Профілактика та лікування хронічних верхівкових періодонтитів
Аналіз спектру мікроорганізмів кореневих каналів у хворих з хронічним верхівковим періодонтитом, чутливість мікрофлори до нових антисептичних засобів з ряду четвертинних амонієвих сполук. Клінічна ефективність методу лікування хронічного періодонтиту.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.07.2014 |
Размер файла | 121,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
14.01.22 - стоматологія
Профілактика та лікування хронічних верхівкових періодонтитів
Виконала: Голік Олена Георгіївна
Київ - 2003
АНОТАЦІЯ
Голік О.Г. Профілактика та лікування хронічних верхівкових періодонтитів.
Дисертацію присвячено розробці методів лікування хронічних верхівкових періодонтитів із застосуванням лікарських форм, що містять антисептики із ряду четвертинних амонієвих сполук.
В дисертації наведено результати бактеріологічного обстеження кореневих каналів зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом. Встановлено етіологічний зв'язок резидентної мікрофлори порожнини рота з тою, що приймає участь у етіопатогенезі хронічних верхівкових періодонтитів. Розроблений новий метод лікування хронічних верхівкових періодонтитів за допомогою декаметоксина та проведений порівняльний аналіз лікувальної ефективності етонія і декаметоксина при періодонтитах. Розроблений комбінований метод лікування хронічних верхівкових періодонтитів з включенням антисептичної обробки порожнини рота за допомогою сублінгвальних таблеток, що містять декаметоксин.
В експерименті на моделі верхівкового періодонтиту доведено високу лікувальну ефективнисть розробленого методу лікування. Клінічними спостереженнями у наближені та віддалені строки доведено високу ефективність застосування декаметоксину і етонію у лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів.
Ключові слова: хронічний верхівковий періодонтит, профілактика, лікування, четвертинні амонієві сполуки.
хронічний періодонтит антисептичний амонієвий
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Питанням консервативного лікування хронічних верхівкових періодонтитів присвячена велика кількість досліджень, однак деякі з цих питань залишаються невирішеними до теперішнього часу [Івашкевич Л.Г., 1995; Ichichara et al.;2000 Kuriyama T. et al. 2000].
Серед причин, які викликають запалення періапікальних тканин, одне з найперших місць відводиться мікроорганізмам, що надходять з кореневих каналів [Смоляр Н.І., 1995].Ендодонтичне лікування хронічних періодонтитів полягає в усуненні інфекції з кореневих каналів і лікувальній дії на вогнища періапікального запалення. При цьому важливу роль в антисептичній обробці кореневих каналів, відіграє як інструментальна, так і медикаментозна обробка. Однак серед великої кількості антимікробних засобів, які використовуються в ендодонтії, поки що немає таких, які би водночас поєднували в собі антибактеріальну дію та нешкідливість для периапікальних тканин [Данилевський М.Ф. та співавт., 1987].
На фоні існуючих антибактеріальних засобів особливу цінність набувають антисептики, які ефективно діють на антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів. До таких антисептиків належать, зокрема, четвертинні амонієві сполуки [Борисенко А.В., Симоненко Р.В., 1996]. Саме тому для наших досліджень було обрано ряд вітчизняних антимікробних препаратів, які належать до цієї групи.
Основою до вивчення можливості використання цих препаратів для лікування хронічного періодонтиту слугували їх високі антимікробні та антигрибкові властивості, відносно низька токсичність, а також високі миючі та очищуючі якості їх водних розчинів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності з планом досліджень НДР Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова «Вивчення ломадену з метою застосування в пульмонології, стоматології» (№ держреєстрації 01.87.0076190) та планової НДР інституту органічної хімії НАН України «Дослідження антимікробних властивостей нових лікарських форм на основі декаметоксину, ломадену і розробка нормативно-технічної документації».
Дисертант в комплексній темі виконувала окремі фрагменти.
Мета та задачі дослідження. Мета роботи - експериментальна розробка нових методів профілактики та лікування хронічного верхівкового періодонтиту, які грунтуються на комплексному використанні антисептичної обробки порожнини рота і антибактеріальної обробки кореневих каналів зубів з використанням декаметоксину та етонію.
Для реалізації поставленої мети вирішували наступні завдання:
Вивчити спектр мікроорганізмів кореневих каналів у хворих з хронічним верхівковим періодонтитом.
Оцінити чутливість вивченої мікрофлори до нових антисептичних засобів з ряду четвертинних амонієвих сполук у порівнянні з загальновживаними препаратами.
Обґрунтувати доцільність використання четвертинних амонієвих сполук для лікування хронічних верхівкових періодонтитів на підставі експериментальних досліджень.
Розробити спосіб антисептичної обробки порожнини рота та лікування хронічних верхівкових періодонтитів з використанням препаратів бісчетвертинного амонію.
В наближені та віддалені терміни вивчити клінічну ефективність розробленого методу лікування у хворих з хронічним верхівковим періодонтитом.
Об'єкт дослідження: хворі на хронічний верхівковий періодонтит, мікрофлора кореневих каналів зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом; розчини та пломбувальні пасти, що містять декаметоксин та етоній; таблетки декаметоксину (0,0002 г) для сублінгвального застосування.
