Епідеміологічна характеристика гострих кишкових інфекцій у військових гарнізонах Збройних Сил України з урахуванням їх санітарно-технічного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО

ФЕДОСЕНКО ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 616.935:616.34-002.191]-036.11-036.22:355.512

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ У ВІЙСЬКОВИХ ГАРНІЗОНАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ЇХ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО СТАНУ

14.02.02 - епідеміологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Хижняк Микола Іванович,

Українська військово-медична академія МО України,

професор кафедри військово-профілактичної медицини

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Зарицький Анатолій Минович,

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В.Громашевського АМН України,

завідувач лабораторії кишкових інфекцій

з групами вібріозів та медичної паразитології

кандидат медичних наук

Півник Володимир Миколайович,

санітарно-епідеміологічне управління МО України,

заступник начальника

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра мікробіології та епідеміології

Захист відбудеться “14” грудня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України (03038, м.Київ-38, вул. М.Амосова, 5)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України (03038, м.Київ-38, вул. М.Амосова, 5).

Автореферат розісланий “12” листопада 2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук С.І. Доан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Державною програмою будівництва і розвитку Збройних Сил (ЗС) України визначена реорганізація і удосконалення військово-медичної служби на мирний та воєнний час, яка передбачає наукове обґрунтування заходів для забезпечення санітарного та протиепідемічного благополуччя військ у повсякденних умовах і в надзвичайних ситуаціях. Особливо актуальною в нових умовах є проблема гострих кишкових інфекцій (ГКІ) - одних з найбільш масових захворювань серед військовослужбовців, що негативно впливають на стан їх здоров'я, боєготовність військ, ведуть до значних матеріальних витрат при ліквідації спалахів.

Дизентерія та кишкові інфекції з невизначеною етіологією становлять понад 90% від захворювань, що належать до групи кишкових інфекцій. Захворюваність на дизентерію військовослужбовців строкової служби складає 4,99, а серед офіцерів - 0,23 на 1000 відповідного контингенту.

Високі показники захворюваності на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією в ЗС України змусили звернути увагу на те, що протиепідемічні заходи, які проводяться проти цих інфекцій, суттєво не впливають на епідемічний процес. Причиною такого становища є відсутність знань про вплив чинників санітарно-технічного стану військових гарнізонів на епідемічний процес ГКІ (О.М.Дригач зі співав., 1996, В.К. Курочка зі співав., 1998, В.М. Півник, 2001, М.А. Андрійчин зі співав., 2002, О.Д. Крушельницький зі співав., 2004).

Гострота проблеми профілактики ГКІ полягає в тому, що замість наполегливого проведення санітарно-гігієнічних заходів, що складають основу профілактики захворюваності на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етологією, головна увага, як правило, приділяється бактеріологічним обстеженням. Ця велика робота, що проводиться щорічно і потребує значних витрат, практично не впливає на рівень захворюваності.

Проведення постійних обстежень відволікає спеціалістів санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних установ на виконання непродуктивної, малоефективної роботи, викликає значні матеріальні витрати, створює уявлення про пряму залежність санітарно-епідеміологічного благополуччя військової частини від заздалегідь проведеного обстеження працівників системи харчування.

У доступній нам літературі ми знайшли окремі повідомлення про вплив комунального забезпечення військових гарнізонів на рівень захворюваності ГКІ (В.М. Півник зі співав., 1997, М.П. Сачук, 1998, О.М. Власенко зі співав., 2001). Проте, вочевидь, їх недостатньо і містять вони в основному відомості загального характеру. На теперішній час немає єдиної думки про пвлив чинників комунального благоустрою у ЗС України на епідемічний процес ГКІ, що підтверджує теоретичне та практичне значення вирішення цієї проблеми для медичної служби ЗС України.

Все вищезазначене визначило актуальність даної роботи і було покладено в основу обґрунтування програми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за планами науково-дослідної роботи Української військово-медичної академії “Розробка медико-організаційних, лікувальних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в аспекті профілактики неінфекційних та інфекційних захворювань серед військовослужбовців ЗС України” (шифр “Здоров'я”), номер державної реєстрації 0103U000029 T.

Мета й задачі дослідження. Удосконалення епідеміологічного нагляду та профілактики ГКІ у ЗС України на основі вивчення впливу чинників комунального благоустрою (водопостачання, каналізування, санітарного очищення територій) на епідемічний процес.

Відповідно до мети в роботі поставлені наступні задачі:

Надати епідеміологічну характеристику ГКІ у військових гарнізонах ЗС України з урахуванням санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення.

Визначити рангове місце ГКІ серед інфекційної захворюваності військовослужбовців строкової служби.

Виявити вплив окремих чинників комунального благоустрою (систем водопостачання, каналізування, санітарного очищення) на рівні захворюваності ГКІ серед військовослужбовців.

Обґрунтувати критерії оцінки санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів як одного із пріоритетних чинників у формуванні епідемічного процесу ГКІ.

Розробити рекомендації щодо удосконалення системи епідеміологічного нагляду і профілактики ГКІ в ЗС України.

Об'єкт дослідження. Епідемічий процес ГКІ серед військовослужбовців строкової служби ЗС України, санітарно-технічний стан об'єктів комунального призначення.

