Система професійного психофізіологічного відбору працівників

Рішення сформульованої задачі про визначення «кореляційного каркасу» психофізіологічних якостей має два аспекти. По-перше, потрібно застосувати адекватні методичні прийоми для виявлення цього «кореляційного каркасу». По-друге, необхідно знайти і застосувати адекватні методичні прийоми для побудови розв'язувальних правил, що дозволяють практично реалізувати положення висунутої гіпотези.

Для здійснення першої підзадачі був обраний факторний аналіз, що дозволяє виявити комплекс найбільш характерних ортогональних факторів, що описують дисперсію представлених даних, а в якості об'єкта досліджень була обрана діяльність льотчиків і вертольотчиків, які, з одного боку, характеризуються як близькі професійні групи, а, з іншого боку, - відрізняються рівнем напруженості праці.

Факторна структура психофізіологічних функцій льотчиків, «придатних» до професійної діяльності, складалася з трьох факторів: «фактору головних льотних якостей», «фактору дефіциту часу» і «фактору емоційної стійкості». Склад факторної структури льотчиків «умовно придатних» і «непридатних» був відповідно наступним: «фактор обмежених головних льотних якостей», «фактор емоційної стійкості та недостатньої координації», «фактор дефіциту часу при повільній та швидкій роботі», а також «фактор непридатності при роботі з дефіцитом часу», «фактор недостатнього просторового мислення» і «фактор незадовільної координації та емоційної стійкості».

Виявилося, що факторна структура психофізіологічних функцій різних за рівнем професійної придатності груп льотчиків значною мірою відрізнялася. Це дало можливість виділити «кореляційні каркаси», що визначають придатність чи непридатність до професійної діяльності льотчиків.

Трохи іншою була факторна структура вертольотчиків. Тут для групи «придатних» були виділені наступні фактори: «фактор головних професійних якостей вертольотчика», «фактор емоційної стійкості та координації рухів», «фактор сенсомоторних якостей та розподілу уваги».

Групи «умовно придатних» і «непридатних» характеризувались відповідно наступними факторами: «фактор базових професійних якостей вертольотчика», «фактор сенсомоторних якостей та розподілу уваги», «фактор координації рухів», а також «фактор збіднених професійних якостей вертольотчика», «фактор емоційної стійкості та координації рухів» і «фактор швидкості переробки інформації та уваги». Розглядаючи структуру виділених факторів, необхідно відзначити, що в даному випадку спостерігається плавна зміна структури «кореляційного каркасу» від групи придатних до групи непридатних.

Отримані результати дозволили прийти до висновку, що структура «кореляційного каркасу» психофізіологічних функцій може служити класифікаційною ознакою для встановлення ступеня придатності до професійної діяльності, особливо для професій, що характеризуються дуже високою напруженістю праці.

Вирішення другої підзадачі - визначення методичної бази для розробки розв'язувальних правил - може бути здійснено двома шляхами. Перший з них пов'язаний з виявленням узагальненої факторної структури всіх груп професійної придатності, а потім, на цій основі, побудови розв'язувального правила з використанням, наприклад, множинного регресійного чи дискримінантного аналізу. Такий шлях має певні недоліки, пов'язані з тим, що виділена факторна структура має усереднений характер. При цьому багато особливостей структури тієї чи іншої групи значною мірою губляться через це усереднення.

Принципово інші можливості дає «метод мозаїчного портрету», використання якого дало гарний результат у багатьох галузях медицини і господарства (Кац М.Д., 1992, 2004; Яковлев Г.Д. и др., 1981). «Мозаїчні моделі» дозволяють здійснювати пошук таких сполучень кодів (дискретних значень кожного з використовуваних в аналізі показників), що зустрічаються у представників визначеної групи придатності та не зустрічаються в жодної з осіб, представників інших груп. Ці сполучення можна інтерпретувати як диференціальні комплекси, властиві визначеній групі придатності, що має характерну структуру «кореляційного каркасу».

