Наукове обґрунтування засновків оптимізації санаторного відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда

У пацієнтів, які пройшли курс санаторної реабiлiтацiї, але мали подальший несприятливий перебiг захворювання (зазначені вище 53 особи) спрямованість динамiчних змін КЛіФ показникiв була аналогiчною вищезгаданiй групi, але кут ? їх був в усiх випадках більшим. Так, “швидкiсть” змiни реологiчного показника - ударного об'єму - становила: +0,085 умовних градусiв. “Швидкiсть” зменшення рiвня загального холестерину склала кут ?: -0,104 умовних градуси. Реологiчнi показники - величина серцевого iндексу - виявила кут ? рiвний: +0,073 умовних градуси. Кiлькiсть лейкоцитiв периферичної кровi вiдновлювалась з “швидкiстю” кут ?: -0,066 умовних градусiв, показник швидкiсть осiдання еритроцитiв: +0,043 та вмiст фiбриногену: +0,007 умовних градуси.

Слід відмітити, що переважна бiльшiсть хворих несприятливого прогнозу, у відповідності до здійсненого перегрупування, належала до підгруп A та C. Ці хворі в процесi реабiлiтацiйних заходів дискордантно реагували на ВЛ, що пiдтверджує розбалансованiсть і погана координованiсть систем компенсації та адаптацiї. Аналiз змін показників у підгрупах А, В та С дає можливiсть аналiтично визначати змiни динаміки клінічного стану хворого і обумовив визначення засновків оптимізації, надаючи можливість здійснювати оптимізаційні заходи ефективно та математично обґрунтовано. Одним з таких засновків оптимізації був прийнятий показник “швидкості” зміни параметрів, який дає достовiрний, строго iндивiдуалiзований прогноз подальшого перебігу захворювання та виявляє наявні резерви функцiональної спроможності органiзму. Він також дає можливiсть визначати у сукупності хворих, які закiнчують курс ВЛ, групи пiдвищеного ризику, та рекомендувати їм додатковi заходи ВП, спрямованi на збільшення адаптаційного резерву та стабiлiзацiю КЛіФ показників.

Для порівняння об'єктивності прогнозу, заснованого на визначенні “швидкості” були використані прогностичні індекси, розраховані за критеріями Матусової А.П. з співавт. (1984) та Алперт Д., Френсис Г. (1994). Показники зазначених тестів, визначені для групи зі сприятливим прогнозом (712 пацієнтів), були відповідно у межах, що відповідали низькій імовірності летальності, а для групи з фатальним перебігом (53 особи) відповідали невизначеному прогнозу. У зв'язку з цим було здійснено пошук додаткових засобів достовірного прогнозування.

На підставі співставлення методів оцінки максимально інформативним, у визначенні динаміки клінічного стану, виявився математично-графічний метод. Графічна оцінка локалізації та “руху” точки моментального КЛіФ стану окремого взятого пацієнта по площині загального діагностичного спостереження найбільш тонко відображає порядок зміни стану пацієнта в процесі ВЛ.

Позитивний результат внаслідок ВЛ, за використанням цього методу оцінки, підтверджується влученням точки моментального стану пацієнта, яка відображає КЛіФ показники на момент закінчення санаторного етапу реабілітації, - в прямокутник нормальних величин (який моделюється на площині), або максимальне наближення до нього. Комп'ютерна математично-графічна розгортка (рис. 2) стану конкретного пацієнта показує варіант такої позитивної динаміки загального холестерину (графічно відображають фактичні зміни кількості холестерину з 6,4 ммоль/л при поступленні до 5,4 ммоль/л при завершенні ВЛ) та рівня гемоглобіну (відповідно - з 149 г/л до 148 г/л) - “рух” з точки А (ante) до точки Р (post). Виявлена сприятлива картина графічної динаміки була підтверджена і сприятливим віддаленим катамнестичним результатом - протягом п'яти років після проведеного санаторного ВЛ фатальних наслідків у цього хворого не наступило.

Прикладом несприятливої динаміки слугує графічна розгортка стану іншого хворого (рис. 3). Динаміка загального холестерину (відображає зміни параметру з 6,7 ммоль/л при поступленні до 7,0 ммоль/л при закінченні ВЛ) та рівня гемоглобіну (відповідно з 160 г/л до 166 г/л). “Рух” точки моментального стану пацієнта спрямований у бік протилежний від прямокутника нормальних величин. Несприятливість подальшого перебігу захворювання у цього пацієнта катамнестично підтвердилась.

Наведені приклади демонструють можливість поточного контролю динаміки показників і можливість здійснення необхідної корекції стану в процесі ВЛ, що проявиться зміною напрямку “руху” точки, що характеризує моментальні КЛіФ параметри пацієнта, у прогностично сприятливому напрямку. Але для реалізації оптимального “керування” ВЛ недостатньо проводити обстеження КЛіФ стану пацієнта в момент завершення санаторної МР. Потрібні проміжні - інтрареабілітаційні дані динаміки клінічного стану, необхідні також інформативні дані про ступінь індивідуального реагування конкретного пацієнта на конкретні відновлювальні чинники. Це досягається вивченням інтрареабілітаційної динаміки зміни показників у обстежених хворих на 9-11 добу ВЛ. Така інформація надає можливість розробити алгоритм-схему корекції складу та характеру впливу відновлювальних заходів, спрямовуючи їх на оптимізацію остаточних результатів ВЛ.

