Особливості перебігу та терапії псоріазу у міських жителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

БАШМАКОВ ДМИТРО ГЕННАДІЙОВИЧ

УДК 616.517-036.12-08-031.84/85.(1-21)

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ТЕРАПІЇ ПСОРІАЗУ У МІСЬКИХ ЖИТЕЛІВ

14.01.20-шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

Харків- 2003

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Федотов Валерій Павлович

Дніпропетровська державна медична академія,

МОЗ України завідувач кафедрою

шкірних та венеричних хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук,

Волкославська Валентина Миколаївна,

Інститут дерматології та венерології АМН України

зав відділом епідеміології та аналітично-організаційної

роботи у дерматовенерології (м.Харків)

доктор медичних наук, професор

Лісницький Анатолій Іванович

Запорізький медичний університет,

МОЗ України, завідувач кафедрою

шкірних та венеричних хвороб .

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця, МОЗ України,

кафедра шкірних та венеричних хвороб

з курсом проблем СНІДу, м.Киів

Захист відбудеться “26 “ листопада 2003 року о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д64.603.01 при Інституті дерматології та венерології АМН України за адресою 61057, м. Харків вул. Чернишевського, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту дерматології та венерології АМН України за адресою 61057, м. Харків вул. Чернишевського, 7/9.

Автореферат розісланий “17“ жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

канд. медичних наук, ст. н. с. Г.М.Бондаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Псоріаз і в даний час як хронічний дерматоз, є одним з найбільш часто реєструємих, залишається однією з найактуальніших проблем наукової і практичної дерматології. За даними більшості авторів він складає близько 29% від загальної кількості захворювань шкіри. Ефективність лікування дерматозу досить низька, він часто рецидивує, іноді супроводжується важкими ураженнями суглобів, явищами еритродермії, вимагає лікування в умовах стаціонару. Кількість хворих на псоріаз у дерматологічних стаціонарах складає до 38% (Дащук А. М., Питенько Н. Н. 1993, Кутасевич Я. Ф. 1996, Броше Е.А.1998, Буянова О.В., Гринюк С.М. 2001, Dreno B., Finlay A. 2001). Це у певній мірі може бути пов'язане зі збільшенням забруднення навколишнього середовища, що негативно позначається на функції різних органів і систем, процесів саногенезу й істотно знижує ефективність загальноприйнятих методів терапії (Беляєв Г.М., Рижко П.П. 1996, Милус И.Е. 1999, Шинаев Н.Н., Еремеев М.С.2000) . При тривалому впливі цих токсичних речовин виникають зміни нервової системи, печінки, імунного статусу, шлунково-кишкового тракту, загального стану та інші.

Тому, на наш погляд, комплексне порівняльне вивчення особливостей стану імунного статусу, рівня мікроелементів важких металів у різних біосередовищах організму, а також характеру клінічних проявів і перебігу псоріазу у міських жителів дозволить розробити диференційовані показання комплексної патогенетичної терапії, що підвищить її ефективність, скоротить число рецидивів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження є частиною теми - шифр ІН . 0600 “Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах, інфекціях що передаються статевим шляхом і методи їхньої корекції” (1999-2004 р.), державний реєстраційний номер - 0100 U 000395 науково-дослідної роботи кафедри шкірних і венеричних хвороб ДДМА (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 02010681). Проведене дослідження є також фрагментом теми ІН.3300.0014.91 “Прогнозування особливостей патогенезу, терапії рецидивів псоріазу і вторинної їх профілактики у хворих різних вікових груп із урахуванням їх професійної діяльності” НДР кафедри шкірних та венеричних хвороб ДДМА 1992-1996 рр. Здобувачем самостійно виконана частина, присвячена вивченню особливостей перебігу псоріазу та оцінка ефективності різних методів терапії з урахуванням імунологічних змін та вмісту мікроелементів важких металів.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих на псоріаз, що проживають у містах, шляхом застосування науково обґрунтованих диференційованих показаньі методики комплексної патогенетичної коригуючої терапії, з використанням імунотропних, дезинтоксикаційних, препаратів, антидотів, та оцінити її ефективність.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких задач:

Вивчити особливості розповсюдження і визначити клініко-катамнестичну і терапевтичну характеристику псоріазу у хворих, що проживають у містах.

Дослідити у динаміці спостереження стан імунного статусу хворих на псоріаз у залежності від особливостей клінічних проявів і перебігу дерматозу.

Вивчити до і після лікування вміст мікроелементів важких металів у різних біосередовищах хворих різними стадіями псоріазу, що проживають у містах.

Провести порівняльний аналіз клінічних проявів і перебігу псоріазу, стану імунного статусу і рівень мікроелементів важких металів у різних біосередовищах організму, що дозволить виділити різні рівні клініко-лабораторних порушень, а також патогенетично обґрунтовані клініко-терапевтичні групи досліджених хворих.

Розробити та обґрунтувати диференційовані показання, адекватну методику комплексної патогенетичної терапії псоріазу, дати клініко-лабораторну оцінку результатів лікування, запропонувати раціональну диспансеризацію і реабілітацію хворих, що проживають у містах.

Об'єкт дослідження: хворі на псоріаз жителі Дніпропетровської області

Предмет дослідження: особливості перебігу та вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища міста на перебіг псоріазу, вивчення імунного статусу і вміст мікроелементів важких металів у різних біосередовищах організму, розробка диференційованих показань і методики комплексної патогенетичної терапії хворих, диспансеризації і реабілітації їх після лікування.

Методи дослідження

1. Клінічні - оцінка клінічних даних, на підставі яких встановлюється діагноз, визначення стадії захворювання, контроль за ефективністю терапії.

2. Імунологічні - вивчення клітинного імунітету та неспецифічних факторів захисту: визначення кількості СД22+, СД3+, СД4+, СД8+, реакція бластної трансформації лімфоцитів з ФГА, концентрація імуноглобулінів класів G, А і М у сироватці крові, фагоцитарна активність лейкоцитів, НСТ-тест, титр комплементу,титр лізоциму, рівень циркулюючих імунних комплексів, визначення бактерицидної активності сироватки крові, непряма реакція Кумбса, визначення повних гетерофільних аглютининів.

3. Атомно-адсорбціонно-спектрофотометричний - вивчення вмісту мікроелементів заліза, марганцю, міді, цинку, нікелю і кадмію у крові та волоссі.

4. Статистична оцінка достовірності і виявлення кореляційних зв'язків між одержаними результатами.

Наукова новизна одержаних результатів. Диференційовано вивчені особливості клінічних проявів, перебіг псоріатичної хвороби у хворих, що проживають у містах, а також поширеність і клініко-катемнестична характеристика дерматозу.

У динаміці спостереження вивчені стан імунного статусу, а також рівень мікроелементів важких металів у різних біосередовищах хворих на псоріаз, що проживають у містах.