У даному дослідженні були побудовані «мозаїчні моделі» для проведення ППВ льотчиків. Проаналізовано рівні необхідної «жорсткості» критерію диференціювання на групи «придатних» і «непридатних». Установлено, що у випадку застосування критерію «жорсткості» на рівні 65 %, надійність класифікації для групи «придатних» досягала 95 %, а групи «непридатних» - 90 % і була значно вищою, ніж у випадку застосування традиційних методів.

Таким чином, теоретичні уявлення про формування у осіб, придатних до даної професії, певного комплексу психофізіологічних гармонійно взаємопов'язаних якостей (що існує у вигляді відповідного «кореляційного каркасу»), знайшли підтвердження у наявності відповідної факторної структури психофізіологічних якостей, що має свою специфіку для кожного рівня професійної придатності. Виявлено особливості зміни структури «кореляційних каркасів» у групах «придатних», «умовно придатних» і «непридатних» осіб до професій, що характеризуються різним рівнем напруженості праці. Ці особливості формування певної архітектури «кореляційного каркасу» психофізіологічних функцій у осіб з різним ступенем придатності дозволяють визначити специфічні механізми, що забезпечують відповідну ефективність виконання ними своїх професійних обов'язків. За допомогою «методу мозаїчного портрету» побудована модель, що дозволяє з високою надійністю проводити встановлення приналежності осіб до визначеної групи придатності з урахуванням наявності відповідного «кореляційного каркасу» психофізіологічних якостей працівників.

Практична реалізація розроблених і запропонованих методичних підходів до удосконалення ППВ потребує відповідних організаційних заходів і структурних підрозділів, функціонально об'єднаних в єдиній системі (Розділ 8). Тому надзвичайно важливим для практики етапом розробки проблеми ППВ в Україні є вирішення організаційних питань побудови державної системи професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки (СППВП). Для вирішення цих питань необхідно було провести наукові розробки в декількох напрямах: доповнення існуючої нормативно-правової бази необхідними документами, розробка структури СППВП з уточненням функцій її елементів і принципів їх взаємодії, розробка підходів до інформаційного забезпечення роботи СППВП і урахування специфіки застосування психофізіологічних заходів у Збройних Силах України.

Була запропонована докладна структура СППВП, що складається з ряду функціональних блоків, робота яких повною мірою дозволяє забезпечити ППВ працівників, які працюють в умовах підвищеної небезпеки на території України. Важливими елементами цієї системи є Центр психофізіологічної експертизи, Регіональні відділи психофізіологічної експертизи і Міжвідомча комісія з питань професійного психофізіологічного відбору. Функціями СППВП є: проведення ППВ по всій території України; здійснення моніторингу психофізіологічного статусу працюючих з метою своєчасного виявлення осіб із зниженими функціональними резервами з наступною психофізіологічною реабілітацією (відновлення стану, функцій, тренування ПВЯ та ін.) або, якщо реабілітація не може дати належних результатів, виведення спеціаліста з професії, пов'язаної з виконанням робіт підвищеної небезпеки; здійснення науково-методичних розробок, спрямованих на удосконалення технологій психофізіологічного тестування, розв'язувальних правил і критеріїв ППВ; навчання фахівців, що залучаються до проведення ППВ.

Однією із важливих ланок СППВП є Реєстр безпеки діяльності, що складається з реєстру робіт із підвищеною небезпекою і реєстру фахівців, які працюють в умовах підвищеної небезпеки. Ключовою функцією цього підрозділу є не тільки накопичення даних про психофізіологічне тестування претендентів на ту або іншу посаду (використовуваних для удосконалення технологій ППВ), але й своєчасне інформування зацікавлених організацій та фахівців СППВП проздійснення моніторингових дій щодо спеціалістів, закінчення терміну дії документів про дозвіл фахівцю працювати в умовах підвищеної небезпеки. Наявність такої функції дозволить чітко регламентувати тривалість роботи в небезпечних умовах і здійснювати завчасне планування завантаження СППВП.

