Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 614.445:615.281

ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ФУРАЗОЛІДОНУ, ПРОДУКТІВ ЙОГО СИНТЕЗУ ТА ЇХ СУМІШІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ В ЗВ'ЯЗКУ З РЕГЛАМЕНТУВАННЯМ У ВОДІ ВОДОЙМИЩ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ХОП'ЯК НАТАЛІЯ АЛЕКІВНА

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Федоренко Віра Іларіонівна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедрою загальної гігієни з екологією

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Деркачев Едуард Анатолійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедрою гігієни та екології

доктор медичних наук, професор Калашніков Андрій Андрійович, Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра гігієни та екології людини

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “__14__ ”_____грудня______2005р. о __10____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “_12_ ”__листопада__2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 Федорів Я. М.

АНОТАЦІЯ

Хоп'як Н.А. Токсиколого-гігієнічна оцінка фуразолідону, продуктів його синтезу та їх суміші технологічного складу в зв'язку з регламентуванням у воді водоймищ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005.

Дисертація присвячена вирішенню питання регламентування суміші технологічного складу (СТС) неізоадитивних речовин фуразолідону та продуктів його синтезу, які виявляючи ефекти потенціювання сумісної дії в гострих і підгострих дослідах та абсолютний антагонізм на рівні МНД, ПК_орг, ПК_сан, повинні нормуватись як одне ціле, з паралельним комплексним диференційованим токсикометричним аналізом комбінованої дії інгредієнтів та експрес-експериментальним обґрунтуванням ОДР СТС за санітарно-токсикологічною лімітуючою ознакою шкідливості в 30-денному досліді з оцінкою ДЕ₅₀⁰ для надання необхідного імовірнісного змісту підпороговим ефективним дозам. Запропоновано ГДК фуразолідону на рівні - 0,04 мг/дм³ (загальносанітарна); ОДР 5-НФДА - 2,0 мг/дм³ - пропонується зменшення до ГДК 0,4 мг/дм³ (санітарно-токсикологічна); ГДК N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону - 0,4 мг/дм³ (санітарно-токсикологічна); ОДР суміші технологічного складу з врахуванням відсоткового вмісту інгредієнтів 1,0 (0,0168 + 0,14 + 0,84) мг/дм³ (санітарно-токсикологічна) з індикаторною речовиною - 5-НФДА. Класи небезпечності відповідні - 2; 2; 1; 1.

Ключові слова: фуразолідон, суміш технологічного складу, максимально неефективні дози, комбіновані ефекти, ГДК.

АННОТАЦИЯ

Хопяк Н. А. Токсиколого-гигиеническая оценка фуразолидона, продуктов его синтеза и их смеси технологического состава в связи с регламентированием в воде водоемов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.02.01 - гигиена. - Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2005.

Диссертация посвящена решению вопроса регламентирования смеси технологического состава (СТС) неизоаддитивних веществ фуразолидона и продуктов его синтеза, которые, проявляя эффекты потенцирования совместного действия в острых и подострых экспериментах и абсолютный антагонизм на уровне МНД, ПК_орг, ПК_сан, должны нормироваться как одно целое (одно вещество) с параллельным комплексным дифференцированным (по токсичности и кумлятивности) токсикометрическим анализом комбинированного действия ингредиентов и экспресс-экспериментальным обоснованием ОДУ СТС по санитарно-токсикологическому лимитирующему признаку вредности в 30-дневном эксперименте с оценкой ДЕ₅₀⁰ для предоставления необходимого вероятностного содержания подпороговым эффективным дозам. Проведенные исследования свидетельствуют о целесообразности оценки влияния препаратов и смеси технологического состава на цветность воды методом определения оптической плотности с использованием коэффициента пропускания исследуемого образца к образцу сравнения; параллельно оценке БПК определять дегидрогеназную активность культуры В. Aerobacter Aerogenes № 4041 для повышения надежности общесанитарного лимитирующего признака вредности; для регламентирования лечебных средств 1-5 класса использовать метод оценки доверительных интервалов ксенобиотиков и их смесей на уровнях ДЛ₀ - ДЛ₁₆, когда терапевтические дозы рассматриваются как действующие путем объединения метода Б.М. Штабского - определение ДЛ₅₀ двумя или тремя точками с методом Литчфильда и Уилкоксона - пробит-анализа с помощью номограмм. Фуразолидон, 5-нитрофурфуролдиацетат (5-НФДА), N-бензилиден-3-амино-2-оксозолидон (БАО) отнесены соответственно к очень сильной кумуляции, средней и сильной кумуляции, а СТС к очень сильной степени кумуляции, при чем для последней регистрируется потенциирлвание по кумулятивности, поскольку степень ее кумуляции превышает кумулятивность наиболее кумулятивного ингредиента смеси - фуразолидона. Предложено ПДК фуразолидона на уровне - 0.04 мг/дм³ (общесанитарный); ОДУ 5-НФДА - 2.0 мг/дм³ - предлагается уменьшение к ПДК 0.4 мг/дм³ (санитарно-токсикологический); ПДК N-бензилиден-3-амино-оксозолидона - 0.4 мг/дм³ (санитарно-токсикологический); ОДУ смеси технологического состава с учетом процентного содержания ингредиентов 1.0 (0.0168 + 0.14 + 0.84) мг/дм³ (санитарно-токсикологический) с индикаторным веществом - 5-НФДА, которое определяется фотоэлектроколориметрическим методом окрашенных растворов при взаимодействии препарата с солянокислым анилином в присутствии уксусной кислоты и нагревания с дальнейшим образованием основы Шиффа желтого цвета с чувствительностью метода на уровне ПДК - 0.02 мг/дм³. Классы опасности соответствующие - 2; 2; 1; 1. Для нейтрализации продуктов гидролиза смеси технологического состава - фурана, производных оксазола (5-аминооксазолидона-2), аминных соединений с уксусной кислотой (1.1.3-три ацето-2-гідрокси-5-нітропентен-3), метанола, гидрозона (бензтиазона) предложено предварительную очистку сточных вод жестким окислением методом кипячения в сборном реакторе с 10 % раствором НСІ, дальнейшей нейтрализацией NаОН и сбросом нейтрализованной смеси на очистительные сооружения по биохимическому очищению сточных вод.

Ключевые слова: фуразолидон, смесь технологического состава, В. Aerobacter Aerogenes № 4041, максимально неэффективные дозы, комбинированные эффекты, ПДК.

ANNOTATION

Кhop'yak N.A. Toxicology-hygienic estimation Furazolidone, products of its synthesis and their mix of technological structure in connection with a regulation in water of reservoirs. - Manuscript.