Предмет дослідження. Військовослужбовці строкової служби, річні звіти начальників санітарно-епідеміологічних загонів (СЕЗ) та санітарно-епідеміологічних лабораторій (СЕЛ), медичні звіти (форма №2/Мед), медичні донесення військових частин, кораблів (форма №1/Мед), матеріли епідеміологічних розслідувань спалахів ГКІ, системи водопостачання, каналізування, санітарного очищення військових гарнізонів, акти санітарних обстежень, аналізи бактеріологічних досліджень проб води та змивів на бактерії групи кишкової палички (БГКП).

Методи дослідження. Епідеміологічний, статистичний, санітарного обстеження і опису.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше визначено пріоритетні чинники і шляхи передачі збудників ГКІ у ЗС України залежно від санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення окремих військових гарнізонів та місць їх дислокації;

- вперше встановлено кореляційні зв'язки між показниками, які характеризують санітарно-технічний стан комунальних об'єктів того чи іншого військового гарнізону та рівень захворюваності військовослужбовців ЗС України на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією;

- вперше створені картограми захворюваності військовослужбовців строкової служби ЗС України на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією;

- адаптовано до сучасних умов метод довгострокового прогнозування захворюваності на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією на основі вибору математичної функції тренда (генеральної тенденції);

- запропоновано комплекс профілактичних заходів в осередках ГКІ та раціонального використання капітальних вкладень щодо покращення санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів.

Практичне значення роботи. Упроваджено санітарно-гігієнічний метод оцінки чинників санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів при епідеміологічному розслідуванні спалахів ГКІ. Визначено основні недоліки при проектуванні, будівництві (реконструкції) і експлуатації очисних каналізаційних споруд військових гарнізонів для раціонального використання капітальних вкладень з метою покращення ефективності очищення стічних вод. Розроблено критерії оцінки санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів, науково обґрунтовано перелік санітарно-технічних заходів та їх першочергове фінансування, що відображено в “Переліку реконструкції споруд і мереж водопостачання і каналізування ЗС України”, який затверджено начальником Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва від 04.04.2002 р. №163/3/1248), упроваджено методичні вказівки щодо аналізу захворюваності на ГКІ залежно від санітарно-технічного стану військових гарнізонів “Контроль за якістю питної води та оцінка санітарно-технічного стану водогінних та каналізаційних мереж у військових містечках”, які затверджено начальником Головного військово-медичного управління Міністерства оборони (МО) України від 15.09.2003 року.

Результати дослідження впроваджено в роботу санітарно-епідеміологічного управління МО України (акт упровадження від 17.12.2003 р.), 63 СЕЛ (акт упровадження від 22.12.2003 р.), 64 СЕЛ (акт упровадження від 23.12.2003 р.), 21 СЕЗ (територіальний) ? (акт упровадження від 31.12.2003 р.), Центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України (акт упровадження від 18.12.2003 р.). Отримані матеріали використовуються в учбовому процесі на кафедрах військово-профілактичної медицини, організації медичного забезпечення ЗС України, військової токсикології, радіології та медичного захисту Української військово-медичної академії (акти упровадження від 17.12.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено: аналіз літератури за темою дисертації, визначено методичні підходи до роботи, зібрано і проаналізовано первинні матеріали, що стосуються епідеміології ГКІ у військових гарнізонах і санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів, проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз даних щодо захворюваності на ГКІ військовослужбовців по зонах оперативних командувань, видах та родах військ, здійснено кореляційно-регресійний аналіз для визначення напряму, сили, достовірності впливу чинників санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів на захворюваність на ГКІ військовослужбовців строкової служби, складено картограми захворюваності на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією військовослужбовців строкової служби, виконано прогноз захворюваності військовослужбовців строкової служби на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією на 2004-2007 рр., проведено аналіз і узагальнення одержаних результатів та їх оформлення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались: на VII конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ) 16-20 серпня 1998 р., м. Ужгород, Україна; 3-му Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених 19 - 21 травня 1999 р., м. Тернопіль, Україна; наукових конференціях молодих вчених Української військово-медичної академії (Київ, 1999, 2000, 2003 рр.). Апробація дисертації відбулась на міжкафедральному семінарі співробітників кафедр Української військово-медичної академії МО України 25.12.2003 р., м. Київ.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 6 друкованих працях, 5 з яких - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у збірниках наукових праць, 2 - в матеріалах і тезах конгресу та конференції.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках машинопису, проілюстрована 16 рисунками і 17 таблицями, має 5 додатків. Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, практичних рекомендацій, висновків та списку літератури (218 джерел інформації).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі задач були використані відповідні матеріали і комплекс сучасних методів дослідження.

Ретроспективний епідеміологічний аналіз проводився згідно з рекомендаціями посібників (Г.В.Циганок, 1990, Ж.И.Риманова, 1991, Ю.Д. Гоц, 2002).

Дослідження впливу чинників санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів на рівні захворюваності на ГКІ військовослужбовців ЗС України ГКІ здійснювали на моделі дизентерії та кишкових інфекцій з невизначеною етіологією.

