Функціональний стан печінки та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 618.2/5:612.35+616.36:614.876

Функціональний стан печінки та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях

14. 01. 01 - акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Бондаренко Олена Миколаївна

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Захист дисертації відбудеться “ 20 ” січня 2004 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “19” грудня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

пологи вагітність радіаціний

Анотація

Бондаренко О.М. Функціональний стан печінки та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія.- Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.

Робота присвячена питанням впливу довготривалої дії малих доз іонізуючого опромінення на організм вагітної, на перебіг вагітності та пологів, процеси обміну речовин та детоксикаційні процеси в організмі вагітної, на стан фетоплацентарного комплексу, стан плода і новонародженого. Виявлено, що довготривале проживання жінок на забруднених радіонуклідами територіях призводить до порушення функціонального стану печінки, що проявлялось порушенням білоксинтезуючої, ферментативної та детоксикаційної її функції, а також змінами обміну заліза та окремих лігандних сполук гемоглобіну. Клінічно це проявлялось загрозою переривання вагітності та розвитком фетоплацентарної недостатності.

Представлено наукове обґрунтування та ефективність застосування розробленого комплексу лікувально - профілактичних заходів для вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, спрямованого на покращення стану печінки та оптимізацію функції фетоплацентарного комплексу.

Ключові слова: вагітність, функція печінки, фетоплацентарний комплекс, іонізуюче опромінення, профілактика, лікування.

Аннотация

Бондаренко Е.Н. Функциональное состояние печени, особенности течения беременности и родов у женщин, которые проживают на контаминированных радионуклидами территориях.- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология.- Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2003.

В результате аварии на ЧАЭС большие контингенты людей вынуждены проживать в условиях длительного воздействия малых доз радиации. В связи с этим возникает вопрос относительно здоровья взрослого населения, а особенно беременных женщин и детей - наиболее чувствительных к радиационному воздействию.

Работа посвящена актуальной проблеме современного акушерства - вопросам влияния длительного воздействия малых доз ионизирующего излучения на организм беременных. Изучено функциональное состояние печени и фетоплацентарного комплекса, обмен железа, осмотическая резистентность эритроцитов, лиганды гемоглобина и детоксикационная функция печени и плаценты.

Для решения поставленных в работе задач было обследовано 125 здоровых беременных, которые проживают на территориях с уровнем загрязнения по содержанию 137Сs и 134Cs от 1 до 15 Ки/км2 и 30 здоровых беременных из региона, чистого от радиационного воздействия (г.Полтава).

Выявлено значительное увеличение осложнений беременности и родов у женщин, которые проживают на территориях, загрязнённых радионуклидами, по отношению к беременным группы сравнения. Особенно часто встречаются такие осложнения, как угроза прерывания беременности, анемия, угроза внутриутробной гипоксии плода, ранние и поздние гестозы, фетоплацентарная недостаточность. В родах отмечается увеличение таких осложнений как несвоевременное излитие околоплодных вод, слабость родовой деятельности, кровотечения, угроза внутриутробной гипоксии плода.

Установлено, что длительное проживание женщин на загрязнённых радионуклидами территориях, приводит к значительным нарушениям функционального состояния печени - органа, который осуществляет главную детоксикационную функцию и контролирует все виды обмена веществ в организме человека. Печень может кумулировать такие радионуклиды, как 137Сs и 134Cs, а именно эти радионуклиды мигрируют на контролируемых территориях и поступают в организм человека с продуктами питания.

У беременных, которые проживают на загрязнённых радионуклидами территориях, установлено снижение активности щелочной фосфатазы, особенно термостабильной её фракции, изменение активности аденозиндезаминазы и г - глутамилтрансферазы относительно группы сравнения. У беременных, которые были эвакуированы из городов Чернобыль, Припять, наблюдалось увеличение термостабильной фракции щелочной фосфатазы. Выявлено снижение детоксикационной функции печени у беременных контролируемых территорий, что проявлялось снижением окисления экзогенного метаболита - амидопирина.

Установлено снижение белоксинтезирующей, детоксикационной функции печени, снижение протромбина у беременных, подвергшихся радиационному воздействию. Выявлено снижение в крови общего гемоглобина и снижение оксигемоглобина наряду с повышением в крови карбоксигемоглобина и метгемоглобина на 185 - 200 % относительно контроля, что может быть одной из причин гипоксии в организме матери и плода. Установлено изменение детоксикационной функции плаценты у этих беременных, что проявлялось снижением активности глутатионтрансферазы и повышением активности глутатионредуктазы, а также низкими показателями сульфгидрильных групп в плаценте.

Отмечены нарушения функционального состояния ФПК с наличием изменения соотношения эстрогены/прогестерон и преобладанием эстрогенных типов кольпоцитологических мазков в ранние сроки беременности, что клинически проявлялось угрозой прерывания беременности в І триместре беременности и появлением регрессивных и атрофических типов мазков во второй половине беременности, а также снижением хорионического соматомамотропина в крови и эстриола в моче в III триместре беременности, что указывает на развитие фетоплацентарной недостаточности. У беременных, которые проживают на загрязнённых радионуклидами территориях, выявлено значительное снижение содержания железа в крови, снижена осмотическая резистентность эритроцитов и содержание ферритина в крови, особенно в ІІІ триместре беременности.

На основании полученных данных разработан комплекс лечебно - профилактических мероприятий для беременных, проживающих на контаминированных радионуклидами территориях, представлено научное обоснование и эффективность применения разработанного комплекса, который включает в себя подготовку супружеской пары к беременности, а также проводится трижды во время беременности: в 12-14 недель, 24-26 недель и в 32-34 недели и состоит из препаратов, направленных на оптимизацию функции печени и фетоплацентарного комплекса, улучшение белкового, пигментного обменов, обмена железа в организме беременных, что даёт возможность уменьшить частоту акушерской и перинатальной патологи.