Thesis to maintaining the scientific degree of Candidate of Medical Sciences by speciality 14.02.01 - Hygiene. - Lviv National Medical University named after Danylo Galytskiy, Lviv, 2005.

The dissertation is dedicated to the question of a regulation of a mix of technological structure (MTS) anizoadditive substances Furazolidone and products of its synthesis which, showing effects of potentiation of joint action in acute and subacute experiments and absolute antagonism at level МNED, TC_org, TC_san, should be normalized as a single whole with parallel complex differentiated toxicometry the analysis of the combined action of components and an express train - experimental substantiation OSL (orientate safe level) MTS on sanitary - toxicological a limiting attribute of harm in 30-day's experiment with estimation DE₅₀⁰ for granting necessary probable maintenances contents to the subthreshold effective dozes. It is offered to MAC of Furazolidone at a level - 0.04 mg / dm³ (total sanitary total sanitary); the OSL 5-NFDA - 2.0 mg / dm³ - are offered reduction to maximum concentration limit of 0.4 mg / dm³ (sanitary - toxicological); MAC BAO - 0.4 mg / dm³ (sanitary - toxicological); OSL of a mix of technological structure in view of percentage of components of 1.0 (0.0168 + 0.14 + 0.84) mg / dm³ (sanitary - toxicological) with display substance - 5-NFDА. Classes of hazardous - 2; 2; 1; 1.

Key words: Furazolidone, a mix of technological structure, maximum unefficient dozes, the combined effects, maximum concentration limit.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Використання на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості складних за вмістом сумішей хімічних сполук, до переліку яких відноситься фуразолідон і продукти його синтезу, та забруднення ними води водоймищ ставить перед гігієнічною наукою завдання вивчення особливостей їх токсичних властивостей та опрацювання профілактичних заходів. Тому актуальним на сьогодні є питання оптимізації досліджень шляхом доповнення існуючих методичних прийомів розробки ГДК лікарських засобів і їх сумішей в воді водоймищ та формування положень, які б сприяли скороченню термінів і обсягу досліджень сумішевих препаратів, прискоренню впровадження гігієнічних стандартів у воді водоймищ. антагонізм неізоадитивний фуразолідон суміш

Фуразолідон - (Ф) N(/5-нітро-2-фурфуриліден/ - 3 - аміно - 2 -оксозалідон), С₈Н₇N₃О₅ - гетероциклічна сполука ряду 5-нітрофуранів - випускається за ТУ 6-09-4928-80. Фуразолідон використовується для подолання медикаментозної резистентності до патогенних мікроорганізмів (Мошковский М. Д., 1985; Пятак О.А. та співавт., 1986; Єренков В. А., 1990), а у ветеринарії застосовується для лікування інфекцій тварин, птахів, риб і в якості біостимуляторів росту телят (Кузнецов П. І., 1967; Кнуняну І. Л., 1983). Синтез фуразолідону тристадійний - отримання оксозолідону, N-бензилідену-3-аміно-2-оксозолідону (БАО), 5-нітрофурфуролді- ацетату (5-НФДА) і з гідролізату двох останніх півпродуктів - фуразолідону (Мельников Н. Н., 1974; Беликов В. А., 1985; Dunlop A., Peter S. F., 1953). На сьогодні досить повно вивчено фармакокінетику та метаболізм фуразолідону (Гадаскіна І. Ф., Філов В. А., 1971; Чекман І. С., і співавт., 1986); гостру, підгостру та хронічну токсичність (Мошкова В. М., 1972, 1974; Баке М. Л., Израилет Л. Й., 1980); віддалені наслідки дії препарату (Волкова А. П. і співавт., 1970; Стасенкова К. П., Мошкова В. М., 1974; Танибергенов Т. Б. і співавт., 1995). Затверджена ГДК фуразолідону в повітрі робочої зони 0,5 мг/м³ (а , 2 клас небезпечності) та ОБРВ 5-НФДА - 0,6 мг/м³, БАО - 0,2 мг/м³. Під час синтезу фуразолідону є скидання у водойми із стічними водами суміші технологічного складу (СТС) - 1 Ф : 8,46 5-НФДА : 50 БАО, що обумовлює актуальність розробки ГДК СТС як однієї речовини з паралельним аналізом комбінованої дії компонентів за токсичністю і ступенем кумуляції (Штабський Б. М., Федоренко В. І., 1987; Федоренко В. І., 1994;) та вдосконалення існуючих методичних критеріїв з розробки гігієнічних нормативів лікарських засобів і їх сумішей у воді водоймищ (Тирас Х. П. і співавт., 1991; Жолдакова З. И., Красовский Г. Н., і співавт., 1995) із впровадженням нового методу біотестування - оцінки пригнічення дегідрогеназної активності В. Aerobacter Aerogenes № 4041, для підвищення надійності загально-санітарної лімітуючої ознаки шкідливості, встановленої за БПК (Петрус В. С. і співавт., 1985; Фомін Г. С., Ческіс А. Б.,1993; Рожнов Г. И. і співавт., 1995). Окрім того, постійно зростаючий інтерес до проблеми комбінованої дії ксенобіотиків (Маненко А. К., 1992; Кацнельсон Б. А., 1993; Федоренко В. І., 1994; Каган Ю. С., Штабский Б. М., 1996) зумовив висвітлення окремих прийомів кількісної оцінки токсичності препаратів і порогів за лімітуючими ознаками шкідливості. У літературі відсутні відомості щодо деяких токсикометричних параметрів фуразолідону та півпродуктів його синтезу, не розроблені їх ГДК у воді водоймищ і заходи щодо очищення виробничих стічних вод, що обумовило необхідність проведення спеціальних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою медико-профілактичного факультету Львівського державного медичного інституту (протокол № 7 від 10 травня 1995 року). Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри комунальної гігієни з курсом гігієни праці Львівського державного медичного інституту “Розробка заходів по профілактиці забруднення довкілля солями важких металів і іншими ксенобіотиками” (№ державної реєстрації 14.01.0001.95).

Мета роботи. На основі токсиколого-гігієнічних досліджень обґрунтувати ГДК фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону та їх суміші технологічного складу - (1:8,46:50) з урахуванням комбінованої дії складових інгредієнтів у воді водоймищ і розробити заходи профілактики забруднення води продуктами фуранового ряду.

Задачі дослідження:

1. Вивчити вплив препаратів та їх суміші технологічного складу на органолептичні властивості води (кольоровість) і встановити їх ПК_орг із співвідношенням градусів платиново-кобальтової шкали з одиницями правдивої кольоровості за величинами оптичної щільності (використовуючи коефіцієнт пропускання досліджуваного зразка до зразка порівняння).

