Морфологія пазушно-венозних взаємовідношень голови людини

За результатами проведеного дослідження встановлено, що тверда оболона головного мозку дорослої людини має певний принцип будови, але може відрізнятися особливостями кровопостачання та закономірностями перерозподілу колагенових волокон, а також товщиною та іншими параметрами. ТОГМ, яка прилежить до кісток черепа, а також такі її похідні, як серп великого мозку та намет мозочка, складаються з двох листків. Зовнішній листок покривної ТОГМ прилежить до внутрішньої поверхні кісток черепа, за рахунок внутрішнього утворюються вказані похідні. ТОГМ, яка утворює стінки пазух, на два листки не поділяється, а складається з трьох шарів. Кожен з шарів пазух відрізняється товщиною та розприділенням й орієнтацією колагенових волокон. Потовщені ділянки стінок пазух мають певну конструкцію: вони побудовані за рахунок крупних жмутів колагенових волокон. Кровопостачання стінок пазух здійснюється за рахунок декількох плоскінних судинних мереж, кожна з яких розташована в певному шарі пазушних стінок, причому найкрупніші судини розташовані у середньому шарі. Судинна система ТОГМ відрізняється достатньо широким діапазоном індивідуальної мінливості, має особливості в плані анастомозування та калібру складаючих її судин, а також співвідношення артеріального та венозного компонентів. Встановлено, що венам ТОГМ притаманний широкий діапазон індивідуальних відрізнень формування та територій розповсюдження, діаметра стовбурів та припливів, кількості анастомозів між собою, зв'язків з венозними пазухами, венами губчатки та поверхневими мозковими венами. Однією з головних особливостей оболонових вен є сіткоподібна будова, яка зумовлює зв'язок вен різних відділів твердої оболони в єдину систему. Інакше кажучи, вени твердої оболони головного мозку є одним з ярусів венозної системи голови, і анастомозують з іншими венозними утвореннями.

Важливе місце серед венозних утворень голови займають вени губчатки, які мають зв'язки з пазухами та оболоновими венами, а також через випускники з венами м'яких тканин. Особливе значення мають вказані зв'язки для сполучання поза- та внутрішньочерепного венозного русла. Відмічений прямий зв'язок між ступенем вираженості вен губчатки та розмірами випускників і дуральних вен. В свою чергу, великі розміри випускників відповідають крупним пазухам ТОГМ, що послідовно свідчить про наявність зв'язку між параметрами вен губчатки та дуральних пазух. Простежений також взаємозв'язок між кількістю припливів ВСП та ступенем розвитку і анастомозування вен губчатки з вказаною пазухою. В будові вен губчатки у дорослих спостерігається виражене індивідуальне різноманіття. На нашу думку, найбільш доцільним є виділення трьох форм будови вен губчатки: магістральної, розсипної та проміжної, причому крайніми є магістральна та розсипна. При одній крайній формі вени губчатки мають великі розміри, а при другій - це мережа судин невеликого діаметру з випадками відсутності деяких стовбурів. Простежений деякий зв'язок між будовою вен губчатки та формою черепа. Так, у брахіцефалів переважає розсипна форма вен губчатки (у 54% вип.). У доліхоцефалів виявлена переважно магістральна форма вен губчатки. Проміжна форма переважає у мезоцефалів. Вени губчатки можуть бути добре або слабо розвинені, деякі стовбури можуть бути відсутні. У випадках вираженого розвитку вени губчатки представлені великими стовбурами, які мають багато анастомотичних зв'язків з пазухами, випускниками та іншими венозними утвореннями, сполучаються між собою в межах однієї кістки та з венами суміжних кісток. Вени губчатки такої будови відіграють значну роль щодо венозного кровообігу. Слабо розвинені вени представлені стовбурами малого діаметру, деякі з них можуть бути відсутніми, не виражені також зв'язки вен губчатки з іншими венозними утвореннями. Вени відокремлені, відсутні їх зв'язки з венами губчатки інших кісток. При такому варіанті функціональна роль вен губчатки значно нижче, ніж при попередньому. Проміжна форма - помірно розвинені вени губчатки. Для дорослих, на відміну від плодів, у яких добре розвинені вени центральних відділів черепних кісток і мають лакунарну будову, більш характерно формування магістральних стовбурів вен губчатки. Завдяки багатьом зв'язкам з пазухами ТОГМ і позачерепним венозним руслом та широкому внутрішньосистемному анастомозуванню вени губчатки відіграють важливу роль щодо мозкового кровообігу.

Випускні вени сполучають пазухи ТОГМ з венозною мережею губчатки та венами м'яких тканин голови. Вени розташовані у кісткових каналах, які звичайно мають отвори з обох поверхонь черепних кісток. Однак для деяких випускників нехарактерний крізний хід, у таких випадках спостерігається однобічне сполучання вен губчатки з поза- або внутрішньочерепною венозною мережею. Зовнішні та внутрішні отвори більшості випускних каналів краніотопографічно, як правило, не співпадають. В цілому венозним випускникам притаманний широкий діапазон розмірів, кількості та розташування. Розташування випускних вен переважно у ділянці основи черепа відповідає топографії багатьох пазух ТОГМ і закономірностям венозного відтоку від голови. Нами відмічений прямий зв'язок між ступенем визначеності вен губчатки, стовбурів дуральних вен та розмірами випускників. В свою чергу, великі розміри випускників відповідають крупним пазухам ТОГМ. Взагалі найбільш значними за розмірами та сталістю є виростковий та соскоподібний випускники, дрібним та найменш сталим - потиличний. Лобовий випускник за віком облітерується. Соскоподібний та виростковий випускники звичайно є крізними, і проникають через усю товщу кістки, інші випускники (наприклад, потиличний) - частіше сполучаються тільки з венами губчатки. Привертає до себе увагу асиметрія випускних отворів: випускники і отвір внутрішньої яремної вени звичайно (у 75% вип.) справа більше за розмірами і зустрічаються частіше (борознам поперечної та сигмоподібної пазух також притаманні переважні розміри справа). Має місце пряма залежність між розмірами випускників, яремних отворів та кісткових борозен пазух (зокрема поперечних та сигмоподібних). Тобто, випускники розвинені у більшому ступіні там, де більші розміри синусів і яремного отвору, відповідно більший струм крові. Це свідчить про високі компенсаторні можливості та щільний взаємозв'язок різних ярусів венозної системи голови.