Предмет дослідження: ефективість застосуваня розчинів та пломбувальних паст (сілерів), що містять декаметоксин та етоній, а також таблеток декаметоксину (0,0002 г) - Септефрил з метою профілактики і лікування хронічних верхівкових періодонтитів.
Методи дослідження: мікробіологічні - для дослідження кількісного та якісного складу мікрофлори кореневих каналів при хронічному верхівковому періодонтиті та її чутливості до різних протимікробних засобів; імунологічні - для вивчення імунологічного статусу стоматологічних хворих; експериментальні та морфологічні - для дослідження лікувальної ефективності рекомендованих розчинів та пломбувальних паст; клінічні та рентгенологічні - для оцінки клінічної ефективності лікування хронічних верхівкових періодонтитів за допомогою лікарських форм декаметоксину та етонію; статистичні - для визначення вірогідності отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів.
Проведено детальне дослідження видового складу та біологічних властивостей резидентної флори порожнини рота та мікрофлори кореневих каналів зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом. Одержаними результатами доведено провідну роль резидентної мікрофлори у розвитку запальних уражень періодонту.
З метою здійснення антисептичної обробки створено нову лікарську форму декаметоксину- таблетки «Септефрил» для сублінгвалього застосування. Вперше в експерименті вивчено антисептичну ефективність нової лікарської форми, а також вплив її застосування на макроорганізм.
Вперше науково обґрунтовано застосування з метою лікування хронічних верхівкових періодонтитів сілерів, що містять декаметоксин і етоній. В експерименті на тваринах доведено високу лікувальну ефективність розчинів та пломбувальних паст на основі декаметоксину та етонію, що підтверджено даними електронно-мікроскопічного дослідження.
Розроблені новий оригінальний метод лікування хронічного верхівкового періодонтиту, який відрізняється від відомих тим, що антибактеріальну обробку кореневих каналів проводять розчинами декаметоксину, а пломбування каналів проводять декаметоксинутримуючою пастою. Високу лікувальну ефективність нового методу лікування хронічного верхівкового періодонтиту підтверджено даними клінічного обстеження у наближені та віддалені строки спостережень.
У разі важкого перебігу хронічного верхівкового періодонтиту та при значному ураженні кісткової тканини розроблений новий оригінальний комбінований метод лікування, який включає поряд з антибактеріальною обробкою кореневих каналів розчином декаметоксину, пломбуванням їх декаметоксинутримуючою пастою, також сублінгвальний прийом таблеток септефрил. Високу лікувальну ефективність комбінованого методу лікування хронічного верхівкового періодонтиту підтверджено даними клінічного обстеження у наближені та віддалені строки спостережень.
Практичне значення одержаних результатів.
Проведені дослідження дозволили збільшити арсенал лікарських засобів, які використовують для лікування хронічних верхівкових періодонтитів; розробити та впровадити в стоматологічну практику новий оригінальний метод лікування хронічного верхівкового періодонтиту, використання якого дозволяє, скоротити термін лікування, зменшити кількість ускладнень та екстракцій зубів. Результати наведених у роботі досліджень увійшли до пакету документів на лікарський протимікробний засіб таблетки «Септефрил», що рекомендовані для антисептичної обробки порожнини рота, як засіб підвищення ефективності лікування запальних процесів у стоматології. За результатами проведеної комплексної роботи наказом МОЗ України за № 29 від 24.02.1994 року таблетки «Септефрил» дозволені до промислового випуску та широкого медичного застосування. Розроблений метод лікування був впроваджений в стоматологічній поліклініці при НМУ МОЗ України та в учбово-лікувально-науковому стоматологічному обєднанні Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведені всі лабораторні, експериментальні та клінічні дослідження антимікробних, профілактичних та лікувальних властивостей препаратів декаметоксин, етоній та тіоній.
Автором самостійно створено оригінальні рецептури сілерів і досліджена ефективність розробленого методу лікування на експериментальній моделі хронічного періодонтиту у тварин.
Автором у повному обсязі, самостійно проведені спостереження клінічної ефективності, наближених та віддалених результатів розробленого методу лікування хронічних верхівкових періодонтитів із застосуванням декаметоксину та етонію.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на ХІІІ обєднаній науковій медико-технічній конференції з міжнародною участю, присвяченій до 185-річчя М.І.Пирогова (Вінниця - 1995).
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи.
У роботі наведені результати спостережень 120 хворих на хронічний верхівковий періодонтит у віці 15-60 років. Діагноз хронічний періодонтит визначали на основі класифікації І.Г. Лукомського [1955].
Для оцінки клінічної ефективності досліджуваних препаратів хворі були розподілені на три групи. Першу групу складали хворі, яким проводили медикаментозну обробку і пломбування кореневого каналу із застосуванням декаметоксину - 42 чоловіки (46 зубів); другу - із застосуванням етонію - 38 чоловік(42 зуби); третю - контрольну - із застосуванням резорцину - 40 чоловік (45 зубів). Всього під спостереженням знаходилося 133 зуби, із них однокореневих - 74, двокореневих - 34 та трикореневих - 25.
За діагнозом хворі були розподілені на дві групи: із 120 хворих 100 (83,3%) страждало на хронічний гранулюючий періодонтит; 20 (16,7%) - на хронічний гранульоматозний періодонтит.
