У проведеному дослідженні в основу розподілу хворих на групи порівняння у межах окремою нозології покладено ступінь вираженості розладів ДН ЛШ. При цьому помічено, що як у разі хронічного ішемічного, так і запального ураження міокарда після виявлення вірогідних ознак систолічної сферизації неминучо наступною сходинкою змін структурно-функціонального стану ЛШ є зниження його об'єму ударного викиду до аорти. Але зазначено, що при запальному ураженні такі зміни відбуваються в групах з АРДН, а при ішемічному ураженні - в групах з РТДН.

Такі результати відображають, що зміни геометрії ЛШ у процесі ремоделювання передують змінам його скорочувальної (систолічної) функції та свідчать, що терміни розвитку вираженої дилатації, сферизації камери ЛШ і систолічної дисфункції у хворих з ішемічним та запальним ураженням міокарда реалізуються залежно від впливу етіологічного фактора.

Те, що зміни стану діастолічної функції ЛШ не залежать від впливу етіологічного фактора, на відміну від характеристик геометрії ЛШ та його систолічної функції, дозволяє розглядати типи ТМК (типи ДН ЛШ) як маркери важливих періодів структурно-функціональної перебудови лівих відділів серця, в тому числі - ремоделювання ЛШ при СН ішемічного та запального генезу.

Виявлені за даними трансторакальної ехокардіографії симптомокомплекси структурно-функціональних змін ЛШ, ЛП і механізмів внутрішньосерцевої гемодинаміки, які реєструються у групах хворих з АРДН та в групах з РТДН, можуть розглядатися, як ехокардіографічні синдроми, що характеризують важливі періоди ремоделювання при СН ішемічного та запального генезу.

Такі висновки відповідають передовим уявленням, що параметри діастолічної функції являються високо об'єктивними характеристиками СН, а процес ремоделювання ЛШ повинен оцінюватись не лише за ступенем дилатації, гіпертрофії, зниження загальної скорочувальної функції, але й за типом і ступенем вираженості діастолічної дисфункції [Гуревич М.А., 2000].

Таблиця 3.Показники структурно-функціонального стану лівих та правих відділів серця за даними комплексної ехокардіографії у пацієнтів зі стабільними формами ІХС та міокардитом на ранніх стадіях СН (M±m).

Дані, представлені у таблиці 3 свідчать, що ремоделювання лівих відділів серця при СН як ішемічного, так і запального генезу ініціює процес структурно-функціональної перебудови правих камер на ранніх стадіях. Завдяки використанню імпульсно-хвильової допплерографії зареєстровано ознаки бівентрикулярної дисфункції у групах хворих з АРДН. Це розглянуто як прояви загальних закономірностей СН і узгоджується з літературними свідченнями, що у більшості випадків розвиток легеневої гіпертензії відносно структурно-функціонального стану лівих камер серця є вторинним явищем [Дземешкевич С.Л., Стивенсон Л.У., 2000].

Проте, на ранніх стадіях СН (у групах хворих з АРДН) при реєстрації ознак бівентрикулярної скорочувальної дисфункції зазначено особливості, які зумовлені впливом етіологічного фактора: на початкових стадіях ішемічного ураження міокарда зміни діастолічної функції передують змінам систолічної функції ЛШ і ПШ; при запальному ураженні діастолічна і систолічна дисфункція шлуночків проявляються паралельно.

Вище неодноразово зазначалось, що за результатами дослідження у групах хворих зі стабільними формами ІХС та АРДН на відміну від однойменних груп з міокардитами ремоделювання не супроводжується суттєвими змінами характеристик об'ємів і геометрії та систолічної функції ЛШ. Це дозволяє очікувати високу ефективність і прогностичну перспективність медичних втручань, проведених у хворих з ІХС і СН саме на ранніх стадіях захворювання (до розвитку дилатації ЛШ, зниження характеристик викиду до аорти та маніфестації клінічної симптоматики).

У дослідженні за допомогою комплексної трансторакальної ехокардіографії простежено зміни структурно-функціонального стану ЛШ, ЛП та внутрішньосерцевої гемодинаміки у групах пацієнтів зі стабільними формами ІХС та НТДН, а також АРДН після планової реваскуляризації методом первинного коронарного стентування. Основні результати наведено у таблиці 4.

Таблиця 4 Показники ТМК у пацієнтів зі стабільними формами ІХС у ранній період після коронарного стентування (результати тримісячного спостереження).

