Ефективність вакцинопрофілактики грипу в сучасних умовах

Размещено на http://allbest.ru

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ІМ. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.02.02 - епідеміологія

Ефективність вакцинопрофілактики грипу в сучасних умовах

Виконала Спірідонова Тетяна Борисівна

Київ - 2004

АНОТАЦІЯ

Спірідонова Т.Б. Ефективність вакцинопрофілактики грипу в сучасних умовах. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

Проведено вивчення епідеміологічної, економічної та імунологічної ефективності імунопрофілактики грипу компонентними вакцинами працівників трудових колективів Придніпровського промислового регіону (75 тис. здорових дорослих осіб).

Вперше в Україні визначено економічну ефективність вакцинації проти грипу за кошти промислового підприємства за схемою «витрати-ефективність».

Методом спостереження і активного опитування 8,5 тисяч щеплених протягом 4 епідемічних сезонів підтверджена низька реактогенність компонентних вакцин («Флюарикс» і «Інфлувак»), зареєстрованих в Україні.

Визначено динаміку утворення і тривалість збереження антитіл після щеплення вакциною «Флюарикс».

Обґрунтована стратегія і тактика проведення передсезонної вакцинопрофілактики грипу в трудових колективах.

грип епідемічний вакцинація імунологічний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) - це найбільш розповсюджені інфекційні захворювання людини. Вони складають до 80% усієї інфекційної захворюваності. Грип асоціюється з великою кількістю ускладнень з боку серцево-судинної системи, респіраторного тракту [Simonsen L., 2000, Nicholson K.G., 1998], а також значною летальністю, яка в ряді випадків може бути заниженою або не доведеною [В.А. Исаков с соавт., 1994; Neuzil K. M., 1999; Thompson W.W, 2003]. Завдяки унікальній розповсюдженості грипу важко переоцінити його соціально-економічне значення. Щорічно під час сезонних підйомів або епідемій грипу хворіють від 5 до 25% населення. Це призводить до значного зростання кількості днів тимчасової непрацездатності і, як наслідок, до прямих і непрямих збитків як окремої людини, так і суспільства в цілому [Nichol K., 1994]. Серед медичної спільноти на сьогодні вже існує загальне усвідомлення того, що єдиним надійним засобом профілактики цієї хвороби, а також важкого перебігу, ускладнень та смерті від грипу є вакцинація. Як свідчать численні закордонні дослідження, економічна ефективність профілактики грипу є однією з самих корисних щодо бюджету стратегій превентивної медицини [Nichol К.L., 1999, 2003].

Державним підприємством «Центр імунобіологічних препаратів» зареєстровані і дозволені для широкого застосування чотири компонентні грипозні вакцини: дві розщепленого типу - «Флюарикс» виробництва компанії «ГлаксоСмітКляйн» і «Ваксігрип» виробництва компанії «Авентис Пастер», і дві - субодиничного типу: «Інфлувак» виробництва «Солвей Фарма» і «Гриппол» - «Иммунопрепарат», Уфа, Росія. Усі вакцини містять антигени трьох епідемічно актуальних штамів вірусу грипу (2 - типу А, 1 - типу В), які щорічно рекомендує Рада експертів ВООЗ для поточного епідемічного сезону.

Проблема специфічної профілактики грипу полягає у тому, щоб запропонувати найбільш ефективну в епідеміологічному та економічному плані стратегію вакцинації і визначити її доцільність у нових соціально-економічних умовах України.

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження: визначити епідеміологічну, імунологічну та соціально-економічну ефективність вакцинопрофілактики грипу серед дорослих, зокрема, працівників великих трудових колективів.

Для реалізації вказаної мети вирішувались такі задачі:

1. Проаналізувати епідемічний процес грипу та ГРВІ у Дніпропетровській області за багаторічний період.

2. Визначити епідеміологічну та соціально-економічну ефективність вакцинопрофілактики грипу при застосуванні компонентних вакцин серед працівників великих трудових колективів, в тому числі промислових підприємств.

3. Вивчити реактогенність та імунологічну ефективність сучасних компонентних вакцин проти грипу («Флюарикс» та «Інфлувак»).

4. Розробити рекомендації щодо планування і проведення передепідемічної вакцинопрофілактики грипу серед дорослих у великих трудових колективах.

Об'єкт дослідження: епідемічний процес грипу і ГРВІ, протигрипозний імунітет співробітників промислових підприємств і банків, реактогенність та імунологічна ефективність компонентних грипозних вакцин.

