Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.П.Л.ШУПИКА

УДК 616.831-005-057.2

Початкові порушення кровопостачання головного мозку у робітників великого промислового пудприєсмтва Донбасу, їх корекція методами магнітотерапії і рефлексотерапії

14.01.15 - Нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Бахтояров Павло Дмитрович

Київ-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Дзюба Олександр Миколайович, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри нервових хвороб з курсом нейрохірургії

Офіційні опоненти: Член-кореспондент АМНУ, доктор медичних наук, Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри неврології та рефлексотерапії;

доктор медичних наук, професор Дзяк Людмила Антонівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нервових хвороб і нейрохірургії.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ судинної патологіїї головного мозку та функціональної нейрохірургії (м. Харків)

Захист відбудеться 21.05.2003 р. о 11_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ -112, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія №3).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ -112, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 19.04.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.



АНОТАЦІЯ

Бахтояров П.Д. Початкові порушення кровопостачання головного мозку у робітників великого промислового підприємства Донбасу, їх корекція методами магнітотерапії і рефлексотерапії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України, Київ, 2003 р.

Дисертація присвячена впровадженню методики індивідуалізованого застосування рефлексотерапевтичних методів, в залежності від стану вегетативного гомеостазу, у лікуванні початкових прояв недостатності кровопостачання головного мозку у робітників верстатобудівного підприємства Донбасу. Досліджений стан показників вегетативного гомеостазу та церебральної гемодинаміки у хворих з ППНКМ на фоні ВСД по гіпертонічному типу, артеріальної гіпертензії та АСГМ. Встановлений взаємозв'язок між змінами вегетативних показників по даним ВРС та змінами церебральної гемодинаміки по даним РЕГ, ЕЕГ та показників мікроциркуляції судин бульбарної кон'юнктиви. Запропонована ефективна методика рефлексотерапевтичної корекції у хворих з ППНКМ. З урахуванням виявлених особливостей динаміки вегетативних показників запропонований засіб диференційованого застосування рефлексотерапевтичних методів лікування.

Ключові слова: початкові прояви недостатності кровосостачання головного мозку, магнітотерапія, голкорефлексотерапія, точковий масаж, варіабельність ритму серця.



АННОТАЦИЯ

Бахтояров П.Д. Начальные нарушения кровоснабжения головного мозга у рабочих большого промышленного предприятия Донбасса, их коррекция методами магнитотерапии и рефлексотерапии. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2003г.

Диссертация посвящена внедрению методики дифференцированного применения рефлексотерапевтических методов, в зависимости от состояния вегетативного гомеостаза, в лечении начальных проявлений недостаточности кровоснабжения головного мозга у рабочих станкостроительного производства Донбасса. Обследован 151 рабочий с установленным диагнозом НПНКМ на фоне ВСД, АГ, АСГМ. Внедрение в диагностику цереброваскулярной патологии таких неинвазивных методов исследования как РЭГ, ЭЭГ, ВРС, биомикроскопия бульбарной конъюнктивы, позволяет выявить данную патологию у лиц с НПНКМ на более ранних этапах и объективизировать терапевтический эффект, полученный при использовании рефлексотерапевтических способов коррекции (ИРТ, магнитопунктура, точечный массаж), по предложенной нами методике.

Выявлены нарушения в состоянии вегетативной нервной системы и церебральных сосудов, что проявляется изменениями показателей вегетативного гомеостаза и церебральной гемодинамики и, в дальнейшем, приводит к прогрессирующему развитию цереброваскулярной недостаточности.

В ходе проведённого лечения отмечается положительная динамика показателей ВРС: достоверное снижение показателей ИН и АМо, увеличение ДХ. У больных ВСД и АГ наблюдалась нормализация состояния вегетативной регуляции, активизация надсегментарных и сегментарных механизмов регуляции РС с сохранением преимущественного влияния автономного контура, уменьшение симпатоадреналовой активности и усиление активности парасимпатического звена ВНС.

Внедрён дифференцированный подход в профилактике и лечении НПНКМ с учётом динамического исследования показателей вегетативного гомеостаза.

Предложено обучение рабочих промышленных предприятий методике точечного самомассажа и магнитотерапии при помощи магнитных иппликаторов по предложенной методике.

Доказаны: необходимость внедрения во врачебную практику метода ВРС с целью более раннего выявления НПНКМ, использование показателей ВРС при индивидуальном подборе точек акупунктуры для рефлексотерапевтического воздействия.

Ключевые слова: начальные проявления недостаточности кровоснабжения головного мозга, магнитотерапия, иглорефлексотерапия, точечный массаж, вариабельность ритма сердца.

кровопостачання рефлексотерапевтичний гомеостаз вегетативний



SUMMARY

Bahtoyarov P.D. Initial violations of a blood supply of a brain for working major industrial firm of Donets Basin, their correction by methods magnetotherapy and reflexotherapy. - Manuscript.

Dissertation is an application for Candidate of Medical Science on speciality 14.01.15 - Nervous Diseases. - Kiev Medical Academy of Post-Graduation Education named after P.L. Shupyk. MHD of Ukraine, Kiev, 2003.

The thesis is dedicated to implantation of a technique of differentiated application reflexotherapy of methods, depending on a state of a vegetative homeostasis, in treatment of initial manifestations of insufficiency of a blood supply of a brain for working machine-tool constructing firm of Donets Basin. The state of metrics of a vegetative homeostasis and cerebral hemodynamics for ill IMCCI on a background DVV for the hypertonic type, arterial hypertension and AVCE is researched. The correlation between changes of vegetative metrics under the data VRH and changes of a cerebral hemodynamics under the data REG and metrics of microcirculation of vessels of a bulbar conjunctiva is placed. The differentiated technique acupuncture of correction for ill IMCCI with allowance for speakers of metrics of a vegetative homeostasis is offered.