Примітки: *, ** - вірогідно у порівнянні з 1-ою групою (*-p<0,05, **- p<0,01). 2. #, #° - вірогідно у порівнянні з таким до стентування (#- p<0,05, #°- p<0,01). 3. ? - вірогідно у порівнянні з таким на 7 добу спостереження (?- p<0,05).

Визначено, що планова реваскуляризація в свою чергу ініціює процес складної послідовної структурно-функціональної перебудови лівих відділів серця, тривалість якої і ступінь вираженості визначаються глибиною і розповсюдженням первинного ішемічного ураження міокарда. У пацієнтів з НТДН стабілізація основних параметрів структурно-функціональної перебудови відбувається протягом першого тижня після стентування. У пацієнтів з АРДН цей процес протікає більш тривалий термін, що відображено у таблиці 5.

Максимальні зміни у хворих з АРДН відбуваються на протязі першого місяця і полягають у псевдонормалізації ДН, помірному збільшенні об'ємів ЛШ. Поява ознак поліпшення розслаблення до 3-го місяця спостереження свідчить про завершення процесу гемодинамічної і структурної перебудови після реваскуляризації. До 6-го місяця збереження загальної скорочувальної функції ЛШ досягається за рахунок зменшення КСО ( (64, 94±5,83) мл проти (87,47±12,97) мл, р<0,05).

Проте, необхідно зазначити, що структурно-функціональна перебудова внаслідок формування нових умов васкуляризації міокарда після стентування є прикладом ситуації, коли зміни не повинні вважатися суто патологічними, але цей процес вимагає пильного спостереження.

У проведеному дослідженні на конкретному практичному прикладі продемонстровано можливість і доцільність оцінки перебігу процесу структурно-функціональної перебудови лівих відділів серця після лікувального втручання за змінами внутрішньосерцевої гемодинаміки на підставі даних імпульсно-хвильової допплерографії, а також доведено, що стан діастолічної функції ЛШ являється важливим високоінформативним діагностичним критерієм для характеристики цього тривалого процесу.

Таблиця 5. Основні результати фазового аналізу серцевого циклу у пацієнтів зі стабільними формами ІХС та АРДН після реваскуляризації методом планового коронарного стентування (Мm)

Примітки: - достовірно (p<0,05) порівняно з первинним обстеженням.# - достовірно (p<0,05) порівняно з даними на 7 добу після стентування._ - достовірно (p<0,05) порівняно з даними через 1 місяць після стентування.? - достовірно (p<0,05) порівняно з даними через 3 місяці після стентування.

Аналіз отриманих результатів дозволяє вдосконалити своєчасну діагностику СН у хворих з хронічним ішемічним та запальним ураженнями міокарда на основі використання комплексного ультразвукового трансторакального дослідження серця, в першу чергу - об'єктивізацію прихованої СН на ранніх стадіях формування (до маніфестації клінічної симптоматики). Також за результатами дослідження показано можливості допплерографії в ранній діагностиці скорочувальної дисфункції міокарда та в оцінці ефективності лікувальних втручань у кардіологічних хворих, а саме - реваскуляризації міокарда ЛШ методом планового стентування у пацієнтів зі стабільними формами ІХС.

ВИСНОВКИ

На підставі комплексного аналізу структурно-функціонального стану серця за результатами трансторакальної ехокардіографії, дослідження змін внутрішньосерцевої гемодинаміки, пов'язаних з процесом ремоделювання ЛШ, встановлено нові діагностичні критерії структурно-функціональної перебудови серця на ранніх етапах СН у хворих з коронарогенним та запальним ураженням міокарда, а також визначено можливості допплерографії в оцінці ефективності лікувальних втручань, а саме - реваскуляризації міокарда ЛШ методом планового коронарного стентування.

1.На відміну від осіб з НТДН ішемічного генезу у пацієнтів зі стабільними формами ІХС та АРДН за результатами імпульсно-хвильової допплерографії визначено зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки: зниження об'єму кровотоку в ранню діастолу, збільшення його у період систоли ЛП; зміни фазової структури серцевого циклу: зменшення загальної тривалості ТМК, скорочення діастазису, подовження систоли ЛП, зростання тривалості процесу ізоволюметричного розслаблення; пригнічення загальної скорочувальної функції ЛШ. В режимі 2D виявлено помірну дилатацію і зростання скорочувальної активності ЛП та ознаки систолічної сферизації камери ЛШ.

