Фармакологічна регуляція окиснювальних і репаративних процесів в оперованих органах антигіпоксантами, іммобілізованими на хірургічних нитках

4. Вплив антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічному шовному матеріалі, на окиснювальний метаболізм в оперованих органах сечовиділення

Фармакологічна дія антигіпоксантів, введених у складі біофіла (у дозі 10 мг/кг маси тварини), на стан енергетичного метаболізму в нирках після ішемії і нефротомії відзначається вже через 1 добу після операції. Так, при використанні іммобілізованих на хірургічному шовному матеріалі (ХШМ) натрію сукцинату, мексидолу і етонію концентрація АТФ (відповідно на 17,1; 19,9 і 20,4%), величина енергетичного потенціалу (на 18,8; 23,7 і 21,5%), швидкості фосфорилуючого дихання мітохондрій оперованих нирок білих щурів (на 24,1; 25,9 і 17,4%) вірогідно перевищують дані серії, у якій застосовували немодифікований біофіл. Причому, відповідно до отриманим нами результатам, уведення до складу нитки натрію сукцинату і етонію призводить до зростання величини коефіцієнта ефективності фосфорилування АДФ/О. Подібні зміни мали місце і при системному введенні даних препаратів, однак доза останніх більш, ніж на порядок перевищувала таку в даному випадку.

На 3 добу післяопераційного періоду також відзначається істотний вплив антигіпоксантів, іммобілізованих на ХШМ, на енергетичний потенціал у тканинах оперованих нирок. Найбільш виражена активація мітохондріального дихання і фосфорилування відзначається при введенні в складі ниток сукцинатвмісних ЛЗ (натрію сукцинату і мексидолу). Примітно, що ці препарати підвищують дихальний контроль. Таким чином, енергизуюча дія даних антигіпоксантів пов'язана не тільки з їхньою здатністю підсилювати альтернативні НАДН-оксидазному шляху окиснення компенсаторні метаболічні потоки, необхідні для утворення АТФ (М.Н.Кондрашова, 1989; Л.Д.Лукьянова, 1997), але і збільшувати ступінь спряженості мітохондріального окиснення і фосфорилування АДФ.

Більш виражені енергизуючі властивості мексидолу в порівнянні з натрію сукцинатом, очевидно, пов'язано із здатністю 3-оксипіридинів лабілізувати мембрани, полегшуючи тим самим проникнення молекули бурштинової кислоти в клітину та використання останньої як енергетичного субстрату дихального ланцюга (Л.Д.Лукьянова, 1997), причому внесок у дихання мітохондрій найбільш могутнього процесу енергозабезпечення - окиснення сукцинату вибірково збільшується при дії будь-яких агентів, що ушкоджують, особливо в умовах гіпоксії (Н.М.Долиба та співавт., 1998; М.Н.Кондрашова, 1990).

Поліпшення забезпеченості паравульнарних тканин макроергами при введенні мексидолу в складі ХШМ також відзначається в оперованих нирках собак, на що вказує зростання в них концентрації АТФ на 7-14 добу післяопераційного періоду.

Введення антигіпоксантів у складі хірургічних ниток впливає на джерела продукції активних форм кисню й азоту, зокрема, супероксидного аніон-радикала і радикала оксиду азоту (NO.). Іммобілізовані на ХШМ натрію сукцинат, мексидол і етоній викликають зменшення в ранньому післяопераційному періоді загального фонового нестимульованого утворення .О і його продукції дихальним ланцюгом мітохондрій. Зниження утворення супероксидного аніон-радикала мітохондріальним електронно-транспортним ланцюгом пов'язують з обмеженням можливості одноелектронного відновлення кисню. Вище нами були приведені дані про зростання при введенні в складі ниток антигіпоксантів ефективності окиснювального фосфорилування, що знижує акцептування електронів поза термінальною ділянкою дихального ланцюга з утворенням .О.

Крім цього мексидол і етоній через 24 години після нефротомії обмежують продукцію .О мікросомальним і лейкоцитарним електронно-транспортними ланцюгами, що може бути наслідком пригнічення нефосфорилюючих видів окиснення.

Продукція NO у ранньому післяопераційному періоді істотно обмежується при введення в складі хірургічних ниток мексидолу і, у меншій мірі, натрію сукцинату і етонію. Обмеження утворення оксиду азоту через 1-3 доби після відтворення ішемії та в умовах розвитку ранового запалення може розцінюватися як сприятливий ефект ЛЗ, оскільки зменшується ризик вторинної альтерації, пов'язаної з цитотоксичною дією NO. та його активних метаболітів (пероксинітриту) (C.Szabo et al., 1996; А.І.Соловйов, 1998).

Введення антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічних нитках, вже в ранній термін після операції обмежує ПОЛ. Так концентрація МДА при введенні в складі ниток мексидолу і натрію сукцинату істотно поступається даним серії, у якій застосовували немодифікований біофіл.

У ранній термін після нефротомії відзначається достовірне зростання активності каталази при застосуванні РШМ, модифікованих етонієм. У той же час при введенні сукцинатвмісних антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічних нитках, активність каталази поступається даним серії, у якій застосовували немодифікований біофіл. Це, очевидно, пов'язано з меншим утворенням пероксиду водню, що регулює біосинтез і активність цього ферменту (E.Ponrdenz, R.Kahl, 1998).

Нами виявлено, що на 3-7 добу післяопераційного періоду при введенні в складі ниток натрію сукцинату і мексидолу активність СОД вірогідно уступає даним серії, у якій застосовували немодифікований біофіл. Відомо, що синтез СОД індукується на рівні трансляції субстратом (тобто супероксидним аніон-радикалом) (J.Feher et al., 1987; Н.Б.Поберезкина, Л.Ф.Осинская, 1989), і, таким чином, унаслідок обмеження антигіпоксантами продукції .О активація зазначеного ферменту відсутня.

Таким чином, введення антигіпоксантів у складі хірургічних ниток обмежує підвищення продукції активних форм кисню і активацію вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у ранній термін після нефротомії і відтворення ішемії нирки. При цьому прискорюється час нормалізації продукції .О мікросомальним і мітохондріальним електронно-транспортними ланцюгами.