Keywords: initial manifestations of insufficiency of a blood supply of a brain, magnetotherapy, acupuncture, acupressure, variability of a rhythm of heart.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень смертності від цереброваскулярної патології в Східному регіоні України в 3 рази перевищує аналогічний показник в Центральному і Західному регіонах. Найвищі рангові місця по рівню захворюваності судинною патологією головного мозку серед 25 областей України займають Донецька, Кіровоградська і Луганська області. За останні 5 років в Луганській області темп приросту загальної захворюваності цереброваскулярною патологією збільшився в 3,9 рази [Булеца Б.А., 1992; Коломієць Є.М., 1995; Чепелевська Л.А., 1995; Пашковський В.М., 1997; Віничук С.М., 1998].

Прогресуючий характер захворюваності і смертності від цереброваскулярних розладів значною мірою зумовлений тривалим впливом на організм шкідливих факторів верстатобудівного виробництва. Результатом цього є швидке зниження адаптаційних можливостей, переростання функціональних розладів в органічні, що призводить до погіршення стану здоров'я робочих великих промислових підприємств і обумовлює розвиток порушень церебральної гемодинаміки [Осипчук О.Н., 1994; Малахов В.А., 1997; Панков Д.Д., 1997; Сова С.Г., 1999; Манвєлов Л.С., Смірнов В.Є., 2000].

Виявлення субклінічних і початкових проявів порушень мозкового кровообігу дозволяє провести профілактичні і лікувальні заходи на ранніх етапах, коли терапевтичні можливості є більш ефективними. У доступній нам вітчизняній та закордонній літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження з розробки первинної і вторинної профілактики серцево-судинних захворювань у робітників, що зазнають тривалого впливу несприятливих факторів виробництва [Горбачьова Ф.Є., Герасимова О.Н., та співав., 1994; Кістєньов Б.А., Манвєлов Л.С., 1997; Брітов А.М., Манвєлов Л.С., 1997; Манвєлов Л.С., Варакін Ю.Я., та співав., 1998].

Епідеміологічні дослідження показали, що найбільш частішими причинами цереброваскулярних розладів є вегето-судинна дистонія (ВСД), артеріальна гіпертензія (АГ) і атеросклероз судин головного мозку (АСГМ), що виявляють в останні роки тенденцію до зростання і “омолодження” [Булеца Б.А., 1992; Деменко В.Л., 1995; Віничук С.М., 1996; Малахов В.А., 1997; Горбань Є.М., Волошин П.В., та співав., 1998; Яхно Н.Н., Штульман Д. Р., 2001].

У останні роки збільшився інтерес до впровадження немедикаментозних методів лікування і профілактики початкових проявів цереброваскулярної недостатності, що обумовлено підвищеною алергізацією населення, розвитком фармакорезистентності і побічними ефектами від тривалого вживання лікарських препаратів та викликає необхідність розробки та більшого впровадження в клінічну практику нефармакологічних методів лікування.

Важливе місце серед немедикаментозних методів займають голкорефлексотерапія (ГРТ), магнітотерапія і точковий масаж. Доцільність їх використання при лікуванні і профілактиці серцево-судинних захворювань відмічається багатьма дослідниками [Заремба Є.Х., Смачило О.М., 1997; Волошин П.В., Тайцлін В.І., 1999; Качан А.Я., Катина М.А., 2001].

Існує багато діагностичних методів, що застосовуються у хворих на ППНКМ для визначення міри вираженості змін цереброваскулярної гемодинаміки.

Оцінку функціонального стану вегетативної нервової системи проводять з використанням методу варіабельності ритму серця (ВРС), який не є специфічним методом для діагностики конкретного захворювання. Його використання в ангіоневрології засноване на можливості отримати об'єктивну інформацію про стан неспецифічних механізмів вегетативної регуляції, спрямованих на підтримку гомеостазу. У цьому відношенні він може бути розглянутий як універсальний метод функціональної діагностики [Хаспекова Н.Б., 1995; Баєвський Р.М., Баєвський А.Р., та співав., 1996; Рябикіна М. В., Соболєв А.В., 1998; Остроумова О.Д., Мамаєв В.І., та співав., 2001].

Комплексне дослідження з використанням ЕЕГ, РЕГ, стану мікросудин бульбарної кон'юнктиви, ВРС у працівників промислових підприємств Донбасу дозволяє визначити зміни, які відбуваються в стані вегетативної регуляції церебральної геодинаміки, біоелектричної активності мозку для розробки ефективного диференційованого лікування ППНКМ.

До цього часу залишається актуальним вивчення особливостей церебральної гемодинаміки у робітників верстатобудівних підприємств Східного регіону України, які зазнають тривалий вплив шкідливих виробничих факторів, через недостатність досліджень цієї проблеми. У літературі недостатньо висвітлені способи і результати лікування робітників верстатобудівних підприємств Донбасу з ППНКМ, зокрема, немедикаментозними методами.

Таким чином, все вищенаведене свідчить про актуальність дослідження стану показників церебральної гемодинаміки і вегетативного гомеостазу, а також вивчення впливу на них таких немедикаментозних методів корекції, як голкорефлексотерапія, магнітотерапія і точковий масаж у осіб, працюючих на верстатобудівному виробництві, з ППНКМ що сформувалися на фоні ВСД, АГ і АСГМ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом наукової роботи кафедри нервових хвороб з нейрохірургією і курсом дитячої неврології Луганського державного медичного університету “Розлад вегетативного гомеостазу і порушення вегетативної регуляції при захворюваннях нервової системи", № держреєстрації 0198V005868.

Мета дослідження. На основі визначення в динаміці показників стану церебральної гемодинаміки і вегетативного гомеостазу удосконалення та розроблення раціональних і диференційованих методів немедикаментозної терапії ППНКМ (з використанням голкорефлексотерапії, магнітотерапії, точкового масажу) у осіб, зайнятих у верстатобудівному виробництві Східного регіону України в умовах постійного впливу шкідливих факторів.

Задачі дослідження:

Дослідити стан церебральної гемодинаміки і показників вегетативного гомеостазу у робітників верстатобудівного підприємства Східного регіону України, що тривалий час піддавалися впливу шкідливих факторів виробництва.

Оцінити характер змін показників церебральної гемодинаміки і порушень вегетативного гомеостазу методами РЕГ, ЕЕГ, бульбарної біомікроскопії, ВРС у працівників великого верстатобудівного підприємства Донбасу хворих на ППНКМ.