Ключевые слова: беременность, функция печени, фетоплацентарный комплекс, ионизирующая радиация, профилактика, лечение,

Summary

Bondarenko O.M. The course of pregnancy and delivery, and liver functioning in pregnant patients from territories, contaminated by radioactive substances. - Manuskript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Institute of pediatrics, obstetrics and gynecology AMS of Ukraine, Kyiv, 2003.

This research is devoted to influence of longtime low-dose radiation exposure on pregnant women, on metabolism and detoxication processes in their organism, pregnancy and delivery course, on fetal-placental complex, fetus and neonate well-being.

It was found, that longtime living on territories, contaminated by radioactive substances, leads to lever malfunction: it's fermentative and detoxicative function and protein synthesis disturbance, as well as to disorder of iron metabolism and certain hemoglobin ligands. These changes lead to symptoms of threatened abortion and fetal-placental insufficiency development.

A scientifically based management of pregnant patient from territories, contaminated by radioactive substances and its efficiency is presented. This management consists of prophylactic and medical measures, including physical, natural and medicine treatment, and is aimed to improve lever and fetal-placental complex functioning.

Key words: pregnancy, lever function, fetal-placental complex, radiation exposure, prophylaxis, management.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Чим більше часу проходить після Чорнобильської катастрофи, тим більше проявляються зміни у стані здоров`я потерпілого від аварії населення [Лукьянова Е.М. и соавт., 1991; Дашкевич В.Е. и соавт., 1995].

Причиною різних змін здоров`я населення районів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є поєднання впливу чинників радіаційної та нерадіаційної природи, несприятливий екологічний вплив, довготривалий психоемоційний стрес, зміни в структурі харчування, що пов`язані з обмеженням або, навпаки, переважним вживанням продуктів місцевого виробництва на забруднених територіях. Найбільш вразливим контингентом до дії перечислених факторів є діти та вагітні жінки [Венцковский Б.М., 1992; Коломийцева А.Г. и соавт., 1992, Чайка В.К. и соавт., 1997].

Якщо врахувати той факт, що зараз в репродуктивному віці знаходяться жінки, які були дітьми під час аварії на ЧАЕС, то стає зрозумілим актуальність вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів і деяких показників гомеостазу у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях та розробка методів антенатальної охорони плода у цієї категорії вагітних [Рандаренко И.Г., 1990; Коваленко А.Н., 1990; Курган О.І., 1998].

Аналіз перебігу вагітності у жінок, які мешкають на контрольованих територіях, свідчить про значну кількість ускладнень у них як під час вагітності, так і пологів. [Муратова Р.М. и соавт., 1993].

Особливо зросла кількість таких ускладнень як анемія, ранні та пізні гестози, загроза переривання вагітності, фетоплацентарна недостатність, передчасні пологи, кровотечі під час пологів [Банников Ю.А., 1990; Степанковская Г.К. и соавт., 1992; Задорожна Т.Д. та співавт., 1993; Романенко Т.Г., 2003]. Відомо, що обмін речовин та детоксикаційні процеси організму вагітних тісно пов`язані з функціональним станом печінки [Айламазян Э.К., 1990]. Зі станом печінки пов`язано метаболізм стероїдних гормонів, а також функція фетоплацентарного комплексу. У вагітних, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, функціональний стан печінки, особливості перебігу вагітності, пологів і стану плода вивчено недостатньо.

Все зазначене обумовлює актуальність даної роботи, направленої на покращення стану внутрішньоутробного плода, зменшення ускладнень перебігу вагітності і пологів та розробку заходів по запобіганню можливих акушерських ускладнень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану НДР Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Вона є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи відділення патології вагітності та пологів „Вивчити частоту та характер акушерських ускладнень і перинатальних пошкоджень плода у жінок, які зазнали впливу іонізуючого опромінення та сімей ліквідаторів і розробити рекомендації по їх профілактиці та терапії” (№ держ реєстрації 01.94.00.43.839).

Мета роботи - зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних пошкоджень плода у жінок, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях, на підставі вивчення функціонального стану печінки та фетоплацентарного комплексу, деяких показників обміну заліза та лігандів гемоглобіну в крові матері, детоксикаційних процесів у плаценті і розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів для цих вагітних.

Задачі дослідження:

1. Вивчити перебіг вагітності та пологів у жінок, які були евакуйовані з м. Чорнобиль і Прип`ять та у жінок, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях.

2. Вивчити функціональний стан печінки під час вагітності у жінок, які зазнали радіаційного впливу та мешкають на контрольованих територіях і активність деяких ферментів в сироватці крові, тісно пов`язаних з функцією печінки.

3. Вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу вагітних указаних груп.

4. Вивчити показники обміну заліза та ліганди гемоглобіну у вагітних цих категорій.

5. Вивчити деякі показники детоксикаційної функції плаценти.

6. На підставі отриманих даних розробити комплекс лікувально - профілактич-них заходів, спрямований на зниження ускладнень вагітності, пологів та оптимізацію стану фетоплацентарного комплексу у вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях і визначити його ефективність.

Об`єкт дослідження: функціональний стан печінки та фетоплацентарного комплексу вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях.

Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів та результати їх закінчення для матері і дитини.

Методи дослідження: клініко-статистичний, радіоімунологічний, біохіміч-ний, флюорометричний, високоефективної рідинної хроматографії.

Наукова новизна одержаних результатів.

Проведено комплексне системне вивчення акушерської та перинатальної патології у жінок, які знаходились під час аварії на ЧАЕС в м.м. Чорнобиль, Прип`ять і були евакуйовані, а також у жінок, що мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях.

Вперше проаналізована активність деяких ферментів, тісно пов`язаних з функцією печінки, та показано взаємозв`язок між показниками функціонального стану фетоплацентарного комплексу і станом печінки у цих категорій жінок.

