Клініко-гематологічна та імуноцитохімічна діагностика пухлин із зрілих В-,Т-лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ,

ОНКОЛОГІЇ І РАДІОБІОЛОГІЇ ім. Р.Є.КАВЕЦЬКОГО

РОДІОНОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616.345-006.6-089:616-056.7

КЛІНІКО-ГЕМАТОЛОГІЧНА ТА ІМУНОЦИТОХІМІЧНА ДІАГНОСТИКА ПУХЛИН ІЗ ЗРІЛИХ В-, Т-ЛІМФОЦИТІВ І НАТУРАЛЬНИХ КЛІТИН-КІЛЕРІВ В СТАДІЇ ЛЕЙКЕМІЗАЦІЇ

14.01.07 - онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті експериментальної патології, онкології і

радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України

Науковий керівник - доктор медичних наук професор Глузман Данило

Фішелевич, завідувач відділу імуноцитохімії

Інституту експериментальної патології, онкології і

радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук Болгова Лідія Севастянівна,

керівник відділу цитології Інституту онкології АМН

України, м. Київ;

- кандидат медичних наук Пономарьова Ольга

Володимирівна, науковий співробітник відділу

механізмів протипухлинної терапії Інституту

експериментальної патології, онкології і радіобіології

ім. Р.Є.Кавецького НАН України, м. Київ.

Провідна установа - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра гематології та трансфузіології, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться “26“ жовтня 2005 року о 15 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.155.01 в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України за адресою:

03022, м.Київ, вул.Васильківська, 45.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ІЕПОР ім. Р.Є.Кавецького НАН України

Автореферат розісланий “____“ вересня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук Н.В.Бородай

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Хронічні лімфопроліферативні захворювання - гетерогенна група новоутворень, що виникають із різного типу клітин лімфоїдної тканини. Вони відносяться до тих нечисленних пухлин, смертність від яких в останні три дисятиріччя продовжує зростати. Серед хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання більше 10% складають особи, вік яких не досягає 50 років. Завдяки розвитку клітинної імунології стало можливим виділення різних форм неходжкінських злоякісних лімфом, які за частотою займають 5 місце після раку молочної залози, легень, передміхурової залози та товстої кишки. Рівень 5-річної виживаності дорослих хворих із злоякісними лімфомами складає приблизно 50%. В Україні залишаються високими показники смертності цих хворих протягом 1-го року після встановлення діагнозу - 32,7%. Саме тому своєчасна діагностика пухлинних захворювань лімфоїдної тканини залишається однією з найбільш важливих проблем сучасної медицини (Третяк Н.М., 2000; Сівкович С.О., 2002; Федоренко З.П., 2004; Логинський В.О., 2004). Аналіз пухлин із лімфоїдної тканини, які глибоко вивчалися протягом останніх років, свідчить, що серед них значну долю становлять такі форми новоутворень, які раніше не діагностувалися. Ідентифікація окремих нозологічних форм та цитологічних варіантів лімфопроліферативних захворювань стала можливою завдяки застосуванню не тільки традиційних гістологічних, цитологічних і цитохімічних методів дослідження, але й використанню новітніх досягнень імунології і молекулярної біології (Воробйов А.І., 2000; Волкова М.О., 2001; Новик А.А., 2001; Глузман Д.Ф., 2004; Harris N.L., 2001; Jaffe E.S., 2001; Diebold J., 2001; Rossi D., et al, 2004). Удосконалення методів лабораторної діагностики багато в чому обумовлені успіхи в лікуванні хворих на злоякісні захворювання крові (хронічний лімфолейкоз, фолікулярна лімфома, волосатоклітинний лейкоз) за допомогою сучасних цитостатичних засобів (Флюдара, Мабтера та інші) у відповідності зі спеціально розробленими програмами (Виговська Я.І., Логинський В.О., Матлан В.Л., 2000; Кліменко В.І., Крячок І.А., 2005; Wilson W.H., 2000; Vase J.M., 2001). Згідно з новою класифікацією ВООЗ (2001р.), діагностика основних форм гемобластозів має проводитися з урахуванням морфологічних, імунофенотипічних, молекулярно-генетичних ознак субстратних клітин і аналізу клінічних даних. Крім локалізації пухлини, характеру росту (нодулярний чи дифузний), наявності ураження кісткового мозку, до уваги приймаються такі критерії як розмір клітин, їх морфологічні, цитохімічні та імуноцитологічні ознаки. У складних для діагностики випадках необхідно враховувати наявність або відсутність типових цитогенетичних аномалій та експресії онкогенів. Завдяки сучасній діагностиці стає можливим підбір адекватного лікування. Отже, на вивченні саме цих актуальних питань зосереджений науковий пошук наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконувалась згідно постанови Бюро Відділення МББЕКФ НАН України в рамках теми: “З'ясування цитологічних та імунофенотипових особливостей хронічних лімфопроліферативних захворювань у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання” (2000-2002), № дежреєстрації 0100U000630.