Дослідити показники вегетативного гомеостазу до і після немедикаментозної терапії з метою виявлення ступеня схоронності механізмів регуляції серцевого ритму.

Здійснити порівняльну оцінку ефективності застосування методів рефлексотерапії (ГРТ, магнітотерапія, точковий масаж) по запропонованій нами методиці у осіб з ППНКМ, що сформувалися на фоні судинних захворювань різного генезу (ВСД, АГ, АСГМ).

Розробка доступних і диференційованих методів немедикаментозної профілактики і лікування ППНКМ у хворих.

Об'єкт дослідження: початкові прояви недостатності кровопостачання мозку у робітників верстатобудівного виробництва Східного регіону України.

Предмет дослідження: параметри церебральної гемодинаміки і показники вегетативного гомеостазу в осіб з початковими ознаками цереброваскулярної недостатності.

Методи дослідження: загально-клінічні, визначення неврологічного статусу, дослідження стану судинного тонусу головного мозку, прихованих порушень церебральної гемодинаміки методом реоенцефалографії; визначення ступеню функціональних змін і адаптаційно-компенсаторних механізмів нервової системи за даними електроенцефалографічного дослідження; вивчення кореляційного взаємозв'язку між загальними гемодинамічними процесами, показниками регіонального мозкового кровотоку і мікроциркуляцією при біомікроскопічному дослідженні бульбарної кон'юнктиви; вивчення змін показників вегетативного гомеостазу за допомогою методу ВРС.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше отримані дані, що вірогідно відображають особливості змін показників церебральної гемодинаміки у робітників з проявами ППНКМ, пов'язаних із тривалим впливом шкідливих промислових факторів, і визначен характер їхнього зв'язку з механізмами вегетативної регуляції.

Запропонований диференційований підхід до використання рефлексотерапевтичних методів (магнітотерапії, голкорефлексотерапії, точкового масажу) у лікуванні ППНКМ з урахуванням динамічного дослідження показників вегетативного гомеостазу.

Показано можливість неспецифічної профілактики ППНКМ і підвищення адаптації мозку до гіпоксії. Впроваджені методи профілактики у хворих з початковими проявами церебральних розладів.

Практичне значення отриманих результатів. Вивчення особливостей гемодинаміки у робітників великого промислового підприємства Донбасу обумовлене тим, що при роботі в цехах великого верстатобудівного підприємства до численних професійних шкідливостей приєднуються мікроклімат, що нагріває, недостатня вентиляція, тривале статичне навантаження, сукупність різних токсичних речовин на одному робочому місці, а також підвищена чи низька температура при високій відносній вологості. Тривала напруга компенсаторних механізмів у сполученні з інтенсивним фізичним навантаженням швидко приводить до порушення адаптації, розвитку патологічних змін у ЦНС, серцево-судинної, дихальної та інших системах організму.

Отримані в ході дослідження результати, а також ефективність і економічність рефлексотерапевтичних методів дають підставу рекомендувати лікувально-профілактичним установам практичної охорони здоров'я використання їх з метою профілактики і лікування судинних захворювань головного мозку у населення промислових регіонів України, чия виробнича діяльність зв'язана з впливом шкідливих факторів виробництва.

Виявлення особливостей змін вегетативного гомеостазу (за даними ВРС) дає можливість здійснювати диференційований підхід до лікування осіб з цереброваскулярною патологією, з урахуванням змін показників у динаміці.

На основі результатів досліджень оформлені та отримані посвідчення на 2 раціоналізаторські пропозиції.

Простота і доступність виконання робітниками такого методу самопрофілактики ППНКМ, як точковий масаж, робить доцільним його включення в особисту оздоровчо-профілактичну програму осіб, з високим ступенем ризику захворюваності судинною патологією головного мозку.

Впровадження зазначених методів у практичну охорону здоров'я дозволяє скоротити рівень захворюваності серед працюючих промислових підприємств.

Результати дослідження впроваджені в практичну роботу неврологічного та фізіотерапевтичного відділень обласної клінічної лікарні м. Луганська, відділення профілактики МСЧ Луганського верстатобудівного заводу, неврологічного відділення лікарні УВС м. Луганська. Вони використовуються в навчальному процесі зі студентами на кафедрі неврології і курсантами курсу неврології ФУЛ Луганського ДМУ.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведене клініко-неврологічне обстеження хворих, запис і розшифровка реоенцефалограм, електроенцефалограм, запис кардіоінтервалограм, дослідження бульбарної кон'юнктиви очного яблука. Проведен аналіз всього отриманого матеріалу, розроблені основні положення і висновки, проведена статистична обробка матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданні проблемної комісії "Фізіологія і патологія нервової системи" при Луганському державному медичному університеті (травень 2001 р.), засіданнях Луганського науково-медичного суспільства невропатологів (квітень 2001 р., березень 2002 р.), були представлені на Другій Міжнародній конференції „Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах” (травень 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сімейна медицина - досягнення і перспективи" (жовтень 2002 р.), на Першому національному конгресі з біоетики (вересень 2001 р.), Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-літтю служби рефлексотерапії в Україні (жовтень 2002 р.), на Другому національному конгресі невропатологів, психіатрів і наркологів України з міжнародною участю “Психоневрологія XXI століття”. Апробація дисертації проведена на засіданні клінічної апробаційної ради, протокол № 15 від 21 мая 2002р. Рекомендована до офіційного захисту.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 друкованих праць, з них у фахових наукових виданнях - 4 (одноосібних 3), матеріали та тези конференцій - 6. . Оформлені й отримані свідоцтва на раціоналізаторські пропозиції №3355 і №3356 від 3 травня 2002 року.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається з вступу, 5 розділів (огляду літератури, глави за матеріалом і методами досліджень, 2-х глав з результатами власних досліджень, обговорення, висновків), практичних рекомендацій і списку літератури, що включає 232 джерела. Обсяг дисертації 138 сторінок. Робота ілюстрована 22 таблицями й 8 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач в умовах клініки нервових хвороб Луганського державного медичного університету були обстежені 217 робітників верстатобудівного виробництва, що працюють у гарячих цехах. Усі вони були чоловічої статі у віці від 34 до 45 років (середній вік - 41±1,3 роки) зі стажем роботи в умовах впливу підвищеної температури 7-12 років.