Венозні утворення мозкового черепа за онтогенезом зазнають певних змін. У плодів добре розвинені вени губчатки, які мають багато зв'язків з іншими венозними утвореннями голови, та випускні вени, які мають значні розміри. Найкрупнішими випускниками є соскоподібний та виростковий, які пов'язують пазухи ТОГМ з позачерепними венами та сплетеннями. У дорослих, функціональна роль випускних вен знижується: облітерується лобовий випускник, та у більшості випадків потиличний. Зменшуються відносні розміри усіх останніх випускників. На нашу думку, у дорослих деякі випускники вже не виконують важливої функції, яка притаманна їм у пренатальному періоді та в дитинстві, тому спостерігається зменшення кількості або облітерація деяких випускників.

Крім описаних вище випускників у відтоці крові від голови також приймають участь деякі венозні утворення основи черепа. В ділянці основи черепа розташовані отвори та канали, через які проходять артерії та нерви, які супроводжуються венами та венозними сплетеннями. Останні відіграють певну роль у венозному відтоці з порожнини черепа. Так, спостерігається зв'язок дуральних вен з крилоподібним сплетенням через вени, які проходять крізь остистий отвір. Венозне сплетення сонного каналу, а також вени овального та круглого отворів сполучають печеристу пазуху з крилоподібним сплетенням. Через венозне сплетення каналу під'язичного нерва крайова, сигмоподібна та нижня кам'яниста пазухи сполучаються з хребтовим венозним сплетенням.

Пазухи ТОГМ знаходяться у щільному зв'язку з кістками черепа, форма і розміри якого пов'язані з індивідуальними морфологічними особливостями його вмісту, зокрема головного мозку, тому формі черепа людини притаманний значний діапазон індивідуальної мінливості, що має значення для судинної системи. На нашу думку, форма мозкового черепа зумовлює ступінь кривизни пазух, що може впливати на венозний кровообіг. Зокрема, будова склепіння впливає на довжину та згин ВСП. Має значення загальний об'єм мозкового черепа, ступінь плескатості потилиці та скошеності лоба і та інш. Так, при сфероїдальних варіантах будови мозкового черепа згин ВСП є вираженим, а при плескатій потилиці - максимальним. Особливо визначений згин ВСП спостерігається при плескатій потилиці, вертикальному лобові та високій формі мозкового черепа. У випадках переваги основи черепа над склепінням можуть бути розвинені у більшому ступіні пазухи основи, що сприяє кращому відтоку від мозку.

Крім того, форма черепа впливає на розміри похідних ТОГМ (серп великого мозку та намет мозочка), а також на взаємне розташування пазух ТОГМ, зокрема на відстань між стріловими пазухами. Так, при дахоподібній, плескатій формі черепа спостерігається менша відстань між вказаними пазухами, навпаки, при високих формах мозкового черепа, особливо з плескатою потилицею та вертикально орієнтованим лобом відстань є максимальною. Відповідно змінюється кут між поздовжньою віссю прямої пазухи та горизонтальною площиною, а також кут та відстань між прямою та верхньою стріловою пазухами.

Товщина кісток мозкового черепа впливає на форму та ступінь вираженості внутрішньокісткових венозних каналів. При цьому максимальні значення товщини порівняльно з іншими кістками має потилична кістка у центральних відділах луски. Нами проаналізовані структурні особливості черепних кісток: співвідношення шарів щільної та губчастої речовини, взаємозв'язок з товщиною кісток. Губчаста речовина може бути побудована з дрібних або крупних комірок. Причому крупнокомірчаста структура притаманна кісткам з меншою товщиною; навпаки дрібні комірки становлять кістки з великою товщиною. Спостерігаються слідуючи варіанти співвідношення шарів щільної та губчастої речовини у кістках черепа: нормальне, коли товщина губчастого шару дорівнює сумарній товщині щільних пластинок; з перевагою товщини губчастого шару; з перевагою товщини щільних шарів. Перелічені варіанти можуть бути однаково притаманні черепам з тонкими або товстими кістками. Жінкам більш притаманні черепа з тонкими кістками та невеликим шаром губчастої речовини; чоловікам - черепа з середньою товщиною кісток та нормальним співвідношенням щільної та губчастої речовини. Більша товщина та загальна маса кісток частіше притаманні черепам чоловіків. Але нами не виявлено сильної прямої залежності товщини черепних кісток від статі, віку або форми черепа. Інакше кажучи, череп з вираженою товщиною кісток може з однаковою вірогідністю зустрічатися в юнацькому та похилому віці у чоловіків та жінок.