Мета дослідження. Поліпшення діагностики окремих форм лейкозів та неходжкінських злоякісних лімфом із зрілих (периферичних) В-, Т-лімфоцитів, натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації для подальшого ефективного лікування хворих.

Задачі дослідження.

Об'єкт дослідження: дорослі хворі на В-клітинний хронічний лімфолейкоз, В- і Т-пролімфоцитарний лейкоз, волосатоклітинний лейкоз, фолікулярну лімфому, лімфому з В-клітин маргінальної і мантійної зони в стадії лейкемізації, грибовидний мікоз/синдром Сезарі, лімфопроліферативні процеси з великих грануловмісних лімфоцитів (Т- і НК-клітинні варіанти).

Предмет дослідження: мазки периферичної крові та кісткового мозку; відбитки лімфатичних вузлів хворих із різними формами хронічних лімфопроліферативних захворювань; суспензія мононуклеарів, виділених з периферичної крові та кісткового мозку в градієнті щільності фікол-верографіну.

Методи дослідження: клінічні, морфологічні, імуноцитохімічні, статистичні.

Наукова новизна. Вперше співставлені особливості клінічного перебігу лейкемічної фази неходжкінських злоякісних лімфом і хронічних лімфолейкозів в залежності від фенотипових ознак субстратних клітин патологічного клону. За допомогою широкої панелі моноклональних антитіл охарактеризовані рідкісні форми хронічних лімфопроліферативних захворювань (варіант лейкозу з великих грануловмісних лімфоцитів (ВГЛ), В- і Т-клітинні пролімфоцитарні лейкози, синдром Сезарі), які визначалися за критеріями нової класифікації ВООЗ (2001р.). Продемонстровані розбіжності клінічного перебігу Т- та НК-клітинних варіантів лейкозу з ВГЛ. Вперше виявлена наявність позитивної реакції на тартратрезистентну кислу фосфатазу в субстратних клітинах у частини хворих при лімфомах з клітин маргінальної зони, що має значення для подальшого призначення адекватного лікування.