Найбільш значущими з шкідливих факторів виробництва були:

1. загазованість від 600 до 1200 г/м³;

2. температура повітря 25-38 градусів по С⁰;

3. підвищена вологість та пилкость;

4. локальна вібрація;

5. інтенсивний шум.

У результаті первинного обстеження, яке включало збір анамнезу, скарг, оцінку соматичного і неврологічного статусів, клінічні ознаки початкових проявів недостатності кровопостачання мозку (ППНКМ) були виявлені у 151 особи. У 51 з них основним захворюванням була ВСД по гіпертонічному типу (перша група), у 50 - АГ (друга група) і в 50 - АСГМ (третя група). Контрольна група склала 20 практично здорових осіб, що працюють на даному підприємстві і порівняних за віком і статтю. Найбільш підданими ППНКМ виявилися особи, зайняті на основних цехових професіях: слюсарі-наладчики і слюсарі-збирачі - 80 осіб (52,9%), токарі - 34 (22,6%), верстатники - 24 (15,85%), контролери - 13 (8,65%). Усі зазначені професії припускають вплив на організм працюючих шкідливих факторів цехового середовища протягом усієї робочої зміни.

У обстежених хворих найбільш частими скаргами були: головний біль (87,4%), запаморочення (57,1%), шум у голові (86,3%), порушення пам'яті (72,8%), зниження працездатності (76%), порушення сну (74,8%), кардіалгії (73,5%). При вивченні об'єктивної симптоматики були зареєстровані: установочний ністагм (41,2%), недостатність акта конвергенції (32,5%), пожвавлення сухожильних рефлексів (48%), приглушеність тонів серця (22,4%), тремор пальців рук (21,1%), похитування в позі Ромберга (34,5%) і вегетативні порушення (90,7%). У кожній групі проводився підрахунок балів по перерахованим вище ознакам до і після лікування.

Для оцінки вегетативного статусу був застосований метод аналізу варіабельності ритму серця (ВРС), який дозволяє оцінити вегетативну регуляцію РС, ступінь напруги і спрямованість порушення вегетативних механізмів, а також адаптаційні можливості організму в цілому. Для дослідження вегетативного гомеостазу використовували комплекс, що складається зі стандартного рітмокардіометра РКМ - 01 і IBM PC Intel Pentium 233, оснащеного авторською програмою моніторингу серцевого ритму Воробйова К.П. (Сертифікат якості на даний програмний продукт отриманий на засіданні експертної комісії з інформатики МОЗ України від 01.07.1995). Дані оброблялися методом варіаційної пульсометрии (гістографічний аналіз). При цьому використовували показники: мода (Мо), амплітуда моди (АМо), варіаційний розмах (Х), індекс напруги регуляторних систем (ІН). По отриманим 4 показникам ВРС визначали рівень напрямку механізмів регуляції, активність автономного і центрального контурів, участь різних рівнів вегетативної нервової системи в регуляторних процесах.

Стан церебральної гемодинаміки оцінювали за допомогою методу реоенцефалографії (РЕГ). Реоенцефалограми знімали за допомогою 4-х канального реографа 4 РГ-1. Як реєструючий пристрій використовувався 6-канальний електрокардіограф вітчизняного виробництва. Сигнал передавали на інтерфейсну плату персонального комп'ютера з виводом на монітор і записом до електронної бази даних. Стан пульсового кровонаповнення, еластичності і тонусу судин визначали шляхом якісного і кількісного аналізу реоенцефалограм. Усім хворим проводилися функціональні проби з нітрогліцерином (1/4 таблетки нітрогліцерину сублінгвально), з поворотом і нахилом голови, ортостатична проба і гіпервентиляція.

Електроенцефалографічне обстеження проводилося на 16-канальному електроенцефалографі EEG 16S “Мікромед” (Угорщина). Електроди розташовувалися за схемою Е. Gibbs, що є модифікацією міжнародної схеми 10-20. Обробка даних велася за допомогою інтерфейсної плати та програмного забезпечення установленого на IBM PC Pentium 233. Під час обстеження хворий знаходився у світло- і звукоізолюючому екранованому приміщенні, при цьому проводили проби з відкриванням очей, фотостимуляцією, гіпервентиляцією. Аналіз даних ЕЕГ виконували з визначенням типу (по Є.О.Жирмунській), оцінкою частотної й амплітудної активності ритмів, реактивності ЕЕГ- кривої при функціональних пробах.

У ході комплексного обстеження для підтвердження порушення мікро циркуляції кожному хворому проводили дослідження судин бульбарної кон'юнктиви. Біомікроскопію судин кон'юнктиви здійснювали за допомогою фотощілинної лампи ЩЛ-2, використовуючи збільшення в 40 разів при візуальному спостереженні і збільшенні на фотонегативі в 4 рази. Дані вводили в персональний комп'ютер IBM Intel Pentium 233 за допомогою слайд-сканера EPSON FilmScan 200, зі здатністю, що дозволяє, 1200dpi і масштабіруванням від 50% до 200% із кроком 1%. Морфометричну обробку отриманого зображення проводили за допомогою графічного редактора CorelDraw8. Патологічні зміни мікросудин кон'юнктиви обчислювали на основі системи десяткових індексів і підсумовували в кон'юнктивальному індексі [Шульпіна Н.Б., 1990; Аляб'єва Ж.Ю., Єгоров А.Е., 2000].

Отримані при обстеженні цифрові дані обробляли за допомогою спеціального пакета програм Statistica V 5.0. Розраховували середні величини, їхню помилку, критерії імовірності за допомогою t-Ст'юдента та коефіцієнта кореляції r.

