Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

14.01.22 - Стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Оптимізація природних захисних механізмів очищення тканин порожнини рота на етапах лікування та реабілітації запальних хвороб пародонта

Бунь Юрій Миколайович

Полтава - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті

ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник - кандидат медичних наук, професор Кухта Степан Йосифович, професор кафедри терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України (м.Львів)

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології (м.Київ)

доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології (м.Полтава)

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології (м.Київ)

Захист відбудеться “21” жовтня 2003 р. о 13³⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024 м. Полтава, вул. Шевченка,23)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024 м. Полтава, вул.Шевченка, 23)

Автореферат розісланий “18” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 41.601.01

доктор медичних наук, професор Дев'яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гігієнічний стан порожнини рота є одним з найсуттєвіших факторів розвитку і подальшого перебігу генералізованого пародонтита. Відомо, що основною причиною незадовільної гігієни є власне бактерії зубного нальоту і ясенної боріздки, вміст видів яких з часом може змінюватися від переважно грампозитивних до грамнегативних, а вплив грамнегативної анаеробної мікрофлори на прогресування пародонтиту переконливо доведений. Усунення патогенної мікрофлори зубного нальоту і ясенної борозни у хворих на генералізований пародонтит може знизити ризик як виникнення запалення, так і зупинити подальшу деструкцію тканин пародонта (В.С.Иванов, 1986; А.В.Борисенко, 2000).

Систематичні гігієнічні заходи у хворих гінгівітом і пародонтитом дійсно необхідні, але рекомендації щодо їхнього застосування відрізняються однотипністю і зводяться до використання зубних щіток і різноманітних лікувально-профілактичних паст. Такий підхід не може гарантувати у всіх хворих на пародонтит позитивного результату - досягнення адекватного гігієнічного стану органів порожнини рота. Особливо ця проблема є актуальною в осіб з різною схильністю до утворення нальоту у пришийковій ділянці зубів та на міжзубних апроксимальних поверхнях (А.П.Грохольський, Т.Л.Пилат, 1995; А.И.Грудянов, 1995; М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, 2000).

Відомо, що низький рівень утворення нальоту пов'язаний з процесами фізіологічного самоочищення ротової порожнини, оскільки зовсім не зустрічається у осіб, які не користуються засобами гігієни порожнини рота, а нерідко і у тих, що практично їх ігнорують. Тому необхідність вивчення ролі провідних факторів самоочищення і пошук методів їх оптимізації у хворих з запальними хворобами пародонта незаперечна. Вибраний науково-практичний напрям дозволив би вирішити проблему індивідуалізації гігінічних рекомендацій для осіб з низьким і відносно задовільним рівнем фізіологічного очищення ротової порожнини.

В сучасній літературі є поодинокі роботи в яких вказується на зв'язок рівня гігієнічного стану органів порожнини рота і стану загального імунітету і неспецифічної резистентності (Дрожжина, 1995; І.С.Мащенко, 1996; М.Ю.Федько, 2000).

Для корекції виявлених при обстеженні імунних і неспецифічних факторів захисту на місцевому рівні і нормалізації біоценозу ясенних тканин і пародонтальних кишень використовувались різноманітні медикаментозні засоби (И.И.Олейник, В.Н.Покровский, В.Н.Царёв, 1991; С.Й. Кухта, А.Ю. Бучковська, 1999; А.В. Самойленко, 2000; Н.А. Филатова, Е.А.Кузнецов, Л.А. Дмитриева, 1995). Однак, високий рівень алергізації населення і мала чутливість пародонтальних бактерій до більшості традиційно стосованих засобів комплексної терапії запальних хвороб пародонта, зробив актуальним пошук нових, нешкідливих і ефективних методів нормалізації процесів фізіологічного очищення ротової порожнини.

Велику теоретичну і практичну зацікавленість має вивчення медикаментозних і немедикаментозних факторів впливу на гігієнічний стан тканин пародонта. До нових засобів належать препарати рослинного походження “Парагель” та “Аква-парагель” на основі екстракту перстачу прямостоячого (калгану).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького “ Розробка нових і обгрунтування існуючих механізмів патогенезу та адекватних методів терапії в комплексному лікуванні запальних хвороб пародонта“ ( № державної реєстрації 0100 U 002263, інв. № 30.00.0004.95, УДК: 616.314.17-008.1-002-092-08-059). Дисертант був виконавцем зазначеної теми наукового дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи була оптимлізація гігієнічних заходів у хворих з запальними хворобами пародонта шляхом посилення функціонування основних факторів фізіологічного самоочищення порожнини рота, що запобігає проявам рецидивів запалення і глибокої деструкції тканин пародонта.

Метою дослідження визначено наступні завдання.

1. Вивчити фізіологічний зв'язок між різними рівнями самоочищення ротової порожнини та імунними і неспецифічними факторами резистентності.

2. Визначити роль біоценозу міжзубних проміжків у фізіологічних процесах самочищення ротової порожнини і в формуванні зубного нальоту.

3. Визначити основні фактори утворення зубного нальоту в пришийкових і міжзубних ділянках, які активно проявляються у осіб в умовах традиційних гігієнічних заходів і при їх відсутності.

4. Виявити шляхи удосконалення індивідуалізації гігієнічних заходів у хворих запальними хворобами пародонта, які мають низький і задовільний рівень фізіологічного очищення ротової порожнини, медикаментозними і немедикаментозними засобами.

5. Оцінити ефективність запропонованих методів удосконалення гігієнічних заходів в профілактиці рецидивів запалення і деструкції тканин пародонта у хворих запальними хворобами пародонта.

