Функціональні зміни щитоподібної залози та наднирників у дітей з гематологічною патологією, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у віддалений після аварійний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ТА НАДНИРНИКІВ У ДІТЕЙ З ГЕМАТОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС, У ВІДДАЛЕНИЙ ПІСЛЯ АВАРІЙНИЙ ПЕРІОД

Спеціальність: Радіаційна медицина

ЄВКО ОЛЬГА ІВАНІВНА

Київ, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чорнобильська аварія призвела до забруднення радіонуклідами та важкими металами багатьох територій України, Білорусі та Росії (Л.М. Астахова, 1996, Л.А. Ільїн, 2001, В.А. Кашпаров, 2003). Про негативний вплив радіаційних та нерадіаційних чинників аварії на стан гемопоезу дитячого населення, яке проживає в різних постраждалих регіонах, йдеться, зокрема, у працях А.Н. Гребенюка, 2002, С.В. Демідова, 2003, В.Г. Бебешка та співавт., 2007.

Діти, які зазнають дії комплексу несприятливих факторів аварії, перебувають в унікальній екологічній ситуації, що створилася за рахунок забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами та додатково обумовлена особливостями біотопу місцевості (дефіцит мікро- і макроелементів на тлі йодної ендемії) тощо (Л.М. Астахова, 1996, В.А. Олійник, 2001, М.Д. Тронько, 2003, В.М. Корзун, 2006). Як свідчать дані ряду авторів, зросла захворюваність дітей на радіоіндукований рак щитоподібної залози, а також тиреоїдити (T.І. Богданова, М.Д. Тронько, 1997, Є.В. Епштейн, 2001, А.Ф. Циб, 2002). Деякі вчені прогнозують зростання випадків гіпотиреозу та аутоімунних тиреоїдитів у віддалений період після аварії (Є.В. Епштейн, 2001, І.І. Дєдов, 2002, О.Я. Боярська, Д.Є. Афанасьєв, 2004, О.В. Копилова, 2005). Однак у літературі достатньо не висвітлені зміни в ендокринній системі у дітей, які проживають на забруднених територіях України, з різними соматичними захворюваннями, в тому числі і гематологічними.

Відомо про взаємозв'язок між станом гемопоезу і нейроендокринною системою та їх роль у фізіологічному функціонуванні організму, що сприяє адаптації людини до впливу різних несприятливих факторів, зокрема довкілля. Показано дисбаланс гормонів щитоподібної залози при ряді гематологічних захворювань, таких як полідефіцитні анемії, апластичні анемії, мієлодиспластичний синдром та злоякісні захворювання системи крові (Chuncharunee, 1996, Hiramatsu, 1997, В.Г. Бебешко, 2001, Б.А. Агаєв, 2001, А.А. Абдувалієв, 2005). Однак робіт, в яких висвітлюються зміни в ендокринній системі при онкогематологічній патології у дітей, немає. Відомо, що у хворих на дифузний та вузловий зоб виявляються полідефіцитні анемії (Б.А. Агаєв, Ф.С. Саидова, 2001). Крім того, субклінічна тиреоїдна недостатність різного ступеню вираженості нерідко супроводжує анемічні стани (М.Г. Крюкова та співавт., 1999). При гіпо- і гіперфункції щитоподібної залози можуть спостерігатися кількісні зміни в гемограмі (В.І. Дєдов, 1999, Л.М. Астахова, 2001, О.Я. Боярська, 2003). Наявність змін у системі адаптації "гіпоталамус - гіпофіз - щитоподібна залоза - кора наднирників" може супроводжуватися порушеннями в стані гемопоезу (А.Ю. Глузман, 1984, В.І. Дєдов, І.І. Дєдов, 1993, О.О. Яковлев, 2001, О.В. Копилова, 2004). Визначаються деякі особливості перебігу гематологічної патології у дітей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. Спостерігається перерозподіл полідефіцитних та залізодефіцитних анемій, збільшення числа несприятливих варіантів гострих лімфобластних лейкемій у дітей старшого віку. Крім того, після Чорнобильської аварії збільшилась кількість дітей з дегенеративними формами елементів гемопоезу (В.Г. Бебешко, К.М. Бруслова, 2003).