2. На відміну від хворих з АРДН ішемічного генезу у осіб зі стабільними формами ІХС та АРДН у разі наявності великовогнищевого кардіосклерозу (давниною 6-18 місяців) особливості структурно-функціональної перебудови лівих камер серця за результатами імпульсно-хвильової допплерографії полягають у появі рис псевдонормалізації ТМК: зниженні швидкості наповнення у період систоли передсердя, зменшенні об'єму раннього наповнення та наповнення за період систоли передсердя, зменшенні об'єму сумарного наповнення; вираженому подовженні тривалості періоду ізоволюметричного розслаблення; зниженні швидкості потоку у виносному тракті ЛШ; пригніченні у більшій мірі загальної скорочувальної функції ЛШ. Також за даними режиму 2D визначено ознаки діастолічної і систолічної сферизації камери ЛШ.

3.У хворих з ішемічним ураженням міокарда та РТДН на відміну від таких з НТДН та з АРДН за даними комплексної ехокардіографії встановлено зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки: зниження об'єму кровотоку в ранню діастолу, пригнічення його протягом систоли передсердя, формування неадекватного об'єму сумарного наповнення ЛШ, зниження швидкості та об'єму ударного викиду крові до аорти; зміни фазової структури серцевого циклу: виражене у найбільшій мірі зменшення тривалості ТМК та його складових, зменшення тривалості систолічного трансаортального кровотоку, пригнічення процесу ізоволюметричного розслаблення та подовження процесу ізоволюметричного скорочення; максимально виражену гіпертрофію, діастолічну і систолічну дилатацію та сферизацію ЛШ, виражене зниження загальної скорочувальної функції ЛШ; максимально виражену діастолічну і систолічну дилатацію камери ЛП, пригнічення його скорочувальної функції.

4. На відміну від осіб із запальним ураженням міокарда і НТДН у пацієнтів з АРДН запального генезу за результатами імпульсно-хвильової допплерографії визначено зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки: зниження об'єму кровотоку в ранню діастолу, зростання його у період систоли ЛП, зниження об'єму ударного викиду до аорти; зміни фазової структури серцевого циклу: зменшення загальної тривалості ТМК, подовження періоду раннього наповнення і періоду систоли передсердя, скорочення діастазису, зростання тривалості процесів ізоволюметричного розслаблення та скорочення, подовження систолічного трансаортального кровотоку. В режимі 2D виявлено помірну діастолічну і систолічну дилатацію та сферизацію камери ЛШ на фоні збереження його загальної скорочувальної функції; помірну діастолічну дилатацію і зростання скорочувальної активності ЛП.

5. У хворих із запальним ураженням міокарда та РТДН на відміну від таких з НТДН та з АРДН за результатами імпульсно-хвильової допплерографії виявлено зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки: зниження об'єму кровотоку у ранню діастолу, пригнічення його протягом систоли передсердя, формування неадекватного об'єму сумарного наповнення ЛШ, зниження швидкості та об'єму ударного викиду крові до аорти; зміни фазової структури серцевого циклу: виражене у найбільшій мірі зменшення тривалості ТМК та його складових, зменшення тривалості систолічного трансаортального кровотоку, пригнічення процесу ізоволюметричного розслаблення та подовження процесу ізоволюметричного скорочення. У режимі 2D зареєстровано максимально виражену гіпертрофію, діастолічну і систолічну дилатацію та сферизацію ЛШ, зниження його загальної скорочувальної функції; максимально виражену діастолічну і систолічну дилатацію камери ЛП та пригнічення його скорочувальної функції.

6. За результатами порівняльного аналізу на основі даних комплексної ехокардіографії у пацієнтів з НТДН запального генезу на відміну від таких хворих зі стабільними формами ІХС виявлено ознаки ранньої систолічної сферизації камери ЛШ (ISS, р<0,05). Проте, у пацієнтів з нормальним типом ДН ішемічного генезу визначено більші значення КДО, КСО, ВТС і ММЛШ (р<0,05).

У пацієнтів з АРДН запального генезу на відміну від таких хворих зі стабільними формами ІХС виявлено виражене у більшій мірі зниження об'єму ударного викиду до аорти (р<0,05) на фоні помірної діастолічної і систолічної дилатації камери ЛШ (р<0,05), а також перевагу тривалості процесів ізоволюметричного розслаблення і скорочення (р<0,05).

У хворих з РТДН ішемічного та запального генезу за всіма досліджуваними параметрами суттєвих відмін не зазначено.

