Експериментальне вивчення протизапальних та репаративних властивостей мазей альтанової 2% та ліповіт, створених на основі субстанцій природного походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ

ТКАЧОВА ОКСАНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 615.276: 615.322: 615.454.1: 616-003.9

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ТА

РЕПАРАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МАЗЕЙ

АЛЬТАНОВОЇ 2% ТА ЛІПОВІТ, СТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ

СУБСТАНЦІЙ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

14.03.05 - фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Центральній науково-дослідній лабораторії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоровя України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

ЯКОВЛЄВА Лариса Василівна,

Національний фармацевтичний університет,

завідувачка Центральної науково-дослідної лабораторії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ДЕВґЯТКІНА Тетяна Олексіївна,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава), професор кафедри експериментальної та клінічної фармакології

кандидат біологічних наук, старший

науковий співробітник

ЛІБІНА Вікторія Віталіївна,

ДП “Державний науковий центр лікарських засобів” (м. Харків), завідувачка лабораторії експериментальної фармакокінетики, біоеквівалентності і токсикокінетики

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра фармакології з медичною рецептурою, м. Харків

Захист відбудеться “28” листопада 2003 року о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “24” жовтня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, д.біол.н., проф. Л.М.Малоштан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В наш час травматизм є однією з важливих проблем суспільства, що повґязано з підвищенням кількості побутових і виробничих травм (Сергиени Е.В. и др., 1995; Тищенко В.В., 1999; Zwerling C., 1997), дорожньо-транспортного травматизму (Журавлев С.М., Теодоридис К.А., 1997; Корж М.О. та ін., 2000; Pracovn I., 1997). Серед усіх травм 65% складають рани та поверхневі ушкодження, які потребують як хірургічного втручання, так і місцевого лікування (Гайко Г.В. та ін., 2002). Особливу увагу хірургів викликає поширення гнійно-запальних процесів мґяких тканин та інфікованих післяопераційних ускладнень (Новиков М.П., 1998; Шанов В.П., 1998; Шевченко В.С., 1996). Далеко не всі мазі, які використовують сьогодні в хірургії, відповідають сучасним вимогам за ефективністю, особливостями технології, нешкідливістю та ціною (Безуглая Е.П., 1996; Логачев В.К., 2002). У звґязку з цим, пошук нових ефективних мазей, що забезпечують лікувальний вплив на основні ланки ранового процесу, залишається актуальним.

Серед перспективних напрямків сучасної фармакології є наукова апробація досвіду народної медицини шляхом використання біологічно активних речовин природної сировини (Гарник Т.П., Литченко Ф.А., 1998; Поканевич В.В., 1998). Широкий спектр біологічної активності БАР обніжжя бджолиного (Дудов І.О., 1995; Соломка В.А., Тындык Е.В., 1998) та суплідь вільхи (Падалко В.И. и др., 1998) і наявність достатньої вітчизняної сировинної бази стали передумовою для виділення нових біологічно активних субстанцій - ліпофільного екстракту обніжжя бджолиного (ЛЕОБ) (Тихонов А.И. и др., 1991) та альтану (Хворост О.П. и др., 1992), а також розробки і фармакологічного дослідження нових ранозагоювальних мазей - альтанової і ліповіт, до складу яких входять вищезазначені субстанції.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва для дорослих та дітей” (№ державної реєстрації 0198U007008).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є експериментальне обгрунтування створення нових ранозагоювальних мазей альтанової і ліповіт та вивчення фармакологічної активності препаратів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

Опираючись на дані літератури про спектр фармакологічної активності субстанції альтану, експериментально обгрунтувати створення нової ранозагоювальної мазі альтанової;

Вивчити фармакологічну дію мазі альтанової: антимікробну in vitro та in vivo, протизапальну, лікувальну дію препарату на моделі контактного дерматиту;

Вивчити фармакологічну активність субстанції ЛЕОБ: протизапальну, репаративну, мембраностабілізувальну і антиоксидантну та експериментально обгрунтувати створення нової ранозагоювальної мазі ліповіт;

Вивчити фармакологічну дію мазі ліповіт: протизапальну і репаративну на різних моделях ранового процесу;

Провести порівняння за ранозагоювальним ефектом нових мазей альтанової і ліповіт з відомим препаратом - аналогом за фармакологічною активністю маз-зю вундехіл.

Предмет дослідження. Субстанція ЛЕОБ та ранозагоювальні мазі альтанова і ліповіт.

Об'єкт дослідження. Фармакологічна активність нової субстанції природного походження ЛЕОБ та ранозагоювальних мазей - альтанової і ліповіт.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи були використані фармакологічні, біохімічні, фізичні, мікробіологічні, гематологічні, гістологічні методи дослідження та методи математичної статистики. Всього використано 26 методів дослідження і 11 експериментальних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено дослідження фармакологічних властивостей субстанції ЛЕОБ, ранозагоювальних мазей альтанової і ліповіт, створених на основі субстанцій природного походження. Встановлено, що мазь альтанова 2% проявляє антимікробну і протизапальну дію, сприяє стимуляції репаративних процесів. Зазначені властивості препарату поряд з мґякою осмотичною активністю (150%) підтверджують обгрунтованість розробки і дозволяють рекомендувати мазь альтанову 2% для лікування гнійних ран на І фазі з помірною гнійною ексудацією та на ІІ фазі ранового процесу, а також при дерматитах, піодерміях і трофічних виразках. Поряд з цим встановлена комплексна фармакологічна активність ЛЕОБ: протизапальна, репаративна, мембраностабілізувальна та антиоксидантна, що обумовила створення нової ранозагоювальної мазі ліповіт. Показано, що мазь ліповіт проявляє виразну протизапальну і ранозагоювальну дію, що у комплексі з антимікробною і помірною осмотичною активністю (70%) дозволяє рекомендувати препарат для загоєння поверхневих ран шкіри на ІІ та ІІІ фазах ранового процесу. Новизна проведених досліджень підтверджена патентом № 25669А від 25.12.98 р. на технологію одержання і фармакологічну активність мазі ліповіт.

Практичне значення одержаних результатів. Мазь альтанова 2% пройшла повний комплекс доклінічних і клінічних досліджень і дозволена ДФЦ МОЗ України до медичного застосування як препарат для лікування гнійних ран, піодермій, трофічних виразок, дерматитів, опіків легкого і середнього ступенів (Р. 04.00/01605). Промисловий випуск мазі альтанової 2% впроваджено на Борщагівському хіміко-фармацевтичному заводі (м. Київ).