2. Вивчити вплив препаратів та їх суміші технологічного складу на самоочищувальну здатність водойм і встановити їх ПК_сан з паралельною оцінкою дегідрогеназної активності культури В. Aerobacter Aerogenes № 4041.

3. У гострих, підгострих, хронічних дослідах вивчити токсикологічні властивості препаратів та їх суміші з оцінкою К_кд складників суміші з використанням методу імовірнісної оцінки максимально неефективних доз за ДЕ₅₀⁰, прогнозом ПД_хр, МНД, МНК для окремих інгредієнтів і суміші.

4. На основі отриманих результатів обґрунтувати санітарні стандарти фуразолідону, 5-НФДА, БАО, переглянути ОДР 5-НФДА та розробити ОДР суміші технологічного складу з індикаторною речовиною.

5. Розробити гігієнічні та технологічні заходи щодо очищення стічних вод виробництва фуразолідону.

Об'єкт дослідження - гігієнічна регламентація фуразолідону, продуктів його синтезу - 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензиліден-3-аміно-2-оксозолідону та їх потрійної суміші технологічного складу із урахуванням особливостей розробки санітарних стандартів лікарських засобів у воді водоймищ.

Предмет дослідження - особливості впливу препаратів фуранового ряду на органолептичні властивості води, загальний санітарний режим водойм, характер токсичної дії та кумулятивних властивостей фуразолідону, 5-нітрофурфуролді- ацетату, N-бензиліден-3-аміно-2-оксозолідону та їх суміші в гострих, підгострих і хронічних дослідах з оцінкою комбінованих ефектів за ДЕ₅₀⁰ та прогнозом МНК (ГДК).

Методи дослідження - загальноприйнята методична схема по розробці та науковому обґрунтуванні ГДК шкідливих речовин у воді водоймищ, доповнена новими методами оцінки кольоровості води, скрінінгового біотестування за допомогою В. Aerobacter Aerogenes № 4041, оцінкою ДЕ₅₀⁰ для надання необхідного імовірнісного змісту підпороговим ефективним дозам в 30-денному експрес-досліді.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень вперше: вивчено вплив фуразолідону, 5-НФДА, БАО і їх СТС на органолептичні властивості (кольоровість) води і санітарний режим водойм із встановленням сумаційних ПК_орг і ПК_сан, діючих у складі суміші; розроблено і апробовано метод визначення дегідрогеназної активності культури В. Aerobacter Aerogenes № 4041 з паралельним визначенням БПК для окремих інгредієнтів і сумішей препаратів фуранового ряду; оцінено токсичні та кумулятивні властивості окремих препаратів та їх СТС з аналізом максимально неефективних доз за загальнотоксичними ефектами - ДЕ₅₀⁰ на підґрунті імовірнісної оцінки; обґрунтовано ГДК фуразолідону, БАО та запропоновано перегляд ОДР 5-НФДА; обґрунтовано сумаційну нормативну величину ОДР з індикаторною речовиною суміші технологічного складу неізоадитивних речовин фуразолідону та продуктів його синтезу як одного цілого з'єднання, з паралельним аналізом комбінованої дії інгредієнтів за токсичністю та ступенем кумуляції і встановленням сумаційних ПК_орг, ПК_сан з МНД та прогнозом МНК (ГДК); розроблено метод оцінки надійних меж сумішей ксенобіотиків на рівнях ДЛ₀ - ДЛ₁₆ об'єднанням методів визначення середньосмертельних доз шляхом вирішення рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом та пробіт-аналізу Літчфільда і Уілкоксона для регламентування лікарських засобів 1-5 класів небезпечності, коли їх терапевтичні дози розглядаються, як діючі.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень МОЗ СРСР затверджено санітарний стандарт у воді водойм 5-нітрофурфуролдіацетату - 2 мг/дм³ (ОДУ), санітарно-токсикологічна лімітуюча ознака шкідливості, клас небезпечності - 2 (Додаток № 3 до СанПіН № 4630-88, затверджений 21 жовтня 1991 № 6025 - 91 “ПДК и ОДУ вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользова- ния”). Методика з обґрунтування ГДК технологічної суміші фуразолідону, 5- нітрофурфуролдіацетату, N-бензиліден-3-аміно-2-оксозолідону з урахуванням комбінованої дії складників у суміші технологічного (змінного) складу може бути використана для подання на розгляд в Комітет з гігієнічного регламентування МОЗ України. Основні положення роботи впроваджені в навчальний процес гігієнічних кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та в практику держсанепіднагляду Львівської облСЕС (Акти впровадження від 12.01.2005; 14.01.2005; 21.04.2005 р; Довідка про впровадження від 17.12.1991, № 11-13а/356 секції “Гігієна води і санітарна охорона водоймищ” проблемної комісії “Наукові основи гігієни навколишнього середовища”).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначена програма досліджень, сформульовані мета та задачі роботи, проведено аналітичний огляд літератури, патентно-інформаційний пошук, зроблено експериментальну оцінку впливу препаратів фуранового ряду на кольоровість води, загальний санітарний режим водоймищ, встановлено токсикологічні параметри в гострих і підгострих дослідах з аналізом ДЕ₅₀⁰ на основі імовірнісної оцінки загальнотоксичних ефектів, розроблено метод оцінки надійних меж сумішей ксенобіотиків на рівнях ДЛ₀ - ДЛ₁₆, обґрунтовано ОДР СТС фуразолідону та продуктів його синтезу із встановленням сумаційних ПК_орг, ПК_сан, МНД та МНК (ГДК); розроблено превентивні заходи щодо очищення стічних вод виробництва фуразолідону. Обґрунтування індивідуальних ГДК речовин проведено у складі дослідників кафедри загальної гігієни, оцінка пригнічення дегідрогеназної активності культури В. Aerobacter Aerogenes № 4041 за участю доцента кафедри мікробіології Петруса В. С., гістологічні дослідження - доцента кафедри гістології Лапця М. В., методи колориметричного вимірювання концентрацій препаратів - професора Крамаренко В. Ф, доцента Галькевич І. І.; к. фарм. н. Кузьмицької А. Е., Кучери М. М., Бідніченко Б. І. на кафедрі токсикологічної та аналітичної хімії ЛНМУ імені Данила Галицького.