З цією метою було обстежено 48 пацієнтів після ІМ, які склали 3-ю групу дослідження. У пацієнтів цієї групи, крім загальноприйнятих обстежень на початку та в кінці санаторної реабілітації, проводились дослідження зазначених вище ОКП в період 9-11 доби ВЛ. Ці показники, проміжної інтрареаблітаційної динаміки, у разі їх відхилення від траєкторії прогностично сприятливого “руху”, спрямовувались у необхідному напрямку відповідними коригувальними чинниками, що входили до складу ЛВК №3 і дія яких, в разі необхідності корекції стану пацієнта, активувалась.

Принципова відмінність оптимізованого ЛВК №3, від ЛВК №1 та ЛВК №2, полягає у доповненні його складу коригувальними чинниками, активація котрих у комплексі відбувається по певній алгоритмізованій схемі з урахуванням індивідуальних особливостей реагування конкретного пацієнта. Тренувальне фізичне навантаження в ЛВК №3, на відміну від ЛВК №1, також здійснюється по виключно індивідуальній програмі. На відміну від ЛВК №2, в ЛВК №3 включена не тільки мікрокліматотерапія, але і питний прийом природної мінеральної води “Поляна Купель”. Ці чинники складають диамічно коригувальні складові цього ЛВК. Активація коригувальної алгоритмічної схеми відбувається при виявленні засновків - певних критеріальних пускових ознак, які виявляються на 9-11 добу здійснюваного ВЛ за допомогою діагностично-аналітичної комп'ютерної математично-графічної програми. Призначення та дозування коригувальних чинників здійснюється варіативно, під контролем комп'ютерного візуального аналізу динаміки зміни КЛіФ показників.

Ілюстрацією такого “керування” ВЛ є наступний приклад. Початкова несприятлива тенденція одужання у пацієнта (рис. 4, фрагмент А-М) була виявлена на 9-11 день завдяки застосуванню математично-графічної системи аналізу динаміки показників. Ця несприятлива тенденція, в результаті використання коригувальної методики ЛВК №3, набула іншого напрямку (фрагмент М-Р). На графіку відображається зміна напрямку: негативна тенденція клінічних показників - від точки А до точки М, та позитивна тенденція після включення механізму корекції - “рух” точки стану у сприятливому напрямку - від М до Р. Використовуючи показник “швидкості” - виявлено початкову - надмірну її величину, яка, завдяки використанню ЛВК №3, була зменшена після здійснених заходів корекції. На час закінчення ВЛ динаміка прийняла сприятливі, у прогностичному розумінні, характеристики.

В результаті ВЛ у пацієнтів 3-ї групи були отримані показники, які по своїм величинам були аналогічні результатам відновлення у осіб із групи (1+2) зі сприятливим подальшим перебігом захворювання. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що віддалений період у пацієнтів 3-ї групи буде мати сприятливі клінічні та функціональні показники стану.

Використовуючи запропонований механізм “керування” результатами ВЛ, завжди можна досягати таких КЛіФ показників, які у прогностичному відношенні являються найбільш сприятливим. Крім того, у разі здійснення додаткових катамнестичних досліджень та відповідного уточнення прогностично сприятливих характеристик, можливо здійснювати додаткову переорієнтацію дії ВЛ заходів зі спрямуванням впливів на досягнення нововиявлених необхідних безпосередніх КЛіФ показників, які з точки зору прогнозу будуть більш доцільні та проспективно виправдані.

Для ґарантії подальшого позитивого результату ВЛ слід максимально широко виконувати заходи ВП. Виконання всіх рекомендацій по ВП є обов'язковими у хворих з виявленою схильністю до несприятливих тенденцій реагування. Повна реалізація рекомендацій по ВП забезпечує своєрідне віддалене “керування” подальшим розвитком постконвалесценції у сприятливому напрямку. При оптимізованому підході до організації ВЛ пацiєнт, який закiнчив повний курс санаторної МР одержує пакет рекомендацiй з ВП та вимоги щодо подальшого розширення рухового режиму.

Завдяки проведенню етапних дослiджень КЛіФ реакцій пацієнта добираються складові та оптимальні дози відновлювальних чинників ЛВК, який щоразу все бiльше iндивiдуалiзують стосовно до конкретного пацiєнта. Одержанi таким чином дані, їх аналіз та висновки накопичуються, узагальнюються i слугують пiдґрунтям для оптимізації початкового складу та конфiгурацiї базисного ЛВК. Такі аналітично коригувальні зміни вiдновлювальної методики і є власне загальною системою оптимiзацiї ВЛ. Здійснення етапної інтрареабілітаційної оцiнки динамiки КЛіФ стану пацієнта з поточною індивідуальною корекцiєю ВЛ є найбiльш дієвим і доцiльним способом оптимізації МР. Такий підхід особливо важливий при наявностi в ЛВК кiлькох складових чинникiв та при використаннi його у пацiєнтiв з комбiнованою патологiєю, коли виникає необхiдність поточної корекцiї базисного ЛВК для його індивідуалізації.

