Примітка: Позначення для * і ** ті ж, що і в табл. 1.

Вплив фізичних навантажень на склад жирних кислот в плазмі крові та в мембранах еритроцитів спортсменів високої кваліфікації. Газо-хроматографічний аналіз метилових ефірів жирних кислот в плазмі крові, в еритроцитарних мембранах дозволив виявити 24 жирні кислоти, парціальні частки яких розподілялись наступним чином .

Відмічені явні закономірності в зміні вмісту поліненасичених жирних кислот двох важливих родин : ПНЖК₆ та ПНЖК₃. Частка ПНЖК₃ у вихідному стані спортсменів була значно нижче в порівнянні з контрольною групою як в плазмі крові, так і в мембранах еритроцитів. Дія тренувального навантаження приводила до підвищення даного показника, що особливо виражено в плазмі крові. Для жирних кислот родини ₆ відносно рівня ПНЖК ₃ відмічається реципрокний характер змін. Так, при деякому підвищенні парціальної частки ПНЖК ₆ у вихідному стані спортсменів в порівнянні з контрольною групою спостерігалось зниження їх вмісту під впливом навантаження.

Варто відмітити помітне зниження частки арахідонової кислоти в еритроцитарних мембранах, що може бути зумовлено підвищеним використанням ПНЖК С20:4, що є попередником простагландинів лінії Е₂, в метаболічних реакціях, які йдуть по циклооксигеназному та ліпооксигеназному шляху ( Безуглов В.В. и соавт., 1998; Когтева Г.Г. и соавт.., 1998; Петрухина Г.Н. и соавт.., 1998; Сала А. и соавт., 1998). Той факт, що при “довгостроковій” адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу знижується вміст кислот родини щ₃ в плазмі крові та в мембранах еритроцитів, представляє істотний інтерес, оскільки, по-перше, може бути пов'язано з підсиленим використанням цих кислот для синтезу біологічно активних сполук (Самсонов М.А., Левачев М.М. и соавт., 1992) і, по-друге, заслуговує на увагу як показник, що попереджає про виражену напругу фізіологічного стану спортсменів. Реципрокний характер змін рівня ПНЖК ю₃ і ю₆ в плазмі крові та в мембранах еритроцитів при “довгостроковій” і “терміновій” адаптації до фізичного навантаження свідчить про те, що в умовах підсилених енерговитрат здійснюється активний перерозподіл цих кислот між руслом крові і тканинами організму, істотно зростає потреба в певних ПНЖК в зв'язку з високою фізіологічною значимістю продуктів їх перетворення.

Вплив фізичних навантажень на активність метаболічних реакцій в еритроцитах у спортсменів різної кваліфікації.

Враховуючи, що інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів в мембранах еритроцитів може ініціювати в них структурно-функціональні перебудови, представляло інтерес з'ясувати стан внутрішньоеритроцитарного метаболізму і спорідненість гемоглобіну до кисню у спортсменів при “довгостроковій” і “терміновій” адаптації до дії фізичних навантажень в умовах інтенсивного споживання кисню тканинами організму.

Дослідження показали (табл. 3), що у спортсменів як високої, так і низької кваліфікації зростає вміст в еритроцитах глюкози: в середньому в 1,4 рази до дії навантаження і після навантаження в порівнянні з контрольною групою та вихідним станом спортсменів, відповідно.

Разом з цим відмічено більш високий вміст глюкози в еритроцитах спортсменів високої кваліфікації при “довгостроковій” адаптації до фізичних навантажень в порівнянні з низькокваліфікованими спортсменами.

При “терміновій” адаптації до навантаження спостерігається ефект підсилення, що в меншій мірі варіює в залежності від виду спортивної спеціалізації та рівня кваліфікації спортсменів.

Збільшення вмісту глюкози в еритроцитах поєднується з ростом рівня глікозилірованого гемоглобіну, особливо при “терміновій” адаптації до фізичного навантаження, що найбільш виражено в групах спортсменів високої кваліфікації (у волейболістів цей показник зростає в 1,6 рази, у баскетболістів в 2,5 рази, в порівнянні з вихідним станом спортсменів).

Звертає на себе увагу і той факт, що в групах спортсменів високої кваліфікації спостерігається більш високий вміст загального гемоглобіну, в порівнянні з контрольною групою і спортсменами низької кваліфікації.