Тому, висвітлення питання функціонального стану щитоподібної залози та кори наднирників у дітей з гематологічною та онкогематологічною патологією, які зазнали впливу комплексу несприятливих факторів аварії, у віддалений період, є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом комплексних наукових програм дослідження стану здоров'я дітей, які проживають на забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях України, що виконувалися у відділенні радіаційної гематології дитячого віку Інституту клінічної радіології (ІКР) ДУ «Науковий центр радіаційної медицини (НЦРМ) АМН України»: тема «Оцінити деякі механізми розвитку, особливості перебігу лейкемій та лімфом і вивчити показники захворюваності та розповсюдженості цих захворювань у дітей та підлітків Житомирської, Київської, Рівненської, Полтавської областей України до та після аварії на ЧАЕС» (номер держ. реєстрації 0196U010101), тема «Вивчити розповсюдженість анемій серед дітей та підлітків Київської області, постраждалих від аварії на ЧАЕС, та визначити роль радіаційних і нерадіаційних факторів навколишнього середовища у їх розвитку» (номер держ. реєстрації 0199U003595), тема «Оцінити структурні особливості колагену кісток у хворих на онкогематологічну патологію, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (номер держ. реєстрації 0100U003382).

Мета дослідження - охарактеризувати функціональний стан щитоподібної залози і наднирників та перебіг гематологічної патології (анемії, лейкемоїдні реакції, лейкемії) у дітей, які зазнали впливу радіаційних та нерадіаційних факторів аварії на Чорнобильській АЕС у віддалений період, на підставі вивчення рівнів тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози і кортизолу в сироватці крові, розрахувати ризики розвитку онкогематологічної патології.

Завдання дослідження:

1. Провести комплексне гематологічне обстеження дітей, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України;

2. Оцінити рівні тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози та кортизолу в сироватці крові залежно від виду анемії, типу лейкемоїдних реакцій, причин їх розвитку, перебігу та доз опромінення дітей;

3. Визначити рівні тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози та кортизолу в сироватці крові у дітей з гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ) в динаміці лейкемічного процесу з урахуванням накопиченої дози внутрішнього опромінення червоного кісткового мозку (ЧКМ) і клітин поверхні кістки (КПК);

4. Оцінити вплив радіаційних та нерадіаційних факторів на розвиток гематологічної патології у дітей, які проживають в Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській областях України;

5. Розробити додаткові критерії для формування груп ризику з онкогематологічної патології у дітей з гематологічними захворюваннями. Розрахувати ризики розвитку онкогематологічної патології.

Об'єкт дослідження - діти з гематологічною та онкогематологічною патологією, які зазнали впливу комплексу несприятливих факторів аварії на Чорнобильській АЕС.

Предметом дослідження є елементи гемопоезу (кров та кістковий мозок) у дітей з гематологічною та онкогематологічною патологією, рівні тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози і кортизолу в сироватці крові.

Методи дослідження. Морфологічні: кількісні показники периферичної крові і кісткового мозку. Біохімічні: сироваткове залізо. Імуноферментні: рівень тиреотропного гормону гіпофізу (TTГ), тироксину (Т4), вільного тироксину (FT4), трийодтироніну (Т3), антитіл до тиреоглобуліну (Ат-Тг), кортизолу, феритину в сироватці крові. Статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що діти з полідефіцитними анеміями (ПДА) та лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу з підвищеним рівнем ТТГ та зниженим рівнем кортизолу в сироватці крові мали родичів з ендокринною патологією, частіше хворіли на гострі респіраторні захворювання, у чверті дітей надалі розвинувся тиреоїдит.

