Можливості добового моніторингу артеріального тиску, його значення у діагностиці гіпертонічної хвороби та вирішенні експертних питань у військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

Коваль Микола Миколайович

УДК 616.12-008.331.1-07:61:355+616.12-073.7+61:359.6

МОЖЛИВОСТІ ДОБОВОГО МОНІТОРИНГУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ДІАГНОСТИЦІ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ

ТА ВИРІШЕННІ ЕКСПЕРТНИХ ПИТАНЬ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

14.01.11 - кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській військово-медичній академії МО України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Швець Наталія Іванівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Кузнєцов Микола Степанович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії №2;

доктор медичних наук, професор Лизогуб Віктор Григорович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії №2.

Провідна установа

Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска, відділ гіпертонічної хвороби, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться “__8__” __квітня___ 2003 р. о_12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7).

Автореферат розісланий “_4_”__березня_ 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Сахалтуєв А.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) - розповсюджене хронічне захворювання, яке займає провідне місце у структурі непрацездатності, інвалідизації та смертності населення і являється проблемою номер один у сучасній кардіології. Вивчення розповсюдження АГ у різних регіонах світу показує, що в індустріально розвинених країнах спостерігається дуже висока поширеність захворювання - 30-40% населення. До країн із досить високою розповсюдженістю відноситься й Україна (34% дорослого населення чоловічої статі). Серед 13 млн. людей з підвищеним АТ в Україні знають про наявність у себе АГ 62,0%, лікуються лише 23,2%, причому ефективно - тільки 12,8% [Свіщенко Є.П., 2001].

Указом Президента України в 1999 році введена в дію “Програма профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні”. Своєчасна діагностика та правильне безперервне лікування хворих на АГ може забезпечити зменшення ризику розвитку основних її ускладнень та серцево-судинної смертності. Необхідно активізувати первинну ланку охорони здоров'я зі своєчасного виявлення хворих з факторами ризику та початковими формами гіпертонічної хвороби (ГХ), удосконалення підходів до лікування та експертизи працездатності [Свищенко Е.П., Коваленко В.М., 2001].

Проблема ГХ є актуальною і для Збройних Сил України. За даними Головного військового медичного управління Міністерства оборони України, ГХ у структурі захворювань складає 12,9%, а серед причин звільнення офіцерів займає перше місце серед серцево-судинних захворювань. Діагностика АГ та експертиза у військовослужбовців на ранніх стадіях захворювання залишається складною. Диференційна діагностика ГХ І стадії та НЦД гіпертензивного типу має велике діагностичне значення у військовослужбовців строкової служби та призовників, а також значною мірою визначає тактику лікування, прогноз захворювання, придатність до військової служби [Маколкин В.И., Подзолков В.И., 1997]. У зв'язку з цим важливою та актуальною представляється своєчасна діагностика АГ, яка здійснюється, насамперед, за допомогою добового моніторування АТ (ДМАТ) [Сіренко Ю.М., Гранич В.М., 1999; Mancia G. et al., 1997; Costa L. et al., 2000].

Виконання Програми діагностики та лікування АГ у Збройних Силах України - важливий загальнодержавний захід, направлений на покращання здоров'я військовослужбовців, своєчасну діагностику, відбір призовників та правильне лікування хворих з ГХ, зменшення ризику розвитку її ускладнень, серцево-судинної смертності, що позитивно вплине на показники здоров'я військовослужбовців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри терапії Київської медичної академії післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика та кафедри військової терапії Української військово-медичної академії: “Дослідження клінічної ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на ішемічну хворобу серця, артеріальні гіпертензії та серцеву недостатність” (№ держреєстрації 0198U009054); “Наукове обґрунтування удосконалення якості надання медичної допомоги військовослужбовцям на рівні медичних підрозділів військових частин” (№ держреєстрації 0101U003887).

Мета дослідження: удосконалення діагностики гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу при вирішенні експертних питань у військовослужбовців і призовників на військову службу за даними добового моніторингу артеріального тиску та гемодинамічного забезпечення фізичних та психоемоційних навантажень.

Задачі дослідження:

Дослідити динаміку артеріального тиску за допомогою добового моніторування артеріального тиску у військовослужбовців та призовників для верифікації діагнозу нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу і гіпертонічної хвороби та виділення основних типів їх перебігу.

Вивчити гемодинамічне забезпечення дозованих фізичних і психоемоційних навантажень при різних типах перебігу нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу і гіпертонічної хвороби І, ІІ стадії у військовослужбовців та призовників.

Розробити алгоритм діагностики нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу і гіпертонічної хвороби І стадії у призовників і військовослужбовців з урахуванням комплексної оцінки даних інструментальних досліджень: добового моніторингу артеріального тиску, дозованих фізичних та психоемоційних навантажень.

Розробити протоколи обстеження призовників і військовослужбовців, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу та гіпертонічну хворобу І, ІІ стадії з урахуванням добового моніторингу артеріального тиску, дозованих фізичних та психоемоційних навантажень.

На основі комплексної оцінки визначених показників добового моніторингу артеріального тиску, дозованих фізичних та психоемоційних навантажень удосконалити експертні критерії гіпертонічної хвороби І, ІІ стадії і нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу та раціональне визначення придатності або характеру військової служби призовників та військовослужбовців.

Об'єкт дослідження - військовослужбовці та призовники, хворі на гіпертонічну хворобу та нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу.

Предмет дослідження - показники добового моніторингу артеріального тиску і гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних та психоемоційних навантажень у військовослужбовців, хворих на гіпертонічну хворобу та нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу.