Предмет дослідження: статистичні звіти про захворюваність на грип та ГРВІ, сироватки крові щеплених та нещеплених осіб, карти медичного спостереження та анкети опитування щеплених щодо побічних реакцій.

Методи дослідження: у роботі використані епідеміологічні, серологічні, статистичні методи дослідження, а також метод клінічного спостереження за щепленими.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше в Україні визначена економічна ефективність протигрипозної вакцинації, проведеної за кошти промислового підприємства, за схемою «витрати-ефективність» .

Показана відсутність достовірної різниці у рівні реактогенності спліт-вакцини («Флюарикс») і субодиничної вакцини («Інфлувак») при вакцинації дорослих осіб.

Визначено динаміку утворення і термін збереження протигрипозних антитіл після імунізації дорослих спліт-вакциною «Флюарикс».

На підставі швидкої сероконверсії до вакцинних антигенів, які співпадають з вірусами грипу, що циркулювали серед населення в попередні сезони, рекомендовано подовжити строки передсезонної вакцинації аж до початку епідемії.

Практичне значення та впровадження наукових розробок.

Теоретичне обґрунтування епідеміологічної та економічної доцільності вакцинопрофілактики грипу у великих трудових колективах за кошти підприємства покладено в основу організації практичної діяльності щеплювального кабінету Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечнікова.

Отримані результати були використані Комітетом з питань імунобіологічних препаратів МОЗ України для післямаркетингової оцінки епідеміологічної ефективності та нешкідливості спліт-вакцини «Флюарикс» (Протокол засідання Комітету №5\99 від 17 червня 1999 р.).

Розроблені Методичні рекомендації з планування та організації щеплень проти грипу серед дорослих, затверджені Головним державним санітарним лікарем Дніпропетровської області 24. 07. 2003 р.

Результати досліджень використані при обґрунтуванні та розробці міжрегіонального, міжвідомчого проекту «Вакцинопрофілактика грипу».

Теоретичні положення роботи втілені в учбовий процес на кафедрі інфекційних хвороб та епідеміології Дніпропетровської державної медичної академії, а також на курсі епідеміології Дніпропетровського медичного інституту народної медицини.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено ретроспективний аналіз епідемічного процесу грипу та ГРВІ у Дніпропетровській області за період 1980-2003 рр., вивчена періодичність, сезонність, інтенсивність та структура захворюваності в різних вікових та соціальних групах населення. Проаналізовано захворюваність на грип та ГРВІ щеплених і нещеплених проти грипу, розраховано показники епідеміологічної та економічної ефективності вакцинації проти грипу, проведеної за кошти підприємств. Проаналізовано результати імунологічних досліджень сироваток крові до та після щеплення вакциною «Флюарикс». Усі дані оброблені статистично, самостійно проаналізовані, результати інтерпретовані з формулюванням висновків.

За безпосередньою участю автора здійснювалась робота по плануванню, організації та проведенню вакцинації проти грипу працівників підприємств Дніпропетровської області, спостереженню за поствакцинальними реакціями, захворюваністю імунізованих, відбору сироваток крові для серологічних досліджень.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. При виконанні роботи були використані статистичні звіти про інфекційну захворюваність на грип та ГРВІ за 1980-2003 роки, а саме кон'юнктурні річні звіти Дніпропетровської обласної і Дніпропетровської міської СЕС згідно з формами №85 СЕС, №1, №2 (за 24 роки), галузеві звіти про обсяги імунізації (форма №5), а також форма 23-ТН «Тимчасова непрацездатність» на промислових підприємствах за 2000-2003 рр.

Вакцинація була проведена компонентними грипозними вакцинами: спліт-вакциною «Флюарикс» виробництва компанії «ГлаксоСмітКляйн» (Німеччина - Бельгія - Велика Британія) і субодиничною вакциною «Інфлувак» виробництва фірми «Солвей Фарма» (Нідерланди). Вакциною «Флюарикс» було імунізовано 63 тисячі осіб протягом 4 сезонів, вакциною «Інфлувак» - 12 тисяч осіб протягом 2 сезонів. Штамова характеристика використаних вакцин наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Склад вакцин «Флюарикс» та «Інфлувак» на сезони 1999-2003 рр.