Установлено, що при “довгостроковій” і “терміновій” адаптації спортсменів до фізичних навантажень ациклічного типу змінюються показники внутрішньоеритроцитарного метаболізму, тісно пов'язаного з біоенергетикою еритроцитарних клітин: вміст АТФ та фосфоєнолпірувату (ФЄП) - проміжного макроергічного продукту гліколізу.

У всіх групах спортсменів відмічається достовірне підвищення вмісту в еритроцитах ФЄП і АТФ, особливо при “терміновій” адаптації до фізичного навантаження, що в цілому свідчить про інтенсифікацію гліколітичних реакцій в еритроцитарних клітинах.

Таблиця 3

Вміст глюкози, загального і глікозилірованого гемоглобіну, фосфоєнолпірувата (ФЄП) і АТФ в еритроцитах спортсменів (М m), n=96

Однак, незважаючи на загальну спрямованість змін даних показників, прослідковуються добре виражені відмінності, зумовлені видом спортивної спеціалізації.

Так, якщо у волейболістів зміни у вмісті ФЄП і АТФ мало залежали від рівня кваліфікації спортсменів, то у баскетболістів низької кваліфікації при “терміновій” адаптації до навантаження, в порівнянні з висококваліфікованими спортсменами, показано більш істотне збільшення вмісту ФЄП (11,00,3 мг% Фн проти 7,270,19мг% Фн) і в 1,6 рази більш низький вміст АТФ (190,09 мг% Фн проти 31,1 мг% Фн).

Звертає на себе увагу реципрокний характер змін вмісту ФЄП і АТФ в групах спортсменів в їх вихідному стані: у баскетболістів високої і низької кваліфікації вміст ФЄП в еритроцитах був значно вище, в порівнянні з групами волейболістів, тоді як зміни у вмісті АТФ мали зворотну спрямованість.

Ці дані свідчать про залежність процесів генерування і витрати енергії в еритроцитах від виду спортивної спеціалізації, незважаючи на схожість відповідних фізичних навантажень ациклічного типу.

Підтвердженням метаболічної перебудови в еритроцитах є також зміни активності окремих внутрішньоеритроцитарних ферментів: гексокінази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та глутатіонредуктази (табл. 4).

Таблиця 4

Активність гексокінази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і глутатіонредуктази в еритроцитах спортсменів (М m), n=96

Примітка: Позначення для * і ** ті ж, що і в таблиці 1.

Із представлених даних видно, що активність гексокінази в еритроцитах спортсменів у вихідному стані була вище в порівнянні з контрольною групою. При “терміновій” адаптації до фізичного навантаження спостерігалось подальше збільшення активності фермента.

При цьому у спортсменів високої кваліфікації активність гексокінази до дії навантаження в середньому була в 1,6 рази вища, ніж у низькокваліфікованих спортсменів в тому ж стані. Підвищення активності гексокінази, також як і збільшення вмісту ФЄП і АТФ, свідчить про активізацію гліколітичних реакцій в еритроцитах спортсменів, що може бути пов'язано не тільки з енергообміном, але й із зростаючою потребою в 2,3-дифосфогліцераті-алостеричному модуляторі гемоглобіну. Остання обставина має особливе значення в умовах утворення підвищених кількостей гліколізованого гемоглобіну, що характеризується більш високою спорідненістю до кисню (Галенок В.А. и соавт., 1989).

Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази мала більш виражену залежність від рівня кваліфікації спортсменів. В порівнянні з контрольною групою, активність фермента у висококваліфікованих волейболістів в їх вихідному стані практично не змінювалась і знижувалась в інших обстежених групах, особливо у низькокваліфікованих спортсменів обох спеціалізацій. При “терміновій” адаптації до навантаження активність глюкозо-фосфатдегідрогенази зростала, в порівнянні з вихідним станом спортсменів (крім волейболістів високої кваліфікації). Однак, в порівнянні з контрольною групою активність фермента була нижче в більшій мірі у низькокваліфікованих баскетболістів. В цілому, можна відмітити, що використання еритроцитами глюкози в реакціях пентозофосфатного шляху менш виражено у низькокваліфікованих спортсменів, що в більшій мірі проявляється у вихідному стані спортсменів.

Зміни активності глутатіонредуктази не мали вираженого зв'язку зі змінами активності перших двох ферментів; однак, також прослідковується більш висока активність даного фермента при “терміновій” адаптації до навантаження.