Вивчено ліганди гемоглобіну у цих жінок та їх взаємозв`язок з показниками червоної крові та наступним розвитком анемії. Виявлено певні зрушення стану печінки у вагітної та плода за допомогою УЗД у жінок, які зазнали довготривалої дії низьких доз іонізуючого опромінення. Визначена детоксикаційна функція печінки та плаценти у вагітних, які зазнали радіаційного впливу.

На підставі проведеного комплексного обстеження вагітних, які зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення, встановлено взаємозв`язок між показниками функції печінки, функцією фетоплацентарного комплексу та характером ускладнень вагітності і перинатальних пошкоджень плода.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті виконання роботи для практики охорони здоров`я запропоновано додаткові обстеження вагітних, що проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, такі як: визначення активністі ферментів-лужної фосфатази, аденозиндезамінази, г-глу-тамілтрансферази, рівень сироваткового заліза, трансферину та феритину в крові, гормональна кольпоцитологія, УЗД печінки вагітної.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, який включає підготовку подружньої пари до вагітності, а також проводиться тричі під час вагітності: в 12-14 тижнів, в 24-26 тижнів та в 32-34 тижні і складається з препаратів, спрямованих на оптимізацію функції печінки та фетоплацентарного комплексу, поліпшення білкового, пігментного обмінів, детоксикаціних процесів, обміну заліза в організмі вагітних, що дає змогу зменшити частоту акушерської та перинатальної патології. Результати дослідження впроваджено в практику роботи жіночих консультацій та пологових будинків Київської, Чернігівської, Житомирської та Полтавської областей.

Особистий внесок здобувача. Інформаційно-патентний пошук, розробка задач дослідження та вибір методів для їх вирішення; клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, а також результатів вагітності у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях; статистична обробка клініко-лабо-раторних даних дослідження, їх науковий аналіз та інтерпретація; формулювання основних положень та висновків дисертації; патогенетичне обґрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію функції печінки та фетоплацентарного комплексу у цих вагітних; оцінка його ефективності та впровадження в практику охорони здоров`я.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на науково-практичних конференціях Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (Київ, 1996, 1997), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Чернівці, вересень 1997, Сімферополь, вересень 1998), 14-му, 15-му та 17-му Європейських конгресах акушерів-гінекологів (Гранада, вересень 1999р., Базель, червень 2000 р., Прага, травень 2002 р.), 3-й Міжнародній конференції “Вплив Чорнобильської аварії на здоров'я людей: результати 15-річних досліджень” (Київ, червень 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання перинатології” (Чернівці, вересень 2001 р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, травень 2002 р.),

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них: 5 - у фахових виданнях, 1 патент на винахід, 1 - у збірнику наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, 5 - у тезах доповідей.

Обсяг і структура дисертації.

Дисертація викладена на 138 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, методик дослідження, власних досліджень, поданих у 5 розділах, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який включає 211 джерел (176 українських та російських і 35 зарубіжних авторів) та займає 22 сторінки. Робота ілюстрована 34 таблицями, які займають 13 окремих сторінок.

2. Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач проведено комплексне обстеження 155 вагітних в динаміці вагітності: 125 вагітних, які зазнали іонізуючого опромінення і проживають на контамінованих радіонуклідами територіях та 30 здорових вагітних, які мешкають на чистих від радіонуклідів територіях.

З кожною вагітною було проведено бесіду щодо доцільності додаткових досліджень стану її здоров'я та отримано письмову згоду на проведення відповідних обстежень.

Залежно від рівня забруднення грунту за 137Сs і 134Cs обстежених було розподілено на групи: 1 групу склали 50 вагітних Чернігівського району, де рівень забруднення грунту за 137Сs і 134Cs від 1 до 10 Ки/км2; 2 групу - 25 вагітних Овруцького району Житомирської області з рівнем забруднення від 1 до 15 Ки/км2; 3 групу - 50 евакуйованих із мм.Чорнобиль, Прип`ять та 30 вагітних з м.Полтави - групу порівняння.

У всіх жінок, поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторними та інструментальними методами дослідження вивчено функціональний стан печінки за допомогою визначення активності ферментів: г-глутамілтрансферази, лейцинамінопептидази, аденозиндезамінази, лужної фосфатази (в тому числі термостабільної фракції), АЛТ, АСТ в сироватці крові з використанням наборів APL (ФРП) та ЛАХЕМА, Чехія; залізозв`язуючу властивість білків сироватки крові (трансферину та феритину) було визначено методом імунофлюорисцентного аналізу з використанням комерційних наборів DELFIA та аналізатора ARCUS фірми WALLAC, Фінляндія. Концентрацію сироваткового заліза вивчено за допомогою методу фотометрії з наборами Біо-ЛА-Тест, ЛАХЕМА, Чехія. Визначення лігандів гемоглобіну в крові проводилось за методом Кушаковського М.С. (1968); осмотичну резистентність еритроцитів визначали за Меншиковим В.В. (1987). Рівень накопичення ізотопів цезію та стронцію визначали за допомогою спектрометра випромінень людини (СВЛ).

Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювався за вмістом естрадіолу, прогестерону, естріолу та хоріонічного соматомамотропіну (плацентарного лактогену) в крові, що визначались радіоімунологічним методом із використанням діагностичних тест-систем виробництва ХОП ІБОХ АНБ (Білорусь). Рівень естріолу в сечі у другій половині вагітності визначався за методом Іттріха в модифікації Булієнка С.Д.(1973). Ультразвукова фетометрія, проводились на апараті “Aloka SSD-280” (Японія). Дослідження детоксикаційної функції печінки проведено методом високоефективної рідинної хроматографії із застосуванням маркерного препарату амідопірину. Глутатінонтрансферазну активність цитозолю визначали за Greenlee (1978), Habig (1974), глутатіонредуктазну активність цитозолю визначали за Мартинчик (1986)

Усі отримані дані клініко-лабораторних досліджень оброблено методом варіаційної статистики (Л.С.Камінський, 1964). Статистичну обробку даних здійснювали на ПОЕМ ІВМ РС/АТ з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення. Достовірність різниць для абсолютних величин оцінювали за критерієм t - Ст`юдента, Фішера, а для відносних величин - за методом кутового перетворення Фішера (Є.В.Гублер, 1964).