Протягом 4 сезонів (1999 - 2003 рр.) щеплювальним кабінетом Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І. Мечнікова було вакциновано проти грипу 75 тисяч здорових дорослих осіб, робітників 143 закладів і підприємств недержавної форми власності. Серед них 65 тисяч робітників 7 великих промислових підприємств Дніпропетровської та Запорізької областей з кількістю співробітників більше 5 тисяч на кожному. У 1999 і 2000 роках були також вакциновані співробітники 2 банків у місті Дніпропетровську (всього 3 тисячі осіб). Для порівняння бралися колективи, де щеплення не проводились: колективи одного банку (300 осіб) і 4 промислових підприємств із загальною кількістю працівників 19 тисяч.

Епідеміологічна ефективність вакцинації оцінювалася за допомогою індексу ефективності (ІЕ) і коефіцієнту ефективності (КЕ), розрахованими за формулами:

ІЕ = Б:А; КЕ= (Б-А):Б х 100%,

де Б - показник захворюваності на 100 нещеплених;

А - показник захворюваності на 100 щеплених.

Епідеміологічна ефективність підраховувалась відносно внутрішнього контролю - членів того ж колективу, які не були імунізовані з якихось причин, і відносно зовнішнього контролю - невакцинованого колективу іншого підприємства, схожого за віковою структурою працюючих і умовами праці.

Економічну ефективність вакцинації оцінювали по-різному для виробничої і невиробничої сфери. Для невиробничої сфери підраховувався показник неефективного використання працездатного населення, спричиненого хворобою, та відповідне зниження його у вакцинованих (R) (Шаханина И.Л , 1982, 1986). Для виробничої сфери враховувався непрямий збиток, тобто витрати підприємства у зв'язку з відсутністю працівника на робочому місці, основані на середній вартості змінної виробки на 1 працюючого. Виплати по бюлетенях і витрати на медичне обслуговування при розрахунку не враховувалися.

Реактогенність компонентних вакцин «Флюарикс» і «Інфлувак» оцінювалась трьома методами:

1 - пасивний метод - реєстрація побічних реакцій при зверненні щеплених за медичною допомогою з приводу виникнення цих реакцій протягом двох тижнів після вакцинації ( враховувались усі вакциновані протягом 4 сезонів);

2 - анкетування за допомогою спеціально розробленої спільно з ДП «Центр імунобіологічних препаратів» анкети, яку щеплені заповнювали через місяць після вакцинації (проаналізовано 1542 анкети вакцинованих протягом 4 сезонів);

3 - активне опитування щеплених медпрацівниками оздоровчих пунктів підприємств через 2 тижня після вакцинації. Щепленим пропонували докладно відповісти на конкретні питання для виявлення побічних ефектів будь-якого ступеня важкості, навіть у випадках, коли вакцинований не звертав уваги на них (опитано 7002 щеплених, які були вакциновані протягом сезону 2002-2003 рр. вакциною «Флюарикс»).

Для визначення імунологічної ефективності вакцини «Флюарикс» було проведено 2 серії експериментів. У листопаді 2001 року (сезон 2001/2002 рр.) у 25 добровольців до вакцинації, через 7 і 30 днів після вакцинації була забрана венозна кров для визначення динаміки зростання рівня титру антитіл до гемаглютинінів вакцинних штамів. Наприкінці серпня 2002 року (через 10 місяців після останньої вакцинації) в колективі металургійного підприємства у 194 вакцинованих була забрана кров із вени. Контрольну групу склали 102 особи, з них 13 нещеплених осіб з того ж колективу, а також 89 донорів, сироватки крові яких були одержані в Обласній станції переливання крові. У грудні 2002 року після чергової вакцинації була забрана кров у тих обстежених осіб, у яких титр антитіл до гемаглютинінів вакцинних штамів залишався низьким після трьох щорічних сезонних щеплень (16 осіб). Всього досліджено 387 сироваток венозної крові в реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) з трьома грипозними діагностикумами, які містили актуальні штами, ідентичні або подібні до вакцинних, а саме: A/Нова Каледонія/20/99(H₁N₁); А/Воронеж/511/2000(Н₃N₂) - подібний до А/Панама/2007/99; В/Токіо/53/99 - подібний до В/Гонконг/330/2001. Титр антитіл до гемаглютинінів вакцинних штамів 1:40 вважали захисним; 1:80 - 1:320 - середнім; 1:640 и вище - високим.