Апробація результатів дисертації. Матеріали були викладені на Всесоюзній конференції „Экология и токсикология” (Ленінград, 1990); Всесоюзному координаційному зібранні „Итоги научно-исследовательских работ за период 1986 - 1990 гг. и задачи НИР на период 1991 - 1995 гг” (Львів, 1990); на міжнародному міжкафедральному симпозіумі з питань гігієни тварин (Львів-Варшава, 1995); ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. В. З. Мартинюка (Львів, 1996); міжнародній науковій конференції з гігієни праці в сільськогосподарському виробництві (Київ, 1998); І міжкафедральній науково-практичній конференції “Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті” (Львів, 1998); міжнародній конференції “Проблеми Української термінології” (Львів, 1998, 2004); “Проблеми економії енергії” (Львів, 1999); на 1-му з'їзді токсикологів України (Київ, 2001); з'їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004); 8-й Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології „Слово Світ” (Львів, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 27 наукових праць, з яких 4 у медичних фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України; 23 - у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах наукових і науково-практичних конференцій, з'їздів, симпозіумів. Самостійних публікацій - 11

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел, 71 додатка. Робота викладена на 165 сторінках (основна частина 138 сторінок), ілюстрована 6 рисунками та 13 таблицями. Список літератури викладено на 26 сторінках, він складається із 265 інформаційних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Відповідно до мети та поставлених задач було проведено 3474 дослідження, в тому числі 1126 санітарно-гігієнічних та 2348 токсикологічних досліджень на лабораторних тваринах. Всього в гострих, підгострих і хронічних дослідах використано 926 білих щурів. Усі дослідження на тваринах проводились згідно з “Руководством по содержанию лабораторных животных в питомниках и экспериментально-биологических клиниках (вивариях)” (1993), з дотриманням усіх вимог біоетики.

Досліджувались зразки фуразолідону, 5-НФДА, БАО, надані НВО “Біолар” м. Олайне, Латвія. Вплив інгредієнтів, їх СФС та СТС на кольоровість води проводили паралельно за ІSО/ТК - 7887, ГОСТ 2874-82; СанПіН № 383 із співвідношенням нормативу кольоровості 20⁰ платиново-кобальтової шкали до 15 одиниць правдивої кольоровості та розрахунком К_кд за ефектом зменшення кольоровості. Стабільність препаратів, СФС та СТС вивчалась опосередковано і розробленими нами аналітичними методами, з використанням схеми вивчення стабільності (Федоренко В. І., 1984) за здатністю речовин до гідролізу і взаємодії з активним хлором. Вплив інгредієнтів і сумішей на санітарний режим оцінювали паралельно за БПК і гальмуванням дегідрогеназної активності В. Aerobacter Aerogenes № 4041. Суть методики полягає у наступному: в якості ферменту дегідрогенази використовується добова культура мікроорганізму В. Aerobacter Aerogenes (Klebsiella Aerobines), субстратом виступає досліджуваний матеріал, індикатором - метиленовий синій, який при приєднанні молекули водню знебарвлюється. Знебарвлення метиленового синього свідчить про ступінь дегідрогеназної активності у контролі та в присутності студійованого препарату. За порогову приймається та концентрація, яка змінює дегідрогеназну активність більше, ніж на 30 % у порівнянні з контролем. ЛД₅₀ інгредієнтів, СФС, СТС рахували за трьома точками (Штабський Б. М., 1980); ). К_кд за Б. М. Штабським (метод ДЛ₅₀ суміші та еквівалентних доз); за В. І. Федоренко (метод оцінки ефектів через логарифмування доз - пробіт-ефекти індивідуальних доз і суми цих ефектів на графіку залежності “доза-ефект”). Кумулятивність оцінювали за І_к, ЕТ₅₀₍₁₎, ЕТ_50(n) (Штабський Б. М., 1976) та для інгредієнтів в одномісячних дослідах (Lim R., 1961) за К_кум та К_кум^ст (Штабський Б. М., Каган Ю.С., 1974). Проведено токсикометричний аналіз комбінованої дії окремих компонентів у складі СФС і СТС за токсичністю та кумулятивністю у 30-денному підгострому досліді з оцінкою комбінованих ефектів складників СТС методом імовірнісної оцінки максимально неефективних доз за ДЕ₅₀⁰, прогнозом ПД_хр, МНД, МНК для окремих інгредієнтів і суміші. Розроблено метод оцінки надійних інтервалів LD_y об'єднанням методів визначення ДЛ₅₀ Б. М. Штабського з методом пробіт-аналізу Літчфільда і Уілкоксона. В підгострих і хронічних дослідах характер токсичної дії компонентів оцінювали за вмістом в крові еритроцитів, лейкоцитів і лейкоцитарною формулою (уніфікований пробірковий метод, 1973); гемоглобіну (метод фотометрії); в тканині мозку та сироватці крові визначали активність ферменту холінестерази за методом Хестрина (Неstrins, 1949); загальний білок у сироватці крові визначали рефрактометричним методом; у сироватці крові визначали також вміст хлоридів (титрометрично), цукру (ортотолуїдиновий метод), сечовини (біотест Лахема, Прага). Окрім того, визначали СПП за допомогою приладу ІСЕ - 01 (Сперанский С. В., 1965); тривалість сну після навантаження гексеналом (60 мкг внутрішньоочеревинно) і реакції поведінки, дослідницьку активність, „нірковий” рефлекс (Шандала М. Г. і співавт., 1980). Гонадо-, ембріо-, мутагенні ефекти вивчались загальноприйнятими методами (МУ №1296-75). Проводили морфологічні дослідження паренхіматозних органів. Статистична обробка - методами варіаційної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення. Вплив фуразолідону, 5-НФДА, БАО, їх СФС та СТС на органолептичні властивості води з оцінкою стабільності. ПК_орг (кольоровість) індивідуальні: фуразолідону - 0,187; 5-нітрофур- фуролдіацетату - 1,0; N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону - 2,5 мг/дм³. ПК_орг потрійної СТС за кольоровістю - 0,187 фуразолідону + 8,46 5-нітрофурфуролдіаце- тату + 125,0 N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону = ? 133,64 мг/дм³. Фуразолідон і 5-НФДА - стабільні, а БАО - надзвичайно стабільна речовина з періодом напіврозкладу відносно 6,1; 3,5 30 діб; потрійної СТС період піврозпаду також 30 діб. Потрійна СТС викликає за кольоровістю стійкий антагонізм у водогінній воді при 20⁰ С, який зростає з К_кд за ефектом - 3,12 (перша доба) до 9,52 на 20 добу. Підігрівання води до 60⁰ С підсилює ефект антагонізму (зменшення кольоровості) впродовж 20 діб спостереження і К_кд становить 9,52 у всі строки спостереження. Таким чином, ПК_орг СТС за кольоровістю становить 0,187 фуразолідону + 8,46 5-НФДА + 125,0 БАО = ? 133,64 мг/дм³. Не дивлячись на антагонізм СТС за кольоровістю, необхідно констатувати, що суміш надзвичайно стабільна речовина, бо протягом усього строку спостереження за К_кд - 9,25 (кольоровість) хоча і зменшувалась, але реєструвались сталі показники цього зменшення (за рахунок надзвичайно стабільної речовини - БАО). Реакції між інгредієнтами у суміші технологічного складу не буде через відсутність відповідних функціональних кислотних і амінних груп у БАО, які здатні з'єднуватись з фуразолідоном і 5-НФДА. Тому антагонізм за впливом на кольоровість відбувається за рахунок накопичення однакових продуктів гідролізу: фуран + амінні з'єднання + кислота (оцтова) + метанол + гідразон (бензтіазон) + етилгідроксамова кислота, які призводять до зменшення кольоровості. Тобто в реальних умовах скидання неочищених стічних вод виробництва фуразолідону, що сильно забарвлені і мають високостабільні інгредієнти, будуть призводити до розповсюдження їх на великі відстані від місця скидання, несприятливо впливати на якість води водоймищ і обмежувати її використання для господарсько-побутових потреб.