Вперше проведений зіставний аналіз клінічних проявів і перебігу псоріазу, імунного статусу і рівень мікроелементів важких металів у різних біосередовищах організму, а також характер впливу на організм несприятливих факторів зовнішнього середовища у містах, що дозволило виділити різні клініко-лабораторні рівні порушень і розподілити хворих у патогенетичне обґрунтовані клініко-терапевтичні групи.

Практичне значення одержаних результатів. Лікарям практичної охорони здоров'я запропонований доступний, науково обґрунтований спосіб визначення належності хворого на псоріаз до тієї чи іншої клініко-терапевтичної групи.

На підставі виділення клініко-терапевтичних груп розроблені диференційовані показання до призначення відповідної патогенетично обґрунтованої коригуючої терапії хворих на псоріаз, що проживають у містах.

У результаті проведених досліджень розроблені алгоритми індивідуалізированої комплексної коригуючої терапії хворих на псоріаз в умовах впливу на організм несприятливих факторів зовнішнього середовища, з урахуванням імунного статусу, рівня мікроелементів важких металів у різних біосередовищах.

Включення у комплексну терапію антидотних препаратів, сорбентів, гепатопротекторів та імунокоректорів дозволило підвищити ефективність лікування, зменшити число рецидивів, подовжити тривалість ремісії, покращати якість життя, у порівнянні з показниками у хворих на псоріаз, що проживають у цьому ж регіоні, але отримують загальноприйняте лікування.

Доступність методу, добра переносимість терапії, відсутність побічних явищ і ускладнень дозволяє рекомендувати його для лікування хворих на псоріаз як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

Результати роботи впроваджені у лікувальний процес обласних і міських шкірно-венерологічних диспансерів мм.Дніпропетровська, Запоріжжя, Полтави, Дніпродзержинська і Кривого Рогу; у навчальний процес кафедр дерматовенерології медичних університетів і академій міст Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька і Сімферополя.

За матеріалами дисертації складений і виданий інформаційний лист “Диференційована комплексна терапія хворих на псоріаз, що проживають у великому промисловому центрі з урахуванням імунного статусу і вмісту важких металів у крові й у волоссі”, а також методичні розробки “Диференційована імунокорекція з використанням препаратів циклоферону у терапії хворих дерматозами і ІПСШ” (м.Дніпропетровськ,2001).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно складена і виконана програма роботи, проведені клініко-лабораторні обстеження хворих, аналіз та статистична обробка результатів досліджень, зроблено обґрунтовані висновки, написано усі розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на міжрегіональних науково-практичних конференціях “Актуальні питання дерматовенерології” (м.Дніпропетровськ,1999), науково-практичній конференції, присвяченої 125-річчю створення першої в Росії кафедри шкірних і венеричних хвороб 16-17 листопада 1994 р. “Актуальные вопросы дерматологии и сифилидологии” (м.Санкт-Петербург,1994), науково-практичній конференції “Актуальні питання морфології і клінічної медицини” (м.Дніпропетровськ,1996), науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячого віку” (м.Дніпропетровськ,1994), науково-практичній конференції “Сучасні проблеми в дермато-венерології, косметології та управління охороною здоров'я (м.Харків,1996,1997), науково-практичній конференції “Актуальные питання неврології” (м.Дніпропетровськ,1998), на VII з'їзді дермато-венерологів України (м.Київ,1999), на засіданнях науково-практичного товариства дермато-венерологів Дніпропетровської області (1997,1999,2000рр).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, із яких - 4 статті у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України (1 -у моноавторстві), 7 - у збірниках, 3 - у тезах доповідей наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури (розділ 1), 5 розділів особистих досліджень, заключення, висновків, списку літератури. Робота викладена на 132 сторінках машинописного тексту, містить: 8 формул, 30 таблиць, із них 2 займає цілу сторінку і 18 малюнків, із них 2 займають цілу сторінку. Бібліографічний список літератури містить 183 джерела літератури, із них 62 - на іноземних мовах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Ми спостерігали 160 хворих на псоріаз, з них 95 чоловіків і 65 жінок у віці від 18 до 61 року (переважно - 20-55 років). Жителів міста було 96, сільської місцевості - 64. Усі 160 хворі були в прогресуючій стадії, зимовий тип встановлений у 93 пацієнтів, літній - у 25, недиференційований - у 42.

Звичайний вульгарний псоріаз діагностовано: обмежений - у 13 пацієнтів і розповсюджений - у 105; в основному у жителів сільської місцевості. Артропатичний псоріаз був у 31 хворого і еритродермія - у 11; головним чином у жителів міста.

Для дослідження хворих на псоріаз використані загальноклінічні, імунологічні методи (визначення кількості СД22+, СД3+, СД4+, СД8+, реакція бластної трансформації лімфоцитів з ФГА, концентрація імуноглобулінів класів G, А і М у сироватці крові, фагоцитарна активність лейкоцитів, НСТ-тест, титр комплементу, титр лізоциму, рівень циркулюючих імунних комплексів, визначення бактерицидної активності сироватки крові, непряма реакція Кумбса, визначення повних гетерофільних аглютинінів). Крім цього визначали вміст заліза, марганцю, міді, цинку, нікелю, кадмію методом атомно-адсорбціонної спектрофотометрії. Ефективність лікування оцінювали за індексом РАSІ. Використана статистична обробка цифрового матеріалу досліджень.

Ми провели ретроспективний аналіз історій хвороб 489 хворих на псоріаз, що проживають у Дніпропетровській області. 83% хворих були у віці 15-50 років, дітей було 5,8%, 322 чоловіків (66%), 167 жінок (34%). 62,8% хворих страждало псоріазом від 1 до 10 років, 18,8% - понад 10 років. Найчастіше захворювання починалося у віці від 11 до 30 років. Розповсюджений псоріаз у прогресуючій стадії був у 345 осіб, псоріатична еритродермія - у 66, псоріатичний артрит - у 78. Псоріатичний артрит був у віці 31-50 років, в основному у чоловіків, найчастіше при тривалості захворювання понад 5 років, при розповсюджених формах, звичайно у прогресуючій стадії.

Клінічні прояви захворювання були характерними для псоріазу і відповідали клінічній формі дерматозу. У 67 хворих виявлено ураження нігтьових пластинок. Із 78 хворих на псоріатичну артропатію проведена рентгенографія кісток у 59 виявлені остеопороз, стоншення і потовщення кісткових балок, кистовидні зміни, звуження суглобних щілин, кісткові “напливи”, періостальні нашарування, узурація, крайові розростання, остеоартроз. У 62,6% хворих встановлений зимовий тип псоріазу, у 17,8% - літній і у 19,6% - недиференційований. У 265 хворих розвитку псоріазу передували ангіни, простудні захворювання, грип. Рецидиви псоріазу реєстрували у 306 хворих в осінньо-зимовий період, у 87 - в весняно-літній, які були пов'язані з простудними факторами. У 46,4% хворих рецидиви псоріазу спостерігалися щорічно і були у 212 хворих на протязі 1-2 місяця, у 177 - більш двох місяців. У 49 хворих ремісії були відсутні.

