Розвиток і становлення топографії бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ ШЛУНОЧКІВ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

ПАВЛЮК ОКСАНА ВІТАЛІЇВНА

14.03.01 - нормальна анатомія

Київ - 2003

Анотація

Павлюк О.В. Розвиток і становлення топографії бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація містить дані про комплексне дослідження закладки, становлення та формування бічних шлуночків головного мозку у пренатальному періоді онтогенезу людини з використанням методів мікроскопії серій послідовних гістологічних, топографо-анатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, графічного і пластичного реконструювання, макроскопії, морфометрії, статистичної обробки цифрових даних.

Встановлено, що ріст, становлення та формування бічних шлуночків головного мозку знаходиться у морфофункціональній єдності з поступовим розвитком структур головного мозку. Показано, що у становленні форми бічних шлуночків чітко простежується корелятивна залежність з двома процесами: розвитком самих півкуль та диференціюванням їх внутрішніх структур.

Ключові слова: бічні шлуночки, головний мозок, ембріогенез, людина.

Аннотация

Павлюк О.В. Развитие и становление топографии боковых желудочков головного мозга в пренатальном периоде онтогенеза человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2003.

Исследование проведено на 130 препаратах зародышей, предплодов, плодов и новорожденных человека. Комплексно изучены закладка, развитие, формирование и становление топографии боковых желудочков головного мозга.

Исследования проведены с помощью комплекса современных морфологических методов: микроскопии серий последовательных гистологических срезов, изготовления топографо-анатомических срезов, обыкновенного и тонкого препарирования, графического и пластического реконструирования, макроскопии, морфометрии, статистической обработки цифровых данных.

Установлено, что боковые желудочки появляются у зародышей на 5-й неделе развития как боковые выпячивания переднего мозгового пузыря в виде телэнцефалических пузырьков.

В становлении формы боковых жулудочков наблюдается коррелятивная зависимость с двумя процессами: развитием самих полушарий и дифференцировкой их внутренних структур. Увеличение пузырьков в краниодорсальном направлении, а начиная с 10-й недели - и в задне-нижнем направлении ведет к тому, что боковые желудочки приобретают сначала вытянутую форму, а затем форму дуги.

Развитие структур, ограничивающих полости боковых желудочков, являются вторым компонентом, влияющим на формообразование последних.

У зародышей 6-й недели развития на вентральной стенке появляется зачаток полосатого тела, который изменяет форму полости. Нижнемедиально от него развивается другой зачаток - зрительный бугор.

Сосудистое сплетение, как составная часть боковых желудочков, появляется в виде инвагинации медиальной стенки желудочка в конце зародышевого периода.

В конце предплодового периода формирование структур головного мозга проходит более интенсивно, вследствие чего боковые желудочки приобретают сложную конфигурацию.

В начале плодного периода четко определяются все части боковых желудочков.

Передние рога направлены вперед, латерально и несколько книзу. Заднюю часть верхней стенки образует мозолистое тело. Передняя часть верхней стенки образована мозговым веществом лобной доли.

Заднюю часть медиальной стенки формирует прозрачная перегородка, переднюю часть - мозговое вещество лобной доли. Латеральная стенка переднего рога в задней части представлена головкой хвостатого ядра, а в передней - мозговым веществом лобной доли.

Нижняя стенка центральной части образована верхней поверхностью зрительного бугра и телом хвостатого ядра, между которыми находится нежное сосудистое сплетение.

Верхняя, латеральная и нижняя стенки нижнего рога образованы мозговым веществом височной доли. На медиальной стенке находится выступ, обусловленный появлением гиппокампа. На нижней стенке определяется небольшое возвышение - начало формирования коллатерального треугольника.

Стенки заднего рога образованы мозговым веществом затылочной и теменной долей.

У плодов 260,0-280,0 мм ТКД полости боковых желудочков уменьшаются на уровне всех частей.

Вследствие дальнейшего развития структур головного мозга изменяется строение стенок боковых желудочков головного мозга. Так, медиальная стенка переднего рога почти на всем протяжении представлена прозрачной перегородкой. Интенсивный рост мозолистого тела определяет строение верхней стенки центральной части.

На данной стадии задние рога представлены волокнами покрова мозолистого тела.

На медиальной стенке заднего рога появляются два выступа, обусловленные вхождением коры в теменно-затылочную и шпорную борозды.

Исследование топографо-анатомических особенностей боковых желудочков головного мозга свидетельствуют о том, что на момент рождения ребенка определяются все части боковых желудочков, стенки которых представлены структурами головного мозга.