Вперше вивчено рівні тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози та кортизолу в сироватці крові у дітей з гострою лімфобластною лейкемією в динаміці лейкемічного процесу, визначені строки тривалості життя дітей та розраховані ризики розвитку лейкемій.

Встановлено, що діти з підвищеним ініціальним рівнем ТТГ, які захворіли на лейкемію у віці до 5 років, мали родичів, що частіше страждали ендокринними захворюваннями (цукровий діабет, ожиріння), народжувалися з більшою масою тіла (більшою за 4000 г.) та мали гіперплазію лімфоїдної тканини і частіше хворіли на гострі респіраторні захворювання.

Показано, що тривалість життя дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію, має зв'язок з ініціальними рівнями кортизолу. Низькі ініціальні рівні кортизолу в сироватці крові (нижчі за 60 нмоль/л) не супроводжуються проявами кушингоїдних ознак на лікування преднізолоном, та мають коротшу тривалість життя (20,3 + 4,4 міс.).

Визначені більш тривалі строки лікування осіб із залізодефіцитними анеміями (ЗДА), які проживають у регіонах з підвищеним вмістом цинку та міді в ґрунті. Не встановлено зв'язку між дозами опромінення дітей з анеміями, лейкемоїдними реакціями, лейкеміями та рівнями досліджуваних гормонів, забрудненням повітря та ґрунту солями важких металів (кадмій, свинець, цинк, мідь). Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано необхідність дослідження тиреотропного гормону гіпофізу та кортизолу в сироватці крові у дітей з полідефіцитними анеміями та лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання (5-6 разів на рік), родичі яких мають ендокринну патологію. Показано, що в І гострому періоді ГЛЛ доцільно визначати ініціальні рівні кортизолу в сироватці крові, враховувати обґрунтовані три типи реакцій на введення преднізолону/дексазону (за проявами кушингоїдних ознак), для корекції лікування хворих з індивідуальним визначенням доз кортикостероїдних препаратів.

Тривалість життя дітей, хворих на гостру лімфобластну лейкемію, має зв'язок з ініціальними рівнями кортизолу. Розроблено додаткові критерії формування груп ризику з онкогематологічної патології у дітей з ПДА, лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу: рівні ТТГ (вищі за 5,12 МОД/л), кортизолу (нижчі за 60 нмоль/л) в сироватці крові, часті респіраторні захворювання з лімфаденопатіями, підвищена маса тіла при народженні, ендокринні захворювання у родичів.

Результати дисертаційної роботи відображені в методичних рекомендаціях “Критерiї встановлення гематологiчних та ендокринологiчних захворювань при диспансеризації дитячого населення, постраждалого внаслiдок Чорнобильської аварiї” (1998) та інформаційному листі “Прогностичне значення ініціального рівня кортизолу у дітей з лейкеміями” (1999), які впроваджені в практику гематологічних відділень України.

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано у відділенні радіаційної гематології дитячого віку ІКР ДУ «НЦРМ АМН України», завідувач відділення д. м. н. К.М. Бруслова. Автором відібрані і проаналізовані джерела літератури по темі дослідження та обґрунтована його актуальність. Сформульовано мету та завдання роботи, обґрунтовані методи дослідження, сформовано групи дітей для подальшого обстеження. Дисертантом самостійно проведене клінічне обстеження хворих з анеміями, лейкемоїдними реакціями, лейкеміями, зібрано матеріал для досліджень, враховано строки лікування. Оцінено результати дослідження рівнів ТТГ, гормонів щитоподібної залози, кортизолу в сироватці крові. Проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, сформульовано висновки. Імунофенотипове дослідження проводилося на базі відділу клінічної імунології ІКР ДУ «НЦРМ АМН України» (керівник - д. м. н., проф. Д.А. Базика). Автором проводився збір даних радіаційного анамнезу для розрахунку накопичених доз внутрішнього опромінення червоного кісткового мозку та клітин поверхні кістки у дітей з ГЛЛ за участю співробітників лабораторії дозиметрії внутрішнього опромінення Інституту радіаційної гігієни та епідеміології ДУ «НЦРМ АМН України» к. м. н. С.Ю. Нечаєва, к. б. н. Н.Ф. Рубель).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були подані на розгляд і обговорені на конференції молодих вчених і фахівців, присвяченій 10-річчю гематологічного відділення ІКР НЦРМ АМН України «Сучасні проблеми радіаційної медицини» (Київ, 1997), науково-практичній конференції «Наука. Чорнобиль-96» (Київ, 1997), ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю дитячої клінічної лікарні №38 «Медико-биологическая и экстремальна педиатрия» (Москва, 2000), IV з'їзді гематологів і трансфузіологів України (Київ, 2001), VI з'їзді ендокринологів України (Київ, 2001), науково-практичній конференції НЦРМ АМН України «Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання» (Київ, 2007).