Об'єкт дослідження - хворі на генералізований пародонтит легкого і середнього ступеня важкості. рот лікування пародонт нальот

Предмет дослідження - тканини пародонта, індекси гігієни та кровоточивості ясен, мікробіологічний вміст пародонтальних кишень, імунна картина порожнини рота, медикаментозні і немедикаментозні засоби гігієни порожнини рота.

Методи дослідження: клінічні - обстеження хворих з використанням індексної оцінки гігієнічного стану та стану тканин пародонта; лабораторні (мікробіологічні, імунологічні, рентгенологічні) - для характеристики виявлених порушень у різних біологічних середовищах і тканинах пародонта й оцінки ефективності проведеної терапії; статистичні - для визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлена можливість оптимізації традиційних гігієнічних заходів у хворих запальними хворобами пародонта шляхом нормалізації біоценозу міжзубних проміжків та корекції імунних і неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні.

Доведено, що основними факторами пригнічення процесів фізіологічного самоочищення ротової порожнини є змінений біоценоз міжзубних альвеолярних проміжків та дефіцит імунних і неспецифічних факторів резистентності на місцевому рівні.

Підтверджено, що за цих умов лише традиційні гігієнічні заходи недостатні для нормалізації гігієнічного стану порожнини рота, що сприяє швидкій появі рецидивів запалення і подальшому прогресуванню деструктивних процесів в тканинах пародонта.

Обгрунтована і вивчена доцільність обліку вихідного рівня процесів природнього самоочищення порожнини рота для визначення обсягу гігієнічних заходів у хворих запальними хворобами пародонта.

З урахуванням фізіологічного самоочищення розроблені диференційовані підходи удосконалення традиційних гігієнічних заходів. При низькому рівні самоочищення обгрунтовано в комплексі з традиційними гігієнічними заходами використовувати на етапах лікування медикаментозні засоби, а в подальшому препарати рослинного походження (екстракт коренів перстачу прямостоячого), а при задовільному рівні - тільки полоскання “Аква-Парагель” та використання гелевого препарату “Парагель”.

Отримані за результатами досліджень дані доповнюють знання про процеси природнього самоочищення порожнини рота, причини їх пригнічення та оптимізації природних захисних механізмів в порожнині рота на етапах лікування та реабілітації запальних хвороб пародонта.

Розроблені приорітетні способи удосконалення індивідуалізації гігінічних заходів для хворих запальними хворобами пародонта з урахуванням вихідного рівня фізіологічного самоочищення порожнини рота , використання яких в стоматологічній практиці тривало запобігає рецидивам запалення і глибокій деструкції тканин пародонта.

Отримані результати можуть слугувати теоретичною основою для підвищення ваги гігієнічних заходів у лікуванні і профілактиці запальних хвороб пародонта.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано і впроваджено в схему комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит засоби рослинного походження (“Парагель”, “Аква-Парагель”) з метою оптимізації природних захисних механізмів очищення порожнини рота, що призводить до покращення індексу гігієни, ліквідації запального процесу в яснах, пролонгування періоду ремісії, продовження періоду рецидивів зубних відкладень.

Результати досліджень впроваджено у практичну діяльність у Львівській обласній стоматологічній поліклініці, Дрогобицькій районній стоматологічній поліклініці, Дніпропетровській обласній стоматологічній поліклініці, на кафедрах терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького та Дніпропетровської медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно опрацював наукову літературу з обраної проблеми, провів всі клінічні спостереження і лабораторні дослідження хворих, здійснив аналіз і узагальнення отриманих результатів, їх статистичну обробку, написання і оформлення дисертації. Здобувачу належить пріоритет по встановленню механізмів фізіологічного самоочищення порожнини рота, ним вивчені шляхи оптимізації гігієнічних заходів,які сприяють підвищенню терапевтичної ефективності лікування генералізованого пародонтиту.

Особистий внесок здобувача відображений у авторських працях і в роботах з співавторами, в яких здобувачеві належить постановка задач досліджень і їх реалізація.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації викладено на конференціях: ювілейній підсумковій науковій конференції студентів і молодих вчених, присвяченій 100-річчю Одеського державного медичного університету “Стоматологія на межі тисячоліть” (Одеса, 2000), VII з'їзді СФУЛТ (Львів-Трускавець, 2000), конференції молодих вчених (Львів, 2001), міжнародній конференції молодих вчених (Дніпропетровськ, 2001), республіканському форумі “Стоматологія: стан та перспективи розвитку” (Київ,2002), І-ій Всеукраїнській конференції “Медичні вироби вітчизняного виробництва для охорони здоров'я України” (Київ,2003), науково-практичній конференції “Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в терапевтичній стоматології” (Полтава,2003), науковому симпозіумі “Stomatologia XXI wieku” (Lublin, Польща, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 праць, з них - 3 статті у наукових фахових виданнях ВАК України в т.ч. 1-самостійна, навчальний посібник, 4- у збірниках наукових праць з'їздів і науково-практичних конференцій, серед них 1- у закордонних, отримано 4 деклараційних патенти України на винахід.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів досліджень, двох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 260 робіт вітчизняних та іноземних авторів, додатків. Робота ілюстрована 19 таблицями та 11 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Клінічні, рентгенологічні, мікробіологічні та імунні спостереження за 183 хворими генералізованим пародонтитом I-II ступенів важкості у віці від 15 до 64 років, які проводили регулярний гігієнічний догляд порожнини рота. Обстеження хворих і амбулаторне лікування проводилось згідно існуючих стандартів. Хворі були розділені на дві групи: першу групу склав 61 хворий, які мали вихідний гігієнічний індекс >2,0; другу - 122 хворих з вихідним гігієнічним індексом <2,0.