При лікуванні до пацієнтів із ППНКМ, розподіленими у 3 групи, були застосовані такі рефлексотерапевтичні методи впливу як: голкорефлексотерапія, магнітотерапія, точковий масаж. В кожній групі в залежності від застосованої схеми лікування було виділено три підгрупи (А, В, С). Лікування проводилося шляхом терапевтичного впливу на наступні точки акупунктури: на кінцівках - МС5 цзянь-ші, ТR6 чжі-гоу, F2 сін-цзянь, RР6 сань-інь-цзяо, С7 шень-мень, Е36 цзу-сань-лі, GJ10 шоу-сань-лі; у шийно-комірковій області - V10 тянь-чжу, V11 да-чжу, Т14 да-чжуй, Т16 фен-фу, VВ20 фен-чі, Е9 жень-ін, Е10 шуй-ту; в області голови - VВ17 чжен-ін, ТR20 цзяо-сунь, Т23 шан-сін по запропонованій нами схемі, з урахуванням зон входу в детермінантні структури (за методикою Панченко Є.М., 1991). ГРТ-вплив (підгрупа А) проводився в декілька з перерахованих вище точок. Їхній вибір визначався диференційовано з урахуванням спрямованості порушень вегетативної регуляції відповідно з двох запропонованих наборів точок впливу. Курс лікування складав 10-14 процедур проведених щодня, по 20-25 хвилин. У підгрупі В був використаний вплив на всі перераховані акупунктурні точки магнітними іплікаторами. Здійснювався вплив постійним магнітним полем з величиною 45мТ протягом 30-35 хвилин, діаметр магнітного іплікатора 7 мм. Сеанси проводилися щодня протягом 10-14 днів, у залежності від ступеня виразності і характеру судинної поразки.

Підгрупа С одержувала курс точкового масажу. Перші 3 сеанси масаж виконував лікар, а наступні - проводили самі хворі під спостереженням лікаря. Цей рефлексотерапевтичний вплив проводився у всіх точках, по запропонованій нами схемі. Час впливу на кожну точку - 2-3 хвилини. Сила впливу регулювалася за критерієм “приємно - неприємно” самим хворим і знаходилася приблизно посередині сили, застосовуваної при тонізуючому і седативному способах впливу, відповідаючи середньому “що гармонізує”. Сеанси проводилися щодня протягом 10-14 днів.

Результати власних досліджень та їх обговорення. В основу роботи лягли результати обстеження і лікування 151 хворого з ППНКМ. У результаті проведення лікування у всіх трьох групах (пацієнти з ВСД, АГ, АСГМ) виявлене достовірне поліпшення по всіх досліджуваних параметрах.

У групі хворих із ППНКМ на фоні ВСД, значно знизилася кількість приступів головного болю, зменшилася їхня інтенсивність і тривалість, значно регресувало число випадків запаморочення, шуму в голові, емоційних розладів. У цілому ефективність лікування за даними суб'єктивних ознак коливалася від 84% при ГРТ-впливі до 76,5% і 72,5% при застосуванні магнітотерапії і точкового масажу.

Ефективність лікування за даними неврологічних ознак склала 88,7% у підгрупі, що одержувала ГРТ, а в підгрупах В і С, відповідно, 77,5% і 81,1%.

Значна позитивна динаміка відзначена в другій групі хворих, де ППНКМ розвилися на фоні АГ. Частота головного болю знизилася на 78% після ГРТ-впливу і на 50% - після курсу магнітотерапії і точкового масажу. Як і в першій групі регресувала тривалість приступів головного болю, зменшилося число й інтенсивність приступів. Знизилася частота запаморочень, причому позитивна динаміка в підгрупі А виявилася на 17% вище, ніж у підгрупах В і С (відповідно 67% і 50,2%). Відзначено зменшення випадків порушення пам'яті. Регрес цієї ознаки склав 76%. На 65,2% зменшилися скарги на підвищену стомлюваність (до лікування в 43, після лікування в 15 хворих), у всіх підгрупах цей показник був приблизно однаковим. Кардіалгії збереглися у 14 з 36 хворих. Максимальний ефект - 75% відзначався в підгрупі А. У підгрупах В та С відповідно в 5 замість 12 і в 6 замість 12 хворих (58,3% і 50%).

Зареєстровано позитивну динаміку в показниках об'єктивного статусу: установочний ністагм зник у 13 з 21 хворих (61,9%); пожвавлення сухожильних рефлексів, тремор пальців рук та похитування в позі Ромберга не реєструвалось у 14 з 24 хворих (58,3%); ознаки вазомоторної лабільності регресували в 21 з 28 хворих (75%); приглушеність тонів серця зникла в 2 з 6 хворих; акроціаноз, сухість, в'ялість шкіри зменшилися на 76,9%. Ефективність у середньому склала 70,1% за всіма показниками. Більш високі результати спостерігалися після ГРТ-впливу, ефективність його склала 80,3%, у порівнянні з 61,5% і 67,4%, отриманими після лікування методами магнітотерапії і точкового масажу.

Суттєвою виявилася динаміка суб'єктивних ознак у групі хворих із ППНКМ на фоні АСГМ. Головні болі перестали турбувати 18 хворих з 34 (52,9%). Причому, у підгрупі, що одержує лікування ГРТ у 7 з 11 (63,6%), методом магнітотерапії - у 6 з 12 (50%), точковим масажем 5 з 11 (45,5%). Інтенсивність головного болю знизилася в середньому на 60%. У підгрупі А ефективність склала 80%, у підгрупі В - 50%, у підгрупі С - 74%. Тривалість приступів головного болю регресувала, у середньому, на 65%, а частота - на 69%. Регрес по частоті приступів запаморочення в цілому склав 70%. Відчуття шуму в голові залишилося лише в 22 з 43 хворих (ефективність склала 49%). Порушення пам'яті відзначені в 39,2% випадків (у 20 з 51). Болі в області серця регресували в 73% випадків, підвищена стомлюваність - у 59%, емоційна лабільність - у 60% випадків. У цілому, ефективність лікування по всіх ознаках склала, у середньому, 66,5%; у підгрупі А - 77%, у підгрупі В - 61%, у підгрупі С - 59%.

Спостерігалася позитивна динаміка об'єктивних ознак. Кількість випадків установочного ністагму регресувала на 62%, пожвавлення сухожильних рефлексів, тремор пальців рук та похитування в позі Ромберга на 52%, вазомоторна лабільність - на 59%, акроціаноз і похолодання кінцівок зменшилися на 60%. Сухість і кволість шкіри залишилися в 43% випадків. У цілому ефективність після лікування досягла 58,2%. В осіб, що у підгрупі А вона склала 77,9%, у підгрупі В - 52,5% і в підгрупі С - 46,2%.