7. Завдяки комплексному використанню режиму 2D, імпульсно-хвильової допплерографії та безперервно-хвильової допплерографії доведено, що при стабільному перебігу ІХС ознаки вираженої дилатації камери ЛШ реєструються, коли у лівих відділах серця змінюються умови наповнення ЛШ: від зниження діастолічного атріо-вентрикулярного градієнта тиску при АРДН до підвищення його при РТДН. При цьому у хворих з АРДН і МР, а також у хворих з псевдонормалізацією і МР ступінь дилатації камери ЛШ визначається не станом ДН, а ступенем додаткового об'ємного навантаження, що спричиняє феномен МР у фазу систоли. У хворих з псевдонормалізацією ДН в умовах дилатації камери ЛШ та пригнічення скорочувальної функції ЛП (ФВ ЛП (34,01±5,23) %) за рахунок регургітації додаткового об'єму крові досягається збереження на адекватному рівні об'єму сумарного наповнення ЛШ.

8. На основі комплексного порівняльного аналізу структурно-функціонального стану лівих камер серця та змін внутрішньосерцевої гемодинаміки визначено, що на відміну від запального ураження міокарда головною особливістю ремоделювання ЛШ ішемічного генезу є складний нерівномірний і відстрочений характер розвитку його дилатації та систолічної сферизації, що в найбільшій мірі проявляється при АРДН. Також підтверджено, що при ішемічному ураженні порушення діастолічної функції передують змінам систолічної функції ЛШ. При запальному ураженні міокарда симптоми систолічної дисфункції розвиваються паралельно з порушеннями діастолічної функції ЛШ чи випереджають її розвиток. Зміни показників геометрії та систолічної функції ЛШ (ISS, Vao, VTIao, ETLV) відображають особливості структурно-функціональної перебудови при СН, зумовлені впливом етіологічного фактора.

9. Зміни параметрів трансмітрального потоку (E, A, E/A, VTIE, VTIA, (VTIE+VTIA), EFF, AFF, DE, DA, (DE+DA), DZ, IVRT, (IVCT+IVRT), ET tmf, DT), стану ЛП (КДО, КСО, УО, ФВ), а також показники ISD і КДО ЛШ, які в цілому свідчать про реалізацію діастолічної функції ЛШ, не залежать від впливу етіологічного фактора і відображають загальні закономірності ремоделювання при СН за патогенетичним механізмом недостатності міокарда та, відповідно, є його ранніми діагностичними критеріями.

10. На відміну від осіб з НТДН ішемічного генезу у хворих зі стабільними формами ІХС та АРДН ЛШ за результатами дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки у правих відділах серця методом імпульсно-хвильової допплерографії при аналізі ТТК визначено вірогідне зменшення співвідношення E/A ttf, зменшення фракції раннього наповнення EFF ttf, збільшення об'єму кровотоку за період систоли правого передсердя і фракції передсердного наповнення; при аналізі стану транслегеневого потоку визначено ознаки підвищення тиску у ПШ.

11. На відміну від осіб із запальним ураженням міокарда і НТДН у пацієнтів з АРДН ЛШ запального генезу за результатами дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки у правих відділах серця методом імпульсно-хвильової допплерографії при аналізі ТТК визначено вірогідне зменшення співвідношення E/A ttf, зменшення об'єму кровотоку за період раннього наповнення і фракції раннього наповнення, збільшення фракції наповнення за період систоли правого передсердя; при аналізі стану транслегеневого потоку крім ознак підвищення тиску у ПШ визначено ознаки зменшення об'єму ударного викиду крові до малого кола.

12. Спільною рисою у пацієнтів з АРДН як ішемічного, так і запального генезу є реєстрація змін внутрішньосерцевої гемодинаміки, що свідчать про наявність бівентрикулярної скорочувальної дисфункції. Проте, при ішемічному ураженні міокарда зміни діастолічної функції ЛШ і ПШ передують змінам систолічної функції; у разі запального ураження діастолічна і систолічна дисфункція шлуночків проявляються паралельно.

13. У пацієнтів зі стабільними формами ІХС реваскуляризація міокарда методом планового коронарного стентування ініціює складну послідовну структурно-функціональну перебудову у лівих відділах серця, тривалість якої і ступінь вираженості визначаються глибиною та розповсюдженням первинного коронарогенного ураження міокарда.