В клінічні групи включали хворих з переважно однаковим ступенем ураження тканин пародонта. На основі вивчення клініко-рентгенологічного і пародонтального статусу хворих встановлювали діагноз з врахуванням Міжнародної та клінічної класифікації хвороб пародонта (МКХ -10, М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, 2000; І.С. Мащенко, 1999).

Для отримання більш точних клінічних даних обов'язковою умовою включення в групи досліджуваних пацієнтів була відсутність у них вираженої соматичної патології, ортогнатичний прикус, цілісність зубних рядів і показники КПУ не більше 3-4 ОД.

Всі хворі на генералізований пародонтит обстежені загальноприйнятими клінічними та лабораторними методами з прицільною та ортопантографічною рентгенографією включно. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб у віці 15-64 років з цілісними зубними рядами і інтактними тканинами пародонта.

Клінічні методи: опитування, огляд, перкусія, пальпація, визначення статики зубів, глибини зондування пародонта (пародонтальних кишень), фіксований ступінь рухомості зубів, очищення м'якого зубного нальоту, наявність над- і підясенного каменю.

Для об'єктивізації оцінки стану пародонта використані діагностичні клінічні методи: пародонтальний індекс (за Russel, 1956), пробу Шиллєра-Писарєва, індекс кровоточивості ясен. Оцінка гігієни порожнини рота проводилась за методами Ю.А. Федорова, В.В.Володкиной (1992), S.Green, J.Vermillion (1964), S.Silness u H.Lцe (1963).

До переліку спеціальних методів для виявлення факторів “агресії” внесені бактеріологічні дослідження ясенних тканин. Виділення мікробів із досліджуваного матеріалу і їх ідентифікація проводились загальнопринятими методами бактеріологічного обстеження у відповідності з критеріями Бергі. Щільність популяцій визначали шляхом підрахунку мікроорганізмів на 1 см².

Адгезивну здатність мікробів визначали за методом В.І.Бріліса (1989), антилізоцимну активність - за методом О.В.Бухаріна (1984), гемолітичну активність досліджували на поживному агарі із 3-5% вмістом відмитих в розчині Хенгенса еритроцитів крілика. Бактерії диференціювали на неадгезивні (IAM<1,75), низькоадгезивні (IAM>1,76-2,5), середньоадгезивні (IAM>2,51-4,0) і високоадгезивні (IAM>4,0).

Вивчення клітинної ланки імунітету в клініці проведено методом ідентифікації лімфоцитів і їх субпопуляцій за допомогою моноклональних антитіл (МКАТ) фірми “Dacopatts” (Німеччина), визначались вміст імуноглобулінів (S IgA, IgA, IgM, IgG) визначали за Манчіні (1965), інтерферонова реакція лейкоцитів -б і г - капілярної крові (показник здатності клітин крові продукувати ендогенні інтерферони). Досліджувались фактори імунного аспекту антиінфекційної резистентності, фагоцитарна активність та індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ).

Для вибору оптимальних антисептичних засобів проводили визначення чутливості виділених бактерій до антибактеріальних препаратів за допомогою касетного мікрометоду.

Схема лікувально-гігієнічних заходів включала: перші 5 днів після місцевих втручань як антибактеріальну терапію застосовували хлоргексединову пасту (“Метрогіл-Дента”) і “Парагель”; наступні 6-7 днів призначали А-бактерин згідно схеми: 2-4 разових доз в день, добовий прийом 8-10 разових доз, перорально за 30-40 хвилин до прийому їжі. Традиційні гігієнічні заходи були доповнені полосканням після чистки зубів препаратом “Аква-Парагель”.

Препарати з екстрактом коренів перстачу прямостоячого (гель для ясен “ПАРАГЕЛЬ”, “АКВА-ПАРАГЕЛЬ”) розроблені за участю автора ( патенти № 40377 А від 16.07.2001; № 41037 А від 15.08.2001) та ним же налагоджений їх промисловий випуск на Львівській фармацевтичній фабриці.

Статистична обробка отриманих матеріалів проводились на Р-100 в “MS Excel 7” для операційної системи “Windows 95”.

Результати досліджень та їх обговорення. При бактеріологічному дослідженні матеріалу з пародонтальних кишень у хворих із задовільним гігієнічним станом (індекс гігієни >2,0 одиниці) і у хворих з поганим рівнем гігієни (індекс гігієни < 2,0 одиниці) спостерігались суттєві відмінності. Так у перших з виділених 155 штамів 142 (91,6±3,6 %) віддані грампозитивним бактеріям і тільки 13 штамів (8,4±4,1 %) - грамнегативним, причому, дисбіоз цієї еконіші встановлений у 100% хворих. Основну частину мікрофлори пародонтальної кишені склала кокова флора: стрептококи (87,7%), стафілококи (74,7%), ентеробактери і актинобактери (42,1%), кишкова паличка (11,2%), гриби Candida (8,4%). Серед бактерій пародонтальної кишені домінуючими видами були: Str.salivarius (69,3%), Str.piogenes (86,6 %), S.aureus (13,3%), S.haemoliticus (73,3%), Enterobacter (43,3%), Actinobacillus actinomycetem comitans (43,3%). Серед стрептококів виявлена така кількість штамів:Str.pyogenes (28 штамів), Str.salivarius (14 штамів), Str.pneumonie (10 штамів), серед стафілококів - S.haemoliticus (2 штамів), S.aureus (4 штамів), серед інших бактерій - Еnterobacter aceae (38 штамів), Аctinomycetem comitans (26 штамів). Привертала увагу висока колонієутворююча здатність мікроорганізмів, висіяних у хворих на генералізований пародонтит, які мали незадовільний гігієнічний стан органів порожнини рота (ШОЕ/од субстрату більше 10⁶).