Остаточне вдосконалення структури ВЛ в санаторному закладі методологічно узагальнює IV етап оптимізації, метою якого є повна індивідуалізація одного з розроблених на ІІІ етапі, нозологічно орієнтованого ЛВК. Засновком оптимізації ЛВК є віднайдення елементів алгоритмічної корекції, котрі використовують високодостовірні швидкореагуючі ОКП стану пацієнта. Прогностично оптимальна динаміка процесу реабілітації досягається поточною корекцією ЛВК, здійснюваною під комп'ютерним візуальним контролем і дозволяє досягти максимально сприятливого ефекту у віддаленому періоді. На цьому рівні оптимізації остаточно обираються достовірні об'єктивні скринінгові КЛіФ критерії готовності хворого до початку проведення ВЛ, фактично формується висновок про якість проведеного, передуючого санаторному етапу МР - стаціонарного (госпітального) лікування. Розробляються остаточні рекомендації щодо оптимальних, з точки зору подальшого прогнозу, показань та строків початку ВЛ для забезпечення ґарантованої позитивної динаміки в подальшому періоді. Прогнозуються можливі варіанти перебігу захворювання та плануються заходи спрямовані на попередження несприятливих ускладнень. Формується “пакет” рекомендацій ВП, який включає опис характеру та обсяги необхідних подальших реабілітаційних заходів основного та супутнього захворювань, організації післяреабілітаційного стилю життя, порядку організації диспансерного спостереження.

Реалізація IV етапу (рис. 1г) ґрунтується на виконанні до-відновлювального обстеження {1/10}, яке включає уточнені тести {10} визначення доцільності та індивідуального добору інтенсивності ВЛ, що буде застосоване до конкретного пацієнта. Диференційовано призначається один з варіантів базисного ЛВК {2/6}, який вже частково нозологічно зорієнтований, завдяки заходам вдосконалення, здійсненим на попередніх (ІІ-ІІІ) оптимізаційних рівнях і які узагальнили та втілили оптимізуючі елементи у первинний вихідний (І оптимізаційного рівня) базисний ЛВК {2}. По фактичній динаміці ОКП кожного конкретного пацієнта здійснюється подальша поточна корекція {5} складу відновлювальних чинників та подальше визначення оптимального співвідношення {2/6} відновлювальних чинників у складі ЛВК. Така, здійснювана перманентно, клінічно обумовлена, поточна корекція {5} співвідношення лікувально-відновлювальних компонентів виводить склад ЛВК на новий якісний рівень - рівень індивідуальної оптимізації. Додаткова індивідуалізована корекція ВЛ здійснюється також на підставі уточненої, для конкретного пацієнта, динаміки зміни скринінгових {9} ОКП. Цим, одночасно, досягається і повна індивідуалізація поточного обстеження {3/9} стану відновлення функціонально-фізичної здатності пацієнта. На підставі виявленої динаміки ОКП та результуючого стану відновлення здатності пацієнта - фаховою експертною оцінкою {4} визначається прогноз і комплектується пакет рекомендацій {11} подальшого розширення фізичної активності та плануються проспективні індивідуалізовані заходи ВП, остаточно уточнюються та нозологічно диференціюються показання {12} для санаторного ВЛ, строки та особливості призначення різних варіантів ЛВК.

Індивідуалізація ВЛ, в ході вдосконалення процесу відновлення на IV оптимізаційному рівні, здійснюється з точністю, яка обумовлена наявними можливостями діагностичної бази конкретного санаторного закладу.

Наведені етапи оптимізації ВЛ являються методологічно узагальненими варіантами удосконалення санаторної МР взагалі. Описані складові ланки, при оптимізації будь-якого ВЛ є тотожними наведеним і мають обов'язково дотримуватися. Етапна оцінка динаміки ОКП з наступною поточною корекцією складу ЛВК являється єдино доцільною і повністю узгодженою із запропонованою концепцією оптимізації ВЛ. Поточне узагальнення даних про ефективність етапних коригувальних впливів є основою не тільки чіткої індивідуалізації впливу відновлювальних заходів, але і підґрунтям для формування варіантів нозологічно орієнтованих базисних ЛВК, які враховують всі одержані етапні висновки.

Перевагою запропонованого методологічного оптимізаційного підходу вдосконалення МР є можливість без перешкод та втрати результуючої ефективності вводити нові діючі чинники відновлювальної терапії і динамічно оцінювати їх вплив на остаточний ефект відновновлення функціонально-фізичної здатності конкретного пацієнта. Оптимізація ВЛ, здійснювана з проміжним інтрареабілітаційним контролем динаміки КЛіФ показників та поточною корекцією методів і складу відновлювальних чинників, дозволяє не тільки оцінювати фактичну реакцію та ступінь відновлення функції систем організму пацієнта, але і ефективно керувати цим процесом, досягаючи максимально можливого позитивного ефекту у віддаленому періоді.

