Взаємовплив гормонального статусу організму і стану функціональної системи дихання у жінок
Виявлення впливу гіпофункції інсулярного апарату підшлункової залози при інсулінозалежному цукровому діабеті на стан функціональної системи дихання та кисневих режимів організму. Дослідження впливу порушень функції гіпоталамуса, гіпофіза, яєчників.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 83,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У групі, що одержала традиційну терапію (ТТ) на тлі ІГТ збільшення було на 50.87±2.63 % більше, ніж у групі контролю. В обох групах ми спостерігали також вірогідні збільшення кількості ороговілих клітин у піхвовому мазку (р<0.05). Зрушення в організмі дівчин 15-17 років, що страждають вторинною анемією внаслідок ЮДМК, після 14 сеансів ІГТ були такі. Вміст прегнандіолу в добовій сечі також вірогідно збільшився (р<0.05) в обох групах. У групі, що одержала традиційну терапію (ТТ) на тлі ІГТ, збільшення було на 50.87±2.63 % більше, ніж у групі контролю. В обох групах ми спостерігали також вірогідні збільшення кількості ороговілих клітин у піхвовому мазку (р<0.05). У групі контролю це збільшення склало 23.1±1.3%, а в групі, що пройшла курс ІГТ - 113.8±5.6%. Збільшення кількості ороговілих клітин у піхвовому мазку на тлі збільшення вмісту прегнандіолу в сечі може свідчити про передбачувану овуляцію в дівчин з ановуляторними ЮДМК, що свідчить про поліпшення функції яєчників в обох обстежуваних підгрупах. Однак більш високий приріст цих показників у групі, яка одержала 14 сеансів ІГТ, дозволяє вважати, що тенденція до нормалізації функції яєчників була більш вираженою саме у цій групі хворих.
Кровотеча у обстежуваних дівчат контрольної групи припинилася на 10±3.5 день ТТ, а в групі, що одержала 14 сеансів ІГТ, на 6.4±1.4 сеанс ІГТ на тлі ТТ. Виявлені до сеансів ІГТ симптоми вегето-судинної дистонії гіпотонічного типу після їх проходження відзначені не були, артеріальний тиск вірогідно зріс (р<0.05) і досяг своїх належних значень.
Усе вищевикладене, мабуть, може пояснити той факт, що при шестимісячному катамнестичному спостереженні у дівчин основної групи рецидиву захворювання виявлено не було ні в однієї з них після проходження курсу ІГТ, а в групі контролю він спостерігався в 13,6% обстежуваних.
При проведенні ІГТ варто враховувати той факт, що дівчини вже знаходяться в стані анемічної гіпоксії. Проведені нами експериментальні дослідження і дослідження за допомогою комп'ютерної програми автоматизованого аналізу стану організму (Колчинська А.З. і співавт., 2001) ролі вмісту Hb у крові в регуляції об'ємної швидкості кровотоку і компенсації анемічної гіпоксії дозволили визначити кількісні критерії й об'єктивно охарактеризувати її ступені для осіб пубертатного віку, що страждають ЮДМК. Анемічний стан при зниженні вмісту Hb у крові до 110 г*л-1 за аналогією з класифікацією гіпоксичної гіпоксії (Колчинська А.З., 1979) характеризується нами як I прихований (латентний) ступінь анемічної гіпоксії, тому що вірогідного зниження споживання кисню, змін кислотно-лужного стану крові (Міняйленко Т.Д., 1986) і інших проявів вторинної тканинної гіпоксії ще не спостерігається. За цих умов не спостерігається і посилення діяльності компенсаторних механізмів, ні ХОК, ні SаО2 вірогідно не збільшуються, єдиною ознакою анемічної гіпоксії є зниження швидкості транспорту кисню артеріальною кров'ю, яка викликана зниженням вмісту гемоглобіну в крові на 10 г*л-1. Працездатність дівчин із Hb=110 мг*л-1 мало відрізнялася від працездатності, яка спостерігається в їхніх здорових одноліток. МСК, що визначалося в степ-тесті за Добельном, склало 2943.07103 мл*хв-1, тобто воно відповідало 85-90% МСК здорових одноліток того ж паспортного віку.
Таблиця 6 Показники стану ФСД в здорових дівчин і дівчин з ЮДМК з різним вмістом гемоглобіну в крові
|
Вміст Нв, г*л-1 |
ХОД, мл*хв-1 |
VО2, мл*хв-1 |
ЧСС, уд*хв-1 |
УО, мл |
ХОК, мл*хв-1 |
ГЕ |
АВ* ХОД-1 |
АВ* ХОК-1 |
SaО2 , % |
CaО2, мл*л-1 |
|
|
120 (n=26) |
5680 241 |
185,9 21,3 |
90,9 2,1 |
41,47 0,89 |
3910 23,8 |
21,1 0,5 |
691 |
1,0457 0,0005 |
96,9 0,09 |
155,6 2,56 |
|
|
110 (n=20) |
5030 230 |
158,8 18,3 |
93,1 3,6 |
40,00 1,31 |
3927 18 |
24,85 0,3* |
701 |
0,8966 0,0003 |
96,9 0,08 |
144,4 2,21* |
|
|
100 (n=19) |
4830 600 |
146,1 22,01 |
102,3 3,1 |
40,00 2,0 |
4087 19* |
27,9 0,4* |
721 |
0,8510 0,0002* |
96,9 0,04 |
131,8 1,98* |
|
|
90 (n=21) |
4680 203* |
136,7 18,2* |
103,0 4,1* |
39,81 1,89 |
4110 17* |
30,06 0,6* |
721 |
0,8199 0,0005* |
96,02 0,08* |
117,5 1,89* |
|
|
80 (n=21) |
4230 100* |
124,2 21,0* |
104 5,1* |
40,00 1,37 |
4160 21* |
33,49 0,5* |
721 |
0,7394 0,0004* |
95,5 0,23* |
103,5 1,78* |
|
|
70 (n=22) |
4100 90* |
111,7 19,8* |
103,4 5,4* |
38,9 0,91 |
4022,6 11 |
36,2 0,5* |
711 |
0,7237 0,0003* |
95,0 0,21* |
90,5 1,56* |
|
|
60 (n=24) |
4000 310* |
87,1 19,04* |
104 5,6* |
38,6 0,86* |
4014 14 |
46,13 1,0* |
691 |
0,6876 0,0003* |
94,3 0,20* |
76,9 1,29* |
Примітка. * - Розходження з даними здорових осіб достовірні (р<0.05)
Анемічний стан при зниженні вмісту Hb у крові до 100-90 г*л-1 охарактеризовано нами як II компенсований ступінь анемічної гіпоксії. На компенсацію анемічного стану вказувала наявність достатнього збільшення ХОК (р<0.05), а з ним і підтримки рівня транспорту кисню артеріальною кров'ю (qaO2) на досить високому рівні, незначне зниження VО2, відсутність зниження відсотка насичення артеріальної крові киснем, відсутність венозної гіпоксемії. Працездатність дівчин із Hb 100-90 г*л-1 була трохи нижче , ніж у їхніх здорових одноліток. МСК склало 246186 мл*л-1, тобто 75-80% його рівня від МСК здорових дівчин.