Аналіз співвідношення основних розмірів мозкового черепа і товщини кісток зі статтю виявив, що у чоловіків частіше зустрічається структурно-стійкий краніотип (велика товщина кісток при великих діаметрах), а також конфігураційно-стійкий краніотип (мала товщина кісток при малих діаметрах), причому максимальні значення товщини черепних кісток притаманні брахіцефалам. У жінок переважає конфігураційно-стійкий краніотип (мала товщина кісток при малих діаметрах) та морфологічно-нестійкий (з малою товщиною кісток і великими радіусами кривизни). Морфологічно-стійкий краніотип притаманний у більшому ступіні жінкам, а в цілому зустрічається найбільш рідко порівняльно з іншими краніотипами. За нашими даними, найбільш розповсюдженим краніотипом є конфігураційно-стійкий, найбільш рідким - морфологічно-стійкий краніотип.

Рельєф внутрішньої поверхні черепа представлений мозковим рельєфом, судинними борознами, зокрема від пазух ТОГМ, зернистими ямочками, випускними отворами. При цьому основа черепа характеризується більш складним рельєфом. Встановлено, що отворам основи черепа притаманний широкий діапазон індивідуальної мінливості. Відмічено, що у доліхоцефалів та мезоцефалів умовна лінія, проведена через овальні та остисті отвори з одного боку черепа, орієнтована більш скісно відносно нульової стрілової площини порівняльно з брахіцефалами. Спостерігається перевага розмірів правих отворів у 38% вип., зліва - у 23% вип., розміри тотожні у 39% вип. Розміри яремних отворів дуже мінливі: у 67% вип. спостерігається перевага справа. Великий отвір має не досить правильну форму, яка нагадує шестикутник або ромб і наближається до округлої (у 46% вип.) або овальної (у 54% вип.). Крайніми формами ВО є коротка поширена та вузька подовжена. Округла форма ВО частіше зустрічається при мезо- та брахіморфній будові черепа, овальна форма більш характерна для доліхоцефалів, у яких найчастіше зустрічається крайня подовжена форма. Максимальні значення ширини ВО (до 36 мм), за нашими даними, характерні для брахіцефалів, довжини (46 мм) - для мезо- и доліхоцефалів.

Достатньо мінливі відстані між отворами основи черепа, які є максимальними для остистих (до 67 мм), мінімальними - для круглих (не більш 44 мм) отворів. Відмічено коливання у відстані між овальними та остистими отворами, що знаходиться у прямій залежності від параметрів турецького сідла. Виявлена залежність його розмірів від форми черепа: значення ширини превалюють у мезо- та брахіцефалів, довжини - у мезо- та доліхоцефалів. Параметри турецького сідла впливають на розміри печеристої пазухи, і особливо міжпечеристих.

Важливішим елементом рельєфу внутрішньої поверхні кісток черепа є борозни пазух ТОГМ, які точно віддзеркалюють розміри та краніотопографію відповідних пазух. Ступінь вираженості пазушних борозен та елементів кісткового рельєфу взагалі буває дуже різним. У 47% вип. борозни мають підвищені краї та поглиблені центральні відділи, але у 34% борозна виглядає тільки як поглиблення, і не має підвищених країв. При цьому практично завжди в місцях розташування борозен спостерігається потовщення кісток черепа. В ряді випадків замість борозен у місці розташування пазух ТОГМ знаходяться підвищення. У випадках малих розмірів задньої стінки пазух замість борозни іноді утворюється гребінець. Кістковим борознам різних пазух притаманна різна глибина. Так, максимальна глибина борозни ВСП - 2 мм. Борозни поперечних пазух мають максимальну глибину 3 мм. Глибина борозен верхніх кам'янистих пазух не перевищує 1,5 мм, нижніх - 1 мм. Борознам сигмоподібних пазух притаманна найбільша глибина, яка досягає 11 мм, - у таких випадках пазуха знаходиться майже у кістковому каналі. Встановлено, що ширина борозен звичайно на 1-2 мм перевищує ширину задньої стінки відповідних пазух. Ширина кісткових борозен у чоловіків досягає 16-18 мм і незалежно від віку та форми черепа завжди перевищує розміри борозен на жіночих препаратах, де максимальна ширина пазушних борозен - 13-14 мм. Спостерігається залежність параметрів кісткових борозен від форми черепа: максимальні значення ширини зустрічаються у брахіцефалів, тоді як у доліхоцефалів спостерігаються менші показники. Борознам парних пазух ТОГМ також притаманна перевага розмірів справа.

На основі проведеного дослідження можна зробити певні висновки про особливості морфології мозкового черепа людини. В цілому для нього характерний широкий діапазон індивідуальної анатомічної мінливості, який стосується розмірів, об'єму, товщини кісток, конфігурації. Аналіз особливостей внутрішнього рельєфу черепних кісток в залежності від краніотипів показав, що найбільш виражений рельєф притаманний структурно- та морфологічно-стійким краніотипам. При останніх варіантах рельєф буває більш згладженим або не визначеним. Це відповідає виявленій закономірності статевого диморфізму: рельєф краще виражений на черепах чоловіків, що свідчить про наявність більш виражених кісткових відбитків пазух ТОГМ, а, послідовно, про їх розміри та функціональну спроможність.

Виявлений взаємозв'язок венозних утворень голови з краніотипами (за Зайченком О.А.): розсипний тип зустрічається частіше при морфологічно-стійкому краніотипі, магістральний - при морфологічно-нестійкому. Є зв'язок між ступенем розвитку кісткових венозних утворень та формою черепа: вени губчатки добре розвинені при структурно- та морфологічно-стійкому краніотипі, повільно - при конфігураційно-стійкому та морфологічно-нестійкому краніотипах; випускні канали краще розвинені при структурно-стійкому краніотипі.