У 374 хворих були вказівки на перенесені у минулому дитячі інфекції, ангіни, грип, пневмонію, хворобу Боткіна, плеврит, холецистит, поранення, травми, операції. Мати хворіла на псоріаз у 23 хворих, батько - у 19, дядько - у 4, сестра - у 6, брат - у 11. Із супутніх захворювань переважали неврологічні захворювання, хвороби серця, ШКТ, гіпертонічна хвороба, хронічний алкоголізм, склероз судин головного мозку, цукровий діабет.

Результати роботи та їх обговорення.

Імунний статус ми оцінювали за допомогою комплексу методик у 102 хворих на псоріаз. Перша група складалася з 79 хворих на звичайний неускладнений не розповсюджений псоріаз, друга - з 23 хворих на артропатичний псоріаз і еритродермію. Якщо у здорових осіб БАС склала в середньому 2,36±0,07 (1/2 - 1/4) і була добре виражена, то у хворих на псоріаз першої групи вона була знижена до 1.93±0,09, а у другій - 1,22±0,04, що було статистично значимо (р<0,001). Показники реакції Кумбса були, відповідно, - 9,39±3,47 (1/8 - 1/16 ), 8,24±0,03 і 7,81±0,02 ( р<0,001), реакції Пауль-Бунеля - 16,98±4,32 (1/16 - 1/32 ), 14,2±0,02 і 12,1±0,01 (р<0,001). Зниження титрів антитіл у цих реакціях, на наш погляд, пов'язане з участю їх в імунологічних реакціях. Найбільш показове, статистично значиме пригнічення цих тестів було у хворих другої групи, у порівнянні з першою (р<0,001).

На відміну від здорових, у хворих на псоріаз, особливо другої групи, спостерігалося статистично значиме зниження фагоцитарного числа: 2,5±0,07 (перша група), 2,1±0,05 (друга) при 3,9±0,03 у здорових осіб (р<0,01).Середній показник відсотка фагоцитуючих лейкоцитів , як і титр комплементу, статистично вірогідно не відрізнялися від цих показників у здорових осіб.

НСТ-тест був знижений, у порівнянні зі здоровими особами (2,4±0,2), у хворих псоріазом першої групи до 1,1±0,12 і другої - до 0,51±0,03 (р<0,05), що ми розцінюємо як показник зниження функціональної активності нейтрофілів, особливо при ускладнених формах псоріазу. Рівень ЦІК, на відміну від здорових осіб (42,6±5,9), був підвищений у хворих на псоріаз першої групи (86,6±5,9), і особливо другої (91,2±4,8), що було статистично вірогідно. Рівень лізоциму був знижений у 30% досліджених хворих, особливо у хворих на псоріаз другої групи (у 18 з 23), на відміну від здорових осіб, у яких титр був на рівні 1:40 - 1:80. Титр лізоциму був найбільш показово знижений при термінах захворювання більше 10 років, що свідчить про пригнічення ролі макрофагів при псоріазі.

Рівень СД8+ у хворих першої групи був 22,8±0,6% (0,48±0,06), другої - 22,9±0,5% (0,51±0,06), що статистично не відрізнялося від показників у здорових осіб 21,9±0,08% (0,44±0,05). Рівень СД22+ був, відповідно, - 13,6±0,4% (0,28±0,02), 13,2±0,3% (0,25±0,01) і 15,2±0,5% (0,31±0,02), що також було статистично не значимо.

У той же час ми виявили статистично значиме (р<0,05), у порівнянні зі здоровими особами 56,2±1,5% (1,12±0,07), зниження рівня СД3+ до 51,4±1,3% (1,08±0,05) у хворих псоріазом першої групи і до 46,2±1,0% (1,06±0,03) - другої групи, а також СД4+, відповідно, - 35,8±1,4% (0,7±0,04); 28,6±1,1% (0,61±0,03) і 26,4±0,09% (0,6±0,02) при р<0,05. Найбільш виражене зниження СД3+ і СД4+ було у хворих на ускладнені форми псоріазу, що відбиває пригнічення Т-ланки імунітету, за рахунок головним чином Т-лімфоцитів-хелперів. Про це свідчить і суттєве пригнічення відповіді Т-лімфоцитів на ФГА у РБТЛ - 25,1±8,2% (у першій групі) і 21,2±2,8% ( у другій ), у порівнянні зі здоровими особами (62,1±8,2%), що було статистично вірогідно (р<0,001).

Концентрація імуноглобуліну класу G була статистично вірогідно (р<0,05) знижена, у порівнянні зі здоровими особами (10,2±1,43 г/л), лише у хворих на псоріаз другої групи до 6,0±0,2 г/л а концентрація імуноглобуліну класу М відповідно, 0,9±0,12 г/л і 0,45±0,06 г/л (р<0,05). Це ми розцінюємо як звичайну дісімунглбулінемію у хворих на ускладнені форми псоріазу, що прямо корелювало з пригніченням фагоцитозу і зниженням рівня лізоциму. Рівень же імуноглобуліну класу А у хворих на псоріаз (2,01±0,1г/л і 2,02±0,12г/л) не відрізнявся від показників у здорових осіб (2,02±0,2 г/л).

Після проведеного лікування з використанням запропонованих нами препаратів відзначене підвищення активності БАС з 1,62±0,06 до 2,32±0,05 (р<0,05), збільшення фагоцитарного числа з 2,3±0,06 до 3,4±0,04 (р<0,05), НСТ-теста з 0,81±0,08 до 1,68±0,11 (р<0,05), зниження рівня ЦІК з 83,9±5,9 до 59,4±4,1 (р<0,05). Також зростала лизоцимна активність сироватки крові після лікування (зниження титру відзначене тільки у 16 з 102 досліджених). Усе це свідчить про підвищення активності неспецифічних факторів захисту за рахунок використання запропонованих нами препаратів.

Також після лікування відзначене статистично значиме збільшення Т-лімфоцитів (СД3+) з 48,8±0,1% (1,07±0,04) до 54,2±0,8%(1,1±0,03) (р<0,05), головним чином за рахунок Т-лімфоцитів-хелперів (СД4+) з 27,5±0,59% (0,61±0,02) до 32,4±0,42% (0,68±0,02) (р<0,05). Ми змогли встановити після лікування підвищення функціональної активності лімфоцитів в РБТЛ з ФГА з 23,1±2,5% до 45,4±3,8%.