При зниженні вмісту Hb у крові до 80-70 г*л-1 у дівчин з ЮДМК має місце анемічний стан III субкомпенсованого ступеня анемічної гіпоксії. Її критеріями є відсутність компенсаторного збільшення ХОК, тенденція до його зниження до рівня вікової норми, падіння відсотка насичення артеріальної крові киснем, тобто погіршення умов оксигенації крові в легенях, зниження VО2 на 20-40%, наближення співвідношення qаО2*VО2-1 до 2, вірогідне зниження параметрів змішаної венозної крові: швидкості транспорту кисню венозною кров'ю (qvO2) і напруги кисню у венозній крові (pvO2), наявність вираженої венозної гіпоксемії, тенденція до метаболічного ацидозу, дворазове падіння фізичної працездатності. Однак при цьому ступені анемії ще проявляється деяке компенсаторне збільшення ХОК, що дозволяє підтримувати співвідношення qаО2*VО2-1 на рівні трохи вище критичного. Працездатність дівчин із Hb=80-70 г*л-1 була в 1.5-2 рази нижче вікової норми. МСК склало 2026102 мл*хв-1, що було значно нижче рівня аналогічного показника у здорових осіб на 55-60%.
Зниження вмісту Hb у крові з 60 г*л-1 і нижче (до 50-40 г*л-1) призводить до декомпенсованого гіпоксичного стану (IУ ступінь анемічної гіпоксії), що характеризується виснаженням компенсаторних механізмів організму. При цьому спостерігаються слабкість, різке зниження працездатності, ХОК не збільшується у порівнянні з нормою, співвідношення qаО2 стосовно належного VО2-1 нижче критичного рівня, VО2 і його інтенсивність різко падає, спостерігаються артеріальна і різко виражена венозна гіпоксемія, метаболічний ацидоз, зрушення рН до нижньої межі вікової норми (Міняйленко Т.Д., 1983). Фізична працездатність хворих даної групи була різко знижена. Проведення тестів для її визначення було неможливе, тому що хворим призначили постільний режим, вони не могли навіть самостійно пересуватися.
За даними літератури, при зниженні вмісту Hb у крові нижче 40 г*л-1 спостерігаються зміни, які викликають у функціональному стані організму зрушення, що можуть призвести до смерті. Це дозволяє виділити при такому рівні зниження Hb у крові V ступінь анемічної гіпоксії - термінальний.
Виходячи з усього наведеного можна стверджувати, що проведені нами дослідження дозволили виділити п,ять ступенів анемічної гіпоксії: I прихований (латентний) - при зниженні вмісту Hb до 110 г*л-1; II компенсований - при вмісті Hb 100-90 г*л-1; III субкомпенсований - 80-70 г*л-1; IV декомпенсований - 60 г*л-1, 50-40 г*л-1; V термінальний - нижче 40 г*л-1. Межі кожного ступеня анемічної гіпоксії в даній класифікації досить умовні. Вони залежать від індивідуальних можливостей посилення компенсаторних механізмів хворих з анемією, а також від типу анемії. Дана класифікація правомірна до застосування при вторинній анемії в дівчин з гіпоестрогенною формою ЮДМК.
Обговорення результатів досліджень. Дослідження взаємовпливу функції ендокринних залоз і процесу постачання організму киснем має велике значення для клініки ендокринних захворювань, що одержали широке поширення в Україні внаслідок несприятливих екологічних умов. Крім того, результати цих досліджень можуть бути використані для розробки нового фізіологічного, немедикаментозного, неінвазивного методу корекції функції ендокринних залоз. Виязначення тісного взаємозв'язку між центром керування ФСД (ендокринною системою) і робочими органами ФСД (органами зовнішнього дихання, серцево-судинної системи, системи крові, тканинного дихання) та з'ясування наявності можливості зворотного впливу об'єкта керування ФСД (процесу масопереносу респіраторних газів) на центр її керування - ендокринну систему, дозволило охарактеризувати механізми взаємовпливу центру керування і робочих органів ФСД в процесі адаптації до гіпоксії у курсі нормобаричного ІГТ.