ВИСНОВКИ

1. Розроблена концепція оптимізації відновлювального лікування, яка базується на математично-графічному моделюванні поточного стану пацієнта та алгоритмічній корекції впливу відновлювальних чинників призводить до підвищення, як безпосередньої, так і віддаленої ефективності санаторної реабілітації.

2. Реалізація оптимізації відновлювального лікування потребує створення достатньої бази даних стосовно динаміки нормалізації клінічних, лабораторних і функціональних показників в процесі реабілітації хворих після інфаркту міокарда та добору об'єктивних оціночних критеріїв-показників, які динамічно відображають процес відновлення функцій організму після вщухання гострих явищ захворювання.

3. Досягнутий прогрес під час реабілітації і подальший перебіг захворювання залежать від вихідного клініко-функціонального стану пацієнта та від особливостей індивідуальної реакції організму на дію відновлювальних чинників, про що свідчить комплексний аналіз безпосередніх і віддалених наслідків санаторної реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда.

4. Системна оцінка динаміки найбільш інформативних показників стану пацієнта (клінічна характеристика післяінфарктної стенокардії, рівень артеріального тиску, ступінь нормалізації електричної активності міокарда, рівень загального холестерину крові тощо) дозволяє визначити ступінь відновлення основних функцій пацієнта після перенесеного інфаркту міокарда, визначити ефективність санаторної реабілітації та передбачити подальший перебіг захворювання.

5. Розроблена математично-графічна модель поточного клінічного стану пацієнта є основою об'єктивізації індивідуальних результатів відновлювального процесу і дозволяє відслідковувати відхилення його динаміки від прогностично сприятливої траєкторії та спрямовувати реабілітаційні впливи на досягнення оптимального результату відновлення.

6. Критеріальні ознаки перебігу реабілітаційного періоду (оціночні критерії-показники поточного стану пацієнта, динаміка та “швидкість” їх зміни), відтворені математично-графічною моделлю, забезпечують можливість корекції складу чинників лікувально-відновлювального комплексу забезпечуючи досягнення сприятливого результату здійснюваної реабілітації.

7. Засновки оптимізації відновлювального лікування дозволяють здійснювати диференційований добір та індивідуально орієнтоване застосування фізичних чинників лікувально-відновлювальних комплексів, що обумовлює зменшення частоти ускладнень та фатальних наслідків у віддаленому періоді.

8. Алгоритмічна корекція складу лікувально-відновлювального комплексу, яка базується на аналізі проміжних результатів санаторної реабілітації (інтрареабілітаційної динаміки оціночних критеріїв-показників), сприяє стабілізації фізичної працездатності пацієнтів, досягненню сприятливих показників центральної гемодинаміки, нормалізації процесів реполяризації міокарда тощо, дозволяє отримувати достовірний прогноз, як подальшого перебігу ішемічної хвороби серця взагалі, так і ефективності відновлювального лікування зокрема.

9. Кожний індивідуально коригований лікувально-відновлювальний комплекс доцільно розглядати як узагальнений базисний, який може підлягати подальшій оптимізації і буде враховувати нові особливості і потреби подальшого вдосконалення.

10. Оптимізація відновлювального лікування являє собою етапний процес, обов'язкові складові якого спрямовані на вдосконалення шляхів індивідуалізації медичної реабілітації хворих після інфаркту міокарда та об'єктивізацію отриманих результатів.

11. Запропонований концептуально-алгоритмічний принцип оптимізації відновлювального лікування пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда має загальний характер і може бути довільно налаштованим на будь-яку іншу патологію при умові добору відповідних оціночних критеріїв-показників, які специфічно відображатимуть перебіг досліджуваного захворювання.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Торохтiн О.М. Дiагностика, реабiлiтацiя, ефективнiсть. Теоретико-практичне дослiдження математичної функцiонально-дiагностичної n-вимiрної моделi станiв органiзму на прикладi вiдновного лiкування iнфаркту мiокарда. - Ужгород: Карпати. - 1999.- 206с.

Статті у наукових журналах

2. Ефективнiсть санаторно-курортного лiкування хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда при наявностi супутнього хронiчного обструктивного бронхiту/ Торохтiн О.М., Ясенчак Е.Т., Журавльов В.К., Торохтiн М.Д.// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський державний унiверситет. Серiя Медицина. - 1996. - Випуск 3. - С.273-277. (Здобувачем запропоновано використовувати у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та наявним супутнім хронiчним обструктивним бронхiтом мікрокліматотерапію для покращення результату відновлювального лікування).

3. Торохтiн О.М. Оцiнка результатiв санаторної реабiлiтацiї з використанням математичної n-вимiрної функцiонально-дiагностичної моделi органiзму// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський державний унiверситет. Серiя Медицина. - 1998. - Випуск 5. - С.110-116.