Публікації.

Результати дослідження опубліковані в 17 роботах (6 статей у наукових журналах, 2 статті у збірниках наукових праць, 7 публікацій у збірниках матеріалів конференцій, методичні рекомендації, інформаційний лист).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу "Матеріали і методи дослідження", трьох розділів власних досліджень, розділу "Аналіз і узагальнення отриманих результатів", висновків, практичних рекомендацій. Загальний обсяг дисертації становить 164 сторінки. Робота ілюстрована 78 таблицями, 6 рисунками, список літератури налічує 275 джерел (138 вітчизняних і 135 закордонних авторів).

2. ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі щодо характеру функціонального стану щитоподібної залози і наднирників, перебігу гематологічної патології (анемії, лейкемоїдні реакції, лейкемії) у дітей, які зазнали впливу радіаційних та нерадіаційних факторів аварії на Чорнобильській АЕС у віддалений період, на підставі вивчення рівнів тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози і кортизолу в сироватці крові та розраховано ризики розвитку онкогематологічної патології.

У 14,3% дітей, причетних до Чорнобильської аварії, зі сприятливим перебігом гематологічної патології (ПДА, лейкемоїдні реакції) реєструвалося достовірне підвищення рівнів ТТГ в сироватці крові порівняно з дітьми без відхилень в системі гемопоезу (0,7%). Частіше цей показник виявлявся у дітей, хворих на ГЛЛ (20,3%). У частини дітей (21,2%) з ГЛЛ в стадії розгорнутих клінічних проявів ініціальні рівні сироваткового кортизолу були знижені і перебіг захворювання у них був більш важким. У дітей з ПДА та лейкемоїдними реакціями низькі показники кортизолу визначалися в значно меншому відсотку випадків порівняно з контролем (3,3%). У чверті дітей з ПДА та лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу при підвищених рівнях ТТГ (вище за 5,12 МОД/л) та знижених рівнях кортизолу (нижче за 60 нмоль/л) в сироватці крові розвились тиреоїдити аутоімунного генезу в динаміці спостереження (3-6 місяців) та виявлено прямий кореляційний з'вязок між рівнем Ат-Тг та числом лімфоцитів крові у дітей з лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу (Ro Spearm. = +0,32). Визначені терміни лікування дітей з гематологічною патологією. Показано, що вони не залежали від забрудненням ґрунтів Cs, дозами накопичення та рівнями гормонів в сироватці крові (T3, T4, FT4, ТТГ, ТСГ, кортизол) і становили при ЗДА - 26,4 + 1,2 дня, ПДА - 44,9 + 1,03 дня, лейкемоїдних реакціях лімфоцитарного типу -80,3, +4,0 дня. У дітей із ЗДА, що проживають в Макарівському, Іванківському і Бородянському районах Київської області, з високою концентрацією в ґрунті і повітрі міді та цинку, лікування було більш тривалим порівняно з пацієнтами із Вишгородського району, де вміст цих елементів не перевищував ГДК (30,0 + 1,0 дня проти 22,3 + 1,0 дня відповідно). Встановлено більш коротку тривалість життя дітей з ГЛЛ при підвищених рівнях ТТГ та знижених рівнях кортизолу в сироватці крові порівняно з пацієнтами, у яких рівні цих гормонів були нормативними (21,0 + 1,2 міс. і 20,3 + 4,4 міс. проти 