Ключовим елементом СППВП є Міжвідомча комісія з питань професійного психофізіологічного відбору, в яку повинні входити провідні спеціалісти в цій галузі. Найважливішою функцією цієї комісії є розробка рекомендацій для державних органів щодо доцільності застосування тієї або іншої технології тестування психофізіологічних функцій, встановлення і періодичне коригування переліку ПВЯ для кожного з видів робіт підвищеної небезпеки і критеріїв професійної придатності відповідних працівників. Не менш значимими є функції контролю за адекватністю використання затверджених технологій, вирішення спірних питань, що виникають у процесі ППВ, розробка і вирішення питань біоетики при здійсненні ППВ тощо. Таким чином, спільна діяльність Центру психофізіологічної експертизи і Міжвідомчої комісії дасть можливість раціонально і повною мірою використовувати зусилля фахівців із питань ППВ, мінімізувати ресурсні та фінансові витрати на діяльність СППВП.

Створення СППВП неможливе без правового регулювання цього питання. Тому була проведена робота з вивчення існуючих і розробки додаткових нормативно-правових документів. У результаті розроблено і узгоджено із зацікавленими міністерствами і відомствами проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про Систему професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки». Також був підготовлений проект наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 10.10.2002 р. за № 130 і обґрунтовані психофізіологічні заходи, спрямовані на забезпечення ефективної військово-професійної діяльності військовослужбовців, реалізація яких передбачена Довгостроковою програмою медичної реабілітації військовослужбовців миротворчих контингентів Збройних Сил України, що введена в дію наказом Міністра оборони України від 22.07.2004 р. за № 291.

Оскільки сучасна система ППВ не може існувати без добре організованих і широко використовуваних засобів обміну інформацією, в даній роботі було розглянуте питання про інформаційне забезпечення діяльності СППВП. Розроблено схему стуктурно-функціональної організації інформаційного обміну, намічено шляхи проведення стандартизації психофізіологічних технологій та технологій з оцінки ризику одержання недостовірного результату в процесі проведення ППВ, сформульовано принципи побудови інформаційної мережі (універсальності, широкого інформування населення про роботу СППВП, специфічності, диференційованості доступу, дворівневості структури центр-регіони, стандартизації збереження інформації). Такий підхід до організації інформаційного забезпечення діяльності СППВП надасть можливість не тільки усвідомлено створювати СППВП, але і намітити шляхи та перспективи її розвитку і удосконалення.

Проведення ППВ деякими відомствами країни має свою визначену специфіку, що обговорено в частині роботи, присвяченій розгляду особливостей застосування психофізіологічних заходів у Збройних Силах України. Показано, що в сучасних умовах, коли спостерігається перебудова Збройних Сил, пов'язана з контрактним підходом до їх кадрового забезпечення, активно здійснюються миротворчі операції, необхідно докорінно змінювати підходи до формування системи психофізіологічних заходів забезпечення ефективної діяльності військових фахівців (СПФЗЗ). Проаналізовано чинники, що сприяють і заважають розвитку такої системи. Розроблено концептуальну структурно-функціональну схему СПФЗЗ. Намічено шляхи удосконалення ППВ в сучасній армії.

Таким чином, впровадження накреслених організаційних та інших розробок дозволить швидко реалізувати на практиці розгортання СППВП на державному і галузевому (де це потрібно) рівнях.

На закінчення необхідно відзначити, що розглянуті в даній роботі питання були тісно пов'язані з дослідженнями, які проводилися раніше. У роботі були застосовані підходи до типологізації властивостей нервової системи академіка І.П.Павлова, системний підхід до аналізу функціонування організму людини і управлінських систем вищого рівня академіка П.К.Анохіна (зокрема, в обгрунтуванні діяльності СППВП), підходи академіка Ю.І.Кундієва до вирішення питань біоетики та інших питань, думки академіка О.О.Навакатикяна про існування «компромісного оптимуму» працездатності та наукові розробки інших видатних учених. Це свідчить про спадкоємність проведених робіт, необхідність їх подальшого розвитку.

ВИСНОВКИ

Високим є рівень аварійності на виробництві з вини „людського фактору», особливо - при виконанні робіт підвищеної небезпеки.