У дорослих вени м'яких тканин голови добре розвинені і відрізняються особливою архітектонікою. Основні стовбури розташовані у лобовій, скроневих та потиличній ділянках і мають діаметр від 2-3 до 4,5 мм. В ділянці склепіння черепа вени м'яких тканин анастомозують між собою, утворюючи багатогранні петлі неправильної різноманітної форми, розміри петель коливаються від 3-4 6-10 мм до 55 90 мм. Вени лобової ділянки є парними і сполучаються з лицевими венами та веною надперенісся, яка сполучається з венами очної ямки. Таким чином, відтік з передніх відділів м'яких тканин голови здійснюється частково у вени очної ямки та у печеристу пазуху, що має велике практичне значення. Скроневі вени скальпа є значним припливом зовнішньої яремної вени. Частина припливів скроневих вен має зв'язок з соскоподібним випускником. Ці вени сполучаються також з глибокими венами скроневої ділянки. Потиличні вени м'яких тканин також є парними, у дистальних відділах стовбури анастомозують між собою, відводять кров переважно у зовнішню яремну вену. Сполучаються вказані вени з венами шиї, венами хребтового стовбура, соскоподібними випускними венами. Взагалі яскравою особливістю вен зовнішніх покривів черепа є одностовбурна будова з наявністю внутрішньо- і міжсистемних анастомозів та невелика кількість припливів за ходом основних стовбурів.

У ділянці зовнішньої основи черепа розташовані крилоподібні сплетення, які відіграють значну функціональну роль щодо венозного відтоку від голови. Вказані сплетення сполучаються з багатьма пазухами ТОГМ і відрізняються також достатнім діапазоном індивідуальної мінливості. За формою сплетення можуть бути більш-менш витягнутими горизонтально; у дорослих, на відміну від плодів, мають більш плескату форму. Відтік з крилоподібних сплетень здійснюється у зовнішню яремну вену, діаметр якої коливається на цьому рівні від 3 до 4,5 мм. Доцільним є виділення двох крайніх форм будови крилоподібних сплетень: магістральної, яка утворена за рахунок відносно крупних вен меншої кількості, та сіткоподібну, яка побудована дрібними багатокількісними венами. Відмічено, що першій крайній формі притаманна вена, у яку уливається сплетення (і яка є припливом зовнішньої яремної вени), більшого діаметру порівняльно з другою крайньою формою сплетення.

Пазухам ТОГМ, поверхневим венам мозку та венозним утворенням мозкового черепа притаманний широкий діапазон краніо- та стереотопографії (за Бурих М.П.), при цьому частіше всього варіює топографія стовбурів вен губчатки, поперечних пазух та стоку пазух. Наприклад, краніо- та стереотопографія ВСП достатньо стабільні: вона розташована у стріловій площині відповідно стріловому шву склепіння в однойменній борозні, але розташування кінцевого відділу ВСП відносно орієнтувальних площин та меридіанів дуже мінливе; стереотопографічно розташування ВСП відповідає передньому та задньому серединним меридіанам. Пазухи ТОГМ та їх венозні припливи мають певну локалізацію відносно основних топографічних меридіанів: між переднім серединним меридіаном та передніми (лівим та правим) присередніми меридіанами розташовані міжпечеристі пазухи, ВСП та її лобові припливи; між передніми присередніми та передніми бічними меридіанами проектуються тім'яні вени великого мозку та печериста пазуха; між передніми бічними меридіанами та бічними (лівим та правим) меридіанами розташовані нижні кам'янисті пазухи та тім'яні вени-припливи ВСП; бічними та задніми бічними меридіанами - сигмоподібні пазухи та тім'яні припливи ВСП; задніми бічними та задніми присередніми меридіанами - поперечні пазухи та тім'яні вени ВМ; задніми присередніми та заднім серединним меридіанами - стік пазух, потиличні вени ВМ та ВСП.

Основні елементи кісткового рельєфу та венозні утворення черепа також мають певну стереотопографію відносно основних орієнтувальних площин та меридіанів. Відмінності стереотопографії елементів рельєфу черепа залежать в першу чергу від типу будови останнього. В найбільшому ступіні форма черепа впливає на відстані між кістковими швами, отворами, борознами пазух та орієнтувальними площинами та меридіанами, при цьому ступінь асиметрії кісткових борозен відносно нульових стрілової, лобової та горизонтальної площин є різним. Взагалі стереотопографія кісткових утворень достатньо стабільна: їх проектування між орієнтувальними меридіанами є сталим, тому використання системи топографічних меридіанів та паралелей для визначення стереотопографії кісткових утворень черепа є оптимальним, але слід враховувати зміни топографії деяких утворень в залежності від форми черепа.