При дослідженні особливостей епідемічного процесу дизентерії та інших кишкових інфекцій з невизначеною етіологією у військових колективах проаналізовано 400 офіційних місячних і річних звітів головних державних санітарних лікарів територіальних та регіональних санітарно-епідеміологічних загонів, санітарно-епідеміологічних лабораторій ЗС України, матеріали 105 позачергових донесень про епідемічні спалахи ГКІ та заходи, які проведені для їх локалізації та ліквідації, 50 матеріалів перевірок стану організації та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в окремих військових частинах і актів санітарно-гігієнічного обстеження об'єктів, 1300 медичних звітів (форма №2/Мед), 1200 медичних донесень військових частин, кораблів (форма №1/Мед), а також дані лабораторних бактеріологічних досліджень 1200 проб води та змивів на БГКП, виконаних в СЕЗ та СЕЛ ЗС України.

Вплив чинників комунального забезпечення на виникнення, розвиток і перебіг епідемічного процесу ГКІ у військових гарнізонах ЗС України вивчали за допомогою програмного комп'ютерного забезпечення “Statistica 5.5” із застосуванням аналізу з розрахуванням парних і множинних коефіцієнтів кореляції, коефіцієнта детермінації, критеріїв Фішера, Стьюдента (І.Е.Лук'яненко, 1998).

Територіальний розподіл захворюваності на ГКІ вивчали методом картографування (А.М.Мерков, Л.Е.Поляков, 1974; Д.Х.Фомин зі співав., 1978).

Для визначення довгострокового прогнозу захворюваності застосували підбір математичної функції тренда епідемічного процесу ГКІ. Усі розрахунки були проведені на комп'ютері за допомогою додатка “Мicrosoft Excel” програми “Мicrosoft Office XP”.

Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень установлено, що епідемічний процес ГКІ у військових колективах залежить від категорії особового складу військовослужбовців, розташування військ (казармове, польове), умов розміщення військовослужбовців, організації та термінів експлуатації водогінних і каналізаційних мереж, систем санітарного очищення території військових гарнізонів від твердих побутових відходів, а також особливостей служби та матеріально-побутового забезпечення особового складу окремих видів та родів військ.

Зокрема, протягом 1993 - 2002 рр. найвищі показники рівнів захворюваності зареєстровано у Військово-морських Силах (ВМС) України, де середньорічні багаторічні показники захворюваності на дизентерію становили 10,39‰, а на кишкові інфекції з невизначеною етіологією - 22,4‰. Серед військовослужбовців ВМС України рангові місця в порядку актуальності хвороб I і Х класів розподілилися наступним чином: ГРВІ, гострі тонзиліти, короста, кишкові інфекції з невизначеною етіологією, дизентерія, вірусний гепатит А, інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом.

При визначенні військово-епідемічного значення інфекційної захворюваності серед хвороб I і Х класів у Сухопутних військах установлено, що ГРВІ посідають I рангове місце, гострі тонзиліти - ІІ, короста - ІІІ, кишкові інфекції з невизначеною етіологією - IV, дизентерія - V, інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом - VІ, вірусний гепати А - VІІ, на долю яких припадає 82,4% первинних звернень і 83,7% випадків працевтрат.

При аналізі річної динаміки інфекційної захворюваності особового складу строкової служби ЗС України встановлено, що частка цілорічної захворюваності на дизентерію військовослужбовців у гарнізонах досягала 14,4%, сезонної - 23,6%, спалахової - 68,8%.

Термін військової служби значно впливає на рівень захворюваності військовослужбовців на ГКІ. Найбільш вразливими щодо захворюваності на ГКІ є військовослужбовці І періоду (1-6 місяців) служби (41,8% випадків), військовослужбовці ІІ періоду (7-12 місяців) служби хворіють у 36,7% , а ІІІ періоду (13-18 місяців) служби - у 21,5% випадків. Найчастіше ГКІ хворіють мотострілки - 27,3‰, механіки-водії танків - 16,7‰, водії машин - 15,3‰, танкісти - 9,1‰, артилеристи - 8,4‰ випадків, тобто ті категорії військовослужбовців, які займаються бойовою підготовкою на полігонах.

Характерною ознакою розвитку епідемічного процесу при ГКІ у військових колективах є приєднання до основного водного шляху передачі збудника допоміжних - харчового та побутового.

Нами розроблена проста та економічна оцінка критеріїв санітарно-технічного стану комунальних об'єктів військових гарнізонів, в якій для кожного чинника (водопостачання, каналізація та санітарне очищення від твердих відходів) використані найбільш вагомі та інформативні показники, які також дозволяють заощадити кошти на проведення лабораторних досліджень. Причому, зовсім новим показником став термін експлуатації водорозподільної та каналізаційної мереж щодо оптимального часу їх використання. На основі цих критеріїв були розроблені “Методичні вказівки за якістю питної води та оцінка санітарно-технічного стану водогінних та каналізаційних мереж у військових містечках”. У них особливу увагу звернено на порядок лабораторного контролю за якістю води водних джерел та в розподільній мережі залежно від характеру водопостачання (автономне, відомче), типу водного джерела, що використовується (підземне, поверхневе), та схеми розподільної водогінної мережі (глухий кут, кільцева), оскільки в діючому в ЗС України “Руководстве по медицинскому обеспечению Советской Армии и Военно-Морского Флота”, 1990р., передбачено погодження загальної кількості проб води для аналізу з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

На підставі аналізу звітів установ державної санітарно-епідеміологічної служби МО України установлено, що на сьогодні понад 50,0% водогінних мереж та споруд водопостачання ЗС України зношені і не відповідають сучасним вимогам, не забезпечують військові гарнізони водою в нормативній кількості та гарантованої якості. Визначені основні недоліки при проектуванні, будівництві (реконструкції), експлуатації очисних каналізаційних споруд і каналізаційних мереж військових гарнізонів. Понад 27 очисних каналізаційних споруд потребують капітального ремонту та реконструкції. Нормативна база, що використовувалася при їх проектуванні та будівництві, вже не відповідає сучасним вимогам. У 24 гарнізонах територія утримувалася в незадовільному санітарному стані (вигрібні ями дворових вбиралень своєчасно не очищалися, сміття збиралося навалом та своєчасно не вивозилося). На проведення тільки невідкладних ремонтних робіт на указаних об'єктах необхідно 15 млн. 156 тис. гривень.