60,2 + 8,5 міс. і 46,9 + 9,9 міс. відповідно). У дітей зі зниженими ініціальними рівнями кортизолу в сироватці крові не розвивається кушингоїдна реакція на лікування преднізолоном, що необхідно враховувати при розрахунку дози та строків лікування кортикостероїдними препаратами. Накопичені дози внутрішнього опромінення червоного кісткового мозку та клітин поверхні кістки у дітей з ГЛЛ становили, в середньому, 5,37 м. куб. в і 5,58 м. куб. в відповідно, що не впливало на тривалість життя хворих і перебіг цього захворювання. Показано, що діти з підвищеним ініціальним рівнем ТТГ, які захворіли на лейкемію у віці до 5 років, мали родичів, що частіше страждали ендокринними захворюваннями (цукровий діабет, ожиріння), народжувалися з більшою масою тіла (більшою за 4000 г.), частіше хворіли на гострі респіраторні захворювання та мали гіперплазію лімфоїдної тканини. З метою формування груп ризику з онкогематологічної патології серед дітей, які зазнали впливу радіаційних та нерадіаційних факторів аварії на Чорнобильській АЕС, в комплексне обстеження запропоновані додаткові критерії: рівні ТТГ, кортизолу в сироватці крові, часті респіраторні захворювання з лімфаденопатіями, підвищена маса тіла при народженні, ендокринні захворювання у родичів (за шкалою рангів). Розраховані відносні ризики розвитку ГЛЛ. Частота розвитку ГЛЛ підвищується у дітей зі зниженим рівнем кортизолу (1,09, 0,97 = 1,23).

У всіх дітей з ГЛЛ зі зниженим рівнем кортизолу в сироватці крові були несприятливі за перебігом та відповіддю на лікування варіанти лейкемії. Ці діти відносились до високої групи ризику, мали підвищену масу тіла при народженні, частіше хворіли на гострі респіраторні захворювання, у них спостерігалася гіперплазія лімфоїдної тканини. Згідно отриманим даним показано, що у дітей з ГЛЛ знижений рівень кортизолу в сироватці крові зустрічається в 5,4 раза частіше, ніж у дітей із ПДА, що може свідчити про можливий вплив ендокринної системи на стан гемопоезу та схильність до розвитку лейкемій. За даними В.М. Дільман, 1983, особи з порушеннями в ендокринному статусі частіше хворіють різними захворюваннями, в тому разі і онкологічними. Головним чином механізм адаптації організму до різноманітних шкідливих факторів реалізується за рахунок змін в гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковій системі.

Тому, нами були розраховані відносні ризики розвитку ГЛЛ. Розрахунок відносних ризиків показав, що частота розвитку ГЛЛ підвищується у дітей зі зниженим рівнем кортизолу (1,09, 0,97 = 1,23).

На підставі комплексного аналізу отриманих даних ми визначили додаткові критерії щодо формування груп ризику з онкогематологічної патології. Нами запропоновано при комплексному обстеженні дітей з гематологічною патологією (анемії, лейкемоїдні реакції) визначати рівні ТТГ, гормонів щитоподібної залози і кортизолу в сироватці крові в динаміці спостереження. Це дасть змогу залучати дітей з нормативним або підвищеним рівнем заліза та феритину в сироватці крові, із ПДА і лімфоцитозами до групи ризику для своєчасної діагностики мієлодиспластичного синдрому (МДС) та лейкемій (СХЕМА).

