Використання інтерференц–струмів як стрес-протектора у комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію

Аналізуючи дані, які було отримано в роботі, слід зауважити, що характер змін лабораторних та клініко-функціональних показників у хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ ФК під впливом курсу ІТ визначався локалізацією дії чинника, що знайшло своє відображення як в безпосередніх, так й віддалених результатах дослідження та до певної міри зумовило відпрацювання диференційованих підходів до призначення чинника.

Отже, використання надпечінкової локалізації ІТ доцільно у хворих із субнормальною адренергічною активністю крові та досить високою толерантністю до фізичного навантаження (ІІ функціональний клас стенокардії), в разі наявності протипоказань до трансцеребрального призначення фізіопроцедур. Натомість трансцеребральний варіант ІТ більш прийнятний у хворих з досить низькою толерантністю до фізичного навантаження (здебільшого за стенокардії ІІІ ФК), без значних зсувів у ліпідограмі та за умов неприйнятності надпечінкового призначення чинника.

Хворим на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ ФК, що не мають протипоказань до надпечінкового або трансцеребрального призначення процедур інтерференційних струмів (ІС), рекомендовано комбінований варіант курсу ІТ, як методологію, що найбільшою мірою підвищує терапевтичну ефективність комплексного амбулаторного лікування через достовірне активування окремих складових СЛС. Саме за умов комбінованого застосування ІТ констатовано найбільш тривале (до 6 місяців) збереження клінічного ефекту, що відслідковувався нами за тестом толерантності до фізичного навантаження, тривалістю й кількістю безбольової ішемії міокарду (БІМ), зниження попередньої дози анти ішемічної терапії.

Таким чином, вивчення впливу ІС на динаміку гомеостазових та клініко-функціональних тестів у хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ ФК виявило достовірне підвищення терапевтичної ефективності за умов трансцеребрального та сполученого застосування чинника - зменшення кількості нападів стенокардії та дози отримуваних коронаролітиків, покращення ЕКГ-характеристик, зникнення або зменшення кількості БІМ та зріст ТФН - що свідчить про доцільність використання вказаного фізіотерапевтичного метода у комплексному амбулаторному лікуванні зазначеної категорії хворих. А констатоване обмеження надмірної активності адренергічних та прооксидантних реакцій крові, зменшення ступіню дисліпідемії, прокоагулянтного потенціалу крові, зменшення аутоімунної налаштованності крові на тлі одночасного збільшення активності серотонінергічних та антиоксидантних систем, як на нашу думку, може свідчити, що отримання позитивної динаміки клініко-функціональних показників відбувалося поряд з іншим і через реалізацію досліджуваним чинником певних стрес-протекторних можливостей.

Висновки

1) В 70% хворих з хронічною ішемічною хворобою серця, а саме стабільною стенокардією ІІ-ІІІ функціональних класів при амбулаторному обстеженні виявлено надмірну активність реакцій збоку стрес-реалізуючих систем на тлі достовірної недостатності рівня інтегрального показника антиоксидантного захисту та серотоніну, що супроводжувалося більш суттєвим порушенням ліпідного обміну, підвищенням прокоагуляційного потенціалу крові та більш високим ступенем аутосенсибілізації тканин міокарду, аорти, мозку, печінки у порівнянні з рештою обстежених (30 %), де не виявлено вищевказаних порушень збоку стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих систем.

2) Встановлено, що хворі з порушенням у співвідношенні між потенціалом стрес-реалізучих та стрес-лімітуючих систем, надмірно активними реакціями збоку стрес-реалізучих та недостатністю збоку реакцій стрес-лімітуючих систем навідміну від категорії пацієнтів з відсутністю вказаних зрушень мають більш тяжкий клінічний перебіг захворювання, більшу кількість та тривалість безбольової ішемії міокарду, достовірно нижчу толерантність до фізичного навантаження.

3) Інтерференційні струми, що їх ми залучали до комплексного лікування хворих на стабільну стенокардію, справляють стрес-протекторні впливи, які прослідковуються перш за все у реакції показників гомеостазу, що віддзеркалюють характер стрес-реакції (підвищення рівню загальної антиоксидантної активності, серотоніну, зменшення рівню перекисного окислення ліпідів та активності адренергічних реакцій, нормалізація ліпідограми, аутокоагулограми та зменшенні ступеня аутоімунних реакцій); та відповідним чином відтворюються у динаміці клініко-функціональних показників (зростання толерантності до фізичного навантаження, зменшення епізодів безбольової ішемії міокарду, зменшення нападів стенокардії, зникнення екстрасистолії та кількості вживаного нітрогліцерину).