При вивченні після лікування концентрації імуноглобулінів у сироватки крові ми відмітили підвищення середніх показників тільки для класу G у хворих псоріазом другої групи до 8,2±0,31 г/л (р< 0,05). Ми не змогли відзначити аналогічних сприятливих зрушень у імунному статусі у хворих на псоріаз групи порівняння, яких лікували традиційно.

Ми також не змогли відзначити після лікування як в основній, так і у групі порівняння змін СД8+ і СД22+, реакції Кумбса, реакції Пауль-Бунеля, титр комплементу і ПФЛ. Відсутність повної нормалізації реакцій імунітету ми розцінюємо як показним можливості виникнення рецидиву псоріазу.

Ми досліджували вміст мікроелементів металів у крові та волоссі у 132 хворих, з них 82 чоловіків і 50 жінок, жителів міста було 78, села - 54. Усі хворі були спочатку у прогресуючій стадії, а у процесі лікування і переходу прогресуючої стадії у стаціонарну досліджено 64 хворих, регресуючої - 56. Група порівняння: 50 жителів аналогічних регіонів, тієї ж статті та віка, що не страждали псоріазом. Якщо у здорових осіб рівень цинку у крові склав 3,48±0,02 мг/л, то у прогресуючій стадії у жителів міста він склав 3,21±0,01 мг/л і жителів сільської місцевості - 2,53±0,04 мг/л, а в регресуючій і стаціонарній, відповідно, - 2,98±0,04 мг/л і 3,51±0,03 мг/л. Усі показники статистично вірогідно не відрізнялися від показників у здорових осіб. Звертає на себе увагу те, що у прогресуючій стадії захворювання рівень цинку був нижчий у жителів сільської місцевості, ніж у жителів міста. Рівень цинку у волоссі у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії склав 9,16±0,09 мг/кг, (у здорових осіб - 30,31±0,1 мг/кг), що було статистично вірогідно (р<0,05).

Середній рівень нікелю у крові у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії у жителів міста склав 3,81±0,1 мг/л, а в стаціонарній і регресуючій стадіях, - 3,31±0,04 мг/л (у здорових осіб 0,4±0,001 мг/л), що було статистично значиме (р<0,05), а у жителів сільської місцевості, відповідно, 5,9±0,04 мг/л, і 2,8±0,02 мг/л (р<0,05). Рівень нікелю був істотно підвищений у волоссі хворих на псоріаз у прогресуючій стадії до 14,45±0,2 мг/кг (у здорових осіб - 2,22±0,05 мг/кг.

Середній рівень марганцю у крові у хворих на псоріаз, як у прогресуючій стадії (0,19±0,001 мг/л у жителів міста і 0,21±0,001 мг/л), так і у стаціонарній і регресуючій (0,22±0,002 мг/л і 0,23±0,003 мг/л, відповідно), статистично значимо не відрізнявся від показників у здорових осіб (0,26±0,005 мг/л). У волоссі рівень марганцю був знижений у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії до2,05±0,03мг/кг, (у здорових осіб -3,73±0,4мг/кг), що було статистично значимо (р<0,05).

Рівень міді у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії у крові у жителів міста був підвищений до 4,31±0,59 мг/л, і у стаціонарній і регресуючій - 2,14±0,02 мг/л ( у здорових осіб - 1,5±0,005 мг/л), як і у жителів села (1,81±0,003 мг/л і 2,49±0,05 мг/л, відповідно) що було статистично значимо (р<0,05). У волоссі рівень міді у хворих псоріазом був 16,07±0,6 мг/кг (у здорових осіб - 6,47±0,03 мг/л), що було статистично вірогідно (р<0,05).

Середній рівень заліза у крові у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії (221±10,1 мг/л у жителів міста і 223,49±12,4 мг/л у жителів села), а також у стаціонарній і у регресуючій (242,14±8,4 мг/л і 221,14±12,4 мг/л, відповідно) статистично вірогідно не відрізнявся (р>0,05) від здорових осіб (300,0±12,1 мг/л). У волоссі у хворих на псоріаз рівень заліза був знижений до 90,11±4,5 мг/кг (у здорових осіб - 219,24±11,4 мг/кг) у прогресуючій стадії, що було статистично вірогідно (р<0,05).

Кадмій якій, як відомо, є токсичним металом, не був виявлений у крові як у здорових осіб, так і хворих на псоріаз. У той же час у волоссі хворих на псоріаз у прогресуючій стадії він склав 0,19±0,003 мг/кг. Виявлення кадмію може свідчити про можливу інтоксикацію з зовнішнього середовища.

Хоча показники рівня мікроелементів важких металів і не перевищують ПДК, накопичення їх у крові і волоссі вище норми сприяє певним порушенням в організмі хворих, особливо імунного статусу, що істотно ускладнює перебіг псоріазу, викликаючи резистентність до терапії. Про це свідчить високий рівень цих елементів у прогресуючій стадії і різке зниження після лікування і переходу захворювання у стаціонарну чи регресуючу стадії псоріазу.

Ми комплексно проаналізували у кожного хворого особливості клінічних проявів і перебігу псоріазу, показників імунного статусу у взаємозв'язку з місцем проживання, а також дані вивчення рівня мікроелементів важких металів у крові і волоссі, що дозволило виділити три рівня клініко-лабораторних порушень і об'єднати хворих на псоріаз на три клініко-терапевтичні групи. У першій групі виявилося 45 хворих на псоріаз, жителів сільської місцевості, з неускладненими формами псоріазу у прогресуючій стадії, незначним пригніченням неспецифічних факторів захисту і Т-ланки імунітету, без значних порушень рівня металів у крові і у волоссі. Друга група об'єднала 54 хворих, жителів міста, з розповсюдженим псоріазом у прогресуючій стадії, з пригніченням Т-ланки імунітету і неспецифічних факторів захисту, з накопиченням в організмі мікроелементів важких металів. У третю групу віднесені 23 хворих на псоріаз з ускладненими формами (артропатичний, еритродермічний), що проживають у промислових районах міста, поблизу великих заводів, чи які працюють на шкідливих виробництвах, з пригніченням Т- і В-ланки імунітету, неспецифічних факторів захисту, особливо фагоцитозу, а також з максимальним вмістом мікроелементів важких металів у крові та волоссі, і що особливо показово, - кадмію у волоссі.

Отримані нами дані дозволили науково обґрунтувати застосування комплексного диференційованого лікування з використанням, як традиційних препаратів, так і засобів вперше запропонованих нами.