Для виключення можливості системної дії антигіпоксантів на метаболічні процеси в нирках нами проведена оцінка стану окремих ділянок окиснювального обміну в контрлатерально розташованій (лівій) нирці, що також піддавалася нефротомії зі зшиванням розсічених структур немодифікованим біофілом. Характер змін швидкості фосфорилуючого дихання, продукції .О в останній свідчить, що фармакологічні ефекти антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічних нитках, на функціональний стан мітохондрій і продукцію активних форм кисню в паравульнарних тканинах носять місцевий характер і не пов'язані з резорбтивною дією лікарських засобів.

5. Вплив антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічному шовному матеріалі, на стан репаративної регенерації оперованих органів сечовиділення

Вплив антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічних нитках, на процеси внутрішньоклітинної регенерації підтверджується істотними змінами обміну нуклеїнових кислот і білка вже через 24 години після операції. У цей період, як наслідок дії мексидолу, етонію і, у меншій мері, натрію сукцинату, відзначається зростання в зшитих тканинах концентрації РНК, активуються процеси біосинтезу РНК і білка. При введенні мексидолу і етонію в складі нитки істотно зростає т.зв. анаболічний коефіцієнт - відношення РНК/ДНК.

На 3 добу післяопераційного періоду концентрація РНК і показники біосинтезу РНК і білка зростають як у серіях із застосуванням модифікованих антигіпоксантами ниток, так і при імплантації немодифікованого біофіла. Проте при введенні мексидолу в складі нитки концентрація РНК перевищує таку при використанні біофіла без включення антигіпоксантів. При введенні мексидолу і етонію, іммобілізованих на нитках, у цей період вірогідно зростають величини анаболічного коефіцієнта РНК/ДНК, а показники біосинтезу білка істотно перевищують значення серії, у якій застосовували немодифікований біофіл.

При оцінці впливу різних РШМ на стан репаративних процесів на 7 добу післяопераційного періоду достовірне зростання вмісту РНК у тканині нирок білих щурів відзначається після імплантації біофіла, модифікованого етонієм і, в меншій мірі, мексидолом і натрію сукцинатом. У першому випадку істотно зростає співвідношення РНК/ДНК, що вказує на активізацію біосинтетичної активності в тканинах (Г.П.Георгиев, 1968).

При застосуванні етонію раніше вже повідомлялося про збільшення в клітках вмісту рибонуклеїнових і дезоксирибонуклеїнових кислот, глікогену, зниження активності відповідних деполімераз (Д.Н.Кавкало, 1984).

При застосуванні РШМ, модифікованих антигіпоксантами, на 14 добу післяопераційного періоду істотно збільшується в зшитих тканинах вміст РНК, найбільше при імплантації ниток з мексидолом. В останньому випадку концентрація РНК у зшитій тканині вірогідно перевищує значення серії, у якій використовували немодифікований біофіл. При цьому активація біосинтетичних процесів підтверджується зростанням питомих радіоактивностей РНК і білка в тканині оперованих нирок. Біосинтез білка зростає і при імплантації біофіла, модифікованого етонієм. Ці метаболічні зміни, виявлені в терміни, коли хірургічна нитка практично вже не містить ЛЗ, очевидно пов'язані з більш ранньою зміною фаз ранового процесу (його переходом на репаративну стадію) у результаті введення в складі ХШМ антигіпоксантів.

Крім цього, зростання біосинтезу нуклеїнових кислот і білка на 7-14 добу в серіях із застосуванням модифікованих мексидолом ниток, може бути пов'язана з виявленим нами прискоренням у результаті дії сукцинатвмісних антигіпоксантів темпу резорбції біофіла.

Введення антигіпоксантів у складі хірургічних ниток впливає на процеси клітинної регенерації. Це відбивається в прискоренні переходу ранового запалення на фібробластичну стадію. При застосуванні мексидолу і етонію, іммобілізованих на РШМ, істотна проліферація фібробластів відзначається до 7-му добу, у той час як при імплантації немодифікованого біофіла - лише на 14-ту добу. Це має важливе значення як для більш раннього відновлення структури і функцій ушкоджених тканин, так і для попередження пізніх ранових ускладнень, оскільки неспроможність регенерації чи фіброзу пролонгує запалення, або обумовлює його хронічний перебіг (В.В.Серов, В.С.Пауков, 1995).

Прискорення проліферації фібробластів, як наслідок введення в складі РШМ антигіпоксантів, пов'язано з оптимізацією вже в ранньому післяопераційному періоді аеробних біоенергетичних процесів, необхідних для розмноження даних клітин і їхнього функціонування. Примітно, що синтез колагену у високому ступені залежить від постачання кисню, причому темп акумуляції колагену майже прямо пропорційний середньому значенню тканинного рO2 (К.М.Фенчин, 1979).

Результатом стимуляції репаративних процесів при введенні мексидолу в складі хірургічної нитки є виявлене нами поліпшення на 7-14 добу післяопераційного періоду функціонального стану нирок, у тому числі істотна оптимізація такого енергозалежного процесу, як реабсорбція натрію. Відомо, що окиснення сукцинату є основним біохімічної шляхом компенсації порушень іонорегулюючої функції нирок (А.И.Гоженко, 1986).

Таким чином, введення антигіпоксантів у складі шовних матеріалів стимулює клітинні та внутрішньоклітинні репаративні процеси в паравульнарних тканинах, що має значення при застосуванні хірургічних ниток зі зниженим терміном резорбції, прискорює відновлення порушених під час оперативного втручання та моделювання ішемії функцій нирки.

6. Вплив антигіпоксантів, іммобілізованих на хірургічному шовному матеріалі, на окиснювальний метаболізм і репаративні процеси в оперованій нирці щурів в умовах різного кисневого режиму

При імплантації біофіла і його модифікованих етонієм і сукцинатом варіантів з наступним відтворенням циркуляторно-гемічної гіпоксії біосинтез білка протікає активніше, вдається уникнути його падіння. При використанні РШМ, модифікованого мексидолом, відзначається стимуляція процесів біосинтезу РНК і білка в порівнянні з даними серії, у якій відтворювали крововтрату без попередньої нефротомії. Відомо, що зниження концентрації РНК у нирках тварин після гострої масивної крововтрати пов'язано з пригніченням її синтезу, а також зі зростанням катаболізму під впливом лізосомальних ферментів (И.М.Тыртышников, 1986). У цих умовах відзначене нами попередження істотного зниження концентрації РНК у паравульнарних тканинах, у певній мері, може бути пов'язане з обмеженням ушкоджуючої дії ферментів лізосом при застосуванні в складі нитки мексидолу і етонію, що мають мембраностабілізуючі властивості (С.В.Бабак, І.М.Павлюк, 1998; А.А.Иванян та співавт., 1998).