Вплив фуразолідону, 5-НФДА, БАО, їх СФС та СТС на загальний санітарний режим водоймищ. ПК_сан фуразолідону - 0,04; 5-НФДА - 5,0; БАО - 5,0 мг/дм³ за гальмуванням БПК, що притаманне високостабільним речовинам, і це узгоджується з даними різних авторів (Кузнецов П. І., 1967; Федоренко В. І., 1983; Красовский Г. Н., 1984; Іванова О. П., 1985) про те, що малостабільні речовини звичайно стимулюють, а стабільні призводять до гальмування БПК. Маючи бактеріостатичний ефект, фуразолідон гальмує процес зростання сапрофітної мікрофлори і тому знижується споживання кисню. Так само, але невиразно, діє БАО. Навпаки, 5-НФДА інтенсифікує процес зростання та відмирання сапрофітної мікрофлори і знижує кількість розчиненого кисню (за рахунок накопичення продуктів гідролізу - нітро- і аміногрупи). Фуразолідон та 5-НФДА помірно сприяли інтенсифікації процесів окиснення аміаку та нітрифікації. В присутності БАО процеси амоніфікації та нітрифікації незначно гальмувались. Викликає гальмування БПК і подвійні та потрійна СФС. Потрійна СТС (1:8,46:50) - 0,04 Ф + 42,3 5-НФДА + 250,0 БАО = ? 292,34 мг/дм³ (яка є пороговою), в протилежність СФС та окремим інгредієнтам, викликає протилежний, стимулюючий, вплив на процеси БПК на 30 - 36 % в різні строки спостереження. Цей парадоксальний ефект пояснюється нагромадженням великої кількості продуктів гідролізу - нітро-, аміногруп, і тому спостерігається підйом кривої БПК, як наслідок процесу нітрифікації цих з'єднань. При дії СТС в концентрації в частках, що дорівнюють 1/3 порогових - 0,012 Ф + 14,01 5-НФДА + 83,33 БАО = ? 97,352 мг/дм³ реєструється незначне стимулювання БПК - 2,96 - 9,20 % (третя - 20 доби), яке не перевищує 20 % від паралельного контролю (або 30 %, як тепер вважається за необхідне для лікарських засобів). Як для СТС, так і для СФС при впливі на процеси БПК необхідно визначати „основний”, „переважаючий” тип комбінованої дії - або стимулювання, або гальмування процесів БПК, а терміни „потенціювання”, „антагонізм”, „сумація” повинні використовуватись як додаток до визначення типу впливу на процеси БПК: - гальмування (потенціювання), стимулювання (антагонізм), інертна дія на БПК (підсумовування). Такі терміни були нами застосовані у зв'язку з тим, що з гігієнічних позицій процеси гальмування самоочищення більш небезпечні, ніж стимулювання. При цьому необхідне чітке диференціювання критеріїв шкідливості залежно від направленості забруднень першої стадії мінералізації. Для лікарських засобів відсоток стимуляції БПК пропонують приймати 30 % - МУ 1.1.726-98, (Жолдакова З. И., Красовский Г. Н., Воронин В. М., 1993); МУ 2.1.5. 720-98 затверджують норматив 20 %. При гальмуванні - пороговою є 15 %, тому що висока варіабельність процесів самоочищення не дозволяє приймати до уваги відхилення від контролю 15 %.

Оцінка пригнічення дегідрогеназної активності В. Аerobacter Аerogenes № 4041 (Klebsiella Aerobines) з метою підвищення точності загальносанітарної лімітуючої ознаки шкідливості. Результати кількісної оцінки пригнічення дегідрогеназної активності B. Aerobacter Aerogenes N 4041 після 30-хвилинної інкубації при 37⁰ С в розчинах метиленового синього з концентраціями від 1:5000; 1:1250000; 1:5120000 у порівнянні з двома концентраціями - стандартною шкалою метиленового синього, приготованого на водопровідній дехлорованій воді та контролем із стічною водою без хімічних речовин в присутності порогових і підпорогових концентрацій окремих препаратів СФС та СТС свідчать, що час повного знебарвлення стандартів 45-56 хвилин в розведенні 1:1250000, яке є найбільш показовим для кількісної оцінки пригнічення дегідрогеназної активності B. Aerobacter Aerogenes N 4041, бо відсоток змін у порівнянні з контролями із стандартною шкалою та стічною водою становив 125-180 % (25-80 %). В цьому розведенні обидва контролі мають однаковий час повного знебарвлення метиленового синього - 20-30 хвилин, бо в стічній воді власне і проживають мікроорганізми вище наведеної культури, а у водогінній дехлорованій воді немає ксенобіотиків, які б гальмували дегідрогеназну активність B. Aerobacter Aerogenes N 4041. Діючими треба вважати такі концентрації ксенобіотиків, які викликають більше, ніж 30 % (130 %) змін по відношенню до паралельних контролів. Експрес-експериментальне біотестування доцільно проводити в першу добу досліду у порівнянні з БПК. Концентрація СТС - 0,012 Ф + 14,01 5-НФДА + 83,33 БАО = ? 97,352 мг/дм³ (тобто 1/3 ПК_сан ізольованих інгредієнтів у порівнянні з порогами за БПК) є діючою та ГДК суміші за загальносанітарною лімітуючою ознакою шкідливості можна було б прийняти саме за наведеною підпороговою концентрацією, якби метод кількісної оцінки пригнічення активності дегідрогенази B. Aerobacter Aerogenes N 4041 був офіційно включений в методичні рекомендації з розробки ГДК шкідливих речовин в воді водоймищ.