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Проведений аналіз перебігу вагітності та пологів у 125 жінок, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях та у жінок, що були евакуйовані в дитячому віці із м.м.Чорнобиль, Прип`ять показав, що вагітність як у евакуйованих, так і у мешканок контамінованих радіонуклідами територій, значно частіше мала ускладнення.

Так, загроза переривання вагітності найбільш високою була у вагітних Овруцького району - 60 %, у жінок Чернігівського району - 44 % і у жінок, евакуйованих з м.м. Чорнобиль, Прип`ять - 38 %, анемія відповідно виявлялась у 30 %, 44 % та 34 % вагітних, загроза внутрішньоутробної гіпоксії плода була у 36 %, 48 % та 46 % вагітних, в той час як у групі порівняння анемія була у 10% вагітних, а загроза внутрішньоутробної гіпоксії плода виявлялась у 3,3 % вагітних. Більш високими були показники ускладнень під час пологів у цих вагітних. Так, передчасний вилив навколоплодових вод у жінок Овруцького району відмічено у 28 %, Чернігівського - 24 %, евакуйованих із м.м. Чорнобиль Прип`ять - 30 %; загроза гіпоксії плода під час пологів була зареєстрована відповідно у 40 %, 38 % та 34 % вагітних, в той час як в групі порівняння передчасний вилив навколоплодових вод був у 10 % вагітних, а гіпоксія плода в пологах у 3,3 % роділей. Частіше відмічені ускладнення в пологах та народження дітей в стані гіпоксії з оцінкою за шкалою Апгар 3-6 балів, як в групах з контрольованих територій, так і в групі евакуйованих з м.м. Чорнобиль, Прип`ять. Таким чином, у всіх обстежених групах вагітних кількість ускладнень в період вагітності та пологів перевищувала їх рівень у групі із м. Полтави.

Вивчення функціонального стану печінки за даними активності ферментів у вагітних, які зазнали низьких доз радіаційного опромінення та мешкають на контрольованих територіях, свідчить про їх різнонаправлений характер. Так, активність лужної фосфатази, як загальної, і особливо її термостабільної фракції, була більш низькою у вагітних Чернігівського району і складала відповідно 1,70±0,02 мккат/л і 0,69±0,016 мккат/л, в той час як в групі порівняння вона відповідно становила 2,68±0,22 мккат/л і 1,51±0,17 мккат/л. У вагітних Овруцького р-ну Житомирської області активність цього ферменту теж була знижена в порівнянні з вагітними м.Полтави, і наближена до такої у мешканок Чернігівського району, і складала 1,79±0,01мккат/л, в той час як в групі порівняння активність лужної фосфатази дорівнювала 2,68±0,22 мккат/л. У вагітних, евакуйованих з міст Чорнобиль та Прип`ять, які зараз мешкають в м.Києві, активність лужної фосфатази складала 2,88±0,41 мккат/л і не відрізнялась від показників групи порівняння. Поряд із зниженням загальної лужної фосфатази в сироватці крові жінок, що проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, виявлено зниження її термостабіль-ної фракції, основним джерелом якої є плацента.

Так, якщо в групі порівняння активність термостабільної лужної фосфатази складала 1,51±0,17 мккат/л, то у вагітних Чернігівського району вона знижувалась до 0,69±0,016 мккат/л. Поряд з цим у вагітних Овруцького району активність ферменту дорівнювала 1,08±0,2 мккат/л, а у евакуйованих жінок визначалось підвищення рівня активності до 2,02±0,17 мккат/л. Таке зниження активності термостабільної фракції лужної фосфатази у жінок контрольованих територій свідчить про порушення функції не тільки печінки, а й фетоплацентарного комплексу у обстежених вагітних.

Найбільш низькою була і активність аденозиндезамінази у вагітних Чернігівського р-ну - 2,47±0,03 мкмоль/мл/год, в той час як у вагітних, евакуйованих із мм.Чорнобиль, Прип`ять вона була вищою і складала 4,01±0,08мкмоль/мл/год проти 2,65±0,08 мкмоль/мл/год в групі порівняння. Підвищення активності г-глутамілтрансферази до 0,50±0,029 мккат/л спостерігалось у вагітних Чернігівського району, але більш вагомим воно було у вагітних, які були евакуйовані із мм.Чорнобиль, Прип`ять, де рівень цього ферменту становив 0,76±0,06 мккат/л проти 0,22±0,03 мккат/л в групі порівняння. Підвищення активності цього ферменту може бути пов`язано з хронічними запальними процесами в печінці під впливом інкорпорованих радіонуклідів, тому його зниження у вагітних м.Овруча до 0,17±0,009 мккат/л ми розцінюємо як прояв більш глибоких метаболічних порушень в печінці.

Активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотранферази була також вищою у вагітних, що мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях, особливо у вагітних м.Овруча.

Вивчення рівня активності лейцинамінопептидази в сироватці крові не виявило суттєвих відмінностей у вагітних контрольованих територій і майже не відрізнялось від її активності в групі порівняння. Незначні коливання активності ЛАП ми пов`язуємо із порушенням екскреції ферменту з жовчю внаслідок затруднення відтоку жовчі в кишківник, що може бути пов`язане з проявами ураження жовчних протоків.