Відмічено високий рівень позитивної кореляції в змінах ряду показників внутрішньоеритроцитарного метаболізму та вмісту вторинних (ТБК- активних) продуктів ПОЛ в мембранах еритроцитів спортсменів як високої (r= 0,78-1,0), так і низької кваліфікації (r=0,68-1,0), що вказує на можливість впливу процесів ПОЛ на структурно-функціональні параметри еритроцитарних мембран, зміни яких можуть призвести до підсиленого транспорту глюкози в еритроцити і, в зв'язку з цим, до перебудови внутрішньоеритроцитарного метаболізму.

Проявляється виражений взаємозв'язок (r=+0,9) у змінах активності внутрішньоеритроцитарної глутатіонредуктази та сумарного вмісту в мембранах еритроцитів ПНЖК ₃ у волейболістів високої кваліфікації.

Варто відмітити, що найменший об'єм кореляційних взаємовідносин у метаболічних показниках еритроцитів прослідковується у баскетболістів низької кваліфікації. Цілком очевидно, що з підвищенням рівня кваліфікації спортсменів удосконалюються біохімічні механізми адаптації до дії фізичних навантажень, більш упорядкованими, “гармонійними” стають метаболічні перебудови, що дозволяє організму перейти на якісно новий рівень гомеостазу, зберегти оптимальне функціонування клітинних систем в умовах інтенсивної витрати енергії.

Вплив фізичних навантажень на спорідненість гемоглобіну до кисню у спортсменів різної кваліфікації

Метаболічні зміни в еритроцитах спортсменів супроводжуються змінами в функціональній активності гемоглобіну, що прослідковується в значеннях показника спорідненості гемоглобіну до кисню -P₅₀ (табл.5).

Таблиця 5

Спорідненість гемоглобіну спортсменів до кисню (P₅₀), n=96

Примітка: Позначення для * і ** ті ж, що і в табл.1.

Як видно із даних табл.5, незалежно від виду спортивної спеціалізації та рівня кваліфікації спортсменів під дією тренувального навантаження (“термінова” адаптація) здійснюється зниження спорідненості гемоглобіну до кисню (в середньому на 11,5%, в порівнянні з контрольною групою). До дії навантаження зміни функціонального показника гемоглобіну в тому ж напрямку прослідковувались тільки в групах спортсменів високої кваліфікації, тоді як у спортсменів низької кваліфікації величина напівнасичення гемоглобіну киснем була на тому ж рівні , що в контрольній групі.

На підставі наявних в літературі даних (Иржак Л.И., 1975, Дударев В.П, 1979), можна припустити, що відмічені зміни в спорідненості гемоглобіну до кисню зумовлені, в основному, утворенням в еритроцитах великої кількості 2,3 ДФГ в зв'язку з інтенсифікацією гліколітичних реакцій.

Таким чином, метаболічні перебудови в еритроцитах спортсменів різної спеціалізації та кваліфікації при адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу ініціюють зниження спорідненості гемоглобіну до кисню, що може мати важливе фізіологічне значення, сприяючи більш ефективній віддачі кисню тканинам організму в умовах підвищених енерговитрат та активізації “тканинного дихання” та енергообміну.

ВИСНОВКИ

При адаптації до фізичних навантажень анаеробно-аеробного характеру ациклічного типу з переходом організму на якісно новий рівень гомеостазу здійснюються метаболічні перебудови, в які активно включаються еритроцити. Звідси можна зробити такі висновки:

1.Незалежно від рівня кваліфікації спортсменів і виду спортивної спеціалізації, здійснюється інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить підвищення рівня первинних продуктів ПОЛ у 3,2 рази в плазмі крові й у 5,9 рази в мембранах еритроцитів.

Подібність характеру змін рівня продуктів ПОЛ у відповідних місцях локалізації свідчить про те, що мембрани еритроцитів є одним з основних джерел цих з'єднань для плазми крові як у початковому стані спортсменів, так і при “терміновій” адаптації до впливу фізичного навантаження.

2.При “довготривалій” адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу відбувається інтенсифікація процесів ПОЛ в організмі спортсменів, що сполучається з недостатнім рівнем ПНЖК3 у плазмі та мембранах еритроцитів. Установлено реципрокний характер змін вмісту ПНЖК родини щ₃ і щ₆ як у плазмі крові , так і в мембранах еритроцитів у початковому стані спортсменів і після впливу навантаження ациклічного типу.