Методи дослідження - загальноклінічні, електрокардіографія, ехокардіографія, добовий моніторинг артеріального тиску, проба з дозованим фізичним навантаженням (ДФН), проба з психоемоційним навантаженням (ПЕН).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були зіставлені основні показники добового моніторингу артеріального тиску та гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних та психоемоційних навантажень. Вперше на основі вивчення гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних та психоемоційних навантажень та основних показників добового моніторингу артеріального тиску розроблено алгоритм діагностики нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу і гіпертонічної хвороби І стадії. Вперше удосконалені критерії придатності до військової служби з урахуванням даних добового моніторингу артеріального тиску, дозованих фізичних та психоемоційних навантажень і запропонований протокол обстеження призовників та військовослужбовців, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу і гіпертонічну хворобу І та ІІ стадії. Вперше запропоновано, що раціональне визначення характеру військової служби повинно здійснюватись після проведення добового моніторингу артеріального тиску та проб з дозованим фізичним та психоемоційним навантаженням.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження в широку військово-медичну практику методу добового моніторування артеріального тиску дозволить найбільш точно виявляти у військовослужбовців і призовників артеріальну гіпертензію та диференціювати НЦД гіпертензивного типу і ГХ й проводити якісну військово-лікарську експертизу.

Розроблені протоколи діагностики НЦД і ГХ у призовників і військовослужбовців допоможуть удосконалити експертні критерії ГХ

І стадії та НЦД гіпертензивного типу, визначити прогноз захворювання, тактику лікування, придатність до військової служби, особливо військовослужбовців строкової служби та призовників.

Впровадження в практику. Реалізацією виконаного дослідження є впровадження використаних у роботі методів моніторингу артеріального тиску, дослідження гемодинамічного забезпечення фізичних та психоемоційних навантажень у практичну діяльність Центральної військово-лікарської комісії, терапевтичних відділень Головного військового клінічного госпіталю МО України, військового госпіталю м. Харкова, Київської клінічної лікарні №16, клінічної лікарні №1 м. Вінниці, в учбовий процес кафедри військової терапії Української військово-медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автор проаналізував літературу за темою дисертації, визначив актуальні напрями досліджень, сформулював мету і завдання наукової роботи. Спільно з керівником розробив програму дослідження та визначив методичне забезпечення реалізації кожного завдання. Провів відбір хворих, клінічно-статистичний аналіз захворюваності, визначення причин та частоти госпіталізації. Експертна оцінка якості діагностики проводилася за участю і під керівництвом наукового керівника. Самостійно виконував усі методики дослідження, провів математичну та статистичну обробку даних, а також аналіз отриманих результатів. Особисто дисертантом написані усі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновано практичні рекомендації, забезпечено впровадження їх у клінічну практику та відображено в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було викладено на науково-практичній конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (Київ, 2001), на науково-практичній конференції молодих вчених “Медикаментозна та немедикаментозна профілактика і відновне лікування у клінічній практиці” (Київ, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 2 - одноосібні.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 171 сторінці друкованого тексту, ілюстрована 20 таблицями, 16 рисунками, складається з вступу, розділів огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 329 робіт, з них - 166 вітчизняних і 163 зарубіжних, що складає 37 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами обстежено 119 призовників на військову службу та військовослужбовців чоловічої статі з середнім повсякденним рівнем фізичного навантаження віком від 18 до 48 років (в середньому 314,7 років), у яких при диспансерному обстеженні були виявлені підвищені цифри АТ. Групи обстежених були однорідними за віком, ступенем фізичної тренованості та ступенем щоденних фізичних і психоемоційних навантажень.

Діагноз ГХ встановлювався після ретельного клініко-інструментального обстеження згідно класифікації, яка була рекомендована VI Конгресом кардіологів України у вересні 2000 року. Це має особливе значення у нашій країні, оскільки в основу існуючої системи експертної оцінки стану здоров'я пацієнта (непрацездатність, залишкова працездатність, трудовий прогноз тощо) в Україні покладена саме класифікація АГ з урахуванням ступеня ураження органів-мішеней. Діагноз НЦД ставився після ретельного фізикального та лабораторно-інструментального обстеження на основі критеріїв, запропонованих

В.І. Маколкіним [Маколкин В.И., Аббакумов С.А., 1996]. Усім хворим додатково були проведені ДМАТ, ДФН, проба з ПЕН.

В результаті було виділено 36 хворих, що страждають на НЦД гіпертензивного типу, 39 хворих на ГХ I стадії, 44 хворих на ГХ II стадії. Контрольну групу склали 25 практично здорових військовослужбовців чоловічої статі у віці від 18 до 39 років (31,02,8 років), із нормальним рівнем АТ, відсутністю підвищення АТ в анамнезі й без ознак органічної патології серця. Вікова структура пацієнтів контрольної групи достовірно не відрізнялася від обстежених хворих.

Усім включеним у дослідження проводилися загальноклінічне обстеження, оцінка та аналіз клініко-анамнестичних даних, реєстрація електрокардіограми, дослідження картини судин очного дна, рентгенографія органів грудної клітки, ехокардіографія, загальні аналізи крові і сечі, визначення глюкози, калію і креатиніну сироватки крові.

Моніторинг АТ проводився протягом доби за допомогою апаратів ABPM-02 і ABPM-04 (“Meditech”, Угорщина). Аналізували наступні параметри: середньодобовий систолічний артеріальний тиск (САТсд), середньоденний систолічний артеріальний тиск (САТд), середньонічний систолічний артеріальний тиск (САТн), середньодобовий діастолічний артеріальний тиск (ДАТсд), середньоденний діастолічний артеріальний тиск (ДАТд), середньонічний діастолічний артеріальний тиск (ДАТн), частоту серцевих скорочень (ЧСС) за відповідні проміжки часу. Варіабельність АТ (ВарАТ) за певний інтервал часу (добу, день, ніч) оцінювали за величиною стандартного відхилення САТ, ДАТ окремо для дня, ночі, доби. ВарАТ вважалась високою, якщо перевищувала нормальні значення в будь-який період часу (день, ніч, доба). Вираженість двофазного ритму САТ, ДАТ оцінювали за перепадом “день-ніч” (різниця між середньоденними і середньонічними значеннями АТ, виражена у відсотках до середньоденних показників), або за ступенем нічного зниження АТ (відповідно, СНЗ САТ, СНЗ ДАТ). Частота підвищення АТ оцінювалася за індексом часу (ІЧ), що визначався як відсоток змін АТ, під час яких перевищувалися порогові значення АТ. Межа порогового АТ вдень була прийнята 140/90 мм рт.ст., вночі - 120/70 мм рт.ст. [Ольбинская Л.И., Мартынов А.И., Хапав Б.А., 1998].