Проведені доклінічні дослідження і І фаза клінічних досліджень мазі ліповіт та отримано дозвіл на проведення II фази клінічних випробувань мазі як препарата для місцевого лікування опіків легкого та середнього ступенів, ран на ІІ та ІІІ фазах ранового процесу, запальних інфільтратів, трофічних виразок, пролежин.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, розроблені методичні підходи до фармакологічного вивчення субстанції ЛЕОБ, мазей альтанової і ліповіт. Здобувачем особисто проведені: патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація одержаних результатів, зроблені висновки по дисертації. Електронно-мікроскопічні дослідження проведені на базі НДІЗІНХ (м.Харків). Дослідження антимікробної активності мазі альтанової (in vitro та in vivo) проведені у співробітництві з лабораторією мікробіології Інституту мікробіології і імунології ім. І.І. Мечнікова та кафедри мікробіології НФаУ.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи викладені на VІІІ Російському національному конгресі "Человек и лекарство" (м. Москва, 2001), науково-практичній конференції "Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики" (м. Харків, 2001), науковій конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 2001), ІІ Національному зїзді фармакологів України “Фармакологія 2001 - крок у майбутнє” (м. Дніпропетровськ, 2001), ІІ зїзді апітерапевтів України (з міжнародною участю) “Апітерапія: погляд у майбутнє” (м. Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мякі лікарські засоби в сучасній фармації і медицині” (м. Харків, 2002), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (м. Харків, 2003), на міжкафедральному засіданні ЦНДЛ та кафедр біологічного циклу НФаУ (2003).

Публікації. За матеріалами даної дисертації опубліковано 13 наукових робіт. З них - 8 статей (в тому числі 6 робіт у наукових фахових журналах), 4 тез доповідей, 1 деклараційний патент.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи”, трьох розділів власних досліджень, розділу “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, загальних висновків, списку використаних джерел літератури. Робота викладена на 181 сторінці машинописного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 40 рисунками, 1 схемою. Перелік використаних джерел містить 297 найменувань, з яких - 98 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Одним з діючих компонентів мазі альтанової є відомий поліфенольний комплекс альтан, отриманий на кафедрі ботаніки НФаУ під керівництвом проф. А.Г.Сербіна (Хворост О.П., 1992). Хімічний склад альтана, що містить комплекс альнітанінів І-ІV, забезпечив його антиоксидантну, антиексудативну, антимікробну та репаративну дію (Яковлева Л.В. и др., 1992; Карпенко О.Я., 1993). Другим діючим компонентом мазі альтанової є димексид, який виконує функцію провідника та розчинника субстанції альтану (Гладух Є.В., 2002), проявляє антимікробну, протизапальну, антиоксидантну та місцевоанестезувальну дію (Бойко Н.И., 1979), що важливо для лікування гнійних ран та опіків на І фазі ранового процесу.

Діючим компонентом другого предмету дослідження: мазі ліповіт є субстанція ЛЕОБ, яка містить природний комплекс ліповітамінів: провітаміну А (80-230 мг % у перерахунку на -каротин), вітаміну F (200-900 мг % у перерахунку на -лінолєву кислоту), вітаміну Е (70-80 мг % у перерахунку на -токоферол), ненасичених жирних кислот і їх ефірів, терпенів і стеринів у їх природному сполученні (Ковтун Ю.В., 1998).

Фармакологічні дослідження проведені на мишах, щурах і кролях, вирощених у розпліднику ЦНДЛ НФаУ. Тварини утримувались на стандартному раціоні згідно з санітарно-гігієнічними нормами та вимогами DLP (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

На першому етапі досліджень було проведено фармакологічне вивчення мазі альтанової, осмолярна активність якої 150% (Гладух Є.В., 2003) забезпечила їй мяку дегідратуючу дію. Для визначення терапевтичної концентрації діючих компонентів мазі альтанової проводили скринінг антимікробної активності препарату в системі in vitro за методом “колодязів” на музейних штамах мікроорганізмів (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению препаратов для местного лечения гнойных ран, 1989).

Для зясування потенціювального впливу димексиду і встановлення його кількості у складі препарату проводили вивчення антиексудативної активності мазі альтанової 2% з різним вмістом димексиду (1%, 2%, 3%, 4% і 5%) та мазі без димексиду за методичними рекомендаціями на моделі карагенінового набряку у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Враховуючи важливість мікробного фактору при загоєнні гнійних ран, в умовах in vitro проводили вивчення антимікробної активності мазі альтанової у порівнянні з референс-препаратом маззю нітацид. В умовах in vivo на моделі гнійної рани стафілококової етіології у кролів вивчали лікувальну дію мазі альтанової, яку оцінювали за бактеріологічними і планіметричними показниками в динаміці (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению препаратов для местного лечения гнойных ран, 1989).

Протизапальні властивості мазі альтанової досліджували на моделях субхронічного альтеративного і гострого термічного запалення. Субхронічне альтеративне запалення відтворювали за допомогою скипидару (Яковлєва Л.В. та ін., 2003). Лікувальну дію мазі альтанової оцінювали за ступенем ураження шкіри в балах, товщиною шкірної складки, протизапальною активністю, а також за результатами світлооптичного дослідження морфогенезу біоптатів шкіри щурів (Автандилов Г.Г., 1980, Волкова О.В., 1982) у порівнянні з референс-препаратом - маззю вундехіл. Для оцінки вираженості запального процесу в динаміці досліджували показники: швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та загальної кількості лейкоцитів крові (Меньшиков В.В., 1987).

На моделі гострого термічного запалення лапи у мишей активність досліджуваних препаратів порівнювали з маззю нітацид (для мазі альтанової), з олією обліпихи (для субстанції ЛЕОБ), з маззю вундехіл (для мазі ліповіт) за величиною зменшення набряку, визначаючи різницю в масі між набряклою та ненабряклою лапою (Мохорт М.А. та ін., 1992).

Мембраностабілізувальну дію ЛЕОБ вивчали в дозі 4,7 мг/кг за методикою визначення спонтанного гемолізу еритроцитів (Вороніна Л.М. та ін., 1996) у порівнянні з вітаміном Е в дозі 3 мг/кг. Доза ЛЕОБ та препарату порівняння розрахована у перерахунку з добової терапевтичної дози вітаміну Е для людини (50 мг), враховуючи коефіцієнт видової стійкості (Ю.Р.Риболовлєв, Р.С.Риболовлєв, 1979).