3.Установлено, що при “терміновій” адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу в еритроцитах збільшується на 37% вміст глюкози та на 49% глікозилірованого гемоглобіну, інтенсифікуються внутрішньоеритроцитарні гліколітичні реакції й енергообмін.

В еритроцитах на 46% знижується споживання глюкози пентозофосфатним шляхом, на 23% підвищується активність глутатіонредуктази при “терміновій” адаптації до навантаження, що свідчить про зростаючу потребу еритроцитарних клітин у відновленому потенціалі в умовах підвищених енерговитрат. Показано високий рівень позитивної кореляції окремих показників внутрішньоеритроцитарного метаболізму з процесами перекисного окислення ліпідів і вмістом ПНЖКщ₃ у складі еритроцитарних мембран (r =+ 0,9).

4.Метаболічні перебудови в еритроцитах супроводжуються зниженням спорідненості гемоглобіну до кисню, особливо при “терміновій” адаптації до фізичного навантаження ( у середньому на 11,5% у порівнянні з контрольною групою), що сприяє більш ефективній віддачі кисню тканинам і підвищує адаптаційні можливості організму.

5.При “терміновій” адаптації до фізичних навантажень здійснюється активна мобілізація компенсаторно-пристосувальних механізмів, спрямована на стабілізацію процесів ПОЛ, на перерозподіл фізіологічно значущих ПНЖК ₃ і ₆, на підвищення метаболічної активності еритроцитів і ефективності киснево-транспортної функції гемоглобіну.

6.Незважаючи на загальну в цілому спрямованість змін ряду метаболічних показників і функціональної активності гемоглобіну встановлено їхню велику наявність у спортсменів високої кваліфікації та недостатньо сформовані біохімічні механізми адаптації в спортсменів низької кваліфікації.

7.Установлено, що розходження в стані еритроцитарного метаболізму, пов'язані з видом спортивної спеціалізації, при адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу виявляються, головним чином, у спортсменів низької кваліфікації.

У порівнянні з волейболістами в баскетболістів відзначено в 2 рази більш низький вміст вторинних продуктів ПОЛ у мембранах еритроцитів, реципрокний характер відмінностей у вмісті внутрішньоеритроцитарних ФЄП і АТФ. У баскетболістів низької кваліфікації виявляється в 1,6 рази менша активність внутрішньоеритроцитарної гексокінази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

8. На основі отриманої інформації розроблено диференційовані критерії для лікарського контролю за навчально-тренувальним процесом в ациклічних видах спорту .

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для оцінки функціонального стану спортсменів ациклічних видів спорту (волейбол і баскетбол) доцільно використовувати такі критерії:

1. Глюкоза. Для спортсменів високої кваліфікації рівень глюкози 7,9±0,33 ммоль/л до навантаження і 9,34±0,36 ммоль/л після навантаження.

Для спортсменів низької кваліфікації рівень глюкози 6,52±0,47 ммоль/л до навантаження і 10,05±0,54 ммоль/л після навантаження.

Перевищення цього рівня глюкози потребує ретельного лікарського нагляду і корекції тренувального процесу в бік зменшення обсягу та інтенсивності виконуваного фізичного навантаження.

2. Поліненасичені жирні кислоти. Для спортсменів високої кваліфікації рівень ПНЖК ₃ у мембранах еритроцитів: ліноленова (С18:3) - 0,22±0,016 до навантаження і 0,36±0,031 після навантаження; ейкозопентаєнова (С20:5) -0,25±0,006 до навантаження і 0,62±0,067 після навантаження; докозогексаєнова (С22:6) - 1,49±0,09 до навантаження і 2,92±0,15 після навантаження.

У плазмі крові: ліноленова (С18:3) - 0,21±0,014 до навантаження і 0,18±0,014 після навантаження ; ейкозопентаєнова (С20:5) - 0,17±0,022 до навантаження і 0,90±0,099 після навантаження; докозогексаєнова (С22:6) - 0,84±0,048 до навантаження і 1,70±0,15 після навантаження.