Обробка одержаних результатів, створення діаграм та графіків проводилась за допомогою програми Exel на Рentium-ІІ. Достовірність результатів дослідження перевірялась розрахунком стандартних відхилень, а також t- критерію Стьюдента.

Аналіз епідемічного процесу грипу та ГРВІ у Дніпропетровській області за 1980-2003 роки. У багаторічній динаміці при наявності загальної слабкої тенденції до зниження (R²=0,016) в епідемічному процесі грипу і ГРВІ спостерігалася виражена періодичність у 2-4 роки (рис.1). Характерна для грипу та ГРВІ сезонність у холодний період року була дещо згладжена (коефіцієнт сезонності - 54,8%), бо мала два підйоми: перший - у жовтні за рахунок ГРВІ, другий - у січні за рахунок грипу. Протягом останніх десятиріч спостерігається підвищена захворюваність міського і дитячого населення. Один з найвищих рівнів захворюваності на грип у першому кварталі

Рис. 1. Динаміка захворюваності на грип та ГРВІ у міського населення Дніпропетровської області у 1980-2003 рр.

2003 року в Дніпропетровській області за багаторічний період пояснюється спалахом серед дітей. Дорослі в цей сезон потерпали від грипу значно менше, ймовірно тому, що частина дорослих останніми роками вакцинується, а для дітей масові протигрипозні щеплення ще не впроваджені. Проте зростання загальної захворюваності у попередні роки епідемічних підйомів було зумовлено, перш за все, втягненням в епідемічний процес дорослого населення.

В етіологічній структурі розшифрованих за допомогою імунофлюоресцентного методу випадків ГРВІ віруси грипу А(H₁N₁), А(Н₃N₂) і В склали 40,6%. Трудоємкість та неоперативність лабораторної діагностики грипу та ГРВІ є основною причиною того, що діагноз цих інфекцій, особливо під час епідемічних підйомів, є суто клінічним.

Епідеміологічна ефективність вакцинації. Згідно зі спостереженнями за 75 тисячами щеплених проти грипу протягом 4 епідемічних сезонів різної інтенсивності, вакцинація дорослих працездатного віку компонентними вакцинами продемонструвала їх виражену епідеміологічну ефективність (ІЕ=2,6-9,5; КЕ=60,7%-68,4% відносно внутрішнього контролю; ІЕ=2,9 - 49,0; КЕ= 65,0% - 98,8% відносно зовнішнього контролю).

Протягом перших двох сезонів (1999-2001 рр.) епідеміологічна ефективність вакцинації проти грипу була вивчена серед банківських співробітників; у наступних 2 сезонах - у колективах великих промислових підприємств.

Однією з найважливіших умов успішної вакцинації у великих колективах був достатній обсяг щеплень - не менше 85% членів колективу. Коефіцієнт епідеміологічної ефективності вакцинації в сезоні 2002-2003 рр. складав відносно зовнішнього контролю 81,6%-82,0% (ІЕ=5,4-5,6) і відносно внутрішнього контролю - 71,4% (ІЕ=3,5) (табл.2).

Таблиця 2. Показники епідеміологічної ефективності вакцинації проти грипу на підприємствах Дніпропетровської області в сезоні 2002-2003 рр.

Епідеміологічна ефективність вакцинації відносно зовнішнього контролю була вища, ніж відносно внутрішнього контролю. У щеплених знижувалися і показники захворюваності на ГРВІ, хоча й не так суттєво, як захворюваність на грип. В умовах суто клінічної діагностики грипу та ГРВІ це можна пояснити збільшенням випадків легкого та субклінічного перебігу захворювання на грип у щеплених, що частіше призводить до встановлення діагнозу «ГРВІ « замість «грип».

Індекс епідеміологічної ефективності вакцинації проти грипу щодо суми ГРВІ і грипу у порівнянні із зовнішнім контролем серед співробітників банків (сезони 1999-2001 рр.) був достовірно вищим, ніж серед робітників промислових підприємств області в цілому (ІЕ=5,05 проти 1,35; p<0,05). Це пов'язано, перш за все, з різними умовами праці досліджених груп працівників і залежить від клінічної діагностики грипу та інших сезонних ГРВІ.

Економічна ефективність вакцинації тісно пов'язана з епідеміологічною ефективністю вакцинації і за умови високої якості вакцини, що використовується, має підвищуватись при більш інтенсивному епідемічному підйомі захворюваності на грип. Економічна ефективність у великих трудових колективах підраховувалась по-різному в залежності від того, до виробничої або невиробничої сфери вони належали.