Вивчення антиоксидантної активності субстанції ЛЕОБ проводили хемілюмінісцентним методом іn vitro, що заснований на визначенні кінетики хемілюмінісценції сироватки крові, індукованої Н2О2 у присутності люмінола (Дремина Е.С. и др., 1995).

Фармакологічний скринінг антиальтеративної дії мазей з 1%, 2%, 3%, 5% та 10% ЛЕОБ проводили на моделі асептичного запалення шкіри і підшкірної клітковини у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації), 2001 р.). Показниками лікувальної дії препаратів служили: площина виразок (S), швидкість загоєння (V) і відсоток щурів з рубцями. Площу ран вимірювали у см2 за планіметричним методом.

Ранозагоювальна дія мазі ліповіт була вивчена на моделях трафаретної видавленої (рваної) та опікової рани у порівнянні з аналогом за фармакологічною дією та складом природних компонентів - маззю вундехіл.

На моделі опікової рани з опіками ІІІ-А ступеню (Мищук И.И., 1994; Сыров В.Н. и др., 1994) для оцінки лікувальної дії мазей у динаміці вимірювали площу ран (S), вираховували швидкість загоєння (V) та визначали відсоток щурів з повним загоєнням опікових ран. Про інтенсивність запального процесу судили за показниками периферичної крові у щурів: часом згортання крові (ЧЗК), рівнем гемоглобіну, кількістю еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарною формулою (Меньшиков В.В., 1987). З метою оцінки впливу мазей на репаративні процеси на біохімічному рівні проводили визначення загального білка за біуретовою реакцією, маркерних ферментів цитолізу - аланін- та аспартатамінотрансферази (АлАТ та АсАТ) за методом Reitman S., Frankel S. A. у сироватці крові, використовуючи набори реактивів фірми "Lachema" (Камышников В.С., 2000). Про інтенсивність деструкції сполучної тканини опосередковано судили за рівнем глікопротеїнів у сироватці крові (Штейнберг С.Я., 1962). Всі показники реєстрували 3 рази: до початку експерименту (вихідні дані), на 11-й і на 22-й дні після відтворення патології. Ранозагоювальну дію мазі ліповіт підтверджували морфологічним дослідженням стану опікових ран в динаміці за показниками зрілості грануляційної тканини, інтенсивності регенерації та наявності фіброзної тканини у порівнянні з маззю вундехіл (Автандилов Г.Г.,1980, Волкова О.В. 1982).

Для вивчення лікувального ефекту мазі ліповіт при ранах, викликаних механічним ушкодженням тканин, використовували модель видавлених трафаретних ран (Пономарева-Астраханцева Л.З., 1954). Показниками лікувальної дії препаратів служили площа ран (S), швидкість загоєння (V), відсоток щурів з рубцями. Інтенсивність запального процесу оцінювали за гематологічними показниками (Зупанець І.А., 2000). Про інтенсивність білкового обміну судили за рівнем загального білка за допомогою біуретової реакції та кінцевого продукту азотистого обміну - сечовини, що визначали за кольоровою реакцією з диацетилмонооксимом (Камышников В.С., 2000), використовуючи набори реактивів фірми “Lachema” (Чехія). З метою оцінки впливу мазей на цитолітичні процеси проводили визначення у сироватці крові рівню маркерів цитолізу - АлАТ, АсАТ за методом Reitman S., Frankel S. A. Для більш об?єктивної характеристики впливу мазей на загоєння трафаретної рани проводили гістологічне дослідження морфоструктури трафаретної рани з напівкількісною оцінкою стану трафаретних ран (Автандилов Г.Г., 1980, Волкова О.В., 1982). Гематологічні, біохімічні та гістологічні дослідження проводили в динаміці на 5-й, 9-й та 13-й дні лікування.

Співставлення репаративної дії мазей альтанової і ліповіт з отакою у мазі вундехіл, а також - субстанції ЛЕОБ з олією обліпихи проводили на моделі лінійних різаних ран у щурів (Кочнєв О.С., 1991; Ісаєв В.А. та ін., 1994), яка дозволила в короткий термін оцінити вплив засобів на швидкість формування і дозрівання грануляційної тканини. Міцність грануляційної тканини оцінювали за показниками тензіометрії на 6 день лікування, а інтенсивність репаративних процесів - за показниками білкового обміну, визначаючи в гомогенаті шкірної рани РНК та ДНК (Вороніна Л.М. та ін., 1996), а у сироватці крові - загальний білок за біуретовим методом (Камышников В.С., 2000). Для підтвердження репаративної дії препаратів проводили дослідження ультраструктури клітин різаної рани на 6 день лікування ран за допомогою електронної мікроскопії (Гайдер Г, 1974).

Статистичну обробку результатів проведених досліджень здійснювали за допомогою методів медико-біологічної статистики з використанням коефіцієнтів Стьюдента (t) та Вілкоксона-Манна-Уітні (U) (Глянц С., 1998).

Результати досліджень та їх обговорення. У звґязку з тим, що розвиток ранового процесу починається з деструкції тканин (альтерації), супроводжується запаленням і інфекцією з накопиченням гнійного ексудату, основним завданням даної роботи стало дослідження складових ефектів ранозагоювальної дії препаратів: протизапальної, антимікробної та репаративної.

На першому етапі досліджень було проведено вивчення фармакологічної дії мазі альтанової, яка є другою лікарською формою з використанням субстанції альтану після таблеток альтану.

При вивченні антимікробної активності мазей з різним вмістом альтану (0,5%, 1%, 2%, 3%, 4%) встановлено терапевтичну концентрацію субстанції альтану в мазі - 2%. Дослідження антиексудативної активності мазі альтанової 2% з різним вмістом димексиду (1%, 2%, 3%, 4% і 5%) та мазі без димексиду на моделі карагенінового набряку у щурів показало, що мазь з 3% концентрацією димексиду виявила найбільш виразну активність (в середньому 44,5%). Мазь без димексиду проявила низьку антиексудативну активність (в середньому 14,3%). Отримані результати свідчать про те, що димексид виступаючи “провідником” і розчинником субстанції альтану, потенціює протизапальну дію мазі альтанової.

В умовах in vitro мазь альтанова 2% проявила виразну антимікробну активність (рис. 1) - найбільшу по відношенню до P. aeruginosa, Str. faecalis, S. epidermidis, S. aureus, Cl. perfringens, Cl. septicum, P. anaerobius.

