Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Оптимізація системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах

Оптимізація системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах

Аналіз системи спеціалізованої медичної допомоги жінкам при репродуктивних втратах. Характеристика чинників ризику спонтанних викиднів як патології, що дає основний внесок в тягар репродуктивних втрат: аборти за медичними показаннями, мертвонародження.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 74,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 614.2:616-007

ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ ПРИ РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТАХ

14.02.03 - соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Піотрович Лариса Максимівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Тимченко Ольга Іванівна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідувач лабораторії генетичного моніторингу.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Картиш Анатолій Петрович, Міністерство охорони здоров'я України, заступник Державного Секретаря;

доктор медичних наук Ледощук Борис Олександрович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, завідувач лабораторії епідеміологічних ефектів професійного опромінення.

Провідна установа

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра управління охороною здоров'я, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 5 вересня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 7 червня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Яворовський О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демографічна ситуація в Україні на сьогодні характеризується високим рівнем смертності, а стабілізація народжуваності, що спостерігалась у 80-ті роки в Україні змінилася її суттєвим падінням. В той же час щорічно за рахунок спонтанних абортів, мертвонароджень, абортів за медичними показаннями, неонатальної смертності держава втрачає понад 2,5 млн. років потенційного життя. Тому зменшення репродуктивних втрат є одним з найактуальніших завдань держави та системи охорони здоров'я (Сердюк А.М., Тимченко О.І., 1997).

За роки незалежності в державі прийнята низка законодавчих актів і програм щодо охорони материнства і дитинства: закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” (1992), Національні програми “Планування сім'ї” (1995), “Діти України” (1996), “Цільова комплексна програма генетичного моніторингу” (1999). Питанням реорганізації амбулаторно-поліклінічної допомоги та розвитку спеціалізованих служб, присвячені наукові праці ряду вітчизняних та зарубіжних авторів (Криштопа Б.П., 1989; Бурдулі Г.М., 1997; Вороненко Ю.В., 1999; Гойда Н.Г., 2000; Wilcox A.J., 1992), але при всій їх цінності, вони відтворювали лише окремі фрагменти проблеми. Відсутність комплексної системи щодо надання медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах та необхідність наукового обгрунтування якісно нової функціонально-структурної моделі і обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках Державних комплексних цільових програм “Генетичний моніторинг населення України” (шифр теми 6.46.4896), “Порівняльна оцінка ризику проживання на радіаційно “забруднених” і “чистих” територіях Київської області” (шифр теми 14 Е-3.99), №№ державної реєстрації 019U024335, 019U003586 відповідно.

Мета дослідження: вдосконалення системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах за рахунок плоду (на моделі Київської області).

Задачі дослідження передбачали:

1. Визначення ризику репродуктивних втрат за рахунок плоду.

2. Характеристику чинників ризику спонтанних викиднів, як патології, що дає основний внесок в тягар репродуктивних втрат.

3. Розробку і впровадження системи заходів щодо вдосконалення медичної допомоги населенню області при репродуктивних втратах.

4. Оцінку ефективності запропонованої системи.

Об'єкт дослідження - система надання спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах.

Предмет дослідження - випадки незадовільних виходів вагітностей: самовільні викидні, аборти за медичними показаннями, мертвонародження, випадки смерті новонароджених віком 0-6 діб у жінок, що проживали в 1992-1999 рр. на різних адміністративних територіях.

За одиницю спостереження приймався кожний випадок досліджуваного явища.

Методи дослідження - статистичний, експертних оцінок, кореспондентський, соціологічний, графічний, математичного прогнозування і моделювання, що застосовані при вивченні ризику репродуктивних втрат, чинників ризику спонтанних викиднів, розробці моделі спеціалізованої медичної допомоги та оцінці ефективності запропонованих заходів.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Визначений ризик репродуктивних втрат серед населення районів Київської області та їх тягар в роках втраченого життя.

2. Характеризовані чинники ризику спонтанних викиднів, як найбільш значущої за вагою років втраченого життя патології, що формує рівень репродуктивних втрат: встановлено залежність між рівнем спонтанних викиднів та наявністю у жінки хронічних інфекцій, які передаються статевим шляхом, гострими інфекційними хворобами та вживанням ліків у перші 12 тижнів вагітності, контактами жінок з профшкідливістю, шкідливими звичками майбутньої матері.

3. Науково обгрунтована якісно нова функціонально-структурна модель організації спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах.

Практичне значення. Одержані результати стали підставою для:

1. Впровадження якісно нової функціонально-структурної моделі організації спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах.

2. Розробки та впровадження комплексу заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

Результати дослідження використані при:

підготовці 9 наказів управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації (1995-2000);

підготовці окремих розділів та заходів 6 обласних програм - “Плану заходів щодо усунення недоліків по наданню спеціалізованої допомоги по матеріалах перевірки комісії МОЗ України” (1996), “Плану міроприємств по виконанню обласної програми планування сім'ї” (1996), “Заходів щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на 1996-2000 рр.” (1996), “Плану заходів на виконання Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в області на 1999-2003 рр.” (1999), “Плану реалізації додаткових заходів щодо виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 р.” (2001), “Плану реалізації заходів щодо забезпечення виконання Національної програми “Репродуктивне здоров'я на 2001-2005 рр.” (2001);

розробці 13 положень про роботу структурних підрозділів лікувально-профілактичних закладів (1996-1999).

