Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, основної частини, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 33 таблицями і 56 рисунками. Список використаної літератури включає 347 джерел, у тому числі 146 - іноземних. У додатку наведено 7 документів.

Методи ранньої діагностики тільності. Сонографічним методом виявили, що в день осіменіння в порожнині матки візуалізується ехонегативний секрет, а в яєчнику - граафовий міхурець. На 3-й день після осіменіння контури матки чітко виражені, а секрет у ній відсутній. На 6-й день у тільних корів ехокартина матки відзначалася зернистістю зображення її тканин. На 9-й день у матці 75 % тварин та на 12-й день у 25 % тільних корів з'являлися рідини, що, на нашу думку, пов'язано з процесами “вилуплювання” ембріона з-під прозорої оболонки та впливом прохоріона бластоцисти на слизову матки. У неплідних корів ехокартина матки мала дрібну зернистість, а рідини не виявлялися, що підтверджує припущення про те, що у вагітних зміни відбуваються під впливом ембріона.

На 14-й день після осіменіння в матці 63 % корів та на 16-й - у 37 % тварин реєстрували зображення видовженої форми ехонегативних рідин, що пояснюється швидким нагромадженням амніотичних рідин та процесом елонгації навколоембріональних оболонок. На 19-у добу в матці тільних корів візуалізувалися ембріональні рідини в обох її рогах із чітко видимими краями, а в нетільних - секрет у вигляді дифузно розсіяних острівців темного кольору. Поява цього секрету в 75 % неплідних корів пов'язана з циклічними змінами в матці у зв'язку із завершенням другої хвилі росту фолікулів та підготовкою геніталій самки до прояву стадії збудження статевого циклу, а в 25 % корів, у матці яких секрет був відсутній, феномени стадії збудження не проявлялися.

У різних корів ембріони візуалізувалися протягом 21-26-го дня після осіменіння. Вони виявлялися на периферії стінки ембріонального міхура у вигляді ехопозитивного утворення білого кольору і відрізнялися від стінки матки за ознакою пульсації серця та світлішим кольором.

Апробацію діагностики ранньої тільності сонографічним методом провели на 266 коровах української чорно-рябої молочної породи з 26-го до 75-го дня після осіменіння (табл. 2). При цьому виявили, що при візуалізації ембріона діагностика тільності була точною. При відсутності зображення ембріона всі тварини були неплідними, а повторне сонографічне дослідження підтвердило об'єктивність одержаних результатів. Частота сумнівних діагнозів на 26-29-й дні після осіменіння склала 6 %. Сумніви були пов'язані з тим, що на ехокартині було присутнє лише зображення ехонегативних порожнин без візуалізації в них ембріонів. При подальшому їх дослідженні всі корови виявилися неплідними. Зазначені зміни в матці ми пояснюємо можливими випадками ембріональної смертності в цих корів, схожістю візуалізації ембріональних порожнин із рідинами матки при субклінічному ендометриті або при неповноцінному прояві статевого циклу.

Апробація методики сонографічного дослідження (29-й, 31-, 33-, 35-, 37-й дні після осіменіння) на високопродуктивних коровах голштинської породи (живою масою більше 500 кг) показала, що при масовому обстеженні похибка визначення тільних корів дорівнювала 0, неплідних - 1,2 % до 33-го дня після осіменіння, а частота сумнівного діагнозу склала 3,1 % - до 35-го дня. Одержані дані свідчать про відсутність візуалізації ембріонів в окремих тільних корів до 33-го дня після осіменіння. Це, на наш погляд, може бути пов'язано з відставанням розвитку ембріонів у цих тварин та з похибкою діагностики, у зв'язку з великими розмірами рогів матки та розміщенням їхніх верхівок у черевній порожнині. На 37-й день після осіменіння точність визначення тільності і неплідності становила 100 %.

Таким чином, при проведенні масових експресних досліджень ми рекомендуємо у корів з живою масою до 500 кг діагностувати тільність і неплідність з 30-го дня після осіменіння, а з живою масою більше 500 кг - з 37-го дня після осіменіння, що дозволить знизити ризик діагностичних помилок і сумнівів.