Група порівняння, що складається з 38 хворих на псоріаз аналогічних основній групі за віком, статтю, тривалістю захворювання, клінічною формою псоріазу і місцем проживання, одержувала традиційне лікування. Цім хворим призначали: карсил або есенціале форте, еуфілін або трентал, вітаміни групи В, вітаміни А, Е, С и РР, фолієву кислоту, діпромоній у загальноприйнятих дозировках. У прогресуючій стадії, попередньо, перед бажаною терапією, рекомендували 3-4 ін'єкції 10% розчину кальцію хлориду по 10,0 мл внутрішньовенно з наступним, через 2-3 хвилини, забором 5,0 мл аутокрові та введення її внутрим'язово. Призначали, крім цього, сірчанокислу магнезію усередину, сечогінні препарати по 1т. ранком, 2-3 дня (фуросемід), а також седативні засоби. Хворим на артропатичний псоріаз та еритродермію призначали в помірних дозировках кортікостероідні гормональні препарати, гепарін, антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати. При зимових формах псоріазу рекомендували УФО.

Хворим на псоріаз основної групи, крім традиційної терапії, додатково призначали імуномодулятори, адаптогени, дезинтоксикаційні препарати, антидоти.

Так, хворим першої клініко-терапевтичної групи додатково призначали щодня внутрівенно 5 ін'єкцій 30% розчину тіосульфату натрію з одночасним прийомом регідрону 1 пакет на 1л води в день, 5 днів. На наступному етапі рекомендували вживати нікотинову кислоту по 0,05мг 3 рази на добу 20 днів і 20 ін'єкцій глюнату за схемою.

Хворим на псоріаз другої клініко-терапевтичної групи додатково на протязі 6-7 днів рекомендували ін'єкції тіосульфату натрію, прийом піроксану і регідрону. У подальшому призначали біанодин (купреніл, артамін) по 900 мг на добу 2 тижні і 10 внутрим'язових ін'єкцій 2,5% розчину тиотриозоліну по 2,0 мл щодня.

Хворим третьої клініко-терапевтичної групи додатково призначали протягом 10 днів 10 ін'єкцій тіосульфату натрію, прийом піроксану і регідрону. Надалі рекомендували 10 ін'єкцій унітіолу у вигляді 5% розчину по 5,0 мл внутрим'язово і прийом медетопекту по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 1 місяця і 10 внутрим'язових ін'єкцій циклоферону по 2,0 мл через день. П'яти хворим на артропатичний і еритродермічний псоріаз проведені від 1 до 5 сеансів гемосорбції, що дозволило одержати сприятливі найближчі і віддалені результати.

При порівняльному вивченні результатів клінічної ефективності при різних методах лікування ми змогли відзначити затримку прогресування у групі порівняння, в середньому через 9,8 днів, у першій групі - через 6,4 дні, у другій - через 7,2 дні, у третій - через 9,7 днів, а в цілому у хворих усіх трьох груп - 8,3 дні, зменшення периферійного росту папул, відповідно - 11,9 днів, 9,7 днів, 9,8 днів, 12,1 днів, 10,9 днів, і зменшення лущення, відповідно, - 14,1 днів, 11,3 днів, 10,9 днів, 15,3 днів і 12,9 днів. Зупинка лущення відзначена у групі порівняння, у середньому через 20,3 днів, у хворих трьох клініко-терапевтичних груп, - 17,9; 18,4; 20,7, а в цілому у групах - 19,3 днів; збліднення папул, відповідно, - 15,7; 14,2; 14,9; 16,3; 15,3 днів; фрагментація бляшок: 18,9; 16,2; 16,1; 18,7; 17,5 днів, часткове регресування папул -і 21,9; 17,9; 18,6; 21,2 і 19,9 днів. Клінічна ремісія (регрес елементів) у хворих на псоріаз групи порівняння спостерігалася через 28,9 днів, а в клініко-терапевтичних групах через 20,1; 22,4; 30,2 днів, а в цілому у групах через 25,4 днів.

Порівнюючи ефективність запропонованої нами диференційованої патогенетичної терапії з загальноприйнятими методами лікування псоріазу, ми відзначили, що вона прискорює регрес клінічних симптомів хвороби в середньому на 3,5 днів.

Якщо у групі порівняння клінічне видужання зареєстровано у 23,7% хворих на псоріаз, значне покращення - у 44,7%, клінічне покращення - у 29,0%, без ефекту - у 2,6%, то в основній групі, відповідно, 46,3%; 35,6%; 17,5% і 0,6%. У хворих першої клініко-терапевтичної групи ці показники були: 68,9%; 24,4%; 6,7%; другої - 53,3%; 31,5% і 14,8%, третьої - 21,7%; 52,2% і 26,1%. Це було підтверджено при підрахунку індексу PASI.

Віддалені результати розробленої нами комплексної терапії псоріазу враховувалися через три, шість, дванадцять і більше місяців після закінчення терапії.

Після загальноприйнятого лікування середня тривалість ремісії склала 6,2±0,58 міс, а при більш детальному аналізі було встановлено, що у хворих з локалізованими процесами на шкірі вона перевищила середні показники на 1,5 місяця (7,7±0,82), а розповсюдженими формами - на 0,5 місяця (5,7±0,6). У групі хворих на ускладнений псоріаз зниження досягло 1,26 міс (4,94±0,72).

У той же час у пацієнтів, що одержували запропоновану нами комплексну терапію, середня тривалість ремісії склала 8,07±0,81 міс, що статистично значимо відрізнялося від результатів лікування з використанням традиційної терапії (р<0,001-0,01).

У хворих першої клініко-терапевтичної групи після лікування тривалість ремісії, у середньому, склала 9,3±0,51міс, число хворих з короткими ремісіями (до 6 міс) скоротилося в 2,67 рази, а з тривалими збільшилося в 1,71 рази. Слід зазначити, що в 24,4% хворих ремісія тривала більше року, при цьому співвідношення пацієнтів із ремісіями, що подовжилися і скоротилися склала 4,8. Ефективність методу в 2,04 рази перевищила таку при традиційній терапії у хворих на розповсюджені форми псоріазу.

У хворих на псоріаз другої клініко-терапевтичної групи при середній тривалості ремісії 8,2 міс, число хворих з короткими ремісіями (до 6 міс) скоротилося у 2,32 рази, а з тривалими (більше 6 міс) збільшилося у 4,38 рази, причому у 9,3% хворих тривалість ремісій перевищила 12 місяців. Кількість хворих із ремісіями, що подовжились перевищила число хворих з ремісіями, що скоротилися у 2,38 рази, при цьому у 1,3 рази відзначене збільшення ефективності методу у порівнянні з традиційною терапією.

