Хірургічне лікування ожиріння

При вивченні показників водно-електролітного обміну у хворих після операції ЄІШ встановлено, що протягом 2 років після операції ЄІШ зміни обміну електролітів виявлені у 7,4% хворих, зокрема, гіпокаліємія - у 7,4%, гіпокальціємія - у 4,2%. Висока частота розладів балансу електролітів у строки до 2 років після операції спричинена наявністю синдрому мальабсорбції, що виникав внаслідок швидкої втрати маси тіла. У подальшому, після її стабілізації частота цих порушень зменшувалась. У строки понад 2 роки після операції гіпокаліємія зберігалася у 4,5%, гіпокальціємія - у 2,8% пацієнтів. Зменшення частоти електролітних розладів, зокрема, обміну калію і кальцію, зумовлене компенсаційними процесами, а саме гіперплазією слизової оболонки сегмента тонкої кишки, що функціонує. Водночас, рівень калію залишався досить низьким у 6,5% пацієнтів після операції ЄІШ і в більш пізні строки (6 - 7 років).

Під час вивчення показників ліпідного обміну після операції ЄІШ відзначене стабільне зменшення концентрації загального холестерину (ЗХС) в плазмі крові в перші 2 роки - на 32%, в наступні 2 роки - на 34%, через 8 років - на 33% (P < 0,05). Рівень тригліцеридів (ТГ) у хворих в перші 2 роки після ЄІШ знизився на 39,5%, у наступні 2 роки - на 43,2%, через 8 років - він становив 62% від вихідного (P < 0,05). Встановлено, що відбувається значне зниження рівня атерогенних ліпопротеїдів низької (ХС-ЛПНЩ) та дуже низької (ХС-ЛПДНЩ) щільності (P < 0,05). Водночас істотно підвищується вміст плазмі ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) (P < 0,05). Якщо перед операцією його частка у загальному ХС

становила 15,7%, після неї - 24 - 26%. Звідси зрозуміле і значне зниження після операції коефіцієнта атерогенності (КА) - в середньому на 40%. Динаміка змін показників ліпідного обміну після операції ЄІШ показана на графіку.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що операція ЄІШ сприяє значному, стабільному, достовірному зниженню підвищеного рівня ліпідів і атерогенних ліпопротеїдів. Крім того, після операції відбувається стійке достовірне збільшення частки антиатерогенних ХС-ЛПВЩ у загальному вмісті ліпопротеїдів у плазмі і зниження КА. Такі зміни ліпідного спектра крові сприяють стабілізації і, можливо, регресові атеросклерозу. Нормалізація показників ліпідного обміну, яка відбувається після мальабсорбтивного оперативного втручання (ЄІШ), свідчить про високу ефективність виключення з травлення сегменту тонкої кишки в корекції порушень обміну ліпідів.

За даними ендоскопічного дослідження з прицільною біопсією слизової оболонки шлунка встановлено, що після операції БШ не виникають морфологічні зміни слизової оболонки шлунка. Під час вивчення кровообігу в слизовій оболонці шлунка після операції БШ його порушення не спостерігали. При цьому швидкість кровотоку становила (36 ± 2,8)мл/хв, що достовірно не відрізнялося від показників у нормі - (40,1 ± 5,7)мл/хв (P > 0,05).

Проведений аналіз результатів рентгенологічного дослідження шлунка після операції БШ дав змогу встановити наступні закономірності. При рентгенологічному дослідженні шлунок зберігає звичайні розміри. У проксимальній його частині накладена манжета, якою він розділений на дві нерівні частини: “малий” - проксимальний і “великий” - дистальний резервуари. Проксимальний резервуар шлунка - округле утворення, в якому контрастна речовина розміщується з горизонтальним рівнем і газовим пухирем над ним. Після введення перших порцій контрастної речовини її незначна частина відразу надходить в обидва резервуари шлунка, проходячи через отвір у вигляді тоненького струмочка. При подальшому введенні контрастної речовини в міру заповнення “малого” шлунка манжета інвагінується в його порожнину, перешкоджаючи швидкому спорожненню. Евакуація суспензії барію з “малого” шлунка відбувається через (7 ± 2) хв. При цьому його перистальтика не відстежується, а евакуація проходить унаслідок гідродинамічного ефекту. Основна частина введеної контрастної речовини затримується в “малому” шлунку протягом (22 ± 3) хв. Діаметр накладеної манжети (11 ± 1) мм. Перистальтика антрального відділу шлунка відбувається ритмічними хвилями середньої глибини. Евакуація суспензії барію в дванадцятипалу кишку проходить вільно.