В связи с тем, что развитие структур головного мозга продолжается и после рождения, форма и размеры боковых желудочков также продолжают изменяться.

Ключевые слова: боковые желудочки, головной мозг, эмбриогенез, человек.

The summary

Pavliuk O.V. The development and formation of the topography of the lateral ventricles of the brain during the prenatal period of human ontogenesis. - Manuscript.

Thesis for obtaining the academic degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality - General Anatomi. O.O.Bohomolets National Medical University, Kyiv, 2003.

The dissertation contains findings dealing with a complex investigation of the anlage, development and forming of the lateral ventricles of the brain during the prenatal period of human ontogenesis by means of using the methods of microscopy of sequential, histologic, topographo-anatomical sections series, ordinary and thin preparation, graphic and plastic reconstruction, macroscopy, morphometry, statistical processing of numerical data.

It has been established that the growth, development and forming of the lateral ventricles of the brain are in morphofunctional unity with the gradual development of the brain structures. It has been demonstrated that a correlative dependence has been clearly traced between two processes in the development of the form of the lateral ventricles: the development of the hemispheres themselves and differentiation of their inner structures.

Key words: lateral ventricles of the brain, embryogenesis.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вивчення закладки та формування ЦНС, яка регулює розвиток організму людини, є особливо цінним і необхідним для розуміння всіх складних фізіологічних процесів в організмі.

Вагоме значення мають дані про розвиток судинного сплетення шлуночків головного мозку, тому що в ранньому ембріональному періоді виробляються особливі білкові речовини, які потрапляють у ліквор і використовуються як пластичний матеріал клітинами мозку, що розвивається.

Необхідність ембріологічних досліджень для правильного розуміння та з`ясування причин і часу можливого виникнення уроджених вад і варіантів будови органів та структур організму є загальновизнаною і сприяє визначенню напрямку процесів органогенезу (К.И. Кульчицкий, 1992; Е.Ф. Афоніна, 1994).

З накопиченням даних про патогенез та етіологію захворювань у постнатальному періоді все чіткішою стає вагомість знань закономірностей внутрішньоутробного періоду розвитку, про що йшлося на ІІІ Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Київ, 2002).

За даними ВООЗ (Женева, 1997), із 140 млн. щорічно народжених немовлят біля 3-4 млн. мають серйозні аномалії, значна частка з яких належить центральній нервовій системі (Л.О. Бадалян, 1998).

Уроджені вади в дітей в Україні, за даними державної звітності, посідають друге місце серед причин смертності новонароджених.

Запровадження в лабораторіях світу штучного запліднення і пересадки ембріонів (А.И. Брусиловский, 1991; Б.В. Троценко, Л.С. Георгиевская, 1996), скринінгу ембріонального матеріалу (Л.Б. Маркін, С.В. Бех, 1997; Papp Zoltan, 1997), ультразвукового дослідження розвитку плода (А.К.Косоуров, 1991; С.В. Гореликова, 1997; J.M. Braithwaite et al., 1996), пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку (А.В. Самохвалова та ін., 1999; Я.Н. Сопко, 1999; M. Garsia-Fantini et al., 1997; F. Hirahara et al., 1997; M.O. Toms, В. Thrilaganathanon, 1998) дають змогу проводити антенатальну профілактику порушень нормального розвитку (В.Н. Демидов, 1997 и др.) і хірургічну корекцію деяких дефектів плода людини внутрішньоутробно (В.И. Кулаков и др., 1996; C.А.B. Montenegro et al.,1995; J.A. Deprest et al., 1997).

У літературі висвітлені джерела і час формування бічних шлуночків та їх судинних сплетень. Проте неповно розкрито їх морфогенез протягом всього пренатального періоду онтогенезу людини.

Актуальність даної дисертаційної роботи пояснюється необхідністю комплексного дослідження морфологічних закономірностей пренатального періоду онтогенезу людини, необхідного для правильного розуміння суті процесів, що відбуваються в період внутрішньоутробного життя. Вивчення особливостей різних періодів розвитку плода можуть бути використані для з'ясування етіології, патогенезу, проведення антенатальної профілактики та обґрунтування радикальних методів лікування багатьох захворювань після народження дитини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії “Розвиток і становлення топографії стінок тулуба в пренатальному періоді онтогенезу людини” (№ держреєстрації 01.00U005003). Дисертант вивчав розвиток, становлення, формування бічних шлуночків головного мозку, їх взаємовідношення із суміжними структурами головного мозку.