Таким чином, проведено вивчення морфологічних особливостей пазух твердої оболони, вен головного мозку венозних утворень мозкового черепа з точки зору вчення про індивідуальну анатомічну мінливість. Щільний зв'язок пазухами ТОГМ і венами мозку та його оболон утворює анатомічну єдність венозної системи та безперервність. Венозна мережа головного мозку людини є рясною та багатоанастомозуючею; у ранньому пренатальному періоді вона формується раніше за рельєф поверхні головного мозку і характеризується мінливістю, яка зумовлена різним ступенем вираженості процесів редукції. Пазухи твердої оболони в антенатальному періоді розвитку вже формуються схожими на систему венозних пазух дорослих, але мають ряд відрізнень: розміри основних пазух ТОГМ порівняльно з об'ємом мозку превалюють у плодів; в пренатальному періоді практично завжди добре розвинена потилична пазуха, яка виконує значну функціональну роль, тому що є важливим шляхом відтоку венозної крові з порожнини черепа. В цілому венозній системі голови плодів та новонароджених притаманний високий ступінь розвитку шляхів венозного відтоку та найбільша кількість міжвенозних та пазушно-венозних анастомозів, що сприяє найкращим адаптаційним можливостям мозкового кровообігу та судинної системи голови взагалі. Перебудова вен в пренатальному періоді обумовлює мінливість венозної системи головного мозку у дорослих. Пазухам ТОГМ дорослих притаманне виражене різноманіття розмірів, а також форми та топографії; слід відмітити виражену асиметрію, яка пов'язана з процесами перебудови венозної системи в онтогенезі та особливості будови інших венозних утворень, а також зумовлена загальною асиметрією багатьох органів та анатомічних утворень, право- або лівобічністю організму. Відхилення ВСП в один з боків та перевага розмірів однієї з поперечних та сигмоподібних пазух можливо пов'язані з особливостями сполучання яремних вен з верхньою порожнистою веною. Асиметрія пазух та їх припливів є одним з головних факторів, які зумовлюють широкий діапазон їх індивідуальної анатомічної мінливості. Форма мозкового черепа має відношення до закономірностей венозного кровообігу, тому що впливає на параметри деяких венозних утворень: ступінь кривизни пазух ТОГМ, які прилежать до черепних кісток, кут впадіння одних пазух в другі, ступінь асиметрії і та інш. Існує щільний зв'язок між будовою венозних утворень головного мозку та внутрішнім рельєфом кісток черепа. Борозни точно віддзеркалюють розміри та топографію відповідних пазух, випускні канали та отвори мають розміри, що відповідають право- або лівобічному типу відтоку крові. Існує щільна пряма залежність між топографією та розмірами пазух ТОГМ, а також багатьох елементів кісткового рельєфу та формою черепа. Так, найбільші показники довжини ВСП та її борозни притаманні доліхоцефалам, у яких відмічається також найменша ширина турецького сідла та найменші відстані між парними отворами основи черепа. Вени губчатки у дорослих не завжди однаково розвинені, і відрізняються за формою та ступенем розвитку від пренатального періоду. Але завдяки багатьом зв'язкам з пазухами ТОГМ і позачерепним венозним руслом та широкому анастомозуванню вени губчатки відіграють важливу роль щодо мозкового кровообігу.

Встановлена індивідуальна мінливість пазух твердої оболони головного мозку має несумнівне практичне значення. Індивідуальні відрізнення в кількості та діаметрі анастомозів пазух ТОГМ з іншими внутрішньо- та зовнішньочерепними венозними утвореннями є фактором, який впливає на стан венозного відтоку від мозку. Форма та розміри пазух, кількість припливів та міжпазушних анастомозів зумовлюють можливості колатерального кровообігу та вірогідність виникнення кровотеч при пошкодженнях, що необхідно враховувати при виборі доступів та хірургічної тактики під час проведення оперативних втручань на мозковому черепі, зокрема головному мозку та його венозних утвореннях.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладені теоретичні узагальнення та нове рішення проблеми морфологічної сутності пазушно-венозних взаємовідношень та краніотопографічних особливостей венозних утворень головного мозку і мозкового черепа людини в залежності від віку, статі та індивідуальних особливостей будови голови.

Венозним утворенням мозкового черепу людини притаманний широкий діапазон індивідуальної мінливості форми, розмірів та розташування в залежності від статі, віку та форми черепа. Індивідуальна мінливість венозних утворень голови обмежена двома крайніми формами: магістральною (до 37% вип.) та розсипною (до 24% вип.), серед яких знаходяться проміжні варіанти (до 39% вип.). Пазухи твердої оболони та вени головного мозку формуються вже на ранніх стадіях пренатального періоду розвитку за магістральним, проміжним або розсипним типом будови.

Розсипна і магістральна крайні форми будови венозних утворень голови характеризуються різною кількістю внутрішньо- та міжсистемних анастомозів, що відіграє важливу роль у розвитку колатерального кровообігу. Наявність та ступінь розвитку анастомозів має найсуттєвіше значення для мозкового кровообігу, тому що надає певних компенсаторних можливостей судинній системі головного мозку та голови в цілому.

Венозна система голови побудована за ярусним принципом, причому яруси щільно пов'язані між собою; зокрема, існує сполучення внутрішньо- та позачерепних венозних утворень, яке може здійснюватися в різних умовах за або проти току крові. Кожен з венозних ярусів має певний принцип будови, яким відрізняється від інших. Існує пряма залежність між ступенем розвитку та формою будови різних ярусів венозної системи голови. За віком здійснюється перебудова венозних ярусів та зменшення зв'язків між ними.

У пренатальному періоді венозна система голови людини має ряд відмінностей від дорослих. Зокрема, пазухи ТОГМ у плодів мають порівняльно великі розміри, причому найкрупнішими є поперечні пазухи, які переважають за розмірами внутрішні яремні вени, що свідчить про наявність додаткових шляхів венозного відтоку від голови у пренатальному періоді. У дорослих серед пазух найбільша ширина притаманна сигмоподібним пазухам, але внутрішні яремні вени переважають за діаметром останні венозні утворення, що свідчить про централізацію та магістрализацію шляхів венозного відтоку.

У плодів та новонароджених венозній системі голови притаманний високий ступінь розвитку шляхів венозного відтоку та найбільша кількість міжвенозних та пазушно-венозних анастомозів, що сприяє найкращим адаптаційним можливостям мозкового кровообігу та судинної системи голови взагалі у пренатальному періоді. Шляхи венозного відтоку від голови зазнають перебудови в процесі онтогенезу: в більшості випадків облітеруються потилична та крайова пазухи, зменшується кількість та діаметр випускників. Головним шляхом венозного відтоку стають внутрішні яремні вени, які за віком набувають великого діаметру.