Обґрунтування санітарно-токсикологічної лімітуючої ознаки шкідливості фуразолідону, 5-НФДА, БАО і їх сумішей. Результати визначення ДЛ₅₀ (per os) окремих інгредієнтів виробництва фуразолідону методом трьох точок свідчать, що у відповідності до держстандарту 12.1.007-76 фуразолідон та БАО відносяться до 4 класу небезпечності (малонебезпечні речовини), а 5-НФДА до 3 класу (помірно небезпечні речовини). За МУ 2.1.5. 720-98 фуразолідон та БАО відноситься до 3 класу (ДЛ₅₀ 1001 - 10000 мг/кг), а 5-НФДА до 2 класу (ДЛ₅₀ 100 - 1000 мг/кг). Для білих щурів ДЛ₅₀ при оральному введенні фуразолідону - 3390,4 (2433,9 4346,9) мг/кг (рівняння „доза-ефект”: у = 0,025 · х + (-34,76); 5-НФДА - 842,0 (860,0 913,26) мг/кг (рівняння „доза ефект”: у = 0,89 · х + (-74,36); БАО - 1778,0 (1299,8 2256,2) мг/кг (рівняння „доза-ефект”: у = 0,06 · х + (-38,9). Отримані нами дані гострої токсичності препаратів фуранового ряду збігаються з результатами оцінки авторами (Данилов В. В. і співавт., 1980; Израйлет Л. И., Квятковская И. Я., 1982, та ін.). ДЛ₅₀ СТС (1 : 8,46 : 50) становила 7675,0 (6018,2 9332,2) мг/кг (методом трьох точок Штабського Б.М.). Відповідна ДЛ₅₀ СФС (1: 1: 1) - 4506,7 (2631,1 6382,3) мг/кг. У першому випадку К_кд становив 1,73 (1,36 2,11), в другому - 5,31 (2,92 7,70) - потенціювання. Метаболізм компонентів потрійних сумішей за типом летального синтезу призводить до збільшення сукупної токсичності (Мошкова В. М., 1972; Мельников Н. Н., 1974; П'ятак О. А. і співавт., 1986; Маненко А. К., 1992; Стежко В. А., 2004). Таким чином у відповідності до ГОСТ 12.1.007 - 78 за величиною ДЛ₅₀ СТС відноситься до 4 класу (малонебезпечні речовини), а за класифікацією токсичності Російської Федерації до 3 класу - ДЛ₅₀ 1001 - 10000 мг/кг (МУ 2.1.5.720-98).

Об'єднання двох методів: методу Б. М. Штабського - визначення ДЛ₅₀ за двома, або трьома точками і другого - Літчфільда і Уілкоксона - пробіт-аналізу за допомогою номограм, дозволило розрахувати надійні інтервали різних ДЛ_у (ДЛ₁, ДЛ₅, ДЛ₁₀, ДЛ₁₆, тощо), які наближаються до максимально недіючих. Цей спосіб повинен знайти широке застосування в фармакології, профілактичній токсикології, особливо коли розробляються санітарні стандарти лікарських засобів - півпродуктів синтезу фармакологічних препаратів 5 класу, хоча на нашу думку, це може стосуватись і тих випадків, якщо нормуються лікарські засоби 1-4 класів, коли терапевтичні дози розглядаються як діючі, і в підгострих та хронічних дослідах мусять вивчатись дози більш низькі, ніж терапевтичні.

Фуразолідон за І_к (0,44), ЕТ₅₀₍₁₎ (136,8 год), ЕТ_50(н) (4,2 доби), К_кум (7,42), К_кум^ст(6,2) ми віднесли до групи 1А - дуже сильна кумуляція (хоча за К_кум та К _кум^ст препарат належить до групи 2А - середня кумуляція). 5-НФДА за І_к (0,04), ЕТ₅₀₍₁₎ (23 год), ЕТ_50(н) (6 діб), К_кум (12,26), К_кум^ст (11,64) віднесено до групи 2А - середня кумуляція. БАО за І_к (0,11), ЕТ₅₀₍₁₎ (43,2), ЕТ_50(н) (4,9 доби), К_кум (7,66), К_кум^ст (6,47) до групи 1Б - сильна кумуляція (зглядаючись на більшу санітарно-токсикологічну надійність, бо за К_кум і К_кум^ст препарат необхідно віднести до групи 2А - середня кумуляція). Результати оцінки кумулятивності СТС свідчать, що суміш технологічного складу за І_к - 0,42 відноситься до сильного ступеню кумуляції (0,1 І_к 0,5); за ЕТ₅₀₍₁₎ - 3,25 доби - до дуже сильного ступеню кумуляції ( 2 діб); за ЕТ_50(n) - 3 доби до дуже сильного ступеню кумуляції ( 5 діб); за К_к (метод Ліма) - 0,92 - до сильно кумулятивних речовин; за К_к^ст - 0,7 - до дуже сильного ступеню кумуляції ( 1). Як для СТС, так і для СФС реєструється потенціювання за кумулятивністю, тому що ступінь їх кумуляції перевищує кумулятивність найбільш кумулятивного інгредієнта суміші - фуразолідону. Потенціювання за токсичністю і кумулятивністю потрійних сумішей пов'язане з токсикокінетикою та хімізмом біотрансформації окремих інгредієнтів, а також швидкістю розвитку токсичних процесів в часі для кожної речовини і її метаболітів і продуктів метаболізму самих сумішей (Штабський Б. М., 1973; Штабський Б. М., Федоренко В. І., 1987; Маненко А. К., 1992; Штабський Б. М., Гжегоцький М. Р., 1997).