За допомогою радіонуклідного дослідження евакуації твердої та рідкої їжі після операції БШ оцінювали евакуаційну функцію шлунка. На підставі аналізу результатів радіологічного дослідження встановлено, що після операції БШ тривалість евакуації половини рідкої їжі становила (19,1 ± 2,8) хв (P > 0,5), твердої - (69,8 ± 2,3) хв (P < 0,01) в порівнянні з доопераційними показниками. Отримані результати свідчать про уповільнення евакуації твердої їжі, тривалість евакуації рідкої їжі достовірно не змінювалася у порівнянні з вихідними показниками.

За результатами вивчення ліпідного спектра крові у пацієнтів після операції БШ визначені наступні законономірності. Протягом першого року після операції зміни показників різних фракцій ліпідів відбувалися неоднаково Через 12 міс вміст ЗХС зменшувався на 15,3%, ХС-ЛПНЩ - на 14,3%, ТГ - на 25,8%, ХС-ЛПДНЩ - на 25%. В той же час через 6 міс відмітили підвищення рівня загального ХС та атерогенно небезпечних ХС-ЛПНЩ, а далі до 12 міс знову відбувалось зниження показників. Збільшення концентрації ХС-ЛПНЩ зумовлювало підвищення КА через 6 міс після операції. Отримані результати дослідження впливу операціі БШ на ліпідний обмін, свідчать про складні зміни ліпідного обміну після операції, що відбуваються протягом першого року. Підвищення рівня ХС-ЛПНЩ протягом 3 - 6 міс після операції спричинене вираженим ліполізом під час масивної втрати маси тіла, найбільшвираженої в цей час.

Аналізуючи зміни показників глюкозотолерантного тесту у хворих на цукровий діабет II типу, слід зазначити, що операції БШ та ЄІШ дозволяють досягти нормалізації показників глікемії протягом 6 міс після операції.

Однією з ключових і найважливіших проблем у хірургічному лікуванні хворих на ожиріння є динаміка маси тіла і клінічного перебігу тяжких супутніх захворювань, які спричиняють інвалідизацію пацієнтів і збільшують смертність.

Найбільш виражені позитивні зміни після зменшення маси тіла відбувалися у клінічному перебігу артеріальної гіпертензії. Зменшення маси тіла на 25 кг сприяло нормалізації артеріального тиску. Після зменшення маси тіла на 10 кг, артеріальний тиск знижувався у середньому на (7 ± 2)мм рт.ст., на 20 кг - на (16 ± 4)мм рт.ст. На підставі аналізу результатів УЗД серця з використанням методів непараметричної статистики встановлено, що у хворих з ожирінням після зменшення маси тіла на 25% від вихідної спостерігали зниження ХОК, систолічного тиску в ЛА, та поліпшення співвідношення між товщиною стінки та об'ємом порожнини ЛШ. Повну нормалізацію співвідношення 2ЗС/КДР відзначали в період від 3 до 6 міс після операції

Під час порівняльного вивчення показників зовнішнього дихання встановлено, що після стабілізації маси тіла частота дихання зменшувалась від (19,8 ± 01) до (17,4 ± 0,4) за 1 хв (P < 0,02) показники Pa CO₂ з (44,1 ± 3,3) до (39,1 ± 2,6) мм рт. ст. (P < 0,01). Відзначали збільшення ЖМЛ - з (3320 ± 219,5) до (3950 ± 274,1) мл (P < 0,01), Pa O₂ - з (77,6 ± 3,7) до (82,9 ± 4,7) мм рт.ст. (P < 0,05). Синдром сонного апное зник в усіх хворих вже через 6 міс після операції.

Через 12 міс після операції у 98% спостережень відзначали нормалізацію менструального циклу (у жінок) та відновлення потенції (у чоловіків).

Віддалені результати (в терміні від 6 міс до 8 років) вивчені у 142 (76,3%) паціентів. Хороші результати (зменшення маси тіла на 30 - 50 кг, або 25 - 30% від вихідної, відсутність тяжких некорекційних патологічних синдромів) відзначені у 68,7% пацієнтів після ЄІШ та у 91,8% - після БШ. Задовільні результати (зменшення маси тіла на 15 - 20 кг, або 15 - 20%, наявність функціональних розладів, що потребували корекції) спостерігали у 18,6% пацієнтів після ЄІШ та в 2,8% - після БШ. Незадовільні результати (летальний кінець, ускладнення, що потребували виконання повторних операцій включення тонкої кишки або видалення манжети) виявлені у 12,7 % хворих після ЄІШ та у 5,4 % - після БШ. Загальна летальність при хірургічному лікуванні хворих з ожирінням становила 2,2 %.