4. Торохтiн О.М. Оптимiзацiя реабiлiтацiйного лiкування рацiональним використанням мiнеральних вод Закарпаття// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський державний унiверситет. Серiя Медицина. - 1998. - Випуск 6. - С.175-179.

5. Торохтин А.М. Метод искусственной микроклиматотерапии на санаторном этапе восстановительного лечения больных инфарктом миокарда в сочетании с хроническими неспецифическими заболеваниями легких// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 1998. - №3(15). - С. 6-9.

6. Торохтин А.М. Физиотерапия в комплексе санаторной реабилитации больных инфарктом миокарда// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 1999. - №1(17). - С.62-63.

7. Торохтiн О.М., Лангазо З.П., Торохтiн Ю.О. Гiстоморфологiчнi аспекти оцiнки ефективностi вiдновної терапiї// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський державний унiверситет. Серiя Медицина. - 1999. - Випуск 7. - С.69-75. (Здобувачем запропонована ідея гістоморфологічного підходу до “метрично-вагової” диференціації тканин для можливості подальшої автоматизованої математичної обробки інформації стосовно результатів відновлювального лікування).

8. Торохтин А.М. Новый подход к оценке эффективности санаторно-курортного этапа восстановительного лечения// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 1999. - №3(19). - С.16-20.

9. Торохтiн О.М. Варiанти реагування хворих на iнфаркт мiокарда за даними змiн клiнiчних показникiв в умовах комплексної санаторної реабiлiтацiї// Одеський медичний журнал. - 1999. - №6(56). - С.79-83.

10. Торохтин А.М. Оценка влияния физиотерапевтических факторов на эффективность реабилитации больных инфарктом миокарда// Вестник физиотерапии и курортологии. - 1999. - №4. - Том 5. - С.29-32.

11. Торохтiн О.М. Концепцiя оптимiзацiї санаторного етапу реабiлiтацiї хворих на iнфаркт мiокарда// Одеський медичний журнал. - 2000. - №1(57).- С.92-96.

12. Торохтін О.М. Пiдходи до оцiнки результатiв реабiлiтацiї хворих на iнфаркт мiокарда// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 2000. - №1(21). - С.10-12.

13. Торохтин А.М. Результаты санаторной реабилитации больных инфарктом миокарда в концептуальном подходе к оценке динамики клинико-функциональных показателей// Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000.- Том 6.- №1.- С.26-29.

14. Торохтiн О.М. Варiант оптимiзацiї санаторної реабiлiтацiї хворих на iнфаркт мiокарда// Буковинський медичний вiстник.- 2000.- Том 4.- №2. - С.119-123.

15. Торохтiн О.М. Об'єктивiзацiя результатiв впливу лiкувальних та медичних реабiлiтацiйних заходiв// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський державний унiверситет. Серiя Медицина. - 2000. - Випуск 12. - С.263-269.

16. Торохтін О.М. ”Швидкість” зміни клініко-лабораторних показників у процесі відновлювальної терапії як критерій оцінки її ефективності та прогнозу// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 2000. - №3(23). - С.3-8.

17. Торохтин А.М. Этапные алгоритмы оптимизации медицинской реабилитации// Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - №2. - Том 6. С.7-12.

18. Торохтин А.М. Методологические аспекты восстановительного лечения// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 2001. - №1(25). - С.9-13.

19. Торохтин А.М. Эффекторно-респондентная дифференциация восстановительных факторов, применяемых в реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда// Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001. - №1. - Том 7. С.58-63.

20. Торохтiн О.М., Ясенчак Е.Т., Журавльов В.К. Вплив санаторно-курортних чинників на результати комплексного відновного лікування хворих інфарктом міокарда// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський національний унiверситет. Серiя Медицина. - 2001. - Випуск 15. - С.105-108. (Здобувачем запропонована ідея використання коригуючих заходів інтрареабілітаційної корекції відновлення дієздатності пацієнта та критерії їх призначення).

21. Торохтін О.М., Ясенчак Е.Т. Засновки до визначення ефективності відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда// Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя. - 2001. - №2(26). - С.3-6. (Здобувачем запропонована система засновків оптимізації відновлювального лікування та методологія їх інтрареабілітаційного використання).

22. Торохтiн О.М., Марусанич Б.В. Роль сімейної медицини в оптимізації результатів реабілітації// Науковий вiсник Ужгородського унiверситету. Мiнiстерство освiти України. Ужгородський національний унiверситет. Серiя Медицина. - 2001. - Випуск 16. - С.181-183. (Здобувачем запропонована ідея постреабілітаційного квазімоніторування стану пацієнтів та принципи корекції складових вторинної профілактики ішемічної хвороби серця).

Авторськi свiдоцтва про винаходи

23. Устройство для получения аэрозоля поваренной соли: А.с. 1140296 СССР, МКИ А61 М 13/00 /М. Д. Торохтин, В. В. Желтвай, А. М. Торохтин (СССР). - №3465166/28-13; Зареєстровано 15 жовтня 1984 р. Для службового користування. (Здобувачем запропоноване технологічне вирішення конструкції пристрою для відтворення лікувального високодисперсного штучного мікроклімату).