Серед щеплених працівників банку (невиробнича сфера) показник неефективного використання працездатного населення, спричиненого хворобою, був менший у 5,7-6,3 разів (p<0,01) у порівнянні з нещепленими.

У виробничій сфері, де щоденний внесок кожного співробітника вимірюється грошовим еквівалентом, аналізували співвідношення «витрати-ефективність». Розрахунок економічної ефективності вакцинації у сезоні 2002 - 2003 рр. для підприємства «НТЗ» з високим обсягом вакцинації наведений в таблиці 3.

В основу розрахунків була покладена вартість середнього щоденного виробітку на 1 робітника і відповідного запобігання економічного збитку при зниженні захворюваності. Отже, в сезоні 2002-2003 рр. вакцинація виявилася економічно вигідним для підприємства заходом навіть по відношенню до суми грипу і ГРВІ: коефіцієнт економічної ефективності (КЕЕ) дорівнював 4,74 відносно внутрішнього контролю (p<0,05) і 6,28 відносно зовнішнього контролю (p<0,01). У сезоні 2002-2003 рр. на тому ж підприємстві коефіцієнт економічної ефективності щодо грипу в порівнянні із зовнішнім контролем склав 9,08 грн.

Таблиця 3. Економічна ефективність імунопрофілактики грипу на підприємстві «НТЗ» в сезоні 2002-2003 рр.

Реактогенність вакцин. Вакцинація компонентними вакцинами «Флюарикс» і «Інфлувак» 75 тисяч осіб протягом 4 сезонів не призвела до будь-яких поствакцинальних ускладнень або сильних місцевих і загальних реакцій. При оцінці реактогенності розщепленої та субодиничної вакцин пасивним методом кількість звертань по медичну допомогу обмежувалась одиницями: а саме, 0,08% з 63 тис. щеплених вакциною «Флюарикс» і 0,11% з 12 тисяч щеплених вакциною «Інфлувак». Анкетування виявило найбільшу частоту побічних ефектів вакцинації. Із 1355 щеплених вакциною «Флюарикс» протягом двох сезонів відмітили в анкетах наявність будь-яких місцевих або загальних реакцій 7,8-9,6% осіб. У 187 анкетованих осіб після щеплення вакциною «Інфлувак» частота усіх побічних реакцій склала 8,0%. Різниця між загальними показниками реактогенності двох вакцин при анкетуванні була статистично недостовірною (табл.4.) Методом активного опитування було виявлено побічні реакції у 2,8% щеплених вакциною «Флюарикс». Цей показник достовірно нижчий (p<0,05), ніж показники реактогенності компонентних вакцин, одержані методом анкетування, але достовірно вищий (p<0,01), ніж ті, що одержані при пасивній реєстрації звертань по медичну допомогу. Таким чином, реактогенність досліджених компонентних вакцин «Флюарикс» та «Інфлувак» виявилась майже однаковою і взагалі досить низькою, що свідчить про нешкідливість цих вакцин.

Таблиця 4. Поствакцинальні реакції за результатами анкетування і активного опитування у щеплених компонентними вакцинами в 1999-2003 рр.

Імунологічна ефективність спліт-вакцини «Флюарикс» була вивчена в сезоні 2001-2002 рр. серед обстежених, 16% осіб щепилися другий рік поспіль. За складом вакцини «Флюарикс» сезонів 2000-2001 рр. і 2001-2002рр. відрізнялися тільки за штамом вірусу грипу типу В. До вакцинації, через 7 і 30 діб після вакцинації у сироватках щеплених були визначені антигемаглютиніни до діагностикумів, подібних вакцинним штамам. Як свідчить рисунок 2, вже через 7 днів після вакцинації у 47,4% обстежених відбулася сероконверсія до штамів A/Нова Каледонія/20/99(H₁N₁) і В/Токіо/53/99. Ступінь сероконверсії був вищим у осіб з низьким початковим рівнем антитіл. Через 30 днів частота і ступінь сероконверсії до гемаглютиніну вакцинного штаму А (H₁N₁) майже не змінилися, а до двох інших, особливо до гемаглютиніну вакцинного штаму А/Воронеж/511/2000(H₃N₂) - подібний до А/Панама/2007/99, значно зросли.