У хворих третьої клініко-терапевтичної групи після запропонованої нами терапії період ремісії склав 6,7 місяця. У той же час інтенсивні показники ефективності лікування у цих хворих були найбільш показовими. Так, число хворих з короткими ремісіями (до 6 міс) зменшилось у 1,8 рази, збільшилась кількість пацієнтів із тривалими ремісіями у 2,6 рази, при цьому 8,7% хворих не відзначали загострення захворювання більш року. При порівнянні кількості пацієнтів з укороченням і подовженням періоду ремісій відзначено, що їхнє співвідношення склало 1:2,33. У цій же групі відзначили коефіцієнт ефективності терапії, що у 1,1 рази перевищував результати традиційного лікування хворих на псоріаз. Усе це ми розцінюємо як показник того, що інтегральна оцінка стійкості результатів лікування комплексної патогенетичної терапії виявилася істотно вищою, ніж при традиційних засобах лікування псоріазу.

У період ремісії хворим були рекомендовані дотримання режиму праці, відпочинку і харчування, проводили противорецидивні курси лікування (липоєва кислота, глюнат чи тиотриазолін, ессенціале-форте, дипромоній, піроксан, регідрон, вітаміни, УФО). Широко використовували реабілітаційні заходи цілющих факторів Азовського моря (морські купання, грязі, сонце, глина, мінеральна вода). Створювався охоронний режим.

Активне комплексне застосування лікувальних, диспансерних і реабілітаційних заходів дозволило одержати у більшості хворих сприятливий результат, що полягав у скороченні термінів госпіталізації хворих, у середньому, на 5-6 днів, подовження ремісій у середньому на 1,9 міс, зниженням захворюваності зі значною втратою працездатності.

ВИСНОВКИ

псоріаз лікування місто

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз шляхом розробки комплексного методу із призначенням, поряд з традиційними засобами антидотів, адаптогенів, імунокоригуючих і дезинтоксикаційних препаратів із диференційованим підходом в залежності від рівня клініко-лабораторних порушень імунного стану та вмісту мікроелементів важких металів у крові та волоссі.

1. При клініко-катамнестичному вивченні 489 хворих на псоріаз, встановлено що переважають чоловіки (66%), які переважно проживають у місті, головнім чином з зимовим типом, (30%) ускладненим дерматозом, що починався у віці від 11 до 30 років; з щорічним загостренням у (60%) після простудних захворювань, у (13%) встановлений сімейний псоріаз, у більшості (65%) були перенесені інші супутні захворювання.

2. У досліджених хворих на псоріаз, особливо ускладненими формами (артропатичний і эритродермичний) відзначене пригнічення неспецифічних факторів захисту (БАС до 1,62±0,06 при нормі 2,86±0,7; реакція Кумбса до 8,81±0,02 при нормі 9,39±3,47; реакція Пауль-Бунеля -13,1±0,01 при нормі 16,98±4,32; фагоцитарного числа - 2,3±0,06 при нормі 3,9±0,03; НСТ-тест - 0,81±0,08 при нормі 2,4±0,2); збільшення рівня ЦІК до 83,9±5,9 при нормі 42,6±5,9, депресії Т-ланки імунітету (СД3+ - 48,8±0,1% при нормі 56,2±1,5%, СД4+ 27,5±0,59% при нормі 35,8±1,4%; РБТЛ - 23,1±2,5% при нормі 62,1±8,2%), а також зниження IgG до 6,0±0,2г/л (при нормі - 10,2 ±1,4г/л) і ІgМ до 0,45±0,06г/л (при нормі - 0,9±0,12г/л).

3. Встановлено підвищення рівня міді у волоссі у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії до 16,07±0,6мг/кг (у здорових осіб - 6,47±0,03 мг/кг), і нікелю до 14,45±0,2 мг/кг (у здорових осіб - 2,22±0,05 мг/кг); у волоссі зниження рівня марганцю до 2,05±0,03 мг/кг (при нормі 3,73±0,4 мг/кг); рівня цинку до 9,16±0,09 мг/кг (при нормі 30,31±0,01мг/кг), рівня заліза до 90,11±4,5 мг/кг (при нормі - 219,24±11,4 мг/кг), переважно у жителів міста і підвищення рівня кадмію у прогресуючій стадії дерматозу 0,19±0,003 мг/кг при відсутності його у здорових осіб.

4. Порівняльний аналіз клінічних даних і результатів лабораторних досліджень у кожного хворого дозволив виділити три рівня клініко-лабораторних порушень і об'єднати їх у три клініко-терапевтичні групи: перша - 45 хворих на неускладнений псоріаз, жителів сільської місцевості, з незначним пригніченням неспецифічних факторів захисту і Т-ланки імунітету, без виразних порушень рівня металів у крові та у волоссі; друга - 54 хворих, в основному жителів міста, з розповсюдженим прогресуючим псоріазом, з пригніченням Т-ланки імунітету і неспецифічних факторів захисту, накопиченням мікроелементів важких металів, особливо у волоссі; третя - 23 хворих на ускладнений псоріаз, що мешкають у екологічно несприятливих районах міста, поблизу великих заводів чи працюючих на шкідливих виробництвах, з пригніченням Т- і В- ланки імунітету, неспецифічних факторів захисту, максимальним навантаженням мікроелементів важких металів, особливо кадмію у волоссі.

5. Хворим на псоріаз основної групи, крім традиційної терапії, що одержували 38 хворих групи порівняння, диференційовано додатково рекомендували коригуючі засоби: ін'єкції тіосульфату натрію, регідрону, липоєву кислоту, ін'єкції глюнату (перша група); ін'єкції тіосульфату натрію, прийом піроксана і регідрона, надалі біанадину, внутрим'язово ін'єкції тиотриозоліну (друга група); ін'єкції тіосульфату натрію, прийом піроксану, регідрону, ін'єкції унитіолу, а також прийом медетопекту і курс ін'єкцій циклоферону (третя група); а 5 хворим на артропатичний та эритродермичний псоріаз від 1 до 5 сеансів гемосорбції.

6. Клінічна ремісія зареєстрована у хворих першої групи через 20,1 днів, другої - 22,4 днів, третьої - 30,2 днів (у групі порівняння - 28,9 днів); клінічне видужання у хворих основної групи було у 46,3%, значне покращення - у 35,6%, клінічне покращення - у 17,5%, без ефекту - у 0,6%, а в групі порівняння, відповідно, - у 23,7%; 44,7%; 29,0% і 2,6%, вірогідність чого було підтверджено розрахунком індексу PASI; поряд з клінічним ефектом у хворих основної групи зареєстровано підвищення активності неспецифічних факторів захисту, зниження ЦІК у крові до 59,4±41%, збільшення числа СД3+ до 54,2+0,8%, СД4+ до 32,4+0,42%, підвищення активності лімфоцитів у РБТЛ з ФГА - до 45,4±3,8%, підвищення концентрації IgG до 8,2±0,31г/л; а також тенденція до нормалізації рівня мікроелементів важких металів у крові, і особливо, у волоссі; віддалені результати в основній групі характеризувалися подовженням на відміну від групи порівняння, ремісій на 1,5-0,5 місяців

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ

Башмаков Д.Г. Динамика содержания тяжелых металлов в крови и волосах больных псориазом, проживающих в крупном промышленном центре //Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-2002. - № 1-2 (5). - С.114-117.