Зміни РЕГ у хворих: більшість з РЕГ показників вірогідно відрізнялися в першій, другій та третій групах хворих. Достовірними були і їхні відмінності від відповідних показників здорових обстежених.

При кількісній обробці РЕГ спостерігалось достовірне збільшення тривалості висхідної частини хвилі (б в сек.) з обох сторін (в першій групі - 0,120,004 сек.; в другій - 0,140,004 сек.; в третій - 0,140,003 сек.); збільшення дикротичного (67,41,75%; 76,32,7%; 71,12,86%) та діастолічного (75,61,8%; 80,11,9%; 79,072,11%) індексів, відношення анакроти до довжини хвилі (16,80,64%; 19,30,76%; 17,10,72%) та зменшення амплітуди хвилі (в першій - 0,100,005Ом; в другій - 0,0850,006Ом; в третій - 0,090,007Ом). Такі зміни показників свідчать про збільшення периферичного опору судин, відображають погіршення еластико-тонічних властивостей судин та застійні венозні явища.

РЕГ - дослідження в групі хворих, де основним захворюванням була ВСД, виявили більш високі компенсаторні можливості мозкових судин. Після лікування кількісні показники перестали вірогідно відрізнятися від показників здорових обстежених. Такий же результат був зареєстрований і при виконанні функціональних проб. Позитивна динаміка за даними РЕГ у цій групі склала 86% і вірогідно не відрізнялася в підгрупах А, В та С.

Позитивна динаміка РЕГ- показників зафіксована і у групі, з фоновим захворюванням на АГ. Так, після лікування в підгрупі А тривалість висхідної частини кривої знизилася на 0,04 сек. у фронто-мастоідальних (FM) і в окціпіто-мастоідальних (OM) відведеннях на 0,02 сек. У підгрупах В и С вона знизилася в середньому на 0,02 сек. в обох відведеннях (Р<0,005). Показник відносини тривалості анакроти до довжини хвилі в підгрупах А, В і С зменшився в середньому на 16%. Поза залежністю від методу проведеної терапії, зросла амплітуда РЕГ - кривої; її приріст склав у середньому 0,03 Ом у FM-відведеннях і 0,01 Ом у OM-відведеннях (Р<0,003). Динаміка дикротичного індексу в FM-відведеннях у середньому склала 10%, в ОМ - 12%. У випадках застосування магнітотерапії і точкового масажу дикротичний індекс у відповідних відведеннях зменшився в середньому на 9% і 11% (Р<0,003). Вірогідно знизився діастолічний індекс: у FM-відведеннях у підгрупах А, В і С відповідно на 12,85%, 11,3% і 11,15%; в ОМ - на 17,25%, 16,65% і 14,45%. На 8,6% регресував коефіцієнт асиметрії. Після проведення функціональних проб нормалізація параметрів у 76,4% хворих наставала через 1-1,5 хвилини.

Спостерігалася позитивна динаміка РЕГ-кривої після проведеного лікування у випадках, коли ППНКМ розвилися на фоні АСГМ. Так, у підгрупі А, тривалість висхідної частини кривої знизилася на 0,03 сек. у FM-відведеннях і на 0,02 сек. - у OM-відведеннях. У підгрупах В та С вона, у середньому, знизилася на 0,02 сек. в обох відведеннях (Р<0,005). У підгрупах А, В і С показник відносини тривалості анакроти до довжини всієї хвилі зменшився, у середньому, на 8,2%. Зросла амплітуда РЕГ- кривої, її приріст склав, у середньому, 0,02 Ом у FM і 0,01 Ом у OM-відведеннях (Р<0,004). Позитивна динаміка дикротичного індексу після ГРТ у FM-відведеннях склала 8,35%, у OM - 15%. У випадках застосування магнітотерапії і точкового масажу дикротичний індекс у відповідних відведеннях зменшився в середньому на 6,75% і 8,95% (Р<0,003). Вірогідно знизився діастолічний індекс: у FM-відведеннях у підгрупах А, В та С, відповідно, на 9%, 7% і 7%; у OM-відведеннях на 10,4%, 8,4% і 7,7%. На 8,7%, у середньому, регресував коефіцієнт асиметрії. Після проб з функціональними навантаженнями виявлені зміни реактивності РЕГ. При ортостатичних пробах відзначалися адекватні реакції у 76% хворих, інертні - у 12%, перекручені - у 12% хворих. До лікування ці показники складали, відповідно, 54%, 26% і 20%. При проведенні проби з гіпервентиляцією відзначалася реакція помірного типу зі зменшенням кровонаповнення мозку у 46% хворих, перекрученого й інертного типу - у 54% (до лікування відповідно 28% і 72%). Зміни в показниках РЕГ зростали при поворотах голови, на тлі проведеного лікування, частота їх знизилася з 84% до 36% випадків. Після прийому нітрогліцерину нормалізація РЕГ- кривої наставала у 26% хворих через 1-1,5 хвилини, у 30% хворих - через 1,5-3 хвилини, у 16% - через 5-6 хвилин. У випадках, що супроводжуються ознаками венозної недостатності, нормалізація РЕГ- кривої у 28% була неповною.

Аналіз даних кон'юнктивальної біомікроскопії мікроциркуляторного русла у хворих на ППНКМ показав, що в усіх групах відзначалися виражені в тім чи іншому ступені, поза-, внутрісудинні та судинні зміни.

Істотними виявилися позитивні зміни в хворих першої групи за даними бульбарної біомікроскопії кон'юнктиви. Так, позитивна динаміка індексу судинних змін (ІСЗ) склала 68%, індексів периваскулярних (ІПЗ) і внутрішньосудинних (ІВЗ) змін - 49%, загального кон'юнктивального індексу (ЗКІ) 59%. В другій групі хворих: ІСЗ знизився з 10,0 до 4,4, ефективність склала 57%; ІПЗ знизився з 3,8 до 1,6, ефективність - 57%; ЗКІ знизився з 17,6 до 8,8, ефективність - 52%.