Основні положення дисертації впроваджені:

в систему охорони здоров'я 31 лікувально-профілактичного закладу Київської області;

використовуються в учбовому процесі кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика при перепідготовці лікарів акушерів-гінекологів, дитячої та підліткової гінекології, планування сім'ї, що підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета і задачі дослідження; розроблена програма і вибрані методи дослідження, здійснено збір та викопіювання первинної документації, проведені теоретичне узагальнення результатів та їх аналіз; обгрунтуванні висновки і практичні рекомендації. Пошукач розробила анкету по вивченню задоволеності якістю спеціалізованої медичної допомоги дівчаткам-підліткам, жіночому населенню, подружнім парам і ставлення до різних її форм, а також вивчила та оцінила результати соціологічного опитування.

Шифрування статистичного матеріалу та створення комп'ютерної бази даних автором проводилось спільно із співробітниками лабораторії генетичного моніторингу Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (у співпраці з к.ф.-м.н. С.С. Карташовою). Автор у співробітництві з д.мед.н. Гойдою Н.Г., д.мед.н. Тимченко О.І., Поканєвич Т.М., розробила та впровадила у лікувально-профілактичні заклади Київській області трьохетапну систему надання спеціалізованої медичної допомоги при порушеннях репродукції та самостійно оцінила результати її діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір. - ПА №3820; Заявлено 26.01.01; Видано 14.02.01). Особистий внесок дисертанта у спільно проведених наукових дослідженнях і публікаціях становить 75%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідалися та були обговорені на:

1. Міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи збереження здоров'я населення України на межі тисячоліть” (Київ, 2000).

2. Конгресі Української Асоціації фахівців ультразвукової діагностики в перинатології, генетики та гінекології “Плід як частина родини” (Харків, 2000).

3. Науково-практичних конференціях: “Інформаційне забезпечення охорони здоров'я в єдиному медичному просторі столиці держави” (Київ, 1998), “Перинатальні втрати та TORCH-інфекції” (Київ, 2000), “Стратегія формування здорового способу життя” (Київ, 2000), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть” (Київ, 2000), “Генетичний моніторинг населення України” (Київ, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 22 роботи, серед них 8 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 методичні рекомендації, 1 авторське свідоцтво, 5 статей та 6 тез матеріалів конгресів і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 133 сторінках; вона складається із вступу, огляду літератури, програми та 7 підрозділів особистих досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел з 278 найменувань, в тому числі 54 іноземних авторів, та 6 додатків. Робота містить 52 таблиці, 11 рисунків та 17 формул.

репродуктивний втрата медичний аборт

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Досягнення поставленої мети визначило програмно-цільову структуру дослідження (рис. 1), що забезпечило отримання повної і вірогідної інформації по кожній із поставлених задач, а також їх поетапне вирішення.

Завданням першого етапу стало визначення частоти репродуктивних втрат за формулою М.В. Сєрова (1997):

частота

репродуктивних =

втрат

репродуктивні втрати (всього)

--------------------------------- Ч 100,

кількість зареєстрованих вагітностей

де репродуктивні втрати - самовільні викидні, штучні аборти за медичними показаннями, мертвонародження, померлі у 0-6 діб життя; кількість зареєстрованих вагітностей - сума пологів (живо- і мертвонародженими), самовільних викиднів та абортів за медичними показаннями.

Особливості дослідження потребували використання поняття відносного ризику (Гончарук Е.И. и соавт., 1989; Last J.M., 1995). При когортних дослідженнях, зокрема, для аналізу репродуктивних втрат за територією та роком спостереження використовувався дисперсійний аналіз. При дослідженнях типу “випадок-контроль”, для перевірки гіпотез про вплив наявних чинників на рівень патології, використовувалося відношення переваг (відношення перехресних добутків - odds ratio), розраховане за таблицями сполучених ознак (Аптон Г., 1982). Розрахунки відносного ризику репродуктивних втрат і смерті виконані за допомогою програми Epi-Info, що рекомендована ВООЗ для проведення епідеміологічних досліджень і аналізу їх результатів (1991).

Роки потенційно втраченого життя обчислювались відніманням віку смерті (або серединного моменту вікової групи) від залишку ймовірного життя на цей вік (Rothman K., Greenland S., 1998). За середню продовжуваність життя приймались дані Держкомстату України, (1999) - 67,1 років.

Для подальшої характеристики чинників ризику виникнення самовільних викиднів використана карта програми генетичного моніторингу (МОЗ України, 1998). Вона містить окремі розділи для чоловіка і жінки та загальні відомості про подружжя. Карти заповнювались у гінекологічних відділеннях стаціонарів і передавались в комп'ютеризований реєстр. Відповідно до опитувальників і вимог до функціонування реєстрів розроблялась структура бази даних згідно з програмою Epi-Info. З метою встановлення правильності оформлення карт та достовірності представленої інформації автором, провідними фахівцями з питань акушерства та гінекології, неонатології установ Київської області, співробітниками лабораторії генетичного моніторингу інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України проводилась експертна оцінка первинної медичної документації.

Результати досліджень, отриманих на першому етапі, дозволили виконати завдання другого етапу - науково обгрунтувати та розробити оптимальну функціонально-структурну модель системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах.

Метою третього етапу стала апробація запропонованої моделі та оцінка її медичної, економічної, соціальної ефективності.

Вивчення задоволення потреб населення у медичній допомозі при порушеннях репродуктивного здоров'я в умовах дії якісно нової функціонально-структурної моделі проводилось кореспондентським методом випадкового відбору респондентів, що потребувало розрахунку мінімально достатнього обсягу дослідження при рівні значущості p<0,050. Визначено, що об'єм вибірки з 497 респондентів та більше слід вважати достатнім. Заповнені анкети кодувалися та вводилась в комп'ютерні бази даних середовища MS Windows/Excel/Access. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою пакету прикладних програм Epi-Info, Statgraphics.

I

етап

Характеристика плодових репродуктивних втрат

серед населення

Ризик репродуктивних втрат за рахунок плоду

Тягар репродуктивних втрат в роках втраченого життя

Чинники ризику спонтанних викиднів

Державна статистична звітність за 1992-99 рр. фф. 13, 21;

облікова медична документація фф. 111/о, 113/о, 096/о, 097/о, 025/о, 003/о (3312 одиниці)

Державна статис-

тична звітність за 1992-99 рр.