Таким чином, діти із ПДА, лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу при наявності підвищеної маси тіла при народженні, частих респіраторних захворювань, гіперплазії лімфоїдної тканини, змінених рівнів гормонів (ТТГ, кортизол) в сироватці крові, формують групу ризику з розвитку онкогематологічної патології. Визначення рівнів цих гормонів в сироватці крові у дітей з ГЛЛ дає можливість прогнозувати перебіг лейкемічного процесу і тривалість життя хворих.

ВИСНОВКИ

1) В дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі щодо характеру функціонального стану щитоподібної залози і наднирників, перебігу гематологічної патології (анемії, лейкемоїдні реакції, лейкемії) у дітей, які зазнали впливу радіаційних та нерадіаційних факторів аварії на Чорнобильській АЕС у віддалений період, на підставі вивчення рівнів тиреотропного гормону гіпофізу, гормонів щитоподібної залози і кортизолу в сироватці крові та розраховано ризики розвитку онкогематологічної патології;

2) У 14,3% дітей, причетних до Чорнобильської аварії, зі сприятливим перебігом гематологічної патології (ПДА, лейкемоїдні реакції) реєструвалося достовірне підвищення рівнів ТТГ в сироватці крові порівняно з дітьми без відхилень в системі гемопоезу (0,7%). Частіше цей показник виявлявся у дітей, хворих на ГЛЛ (20,3%). У 21,2% дітей з ГЛЛ в стадії розгорнутих клінічних проявів ініціальні рівні сироваткового кортизолу були знижені і перебіг захворювання у них був більш важким. У дітей з ПДА та лейкемоїдними реакціями низькі показники кортизолу визначалися в значно меншому відсотку випадків порівняно з контролем (3,3%);

3) У чверті дітей з ПДА та лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу при підвищених рівнях ТТГ (вище за 5,12 МОД/л) та знижених рівнях кортизолу (нижче за 60 нмоль/л) в сироватці крові розвились тиреоїдити аутоімунного генезу в динаміці спостереження (3-6 місяців) та виявлено прямий кореляційний з'вязок між рівнем Ат-Тг та числом лімфоцитів крові у дітей з лейкемоїдними реакціями лімфоцитарного типу (Ro Spearm. = +0,32);

4) Терміни лікування дітей з гематологічною патологією не залежали від забруднення ґрунтів Cs, дозами накопичення та рівнями гормонів в сироватці крові (T3, T4, FT4, ТТГ, ТСГ, кортизол) і становили при 26,4 + 1,2 дня, 44,9 + 1,03 дня, лейкемоїдних реакціях лімфоцитарного типу -80,3, +4,0 дня. У дітей із ЗДА, які мешкають в Макарівському, Іванківському і Бородянському районах Київської області, з високою концентрацією в ґрунті і повітрі міді та цинку, лікування було більш тривалим порівняно з пацієнтами із Вишгородського району, де вміст цих елементів не перевищував ГДК (30,0 + 1,0 дня проти 22,3 + 1,0 дня відповідно);

5. У дітей з ГЛЛ при підвищених рівнях ТТГ та знижених рівнях кортизолу в сироватці крові спостерігалася більш коротка тривалість життя порівняно з пацієнтами, у яких рівні цих гормонів були нормативними (21,0 + 1,2 міс. і 20,3 + 4,4 міс. проти 60,2 + 8,5 міс. і 46,9 + 9,9 міс. відповідно). У дітей зі зниженими ініціальними рівнями кортизолу в сироватці крові не розвивається кушингоїдна реакція на лікування преднізолоном, що необхідно враховувати при розрахунку дози та строків лікування кортикостероїдними препаратами. Накопичені дози внутрішнього опромінення червоного кісткового мозку та клітин поверхні кістки у дітей з ГЛЛ становили, в середньому, 5,37 м. куб. в і 5,58 м. куб. в відповідно, що не впливало на тривалість життя хворих і перебіг цього захворювання;