Наведені результати хірургічного лікування хворих на ожиріння з застосуванням двох методів - мальабсорбційного (ЄІШ) та гастрообмежувального (БШ) свідчать, що обидва методи достатньо ефективні, забезпечують стійке зменшення маси тіла. Проте, після операцій виникають різноманітні ускладнення, частота яких після мальабсорбтивних втручань становить 93,8%, гастрообмежувальних - 34,7%.

Виконання бариатричних операцій забезпечує стійке зменшення маси тіла, позитивний вплив на перебіг тяжких супутніх захворювань, зниження інвалідності і повернення хворого до повноцінного життя. Після виконання мальабсорбційних втручань потрібний постійний нагляд за пацієнтом з метою своєчасної корекції обмінних розладів. БШ дозволяє досягти хороших та задовільних результатів у 91,8% пацієнтів, уникнути тяжких розладів травлення, які виникають після операції шунтування тонкої кишки. Операція ЄІШ завдяки зменшенню поверхні всмоктування забезпечує швидке зменшення маси тіла. Проте, висока частота післяопераційних ускладнень і виникнення патологічних синдромів не дозволяють вважати таке оперативне втручання методом вибору. Більш позитивні результати гастрообмежувальних операцій зумовили надання переваги саме таким методикам.

Оцінюючи безпосередні результати (протягом 12 міс) перших операцій шунтування шлунка та біліопанкреатичного шунтування, слід відзначити задовільне зменшення маси тіла (на 37,4 % від вихідної) та позитивний вплив на ліпідний обмін (нормалізація показників протягом 6 міс), що дозволяє вважати ці методи перспективними. Комбіновані втручання доцільно застосовувати у хворих на цукровий діабет II типу та за наявності тяжких розладів жирового обміну.

Питання вибору методу операції з приводу ожиріння досить складне і визначає успіх хірургічного лікування таких хворих. Аналіз отриманих результатів мальабсорбційних та гастрорестриктивних операцій свідчить, що жодна методика оперативного втручання не позбавлена недоліків. Безумовно, основною метою хірургічного лікування хворого на ожиріння є зменшення маси тіла, яке повинне бути стійким і спричиняти мінімальні розлади функцій травної та інших систем організму. Підхід до вибору методу операції повинен бути індивідуальним для кожного пацієнта. Проведена аналітична оцінка досвіду хірургічного лікування 186 хворих з ожирінням дала змогу випрацювати критерії вибору методу операції.

До основних критеріїв вибору методу хірургічного втручання з приводу ожиріння належать: ступінь ожиріння (ІМТ), вік хворого, особливості харчової поведінки, стан ліпідного та вуглеводного обміну, морфофункціональний стан органів травлення, технічні можливості виконання операції.

Таким чином, хворим на ожиріння з ІМТ 40 - 50 кг/м², готовим до суттєвої зміни харчової поведінки, за відсутності тяжких розладів ліпідного обміну (КА менше 4), цукрового діабету ІІ типу, органічних захворювань шлунка та синдрому “ласунки”, віком від 18 - до 65 років показане виконання БШ. За наявності тяжких порушень ліпідного обміну (КА понад 4), цукрового діабету ІІ типу та синдрому “ласунки” доцільне виконання біліопанкреатичного шунтування або шунтування шлунка. Пацієнтам з суперожирінням (ІМТ 50 кг/м² і більше), гіперліпідемією (KA більше 4) та цукровим діабетом II типу, віком 50 років і старше, які не готові до суттєвої зміни харчової поведінки, доцільне виконання модифікованої операції ЄІШ.

Аналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування 186 хворих з ожирінням дозволяє вважати хірургічний метод лікування високоефективним. Бариатричні операції дають змогу зменшити масу тіла, позитивно вплинути на клінічний перебіг тяжких супровідних захворювань та метаболічних розладів. Водночас, мальабсорбційні та гастрообмежувальні операції зумовлюють виникнення патологічних станів та синдромів, що потребують своєчасної діагностики та корекції. Під час вибору методу операції перевагу слід віддавати гастрообмежувальним методам. Операції шунтування тонкої кишки з огляду на високу частоту як безпосередніх, так і віддалених ускладнень не слід широко застосовувати в сучасній хірургії.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить новий підхід до розвязання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на ожиріння. На підставі аналізу результатів мальабсорбційнихних та гастрообмежувальних операцій отримані нові дані про вплив таких втручань на зменшення маси тіла. Вивчені зміни ліпідного та електролітного обміну, перебігу супутніх захворювань, спричинених ожирінням. На основі оцінки ефективності бариатричних операцій розроблені диференційовані показання до їх застосування і відповідна хірургічна тактика. Розроблені і впроваджені нові методики єюноілеошунтування та бандажування шлунка, які забезпечили зменшення частоти післяопераційних ускладнень. Запропонована класифікація патологічних синдромів, що виникають внаслідок хірургічного лікування ожиріння, опрацьовані методи їх діагностики та корекції.