Практичне значення. Верифікація різних форм хронічних лімфолейкозів та неходжкінських злоякісних лімфом у стадії лейкемізації згідно з новою класифікацією ВООЗ (2001р.) і впровадження сучасних діагностичних технологій має важливе значення для призначення адекватної і сучасної терапії хворим на хронічні лімфопроліферативні захворювання. Розроблені сучасні діагностичні технології і впроваджені у практичну діяльність 1-го та 2-го гематологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №9, онкогематологічних відділень областей України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто вивчені і проаналізовані дані сучасної іноземної і вітчизняної літератури за темою дисертації; проведене клінічне обстеження та лікування дорослих хворих з різними формами злоякісних пухлин із зрілих Т-, В-лімфоцитів, НК-клітин в стадії лейкемізації; проведені морфологічні дослідження препаратів периферичної крові та кісткового мозку; проведені цитохімічні дослідження та отримані результати; проаналізовані імунофенотипові характеристики злоякісно трансформованих лімфоїдних клітин.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та обговорені на: науково-практичній конференції “Сучасні підходи до діагностики та лікування хворих на злоякісні лімфоми. Якість життя” (Ялта, 2002р.); V конференції молодих вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології” (Київ, 2002р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Онкологія - XXI” (Київ, 2003р.); VI Республіканській науково-практичній конференції молодих онкологів України (Київ, 2003р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні імуногістохімічні методи діагностики пухлин людини” (Київ, 2005р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, 5 з них у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, та тезах і матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 183 сторінках тексту і складається з вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (76 вітчизняних і 78 закордонних джерел). Робота ілюстрована 20 рисунками та 21 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач були обстежені 173 хворих з пухлинами із зрілих В-, Т-лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів у стадії лейкемізації, які знаходилися на лікуванні у 1-ому та 2-ому гематологічних відділеннях Київської клінічної лікарні №9, Київських обласних лікарнях №1 та №2 або на диспансерному обліку у поліклініці Інституту гематології та трансфузіології АМН України в період з 1998 по 2004 роки. З них чоловіків 101, жінок - 72. Вік хворих коливався від 18 до 82 років. Діагноз лейкозу або лімфоми, згідно з класифікацією ВООЗ (2001р.), визначався на підставі вивчення клінічної картини захворювання, морфологічних та імуноцитохімічних особливостей лімфоїдних клітин периферичної крові та кісткового мозку. Цітологічні дослідження проводилися у відділі імуноцитохімії Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. Загальні відомості стосовно кількості, статі і віку хворих на різні форми пухлин із зрілих В-, Т-лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів наведені в табл.1. Застосовували загальноклінічні методи обстеження хворих: пальпаторне визначення гіперплазії лімфатичних вузлів, розмірів печінки і селезінки, а також ультразвукове та комп'ютерно-томографічне дослідження органів грудної і черевної порожнини. Виконували комплекс загально-клінічних методів дослідження для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи, печінки, нирок. У всіх хворих проводили морфологічні дослідження клітин кісткового мозку та підрахунок мієлограм. Дослідження периферичної крові хворих включали: визначення показників гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів за допомогою геманалізатора; морфологічну оцінку клітин крові в мазках, пофарбованих за Папенгеймом; підрахунок лейкоцитарної формули. Наступні етапи діагностики включали комплекс цитохімічних реакцій для виявлення внутрішньоклітинної локалізації та активності ферментів - кислої неспецифічної естерази методом Мюлера в модифікації Лефлера, кислої фосфатази з інгібітором виннокислим калієм-натрієм методом азотосполучення по Гольдбергу та Барка. Вміст глікогену визначали за допомогою PAS-реакції по Мак-Манусу і Хочкісу.