Які ж механізми впливу поліпшення стану ФСД внаслідок адаптації до гіпоксії на функцію щитоподібної залози? У результаті стимулюючого впливу адаптації до гіпоксії в курсі ІГТ на щитоподібну залозу через систему симпатичних і адренергічних впливів (Hsieh A.C. et al, 1966; Gale C.C., 1973) збільшується вміст тиреоїдних гормонів у крові, що за принципом зворотного зв'язку знижує секрецію і концентрацію в крові тиреотропного гормону. У першу чергу збільшення концентрації тиреоїдних гормонів у крові діє на геном, викликаючи посилення швидкості трансляції генів білків (Narayan, 1984), у тому числі дихальних ферментів. У той же час фактор, що індукується гіпоксією (HIF-I) (Semenza G.L., Wu G.L., 1993; Semenza G.L., 2001), дія якого проявляється в посиленні транскрипції гена синтезу еритропоетину, є причиною підвищення вмісту гемоглобіну в крові. Слід вважати, що при цьому збільшення концентрації тиреоїдних гормонів призводить до підвищення кількості дихальних ферментів, росту активності Na+-K+- АТФази (Oppenheimer O. 1978), підвищення швидкості транспорту АДФ у мітохондріях (Tepperman G., Tepperman H., 1987). Усе це поліпшує умови окисного фосфорилування і сприяє більш повному надходженню кисню до клітин з артеріальної крові; споживання кисню тканинами підвищується. Більш повна утилізація кисню тканинами призводить до того, що в змішаній венозній крові трохи зменшується кількість кисню, наслідком цього є зниження швидкості транспорту кисню змішаною венозною кров'ю і напруги кисню в змішаній венозній крові. Через те, що утилізація О2 стає більш повною, збільшується кількість СО2 у змішаній венозній крові, це призводить до збільшення швидкості його транспорту і напруги у змішаній венозній крові. Якби була відсутня компенсація з боку органів дихання, то напруга кисню в артеріальній крові знижувалася, а напруга в ній вуглекислого газу підвищувалася. Однак у реальних умовах на зниження раО2 посиленням імпульсації реагують хеморецептори каротидного клубочка сінокаротидної зони (Іваницький А.А., Т.Д. Філімонова, 1984), що приводить до рефлекторного збільшення ЧСС, а з ним і ХОК, збільшується ХОД, з організму вимивається СО2. Збільшенню ЧСС сприяє і викид тиреоїдних гормонів в кров. Збільшення вмісту гемоглобіну, а з ним і кисневої ємкості крові, кількості кисню в артеріальній крові, з одного боку, ріст хвилинного об'єму крові - з іншого, підвищують швидкість транспорту кисню артеріальною кров'ю, росте напруга кисню в тканинах, підвищується споживання кисню організмом. Підвищення вмісту тиреоїдних гормонів призводить до нормалізації швидкості трансляції генів білків ферментів дихального ланцюга мітохондрій (Roth, 1983; Ткачук В.А., 1983); первинна тканинна гіпоксія, що має місце при гіпотиреозі, стає менш вираженою. Таким чином, гіпоксичний стан, що має місце при первинному гіпотиреозі, компенсується.
Механізми поліпшення стану ФСД хворих інсулінозалежним цукровим діабетом при адаптації до гіпоксії в курсі ІГТ уявляються нам у такий спосіб. Внаслідок адаптації до гіпоксії в курсі інтервального гіпоксичного тренування через систему парасимпатичних впливів збільшується вміст інсуліну в крові (Гелльхорн Д.Х., 1948; Болотіна Ж.В., 1991; Колєснік Ю.М., 1994), основним ефектом якого є зниження вмісту глюкози в крові, унаслідок більшої її утилізації інсулінозалежними тканинами (печінкою, м'язами, жировою тканиною). Також зниження глікемії, що спостерігається нами в результаті адаптації до гіпоксії, може бути зобумовлена ослабленням дії контрінсулярних гормонів (у першу чергу, маються на увазі катехоламіни, вміст яких протягом довготривалої адаптації до гіпоксії поступово знижується до нормоксичного рівня (Reevеs, 1996)). Збільшення вмісту інсуліну в крові також сприяє ініціації трансляції й елонгації зростаючих поліпептидних ланцюгів білків, у тому числі ферментів, які беруть участь у процесах утворення енергії (Rosen et al., 1985; Sterling F.E., 1995). Через збільшення кількості глюкози, що надходить у тканини, збільшується частка її участі в процесах утворення енергії (Балаболкін М.І., 1989., 2000), активізуються процеси окисного фосфорилування й аеробного гліколізу, що призводить до більш повної утилізації кисню тканинами, споживання кисню підвищується. Дія HIF-1 (Semenza G.L., Wu G.L., 1993; Semenza G.L., 2001) призводить до збільшення швидкості транскрипції гена синтезу еритропоетину, наслідком чого є підвищення вмісту гемоглобіну в крові, а звідси і підвищення вмісту кисню в артеріальній крові. Збільшенню СаО2 сприяє також зниження вмісту в крові глікованого гемоглобіну внаслідок зниження глікемії. Збільшення СаО2 призводить до підвищення швидкості транспорту кисню артеріальною кров'ю, що поряд зі зростанням рО2 у тканинах і збільшенням споживання кисню призводить до компенсації гіпоксичного стану, що має місце в патогенезі ІЗЦД. У такий спосіб компенсація гіпоксичного стану досягається як у результаті зниження глікемії через посилення секреції інсуліну, так і внаслідок ініційованої дією зниженого парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі оптимізації стану робочих органів ФСД. гіпофункція дихання інсулярний яєчник
При застосуванні ІГТ в комплексному лікуванні при ІЗЦД необхідно враховувати віковий аспект. У дітей і підлітків, особливо в стадії декомпенсації, ІГТ може призвести спочатку до різкої гіпоглікемії, а потім до вираженого гіперглікемічного стану. Можливо, що вдихання ГГС викликає у дітей і підлітків з ІЗЦД вихід інсуліну в кров одноразово. Потім функція -клітин виснажується й активізуються контрінсулярні фактори (викид і синтез у -клітинах глюкагону й у - клітинах соматостатину). Можна припустити, що можливий викид соматостатину центрального походження (з нейрогіпофізу). Дієвість ефекту контрінсулярних гормонів тим більше, чим виразніше стадія ІЗЦД. Несприятливий ефект вдихання ГГС у підлітковому віці може бути зобумовлений також і тим, що в цьому віці корекція гормонального гомеостазу найбільш важка, чутливість до гіпоксичних впливів вище, ніж у дорослих, особливо в дівчин під час активізації процесу статевого дозрівання. От чому застосування гіпоксітерапії у комплексному лікуванні дітей і підлітків з ІЗЦД є ще питанням дуже спірним. Ми вважаємо, що використання ІГТ дітям і підліткам протипоказано.
Особливу увагу ми приділили можливості застосування адаптації до гіпоксії при ІГТ для корекції функції системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчник-матка внаслідок ЮДМК у дівчин пубертатного віку.
Можливо, що основною причиною зупинки кровотечі при ЮДМК є підвищення рівня ФСГ і ЛГ унаслідок стимуляції функції аденогіпофіза гіпоталамусом шляхом вивільнення рилізінг-гормонів, що, в свою чергу, зобумовлюється підвищенням збудливості нервової системи внаслідок дії зниженого парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі. Як відомо, збільшення концентрації ФСГ призводить до підвищення рівня сумарних естрогенів у крові. Естрогенемія сприяє повноцінному дозріванню фолікула і ще більшому збільшенню рівня ФСГ і ЛГ у крові в терміни передбачуваної овуляції. Різке збільшення концентрації ЛГ сприяє синтезу прогестерону, який бере участь у процесі овуляції. Таким чином, функція гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи має тенденцію до нормалізації.