Це свідчить про те, що в ЗС України склалися сприятливі передумови для поширення кишкових інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі збудників. Головну роль в епідемічному процесі ГКІ мають порушення норм водокористування, погіршення бактеріальних показників безпеки питної води, незадовільний стан каналізації, активність мушиного фактору через порушення режиму санітарного очищення територій військових гарнізонів від твердих відходів.

Високі показники захворюваності на ГКІ в ЗС України зумовлені спалаховою захворюваністю, частка якої в загальній структурі захворюваності на ГКІ становила за 1993 - 2002 рр. 67,3%. Аналіз територіального розподілу водних спалахів свідчить, що більшість спалахів мали місце на півдні країни. Кількість водних спалахів у військових гарнізонах збільшувалась в міру просування вниз по течії у басейнах великих річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай.

За 2000 - 2002 рр. намітилась тенденція до зниження захворюваності на дизентерію та інші кишкові інфекції з невизначеною етіологією (рис.1), хоча відсутні об'єктивні підстави стверджувати, що ця тенденція визначається покращенням санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів, який міг би обмежити активність основних шляхів передачі збудників кишкових інфекцій - водного і харчового.

Частка водних спалахів у спалаховій захворюваності на ГКІ за 1993 - 2002 рр. становила 52,60%. У структурі збудників, виділених при дослідженні водних спалахів, на долю шигел припадало 50,92%. Серед шигел Флекснера переважав сероваріант S. flexneri 2а (49,74%). Крім цього, виділялися сероваріанти S. flexneri 1в - 0,12%, S. flexneri 6 - 1,06%, S. sonnae - 3,02%.

Захворюваність на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією втратила свій сезонний характер (рис 2.). Протягом 1993 - 2002 рр. в зимовий період виникло 23,91% водних спалахів, а в літній період - 76,09%.

Ретельний санітарно-епідеміологічний аналіз показав, що у складному комплексі комунального забезпечення військових гарнізонів із 7 досліджених чинників (F1 - забезпеченість питною водою в % від потреби, F2 - забезпеченість водою в % одного військовослужбовця (160 л/добу), F3 - відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3, F4 - кількість днів в % подачі води протягом року по графіку чи її відсутність через аварії на мережі, F5 - охоплення централізованою каналізацією, %, F6 - зношеність водогінної мережі, % (нормативний вік експлуатацій 24 р.), F7 - зношеність каналізаційної мережі, % (нормативний вік експлуатацій 25 р.)) істотну епідемічну значущість мають такі 4 чинники: F1, F3, F6 і F7.

Якщо порівнювати чинники комунального забезпечення (табл. 1), то за ступенем небезпеки щодо захворювання військовослужбовців на дизентерією I місце в Західному оперативному командуванню (ЗахОК) посідає зношеність водогінної мережі (D = 33,72%, тобто названий чинник зумовлює 33,72% захворюваності на дизентерію у військових гарнізонах (містечках) ЗахОК), II - зношеність каналізаційної мережі (D = 32,37%), III - забезпечення питною водою (D = 22,82%), IV - відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3 (D = 20,63%).

Таблиця 1

Результати визначення коефіцієнтів кореляції (r) і детермінації (D) між захворюваністю військовослужбовців на дизентерію та санітарно-технічним станом об'єктів комунального призначення військових гарнізонів

Чинники комунального забезпечення	ЗахОК	ПівдОК	ПівнОК
	r	D (%)	r	D (%)	r	D (%)
F1	0,48	22,82	0,65	42,25	0,002	0,00
F2	-	-	-	-	-	-
F3	0,45	20,63	0,45	20,5	0,46	21,62
F4	-	-	-	-	-	-
F5	-	-	-	-	-	-
F6	0,58	33,72	0,46	20,68	0,58	33,72
F7	0,57	32,37	0,51	25,78	0,43	18,55

У Південному оперативному командуванні (ПівдОК) I місце займає такий чинник як забезпечення питною водою (D = 42,25%), II - зношеність каналізаційної мережі (D = 25,78%), III - зношеність водогінної мережі (D = 20,68%), IV - відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3 (D = 20,50%).

У Північному оперативному командуванні (ПівнОК) істотне значення мають тільки три чинники: I місце посідає зношеність водогінної мережі (D = 33,72%), II - відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3 (D = 21,62%), III - зношеність каналізаційної мережі (D = 18,55%).

Щодо захворюваності на кишкові інфекції з невизначеною етіологією (табл. 2), то в ЗахОК I місце займає зношеність каналізаційної мережі (D = 34,81%), II - відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3 (D = 26,11%), III - зношеність водогінної мережі (D = 24,43%), IV - забезпечення питною водою (D = 24,28%).