Ми застосували наступну методику лікування. У хворих на хронічний верхівковий періодонтит відкривали кореневий канал і проводили ретельну інструментальну та антисептичну обробку: в першій групі за допомогою 0,1% розчину декаметоксину; в другій групі - за допомогою 0,5% розчину етонію. З метою порівняння спостерігали контрольну групу хворих, в якій для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовували 0,1% розчин резорцину, що на протязі багатьох років використовується у стоматологічній практиці. Послідуюче пломбування кореневих каналів зубів в основних групах проводили з сілером, який утримував у своєму складі 2% відповідного антисептика. В контрольній групі після медикаментозної обробки кореневого каналу розчином резорцину останній пломбували пастою на його основі.
В залежості від того, до якої групи належить зуб та умов доступу до кореневих каналів, інструментальну обробку їх проводили трьома відомими методиками: step-back, crown-down, balanced forces. Після інструментальної обробки кореневих каналів в зубі залишали одноразовий стерильний пін і тампон, зволожений одним з антисептиків.
При наступному відвідуванні за умови відсутності загострення, пов'язку видаляли, кореневі канали промивали розчином відповідного антисептика. Для пломбування кореневого каналу в першій і другій групах хворих використовували пасти, що містили відповідний антисептик. Пломбування проводили разом з гутаперчею методом одного штифта або методом латеральної конденсації. В групі хворих, яким застосовували резорцин, пломбування каналів проводили пастою на його основі.
Метод одного штифта використовувався, в основному, в багатокореневих зубах у 26 хворих (29 зубів). У - 94 хворих (104 зуби) - ми використовували метод латеральної конденсації.
Окрему групу складали 32 хворих, яким застосовували комбінований метод лікування різних форм хронічного періодонтиту. Він полягав у тому, що поряд з загальноприйнятою методикою лікування (інструментальна та медикаментозна обробка кореневих каналів з використанням 0,1% розчину декаметоксина та 2% декаметоксинової пасти для пломбування кореневих каналів) застосовувався сублінгвальний прийом таблеток «Септефрил» для антисептичної оборобки порожнини рота у терапевтичній дозі згідно з інструкцією по застосуванню таблеток (протокол № 3 засідання постійнодіючої комісії МОЗ України від 03.07.1989 р.). Методика інструментальної та медикаментозної обробки кореневих каналів хворих цієї групи була такою, яка описана вище. Але поряд з цим хворим призначали таблетки Септефрил з першого дня лікування і протягом 10-14 днів по тому. Вони призначались у терапевтичній дозі - 6 прийомів на добу по одній таблетці під язик.
В цю групу виділяли хворих за такими ознаками:
Зуби зі значними вогнищами резорбції кісткової тканини навколо коренів (більше 0,5 мм);
зуби, які не витримували герметизм, давали часті загострення запального процесу;
Зуби хворих з загальносоматичними захворюваннями та несанованою порожниною рота;
Зуби з відкритою каріозною порожниною та кореневим каналом.
Хворі направлялись до нас із різних поліклінік міста, де лікування їх було неефективним і їм було запропопновано видалення цих зубів. Зуби, які лікувалися за допомогою комбінованого метода довгий час знаходилися в порожнині рота з відкритими, непломбованими кореневими каналами.
З метою порівняння спостерігали групу хворих, в яку входило 12 чоловік різного віку та статі. В ній в якості лікувального засобу застосовували пероральний прийом Фарінгосепту - 4 прийоми на добу по одній таблетці під язик.
Вивчення етiологiчної структури збудників хронічного верхівкового перiодонтиту та її зв'язку з резидентною мікрофлорою порожнини роту проведено шляхом бактерiологiчного обстеження мікрофлори кореневих каналів 115 хворих на хронічний перiодонтит, а також резидентної аеробної флори зубного нальоту цих хворих з послідуючою iдентифiкацiєю за основними критеріями Берджi.
З метою розробки нових високоефективних методів лікування хронічного верхівкового періодонтиту було вивчено лікувальні властивості ряду антисептиків - етонію, тіонію та декаметоксину.
Результати роботи та їх обговорення.
Гама видового складу мікрофлори зубного нальоту була строкатою. Всього виділено 556 штамів мікроорганізмів. У 100% обстежених в асоціаціях з іншими бактеріями виявлені стафіло- та стрептококи.
В результаті вивчення сукупності морфологічних, тінкторіальних, культуральних та біохімічних ознак виділеної мікрофлори встановлено ідентичність резидентної грампозитивної кокової флори, що вегетує у зубному нальоті, і тієї, що виділена із кореневих каналів зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом. Одержані дані підтверджують етіопатогенетичне значення резидентної мікрофлори порожнини рота у розвитку запальних стоматологічних захворювань і свідчить про доцільність розробки нових високоефективних засобів антисептичної обробки порожнини рота.
Бактерицидна концентрація декаметоксину для ентеробактерiй дорiвнювала вiд 18,34-3,26 до 36,32-5,61 мкг/мл. Цей же показник для етонiю та тiонiю коливався у межах вiд 32,18-0,96мкг/мл до 146,96-16,18 мкг/мл. Найменш чутливими до вивчених антисептикiв виявилися псевдомонади. Бактерицидну дію декаметоксину, етонiю та тiонiю на цi мiкроорганiзми спостерігали у концентраціях препаратів у поживних середовищах відповідно 135,96-12,1, 432,480-44,44 та 460,22+64,36 мкг/мл.