Основну частину мікрофлори пародонтальних кишень у хворих на генералізований пародонтит із задовільним гігієнічним станом становили представники роду Streptococcus. Домінуючими видами у названих бактерій були: Str.viridans (100%), Str.salivarius (100%), Str.sangvius (73,3%), Str.epidermitis (66,6%), Str.intermedius (73,3%).

Потрібно зауважити, що у хворих на генералізований пародонтит із задовільним станом гігієни, мікроорганізми виділялись в незначних кількостях (ШОЕ/од не перевищувало 10⁶).

Як показник персистуючої здатності виділених бактерій з пародонтальних кишень було використано дослідження антилізоцимної та антиінтерферонової активності. Більшість мікроорганізмів у хворих на генералізований пародонтит з поганим гігієнічним станом порожнини рота мали вищий рівень активності нейтралізації лізоциму і інтерферону (84 штами, або 66,6%). У хворих із задовільним гігієнічним станом порожнини рота було всього 6 штамів мікроорганізмів пародонтальних кишень (11,5%). Середній рівень антилізоцимної і антиінтерферонової активності у групах хворих в середньому склала відповідно: у перших - 4,06±4,2 мкГ/мк, ІРП б - 124,8±21 од/мк і ІРП г - 40,6±1,4 од/мк; у других - 0,82±0,16 мкГ/мк, ІРП б - 291,7±6,8 од/мк і ІРП г - 50,2±3,8 од/мк (Р<0,005). Найчастіше антилізоцимну та антиінтерферонову активність мали ентеробактерії і актинобактерії - така властивість виявлена у 32 з 38 і у 23 з 26 досліджуваних штамів. У стафілококів і стрептококів, виділених переважно від хворих з негативним гігієнічним станом порожнини рота, антилізоцимна і антиінтерферонова активність була нижчою, ніж у пацієнтів із задовільною гігієною.

У всіх хворих генералізованим пародонтитом після проведення професійної гігієни і комплексного лікування спостерігається наближення до норми (або відносна нормалізація) складу мікроорганізмів, але через 1,5-2 місяці починають поступово відновлюватися спірохети, а через 3 місяці вся патогенна мікрофлора, навіть при задовільному дотриманні індивідуальної гігієни порожнини рота. Застосування препаратів з екстрактом перстача здовжує період відносної нормалізації складу мікроорганізмів пародонтальних кишень щонайменше понад 6 місяців.

Оцінюючи групу хворих на генералізований пародонтит за комплексом імунних показників, можна зробити висновок, що пацієнти з високим гігієнічним індексом при регулярному гігієнічному догляді за порожниною рота страждають вираженим дефіцитом як клітинних, так і гуморальних факторів місцевого іммунітету. Напевно, при ослабленні фізіологічних механізмів самоочищення, і в першу чергу імунних, традиційні гігієнічні заходи неспроможні усунути мікробний етіологічний фактор, який формує і підтримує негативний рівень гігієни порожнини рота. Безперечно, патогенні мікроорганізми в свою чергу підсилюють імунні процеси захисту. В цьому випадку відступає на другий план питання, що первинне у формуванні негігієнічного ствну: мікрофлора чи дефіцит гуморальних і клітинних рівнів захисту, так як ці фактори знаходяться у постійному взаємозв'язку - порушення біоценозу органів порожнини рота в кінцевому результаті сприяє імунним зрушенням і, навпаки, послаблення імунних процесів приведе до зміни нормобіоценозу.

В подальшому нами експериментально in vitro визначалась чутливість мікроорганізмів екологічної ніші до ряду антисептичних препаратів і антибіотиків. В результаті для антибактеріальної терапії були відібрані: хлоргекседин, екстракт із коренів і кореневищ перстачу, антисептичний препарат А-бактерин, які мали відчутній ефект на основні представники найвірулентніших видів в суттєво більш низьких концентраціях ніж лінкоміцин, гентоміцин, левоміцетин, еритроміцин.

При оцінці ефективності застосованої терапії у 123 хворих на генералізований пародонтит з незадовільним гігієнічним станом, найкращі результати після лікування отримані в третій групі пацієнтів при використанні гелю хлоргекседину з екстрактом перстачу “Парагель”- обмеження запального процесу досягнуто у 96,77%. Натомість при використанні пасти “Метрогіл-Дента” - у 84,2% випадках (І група), А-бактерину - у 78,7% випадків (ІІ група), причому, у пацієнтів ІІІ групи зниження запального процесу проходило раніше в середньому на 2,3 відвідування, ніж у осіб контрольної групи, на 2,7 відвідувань ніж у осіб ІІ групи і на 1,1 відвідування ніж у осіб І групи.