У ПівдОК на захворюваність військовослужбовців на кишкові інфекції з невизначеною етіологією найбільший вплив має і займає I місце такий чинник як забезпечення питною водою (D = 49,42%), II - відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3 (D = 47,00%), III - зношеність каналізаційної мережі (D = 45,39%), IV - зношеність водогінної мережі (D = 43,46%).

У ПівнОК захворюваність на кишкові інфекції з невизначеною етіологією так само, як і при захворюваності на дизентерію, впливають лише три чинники. Найбільший вплив має (і посідає I місце) питна вода в розподільній мережі з індексом БГКП >3 (D = 19,24%), II - зношеність каналізаційної мережі (D=11,85%), III місце - зношеність водогінної мережі (D = 5,32%), а забезпечення питною водою на епідемічний процес кишкових інфекцій з невизначеною етіологією не впливає.

Таблиця 2

Результати визначення коефіцієнтів кореляції (r) і детермінації (D) між захворюваністю військовослужбовців на кишкові інфекції з невизначеною етіологією та санітарно-технічним станом об'єктів комунального призначення військових гарнізонів

Чинники комунального забезпечення	ЗахОК	ПівдОК	ПівнОК
	r	D (%)	r	D (%)	R	D (%)
F1	0,49	24,28	0,70	49,42	0,005	0,00
F2	-	-	-	-	-	-
F3	0,51	26,11	0,68	47,00	0,43	19,24
F4	-	-	-	-	-	-
F5	-	-	-	-	-	-
F6	0,49	24,43	0,66	43,46	0,23	5,32
F7	0,59	34,81	0,67	45,39	0,34	11,85

Одержані нами дані про причинно-наслідкові зв'язки дають можливість зробити висновок, що водопостачання військовослужбовців є головним критерієм санітарно-технічного стану об'єктів комунально призначення військових гарнізонів, що впливає на перебіг епідемічного процесу ГКІ.

Найсильніший кореляційний зв'язок установлений між чинниками санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів ПівдОК і захворюваністю військовослужбовців строкової служби на дизентерію, який є прямим і середнім, особливо за першим чинником F1 - забезпечення питною водою (r = 0,65).

При оцінці сили кореляційного зв'язку в гарнізонах ЗахОК і ПівнОК також виявляється прямий середній причинно-наслідковий зв'язок між захворюваністю військовослужбовців на дизентерію і чинниками санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів. В ЗахОК особливо сильним є ступінь цього зв'язку зі зношеністю систем водопостачання і каналізації, де коефіцієнти парної кореляції складають відповідно 0,58 і 0,57.

З наведених у таблиці 2 даних видно, що рівні захворюваності військовослужбовців строкової служби на кишкові інфекції з невизначеною етіологією в ЗахОК, ПівнОк і ПівдОК знаходяться в прямому кореляційному зв'язку середньої сили з чинниками санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів (містечок) за винятком чинника F1 у ПівдОК, де кореляційний зв'язок прямий і сильний (r = 0,70), чинників F1 і F6 у ПівнОК, де кореляційний зв'язок прямий і слабкий (r < 0,30).

Надзвичайно актуальним як в теоретичному, так і в практичному плані є питання про поєднану дію різних груп чинників. Для вирішення цієї задачі нами був визначений множинний кореляційний зв'язок між поєднаннями різних чинників комунального забезпечення військових гарнізонів у різних зонах оперативних командувань та середньорічними показниками захворюваності військовослужбовців на дизентерію та на кишкові інфекції з невизначеною етіологією.

Установлено, що при сумісній дії чинників самий високий причинно-наслідковий зв'язок виявляється при одночасній дії усіх чотирьох чинників. У цьому випадку коефіцієнт множинної кореляції (R) при вивченні впливу чинників санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів на рівень захворюваності на дизентерію становив 0,95 (ПівдОК), 0,90 (ЗахОК), 0,88 (ПівнОк), а на рівень захворюваності на кишкові інфекції з невизначеною етіологією - 0,98, 0,90 і 0,75 відповідно.

Виявлений територіальний розподіл захворюваності ГКІ, зокрема на дизентерію та на кишкові інфекції з невизначеною етіологією. Оцінюючи територіальний розподіл захворюваності ГКІ у військових гарнізонах ЗС України, можна констатувати, що вона зростає в міру просування з півночі на південь та зі сходу на захід (рис. 3, 4).

Виявлення причин, що визначають цей територіальний розподіл, має практичне значення, тому що встановлення ступеня і механізму їх впливу на рівень захворюваності військовослужбовців дозволяє планувати і здійснювати профілактичні заходи.

Пошук математичної моделі епідемічного процесу захворюваності на дизентерію та на кишкові інфекції з невизначеною етіологією дозволив запропонувати модель, яка основана на визначенні математичної функції тренда. Для її визначення достатньо мати річні дані захворюваності в окремих військових гарнізонах та на окремих територіях і відомості про санітарно-технічний стан об'єктів комунального призначення. Використання запропонованої моделі дає можливість визначити тенденцію епідемічного процесу на тривалий час. Установлено, що захворюваність військовослужбовців ЗС України ГКІ в найближчі 5 років залишиться достатньо високою: на дизентерію - 3,94±0,67‰, а на кишкові інфекції з невизначеною етіологією - 6,05 ±0,48 ‰, (рис. 5, 6).