Усім обстеженим хворим була проведена проба з ДФН за допомогою велоергометрії, сидячи на велоергометрі Cardiotest 100 (model 545) фірми “Seca” (ФРН). Навантаження безперервно ступенево зростало. Перший ступінь навантаження складав 35% необхідного максимального споживання кисню (НМСК), другий - 50% НМСК, третій - 75% НМСК. Тривалість кожного ступеня складала 3 хвилини. На останній хвилині кожного ступеня проби проводилась реєстрація електрокардіограми на електрокардіографічному комплексі “Bioset 6000” (Німеччина), вимірювався АТ. Пробу зупиняли або внаслідок досягнення субмаксимальних величин ЧСС, або досягнення АТ рівня вище 230/130 мм рт.ст., або появі ознак її неадекватності.

Для клінічної характеристики анатомо-функціональних властивостей серця визначали товщину задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ), товщину міжшлуночкової перетинки (ТМШП), масу міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), відносну товщину стінок міокарда лівого шлуночка (ВТСЛШ). Усі отримані дані співвідносились з площею поверхні тіла хворого для порівняльного аналізу, таким чином були розраховані: індекс КДО (ІКДО), індекс КСО (ІКСО), ударний індекс, серцевий індекс.

ПЕН проводили за допомогою комп'ютерного п'ятихвилинного тесту з паралельним дослідженням центральної гемодинаміки. При проведенні цієї проби пацієнт виконував серію вправ, направлених на розпізнавання двох кольорових прямокутників, які послідовно виникають на екрані. Якщо кольори поточного та попереднього прямокутників співпадають, слід натиснути клавішу “Ctrl”, у протилежному випадку - клавішу “Shift”. Для інтенсифікації психоемоційної напруги використовувалися стимули як зі знаком “+” (схвалення), так і зі знаком “-” (осуд). АТ вимірювали у стані спокою перед навантаженням, на 2 та 4 хвилинах навантаження та на 2 хвилині відпочинку.

Статистичну обробку даних, отриманих у дослідженні, виконували на персональному комп'ютері IBM PC за допомогою програм “Statistica 5.0” для Windows 95 та ”Excel 97” (з пакета MS Office 97 for Windows 95).

Результати дослідження та їх обговорення. Величини АТ, отримані при одноразових його вимірах, не дозволяють проводити диференційну діагностику НЦД гіпертензивного типу та ГХ I стадії. У зв'язку з цим особливої ролі, поряд з аналізом клінічної картини, набуває такий критерій, як динаміка АТ протягом доби [Маколкин В.И., Подзолков В.И., Гиляров М.Ю., 1997]. Нами була зроблена спроба віднайти у хворих на ГХ І стадії та НЦД принципові розбіжності у параметрах ДМАТ, які свідчили б про ступінь ураженості серця у цих хворих і мали б діагностичне та прогностичне значення.

У першій частині наших досліджень ми проводили аналіз показників ДМАТ у військовослужбовців та призовників на військову службу, хворих на НЦД гіпертензивного типу та на ГХ. За даними ДМАТ у хворих на НЦД гіпертензивного типу переважав тип добового профілю “over-dippers” (47%), а у хворих на ГХ I стадії переважав тип добового профілю “dippers” (51%). Хворі з добовим профілем “non-dippers” складали лише 15,4% і 22,4% відповідно, хворих із добовим профілем “night-peakers” у цих групах не було. У хворих на ГХ II стадії спостерігаються усі чотири типи добових профілів, причому переважають типи “dippers” та “non-dippers” (45,4% та 31,8% відповідно), а типи “over-dippers” та “night-peakers” складають лише 18,2% та 4,5%. У хворих на НЦД висока варіабельність САТ у денний час визначена у 50%, ДАТ - у 16,6%, у нічний час відповідно у 16,6% та 8,3%. У хворих на ГХ І стадії висока варіабельність САТ та ДАТ у денний час визначена у 30,8%, у нічний час відповідно у 15,4% та 30,8%.

Отримані результати свідчать, що зміни АТ при НЦД гіпертензивного типу та ГХ I стадії мають достатньо чіткі відмінності (табл. 1). Виявлено, що у хворих на НЦД гіпертензивного типу підвищення САТ чітко пов'язане зі збільшенням ЧСС, завжди супроводжується вегетативними симпатичними реакціями. Коефіцієнт кореляції між рівнем САТ та ЧСС у хворих на НЦД складає 0,85, що дозволяє зв'язати підвищення САТ з величиною хвилинного об'єму кровообігу, який підвищується за рахунок збільшення ЧСС. У хворих на ГХ I стадії цей зв'язок менш виражений (r=0,46). Це підтверджує, що підвищення АТ у хворих на ГХ навіть на початкових її стадіях пов'язане з підвищенням не тільки серцевого викиду, але і периферичного опору, що корелює з величиною ДАТ (r=0,59). ЧСС та її варіабельність при аналізі денних та нічних показників більша у хворих на НЦД, що свідчить про лабільність у них ЧСС та можливість її значних коливань. Показники САТ та ДАТ при НЦД нижчі, ніж при ГХ I стадії. САТ при НЦД більш лабільний, підвищується пікоподібно і швидко повертається до норми.