Для усіх трьох препаратів у підгострих і хронічних дослідах найбільш чутливими інтегральними показниками виявились зміни активності холінестерази в тканинах мозку (пригнічення в підгострих дослідах, або хвилеподібне почергове збільшення та пригнічення - в хронічних). Інгібування активності холінестерази в тканинах головного мозку пояснюється перезбудженням центральної нервової системи, що характерно для впливу на організм препаратів фуранового ряду, яке призводить до попадання у кров'яне русло значних кількостей ацетилхоліну, накопиченні в організмі ефірів холіну (пропіонілхоліну, бутирилхоліну, бензоілхоліну, валерилхоліну), які різко пригнічують активність холінестерази (Потругалюк В. В., Яковлєв В. А., 1953; Панов А. Н., 1963). Досліджувані речовини в підгострих дослідах викликають неспецифічні зміни периферичної крові, про що свідчить зниження кількості гемоглобіну, та під впливом великих (1/10, 1/50 ДЛ₅₀) доз - зниження кількості еритроцитів. Викликаються зміни функціонального стану печінки, а саме: знешкоджувальної функції - зменшення тривалості гексеналового сну, пригнічення активності холінестерази у сироватці крові. Про зміни функціонального стану нирок свідчить накопичення сечовини в крові і сечі за рахунок порушення клубочкової фільтрації. Страждає також сечовидільна функція нирок, на що вказує зниження вмісту хлоридів у сечі і збільшення їх у сироватці крові. Поведінка тварин є функціональним індикатором сенсорних, рухових та інтегративних процесів у центральній і периферичній нервових системах. Про це свідчать пригнічення дослідницької і вертикальної активності піддослідних тварин під дією препаратів і СТС у підгострих дослідах, а також окремих речовин у хронічних дослідах, та зменшення порогів електроподразнення за результатами визначення сумації порогових показників імпульсів (СПП). Наведені зміни вказують на виражену нейротоксичну, гепатотоксичну і нефротоксичну дію нітрофуранів з морфологічними змінами патологічного характеру в печінці (дистрофія) та в нирках (запалення клубочків).

Основою прискореного нормування лікарських засобів на сучасному етапі вважається 30-денний експрес-дослід з подальшим прогнозом порогових доз на підґрунті кількісної оцінки кумуляції та ізоефективних доз. Ми доопрацювали цей дослід пропозицією проводити оцінку порогових доз СТС розрахунком ДЕ₅₀⁰ - максимально неефективної дози за зміною тих показників впливу СТС, які виявились найбільш чутливими для окремих інгредієнтів у підгострому досліді при дослідженні доз 1/10, 1/50, 1/250 ДЛ₅₀. Такими показниками виявились інгібування активності ферменту холінестерази у тканинах головного мозку і показник емоційної реактивності реакцій поведінки -„нірковий рефлекс”, які були оцінені на 5, 10, 20, 30 добу при впливі доз СТС в частках від ДЛ₅₀ СТС - 767,5 (1/10); 153,5(1/50); 30,7(1/250) мг/кг. Імовірнісна оцінка ДЕ₅₀⁰ - за впливом СТС на холінестеразну активність тканин мозку на 5 добу в 30-денному експрес-досліді дозволила виявити залежність градуйованого ефекту від дози та надати необхідний імовірнісний зміст підпороговим ефективним дозам. Так рівняння „доза-ефект” у = - 7,99 · х + 64,39 і звідси ДЕ₅₀⁰ = 1,49 (0,53 1,97) 1,5 (0,5 2,0) мг/кг. Нижня надійна межа - 0,5 мг/кг приймається як межа допустимого за токсикологічною ознакою шкідливості. Кумуляція за відношенням ДЛ₅₀/ПД_{п екс} - 7675,0/0,5 = 15350 (? 1000) - високонебезпечна речовина. Таким чином, за результатами ПД_{п екс} (вираженої у вигляді ДЕ₅₀⁰) встановлюється ПД_хр, виходячи із нижньої надійної межі ДЕ₅₀⁰ - 0,5 мг/кг. Коефіцієнт розрахунку МНД за величиною ПД_хр мав би прийматись для високонебезпечних речовин 5, а враховуючи стабільність препарату - 10. Звідси МНД - 0,5 : 10 = 0,05 мг/кг і відповідна МНК - 0,05 · 20 = 1,0 мг/дм³. К_кд СТС за пригніченням активності ферменту холінестерази становив - 0,4 (антагонізм) і враховуючи, що К_кд 1, а сума ефектів 100, то антагонізм абсолютний. Застосування рівнянь розрахунків для прогнозу МНД та МНК на основі ДЛ₅₀ і інших параметрів токсикометрії для препаратів фуранового ряду - фуразолідону і півпродуктів можливе, бо вони об'єднані загальним механізмом токсичної дії. МНК СТС за різними розрахунковими формулами становили 3,2; 1,2; 0,88 мг/дм³, тобто ці величини наближались до експериментально встановленої МНК - 1,0 мг/дм³. У підсумковій таблиці наведено результати матеріалів з обґрунтування ГДК фуразолідону, 5-НФДА і БАО і ОДР СТС.

ГДК фуразолідону пропонується 0,04 мг/дм³ - загальносанітарна лімітуюча ознака шкідливості, тому що ПК_орг - 0,2 мг/дм³ та МНК від МНД за ДЕ⁰₅₀ - 6,0 мг/дм³ є значно вищими. Як би метод оцінки гальмування дегідрогеназної активності В. Aerobacter Aerogenes № 4041 був включеним в офіційні нормативні документи з гігієнічного нормування, то ГДК фуразолідону можна було б пропонувати, орієнтуючись на ПК_сан 0,01 мг/дм³, за загально-санітарною лімітуючою ознакою шкідливості. ОДР 5-НФДА 2,0 мг/дм³, 2 клас небезпечності, є офіційно затвердженим (додаток № 3 до СанПіН № 4630-88, затверджений 21 жовтня 1999 р. № 6025-91). Наші дослідження свідчать про те, що МНК 5-НФДА експериментальна 0,1 : К_s (5) = 0.02 · 20 = 0.4 мг/дм³. Тому ми вважаємо за необхідне переглянути ОДР 5-НФДА з 2,0 мг/дм³ до 0,4 мг/дм³, санітарно-токсикологічна лімітуюча ознака шкідливості, 2 клас небезпечності. Для БАО ГДК пропонується 0,4 мг/дм³, санітарно-токсикологічна лімітуюча ознака шкідливості, 1 клас небезпечності, бо МНК від МНД експериментальної з врахуванням К_s - 10 як для надзвичайно стабільної речовини і становить 0,2/10 · 20 = 0,4 мг/дм³. Оскільки ПК_хр СТС = ПД_хр 0,5 · 20 = 10,0 мг/дм³, а співвідношення між ознаками шкідливості ПК_хр/ПК_орг - 10,0/133,64 = 0,0748 ( 10,0), тому нормувати СТС необхідно за санітарно-токсикологічною, а не органолептичною лімітуючою ознакою шкідливості. ОДР СТС - 1,0 мг/дм³ (1 клас небезпечності). У складі сумарної нормативної величини СТС є 1,68 % фуразолідону, 14,14 % 5-НФДА, 84,17 % БАО. Питомі нормативи компонентів СТС пропорційно їх відсотковому вмісту становлять 0,0168 мг/дм³ фуразолідону + 0,14 мг/дм³ 5-НФДА + 0,84 мг/дм³ БАО. Індикаторною речовиною пропонується 5-НФДА, бо чутливість методу його визначення становить 0,02 мг/дм³. БАО не може бути індикаторною речовиною, бо його кількісному визначенню заважають фуразолідон і 5-НФДА.