24. Способ получения средства для лечения заболеваний органов дыхания: А.с. 1832493 СССР. МКИ А61 К 9/12 /М.Д. Торохтин, О.Б. Мальцева, А.М. Торохтин (СССР). - №4682491/30; Зареєстровано 13 жовтня 1992 р. Для службового користування. (Здобувачем запропонована методики лікувального використання мікрокліматичного середовища).

Методичні рекомендації

25. Метод об'єктивізації результатів відновного лікування: Методичні рекомендації: Узгоджено Головним управлінням організації медичної допомоги населенню МОЗ України 05.12.2001р./ Бабов К.Д., Золотарьова Т.А., Торохтін О.М., Фісенко Л.І. - Одеса, 2001. - 16с. (Здобувачем запропонована принципова ідея, розроблено алгоритм та программа комп'ютерної математично-гафічної оцінки стану пацієнта в процесі відновлювального лікування).

Тези доповідей на наукових конференціях та статті у наукових збірниках

26. Задача оптимального управления в определении составных санаторно-реабилитационного комплекса/ Торохтин А.М., Червак Ю.Ю., Лазарь В.Ф., Ясенчак Э.Т.// Курортна реабiлiтацiя хворих з патологiєю внутрiшнiх органiв: Матерiали наукової конференцiї, присвяченої 125-рiччю курорта Поляна, 1-4 листопада 1992 р. с.м.т.Поляна) частина II. - Київ. - 1992. С.154-155. (Здобувачем запропоновано принципова ідея математичного керування складовими санаторного лікувально-відновлювального комплексу).

27. Torokhtin A.M. Speleotherapy in pulmonary diseases concomitant with cardiological disorders and in cardio rehabilitation.- Международный симпозиум по спелеотерапии Солотвино (Украина). 22-25 сентября 1993 года: Тезисы. - Солотвино. - 1993. - С.34.

28. Торохтiн О.М. Варiант комп'ютерного алгоритму в пiдходi до визначення ефективностi реабiлiтацiї хворих на курортi// Новi пiдходи до органiзацiї i проведення лiкування, реабiлiтацiї та рекреацiї в умовах курорту: Матерiали мiжнародної науково-практичної конференцiї (26-27 жовтень 1995 року). - Трускавець. - 1995. - С.189-190.

29. Торохтiн О.М., Ясенчак Е.Т., Журавльов В.К. Зсiдання кровi в перiод санаторної реабiлiтацiї у хворих iнфарктом мiокарду// Сучаснi проблеми рекреацiї на курортах карпатського регiону: Збiрник наукових праць. - Ужгород. - 1995. - С.90. (Здобувачем запропоновано здійснення дослідження зміни показників зсідання крові під впливом відновлювального лікування).

30. Torochtin A., Dr Matematikai eszkozok az orvosi diagnosztikaban// A Magyar Tudomanyos Akademia Szabolcs-Szatmar-Bereg Megyei TUDOMANYOS TESTULETE 1996. evi tudomanyos ulesen elhangzott eloadasok osszefoglaloi. Nyiregyhaza: Bessenyei Gyorgy Tanarkepzo Foiskola. - 1996. szeptember 28. - l.219.

31. Торохтiн О.М. Математичний n-вимiрний простiр як нова медична технологiя дiагностики// Актуальнi проблеми санаторно-курортної реабiлiтацiї. Матерiали мiжрегiональної науково-практичної конференцiї. (Одеса, 1 жовтня 1997 р.). - Одеса. - 1997. - С.37-38.

32. Торохтiн О.М. Нетрадицiйний метод дiагностики захворювань та визначення ефективностi санаторно-курортного лiкування// Нетрадицiйнi методи дiагностики i лiкування в курортнiй практицi. Матерiали Української науково-практичної конференцiї з мiжнародною участю. (Київ, 9-11 жовтня 1997р.). Київ. - 1997. - Частина 1. - С.48-49.

33. Торохтiн О.М., Маляр М.М. Вибiр реабiлiтацiйно-лiкувального методу за допомогою iтеративного процесу// Проблеми економiчного та соцiального розвитку регiону i практика наукового експерименту: Науково-технiчний збiрник. Випуск 13. Київ-Ужгород. - 1997. - С.320. (Здобувачем запропонована ідея розв'язання задачі добору складових лікувально-відновлювального комплексу методом циклічних наближень).

34. Торохтiн О.М. Штучний мiкроклiмат соляных шахт - фактор медичної реабiлiтацiї хворих iнфарктом мiокарда// Оротерапия: Доклады Академии проблем гипоксии. Международный симпозиум "Актуальные проблемы биофизической медицины". Национальная Академия Наук Украины. Институт физиологии им.А.А.Богомольца. (Киев, 27-29 марта 1998р.). - Киев. - 1998. - Том II. С.135.