Таблиця 2. Ефективність методів ранньої діагностики тільності

Діагностику тільності методом кристалізації секрету зі статевих губ і присінка піхви проводили тест-мікроскопом “Арбор”. Дослідженнями виявили, що між 12-26-м днями після осіменіння в тільних корів на зразках відбитка секрету спостерігається рисунок у вигляді зерен неправильної форми або піску. У неплідних корів рисунок кристалів нагадував листя папороті. Сумнівний діагноз визначали за дрібногіллястою кристалізацією секрету.

Апробація методу на 86 коровах показала, що похибка при визначенні тільних корів становила до 16-го дня після осіменіння - 7,7 %, неплідних до 21-го дня - 2,2 %, а частота сумнівних діагнозів між 12-26-м днями - 9,3 %. Похибки і сумнівні діагнози ми пояснюємо ймовірністю схожості показників кристалізації відбитка секрету при тільності чи статевій охоті із характером кристалізації секрету при розладах функціонального стану організму тварини (персистенція жовтого тіла, вірилізм, гіпофункція і гіпотрофія яєчників, лютеїнові і фолікулярні кісти яєчників). Найменший процент сумнівних діагнозів (3,2 %) та відсутність похибки при визначенні тільних корів виявлялися на 17-21-й дні після осіменіння, що дозволяє рекомендувати кристалізаційний метод діагностики тільності на цей строк тільності як додатковий.

За станом біологічно активних точок яєчників і матки приладом електрорефлексотерапії ПЕРТ-4М встановлено закономірне збільшення значень їхнього потенціалу в неплідних та зменшення у тільних корів. Вірогідну (Р<0,05) відмінність значень лімітів між тільними і неплідними коровами реєстрували в показниках негативних потенціалів БАТ 6 (лівого яєчника) на 19-й день та в показниках позитивних і негативних потенціалів БАТ 7 (правого яєчника) - відповідно на 17-й день та на 17-й, 20- і 21-й дні після осіменіння. Названі показники брали за основу визначення діагнозу. Вагітність діагностували при показниках потенціалів електропровідності шкіри у БАТ яєчників 16 мкА і менше. До неплідних відносили корів, у яких значення потенціалу дорівнювало 17 мкА і більше. У випадку, якщо один із показників відповідав значенню вагітних, а інший - неплідних, встановлювали сумнівний діагноз. Апробація методу показала, що похибка визначення тільних корів склала 9,4 %, неплідних - 12,5 %, а частота сумнівного діагнозу становила 7,8 %. Отже, метод електропунктурної діагностики тільності є досить раннім і експресним, але через невисоку точність може бути рекомендований лише як додатковий.

Офтальмологічним методом діагностували тільність у період між 12-26-м днями після осіменіння. При огляді очей виявляли два діагностичні показники тільності: білі ореоли навколо райдужної оболонки та овальну зіницю. У неплідних корів зіниця була округлої форми, а ореоли відсутні. Поясненням цього може бути те, що з розвитком тільності змінюється механізм нейрогуморальної регуляції, підвищується тонус парасимпатичної нервової системи, яка у свою чергу здійснює іннервацію кільцеподібного м'яза, при скороченні якого звужується зіниця ока. Одночасно активуються процеси фоторецепції пігментів райдужної оболонки, що призводить до зміни її пігментації.

Апробація офтальмологічного методу, проведена на 121 корові між 12-26-м днями після осіменіння, показала, що похибка при позитивному діагнозі на тільність складала 3,3 %, негативному - 2,4 %, а процент сумнівного діагнозу становив 13,2 %. Цей метод є досить зручним на практиці, не потребує додаткових матеріальних затрат, простий і може використовуватися для експрес-діагностики. Найменший процент сумнівних діагнозів (8,6 %) та відсутність похибки при визначенні тільних корів виявлялися на 22-26-й дні після осіменіння. Саме тому цей метод діагностики тільності рекомендуємо застосовувати як додатковий.