1. Ожиріння з тяжким клінічним перебігом у хворих з індексом маси тіла 40 кг/м² і більше визначається як морбідне, зумовлює виникнення та прогресування супутніх захворювань і спричиняє комплекс складних медико-соціальних проблем, ефективне вирішення яких неможливе без хірургічних методів лікування.

2. Основні принципи комплексної передопераційної підготовки та ведення раннього післяопераційного періоду у хворих на ожиріння включають коригування розладів серцево-судинної та легеневої систем, використання засобів профілактики тромбоемболічних ускладнень, антибіотикопрофілактику, відмову від використання наркотичних аналгетиків, широке застосування епідуральної та місцевої анестезії, ранню активізацію пацієнтів через 6 - 8 год після операції.

3. Операція єюноілеошунтування з формуванням класичного анастомозу кінець до кінця або кінець до боку забезпечує зменшення вихідної маси тіла на 32,6 % протягом першого року і адекватну корекцію гіперліпідемії у 97,8% пацієнтів. Після втручання у 93,8 % хворих виникають патологічні синдроми, в тому числі тяжкі - у 43,7 %, зокрема: байпас-ентерит (у 21,9%), синдром мальабсорбції (у 18,8%), печінкова недостатність (у 3,1%). Наявність тяжких патологічних синдромів зумовлює необхідність виконання повторної реконструктивної операції у 7,8 % хворих.

4. Розроблена модифікована методика еюноілеошунтування з подовженням сегмента клубової кишки до 30 см і “включенням” жовчного міхура у вимкнуту кишку забезпечує зменшення вихідної маси тіла на 28,3 % протягом першого року і адекватну корекцію гіперліпідемії у 96,2 % пацієнтів. Загальна частота патологічних синдромів становить 52,3 %, в тому числі тяжких - 21,1%. При цьому не виникає необхідності виконання повторних реконструктивних операцій.

5. Результати операції ЄІШ визначаються довжиною функціонуючого сегмента клубової кишки. Оптимальна довжина функціонуючого сегмента тонкої кишки становить 50-55 см, в тому числі клубової кишки не - менше 30 см, що дозволяє уникнути тяжких метаболічних розладів.

6. Бандажування шлунка - ефективний та безпечний метод хірургічного втручання, який зумовлює стійке зменшення вихідної маси тіла на 28,1% протягом першого року та ії стабілізацію через 16 міс після операції. Загальна частота патологічних синдромів після бандажування шлунка становила 34,7%, з них 94,7% - функціональні, що легко піддаються консервативному лікуванню. Тяжкі патологічні синдроми, а саме синдром сповзання манжети, дилатацію проксимального резервуара шлунка, розрив або розширення манжети спостерігали у 4 % пацієнтів, вони вимагають виконання повторної операції.

7. Результати бандажування шлунка прямо залежать від об'єму проксимального резервуара, шляху проведення манжети та харчової поведінки хворого після операції. Оптимальний метод бандажування шлунка включає: формування супрабурсальним шляхом проксимального резервуара об'ємом не більше 25 мл та інтраопераційне калібрування діаметра співустя з використанням зонда та ендоскопа.

8. Вирішальними у виборі методу оперативного лікування хворих на морбідне ожиріння є показники індексу маси тіла, особливості харчової поведінки, характер супутніх захворювань та показники ліпідного обміну. Методом вибору хірургічного лікування у хворих з індексом маси тіла менше 50 кг/м², за відсутності порушень ліпідного обміну і готовності до суттєвої зміни харчової поведінки є бандажування шлунка як найбільш фізіологічне і безпечне втручання. Застосування ЄІШ повинно бути обмежене і доцільне лише за неможливості виконання бандажування шлунка у хворих, у яких індекс маси тіла перевищує 50 кг/м², як перший етап хірургічного лікування.

9. Використання дерматоліпектомії як основного методу лікування морбідного ожиріння не забезпечує достатнє і стійке зменшення маси тіла і корекцію супутніх захворювань, пов'язаних з ожирінням. Пластично-коригувальні втручання доцільно застосовувати не раніше ніж через 2 роки після здійснення бариатричної операції, в період стабілізації маси тіла.