Науково обґрунтовано вирішення актуальної проблеми - побудови державної системи професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки (СППВП) - шляхом уточнення існуючих і обґрунтування нових стратегічних напрямів розвитку професійного психофізіологічного відбору (ППВ), формування принципів ППВ, вивчення впливу умов напруженої діяльності на стан і ефективність діяльності працівників, розробки уніфікованих підходів до проведення професіографічних досліджень, психофізіологічного тестування, розробки критеріїв і розв'язувальних правил ППВ, вивчення психофізіологічних механізмів забезпечення ефективної діяльності працівників в умовах підвищеної небезпеки, розробки нормативно-правових і структурно-функціональних засад побудови СППВП в Україні.

Висока напруженість праці (3.2 - 3.3 згідно «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, тяжкості та напруженості праці») як вагомий узагальнюючий фактор для робіт з підвищеною небезпекою пред'являє значні жорсткі вимоги до організму працівника. Із усієї популяції працездатних осіб лише біля 30 % спроможні ефективно і без суб'єктивного напруження виконувати свої професійні функції в умовах підвищеної небезпеки («генетична придатність»). Зокрема, дія напруженості праці на льотчиків настільки вагома, що у них виникають ранні прояви синдрому «вигоряння», а високе нервово-емоційне напруження, зумовлене детренованістю професійно важливих якостей (ПВЯ) внаслідок низького рівня і нерегулярності льотного навантаження та низької складності льотних завдань, призводить до погіршення функціонального стану організму і ефективності діяльності.

За даними покрокового дискримінантного аналізу виявлені інформативні психофізіологічні характеристики, що дозволили побудувати розв'язувальні правила для визначення ступеня професійної придатності кандидатів до виконання робіт у досліджених професіях (водія, охоронця спецоб'єктів, оператора, радіотелеграфіста, телеграфіста, льотчика, вертольотчика, диспетчера, вибухівця) і розробити уніфіковану комплексну комп'ютерну батарею психофізіологічних тестів для ППВ та автоматизовану систему аналізу і стандартизації результатів обстеження працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

Військові фахівці (водії, оператори, охоронці спецоб'єктів, радіотелеграфісти, телеграфісти), визнані за результатами ППВ придатними до визначеної спеціальності (групи Р1 - «придатні в першу чергу» і Р2 - «придатні»), мають достовірно (р<0,001) вищі показники успішності навчання, військово-професійної діяльності, меншу відносну кількість порушень дисципліни, грубих помилок і смертельних випадків з вини цих фахівців у порівнянні з цими ж показниками ефективності військово-професійної діяльності фахівців групи «непридатних» (НР); у той же час має місце вища за більшістю показників успішність військово-професійної діяльності фахівців групи «придатних» (Р2) у порівнянні з групою «придатних в першу чергу» (Р1). Відсутність достовірних розбіжностей у частини показників ефективності діяльності фахівців груп Р1 і Р2 обумовлює доцільність об'єднання їх в одну групу «придатних» у зв'язку з низькою диференціальною здатністю зовнішніх критеріїв ППВ. ППВ працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки повинен проводитися не для вибору придатних за психофізіологічними характеристиками до роботи, а навпаки, для скринінгового виявлення непридатних, що є економічно доцільним і соціально виправданим.

Група «придатних» (Р2) характеризується значною структурованістю аналізованих характеристик (наявністю великої кількості достовірних коефіцієнтів кореляції на рівні 0,69 - 0.77), а групи «умовно придатних» (Р3) і «непридатних» (НР) - більшою хаотичністю виявлених взаємозв'язків між психофізіологічними характеристиками льотчиків і вертольотчиків та оцінками успішності навчання. Імовірно, структурна організація ПВЯ фахівців групи Р2 забезпечує їх більш адекватну («гармонійну») адаптацію до умов професійної діяльності, що підтверджується більшою кількістю кореляційних зв'язків між ПВЯ і ефективністю праці цих фахівців.