Доля підвищеного САТ (ІЧ АТ) у денний час при ГХ I стадії була у 1,6 рази більша, ніж при НЦД. У нічний час доля підвищеного у хворих на ГХ I стадії у 2,4 рази більша, ніж у хворих на НЦД. У денний час доля підвищеного ДАТ у хворих на ГХ I стадії була у 1,9 рази більша, ніж у хворих на НЦД гіпертензивного типу, а у нічний час - у 3,9 рази. Крива САТ у хворих на ГХ I стадії має менший перепад “день-ніч” (тобто більш “монотонний характер”) на відміну від хворих на НЦД, у котрих цей перепад більш виразний. Незначне число епізодів підвищення АТ у нічний час у хворих на НЦД з пікоподібним підвищенням вдень свідчить про те, що зміни пресорних механізмів у цих осіб виявляються лише при стресорному впливі та швидко нівелюються депресорними механізмами. “Монотонний” характер кривої САТ та ДАТ при ГХ із менш вираженим перепадом “день-ніч”, можливо, відбиває значний дисбаланс пресорних та депресорних механізмів [O'Brian E. et al., 1997].

Таблиця 1

Показники ДМАТ (Mm) у хворих на НЦД гіпертензивного типу та хворих на ГХ I і ІІ стадії

Примітки:

р1 - достовірність розходжень показників хворих на НЦД гіпертензивного типу та хворих на ГХ I стадії;

р2 - достовірність розходжень показників хворих на ГХ I та ГХ ІІ стадії.

З аналізу середньодобових, середньоденних і середньонічних показників САТ, ДАТ та їх ІЧ у військовослужбовців, хворих на ГХ I стадії та ГХ II стадії, ми відзначили, що ці показники у групах хворих між собою істотно відрізняються. По-перше, це стосується середньодобових, середньоденних і середньонічних рівнів САТ, ДАТ, їхніх ІЧ, по-друге - ступеня нічного зниження САТ, ДАТ. У хворих на НЦД гіпертензивного типу та ГХ I стадії переважав тип добового профілю “dippers” та “over-dippers”. У хворих на ГХ II стадії спостерігаються усі чотири типи добових профілів, причому переважають типи “dippers” та “non-dippers”. Варіабельність САТ, ДАТ у групах хворих на ГХ I стадії та ГХ II стадії була вища, ніж у здорових осіб. Проте істотних розходжень за варіабельністю САТ, ДАТ серед хворих нами відзначено не було. Ці висновки узгоджуються з думкою ряду авторів [Ощепкова Е.В. и соавт., 1994; Бурдейна Л.В., 1999; Волков В.С., Мазур Е.С., 2000; Гончарук В.Д., Баюс Р.М., 2000].

Виявлена достовірна різниця у показниках АТ при проведенні ДМАТ у групах хворих на НЦД гіпертензивного типу та хворих на ГХ І стадії у той час, як при традиційних вимірюваннях АТ ці показники достовірно не відрізнялись, підтверджує доцільність та ефективність застосування методу ДМАТ в проведенні диференційної діагностики НЦД гіпертензивного типу та ГХ І стадії.

У другій частині досліджень нами було проаналізовано гемодинамічне забезпечення фізичних навантажень і структурно-функціональний стан міокарда у військовослужбовців, хворих на НЦД гіпертензивного типу та на ГХ і у здорових військовослужбовців. Дослідження гемодинамічного забезпечення фізичних навантажень підтвердило загальновідомий факт про те, що абсолютні цифри та прирости САТ, ДАТ, подвійний добуток як у хворих на ГХ, так і на НЦД гіпертензивного типу при фізичному навантаженні (ФН) мають свої особливості.

При НЦД величина фізичного навантаження обмежувалася в основному ЧСС, рідше підвищенням САТ. У групі хворих на ГХ зниження толерантності до фізичних навантажень зумовлено підвищеною роботою міокарда, що викликано високим рівнем периферійного опору і маніфестується надмірними цифрами подвійного добутку, а також і надмірно високими потребами в кисні та його витратами.

У хворих на НЦД гіпертензивного типу відмічались неоднозначні реакції АТ на ФН: при швидкому збільшенні САТ ДАТ не змінювався. У частини хворих на ГХ I стадії, переважно у молодих осіб з нетривалим терміном хвороби також переважно підвищувався САТ, а ДАТ підвищувався незначно, що свідчить про збереження компенсаторних та адаптаційних можливостей. У більшості ж хворих на ГХ I стадії поряд із підвищенням САТ підвищувався ДАТ, що свідчить про підвищення загального периферичного судинного опору та можливість структурних змін судин [Люсов В.А., Бахшалиев А.В., 1988; Лапшина Л.А., 1999].

САТ, ДАТ у стані спокою в хворих на ГХ I стадії та НЦД не відрізнялись, а на висоті навантаження в групі хворих на ГХ I стадії ці показники були достовірно вищими, ніж у групі хворих на НЦД гіпертензивного типу. Ступінь приросту САТ, ДАТ в групі хворих на ГХ I стадії також був достовірно вищим, ніж у групі хворих на НЦД гіпертензивного типу, особливо вражаючим був ступінь приросту ДАТ. Відсутність приросту ДАТ при ФН у хворих на НЦД гіпертензивного типу, яка зумовлена ослабленням депресорних механізмів регуляції [Амбросова Т.Н., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., 1997], може бути використана у диференційній діагностиці НЦД та ГХ I стадії. У частини хворих на НЦД гіпертензивного типу, на відміну від хворих на ГХ I стадії, після завершення проби з ФН спостерігався феномен “післянавантажувальної гіпотензії” за рахунок виснаження функції симпатоадреналової системи під час навантаження [Ганджа І.М., Лисенко Г.І., Дубчак О.Г., 1998].

Особливу увагу привертає відповідність між величинами АТ у хворих на НЦД гіпертензивного типу та хворих на ГХ I стадії при ФН та коливаннями АТ у звичайних умовах. При кореляційному аналізі виявлений тісний зв'язок між рівнями максимального АТ при ФН та рівнями АТ у денний час при ДМАТ у хворих на ГХ I стадії (r=0,44, r=0,65). У хворих на НЦД гіпертензивного типу цей зв'язок був слабким (r=0,25), а між рівнями ДАТ - середнім зворотнім (r=-0,49).