Вивчення вмісту заліза в крові вагітних та осмотичної резистентності еритроцитів показало, що його вміст був більш низьким у вагітних, які зазнали радіаційного опромінення. Так, у вагітних Чернігівського району його вміст склав 21,85±1,45 мкмоль/л, у вагітних Овруцького р-ну - 14,75±2,92 мкмоль/л, а в групі порівняння 51,07±4,25 мкмоль/л (р<0,001). Вміст заліза тісно пов`язаний із зв`язуючою активністю білків. Визначення двох залізозв`язуючих білків: феритину, що відображує депо заліза, та трансферину, що є транспортним білком, свідчить про те, що транспортна функція майже не порушується, водночас як депо заліза (феритин) значно знижене, як у вагітних Чернігівського, так і Овруцького районів. Ми це пов`язуємо зі зниженням залізозв`язуючої активності білків, що клінічно проявлялось наявністю анемії у вагітних.

Визначення концентрацій окремих лігандних сполук гемоглобіну у жінок, які зазнали впливу іонізуючого опромінювання після аварії на ЧАЕС, висвітило не тільки значні кількісні, а й якісні зміни молекул основного хромопротеїду крові. Отримані результати показали (таблиця 1), що в крові всіх обстежених виявлялись виразні відхилення концентрацій окремих форм лігандів гемоглобіну відносно аналогічних величин у контрольній групі.

Як видно з представлених даних, рівень загального гемоглобіну найбільше знижувався (на 30 % порівняно з контрольними параметрами) в крові жінок, що проживають в Овруцькому та Чернігівському районах, а в крові жінок, евакуйованих із мм. Чорнобиль, Прип`ять коливання величин загального гемоглобіну виражені менше. Поряд з цим рівень оксигенованого ліганду гемоглобіну в крові всіх обстежених жінок був практично вдвічі нижчим величин контрольної групи. На фоні такого падіння оксигенації гемоглобіну у осіб, що зазнали опромінення, концентрація карбоксигемоглобіну різко зростала. Остання майже в 4 рази перевищувала контрольні показники. Одночасно у жінок, що проживають на контрольованих територіях, відмічалось суттєве накопичення метгемоглобіну в крові, яке досягало у жінок Чернігівського району - 185 %, а у мешканок м.Овруча - 200 % відносно величин контролю. Що стосується запасів цієї лігандної сполуки в крові евакуйованих осіб, то її величини не відрізнялись від тотожних параметрів порівняльної групи. Рівень сульфгемоглобіну тільки в крові евакуйованих жінок був на порядок нижчим від аналогічних величин в крові всіх інших обстежених та показників контролю. Таким чином, у жінок, які зазнали впливу іонізуючої радіації, значно порушуються процеси оксигенації гемоглобіну.

Різке падіння рівня оксигенації гемоглобіну є однією з вагомих передумов розвитку вираженої індукованої гіпоксії в організмі постраждалих жінок. Неодмінною умовою для забезпечення енергетичними еквівалентами тканин організму є посилене надходження кисню до його клітин. Детоксикаційну функцію печінки вивчено за особливостями біотрансформації в печінці амідопірину у групі евакуйованих вагітних та тих, що проживають на контрольованих територіях. При цьому характер детоксикаційної функції печінки у жінок, які були евакуйовані і зараз мешкають в м.Києві не відрізнявся від групи порівняння, в той час як у вагітних, які постійно знаходяться на контрольованих територіях, відмічено порушення біотрансформації амідопірину в печінці, знижується окислення (диметилювання), вміст основного метаболіту у добовій сечі цих вагітних майже вдвічі нижчий, ніж в групі порівняння. Порушення окислення пов`язане зі зниженням ферментативної активності МОС (монооксигеназної системи) печінки.

Вивчення білоксинтезуючої функції печінки свідчить про зниження вмісту загального білка в крові вагітних, які зазнали іонізуючого опромінення, що, очевидно, пов`язано зі змінами ферментативних процесів у печінці. Так у вагітних Чернігівського району вміст загального білка в крові складав 61,7±1,0 г/л, Овруцького району 59,0±1,4 г/л, евакуйованих 64,3±1,2 г/л, а в групі порівняння 76,2±0,94 г/л. Можливо, саме порушення білоксинтезуючої функції печінки лежить в основі порушень детоксикаційних процесів в організмі цих вагітних.

Детоксикаційну функцію плаценти оцінювали на основі вивчення активності глутатіонтрансферази та глутатіонредуктази в плаценті. Обстежено 18 плацент із Чернігівського та Овруцького районів, 10 плацент у жінок, евакуйованих із м.м. Чорнобиль, Прип`ять та 20 плацент від роділей з м.Полтави. У вагітних, які мешкають на контрольованих територіях, активність глутатіонтрансферази була знижена, а глутатіонредуктази підвищена по відношенню до групи порівняння. Паралельно реєстрували більш низький рівень сульфгідрильних груп у плацентах жінок, які мешкають на контрольованих територіях. Ці дані співпадають з даними інших авторів про пригнічення глутатіонтрансферази в плацентах ссавців в експериментальних дослідженнях при радіаційних опроміненнях.