фф. 13, 21

Державна статистична звіт-ність за 1992-00 рр.

фф. 13, 21; облікова медична документація фф. 111/о, 113/о, 096/о, 097/о, 025/о (742 одиниці);

карти генетичного моніторингу

1999-00 рр. (1567 одиниць)

II етап

Обгрунтування та розробка оптимальної моделі системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних тратах

Стан організації медичної допомоги населенню при порушеннях репродуктивного здоров'я

Адекватність наявної медичної допомоги населенню при пору-шеннях репродуктивного здоров'я

Державна статистична звітність за 1992-00 рр. фф. 47,49

Облікова медична документація фф. 106/о-95, 113/о, 025/о (відповідно 1507, 957, 550 одиниць); анкети (500 одиниць)

Особливості спеціалізованої медичної допомоги населенню з репро-дуктивними втратами

Необхідність впровадження нових організа-ційно-медичних технологій

Заходи первинної профілактики вродженої та спадкової патології

Державна статистична звітність за 1992-00 рр. фф. 47, 49; облікова медична документація фф. 113/о, 025/о (957 та 550 одиниць)

Статистична звітність за 1992-00 рр. фф. 13, 20, 21, 49; анкети

(500 одиниць)

Державна статистична звітність за 1992-00 рр.

фф. 21,49

III етап

Апробація запропонованої моделі надання медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах

Апробація моделі спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах

Оцінка ефективності запропонованої моделі спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах

6 науково-

практичних конференцій,

1 конгрес

Державна статистична звітність за

1992-00 рр. фф.13, 20, 21, 49;

карти (1567 одиниць); анкети (500 одиниць)

Методологія дослідження - системний підхід

Методи:

Етап:

1. Статистичний

I-III

2. Експертних оцінок

I-III

3. Математичного прогнозування

I-III

4. Кореспондентський

I-III

5. Моделювання

II-III

6. Соціологічний

II-III

7. Графічний

II-III

Впровадження

Окремі розділи

та заходи 6 обласних програм

13 положень про лікувально-профілактичні заклади та їх структурні підрозділи; 9 наказів УОЗ Київської облдержадміністрації

13 статей в наукових журналах;

6 тез доповідей; 1 авторське свідоцтво, 2 методичних рекомендацій

31 лікувально-профілактичний заклад Київської області, кафедра акушерства, гінекології та перинатології КМАПО

Рис. 1. Програмно-цільова структура та об'єм дослідження

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлений рівень репродуктивних втрат представлений в табл. 1.

Таблиця 1. Рівень показника репродуктивних втрат Київської області за 1992-1999 рр. (на 100 зареєстрованих вагітностей)

Рівень репродук-тивних втрат

Роки спостереження

Разом

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

11,93

11,87

12,00

12,00

12,51

12,43

12,00

10,23

11,92

Регресійний аналіз даних табл. 1 свідчить про зменшення показника репродуктивних втрат з темпом змін 0,11%. Отримані дані не перевищують середніх світових показників по реєстрованим випадкам (8-20% від зареєстрованих вагітностей) (Kimmel С.А., 1993).

Визначення ризику репродуктивних втрат в районах відносно середнього по області за 1992-1999 рр. (рис. 2) засвідчило його зниження в містах Березані та Білій Церкві, Таращанському, Бородянському, Володарському, Макарівському, Рокитнянському, Баришівському (р<0,001); Сквирському (р<0,010); Поліському (р<0,020) районах, що вказувало на стабільну роботу спеціалізованих служб та їх доступність для населення. Зареєстроване підвищення в м. Славутичі, Вишгородському, Білоцерківському, Фастівському, Бориспільському, Обухівському (р<0,001); Ставищанському, Васильківському (р<0,010), Яготинському (р<0,030); Переяслав-Хмельницькому (р<0,050) районах розцінювалось як наявність внутрішніх резервів щодо організації спеціалізованої медичної допомоги.

Проведений аналіз репродуктивних втрат потребував розгляду ризику їх складових. Встановлено, що ризик самовільних викиднів внаслідок значних об'ємів профілактичної роботи серед населення, знижений в мм. Березані і Білій Церкві, Бородянському, Таращанському, Макарівському, Броварському (р<0,001); Баришівському (р<0,020) районах. Підвищений ризик в м. Славутичі, Вишгородському, Згурівському, Білоцерківському, Богуславському, Обухівському, Фастівському, Яготинському, Ставищанському (р<0,001); Кагарлицькому (р<0,010) районах засвідчив необхідність подальшого розвитку спеціалізованих служб.

Рис. 2. Рівень ризику репродуктивних втрат у районах Київської області відносно середнього по області (1992-1999 рр.)

Ризик абортів за медичними показаннями був знижений у Сквирському, Тетіївському, Кагарлицькому (р<0,001); Богуславському, Згурівському районах та м. Білій Церкві (р<0,010). При цьому встановлено, що такі аборти частіше виконуються в Бородянському, Броварському, Васильківському районах і м. Ірпіні (р<0,001), в Таращанському (р<0,020) районі. Щодо ризику мертвонароджень, то його зниження зафіксоване в м. Білій Церкві, Рокитнянському районі (р<0,001); м. Ірпіні (р<0,010); м. Ржищеві, Поліському і Богуславському (р<0,020) районах, а підвищення спостерігалось в Бориспільському, Броварському, Васильківському (р<0,001); Білоцерківському і Макарівському (р<0,010) районах; м. Березані (р<0,050). Результати визначення ризику смерті дітей протягом 0-6 діб життя засвідчили його зниження в Іванківському (р<0,020), Макарівському (р<0,001), Рокитнянському, Тетіївському (р<0,010), Згурівському (р<0,030), Таращанському (р<0,040), Вишгородському (р<0,050) районах, а зростання - у Фастівському районі та м. Біла Церква (р<0,001), Володарському і Бородянському (р<0,010) районах.