Мета дослідження. Встановити особливості послідовного розвитку та становлення топографії бічних шлуночків головного мозку людини в пренатальному періоді онтогенезу та в новонароджених для з'ясування критичних періодів і часу можливого виникнення їх уроджених вад.

Задачі дослідження.

1. Уточнити термін закладки бічних шлуночків головного мозку.

2. Вивчити особливості формоутворення бічних шлуночків головного мозку впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку та в новонароджених.

3. Дослідити динаміку топографо-анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків головного мозку із суміжними утвореннями в пренатальному періоді онтогенезу.

4. Визначити морфологічні передумови та час можливого виникнення уроджених вад бічних шлуночків головного мозку.

Об'єкт дослідження: Розвиток та ембріотопографія центральної нервової системи в ранньому періоді онтогенезу людини.

Предмет дослідження: Особливості розвитку бічних шлуночків головного мозку людини в пренатальному періоді та в новонароджених.

Методи дослідження: Мікроскопія серій гістологічних зрізів і виготовлення на їх основі графічних та пластичних реконструкційних моделей - для визначення форми, положення та анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків у зародків та передплодів; мікромакропрепарування, макроскопія, виготовлення топографо-анатомічних зрізів головного мозку - для визначення форми, положення та анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків у плодів та новонароджених; морфометрія - для визначення динаміки розмірів бічних шлуночків. Цифрові дані оброблялися статистичним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою адекватних морфологічних методів вперше досліджено морфогенез і динаміку топографо-анатомічних взаємовідношень бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу та в новонароджених. Уточнено термін закладки і з'ясовано особливості формування бічних шлуночків головного мозку з урахуванням морфогенезу прилеглих структур. Простежена динаміка зміни їх форми, визначені періоди можливого виникнення уроджених вад. Пріоритет даної роботи полягає в новому підході до проблем ембріонального розвитку головного мозку.

Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження доповнює існуючі відомості про ембріогенез і становлення топографії бічних шлуночків, повніше висвітлює їх структурну організацію в період внутрішньоутробного розвитку, що важливо для з'ясування морфологічних передумов виникнення деяких уроджених вад. Одержані результати можуть використовуватися в перинатології як критерії норми, можуть стати підґрунтям для подальшого вивчення лікворної системи в ембріогенезі. Відомості про особливості формоутворення бічних шлуночків головного мозку є морфологічною основою для покращання існуючих та розробки нових способів хірургічної корекції уроджених вад. Одержані дані можуть бути використані в лабораторіях скринінгу ембріологічного матеріалу, для оцінки ступеня дозрівання плода, а також пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку. Результати дослідження можуть бути враховані при написанні посібників, монографій, атласів і підручників з ембріології, нормальної та клінічної анатомії нервової системи.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто виконала інформаційний пошук, здійснила розробку теоретичних і практичних положень роботи, провела аналіз наукових джерел літератури, самостійно оволоділа методами морфологічних досліджень, провела набір і обробку фактичного матеріалу, написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 80-й (Чернівці, 1999); 81-й (Чернівці, 2000); 83-й (Чернівці, 2002); 84-й (Чернівці, 2003); підсумкових наукових конференціях співробітників Буковинської державної медичної академії; ІІІ Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених (Донецьк, 2002).

2. Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведено на 130 препаратах зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини. Матеріал для дослідження одержували з акушерсько-гінекологічних закладів міста Чернівці. Крім цього, для проведення дослідження були використані окремі серії послідовних гістологічних зрізів із музею кафедри анатомії людини Буковинської державної медичної академії. Препарати плодів вагою 500,0 г і більше, а також трупи новонароджених вивчали безпосередньо в обласному патолого-анатомічному відділенні.

Вік об'єктів дослідження визначали за таблицями А.А. Заварзина (1939), Б.М. Пэттена (1959), А.Г. Кнорре (1967), а також за рекомендаціями Б.П. Хватова і Ю.Н. Шаповалова (1969), А.І. Брусиловського і Л.С. Георгиевской (1985), Г.Г. Автандиловой (1990) на підставі вимірювання тім'яно-куприкової довжини (ТКД).

За пропозицією Б. Ромейса вимірювання зародків та передплодів перших 2 місяців внутрішньоутробного розвитку виконували після одноденного фіксування в 5-6%-ному розчині нейтрального формальдегіду. Це дозволило фіксувати їх форму, яка є нестабільною внаслідок драглистої консистенції тіла, та уникнути небажаних похибок при визначенні віку досліджуваного об'єкта.