35. Торохтiн О.М. Фактори оптимiзацiї медичної реабiлiтацiї хворих на iнфаркт мiокарду// Матерiали I нацiонального конгресу фiзiотерапевтiв i курортологiв України "Фiзичнi чинники в медичнiй реабiлiтацiї. (Хмiльник, 13-14 травня 1998р.). Хмiльник. - 1998. - С.89-90. (Додаток до журналу "Медична реабiлiтацiя, курортологiя, фiзiотерапiя" - 1998. - №1.)

36. Торохтiн О.М., Ясенчак Е.Т. Мiкроклiматотерапiя в санаторно-курортнiй реабiлiтацiї// Мiжнародний симпозиум по спелеотерапiї. 30 рокiв спелеотерапiї на Українi: Тези доповiдей. (17-20 вересня 1998 р.). - Солотвино. - 1998. - С.76-77. (Здобувачем запропоновано використання штучної мікрокліматотерапії в комплексі відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда).

37. Торохтiн О.М. Новий пiдхiд до дiагностики та оцiнки результатiв вiдновної курортної терапiї з використанням математичної n-вимiрної функцiонально-дiагностичної моделi органiзму// Матерiали XIV з'їзду терапевтiв України. Українське наукове терапевтичне товариство. (22-25 вересня 1998 р.). - Київ. - 1998. - С.591-593.

38. Торохтiн О.М. Штучний мiкроклiмат як фактор санаторної реабiлiтацiї легенiв у хворих на iнфаркт мiокарду// Матерiали II з'їзду фтизiатрiв i пульмонологiв України. Академiя медичних наук України. Мiнiстерство охорони здоров'я України. Асоцiацiя фтизiатрiв i пульмонологiв України: Сб. наук. пр. - Київ, 1998. - С.224.

39. Торохтiн О.М. Керованi фактори медичної реабiлiтацiї хворих iнфарктом мiокарда// Меджународная научно-практическая конференция "Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия". (Ялта, Крым, Украина, 30 сентября -1 октября 1999 г.). - Ялта. - 1999. - С.48-49. (Додаток до журналу: “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. - 1999. - №3.).

40. Торохтiн О.М. Варiант санаторної реабiлiтацiї хворих на iнфаркт мiокарда// Оздоровчi ресурси Карпат i прилеглих регiонiв: Матерiали конференцiї з мiжнародною участю. (Чернiвцi, 5-6 жовтня 1999 р.). - Чернiвцi. - 1999. - С. 206-208.

41. Торохтiн О.М. Варiант реагування клiнiчних показникiв хворих iнфарктом мiокарда на комплекс санаторної кардiореабiлiтацiї// Проблеми економiчного та соцiального розвитку регiону i практика наукового експерименту: Науково-технiчний збiрник. Випуск 15. - Київ-Ужгород. - 1999. - С.239-241.

42. Торохтiн О.М. Прогноз стану за динамiкою клiнiко-лабораторних показникiв на етапi реабiлiтацiї у хворих на iнфарктом мiокарда// Матерiали VI Конгресу кардiологiв України (18-21 вересня 2000 р.)/ За ред. В.М.Коваленка, Г.В.Дзяка, Г.В.Книшова, Л.Т.Малої, М.I.Лутая, Г.С. Воронкова та iн. - К.: Морiон, 2000. - С.134-135.

43. Торохтiн О.М., Ясенчак Е.Т., Журавльов В.К. Пошук предикторiв iшемiчної хвороби серця на етапi санаторної реабiлiтацiї у хворих, що перенесли гострий iнфаркт мiокарда// Медична реабiлiтацiя та фiзiотерапiя хворих з патологiєю нервової та серцево-судинної систем у санаторно - курортних умовах: Матерiали регiональної науково-практичної конференцiї (курорт Куяльник, 3-4 липня 2001 р.) - Одеса: "Резон 2000", - 2001. С.113-114. (Здобувачем запропоновано спосіб пошуку предикторів перебігу інфаркту міокарда у пацієнтів на етапі санаторного відновлювального лікування).

44. Торохтiн О.М., Ясенчак Е.Т., Журавльов В.К. Використання мінеральної води “Поляна Купіль” в комплексній реабілітації хворих на інфаркт міокарда// Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці” (Трускавець-Моршин, 23-25 жовтня 2001 р.) - Трускавець-Моршин. - 2001. - С.158-159. (Додаток до журналу: “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. - 2001. - №3.) (Здобувачем запропонована ідея питного використання мінеральної води для корекції результату відновлювального лікування).

АНОТАЦІЯ

Торохтін О.М. Наукове обґрунтування засновків оптимізації санаторного відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - курортологія і фізіотерапія. - Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса. 2002.

Дисертація присвячена обґрунтуванню засновків вдосконалення санаторного відновлювального лікування хворих на інфаркт міокарда. Оптимізація заснована на методологічній поточній оцінці клінічних проявів, доборі і дозуванні використовуваних відновлювальних чинників, урахуванні особливостей інтрареабілітаційної динаміки відновлення дієздатності конкретного пацієнта.