На підставі аналізу отриманих даних розроблено критерії оцінки санітарно-технічного стану водогінних, каналізаційних мереж і санітарного очищення, визначено першочерговість фінансування санітарно-технічних заходів, що знайшло відображення в “Переліку реконструкції споруд і мереж водопостачання і каналізування ЗС України”, методичних вказівках “Контроль за якістю питної води та оцінка санітарно-технічного стану водогінних та каналізаційних мереж у віськових містечках”.

Дисертаційним дослідженням доведена необхідність внесення в систему епідеміологічного нагляду та профілактики ГКІ у військових колективах ЗС України такого обов'язкового елементу, як санітарно-епідеміологічні паспорти територій відповідальності командувань окремих родів і військ (рис. 7).

Основними елементами паспорту повинні бути такі дані, як:

- категорія особового складу військовослужбовців;

- організація та терміни експлуатації водогінних і каналізаційних мереж;

- системи санітарного очищення території;

- результати лабораторних досліджень.

Матеріали стануть основою для розроблення довгострокових програм профілактики дизентерії та кишкових інфекції з невизначеною етіологією. Ці програми затверджуються командуючими оперативних командувань, видів і родів військ та вносяться в перспективні плани розвитку матеріальної бази. Контроль за виконанням програм здійснюється фахівцями державної санітарно-епідеміологічної служби МО України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ГКІ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

На підставі вивчення рівнів захворюваності на ГКІ військовослужбовців ЗС України і визначення ступеня впливу на неї чинників санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів пропонується проведення наступних першочергових заходів:

1. Планування роботи санітарно-епідеміологічної служби МО України проводити на основі всебічного аналізу діяльності санітарно-епідеміологічних закладів за минулі роки та визначення головних напрямків у роботі в наступному році з урахуванням санітарного і епідеміологічного стану військових гарнізонів, частин.

2. Удосконалювати інформаційне забезпечення обліку і звітності державної санітарно-епідеміологічної служби МО України за основними напрямками діяльності.

3. Виявляти гігієнічно та епідемічно значущі об'єкти та гарнізони, які протягом останніх років за рівнем та за часткою спалахової захворюваності на ГКІ переважають середньорічні рівні захворюваності у ЗС України.

4. Своєчасно та якісно проводити протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань, надавати принципову оцінку випадкам приховування інформації щодо виникнення інфекційної захворюваності у військах.

5. Посилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за умовами бойової підготовки військ, військової праці та побуту з залученням об'єктивних методів досліджень. Безкомпромісно застосовувати санкції до порушників санітарного законодавства, включно і військовослужбовців, що передбачені Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 року та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

ВИСНОВКИ

1. Захворюваність на дизентерію та кишкові інфекції з невизначеною етіологією серед військовослужбовців ЗС України за період спостереження (1993 - 2002 рр.) була високою і коливалася у межах від 2,83‰ до 13,47‰ та від 3,52‰ до 13,47‰ відповідно. У загальній структурі захворюваності на ГКІ частка захворюваності за рахунок епідемічних спалахів становила 67,3%, зокрема спалахів з водним шляхом передачі збудника дизентерії - 52,6%.

2. Захворюваність на кишкові інфекції з невизначеною етіологією та на дизентерію посідають відповідно 4-е і 5-е рангові місця серед військовослужбовців строкової служби ЗС України.

3. Доведено залежність захворюваності на ГКІ від географічного розміщення військових гарнізонів, яка зростає в напрямку з північного сходу на південний захід, при цьому 1-е місце посідає регіон Південного оперативного командування (захворюваність на дизентерію за багаторічними даними за 1993 - 2002 рр. становила 12,48‰, на кишкові інфекції з невизначеною етіологією - 13,21‰), 2-е - регіон Західного оперативного командування (3,85‰ і 5,45‰ відповідно), 3-є - регіон Північного оперативного командування (2,37‰ і 5,42‰ відповідно).

4. Встановлено прямий середній і сильний (у південному регіоні) кореляційний зв'язок між показниками захворюваності на ГКІ і рівнем комунального забезпечення військових гарнізонів. При захворюваності військовослужбовців на дизентерію коефіцієнт кореляції (r) становив у південному регіоні від 0,45 до 0,65, у західному - від 0,45 до 0,58, у північному - від 0,43 до 0,58, а при захворюваності на кишкові інфекції з невизначеною етіологією - від 0,66 до 0,70, від 0,49 до 0,59, від 0,23 до 0,43 відповідно.

5. Серед чинників, які пов'язані з водопостачанням і впливають на рівень захворюваності, найбільш вагомими при захворюваності на дизентерію в західному регіоні є термін експлуатації водогінної мережі (D = 33,72%), у південному - недостатнє забезпечення доброякісною питною водою (D = 42,25%), в північному - термін експлуатації водогінних мереж (D = 33,72%). При захворюваності на кишкові інфекції з невизначеною етіологією найбільш вагомими чинниками у західному регіоні є термін експлуатації каналізаційної мережі (D = 34,81%), у південному - недостатнє забезпечення доброякісною питною водою (D = 49,42%), відсоток нестандартних проб води за бактеріологічними показниками (D = 46,99%), термін експлуатації водогінної мережі (D = 43,46%), у північному - відсоток нестандартних проб води за бактеріологічними показниками (D = 19,24%).