Найшвидше покращення гігієнічного стану порожнини рота наступало при використанні наступної схеми лікування: після місцевих втручань перші 5 днів, як антибактеріальну терапію застосовували гель “Парагель”, а традиційні гігієнічні заходи були доповнені полосканнями “Аква-Парагель”. Після закінчення комплексної терапії генералізованого пародонтита індекс Green-Vermilion склав - 1,12±0,12 бали, індекс зубного нальоту - 0,61±0,06; індекс зубного каменю - до 0,51±0,11 балів, індекс Федорова-Володкіної - 1,12±0,08 бали, відповідно до вихідних даних - 3,26±0,21; 1,88±0,12; 1,38±0,12; 2,86±0,12 балів (р<0,001). В результаті у хворих виявлено істотне зниження (р<0,05) умовно-патогенної флори, ШОЕ/од.субстрату знизилось до 10² в порівнянні з 10⁸-10¹⁰ до лікування. Нормальні значення гігієнічного індексу реєструвалися на 5-ий день комплексної терапії у 94,8% хворих, ефективність лікування - у 96,77% хворих, в контролі - 84,0%.

В ранній період після лікування виражена нормалізація імунних показників: збільшення відносної і абсолютної більшості Т-лімфоцитів (93,9% проти 56,9% до лікування), Т-хелперів (СД4+ - 48,6% проти 38,8% до лікування), Т-супресорів (СД8+ - 22,9% проти 18,9% до лікування), нормалізація стану імунорегулюючих клітин - (1,35±0,04 проти 1,94±0,04 до лікування). В контрольній групі - лише тенденція до нормалізації Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (р<0,5). Таким чином, введення перстачу в комплексну терапію виявило його активну стимулюючу дію на Т-клітинну ланку іммунітету, що відображено в достовірній зміні абсолютної кількості Т-лімфоцитів, їх активних субпопуляцій - Т-хелперів (СД4+), Т-супресорів (СД8+), нормалізації імунорегулюючого індексу Тх/Тs(СД4+/СД8+). Також наступає нормалізація гуморальної ланки імунітету: незначне зниження В-лімфоцитів - до 21,7% проти 25,3%, IgG до 12,1% проти 16,8%, підвищення S IgA - до 1,37% проти 0,38% і IgA - до 1,09±0,9 г/л проти 0,99±0,08 г/л. В групі порівняння ці значення не досягали рівня здорових. Встановлено достовірне підвищення до границь умовної норми фагоцитарної реакції нейтрофілів; так, у хворих основної групи фагоцитарна активність (ФА) зросла до 78,9±1,2 (до лікування 39,3±1,7), фагоцитарне число зросло до 6,02±0,03 (до лікування 3,9±0,04), показник завершеності (КЗ) - до 0,96 (до лікування 0,58±0,09).

Препарати “Парагель” та “Аква-Парагель” сприяли активації процесів фізіологічного очищення порожнини рота і запобіганню рецидивів запалення пародонта, бо кількість рецидивів в наступні 1,5 роки виявилась в 6 разів нижчою в порівнянні з хворими контрольної групи.

Індекси гігієни порожнини рота через 1,5 року становили: Федорова-Володкіної - 1,22±0,94 бали; Green-Vermilion - 1,34±0,1 бали; індекс зубного нальоту - 0,59±0,1 бали; індекс зубного каменю - 0,72±0,09 бали.

Значну питому вагу відновлення запалення в тканинах пародонта у контрольній групі хворих на генералізований пародонтит можна пояснити поверненням у них гігієнгічних індексів до стартових, причому, одночасно погіршувалась структура мікроорганізмів пародонтальних кишень та показники, які характеризують імунні і неспецифічні фактори захисту. Через 1,5 роки у 96,77% хворих стабілізувались всі клінічні показники. Не зареєстровано відхилень в нормобіозі пародонтальних тканин, були відсутні порушення імунних і неспецифічних факторів захисту, а тому фізіологічний процес самоочищення порожнини рота залишався на достатньо високому рівні (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка імунних показників порожнини рота у хворих на генералізований пародонтит, які проводили різні гігієнічні режими догляду за порожниною рота

Показники імунітету	Пропонований гігієнічний режим (I група)	Традиційний гігієнічний режим (II група)
	вихідні дані	через 6 місяців після лікування	через рік і більше після лікування	вихідні дані	через 6 місяців після лікуваня	через рік і більше після лікування
S Ig A	0,38±0,03	1,34±0,06	1,41±0,06	0,39±0,03	0,47±0,04	0,41±0,04
Ig G	16,8±0,8*	12,9±0,9*	11,3±0,8*	17,9±0,8*	16,2±0,8*	16,8±0,7*
Ig M	0,44±0,08	1,10±0,08	1,22±0,06	0,45±0,08	0,61±0,07	0,50±0,07
ФА	39,5±1,8*	79,1±1,6*	72,4±1,6*	40,2±2,0*	51,0±0,09	49,0±0,09
ФЧ	3,9±0,04*	6,1±0,04*	5,8±0,04*	4,01±0,04	4,2±0,05*	4,0±0,05*
ФІ	0,58±0,05	0,94±0,04	1,1±0,03*	0,64±0,04	0,72±0,06	0,69±0,06

Примітка. * р< 0,05.

Проведені дослідження довели, що у хворих генералізованим пародонтитом з поганою гігієною порожнини рота розвивається дисбаланс імунної системи, який проявляється дефіцитом як клітинних, так і гуморальних факторів місцевого імунітету. Останнє послаблює імунну ланку фізіологічного механізму самоочищення порожнини рота, в результаті погіршується її гігієнічний стан, покращити який традиційні гігієнічні заходи неспроможні. Власне з позиції стану локального імунітету та неспецифічної резистентності можна пояснити різний ступінь гігієни порожнини рота у хворих генералізованим пародонтитом при ідентичному комплексі лікувальних заходів. Призначення препаратів з екстрактом перстачу на етапах комплексного лікування хворих генералізованим пародонтитом сприяє нормалізації статусу (або пейзажу) пародонтальних кишень, пригнічує ріст, а відтак і кількість вірулентних бактерій. При цьому зростає відносна і абсолютна більшість Т-лімфоцитів,Т-хелперів, Т-супресорів, нормалізується стан імунорегулюючих клітин, що засвідчує активну стимулюючу дію екстракту перстачу на Т-клітинний імунітет і в більшій мірі - на гумуральну ланку.