4) Доведено, що ступінь виявлення інтерференційними струмами стрес-обмежуючих ефектів залежить від локалізації дії чинника. Найбільш значного клінічного ефекту (загальна ефективність лікування - 89,3%) було досягнуто за умов комбінованого застосування інтерференц-терапії (трансцеребрально та на надпечінкову ділянку), що свідчить про перевагу багаторівневого впливу чинника.

5) Виявлені стрес-протекторні можливості інтерференц-терапії доводять доцільність використання вказаного чинника як задля підвищення терапевтичної ефективності через обмеження стресогенних впливів та їхніх клінічних наслідків на всіх етапах реабілітації у хворих на ішемічну хворобу серця, так і як патогенетично обгрунтований засіб вторинної профілактики коронарної хвороби.

6) Беручи до уваги велике медико-соціальне значення ішемічної хвороби серця, рівень інвалідізації та смертності, вважаємо за доцільне пропонувати залучення до комплексу амбулаторного обстеження хворих на хронічну коронарну хворобу дослідження стану стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих систем задля своєчасної оптимізації лікування, підвищення ефективності терапевтичних заходів та відпрацьовування ризик-стратифікації.

терапія лікування хворий стенокардія

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Бабова І.К., Павлова О.С., Крокос А.А. Характеристика імунного статусу хворих на різні форми ішемічної хвороби серця на санаторному етапі відновлювального лікування. // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина. - 2000. - Випуск 11. - С.160-162.

2. Стрес-обмежуючі ефекти фізичних чинників. // Медичні перспективи. - в співавт. К.Д. Бабов, О.С. Павлова, А.А. Крокос, І.К. Бабова. - 2001. - № 2. - С.4-9.

3. Крокос А.А. Особенности клинико-функциональных показателей у больных стабильной стенокардией с различными состояниями стресс-лимитирующей системы. // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2001. - № 2. - С.9-11.

4. Крокос А.А. Патогенетичні аспекти застосування фізичних чинників при лікуванні хронічної ішемічної хвороби серця. // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2002. - № 1. - С.43-45.

5. Крокос А.А. Інтерференцтерапія як немедикаментозний стрес-протектор на амбулаторному етапі реабілітації хворих на хронічну ішемічну хворобу серця. // Укр. Бальнеологічний журнал. - 2002. - № 3. - С.70-77.

6. Деклараційний патент на винахід № 42196 А. Спосіб оцінки стану системи організму, що обмежує стрес. /Бабов К.Д., Павлова О.С., Насибуллін Б.А., Ручкина А.С., Олешко О.Я., Проніна О.О., Драгомирецька Н.В., Бондарчук Г.Ф., Крокос А.А. - Заявлено 24.10.2000. - Опубліковано 15.10.2001. - Бюл. № 9.

7. Бабов К.Д., Павлова Е.С., Крокос А.А.. Современные представления о структуре и функции стресс-лимитирующих систем организма (тезисы). - Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2000. - № 3. - С.45.

8. Крокос А.А. Патогенетические подходы к лечению и профилактике ишемической болезни сердца. // Материалы ІV Российской научной конф. с международным участием “Реабилитация и вторичная профилактика в кардиологии” (тезисы). - Москва. - 2001. - С.144-145.

9. Стимуляція стрес-лімітуючої системи організму фізичними факторами як метод патогенетичної терапії інфаркту міокарду (тези) / К.Д. Бабов, О.С. Павлова, Б.А. Насібуллін, А.С. Ручкіна, О.О. Проніна, О.Я. Олешко, А.А. Крокос, Т.І. Олешко // Фізіологічний журнал. - 2000. - № 2. - Т.46. - С.67.

10. Крокос А.А., Ручкина А.С.. Влияние интерференцтерапии на некоторые лабораторные и клинико-функциональные показатели у больных стабильной стенокардией (тези). // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2002. - № 2. - С.42.

11. Крокос А.А. Интерференцтерапия как фактор активации стресс-лимитирующей системы у больгых стабильной стенокардией. // Матеріали ІІ нац. конгресу фізіотерапевтів та курортологів України “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (тези). - Київ. - 2002. - С.105-106.

12. Фізіотерапевтичні методи активації стрес-лімітуючих систем організму хворих при різних патологічних станах. Методичні рекомендації. - В співавт. К.Д. Бабов, А.Г. Літвіненко, О.С. Павлова, Н.В. Драгомирецька, Б.А. Насибулін, О.О. Проніна, В.П. Стадний, А.С. Ручкіна, Г.Ф. Бондарчук, А.Г. Цихмайстренко, А.А. Крокос, О.Я. Олешко - Укр. НДІ МР та К. - 2000. - 16 с.

Размещено на Allbest.ru