Зваживши роль резидентної мікрофлори порожнини рота у розвитку хронічних верхівкових періодонтитів, та її високу чутливість до декаметоксина, було визначено реальним розробити ефективний метод антисептичної обробки порожнини рота за допомогою цього антисептика.
Для вирішення цього завдання у спiвдружностi iз спiвробiтниками Вінницького державного медичного університету було розроблено нову лікарську форму декаметоксину - таблетки для сублiнгвального застосування «Септефрил» наступного складу: Декаметоксину - 0,0002 г; цукрової пудри - 0,7963; кальцію стеарату - 0,0035. Проведено дослідження дії розробленої лікарської форми на мікрофлору, що заселяє порожнину рота, та впливу її застосування на макроорганізм. Також проведено дослідження іммунологічних показників крові хворих, лакованих комбінованим методом із використанням Септефрилу.
Порівняльне вивчення антимiкробної ефективності Септефрилу i відомих антимiкробних таблеток для сублiнгвального застосування «Фарiнгосепт» підтвердило перевагу перших. Розсмоктування таблеток у порожнинi рота продовжується 7 хвилин. За цей час виділяється 3,5 мл слини. Експериментально встановлено, що таблетка Фарiнгосепту, розчинена у 3,5 мл рідини за 7 хвилин згубно дiє на 1,75х106 колонiєутворюючих одиниць (КУО) стафiлококiв. При таких же умовах розчинення таблетка Септефрилу знищує 8,75х108 КУО стафiлококiв, що у 500 разів більше, ніж при дії Фарiнгосепту.
Враховуючи те, що сублiнгвальне застосування таблеток з декаметоксином передбачає попадання у шлунково-кишковий тракт, було виконане на експериментальних тваринах вивчення місцевоподразнюючої та загальнотоксичностi дії препарату при пероральному введення на метаболізм та структуру внутрішніх органів і картину крові.
Після 15-добового перорального введення декаметоксину з розрахунку 1,5 мг на 1 кг ваги не вiдмiчено зміни у поведiнцi тварин та зовнiшнiх ознак отруєння. Дослiдження периферичної кровi також не виявило токсичного впливу препарату.
Гiстологiчне вивчення тканин стравоходу, шлунку, кишок, печiнки, нирок, мiокарду, легень, селезiнки, тiмуса не виявило патологiчних змін, що свідчить про відсутність у декаметоксина у вивчаємих концентраціях (1,5мг/кг) місцевоподразнюючої та загальнотоксичностi дії.
З метою пломбування каналів при лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів нами використовували пломбувальні пасти на основі цинкоксид-евгенольного цементу, що утримували у своєму складі 2% однієї із узятих для досліджень четвертинних амонієвих сполук (етонію, тионію, декаметоксину). Вони використовувались в якості сілера разом з гутаперчею.
Дослiдження антимiкробних властивостей паст для пломбування каналiв, що містять етонiй, тiонiй та декаметоксин, методом дифузiї в агар на музейному штамi S.aureus 209 Р, показало, що антисептики добре елюють в оточуюче середовище з сумiшi пасти i створюють бактерiостатичну концентрацiю у необхідному радiусi.
Так, зона затримки навколо взiрця пасти, що утримувала декаметоксин, складала 16,89-0,72 мм. Аналогiчний взiрець пасти з етонiєм затримував ріст стафiлококiв у зонi дiаметром 9,69-0,78 мм.
Пломбування кореневих каналiв зубів, уражених перiодонтитом, пломбувальними пастами, що містять у своєму складі четвертинні амонієві сполуки, забезпечує пролонговану антимiкробну дiю i створює в уражених тканинах сприятливі умови для перебігу репаративних процесiв.
Після затвердіння пломбувальних паст встановлено, що в умовах постійного відмивання ізотонічним розчином хлориду натрію залишкова протимікробна активність зберігається у термін понад 60 діб (мал.1).
Мал. 1. Тривалість зберігання антимікробних властивостей пломбувальними пастами з етонієм та декаметоксином
Проведеними експериментальними дослiдженнями встановлено наявність у препаратів етонія і декаметоксина протизапальної дії, яка полягає в нормалізації проникності мікросудин періодонта, зменшення ступеня набряку і інфільтрації періодонтальної зв'язки. При їх застосуванні відбувається змінення клітинного складу інфільтратів: в них збільшується кількість малих і великих лімфоцитів, макрофагів, а також різко зменшується вміст нейтрофільних гранулоцитів. Максимум їх протизапальної дії припадає на період від момента їх застосування до одного - трьох місяців.
Морфологічними дослідженнями також встановлений факт стимуляції цими препаратами колагенеза в запаленому періодонті. Це відбувається за рахунок посилення проліферації фібробластів і збільшення ступеня їх функціональної активності, максимум якої спостерігається від одного до трьох місяців після лікування.
Важливим результатом проведених нами експериментальних і морфологічних досліджень було також встановлення наявності у препаратів етонія і декаметоксина остеопластичної дії, максимум якої приходився на 3-6-12 місяців після проведення лікування.
Порівняльний аналіз лікувальної дії препаратів етонія і декаметоксина в досліді показав, що більшу лікувальну активність мають препарати декаметоксина, що на нашу думку пов'язано з більш повним відновленням кісткової тканин лунки зуба (87,7 % проти 79,4 % при застосуванні препаратів етонія).