Доведено, що корекція санаторного відновлювального лікування має ґрунтуватись на показниках, виявлених на момент безпосереднього закінчення санаторної реабілітації та на віддалених результатах: тривалості подальшого життя. Засновками оптимізації є особливості інтрареабілітаційної динаміки клінічних, лабораторних і функціональних показників, які визначають необхідну корекцію складу лікувально-відновлювальних комплексів. Інтрареабілітаційний моніторинг стану пацієнта після інфарту міокарда об'єктивізує відновлення дієздатності і сприяє достовірному прогнозуванню подальшого перебігу захворювання. Показано, що оптимізація має здійснюватись алгоритмічно та етапно з динамічно-поступовим впровадженням вдосконалених ланок.

Ключові слова: санаторне відновлювальне лікування, інфаркт міокарда, концепція оптимізації ефективності.

АННОТАЦИЯ

Торохтин А.М. Научное обоснование посылок оптимизации санаторного восстановительного лечения больных инфарктом миокарда.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 - курортология и физиотерапия. - Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МОЗ Украины, Одесса. 2002.

Диссертация посвящена обоснованию посылок совершенствования санаторно-курортного восстановительного лечения больных в фазе выздоровления после перенесенного острого инфаркта миокарда. Метод оптимизации основан на новом методологическом подходе к решению задачи подбора и дозирования используемых природных и преформированных восстановительных факторов. Оптимизация базируется на текущей оценке клинических проявлений заболевания и учете особенностей интрареабилитационной динамики восстановления функциональной активности конкретного пациента.

Изучена эффективность санаторного восстановительного лечения 820 пациентов: с формирующимся постинфарктным кардиосклерозом (1-я группа - 675 пациентов) при применении традиционных санаторных лечебно восстановительных факторов и методов. Исследована эффективность модифицированного санаторного лечебно восстановительного комплекса у пациентов с формирующимся постинфарктным кардиосклерозом и с сопутсвующей бронхолегочной патологией (2-я группа - 97 пациентов). На основе обобщения выводов и оценок результатов восстановительного лечения пациентов 1-ой и 2-ой групп разработаны посылки оптимизации эффективности восстановительных средств и апробирован (3-я группа - 48 пациентов) оптимизированный лечебно-восстановительный комплекс, учитывающий индивидуальные клинические особенности больных.

Доказано, что выводы о коррекции всстановительного лечения должны основываться не только на динамике показателей в момент непосредственного окончания санаторной реабилитации, но учитывать и отдаленные результаты: продолжительность и качество последующей жизни. Научно подтверждено, что интрареабилитационный мониторинг динамики клинического, лабораторного и функционального состояния пациента предоставляет возможность объективизировать ход восстановления валидности и осуществлять достоверный прогноз дальнейшего течения заболевания. Это позволяет корригировать влияние восстановительных факторов и мероприятия вторичной профилактики. Установлено, что посылками оптимизации являются определенные особенности интрареабилитационной динамики клининических, лабораторных и функциональных показателей, которые определяют направление и интенсивность необходимой коррекции лечебно-восстановительных комплексов. Дифференциация интрареабилитационной динамики этих показателей обеспечивает прогностически благоприятное направление дальнейшего течения постконвалесцентного периода. Показано, что оптимизация должна осуществляться алгоритмично и этапно с динамически-постепенным внедрением усовершенствованых звеньев. Алгоритмически оптимизированный подход обеспечивает конкретный уровень восстановления функционально-физической активности пациента.

Ключевые слова: санаторное восстановительное лечение, инфаркт миокарда, концепция оптимизации эффективности.

SYNOPSIS

Torokhtin A.M. Scientific grounds for premises of resort recuperative treatment optimization of patients suffering from myocardial infarction. - Manuscript. Thesis for a doctor's degree on speciality 14.01.33 - kurortology and physiotherapy. - Ukrainian Scientific Research Institute of Medical Rehabilitation and Kurortology, Ministry of Public Health of Ukraine, Odessa, 2002.

The dissertation is devoted to grounding of premises for optimization of resort recuperative treatment of patients suffering from myocardial infarction. Optimization has been grounded on current evaluation of clinical signs, selection and dosage of rehabilitation factors used and by taking into consideration features of intrarehabilitation dynamics of validity restoration of certain patient.

It has been proved that resort rehabilitation treatment correction should be based on the results revealed by the time of completion of resort rehabilitation therapy and on the remote results: duration of the following life. Premises for optimization are the features of intrarehabilitation dynamics of clinical, laboratory and functional signs which determine necessary correction of therapeutical rehabilitation complexes. Intrarehabilitation monitoring of patient's state objectificates validity restoration and promotes reliable prognosing of the further course of disease. It has been shown that the optimization must be carried out algorhythmically and step by step with dynamically gradual introduction of improved links.

Key words: resort recuperative treatment, myocardial infarction, optimization effectiveness concept.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ - артеріальний тиск

ВЛ - відновлювальне лікування

ВП - вторинна профілактика

ІМ - інфаркт міокарда

ІХС - ішемічна хвороба серця

КЛіФ - клінічний, лабораторний і функціональний

ЛВК - лікувально-відновлювальний комплекс

МР - медична реабілітація

ОКП - оціночний критерій-показник

Размещено на Allbest.ru