В ході онтогенезу зазнають змін венозні утворення мозкового черепа. У плодів добре розвинені вени губчатки, які мають багато зв'язків з іншими венозними утвореннями голови, та випускні вени, які мають значні розміри. Найкрупнішими випускниками є соскоподібний та виростковий, які пов'язують пазухи ТОГМ з позачерепними венами та сплетеннями. Розташування випускних вен переважно у ділянці основи черепа відповідає топографії багатьох пазух ТОГМ і закономірностям венозного відтоку від голови.

Пазухам ТОГМ, поверхневим венам великого мозку та венозним утворенням мозкового черепа притаманний широкий діапазон краніо- та стереотопографії, при цьому частіше всього варіює топографія стовбурів вен губчатки, поперечних пазух та стоку пазух. Венозні припливи пазух ТОГМ мають певну локалізацію відносно основних топографічних меридіанів. Взагалі венозна система голови характеризується асиметрією, що виражена у різній кількості і розмірах венозних утворень справа та зліва. Звичайно має місце перевага розмірів парних венозних утворень у правих відділах мозкового черепа у порівнянні з лівими, що свідчить про превалювання правобічного типу відтоку з порожнини черепа.

Особливості морфології венозних утворень головного мозкузнаходяться у щільному зв'язку з будовою внутрішнього рельєфу кісток черепа.Кісткові борозни точно віддзеркалюють розміри та топографію відповідних пазух, випускні канали та отвори мають розміри, що відповідають право- або лівобічному типу відтоку крові. Будова пазух твердої оболони та вен головного мозку залежить від визначеного краніотипу. Так, розсипний тип зустрічається частіше при морфологічно-стійкому краніотипі, магістральний - при морфологічно-нестійкому.

Існує певний зв'язок між ступенем розвитку внутрішньокісткових венозних утворень та формою черепа. Так, вени губчатки добре розвинені при структурно- та морфологічно-стійкому краніотипі, повільно - при конфігураційно-стійкому та морфологічно-нестійкому краніотипах. Випускні канали та отвори краще розвинені при структурно-стійкому краніотипі.

Топографія та розміри пазух ТОГМ і багатьох елементів кісткового рельєфу знаходяться у щільній прямій залежності від форми черепа. Так, найбільші показники довжини пазух та їх борозен притаманні доліхоцефалам, у яких відмічається також найменша ширина турецького сідла та найменші відстані між парними отворами основи черепа. Навпаки, брахіцефалам притаманні максимальні відстані між отворами та мінімальна довжина борозен відповідних пазух. Форма черепа впливає також на ступінь кривизни пазух ТОГМ, що має функціональне значення щодо венозного кровообігу.

Якість морфологічних досліджень судинної системи голови може бути значно підвищена за рахунок запропонованих нами вимірювального пристрою та судинних затискувачів, способів виготовлення комбінованих препаратів судин головного мозку та кісток черепа, виймання головного та спинного мозку єдиним препаратом, пневматичної препаровки шкіри трупів людини, тварин та птахів, які підтверджені деклараційними патентами. Розроблені та анатомічно обґрунтовані нові способи герметизації стінки синуса твердої мозкової оболонки та пластики склепіння черепа, а також таки хірургічні інструменти, як затискач для судин головного мозку, судинний затискувач, гемостатичний інструмент для склепіння черепа, які теж підтверджені деклараційними патентами, можуть значно покращити умови виконання етапів оперативних втручань у ділянці голови людини.

Практичні рекомендації

1. Діапазон індивідуальної анатомічної мінливості венозних утворень голови людини, встановлений за результатами проведеного дослідження, слід враховувати під час оперативних втручань на головному мозку. Так, найбільш широке анастомозування спостерігається при розсипній формі будови венозних утворень, що є важливим під час проведення хірургічних втручань (зокрема при перев'язці або кліпіруванні венозних судин та пазух) як фактор розвитку колатерального кровообігу.

2. Виявлені принципи перебудови шляхів венозного відтоку в онтогенезі слід застосовувати для з'ясування закономірностей венозного кровообігу у різних вікових періодах та порозуміння відрізнень патогенезу судинних захворювань у різних вікових періодах.

3. Виявлений взаємозв'язок між краніотипами та формами будови венозної системи головного мозку і голови у цілому можна використовувати для прогнозування типів будови вен та пазух твердої оболони заздалегідь.

4. Отримані пошукувачем дані є науковим підґрунтям для наступних анатомічних, експериментальних та клінічних досліджень; їх доцільно використовувати для поглиблення свідомостей щодо морфології судинного русла голови людини та діапазону індивідуальної анатомічної мінливості й вікових особливостей вен головного мозку, пазух твердої оболони та інших венозних утворень голови.

5. Запропоновані нові способи, пристрої та спеціальні слід застосовувати під час виконання наукових досліджень та в нейрохірургічній клініці для оптимізації умов та методів оперативних втручань на головному мозку.

6. Виготовлені корозійні препарати вен голови дорослих та плодів людини а також гістологічні препарати твердої оболони головного мозку можна використовувати в навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю (анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії, гістології, цитології та ембріології).

7. Основні положення та висновки дисертаційної роботи повинні бути впровадженими у навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр нормальної анатомії та оперативної хірургії і топографічної анатомії медичних ВУЗів України для підвищення рівня навчального процесу та наукової роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фоміних Т.А. Мінливість внутрішнього рельєфу потиличної кістки людини // Сб. ІІІ Національного Конгресу геронтологів і геріатрів України / Тези доповідей. - Київ, 2000. - С. 124.

2. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А. Артеріо-венозні мальформації та їх співвідношення з синусами твердої мозкової оболонки // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2000. - Т. 1, № 1. - С. 84-89 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу).