Роки втраченого життя за рахунок репродуктивних втрат за 1992-1999 рр. становлять сумарно 1 149 759 (в середньому 143 720 років щорічно). При цьому понад 70% загальної кількості втрачених років життя становили втрати за рахунок самовільних викиднів, що стало приводом до подальшого їх дослідження у системі генетичного моніторингу.

За результатами генетичного моніторингу виявлено залежність між рівнем спонтанних викиднів та контактом жінок з професійно шкідливими чинниками. Співвідношення переваг відносно контролю становило 4,78 (довірчий інтервал (ДІ), 2,56-9,10). Аналіз відповідей пацієнтів про наявність шкідливих звичок у батьків з спонтанним викиднем та в групі контролю свідчить, що рівень самовільних викиднів залежить від шкідливих звичок як майбутньої матері (3,15, ДІ 2,25-4,49), так і батька (2,16, ДІ 1,68-2,79). Виявлене підвищення ризику спонтанних викиднів внаслідок хронічних інфекційних захворювань хоча б одного з членів подружжя (5,38, ДІ 2,93-9,99) та гострих інфекційних хвороб (5,32, ДІ 2,96-9,67). Встановлений вірогідний зв'язок незадовільного виходу вагітності та вживання ліків у першому триместрі вагітності (4,55, ДІ 2,63-7,99). Отримані результати дозволили виявити суттєві організаційні недоліки в існуючій системі надання спеціалізованої допомоги населенню при репродуктивних втратах, зокрема, показано відсутність належної взаємодії спеціалізованих служб вторинного рівня, відсутність цілісної системи, оскільки забезпечується взаємозв'язок лише вторинного та третинного рівня медико-санітарної допомоги. В таких умовах діяльність закладів третинного рівня (обласних та міжобласних медико-генетичних центрів, обласних та міських центрів планування сім'ї, центрів репродуктивного здоров'я підлітків та перинатальних центрів) є розрізненою і забезпечує, в основному, надання спеціалізованої медичної допомоги лише в рамках вузької спеціалізації. Акушерсько-гінекологічна служба не виконує функції координатора надання спеціалізованої медичної допомоги при порушеннях репродуктивного здоров'я, поза діяльністю служби планування сім'ї, дитячої та підліткової гінекології залишаються медико-генетичні кабінети (рис. 3).

Міжобласний

рівень

Міжобласні медико-генетичні центри

(7)*

Облас-

ний рівень

Обласні медико- генетичні кабінети, відділення

(21)*

Обласні та міські центри планування сім'ї

(45)*

Центри репродук-

тивного здоров'я підлітків

(7)*

Обласні пологові будинки, акушерсько- гінекологічні відділення обласних лікарень

Міжрайонний

рівень

Міжрайонні медико-генетичні кабінети (54)*

Район-ний рівень

Кабінети планування сім'ї

(485)*

Кабінети статевого вихо-вання підлітків

(36)*

Кабінети дитячої та підліткової гінекології

(410)*

Акушерсь

ко-

гінекологічні кабінети

Рис. 3. Існуюча система спеціалізованої медичної допомоги при порушеннях репродук-тивного здоров'я та місце запропонованої моделі

*Примітка. Кількість діючих кабінетів (МОЗ України, 2001)

Встановлена відсутність етапності у наданні спеціалізованої медичної допомоги при порушеннях репродуктивного здоров'я стала підставою для обгрунтування і розробки якісно нової функціонально-структурної моделі вказаного виду допомоги, формування її у вигляді завершеної

системи. Принциповою відмінністю стало введення до моделі, на додаток до існуючих, якісно нових елементів (кабінетів планування сім'ї, дитячих та підліткових гінекологів на рівні районних та міських лікарень, міжрайонних медико-генетичних кабінетів та відділення медичної генетики та планування сім'ї у складі перинатального Центру).

Вказане дозволило функціонально поєднати в одній системі раніше розрізнені елементи - спеціалізовані служби, що дало можливість організувати поетапне надання спеціалізованої допомоги, скоординованої на зниження репродуктивних втрат (рис. 4). Завданням першого етапу є надання допомоги з питань планування сім'ї, дитячої та підліткової гінекології, сексуального виховання підлітків та акушерсько-гінекологічної допомоги, проведення масового скринінгу, відбір пацієнтів для консультування у міжрайонних медико-генетичних кабінетах.

Обласний рівень

Перинатальний Центр (відділення медичної генетики та планування сім'ї)

Міжрайонний рівень

Міжрайонні

медико-генетичні кабінети

Районний

та міський рівень

Кабінети планування сім'ї

Кабінети дитячої та підліткової гінекології, статевого виховання підлітків

Акушерсько- гінекологічні

кабінети

Рис. 4. Функціонально-структурна модель запропонованої системи спеціалізованої медичноїдопомоги населенню при репродуктивних втратах

Спеціалізована допомога другого етапу забезпечує консультативною допомогою відібрані подружні пари, підлітків, вагітних і формує потік до перинатального Центру, як третього завершального етапу.