10. Хворі, яким виконана бариатрична операція, повинні перебувати під постійним динамічним спостереженням, бути детально проінструктовані, ретельно дотримуватись розробленої схеми харчової поведінки після здійснення гастрообмежувальних операцій або приймати необхідне замісне лікування після мальабсорбційних операцій.

11. Застосування індивідуалізованого диференційованого підходу до вибору методу операції дозволило досягти відміних та хороших віддалених результатів у 87,7% хворих та запобігти виникненню тяжких патологічних синдромів. Зменшення вихідної маси тіла на 20 % після хірургічного лікування сприяло усуненню синдрому сонного апное в усіх хворих, нормалізації або зниженню артеріального тиску - у 99,2% та досягненню соціальної і трудової реабілітації - у 82%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лаврик А. С. Хирургическое лечение патологического ожирения //Клін. хірургія.-1996.- №4.-С.19-22.

2. Лаврик А. С. Результаты хирургического лечения алиментарно-конституционального ожирения путем формирования ”малого” желудка //Клін. хірургія. -1996.- №5.- С.11-13.

3. Лаврик А. С., Стеценко А. П. Хирургическое лечение патологического ожирения // Клін. хірургія.-1997.- №1.-С.42-47.

4. Лаврик А. С. Лучевые методы в оценке функционального состояния желудка после операции формирования ”малого” желудка по поводу морбидного ожирения // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт АРУ. - К., 1998. - Вип. 3. - С. 173-176.

5. Лаврик А. С. Вертикальная гастропластика в хирургическом лечении ожирения // Клін. хірургія. - 1998.- №8. - С.20-21.

6. Лаврик А. С. Нові технології в хірургічному лікуванні морбідного ожиріння // Галиц. лік. вісн. - 1999. - № 3. - С.68-69.

7. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Маркулан Л. Ю., Стеценко А. П. Морфофункциональное состояние желудка после выполнения операции формирования ”малого” желудка по поводу морбидного ожирения // Клін. хірургія. - 1999.- № 6. - С.23-25.

8. Лаврик А. С. Операції, які обмежують об'єм шлунка, в хірургічному лікуванні морбідного ожиріння // Шпитал. хірургія. - 1999. - № 3. - С. 22-25.

9. Лаврик А. С. Рентгенологическое исследование желудка после гастроограничительних операций по поводу морбидного ожирения // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт АРУ. - К., 1999. - Вип. 5. - С.83-86.

10. Лаврик А. С. Способ хирургического лечения алиментарно-конституционального ожирения // Клін. хірургія. - 1999. - №7. - С.52-53.

11. Саєнко В. Ф., Лаврик А. С., Стеценко О. П. Патологічні синдроми, що виникають після хірургічного лікування морбідного ожиріння // Шпитал. хірургія.-1999. - № 9. - С. 25-27.

12. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Стеценко А. П. Проблемы хирургического лечения ожирения // Журн. АМН України. - 1999. - Т.5, №4. - С. 694-699.

13. Лаврик А. С., Саєнко В. Ф., Стеценко О. П. 15-річний досвід хірургічного лікування ожиріння //Аcta medica leopoliensia. - 2000. - Т.5, №4. - С. 15-17.

14. Саєнко В. Ф., Лаврик А. С., Стеценко О. П. Нові технології в хірургії шлунково-кишкового тракту // Аcta medica leopoliensia. - 2000. - Т.6, №4. - С. 30-31.

15. Лаврик А. С., Стеценко А. П., Андреещев С. А., Тывончук А. С. Выполнение повторных операций в отдаленном периоде хирургического лечения патологического ожирения // Клін. хірургія. - 2000. -№9. - С. 27-29.

16. Лаврик А. С., Стеценко А. П., Тывончук А. С., Бубало А. Ф., Сморжевский В. Й., Комаров А. И. Применение клексана для профилактики тромбоэмболических осложнений в хирургии патологического ожирения // Клін. хірургія. - 2001. - №2. - С. 20-21.

17. Лаврик А. С., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Бубало А. Ф., Бурый А. Н., Фурманенко Е. Д., Кожара С. П. Проблемы хирургического лечения морбидного ожирения // Зб. праць співробітників КМАПО. -К., 2001. - Вип.10, Кн.3. - С. 369-371.

18. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Стеценко А. П., Тывончук А. С., Бурый А. Н., Бубало А. Ф. Хирургическое лечение ожирения в аспекте здоровья женщины // Здоровье женщины. - 2001. - №4 (8). - С. 74-78.