Таким чином, при порівняльній оцінці реакції гемодинаміки у військовослужбовців, виявлено виражене підвищення САТ та ДАТ на висоті навантаження у хворих на ГХ на відміну від хворих на НЦД, для яких характерним є інтенсивний приріст САТ на перших ступенях ФН з подальшим зниженням темпів приросту САТ, а також відсутність приросту ДАТ або його зниження під час проби з ФН. Після завершення проби з ФН у хворих на НЦД САТ швидко нормалізується або стає нижчим за вихідні показники, що не є характерним для хворих на ГХ.

Аналіз структурно-функціональних змін міокарда не виявив ознак гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на ГХ I стадії, хоч ММЛШ була вищою у порівнянні з хворими на НЦД. ТМШП, ТЗСЛШ та ВТСЛШ у військовослужбовців, хворих на ГХ I стадії, були вищими у порівнянні з хворими на НЦД гіпертензивного типу. Це свідчить, що вже у початковій стадії ГХ відбуваються процеси ремоделювання міокарда. Товщина стінок лівого шлуночка (ТМШП і ТЗСЛШ), а також ВТСЛШ у хворих на ГХ II стадії були достовірно більшими у порівнянні з хворими на ГХ I стадії. Показники скоротливої функції міокарда у хворих на ГХ II стадії були дещо нижчими, але не достовірно.

Під час проведення лінійного кореляційного аналізу між показниками структурного стану міокарда виявлений високий ступінь зв'язку між ІММЛШ і ІКДО та ІММЛШ і ІКСО у групах військовослужбовців, хворих на ГХ, на відміну від групи військовослужбовців, хворих на НЦД, де коефіцієнт кореляції склав відповідно 0,58 та 0,45. Середній ступінь зв'язку виявлений між ДАТд та ІММЛШ у групі військовослужбовців, хворих на ГХ II стадії, що свідчить про вплив високих цифр ДАТ саме при ІІ стадії захворювання на розвиток гіпертензивного серця.

У третій частині досліджень нами проведено аналіз гемодинамічного забезпечення ПЕН у призовників та військовослужбовців, хворих на НЦД гіпертензивного типу та ГХ. У здорових осіб приріст САТ та ДАТ під час інформаційної проби склав відповідно 10,3 та 8,3 мм рт.ст. (8,6 та 11,1%), причому максимальний приріст АТ був на перших хвилинах проби, а після завершення навантаження досяг початкових величин, що свідчить про стійкі адаптаційні механізми регуляції АТ (рис. 1).

Рис. 1. Приріст систолічного та діастолічного АТ тиску при психоемоційному навантаженні у хворих на НЦД гіпертензивного типу та ГХ

Для хворих НЦД гіпертензивного типу при ПЕН характерним є швидкий підйом систолічного АТ до 18 мм рт.ст. (12,3%) та діастолічного АТ до 10 мм рт.ст. (13%) на перших хвилинах інформаційної проби з подальшим їх зниженням протягом проби та швидким досягненням вихідних або нижчих величин АТ після завершення проби. Отримані дані свідчать про порушення процесів збудження та гальмування в корі головного мозку у хворих на НЦД, які виявляються у більш вираженій реактивності серцево-судинної системи та порушенні адаптаційних механізмів у регулюванні як серцевого викиду, так і судинного опору.

Під час проведення проби з ПЕН у хворих на ГХ I стадії виявлений значний (13,7%) приріст САТ на початку навантаження. Приріст САТ мав місце і при подальшому проведенні проби і максимально склав 20,6 мм рт.ст. (15,2%). На другій хвилині після завершення ПЕН САТ у хворих на ГХ I стадії, на відміну від здорових осіб, був вищим за вихідний на 3,9 мм рт.ст. (2,9%). Приріст ДАТ у хворих на ГХ I стадії склав 13,6% (11,2 мм рт.ст.). На другій хвилині відновлюваного періоду ДАТ у хворих на ГХ I стадії аналогічно систолічному АТ залишався підвищеним, причому у відносних величинах це підвищення було більш значним (3,7% проти 2,9%). Таким чином, психоемоційне напруження при ГХ І стадії веде до запізнілого підвищення АТ та залишково підвищеного АТ після завершення дії подразника.

У групі хворих на ГХ II стадії максимальний приріст САТ та ДАТ відмічався на 4 хвилині проби і склав 25,4 мм рт.ст. (18%) та 13,2 мм рт.ст. (14,6%) відповідно. Після завершення проби з ПЕН у групі хворих на ГХ II стадії визначалась затяжна відновлювальна реакція: САТ на 2 хвилині відпочинку на 10,0 мм рт.ст. (7,1%) перевищував вихідні показники, а ДАТ - на 5,2 мм рт.ст. (5,8%). Отримані дані підтверджують, що з прогресуванням захворювання зростає інерційність регуляції АТ. Таким чином, серцево-судинна реактивність при ПЕН у хворих на ГХ II стадії характеризується значним запізнілим підйомом АТ під час проби та запізнілим зниженням вище вихідного рівня.

При порівнянні приростів АТ при пробах із фізичним та психоемоційним навантаженнями у військовослужбовців, хворих на НЦД гіпертензивного типу та ГХ I стадії виявлено, що у хворих на ГХ характерним є приріст САТ при обох видах навантаження. У хворих на НЦД гіпертензивного типу ПЕН приріст ДАТ був у кілька разів більшим, ніж при пробі з ФН, що свідчить про різний вплив депресорних механізмів у реакції системи кровообігу на фізичне та психоемоційне навантаження цієї групи хворих.