З метою виявлення сімей високого ризику для генетичного консультування і збільшення

профілактичної ролі популяційного скринінгу розроблений комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології у новонароджених, який передбачає: свідоме запобігання перебуванню в умовах контакту з професійними мутагенними чинниками за 2-3 місяці до планованої вагітності і протягом вагітності; профілактику інфекційних хвороб протягом того ж періоду; санацію щодо TORCH-інфекцій перед планованою вагітністю; профілактику ендокринних розладів; проведення санітарно-освітньої роботи щодо відмови від шкідливих звичок; доцільність імунізації проти краснухи; необхідність раціонального харчування, застосування мультивітамінів з есенціальними мікроелементами, в т.ч. вживання продуктів, багатих на фолієву кислоту, або застосування фолієвої кислоти по 0,4 мг щоденно та використання основних правил радіозахисного харчування при проживанні на територіях, забруднених радіонуклідами, протягом двох-трьох місяців до настання планованої вагітності.

Результатом впровадження запропонованої моделі системи спеціалізованої медичної допомоги населенню стала стійка тенденція зниження показника репродуктивних втрат в районах Київської області з 12,05 у 1992-1996 рр. до 11,64 у 1997-1999 рр. (р<0,030), ризик репродуктивних втрат знизився до 0,97 при ДІ 0,94-0,99 (р<0,030). Зниження відбулося за рахунок самовільних викиднів (0,87, ДІ 0,84-0,90) (р<0,001) і смерті дітей 0-6 діб життя (0,80, ДІ 0,69-0,93) (р<0,010). Показник дворазової ультразвукової діагностики до 28 тижнів вагітності у 1993-1996 рр. становив 56,6 проти 79,5 у 1997-1999 рр. (р<0,050) на 100 вагітностей, що закінчилися пологами, абортами самовільними і штучними за медичними показаннями. Результати проведеної профілактичної роботи проявились у зниженні кількості абортів серед всіх вікових груп, особливо підлітків. Частота абортів разом з вакуум-аспіраціями у жінок фертильного віку зменшилась з 66,27 у 1992-1996 рр. до 43,37 у 1997-2000 рр. (р<0,050), частота абортів серед підлітків у цей час знизилась з 25,12 до 7,61 (р<0,037) на 1000 жінок відповідного віку. Крім того, нова модель дозволила упорядкувати формування потоків хворих та покращити якість надання допомоги. У 64,0% пацієнтів така форма обслуговування допомогла уникнути додаткових захворювань та ускладнень.

Враховуючи, що витрати на утримання в інтернаті системи Міністерства соціального захисту однієї дитини-інваліда з генетичною патологією щорічно становлять близько 8 тис. грн., в результаті переривання 279 вагітностей з причин вроджених вад розвитку вдалося попередити витрати у розмірі 2 млн. 232 тис. грн. При зменшенні в 2000 р. кількості абортів на 2 тис. 895 і середніх затратах на один аборт 97 грн. 83 коп. економічний ефект становить 283 тис. 217 грн., що складає 1/6 всього державного бюджету на виконання Національної програми планування сім'ї у 2000 р.

Аналіз результатів анкетування щодо оцінки пацієнтами спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах засвідчив перевагу трьохетапної системи порівняно з традиційною (47,2% опитуваних проти 35,7%).

ВИСНОВКИ

1. В роботі вирішена актуальна медична задача - розробка, апробація і впровадження вдосконаленої системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах: доведена неадекватність існуючих в Україні організаційних форм надання спеціалізованої медичної допомоги населенню при порушеннях репродуктивного здоров'я, (про що свідчило зростання рівня плодових репродуктивних втрат з 11,93 у 1992 р. до 12,51 у 1996 р. на 100 зареєстрованих вагітностей) та необхідність обгрунтування, розробки і впровадження якісно нової функціонально-структурної моделі трьохетапної системи спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах, яка забезпечує взаємодію спеціалізованих служб вторинного рівня медико-санітарної допомоги (планування сім'ї, дитячої, підліткової гінекології та статевого виховання підлітків, акушерсько-гінекологічних кабінетів жіночих консультацій центральних районних і міських лікарень) з міжрайонними медико-генетичними кабінетами та з відділенням медичної генетики і планування сім'ї перинатального Центру.

2. Результати дослідження ризику репродуктивних втрат в районах відносно середнього по області за період 1992-1999 рр. засвідчили його зниження на 10 адміністративних територіях - мм. Березані (0,58, ДІ 0,46-0,74) та Білій Церкві (0,68, ДІ 0,65-0,72);Таращанському (0,66, ДІ 0,59-0,75), Бородянському (0,68, ДІ 0,61-0,72), Володарському (0,73, ДІ 0,64-0,83), Макарівському (0,76, ДІ 0,68-0,84), Поліському (0,82, ДІ 0,69-0,97), Рокитнянському (0,83, ДІ 0,75-0,91), Сквирському (0,85, ДІ 0,77-0,93) і Баришівському (0,87, ДІ 0,77-0,99) районах, що сформувало загальне зниження репродуктивних втрат по області.

3. Показано, що чинниками самовільних викиднів, як найбільш значущої патології за вагою років втраченого життя, що формує рівень репродуктивних втрат в 71,1%, є наявність у жінки хронічних інфекцій (5,38, ДІ 2,93-9,99), гострих інфекційних хвороб та вживання ліків у перші 12 тижнів вагітності (5,32, ДІ 2,96-9,67; 4,55, ДІ 2,63-7,99), контакт з профшкідливістю (4,78, ДІ 2,56-9,10), шкідливих звичок (3,15, ДІ 2,25-4,49), попередження яких потребувало розробки нової моделі та комплексу заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

4. Обгрунтована і розроблена якісно нова функціонально-структурна модель спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах, що сформована у вигляді трьохетапної системи, принциповою відмінністю якої стало додаткове введення до колишньої моделі нових елементів (кабінетів планування сім'ї, дитячих та підліткових гінекологів на рівні районних і міських лікарень, восьми міжрайонних медико-генетичних кабінетів та відділення медичної генетики і планування сім'ї у складі перинатального Центру), що дозволило функціонально поєднати в одній системі раніше розрізнені елементи. Запропонована система на першому етапі забезпечує проведення масового скринінгу вроджених вад, відбір пацієнтів для консультування на другому етапі у міжрайонних медико-генетичних кабінетах і формування контингентів до перинатального Центру, як третього завершального етапу.