15. У пацієнтів зі стабільними формами ІХС та АРДН після стентування реєструються зміни структурно-функціонального стану лівих камер серця, які протягом першого місяця після втручання відповідають ознакам псевдонормалізації ТМК. Завершення процесу гемодинамічної і структурної перебудови у таких хворих триває до 3-місяця після реваскуляризації, коли спостерігаються ознаки поліпшення розслаблення міокарда за станом ТМК, а до 6-го місяця відбувається повернення до вихідних значень показників, що характеризують тривалість основних фаз серцевого циклу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Червонопиская Е.М. Сравнительная оценка структурно-функционального состояния левого предсердия на этапах формирования сердечной недостаточности у пациентов с хронической ишемической болезнью сердца и миокардитом // Український кардіологічний журнал.- 2003.-№ 1.- С.84-87.

2.Червонописька О.М. Порівняльна оцінка змін геометрії лівого шлуночка у хворих з різними типами діастолічного наповнення на фоні хронічної ішемічної хвороби серця та міокардиту // Український кардіологічний журнал.- 2003.-№ 3.- С.39-42.

3.Червонописька О.М. Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів з великовогнищевим постінфарктним кардіосклерозом та діастолічною дисфункцією // Український кардіологічний журнал.- 2003.-№ 5.- С.28-32.

4.Червонописька О.М. Зміни стану внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з різними типами діастолічного наповнення лівого шлуночка серця ішемічного та запального генезу при прогресуванні серцевої недостатності // Український кардіологічний журнал.- 2003.-№ 6.- С.22-27.

5.Червонописька О.М. Порівняльна оцінка стану внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів із діастолічною дисфункцією за типом анормального розслаблення на фоні хронічної ішемічної хвороби серця та міокардитів // Український ревматологічний журнал.- 2003.-№ 4(14).- С.39-44.

6.Червонописька О.М. Стан внутрішньосерцевої гемодинаміки та особливості ремоделювання лівого шлуночка у хворих з різними типами діастолічного наповнення ішемічного генезу // Лікарська справа.- 2003.-№ 8.- С.3-8.

7.Червонописька О.М. Фазова структура серцевого циклу у хворих із хронічною ішемічною хворобою серця та діастолічною дисфункцією за типом анормального розслаблення // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.-№ 2/1.- С.612-614.

8.Червонописька О.М. Послідовність змін діастолічної та систолічної функції шлуночків серця на ранніх етапах формування серцевої недостатності у хворих із стабільними формами ішемічної хвороби серця // Лікарська справа.- 2004.-№ 1.- С.12-15.

9.Червонописька О.М. Формування діастолічної та систолічної дисфункції лівого і правого шлуночків серця на ранніх стадіях серцевої недостатності ішемічного та запального генезу // Український кардіологічний журнал.- 2004.-№ 2.- С.53-57.

10. Червонописька О.М. Можливості двомірної ехокардіографії та імпульсно-хвильової допплерографії у ранній діагностиці скорочувальної дисфункції лівого шлуночка у хворих із серцевою недостатністю ішемічного та запального генезу// Український кардіологічний журнал.- 2005.-№1.- С.84-90.

11.Коваленко В.М., Ілляш М.Г., Червонописька О.М., Старшова О.С. Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та ознаки ремоделювання лівого шлуночка у хворих з міокардитами // Український ревматологічний журнал.- 2000.-№ 2.- С.34-37. (власноручно проведено ультразвукове дослідження, самостійно визначено мету роботи, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

12.Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С. Зміни структурно-функціонального стану серця у хворих з міокардитом та шлуночковою екстрасистолією // Український ревматологічний журнал.- 2001.-№ 1(3).- С.40-42. (власноручно проведено ультразвукове дослідження, самостійно визначено мету роботи, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

13.Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С. Порівняльний аналіз стану транслегеневого кровотоку у хворих з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка запального та ішемічного генезу // Український ревматологічний журнал.- 2001.-№ 2(4).- С.39-42. (власноручно проведено дослідження, самостійно визначено мету роботи, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

14.Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С. Зміни діастолічної функції шлуночків серця на ранніх етапах серцевої недостатності у хворих на міокардит // Український кардіологічний журнал.- 2001.-№ 3.- С.38-40. (власноручно проведено комплексне ультразвукове дослідження, самостійно визначено мету роботи, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

15.Коваленко В.М., Червонописька О.М. Скорочувальна функція передсердь у хворих із міокардитом у ранніх стадіях серцевої недостатності // Український кардіологічний журнал.- 2001.-№ 4.- С.35-38. (самостійно проведено ехокардіографію, визначено мету роботи, проведено аналіз і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

16.Коваленко В.М., Червонописька О.М. Оцінка фазової структури серцевого циклу у хворих з діастолічною дисфункцією за типом анормальної релаксації // Український ревматологічний журнал.- 2002.-№ 2(8).- С.44-47. (самостійно проведено дослідження, визначено мету роботи, проведено статистичний аналіз і узагальнення результатів, аналіз літератури, підготовлено статтю до друку).