Таблиця 1

Характеристика обстежених хворих

Методи цитохімічних досліджень детально викладені в монографії “Диагностика лейкозов. Атлас и практическое руководство” (Київ, Наук.думка, 2000). Діагностика різних форм хронічних лімфопроліферативних захворювань В-, Т- і НК-клітинного походження здійснювалась згідно з новою класифікацією ВООЗ (2001р.). У більшості хворих імунофенотипування проводили у цитологічних препаратах, виготовлених з відмитих клітин нативного кісткового мозку та венозної крові. Процедура підготовки та проведення імуноцитохімічних досліджень методом LSAB включала: 1) виділення фракції мононуклеарів з венозної крові у градієнті щільності фікол-верографіну (1,076-1,080); 2) триразову відмивку виділених клітин забуференим фізіологічним розчином (рН 7,2-7,4); 3) приготування постійних цитологічних препаратів типу “висушеної краплі” з відмитих клітин; 4) фіксацію висушених при кімнатній температурі цитологічних препаратів в парах 10% нейтрального формаліну; 5) визначення експресії лінійно-специфічних, диференційованих і активаційних антигенів В-, Т-лімфоцитів, НК-клітин імуноцитохімічним лужнофосфатазним методом АВС-АР з використанням специфічних моноклональних антитіл до тих чи інших антигенів на І етапі та біотин-стрептавідинової системи на ІІ та ІІІ етапах відповідно (застосовували кролячі антитіла до Fab2-фрагментів імуноглобулінів миші, кон'юговані з біотином, та стрептавідин, мічений лужною фосфатазою). Після проведення цитохімічної реакції активність лужної фосфатази визначали методом азотосполучення із застосуванням в якості субстрату нафтол-AS-BI фосфату і зв'язуючого агенту гексаазотованного парарозаніліну. В місцях зв'язування антитіл з відповідним антигеном з'являвся продукт, забарвлений у червоно-малиновий колір. Після дофарбування ядер клітин метиленовим зеленим проводили дослідження у світлооптичному мікроскопі. У випадках, коли матеріал від хворих (мазки периферичної крові та кісткового мозку) надходив у відділ імуноцитохімії з інших міст України, за умови короткочасного їх зберігання при +4С (не більше 1-2 днів) та при достатній клітинності препаратів, імунофенотипування лімфоїдних клітин здійснювали безпосередньо в мазках. Для цього нативні мазки загортали у фольгу (по одному) та витримували щонайменше 1 годину у морозильній камері холодильника при температурі -20С. При проведенні імуноцитохімічної реакції мазки попередньо фіксували розчином забуференого формол-ацетону (pH 6,2-6,4) близько 1 хв з наступною відмивкою від фіксатора ЗФР. Для побудови таблиць та діаграм, де відображені основні результати виконаних досліджень, застосовували прикладні програми Microsoft Excel. Математичну обробку результатів проводили з використанням t-критерію Ст'юдента.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз даних виконаного нами клініко-гематологічного обстеження 173 дорослих хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання показав, що основною ознакою, згідно якої можливо виділити окремі нозологічні форми, є імунофенотип злоякісно трансформованих клітин. Відносно новоутворень із зрілих (периферичних) лімфоїдних клітин це стосується, в першу чергу, маркерних антигенів, експресованих на антигензалежних стадіях диференціювання. Згідно нової класифікації ВООЗ більшість пухлин підрозділяють на В- та Т(НK)-клітинні, а ті, в свою чергу, на цитологічні варіанти, імунофенотип яких відповідає тим чи іншим стадіям антигеннезалежного диференціювання лімфоїдних клітин.

У хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз, що складали, за нашими даними, 37% всіх обстежених, середній вік становив понад 60 років. Найбільш яскравою патогномонічною рисою для хворих на В-ХЛЛ була експресія на поверхневих мембранах клітин периферичної крові і кісткового мозку антигена CD5. Доброякісний перебіг захворювання спостерігався у хворих при відсутності експресії на поверхневих мембранах патологічних клітин антигену CD38 (92% випадків). При порівнянні експресії антигену CD38 та асоційованих з мієлоїдними клітинами антигенів (CD11c, CD11b) встановлено, що наявність останніх не впливала на прогноз захворювання та не передбачала призначення специфічної терапії. У дослідженій нами групі пацієнтів з В-ХЛЛ виявлено, що відсутність експресії антигену CD5 у 5% хворих супроводжувалось більш вираженою гіперплазією лімфатичних вузлів черевної порожнини та периферичних лімфатичних вузлів. Органомегалія (сплено- і гепатомегалія) була різною у всіх випадках.

В підгрупі хворих з експресією на поверхні мембран субстратних клітин антигену CD38 при застосуванні терапії за різними протоколами (з включенням циклофосфана, вінкристина, преднізолона, доксорубіцина та флюдарабіна фосфата) було досягнуте незначне покращення клініко-гематологічної картини захворювання. У пацієнтів з відсутністю або зниженою експресією антигену CD5 на злоякісно трансформованих лімфоїдних клітинах відповідь на терапію була такою ж, як у CD5-позитивних випадках. Діагноз В-ХЛЛ встановлювали за наявності лімфоцитозу в периферичній крові (більш як 10х109/л) і кількості малих лімфоцитів у стернальному пунктаті кісткового мозку, що становила менше ніж 30%. На поверхневих мембранах патологічних клітин у всіх випадках визначалась експресія В-клітинних антигенів CD19, CD20, CD23, а також в більшості випадків антигену CD5.