3. Фоміних Т.А. Сучасний погляд на мiжвенознi та синусно-венознi анастомози головного мозку // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2000. - Т. 1, № 2. - С. 143-148.

4. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А. Анатомические предпосылки к тромбообразованию в мозговых синусах и венах // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 5. - С. 201-204 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз літературних даних, набір та друк матеріалу).

5. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А. Современные методы исследования венозного компонента сосудистой системы головы // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 6. - С. 203-207 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз літературних даних, набір та друк матеріалу).

6. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А. Особенности внутреннего строения синусов твёрдой мозговой оболочки // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 1-2. - С. 35-37 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено набір нативного матеріалу, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

7. Фоміних Т.А. Морфофункціональні особливості емісарних отворів черепу людини // Український медичний альманах. - 2001. - . 4,№ 2 -С. 71-73.

8. Фоміних Т.А. Деякі методики виготовлення корозійних препаратів судинного русла головного мозку // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, № 3. - С. 165-168.

9. Вовк ю.М., Фоміних Т.А., Спригін В.В. Морфологічні особливості синусів твердої мозкової оболонки // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва.-2001.-Т.2,№1.-С.61-63 (пошукувачем виконано 50% роботи: проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу, ілюстрація).

10. Фоминых Т.А. Онтогенетические предпосылки формообразования венозных синусов твёрдой мозговой оболочки // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Сб. наукових праць, вип. 6. - Київ-Луганськ, 2001. - С. 222-226.

11. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А. Особенности строения вен костей свода черепа у плодов и новорожденных // Проблемы остеологии. - 2001. - Т. 4, № 3. - С. 61 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведений набір нативного матеріалу, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

12. Фоминых Т.А. Изменчивость притоков синусов твёрдой мозговой оболочки // Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини / Тези Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених, присвяченої 85-річчю Дніпропетровської державної медичної академії, Дніпропетровськ, 27-29 вересня 2001. - Днепропетровск, 2001. - С. 20-21.

13. Вовк Ю.Н., Усатов С.А., Фоминых Т.А. Современные методы лечения сосудистых мальформаций головного мозга//Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва.-2001.-Т.2,№3.-С.87-93 (пошукувачем виконано 50% роботи: проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу).

14. Фоминых Т.А. Морфологические взаимоотношения поверхностных вен головного мозга и синусов твёрдой мозговой оболочки человека // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 3-4. - С. 97-98.

15. Вовк Ю.Н., Усатов С.А., Фоминых Т.А. Морфология сосудистых мальформаций центральной нервной системы // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, № 4. - С. 35-39 (пошукувачем виконано 50% роботи: проведено аналіз літературних даних, набір та друк матеріалу).

16. Фоминых Т.А. Особенности строения синусов твёрдой мозговой оболочки человека в возрастном аспекте // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, № 5. - С. 161-163.

17. Фоминых Т.А. Морфология эмиссариев черепа человека // Український медичний альманах. - 2001. - Т. 4, № 6. - С. 175-178.

18. Фоминых Т.А. Індивідуальна анатомічна мінливість емісаріїв черепа людини // Проблеми остеології. - 2001. - Т. 4, № 1-2. - С. 160-161.

19. Вовк Ю.Н., Фоміних Т.А., Антонюк О.П. Будова пазух твердої мозкової оболони в пренатальному періоді розвитку людини // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 110-112 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено виготовлення корозійних препаратів, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

20. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А. Современный взгляд на классификации формы черепа человека // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Вип. 6 (38). - Київ-Луганськ-Харків, 2001. - С. 215-224 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу).

21. Фоминых Т.А. Диплоические вены свода черепа в онтогенезе / Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - Київ-Луганськ, 2002. - С. 188-191.

22. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А. Антропометрические особенности синусов твёрдой мозговой оболочки плодов человека // Материалы IV Международного конгресса по интегративной антропологии. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 56-57 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведена морфометрія препаратів, аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

23. Фоминых Т.А. Морфология диплоических вен плода человека // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, № 1. - С. 166-168.

24. Вовк Ю.М., Виноградов О.А., Андреєва І.В., Дяченко О.П., Фоміних Т.А. Сучасні перспективи вивчення індивідуальної анатомічної мінливості інтракраніального судинного басейну // Український медичний часопис. - 2002. - Т. V/VI, № 3 (29). - С. 52-55 (пошукувачем виконано 20% роботи: проведено аналіз літературних даних).

25. Фоминых Т.А. Морфологические особенности внутреннего основания черепа человека // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, № 2. - С. 195-199.

26. Фоминых Т.А. Морфология эмиссарных вен черепа человека в пренатальном периоде развития // Вісник морфології. -2002.-Т. 8, № 1. - С. 86-88.

27. Фоміних Т.А. Морфологія диплоїчних вен людини в антенатальному періоді // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 412-413.

28. Fominykh T.A. Range of individual variability of large sinuses of human dura mater // Медицина - здоров'я XXI сторіччя / Тези III Міжнародної медичної конференції студентів і молодих вчених, Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002. - Днепропетровск, 2002. - С. 18-19.

29. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А. Вікові особливості будови венозної системи головного мозку людини // Актуальні питання морфології / Матеріали ІІІ Національного конгресу АГЕТ України, Київ, 21-23 жовтня 2002 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 55-56 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

30. Vovk Ju., Fominykh T. The vessels and microcirculation of walls of human dura mater sinuses // Мікроциркуляція та її вікові зміни / Матеріали ІІ міжнародної конференції, Київ, 22-24 травня 2002 р. - Київ, 2002. - С. 49-50 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз даних, набір та друк матеріалу).

31. Фоміних Т.А. Морфологічні особливості диплоїчних вен плодів людини // Актуальні проблеми сучасної медицини / Матеріали 57 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю, Київ, 17-20 вересня 2002. - Київ, 2002. - С. 72.

32. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Спригін В.В. Морфологія пазух твердої мозкової оболони людини // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, № 3. - С. 25-28 (пошукувачем виконано 50% роботи: проведено аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

33. Vovk Ju.N., Fominykh T.A. Structural features of human dura mater sinuses in the antenatal period of development // Таврический медико-биологический вестник. - 2002. - Т. 5, № 3. - С. 46-48 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

34. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А. Взаємозв'язок диплоїтичних вен, судин головного мозку та пазух твердої мозкової оболонки // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, № 3. - С. 211-214 (пошукувачем виконано 70% роботи: проведено аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

35. Фоминых Т.А. Морфологические особенности свода черепа человека // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, № 4. - С. 141-144.

36. Фоминых Т.А. Особливості будови емісарних вен в антенатальному періоді розвитку // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 4. - С. 124-126.

37. Фоміних Т.А. Особливості будови вен твердої мозкової оболони у плодів та новонароджених // Вісник морфології. - 2002. - Т. 8, № 2. - С. 256-257.

38. Фоміних Т.А. Стереотопографія пазух твердої оболони та вен головного мозку людини // Український медичний альманах. - 2002. - Т. 5, № 5. - С. 182-184.

39. Фоміних Т.А. Морфологія пазушно-венозних взаємовідношень головного мозку людини // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, №6. - С.143-147.

40. Вовк Ю.Н., Фоминых Т.А., Дьяченко А.П. Методики изготовления коррозионных препаратов сосудистого русла головного мозга // Морфология. - 2002. - Т. 122, № 6. - С. 68-70 (пошукувачем виконано 50% роботи: проведено аналіз отриманих даних, набір та друк матеріалу).

41. Фоміних Т.А. Морфологія вен м'яких тканин голови людини в пренатальному періоді розвитку // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 1. - С. 138-140.

42. Фоміних Т.А. Структурні особливості мозкового черепа людини // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, № 2. - С. 150-151.

43. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А. Теоретичне та практичне значення індивідуальної анатомічної мінливості пазух твердої оболони головного мозку людини // Вісник проблем біології і медицини. - Полтава,2003.-№3.-С. 9-11.

44. Вовк Ю.М., Крот В.Ф., Рябенко Е.Б., Фоміних Т.А., Вовк В.Ю. Спосіб герметизації стінки синуса твердої мозкової оболонки. Деклараційний патент України № 35966А (індекс МПК 6 А61В17/00) від 16.04.2001. Бюл. № 3 (пошукувачем виконано 20% роботи: експериментальну частину роботи по опробуванню способу, набір та друк матеріалу).

45. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю. Затискач для судин головного мозку. Деклараційний патент України № 43568А (індекс МПК 7 А61В17/00) від 17.12.2001. Бюл. № 11 (пошукувачем виконано 35% роботи: проведено удосконалення інструменту, виконано експериментальну частину роботи по опробуванню інструменту, набір та друк матеріалу).

46. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю., Спригін В.В. Гемостатичний інструмент для склепіння черепа. Деклараційний патент України № 43167А (індекс МПК 7 А61В17/00) від 16.09.2002. Бюл. № 9 (пошукувачем виконано 25% роботи: проведено удосконалення інструменту, виконано експериментальну частину роботи по опробуванню інструменту, набір та друк матеріалу).

47. Дяченко О.П., Вовк Ю.М., Фоміних Т.А. Вимірювальний пристрій. Деклараційний патент України № 49208А (індекс МПК 7 А61В5/107) від 16.09.2002. Бюл.№9 (пошукувачем виконано 35% роботи: проведено удосконалення інструменту, виконано експериментальну частину роботи по опробуванню інструменту, підготовка креслення, набір та друк матеріалу).

48. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю. Судинний затискувач. Деклараційний патент України № 49222А (індекс МПК 7 А61В17/00) від 16.09.2002. Бюл. № 9 (пошукувачем виконано 35% роботи: проведено удосконалення інструменту, виконано експериментальну частину роботи, набір та друк матеріалу).

49. Дяченко О.П., Туревич А.Л., Вовк Ю.М., Фоміних Т.А. Спосіб локальної пневматичної препаровки шкіри трупів людини, тварин та птахів. Деклараційний патент України № 50090А (індекс МПК 7 А61М5/00) від 15.10.2002. Бюл. № 10 (пошукувачем виконано 25% роботи: експериментальну частину роботи по опробуванню способу, набір та друк матеріалу).

50. Дяченко О.П., Фоміних Т.А., Туревич А.Л. Спосіб виймання головного та спинного мозку єдиним препаратом. Деклараційний патент України № 50933А (індекс МПК 7 А61В17/00) від 15.11.2002. Бюл. № 11 (пошукувачем виконано 35% роботи: експериментальну частину роботи, набір та друк матеріалу).

51. Вовк Ю.М., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю. Спосіб пластики склепіння черепа. Деклараційний патент України № 56450А (індекс МПК 7 А61В17/00) від 15.05.2003. Бюл. № 5 (пошукувачем виконано 35% роботи: експериментальну частину роботи по опробуванню способу, креслення, набір та друк матеріалу).

52. Вовк Ю.М., Дяченко О.П., Фоміних Т.А., Вовк О.Ю. Спосіб виготовлення комбінованих препаратів судин головного мозку та кісток черепа. Деклараційний патент України № 56451А (індекс МПК 7 А61В17/00) від 15.05.2003. Бюл. № 5 (пошукувачем виконано 25% роботи: виготовлення комбінованих препаратів, креслення, набір та друк матеріалу).

Размещено на Allbest.ru