Зупинка кровотечі внаслідок нормалізації функції системи ГГО сприяє також збільшенню вмісту гемоглобіну в крові, що проявляється в оптимізації діяльності всієї ФСД. Збільшення вмісту Hb у крові, а разом з ним і зростання СаО2 на тлі деякого зниження ЧСС при утриманні хвилинного об'єму крові на нормоксичному рівні (внаслідок збільшення ударного об'єму) призводить до підвищення швидкості транспорту кисню артеріальною кров'ю. Збільшується рО2 у тканинах, росте швидкість споживання кисню, внаслідок чого і досягається компенсація гіпоксичного стану, що грає важливу роль у патогенезі ЮДМК.
Підсумовуючи усе наведене, необхідно зазначити, що стимулююча дія субкомпенсованої гіпоксії на функцію залоз внутрішньої секреції проявляється не тільки в збільшенні вмісту тих чи інших гормонів при гіпоксії, а й саме поліпшення функції ФСД впливає на ендокринну систему, яка одночасно є частиною регуляторної ланки функціональної системи дихання. Компенсація гіпоксичного стану внаслідок адаптації до гіпоксії, що спостерігалося нами, має місце в результаті покращення постачання організму киснем. Оптимізація постачання організму киснем унаслідок поліпшення функції робочих органів ФСД призводить до підвищення швидкості споживання кисню організмом і може свідчити про підвищення VО2 ендокринними залозами, що, безумовно, сприяє інтенсифікації їх секреторної діяльності.
ВИСНОВКИ
Стан гіпоталамо-гіпофізарно-ендокринної системи - важливої ланки в центрі керування ФСД залежить від процесу поетапної доставки й утилізації кисню в тканинах - об'єкта ФСД з обслуговуючими її органами: зовнішнього дихання, кровообігу, кровотворення, тканинними механізмами, відповідальними за утилізацію кисню, що беруть участь у реалізації її основного призначення - найбільш економічного постачання організму киснем відповідно до його потреб і виведення з організму вуглекислого газу.
Функція гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи впливає на стан усіх ланок ФСД. При гіпофункції щитоподібної залози вірогідно (p<0,05) знижується частка альвеолярної вентиляції в хвилинному об'ємі дихання, ЧСС, хвилинний об'єм крові при нормальній величині ударного об'єму, вміст гемоглобіну в крові, швидкість й інтенсивність споживання кисню, економічність і ефективність кисневих режимів організму, падає і фізична працездатність.
У здорових осіб компенсований і субкомпенсований ступінь гіпоксичної гіпоксії має стимулюючу дію на стан гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи, підвищує вміст тиреоїдних гормонів у крові, що викликає реакцію всіх ланок ФСД: підсилюється вентиляція і газообмін у легенях, збільшується серцевий ритм і підвищується хвилинний об'єм крові, росте вміст гемоглобіну (Нb) у крові, збільшуються швидкість поетапної доставки кисню і його споживання.
При гіпофункції щитоподібної залози на відміну від того, що спостерігається в нормі, субкомпенсована гіпоксія розвивається при менш вираженому зниженні рIО2 - 110-100 мм рт.ст. (у здорових - 95-90 мм рт.ст.), при цьому вірогідно (p<0,05) збільшується вміст тиреоїдних гормонів у крові, що є підставою для використання гіпоксичного тренування в лікуванні гіпотиреозу.
Після курсу нормобаричного ІГТ в осіб з гіпофункцією щитоподібної залози відбувається адаптація до гіпоксичної гіпоксії, збільшується продукція тиреоїдних гормонів і знижується секреція ТТГ, вірогідно (p<0,05) поліпшується функція всіх ланок ФСД, підвищується економічність КРО, збільшується працездатність, знижується киснева і пульсова вартість фізичної роботи.
Зміни вмісту гонадотропних гормонів гіпофіза і гормонів яєчників у крові протягом менструального циклу впливають на зовнішнє дихання, кровообіг, дихальну функцію крові, тканинне дихання. Постачання організму киснем і найбільш економічне його використання здійснюється в постменструальну і постовуляторну фази циклу.
При зниженій продукції естрогенів в дівчин-підлітків з ЮДМК істотно змінюється стан ФСД. Вірогідно знижується вміст гемоглобіну в крові до 55 м*л-1, її киснева ємкість і вміст кисню в артеріальній крові, збільшується серцевий ритм, зменшується швидкість поетапної доставки і споживання О2, економічність КРО, що є однією з важливих причин відставання дівчин-підлітків у фізичному розвитку.
У хворих з ЮДМК виділено п,ять ступенів анемічної гіпоксії: I прихований (латентний) - при зниженні вмісту Нb до 110 м*л-1; II компенсований - при вмісті Нb 100-90 м*л-1; III субкомпенсований - 80-70 м*л-1; IV декомпенсований - 60 м*л-1, 50-40 м*л-1; V термінальний - нижче 40 м*л-1.
Сприятливий вплив адаптації до гіпоксії при ІГТ на організм дівчин-підлітків з ЮДМК виявляється в стійкому підвищенні вмісту гемоглобіну в крові, нормалізації діяльності всіх ланок ФСД, функції центра її керування - системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники, про що свідчить зупинка маткової кровотечі і тенденція до нормалізації менструального циклу, поліпшення стану ФСД і всього організму, підвищення працездатності.
Гіпофункція інсулярного апарату підшлункової залози викликає зниження вентиляторних об'ємів, частішання серцевих скорочень, падіння швидкості споживання кисню і його інтенсивності. Збільшення вмісту глікованого гемоглобіну призводить до падіння швидкості транспорту кисню артеріальною кров'ю. Найбільші відхилення стану ФСД від норми спостерігаються в особливо чутливому до гіпоксії підлітковому віці.
Зниження парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі (рIO2) до 105-90 мм рт.ст. має стимулюючий вплив на інсулярний апарат підшлункової залози, викликає вірогідне (p<0.05) зниження вмісту глюкози в крові у здорових осіб.