1 - P. aеruginosa 0181-76;5 - S. epidermidis;9 - E. coli 051;

2 - Str. faecalis; 6 - P. anaerobius 1;10 - P. mirabilis;

3 - Cl. perfringens 27;7 - Cl. septicum 59;11 - Pen. crustaceum;

4 - S. aurеus 18194; 8 - K. pneumoniae 18141;12 - Asp. fumigatus;13 - B. subtilis 6633.

Порівняння антимікробного ефекту мазі альтанової 2% і мазі нітацид показало, що мазь альтанова за виразністю протимікробної дії до аеробних мікроорганізмів вірогідно поступається препарату порівняння, але перевищує останній по відношенню до клостридіального анаеробу. Більш виражена антимікробна активність мазі нітацид обумовлена її комбінованим складом, який містить синтетичні антимікробні препарати стрептоцид і нітазол, а також вираженим осмолярним ефектом препарату (сорбує до 450% рідини на добу) (Добровольский Ю.М., 2000), що також сприяє осмотичному ураженню мікроорганізмів.

В умовах in vivo на моделі гнійної рани стафілококової етіології під впливом мазі альтанової, починаючи з 5 дня лікування, відмічалося вірогідне зменшення площі ран і зниження мікробного обсіменіння, що призвело до повного загоєння ран на 13 день лікування, на відміну від контрольної патології, де генералізація інфекції призвела до загибелі тварин.

Антимікробна та репаративна дія мазі альтанової 2% забезпечена за рахунок альнітанінів, які при взаємодії з біологічними мембранами реагують з поверхневим шаром клітин, що стає менш проникним і захищає більш глибокі шари від впливу бактерій і хімічних агентів, зменшує подразнення шкіри і сприяє загоєнню ран (Микульская А.М., 1970). Завдяки димексиду та ПЕО-400 альтан проявляє не тільки місцеву, а й резорбтивну дію, що прискорює загоєння гнійних ран.

На моделі гострого термічного запалення мазь альтанова виявила виразну антиексудативну активність (40,2%) на рівні мазі нітацид (40,7%). На моделі субхронічного дерматиту, викликаного скипидаром, що супроводжувався набряком та виразковими дефектами шкіри, а у крові - збільшенням рівню ШОЕ та лейкоцитів (табл. 1), мазь альтанова більш ефективно, ніж мазь вундехіл, пригнічувала клінічні прояви дерматиту. Про виразнішу дію мазі альтанової свідчило вірогідне зменшення товщини шкірної складки у порівнянні з показниками контрольної патології та зменшення ступеня ураження шкіри у порівнянні з контрольною патологією та вундехілом, а також більша у 2,3 рази протизапальна активність препарату. Виразнішу лікувальну дію мазі альтанової підтверджено гістологічними дослідженнями.

Протизапальна дія препарату реалізується, перш за все, за рахунок мембраностабілізувальної та антиоксидантної активності альтану. Альнітаніни альтану в малих дозах на клітинному рівні ущільнюють протоплазму, міжклітинні речовини і стабілізують клітинні мембрани (Барабой В.А., 1984). Альтану також притаманна здатність інгібувати активність процесів ПОЛ і тим самим зберігати мембранні фосфоліпіди (Яковлєва Л.В., Гордієнко А.Д., 1994) та пригнічувати метаболізм арахідонової кислоти за ліпоксигеназним шляхом (Сахарова Т.С., 2002). Істотна роль у пригніченні запалення належить димексиду, механізм дії якого повязаний з інактивацією гідроксильних радикалів та відновленням метаболічних процесів у ділянці запалення (Компендиум 2000/2001).

Таким чином, фармакологічні дослідження комбінованої ранозагоювальної мазі альтанової 2% дозволили встановити, що препарат проявляє комплексну дію: антимікробну, репаративну та осмотичну, пригнічує як гостре термічне, так і субхронічне альтеративне запалення. В механізмі фармакологічної дії мазі альтанової на використаних моделях патології провідними є антиоксидантна, мембранопротекторна і антимікробна дія поліфенольного комплексу альтану.

Таблиця 1

Динаміка клінічних показників у щурів на моделі скипидарного дерматиту

Показники	Термін дослідження	Контрольна патологія	Мазь альтанова	Мазь вундехіл
Товщина шкірної складки, мм	Вихідні дані Пік патології (10-й день досліду) 5 день лікування (15-й день досліду)	1,33±0,07 2,62±0,09* 1,93±0,18*	1,32±0,03 2,68±0,25* 1,55±0,04*/**	1,32±0,05 2,92±0,11* 1,72±0,12*
Інтенсивність ураження, бали	Пік патології (10-й день досліду) 5 день лікування (15-й день досліду)	2,90±0,05 1,92±0,44	2,82±0,09 0,43±0,17**/***	2,83±0,10 1,28±0,43**
ШОЕ, мм/год	Вихідні дані Пік патології (10-й день досліду) 5 день лікування (15-й день досліду)	2,83±0,95 6,33±1,12* 4,00±0,37*	2,17±0,40 5,67±0,67* 2,83±0,31**	2,00±0,26 5,17±0,48 2,83±0,31**
Лейкоцити, 109/л	Вихідні дані Пік патології (10-й день досліду) 5 день лікування (15-й день досліду)	8,83±1,00 14,55±1,51* 12,50±0,84	9,20±0,76 14,35±0,98 8,67±0,36**	8,67±0,54 14,13±0,74 8,51±0,80**
Протизапальна активність, %	5-й день лікування (15-й день досліду)	-	77,6%	33,3%

Примітки: 1. *- відхилення вірогідне по відношенню до вихідних даних, р0,05;

2. ** - відхилення вірогідне по відношенню до контрольної патології, р0,05;

3. *** - відхилення вірогідне по відношенню до препарату порівняння, р0,05.

Другим обєктом наших досліджень стала мазь ліповіт, для створення якої використовували ліпофільний екстракт обніжжя бджолиного (ЛЕОБ). Ця лікарська форма є першою на основі субстанції ЛЕОБ, тому нами були досліджені фармакологічні властивості ЛЕОБ, основними діючими речовинами якої є ліпофільні вітаміни А, Е та F.