Клініко-рентгенологічний аналіз та оцінка результатів проведені в ході лікування 120 хворих (133 зуби) на хронічний верхівковий періодонтит.
В процесi лiкування хворих з метою контролю антимікробної дiї розчинiв декаметоксину i етонiю проводили бактерiологiчне обстеження кореневих каналiв безпосередньо пiсля першої обробки та у друге вiдвiдування через 24 години. Було показано, що одноразове промивання уражених кореневих каналiв 0,1% водним розчином декаметоксину дає змогу досягнути знезараження каналу у 73,8% випадкiв. Залишена на 24 години в кореневому каналi антисептична турунда з декаметоксином дозволяє довести цей показник до 92,9%.
Безпосередньо пiсля обробки 0,5% водним розчином етонiю мiкрофлора не видiлена у 65,8% обстежених. Пiсля 24-годинноi експозицiї дiї антисептичної пов'язки з етонiєм відсутність мікрофлори досягалася у 84,4% випадкiв. Паралельно з метою порівняння проведено обстеження хворих, лiкування яких проводили iз застосуванням 0,1% водного розчину резорцину. Приведені вище показники для цього традицiйного препарату були значно нижчими нiж для катiонних детергентiв i складали вiдповiдно 45% обстежених та 47,5% - пiсля 24-годинноi експозицiї.
Клінічно позитивний результат лікуваня хронічних верхівкових періодонтитів - відсутність загострення (болю при накусуванні на зуб, набряку по перехідній складці та зміни її кольору) після першого відвідування був досягнутий в основній групі у 91,7% при використанні декаметоксина, 83,9% при використанні етонія; в контрольній групі - у 46,8% випадків.
Об'єктивним показником ефективності лiкування хронiчних верхiвкових перiодонтитiв є термін лікування, який ми вимiрювали середньою кiлькiстю вiдвiдувань на один лiкований зуб. Якщо для лакування хронiчного гранульоматозного перiодонтиту застосовували розчин резорцину i резорцинову пломбуючу пасту, то цей показник склав у середньому 3,21 вiдвiдувань. Використання у якостi антисептика етонiю та декаметоксину дало змогу зменшити середню кiлькiсть вiдвiдувань до 2,0 та 1,8 вiдповiдно. Хронічний гранулюючий періодонтит з використанням резорцину лікували у 3,81 відвідувань. При застосуванні четвертинних амонієвих сполук термін лікування цієї форми захворювання не перевищував 2,0 відвідувань при використанні декаметоксина та 2,3 - при використанні етонія. (мал. 2).
Мал. 2. Середня кількість відвідувань при лікуванні різними медикаментозними засобами
Найбiльша частота ускладнень безпосередньо в перiод лiкування спостерiгалася у хворих на хронiчний гранулюючий перiодонтит, яких лiкували iз застосуванням 0,1% розчину резорцину та резорциновоi пасти (25,6%). Застосування етонiю та декаметоксину для лiкування цiєї ж форми хронiчного верхiвкового перiодонтиту дозволило знизити кiлькiсть ускладнень вiдповiдно до 15% та 11,2% випадкiв. У процесi лiкування хронiчного гранульоматозного перiодонтиту при застосуваннi у якостi антимiкробного засобу резорцину ускладнення виникали у 18,5% випадкiв. При застосуваннi етонiю та декаметоксину ускладнення зустрiчалися вiдповiдно у 9% та 5,4% випадкiв (мал. 3).
Слiд вiдзначити, що математичний аналiз одержаних результатiв пiдтвердив достовiрнiсть рiзницi у тривалостi строкiв лiкування рiзних форм перiодонтиту при лiкуваннi етонiєм та декаметоксином, у порiвняннi з резорцином.
Таким чином, клiнiчнi спостереження у найближчi строки лiкування свiдчать про iстотну перевагу запропонованої нами методики лiкування, у порiвняннi з традицiйною.
Мал. 3. Відсоток ускладнень під час лікування зубів з хронічним верхівковим періодонтитом різними методами
Віддалені результати лікування за запропонованою нами методикою вивчені у 114 хворих на протязі 1 та 2 років. Рентгенологічну оцінку вогнищ ураження проводили за такими критеріями:
1 - погіршення, що супроводжується збільшенням патологічного вогнища;
2 - стабілізація процесу;
3 - часткове відновлення кісткової тканини, що виявляється в частковій осіфікації та зменшенні вогнища ураження;
4 - повне відновлення кісткової тканини у вогнищі ураження.