Нами виявлене, що помірне підвищення кисневого режиму тканин в умовах ГБО після введення у складі біофіла мексидолу потенціює стимулюючий ефект останніх на процеси окиснювального фосфорилування та мітохондріального дихання. Це, очевидно, пов'язано із синергізмом у впливі антигіпоксантів і ГБО на транспорт електронів у дихальному ланцюзі мітохондрій і функціональну активність АТФ-синтази (А.Н.Леонов, 1989). При дії гіпербаричного кисню полегшується проникність субстратів окиснення через мембрани мітохондрій (В.А.Хазанов, А.Н.Поборский, 1991).

Проведені дослідження дають підставу вважати, що зміна кисневого режиму тканин при моделюванні гіпоксії і дії гіпербаричної оксигенації в умовах післяопераційного періоду модифікує стан обмінних процесів у тканинах. При цьому як при відтворенні ранового процесу, так і в умовах ГБО при використанні для шва ниток, модифікованих антигіпоксантами, відзначається активізація енергетичного метаболізму та репаративних процесів, що є необхідним для забезпечення загоєння операційної рані.

Таким чином, введення антигіпоксантів (мексидолу, натрію сукцинату, етонію) у складі хірургічних ниток із твердої мозкової оболонки має стимулюючу дію на біоенергетичні і репаративні процеси, обмежує розвиток окиснювального стресу, забезпечує умови для більш раннього відновлення порушених у ході операції структур і функцій.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення наукової проблеми фармакологічної корекції окиснювальних і репаративних процесів у паравульнарних тканинах оперованих ішемізованих органів антигіпоксантами, дане експериментальне обґрунтування створення і застосування нової лікарської форми - хірургічних ниток, модифікованих мексидолом і етонієм.

1. Антигіпоксанти, введені в системний кровотік (натрію сукцинат і мексидол 50 мг/кг, етоній 30 мг/кг внутрішньоочеревинно за 30 хв до нефротомії і через 1;2;3;4;5;6 діб після операції) і місцево (у складі хірургічних ниток у дозі 10 мг/кг маси тварини), підвищують енергетичний потенціал, фосфорилуючу активність мітохондрій, обмежують вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів, стимулюють репаративні процеси в ішемізованих паравульнарних тканинах після нефротомії.

2. Застосування для шва стандартного кетгуту з баранячої сировини, його йодованого і хромованого варіантів пригнічує окиснювальні і репаративні процеси в оперованих ішемізованих нирках, що підтверджується зниженням до 14 доби післяопераційного періоду енергетичного потенціалу (відповідно на 10,8; 6,7 і 3,5%, P<0,01), швидкості фосфорилуючого дихання мітохондрій (на 17,7; 17,1 і 20,4%, P<0,01), зростанням загального фону продукції супероксидного аніон-радикала (на 79,0; 91,9 і 54,8%, P<0,001) і його вироблення мітохондріальним електронно-транспортним ланцюгом (на 47,3; 51,4 і 77,4%, P<0,001), активацією процесів пероксидного окиснення ліпідів (концентрація малонового діальдегіду зростає відповідно на 18,9; 31,0 і 23,2%, P<0,05), зниженням концентрації РНК (на 4,9; 5,2 і 5,4%, P<0,05) у тканинах, що контактують з ниткою.

3. Використання для шва біофіла і кетгуту зі свинячої сировини не супроводжується істотними порушеннями біоенергетичних і репаративних процесів, а також індукцією вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у тканині оперованих нирок, що обґрунтовує перспективність вибору цих ниток як шовних матеріалів-носіїв лікарських засобів.

4. Хірургічна нитка з твердої мозкової оболонки великої рогатої худоби біофіл має власні фармакологічні властивості, пов'язані зі стимуляцією процесів внутрішньоклітинної і клітинної регенерації в паравульнарних тканинах, що підтверджується підвищенням на 14 добу після нефротомії енергетичного потенціалу (на 5,1%, P<0,02), концентрації РНК (на 7,0%, P<0,02), кількості фібробластів (у 2,7 разів, P<0,001).

5. Фармакологічні ефекти антигіпоксантів (натрію сукцинату, мексидолу і етонію в дозі 10 мг/кг маси), іммобілізованих на біофілі, на окиснювальні і репаративні процеси в зшитих структурах не пов'язані з системною дією лікарських засобів, що підтверджується відсутністю метаболічних змін у паравульнарних тканинах при системному введенні натрію сукцинату, мексидолу і етонію (у дозі 10 мг/кг), відсутністю фармакологічного ефекту введених у складі шовного матеріалу антигіпоксантів на процеси в контрлатеральній нирці, даними розрахунку абсолютної біодоступності.

6. Динаміка вивільнення лікарських засобів з модифікованого біофіла, імплантованого у міжм'язовий карман передньої черевної стінки, характеризується поступовим зменшенням їхньої концентрації в нитці: натрію сукцинату - з 12,0±0,2 мг у момент уведення до 0,6±0,4 мг на 6-у добу після імплантації, мексидолу і етонію - відповідно з 12,0±0,2 і 12,0±0,3 мг до 0,5±0,3 і 0,4±0,2 мг на 7-у добу.

7. Введення в складі біофіла сукцинатвмісних сполук (натрію сукцинату і мексидолу в дозі 10 мг/кг маси тварини) істотно стимулює в перші тижні після розсічення ішемізованих нирок активності енергетичного обміну (енергетичний потенціал зростає на 3-ю добу на 8,2 і 24,5%, швидкість фосфорилуючого дихання на 18,1 і 29,6%, дихальний контроль на 24,8 і 36,8%), знижує продукцію активних форм кисню мітохондріальним електронно-транспортним ланцюгом (на 3-ю добу - на 20,3 і 20,5%). За здатністю підвищувати енергетичний обмін антигіпоксанти, іммобілізовані на шовному матеріалі, розподіляються таким чином: мексидол > натрію сукцинат > етоній.