Стійкий гіпоглікемічний ефект у дорослих осіб з гіпофункцією інсулярного апарату підшлункової залози (ІЗСД) викликає вдихання ГГС-12. Після курсу ІГТ відбувається стабілізація вмісту глюкози в крові, зникає цукор в сечі, нормалізується вміст глікованого гемоглобіну, поліпшується киснетранспортна функція крові, підвищується працездатність.
У дітей і особливо підлітків з гіпофункцією інсулярного апарату підшлункової залози після короткострокового гіпоксичного впливу гіпоглікемія замінюється різко вираженою гіперглікемією, для компенсації якої потрібно введення додаткової дози інсуліну. Особам препубертатного і пубертатного віку, що страждають інсулінозалежним цукровим діабетом, курс ІГТ протипоказаний.
Оптимізація постачання організму киснем унаслідок поліпшення функції робочих органів ФСД підвищує рівень забезпечення організму киснем і покращує функцію ендокринних залоз. Гіпоксичний стан, що грає важливу роль в патогенезі досліджуваних гормональних розладів, компенсується.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ
Закусило М.П. Возможность коррекции гормонального состояния организма девушек методом гипоксической тренировки // Вестник российской академии медицинских наук. - Москва: Медицина, 1997.- С.38-41.
Колчинская А.З., Закусило М.П. Нетрадиционный метод лечения гипотиреоза - адаптация к гипоксии в курсе интервальной гипоксической тренировки // Проблемы гипоксии мед. реабилитации. -Нальчик: КБНЦ РАН, 1999.- С.47-53 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, аналіз даних клініко-лабораторних досліджень, участь у підготовці рукопису).
Колчинская А.З., Хацуков Б.Х., Закусило М.П. Кислородная недостаточность: деструктивное и конструктивное действие. -Нальчик: КБНЦ РАН, 1999. - 207 с. (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, аналіз даних клініко-лабораторних досліджень, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Мафедзова В.А. Эффективность ИГТ в коррекции анемии // Эффективность использования адаптации к гипоксии в курсе ИГТ в медицине. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. -С.73-80 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, аналіз даних клініко-лабораторних досліджень, участь у підготовці рукопису).
Колчинская А.З., Закусило М.П. Абазова З.Х. Эффективность ИГТ в лечении эндокринной патологии // Эффективность использования адаптации к гипоксии в курсе ИГТ в медицине. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - С.95-116 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Колчинская А.З., Закусило М.П. Абазова З.Х. Гипофункция щитовидной железы, методы лечения // Эффективность использования адаптации к гипоксии в курсе ИГТ в медицине. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - С.116-124. (Особистий внесок: робота з літературними посиланнями, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П. Интервальная гипоксическая тренировка в терапии первичного пострадиационного гипотиреоза // Эффективность использования адаптации к гипоксии в курсе ИГТ в медицине. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - С.124-146.
Закусило М.П. Интервальная гипоксическая тренировка в лечении сахарного инсулинозависимого диабета // Эффективность использования адаптации к гипоксии в курсе ИГТ в медицине. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - С.157-175.
Колчинская А.З., Закусило М.П. Эффективность лечения ювенильных дисфункциональных маточных кровотечений адаптацией к гипоксии // Эффективность использования адаптации к гипоксии в курсе ИГТ в медицине. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - С.176-186 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, аналіз даних клініко-лабораторних досліджень, участь у підготовці рукопису).
Колчинская А.З., Радзиевский П.А., Закусило М.П. ИГТ в спорте высших достижений // Эффективность ИГТ в повышении умственной и физической работоспособности здоровых лиц и больных с нарушением функции ЦНС. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - С.58-86 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються у ігрових видах спорту, до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування участь у підготовці рукопису).
Колчинская А.З., Абазова З.Х., Бойченко А.Х., Борукаева И.Х., Денисенко В.А., Закусило М.П. Иванов А.Б., Козлов С.А., Кокова Л.Д., Мафедзова В.А., Остапенко Л.А. Радзиевский П.А., Цыганова Т.Н., Хацуков Б.Х., Шортанова И.А., Хуболов А.Х. Автоматизированный анализ эффективности использования адаптации к гипоксии в медицине и спорте. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - 36 с. (Особистий внесок: розробка модельних характеристик стану організму хворих на гіпотиреоз, інсулінозалежний цукровий діабет, ювенільні дисфункційні маткові кровотечі, участь у підготовці рукопису).
Колчинская А.З., Абазова З.Х., Бойченко А.Х., Борукаева И.Х., Денисенко В.А., Закусило М.П., Иванов А.Б., Козлов С.А., Кокова Л.Д., Мафедзова В.А., Остапенко Л.А. Радзиевский П.А., Цыганова Т.Н., Хацуков Б.Х., Шортанова И.А., Хуболов А.Х. Адаптация к гипобарической и нормобарической гипоксии, лечебное и тренирующее действие гипобарической гипоксии. -Москва-Нальчик: КБНЦ РАН, 2001. - 75 с. (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, аналіз даних клініко-лабораторних досліджень, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Хацуков Б.Х. Радзиевский П.А. Эффективность адаптации к гипоксии в курсе интервальной гипоксической тренировки в лечении железодефицитной анемии на этапе санаторно-курортного лечения //Агрокурорт. - Москва, 2000 - №3.- С.43-50 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П. Ступені анемічної гіпоксії // Вісник асоціації акушерів та гінекологів”.- Київ.- 2001.- №1 (11). - С. 48-54.
Закусило М.П., Большова-Зубковська О.В., Шершун О.О, Радзієвський П..О. Особливості реакції підшлункової залози здорових осіб різного віку на вдихання повітря зі зниженим парціальним тиском кисню // Український медичний альманах. - Луганськ, 2001. - №3. - т.4.- С.67-69 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Большова-Зубковська О.В., Шершун О.О, Радзієвський П..О. Стан функціональної системи дихання та кисневих режимів організму у хворих на інсулінозалежний цукровий діабет в умовах гіпоксичної гіпоксії // Український медичний альманах. - Луганськ, 2001.- №1.- Т.4. - С.74-76 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П. Эффективность применения адаптации к гипоксии в коррекции анемического состояния у больных с расстройствами МЦ по типу ЮДМК // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - Одесса, 2001.- №3 (27). - С.22-24.