Апробацію ректального методу діагностики тільності проводили на 140 коровах з 30-го до 75-го дня після осіменіння. Встановили, що похибка при визначенні неплідних корів на 30-44-й дні становила 6,3 %, на 45-75-й - дорівнювала 0. Частота сумнівних діагнозів на 30-44-й дні після осіменіння становила 18,8 %, на 45-59-й дні - 8,0, а на 60-75-й - 7,1 %. Отже, з одержаних нами даних видно, що при ректальному дослідженні, навіть на 60-75-й дні після осіменіння, не можливо отримати об'єктивні результати, що пов'язано з діагностичними сумнівами. Тому, незважаючи на рекомендації різних авторів проводити діагностику тільності з 30-го дня після осіменіння, ми вважаємо, що такі дослідження потрібно проводити, починаючи із 75-го дня після осіменіння.

Концентрацію прогестерону в сироватці крові корів методом імуноферментного аналізу визначали на 19-й, 21-, і 24-й дні після осіменіння. Встановили, що вміст гормону в тільних і неплідних корів вірогідно (Р<0,05) відрізнявся на 21-й і 24-й дні після осіменіння. З 19-го по 24-й день відбувалось вірогідне зростання концентрації прогестерону в сироватці крові тільних корів з 3,13±0,04 нмоль/л до 7,18±1,32 нмоль/л та невірогідне її зниження в неплідних з 2,83±0,15 нмоль/л до 2,07±0,50 нмоль/л. Поясненням цього може бути те, що на цей час у тільних корів проходить активна секреція прогестерону жовтим тілом вагітності, а в неплідних, навпаки, - лізис жовтого тіла статевого циклу та розвиток граафового міхурця.

На основі одержаних результатів визначили діагностичні значення концентрації прогестерону в сироватці крові корів на 21, 24-й дні після осіменіння імуноферментним методом (табл. 3).

Таблиця 3. Значення показників концентрації прогестерону в сироватці крові корів

Концентрація гормону в сироватці крові на 21-й день після осіменіння 3,08 нмоль/л і більше, а на 24-й день 5,15 нмоль/л і більше відповідає розвитку тільності. До неплідних відносили корів із концентрацією гормону 2,73 нмоль/л і менше - на 21-й день та 2,89 нмоль/л і менше - на 24-й день після осіменіння. Проміжні значення розцінювали як сумнівний діагноз. Однак, за даними літератури, цей метод дає значну кількість помилок при персистентному жовтому тілі, ембріональній смертності та ендокринних розладах функції яєчників. Апробацію методу не проводили у зв'язку з високою вартістю, трудомісткістю та значними затратами часу на проведення досліджень, що перешкоджає широкому впровадженню його у виробництво.

Порівняльна оцінка методів (табл. 4) показала, що лише сонографічне дослідження є раннім експресним і об'єктивним методом діагностики тільності. Його точність із 30-го дня після осіменіння в корів з живою масою до 500 кг та з 37-го дня - у корів з живою масою понад 500 кг становить 100 %. Вірогідно (Р<0,05; Р<0,001) нижчими були показники точності офтальмологічного та електрорефлексологічного методів.

Таблиця 4. Порівняльна ефективність різних методів ранньої діагностики тільності (n=391)

Примітка. Вірогідність різниці (Р) розраховували щодо сонографічного методу

Таким чином, сонографічний метод діагностики ранньої тільності рекомендуємо використовувати як основний, ректальний - з 75-го дня після осіменіння, а кристалізаційний, офтальмологічний, електрорефлексологічний та імуноферментний методи - як додаткові.

Розробка програми визначення строків ранньої тільності сонографією. При визначенні строку тільності враховували комплекс морфофункціональних змін у матці під впливом розвитку ембріона, які характерні для певного строку тільності. Одержані нами дані дають підстави стверджувати, що серцебиття ембріона реєструється у всіх тільних корів на 26-й день після осіменіння. На 3032-й дні після осіменіння ембріон добре ідентифікувався, оскільки був повністю оточений ехонегативною амніотичною рідиною. Із 3335-го дня тільності довкола ембріона у вигляді дугоподібних ехопозитивних ліній візуалізувалися навколоембріональні оболонки. Рухову активність ембріона реєстрували на 3336-й день. На 3637-й день вагітності виявляли візуалізацію плацентом.

Зображення пупкового канатика фіксували з 38-го дня після осіменіння. Після 40-го дня добре ідентифікувалися контури ембріона, головка і кінцівки. З 41-го дня у вигляді гіперехогенних білих ліній спостерігали перші центри окостеніння в хребцях, ребрах, на верхній і нижній щелепах, стегновій і плечовій кістках. З 43-го дня вагітності в ділянці голови візуалізувалися ехонегативні округлої форми очні яблука.