Башмаков Д.Г., Огир Л.Б. Заболеваемость псориазом населения, проживающего в районах, загрязненных тяжелыми металлами //Дерматовенерология, косметология, сексопатология. -1999.-№2. - С.65-67.

Алпатова И.А., Башмаков Д.Г. Взаимосвязь некоторых эколого-климатических факторов и заболеваемости псориазом //Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-2000. - № 2 (3). - С.116-120.

Башмаков Д.Г., Радченко Н.В. Показатели неспецифических факторов защиты у больных псориазом //Дерматология и венерология 1996. №2. - Харьков. - С.54-55.

Федотов В.П., Братусь-Сухорукова Е.Ю., Погребняк Л.А., Башмаков Д.Г. Применение циклоферона в терапии больных псориазом//Актуальні питання дерматовенерології. Ювілейний збірник статей присвячений 75-річчю Дніпропетровського ОШВД. -Випуск 12, Дніпропетровськ. -1999. - С.202-205.

Башмаков Д.Г., Святенко Т.В. Показатели гуморального иммунитета у больних псориазом, имеющих контакт с экологическими факторами риска //Актуальные вопросы неврологии. - Днепропетровск. -1998.-С.107-108.

Братусь-Сухорукова Е.Ю., Башмаков Д.Г., Погребняк Л.А. Опыт применения циклоферона в терапии больных псориатической эритродермией //Актуальные вопросы дерматологии и венерологии.Сборник научных трудов. -Харьков.- “Основа.” - 1999.-С.19-22.

Башмаков Д.Г., Радченко Н.В., Федотов В.П. Динамика показателей клеточного звена иммунитета у больных псориатической болезнью //Актуальні питання морфології і клінічної медицини. Наукові праці. -Дніпропетровськ. -“Дніпро”.-1996.-С.132-133.

Витряк А.А., Башмаков Д.Г. Некоторые диагностические критерии в определении активности псориатического процесса //Актуальные вопросы мед. и биол. Сборник статей. -Выпуск 6. -Днепропетровск. -1995. -С.130.

Витряк А.А., Башмаков Д.Г. Комплексное противорецидивное лечение больных псориазом в период ремиссии //Актуальные вопросы морфологии и клинической медицины. -Днепропетровск. -1994. - С.27-28.

Башмаков Д.Г., Витряк А.А. Некоторые показатели иммуноглобулинов в процессе течения псориатической болезни //Актуальные вопросы детского возраста. Сборник научных работ. -Днепропетровск. -1994. -С.17-18.

Витряк А.А., Федотов В.П., Башмаков Д.Г., Павелко А.И., Янчуков В.В., Лященко Ю.Ф. Трудоустройство больных псориазом, работающих в условиях металлургического производства //Современные проблемы в дермато-венерологиии, косметологии и управлением здравоохранением. Аннотированная программа обл. науч.-практ.конф. -Выпуск 8.-Харьков.-1996.-С.29.

Витряк А.А., Башмаков Д.Г. Детоксикационные потенции печени в процессе ФХТ с псобераном//Актуальные вопросы дерматологии и сифилидологии. Сборник тез. докл. Науч.-практ. Конф. Посвящ. 125-летию создания первой в России каф. Кож. И вен. Болезней. -Санкт-Петербург. - 16-17 ноября 1994. - Санкт-Петербург. -1994. - С.17-18.

Башмаков Д.Г., Семенуха К.В. Особенности заболеваемости псориазом в промышленном мегаполисе //Тез.док. VII з”їзду дерматовенерологів України. -Київ, 1999. -С.42.

 АНОТАЦІЯ

Башмаков Д.Г. Особливості перебігу та терапії псоріазу у міських жителів. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби. - Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2003р.

Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування псоріазу у хворих, що проживають у містах з урахуванням показників, які характеризують стан імунітету, вміст мікроелементів важких металів у крові та волоссі. Встановлені особливості клінічних проявів (розповсюджені прогресуючі форми) і ускладнений перебіг псоріазу у хворих, що мешкають у містах. У хворих на псоріаз, особливо у прогресуючій стадії встановлено пригнічення неспецифічних факторів захисту, депресія Т-ланки імунітету, зниження вмісту імуноглобулінів у крові. Вперше у хворих на псоріаз, переважно у прогресуючій стадії, встановлено підвищення рівня міді і нікелю у крові та волоссі, зниження рівню марганцю, цинку, і заліза - у крові та волоссі, а також високий рівень кадмію у волоссі. Порівняльний аналіз клінічних особливостей, лабораторних даних, дозволив виділити три рівня клініко-лабораторних порушень і об'єднати хворих на псоріаз у три клініко-терапевтичні групи. Хворим першої групи, які мешкають у сільських районах с незначними порушеннями в імунному статусі та рівня мікроелементів металів, крім традиційної терапії, додатково призначали тіосульфат натрію, глюнат, регідрон, липоєву кислоту; другої, які мешкають у місті і страждають розповсюдженим псоріазом у прогресуючій стадії, з пригніченням Т-ланки імунітету і факторів неспецифічного захисту, накопиченням мікроелементів важких металів, особливо у волоссі, додатково рекомендували тіосульфат натрію, піроксан, регідрон, біанодин, тиотриозолін. Хворим третьої групи на ускладнений псоріаз, які мешкають у забруднених районах міста, чи працюючих на шкідливих підприємствах, з значним пригніченням імунітету і високім рівнем мікроелементів важких металів у крові і волоссі, призначали додатково тіосульфат натрію, піроксан, регідрон, унитіол, медетопект, циклоферон. Проведена нами диференційована корегуюча терапія дозволила, на відміну від групи порівняння, яких лікували традиційно, підвищити ефективність терапії, скоротити регрес клінічних проявів псоріазу на 3,5 днів, досягнути позитивних зрушень в імунному стані та вмісту мікроелементів важких металів, подовженню ремісії.

Ключові слова: псоріаз, імунітет, важкі метали, місто, лікування, клініка, кров, волосся.

АНОТАЦИЯ

Башмаков Д.Г. Особенности течения и терапии псориаза у городских жителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20. - кожные и венерические болезни. - Институт дерматологии и венерологии АМН Украины, Харьков, 2003 г.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению и новому решению научной задачи, что выражается в изучении у больных псориазом, проживающих в городах, особенностей иммунных сдвигов и уровня микроэлементов тяжелых металлов в крови и в волосах, а также разработке дифференцированного корригирующего лечения с использованием иммунокорректоров, антидотов, дезинтаксикационных препаратов.