6. Встановлено, що між рівнем комунального забезпечення військових гарнізонів і рівнем захворюваності військовослужбовців на ГКІ при одночасній дії 4 значущих чинників (забезпечення питною водою у відсотках від потреби, відсоток проб води в розподільній мережі з індексом БГКП >3, зношеність водогінної і каналізаційної мереж), із 7 досліджених, існує сильний ступінь причинно-наслідкового зв'язку: коефіцієнт множинної кореляції (R) для дизентерії становив 0,45 - 0,95, а для кишкових інфекцій з невизначеною етіологією - 0,40 - 0,98.

7. Доведено доцільність використання аналітичних методів для оцінки причинно-наслідкових зв'язків при аналізі та прогнозуванні захворюваності військовослужбовців на ГКІ. Визначено, що рівень захворюваності військовослужбовців строкової служби ЗС України на дизентерію до 2007 року складатиме (3,94 ± 0,67)‰, а на кишкові інфекції з невизначеною етіологією - (6,05 ± 0,48)‰.

8.Розроблено критерії оцінки санітарно-технічного стану об'єктів комунального призначення військових гарнізонів, які використовуються при розслідуванні спалахів ГКІ та складанні санітарно-епідеміологічних паспортів територій відповідальності оперативних командувань. Надано рекомендації щодо удосконалення епідеміологічного нагляду та підвищення ефективності профілактичних заходів при ГКІ в ЗС України.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федосенко Іван. Основні принципи оцінки якості довкілля // Українські медичні вісті: Матеріали VII конгресу Світової федерації українських лікарських товариств 16 - 20 серпня 1998 року, Ужгород, Україна. - Київ: Медична Україна, 1998. - Том 1 - 2. - №1 - 2 (59 - 60). - С. 219.

2. Хижняк М.І., Бідненко Л.І., Федосенко І.М. Розробка показників гігієнічної оцінки навколишнього середовища в місцях постійної дислокації військ // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Сборник научных трудов УВМА. - К.: “Логос”, 1998, - С. 287 - 289.

Особистий внесок - статистична обробка результатів дослідження, підготовка до опублікування.

3. Федосенко І.М. До питання про розробку критеріїв оцінки санітарно-технічного стану військових містечок // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць УВМА. - К.: 1999. - Вип. 5. - С. 465 - 468.

4. Федосенко Іван. Вплив санітарно-технічного стану військових містечок на рівень захворюваності дизентерією військовослужбовців Збройних Сил України // 3 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: Тези доповідей, 19 - 21 травня 1999 р. / Міністерство охорони здоров'я України, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачовського, Редкол.: Л.Я.Ковальчук (відп. ред.) та ін. - Т.: Укрмедкнига, 1999. - С. 103.

5. Федосенко І.М. До питання про зв'язок між каналізуванням військових містечок і захворюваністю військовослужбовців гострими кишковими інфекціями та вірусним гепатитом А // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць УВМА. - К.: П.П. “Фоліант”, 2001. - Вип. 8. - С. 299 - 301.

6. Лугова Г.В., Федосенко І.М. Контроль за якістю питної води та оцінка санітарно-технічного стану водогінних та каналізаційних мереж у військових містечках // Сучасні аспекти військової медицини: Збірник наукових праць Головного військового клінічного госпіталю МО України. - К.: “Гордон”, - 2004. - Вип. 9. - С. 74 - 79.

Особистий внесок - аналіз структури захворюваності на ГКІ серед особового складу строкової служби і офіцерського складу ЗС України, розробка методики оцінки критеріїв санітарно-технічного стану комунальних об'єктів військових гарнізонів.

АНОТАЦІЯ

захворюваність військовослужбовець кишковий інфекція

Федосенко І.М. Епідеміологічна характеристика гострих кишкових інфекцій у військових гарнізонах Збройних Сил України з урахуванням їх санітарно-технічного стану. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей розвитку епідемічного процесу ГКІ у військових гарнізонах, які розташовані в різних клімато-географічних зонах України, при дії таких чинників комунального благоустрою як водопостачання, каналізування, санітарне очищення від твердих відходів.

Визнзначено військово-епідемічне значення захворюваності військовослужбовців строкової служби ЗС Україна на ГКІ: дизентерія і кишкові інфекції з невизначеною етіологією займають IV і V рангові місця відповідно. Виявлена наявність прямого середнього і сильного причинно-наслідкового зв'язку між чинниками комунального благоустрою військових гарнізонів і рівнем захворюваності на ГКІ військовослужбовців строкової служби. При захворюваності військовослужбовців на дизентерію коефіцієнт кореляції (r) становив у південному регіоні від 0,45 до 0,65, у західному ? від 0, 45 до 0.58, у північному ? від 0, 43 до 0,58, а при захворюваності на кишкові інфекції з невизначеною етіологією ? 0.66 ? 0,70, 0,49 ? 0, 59, 0,23 ? 0,43 відповідно. Статистичним дослідження визначені найбільш вагомі чинники, які зумовлюють захворюваність військовослужбовців строкової служби на ГКІ.

Здійснено прогноз захворюваності військовослужбовців строкової служби на ГКІ до 2007 року.