Препарати плодів та новонароджених спочатку фіксували у 10-12%-ному розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнив, потім їх вимірювали, після чого зберігали у 3-5%-ному розчині формальдегіду.

Для виконання визначених завдань застосовано комплекс сучасних морфологічних методів дослідження, серед яких виготовлення і мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, макроскопія, звичайне та тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, виготовлення графічних та пластичних реконструкційних моделей.

Виготовлення серійних гістологічних зрізів із парафінових блоків товщиною 15 мкм проводили в одній із трьох взаємо перпендикулярних площин - сагітальній, фронтальній і горизонтальній. Серійні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином та занурювали у канадський бальзам. Морфометрічні дослідження проводили за допомогою окуляр-мікрометра і морфометричної лінійки.

З метою вивчення форми, топографії та взаємовідношення бічних шлуночків із суміжними структурами на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку були виготовлені графічні та пластичні реконструкції за методом С.И. Лебедкина (1914) у модифікації М.Г. Туркевича (1967).

Всі цифрові дані оброблені варіаційно-статистичним методом дослідження.

Результати досліджень. Встановлено, що на четвертому тижні розвитку, в зародків 5,0 мм ТКД головний мозок поділяється на три мозкові міхури. Тобто, у цей період утворюється шлуночкова система у вигляді порожнин цих мозкових міхурів. Їх стінки складаються з двох шарів: внутрішнього - епендимного та зовнішнього - ядерного.

Бічні шлуночки, як порожнини кінцевого мозку, з'являються на початку 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку (зародки 6,0 - 8,0 мм ТКД) з початком утворення бічних випинів переднього мозкового міхура - теленцефалічних міхурців, з яких у подальшому розвиваються півкулі кінцевого мозку. На цьому початковому етапі порожнини теленцефалічних міхурців мають півкулясту форму. У серединних відділах вони широко сполучаються як між собою, так і з дорсальною частиною порожнини переднього мозкового міхура, яка в подальшому стає ІІІ шлуночком, тобто порожниною проміжного мозку. З цього моменту починається поступове перетворення цієї надзвичайно простої структури в складну систему, що являє собою дефінітивний бічний шлуночок. Розвиток порожнини головного мозку і зокрема бічних шлуночків тісно пов'язаний з розвитком відповідних частин мозку. Так, прискорений розвиток кінцевого та заднього мозку обумовлює швидке диференціювання частин головного мозку (утворюється 5 мозкових міхурів) та їх порожнин, а уповільнений ріст ділянки середнього мозку веде до зберігання первинного трубчастого стану.

У становленні форми бічних шлуночків чітко простежується залежність від двох процесів: розвитку самих півкуль та диференціюванням їх внутрішніх структур. Так, збільшення міхурів у краніо-дорсальному напрямку, яке спостерігається наприкінці зародкового періоду і початку передплодового періоду розвитку (6 - 7-й тижні), а починаючи з 10-го тижня ще і в задньо-нижньому напрямку, призводить до утворення порожнинин бічного шлуночка спочатку витягнутої форми, а згодом - форми дуги. Середня ділянка порожнини стає центральною частиною, а передній та задній кінці - відповідно переднім та нижнім рогами, які розташовуються в лобовій та скроневій частках, та починають формуватися на початку 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку (9 - 10-й тижні). Поява та збільшення потиличних часток наприкінці передплодового періоду (передплоди 61,0 - 80,0 мм ТКД) дає поштовх до появи задніх рогів - відгалуження ділянки бічного шлуночка, розташованої в місці переходу центральної частини в нижній ріг. Отже, наприкінці передплодового періоду загальна конфігурація шлуночка досягає дефінітивної форми. Структура стінок, які обмежують порожнину бічних шлуночків, є другим компонентом, що впливає на їх формоутворення.

Початкова півкуляста форма шлуночків обмежена трьома стінками - верхньою, бічною та нижньою, які утворені структурами переднього мозкового міхура; стінки плавно переходять одна в одну. Медіально порожнини шлуночків сполучаються між собою. Але вже у зародків 9,0 - 13,5 мм на нижній (вентральній) стінці з'являється випин зачатка смугастого тіла, який деформує кулясту форму порожнини, дещо звужуючи її.