Як свідчить таблиця 1, повне вiдновлення тканини у групi хворих, якi лiкувалися декаметоксином, у 7 хворих - 15,6 % випадкiв спостерiгали вже через 6 мiсяцiв пiсля завершення лiкування. У групi хворих, що лiкувалися резорцином, подiбна картина навiть пiсля 1 року спостерiгалася тiльки у 4 чоловік - 11,1% випадкiв. В основній групі хворих після одного року спостереження повне відновлення кісткової тканини було зафіксовано у 41,2% хворих при лікуванні декаметоксином та у 35,2% - при лікуванні етонієм; часткове відновлення - у 41,0% та 41,6% відповідно; стабілізація процесу - у 13,8% та 19% відповідно; погіршення рентгенологічної картини констатовано у 4,0% та 4,2% випадків відповідно. В контрольній групі хворих за цей термін повне відновлення кісткової тканини було зафіксовано лише в 11,1% випадків, часткове відновлення - 42,2%; стабілізація процесу - 41,0% та погіршення його у 5,7% випадків. Після двох років спостереження рентгенологічні дані в основній групі свідчать, що повне відновлення кісткової тканини відбулося в 87,7 % хворих при лікуванні декаметоксином та у 79,4% - при лікуванні етонієм; часткове відновлення - у 10,6% та 16,5% відповідно; стабілізація процесу - у 1,4% та 3,0% відповідно; погіршення рентгенологічної картини констатовано у 0,3% та 1,1% випадків відповідно. В контрольній групі хворих за цей термін повне відновлення кісткової тканини було зафіксовано 51,.4% випадків, часткове відновлення -38,8%; стабілізація процесу -6,2% та погіршення його у 5,6% випадків.
Таблиця 1. Результати рентгенологічного обстеження зубів, які лікували, розробленим методом, у різні строки спостереження
Засіб лікування |
Кількість спостере-жень |
Умовна група змін |
Термін спостереження |
|||
6 місяців |
12 місяців |
24 місяці |
||||
Декаметоксин |
41 |
І |
7,4 |
4,0 |
0,3 |
|
ІІ |
16,3 |
13,8 |
1,4 |
|||
ІІІ |
60,7 |
41,0 |
10,6 |
|||
IV |
15,6 |
41,2 |
87,7 |
|||
Етоній |
36 |
І |
8,2 |
4,2 |
1,1 |
|
ІІ |
29,8 |
19,0 |
3,0 |
|||
ІІІ |
52,4 |
41,6 |
16,5 |
|||
IV |
9,6 |
35,2 |
79,4 |
|||
Резорцин |
37 |
І |
10,4 |
5,7 |
5,6 |
|
ІІ |
48,3 |
41,0 |
6,2 |
|||
ІІІ |
41,3 |
42,2 |
38,8 |
|||
IV |
0,0 |
11,1 |
51,4 |
Таким чином, узагальнивши результати клiнiчних спостережень у вiддаленi та найближчi строки пiсля лiкування хронiчних верхiвкових перiодонтитiв iз застосуванням резорцину, етонiю та декаметоксину, стають очевидними iстотнi переваги останнього лiкарського засобу. Використання розчинiв та пломбуючих паст (сілерів) з декаметоксином для лiкування хронiчних перiодонтитiв за розробленою нами методикою дозволяє зменшити кiлькiсть ускладнень у процесi лiкування, скоротити строки лiкування хворих, прискорити репаративнi процеси в тканинах перiодонту. При цьому необхiдно вiдзначити, що обидвi четвертиннi амонiєвi сполуки, що використанi в роботi, дають змогу значно покращити показники ефективностi лiкування у порiвняннi з традицiйними методами. Але, наші дослідження підтверджують перевагу використання 0,1% водного розчину декаметоксину та 2% декаметоксиновою пломбувальною пастою.
Особливу групу складали хворі, яким ми застосовували комбінований метод лікування різних форм хронічного періодонтиту. Ми виявили, що вже після першого відвідування вдалося досягти відсутності явищ загострення запального процесу в 70% випадків. Вже після 48 годинної експозиції 0,1% розчину декаметоксина в кореневому каналі та сублінгвального прийому Септефрилу у терапевтичній дозі позитивні результати лікування виявилися у 95% випадків, в контрольній групі цей показник складав 83,3% (таблиця 2).
Важливим критерієм ефективності лікування хронічних верхівкових періодонтитів є скорочення строків лікування. Середня кількість відвідувань на один лікований зуб в основній групі складала 3,1, в контрольній групі цей показник був - 4,23.
Співставлення частоти ускладнень при лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів з використанням комбінованого методу з аналогічними показниками, що були одержані в контрольній групі статистично достовірно підтвердили різницю.
Таблиця 2. Процент ускладнень під час лікування зубів з хронічним верхівковим періодонтитом комбінованим методом в основній та контрольній групах
Група хворих |
Відсутність загострення |
||||
24 години експозиції |
48 годин експозиції |
||||
Кіль-кість хво-рих |
% |
Кіль-кість хворих |
% |
||
Основна група |
14 |
70 |
19 |
95 |
|
Контрольна група |
7 |
58,3 |
10 |
83,3 |
Таким чином, аналіз найближчих результатів підтвердив високу ефективність застосування Септефрилу в комбінованому методі лікування хронічних верхівкових періодонтитів, що дає змогу поліпшиити якість лікування хворих, зменшити частоту ускладнень під час лікування, скоротити строки лікування, зменшити кількість відвідувань хворими лікаря.
Спостереження за хворими, що лікувалися за запропонованою нами методикою у віддалені строки підтвердили позитивний вплив антисептиків, що застосовувалися, на перебіг репаративних процесів.. Рентгенологічну оцінку вогнищ ураження проводили за вищеописаними критеріями. Як свідчать дані таблиці 3, повне відновлення кісткової тканини у вогнищі запалення раніше спостерігалося в основній групі хворих. Ці зміни були відмічені у 6 хворих вже після 12 місяців що складало 35,2% випадків. Цей показник в контрольній групі хворих складав 18,2% (2 хворих).