В-клітинний пролімфоцитарний лейкоз (В-ПЛЛ) представлений великими клітинами з позитивною реакцією при визначенні активності тартрат-резистентної кислої фосфатази, мають фенотип HLA-DR+CD10+CD20+CD21+CD22+ і, на відміну від В-ХЛЛ, не експресують антиген CD5. У порівнянні з В-ХЛЛ у хворих на В-ПЛЛ спостерігалися більш виражені органомегалія та анемія (кількість еритроцитів становила 2,980,34х1012/л, вміст гемоглобіну 87,257,28 г/л). Були відмічені розбіжності в кількості лейкоцитів (57,0737,11х109/л) та тромбоцитів (101,2241,55х109/л) при В-ПЛЛ та при В-ХЛЛ - 71,9412,73х109/л і 149,4511,07х109/л відповідно. Початок захворювання був більш гострим у хворих на В-ПЛЛ, хворі раніше зверталися за допомогою до гематолога - у термін від 3-х місяців до 1 року в порівнянні з В-ХЛЛ, де цей термін становив 7-10 років. Призначення специфічної терапії, що включала введення преднізолону, вінкристину та циклофосфану, було слабо ефективним. Відмічалось незначне зменшення розмірів органів, що супроводжувалось прогресуванням анемії та тромбоцитопенії.

Однією з форм хронічних лімфопроліферативних захворювань, в лікуванні яких досягнутий певний прогрес, є волосатоклітинний лейкоз (ВКЛ). В клінічній картині у хворих на ВКЛ домінували симптоми анемії та спленомегалії (у 86% хворих), рідко відмічали збільшення розмірів печінки (в 53% випадків), у 42% обстежених при пальпації виявляли різні за розмірами збільшені периферичні лімфатичні вузли. Правильний діагноз дозволяли встановити такі ознаки, як панцитопенія (кількість еритроцитів - 3,170,33х1012/л; вміст гемоглобіну - 95,677,61г/л; кількість лейкоцитів - 3,778,29х109/л; кількість тромбоцитів - 89,0719,51х109/л), наявність в периферичній крові та кістковому мозку типових лімфоцитів з відросчатою цитоплазмою (4,951,08%,) що характеризувались позитивною реакцією на тартратрезистентну кислу фосфатазу та мали фенотип зрілих В-лімфоцитів (CD19+, CD20+, CD22+, CD5-CD25+, CD103+).