На початку передплодового періоду вказане потовщення вентральної стінки стає більш оформленим і визначається у вигляді випину не тільки вентральної, але й частково бічної стінки. Зачаток смугастого тіла протягом 7 - 8-го тижнів поздовжньою борозною поділяється на 2 частини: серединну, яка в подальшому трансформується у хвостате ядро, та бічну, з якої розвивається сочевицеподібне ядро. Верхня та серединна стінки бічних шлуночків на вказаному етапі утворені плащем. Передня частина ділянки, що є зачатком хвостатого ядра, у передплодів кінця 7-го тижня розвитку внаслідок інтенсивного збільшення випинається в передню частину порожнини шлуночка у вигляді заокругленого виступу. Цим утворенням обумовлюється звуження зазначеної ділянки шлуночка і становлення конфігурації ії у вигляді півмісяця. Описана форма бічного шлуночка зберігається протягом 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку.

На 9-10-му тижнях півкулі починають збільшуватися переважно в передньому та задньо-нижньому напрямках, що веде до появи зачатків лобової та скроневої часток і порожнини бічного шлуночка у цих частках. З повним розподілом бічного шлуночка на центральну, передню (передній ріг) та нижню (нижній ріг) частини змінюються структури, що обмежують їх стінки.

Так, серединна, верхня та бічна стінки утворені плащем, тобто мозковою речовиною, що формує масу кінцевого мозку. З компонентів, що формували нижню (вентральну) стінку, виходить бічна частина смугастого тіла, яка внаслідок нерівномірного росту півкуль та обертання їх убік, латерально розташовується збоку та знизу від серединної частини, що повністю трансформується у хвостате ядро.

Стінки передніх рогів суттєвих змін не зазнають. Лише внаслідок випинання голови хвостатого ядра порожнина рогу стає відносно вузькою.

Нижній ріг, який поступово набуває конусоподібної форми, зверху обмежений хвостом хвостатого ядра, медіально - сформованою протягом 9-10 тижнів звивиною гіпокампа, а збоку та знизу - мозковою речовиною скроневих часток.

Задній ріг, що виник наприкінці передплодового періоду, з усіх боків оточений мозковою речовиною потиличних часток.

Отже, протягом передплодового періоду структури, що обмежують частини бічних шлуночків, поступово стають схожими до дефінітивних.

Судинне сплетення - складова частина бічних шлуночків - виникає як інвагінація серединної стінки шлуночка наприкінці зародкового періоду у вигляді простої складки. Протягом 7-го тижня вказана складка розташовується дорсальніше від рівня міжшлуночкового отвору і з'єднана зі стінкою широким коренем. На периферії спостерігаються поодинокі випини складки, які є початком подальшої гіллястої будови сплетення. Протягом 8-го тижня в будові сплетення спостерігаються значні зміни, які визначаються по всій довжині шлуночка, за винятком його передньої частини, а наприкінці 8-го тижня сплетення майже досягає бічної стінки шлуночка. Його поверхня стає нерівною, що обумовлено значною кількістю випинів і складок.

Протягом 9-10 тижнів у серединному відділі зачатка скроневої частки, утворюється щілина, дно якої стоншується і прогинається в бік порожнини скроневої частки. У вказану щілину проникає складка судинної оболони, вона вкрита епендимальним шаром стінки порожнини шлуночка, і започатковує утворення другої, задньої частини сплетення. Передня частина сплетення бічного шлуночка збільшується в розмірах. Численні вирости в різні боки деформують його поверхню, перетворюючи у гіллясте утворення. Задня частина сплетення трохи відстає в розвитку, на його поверхні спостерігаються випини, характерні для попередньої стадії розвитку передньої частини. Наприкінці плодового періоду судинне сплетення бічних шлуночків є досить складним утворенням. Його ділянка, що розташована в центральній частині, заповнює майже всю її порожнину як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках. Задньою частиною вона контактує зі сплетенням нижнього рога бічного шлуночка. З'єднання цих сплетень визначається в передплодів 61,0-71,0 мм ТКД на рівні переходу центральної частини в нижній ріг.

У плодовому періоді структури головного мозку, які утворюють стінки бічних шлуночків, формуються більш інтенсивно. Внаслідок цього порожнини шлуночків у цілому та окремих його складових частин зокрема набувають складної конфігурації. Так, у плодів 83,0-85,0 мм ТКД передні роги бічних шлуночків спрямовані вперед, латерально і дещо вниз. Довжина лівого переднього рога досягає 6,5 мм, а правого - 6,0 мм (табл. 1). Міжшлуночковий отвір достатньо виражений. Спостерігається асиметрія задніх рогів, порожнини їх як справа, так і зліва - об'ємні. Не визначається чітких меж між тім'яною та потиличною частками головного мозку, тому стінки задніх рогів сформовані мозковою речовиною як тім'яної, так і потиличної часток.