19. Лаврик А. С., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Бубало А. Ф. Применение управляемого бандажа желудка для хирургического лечения патологического ожирения // Клін. хірургія. - 2001. - №9. - С. 20-22.

20. Лаврик А. С., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Кожара С. П., Бубало А. Ф., Лисак В. Ф., Осипенко Е. П., Бойченко А. З., Стасенко А. А. Влияние бандажирования желудка на некоторые параметры липидного и углеводного обмена // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 2002. - №1. - С. 61-64.

21. Лаврик А. С., Саєнко В. Ф., Тивончук О. С., Стеценко О. П. Нові технології в хірургічному лікуванні морбідного ожиріння // Галиц. лік. вісн. - 2002. - №3. -С.175-176.

22. Патент 20224 А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування ожиріння / В. Ф. Саєнко, А. С.Лаврик, Л. Ю. Маркулан, О. П. Стеценко (Україна). - Заявлено 15.07.97; Опубл. 27.02.98 // Бюл. № 1.

23. Патент 23701 А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування ожиріння / А. С. Лаврик, О. П. Стеценко, Л. Ю. Маркулан (Україна). - Заявлено 25.10.96; Опубл. 31.08.98 // Бюл. № 4.

24. Патент 41686 А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування морбідного ожиріння / А. С. Лаврик, О. М. Бурий, О. С. Тивончук, О. Ф. Бубало, О. П. Стеценко (Україна). - Заявлено 22.01.01; Опубл. 17.09.01 // Бюл. № 8.

25. Современная технология хирургического лечения больных ожирением с использованием уменьшения объема желудка: Метод. рекомендации / Сост. В. Ф. Саенко, А. С. Лаврик, А. П. Стеценко, А. Ф. Бубало - К.,2000. - 17 с.

26. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Рыбаков С. И., Белянский Л. С. Хирургическое лечение больных алиментарным ожирением // Клін. хірургія. - 1991. - №12.-С.61.

27. Саєнко В. Ф., Лаврик А. С., Рибаков С. І., Білянський Л. С. Хірургічне лікування крайніх форм патологічного ожиріння // I (XVII) з'їзд хірургів України:Тези доп. - Львів, 1994. - С.427.

28. Лаврик А. С. Хирургическое лечение патологического ожирения // Материалы XI съезда белорусских хирургов. - Гродно, 1995. -Т. 1. - С. 281-282.

29. Лаврик А. С. Хирургическое лечение патологического ожирения // Материалы науч.-практ. конф. по проблеме хирургического лечения рецидивирующих гастродуоденальних язв и их осложнений. - К., 1995. - С. 157.

30. Лаврик А. С., Маркулан Л. Ю., Стеценко О. П., Бубало О. Ф. Реабілітація хворих, оперованих з приводу патологічного ожиріння // Матеріали симпоз. “Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих”. - Чернівці, 1996. - С. 444.

31. Лаврик А. С. Хірургічні методи лікування патологічного ожиріння // Матеріали наук.-практ. конф. ”Нові технології в хірургії”. - Ужгород, 1997. - С. 218.

32. Лаврик А. С., Стеценко А. П. Патологічні синдроми після радикального лікування ожиріння // Матеріали наук.-практ. конф. ”Нові технології в хірургії”. - Ужгород, 1997. - С. 219-220

33. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Маркулан Л. Ю., Стеценко А. П. Опыт и перспективы хирургического лечения патологического ожирения // Проблеми клінічної хірургії: Зб. наук. робіт, присвяч. 25-річчю Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України. - К.: Клін. хірургія, 1997. - С. 98-103.

34. Лаврик А. С. Первый опыт вертикальной гастропластики в хирургическом лечении ожирения // Сб. работ науч.-практ. конф. ”Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости ”. - Х., 1998. - С.105.

35. Лаврик А. С. Хирургия морбидного ожирения // Сб. работ науч.- практ. конф. ”Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости ”.- Х., 1998. - С. 106.

36. Лаврик А. С., Бурый А. Н., Фурманенко Е. Д. Эндоскопическая оценка состояния слизистой оболочки желудка у больных ожирением после формирования ”малого” желудочка // Материалы Междунар. симпоз. "Диагностическая и лечебная эндоскопия". - Гурзуф, 1998. - С. 90.

37. Лаврик А. С. Ожирение как хирургическая проблема // Матеріали II конгр. хірургів України. - Донецьк, 1998. - C. 536-537.

38. Лаврик А. С., Стеценко А. П. Профилактика возникновения инфекционных осложнений при хирургическом лечении патологического ожирения // Матеріали II конгр. хірургів України. - Донецьк, 1998. - C. 537.