На моделі термічного запалення у мишей субстанція ЛЕОБ проявила протизапальну активність на рівні 50,6%, яка перевищила активність аналога за фармакологічною дією олію обліпихи у 2 рази. За репаративною активністю на моделі лінійних різаних ран субстанція ЛЕОБ перевершила олію обліпихи у 2,5 рази. На моделі спонтанного гемолізу еритроцитів ЛЕОБ проявила виражений мембраностабілізувальний ефект (49%) на рівні препарату порівняння - вітаміна Е (50,5%), а за здатністю пригнічувати спонтанну хемілюмінісценцію чинила виразний антиоксидантний ефект. Антиоксидантна активність ЛЕОБ зростала зі збільшенням дози. Найбільший ефект - 80% ЛЕОБ проявила в найвищій дозі 304, 2 мкг/мл.

Встановлена фармакологічна активність субстанції ЛЕОБ забезпечена комплексом природних вітамінів: токоферолів, каротиноїдів та ненасичених жирних кислот, які крім місцевої протизапальної і антиоксидантної дії проявляють і системну дію. Завдяки ліпофільним властивостям БАР субстанції ЛЕОБ легко проникають крізь шкіру у кровяне русло, активно впливають на метаболічні процеси та стимулюють регенерацію шкіри.

Спектр фармакологічної активності субстанції ЛЕОБ забезпечив позитивну лікувальну дію у складі ранозагоювальної мазі ліповіт, направлену на стимуляцію репаративних процесів та прискорення рубцювання. На моделі асептичного запалення шкіри у щурів визначено оптимальну лікувальну концентрацію ЛЕОБ із пяти зразків мазей, що містили ЛЕОБ від 1% до 10%. Найбільшу ефективність по загоєнню ран та швидкості рубцювання проявила 3% мазь, під впливом якої на 15-й день досліду у всіх щурів рани повністю зарубцювалися (100%), у той час як у групі контрольної патології загоєння ран на цей день мало місце лише у 25% тварин. На моделі термічного запалення 3% мазь ліповіт виявила перевагу за протизапальною активністю перед препаратом порівняння - маззю вундехіл в 1,7 рази.

Розвиток патології на моделі опікових ран у щурів групи контрольної патології супроводжувався достовірним зниженням гемоглобіну, кількості еритроцитів і часу згортання крові, підвищенням кількості лейкоцитів, активацією цитолітичних процесів (підвищенням рівню амінотрансфераз АлАТ і АсАТ у сироватці крові). В сироватці крові тварин спостерігалось також достовірне підвищення показників глікопротеїнів, що свідчило про пошкодження клітинних мембран. У тварин відбулося достовірне зниження загального білка у сироватці крові та зниження маси тіла, що повязане з порушенням білкового обміну та протіканням дистрофічних процесів в організмі тварин. З боку лейкоцитарної формули спостерігалися зміни, що виявлялися в незначній нейтропенії і лімфоцитозі та у різкому достовірному зростанні кількості моноцитів.

За результатами клінічних спостережень мазь ліповіт більш ефективно, у порівнянні з вундехілом, сприяла загоєнню опіків, про що свідчило збільшення швидкості загоєння та вірогідне скорочення площі ран, починаючи з 21 дня лікування. Повне загоєння опікових ран під дією мазі ліповіт відбулося на 28 день, під впливом вундехілу - на 30 день лікування, а в групі контрольної патології - на 33 день.

Перебіг ранового процесу під впливом препаратів у тварин супроводжувався відновленням кількості еритроцитів, достовірним зниженням лейкоцитів та збільшенням часу згортання крові стосовно контрольної патології. Мазь ліповіт на відміну від мазі вундехіл сприяла вірогідному підвищенню гемоглобіну, збільшенню кількості паличкоядерних, зниженню сегментоядерних нейтрофілів і підвищенню лімфоцитів, що свідчить про протизапальний та імуностимулювальний вплив препарату. Під впливом ліповіту більш активно в порівнянні з маззю вундехіл зменшились некротичні процеси: вірогідно знизився рівень глікопротеїнів, що відображає процеси деструкції сполучної тканини, та маркера цитолізу - АлАТ, підвищився загальний білок в сироватці крові, що опосередковано свідчило про відновлення трофічних процесів. Світлооптичний аналіз з напівкількісною оцінкою репаративної дії мазей також виявив перевагу репаративної дії мазі ліповіт, яка у порівнянні з маззю вундехіл за сумарними показниками сприяла більш активній регенерації епітелію - в 1,3 рази, за наявністю фіброзної тканини перевершувала дію мазі вундехіл в 1,4 рази, а за ступенем зрілості - в 1,2 рази.

Результати досліджень на моделі трафаретної рани, викликаної механічним ушкодженням тканин, показали виразну репаративну дію мазей ліповіт та вундехіл, про що свідчило прискорення швидкості загоєння та достовірне зменшення площі ран під впливом ліповіту з 7-го дня, а під впливом вундехілу з 15-го дня лікування по відношенню до контрольної патології. Мазь ліповіт проявила більш виразну ранозагоювальну дію, про що свідчило зменшення в динаміці площі ран, строків загоєння та зростання швидкості загоєння у порівнянні з маззю вундехіл.

Характерним для розвитку патологічного процесу при механічній травмі було порушення клітинних мембран, що проявилося підвищенням у сироватці крові рівня внутрішньоклітинних ферментів АлАТ і АсАТ. Розвиток патології в нашому експерименті також супроводжувався порушенням білкового обміну у тварин: вірогідним підвищенням сечовини та зниженням рівню загального білка у сироватці крові в порівнянні з показниками тварин інтактної групи. Під впливом досліджуваних препаратів у тварин в динаміці спостерігалося поступове зниження цитолітичних ферментів АлАТ та АсАТ до рівня інтактної групи, що свідчить про мембранопротекторні властивості мазей. Мазь ліповіт на відміну від мазі вундехіл сприяла вірогідному до контрольної патології підвищенню загального білка, зниженню сечовини та АсАТ в динаміці у сироватці крові, що забезпечується метаболічною дією ЛЕОБ.

Поряд з порушенням білкового обміну та процесами цитолізу у тварин були виявлені зміни гематологічних показників: достовірне зниження кількості еритроцитів та внаслідок цього - гемоглобіну, лейкоцитоз у порівнянні з інтактним контролем. У тварин контрольної патології ці зміни зберігались протягом всього терміну дослідження (5-й, 9-й та 13-й дні). З боку лейкоцитарної формули у тварин групи контрольної патології також спостерігалися зміни, які виявлялися в достовірному підвищенні нейтрофілів, лімфоцитопенії (на всіх строках) та моноцитозі на 5-й день досліду у порівнянні з інтактним контролем, що свідчило про перебіг гострого запалення в організмі тварин.