5. Складовою частиною нової системи став розроблений комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології у новонароджених, який передбачає: свідоме запобігання перебуванню в умовах контакту з професійними мутагенними чинниками за два-три місяці до планованої вагітності і протягом вагітності; профілактику інфекційних хвороб протягом того ж періоду; санацію TORCH-інфекцій перед планованою вагітністю; профілактику ендокринних розладів; проведення санітарно-освітньої роботи щодо відмови від шкідливих звичок; імунізацію проти краснухи; раціональність харчування із застосуванням мультивітамінів, або вживання багатих на фолієву кислоту продуктів; використання основних правил радіозахисного харчування при проживанні на територіях, забруднених радіонуклідами, протягом двох-трьох місяців до настання планованої вагітності, що призводить до зростання ролі популяційного скринінгу щодо репродуктивних втрат.

6. Впровадження запропонованої системи та комплексу заходів первинної профілактики репродуктивних втрат забезпечило їх зниження з 12,05 у 1992-1996 рр. до 11,64 у 1997-1999 рр. (р<0,030) за рахунок зменшення ризику самовільних викиднів (0,87, ДІ 0,84-0,90) (р<0,001) і ризику смерті дітей 0-6 діб життя (0,80, ДІ 0,69-0,93) (р<0,010), підвищення рівня дворазової ультразвукової діагностики до 28 тижнів вагітності з 56,6 у 1993-1996 рр. до 79,5 у 1997-1999 рр. (р<0,050) на 100 вагітностей, що закінчилися пологами, абортами самовільними і штучними за медичними показаннями, зменшення частоти абортів у жінок фертильного віку з 66,27 у 1992-1996 рр. до 43,37 у 1997-2000 рр. (р<0,050) і частоти абортів серед підлітків з 25,12 до 7,61 (р<0,037) на 1000 жінок відповідного віку.

7. Результати дослідження засвідчують ефективність запропонованої якісно нової функціонально-структурної моделі системи надання спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах і дають підставу для її впровадження в практику охорони здоров'я будь-яких регіонів України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На державному рівні

Міністерству охорони здоров'я України:

- прискорити створення системи Державного генетичного моніторингу, комплексний аналіз результатів якого дозволить координувати систему профілактичних заходів, пов'язаних з впливом середовища на здоров'я населення України;

Академіям та інститутам післядипломної підготовки лікарів:

- розширити навчальні програми для лікарів акушерів-гінекологів, дитячої та підліткової гінекології, медичної генетики інформацією щодо первинної профілактики вродженої та спадкової патології.

2. На галузевому рівні

Покласти в основу наказу Міністерства охорони здоров'я щодо регламентації роботи амбулаторно-поліклінічної служби, комплексну поетапну систему надання спеціалізованої медичної допомоги при репродуктивних втратах, яка забезпечує скоординовану роботу всіх служб навколо акушерсько-гінекологічної.

3. На регіональному рівні

Завершити організацію системи генетичного моніторингу для виявлення чинників підвищеного ризику виникнення самовільних викиднів, формування контингентів для медико-генетичної допомоги.

4. На рівні медичних закладів

Впроваджувати комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології, з метою зменшення плодових репродуктивних втрат, в т.ч. і самовільних викиднів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЇІ

1. Тимченко О.І., Турос І.О., Омельченко Е.М., Никула О.Т., Брезицька Н.В., Прокопенко І.А., Піотрович Л.М, Поканєвич Т.М. Генетичні процеси в популяціях України // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 8-й вип. - Київ, 1999. - Кн. 2. - С. 164-169. Дисертантом вивчено рівень ризику репродуктивних втрат у районах Київської області.

2. Тимченко О.І., Турос О.І., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М. Здоров'я населення Київської області: ризик репродуктивних втрат впродовж 1997-1998 рр. // Гигиена населённых мест. - 2000. - №36. - С. 18-22. Дисертантом проведено збір матеріалу, його статистичне опрацювання.

3. Піотрович Л.М., Макарук О.В., Тимченко О.І., Поканєвич Т.М., Турос О.І., Прокопенко І.А. Ризик спонтанних викиднів у районах Київської області // Медичні перспективи. - 2000. - Т.V. - №2. - С. 118-121. Дисертантом проведено збір матеріалу, опрацювання, формулювання висновків.

4. Турос О.І., Омельченко Е.М., Макарук О.В., Галаган В.О., Поканєвич Т.М., Тимченко О.І., Зерова Т.Е., Піотрович Л.М., Брезицька Н.В. Самовільні викидні: частота, хронічні інфекції, порушення каріотипу //Гигиена населённых мест. - 2000. - №37. - С. 426-432. Дисертантом проведено аналіз літератури щодо TORCH-інфекції та їх впливу на рівень самовільних викиднів.

5. Піотрович Л.М., Гойда Н.Г., Тимченко О.І. Поканєвич Т.М. Вдосконалення спеціалізованої медичної допомоги населенню в разі порушення репродукції // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2000. - №2. - С. 70-72. Дисертантом вивчено нормативно-правову базу; розроблено і впроваджено поетапну систему спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах.

6. Тимченко О.І., Піотрович Л.М., Єлагін В.В., Турос О.І., Карабаєв Д.Т., Омельченко Е.М., Поканєвич Т.М., Никула О.Т., Макарук О.В., Метенько О.Л., Брезіцька Н.В., Грицаюк А.О. Організація і результати аналізу даних комп'ютерного реєстру випадків спонтанних викиднів серед сімей Київської області // Гигиена населённых мест. - 2001. - Т.II, №38. - С. 293-297. Дисертантом оцінено чинники ризику спонтанних викиднів за результатами генетичного моніторингу.