Зміна вмісту ПНЖК у крові дозволяє контролювати ступінь підключення ліпідів до процесів енергозабезпечення діяльності м'язів, а також економічність енергетичних систем або ступінь сполучення між ліпідним і вуглеводним обміном. Зниження рівня ПНЖК ₃ заслуговоє на увагу як показник, що попереджає про виражену напругу фізіологічного стану спортсменів та дозволяє рекомендувати в їх раціон продукти, які містять ПНЖК цієї родини.

3. Спорідненість гемоглобіну з киснем. У волейболістів високої кваліфікації до навантаження Р50=28±0,7 мм рт.ст. і Р50=30±0,7 мм рт.ст. після навантаження. У баскетболістів високої кваліфікації до навантаження Р50=28±0,7 мм рт.ст. і Р50=30±0,6 мм рт.ст. після навантаження.

У волейболістів низької кваліфікації до навантаження Р50=26±0,5 мм рт.ст. і Р50=29±0,6 мм рт.ст. після навантаження. У баскетболістів низької кваліфікації до навантаження Р50=26±0,8 мм рт.ст. і Р50=28±0,7 мм рт.ст. після навантаження. Зміна цього показника потребує корекції тренувального процесу в бік зменшення інтенсивності виконуваного фізичного навантаження.

4. ФЄП і АТФ. Вміст ФЄП і АТФ залежить від виду спортивної спеціалізації.

Для волейболістів вміст ФЄП =0,84±0,052 мг%Фн до навантаження та ФЄП=2,11±0,20 мг%Фн після навантаження. Вміст АТФ=7,5±0,78 мг%Фн до навантаження і АТФ=26,27±2,18 мг%Фн після навантаження.

Для баскетболістів вміст ФЄП=6,17±0,22 мг%Фн до навантаження та ФЄП =7,24±0,19 мг%Фн після навантаження. Вміст АТФ=2,1±0,29 мг%Фн до навантаження і АТФ=31,1±0,7 мг%Фн після навантаження.

При виявленні зміни цих показників необхідно у кожногу окремому випадку підвищена увага з боку лікаря і тренера для індивідуалізації тренувального процесу, тому що із зазначеним станом пов'язаний ризик зриву адаптації до виконання фізичних навантажень.

Список опублІкованИх ПРАЦЬ ЗА темОЮ дисертацІЇ

1.Луцик Е.Г. Состояние внутриэритроцитарного метаболизма и сродство гемоглобина к кислороду у баскетболистов //Таврический медико-биологический вестник. - 2003. - Т.6, № 4. - С.96-98.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

2.Луцик Е.Г., Коношенко С.В., Попичев М.И.. Метаболические показатели эритроцитов и плазмы крови и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов разных специализаций //Фізіологічний журнал. - 2000. - №1. - С.54-57.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

3.Луцик Е.Г., Коношенко С.В., Попичев М.И. Энергетические показатели внутриэритроцитарного метаболизма у спортсменов различной квалификации и специализации //Таврический медико-биологический вестник. - 2002. - Т.5, №4. - С.51-54.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

4.Коношенко С.В., Журба В.А., Луцик О.Г. Вплив харчової добавки, яка містить поліненасичені жирні кислоти на функціональну активність сироваткового альбуміну та жирнокислотний склад еритроцитарних мембран у спортсменів - волейболістів //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - №2. - С.69-72.

Автором самостійно вивчені і узагальненні літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою.

5.Lutsik Е.G. Popichev М.I. Les-problems ecologloues de la Crimee et -l'expansion des maladies de la Glande Thyroide // Материалы IV Международной конференции (Франция и Украина):Тез.докл. - Днепропетровск, 1998. - С.41-42

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

6.Попичев М.И., Коношенко С.В., Толкачева Н.В., Луцик Е.Г. Влияние пищевых добавок, содержащих полиненасыщенные жирные кислоты, на активность некоторых внутриэритроцитарных ферментов и на сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов - волейболистов при воздействии физических нагрузок // Вопросы питания.-1999.- №3.- С.7-9.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина по вивченню впливу харчових добавок, утримуючих ПНЖК на активність деяких внутрішньоеритроцитарних ферментів, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

7.Попичев М.И, Коношенко С.В., Толкачева Н.В., Луцик Е.Г., Журба В.А. Внутриэритроцитарный метаболизм и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов различной квалификации при воздействии интенсивных физических нагрузок //Физиология человека. - 1999. - Т.5, №5. - С.159-161.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

8.Луцик Е.Г., Попичев М.И., Кононенко С.В. Метаболические показатели эритроцитов и плазмы крови и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов различных специализаций // Материалы III Междунар. науч.-практ. конф. “Адаптаційні можливості дітей та молоді”. - Одеса, 2001. - С.53-55.