В групі хворих із ППНКМ на фоні АСГМ ІСЗ знизився з 10,0 до 4,8; ІПЗ - з 4,6 до 2,0; ІВЗ з 3,4 до 2,04; ЗКІ Зменшився з 18 до 8,8. У цілому, позитивна динаміка склала 49,8%.

В результаті проведеного до лікування ЕЕГ дослідження виявлено, що в групі, де ППНКМ виникли на фоні ВСД в 82,4% випадків зустрічався I тип ЕЕГ (по Жирмунській), в 7,8% - II тип з наявністю окрім альфа-ритму подекуди повільних хвиль (тета і дельта) зі зниженням амплітуди або появою швидких асинхронних коливань, які свідчили про функціональну зацікавленість мезодіенцефальних структур. В решті випадків (9,8%) було зареєстровано III тип ЕЕГ.

В другій групі спостерігався переважно III тип ЕЕГ (52%), що характеризувався дифузною дезорганізацією хвиль, їх повільним ритмом та зниженням амплітуди до 32-35 мкВ. В 18% випадків зареєстрований IV тип, де характерна чітка регулярність ритму з підвищенням, відносно норми, рівня амплітуди. В декількох випадках (8%) спостерігався V тип, де відзначається дифузна дезорганізація ритмів на фоні підвищення амплітуди. В випадках, що залишилися, відзначалися I та - II типи ЕЕГ (22%).

В третій групі переважно відзначалися дифузні зміни - низькоамплитудний нерегулярний альфа-ритм, стертість зональних розбіжностей основних ритмів, що приближується до III (66%) та V (28%) типів ЕЕГ.

Після лікування на ЕЕГ в першій групі спостерігалась наявність регулярних альфа - та бета - ритмів (96,1%) при збереженні амплітуди та зональних різниць в розподілі ЕЕГ-компонентів. III тип ЕЕГ залишився в двох осіб. В другій групі зменшилась дезорганізація ЕЕГ ритмів (V тип до лікування 8%, після - 2%), нормалізувалась знижена до лікування амплітуда альфа- ритму (42,3 мкВ). В третій групі ступінь нормалізації ЕЕГ - показників була меншою, ніж в першій та другій групах (V тип ЕЕГ зустрічався у 12%).

Незважаючи на відсутність специфічності ЕЕГ- ознак при ВСД, АГ та АСГМ, деякі особливості та менша вираженість позитивної динаміки в третій групі в порівнянні з першою та другою відображає збільшення ЕЕГ змін по мірі прогресування основного захворювання.

При аналізі показників ВРС у всіх хворих виявлені ознаки вегетативної дисфункції різного ступеню й характеру.

При аналізі показників ВРС у групі пацієнтів із ВСД виявлені зміни, що свідчать про активацію адренергічних механізмів регуляції гомеостазу, (підвищення тонусу симпатичного відділу нервової системи), це підтверджується наявністю статистично достовірного збільшення показників амплітуди моди (АМо), індексу напруги регуляторних систем (ІН) і зменшенням варіаційного розмаху (Х). Реакція носить захисно-пристосувальний характер. Шляхом включення додаткових регуляторних механізмів організм намагається зберегти рівень функціонування системи кровообігу у верхньої границі діапазону гомеостатичних коливань.

Після проведеного лікування спостерігалася стабілізація показників: значне зниження ІН з 260 до 147, зменшення АМо з 48% до 41%, збільшення Х з 0,17с. до 0,23с. і показника Мо до 0,59с. Отримані дані вірогідно підтверджують посилення механізмів саморегуляції, що виникають на фоні проведеної терапії і є проявом активації центральних ланок керування РС.

У групі з АГ до лікування відзначалася значна перевага тонусу симпатико-адреналової системи, що виражалося в достовірному, у порівнянні з контрольною групою, збільшенні показників АМо - 52,3%, ІН до 487 і зниженням Х - 0,11с. Ці дані підтверджують значне виснаження механізмів саморегуляції, що втрачають здатність компенсувати порушення вегетативного балансу. Після лікування спостерігалося помірне відновлення механізмів саморегуляції, про це свідчить достовірне зниження ІН у межах 212 одиниць. Співвідношення показників і їхня позитивна динаміка підтверджують здатність організму підтримувати активність автономного контуру, як наслідок позитивної реакції на проведену терапію.

У групі хворих з АСГМ значення Мо, АМо, Х до лікування (відповідно 0,52с; 72,4%; 0,16с) і після (0,54с; 71,5%; 0,18с) указують на зниження діапазону адаптаційних реакцій, явища стійкого вегетативного дисбалансу. Це свідчить про утрудненість у мобілізації регуляторних процесів і зростання централізації керування серцевим ритмом (зниження показників Мо і Х на фоні зростання АМо). Незначне зменшення ІН, у середньому, до 357одиниць, не має достатнього ступеня вірогідності. Отримані результати відповідають помірному поліпшенню стану пацієнтів після курсу рефлексотерапиї (56%), що вказує на стійкі порушення механізмів регуляції цереброваскулярної системи на початкових стадіях розвитку порушень мозкової гемодинаміки на фоні АСГМ.

Диспансерне спостереження за хворими на протязі від семи до чотирнадцяти місяців після проведеного курсу немедикаментозної терапії підтвердило ефективність розробленої методики. Було виявлено достовірне зниження на 34% випадків активного звертання за медичною допомогою до невролога та на 23% до терапевта. Відзначено зменшення, у середньому, на 16% днів непрацездатності в порівнянні з відповідним періодом до лікування.



ВИСНОВКИ

У робітників верстатобудівного підприємства Східного регіону України, що тривалий час піддаються впливові шкідливих факторів виробництва, досліджені порушення у функціонуванні і регуляції стану вегетативної нервової системи і церебральних судин, що виявляється ознаками вегето-судинної дистонії, змінами показників вегетативного гомеостазу і церебральної гемодинаміки і, надалі, приводить до розвитку ППНКМ.