Порівнюючи В-клітинний хронічний лімфолейкоз з групою неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації, варто підкреслити різний характер клінічних проявів захворювань, морфологічних ознак клітин, а також результати імуноцитохімічних досліджень. В клінічній картині при неходжкінських злоякісних лімфомах в стадіі лейкемізації в більшості випадків (75%) на перший план виступала органомегалія (збільшення селезінки та печінки). Морфологічне дослідження периферичної крові та кісткового мозку у хворих на злоякісні лімфоми показало гетерогенність популяції лімфоїдних клітин, більшість з яких були середніми за розмірами; визначалась невелика кількість малих лімфоцитів. При В-клітинному хронічному лімфолейкозі, навпаки, частина лімфоцитів була представлена малими лімфоцитами з грубо дисперсною структурою хроматина. Результати цитохімічних реакцій в субстратних клітинах при В-ХЛЛ та НЗЛ не дозволили виявити будь-які відмінності: дрібногранулярна реакція спостерігалася при визначенні активності кислої фосфатази, що в більшості випадків неходжкінських злоякісних лімфом (виключаючи лімфому з маргінальної зони селезінки) інгібувалась тартратом натрію. Визначити, який з цитологічних варіантів неходжкінських злоякісних лімфом має місце у тому чи іншому випадку, можна за допомогою панелі моноклональних антитіл методом імунофенотипування лейкемічних клітин. При дослідженні гемограми анемія спостерігалась однаково часто при різних варіантах неходжкінських злоякісних лімфом (кількість еритроцитів дорівнювала 3,480,14х1012/л; вміст гемоглобіну - 101,273,66г/л). Кількість лейкоцитів периферичної крові дорівнювала 71,9412,73х109/л при В-клітинному хронічному лімфолейкозі, а - 32,877,08х109/л відповідно при різних варіантах лімфом в стадії лейкемізації була нижчою; р0,05. Подібна картина спостерігалась і при підрахунку кількості тромбоцитів: 149,4511,07х109/л при В-ХЛЛ на відміну від неходжкінських злоякісних лімфом, де в більшості випадків стадія лейкемізації супроводжувалась більш низькими показниками тромбоцитів (124,5911,63х109/л). Лімфоцитоз периферичної крові у хворих на неходжкінські лімфоми в стадії лейкемізації становив 67,42,75% (при В-ХЛЛ - 81,031,74%); p0,05. Лімфоцитоз при підрахунку мієлограми дорівнював 52,312,79% при різних варіантах лімфом в стадії лейкемізації (при В-ХЛЛ становив 70,852,29%); p0,05 (табл.2).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика гематологічних показників у хворих на В-клітинний лімфолейкоз і різні варіанти неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації

Примітка:р0,05

Визначення різних варіантів неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації необхідне для застосування адекватної тактики лікування. Так, стандартним протоколом хіміотерапії при лімфомах є схема CHOP з застосуванням циклофосфану, преднізолону, вінкристину та доксорубіцину.

Це стосується хворих з варіантами лімфом в стадії лейкемізації з доброякісним перебігом захворювання (наприклад, лімфоми з клітин центрів фолікулів, лімфоми з клітин маргінальної зони, лімфоплазмоцитарної лімфоми). При злоякісному перебігу захворювання, наприклад, при лімфомі з клітин мантійної зони в стадії лейкемізації, передбачається проведення поліхіміотерапії з застосуванням, крім схеми CHOP, також препаратів блеоміцину, флюдарабіна фосфата, мітоксантрона.

Порівняльна характеристика більшості В-клітинних неходжкінських злоякіних лімфом в стадії лейкемізації проводилась з лімфомою маргінальної зони, що найбільш часто зустрічалась у обстежених нами хворих (табл.3). Термін від початку захворювання до першого звернення за медичною допомогою був майже однаковим при індолентних формах лімфом. Період від появи перших клінічних проявів до звернення до лікарів становив від 1 місяця до 10 років.

Таблиця 3

Порівняльна характеристика гематологічних показників у хворих на лімфому з клітин маргінальної зони в стадії лейкемізації та при інших формах неходжкінських злоякісних лімфом

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Родионова И.А. Клинико-лабораторная диагностика волосатоклеточного лейкоза и лимфомы селезенки с ворсинчатыми лимфоцитами // Онкология.-2003.-Т.5, №1.-С.19-22.

2.Родионова И.А., Надгорная В.А., Скляренко Л.М., Полудненко Л.Ю., Мачило В.М., Зинченко В.Н., Глузман Д.Ф. Клинико-цитологические особенности Т- и ЕК-клеточных вариантов лейкоза из больших гранулосодержащих лимфоцитов // Онкология.-2004.-Т.6, №4.-С.273-278. (Дисертантом проведений огляд літератури, зібраний клінічний матеріал, проаналізовані отримані дані цитохімічних і імуноцитологічних досліджень).

3.Глузман Д.Ф., Скрыма М.Р., Гребельная Н.И., Родионова И.А. Принципы и критерии современной диагностики опухолевых заболеваний лимфоидной ткани // Український журнал гематології та трансфузіології.-2001.-Т.1, №3.-С.26-29. (Дисертантом проведений огляд літератури, проаналізовані отримані дані, підготовлена до друку стаття).