Автором самостійно вивчені і узагальненни літературні дані, підготовленна та проведенна експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

9.Луцик Е.Г., Попичев М.И., Коношенко С.В. Активность внутриэритроцитарных ферментов и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов при воздействии физических нагрузок //Физиол.человека. - 2001. - Т.27, №2. - С.140-142.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

10.Луцик Е.Г., Коношенко С.В., Попичев М.И. Состояние перекисного окисления липидов плазмы крови и эритроцитарных мембран у баскетболистов // Физиология человека. - 2001. - Т.27, №6. - С.108-109

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

11.Луцик Е.Г., Попичев М.И., Коношенко С.В. Состояние внутриэритроцитарного метаболизма и сродство гемоглобина к кислороду у баскетболистов //Теория и практика физической культуры. - 2001. - №1. - С.24-26.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

АНОТАЦІЯ

Луцик О.Г. Метаболічні зміні в еритроцитах та функціональний стан гемоглобіну при дії фізичних навантажень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.24 - лікувальна фізкультура та спортивна медицина. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню метаболічних особливостей еритроцитів та функціонального стану гемоглобіну при дії на організм спортсменів різної кваліфікації і спеціалізації фізичних навантажень ациклічного типу.

Встановлено, що при “довгостроковій” адаптації до фізичних навантажень інтенсифікація процесів ПОЛ в організмі спортсменів поєднується з нестачею рівня ПНЖК₃ в плазмі крові і в мембранах еритроцитів.

Разом з тим, в еритроцитах збільшується вміст глюкози і глікозилірованого гемоглобіну, інтенсифікуються внутрішньоеритроцитарні гліколітичні реакції, зменшується використання глюкози по пентозофосфатному шляху, зростають потреби у відновлювальних еквівалентах. Метаболічні перебудови в еритроцитах супроводжуються зниженням спорідненості гемоглобіну до кисню.

При “терміновій” адаптації до фізичного навантаження спостерігається стабілізація процесів ПОЛ, перерозподіл фізіологічно важливих ПНЖК ₃ і ₆ , підвищення метаболічної активності еритроцитів та ефективності киснево-транспортної функції гемоглобіну.

Показано, що метаболічни зміни в еритроцитах і функціональний стан гемоглобіну залежать від рівня кваліфікаціі спортсменів. Відмінності окремих показників, які пов'язані з видом спортивної спеціалізації, проявляються, головним чином, у спортсменів низької кваліфікації.

Ключові слова: еритроцити, плазма крові, перекисне окислення ліпідів, поліненасичені жирні кислоти, гліколіз, пентозофосфатний шлях, ферменти, гемоглобін, спорідненість гемоглобіну до кисню, спортсмени високої і низької кваліфікації, фізичні навантаження ациклічного типу.

Луцик Е.Г. Метаболические изменения в эритроцитах и функциональное состояние гемоглобина при воздействии физических нагрузок. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.24 - лечебная физкультура и спортивная медицина. - Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2005.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию медицинских критериев усовершенствования управления спортивной тренировкой по показателям эритроцитарного метаболизма, сродства гемоглобина к кислороду при “долговременной” и “срочной” адаптации к физическим нагрузкам ациклического типа в зависимости от уровня тренированности организма и вида спортивной специализации.

Были обследованы четыре группы спортсменов ациклического вида спорта (волейболисты и баскетболисты) высокой и низкой квалификации в возрасте 21-22 лет. В группы спортсменов высокой квалификации вошли мастера спорта и кандидаты в мастера спорта, остальные группы составили спортсмены низкой квалификации II и III разрядов, занимающиеся спортом в течении 3-х лет 3 раза в неделю. В каждой обследованной группе было по 19 человек. Всего обследовано 76 спортсменов.

Контрольную по возрасту и полу группу составили 20 человек, не занимающихся спортом.

Материалом для исследования служили плазма крови, эритроцитарные мембраны и гемолизат эритроцитов.