Радзієвський П.О., Закусило М.П., Диба Т.Г. Вплив багаторічної спортивної підготовки на стан функціональної системи дихання // Український пульмонологічний журнал. - 2001- № 3.- С.38-42 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму спортсменів високої кваліфікації, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Радзієвський П.О., Диба Т.Г., Касян Т.П. Зміна стану системи дихання, аеробної продуктивності та працездатності в процесі багаторічної спортивної підготовки // Наукові записки Києво-Могилянської академії. Серія: Біологія. - Київ. - 2001. - С. 51- 55 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму спортсменів високої кваліфікації, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Большова-Зубковська О.В., Шершун О.О. Радзієвський П.О. Вікові особливості функції підшлункової залози та нирок хворих на інсулінозалежний цукровий діабет під впливом гіпоксичної гіпоксії // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2001. - №2. - С.22-23 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Хацуков Б.Х. Исследование компенсаторных механизмов на математической модели регулирования кислородных режимов организма человека // Информационные системы и технологии, математическое моделирование, экономика и управление, селекция и генетика, экология. - Москва - Нальчик, 2001, Вып.2.- С.9-12 (Особистий внесок: дослідження стану функціональної системи дихання і кисневих режимів організму на матетатичній модель системи регулювання кисневих режимів організму при нормальному та зміненому вмісті гемоглобіну у крові, участь у підготовці рукопису).
Хацуков Б.Х., Хацукова И.А., Закусило М.П. Влияние инфразвукового пневмомассажа на зрительные функции в комплексном лечении // Информационные системы и технологии, математическое моделирование, экономика и управление, селекция и генетика, экология. - Москва-Нальчик, 2001, Вып.3.- С.143-147 (Особистий внесок: виявлення кореляційних зв,язків між станом зорових функцій і станом забезпечення киснем центральних представництв зорового аналізатору, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П. Нарушение менструальной функции спортсменок подросткового возраста и методы ее коррекции // Вестник проблем биологии и медицины. - 2002. - Вип.6. - С.86-91.
Закусило М.П. Механизмы компенсации анемической гипоксии и прогнозирование их функции при различном снижении содержания гемоглобина в крови на математической модели функциональной системы дыхания // Вестник проблем биологии и медицины. - 2002. - Вип.7. - С.18-21.
Закусило М.П. Влияние снижения содержания гемоглобина в крови на состояние функциональной системы дыхания девушек, страдающих ювенильными дисфункциональными маточными кровотечениями // Украинский журнал гематологии и трансфузиологии. - 2002. -№5. - С.19-24.
Закусило М.П., Радзієвський П.О. Ефективність адаптації до гіпоксії в покращенні стану функціональної системи дихання і підвищенні працездатності у висококваліфікованих спортсменів // Наукові записки Києво-Могилянської академії. Серія: Біологія. - Київ. - 2002. - С. 53-57 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму спортсменів високої кваліфікації до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П. Вплив гіпофункції щитоподібної залози на забезпечення організму киснем // Довкілля та здоров,я. - 2001. - №3. - С.16-20.
Хацуков Б.Х., Иванов А.Б., Хацукова И.А., Радзиевский П.А., Закусило М.П., Коваленченко В.Ф. Состояние функциональной системы дыхания и кровоснабжения зрительного анализатора у детей и подростков в норме и при миопии // Укр пульмонал. журн. - 2002. - №3. - С. 32-34 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму тематичних хворих до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Юшко Б., Радзиевсикй П., Дыба Т., Закусило М. Эффективность использования ИГТ у легкоатлетов-бегунов при спортивных нагрузках анаэробной гликолитической направленности // Наука в олимпийском спорте. - 2002. - № 3 - 4. - С. 81-87 (Особистий внесок: проведення дослідження основних показників стану функціональної системи дихання і розрахунків параметрів кисневих режимів організму спортсменів високої кваліфікації до і після курсу інтервального гіпоксичного тренування, участь у підготовці рукопису).
Закусило М.П., Радзиевский П.А. Влияние катастрофы на Чернобыльской Аэс на состояние функциональной системы дыхания девушек, методы его коррекции // Докл. 1 Всероссийского конгресса по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы (Экспериментальные и клинические аспекты)” 17-19 октября 1996г., Москва. - М.: РГМУ, 1996. - С.112.
Закусило М.П., Радзиевский П.А. Використання адаптації до гіпоксії для корекції стану функціональної системи дихання та кисневих режимів організму дівчат, що постраждали від вибуху на ЧАЄС // Матеріали 2-го конгресу патофізіологів України присвяченого 100-річчю від дня народження академіка М.М.Сіротиніна. - Фізіол. журнал - т.42. - №3-4. - 1996. -С. 27.
Закусило М.П., Радзиевский П.А. Интервальная гипоксическая тренировка как метод повышения работоспособности и оптимизация состояния функциональной системы дыхания волейболисток подросткового возраста // Тез. Докл. 2-ой международной конференции “Физиотерапия и спорт: современные аспекты реабилитации м профилактики”. - М., 1997, С.28-29.
Закусило М.П., Радзиевский П.А. Применение интервальной гипоксической тренировки в традиционном тренировочном процессе девушек-волейболисток // Междунар. 2-го конгресса “Современный олимпийский спорт”. - 1996, Киев: “Олимпийская литература”, С.179.
Закусило М.П., Колчинская А.З.. Влияние гипоксии на продукцию тиреоидных гормонов // Материалы Всероссийской конф. “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”, Москва, 2-4 декабря 1997.- М,:БЭБиМ. - С.42.
Закусило М.П. Возможность коррекции гормонального состояния организма девушек методом интервальной гипоксической тренировки // Мат. Междунар.конф.: “Гипоксия: деструктивное и контруктивное действие” 10-12 августа 1998 г., - К., 1998.- С.78-79.
Колчинская А.З., Газаев М.А., Радзиевский П.А., Закусило М.П., Абазова З.Х. Особенности состояния функциональной системы дыхания и кислородных режимов организма горцев-долгожителей // Мат. Междунар. Конф., посвященной 150-летию И.П.Павлова, Санкт-Петербург, Россия 23-25 сентября 1999 г. - С.-П.:РАН, 1999. - С.342.