На основі проведених досліджень запропонований алгоритм діагностичного пошуку при ГХ І стадії та НЦД гіпертензивного типу під час проведення скринінгових обстежень призовників на військову службу. Алгоритм має три етапи: на першому етапі терапевт оцінює рівень АТ, вислуховує скарги, збирає анамнез, виявляє зв'язок підвищеного АТ із тахікардією, оцінює зміни зі сторони очного дна. Проаналізувавши отримані дані, терапевт виставляє попередній діагноз. На другому етапі диференційного пошуку проводяться проби з ДФН та ПЕН. На третьому етапі діагностичного пошуку ми пропонуємо провести ДМАТ і, використовуючи основні інформативні показники методу, поставити остаточний діагноз. Критеріями діагностики ГХ І стадії за даними ДМАТ можуть служити, у першу чергу, рівень ДАТ більше 80 мм рт.ст. у денний час та більше 65 мм рт.ст. у нічний час, доля підвищеного САТ більше 40% вдень та 30% вночі, доля підвищеного ДАТ більше 25% вдень та 15% вночі. Для НЦД гіпертензивного типу за даними ДМАТ характерним є лабільність та пікоподібне підвищення САТ зі збільшенням ЧСС у денний час та майже повна відсутність епізодів підвищення ДАТ у нічні години, а також значні перепади “день - ніч”, особливо ДАТ.

При діагностиці у призовників ГХ І стадії вони визнаються непридатними до військової служби. Однак складніше визначитись у разі виявлення у призовників НЦД гіпертензивного типу. Призовники з діагностованою НЦД гіпертензивного типу згідно з Наказом Міністра оборони України №2 від 4 січня 1994 р. “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” можуть визнаватися придатними або непридатними до військової служби у залежності від ступеня виразності вегето-судинних розладів. Терапевту на практиці доволі важко виявити лабільність АТ та ступінь вираженості судинних розладів. Використання ДМАТ у хворих на НЦД гіпертензивного типу дозволяє виявляти лабільність (варіабельність) АТ і ЧСС протягом доби та виявляти зміни добового профілю. У залежності від добового профілю та варіабельності АТ виділено чотири типи перебігу НЦД гіпертензивного типу та ГХ: зі зміненим добовим профілем і високою варіабельністю АТ вдень; зі зміненим добовим профілем і нормальною варіабельністю середньоденного АТ; з нормальним добовим профілем і високою середньоденною варіабельністю АТ; з нормальним добовим профілем і нормальною варіабельністю АТ вдень.

Призовників, хворих на НЦД гіпертензивного типу, зі зміненим добовим профілем і високою варіабельністю АТ вдень доцільно визнати непридатними до військової служби. Призовників, хворих на НЦД гіпертензивного типу, з нормальним добовим профілем і нормальною варіабельністю АТ вдень доцільно визнати придатними до військової служби. Призовників, хворих на НЦД гіпертензивного типу, зі зміненим добовим профілем і нормальною варіабельністю середньоденного АТ або з нормальним добовим профілем і високою середньоденною варіабельністю АТ, доцільно визнати придатними до військової служби з визначенням ступеня обмеження. Ступінь обмеження до військової служби і встановлення роду військ та характеру військової служби доцільно визначати у залежності від реакції на ПЕН. У разі виявлення фізіологічної реакції на ПЕН доцільно рекомендувати службу без обмежень за психоемоційними навантаженнями. У разі виявлення патологічної реакції на ПЕН доцільно рекомендувати службу не пов'язану з психоемоційними навантаженнями.

При ГХ І і ІІ стадії у військовослужбовців кадрової служби експертними критеріями визначення непридатності та зміни категорії придатності до військової служби є середньодобовий рівень АТ більше 130/80 мм рт.ст., який супроводжується високою варіабельністю АТ та зміненим добовим профілем АТ у поєднанні зі змінами структурно-функціонального стану міокарда й погіршенням гемодинамічного забезпечення ДФН та ПЕН.

Ступінь обмеження до військової служби і встановлення характеру військової служби доцільно визначати у залежності від реакції на ПЕН. У разі виявлення фізіологічної реакції на ПЕН доцільно рекомендувати службу без обмежень по ПЕН. У разі виявлення патологічної реакції на ПЕН доцільно рекомендувати службу не пов'язану з психоемоційними навантаженнями. Експертний висновок у військовослужбовців, хворих на ГХ ІІ стадії повинен виноситись після підбору антигіпертензивної терапії з обов'язковим проведенням ДМАТ та проб з ДФН та ПЕН.

ВИСНОВКИ

призовник військовослужбовець хвороба гіпертонічний

У дисертації приводиться теоретичне узагальнення та обґрунтовується новий підхід до діагностики та диференційної діагностики гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу з урахуванням добового моніторування артеріального тиску та проб з фізичним та психоемоційним навантаженням з метою удосконалення військово-лікарської експертизи.

Застосування добового моніторингу артеріального тиску та проб з фізичним та психоемоційним навантаженням дозволяє значно поліпшити виявлення артеріальної гіпертензії при обстеженні військовослужбовців і призовників при вирішенні експертних питань, що у значній мірі утруднено в зв'язку з низькою інформативністю звичайних вимірів артеріального тиску і необхідністю тривалого стаціонарного обстеження.

Результати проведених досліджень дозволили встановити чотири типи перебігу нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу та гіпертонічної хвороби І і ІІ стадії: зі зміненим добовим профілем і високою варіабельністю артеріального тиску вдень; зі зміненим добовим профілем і нормальною варіабельністю середньоденного артеріального тиску; з нормальним добовим профілем і високою середньоденною варіабельністю артеріального тиску; з нормальним добовим профілем і нормальною варіабельністю артеріального тиску вдень.

На основі вивчення гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних і психоемоційних навантажень та основних показників добового моніторингу артеріального тиску розроблено алгоритм діагностики нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу та гіпертонічної хвороби І стадії.

Розроблені протоколи обстеження призовників і військовослужбовців, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу та гіпертонічну хворобу І стадії з урахуванням комплексної оцінки даних інструментальних досліджень: добового моніторингу артеріального тиску, дозованих фізичних та психоемоційних навантажень.

У результаті практичного використання протоколів диференціальної діагностики нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу і гіпертонічної хвороби І стадії змінений ступінь придатності до військової служби призовників і переглянуті експертні рішення військовослужбовців строкової служби.