На основі одержаних даних за комплексом діагностичних показників (довжини ембріона, появи серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, візуалізації оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток) розробили програму сонографічного методу визначення строку тільності у період з 26-го по 45-й дні після осіменіння (табл. 5).

Таблиця 5. Сонографічний моніторинг строку тільності за комплексом показників

Примітка: “+” - ознаки або симптоми візуалізувалися;

“-“ - ознаки або симптоми не візуалізувалися

Аналіз результатів апробації розробленої методики на 124 коровах засвідчив, що у 38,7 % корів встановлені строки тільності повністю співпадали із записами в журналі осіменіння корів. При визначенні строку тільності в інших 61,3 % корів похибка становила в середньому 1,6 (1-5) дні. Отже, методика комплексної оцінки розвитку ембріоплацентарного комплексу на ранніх стадіях тільності дозволяє визначати її строки.

Апробацію методики сонографічного внутрішньоутробного визначення статі телят провели на 79 коровах у період між 36-120-м днями тільності. Морфологічні утворення, що формуються в ембріонів і ранніх плодів та візуалізуються на екрані монітора, використовували для визначення статі телят. У ході апробації встановили, що точність передбачуваної статі телят залежить від строків тільності: на 71-80-й день вона була найвищою - 90,9 %, а в інші строки коливалася від 81,3 до 88,2 %. На 71-80-й дні тільності найбільш виразно, при боковому спостережені, спостерігали візуалізацію в бугайців генітального горбика (ехопозитивне утворення овальної форми розміром 0,4-0,7 см) в ділянці пупочного кільця. У теличок генітальний горбик візуалізувався між задніми кінцівками. При визначенні статі телят з 81-го дня тільності за відповідною локалізацією генітального горбика та візуалізацією в бичків мошонки (ехопозитивного утворення між задніми кінцівками), а у теличок - сосків (світлі крапки в області паху) процент точності ідентифікації статі не перевищував 83 %. Усього при співставленні результатів внутрішньоутробного визначення статі телят з даними, одержаними при їх народженні отримали 84,8 % точних відповідей.

Отже, за нашими даними, сонографічне визначення статі телят доцільно проводити на 71-80-й дні тільності за локалізацією генітального горбика.

Таким чином, спираючись на одержані нами результати досліджень, можемо стверджувати, що сонографічний метод дослідження на сьогодні єдиний, який дає можливість здійснювати візуальний контроль внутрішньоутробного розвитку ембріона (плода) протягом усієї тільності. Високі діагностичні можливості ультразвукової апаратури, наочність отриманої інформації відкривають перед ученими нові можливості в проведенні наукових досліджень з вивчення невідомих до сьогодні змін у репродуктивній сфері корів.

Висновки

1. Розроблені і апробовані експрес-методи ранньої діагностики тільності, її строків та визначення статі телят, які грунтуються на даних сонографічного зображення розвитку ембріоплацентарного комплексу, змін потенціалів біологічно активних точок яєчників і матки, концентрації прогестерону в сироватці крові, характеру кристалізації секрету присінка піхви, пігментації райдужної оболонки та форми зіниці.

2. Формування і функціонування біологічної системи мати-плацента-ембріон у корів супроводжується суттєвими змінами у статевих органах самки. Метод сонографії дає можливість реєструвати реакцію матки на “вилуплювання” ембріона (9-11-й дні після осіменіння) утворенням внутрішньоматкового секрету; візуалізацію ембріонального міхура (14-16-й дні), ембріона (21-26-й дні), навколоембріональних оболонок (33-35-й дні), плацентом (36-37-й дні), пупкового канатика (38-40-й дні), кісток та органів ембріона (41-42-й дні), очних яблук (43-45-й дні).

3. Рання діагностики тільності методом сонографії за візуалізацією ембріона дає об'єктивні результати (100 %) з 30-го дня після осіменіння в корів з живою масою до 500 кг і з 37-го дня - з живою масою більше 500 кг, що пов'язано зі складністю дослідження верхівок рогів, розміщених у частини корів у черевній порожнині.