Передочищення технологічних стічних вод процесу виробництва фуразолідону пропонується жорстким окисненням СТС шляхом кип'ятіння у збірному реакторі з 10 % розчином НСl і подальшою нейтралізацією NaOH та скиданням попередньо нейтралізованих стічних вод на очисні споруди міської каналізації або на споруди біологічного очищення на підприємстві з наступним скиданням у водоймища на підґрунті проекту ГДС.

Інгредієнти суміші в процесі гідролізу і біотрансформації перетворюються на суміш неізоадитивних (різноспрямованої дії) речовин (фуран, амінні сполуки, оцтова кислота, метанол), що передбачає вивчення цієї суміші як одного цілого (однієї речовини) з паралельним інтегральним комплексним токсикометричним аналізом комбінованих ефектів за токсичністю і ступенем кумуляції з використанням існуючих експрес-експериментальних методів обґрунтування ОДР СТС у воді водоймищ, який не співпадає з індивідуальними ГДК інгредієнтів.

ВИСНОВКИ

1. За сукупністю отриманих у дисертації даних вирішено актуальне наукове завдання регламентування суміші технологічного складу фуразолідону та продуктів його синтезу за санітарно-токсикологічною лімітуючою ознакою шкідливості в 30-денному досліді з оцінкою ДЕ₅₀⁰ за найбільш чутливими інтегральними показниками для надання необхідного імовірнісного змісту підпороговим ефективним дозам і розрахунку ОДР суміші в воді водоймищ та обґрунтовано профілактичні заходи.

2. Порогові концентрації (за кольоровістю) фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону і суміші технологічного складу встановлені відповідно 0,187; 1,0; 2,5 та 133,64 (0,187 + 8,46 + 125,0) мг/дм³ з використанням норми кольоровості 20⁰, співвіднесеної з нормативом 15 одиниць правдивої кольоровості з типом комбінованої дії компонентів суміші - антагонізм. Клас стабільності фуразолідону, 5-нітро- фурфуролдіацетату - 2-й, високостабільні речовини і N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону та суміші технологічного складу - 1-й, надзвичайно стабільні речовини.

3. Порогові концентрації фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону визначені за гальмуванням процесів БПК і становлять відповідно 0,04; 5,0; 5,0 мг/дм³, а для суміші технологічного складу за парадоксальним ефектом - стимуляція БПК - 292,34 (0,04 + 42,3 + 250,0) мг/дм³, що є наслідком нагромадження продуктів гідролізу суміші.

4. Порогові концентрації за впливом на загальний санітарний режим водоймищ фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону і суміші технологічного складу з кількісною оцінкою дегідрогеназної активності В. Aerobacter Aerogenes № 4041 (Klebsiella Aerobines), встановлені в концентраціях 0,012; 1,66; 1,66; 97,352 (0,012 + 14,01 + 83,33) мг/дм³, що нижче порогових за оцінкою процесів БПК і тому цей метод пропонується для скрінінгової оцінки при регламентуванні лікарських засобів у воді водоймищ.

5. Середньосмертельні дози фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону та суміші технологічного складу становлять відповідно 3390,4; 842,0; 1778,0; 7675,0 мг/кг з потенціюванням інгредієнтів суміші за коефіцієнтом комбінованої дії 1,73. Метод розрахунку надійних інтервалів ДЛ_у пропонуємо застосовувати при нормуванні лікарських засобів 1-5 класів небезпечності, коли терапевтичні дози розглядаються як діючі. Ступінь кумуляції суміші (1-А - дуже сильна кумуляція) перевищує кумулятивність її інгредієнтів (групи 2А - середня кумуляція; 1Б - сильна кумуляція).

6. Імовірнісна оцінка ДЕ₅₀⁰ - максимально неефективних (підпорогових) доз за впливом фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону та суміші технологічного складу на активність ферменту холінестерази в тканинах головного мозку - дозволила виявити залежність градуйованих ефектів від доз і надати необхідний імовірнісний зміст підпороговим дозам, які становили відповідно (з врахуванням коефіцієнтів за кумулятивністю і стабільністю - 5, 5, 10, 10) - 0,3; 0,04; 0,05; 0,05 мг/кг з абсолютним антагонізмом інгредієнтів у складі суміші.

7. Максимально недіючі дози експериментальні із врахуванням коефіцієнтів запасу становили відповідно для фуразолідону, 5-нітрофурфуролдіацетату, N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону - 0,07; 0,02; 0,02 мг/кг, а відповідні максимально недіючі концентрації - 1,4; 0,4; 0,4 мг/дм³. ГДК фуразолідону - 0,04 мг/дм³ (загальносанітарна ознака шкідливості); ОДР 5-НФДА - 2,0 мг/дм³ - пропонується зменшення до ГДК 0,4 мг/дм³ (санітарно-токсикологічна ознака шкідливості); ГДК N-бензіліден-3-аміно-2-оксозолідону - 0,4 мг/дм³ (санітарно-токсикологічна ознака шкідливості). Класи небезпечності відповідно - 2; 2; 1.

8. ОДР суміші технологічного складу з врахуванням відсоткового вмісту інгредієнтів 1,0 (0,0168 + 0,14 + 0,84) мг/дм³ (санітарно-токсикологічна ознака шкідливості) з індикаторною речовиною - 5-НФДА, чутливість методу визначення якої становить на рівні ГДК 0,02 мг/дм³. Клас небезпечності - 1.

9. Кінцевими продуктами гідролізу і біотрансформації фуразолідону і півпродуктів його синтезу, а також суміші технологічного складу є фуран, похідні оксозолу (5-амінооксозолідону-2), амінні з'єднання з оцтовою кислотою (1,1,3-триацето-2-гідрокси-5-нітропентен-3); метанол, гідрозон (бензтіазон), які не вступають один з одним в реакцію, чим забезпечують ефект антагонізму на рівні порогових концентрацій за органолептичною та загальносанітарною лімітуючими ознаками шкідливості і ефект потенціювання в гострих, підгострих дослідах та антагонізм на рівні максимально недіючих доз за ДЕ₅₀⁰.