8. Механізм антигіпоксичної дії етонію, іммобілізованого на шовному матеріалі, пов'язаний з підвищенням ефективності окиснювального фосфорилування в результаті обмеження накопичення в паравульнарних тканинах вільних жирних кислот. Введення в складі біофіла етонію (у дозі 10 мг/кг маси тварини) достовірно підвищує після нефротомії біосинтез РНК (через 24 год - на 27,3%) і білка (через 24 год - на 32,7%, через 3 доби - на 29,1%).

9. Введення мексидолу в складі біофіла (у дозі 10 мг/кг маси тварини) стимулює енергетичний метаболізм у тканинах оперованих нирок у післяопераційному періоді (на 14-у добу вміст АТФ зростає на 23,0%, P<0,05), активізує репаративні процеси в зшитих структурах нирок і уретри собак (на 7-у добу концентрація РНК підвищується відповідно на 7,0 і 7,8%, P<0,05).

10. Введення антигіпоксантів (натрію сукцинату, мексидолу і етонію в дозі 10 мг/кг маси) у складі біофіла прискорює перехід ранового запалення на макрофагально-моноцитарну і фібробластичну стадії. Введення мексидолу й етонію, іммобілізованих на нитках, стимулює на 7 добу післяопераційного періоду проліферацію фібробластів. Обмеження цього процесу певним часовим інтервалом (7-14 доба) попереджає розвиток надлишкових проліферативних змін, що ведуть до формування грубого волокнистого рубця і стриктур порожнистих органів.

11. Введення мексидолу в складі біофіла (у дозі 10 мг/кг маси тварини) сприяє відновленню йоно- та волюморегулюючої функцій нирок на 7 добу після нефротомії, що підтверджується збільшенням реабсорбції натрію (на 0,16%, P<0,05) та нормалізацією діурезу.

12. Застосування біофіла, модифікованого мексидолом (у дозі 10 мг/кг маси), в умовах моделювання циркуляторно-гемічної гіпоксії істотно стимулюють у паравульнарних тканинах процеси окиснювального фосфорилування (швидкість фосфорилуючого дихання зростає на 7-у та 14-у добу на 29,6 і 41,0%), активує біосинтез РНК і білка (на 7-у добу на 12,6 і 25,0%, на 14-у добу - на 32,3 і 28,3 %). Введення в складі хірургічних ниток етонію (в дозі 10 мг/кг маси) в умовах циркуляторно-гемічної гіпоксії не впливає на стан процесів внутрішньоклітинної регенерації.

13. Помірне підвищення кисневого режиму тканин при призначенні гіпербаричної оксигенації (до операції: за 2 години 1517 гПа - 60 хв, у післяопераційному періоді - через 2 години 1517 гПа - 60 хв, через 1; 2; 3 доби - 1013 гПа - 45 хв, через 5 і 7 доби - 1013 гПа - 30 хв) підвищує здатність антигіпоксантів (мексидолу в дозі 10 мг/кг маси), іммобілізованих на біофілі, активізувати в паравульнарних тканинах нирок білих щурів процеси мітохондріального дихання та окиснювального фосфорилування, що виражається в достовірному зростанні швидкостей дихання у 3-му та 4-му метаболічних станах мітохондрій за Чансом на 14 добу післяопераційного періоду.

14. Місцеве введення антигіпоксантів (натрію сукцинату, мексидолу і етонію) в операційний локус (у складі хірургічних ниток) дозволяє досягти фармакологічний ефект (щодо окиснювальних і репаративних процесів у паравульнарних тканинах) у дозах значно менших (10 мг/кг маси тварини), ніж при системному введенні (натрію сукцинат і мексидол у дозі 50 мг/кг, етоній - 30 мг/кг внутрішньоочеревинно за 30 хв до нефротомії і через 1;2;3;4;5;6 діб після операції).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При призначенні етонію доцільно враховувати його властивості як антигіпоксанту непрямої енергизуючої дії і пов'язану з цим його ефективність при застосуванні препарату для фармакологічної корекції ранового процесу в ішемізованих органах, що розширює показання до використання в медичній практиці даного лікарського засобу.

2. На підставі проведених досліджень доцільно рекомендувати колагенвмісні шовні матеріали, що розсмоктуються, модифіковані антигіпоксантами, для проведення медичних випробувань з метою подальшого промислового виробництва.

3. Проведені дослідження дозволяють вважати за доцільне подальше вивчення синтетичних фармакологічно модифікованих шовних матеріалів, що розсмоктуються, як засобів, що регулюють метаболічні процеси в паравульнарних тканинах.

4. Запропонований методичний підхід до створення фармакологічно модифікованих шовних матеріалів, що модулюють окиснювальні та репаративні процеси в паравульнарних тканинах, може бути використаний для створення нових хірургічних ниток зі спрямованою фармакологічною дією.

5. На підставі проведених досліджень доцільно обмежити застосування хромованого кетгуту для зшивання внутрішніх органів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скрипников Н.С., Костенко В.А., Пронина Е.Н. Проблема выбора современных хирургических шовных материалов // Пробл. экол. и мед. - 1997. - Т.1, №1-2. - C.95-101. (Внесок здобувача - 70%)

2. Костенко В.А. Влияние рассасывающихся шовных материалов на процессы внутриклеточной регенерации в эксперименте // Клін. хірургія. - 1997. - №9-10. - C.74-75.

3. Костенко В.А. Влияние модифицированной этонием хирургической нити из биофила на пластический метаболизм в почках белых крыс // Клін. хірургія. - 1997. - №11-12.- C.71-73.

4. Скрипников Н.С., Костенко В.А., Пронина Е.Н., Романцев А.Ю. Морфологические и метаболические изменения в тканях при имплантации хирургических шовных материалов // Клін. хірургія. - 1997. - №11-12. - C.78-81. (Внесок здобувача - 60%)

5. Костенко В.А. Современные требования и подходы к созданию новых биологически активных шовных материалов // Вестн. пробл. биол. и мед. - 1997. - №18. - C.60-66.

6. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Коротко А.Ш., Пронина Е.Н., Костенко В.А., Черно В.С., Денисенко М.В. Экспериментально-морфологическая оценка новой хирургической нити "биофил" при урологических операциях // Арх. клин. и эксп. мед. - 1998. - Т.7, Прил. - №2. - С.98-102. (Внесок здобувача - 40%)

7. Костенко В.О. Стан мітохондріального дихання та окиснювального фосфорилювання у нирках білих щурів за умов гемічної гіпоксії та при застосуванні різного шовного матеріалу // Фiзiол. журн. - 1998. - Т.44, №1-2. - C.30-36.

8. Костенко В.А. Перспективы создания, изучения и применения новых хирургических рассасывающихся шовных материалов // Укр. журн. мед. техніки і технології. - 1998. - №1-2.- C. 7-14.

9. Костенко В.А. Влияние модифицированной этонием хирургической нити из твердой мозговой оболочки на процессы внутриклеточной регенерации в почках белых крыс // Укр. журн. мед. техніки і технології. - 1998. - №1-2.- C.50-53.

10. Cкрипніков М.С., Бабанін А.А., Коротко О.Ш., Проніна О.М., Костенко В.О., Черно В.С., Аль Нсаур Джамаль. Експериментально-морфологічна оцінка хірургічної нитки "Біофіл" при операціях на шлунково-кишечному тракті і органах сечовиділення // Вісн. Вінницького держ. мед. ун-ту.- 1998.- №2. - С.343-345. (Внесок здобувача - 25%)

11. Костенко В.О. Вплив модифікованої етонієм хірургічної нитки з твердої мозкової оболонки на процеси біосинтезу РНК та білка у нирках білих щурів за умов гемічної гіпоксії // Ліки. - 1998. - №4. - C.59-62.

12. Скрипніков М.С., Костенко В.О. Вплив гіпербаричної оксигенації на енергетичний обмін у тканині оперованих нирок, що зшиті модифікованими хірургічними нитками з фармакотерапевтичною дією // Шпитальна хірургія. - 1998. - №4.- C.83-87. (Внесок здобувача - 90%)

13. Скрипников Н.С., Костенко В.А. Динамика процессов энергетического и пластического обмена в почках после имплантации новой хирургической рассасывающейся нити “Биофил” // Клін. хірургія. - 1998. - №5.- C.31-32. (Внесок здобувача - 90%)

14. Костенко В.О. Вплив модифікованої мексидолом хірургічної нитки з твердої мозкової оболонки на обмін нуклеїнових кислот та білка у зшитій тканині нирки білих щурів // Одеський мед. журн. - 1998.- №5. - С.27-29.

15. Костенко В.А. Влияние модифицированной сукцинатом хирургической нити из твердой оболочки мозга на энергетический метаболизм митохондрий почек белых крыс // Укр. биохим. журн. - 1998. - Т.70, №6. - С.83-87.

16. Костенко В.А.Влияние гипербарической оксигенации на процессы окислительного фосфорилирования в ткани после нефротомии, сшитой различными шовными материалами (экспериментальная работа) // Урология и нефрология.- 1998. - №6. - С.7-8.

17. Скрипніков М.С., Костенко В.О., Дубровіна О.М., Романцев О.Ю., Кузміч О.В. Хірургічні шовні матеріали з фармакотерапевтичною дією: перспективи розробки та застосування // Ліки. - 1998. - №6. - C.48-55. (Внесок здобувача - 80%)

18. Костенко В.О. Утворення динітрозильних комплексів заліза у тканині оперованих нирок, зшитій різними хірургічними нитками, та при застосуванні гіпербаричної оксигенації // Одеський мед. журн. - 1999. - №1. - С.48-50.

19. Костенко В.А. Побочное действие различных модификаций кетгута // Совр. пробл. токсикол. - 1999. - №3. - C.34-37.

20. Костенко В.А. Влияние новых рассасывающихся шовных материалов из биологического сырья на биосинтез РНК и белка в оперированных почках белых крыс // Вісн. пробл. біол. і мед. - 1999. - №10. - C. 48-51.

21. Костенко В.А. Влияние шовных материалов на перекисное окисление липидов в оперированных почках крыс // Вісн. пробл. біол. і мед. - 1999. - №13. - C.109-111.

22. Костенко В.А. Экспериментальное обоснование создания и применения новых биологически активных хирургических нитей при осложненных повреждениях почек // Зб. наукових праць Української військово-медичної академії “Проблеми військової охорони здоров'я”. Вип. 5. - К., 1999. - С.307-310.

23. Скрипніков М.С., Костенко В.О. Стан екскреторної та натрійрегулюючої функцій нирок після нефротомії та застосування різних шовних матеріалів // Шпитальна хірургія. - 2000. - №1.- C.122-124. (Внесок здобувача - 90%)

24. Скрипніков М.С., Костенко В.О., Проніна О.М. Вплив різних розсмоктувальних шовних матеріалів на вміст макроергічних сполук в оперованих нирках собак // Одеський мед. журн. - 2000. - №1. - С.18-19. (Внесок здобувача - 70%)

25. Костенко В.О., Цебржинський О.І. Продукція супероксидного аніон-радикала та оксиду азоту у тканині нирок після хірургічного втручання // Фізіол. журн. - 2000. - Т.46, №5. - С.56-62. (Внесок здобувача - 90%)

26. Костенко В.А. Местное или системное действие антигипоксантов, иммобилизированных на хирургических нитях, определяет их фармакологические эффекты? // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2001. - Т.1, №1-2. - C.30-33.

27. Пронина Е.Н., Костенко В.А., Супруненко С.Н. Влияние хирургических нитей, модифицированных этонием, на количество фибробластов в тканях оперированных почек и мочевого пузыря собак // Вісн. морфології. - 2001. - Т.7, №2. - C.258-260. (Внесок здобувача - 60%)

28. Костенко В.А. Влияние сукцинатсодержащих антигипоксантов и этония на состояние митохондриального дыхания и фосфорилирования в тканях почки белых крыс после нефротомии // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Української мед. стоматол. академії. - 2002. - Т.2, №1. - C.27-29.

29. Пат.21630 А України, МПК A61L17/00. Спосіб виготовлення кетгуту з баранячої череви / Костенко В.О., Романцев О.Ю. (Україна). - №97020775; Заявл. 21.02.97; Опубл. 30.04.98., Бюл. 2. (Внесок здобувача - 70%)

30. Пат.22977 А України, МПК A61L17/00. Спосіб одержання резорбтивного шовного матеріалу / Скрипніков М.С., Романцев О.Ю., Костенко В.О., Проніна О.М., Кушпільов А.І., Конопля М.М. (Україна).- №97031199; Заявл. 18.03.97; Опубл. 30.06.98., Бюл. 3. (Внесок здобувача - 70%)

31. Пат.22978 А України, МПК A61L17/00. Спосіб виготовлення біологічного резорбтивного шовного матеріалу / Романцев О.Ю., Костенко В.О. (Україна). - №97031200; Заявл. 18.03.97; Опубл. 30.06.98., Бюл. 3. (Внесок здобувача - 90%)

32. Пат.22979 А України, МПК A61L17/00. Спосіб виготовлення кетгуту / Скрипніков М.С., Романцев О.Ю., Костенко В.О. (Україна). - №97031201; Заявл. 18.03.97; Опубл. 30.06.98., Бюл. 3.(Внесок здобувача - 70%)

33. Пат.25546 А України, МПК G01N33/483. Cпосіб профілактики пошкоджуючої дії біологічного резорбтивного шовного матеріалу на тканини / Костенко В.О., Романцев О.Ю. (Україна). - №97041769; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98. (Внесок здобувача - 90%)

34. Пат.25633 А України, МПК A61L17/00. Cпосіб виготовлення біологічного шовного матеріалу, що розсмоктується / Конопля М.М., Романцев О.Ю., Проніна О.М., Костенко В.О., Черно В.С. (Україна). - № 97041766; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98. (Внесок здобувача - 70%)

35. Пат.25635 А України, МПК G01N33/00. Cпосіб оцінки пошкоджуючої дії хірургічних ниток на клітини / Костенко В.О. (Україна). - №97041772; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98.

36. Пат.25668 А України, МПК A61L17/00. Cпосіб отримання резорбтивного біологічно активного шовного матеріалу / Костенко В.О., Романцев О.Ю. (Україна). - №97041771; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98. (Внесок здобувача - 90%)

37. Пат.25684 А України, МПК A61L17/00. Cпосіб отримання резорбтивного хірургічного шовного матеріалу / Костенко В.О., Цебржинський О.І. (Україна). - №97041767; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98. (Внесок здобувача - 90%)

38. Пат.25685 А України, МПК A61L17/00. Cпосіб отримання резорбтивного біологічно активного шовного матеріалу / Костенко В.О., Романцев О.Ю. (Україна). - №97041770; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98. (Внесок здобувача - 90%)

39. Пат.25686 А України, МПК A61L17/00. Cпосіб отримання резорбтивного шовного матеріалу / Романцев О.Ю., Костенко В.О. (Україна). - №97041768; Заявл. 15.04.97, Опубл. 30.10.98. (Внесок здобувача - 90%)

40. Пат.31268 А України, МПК A61L17/00. Cпосіб одержання резорбтивного біологічно активного шовного матеріалу / Костенко В.О., Дубровина О.В., Фернібок О.В., Цебржинський О.І. (Україна). - №98074100; Заявл. 14.10.98; Опубл. 15.12.2000, Бюл.N7-II. (Внесок здобувача - 90%)

41. Костенко В.А. Влияние модифицированной мексидолом хирургической нити из твердой мозговой оболочки на энергетический обмен в сшитой ткани почки белых крыс // Ред. журн. "Патол. физиол. и эксперим. терапия". - М., 1999. - 12 с. Деп. в ВИНИТИ 04.06.99 г., №1806-В99. Аннот. в ж. №1, 2000.

42. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Коротко А.Ш., Костенко В.А., Осауленко В.М., Пронина Е.Н. Новая биологическая рассасывающаяся хирургическая нить "Биофил" // Сучаснi проблеми фармакологiї: Мат. Першого Національного з'їзду фармакологів України. - К., 1995. - С.157. (Внесок здобувача - 20%)

43. Осауленко В.М., Пронина Е.Н., Скрипников Н.С., Дуденко Ф.И., Костенко В.А., Бабанин А.А., Олексюк В.И. Новые рассасывающиеся органические шовные материалы группы "Десмофил" с индивидуализацией времени резорбции // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов: Мат. II Международ. конф., 21-22 ноября 1995 г. - М., 1995. - С.340-342. (Внесок здобувача - 30%)

44. Костенко В.А. Роль оксида азота в нарушении репаративно-регенераторных процессов в почках в послеоперационном периоде после применения различных рассасывающихся шовных материалов // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: Мат. доп. наук. конф.; 20 травня 1996 р. - Полтава, 1996. - С.193-194.

45. Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Костенко В.О., Проніна О.М., Дігтяр В.М., Черно В.С., Рожнов В.Г. Вплив хірургічних шовних матеріалів на репаративно-регенераторні процеси у тканинах у післяопераційному періоді // Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології: Мат. Міжнародного симп., 5-9 травня 1997 р. - Вінниця, 1997. - С.176-177. (Внесок здобувача - 30%)

46. Костенко В.А. Экспериментальное обоснование создания новых рассасывающихся шовных материалов с биостимулирующим эффектом // V Российский национальный конгресс "Человек и лекарство": Тез. докл.; 21-25 апреля 1998 г. - М., 1998. - С.496.

47. Скрипников Н.С., Бабанин А.А., Костенко В.А., Пронина Е.Н., Черно В.С., Конопля Н.М., Романцев А.Ю. Новые хирургические рассасывающиеся шовные материалы из биологического сырья // V Российский национальный конгресс "Человек и лекарство": Тез. докл.; 21-25 апреля 1998 г.- М., 1998. - С.526-527. (Внесок здобувача - 30%)

48. Костенко В.О., Глєбова Л.Ю., Бондаренко В.В. Гіпербарична оксигенація як засіб обмеження накопичення залізо-нітрозильних комплексів в організмі ссавців / Мат. XV з'їзду Укр. фізіол. тов. (Донецьк, 12-15 травня 1998 р.) // Фiзiол. журнал. - 1998. - Т.44, №3. - C.139. (Внесок здобувача - 70%)

49. Костенко А.Г., Костенко В.О., Цебржинський О.І., Глєбова Л.Ю., Бондаренко В.В., Лазарева З.О. Особливості стресу в умовах інтоксикацій та запалення / Мат. Пленуму тов. патофізіологів України (Чернівці, 20-22 травня 1998 р.) // Фiзiол. журнал. - 1998. - Т.44, №4. - С.86. (Внесок здобувача - 50%)

50. Скрипников Н.С., Костенко В.А., Пронина Е.Н., Черно В.С., Конопля Н.М., Романцев А.Ю. Экспериментальное обоснование применения новых биологических рассасывающихся шовных материалов // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов: Мат. III Международ. конф., 26-27 мая 1998 г.- М., 1998.- С.170-172. (Внесок здобувача - 40%)

51. Костенко В.А. Патофизиологическое обоснование создания и применения новых рассасывающихся хирургических нитей с биостимулирующим эффектом // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов: Мат. III Международ. конф., 26-27 мая 1998 г.- М.,1998.- С.173-175.

52. Костенко В.А. Моделирование гипоксии как методический подход в экспериментальной оценке биологического действия хирургических нитей // Гіпоксія: деструктивна та конструктивна дія: Мат. Міжнародн. конф. (Київ, 10-12 червня 1998 р.). - К., 1998. - С.105-106.

53. Костенко В.О., Лазарева З.О., Глєбова Л.Ю., Бондаренко В.В. Гіпербарична оксигенація попереджує накопичення та цитотоксичну дію оксида азоту // Гіпоксія: деструктивна та конструктивна дія: Мат. Міжнародн. конф. (Київ, 10-12 червня 1998 р.). - К., 1998. - С.107-108. (Внесок здобувача - 80%)

54. Kostenko V.A., Glebova L.Yu. Hyperbaric oxygenation limits biological effects connected with nitric oxide / III International Congress of Pathophysiology (Lahti, Finland, 28 June - 3 July, 1998) // Pathophysiology. - 1998. - V.5, № 1 Suppl. - P.69. (Внесок здобувача - 80%)

55. Костенко В.А. Новые рассасывающиеся шовные материалы с биостимулирующим эффектом // II конгрес хірургів України: Зб. наукових праць. - Київ-Донецьк: Вид-во "Клінічна хірургія", 1998. - С.534-536.

56. Скрипніков М.С., Костенко В.О., Проніна О.М. Нові хірургічні розсмоктувальні шовні матеріали, що здатні стимулювати репаративну регенерацію тканин // Тези наукової конф. "Актуальні питання морфогенезу та регенерації" (20-21 квітня 2000 р.) // Укр. мед. альманах. - 2000. - №1, Додат. - С.55. (Внесок здобувача - 70%)

57. Костенко А.Г., Костенко В.О., Цебржинський О.І., Глебова Л.Ю., Бондаренко В.В., Міщенко А.В., Денисенко С.В., Романцев О.Ю. Роль зміни прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в розвитку різних патологічних процесів / Мат. III Національного Конгресу патофізіологів України з міжнародною участю // Фiзiол. журнал.- 2000. - Т.46. - №2, Додат. - С.82-83. (Внесок здобувача - 30%)

хірургічні нитки антигіпоксант етоній

АНОТАЦІЯ

Костенко В.О. Фармакологічна регуляція окиснювальних і репаративних процесів в оперованих органах антигіпоксантами, іммобілізованими на хірургічних нитках. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.03.05. - фармакологія. - Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі фармакологічної корекції окиснювальних і репаративних процесів у паравульнарних тканинах оперованих ішемізованих органів антигіпоксантами та експериментальному обґрунтуванню створення і застосування нової лікарської форми - хірургічних ниток, модифікованих натрію сукцинатом, мексидолом і етонієм.

Установлено, що антигіпоксанти, введені в системний кровотік (у дозах - натрію сукцинат і мексидол 50 мг/кг, етоній 30 мг/кг внутрішньоочеревинно за 30 хв до нефротомії і через 1;2;3;4;5;6 діб після операції) і місцево (у складі хірургічних ниток у дозі 10 мг/кг маси тварини), підвищують енергетичний потенціал, фосфорилуючу активність мітохондрій, обмежують вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів, стимулюють репаративні процеси в ішемізованих паравульнарних тканинах після нефротомії. За здатністю підвищувати енергетичний обмін антигіпоксанти, іммобілізовані на шовному матеріалі, розподіляються таким чином: мексидол > натрію сукцинат > етоній. Даний ефект антигіпоксантів потенцюється в умовах помірного підвищення кисневого режиму тканин при призначенні гіпербаричної оксигенації.

Методом морфометрії виявлено, що введення антигіпоксантів у складі біофіла прискорює перехід ранового запалення на макрофагально-моноцитарну і фібробластичну стадії. Введення мексидолу й етонію, іммобілізованих на нитках, стимулює на 7 добу післяопераційного періоду проліферацію фібробластів. Обмеження цього процесу певним часовим інтервалом (7-14 доба) попереджає розвиток надлишкових проліферативних змін, що ведуть до формування грубого волокнистого рубця і стриктур порожнистих органів

Зроблено висновок, що місцеве введення антигіпоксантів (натрію сукцинату, мексидолу і етонію) в операційний локус (у складі хірургічних ниток) дозволяє досягти фармакологічний ефект у дозах значно менших (10 мг/кг маси тварини), чим при системному введенні.

Ключові слова: антигіпоксанти, окиснювальний метаболізм, репаративна регенерація, ранове запалення, хірургічний шовний матеріал, бурштинова кислота, похідні 3-оксипіридину, етоній.

АННОТАЦИЯ

Костенко В.О. Фармакологическая регуляция окислительных и репаративных процессов в оперированных органах антигипоксантами, иммобилизованными на хирургических нитях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.05. - фармакология. - Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблеме фармакологической коррекции окислительных и репаративных процессов в паравульнарных тканях оперированных ишемизированных органов антигипоксантами и экспериментальному обоснованию создания и применения новой лекарственной формы - хирургических нитей, модифицированных натрия сукцинатом, мексидолом и этонием.

Исследования были проведены на 828 белых крысах линии Вистар и 90 беспородных собаках. Состояние окислительного метаболизма и репаративных процессов в тканях оценивали биохимическими, хемолюминесцентными, полярографическими, радионуклидными и морфологическими методами исследования.

Установлено, что антигипоксанты, введенные в системный кровоток (в дозах - натрия сукцинат и мексидол 50 мг/кг, этоний 30 мг/кг внутрибрюшинно за 30 мин до нефротомии и через 1;2;3;4;5;6 сут после операции) и местно (в составе хирургических нитей в дозе 10 мг/кг массы животного), повышают энергетический потенциал, фосфорилирующую активность митохондрий, ограничивают свободнорадикальное пероксидное окисление липидов, стимулируют репаративные процессы в ишемизированных паравульнарных тканях после нефротомии. По способности повышать энергетический обмен антигипоксанты, иммобилизованные на шовном материале, распределяются таким образом: мексидол > натрия сукцинат > этоний. Данный эффект антигипоксантов потенцируется в условиях умеренного повышения кислородного режима тканей при назначении гипербарической оксигенации.

Выявлена способность этония проявлять свойства антигипоксанта непрямого энергизирующего действия, механизм которого связан с повышением эффективности окислительного фосфорилирования в результате ограничения накопления в паравульнарных тканях свободных жирных кислот. Данный эффект этония целесообразно учитывать для фармакологической коррекции раневого процесса, особенно в ишемизированных органах, и при наличии сопутствующей патологии, приводящей к гипоксическим повреждениям тканей.

Выявлено, что фармакологические эффекты антигипоксантов, иммобилизированных на биофиле, на окислительные и репаративные процессы в сшитых структурах не связаны с резорбтивным действием лекарственных средств, что подтверждается отсутствием метаболических изменений в паравульнарных тканях при системном введении натрия сукцината, мексидола и этония (в дозе 10 мг/кг), отсутствием фармакологического эффекта введенных в составе шовного материала антигипоксантов на процессы в контрлатеральной почке, данными расчета абсолютной биодоступности.

Методом морфометрии выявлено, что введение антигипоксантов в составе биофила ускоряет переход раневого воспаление на макрофагально-моноцитарную и фибробластическую стадии. Введение мексидола и этония, иммобилизованных на нитях, стимулирует на 7 сутки послеоперационного периода пролиферацию фибробластов. Ограничение этого процесса определенным временным интервалом (7-14 сутки) предупреждает развитие избыточных пролиферативных изменений, которые ведут к формированию грубого волокнистого рубца и стриктур полых органов

Выявлено, что антигипоксанты (мексидол, этоний), введенные в составе биофила (в дозе 10 мг/кг массы), стимулируют процессы окислительного фосфорилирования в условиях моделирования циркуляторно-гемической гипоксии (при воспроизведении острой кровопотери). Введение в этих условиях иммобилизированного на шовном материале мексидола (в дозе 10 мг/кг массы) активирует биосинтез РНК и белка в паравульнарных тканях. В то же время, введение в составе хирургических нитей этония в условиях циркуляторно-гемической гипоксии не влияет на состояние процессов внутриклеточной регенерации.

Сделан вывод, что местное введение антигипоксантов (натрия сукцината, мексидола и этония) в операционный локус (в составе хирургических нитей) позволяет достичь фармакологический эффект в дозах значительно меньших (10 мг/кг массы животного), чем при системном введении.

На основании проведенных исследований целесообразно рекомендовать коллагенсодержащие рассасывающиеся шовные материалы, модифицированные антигипоксантами, для проведения медицинских испытаний с целью дальнейшего промышленного производства. Перспективным является дальнейшее изучение синтетических фармакологически модифицированных рассасывающихся шовных материалов как средств модулирующих метаболические процессы в паравульнарных тканях. Предложенный методический подход к созданию фармакологически модифицированных рассасывающихся шовных материалов, корригирующих окислительные и репаративные процессы в паравульнарных тканях, может быть использован для создания новых хирургических нитей с направленным фармакологическим действием.

На основании проведенных исследований целесообразно ограничить применение кетгута, модифицированного соединениями хрома, для сшивания внутренних органов.

Ключевые слова: антигипоксанты, окислительный метаболизм, репаративная регенерация, раневое воспаление, хирургический шовный материал, янтарная кислота, производные 3-оксипиридина, этоний.

SUMMARY

Kostenko V.A. Pharmacological regulation of oxidative and reparative processes in operated organs by antihypoxants, immobilised on surgical threads. - Manuscript.

Thesis for a Doctor of Medical Sciences degree by Speciality 14.03.05. - Pharmacology. - Institute of Pharmacology and Toxicology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to a problem of pharmacological correction of oxidative and reparative processes in paravulnare tissues of operated ischemic organs by antihypoxants and experimental substantiation of creation and application of the new medicinal form - surgical threads modified of sodium succinate, mexidol and aethonium. It was revealed that antihypoxants, introduced in a systemic blood flow (in doses - sodium succinate and mexidol 50 mg/kg, aethonium 30 mg/kg intraperitonealy for 30 min before nephrotomy and through 1; 2; 3; 4; 5; 6 days after operation) and locally (in structure of surgical threads in a dose of 10 mg/kg of mass of an animal), raise energy quotient, phosphorylated activity of mitochondria, limit free radical lipid peroxidation, stimulate reparative processes in ischemic paravulnare tissues after a nephrotomy. On ability to raise energy metabolism antihypoxants, immobilised on the suture material, are distributed thus: mexidol > sodium succinate > aethonium. The given effect of antihypoxants is potented in conditions of moderate rising of an oxygen's regimen of tissues under hyperbaric oxygenation.

By method of a morphometry is revealed, that the introduction of antihypoxants in biofil structure accelerates transition wound inflammation on macrophagic-monocytic and fibroblastic stage. The introduction mexidol and aethonium, immobilised on surgical threads, stimulates for 7 day of the postoperative period proliferation of fibroblasts. The restriction of this process by the certain time interval (7-14 days) is warned by development of superfluous proliferative changes, which conduct to formation of coarse fibrillar cicatrix and stricture of hollow organs.

The conclusion is made, that the local introduction of antihypoxants (sodium succinate, mexidol and aethonium) in a operational locus (in structure of surgical suture) allows to achieve pharmacological effect in doses considerably smaller (10 mg/kg of mass of an animal), than at systemic introduction.

Key words: antihypoxants, oxidative metabolism, reparative regeneration, wound inflammation, surgical suture material, succinic acid, 3-oxypyridine derivatives, aethonium.

Размещено на Allbest.ru