Независимо от уровня квалификации спортсменов и вида спортивной специализации в исходном состоянии (до воздействия нагрузки) отмечается интенсификация реакций перекисного окисления липидов, отраженная в показателях плазмы крови и мембран эритроцитов, которая обусловлена влиянием длительных энерготрат на метаболические процессы в организме. Вместе с тем, снижение уровня вторичных продуктов ПОЛ в плазме крови свидетельствует об активном вовлечении первичных продуктов перекисного окисления липидов в ферментативные реакции -окисления жирных кислот, использовании их как энергетических субстратов.

Установлено, что при “долговременной” адаптации к физическим нагрузкам интенсификация процессов ПОЛ в организме спортсменов сочетается с недостатком уровня ПНЖК ₃ в плазме крови и мембранах эритроцитов. Установлен реципрокный характер изменений уровня ПНЖК щ₃ и щ₆ в плазме крови и в мембранах эритроцитов при “долговременной” и “срочной” адаптации к физической нагрузке. Это свидетельствует о том, что в условиях усиленных энерготрат осуществляется активное перераспределение этих кислот между руслом крови и тканями организма, существенно возрастает потребность в определенных ПНЖК в связи с высокой физиологической значимостью продуктов их превращения.

Вместе с этим, в эритроцитах увеличивается содержание глюкозы и гликолизированного гемоглобина. Обращает на себя внимание и тот факт, что в группах спортсменов высокой квалификации наблюдается более высокое содержание общего гемоглобина по сравнению с контрольной группой и спортсменами низкой квалификации. Интенсифицируются внутриэритроцитарные гликолитические реакции, снижается потребление глюкозы по пентозофосфатному пути, возрастает потребность в восстановительных эквивалентах.

Отмечен высокий уровень положительной корреляции в изменениях отдельных показателей внутриэритроцитарного метаболизма и содержания вторичных продуктов ПОЛ в мембранах спортсменов как высокой, так и низкой квалификации, что указывает на возможность влияния процессов пероксидации липидов на структурно-функциональные параметры эритроцитарных мембран, изменения которых могут привести к усиленному транспорту глюкозы в эритроциты и, в связи с этим, к перестройке внутриэритроцитарного метаболизма.

Метаболические перестройки в эритроцитах сопровождаются снижением сродства гемоглобина к кислороду независимо от вида спортивной специализации и уровня квалификации спортсменов, что может иметь важное физиологическое значение, способствуя более эффективной отдаче кислорода тканям организма в условиях повышенных энерготрат и активизации “тканевого дыхания” и энергообмена.

До воздействия нагрузки изменение функционального показателя гемоглобина в том же направлении прослеживалось только в группах спортсменов высокой квалификации; у спортсменов низкой квалификации величина полунасыщения гемоглобина кислородом была на том же уровне, что и в контрольной группе.

При “срочной” адаптации к физической нагрузке наблюдается стабилизация процессов ПОЛ, перераспределение физиологически значимых ННЖК ₃ и ₆ , повышение метаболически активных эритроцитов и эффективности кислородо-транспортной функции гемоглобина.

Показано, что метаболические изменения в эритроцитах и функциональное состояние гемоглобина зависят от уровня квалификации спортсменов. Различия отдельных показателей, связанные с видом спортивной специализации, проявляется, главным образом, у спортсменов низкой квалификации.

Ключевые слова: эритроциты, плазма крови, перекисное окисление липидов, полиненасыщенные жирные кислоты, гликолиз, ферменты, гемоглобин, сродство гемоглобина к кислороду, спортсмены высокой и низкой квалификации, физические нагрузки ациклического типа.

Lutsik E.G. Metabolic changes in erythrocytes under the influence of physical activity (stress). - Мanuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.24. - medical physical culture and sport medicine. - Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, 2005

The thesis is dedicated to the studies of metabolic state of erythrocytes and functional condition of sportsmen under the influence of physical activities of acidic type on the organism of sportsmen of different qualification and specialization.

It is determined that at long-termed adaptation to physical activity in the organism of sportsmen the intensity of processes of peroxide oxidation of lipids (POL) is combined with insufficient level of polyunsaturated fatty acids w₃ in blood plasma and erythrocyte membranes.

Moreover, in erythrocytes the maintenance of glucose and glucolized hemoglobin increases, intaertrocitar glucose by pentosephosphate way decreases, the necessity of restoring equivalents increases.

Metabolic changes in erythrocytes are accompanied by decreasing of similarity between hemoglobin and oxygen.

Размещено на Allbest.ru