Титр антитіл до гемаглютиніну вакцинного штаму А(H₁N₁) досяг захисного рівня у 95 % обстежених, до А (H₃N₂) і В - у 100% щеплених.

При цьому титр антитіл до усіх гемаглютинінів вакцинних штамів через 30 днів після вакцинації досяг, приблизно, однакового рівня незалежно від початкового.

Швидкість досягнення максимального титру антитіл свідчить про те, що до антигену А (H₁N₁) у більшості обстежених розвивається вторинна імунна відповідь. Це пояснюється широкою циркуляцією вірусів грипу такого ж антигенного складу, що доведено виділенням вірусів грипу А/Нова Каледонія/20/99 (H₁N₁) в Дніпропетровській області в 2001 році. По відношенню до інших гемаглютинінів вакцинних штамів (А(H₃N₂) і B) захисний титр антитіл був досягнутий у 92-95% щеплених через 7 днів, а максимальний титр розвинувся пізніше, на 30 день після щеплення. Ці дані послужили підставою для рекомендації подовжити період передсезонної імунопрофілактики грипу в індивідуальному порядку аж до початку епідемії.

Інша серія досліджень була проведена напередодні сезону 2002-2003 рр. При обстеженні 194 осіб, 73,7% з яких були щеплені 3 роки поспіль, у 93% обстежених через 10 місяців після останнього щеплення титри антитіл до гемаглютинінів вакцинних штамів залишилися на рівні вище захисного. Імунологічні обстеження осіб, багаторазово щеплених компонентними вакцинами, дозволили виявити 6,3% осіб, у яких при наявності антитіл у низькому титрі не відбувалася сероконверсія навіть після четвертої щорічної вакцинації. Цим особам було рекомендовано зробити перерву у щорічних вакцинаціях і застосовувати інші засоби профілактики грипу.

Визначення епідеміологічної, економічної та імунологічної ефективності вакцинації стало невід'ємною складовою частиною роботи щеплювального кабінету Дніпропетровської обласної лікарні, який протягом 5 років займався плануванням, організацією і проведенням щеплень у великих трудових колективах Дніпропетровської і Запорізької областей. На підставі отриманих результатів впроваджений повний цикл з реалізації сезонної імунопрофілактики на підприємствах різного типу, який включає планування щеплень, проведення вакцинації у стислі терміни завдяки формуванню достатньої кількості щеплювальних бригад і наближенню їх до робочих місць, клінічне спостереження за щепленими. Заключним етапом кожного вакцинального сезону є обов'язковий аналіз ефективності проведеної вакцинопрофілактики з урахуванням серологічних обстежень щеплених. Результати вивчення ефективності вакцинації докладаються керівникам підприємств, а також обговорюються на науково-практичних конференціях із залученням медичних працівників, профспілкових діячів та керівників підприємств.

Таким чином, сезонна вакцинація проти грипу працівників великих колективів за кошти підприємств є ефективною стратегією боротьби з грипом на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України за умови наукового обґрунтування обсягу і термінів вакцинації, аналізу її ефективності, зв'язку медичних працівників, що здійснюють вакцинацію, і керівництва підприємств, що її матеріально забезпечують.

ВИСНОВКИ

1. Передсезонна протигрипозна вакцинація великих трудових колективів з обсягом щонайменше 85% працівників має високу епідеміологічну і економічну ефективність і є найбільш перспективною стратегією імунопрофілактики грипу в сучасних економічних умовах України.

2. Аналіз епідемічного процесу грипу та ГРВІ в Дніпропетровській області за 1980-2003 роки показав, що при наявності загальної слабкої тенденції до зниження (R²=0,016) грип зберігає ознаки некерованої інфекції: періодичність (2-4 роки), дещо згладжену сезонність (коефіцієнт сезонності - 54,8%) з піками захворюваності у жовтні за рахунок ГРВІ і у січні за рахунок грипу; підвищену захворюваність міського і дитячого населення. Один з найвищих за багаторічний період підйомів захворюваності на грип, який спостерігався в першому кварталі 2003 року, пояснюється епідемією серед дітей, для яких ще не впроваджена масова протигрипозна вакцинація.

3. Щеплення компонентними вакцинами «Флюарикс» та «Інфлувак» мають високу епідеміологічну ефективність по відношенню до грипу з індексами ефективності 2,6-9,5 відносно внутрішнього контролю і 2,9-49,0 відносно зовнішнього контролю (коефіцієнти ефективності відповідно 60,7%-68,4% і 65,0%-98,8%). Зниження у щеплених захворюваності на ГРВІ пояснюється, перш за все, відсутністю етіологічної розшифровки цих інфекцій і полегшеним перебігом грипу у вакцинованих.