Мазь ліповіт більш активно ніж препарат порівняння проявила протизапальну дію, про що свідчила динаміка показників клінічної картини крові: вірогідне зниження лейкоцитів, моноцитів і сегментоядерних нейтрофілів, а також підвищення гемоглобіну та лімфоцитів, тобто імунного захисту у порівнянні з показниками контрольної патології.

Результати морфологічного дослідження загоєння трафаретних ран показали, що під впливом мазі ліповіт на 11-й та 13-й дні у 83,3% щурів відмічали повну епітелізацію поверхні та утворення ніжно-волокнистого рубця. Новоутворена епітеліальна тканина мала всі ознаки нормального епідермісу. Під впливом мазі вундехіл загоєння ран відбувалось повільніше. На 11-й та 13-й дні лікування маззю вундехіл рубцювання спостерігали у 42,8% та 50% відповідно. Шкірний регенерат був представлений епітелізованим ніжноволокнистим рубцем, але в рубцевій тканині не було виявлено волосяних цибулин та сальних заліз. Напівкількісна оцінка репаративної дії мазей показала, що мазь ліповіт за темпами росту та дозріванням грануляційної тканини, а також за інтенсивностю росту епітеліального регенерату в 1,2 рази переважала мазь вундехіл та в 2,4 рази переважала контрольну патологію.

Становило інтерес співставити репаративну активність виучуваних мазей альтанової і ліповіт з такою ж у мазі вундехіл. На моделі лінійних різаних ран всі досліджувані препарати за показником міцності рубця вірогідно перевищили контрольну патологію (табл. 2). Найбільший показник тензіометрії виявила мазь ліповіт, виразність якого вірогідно перевершила мазь вундехіл.

Результати дослідження білкового обміну на 6-й день експерименту показали здатність усіх мазей активізувати репаративні процеси на внутрішньоклітинному рівні, що підтвердилося вірогідним підвищенням показників загального білка у сироватці крові та вірогідним збільшенням рівня РНК у гомогенаті тканин шкірної рани у порівнянні з тваринами контрольної патології та інтактної групи. Мазь ліповіт виявила найбільш активний вплив на пластичні процеси, про що свідчило вірогідне збільшення кількості загального білка, рівня ДНК і РНК у порівнянні з показниками контрольної патології і мазі вундехіл (табл. 2).

При дослідженні ультраструктури різаних ран на 6 день лікування виявлено, що під впливом мазей альтанової і ліповіт більш активно, у порівнянні з маззю вундехіл, відбулося збільшення кількості рибосом і полісом в клітинах, відновлення структури мітохондрій. Проведене дослідження показало, що за зменшенням метаболічної активності виучувані препарати можна розмістити наступним чином: мазь ліповіт мазь альтанова мазь вундехіл.

Таблиця 2

Показники репаративної дії мазей на моделі лінійних різаних ран у щурів

Умови досліду	Показник тензіометрії, г	Репаративна атив- ність, %	Загальний білок, г/л	ДНК у гомогенаті шкірної рани, мкг/мл	РНК у гомогенаті шкірної рани, мкг/мл
Інтактний контроль	-	-	87,01±1,64	21,37±0,77	29,21±1,29
Контрольна патологія	495,00±57,84	-	63,56±2,19*	17,70±2,14	34,28±1,03
Мазь вундехіл	858,33±69,73**	73	84,67±3,25**	20,18±1,37	37,19±0,22*/ **
Мазь альтанова	940,0±59,50**	90	83,80±4,04**	25,63±2,93**	41,60±2,19*/ **
Мазь ліповіт	1080,0±79,79 **/ ***	118	98,06±4,79*/**/***	27,25±2,55**/ ***	42,02±1,95*/**/***

Примітки: 1. *- відхилення вірогідне по відношенню до інтактного контролю, р0,05;

2. ** - відхилення вірогідне по відношенню до контрольної патології, р0,05;

3. *** - відхилення вірогідне по відношенню до препарату порівняння, р0,05.

Висока репаративна та метаболічна активність мазі ліповіт забезпечується природним комплексом БАР з обніжжя бджолиного. Завдяки поліненасиченим жирним кислотам, які при місцевому застосуванні проявляють стимулювальний ефект на трофіку шкіри, зменшується запалення та прискорюються репаративні процеси (Бородулина Е.М.,1996; Семенів Д.В., 2002). Безперечну роль відіграє вітамін А, який забезпечує структурну цілісність епітеліальної і сполучної тканин шкіри (Карнаухов В.Н., 1988; Олешко Л.Н.,1990), а також вітамін Е, який стимулює лімфо- і кровообіг, стабілізує клітинні мембрани та сприяє утворенню шкірного колагену (Кокорина А.И. и др., 1985; Кутузова И.В. и др., 1997).

Поряд з репаративною та протизапальною дією у мазі ліповіт встановлена виразна антимікробна активність (Котенко О.М. та ін.,2003), що у комплексі з помірною осмотичною активністю препарата (70%) дозволяє застосовувати його для загоєння гнійних ран, опіків, піодермій та інших запальних процесів шкіри у ІІ та ІІІ фазах ранового процесу.

Дослідження токсичності мазей альтанової і ліповіт. При проведенні токсикологічних досліджень встановлено, що мазі альтанова 2% і ліповіт не проявляють місцевоподразнювальної та алергізуючої дії. За класифікацією токсичності речовин Сидорова К.К. (1973 р.) при однократному нашкірному нанесенні мазі альтанова й ліповіт відносяться до групи “відносно нешкідливих”, а при однократному пероральному введенні мазь ліповіт відноситься до “відносно нешкідливих”, а мазь альтанова - до “практично нетоксичних” препаратів. При тривалому нашкірному нанесенні мазі не викликають дерматотоксичного ефекту і токсичного впливу на функції органів та систем лабораторних тварин (щурів і кролів).

Показання до застосування мазей у медичній практиці. Завдяки виразній антимікробній, протизапальній, репаративній та мякій осмотичній активності (сорбує 150% рідини на добу) мазь альтанова 2% є препаратом вибору у І фазі ранового процесу з помірною гнійною ексудацією, а також у ІІ фазі (грануляції і проліферації) та при лікуванні запальних інфільтратів, трофічних виразок, піодермій, дерматитів.

За встановленим спектром фармакологічної дії, критеріями призначення нової ранозагоювальної мазі ліповіт є місцеве лікування ран та опіків на ІІ і ІІІ фазах ранового процесу, а також трофічних виразок і пролежин.

мазь альтановий процес рановий

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано доцільність використання нових ранозагоювальних мазей альтанової 2% і ліповіт, що створені на основі субстанцій природного походження, у комплексному лікуванні ранового процесу.