Серед рогів найбільший об'єм має нижній ріг. На горизонтальних зрізах довжина його досягає 9,0 мм зліва і 8,8 мм справа (табл. 1). Порожнина нижнього рога розташована ближче до базальної поверхні півкулі. Його розташування на зовнішній поверхні відповідає sulcus temporalis superior.

На цій стадії розвитку мозолисте тіло має вигляд значного потовщення спереду склепіння. Але на початку плодового періоду мозолисте тіло формує лише задню частину верхньої стінки переднього рога. Достатньо чітко в цей період розвитку виявляються голова хвостатого ядра та відносно товсті пластинки прозорої перегородки з порожниною між ними. Центральна частина (тіло бічного шлуночка) має форму вигнутої вверх щілиноподібної порожнини, обмеженої мозковою речовиною зверху та верхньою поверхнею таламуса знизу.

Вивчення розвитку бічних шлуночків мозку в плодів 105,0-110,0 мм ТКД показало, що загальна довжина обох шлуночків збільшилась і на горизонтальних зрізах зліва дорівнює 28,0 мм, а справа - 26,0 мм. Відповідно збільшуються розміри всіх частин бічних шлуночків мозку, змінюється форма порожнини передніх рогів, яка має S-подібний вигляд. Розвинуте мозолисте тіло бере участь в утворенні верхньої стінки передніх рогів та верхньої стінки центральної частини (тіла бічних шлуночків).

У серединній ділянці нижнього рога виявляється значних розмірів гіпокамп.

У плодів 120,0-125,0 мм ТКД довжина півкуль досягає 50,0 мм, довжина бічних шлуночків зліва становить 31,0 мм, а справа - 28,0 мм. Внаслідок інтенсивного розвитку мозкової речовини продовжується зміна форми рогів бічних шлуночків. Так, передні роги набувають півмісяцевої форми, а порожнина задніх рогів - щілиноподібна. На межі між задніми та нижніми рогами як справа, так і зліва формується обхідний трикутник.

У центральній частині між тілом хвостатого ядра та верхньою поверхнею таламуса з'являється невеликий пучок білих волокон, який є стрічкою таламуса. Біля останньої розташовується ніжне судинне сплетення, яке вкриває частину верхньої поверхні таламуса, в той час як судинне сплетення нижнього рога сформоване недостатньо. У місці переходу його в судинне сплетення центральної частини виявляється потовщення, яке називається гломусом.

Встановлено, що у плодів 160,0-165,0 мм ТКД значно збільшується довжина півкуль головного мозку, водночас зростає довжина бічних шлуночків мозку. У цей період внутрішньоутробного розвитку визначається відносне зменшення об'єму порожнини на рівні всіх частин бічних шлуночків, хоча, як і на попередніх стадіях розвитку, виявляється відмінність у розмірах та об'ємі частин лівого та правого шлуночків. Так, довжина переднього рогу лівого шлуночка досягає 15,0 мм, а довжина правого переднього рогу - 12,0 мм (табл. 1). Для щілиноподібних задніх рогів характерна незначна асиметрія.

Вивчення розвитку та становлення топографії бічних шлуночків мозку в плодів 6-го місяця внутрішньоутробного розвитку (180,0-190,0 мм ТКД) дало змогу встановити, що довжина півкуль головного мозку на цій стадії розвитку становить 60,0 мм, ширина - 43,0 мм, висота - 40,0 мм.

Слід зазначити, що в досліджуваних плодів чітко простежуються всі частини бічних шлуночків, проте, як і на попередніх стадіях розвитку, зберігається незначна асиметрія окремих частин бічних шлуночків. Дещо переважає довжина переднього, нижнього та заднього рогів зліва над такою справа. Внаслідок інтенсивного розвитку борозен, а саме - sulcus collateralis, sulcus parietooccipitalis, на відповідних стінках нижнього та заднього рогів з'являються поздовжньої форми випини.

Встановлено, що на цій стадії розвитку більш інтенсивно розвивається судинне сплетення бічного шлуночка, яке представлене у вигляді циліндричної форми тяжа у нижньому розі і дещо сплюснутим, меншим за розміром як у довжину, так і в ширину - в центральній частині. На рівні обхідних трикутників нами виявлено значне потовщення судинного сплетення, що слід розглядати як своєрідний його гломус. Біля міжшлуночкового отвору судинні сплетення бічних шлуночків з'єднуються із судинним сплетенням третього шлуночка.