Закусило М.П., А.З.Колчинская. Возможность использования ИГТ для лечения сахарного диабета // Материалы Всероссийской конф. “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”, Москва, 5-7 октября 1999.- М,:БЭБиМ. - С.27-28.
Радзиевский П.А., Закусило М.П., Баканичев А.П., Шпак Т.В., Тайболина Л.А., Шахлина Л.Г., Колчинская А.З. ИГТ в спорте высших достижений // Материалы Всероссийской конф. “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”, Москва, 5-7 октября 1999.- М,:БЭБиМ. - С.64.
Закусило М.П. Нетрадиционный метод лечения гипотиреоза - интервальная гипоксическая тренировка // Тез. Докладов четвертого международного конгресса “Олимпийский спорт и спорт для всех” 16-19 мая 2000 г. Киев.- К.: “Олимпийская литература”. - 2000. - С.297.
Закусило М.П. Возрастной аспект применения гипокситерапии в комплексном лечении инсулинозависимого сахарного диабета // Тез. Докладов четвертого международного конгресса “Олимпийский спорт и спорт для всех” 16-19 мая 2000 г. Киев.- К.: “Олимпийская литература”. - 2000. - С.298.
Закусило М.П. Изменения гормонального состояния, дыхания и кровообращения при гипоксии в процессе интервальной гипоксической тренировки у больных с эндокринной патологией // Матеріали 3-го конгресу патофізіологів України присвяченого 100-річчю від дня народження академіка М.М.Горєва. - Фізіол. журнал, т.46, №2(а), 2000. -С. 26-27.
Lyabakh K., Zakusilo M. Hypoxia in skeletal muscle of anemic girls with juvenile uterine hemorrhage (JUH) at rest and exercise at VO2max // Proceedings of the forth international conference “Hypoxia in medicine”, 26-28 september 2001, Geneva, Switzerland.- J. Hypoxia Medical. - 2001. - N 3. - P.42.
Закусило М.П. Состояние функциональной системы дыхания при гипофункции щитовидной железы при вдыхании газовых смесей бедных кислородом // Тез.конф. “Астроэко - 2002”. - пос.Терскол (КБР РФ), 2002. - С. 43.
Радзиевский П., Закусило М., Белуга Н. Использование адптации к гипоксической гипоксии при нормальном и измененном гормональном статусе у женщин // Мат. Всеукр. научно-метод. конф. “Физическая реабилитация как направление подготовки специалистов”, 5-6 февраля 2003. - К., 2003. - С.67.
АНОТАЦІЇ
Закусило М.П. Взаємовплив гормонального статусу організму і стану функціональної системи дихання у жінок. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2002.
В дисертаційній роботі досліджується взаємовплив об'єкта керування функціональної системи дихання (ФСД) (процесу масопереносу респіраторних газів, утилізації кисню в організмі) і центра керування ФСД (ендокринної системи) з її робочими органами зовнішнього дихання, кровообігу, кровотворення, тканинного дихання. Виявлення впливу функції ендокринних залоз на процес забезпечення організму киснем і зворотного впливу цього процесу на функцію ендокринних залоз викликало необхідність спеціальних досліджень й аналізу великої кількості отриманих інструментально показників. Такі дослідження та їх аналіз були здійснені нами з використанням сучасних методів інформатики - комп'ютерних програм автоматизованого аналізу стану організму. Стимулююча дія субкомпенсованої гіпоксії на функцію залоз внутрішньої секреції виявляється не тільки в збільшенні вмісту тих чи інших гормонів при гіпоксії, але і саме поліпшення функції ФСД впливає на ендокринну систему, яка одночасно є частиною регуляторної ланки функціональної системи дихання. Компенсація гіпоксичного стану, який бере участь в патогенезі гіпофункції щитоподібної залози, гіпофункції інсулярного апарату підшлункової залози, порушенні менструального циклу по типу ювенільних дисфункційних маткових кровотеч, наступає в результаті покращення постачання організму киснем при адаптації до гіпоксії. Оптимізація постачання організму киснем унаслідок поліпшення функції робочих органів ФСД приводить до підвищення швидкості споживання кисню організмом і може свідчити про підвищення споживання кисню ендокринними залозами, що безумовно сприяє інтенсифікації їх секреторної діяльності.
Ключові слова: функціональна система дихання, гормональний статус, гіпофункція щитоподібної залози, гіпофункція інсулярного апарату підшлункової залози, порушення гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи по типу ювенільних маткових кровотеч, гіпоксичні стани, інтервальне гіпоксичне тренування.
Закусило М.П. Взаимовлияние гормонального статуса организма и состояния функциональной системы дыхания у женщин. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Институт физиологии им. А.А.Богомольца НАН Украины, Киев, 2002.