4.Глузман Д.Ф., Гребельная Н.И., Родионова И.А. Новые дифференцировочные антигены лейкоцитов человека //Український журнал гематології та трансфузіології.-2002.-Т.2, №6.-С.33-43. (Дисертантом проведений огляд літератури, проаналізовані отримані дані, підготовлена до друку стаття).

5.Глузман Д.Ф., Надгорная В.А., Скляренко Л.М., Зинченко В.Н., Родионова И.А. Лейкоз из больших гранулосодержащих лимфоцитов//Український журнал гематології та трансфузіології.-2004.-Т.4, №6.-С.34-38. (Дисертантом зібрано та оброблено клінічний матеріал, підготовлено роботу до друку).

6.Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Надгорная В.А., Зинченко В.Н., Яременко С.В., Гребельная Н.И., Родионова И.А., Полудненко Л.Ю. Современные технологии диагностики опухолей лимфоидной ткани // Семинары по гематопатологии.-К.:Ин-т экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им.Р.Е.Кавецкого НАНУ.-2002.-Вып.9.-34с.

7.Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Надгорная В.А., Гребельная Н.И., Родионова И.А. Классификация антигенов лейкоцитов человека (система CD) // Семинары по гематопатологии.-К.:Ин-т экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им.Р.Е.Кавецкого НАНУ.-2003.-Вып.10.-40с.

8.Родионова И.А., Надгорная В.А., Глузман Д.Ф., Зинченко В.Н., Мачило В.М. Клинические и иммуноцитохимические критерии в дифференциальной диагностике лимфолейкоза из гранулосодержащих Т-клеток и агрессивного лейкоза из ЕК-клеток // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Онкологія-XXI”.- Київ,2003.-С.227-228.

9.Родионова И.А. Волосатоклеточный лейкоз и волосатоклеточная лимфома селезенки с позиций современной клинико-лабораторной диагностики // Матеріали V конференції молодих вчених “Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології”.-Київ,2002.-С.10.

10.Родионова И.А. Вопросы диагностики и лечения больных с Т- и ЕК-клеточными вариантами лимфолейкоза // Матеріали VI Республіканської науково-практичної конференції молодих онкологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології”.-Київ,2003.-С.48.

11.Скляренко Л.М., Полудненко Л.Ю., Гребельная Н.И., Родионова И.А. Цитохимические и иммунофенотипические критерии в дифференциальной диагностике В-клеточных неходжкинских лимфом в фазе лейкемизации, хронического лимфолейкоза и волосатоклеточного лейкоза // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні підходи до діагностики та лікування хворих на злоякісні лімфоми. Якість життя”.-Київ,2002.-С.56-57.

АНОТАЦІЯ

Родіонова І.О. Клініко-гематологічна та імуноцитохімічна діагностика пухлин із зрілих В-,Т-лімфоцитів і натуральних клітин-кілерів в стадії лейкемізації. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню клінічного перебігу, морфологічних, цитохімічних, іммунофенотипових особливостей злоякісно трансформованих лімфоїдних клітин у хворих на різні форми злоякісних хронічних лімфопроліферативних захворювань. Обстежено 173 хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз, В- і Т-пролімфоцитарний лейкоз, волосатоклітинний лейкоз, фолікулярну лімфому, лімфому з В-клітин маргінальної і мантійної зони в стадії лейкемізації, грибовидний мікоз/синдром Сезарі, лімфопроліферативні процеси з великих грануловмісних лімфоцитів (Т- і НК-клітинні варіанти). Диференціально-діагностичними ознаками В-клітинного хронічного лімфолейкозу і різних форм неходжкінських злоякісних лімфом в стадії лейкемізації є постійна експресія антигенів CD23 та CD5 в пухлинних клітинах при В-ХЛЛ і відсутність експресії цих антигенів на субстратних клітинах у лейкемічній стадії В-клітинних НЗЛ (за винятком лімфоми з клітин мантії). Імуноцитологічні маркерні ознаки субстратних клітин мають вирішальне діагностичне значення для розмежування подібних за морфологічними та деякими клінічними ознаками пролімфоцитарних лейкозів (ПЛЛ) В- та Т-клітинного походження. Виділення більш агресивного за перебігом Т-ПЛЛ є основою для призначення комбінованої схеми поліхіміотерапії. Наявність тартратрезистентної кислої фосфатази в трансформованих клітинах при обох нозологічних формах та відсутність маркерних для волосатоклітинного лейкозу антигенів CD25 і CD103 при лімфомі маргінальної зони селезінки дозволяє провести диференційну діагностику цих захворювань та призначити адекватне лікування. Виділені основні варіанти лейкозу з великих грануловмісних лімфоцитів: Т-клітинний з більш доброякісним клінічним перебігом і НК-клітинний варіант, при якому передбачається призначення хіміотерапевтичного лікування відразу після встановлення діагнозу.