7. Сердюк А.М., Тимченко О.І., Єлагін В.В., Карабаєв Д.Т., Піотрович Л.М. Використання досягнень популяційної генетики в профілактичній медицині // Довкілля та здоров'я. - 2001. - №2. - С. 49-51. Дисертантом вивчено роль медичної генетики в первинній профілактиці вродженої і спадкової патології.

8. Піотрович Л.М., Карташова С.С., Тимченко О.І. Спеціалізована медична допомога в Київській області при порушеннях репродукції: оцінка пацієнтів // Медичні перспективи. - 2001. - Т.6, №2. - С. 113-120. Дисертантом розроблено анкету, проведено соціологічне опитування, вивчено та оцінено його результати.

9. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Турос О.І., Галаган В.О., Єлагін В.В., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М., Никула О.Т., Рудень В.В. Первинна профілактика вродженої і спадкової патології // Методичні рекомендації МОЗ України. - Київ. - 2000. - 27 с. Дисертантом розроблено комплекс заходів первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

10. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Турос О.І., Омельченко Е.М., Акопян Г.Р., Галаган В.О., Єлагін В.В., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М., Фоменко Н.М., Никула О.Т., Линчак О.В., Карабаєв Д.Т. Організація генетичного моніторингу // Методичні рекомендації МОЗ України. - Київ. - 2001. - 35 с. Дисертантом проведено вивчення нормативно-правової бази та впровадження карт генетичного моніторингу.

11. Поетапна система надання спеціалізованої медичної допомоги, спрямованої на забезпечення репродуктивного здоров'я населення: А.с. Україна. МОІН, ДДІВ / Л.М. Піотрович, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, Т.М. Поканєвич. - ПА №3820; Заявлено 26.01.01; Видано 14.02.01. - 1 с. Дисертанту належить ідея твору, розробка та впровадження поетапної системи.

12. Тимченко О.І., Омельченко Е.М., Никула О.Т., Прокопенко І.А., Піотрович Л.М,. Поканєвич Т.М,. Турос О.І. Генетичний моніторинг, як система епідеміологічного нагляду за наявним мутаційним процесом в популяції // Матеріали конф. “Інформаційне забезпечення охорони здоров'я в єдиному медичному просторі столиці держави”. - Київ: КМНІА Центр медичної статистики. - 1998. - С. 116-118. Дисертантом впроваджено систему генетичного моніторингу в Київській області.

13. Піотрович Л.М., Вдовіченко Ю.П., Поканєвич Т.М., Журавльова Л.А., Метенько О.Л., Тимченко О.І., Никула О.Т. Поетапна спеціалізована медична допомога населенню при TORCH-інфекціях // Матеріали конф. “Перинатальні втрати та TORCH-інфекції”. - Київ: УОЗ КОДА. - 2000. - С. 12-29. Дисертантом визначено роль спеціалізованих служб, щодо медичної допомоги населенню Київської області при TORCH-інфекціях.

14. Сердюк А.М., Тимченко О.І., Турос О.І., Пітрович Л.М., Поканєвич Т.М., Омельченко Е.М., Никула О.Т., Брезіцька Н.В., Макарук О.В. Грицаюк А.О., Горіна О.В. Перинатальні втрати в умовах забруднення радіонуклідами // Матеріали Міжнар. конф. “Шляхи збереження здоров'я населення України на межі тисячоліть”. - Київ: Знання. - 2000. - С.12-14. Дисертантом проведено збір матеріалу, вивчення рівня ризику складових репродуктивних втрат.

15. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Турос О.І., Галаган В.О., Поканєвич Т.М., Піотрович Л.М., Никула О.Т., Омельченко Е.М., Брезіцька Н.В., Макарук О.В., Грицаюк А.О. // Матеріали конф. “Стратегія формування здорового способу життя”. - К.: КМЦЗ. - 2000.- С. 58-61. Дисертантом визначена роль профілактики вродженої і спадкової патології в первинній медико-санітарній допомозі.

16. Гойда Н.Г., Піотрович Л.М., Тимченко О.І., Поканєвич Т.М. Система спеціалізованої медичної допомоги населенню Київської області при порушеннях репродукції та результати її діяльності // Збірник тез II-го Конгресу Української Асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини”. - Харків: Константа. - 2000. - С. 24-25. Дисертантом розроблено функціонально-структурну модель трьохетапної системи.

17. Тимченко О.І., Піотрович Л.М., Поканєвич Т.М., Турос О.І., Омельченко Е.М., Брезіцька Н.В., Никула О.Т., Макарук О.В., Грицаюк А.О. Генетичний моніторинг населення Київської області: спонтанні аборти і вроджені вади розвитку новонароджених // Матеріали конф. “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть”. - К.: УНГЦ. - 2000. - С. 70-71. Дисертантом оцінено ефективність діяльності системи генетичного моніторингу в Київській області.

Анотація

Піотрович Л.М. Оптимізація системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню, розробці та впровадженню якісно нової функціонально-структурної моделі системи спеціалізованої медичної допомоги населенню при репродуктивних втратах, оскільки існуюча не забезпечувала комплексність та достатній рівень медичних послуг. Визначено ризик репродуктивних втрат за рахунок плоду; характеризовані чинники ризику спонтанних викиднів, як патології, що дає основний внесок в тягар репродуктивних втрат в роках втраченого життя (71,1%). Розроблено комплекс заходів первинної профілактики репродуктивних втрат, в т.ч. вродженої та спадкової патології. Впровадження результатів дослідження дало можливість зменшити показник репродуктивних втрат з 12,05 до 11,64 (р<0,030), (1997-1999 рр. в порівнянні з 1992-1996 рр.); економічна ефективність становить близько 283 тис. грн. - 1/6 всього державного бюджету на виконання Національної програми планування сім'ї у 2000 р.