Після 24 місяців спостереження повне відновлення кісткової тканини на місці ураження в основній групі хворих було відмічено в 82,4% випадків (14 хворих), часткове відновлення - у 17,6%; стабілізація процесу - у 5,9% та погіршення рентгенологічної картини - 5,9% випадків. В цей термін в контрольній групі повне відновлення кісткової тканини зафіксовано в 63,6% випадків (7 хворих); часткове відновлення - у 18,2%; стабілізація процесу - у 9,0% та погіршення рентгенологічної картини -9,0% випадків.
Таблиця 3. Результати рентгенологічного обстеження зубів хворих в основній та контрольній групах у різні строки спостереження
Група хворих |
Кількість спостережень |
Умовна група змін |
Термін спостереження |
||
12 місяців |
24 місяці |
||||
Основна група |
17 |
1 |
5,9 |
5,9 |
|
2 |
11,8 |
5,9 |
|||
3 |
58,8 |
17,6 |
|||
4 |
23,5 |
70,6 |
|||
Контрольна група |
11 |
1 |
9,0 |
9,0 |
|
2 |
27,3 |
9,0 |
|||
3 |
45,5 |
18,2 |
|||
4 |
18,2 |
63,6 |
Таким чином порівняльний рентгенологічний аналіз віддалених результатів лікування хронічних верхікових періодонтитів комбінованим методом підтвердив перевагу використання Септефрилу, тому що його застосування дозволяє з більшою частотою досягти повного відновлення кісткової тканини.
Узагальнюючи результати клінічних спостережень найближчих та віддалених результатів лікування хронічних верхівкових періодонтитів комбінованим методом із використанням сублінгвального прийому таблеток Септефрил, слід відзначити, що він дає змогу значно поліпшити лікування такої важкої патології, зменшити кількість ускладнень під час лікування, прискорити репаративні процеси в патологічному вогнищі, скоротити строки лікування.
Резюмуючи вищевикладене слiд зазначити, що новi вітчизняні лiкарськи препарати з ряду четвертинних амонiєвих сполук декаметоксин та етонiй є високоефективними антимiкробними засобами i можуть з успiхом поповнити арсенал антисептичних засобів, гостро необхідних для стоматологiчної практики. Iх використання дозволить iстотно пiдвищити ефективнiсть лiкування, зменшити його вартість.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання - розроблений, науково обгрунтований та апробований в клініці новий метод профілактики та лікування хронічного верхівкового періодонтиту, який грунтується на комплексному використанні антисептичної обробки порожнини рота, антибактеріальній обробці та пломбуванні кореневих каналів зубів з хронічним верхівковим періодонтитом з використанням четвертинних амонієвих сполук та показана висока ефективність розроблених методів.
1. Серед збудникiв верхiвкових перiодонтитiв, виділених із кореневих каналів уражених зубів, найбiльшу вагу мають представники кокової флори - стафiлококи та стрептококи (56,9%). У 67,8% випадків вони представлені в асоцiацiях з iншими видами бактерiй. Мікрофлора, що виділяється із кореневих каналів зубів, уражених періодонтитом є резидентною флорою постійно вегетуючою в порожнині рота. Це доводить доцільність постійної антисептичної обробки порожнини рота за допомогою медикаментозних засобів при лікуванні хронічних верхівкових періодонтитів.
2. Четвертиннi амонiєвi сполуки - етонiй, тiонiй, декаметоксин мають високий рiвень протимiкробної активностi, у тому числi по вiдношенню до клiнiчних штамiв мiкроорганiзмiв, що видiляються з вмiсту кореневих каналiв зубів, уражених хронiчним верхiвковим перiодонтитом.
3. Нова лiкарська форма декаметоксину таблетки для сублiнгвального застосування «Септефрiл» є високоефективним засобом профiлактики та лiкування запальних захворювань періодонта.
4. Результати патоморфологічних та електронномікоскопічних досліджень в експерименті показали, позитивний лікувальний ефект препаратів декаметоксина і етонія пов'язаний з наявністю у них протизапальної дії (зменшення ступеню проникності мікросудин, ступеню набряку і інфільтрації тканин періодонту, змінення кліткового складу інфільтратів), посиленням проліферації фібробластів і їх функціональної активності, а також з посиленням остеопластичної дії.
5. Застосування 0,1% водного розчину декаметоксину та 0,5% водного розчину етонiю для знераження кореневих каналiв зубів, уражених хронiчним верхiвковим перiодонтитом з послiдуючим пломбуванням кореневих каналiв 2% декаметоксиновою або 2% етонiєвою пастами в якості сілера є високоефективним методом лiкування хронiчних верхiвкових перiодонтитiв. Його використання дає змогу зменшити кiлькiсть ускладнень у процесi лiкування до 11,2% випадків, скоротити термiн лiкування до 2 відвідувань та прискорити перебiг репаративних процесiв в періодонті та кістці: повне та часткове відновлення структур кісткової тканини встановлене в 82,2% спостережень (73,3% спостережень - в контрольній групі).
6. Комбінований метод лікування хронічних верхівкових періодонтитів, який полягає в інструментальній та медикаментозній обробці кореневих каналів 0,1% розчином декаметоксина та пломбуванні 2% декаметоксиновою пастою в якості сілера з одночасним сублінгвальним прийомом таблеток Септефрил є високоефективним і дозволяє поліпшити якість лікування хронічних верхівкових періодонтитів з важким перебігом запального процесу та значними деструктивними змінами в альвеолярній кістці.