Розвиток у людини визначеного комплексу психофізіологічних гармонійно взаємопов'язаних якостей (КПГВЯ) є основою механізму формування придатності особи до ефективного виконання професійних обов'язків: для успішного виконання професійних функцій працівник повинен мати такий КПГВЯ, що достатньо жорстко забезпечує відповідність його можливостей і вимог виробничого середовища. «Кореляційний каркас», що відображає взаємозв'язок психофізіологічних функцій в структурі КПГВЯ, може служити класифікаційною ознакою для встановлення ступеня придатності до професійної діяльності для професій, що характеризуються дуже високою напруженістю праці. Виявлені закономірності були покладені в основу розробленої класифікаційної моделі за «методом мозаїчного портрету», що дозволяє диференціювати обстежуваних на групи професійної придатності до льотної діяльності з прогностичною валідністю відбору на рівні 90-95 %.

Факторна структура психофізіологічних якостей осіб із різним ступенем придатності до навчання за спеціальністю «льотна експлуатація літаків» має суттєві особливості; вона в певній мірі відображає КПГВЯ льотчика, що забезпечує успішну льотну підготовку і включає фактори: «головних льотних якостей», «дефіциту часу», «емоційної стійкості». Професійно важливими якостями (ПВЯ) льотчиків є: гарні зорова і оперативна пам'ять, просторове сприйняття і мислення, координація рухів і емоційна стійкість, розподіл і переключення уваги, швидкість прийняття рішень в умовах дефіциту часу при повільному і швидкому темпі подання інформації. В якості зовнішніх критеріїв ППВ льотчиків доцільно використовувати середню величину екзаменаційних і курсових оцінок, середню оцінку зі спеціальних дисциплін і, певною мірою, середню оцінку з природничих дисциплін.

Трансформація факторної структури психофізіологічних якостей осіб від групи «придатних» до групи «непридатних» для навчання за спеціальністю «льотна експлуатація вертольотів» є досить плавною, без різких змін складу цих факторів; структуру КПГВЯ вертольотчиків відображають фактори: «головних професійних якостей вертольотчика», «емоційної стійкості та координації рухів», «сенсомоторних якостей та розподілу уваги». ПВЯ вертольотчиків є: координація рухів, швидкість мислення, швидкість і точність сенсомоторних реакцій, просторова орієнтація, оперативна пам'ять і якості уваги (стійкість, концентрація, переключення, розподіл). Для вертольотчиків зовнішнім маркером професійної придатності доцільно обрати загальну середню оцінку успішності навчання.

Сформульовано основні принципи ППВ і на їх основі науково обгрунтовано структуру системи професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки (СППВП), до складу якої повинні входити: Центр психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки; Регіональні відділи психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки; Міжвідомча комісія з питань ППВ працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки. СППВП спрямована на підвищення рівня безпеки праці та ефективності виконання робіт, зменшення кількості аварій та катастроф, збереження здоров'я і забезпечення високого рівня працездатності шляхом урахування психофізіологічних можливостей та проведення ППВ працівників і видачі їм висновку психофізіологічної експертизи.

Розроблено нормативно-правові та структурно-функціональні засади СППВП, що відображені у проекті постанови Кабінету Міністрів України «Про Систему професійного психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки» та наказі Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 10.10.2002 р. за № 130.

Розроблено концептуальну модель Системи психофізіологічних заходів забезпечення діяльності військових фахівців Збройних Сил України, що включає в себе ППВ і раціональний розподіл за військовими спеціальностями військовослужбовців, психофізіологічний супровід їх діяльності та заходи психофізіологічної реабілітації. Реалізація приведених заходів передбачена Довгостроковою програмою медичної реабілітації військовослужбовців миротворчих контингентів Збройних Сил України, що введена в дію наказом Міністра оборони України від 22.07.2004 р. за № 291.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Єна А.І. Задачі, перспективи і проблеми психофізіологічного забезпечення Збройних Сил України // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования / Сборник научных трудов. - К.: «Логос», 1998. - С.164-167.