У плодів 260,0-280,0 мм ТКД довжина бічних шлуночків на горизонтальних зрізах дорівнює 62,0 мм зліва та 60,0 мм справа. Довжина півкуль у цей період досягає 68,0 мм, ширина - 52,0 мм, висота - 51,0 мм.

Форма рогів і центральної частини майже не змінюється. Внаслідок подальшого інтенсивного розвитку окремих структур головного мозку нами зазначена деяка відмінність у формуванні стінок бічних шлуночків у порівнянні з попередніми стадіями розвитку. Так, серединна стінка переднього рога майже на всьому протязі представлена відповідною пластинкою прозорої перегородки. Порожнина між пластинками прозорої перегородки зменшується і становить 2,0 мм. Відзначено зменшення в розмірі міжшлуночкових отворів до 1,5 мм. Змінився рельєф стінок нижнього рога. Більш помітним стало обхідне підвищення, проекція якого визначається майже на всьому протязі нижньої стінки. На верхньо- медіальній поверхні гіпокампа чітко виявляються ніжки склепіння.

Досліджено, що у плодів 300,0-310,0 мм ТКД продовжується процес збільшення розмірів головного мозку, довжина якого досягає 87,0 мм, ширина - 72,0 мм, висота - 69,0 мм. Довжина лівого бічного шлуночка дорівнює 57,0 мм, а правого - 56,0 мм. Передні роги бічних шлуночків, які повністю розташовуються в лобових частках мозку, на горизонтальних зрізах мають дугоподібну форму, причому передні їх кінці розширені, а задні - звужені. Як і на попередніх стадіях розвитку довжина лівого переднього рога переважає над довжиною правого, хоча висота і ширина майже однакові як зліва, так і справа.

Показово, що серединні стінки передніх рогів представлені пластинками прозорої перегородки майже на всьому протязі. У центральній частині в борозні між стрічкою таламуса та таламусом більш чітко виявляється таламосмугаста вена, у якої помітні нечисленні притоки. Розташування нижнього рога майже не змінилося. Проекція його визначається на рівні sulcus temporalis superior. Більш інтенсивний розвиток тім'яної та потиличної часток спонукає до активного процесу формування мозолистого тіла, про що свідчить формування верхньої стінки нижнього рога частиною покриву мозолистого тіла. Визначається незначна асиметрія в розташуванні задніх рогів, що проявляється в різниці товщини мозкової речовини в ділянці серединних стінок задніх рогів. На описаній стадії розвитку задні роги повністю розташовуються в потиличних частках головного мозку.

Встановлено, що у плодів даної вікової групи латеральні стінки задніх рогів утворені волокнами покриву мозолистого тіла. На серединній стінці, крім випину, обумовленого корою тім'яно-потиличної борозни, нами виявлені випини менших розмірів, пов'язані з входженням пташиної остроги в медіальну поверхню потиличної частки.

Наприкінці плодового періоду зазначається відносна стабілізація контурів порожнини бічних шлуночків.

Передній, нижній та задній роги повністю розташовуються в лобовій, скроневій та потиличній частках відповідно. У мозолистого тіла чітко визначаються коліно, стовбур та валик. У склепінні мозку виділяють стовпи, тіло та ніжки.

Міжшлуночкові отвори мають форму щілини, поперечний розмір якої досягає 1,3 мм. Процес подальшого формування судинних сплетень бічних шлуночків продовжується, про що свідчить встановлене нами збільшення їх довжини і ширини.

У новонароджених форма шлуночків мозку майже відповідає їх дефінітивній будові. Визначаються всі частини бічних шлуночків, стінки яких представлені структурами головного мозку, що описані нами в кінці плодового періоду. Слід зауважити, що на початку задніх рогів визначається розширення, яке переходить у напрямку потиличного полюса в порожнину щілиноподібної форми. Ми вважаємо, що поява такої форми порожнини задніх рогів у новонароджених підтверджує той факт, що в постнатальному періоді найбільш варіабельними за формою та розмірами є саме задні роги.

Морфологічні дослідження закладки, становлення топографії бічних шлуночків мозку в цілому та їх частин зокрема вказують на просторово - часову цілісність бічних шлуночків та структур мозку людини.

Таблиця 1 Вікові зміни розмірів (мм) частин бічних шлуночків головного мозку плодів і новонароджених

Висновки

1. У дисертації дано теоретичне узагальнення і вирішення актуальної наукової задачі, що заключається у визначенні джерел, місць і термінів закладки, з'ясуванні топографії бічних шлуночків головного мозку в ранньому періоді онтогенезу людини. Одержані дані є основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.