4. Коефіцієнт економічної ефективності вакцинації у виробничій сфері щодо грипу і ГРВІ з урахуванням непрямих збитків підприємства складав від 4,74 до 9,08 грн. у розрахунку на 1 грн. витрачених на вакцинацію коштів. Соціально-економічна доцільність вакцинації трудових колективів у невиробничій сфері оцінена за показником зниження неефективного використання працездатного населення, який складав 5,7- 6,3 в залежності від інтенсивності епідемічного процесу грипу.

5. При вакцинації компонентними вакцинами «Флюарикс» і «Інфлувак» не зареєстровано поствакцинальних ускладнень або сильних реакцій і не визначено достовірних відмінностей у реактогенності двох вакцин (р>0,1). Реактогенність, що визначена пасивним методом, становила 0,08-0,11%; методом анкетування - 7,8-9,6%; методом активного опитування - 2,8% (p<0,05).

6. Швидкість і ступінь сероконверсії до гемаглютинінів вакцинних штамів у щеплених залежить від початкового рівня антитіл, який обумовлений як попередньою імунізацією, так і природним інфікуванням вірусами грипу з аналогічною антигенною структурою. Наявність антитіл у захисних титрах у 92-95% щеплених уже на 7-й день після вакцинації дозволяє подовжити терміни передсезонної імунопрофілактики аж до початку епідемії у разі її етіологічного зв'язку з тими ж антигенними варіантами вірусу, що і в попередньому сезоні. Виявлено 6,3% осіб, які навіть після 4 щорічних щеплень не відповідали виробкою антитіл у захисному титрі до гемаглютинінів вакцинних штамів .

7. Показано значення щеплювальних кабінетів великих лікувально-профілактичних закладів для впровадження імунопрофілактики грипу серед дорослого працездатного населення, які здійснюють планування, проведення вакцинації, спостереження за щепленими, визначення епідеміологічної, імунологічної та економічної ефективності цього профілактичного заходу.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ЩО БУЛИ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Спиридонова Т.Б., Бадогин С.Г. Опыт иммунопрофилактики гриппа вакциной «Флюарикс» сотрудников банка// Сучасні інфекції.- 2000. - № 3

2. Демиховская Е.В., Спиридонова Т.Б., Бадогин С.Г., Каптелова Т.Л. Медико-экономическое обоснование вакцинопрофилактики гриппа в трудовых коллективах промышленных предприятий// Журнал практичного лікаря. - 2002.- №3.- С.82-85.

3. Спиридонова Т.Б., Сколибог С.А., Комогоров А.В. Опыт контроля эпидемии гриппа средствами иммунопрофилактики в условиях крупного промышленного предприятия// Сучасні інфекції - 2002.- №3.-С.120-123.

4. Спиридонова Т.Б., Бадогин С.Г., Риженко С.А., Курілов Є.М., Карасьова Т.М. Аналіз захворюваності на грип та ГРВІ у Дніпропетровську за багаторічний період та вибір стратегії вакцинопрофілактики в нових економічних умовах// Новини науки Придніпров'я.- 2003.- №3.- С.64-67.

5.Спірідонова Т.Б., Бадогин С., Деміховська О. Стратегія вакцинопрофілактики грипу в Україні в сучасних умовах: епідеміологічна та економічна ефективність вакцини «Флюарикс»// Ліки України.- 2003.- №9.

6. Деміховська О.В., Спиридонова Т.Б., Бадогін С.Г. Імунопрофілактика грипу серед здорових дорослих осіб: імунологічна активність та реактогеність вакцини Флюарикс// Сучасні інфекції.- 2003. - №3.- С.117-124.

7. Spiridonova T.B., Badogin S.G., Demikhovska O.V. Immunological, epidemiological and economical effectiveness of annual influenza vaccination among healthy working adults// Antibiotica Monitor:10^th Sci. Meeting ESC. Vienna. Abstracts. - 2003.- V.3/4.- P.30, F 24.

8. Спиридонова Т.Б. Опыт организации прививочной работы в трудовом коллективе// Материалы научно-практической конференции «Профилактика гриппа на крупных промышленных предприятиях»

Размещено на Allbest.ru