (Дисертанту належать експериментальні електрофізіологічні дослідження, аналіз, узагальнення та статистична обробка результатів).

4. Спосіб лікування токсичного ураження зорового аналізатора в експерименті: Деклараційний патент на корисну модель №3534 А61К35/48 /Жабоєдов Г.Д., Цимбалюк В.І., Васюта В.А. Заявлено 07.04.2004р. Офіційний бюлетень Промислова власність. - 2004. - №11. - С. 25.

5. Васюта В.А. Клінічні прояви токсичного ураження зорового аналізатору метиловим спиртом // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю "Актуальні проблеми сучасної медицини" (28-31жовтня 2003р.) - Київ, 2003. -С. 93.

6. Жабоедов Г.Д., Васюта В.А. Использование Трофина для лечения токсического поражения зрительного анализатора в эксперимента // Тези 2 Міжнародної наукової конференції офтальмологів Причорномор'я (8-10 вересня 2004 р.). - Одеса: Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, 2004. - С. 94-95.

7. Васюта В.А., Жабоєдов Г.Д. Використання ембріональних тканин в офтальмології // Український науково-медичний молодіжний журнал. - №3-4. - С. 7-11. (Дисертантові належить огляд літератури та її узагальнення).

8. Васюта В.А. Порівняльна характеристика лікування токсичного ураження зорового аналізатора за допомогою Трофіна та загальної дезінтоксикаційної терапії / Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією" (7-8 жовтня 2004р.). - Київ: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика, 2004. - С. 52-53.

9. Жабоєдов Г.Д., Васюта В.А. Використання ембріональної нервової тканини в медицині // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №4. - С. 67-70. (Дисертантові належить огляд літератури та її узагальнення)

Размещено на Allbest.ru