Проведені ультразвукові дослідження фетоплацентарного комплексу свідчать про те, що в 50 % вагітних виявлявся кальциноз плаценти в ІІ і на початку ІІІ триместру вагітності. У вагітних контрольованих територій ІІ ступінь зрілості плаценти в терміні 33-34 тижні відмічено у 96,6 % вагітних, третю ступінь в терміні 37-38 тижнів - у 93,4 %, а в групі порівняння такі зміни відповідно виявлялись у 86,6 % та 83,4 % вагітних. У 55 % випадків у жінок основної групи поряд зі змінами структури плаценти виявлялись збільшення її товщини та розмірів, що свідчить про компенсаторні процеси в плаценті цих вагітних. Кальциноз у плаценті поєднувався з маловоддям, яке відмічено у 33,4 % вагітних основної групи, а в групі порівняння маловоддя було зареєстровано у 5 % вагітних. Маловоддя є однією із ознак гіпоксії плода. У 30,6 % вагітних із контрольованих територій особливих змін у плаценті не було. При ультразвуковій фетометрії у 18 % вагітних відмічено зниження росту основних показників (біпарієтального розміру, довжини стегна, середнього діаметру живота) і маси плода, що вказує на розвиток симетричної форми гіпотрофії, яка характерна для хронічної гіпоксії. Проведені гормональні дослідження свідчать про наявність дисфункції фетоплацентарного комплексу з ранніх термінів вагітності. Уже в І триместрі має місце дисбаланс у співвідношенні естрогени/прогестерон, що може клінічно призводити до загрози переривання вагітності за рахунок підвищеного рівня естрогенів. В ІІ триместрі вагітності гормональні співвідношення вирівнювались і майже не відрізнялись від показників у групі порівняння, але за даними кольпоцитологічних обстежень уже в ІІ триместрі відмічена більш значна кількість кольпоцитограм патологічного типу, таких як естрогенний, запальний та цитолітичний. В ІІІ триместрі вагітності зростають ознаки гормональної недостатності, що проявлялось зниженням рівня прогестерону та хоріонічного соматомамотропіну, особливо у мешканок контамінованих радіонуклідами територій.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про те, що у вагітних, які мешкають на контрольованих територіях, мають місце деякі зміни ферментативних процесів в печінці, гормональних та детоксикаційних процесів в фето-плацентарному комплексі, що може бути пов`язано як із впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища, так і зі змінами компенсаторно-пристосуваль-ного характеру, направленими на забезпечення нормального розвитку плода.

На підставі отриманих даних нами розроблено та запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, направлений на покращення функції фетоплацентарного комплексу і печінки. Комплекс лікувально-профілактичних заходів включає 2 етапи: підготовку подружньої пари до майбутньої вагітності та лікувально-профілактичні заходи під час вагітності. Підготовка подружжя до майбутньої вагітності, окрім клініко-лабораторних обстежень, включає необхідну санацію та проведення детоксикаційних та оздоровчих заходів: прийом сорбентів (ентеросгель, фіточай, пектинові таблетки) на протязі 15 днів, режим харчування, збагачений білком, вітамінами та хлібними волокнами. Після проведення детоксикаційної терапії рекомендовано харчування, збагачене вітамінами, білком, крім цього додатково рекомендується прийом вітамінів С, Є (як антиоксидантів), кальцію як конкуренту стронцію (сир, кисло-молочні продукти), або глюконату кальцію, калію - як конкуренту цезію (ізюм, персики, абрикоси), або аспаркам чи оротат калію, морепродукти, мінеральні води. Рекомендовано відпочинок в санаторіях - профілакторіях, які розміщені в чистих від радіонуклідів територіях (м.Миргород, м.Трускавець).

З ранніх термінів вагітності рекомендується направляти жінок у санаторії-профілакторії та забезпечити їх необхідним комплексом обстежень, які включають, окрім загальних обстежень, визначення активності ферментів крові: лужної фосфатази, г-глутамілтрансферази, аденозиндезамінази, лейцинамінопептидази, АСТ, АЛТ, УЗД печінки вагітної; обов`язково проведення кольпоцитологічних обстежень, оскільки уже в ранні терміни вагітності у цих жінок може відмічатись гормональний дисбаланс. Враховуючи можливість порушень функції печінки, необхідно призначити гепатопротектори, антианемічні та антигіпоксичні заходи. Вагітні із зони підвищеного радіаційного ризику повинні бути госпіталізовані в стаціонар у 37-38 тижнів вагітності для підготовки до пологів і розробки плану та методу розродження.

Розроблений комплекс терапії отримали 55 вагітних, які мешкають на контрольованих територіях Чернігівського та Овруцького районів. Застосування комплексу терапії в динаміці вагітності справило позитивний вплив на функцію ФПК. В другому триместрі вагітності показники естрогенних гормонів (E2, E3), прогестерону та хоріомамотропіну не відрізнялись від таких у групі порівняння. В ІІІ триместрі показники прогестерону і хоріомамотропіну були дещо нижчими, ніж в групі порівняння, що може бути пов`язано з деякими гіпоксичними змінами. Більш виражені зміни кольпоцитологічних показників свідчать про позитивні зміни під впливом терапії. Так, після терапії зменшилась кількість патологічних мазків у ІІ триместрі-естрогенного типу, в ІІІ триместрі-атрофічного типу. Під впливом терапії покращився стан печінки, що проявлялось підвищенням рівня загального білка в сироватці крові майже до нормальних показників та зниженням кількості білірубіну. Активність аденозиндезамінази нормалізувалась, активність г-глутамілтрансферази нормалізувалась у вагітних Чернігівського та Овруцького районів. Підвищилась активність лужної фосфатази, особливо її термостабільної фракції, що свідчить про покращення функції фетоплацентарного комплексу. Активність АСТ і АЛТ знизилась в порівнянні з показниками до лікування. Активність лейцин-амінопептидази достовірно не змінилась, її показники залишились на рівні нормальних величин. В процесі лікування покращився стан внтрішньоутробного плода, на що вказували результати кардіотокографічного обстеження: збільшилась амплітуда миттєвих осциляцій (АМО), кількість акцелерацій та амплітуда акцелерацій, зменшилась кількість і глибина децелерацій. Підвищились темпи росту плода, симетрична форма гіпотрофії реєструвалась у 9,1 % проти 18 % у вагітних, які не отримували лікування.

Клінічно ефективність терапії проявилась зниженням кількості ускладнень під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді. Так, загроза переривання вагітності знизилась до 12,7 %, а до лікування загроза переривання відповідно в першій, другій та третій групах була 44 %, 60 %, 38 %. Знизилась кількість пізніх гестозів до 9 %, в той час як до лікування вони складали відповідно по групах 20 %, 16 %, 22 %. В пологах знизилась кількість таких ускладнень, як передчасний вилив навколоплодових вод з 30 % до 14,6 %, слабкість пологової діяльності з 12 % до 7,3 %, загроза внутрішньоутробної гіпоксії плода з 38 % до 7,3 %, відповідно знизилась частота кесаревих розтинів з 8 % до 5, 4 %. Покращився стан новонароджених за шкалою Апгар, новонароджених з оцінкою 5-6 балів народилося 5,4 %, а нижче 5 балів новонароджених не було, але у роділей, які не отримували комплексу терапії, з оцінкою 5-6 балів відповідно по групах народилось 14 %, 8 %, 12 %, а з оцінкою 3-4 бали відповідно 4 %, 4 % і 8 %.