В диссертационной работе исследуется взаимовлияние объекта управления функциональной системы дыхания (ФСД) (процесса массопереноса респираторных газов, утилизации кислорода в организме), и центра управления ФСД (эндокринной системы) с ее рабочими органами внешнего дыхания, кровообращения, кровообразования, тканевого дыхания. Выявление влияние функции эндокринных желез на процесс обеспечения организма кислородом и обратного влияния этого процесса на функцию эндокринных желез вызвало необходимость специальных исследований и анализа большого количества полученных инструментально показателей. Такие исследования и их анализ были осуществлены нами с использованием современных методов информатики - компьютерных программ автоматизированного анализа состояния организма. Стимулирующее действие субкомпенсированной гипоксии на функцию желез внутренней секреции обнаруживается не только в увеличении содержания тех или других гормонов при гипоксии, но и само улучшение функции ФСД влияет на эндокринную систему, которая одновременно является частью регуляторного звена функциональной системы дыхания. Компенсация гипоксического состояния, которое учавствует в патогенезе гипофункции щитовидной железы, гипофункции инсулярного аппарата поджелудочной железы, нарушении менструального цикла по типу ювенильных дисфункциональных маточных кровотечений, наступает в результате улучшения снабжения организма кислородом при адаптации к гипоксии. Оптимизация снабжения организма кислородом вследствие улучшения функции рабочих органов ФСД приводит к повышению скорости потребление кислорода организмом и может свидетельствовать о повышении потребления кислорода эндокринными железами, что, безусловно, оказывает интенсифицирующее влияние на их секреторную деятельность. Показано, что адаптация к гипоксической гипоксии в курсе интервальной гипоксической тренировки на фоне применения традиционной терапии оказывает благоприятный лечебный эффект при гипофункции щитовидной железы, способствует нормализации содержания тиреоидных гормонов в крови, повышению содержания гемоглобина в крови, нормализации состояния функциональной системы дыхания и кислородных режимов организма, повышению работоспособности больных. Подтверждены данные о благотворном эффекте адаптации к гипоксической гипоксии в курсе интервальной гипоксической тренировки: на фоне применения традиционной терапии ИГТ оказывает благоприятный лечебный эффект у женщин детородного возраста при гипофункции инсулярного аппарата поджелудочной железы, способствует нормализации содержания глюкозы в крови, снижению содержания гликозилированных белков в крови, в частности, гликозилированного гемоглобина, повышению содержания гемоглобина в крови, снижению дозы вводимого инсулина, нормализации состояния функциональной системы дыхания, повышению работоспособности больных. Курс интервальной гипоксической тренировки противопоказан к применению у детей и подростков, страдающих инсулинозависимым сахарным диабетом: кратковременная и резкая гипогликемия через 3-6 часов после воздействия гипоксического агента переходит в выраженную гипергликемию, которая требует введение дополнительной дозы инсулина. Показано, что адаптация к гипоксической гипоксии на фоне применения традиционной терапии оказывает благоприятный лечебный эффект при ювенильных дисфункциональных маточных кровотечениях, способствует прекращению кровотечений, нормализации содержания гемоглобина в крови, ликвидации вторичной анемии, нормализации кислородных режимов организма, улучшению гормонального статуса и становлению овуляторных менструальных циклов. Описаны степени анемической гипоксии у больных с ювенильными кровотечениями.
Ключевые слова: функциональная система дыхания, гормональный статус, гипофункция щитовидной железы, гипофункция инсулярного аппарата поджелудочной железы, нарушение гипоталамо-гипофизарной системы по типу ювенильных маточных кровотечений, гипоксические состояния, интервальная гипоксическая тренировка.
Zakusylo M.P. Interference of organism hormone status and the state of functional respiration system in women. - Manuscript.
Thesis for obtaining of scientific degree of Doctor in Medical Sciences, specialty 14.03.04 - pathophysiology - Bogomoletz Institute of Physiology NAS Ukraine, Kyiv, 2002.
In dissertational work were studied an interaction of conducting object of functional respiration system (FRS) (process of mass transportation for respiratory gases, utilization of oxygen in organism) and the center of FRS conducting (endocrine system) with its working organs of outside respiration, blood circulation, blood formation, tissue respiration. The reveal of endocrine gland function influence on the process of organism oxygen supply and reverse influence of this process on the function of endocrine glands stimulated the special investigations and analysis of a great number of received data. Such investigations and their analysis we performed using modern informatics techniques - computer programs of automated analysis of organism state. Stimulatory effect of subcompensated hypoxia on the function of internal secretory glands reveals not in increasing of different hormones during hypoxia only, but the improving of FRS function by itself influences on endocrine system that is a part of regulatory chain of functional respiratory system. Compensation of hypoxic state followed adaptation to hypoxia that we registered in pathogenesis of thyroid gland hypofunction, insular system of pancreatic gland hypofunction, disorders in menstrual cycle according to juvenile dysfunctional uterine bleeding type are the results of improved organism oxygen supply. Optimization of organism oxygen supply as the result of the function improvement for FRS working organs leads to the increase of velocity of organism oxygen supply and can evidence about the increase of oxygen consumption by endocrine glands that promote their secretory activity intensification.
Key words: functional respiratory system, hormone status, thyroid gland hypofunction, insular system of pancreatic gland hypofunction, disorders in hypothalamic-, hypophysar-, ovarial system according to juvenile dysfunctional uterine bleeding type, hypoxic states, intermittant hypoxic training.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження функції зовнішнього дихання у практиці спорту. Інформаційна характеристика етапів транспортування кисню із атмосферного повітря до тканин організму. Артеріалізація крові у легенях. Проби оцінки функціонального стану респіраторної системи.
реферат [37,5 K], добавлен 18.11.2009Поняття про хронічні обструктивні захворювання легень. Лікувальна дія фізичних вправ при захворюваннях органів дихання. Вплив на стан нервової системи, через неї на порушені функції апарату дихання. Показання та протипоказання до лікувальної фізкультури.
реферат [4,2 M], добавлен 26.10.2015Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи дихання. Біомеханіка вдиху і видиху. Еластична тяга легень, негативний внутрішньоплевральний тиск. Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання. Дифузія газів у легенях. Транспорт кисню кров’ю.
методичка [906,3 K], добавлен 15.03.2008Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.
дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015Дослідження ролі естрогенів і гестагенів у регуляції функції серцево-судинної системи. Проблеми особливостей гормонального статусу у жінок та його вплив на організм в цілому. Оцінка взаємозв’язку між станом регуляції серця та фазами менструального циклу.
статья [25,9 K], добавлен 31.08.2017Види спиртних напоїв, ступені сп'яніння в залежності від ужитої дози алкоголю. Особливості алкогольного ураження травної, серцево-судинної, видільної і нервової системи, органів дихання, імунного захисту організму. Вплив етанолу на ембріогенез людини.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 08.11.2010Залози внутрішньої секреції, що виробляють біологічно активні речовини. Гормони: хімічний склад, рецептори, схема дії, вплив на діяльність органів. Анатомічна будова і функції гіпоталамуса, гіпофіза, наднирника, щитоподібної та підшлункової залоз.
презентация [4,1 M], добавлен 10.04.2015З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.
автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009Робота серця як головного органу серцево-cудинної системи. Система судин організму. Прояви порушень діяльності серця у кривій електроенцефалограми. Практичне дослідження електричної активності серця у юнаків, дівчат, жінок та чоловіків м. Сімферополь.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 24.01.2013Дорсальна дихальна група нейронів, їх основні функції. Рефлекторна регуляція дихання. Функціональні проби із затримкою дихання, методика їх виконання та показники. Обмін речовин (метаболізм) та джерела енергії. Терморегуляція і температурний гомеостаз.
лекция [30,1 K], добавлен 17.10.2014