Ключові слова: репродуктивні втрати, ризик репродуктивних втрат, система спеціалізованої медичної допомоги, первинна профілактика вродженої і спадкової патології.

Аннотация

Пиотрович Л.М. Оптимизация системы специализированной медицинской помощи населению при репродуктивных потерях.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2002.

Диссертация посвящена научному обоснованию, разработке и внедрению качественно новой функционально-структурной модели системы специализированной медицинской помощи населению при репродуктивных потерях. За годы независимости государством принято ряд законодательных актов и программ, которые касаются охраны материнства и детства, но оставалась актуальной разработка новых форм организации медицинской помощи по сохранению репродуктивного здоровья.

Неадекватность существующих в Украине форм специализированной медицинской помощи населению при репродуктивных потерях привела к увеличению плодовых репродуктивных потерь с 11,93 в 1992 г. до 12,51 в 1996 г. на 100 зарегистрированных беременностей. Определение риска репродуктивных потерь относительно среднего по области за период 1992-1999 гг. свидетельствует о его снижении на десяти административных территориях. Показано, что 71,1% от общего количества потерянных за счет репродуктивных потерь лет жизни составляют самопроизвольные аборты.

Определена зависимость между уровнем самопроизвольных абортов и наличием у женщины хронических инфекций (5,38, ДИ 2,93-9,99); острых инфекционных болезней и применением лекарств в первые 12 недель беременности (5,32, ДИ 2,96-9,67; 4,55, ДІ 2,63-7,99 соответственно); контактом женщин с профвредностями (4,78, ДИ 2,56-9,10); вредными привычками будущей матери (3,15, ДИ 2,25-4,49). Это потребовало обоснования, разработки и внедрения качественно новой функционально-структурной модели завершённой трехэтапной системы специализированной медицинской помощи населению при репродуктивных потерях. Принципиальной её особенностью стало введение к бывшей модели новых элементов (кабинетов планирования семьи, детской и подростковой гинекологии, межрайонных медико-генетических кабинетов, отделения медицинской генетики и планирования семьи в составе перинатального Центра). Предложенная система на первом этапе обеспечивает проведение массового скрининга врожденных пороков развития и отбор пациентов для консультирования на втором этапе в межрайонных медико-генетических кабинетах, формирование контингентов к перинатальному Центру, как завершающему этапу специализированной медицинской помощи.

Разработанный комплекс мероприятий первичной профилактики врожденной и наследственной патологии предполагает: предупреждение пребывания в условиях контакта с профессиональными мутагенными факторами за 2-3 месяца до планированной беременности и на протяжении беременности; профилактику инфекционных болезней на протяжении того же периода; санирование относительно TORCH-инфекций; профилактику эндокринных расстройств; проведение санитарно-просветительной работы относительно вредных привычек; иммунизацию против краснухи; рациональное питание с применением мультивитаминов и эссенциальных микроэлементов, в т.ч. потребление продуктов питания, богатых фолиевой кислотой или использование фолиевой кислоты по 0,4 мг ежедневно на протяжении 2-3 месяцев до и после наступления беременности; использование основных правил радиозащитного питания, на протяжении того же периода, что позволяет увеличить роль популяционного скрининга относительно репродуктивных потерь.

Внедрение результатов исследования дало возможность снизить показатель репродуктивных потерь с 12,05 (1992-1996 гг.) до 11,64 (1997-1999 гг.) (р<0,030) за счёт уменьшения риска самопроизвольных абортов (0,87, ДИ 0,84-0,90) и ранней неонатальной смертности (0,80, ДИ 069-0,93); увеличился показатель ультразвуковой диагностики до 28 недель беременности с 56,6 в 1993-1996 гг. до 79,5 в 1997-1999 гг. (р<0,050) на 100 беременностей, что закончились родами, абортами самопроизвольными и искусственными по медицинским показаниям; уменьшилась частота абортов у женщин фертильного возраста с 66,27 в 1992-1996 гг. до 43,37 в 1997-2000 гг. (р<0,050), а у подростков с 25,12 до 7,61 (р<0,037) на 1000 женщин соответствующего возраста. Экономическая эффективность составляет шестую часть государственного бюджета на выполнение Национальной программы планирования семьи 2000 г. - около 283 тыс. грн. Анализ результатов анкетирования пациентов свидетельствует о преимуществе трёхэтапной системы оказания медицинской помощи при репродуктивных потерях по сравнению с традиционной (47,2% опрошенных против 35,7%).

Ключевые слова: репродуктивные потери, риск репродуктивных потерь, система специализированной медицинской помощи, первичная профилактика врожденной и наследственной патологии.

ANNOTATION

Piotrovych L.M. Optimization of the system for specialized medical care for the population at reproductive losses. - Manuscript.

Thesis for medical Sciences Candidate Degree confer on the speciality 14.02.03 - social medicine. - The O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to the scientific substantiation, development and implementation of qualitatively new functional and structural model for the specialized medical care system of the population at the reproductive losses because it has not provided with the complex and sufficient level of medical care. Purpose a risk of the reproductive losses due a fetus has been determined; risk factors of the spontaneous abortions as a pathology that makes a contribution into the reproductive losses in the years of lost life (71.1%) have been described. A complex of primary prophylaxy measures for the reproductive losses including congenital pathology has been elaborated. Implementation of the study results gave a possibility to decrease a reproductive losses index from 12.05 (1992-1996) to 11.64 (1997-1999) (p<0.030); economical effectiveness is about 283,000 hrv. - 1/6 of all state budget for the fulfillment of National Programme for Family Planning for 2000.

Key words: reproductive losses; risk of reproductive losses; system of specialized medical care; primary prophylaxy of the congenital pathology.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены