Репродуктивне здоров'я жінок та профілактика його порушень в межах планування сім'ї

З огляду на те, що тканини МЗ, які є органами-мішенями першого порядку, неминуче та швидко реагують на рівень і профіль статевих гормонів, який зазнає достовірних змін у результаті штучного переривання вагітності, ми вперше провели обстеження МЗ у післяабортному періоді через 1, 3 і 6 місяців після аборту та виявили, що як зміни, котрі відбуваються під час вагітності, так і стан МЗ після аборту у значній мірі визначалися наявністю пологів в анамнезі.

У I місяць після аборту більшість жінок (92,7%, що мали пологи, і 95,6%, що не народжували) відзначала тяжкість і біль в МЗ. Трохи рідше відзначалася галакторея: відповідно у 38,2±6,6% і 17,6±4,6%. УЗД в I місяць практично не виявляло відмінностей у структурі МЗ від картини до аборту. Через 3 місяці картина змінювалася. Кількість скарг скоротилася майже вдвічі, жінки, які народили, відзначали біль у МЗ у 39,7±5,9% випадків, а ті, які не народжували, у 47,0±6,1%. За даними, УЗД фіброзно-кістозні зміни відзначалися у 14,7±4,3% тих, котрі не народжували, і у 12,7±4,5% жінок, що народили. Через 6 місяців скарги на біль у МЗ залишилися в кожної сьомої жінки, що не народжувала, і в кожної шостої - на тяжкість у МЗ. У жінок, які народжували, скарги зустрічалися значно рідше. За даними УЗД, у жінок, які народжували, картина МЗ мала нормальну характеристику (лише в 1 жінки були виявлені ознаки фіброзно-кістозних змін). У 17,6±4,6% жінок, що не народжували, були виявлені ознаки фіброзно-кістозної мастопатії, у 23,5±5,1% мали місце гідрофільність МЗ, у 11,8±3,9% - розширення протоків.

Зміни у структурі МЗ після аборту в жінок, які не народжували, напевно, пов'язані з імуногормональними змінами після аборту, а саме: зі збільшенням співвідношення ЛГ/П, яке призводить до збільшення Е2/П, і порушеннями Т-клітинної ланки імунітету, зниженням кількості натуральних кілерів. У результаті з'являються тенденції до виникнення імунокомплексної патологічної реакції, що створює небезпеку розвитку гіперпластичних і запальних процесів. Таким чином, після штучного аборту в МЗ виникають патологічні процеси, які призводять до гіперплазії, причому МЗ жінок, що не народжували, у зв'язку з незрілістю їхньої структури чутливіші до патологічних змін.

Альтернативою штучному аборту в усьому світі виступає ГК, тому ми поставили завдання вивчити вплив різних ГК на імуногормональний гомеостаз і стан деяких органів-мішеней, розкрити деякі механізми розвитку ускладнень, викликаних ГК, розробити методи їхньої корекції, а також обґрунтувати диференційований добір ГК у залежності від гормонального профілю.

Був вивчений вплив ГК на гормональний гомеостаз у 707 жінок репродуктивного віку, що приймали МКОК, ТКОК, ЧПТ і ЧПІК (225 жінок раннього репродуктивного віку, 190 активного та пізнього репродуктивного віку, 114 жінок, що страждають на ДГМЗ, і 178 жінок, які одержували ГК після аборту, і встановлено, що існують достовірні відмінності, пов'язані з віком і типом використовуваних ГК.

Так, у ранньому репродуктивному віці КОК усіх видів істотно знижують рівень гонадотропних гормонів ЛГ і ФСГ, що корелює зі значною кількістю ановуляторних циклів у всіх вікових підгрупах дівчат. Причому підвищення ПРЛ було виразнішим при використанні ТКОК, у той час як при МКОК рівень ПРЛ залежав від віку підлітків: у 15-річних відбулося достовірне збільшення ПРЛ до VI місяця прийому, у 16-17-річних - через місяць, у 18-річних - через 2 місяці використання ГК.

При використанні ЧПТ рівень ФСГ достовірно знижувався у вікових підгрупах 14-15 і 16-17 років через 2 місяці прийому контрацептива, у 18-річних - через місяць. Динаміка ЛГ була подібна до тенденцій, які спостерігаються з рівнем ФСГ при використанні різних КОК. А вміст ПРЛ у всіх вікових підгрупах знижувався, що сприяло збереженню овуляції у третини пацієнток. Яєчникові гормони в дівчаток усіх вікових підгруп практично не змінювалися під впливом ТКОК. Деяке зниження Е2 викликало використання МКОК у підлітків 14-15 і 16-17 років. Найбільш істотний вплив на вміст яєчникових гормонів мали прогестагени. Під впливом ЧПТ вже з першого МЦ відбувалося значне підвищення співвідношення Е2/П в усіх вікових підгрупах, яке нормалізувалося тільки в дівчат 18 років через півроку.

Проведені дослідження показали, що висока контрацептивна надійність ГК спостерігається в результаті стійкої ановуляції при тривалому (3 місяці й більше) прийомі препаратів на фоні гальмування овуляторних піків гонадотропних гормонів.

При дослідженні гормонального профілю в дівчат, що застосовували ГК не менше 2 років, яке включало вивчення гормонального гомеостазу протягом 3 МЦ після припинення прийому ГК, вперше нами було встановлено, що на відновлення овуляції не впливала тривалість використання (не менше 2 років) ГК. Після відміни ГК частота овуляції у дівчат достовірно не відрізнялася від такої у дівчат, які не використовували ГК. Найшвидше овуляція відновлювалася після відміни ЧПТ. У групі дівчат, які приймали ТКОК, відновлення овуляції затримувалося, а частота ановуляторних циклів з естрогенною недостатністю трохи перевищувала таку в інших групах.

Дослідження гормонального профілю виявили прогресивне збільшення секреції гонадотропних і статевих гормонів після відміни ГК, у результаті чого вже до II-III циклу ці показники досягали рівня показників у дівчат, які не використовували ГК. Крім того, усі види використаних ГК позитивно впливали на менограми дівчат. Після відміни ГК знизилася кількість ПМЦ, а найбільш важкі з них - ювенільні маткові кровотечі - не спостерігалися. Порушення циклу відзначалися трохи частіше після відміни ТКОК, ніж при використанні інших ГК.

Катамнестичне обстеження 76 дівчат, які запланували вагітність після тривалого (2-5 років) періоду використання ГК, показало, що вагітність наступила в 92,1% з них протягом 6 місяців. Використання ГК у дівчаток-підлітків більше 1 року є дискутабельним питанням і схвалюється не всіма дослідниками. Отримані нами результати підтверджують безпечність тривалого використання ГК у підлітковому віці для репродуктивного здоров'я.

У більшості жінок активного репродуктивного віку, які приймали КОК і ЧПІК, через місяць прийому ГК відзначалося пригнічення овуляції. У пацієнток, котрі приймали ЧПТ, майже в половині спостережень зберігався овуляторний цикл. Після відміни МКОК овуляція відновилася в I циклі у 80,0±8,0%, трохи повільніше - після відміни ТКОК і ЧПТ- тільки до III місяця. Після відміни ЧПІК до III місяця овуляція відновилася лише в 75,0±9,7% жінок, у 15,0±8,0% спостерігалися овуляторні цикли на фоні НЛФ, а гіпоестрогенні ановуляторні цикли мали місце в 5,0±4,9% випадків, і в цілому характер менограм у цій групі достовірно не відрізнявся від такого в контрольній групі.

Вивчення гормонального профілю пацієнток активного репродуктивного віку після відміни ГК показало, що через 3 місяці рівень ЛГ і ФСГ був достовірно зниженим тільки у жінок, які приймали ТКОК. Вміст ПРЛ через 3 місяці після відміни ГК був достовірно підвищеним у всіх групах, за винятком групи, у якій використовували ЧПІК. Концентрація П після відміни ГК змінювалася в межах норми на відміну від Е2, рівень якого в усіх групах, крім групи, що застосовувала МКОК, був трохи підвищеним. Необхідно відзначити, що співвідношення Е2/П було менш варіабельним, ніж його компонент Е2, і достовірне його зниження зафіксовано тільки після відміни ЧПІК і склало 0,020±0,002 (у контролі 0,027±0,002, р<0,017). Рівень К по закінченні 3 місяців після відміни ГК був трохи зниженим у групах, що застосовували чисті прогестагени.

Особливу увагу ми приділили групі жінок старшого репродуктивного віку (36-45 років), тому що проблема застосування ГК у даному віці знаходиться в центрі наукових дискусій. Гормональний профіль цих пацієнток до застосування ГК характеризувався підвищенням гонадотропних гормонів і зниженням співвідношення ЛГ/ФСГ за рахунок відносного підвищення ФСГ. Рівень К трохи підвищувався, залишаючись, однак, у межах вікових норм. Секреція статевих гормонів втрачала характерну динаміку: рівень Е2 зростав до 21 дня МЦ, а П достовірно не мінявся протягом циклу.

Застосування ГК сприяло зниженню рівня гонадотропних гормонів і нормалізації їх співвідношення вже до III циклу. До VI місяця використання ГК показники гормонального профілю у жінок 36-45 років достовірно не відрізнялися від таких у більш молодих пацієнток. Вивчення даних функціональної діагностики показало, що в цьому віці у жінок контрольної групи переважали овуляторні цикли з НЛФ (52,0±10,0%); при цьому у 12,0±6,5% відзначалися ановуляторні гіперестрогенні цикли.

Було відзначено, що прийом усіх видів КОК викликав стійку ановуляцію: при МКОК у I місяці прийому, при ТКОК - через півроку, при цьому в обох групах достовірно знизилися кількість овуляторних гіполютеїнових циклів (до 20,0±8,0%, p<0,02) та частота гіперестрогенних циклів до 4,0±3,9%. Частота гіперестрогенних циклів при ЧПІК знизилася вже через місяць від початку контрацепції, а при ЧПТ - через 2 місяці, і під кінець року нормоестрогенні ановуляторні цикли мали місце при ЧПТ у 60,0±9,8% випадків, а при ЧПК у 85,0±8,0% жінок.

Після відміни ГК у більшості пацієнток відновилися нормальні менструації, у той час як у жінок пізнього репродуктивного віку, які не приймали ГК, достовірно частіше, ніж у жінок активного репродуктивного віку, відзначено передменструальний синдром (48,0±10,0%), гіперполіменорея (12,0±6,5%) і ДМК (12,0±6,5%).

Узагальнюючи результати вперше проведеного комплексного дослідження впливу ГК на гормональний профіль і характер МЦ у жінок різних вікових категорій, ми прийшли до висновку, що використання ГК у підлітковому віці в цілому впливало на репродуктивну систему (нормалізація менструальної функції, підвищення частоти нормальних овуляторних циклів). ТКОК варто вважати менш прийнятними для жінок раннього репродуктивного віку у зв'язку з їхнім пригнічуючим впливом на гіпоталамо-гіпофізарну систему. При плануванні вагітності варто вважати оптимальним тримісячний інтервал по закінченню використання ГК, необхідний для відновлення рівня репродуктивних гормонів. Отримані нами результати підтверджують безпеку тривалого використання ГК у підлітковому віці. При тривалому використанні ГК (1-6 років) у жінок активного репродуктивного віку виникають транзиторні зміни гормонального профілю, що нівелюються після відміни ГК. Деяке підвищення рівня ПРЛ після відміни КОК і ЧПТ не впливало на овуляторну функцію та відновлення фертильності у жінок, на долю яких припадає більшість запланованих вагітностей. Застосування ГК у пацієнток пізнього репродуктивного віку сприяло підвищенню частоти ановуляторних циклів, а також зниженню рівня гіперестрогенних і гіполютеїнових циклів, що є профілактикою гіперпластичних процесів ендометрію та дисфункції інших органів-мішеней. ГК також сприяє нормалізації співвідношення гонадотропних гормонів. У цьому виявляються позитивні неконтрацептивні ефекти ГК. Найчіткіше ці ефекти проявлялися при застосуванні МКОК і ЧПІК.

З огляду на неоднозначне ставлення до питання впливу ГК на стан МЗ у жінок у різні вікові періоди життя (Б.А. Агроновська із співавт., 1992; Т.Л. Колосова із співавт., 1994; В.Ф. Левшин, П.М. Пихут, 1993; Р.Е. Фечнер, 1984) і недостатнє висвітлення цього питання в літературі, ми вивчили ступінь розвитку МЗ у 225 дівчаток-підлітків, які використовували ГК не менше року, і у 190 жінок, що приймали ГК понад рік. Уперше нами було встановлено, що застосування МКОК, і ще в більшій мірі - ТКОК, прискорювало дозрівання МЗ, а застосування ЧПТ - затримувало.

Вивчення МЗ у жінок репродуктивного віку, які приймали ГК понад 1 рік, не виявило будь-яких структурних змін, що підтверджується даними інших дослідників (В.Н. Прилепська із співавт., 1997; A.G. Perdikaris et al., 1995). Однак у 21 пацієнтки з'явилися скарги на періодичний біль і тяжкість у МЗ, частіше в II половині МЦ.

Незважаючи на те, що зараз активно вивчається вплив екзогенних гормонів на тканину МЗ, дотепер є неоднозначними рекомендації про застосування ГК у жінок із ДГМЗ. Вивчення стану МЗ у жінок різного віку при використанні ГК дозволило нам зробити такі висновки:

Застосування в підлітковому віці КОК трохи прискорювало розвиток МЗ, а ЧПТ - затримувало. Незважаючи на те, що виявлені відмінності не достовірні, ми думаємо, що ці ефекти необхідно враховувати при доборі ГК і рекомендувати підліткам з випередженням темпів розвитку МЗ прийом ЧПТ, а дівчат з гіпопластичними МЗ - КОК;

Застосування ГК сприяло нормалізації гормонального профілю в жінок із ДГМЗ, і через рік після закінчення прийому ГК рівні гормонів не змінювалися та достовірно не відрізнялися від показників здорових жінок;

Прийом ГК сприяв поліпшенню клінічного перебігу ДГМЗ та одужанню 11 (35,5±8,6 %) жінок, які приймали МКОК, і 10 (31,2±8,2%, р<0,001), які приймали ЧПТ, а також 6 (20,0±7,3%), що приймали ТКОК, і 6 (28,6±9,9 %, р<0,01), що одержували ЧПІК.

Розцінюючи штучний аборт як стресогенний фактор, ми шукали шляхи, які сприяли б зміні ступеня стресорних впливів на клітини-мішені репродуктивної системи та нормалізації роботи цих клітин усупереч стресобумовленому гормональному дисбалансу. Використання ГК після штучного переривання вагітності, на наш погляд, є найбільш обґрунтованим для корекції порушень гормонального профілю та стресіндукованого імунодефіциту, тому що здатність ГК пригнічувати продукцію ФСГ і ЛГ та відновлювати порушені співвідношення Е2/П дозволяє застосовувати їх для профілактики цих процесів. Виходячи з вищевикладеного, співвідношення ЛГ/П може служити критерієм ефективності післяабортної профілактики та використовуватися для прогнозу розвитку синдрому хронічної ановуляції після аборту. А отримані дані, що роз'яснюють механізм порушень гормональних взаємин після аборту, дають нам підстави використовувати ГК для корекції гормонального профілю в післяабортному періоді.

При дослідженні 3-місячної динаміки менограм у жінок, які застосовували після аборту різні види ГК, був установлений позитивний вплив контрацепції на менструальну функцію. Збільшився в 2 рази відсоток своєчасного початку менструації, знизилася крововтрата під час місячного в кожної десятої жінки, місячне стало безболісним як після міні-аборту, так і після аборту в терміні 5-11 тижнів.

Уперше нами був вивчений вплив ГК на показники імунорезистентності жінок після аборту. Була виявлена позитивна динаміка імунних показників. Встановлено позитивні тенденції у відношенні хелперного компонента імунної відповіді, а саме в групі, що приймала ГК, до 3 місяця прийому ГК відбулося підвищення рівня CD4, при цьому в групі жінок, які не використовували після аборту ГК, зберігався суттєвий дефіцит CD4, що свідчило про патологічний вплив стресу, викликаного абортом. Результатом такого впливу є зниження антиінфекційного та протипухлинного імунітету, а також виникнення імунологічних умов для розвитку аутоімуної, алергійної та псевдоалергійної патології (А. Ройт, 1992; Г.Т. Сухих із співавт., 1997; J.A. Hill, 1991; Г.Н. Дранник, 1999). Подібна тенденція встановлена й у динаміці CD3. Під впливом ГК дефіцит CD3 компенсувався, і його рівень досягав показника CD3 у контрольній групі.

Застосування ГК у жінок, що не народжували, суттєво поліпшувало динаміку натуральних кілерів: якщо в тих, котрі не використовували ГК, середній рівень CD16 був достовірно зниженим і залишався таким до III місяця після аборту (9,93±0,47%, у контролі 11,21±0,38%, p<0,05), то в жінок, які не народжували, але застосовували ГК, вміст CD16 нормалізувався протягом I місяця (10,14±0,58%, p>0,05). Необхідно відзначити позитивну роль ГК в елімінації ЦІК: до III місяця після аборту в групі, що застосовувала ГК, відзначено зниження рівня ЦІК відносно до значень контрольної групи, у жінок, які народжували, воно мало достовірний характер (вміст ЦІК 60,57±1,85 Од, у контролі 67,24±1,77 Од, p<0,05).

Обстеження МЗ у 135 жінок, які приймали ГК, і у 123, які не застосовували ГК, показало, що через 1 місяць після аборту в стані МЗ не було встановлено різниці в залежності від прийому ГК, а через 3 місяці в групі, що не застосовувала ГК, у більшості жінок зберігалися біль і тяжкість у МЗ, а УЗД показувало розширення протоків МЗ, зниження ехогенності та гідрофільності тканин.

Через 3 місяці у жінок, які використовували ГК, різко скоротилася кількість скарг, тоді як у групі без контрацепції скарги зберігалися. Через 6 місяців у жінок, що приймали ГК, скарги зберігалися лише у 6,6±3,2% тих, які не народжували, і у 6,6±3,1% тих, що народжували, у той час як у групі без ГК скарги мали місце у 35,3% жінок, що не народжували, і у 9,1% жінок, які народжували. У 5,3±3,2% жінок, які не народжували, й у 1,7±1,7% жінок, які народжували, на УЗД була встановлена фіброзно-кістозна мастопатія (ФКМ). Таким чином, при прийомі ГК протягом 6 місяців після аборту стан МЗ у жінок, які не народжували, став практично таким же, як у тих, що народжували, хоча частота мастопатії була трохи вищою, ніж у тих, які народжували. Ми думаємо, що ці зміни обумовлені здатністю ГК викликати "децидуальний некроз" чуттєвих тканин і врівноважувати процеси проліферації й апоптозу. Використання ГК дозволяло нормалізувати структуру МЗ до III циклу та значно знизити частоту мастопатії у жінок, які не народжували.

Незважаючи на тривалий досвід використання ГК у світі, існує ряд факторів, що обмежують їхнє застосування, а саме: побічні ефекти, що впливають на якість життя жінок. Аналіз побічних ефектів, викликаних прийомом ГК, показав, що найчастіше це були ациклічні кров'янисті виділення (4,0±2,4% при прийомі МКОК, 12,0±4,6% при ТКОК, 18,0±5,4% при ЧПТ і в 18,0±5,4% жінок, що користуються ЧПІК).

Аналіз даних гормонального профілю жінок, які приймали різні типи ГК, виявив, що ациклічні кров'янисті виділення, аменорея, диспареунія, бактеріальний вагіноз мали місце в більшості спостережень на фоні прийому гестагенів у жінок з початково низьким рівнем естрогенів (середнє співвідношення Е2/П дорівнювало 0,017±0,001). Головний біль, мастодинія, психоемоційні порушення, кандидоз піхви, що переважно супроводжують ТКОК, частіше відзначалися у жінок з вихідною гіперестрогенією (Е2/П - 0,051±0,003). Набряк і біль у МЗ спостерігалися переважно при ТКОК у жінок з гіперпролактинемією та гіперестрогенією. Нами були вперше виділені три типи гормонального профілю залежно від переваги гормонів: Е2-домінантний, П-домінантний і нормальний. Аналіз змін співвідношення Е2/П в динаміці використання різних видів ГК свідчив про те, що у жінок П-домінант-ного типу відбувалася нормалізація співвідношення Е2/П при використанні КОК, у той час як у жінок Е2-домінантного типу - при використанні ЧПІК і ЧПТ.

Отримані нами дані про вплив домінуючого типу статевих гормонів на характер ускладнень при різних видах ГК дозволили зрозуміти патогенетичні механізми розвитку побічних ефектів.

На нашу думку, органи репродуктивної системи й екстрагенітальні органи, що є мішенями для статевих гормонів, знаходяться під впливом як власних, так і екзогенних гормонів. Відповідно до сучасних уявлень, естрогени та прогестагени виявляють властивості антагоністів щодо тканин-мішеней. Оптимальне функціонування органів-мішеней здійснюється при збалансованому впливові статевих гормонів. Такий тип гормонального профілю, при якому співвідношення Е2/П було нормальним, відзначався у більшості (39,0%) обстежених жінок. Перевага естрогенів (абсолютна чи відносна) визначалася у 32,5% обстежених (Е2-домінантний тип). Перевага П відзначалася у 28,5% (П-домінантний тип).

Застосовувані ГК здатні не тільки зв'язуватися з рецепторами органів-мішеней, але і втручатися в обмін репродуктивних гормонів. Стимулюючий вплив на центральну нервову систему естрогенів, що входять до складу КОК, сприяє виникненню підвищеної збудливості, головного болю в жінок Е2-домінантного типу (у 52,9±12,1% при ТКОК і в 25,0±12,8% при МКОК), тоді як у жінок нормального і П-домінантного типів цей вплив нівелюється достатнім рівнем прогестагенних гормонів. Однак у двох останніх групах прийом ЧПІК і ЧПТ сприяв розвитку депресії, зниженню лібідо (40,0±15,5% і 6,7±6,4% відповідно), що пояснюється пригнічуючим впливом прогестагенів на центральну нервову систему. У жінок Е2-домінантного типу це ускладнення зустрічалося достовірно рідше (8,3±8,0%).

Вплив естрогенів і прогестагенів на МЗ сприяє встановленню динамічного балансу між процесами проліферації й апоптозу, у той час як застосування контрацептивів з перевагою естрогенів може викликати переважання процесів проліферації над апоптозом у жінок Е2-домінантного типу та виникнення мастодинії (23,5+10,3% при ТКОК і 16,7+10,8% - при МКОК). Використання чистих прогестагенів викликає активізацію процесів апоптозу, що при П-домінантному типі сприяє затримці дозрівання МЗ у ранньому репродуктивному віці, сприяє зменшенню розмірів МЗ і, можливо, викликає при тривалому використанні їхню передчасну інволюцію. Циклічні перетворення ендометрію протікають на фоні збалансованого впливу естрогенів і прогестагенів. Пригнічення проліферативної активності ендометрію при призначенні чистих прогестагенів жінкам П-домінантного типу призводить до атрофії ендометрію, міжменструальних кровомазань (80,0±12,6% при ЧПІК і 60,0±12,6% при ЧПТ) чи аменореї (20,0±12,6% і 13,3±8,4% відповідно), тоді як у жінок Е2-домінантного типу це ускладнення при прийомі ЧПІК і ЧПТ не зустрічалося. Подібні зміни переживає й слизова оболонка урогенітального тракту: її атрофія супроводжується сухістю піхви та диспареунією. Оскільки нормальний мікробіоценоз піхви підтримується секрецією глікогену, то його зниження в жінок П-домінантного типу призводить до зникнення лактобацил і підвищення рН піхви. У цих умовах відбувається його заселення умовно-патогенними штамами та розвиток бактеріального вагінозу в жінок П-домінантного типу при прийомі ЧПТ (20,0+12,6%) і ЧПІК (26,7+11,4%). Під впливом естрогенів у жінок Е2-домінантного типу спостерігається надмірна продукція глікогену піхвовим епітелієм, що сприяє розвитку вагінального кандидозу (33,3+13,6% при МКОК і 17,6+9,3% при ТКОК). Вивчення патогенезу ускладнень ГК дозволило оцінити ризик виникнення ускладнень залежно від співвідношення Е2/П та розробити шляхи їхньої профілактики.

З метою профілактики та лікування ускладнень після прийому гестагених контрацептивів, які проявляються у вигляді ациклічних кровотеч різної інтенсивності, нами вперше розроблено та запропоновано спосіб, що включає призначення антиестрогенного препарату тамоксифену, а також спосіб диференційованого добору ГК, заснований на принципі заповнення дефіциту власних гормонів екзогенними та збалансування надлишку власних гормонів екзогенними гормонами-антагоністами.

Був визначений гормональний профіль у 250 жінок, які звернулися за контрацепцією, у 250 пацієнток, які побажали приймати ГК після штучного аборту, і у 100 жінок із ДГМЗ. У 195 жінок було встановлено Е2-домінантний тип, у 171 - П-домінантний, у 234 жінок співвідношення Е2/П було нормальним.

Відповідно до розробленої методики, прийом МКОК рекомендували 180 жінкам, ТКОК - 189, ЧПТ - 136 і ЧПІК - 95 пацієнткам. Призначення ГК з огляду на співвідношення Е2/П дозволило знизити кількість побічних ефектів до 5,6±1,7% при використанні МКОК і 6,9±1,8% при використанні ТКОК, до 6,6±2,1% при ЧПТ і 6,3±2,5% при використанні ЧПІК. При недиференційованому застосуванні ГК частота ускладнень складала відповідно: 44,0±7,0%, 54,0±7,0%, 72,5±7,1% і 54,0±7,0%, р<0,05. У жінок, які страждали на ДГМЗ, у 77±6,6% випадків відбулося клінічне поліпшення стану, а в 27±2,6% - видужання; для порівняння - при недиференційованому доборі контрацептивів - 54,4±3,4% і 13,1±2,4% відповідно. Після відміни прийому ГК частота патологічного перебігу вагітності знизилася на 13,0%. Рідше зустрічалися загроза переривання вагітності - на 7,6 % - і гестози - на 11,5%.

Проведене нами комплексне медико-соціальне дослідження аспектів стосовно репродуктивного здоров'я жінок показало, що його стан залежить від ряду важливих причин, на які може вплинути налагоджена робота служб ПС.

За результатами наших досліджень і даними літератури (Б.М. Венцківський із співавт., 1994; А.А. Зелинский, Е.О. Воскресенская, 2001; Р.В. Богатирьова, 1999), серед безлічі причин, які ведуть до порушення репродуктивного здоров'я, можна особливо виділити аспект штучного переривання непланованої вагітності. За нашою концепцією, в основі цих явищ лежить ризикована репродуктивна практика, яка може призвести до несподіваної чи непланованої вагітності, що у 83,4% закінчується індукованими абортами. Переривання вагітності провокує гормональний дисбаланс, який характеризується порушенням співвідношення Е2/П і ЛГ/П, підвищенням викиду ПРЛ і розвитком вторинного імунодефіциту з підвищеним утворенням ЦІК на тлі зниження показників CD16, CD4 і CD8, що в комплексі призводить до порушення в органах-мішенях репродуктивної системи. Зокрема, відбувається ослаблення апоптозу, у результаті чого розвиваються гіперпластичні процеси, що, мабуть, є однією з причин розвитку ПМЦ, захворювань МЗ. Імунодефіцит є ризиком для запальних захворювань геніталій і ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом). Порушення репродуктивного здоров'я внаслідок перенесених абортів характеризується зростанням ускладнень перебігу вагітності, пологів, неонатального періоду і призводить до розвитку безплідності та невиношування вагітності.

На основі результатів дослідження ми розробили та впровадили систему профілактичних заходів щодо поліпшення показників репродуктивного здоров'я в рамках ПС. Була запропонована програма, основні елементи якої включали:

Створення просвітньої програми для підлітків і молоді з метою формування здорового способу життя;

Формування моделі поводження сім'ї, спрямованого на попередження вагітності, а не на її переривання;

Трьохетапна диспансеризація жінок фертильного віку (I етап - виділення групи ризику щодо завершення вагітності абортом зі скринінговим тестуванням при використанні прогностичної моделі ризику аборту, диференційований добір контрацепції на підставі встановлення гормонального профілю жінки; II етап - планування й організація диспансерного нагляду за групою ризику та жінками, які використовують контрацепцію, виявлення та лікування ускладнень при використанні контрацептивів; III етап - проведення профілактичних та лікувальних заходів щодо попередження ускладнень і порушень репродуктивної функції).

На всіх етапах диспансеризації при виборі контрацептиву використовується розроблений нами алгоритм тактики лікаря з добору прийнятної контрацепції. Були вдосконалені рекомендації щодо попередження порушень репродуктивного здоров'я після штучного переривання вагітності, схеми диференційованого добору контрацепції з огляду на гормональний профіль після аборту.

Впровадження моделі системи медико-санітарної допомоги родині здійснювалося з 1996 року. Грамотно проведена диспансеризація жінок фертильного віку зі скринінговим тестуванням для виділення групи ризику аборту з наступною цілеспрямованою профілактикою та диференційованою контрацепцією дало вагомі результати. З 1995 р. по 2000 р. абсолютна кількість абортів знизилася вдвічі, зменшився їх відносний показник на 1000 жінок фертильного віку з 48,5 до 30,2; покращився показник співвідношення пологів і абортів з 100:186 до 100:127.

Таким чином, нова клінічна та медико-соціальна інформація про деякі етіопатогенетичні ланки розвитку порушень репродуктивного здоров'я жінок, а також розроблений і впроваджений комплекс профілактичних і лікувальних заходів дозволили знизити питому вагу репродуктивних втрат, пов'язаних з абортом, і ускладненням перебігу вагітності та пологів, а також знизити кількість побічних ефектів від прийому контрацептивів, що зрештою сприяє збереженню репродуктивного здоров'я.

Висновки

У дисертації сформульовано концепцію порушень репродуктивного здоров'я жінок і розроблено науково-обґрунтовану систему підходів до їх цілеспрямованої профілактики в межах роботи служб планування сім'ї.

1. Збереження репродуктивного здоров'я населення України є пріоритетною соціальною проблемою, тому що рівень народжуваності не забезпечує природного приросту населення. Спостерігається негативна тенденція в структурі абортів: зростає рівень абортів у першовагітних і дівчаток-підлітків, що призводить до розвитку порушень у репродуктивній системі, котрі виявляються через рік у 15,2%, а через 3-5 років - у 52,4%. Зменшення кількості абортів у країні відбувається недостатньо швидкими темпами, основним методом регуляції народжуваності залишається штучний аборт.

2. Репродуктивне здоров'я жінок Донецького регіону погіршується: збільшується кількість ускладнень вагітності (64%), пологів (74,1%). У дітей і підлітків відзначається зростання хронічних захворювань органів репродуктивної системи: у 1,5 рази збільшилася кількість запальних захворювань геніталій, у 5 разів - ПМЦ і кількість абортів залишається значною.

3. Аналіз анкет 1320 жінок і 1010 дівчаток-підлітків установив наявність у популяційній групі “ризикованої” репродуктивної поведінки: вибір аборту як основного методу регуляції народжуваності (83,4% непланованих вагітностей закінчується абортом); зростання частоти абортів у першовагітних (у 1,5 рази за 7 років); високий рівень абортів у жінок юного віку (61,9% підліткових вагітностей закінчується абортом, з них у 25,38% - у пізньому терміні).

4. Факторами ризику щодо аборту є: дошлюбні статеві зв'язки (у 91%), ранній статевий дебют (у 69%), зміна статевих партнерів (у 68%), невикористання контрацептивних засобів (у 42,7%), низький рівень сексуальної культури (98,6% підлітків вважають недостатнім свій рівень статевого виховання), матеріальні труднощі (у 30%).

5. Між показниками гормональної й імунної систем у здорових жінок установлено множинну кореляційну залежність. Найбільш чутливими до гормонального впливу виявилися популяції CD3 (коефіцієнт детермінації R2=0,159), збалансованість хелперної та супресивної субпопуляції ІРІ (R2=0,145) і антитіло-опосередкований імунітет IgG (R2=0,139), IgM (R2=0,135), а також популяції CD22 (R2=0,128).

6. У жінок з ДГМЗ формується вторинний імунодефіцит, найбільш виразний при III ступені тяжкості процесу: показник природних кілерів (CD16) знижується при I ступені на 35,2%, при II ступені - на 40,9% і при III ступені - на 53,5% до рівня контрольної групи; функціональна активність Т-клітин знижується відповідно на 5,7%, 19,7% і 53,5%; дефіцит IgG склав відповідно 8,6%; 14,5% і 31,1%; гіперпродукція ЦІК - 49,1%, 34,8% і 8,9%. Супресію компонентів імунної відповіді викликає відносне перевищення Е2: естроген-прогестеронове співвідношення корелювало з імунними показниками (rCD16=-0,71; rIgА=-0,57; rIgG=-0,52).

7. Штучне переривання вагітності в пізній термін гестації викликає глибокі гормональні порушення, які характеризуються дисфункцією гіпофізарно-яєчникової системи - зміною співвідношення Е2/П і ЛГ/П. Рівень Е2/П через 2 місяці після пізнього аборту в 3,4 рази перевищує значення у здорових жінок, після раннього аборту - у 2,1 рази. Співвідношення ЛГ/П через 2 місяці після аборту в 7,1 рази перевищує значення у здорових жінок, через 3 місяці - у 3,9 рази. Такі зміни є патологічною передумовою для розвитку гіперпластичних процесів у МЗ, ендометрії, що підтверджувалося високою частотою патологічних менограмм.

8. Інструментальне переривання вагітності викликає транзиторні зміни імунітету, які є найбільш виразними у жінок, які не народжували, і при аборті в пізньому терміні. У жінок, що народжували, після аборту фізіологічне зниження CD16 при вагітності компенсувалося через 1 місяць, у тих, що не народжували, виразний дефіцит CD16 зберігся протягом 6 місяців (10,24±0,30% при 11,21±0,38% у контрольній групі). У жінок, які не народжували, після аборту виявлено тенденцію до накопичення ЦІК до 6 місяця, що реалізується в достовірно більш високому вмісті ЦІК (72,89±2,17 Од) у порівнянні з контролем (66,65±2,23 Од). Це створює ризик розвитку гіперпластичних і запальних процесів. Аборт пізнього терміну викликає пригнічення Т-клітинної ланки імунітету: через 6 місяців CD3 складає 66,72±0,81% при 70,53±0,92% у контролі.

9. Операція штучного переривання вагітності викликає виразні патологічні зміни в МЗ жінок, які не народжували, у 17,6% випадків, що обумовлює необхідність їхнього включення до групи ризику щодо розвитку гіперпластичних процесів МЗ.

10. Застосування ГК у дівчаток-підлітків більше 2-х років викликає транзиторні функціональні зміни в гіпофизарно-яєчникової системі, які проявляються у функціональній ановуляції. Після відміни ГК відновлення нормального овуляторного МЦ відбувається протягом I-III місяців.

11. У залежності від показника Е2/П доцільно виділяти 3 типи гормонального профілю жінок. Призначення КОК жінкам П-домінантного типу та чисто-гестагенних препаратів жінкам Е2-домінантного типу сприяє нормалізації співвідношення Е2/П і знижує кількість ускладнень ГК: монофазних КОК - на 38,4%, трифазних - на 46,7%, ЧПТ - на 65,9% і ЧПІК - на 46,6%, а також підвищує ефективність лікування ДГМЗ із 13,1% до 27,0%.

12. Використання ГК після штучного переривання першої вагітності сприяє зменшенню частоти патологічного перебігу наступних вагітностей на 13%, загрози їхнього переривання - на 7,6%, прееклампсії - на 11%, патологічного перебігу пологів - на 6,7%, частоти передчасних пологів - на 3,8%, а також зниженню частки патологічного неонатального періоду на 5,8%.

13. Впровадження запропонованої системи профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров'я забезпечує:

формування моделі поведінки жінок, спрямованої на профілактику непланованої вагітності;

зниження абсолютної кількості абортів у 2000 р. у порівнянні з 1995 р. у 2 рази та зменшення відносного показника з 48,5 до 30,2 на 1000 жінок фертильного віку;

поліпшення співвідношення пологів і абортів: з 100:186 (1995 р.) до 100:127 (2000 р.);

зниження в 2 рази абсолютного числа підліткової вагітності, відношення пологів до абортів з 100:110 у 1995 р. до 100:82 у 2000 р. Зменшення відсотка підліткової вагітності з 3,6% до 2,8%, частоти пологів з 6,1% до 4,2%.

Практичні рекомендації

1. Для поліпшення профілактики порушень репродуктивного здоров'я доцільно впровадити модель міжсекторного співробітництва представників влади, регіональних служб охорони здоров'я, освіти, науки, громадських організацій.

2. З метою підвищення освітнього рівня медичних працівників вищої та середньої ланки впровадити освітню програму з питань репродуктивного здоров'я.

3. Для підвищення інформованості вчителів з питань сексуального виховання впровадити спецкурс “Валеологічні основи сімейного життя”.

4. Формувати групи ризику щодо непланованої вагітності за допомогою прогностичної моделі з наступною етапною диспансеризацією жінок фертильного віку.

5. Впровадити диференційований добір контрацепції в залежності від співвідношення Е2/П на 21 день МЦ.

При співвідношенні Е2/П<0,021 рекомендувати вживання ТКОК або МКОК, що містять 30-50 мкг ЕЕ. При Е2/П>0,031 рекомендувати ЧПК або МКОК зі зниженим вмістом ЕЕ (20 мкг). При співвідношенні 0,021<Е2/П<0,031 рекомендувати контрацептивні препарати за бажанням пацієнток у традиційних дозах.

Після штучного переривання вагітності рекомендувати використання ГК, починаючи з I МЦ за вищевикладеною методикою.

6. Для лікування міжменструальних кровотеч, що виникли під час використання гестагенної контрацепції, призначати Тамоксифен по 10 мг 2 рази на добу курсами від 3 до 7 днів.

Список основних робіт, опублІкованих за темою докторської дисертації

1. Профилактика нарушений репродуктивного здоровья // Репродуктивное здоровье / Под ред. Б.М. Ворника. - К.: ИЦ “Семья”, 1999. - С. 77-83. (Виконала самостійно)

2. Система профилактики непланируемой беременности у девочек-подростков //Диагностика и коррекция нарушений репродуктивной системы у детей и подростков /Под ред. В.К. Чайки, Л.А. Матыциной - Донецк, 2000. - С. 158-171. (Соавт.: Матыцина Л.А., Желтоноженко Л.В.) (Розробила систему профілактики, провела підбір пацієнток, обґрунтувала висновки)

3. Контроль репродукции: контрацепция и ее влияние на состояние будущих матерей и детей //Основы репродуктивной медицины / Под ред. В.К. Чайки - Донецк, 2001. - С. 542-575. (Виконала самостійно)

4. Контрацепция при диффузной дисгормональной гиперплазии молочных желез // Вiсник проблем бiологiї i медицини. - 1998. - № 21. - С. 88-90. (Соавт.: Чайка В.К., Ласачко С.А.) (Розробила методу підбору контрацептивів, провела статистичну обробку даних, обґрунтувала висновки)

5. Вплив гормональної контрацепції на стан молочних залоз при дифузних формах мастопатії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 6. - С. 114-116. (Співавт.: Чайка В.К., Ласачко С.А.) (Розробила програму дослідження, провела дискусію, обґрунтувала висновки)

6. Влияние прерывания беременности на состояние некоторых звеньев репродуктивной системы у девочек-подростков и молодых женщин // Вiсник проблем біологiї i медицини. - 1999. - № 1. - С. 42-50. (Виконала самостійно)

7. Особливостi репродуктивної поведiнки пiдлiткiв // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. - 1999. - № 6. - С. 75-77. (Співавт.: Вовк I.Б.) (Розробила напрямок дослідження й анкети, провела аналіз репродуктивної поведінки підлітків, обґрунтувала висновки)

8. Медико-социальные проблемы аборта // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т. 3, № 1. - С. 13-18. (Виконала самостійно)

9. Влияние различных методов контрацепции на некоторые показатели репродуктивной системы у женщин с диффузными формами доброкачественной гиперплазии молочных желез // Український медичний альманах. - 1999. - № 3. - С. 51-55. (Виконала самостійно)

10. Влияние комплекса лечебно-профилактических мероприятий на репродуктивное здоровье женщин, проживающих в районах промышленного города // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 30-34. (Соавт.: Иваницкая Н.Ф., Чайка В.К., Ткаченко Н.В., Бабич Т.Ю.) (Розробила програму дослідження, провела аналіз результатів, обґрунтувала висновки)

11. Современные аспекты работы службы планирования семьи в профилактике болезней, передающихся половым путем // Журнал дерматологии и венерологии. - 2000. - № 2. - С. 83-87. (Виконала самостійно)

12. Значение профилактики аборта у нерожавших женщин // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2000. - Т. 4, № 2. - С. 248-251. (Виконала самостійно)

13. Особенности профилактики и лечения осложнений при контрацепции инъекционным пролонгированным препаратом “Depo-provera” // Український медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 4. - С. 85-88. (Виконала самостійно)

14. Роль служби планування сім'ї у збереженні репродуктивного здоров'я жінок з доброякісними захворюваннями молочних залоз // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 1. - С. 102-104. (Співавт.: Адамова Г.М., Ласачко С.А.) (Обрала напрямок дослідження, провела аналіз результатів, розробила висновки)

15. Гнойно-воспалительные заболевания органов малого таза и внутриматочная контрацепция // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 1. - С. 100-103. (Соавт.: Трифонова Е.Ф., Руднева М.Н.) (Розробила програму дослідження, провела дискусію та аналіз результатів, розробила висновки та практичні рекомендації)

16. Состояние иммунитета при доброкачественных гиперпластических заболеваниях молочной железы // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 2-3. - С. 60-64. (Виконала самостійно)

17. Особенности гормонального статуса женщин репродуктивного возраста с хроническим рецидивирующим кандидозным вульвовагинитом // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.5, № 4. - С. 46-50. (Соавт.: Романенко В.Н., Баркалов Э.Л., Богослав Ю.П., Свистунов И.В.) (Обрала напрямок дослідження та розробила його програму, провела аналіз результатів роботи)

18. До питання про механізми розвитку захворювань піхви у жінок, які вживають гормональну контрацепцію // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 1. - С. 21-27. (Виконала самостійно)

19. Влияние искусственного прерывания беременности на иммунный гомеостаз // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001.- Т.6, № 2. - С. 21-26. (Виконала самостійно)

20. Особенности формирования групп риска по непланированной беременности // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 3. - С. 22-25. (Виконала самостійно)

21. Пат. України №37738А, МПК6 А 61К 31/138. Спосіб профілактики лікування ускладнень гестагенної терапії та контрацепції / В.К. Чайка, В.П. Квашенко, Г.М. Адамова, І.В. Самарина, С.А. Ласачко. - № 2000042037; Заявл. 10.04.2000; Опубл. 15.05.2001. - Бюл. Промислова власність. - 2001. - № 4. - С. 1.59. (Автор ідеї винаходу, обґрунтувала його наукову концепцію, розробила методики профілактики, провела аналіз результатів, обґрунтувала висновки)

22. Курс по планированию семьи и репродуктивному здоровью (для врачей-интернов) // Пособие для преподавателя. - Донецк, 1997. - 308 с. (Соавт.: Чайка В.К., Адамова Г.М., Лубе К.В.) (Розробила основні положення курсу, розробила лекції з гормональної контрацепції)

23. Прогноз, диагностика и реабилитация нарушений репродуктивной функции при антифосфолипидном синдроме // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999. - Т. 8, № 2 (приложение). - С. 107-111. (Соавт.: Чайка В.К., Демина Т.Н.) (Розробила прогностичні таблиці та схеми профілактики репродуктивних порушень, провела аналіз результатів, обґрунтувала висновки)

24. Влияние различных форм чисто прогестагенных контрацептивов на менструальную функцию и состояние эндометрия // Вiсник проблем біології i медицини. - 1999. - № 14. - С. 18-22. (Виконала самостійно)

25. Перспективы применения эфирных масел для коррекции нарушений репродуктивной системы у девушек-подростков // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 1. - С. 59-61. (Соавт.: Нагорная Н.В., Богослав Ю.П., Гриценко Л.З., Николенко Ю.И., Дмитрук В.И.) (Обрала напрямок дослідження, провела дискусію)

26. Эффективность коррекции нарушений репродуктивной функции у женщин, проживающих в экологически неблагоприятном районе // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 1. - С. 78-83. (Соавт.: Чайка В.К., Иваницкая Н.Ф., Ткаченко Н.В., Бабич Т.Ю., Марова С.Ф.) (Розробила програму дослідження, провела статистичну обробку й аналіз даних)

27. Общее и репродуктивное здоровье детей в условиях воздействия антропогенных факторов среды // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 2-3. - С. 5-11. (Соавт.: Иваницкая Н.Ф., Уманский В.Я., Банникова Т.В.) (Провела аналіз даних, обґрунтувала висновки)

28. Опыт работы ЛКО в решении медико-социальных проблем родовспомогательных учреждений Донецкой области // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 2-3. - С. 95-102. (Соавт.: Чайка В.К., Демина Т.Н., Орда А.Н., Жильцова Т.Г.) (Підготувала звітні дані, провела аналіз результатів, підготувала до друку)

29. Квашенко В.П., Самарина И.В. Влияние низкодозированного гормонального контрацептива Новинет на менструальную функцию женщины // Здоровье женщины. - 2001. - № 3. - С. 49-50. (Обрала напрямок і програму дослідження, провела статистичну обробку та аналіз даних)

30. Влияние гормональной контрацепции на менструальную и генеративную функцию // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии: Сб.научн.тр. - Донецк, 1998.- С. 63-66. (Виконала самостійно)

31. Гинекологические заболевания как фактор риска развития дисгормональной гиперплазии молочных желез // Тезисы докладов межобластной науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гинекологии факультета усовершенствования врачей. - Донецк, 1995. - С. 142. (Соавт.: Чайка В.К., Ласачко С.А., Тумасов А.П.) (Обрала напрямок дослідження, обґрунтувала висновки)

32. Методы контрацепции у женщин, перенесших кесарево сечение // Методы контрацепции у женщин перенесших кесарево сечение// Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Сімферополь, 1998. - С. 169-171. (Виконала самостійно)

33. Состояние репродуктивного здоровья женщин, пользующихся гормональной контрацепцией // Современные проблемы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Сб. науч. тр. совместной украинско-германской науч.-практ. конф. акуш.-гин. - Донецк, 1996. - С. 41-42. (Соавт.: Мамонов А.Б.) (Провела аналіз даних, обґрунтувала висновки)

34. Особливостi органiзацiї роботи НДI медичних проблем сiм'ї в зберiганнi репродуктивного здоров'я населення Донецького регiону // Тези доповiдей наук. практ. конф. "Репродуктивне здоров'я сiм'ї: проблеми та шляхи їх вирішення". - Київ, 1997. - С. 46. (Співавт.: Чайка В.К., Яковлева Е.Б., Кубрак Л.А.) (Узагальнила звітні дані, сформулювала та розробила висновки)

35. Влияние прерывания беременности у подростков на репродуктивную систему // Актуальные вопросы планирования семьи сексологии и репродукции: Сб. тр. - Киев, 1998. - С. 18-20. (Виконала самостійно)

36. Сучаснi пiдходи до рiшення медико-соцiальних проблем сiм'ї // Тези доповiдей наук. практ. конф. "Репродуктивне здоров'я сiм'ї: проблеми та шляхи їх вирiшення". - Київ, 1997. - С. 49. (Співавт.: Чайка В.К., Акiмова I.К.) (Провела дискусію, обґрунтувала висновки)

37. Особенности работы службы планирования семьи в профилактике ЗППП в различные возрастные периоды // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Мат-лы II международного конгресса - Донецк, 1999. - С. 86-87. (Соавт.: Адамова Г.М., Кузнецова Л.М., Самарина И.В.) (Провела узагальнення результатів, обґрунтувала висновки)

38. Лечение неспецифических воспалительных заболеваний внутренних гениталий женщин препаратом a-интерферона // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т. 4, № 2. - С. 32-35. (Соавт.: Чайка В.К., Банникова Т.В., Мисуна Г.Д.) (Розробила схему лікування, провела аналіз результатів)

39. Профилактика и лечение осложнений у женщин, использующих гормональную контрацепцию // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2000. - С. 341-343. (Соавт.: Самарина И.В., Адамова Г.М., Кузнецова Л.М., Ласачко С.А.) (Обґрунтувала напрямок дослідження, розробила схеми профілактики, провела узагальнення результатів)

40. Медицинские аспекты полового воспитания и использования современных методов контрацепции у подростков // Тезисы докладов I-го междунар. регионального науч.-практ. семинара "Актуальные вопросы профилактики, диагностики и лечения заболеваний репродуктивной системы у детей и подростков". - Славяногорск - Донецк, 2000. - С. 17-18. (Соавт.: Айкашев С.А.) (Розробила напрямок дослідження, провела узагальнення даних)

41. Развитие и внедрение программы по валеологии, семейной психопрофилактике и планированию семьи в условиях поликлиник, консультаций, школ, различных учебных заведений для организации адекватной медико-социальной профилактической помощи семьям Донецкого региона // Проблемы здоровья семьи: Мат. IV Междунар. науч.-образоват. конф. - Пермь-Сусс (Тунис), 2000. - С. 17-19. (Соавт.: Чайка В.К., Айкашев С.А., Выдумчик Г.Ф.) (Розробила основні положення програми, провела аналіз результатів)

42. Опыт работы отделения планирования семьи областного центра планирования семьи по сохранению репродуктивного здоровья // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2001. - С. 317-319. (Соавт.: Адамова Г.М., Ласачко С.А., Кузнецова Л.М., Самарина И.В.) (Підготувала звітні дані, провела аналіз результатів, підготувала до друку)

43. Диагностика и лечение заболеваний молочных желез у девочек-подростков // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2001. - С. 358-360. (Соавт.: Ласачко С.А., Сергиенко М.Ю., Адамова Г.М., Липчанская Г.Н.) (Розробила методу підбору контрацептивів, провела статистичну обробку даних, обґрунтувала висновки)

44. Treatment of Depo-Provera contraception complications // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. - Washington, 2000. - P3.04.13. (Співавт.: Adamova G.M., Samarina I.V.) (Обґрунтувала напрямок дослідження, розробила схеми лікування, провела аналіз результатів)

45. Correction of vegetative disorders in estrogendeficient conditions of different genesis // XVI FIGO World Congr. of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. - Wa-shington, 2000. - P1.13.23. (Співавт.: Chaika V.K., Bogoslav Yu.P., Gritsenko L.Z.) (Обґрунтувала напрямок дослідження, розробила схеми аромотерапії, обґрунтувала висновки)

46. Use of hormonal contraception by diffuse benign fibrocistic disease // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. - Washington, 2000. - P1.05.01. (Співавт.: Lasachko S.A., Adamova G.M.) (Обґрунтувала напрямок та програму дослідження, провела аналіз даних)

47. Breast cancer, mastopathy and peculiarities of the reproductive anamnesis. Problems and interrelations // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. - Washington, 2000. - P1.03.02. (Співавт.: Lasachko S., Chaika V.) (Розробила програму дослідження, обґрунтувала висновки)

48. New approaches to the treatment of urogenital candidosis in women receiving combined hormonal contraception // Abstract book Delegates list. The 16th European Congress of Obstetrics and Gynaecology (EAGO/EBCOG) June 6-9, 2001.- Malmц/Sweden.-2001.- P. 18. (Співавт.: Yu. Bogoslav) (Обрала напрямок дослідження, обґрунтувала висновки)

49. Валеологічні основи сімейного життя (програма спецкурсу для вчителів). - Донецьк, 2000. - 15 с. (Співавт.: Чайка В.К., Відюк А.П., Айкашев С.А., Дем'яненко Е.А.) (Розробила основні положення курсу, склала лекційний матеріал щодо програми “Репродуктивне здоров'я”, медичних аспектів статевого виховання)

Размещено на Allbest.ru