Проведені дослідження і отримані результати дозволили запропонувати і впровадити в практику роботи прості і економічні критерії оцінки санітарно-технічного стану комунальних об'єктів військових гарнізонів.

Ключові слова: дизентерія, кишкові інфекції з невизначеною етіологією, комунальний благоустрій.

АННОТАЦИЯ

Федосенко И.Н. Эпидемиологическая характеристика острых кишечных инфекций в военных гарнизонах Вооруженных Сил Украины с учётом их санитарно-технического состояния. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 - эпидемиология. - Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В.Громашевского АМН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию особенностей развития эпидемического процесса острых кишечных инфекций (ОКИ) в военных гарнизонах ВС Украины при действии таких факторов их коммунального благоустройства как водоснабжение, канализация и санитарная очистка от твердых отходов.

Проведен анализ заболеваемости ОКИ военнослужащих срочной службы видов и родов войск ВС Украины и в военных гарнизонах (городках), расположенных в разных климато-географических зонах. Установлена зависимость заболеваемости военнослужащих срочной службы на ОКИ от географического расположения военных гарнизонов, которая возрастает в направлении с северо -востока на юго-запад. Установлено военно-эпидемическое значение заболеваемости военнослужащих срочной службы на ОКИ - на кишечные инфекции с неопределенной этиологией и дизентерию занимают IV и V ранговые места соответственно.

Определено наличие прямой средней и сильной причинно-следственной связи между факторами коммунального благоустройства военных гарнизонов и уровнем заболеваемости военнослужащих срочной службы на ОКИ. При заболеваемости военнослужащих на дизентерию коэффициент корреляции (r) составлял в южном регионе от 0,45 до 0,65, в западном - от 0,45 до 0,58, в северном - от 0,43 до 0,58, а при заболеваемости на кишечные инфекции с неопределенной этиологией - 0,66 - 0,70, 0,49 - 0,59, 0,23 - 0,43 соответственно. Статистическими исследованиями определено, что среди факторов, которые связаны с водоснабжением и влияют на уровень заболеваемости водного характера, наиболее значимыми при заболеваемости на дизентерию в западном регионе является срок экслуатации водопроводной сети (D = 33,72%), в южном регионе - недостаточное обеспечение доброкачественной питьевой водой (D = 42,25%), а в северном регионе - срок экслуатации водопроводной сети (D = 33,72%). При заболеваемости на кишечные инфекции с неопределенной этиологией наиболее значимыми факторами в западном регионе были срок эксплуатации канализационной сети (D = 34,81%), в южном регионе - недостаточное обеспечение доброкачественной питьевой водой (D = 49,42%), процент нестандартних проб воды за бактериологическими показателями (D = 46,99%), срок экслуатации водопроводной сети (D = 43,46%), а в северном регионе - процент нестандартних проб воды за бактериологическими показателями (D = 19,24%).

Диссертационным исследованием установлено, что между уровнем коммунального благоустройства в военных гарнизонах и уровнем заболеваемости на ОКИ при одновременном воздействии существенных факторов (обеспеченность питьевой водой в процентах от необходимой потребности, процент проб воды в водопроводной сети с индексом БГКП>3, износ водопроводной и канализационной сетей) существует сильная степень причинно-следственной связи: коэфициент множественной корреляции (R) для заболеваемости дизентерией становил 0,45 - 0,95, а для кишечных инфекций с неопределенной этиологией - 0,40 - 0,98.

Разработана система оценки критериев санитарно-технического состояния объектов коммунального предназначения военных гарнизонов при расследовании причин возникновения очагов кишечный инфекций, научно обоснован перечень реконструкции сооружений и сетей водоснабжения и канализации ВС Украины, разработаны методические указания по контролю за качеством питьевой воды и оценки санитарно-технического состояния водопроводных и канализационных сетей у военных гарнизонах.

Результаты исследования внедрены в работу государственной санитарно-эпидемиологической службы ВС Украины, а также используются в учебном процессе на кафедрах Украинской военно-медицинской академии. Выполнен прогноз заболеваемости ОКИ военнослужащих срочной службы до 2007 года.

Ключевые слова: дизентерия, кишечные инфекции с неопределенной этиологией, коммунальное благоустройство.

ANOTATION

Fedosenko I.M. The epidemiologic characteristic of the acute intestinal infections in the military garrisons of the Military Forces of Ukraine taking into account of their sanitary-technical condition. The manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of medical science, speciality 14.02.02 - epidemiology. L.V.Gromashevsky Institute of Epidemiology and Infections Diseases Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation is dedicated to the research of the particularities of the epidemical process development of the acute intestinal infections in the military garrisons of the Military Forces of Ukraine when functioning such factors as waterpoviding, sewerage and sanitary cleaning from firm waste materials.

Analysis of the acute intestinal infections of militarymen staff types and sorts of troops of the Military Forces of Ukraine in the military garrisons, which were located in different climate-geographical zones and prognosis of the morbility of acute intestinal infections of militarymen staff to 2007 year have been shown.

The presence of the direct average and strong consequence ties between communal organization factors of military garrisons (towns) and the level of militarymen mobility of acute intestinal infections have been determinated.

Simple and economic criterions of the mark of sanitary-technical conditions of the communal objects of the military garrisons have been introduced into practice as a result of carried out researches.

Key words: dysentery, intestinal infections with indefinite etyology, municipal accommodation.

Размещено на Allbest.ru