Таким чином, застосування розробленого комплексу лікувально- профілактичних заходів у вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, сприяє покращенню функціонального стану печінки та оптимізації функції фетоплацентарного комплексу, поліпшенню перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого. Висока ефективність та безпечність запропонованого комплексу дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в практику.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі - зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних пошкоджень плода у жінок, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях на підставі вивчення функціонального стану печінки та фетоплацентарного комплексу, деяких показників обміну заліза та лігандів гемоглобіну в крові матері, детоксикаційних процесів в плаценті і розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів для цих вагітних.

Перебіг вагітності жінок, як евакуйованих, так і мешканок контамінованих радіонуклідами територій, частіше ускладнювався загрозою переривання вагітності, анемією, ранніми та пізніми гестозами, загрозою внутрішньоутробної гіпоксії плода - ці показники в Чернігівському районі складали відповідно: 44 %, 30 %, 14 %, 20 %, 36 %, а в групі порівняння ці показники відповідно були 6,7 %, 10 %, 6,7 %, 3,3 %, 3,3 %. В пологах відмічено зростання таких ускладнень, як слабкість пологової діяльності, кровотечі, загроза внутрішньоутробної гіпоксії плода та частоти розродження шляхом операції кесаревого розтину.

У вагітних, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, порушення функції печінки проявлялось зниженням концентрації загального білка в крові, протромбінового індексу, пригніченням активності лужної фосфатази, особливо її термостабільної фракції, активності аденозиндезамінази та г-глутамілтрансферази відносно групи порівняння. У вагітних, які були евакуйовані з м.м.Чорнобиль, Прип`ять, спостерігалось підвищення термостабільної фракції лужної фосфатази і г-глутамілтрансферази.

Концентрація естрогенних гормонів у жінок, які зазнали впливу низьких доз радіаційного опромінення, підвищується в першому і другому триместрах вагітності при незміненому рівні прогестерону в крові, що призводить до відносної прогестеронової недостатності в балансі естрогени/прогестерон.

Кольпоцитограми у більшості вагітних в першому і другому триместрі підтверджують високу естрогенну насиченість. В третьому триместрі вагітності продукція естрогенів і соматомамотропіну знижується, при кольпоцитологічних обстеженнях зростає частота атрофічних та регресивних змін епітелію піхви в результаті розвитку фетоплацентарної недостатності з явищами гіпоксії і гіпотрофії плода у цих вагітних.

У вагітних, які проживають на контрольованих територіях, значно зменшувався вміст заліза в крові вагітних і відповідно складав у вагітних Чернігівського району 21,85±1,45 мкмоль/л, Овруцького району 14,75±2,92 мкмоль/л проти 51,07±4,75 мкмоль/л в групі порівняння; у 42 % вагітних, які зазнали дії низьких доз радіаційного опромінення, знижувались осмотична резистентність еритроцитів та вміст феритину в крові, особливо в третьому триместрі вагітності - 14,3±1,4 мг/л в Чернігівському та 46,3±2,8 мг/л в Овруцькому районах проти 66,0±6,6 мг/л в групі порівняння (м.Полтава).

У вагітних із зон забруднення радіонуклідами знижуються процеси окислення (на 46 %) та ацетилювання (на 45 %) амідопірину в печінці відносно параметрів групи порівняння. У евакуйованих вагітних пригнічення (на 35 %) детоксикаційної функції печінки проявлялось лише з боку процесів окислення екзогенного метаболіту - амідопірину.

Показники функції детоксикації в тканині плаценти у евакуйованих вагітних не відрізнялись від контрольних величин, а у жінок, які проживають на контамінованих радіонуклідами територіях, мало місце зниження активності глутатіонтрансферази (224,6±14,2 нмоль/хв на 1 мг білка проти 262,8±16,8 нмоль/хв на 1 мг білка в групі порівняння) та індукція активності глутатіонредуктази.

Визначення концентрації окремих лігандних сполук гемоглобіну (оксигемоглобіну, карбоксигемоглобіну, метгемоглобіну, сульф-гемоглобіну) в крові жінок, які зазнали впливу іонізуючого опромінення, виявило відхилення всіх форм лігандів гемоглобіну відносно контрольної групи. Особливо порушуються процеси оксигенації гемоглобіну та зростає концентрація карбоксигемоглобіну, які більш виражені у вагітних Овруцького району, що може обумовлювати гіпоксію тканин матері і плода.

На основі проведених досліджень розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, застосування якого дало змогу знизити кількість ускладнень, таких як загроза переривання вагітності з 44 % до 12,7 %, анемії з 30 % до 14,6 %, внутрішньоутробної гіпоксії плода з 38 % до 7,3 % та покращити стан плода і новонародженого.

Практичні рекомендації

Жінкам, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, окрім загальних клініко-лабораторних обстежень, проводити визначення активності ферментів, тісно пов`язаних з функцією печінки: лужної фосфатази (в тому числі її термостабільної фракції), г-глутамілтрансферази, аденозиндезамінази, лейцинамінопептидази, а також УЗД печінки матері, гормональну кольпоцитологію, визначення рівня сироваткового заліза, трансферину, феритину та лігандів гемоглобіну в крові.

З метою забезпечення повноцінного функціонального стану печінки, фетоплацентарного комплексу та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних контрольованих територій рекомендовано застосування розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів, який включає 2 етапи: підготовку подружньої пари до вагітності та заходи, які проводяться тричі під час вагітності.