17.Коваленко В.М., Червонописька О.М. Особливості фазової структури серцевого циклу у хворих з рестриктивним типом діастолічного наповнення // Український ревматологічний журнал.- 2002.-№ 4(10).- С.28-32. (самостійно проведено дослідження, визначено мету роботи, проведено статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літератури, підготовлено статтю).

18.Червонопиская Е.М., Соколов М.Ю., Старшова Е.С., Чубко В.И. Особенности внутрисердечной гемодинамики у пациентов со стабильными формами ишемической болезни сердца в ранний период после коронарного стентирования // Український кардіологічний журнал.- 2002.-№ 1.- С.28-31. (власноручно проведено комплексне ультразвукове дослідження, самостійно визначено мету роботи, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

19.Червонопиская Е.М., Соколов М.Ю., Чубко В.И. Изменения фазовой структуры сердечного цикла у пациентов со стабильными формами ишемической болезни сердца и диастолической сердечной недостаточностью после плановой реваскуляризации методом коронарного стентирования (результаты шестимесячного наблюдения) // Український кардіологічний журнал.- 2002.-№ 4.- С.11-16. (власноручно проведено комплексне ультразвукове дослідження, самостійно визначено мету роботи, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

20. Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С. Зміни структурно-функціонального стану лівих камер серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і мітральною регургітацією на етапах прогресування серцевої недостатності // Український кардіологічний журнал.- 2004.-№5.- С.77-81. (власноручно проведено ехокардіографію, самостійно визначено мету роботи, проведено статистичний аналіз і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю).

21. Стаднюк Л.А., Строганова Н.П., Червонописька О.М., Старшова О.С., Кочарян Л.Л., Ель-Шалухи І.Г. Кореляція показників ехокардіографії та радіонуклідної вентрикулографії у хворих, що перенесли інфаркт міокарда // Український кардіологічний журнал.- 1999.- № 1.- С.16-20. (самостійно проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

22.Коваленко В.М., Червонописька О.М., Ковалишин О.Я. Оцінка клінічних та гемодинамічних ефектів препарату Хомвіокорин-N в лікуванні хворих з діастолічною серцевою недостатністю // Ліки України.-2001.- № 9.-С.26-27. (самостійно проведено комплексне ультразвукове дослідження, узагальнення результатів, аналіз літературних джерел, підготовлено статтю до друку).

23. Деклараційний патент України на винахід № 50263 А Спосіб оцінки ремоделювання лівого шлуночка / Коваленко В.М., Червонописька О.М., Ілляш М.Г., Старшова О.С. // Бюл. ПВ. №10.- 2002 (власноручно проведено комплексне ультразвукове дослідження, самостійно визначено ідею винаходу, проведено аналіз, статистичну обробку і узагальнення результатів роботи, аналіз літературних данних з визначенням аналогів та прототипу винаходу).

24.Первичное (плановое) коронарное стентирование у больных с ишемической болезнью сердца (практическое руководство) / Соколов Ю.Н., Лутай М.И., Соколов М.Ю., Костенко Л.Н., Терентьев В.Г., Ломаковский А.Н., Цыж А.В., Червонопиская Е.М., Чубко В.И..-К.: Морион, 2000.-96с. (особисто підготовлено розділ “Современная ультразвуковая диагностика ИБС”, с.54-59).

25. Червонописька О.М. Оцінка функціонального стану передсердь у хворих на міокардити // Матеріали ІІІ національного конгресу ревматологів України.- 2001.- Дніпропетровськ.-С.19.

26. Червонописька О.М. Типи діастолічного наповнення як маркери стадій ремоделювання лівого шлуночка при прогресуванні серцевої недостатності ішемічного та запального генезу // Матеріали VII Конгресу кардіологів України. - 2004 р.- Дніпропетровськ.- С.230-231.

27. Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С., Дмитриченко О.В. Зміни внутрішньсерцевої гемодинаміки та геометрія скорочення лівого шлуночка у хворих з постміокардитичним кардіосклерозом // МатеріалиVIII Конгресу світової федерації українських лікарських товариств.- 2000, Львів, Трускавець.- С.225. (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

28.Червонопиская Е.М., Коваленко В.Н., Стаднюк Л.А.,.Старшова Е.С, Чубко В.И. Изменения показателей внутрисердечной гемодинамики у больных стабильными формами ИБС в ранний период после стентирования магистральных коронарных артерий // Материалы Российского национального Конгресса кардиологов.- 2000, Москва.- С.324 (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

29. Коваленко В.Н., Червонопиская Е.М., Старшова Е.С.Особенности диастолического наполнения левого и правого желудочков сердца и сократительная функция предсердий на ранних этапах формировния сердечной недостаточности у больных миокардитами // Материалы Российского национального Конгресса кардиологов.- 2001.- Москва.-С.186 (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

30. Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С.Зміни діастолічної функції лівого та правого шлуночків серця на ранніх етапах формування серцевої недостатності у хворих з міокардитом // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”.-2001. - Київ.- С.105. (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

31.Червонопиская Е.М., Соколов М.Ю., Старшова Е.С., Чубко В.И. Изменения диастолической функции левого желудочка у пациентов со стабильными формами ишемической болезни сердца в ранний период после коронарного стентирования // Матеріали об'єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”- 2001.- Київ.-С.55-56. (самостійно визначено мету роботи, проведено ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

32. Червонописька О.М., Ковалишин О.Я. Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з діастолічною серцевою недостатністю на фоні лікування комбінованими формами серцевих глікозидів // Матеріали об'єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”.- 2001.- Київ.-С.85. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

33.Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С.Порівняльна оцінка стану транспульмонального кровотоку у хворих з порушеннями діастолічного розслаблення лівого шлуночка ішемічного та запального генезу // Матеріали об'єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”.- 2001.- Київ.-С.138-139. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

34. Коваленко В.М., Червонописька О.М., Старшова О.С. Гемодинамічні особливості ремоделювання лівого шлуночка у хворих з міокардитами на ранніх етапах формування серцевої недостатності // Матеріали ІІІ національного конгресу ревматологів України.- 2001.- Дніпропетровськ.-С.13. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

35. Червонописька О.М., Стаднюк Л.А., Старшова О.С, В.І.Чубко Динаміка показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих стабільними формами ІХС в ранній період після стентування магістральних коронарних судин // Матеріали VI Конгресу кардіологів України.- 2000.- Київ.- С.155. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

36. Червонопиская Е.М, Ильяш М.Г., Старшова Е.С., Яцишина И.А. Сравнительная оценка функционального состояния левого предсердия на этапах прогрессирования сердечной недостаточности у больных с ишемической болезнью сердца и миокардитами // Материалы Российского национального конгресса кардиологов “От исследований к клинической практике”.- 2002.- Санкт-Петербург.-Сборник тезисов Конгресса.- С.443. (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

37. Червонописька О.М.,Старшова О.С. Порівняльна оцінка змін геометрії лівого шлуночка у хворих із різними типами діастолічного наповнення на фоні хронічної ішемічної хвороби серця та міокардитів // Матеріали об'єднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність - сучасний стан проблеми”.- 2002.- Київ.- С.126. (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

38. Коваленко В.Н.,Червонопиская Е.М.,Старшова Е.С.Сравнительная оценка функционального состояния левого предсердия на этапах прогрессирования сердечной недостаточности у больных с ИБС и миокардитами // Матеріали об'єднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність - сучасний стан проблеми”. - 2002.- Київ.- С.60-61. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

39. Червонописька О.М., Старшова О.С. Послідовність змін діастолічної та систолічної функції лівого і правого шлуночків серця на ранніх етапах формування серцевої недостатності у пацієнтів із стабільними формами хронічної ішемічної хвороби серця // Матеріали Науково-практичної конференції „Актуальні питання кардіології і ревматології”.-2003.- Київ.- С.98. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

40. Коваленко В.Н., Червонопиская Е.М., Ильяш М.Г., Старшова Е.С. Сравнительная оценка изменений геометрии левого желудочка у пациентов с различными типами диастолического наполнения ишемического и воспалительного генеза // Материалы Конгресса кардиологов стран СНГ.-2003.-Санкт-Петербург.-С.130. (самостійно визначено мету роботи, проведено ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

41. Червонописька О.М., Довганич Н.В. Особливості формування дисфункції лівого шлуночка на етапах прогресування серцевої недостатності у хворих із стабільними формами ішемічної хвороби серця та міокардитами // Матеріали Пленуму Правління Українського наукового товариства кардіологів.- 2003.- Київ.- С.182. (самостійно визначено мету роботи, проведено ехокардіографію, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