Експертними критеріями визначення непридатності до військової служби призовників та військовослужбовців строкової служби, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу, є висока варіабельність артеріального тиску протягом доби зі зміненим добовим профілем артеріального тиску в поєднанні з погіршенням гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних та психоемоційних навантажень.

При гіпертонічній хворобі І і ІІ стадії у військовослужбовців кадрової служби експертними критеріями визначення непридатності та зміни категорії придатності до військової служби є середньодобовий рівень артеріального тиску більше 130/80 мм рт.ст., який супроводжується високою варіабельністю артеріального тиску та зміненим добовим профілем артеріального тиску в поєднанні зі змінами структурно-функціонального стану міокарда і погіршенням гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних та психоемоційних навантажень.

Експертний висновок у військовослужбовців, хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії повинен виноситись після підбору антигіпертензивної терапії з обов'язковим проведенням добового моніторингу артеріального тиску та проб з фізичним та психоемоційним навантаженням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для уточнення діагнозу артеріальної гіпертензії і проведення диференційної діагностики гіпертонічної хвороби І стадії і нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу при проведенні військово-лікарської експертизи рекомендовано проведення добового моніторингу артеріального тиску, проб з дозованими фізичним та психоемоційним навантаженням.

При неможливості проведення добового моніторингу артеріального тиску рекомендовано у комплексне обстеження призовників з підвищеним артеріальним тиском включати проби з дозованим фізичним та психоемоційним навантаженням.

Для підвищення ефективності експертизи впровадити протоколи обстеження призовників та військовослужбовців, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу і гіпертонічну хворобу І та ІІ стадії.

При відборі призовників на військову службу та визначення роду військ і характеру служби необхідно враховувати результати добового моніторингу артеріального тиску і дозованих фізичного та психоемоційного навантажень.

Призовників та військовослужбовців строкової служби, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу з підвищеною варіабельністю артеріального тиску і зміненим добовим профілем артеріального тиску рекомендовано визнавати непридатним до військової служби з подальшим лікуванням.

Військовослужбовці, хворі на гіпертонічну хворобу І та ІІ стадії, незалежно від типу добового профілю артеріального тиску і варіабельності артеріального тиску, потребують постійної антигіпертензивної терапії та раціонального працевлаштування у залежності від реакції на фізичне та психоемоційне навантаження.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Коваль М.М. Добовий моніторинг артеріального тиску при проведенні диференційної діагностики нейроциркуляторної дистонії та гіпертонічної хвороби у військовослужбовців // Військова медицина України. - 2001. - №2. - С. 58-61.

Швец Н.И., Федорова О.А., Коваль Н.Н. Мониторирование артериального давления в диагностике эссенциальной артериальной гипертензии // Український медичний часопис. - 2001. - №5/25 (ІХ-Х).

- С. 39-44. Особистий внесок здобувача заключається в клінічному підборі хворих, проведенні добового моніторування артеріального тиску, статистичній обробці та аналізі отриманих даних, підготовці статті до друку.

Коваль М.М., Краєвський С.Ю., Павленко В.В. Гемодинамічне забезпечення дозованих фізичних навантажень у військовослужбовців з підвищеним артеріальним тиском // Проблеми військової охорони здоров'я. Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. - К.: УВМА, 2002. - Вип. 9. - С. 128-134. Особистий внесок здобувача заключається в клінічному підборі хворих, проведенні дозованих фізичних навантажень, статистичній обробці та аналізі отриманих даних, підготовці статті до друку.

Коваль М.М. Добовий моніторинг артеріального тиску та навантажувальні проби в оптимізації діагностики есенціальної гіпертензії // Проблеми військової охорони здоров'я. Зб. наук. пр. Української військово-медичної академії. К.: УВМА, 2002. - Вип. 10. - С. 97-103.

Швець Н.І., Коваль М.М., Федорова О.О., Чмир В.П. Рівень артеріального тиску та реакція серцево-судинної системи на психоемоційне навантаження у хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу та есенціальну гіпертензію // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. - К., - 2001. - Вип. 10, кн. 3. - С. 675-679. Особистий внесок здобувача заключається в клінічному підборі хворих, проведенні проб із психоемоційним навантаженням, статистичній обробці та аналізі одержаних даних, підготовці статті до друку.

АНОТАЦІЯ

Коваль М.М. Можливості добового моніторингу артеріального тиску, його значення у діагностиці гіпертонічної хвороби та вирішенні експертних питань у військовослужбовців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2003 p.

Дисертацію присвячено важливій ролі моніторингу артеріального тиску і проб з фізичним та психоемоційним навантаженнями в оптимізації діагностики нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу та гіпертонічної хвороби, при вирішенні експертних питань у призовників і військовослужбовців. Встановлено, що існують основні типи перебігу гіпертонічної хвороби та нейроциркуляторної дистонії гіпертензивного типу: несприятливі у прогностичному плані - висока варіабельність артеріального тиску, порушений добовий профіль артеріального тиску (“over-dippers”, “night-peakers”, “non-dippers”); сприятливі у прогностичному плані - нормальна варіабельність артеріального тиску протягом усіх періодів доби, нормальний добовий профіль артеріального тиску. Запропонований алгоритм діагностичного пошуку при гіпертонічній хворобі І стадії та нейроциркуляторній дистонії гіпертензивного типу. Розроблені протоколи обстеження призовників і військовослужбовців, хворих на нейроциркуляторну дистонію гіпертензивного типу і гіпертонічну хворобу, та запропоновані експертні критерії визначення придатності до військової служби на основі даних добового моніторування артеріального тиску з урахуванням показників гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних та психоемоційних навантажень.

Ключові слова: військовослужбовці, призовники, гіпертонічна хвороба, нейроциркуляторна дистонія, моніторинг артеріального тиску, дозоване фізичне навантаження, психоемоційне навантаження.

АННОТАЦИЯ

Коваль Н.Н. Возможности суточного мониторинга артериального давления, его значение в диагностике гипертонической болезни и решении экспертных вопросов у военнослужащих. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. - Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ Украины, Симферополь, 2003.