Ключові слова: хронічні лімфопроліферативні захворювання, неходжкінські злоякісні лімфоми в стадії лейкемізації, морфологія, цитохімія, імунофенотипування.

поліхіміотерапія лімфоїдний цитохімічний злоякісний

АННОТАЦИЯ

Родионова И.А. Клинико-гематологическая и иммуноцитохимическая диагностика опухолей из зрелых В-, Т-лимфоцитов и естественных клеток-киллеров в стадии лейкемизации. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. - Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им.Р.Е.Кавецкого НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению клинического течения, цитохимических и иммунофенотипических особенностей злокачественно трансформированных лимфоидных клеток у больных с различными формами хронических лимфопролиферативных заболеваний. Проведено комплексное обследование 173 взрослых больных с В-клеточным хроническим лимфолейкозом, В- и Т-пролимфоцитарным лейкозом, волосатоклеточным лейкозом, фолликулярной лимфомой, лимфомами из В-клеток маргинальной и мантийной зоны в стадии лейкемизации, грибовидным микозом/синдромом Сезари, лимфопролиферативными процессами из больших гранулосодержащих лимфоцитов (Т- и ЕК-клеточные варианты).

При выделении дифференциально-диагностических признаков В-клеточного хронического лимфолейкоза и различных форм неходжкинских злокачественных лимфом в стадии лейкемизации виявлена постоянная экспрессия антигенов CD23 и CD5 в опухолевых клетках при В-ХЛЛ и отсутствие экспрессии этих антигенов на субстратных клетках в лейкемической стадии В-клеточных НЗЛ за исключением лимфомы из клеток мантии.

Наблюдали доброкачественное течение заболевания у больных на В-ХЛЛ при отсутствии экспрессии на поверхностных мембранах опухолевых клеток антигена CD38 (в 92% случаях).

Решающее диагностическое значение для разделения пролимфоцитарных лейкозов (ПЛЛ) В- и Т-клеточного происхождения сходных по морфологическим и клиническим признакам имеют иммуноцитологические характеристики субстратных клеток. Назначение комбинированной схемы полихимиотерапии предусматривается при более агрессивном течении Т-ПЛЛ.

Наличие тартратрезистентной кислой фосфатазы в трансформированных клетках при обеих нозологичных формах и отсутствие маркерных для волосатоклеточного лейкоза антигенов CD25 и CD103 при лимфоме маргинальной зоны селезенки позволяет провести дифференциальную диагностику этих заболеваний и назначить адекватное лечение.

Выделены основные варианты лейкоза из больших гранулосодержащих лимфоцитов: Т-клеточный с более доброкачественным клиническим течением и ЕК-клеточный вариант, при котором показано назначение химиотерапии сразу после установления диагноза.

Ключевые слова: хронические лимфопролиферативные заболевания, неходжкинские злокачественные лимфомы в стадии лейкемизации, морфология, цитохимия, иммунофенотипирование.

Summary

Rodionova I.O. Clinico-hematological and immunocytochemical diagnosis of tumors from mature B, T-lymphocytes and natural killer cells in leukemization stage. - Manuscript