6. Діти з підвищеним ініціальним рівнем ТТГ, які захворіли на лейкемію у віці до 5 років, мали родичів, що частіше страждали ендокринними захворюваннями (цукровий діабет, ожиріння), народжувалися з більшою масою тіла (більшою за 4000 г.), частіше хворіли на гострі респіраторні захворювання та мали гіперплазію лімфоїдної тканини;

7. Для своєчасного формування груп ризику з онкогематологічної патології серед дітей, які зазнали впливу радіаційних та нерадіаційних факторів аварії на Чорнобильській АЕС, в комплексне обстеження запропоновані додаткові критерії: рівні ТТГ, кортизолу в сироватці крові, часті респіраторні захворювання з лімфаденопатіями, підвищена маса тіла при народженні, ендокринні захворювання у родичів (за шкалою рангів). Розраховані відносні ризики розвитку ГЛЛ. Частота розвитку ГЛЛ підвищується у дітей зі зниженим рівнем кортизолу (RR 1,09 Di 0,97 = 1,23).

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Влияние малых доз ионизирующего излучения на систему кроветворения у детей в результате аварии на ЧАЭС / Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Цветкова Н.М., Джуринская Е.Н., Евко О.И., Мочанова Н.Ю., Кузнецова Е.Е. // Третий съезд по радиационным исследованиям: Тез. докл. Москва, 14-17 окт. 1996. - Пущино, 1997. - Т. 1. - С. 199-200.

2. Евко О.И. Уровни тиреотропного гормона гипофиза и тиреоидных гормонов щитовидной железы у детей с лейкемиями // Сборник НЦРМ к 10-летию гематологического отделения Института клинической радиологии НЦРМ Украины “Современные проблемы радиационной медицины". - К., 1997. - С. 41-42 (внесок здобувача: участь у клініко-лабораторному обстеженні дітей, підготовка та статистична обробка результатів).

3. Состояние кроветворения у детей, получивших различные дозы облучения от внешнего источника цезия-137 / Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Чумак А.А., Базыка Д.А., Билько Н.М., Евко О.И., Джуринская Е.Н. // Материалы Второй международной конференции ”Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы”. - Киев, 1998. - С. 182-183.

4. Стан ендокринної системи та органів кровотворення у дітей Рівненської області, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи / Боярська О.Я., Копилова О.В., Бруслова К.М., Афанасьєв Д.Є., Євко О.І., Самсонович А.В. // Тез. докл. научн. практ. конф. "Наука. Чорнобиль-96". - С. 163-164.

5. Состояние эритроцитарного звена кроветворения у детей, проживающих на территориях, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС / Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Цветкова Н.М., Джуринская Е.Н., Евко О.И., Мочанова Н.Ю., Кузнецова Е.Е. // Вторая Межд. конф. „Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы”: Тез. докл. - К., 1998. - С. 180.

6. Критерiї встановлення гематологiчних та ендокрiнологiчних захворювань при диспансерiзацiї дитячого населення, постраждалого внаслiдок Чорнобильської аварії / Боярська О.Я., Бруслова К.М., Копилова О.В., Афанасьєв Д.Є., Цвєткова Н.М., Євко О.І., Мочанова Н.Ю. // Методичні рекомендації. - К., 1998. - 26 с.

7. Прогностичне значення ініціального рівня кортизолу у дітей з лейкеміями: Інформаційний лист / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Боярська О.Я., Цвєткова Н.М., Євко О.І., Яцемирський С.М. - К., 1999. - 2 с.

8. Залежність тривалості життя дітей, хворих на лімфобластну лейкемію, від вмісту сироваткового феритину, генетичних та інших факторів / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Цвєткова Н.М., Базика Д.А., Кузнєцова О.Є., Яцемирський С.М., Євко О.І., Джуринська О.М., Мочанова Н.Ю. // Збірник наук. праць НЦРМ АМНУ. - К., 2000. - С. 49-56.