7.Аналіз віддалених результатів лікування хронічних верхівкових періодонтитів підтверджує перевагу використання 0,1% розчину декаметоксину та 2% декаметоксинової пасти в якості сілера для лікування цієї патології. Вони дозволяють досягти повного та часткового відновлення кісткової тканини у 98.3% випадків через 2 роки після завершення лікування.
Практичні рекомендації
Для лікуваня хронічих верхівкових періодонтитів нами розроблений метод, який полягає в інструментальній та медикаментозній обробці кореневих каналів уражених зубів 0,1% водним розчином декаметоксину та 0,5% водним розчином етонію з подальшим пломбуванням каналів пастами, що містять відповідний антисептик в якості сілера.
Для лікування хронічних верхівкових періодонтитів слід застосовувати лікувальні пломбувальні пасти на основі цинкоксидевгенольного цементу, що містять у своєму складі 2% етонію, декаметоксину в якості сілера.
У випадках хронічного верхівкового періодонтиту, які важко піддаються лікуванню тобто: а) зуби зі значними вогнищами резорбції кісткової тканини навколо коренів; б) зуби, які не витримують герметизм, дають часті загострення запального процесу; в) зуби хворих з загальносоматичними захворюваннями та несанованою порожниною рота. слід застосовувати комбінований метод лікування, який полягає в одночасному використанні розробленої методики із використанням декаметоксину і сублінгвального прийому таблеток Септефрил в терапевтичній дозі - 6 таблеток на добу.
Таблетки Септефрил рекомендовано використовувати в медичній практиці у якості протимікробного профілактичного та лікувального засобу з метою запобігання та лікування запальних процесів у періодонті.
Септефрил утримують у порожнині рота до повного розсмоктування. Таблетки приймають після іжи. Необхідний терапевтичний ефект досягається при застосуванні 6 таблеток на добу. Після прийому таблетки необхідно протягом 1 години утримуватися від пиття та їжи.
ПУБЛІКАЦІЇ
Патент 5757, Україна. А 61 К 31/14 Спосіб лікування інфекційно-запальних захворювань ротової порожнини і носоглотки (Палій Г.К., Ковальчук В.П., Когет Т.О., Сокирко В.І., Палій В.Г., Забарський О.Ш., Голік О.Г., Палій І.Г. - №94260767; Заявл.03.05.90; Опубл. 29.12.94.
Оцінка властивостей протимікробних препаратів в стоматології //ЧІІІ об'єднана наукова медико-технічна конференція-Мат.конф.-1995.- С.34. (Волянська О.Г. - Голик О.Г.)
Влияние препарата тионий на иммунологические показатели крови // Збірник наукових праць КМАПО за 1990-1996 р.-1997.-С.130-134. (А.П. Грохольський, Е.Г. Педаченко, Е.Г. Волянская).
Нова композиційна лікарська форма на основі карбоміду для лікування пародонтиту //Наукові записки -2000 р.- Т.18.- С.317-320. (Замостян В.П., Нарбут А.В., Козловський С.І., Заніздра Л.М., Лук'янчук Л.І., Голік О.Г.)
Влияние препарата декаметоксина на иммунологические показатели крови больных разнличными формами стоматита //Соврем.стоматология.- 2002.- №2 (18).- С.67-69. (Е.Г. Голик).
Вплив препарату етоній на імунологічні показники крові //Наукова, практична і педагогична стоматологія, Новиковські читання.-2002.- випуск №1.-С 40-42. (О.Г. Голік, А.П. Грохольський, О.Г. Педаченко).
Експериментальне дослідження дослідних зразків лікувально-профілактичної зубної пасти, яка містить декаметоксин // //Наукова, практична і педагогична стоматологія, Новиковські читання.-2002.- випуск №1.-С 33-35. (О.Г. Голік).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Видовий склад, імуносупресивні властивості та чутливість до антибактеріальних препаратів етіологічних агентів хронічного періодонтиту, вивчення імунного статусу. Ефективність трьох етапного способу лікування з використанням композиції для пломбування.
автореферат [31,0 K], добавлен 10.04.2009Аналіз залежності успішності лікування пульпіту та періодонтиту від якісного пломбування кореневого каналу. Дослідження вимог до пломбувальних матеріалів для кореневих каналів. Характеристика пластичних паст, що містять антисептики, протизапальні засоби.
презентация [627,9 K], добавлен 02.08.2015Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 05.03.2013Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Аналіз результатів лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба та визначення причини розвитку післятравматичного остеоартрозу. Розробка та впровадження профілактично орієнтованої системи лікування хворих, оцінка її практичної ефективності.
автореферат [33,9 K], добавлен 11.04.2009Ознайомлення із поняттям та класифікацією циститів. Вивчення етіології, патогенезу і методів діагностики гострих та хронічних запальних процесів в слизовій оболонці сечового міхура. Клінічна картина та лікування післяпологового та променевого циститів.
реферат [25,5 K], добавлен 24.09.2013Етіологія хронічних гепатитів. Підходи до медикаментозного і відновлювального лікування хронічних гепатитів. Мета, завдання, засоби, методи і методики лікувальної фізичної культури при хронічних гепатитах на поліклінічному етапі фізичної реабілітації.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 11.01.2017