Спираючись на відомі літературні дані про широкий спектр фармакологічної активності субстанції альтану експериментально обгрунтовано оптимальний склад нової ранозагоювальної мазі альтанової, що включає 2% субстанції альтану та 3% димексиду. Комбінована емульсійна основа типу олія/вода, що містить 30% ПЕО-400 забезпечила мазі альтановій мґяку осмотичну активність (150%).

У мазі альтанової встановлено широкий спектр антимікробної активності до аеробних, анаеробних мікроорганізмів та грибів, а також терапевтичну ефективність на моделі гнійної рани стафілококової етіології та протизапальну активність на моделі термічного запалення на рівні мазі нітацид.

У субстанції ЛЕОБ встановлено виражену протизапальну, репаративну, антиоксидантну і мембранопротекторну активність, що зумовило доцільність створення нової ранозагоювальної мазі ліповіт. На моделі асептичного запалення шкіри у щурів встановлено оптимальну терапевтичну концентрацію ЛЕОБ в мазі - 3%. Емульсійна основа препарату, що містить 10% ПЕО-400 забезпечила мазі ліповіт помірну осмотичну активність (70%).

Мазь ліповіт на моделях трафаретної та опікової рани за репаративною дією, гематологічними, біохімічними та морфологічними показниками перевищила активність мазі вундехіл. За протизапальною дією мазь ліповіт на моделі термічного запалення та мазь альтанова на моделі контактного дерматиту перевищили активність мазі вундехіл.

При співставленні репаративної дії мазей альтанової і ліповіт з такою ж у мазі вундехіл активність досліджуваних препаратів перевищила активність препарату порівняння.

Встановлено, що в механізмі фармакологічної дії мазі альтанової на використаних моделях патології провідною є антиоксидантна, мембраностабілізувальна й антимікробна дія поліфенольного комплексу альтану. У механізмі ранозагоювальної та протизапальної дії мазі ліповіт провідним є стимулювальний метаболічний вплив ЛЕОБ на прискорення репаративних процесів на клітинному рівні.

Мазі альтанова й ліповіт при нашкірному нанесенні є відносно нешкідливими, не проявляють місцевоподразнювальної і алергізуючої дії, при триваловому нанесенні не викликають дерматотоксичного ефекту та не чинять токсичного впливу на функції органів та систем лабораторних тварин (щурів і кролів).

За встановленим спектром фармакологічної дії препаратів, мазь альтанову можна рекомендувати для лікування гнійних ран на І фазі з помірною гнійною ексудацією, на ІІ фазі ранового процесу, а також для лікування запальних процесів шкіри. Мазь ліповіт можна використовувати для лікування ран різного генезу у ІІ (фазі грануляції та проліферації) та ІІІ фазах (епітелізації і реорганізації рубця) ранового процесу, а також - трофічних виразок і пролежин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Яковлева Л.В., Карпенко О.Я., Ткачова О.В. Фармакологическая активность мази альтана // Фармаком. - 1998. - № 2. - С.56-59. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експериментальних досліджень, аналізі і узагальненні отриманих даних, у підготовці статті).

Деклараційний патент на винахід 25669А, Україна, МПК А 61К 35/64; А 61К 9/06. Засіб для лікування гнійних ран “Ліповіт” /Тихонов О.І., Ярних Т.Г., Живора Н.В., Котенко О.М., Яковлєва Л.В., Ткачова О.В; Заявл. 30.12.97; Опубл. 25.12.98, Бюл. № 6. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні патентного пошуку та підготовці опису до патенту).

Ткачова О.В., Чікіткіна В.В., Авдєєва І.І., Шаповал О.М. Дослідження токсичних властивостей мазі альтанової 2% // Вісник фармаціі. - 1998.- № 2.- С. 108-110. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експериментальних досліджень, аналізі і узагальненні отриманих даних, у підготовці статті).

Ткачова О.В. Характеристика токсикологічних властивостей нової ранозагоюючою мазі “Ліповіт”// Современные проблемы токсикологии. - 1999. -№ 3.- С. 45-48.

Яковлєва Л.В., Ткачова О.В., Трощіна Т.Л., Кальф-Каліф С.С. Місцеве лікування ран та опіків препаратами рослинного і природнього походження // Фармакологічний вістник. - 1999. - № 1. - С.16-20. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експериментальних досліджень, аналізі і узагальненні отриманих даних, у підготовці статті).

Яковлєва Л.В., Ткачова О.В. Дослідження ранозагоюючої дії мазі “Ліповіт” на моделі опікових ран // Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Мякі лікарські засоби в сучасній фармації і медицині”.- Вісник фармації.- 2002.- № 2 (30).- С. 117-122. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментальних досліджень, участь в аналізі і узагальненні отриманих даних, підготовка статті).

Ткачова О.В. Застосування мазі “Ліповіт” для лікування ран // Мат. ІІ зїзду апітерапевтів України “Апітерапія: погляд у майбутнє”.- Х.: Золоті сторінки.- 2002.- С. 324-332.

Яковлєва Л.В., Ткачова О.В., Кальф-Каліф С.С. Вивчення репаративної дії нових ранозагоювальних мазей природного походження // Мат. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”.- Вісник фармації.- 2001.- № 3 (27).- С. 123-124. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експериментальних досліджень, аналізі і узагальненні отриманих даних, у підготовці статті).

Ткачова О.В. Застосування ліпофільного екстракту обніжжя бджолиного для лікування ран // Сборник матер.науч.-практич.конф. “Лекарства - человеку”.- Харьков, 2001.- Т. 16.- № 1-2.- С. 458-463.

Ткачева О.В., Кальф-Калиф С.С., Трощина Т.Л., Черная Н.С., Котелевец Н.В. Экспериментальное изучение новых репаративных препаратов природного происхождения // Тезисы докладов VІII Российского нац. конгресса "Человек и лекарство" 2-6 апреля 2001 г. - М.: 2001 г.-С. 627-628.

Ткачова О.В., Ларяновська Л.Б. Використання мазі “Ліповіт” для лікування опікових ран // Тези доповідей ІІ Національного зїзду фармакологів України: “Фармакологія 2001 - крок у майбутнє”, 1-4 жовтня 2001 р., м. Дніпропетровськ.- 2001.- С. 264.

Ткачова О.В., Яковлєва Л.В. Фармакологічний скринінг мазей з ліпофільним екстрактом обніжжя бджолиного // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів.- Х.: Вид-во НФАУ, 2001.- С. 128.