Таким чином, отримані результати дозволяють обгрунтовано рекомендувати на етапах комплексного лікування генералізованого пародонтита препарати “Парагель” та “Аква-Парагель”, які стабілізують процеси фізіологічного самоочищення порожнини рота, підвищують ефективність лікування хвороби і знижують кількість рецидивів у віддалені строки.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні комплексної терапії хвороб пародонта. Поставлені наукові завдання вирішені впровадженням в комплекс лікувальних заходів запропонованих препаратів перстачу “Парагель” та “Аква-Парагель”. Включення цих засобів в комплексне лікування хвороб пародонта у хворих з поганим гігієнічним станом порожнини рота стимулює Т-клітинну і гуморальну ланки імунітету, нормалізує мікрофлору пародонтальних кишень, покращує гігієнічний стан порожнини рота, стимулює її фізіологічне самоочищення, запобігає передчасному утворенню зубної бактерійної платівки і рецидивуванню зубних відкладень, що призводить до стійкої ремісії у віддалені терміни спостереження.

1.На зниження процесів фізіологічного самоочищення порожнини рота у хворих на генералізований пародонтит впливають порушення імунних та неспецифічних факторів резистентності у відповідь на взаємодію вірулентної мікрофлори по типу вираженого імунодефіциту. Комплекс гуморальних і клітинних факторів локального імунітету є маркером мікробіологічного стану пародонта і дозволяє судити про рівень фізіологічного самоочищення порожнини рота.

2.Зміна біоценозу міжзубних проміжків на користь грампозитивних стрептококів (87,8 %), зокрема Str. Pyogenes (86,6 %), Viridans et Salivarius з підвищеним рівнем активності нейтралізації лізоциму та інтерферону (66,6 % штамів), здатністю продукувати б - гемолізин (64,0 %) зумовлює пригнічення імунної ланки фізіологічного самоочищення порожнини рота, що проявляється низькими значеннями Т- лімфоцитів, Т - хелперів і Т - супресорів, імунорегуляторних індексів, зниженням активності нейтрофілів у 1,8 рази, їх поглинаючої (у 1,73 рази) і перетравлюючої здатності. В гуморальній ланці імунітету зростає кількість В- лімфоцитів і рівнів Ig G при зниженні параметрів Ig M і Ig A.

3.За умов ослаблення імунної ланки фізіологічного самоочищення порожнини рота внаслідок дії патогенної мікрофлори еконіші пародонта у хворих на генералізований пародонтит стосування традиційних гігієнічних засобів не впливає на основні фактори генезу зубного нальоту і не запобігає його утворенню в пришийкових та міжзубних ділянках, що засвідчують результати стартового обстеження терапевтичної групи хворих з незадовільним станом гігієни порожнини рота та кінцеві результати індивідуалізації гігієнічних заходів у хворих на генералізований пародонтит призначенням препаратів перстачу “Парагель” та “Аква-Парагель”.

4.Включення в комплекс лікування генералізованого пародонтиту засобів “Парагель” та ”Аква-Парагель” і в профілактику рецидивів полоскань “Аква-Парагель” у хворих з низьким і задовільним рівнем самоочищення ротової порожнини спричиняє пормалізацію Т лімфоцитів, їх субпопуляцій, В лімфоцтитів, фагоцитарної активності лейкоцитів, мікрофлори пародонтальних кишень внаслідок зменшення частки вірулентних бактерій, що в цілому дозволяє прогнозувати індивідуалізацію гігієнічних заходів у хворих з запальними хворобами пародонта.

5.Активізація традиційних гігієнічних заходів засобами “Парагель” та “Аква-Парагель” підвищує ефективність комплексного лікування генералізованого пародонтиту та профілактики рецидивів запалення і деструкції тканин пародонта, скорочує строки лікування не менш ніж на 2 відвідування, збільшує кількість хворих з ліквідованим запаленням на 21,3 %, здовжує тривалість ремісії через 1,5 роки на 64,8 %, що дозволює рекомендувати розроблені препарати і методику для практичної охорони здоров'я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі отриманих результатів дослідження вважаємо за доцільне надати певні практичні рекомендації стосовно оптимізації природних захисних механізмів очищення тканин порожнини рота на етапах лікування та реабілітації запальних хаороб пародонта за допомогою препаратів рослинного походження “Парагель” та “Аква-Парагель”, які стабілізують процеси фізіологічного самоочищення порожнини рота, покращують її гігієнічний стан, сприяючи ліквідації запального процесу в пародонті, пролонгують період ремісії і цим підвищують ефективність лікування генералізованого пародонтита у хворих з поганим гігієнічним станом порожнини рота й забезпечують зниження частки негативних результатів у віддалені терміни.

1. На етапі лікування генералізованого пародонтита у хворих з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота доцільно призначати засіб “Парагель” за рекомендованою методикою.

Після ретельно очищення зубів і полоскання порожнини рота розчином питтєвої соди ясна протирають сухим ватним тампоном. На зубну щітку видавлюють смужку гелю довжиною 1-2 см й наносять його на ділянку запалення пародонта, заповнюючи міжзубні проміжки. Після нанесення гелю не рекомендується полоскати ротову порожнину й приймати їжу протягом 40 хвилин. Гель для ясен “Парагель” накладають на ділянку ясен 2 рази в день. Курс лікування в середньому триває 7-10 днів.