При початкових проявах недостатності мозкового кровообігу виявлена кореляційна взаємозалежність між функціональним станом вегетативного регулювання і виразністю цереброваскулярної недостатності. Зміни вегетативних показників у робітників із ППНКМ на фоні ВСД, АГ і АСГМ, за даними ВРС вірогідно (Р<0,005) корелюють зі змінами церебральної гемодинаміки за даними РЕГ - досліджень (r=0,34) і показниками мікроциркуляції в судинах бульбарної кон'юнктиви (r=0,42).

Застосування рефлексотерапевтичних методів корекції (ГРТ, магнітопунктура, точковий масаж) по розробленій нами методиці є терапевтично ефективним при лікуванні ППНКМ у осіб, що тривалий час знаходяться під впливом шкідливих виробничих факторів,.

Запропонований комплекс методів корекції дозволяє диференційовано підходити до профілактики і лікування ППНКМ з урахуванням показників динамічного дослідження вегетативного гомеостазу.

Виявлена позитивна динаміка в показниках вегетативного гомеостазу (достовірне зниження (Р<0,005) ІН і АМо, збільшення ?Х) під впливом ГРТ, магнітотерапії і точкового масажу в першій і другій групах (хворі з ВСД і АГ) вірогідно свідчить про активізацію надсегментарних і сегментарних механізмів регуляції СР зі збереженням переважного впливу автономного контуру, зниженням початкової симпатоадреналової активності і посиленням активності парасимпатичної ланки ВНС.

Практичні рекомендації

Для лікування ППНКМ на фоні вегето-судинної дистонії по гіпертонічному типу, артеріальної гіпертензії і атеросклерозу судин головного мозку показане використання голковколювання, магнітотерапії, точкового масажу в крапки:

для осіб з симпатикотонією - VВ20, Т16, V11,V10,VВ17, ТR20, TR6, F2, Е36;

для осіб з парасимпатикотонією - Е10, Е9, МС5, С7, RР6, GI10, Т14, Т23.

В умовах стаціонару раціонально проводити голковколювання, вибираючи на кожен сеанс три чи чотири з перерахованих вище точок, відповідно до правил акупунктурної терапії й індивідуального підбору, по методу Є.М. Панченко з урахуванням показників ВРС.

В умовах заводських здоровпунктів, санаторіїв-профілакторіїв рекомендується проводити вплив точковим масажем чи магнітними іплікаторами відразу на всі перераховані точки, щодня по 30 хвилин протягом 10 днів.

Для профілактики захворювань серцево-судинної системи, а також лікування ППНКМ, що розвилися на фоні такої патології, як ВСД по гіпертонічному типу, АГ, нерізко виражений атеросклероз церебральних судин, рекомендується навчання робочих великих промислових підприємств методиці точкового самомасажу і магнітотерапії за допомогою точкових магнітофорів.

Упроваджувати в лікарську практику метод ВРС із метою більш раннього виявлення ППНКМ. Використання показників ВРС з метою диференціації рефлексотерапевтичного впливу.



СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бахтояров П.Д. Динамика вегетативных показателей у лиц с начальными проявлениями нарушения мозгового кровообращения, занятых на станкостроительном производстве, при магнитотерапевтическом воздействии // Український медичний альманах - 2001. - Том 4, №5-С. 19-23.

Мечетный Ю.Н., Дзюба А.Н., Бахтояров П.Д. Биоэтические аспекты применения крайне высокочастотной терапии // Тези доповідей "Перший національний конгрес з біоетики". - Київ, - 2001. - С. 114. (Автором виконане: клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, літературне оформлення роботи).

Мечетный Ю.Н., Бахтояров П.Д. Аналоговая модель нервной системы // Матеріали Другої Міжнародної конференції „Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах". - Луганськ, - 2001. - С. 145-147. (Автором виконане: клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, літературне оформлення роботи).

Дзюба А.Н., Бахтояров П.Д. Коррекция вегетативных нарушений у лиц трудоспособного возраста с НПНКМ магнитотерапией // Матеріали Другого національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України з міжнародною участю "Психоневрологія XXI століття". УкраЇнський Вісник психоневрології. Том 10, вип.1(30). - 2002. - С 43. (Автором виконане: клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, літературне оформлення роботи).

Бахтояров П.Д. Изменение церебральной гемодинамики у больных с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения мозга на фоне вегето-сосудистой дисфункции при воздействии постоянным магнитным полем. // Буковинський медичний вісник - 2002. - №3 - С. 12-14.

Бахтояров П.Д. Адаптивно-регуляторное воздействие иглорефлексотерапии на сосудистый гомеостаз у больных с НПНКМ на фоне различной церебро-васкулярной патологии // Український медичний альманах. - 2002. - Том 5, №1 - С. 12-16.

Дзюба О.М., Мечетний Ю.М., Лавренко О.В., Торба К.В., Пицул Н.Л., Тачко Г.П., Бахтояров П.Д., Александрін А.В., Сорокін Ю.М. КВЧ - терапія головного болю з урахуванням порушень вегетативної регуляції // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні "Актуальні питання рефлексотерапії". - Київ. - 2002. - С. 35. (Автором виконане: клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, літературне оформлення роботи).

Дзюба А.Н., Бахтояров П.Д., Мечетный Ю.Н. Изменения вегетативных показателей при индивидуализированном рефлексотерапевтическом воздействии у лиц с начальными нарушениями церебральной гемодинамики // Физические методы в современной неврологии и нейрохирургии. Ялта - 2002. - С. 57-58. (Автором виконане: розробка ідеї, створення моделі).

Дзюба О.М., Бахтояров П.Д. Впровадження магнітотерапії у практику сімейного лікаря при корекції ангіоцеребральної патології // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сімейна медицина - досягнення і перспективи". - Харків, - 2002. - С. 96-97. (Автором виконане: клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, літературне оформлення роботи).

Дзюба А.Н., Бахтояров П.Д. Применение постоянных магнитных токов в целях коррекции начальных проявлений недостаточности кровоснабжения мозга на фоне различной сосудистой патологии у рабочих промышленного региона Восточной Украины (по данным РЭГ) // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №2 - С. 96-100. ( Автором виконане: Розробка ідеї, створення моделі).

Размещено на Allbest.ru