4. Метод ректальної діагностики тільності на ранніх строках (30-45-й дні після осіменіння) забезпечує точне визначення діагнозу на тільність, на неплідність - з похибкою 6,3 %, а частота сумнівного діагнозу складає 18,8 %, що не дозволяє вважати його основним у ці терміни.

5. На основі порівняльної оцінки ефективності методів ранньої діагностики тільності (сонографічного, за кристалізацією секрету присінка піхви, електрорефлексологічного - за станом біологічно активних точок яєчників і матки, офтальмологічного і ректального) встановлено, що їхня точність складає, відповідно, 100 % (30-37-й дні після осіменіння), 93,5 % (17-21-й дні), 70,3 % (17-21-й дні), 85,7 % (22-26-й дні), 92,9 % (60-75-й дні). Точність офтальмологічного і електрорефлексологічного методів вірогідно (Р<0,05; P<0,001) нижча, ніж сонографічного.

6. Імуноферментний метод визначення тільності за рівнем прогестерону в сироватці крові дозволяє діагностувати тільність на 21, 24-й дні після осіменіння. Концентрація прогестерону в сироватці крові на 21-й день після осіменіння 3,08 нмоль/л і більше дає підстави діагностувати тільність, а 2,73 нмоль/л і менше - неплідність. На 24-й день рівень прогестерону в тільних корів становить 5,15 нмоль/л і більше, а в неплідних - 2,89 нмоль/л і менше. Концентрація гормону в сироватці крові на 21-й день в межах 2,74-3,07 нмоль/л і 2,90-5,14 нмоль/л - на 24-й відповідає сумнівному діагнозу.

7. Визначення строків тільності доцільно проводити за комплексом сонографічних діагностичних показників (довжина ембріона, візуалізація серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток) з 26-го по 45-й дні після осіменіння. Точний строк тільності визначається у 38,7 % корів, в інших тварин похибка в середньому становить ± 1,6 (1-5) дня.

8. Внутрішньоутробне визначення статі телят сонографічним методом можливе на 36-120-й дні тільності. Визначати стать телят доцільно на 71-80-й дні тільності, що дає найвищу точність показників (90,9 %).

9. Вартість дослідження однієї тварини методом сонографії становить: з метою ранньої діагностики тільності - 5,76-6,30 грн, визначення строку тільності - 6,76-7,24 грн, статі телят - 8,62-9,11 грн; діагностики тільності методом кристалізації секрету - 1,80-2,40 грн; електрорефлексологічним методом - 1,10-1,52 грн; офтальмологічним - 0,39-0,95 грн; за вмістом прогестерону в сироватці крові методом імуноферментного аналізу - 25,85 грн.

Пропозиції виробництву

1. Ранню діагностику тільності сонографічним методом у корів з живою масою до 500 кг доцільно проводити з 30-го дня після осіменіння, а в корів з живою масою більше 500 кг - із 37-го дня. Кристалізаційний, електрорефлексологічний, імуноферментний і офтальмологічний методи діагностики тільності слід використовувати як додаткові.

2. Визначати строк тільності методом сонографії потрібно за комплексом діагностичних показників (довжина ембріона, візуалізація серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток).

3. Внутрішньоутробне визначення статі телят сонографічним методом необхідно проводити на 71-80-й дні тільності за локалізацією генітального горбика.

4. Ранню діагностику тільності, її строків та визначення статі телят слід проводити згідно з описом техніки виконання, поданим у “Рекомендаціях щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин”, що затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, та мультимедійних програмах “Рання діагностика вагітності у корів”, “Визначення строку тільності” і “Внутрішньоутробне визначення статі телят сонографією”.

Список опублікованих праць

1. Харута Г.Г., Недвига В.Д., Подвалюк Д.В. Рання діагностика вагітності у корів ультрасонографією // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1999. - Вип. 9. - С. 170-174.

2. Недвига В.Д., Харута Г.Г. Визначення строку вагітності у корів за допомогою приладу ультразвукової дії “Scanner 100 S” // Науковий вісник Національного аграрного університету: Проблеми фізіології і патології відтворення тварин. - К., 2000. - Вип. 22. - С. 97-99.