Єна А.І. Індивідуальні особливості динаміки вегетативних і психофізіологічних показників при адаптації до умов складання екзамену // Проблеми військової охорони здоров'я і шляхи її реформування (військово-медична освіта та наука в Україні). - Київ: УВМА, 1998. - С.159-165.

Єна А.І. Актуальні проблеми і організаційні засади психофізіологічного забезпечення Збройних Сил України // Військова медицина України / Щоквартальний наук.-практ. журнал МО України. -2001. - № 1. - Т. 1. - С.54-62.

Єна А.І. Актуальні проблеми, завдання і перспективи психофізіологічного забезпечення Збройних Сил України / Зб. наук. праць ЦНДІ озброєння та військової техніки ЗС України. - К.: ЦНДІ ОВТ, 2001. - Вип.8. - С. 17-27.

Єна А.І. Методичні підходи до професійного психофізіологічного відбору як важливого чинника забезпечення ефективності професійної діяльності військовослужбовців // Військова медицина України / Щоквартальний наук.-практ. журнал МО України. - 2003.- № 3-4. - Т.3. - С.27-37.

Ена А.И., Кальниш В.В. Эффективность критериев профессионального психофизиологического отбора // Гигиена труда. - Вып. 33. - 2002.- С.111-117

Єна А.І., Кальниш В.В. Професійний психофізіологічний відбір як вагома складова збереження здоров'я і трудового потенціалу населення України // Ліки України. - 2002. - № 2 (55). - С. 7- 9 (початок). - № 3 (56). - С. 17-18

Єна А.І., Кальниш В.В. Система психофізіологічного забезпечення професійної діяльності фахівців, що працюють в умовах підвищеної небезпеки // Гигиена труда. - Вып. 33. - 2002.- С.137-142

Кальниш В.В., Єна А.І. Принципи професійного психофізіологічного відбору // Гигиена труда. - Вып. 32. - 2001.- С.131-144

Кальниш В.В., Єна А.І. Структурно-функциональные механизмы повышения негэнтропийного эффекта профессионального психофизиологического отбора // Информация и космос. - С-Пб: «Политон», 2001. - № 2. - С.19-21

Кальниш В.В., Ена А.И. Изоморфность парадигмы профессионального психофизиологического отбора и фундаментальных биологических закономерностей // Гигиена труда. - Вып. 34. - Т. 2. - 2003.- С.579-600

Кальниш В.В., Єна А.І. Біоетичні проблеми професійного психофізіологічного відбору і шляхи їх вирішення // Гигиена труда. - Вып. 34. - Т. 2. - 2003.- С.610-621

Кальниш В.В., Ена А.И. Современные направления совершенствования профессионального психофизиологического отбора (обзор литературы) // Журнал АМН України. - 2004. - Т. 10. - № 2. - С.368

Єна А.І., Єщенко В.В., Озерянський А.В. Метод психофізіологічного дослідження передумов до успішного навчання і схильності до високої розумової працездатності - модифікований метод А.Є.Хільченка // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования / Сборник научных трудов. - К.: «Логос», 1998. - С.74-77

Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості взаємозв'язку професійно важливих якостей льотчиків з різним ступенем придатності до професійної діяльності // Фізіологічний журнал. - 2004. - Т.50. - № 3. - С.71

Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості формування синдрому професійного вигорання серед осіб, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д.- К.: 2004. - Т.7. - Вип. 3. - С. 87-95

Єна А.І., Фартушний Є.М., Семененко В.Ю. Результати психофізіологічного обстеження військовослужбовців багатонаціональних миротворчих сил // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць. - Київ: УВМА, 2004.- Вип. 14. - С.310-318

Кальниш В.В., Єна А.І., Кравчук В.В. Профілактичні технології у збереженні здоров'я і працездатності фахівців в умовах підвищеної небезпеки // Охорона здоров'я України. - 2004. - № 1 (12). - С.36-41

Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Характеристика структури захворюваності основних параметрів та здоров'я осіб льотного складу ВПС ЗС України // Охорона здоров'я України. - 2003. - № 4 (11). - С.37-40

Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Особливості змін стану здоров'я льотного складу ВПС України за віком // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць. - Київ: УВМА, 2004.- Вип. 14. - С.324-329

Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Особливості структурних зрушень стану здоров'я осіб льотного складу // Гигиена труда. - Вып. 35. - 2004.- С.402-410

Моісеєнко Є.В., Єна А.І., Чегодар С.В. Особливості впливу підводного середовища на організм людини і професійний добір водолазів // Військова медицина України / Щоквартальний науково-практичний журнал Міністерства оборони України.- 2003. - № 1-2. - Т.3. - С.99-103

Єна А.І., Кальниш В.В., Лях Г.Д., Мусієнко С.Б. Удосконалення професійного психофізіологічного відбору льотчиків // Військова медицина України / Щоквартальний науково-практичний журнал Міністерства оборони України.- 2004. - № 1-2. - Т.4. - С.100-105

Єна А.І., Кальниш В.В., Лях Г.Д., Мусієнко С.Б. Успішність навчання за різними предметами як зовнішній критерій для здіснення професійного психофізіологічного відбору // Військова медицина України / Щоквартальний науково-практичний журнал Міністерства оборони України.- 2004. - № 1-2. - Т.4. - С.122-128

Пасько В.В., Єна А.І., Дорошенко М.М., Єщенко В.І. Професійний психофізіологічний відбір абітурієнтів та кандидатів у слухачі Української військово-медичної академії // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць. - К.: УВМА, 2002.- Вип.9.- С. 33-37

Сергієнко А.В., Єна А.І., Нечипоренко В.В., Сергієнко Е.А. Корекція астенічних станів - один із шляхів подолання наслідків оперативно-бойової психічної травми // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць. - Київ: УВМА, 2001.- Вип.8. - С.271-277

Чікіна Л.В., Горго Ю.П., Єна А.І., Маслюк В.В. Динаміка повільних електричних потенціалів в активних зонах шкіри при різних навантаженнях // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць.- К.: УВМА, 2002. - Вип.10.- С.249-256

Єна А.І., Фартушний Є.М., Дем'янова В.Б., Кальчук О.В., Кальчук Р.Д. Експрес-оцінка психофізіологічного стану // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць. - К.: УВМА, 2002.- Вип.9.- С. 274-278

Ена А.И., Маслюк В.В., Нерода В.И., Селина О.Г., Скалецкий Ю.Н., Фартушный Е.Н. Психосоматические расстройства у участников боевых действий // Проблемы реабилитации.- СПб: 2000. - № 1.- С.60-64

Єна А.І., Сергієнко А.В., Марчук А.І., Худецький І.Ю., Несен І.Ю., Сергієнко Т.А. Індивідуально-особистісний аналіз стреспротективної дії фармакологічних засобів // Проблеми військової охорони здоров'я / Збірник наукових праць. - Київ: УВМА, 2000. - Вип. 6. - С.88-100

Деклараційний патент на винахід (Україна UA) № 34959 А від 15.01.2001, Бюл. № 2 2001 р. Седаков І.О., Єна А.І., Худецький І.Ю., Скалецький Ю.М., Павленок Ю.П. «Спосіб рефлексометричного тестування для визначення професійно важливих якостей людини в умовах стресу» / Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності, № 6 А61В5/16

Деклараційний патент на винахід (Україна UA) № 36505 А від 16.04.2001, Бюл. № 3 2001 р. Седаков І.О., Єна А.І., Гудзенко Л.І. та ін. (всього 10 осіб). «Спосіб «ДІМАгл» психофізіологічного визначення функціонального стану мозку людини з урахуванням її індивідуально-типологічних особливостей» / Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності, № 6 А61В5/16

Патент на винахід (Україна UA) № 64717 від 15.03.2004, Бюл. № 3 2004 р. Седаков І.О., Єна А.І., Скалецький Ю.М., Худецький І.Ю. «Спосіб психофізіологічного визначення типу міжкульової асиметрії» / Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності, № 7 А61В5/103, А61В5/22

Размещено на Allbest.ru