39. Лаврик А. С. Ожирение как хирургическая проблема // Материалы. респ. науч.-практ. конф. ”Актуальные вопросы реконструктивной хирургии пищевода и желудка: Вахидовские чтения - 98”. -Ташкент, 1998. - С. 310.

40. Lavryk A., Sayenko V. Obesity Surgery in Ukraine // Матеріали 59-го з'їзду Товариства польських хірургів. - Бидгощ, 1999. - С. 162.

41. Лаврик А. С. Реконструктивно-восстановительные операции при хирургическом лечении морбидного ожирения // Експерим. і клін. медицина. - 1999. - №3. - С. 111.

42. Лаврик А. С., Сморжевский В. И. Профилактика возникновения тромбоэмболических осложнений при хирургическом лечении патологического ожирения // Клін. хірургія. - 1999. - №9. - С. 32.

43. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Стеценко А. П. Результати шунтирования тонкой кишки в лечении морбидного ожирения // Материалы 1-го Рос. симпоз. ”Хирургическое лечение ожирения”. - М., 1999. - С. 10-12.

44. Лаврик А. С., Стеценко А. П. Патологические синдромы после операций по поводу морбидного ожирения // Материалы 1-го Рос. симпоз. ”Хирургическое лечение ожирения” (Mосква. - М., 1999. - С. 17-18.

45. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Стеценко А. П. Гастроограничительные процедуры в хирургическом лечении морбидного ожирения // Материалы 1-го Рос. симпоз. ”Хирургическое лечение ожирения”. - М., 1999. - С. 23-24.

46. Lavryk A., Sayenko V., Stetsenko O. Prevention of infection complications in surgical treatment of morbid obesity // Materials 17-th Annual meeting American Society for bariatric surgery (14-17 June, 2000), Memphis , Tennessee, USA // Obes. Surg.-2000.-Vol.10,N2.- P.138.

47. Lavryk A., Sayenko V., Stetsenko O. Report on Bariatric Surgery in the Ukraine // Obes. Surg. - 2000. - Vol. 10, N1. - P. 54-57.

48. Lavryk A., Sayenko V., Bubalo A., Stetsenko O., Tyvonchuk O. Anesthesiologic Aspects of Surgery for Morbid Obesity // Materials 5-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (20-23 Sept., 2000), Genoa, Italy // Obes. Surg. - 2000.-Vol. 10, N4. - P. 318-319.

49. Lavryk A., Sayenko V., Stetsenko O., Ivanov O., Tywonchuk O. Some Drawbacks After Bariatric Procedures // Materials 5-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (20-23 Sept., 2000), Genoa, Italy // Obes. Surg. - 2000. - Vol. 10, N 4. - P.345.

50. Lavryk A., Stetsenko O., Tywonchuk O. Prophylaxis of Wound complications for open Bariatric Procedures// Materials 5-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (20-23 Sept., 2000), Genoa, Italy // Obes. Surg. - 2000. - Vol. 10, N 4. - P. 345.

51. Лаврик А. С., Саенко В. Ф., Тывончук А. С. Хирургическое лечение морбидного ожирения // Матеріали з'їзду ендокринологів України (Київ, 2001).-Ендокринологія. - 2001. - Т. 6 (Додаток). - С.163.

52. Саєнко В. Ф., Лаврик А. С., Тивончук О. С., Бубало О. Ф Проблеми цукрового діабету в аспекті хірургічного лікування морбідного ожиріння: Матеріали з'їзду ендокринологів України // Ендокринологія. - 2001. - Т.6 (Додаток). - С.163.

53. Возианов А. Ф., Саенко В. Ф., Лаврик А. С. Хирургия ожирения вчера, сегодня и завтра // Матеріали конф. ”Хірургічне лікування ожиріння”. - К., 2001.-С.1-2.

54. Лаврик А. С., Тывончук А. С., Бубало А. Ф., Фурманенко Е. Д. Опыт шунтирования желудка в лечении патологического ожирения // Матеріали конф. ”Хірургічне лікування ожиріння”. - К., 2001. - С.27-28.

55. Лаврик А. С., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Бубало А. Ф., Лысак В. Ф., Осипенко Е. П. Операция наложения бандажа желудка в хирургическом лечении ожирения // Матеріали конф. ”Хірургічне лікування ожиріння”. - К., 2001. - С. 28-29.

56. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Гомоляко И. В., Тывончук А. С., Бубало А. Ф., Стеценко А. П Опыт применения еюноилеошунтирования в хирургическом лечении патологического ожирения // Матеріали конф. ”Хірургічне лікування ожиріння”. - К., 2001. - С. 39-40.

57. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Сморжевский В. Й., Бубало А. Ф., Тывончук А. С., Стеценко А. П. Применение низкомолекулярних гепаринов для профилактики тромбоэмболических осложнений в хирургии патологического ожирения // Матеріали конф. ”Хірургічне лікування ожиріння”. - К., 2001. - С. 40-41.

58. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Тывончук А. С., Бубало А. Ф. Билиопанкреатическое шунтирование в лечении патологического ожирения: первый опыт // Матеріали конф. ”Хірургічне лікування ожиріння”. - К., 2001. - С. 41-42.

59. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Тывончук А. С. Хирургическое лечение морбидного ожирения // Материалы Третьего конгр. Ассоциации хирургов им. Н. И. Пирогова. - М., 2001. - С. 179.

60. Лаврик А. С., Саенко В. Ф., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Бубало А. Ф. Новые подходы к проблеме хирургии морбидного ожирения // Тези Всеукр. конф. ”Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. - Запоріжжя, 2001. - С.96.

61. Lavryk A., Sayenko V., Tyvonchuk O., Stetsenko O., Masurak V. Choice of optimal bariatric procedure in the treatment of morbid obesity // Materials 6-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (5-8 Sept., 2001), Chania, Greece // Obes. Surg. - 2001. - Vol. 11, № 4. - P.398.

62. Lavryk A., Sayenko V., Stetsenko O., Tyvonchuk O., Smorzhevsky V., Bubalo O. Prophylaxis of tromboembolism in bariatric surgery // Materials 6-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (5-8 Sept., 2001), Chania, Greece // Obes. Surg. - 2001. - Vol. 11, N 4. - P. 431.

63. Lavryk A., Sayenko V., Tyvonchuk O., Stetsenko O., Bubalo O. Experience of surgical treatment of morbid obesity // The 60th Jubilee Congress of the Association of Polish Surgeons ( 12-15 Sept.,2001), Warshaw, Poland. - Abstracts. - P. 292.

64. Lavryk A., Sayenko V., Tyvonchuk O., Lavryk G., Stetsenko O., Nezhinetz N. X - ray examination of the obese patients after gastric banding (GB) procedures // European Congress of Radiology (March 1-5 2002), Vienna, Austria // Europ. Radiol.-2002. - Vol. 12, Suppl. 1. - P.362 - 363.

65. Лаврик А. С., Саенко В. Ф., Тывончук А. С., Стеценко А. П. Стандарты бариатрической хирургии // Материалы 2-го Рос. симпоз. ”Хирургическое лечение ожирения”. - М., 2002. - С. 9-10.

66. Лаврик А. С., Саенко В. Ф., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Бубало А. Ф. Выбор метода оперативного вмешательства при морбидном ожирении // Материалы 2-го Рос. симпоз. ”Хирургическое лечение ожирения” (Железноводск 23-24 мая 2002). - М., 2002. - С. 10-11.

67. Лаврик А. С., Саенко В. Ф., Стеценко А. П., Тывончук А. С., Кожара С. П., Осипенко Е. В., Лысак В. Ф. Влияние операции бандажа желудка на некоторые параметры липидного и углеводного обмена // Материалы 2-го Рос. симпоз. ”Хирургическое лечение ожирения” (Железноводск 23-24 мая 2002). -М., 2002. - С. 33-34.

68. Саенко В. Ф., Лаврик А. С., Тывончук А. С., Стеценко А. П., Бубало А. Ф. Двадцатилетний опыт хирургического лечения патологического ожирения // Клін. хірургія. - 2002. - №5-6. - С. 20.

69. Lavryk A., Tyvonchuk O., Stetsenko O. Our experience of surgical treatment of morbid obesity with gastric banding // Streszczenia Wykladow 1- Ogolnopolska Konferencja “ Chirurgiczne Leczenie Otylosci”(18-20 kwietnia 2002). - Zabrze, Polska.-P.15

70. Lavryk A., Tyvonchuk O., Stetsenko O., Sayenko V. Roux-en-y Gastric Bypass-early results // Materials 7-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (27-31 August, 2002), Sao-Paulo, Brazil // Obes. Surg. - 2002. - Vol.12, N 4. - P. 502.

71. Lavryk A., Stetsenko O., Tyvonchuk O., Sayenko V. Gastric banding :Personal experience // Materials 7-th Congr. of the Intern. federation for the Surgery of Obesity (27-31 August, 2002), Sao-Paulo, Brazil // Obes. Surg. - 2002. - Vol. 12, N4. - P. 502.

Размещено на Allbest.ru