2. В період ремісії хвороби з метою профілактики рецидиву запалення ясен незначна кількість гелю для ясен “Парагель” в розмірі горошини (0,5- 0,6 см) додається до гігієнічної зубної пасти при традиційному щіткуванні зубів. Профілактичний курс призначають тривалістю 2-4 тижні 1-2 рази на рік.

3. При лікуванні генералізованого пародонтита в якості локального препарату протизапальної та імунокорегуючої дії призначають полоскання засобом “Аква-Парагель”.

Після традиційного щіткування зубів з застосуванням гігієнічної пасти проводять полоскання порожнини рота засобом “Аква-Парагель” в кількості 25-30 мл впродовж 30 секунд. Процедуру слід виконувати 2-3 рази в день протягом 7-10 днів. Носіям знімних протезів рекомендується очищений протез занурювати у засіб на 1-2 хвилини.

4. В період ремісії пародонтита з метою профілактики реінфекції полоскання засобом “Аква-Парагель” необхідно призначати тричі на день після їди впродовж 7-10 днів 1-2 рази на рік.

5. Препарати перстачу для ясен у вигляді засобів “Парагель” та “Аква-Парагель” виготовляються Львівською фармацевтичною фабрикою з 2001 року, реалізуються аптечною мережею України й відпускаються без рецепта. Термін придатності засобів з часу їх виготовлення - 2 роки. Форма випуску: “Парагель” - в тубах по 30 гр.; “Аква-Парагель” - у флаконах по 500 мл. Перед застосуванням лікар рекомендує хворим ознайомитися з супровідною інструкцією застосування засобів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мащенко І.С., Бунь Ю.М. Мікробіологічні та імунні аспекти гігієнічного стану тканин порожнини рота у хворих на генералізований пародонтит // Вісник стоматології. - 2000. - №5 (29). - С. 46-48. (Здобувачем проведено збір,аналіз клінічного матеріалу, проведені мікробіологічні та імунні лабораторні дослідження).

Бунь Ю.М. Оптимізація традиційних гігієнічних заходів у хворих на генералізований пародонтит // Вісник стоматології. - 2001.- №1(29).-С. 69-70.

Самойленко А.В., Бунь Ю.М., Кременчуцкий Г.Н. Основные факторы негигиенического состояния полости рта у больных генерализованным пародонтитом и пути их устранения // Современная стоматология..- 2001.- №4.- С. 41-45. (Здобувачем розроблені шляхи усунення негігієнічного стану порожнини рота, проведений збір та аналіз клінічного і лабораторного матеріалу).

Пат. 40377 А Україна, А61К6/00. Протимікробний засіб “ПАРАГЕЛЬ” для ясен: Деклараційний патент України 40377 А Україна, А61К6/00. Мащенко І.С., Кухта С.Й., Бунь Ю.М..; (UA).-№2000127501; Заявл. 26.12.2000; Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6. (Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь у розробці, опису винаходу та оформлені до друку).

Пат. 41037 А Україна, А61К6/00. Препарат для лікування захворювань порожнини роту: Деклараційний патент України 41037 А Україна, А61К6/00 Мащенко І.С., Кухта С.Й., Бунь Ю.М.; (UA).-№2001010247; Заявл. 12.01.2001; Опубл. 15.08.2001, Бюл. № 7. (Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь у розробці, опису винаходу та оформлені до друку).

Пат. 43270 А Україна, А61К6/00. Засіб “А-ПАРАГЕЛЬ” для лікування захворювань порожнини рота: Деклараційний патент України 43270 А Україна, А61К6/00 МащенкоІ.С., Кухта.С.Й., Бунь Ю.М.; (UA).-№2001053313; Заявл. 17.05.2001; Опубл. 15.11.2001, Бюл. № 10. (Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь у розробці, опису винаходу та оформлені до друку).

Пат. 50061 А Україна, А61К6/00. Гель для ясен “В-ПАРАГЕЛЬ”: Деклараційний патент України 50061 А Україна, А61К6/00. Мащенко І.С., Кухта. С.Й., Бунь Ю.М.; (UA).-№20010553259; Заявл. 15.05.2001; Опубл. 15.10.2002, Бюл. № 10. (Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь у розробці, опису винаходу та оформлені до друку).

Кухта С.Й., Бунь Ю.М., Кухта В.С. Класифікація хвороб порожнини рота та їх рентгенодіагностика // За ред. С.Й Кухти. - Львів, 2000.- 119 с. (Здобувачем проведено збір матеріалу, збір та аналіз літератури).

Бунь Ю.М. Повне відновлення анатомічної будови зуба армуючим елементом “Glas Span” // Тези доп. VIII Конгресу світової федер.укр.лікар. товариств.- Львів-Трускавець.-2000.- С.336.

Бунь Ю.М., Кухта В.С. Шинування зубів системою “Glas Span” на етапах лікування хворих з патологією пародонта // Тези доп. VIII Конгресу світової федер. укр. лікар. товариств.- Львів-Трускавець.- 2000.- С. 336-337.(Здобувачу належать клінічні дослідження).

Бунь Ю. Оптимізація гігієни порожнини рота у хворих генералізованим пародонтитом імунокорегуючим засобом “Парагель” // Тези Міжнар. наук. конф. “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”- Дніпропетровськ (Україна).- 2001.- С. 233-234.

Бунь Ю.М. Мікробіологічні аспекти використання гелю для ясен “Парагель” у хворих на генералізований пародонтит // Тези ІІ Інтерн. наук. конф. студентів та молодих вчених.- Львів.- 2001. С. 173-174.