З метою детоксикації організму призначаються ентеросорбенти (ентеросгель, КАУ) на протязі 10 днів тричі на день по 1 ст. ложці за 1,5 години до прийому їжі, рекомендується режим харчування, збагачений білком, хлібними волокнами, морепродуктами, пектинами або пектинові таблетки (по 2т х 3 рази на добу), вітаміни С, Є, глюконат кальцію, оротат калію або продукти, багаті на ці елементи. З метою профілактики порушень функції печінки призначають гепатопротектори: есенціале (по 2 капс. 2 рази на добу), або карсіл (1т. 3 рази на добу), чи хофітол (1-2т. 3 рази на добу) протягом 10-14 днів. Курс зазначеної терапії проводиться в 12-14, 24-26 та 32-34 тижні вагітності. Немедикаментозні заходи включають: санаторно-курортне лікування в умовно „чистих” зонах; дієта, збагачена білком та мікроелементами; дозовані фізичні навантаження; бальнеотерапія; кімнати психоемоційного розвантаження. Симптоматична терапія призначається індивідуально, залежно від клінічного перебігу вагітності та результатів клініко-лабораторного обстеження, і включає гормональну, спазмолітичну, седативну, антигіпоксичну терапію.

Вагітні із зони підвищеного радіаційного ризику повинні бути госпіталізовані в стаціонар в 37-38 тижнів вагітності для підготовки до пологів та розробки оптимального плану і методу розродження.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Деякі показники активності ферментів печінки у вагітних, які зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації та їх діагностичне значення при невиношуванні // Збірник наукових праць “Невиношування вагітності”.- Київ, 1997- С. 194-196.

2. Особливості біоценозу статевих шляхів у вагітних, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях // Науковий вісник Ужгородського університету.- серія Медицина, випуск 12.- 2000.- С. 204-206. (співавт.: Діденко Л.В., Коломійцева А.Г., Лисяна Т.О.) (проведено бактеріологічне та вірусологічне обстеження 68 вагітних контрольованих територій та 20 здорових вагітних м.Полтави).

3. Профілактика ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень плода у жінок, які мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях //Буковинський медичний вісник. - 2001. - № 2-3. - С. 59-60. (співав.: Л.В.Діденко, В.К.Тіщенко) (обстежено 148 вагітних контрольованих територій та виявлено у них суттєві порушення функції печінки, обґрунтовано та показано ефективність розробленого комплексу).

4. Сучасні погляди на метаболізм заліза та профілактику анемії у вагітних в умовах екологічних негараздів // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 3. - С.11-14. (співавт.: І.А.Жабченко) (вивчено вміст деяких показників метаболізму заліза та показано ефективність профілактичного застосування тотеми у 44 вагітних, які евакуйовані із мм.Чорнобиль, Прип`ять в м. Київ, на доклінічному етапі розвитку анемії).

5. Деякі показники лігандних сполук гемоглобіну у вагітних, які зазнали впливу радіаційного опромінення // Вісник наукових досліджень.- 2003.- №1.- С.32-33.

6. Спосіб профілактики та лікування антропогенно зумовлених акушерських ускладнень у практично здорових вагітних. Патент України 45916 А від 15.04.2002. Бюл. № 4. (співавт.: А.Г.Коломійцева, О.І.Буткова, В.Ф.Демченко, П.І.Демченко, Н.Я.Скрипченко, І.А.Жабченко) (проведено вивчення ефективності профілактично-лікувального комплексу у 94 практично здорових вагітних).

7. Ендокринна функція фето-плацентарного комплексу у вагітних, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях через 10 років після аварії на ЧАЕС // Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України.- Сімферополь, 1998.- 470с. (співавт.: З.Б.Хомінська) (вивчено гормональні показники фетоплацентарного комплексу у 90 вагітних, із них 60 проживають в зоні радіаційного забруднення та 30 вагітних жінок - мешканки м.Полтави.

8. Стан печінки у матері та плода методом УЗС у жінок, які зазнали радіаційного впливу // Матеріали конференції молодих вчених: “Актуальні питання акушерства та гінекології.” - Вінниця, 1995.- С.80.

9. Функціональний стан епіфізу та фетоплацентарного комплексу при тривалій адаптації вагітних до дії малих доз радіації // X з'їзд акушерів гінекологів України.- Одеса, 1996.- С.113-114. (співавт.: З.Б.Хомінська, Л.В.Діденко, С.О.Кухарський) (вивчено функціональний стан ФПК у вагітних, що зазнали малих доз радіації).

10. Some mechanisms of hormone adaptation with pregnant women after low doses of radioactive effect // European journal of obstetrics and Gynecology.- Vol. 86.- European Congress of Gynaecologists and obstetricians.- Granada, 29 september - 2 october 1999.-p.84. (Співавт.: А.Г.Коломійцева, Л.В.Діденко, З.Б.Хомінська, Т.С.Черненко) (вивчена гормональна адаптація до вагітності у 559 вагітних жінок, що зазнали впливу низьких доз іонізуючого опромінення).

11. Влияние современных экологических факторов на состояние здоровья беременных // Международный журнал радиационной медицины. - 2001. - Special issue. - Vol. 3, № 1-2. - P. 210-211. (соавт.: И.А.Жабченко, А.Г.Коломийцева, Л.В.Диденко) (проведено комплексне дослідження стану здоров'я вагітних, що зазнали впливу іонізуючої радіації в порівнянні з вагітними м. Полтави).

12. Influence social and ecological factors on outcome of pregnancy and labors // Иeskг gynecologie. - Suppl. 2. - Book of abstracts 17th European Congress of Obstetrics and gynecology. - Prague, Czech Republic. - May 22-25, 2002. - P. 76. (співав.: Коломійцева А.Г., Жабченко І.А., Скрипченко Н.Я., Черненко Т.С, Буткова О.І., Рахубінська В.В.). (вивчено перебіг вагітності у 230 жінок, що мешкають на антропогенно забруднених територіях).

Размещено на Allbest.ru