2. Зачатки бічних шлуночків вперше з'являються у зародків довжиною 6,0 - 8,0 мм тім'яно-куприкової довжини як порожнини теленцефалічних міхурців - зачатків півкуль кінцевого мозку.

3. Протягом передплодового періоду розвитку відбувається інтенсивний розвиток лобової та скроневої, а наприкінці цього періоду - потиличної частки півкуль, внаслідок чого загальна порожнина шлуночків набуває складної конфігурації. Цей етап розвитку характеризується чітким розмежуванням центральної частини, передніх, нижніх і частково задніх рогів бічних шлуночків. Їх порожнини значно збільшуються в розмірах, внутрішній рельєф стінок переважно рівний.

4. Для окремих частин бічних шлуночків головного мозку (переважно передніх та задніх рогів) плодів 180,0 - 230,0 мм ТКД характерна індивідуальна варіабельність та різний ступінь прояву їх форми, що важливо враховувати при визначенні параметрів шлуночкової системи мозку в клінічних дослідженнях плодів даного віку.

5. Починаючи з 7-го місяця внутрішньоутробного розвитку, відбувається активне формування бічних шлуночків, що пов'язано з вираженими процесами формоутворення відділів головного мозку в цілому та окремих його структур зокрема, процесів проліферації та диференціації у судинному сплетенні бічних шлуночків.

6. Наприкінці плодового періоду розвитку та в новонароджених система порожнин бічних шлуночків головного мозку, в основному, відповідає шлуночковій системі головного мозку дефінітивного стану.

7. Встановлено, що розмежування бічних шлуночків на частини (передній, задній, нижній роги та центральну частину) супроводжується незначною асиметрією в їх розташуванні, варіабельністю форми та розмірів.

8. Становлення, формування та ріст бічних шлуночків знаходиться у тісній морфофункціональній та корелятивній єдності з поступовим ростом відділів кінцевого мозку, завдяки чому змінюється конфігурація і будова стінок шлуночків.

9. У становленні порожнин бічних шлуночків зазначені періоди, коли можуть виникнути різні вади розвитку: 5-й тиждень, коли відбувається розподіл переднього мозкового міхура, формування міжшлуночкових отворів; 8-й тиждень, коли утворюється судинне сплетення.

10. Одержані результати можуть бути впроваджені у практику роботи лікувально-профілактичних закладів, а також використовуватися у навчальному та науковому процесах на кафедрах морфологічного профілю (анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії, гістології, цитології та ембріології).

Практичні рекомендації

1.Одержані морфометричні параметри бічних шлуночків у внутрішньоутробному періоді онтогенезу людини варто враховувати у клінічній практиці під час УЗ-локації з метою прогнозування можливих відхилень у розвитку головного мозку.

2. Анатомічні препарати бічних шлуночків головного мозку плодів, виготовлені під час даного дослідження, можна використовувати у навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю (анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії, гістології, цитології та ембріології).

мозок новонароджений шлунок анатомічний

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Слонецька О.В., Решетілова Н.Б., Халатурник Г.М. Розвиток судинних сплетень шлуночків головного мозку щурів у пренатальному періоді онтогенезу//Бук. мед. вісник. - 2001, Т. 2, №3 - 4. - С. 95 - 96. (Дисертантом самостійно проведено наукове дослідження судинних сплетень шлуночків головного мозку в 15 щурів у пренатальному періоді онтогенезу; стилістичне й орфографічне редагування необхідних матеріалів).

2. Слонецька О.В. Розвиток судинних сплетень бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини//Укр. мед. альманах. - 2001. - Т. 4, № 5. - С. 148 - 150. (Виконана дисертантом особисто).

3. Слонецька О.В. Становлення топографії бічних шлуночків в передплодовому періоді онтогенезу людини//Бук. мед. вісник. - 2002. - Т. 6, № 3. - С. 68 - 70. (Виконана дисертантом особисто).

4. Слонецька О.В. До питання ембріонального розвитку судинних сплетень бічних шлуночків головного мозку//Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. студ. та молод. вчених. “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини”.- Донецьк, 2002. - С. 215. (Виконана дисертантом особисто).

5. Павлюк О.В. Становлення і синтопічні взаємовідносини бічних шлуночків мозку з прилеглими структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини//Матеріали III національного конгресу анат., гістол., ембріол. і топографоанат. України. (Київ, 21-23 жовтня, 2002). - “Актуальні питання морфології”. - Тернопіль, 2002. - С. 227-228. (Виконана дисертантом особисто).

Размещено на Allbest.ru