42. Червонописька О.М., Старшова О.С. Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих із великовогнищевим постінфарктним кардіосклерозом та діастолічною дисфункцією по типу анормального розслаблення міокарда // Матеріали Пленуму Правління Українського наукового товариства кардіологів.- 2003.- Київ.- С.183. (самостійно визначено мету роботи, проведено ехокардіографію, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

43. Коваленко В.М., Червонописька О.М., Ілляш М.Г. Роль механізму мітральної регургітації у процесі формування вираженої дилатації камери лівого шлуночка при прогресуванні серцевої недостатності у пацієнтів з стабільними формами ішемічної хвороби серця // Матеріали VII Конгресу кардіологів України. - 2004 р.- Дніпропетровськ.-С.218. (самостійно визначено мету роботи, проведено дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

44. Chervonopiskaya О., Matova О. The changes in the left heart chambers among the patients with mitral regurgitation of the ischаemical genesis during the phase of the progressing of the heart failure. Heart Failure Update 2004, Wroclaw, Poland,12-15 June. Abstract of the poster present., p.54. (самостійно визначено мету роботи, проведено комплексне ультразвукове дослідження, статистичну обробку і узагальнення результатів, сформульовано висновки).

АНОТАЦІЯ

Червонописька О.М. Ремоделювання лівого шлуночка і зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки на етапах серцевої недостатності у хворих з ішемічним та запальним ураженням міокарда. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі сучасної кардіології - вдосконаленню ранньої діагностики СН у хворих з ішемічним та запальним ураженнями міокарда на основі використання комплексного ультразвукового трансторакального дослідження серця. Доведено широкі можливості імпульсно-хвильової допплерографії в оцінці ефективності лікувальних втручань у ранні та відділені терміни. На основі цього методу простежено перебіг структурно-функціональної перебудови лівих камер серця у пацієнтів зі стабільними формами ІХС внаслідок реваскуляризації міокарда ЛШ після планового коронарного стентування. Визначено роль феномена мітральної регургітації у розвитку дилатації камери ЛШ при хронічному ішемічному ураженні міокарда. Охарактеризовано діастолічне наповнення ЛШ за типом анормального розслаблення міокарда та рестриктивний тип діастолічного наповнення ЛШ як ехокардіографічні синдроми, що відображають періоди компенсації та/чи декомпенсації ремоделювання при СН. Доведено, що зміни діастолічної функції ЛШ (параметри трансмітрального діастолічного потоку, структурно-функціонального стану ЛП, об'ємні та геометричні показники ЛШ у фазу діастоли) не залежать від впливу етіологічного фактора і відображають загальні закономірності ремоделювання при СН та являються його ранніми діагностичними критеріями.

Ключові слова: серцева недостатність, ремоделювання, діагностика, трансторакальна ехокардіографія, ішемічна хвороба серця, міокардит, діастолічне наповнення, мітральна регургітація, планове коронарне стентування.

ANNOTATION

Chervonopiska O. Remodeling of the left ventricle and changes of the inheart hemodynamic during the phase of heart failure in patients with ischemic and inflammatory affections of the myocardium. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.11 - Cardiology. M.D. Strazhesko Institute of Cardiology, Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation is dedicated to one of the currently actual problems of the cardiology - the perfection of the early diagnostic of the heart failure (HF) on the basis of using of the complex echocardiography research of the heart. The broad possibilities of the impulse-wave Doppler in estimation of the effectiveness of treating interference during early and independent periods have been demonstrated there. On the basis of this method there has been studied course of the structure-functional rebuilding of the left chambers of the heart in patients with stable forms of the IHD in consequence of the revascularization of the left ventricle (LV) after the coronary-artery stenting. The role of the phenomena of the mitral regurgitation in development of the dilatation of the LV chamber in case of the chronicle ischemic affection has been determined. There have been given characteristics of the diastolic filling of the LV according to the abnormal relaxation type and of the restrictive type of the diastolic filling, i.e. of the syndromes, which show the periods of the compensation and/or decompensation of the remodeling in case of HF. It was proved, that the changes of diastolic function of the LV (parameters of the diastolic mitral flow, structure-functional state of the left atrium, end diastolic volume and geometric indices of the LV during the diastolic phase) do not depend on the influence of the etiological factor and show common regularities of remodeling. These changes are early diagnostic criterions of HF.

Key words: heart failure, remodeling, diagnostic, echocardiography, ischemic heart disease, myocarditis, diastolic filling, mitral regurgitation, coronary-artery stenting.