Kuchta S.Y., Buczkowska A.Y., Bun Y.M. Stosowanie nowych preparatow do profilaktyki i leczenia kompleksowego zapalen przyzebia // Materialy Sympozium Naukowy “Stomatologia XXI wieku”.- Lublin, 2003.- S.36. (Здобувачу належать клінічні дослідження).

АНОТАЦІЯ

Бунь Ю.М. Оптимізація природних захисних механізмів очищення тканин порожнини рота на етапах лікування та реабілітації запальних хвороб пародонта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія. - Полтава, 2003.

В дисертації подані теоретичні узагальнення і наукове вирішення питання удосконалення гігієни порожнини рота. Вперше подана кількісно - якісна оцінка гігієнічного стану в залежності від біоценозу пародонта, імунних і неспецифічних факторів місцевої та загальної резистентності.

Встановлено, що при негігієнічному стані порожнини рота та низькому рівні імунних факторів неспецифічного захисту високоадаптовані до паразитизму культури мікроорганізмів блокують фізіологічні процеси самоочищення органів порожнини рота і тим самим створюють умови до несприятливого перебігу генералізованого пародонтиту.

Проведені дослідження обгунтовують використання на етапах комплексного лікування і в період диспансерного спостереження розроблених засобів “Парагель” та “Аква-Парагель”, які забезпечують процеси фізіологічного самоочищення порожнини рота і тим самим покращують результати лікування в цілому.

Ключові слова : генералізований пародонтит, гігієна порожнини рота, імунна і неспецифічна резистентність, мікрофлора, лікування, “Парагель”.

АННОТАЦИЯ

Бунь Ю.Н. Оптимизация естественных защитных механизмов очищения тканей полости рта на этапах лечения и реабилитации воспалительных заболеваний пародонта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.22 . - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия. - Полтава, 2003.

В диссертационной работе представлены теоретические обобщения и новые решения научных задач, которые составляют основу гигиенических мероприятий у больных генерализованным пародонтитом путем усиления функционирования основных факторов физиологического самоочищения органов полости рта.

В работе впервые представлена количественная и качественная оценка гигиенического состояния органов полости рта в зависимости от биоценоза пародонтальных тканей, иммунологических и неспецифических факторов, местной и общей резистентности, что позволяет обнаружить формирование разных уровней физиологических процессов самоочищения, которые влияют на эффективность использования традиционных средств гигиены полости рта у больных генерализованным пародонтитом с неудовлетворительным и низким уровнями гигиенического состояния ротовой полости.

Убедительно доказано, что негигиеническое состояние полости рта и снижение иммунных механизмов неспецифической защиты находящейся во взаимосвязи с высокоадаптированными к паразитизму микроорганизмами, которые блокируют физиологические процессы самоочищения и тем самым способствуют появлению условий для неблагоприятного течения генерализованного пародонтита.

Аргументированна необходимость оптимизации традиционных гигиенических мероприятий у больных с воспалительными заболеваниями органов полости рта препаратами растительного происхождения, а именно средствами “Парагель” и “Аква-Парагель”. Установлено, что препараты созданные на основе перстача прямостоячего (калгана), обладают выраженной противовоспалительной активностью, иммунностимулирующим действием, повышают гуморальные и клеточные факторы резистентности, угнетают способность микроорганизмов к образованию колоний.

Использование предложенных методов улучшает гигиеническое состояние больных генерализованным пародонтитом. Разработанные средства “Парагель” и “Аква-Парагель” позволяют на этапах лечения улучшить результаты комплексного лечения заболевания, уменьшить количество рецидивов воспаления в отдаленные сроки после проведенной терапии.

В работе обосновывается тезис о том, что параметры гуморальных и клеточных факторов местного иммунитета могут быть маркером микробиологического состояния тканей пародонта, при их снижении степень бактериальной обсемененности в ротовой полости резко возрастает. В свою очередь такая закономерность негативно обозначается на уровне естественного самоочищения полости рта и может использоваться для дополнения необходимых гигиенических мероприятий у больных с низким и неудовлетворительным уровнем гигиены полости рта назначением фармацевтических средств отечественного производства.

Ключевые слова : генерализованный пародонтит, гигиена полости рта, иммунная и неспецифическая резистентность, микрофлора, лечение, “Парагель”.

SUMMARY

Bun Y.M. Optimization of natural protective mechanisms of clearing of fabrics of an oral cavity at stages of treatment and rehabilitation of inflammatory illnesses of parodont. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.22 - stomatology.- the Ukrainian medical stomatologic academy. - Poltava, 2003.

In the dissertation the submitted theoretical generalizations and the scientific decision of a guestion of improvement of hygiene of an oral cavity.

Quantitative - quality standard of a hygienic condition for the first time is submitted depending on biocenosis fabrics of parodont, immune and not specific factors local and general (common) rezistantion.

It is established, that at a unhygienic condition of an oral cavity and a low level of immune factors of nonspecific protection the cultures of microorganisms highly adapted to parasitism block physiological processes of auto purification of bodies of an oral cavity and by that create conditions to adverse current generalized parodontitis.

The carried out (spent) researches prove use at stages of complex treatment and in the period dispanser supervision of developed means “Paragel” and “Aqua-Paragel” which provide processes of physiological auto purification of an oral cavity and that improve results of treatment as a whole.

Key words : generalized parodontitis, hygiene of an oral cavity, immune and nonspecific resistantion, microflora, treatment,”Paragel”.

Размещено на Allbest.ru