Диссертация посвящена важной роли мониторинга артериального давления (АД) и проб с физической и психоэмоциональной нагрузками в оптимизации диагностики нейроциркуляторной дистонии (НЦД) по гипертоническому типу и гипертонической болезни (ГБ), а также решению экспертных вопросов у призывников и военнослужащих. Обследованы 119 военнослужащих и призывников с повышенным АД. В результате всестороннего обследования выделено 36 больных, страдающих НЦД по гипертоническому типу, 39 больных ГБ І стадии и 44 больных ГБ ІІ стадии. Контрольную группу составили 25 практически здоровых военнослужащих. Для оценки тяжести ГБ и НЦД по гипертензивному типу использовались клинико-анамнестические данные, результаты общеклинического обследования, эхокардиография, суточное мониторирование АД, пробы с дозированной физической (ДФН) и психоэмоциональной (ПЭН) нагрузками. Установлено, что существуют основные типы течения ГБ и НЦД по гипертоническому типу: неблагоприятные в прогностическом плане - высокая вариабельность артериального давления, измененный суточный профиль АД (“over-dippers”, “night-peakers”, “non-dippers”); благоприятные в прогностическом плане - нормальная суточная вариабельность АД, нормальный суточный профиль АД.

Выявлено, что у больных НЦД по гипертоническому типу повышение систолического АД (САД) четко связано с увеличением частоты сердечных сокращений (ЧСС). У больных ГБ I стадии эта связь менее выраженная. ЧСС и ее вариабельность при анализе дневных и ночных показателей выше у больных НЦД и свидетельствует о лабильности у них ЧСС. Показатели САД и ДАД при НЦД ниже, чем при ГБ I стадии. САД при НЦД более лабильное, повышается пикообразно и быстро возвращается к норме.

Доля повышенного САД в дневное время у больных ГБ I стадии была в 1,6 раза больше, чем при НЦД, а в ночное время - в 2,4 раза больше. В дневное время доля повышенного ДАД у больных ГБ I стадии была в 1,9 раза больше, чем у больных НЦД по гипертоническому типу, а в ночное время - в 3,9 раза. Кривая САД у больных ГБ I стадии имеет меньший перепад “день-ночь”, в отличие от больных НЦД, у которых этот перепад более выражен.

При сравнительной оценке реакций гемодинамики у военнослужащих выявлено выраженное повышение САД и ДАД на максимальной нагрузке у больных ГБ в отличие от больных НЦД, для которых характерным является интенсивный прирост САД на первых ступенях ФН с дальнейшим снижением темпов прироста САД, а также отсутствие прироста ДАД или его снижение во время пробы с ДФН. После завершения пробы с ДФН у больных НЦД САД быстро снижается к исходным цифрам или становится ниже исходных показателей, которое не является характерным для больных ГБ.

Для больных НЦД по гипертоническому типу при ПЭН характерным является быстрый подъем САД до 18 мм рт.ст. (13%) и ДАД до 10 мм рт.ст. (13%) на первых минутах пробы с дальнейшим их снижением на протяжении пробы и быстрым достижением исходных или более низких величин АД после завершения пробы. ПЭН в начальной стадии ГБ ведет к запоздалому повышению АД и остаточно повышенного АД после завершения действия раздражителя. Сердечно-сосудистая реактивность при ПЭН у больных ГБ II стадии характеризуется значительным запоздалым подъемом АД во время пробы и запоздалым снижением выше исходного уровня.

Предложен алгоритм диагностического поиска при ГБ I стадии и НЦД по гипертоническому типу. Разработаны протоколы обследования призывников и военнослужащих, больных НЦД по гипертоническому типу и ГБ І и ІІ стадии с учетом комплексной оценки данных инструментальных исследований: суточного мониторинга артериального давления, дозированных физической и психоэмоциональной нагрузок.

Экспертными критериями определения непригодности к воинской службе призывников и военнослужащих срочной службы, больных НЦД по гипертоническому типу является высокая вариабельность АД на протяжении суток с измененным суточным профилем АД в сочетании с ухудшением гемодинамического обеспечения ДФН и ПЭН. При ГБ І и ІІ стадии у военнослужащих кадровой службы экспертными критериями определения непригодности и изменения категории пригодности к военной службе является среднесуточный уровень АД выше 130/80 мм рт.ст., сопровождающийся высокой вариабельностью АД и измененным суточным профилем АД в сочетании с изменениями структурно-функционального состояния миокарда и ухудшением гемодинамического обеспечения ДФН и ПЭН.

Ключевые слова: военнослужащие, призывники, гипертоническая болезнь, нейроциркуляторная дистония, мониторинг артериального давления, дозированная физическая нагрузка, психоэмоциональная нагрузка.

SUMMARY

Koval N.N. Potential of daily monitoring of blood arterial pressure, its importance in diagnostics of hypertension and solution of expert questions in militaries. - Manuscript.

Thesis to compete for a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on a Speciality 14.01.11 - cardiology. - The Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky, (Ministry of Health Care of Ukraine), Simferopol, 2003.

The thesis is devoted to the important role of blood pressure monitoring and physical and psycho-emotional load tests in the optimization of diagnostics of neurocirculatory dystonia of hypertensive type and hypertension disease in conscripts and servicemen. It is determined that there exist the following major types of course of hypertension disease and neurocirculatory dystonia of hypertensive type: unfavourable in terms of prognosis - high variability of blood pressure, abnormal daily blood pressure profile (over-dippers, night-peakers, non-dippers); favourable in terms of prognosis - normal variability of blood pressure during 24 hours, normal daily blood pressure profile. Algorithm of diagnostic search in case of hypertension disease and neurocirculatory dystonia of hypertensive type is proposed. Protocols of examination of conscripts and servicemen with neurocirculatory dystonia of hypertensive type and I and II stage hypertension disease have been elaborated taking into account comprehensive evaluation of instrumental investigations data: 24 hours' blood pressure monitoring, dosaged physical and psycho-emotional loads.