При клинико-катамнестическом изучении больных: большинство проживают в городе, преобладали мужчины 66%, которые страдали в основном зимним типом псориаза от 1 до 10 лет, который начинался в возрасте 11-30 лет, нередко с явлениями осложнения дерматоза. Обострение наступало у 60% больных после простудных факторов, причем - у 46,4% - ежегодно. Псориаз у родственников установлен у 13% пациентов. Традиционная терапия вызывала клиническое излечение у 35,5% больных, клиническое улучшение у 35,5% больных, клиническое улучшение - у 38,5%, улучшение - у 23,5%, без эффекта - у 7,5%.

Показано, что у больных псориазом, особенно осложненными формами заболевания, отмечено угнетение неспецифических факторов защиты (БАС до 1,62±0,06 при норме 2,86±0,7, реакция Кумбса до 8,81±0,02 при норме 9,39±3,47; реакция Пауль-Бунеля - 13,1±0,01 при норме 16,98±4,32; фагоцитарного числа - 2,3±0,06 при норме 3,9±0,03; НСТ-тест - 0,81±0,08 при норме 2,4±0,2), увеличение уровня ЦИК до 83,9±5,9 при норме 42,6±5,9, депрессия Т-звена (СД3+ - 48,8±0,1% при норме 56,2±1,5%; СД4+ 27,5±0,59% при норме 35,8±1,4%; РБТЛ с ФГА- 23,1±2,5% при норме 62,1±8,2%), а также снижение концентрации IgG до 6,0±0,2г/л (при норме 10,2±1,4г/л) и Ig М до 0,45±0,06г/л (при норме - 0,9±0,12г/л).

Установлено повышение уровня микроэлементов в волосах у больных псориазом в прогрессирующей стадии меди до 16,07±0,6мг/кг (у здоровых лиц - 6,47±0,03мг/кг) и никеля до 14,45±0,2мг/кг (у здоровых лиц - 2,22±0,05мг/кг), особенно у жителей города; в волосах также снижен уровень марганца до 2,05±0,03мг/кг (при норме 3,73±0,4мг/кг), уровень цинка - до 9,16±0,09мг/кг (при норме 30,31±0,1мг/кг),; уровень железа снижен до 90,11±4,5мг/кг (при норме 219,24±11,4мг/кг) в основном у жителей города; кадмий, являющийся токсическим металлом, был обнаружен у больных псориазом в прогрессирующей стадии в волосах 0,19±0,003мг/кг при отсутствии его у здоровых людей.

Сопоставительный анализ клинических данных и результатов лабораторных исследований у каждого больного позволил выделить три уровня клинико-лабораторных нарушений и объединить их в три клинико-терапевтические группы. Первая группа больных не осложненным псориазом, жителей сельской местности, с незначительным угнетением неспецифических факторов защиты и Т-звена иммунитета и уровня микроэлементов металлов в крови и волосах. Этим больным, помимо традиционной терапии, дополнительно рекомендовали инъекции тиосульфата натрия, глюната, прием регидрона, липоевой кислоты. Вторая группа больных была представлена жителями города с преобладанием распространенных прогрессирующих форм, с угнетением Т-звена иммунитета и неспецифических факторов защиты, с накоплением микроэлементов металлов, особенно в крови и волосах. Этим больным дополнительно назначали инъекции тиосульфата натрия, тиотриозалина, прием пирроксана, регидрона, бионодина. Третья группа объединила больных псориазом осложненными формами, проживающих в экологически неблагоприятных районах города, вблизи крупных заводов или работающих на вредных производствах, с угнетением Т- и В-звеньев иммунитета, неспецифических факторов защиты, максимальным накоплением микроэлементов тяжелых металлов в крови и волосах и, что особенно показательно, кадмия в волосах. Больным этой группы дополнительно рекомендовали инъекции гипосульфита натрия, унитиола, циклоферона, прием пирроксана, регидрона, медетопекта, иногда - гемосорбцию.

Клиническое излечение наступило у 46,3% больных основной группы, значительное улучшение - у 35,6%, клиническое улучшение - у 17,5%, без эффекта - у 0,6%, а в группе сравнения, соответственно, - у 23,7%; 44,7%; 29,0%; 2,6%; достоверность чего была подтверждена расчетом индекса PASI. Помимо этого, у больных основной группы зарегистрировано повышение активности неспецифических факторов защиты, снижение ЦИК в крови до 59,4±4,1, увеличение среднего уровня СД3+ до 54,2±0,8%, СД4+ до 32,4±0,42%, повышение активности лимфоцитов РБТЛ с ФГА - до 45,4±3,8%, повышение концентрации IgG до 8,2±0,31г/л, а так же тенденция к нормализации уровня микроэлементов металлов в крови, особенно в волосах. Отдаленные результаты в основной группе характеризовались удлинением, в отличие от группы сравнения, ремиссии на 1,5 - 0,5 месяцев.

Ключевые слова: псориаз, иммунитет, тяжелые металлы, город, лечение, клиника, кровь, волосы.

ANNOTATION

Bashmakov D.G. Features flow and therapy of the Psoriasis at the city dwellers. - Manuscript

Thesis for the Candidate of medical sciences degree in the specialty 14/01/20 - dermal and venereal diseases - Institute of dermatology and venerealogy of Academy Medical Sciences, Ukraine, Kharkov, 2003.

The dissertation is devoted to improvement of psoriasis treatment at the patients, living in cities in view of parameters, which characterize a condition of immunity, contents of heavy metals microelements in blood and hair. The established features of clinical manifestations and course of psoriasis at the patients, who live in cities, results of their treatment. At the suppression of the nonspecific factors of protection, depression of T-link of immunity, decrease of the antibodies contents in blood is established. For the first time at the patients with psoriasis mainly in progressive stage the increase of a copper and nickel level in blood and hair, decrease of manganese, zinc, iron level - in blood and hair and also a cadmium high level in a hair is established.

The comparative analysis of clinical features laboratory data allows to allocate three levels of clinical-laboratory infringements and to unit the patients with psoriasis in three clinical-therapeutic groups. At the patients of the first group, who live in a village with insignificant addition nominated natrii thiosulfati, giunati regidroni, acidi lipoici , second, who live in cities and suffer from widespread psoriasis of progressive stage with significant suppression of immunity and factors of nonspecific protection, accumulation of heavy metals, especially in a hair, in addition recommended natrii thiosulfiati, pirroksani, regidroni, bianodini, thiotriasolini.

By the patients of the third group wish complicated psoriasis, who live at the polluted areas of the city or work at the harmful enterprises wish the expressed suppression of immunity and high level of heavy metals microelements in blood and hair, nominated in addition natrii thiosulfati, pirroksani, regidroni, unithioli, medetopekti, cyclopheroni. Carried out us varied corrective treatment has allowed traditionally to regress of clinical manifestations of psoriasis to three-five days, increase of efficiency of treatment, to prolong remissions, to reach favorable shifts in immune condition and contents of heavy metals microelements.