9. Оцінка впливу негативних факторів навколишнього середовища на розвиток лейкемій і лімфом у дітей Київської області до і після аварії на ЧАЕС / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Глузман Д.Ф., Авраменко І.В., Базика Д.А., Джуринська О.М., Цвєткова Н.М., Байда Л.К., Кучер О.В., Кузнєцова О.Є., Мочанова Н.Ю., Євко О.І., Єлагін В.В., Галкіна С.Г., Донська С.Б. // Гематологія і трансфузіологія. - №1. - 2000. - С. 22-28.

10. Ассоциативная связь сывороточного ферритина и других факторов с продолжительностью жизни детей с лимфобластной лейкемией / Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Цветкова Н.М., Базыка Д.А., Кузнецова Е.Е., Яцемирский С.М., Евко О.И., Джуринская Е.Н. // Материалы юбилейной научно-практической конференции, посвященной 10-летию детской клинической больницы №38 «Медико-биологическая и экстремальная педиатрия». - Москва, 25-27 октября 2000. - С. 64-67.

11. Состояние гемопоэза у детей, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС / Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Джуринская Е.Н., Цветкова Н.М., Мочанова Н.Ю, Евко О.И, Трихлеб И.В., Устюгов А.И. // Материалы юбилейной научно-практической конференции, посвященной 10-летию детской клинической больницы №38 «Медико-биологическая и экстремальная педиатрия». - Москва, 25-27 октября 2000. - С. 69-74.

12. Особливості перебігу анемій у дітей, які зазнають впливу комплексу несприятливих чинників аварії на ЧАЕС / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Цвіткова Н.М., Джуринська О.М., Євко О.І., Яцемирський С.М., Ватиль І.В. // Часопис. - №2 (16). - 2000. - С. 101-104.

13. Вплив негативних факторів навколишнього середовища на розвиток лейкемій і лімфом у дітей Київської області до та після аварії на ЧАЕС. / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Глузман Д.Ф., Авраменко І.В., Базика Д.А., Джуринська О.М., Цвєткова Н.М., Костенко А.І., Кучер О.В., Кузнєцова О.Є., Мочанова Н.Ю., Євко О.І., Трихліб І.В., Донська С.Б. // Український журнал гематології та трансфузіології. - №2. - 2001. - С. 17-25.

14. Механізми розвитку анемій у дітей з лейкеміями, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях / Бебешко В.Г., Бруслова К.М., Базика Д.А., Білько Н.М., Цвєткова Н.М., Талько В.В., Євко О.І., Кучер О.В., Кузнєцова О.Є., Пушкарьова Т.І., Ляшенко Л.О., Чмут Л.О. // Український журнал гематології та трансфузіології. - №1. - 2001. - С. 6-9.

15. Уровни гормонов щитовидной железы у детей с лейкемиями, пострадавшими в результате аварии на ЧАЭС / Бебешко В.Г., Боярская О.Я., Евко О.И., Бруслова Е.М. // Съезд эндокринологов. - Киев, 2001. - С. 14.

16. Клініко-лабораторні та імунофенотипові особливості гострих лімфобластних лейкемій у дітей, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях / Бебешко В.Г., Базика Д.А., Бруслова К.М., Біляєва Н.В., Кучер О.В., Цвєткова Н.М., Кузнєцова О.Є., Яцемирський С.М., Євко О.І., Янкова Л.Я., Плотнікова Т.Ю., Гончар Л.О., Пушкарьова Т.І., Іллєнко І.М. // Український журнал гематології та трансфузіології. - №5 (3). - 2003. - С. 20-24. щитоподібний анемія ендокринний

17. Євко О.І. Прогноз тривалості життя хворих на гостру лімфобластну лейкемію за станом щитоподібної залози та глюкокортикоїдної функції наднирників // Український журнал гематології та трансфузіології. - №2 (6). - 2006. - С. 37-38.

Размещено на Allbest.ru