Ткачова О.В. Вивчення лікувальної дії мазі альтанової на моделі контактного дерматиту // Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”, 21-23 травня 2003 р., м. Харків.- 2003.- С. 289.

Ткачова О.В. Експериментальне вивчення протизапальних та репаративних властивостей мазей альтанової 2% та ліповіт, створених на основі субстанцій природного походження.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія.- Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.

У дисертаційній роботі обгрунтовано використання субстанцій природного походження - альтану і ліпофільного екстракту обніжжя бджолиного для створення нових репаративних мазей альтанової і ліповіт та наведені результати досліджень фармакологічної дії препаратів.

На різних моделях ранового процесу встановлено, що мазь альтанова 2% проявляє комплексну дію: пригнічує ріст патогенних мікроорганізмів, чинить протизапальну дію, сприяє відновленню ушкоджених тканин шкіри та очищенню гнійних ран від некротичних тканин. Мазь альтанову можна рекомендувати для лікування ран на І фазі з помірною гнійною ексудацією та на ІІ фазі ранового процесу, а також - трофічних виразок, піодермій, дерматитів.

Мазь ліповіт проявила виражену протизапальну та репаративну дію на різних моделях ранового процесу, що дозволяє використовувати її для лікування ран різного генезу у ІІ та ІІІ фазах ранового процесу.

Ключові слова: фармакологічне вивчення; субстанції природного походження; мазі; репаративна дія; протизапальна дія.

Ткачева О.В. Экспериментальное изучение противовоспалительных и репаративных свойств мазей альтановой 2% и липовит, созданных на основе субстанций природного происхождения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05 - фармакология.- Национальный фармацевтический университет, Харков, 2003.

На основании изученного спектра фармакологических свойств субстанции альтана (антиоксидантных, антиэкссудативных, антимикробных и репаративных) при скрининге антимикробной и антиэкссудативной активности экспериментально обосновано состав новой ранозаживляющей мази альтановой, который включает 2% субстанции альтана и 3% димексида. Эмульсионная основа (І рода) за счет введения 30% ПЭО-400 обеспечила мази альтановой мягкую дегидратическую активность (150%).

Изучение антимикробных свойств мази альтановой 2% по методу “колодцев” позволило установить широкий спектр активности препарата по отношению к возбудителям гнойно-септической раневой инфекции (музейным и клиническим): Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas аeruginosa, Escherichia сoli, Klebsiella pneumoniae, Clostridia perfringens, Clostridia septicum, Bacilus subtilis, Penicillium crustaceum, Peptococcus anaerobius, Aspergillus fumigatus. Наибольшую активность мазь альтановая проявила по отношению к стафилококку, синегнойной палочке, стрептококку, пептококку и клостридиям. По выраженности антимикробного действия по отношению к аэробным микроорганизмам мазь альтановая достоверно уступала препарату сравнения - мази нитацид, но превысила активность последней по отношению к клостридиальному анаэробу. Более выраженная активность мази нитацид обусловлена ее высокой осмотической активностью (до 450%) и комбинированным составом, который содержит синтетические антимикробные средства стрептоцид и нитазол .

На модели гнойной раны, вызванной стафилококком у кролей мазь альтановая 2% оказала выраженное лечебное действие, которое проявилось в достоверном уменьшении площади некротических участков, снижении уровня бактериального обсеменения по сравнению с контрольной патологией и привело к полному заживлению гнойных ран на 13 день лечения. На модели термического воспаления лапы у мышей мазь альтановая 2% проявила выраженную противовоспалительную активность на уровне препарата сравнения - мази нитацид. При лечении контактного дерматита мазь альтановая 2% превысила активность препарата сравнения - мази вундехил.

Установленная противовоспалительная, репаративная, мембраностабилизирующая и антиоксидантная активность липофильного экстракта обножки пчелиной явилась обоснованием для создания новой ранозаживляющей мази липовит.

На модели асептического воспаления кожи и подкожной клетчатки у крыс при проведении скрининга мазей с разным количеством ЛЭОП - от 1% до 10% - наибольшую эффективность показала мазь с 3%-ным содержанием ЛЭОП (мазь липовит), которая была использована для дальнейших исследований.

На моделях термического воспаления, ожоговой и трафаретной выдавленной ран мазь липовит по всем показателям превосходила аналог по фармакологическому действию - мазь вундехил, что было подтверждено результатами морфологических исследований при сравнительном анализе репаративного действия мазей.

Сопоставление репаративной активности обоих исследуемых мазей - альтановой и липовит с таковой у мази вундехил на модели линейной резаной раны показало, что по влиянию на белковый обмен исследуемые препараты превысили контрольную патологию и препарат сравнения, а также способствовали более ранней грануляции и рубцеванию раны. Мазь липовит проявила более выраженное влияние на пластические процессы, о чем свидетельствует достоверное повышение уровня ДНК и РНК в кожной ране и увеличение общего белка по сравнению с контрольной патологией и мазью вундехил. Полученные результаты были подтверждены ультраструктурными исследованиями на клеточном уровне.

Установлено, что в механизме фармакологического действия мази альтановой 2% на использованных моделях патологии ведущими являются антиоксидантное, мембраностабилизирующее и антимикробное действие полифенольного комплекса альтана, а противовоспалительное и ранозаживляющее действие мази липовит обусловлено метаболическим действием субстанции ЛЭОП и ее стимулирующим влиянием на пластический обмен на клеточном уровне.

Согласно установленному спектру фармакологического действия, мазь альтановую можна рекомендовать для лечения гнойных ран на І фазе раневого процесса с умеренной гнойной экссудацией и на ІІ фазе раневого процесса, а также для лечения воспалительных процессов кожи и подкожной клетчатки (трофических язв, пиодермий, дерматитов).

Благодаря выраженной репаративной и противовоспалительной активности, наличию антимикробных свойств и умеренного осмотического эффекта, мазь липовит является препаратом выбора для лечения гнойных ран, ожогов, пиодермий во ІІ и ІІІ фазах раневого процесса.

Ключевые слова: фармакологическое изучение; субстанции природного происхождения, мази, репаративное действие, противовоспалительное действие.

Tkacheva O.V. The Experimental study of the antiinflamminatory and reparative properties of unguents altani 2% and lipovit, created on base natural substance. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of the candidate of pharmaceutical sciences on speciality 14.03.05 - pharmacology.- National University of Pharmacy, Kharkiv, 2003.