Захворюваність та нервово-психічний розвиток дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.10 - педіатрія

Захворюваність та нервово-психічний розвиток дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія

Похилько Валерій Іванович

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (м. Полтава)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ФЕСЕНКО Марія Євгеніївна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідуюча кафедри пропедевтики дитячих хвороб із доглядом за дітьми

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України АНДРУЩУК Аліса Опанасівна, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України (м. Київ), професор кафедри педіатрії №1

доктор медичних наук ЗНАМЕНСЬКА Тетяна Костянтинівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ), завідуюча відділенням неонатології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неонатології.

Захист відбудеться "16" травня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.04 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 25/10.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 01004, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 12.04.2002.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кузьменко А.Я.

1. Загальна характеристика роботи

нозологічний терапія захворюваність дитина

Актуальність теми. Тяжкі патологічні стани, незалежно від того, викликані вони якимось захворюванням чи є наслідком дії різних чинників зовнішнього середовища, майже завжди супроводжуються гіпоксією, глибина якої досить часто визначає тяжкість і наслідки критичного стану, у зв'язку з чим у деяких випадках лікування виявляється неефективним, що сприяє розвитку незворотніх змін з боку нервової системи (В.А.Неговский, 1995; Є.М.Їжакевич, 2001; Н.С.Patel et al., 2002). Гіпоксія є причиною розвитку метаболічної енцефалопатії, в основі якої є розлад основних внутрішньочерепних гомеостатичних механізмів, які обумовлюють формування функціонально-структурних та дифузних порушень нервової системи. Метаболічна енцефалопатія є одним із факторів, що обумовлюють формування інвалідності у дітей (К.А.Семенова та співавт., 1999; А.И.Зильберман, 2001). Більше ніж 30 на 1000 дитячого населення складають діти з органічними ураженнями нервової системи, 60% дітей-інвалідів - діти із захворюваннями центральної або периферичної нервової системи (S.Nolan et al., 1997; А.В.Пономарев, 1999; D.Lewis, 2001).

Протягом останніх двох десятиріч особливо гостро постали питання про порушення мозкового кровообігу та механізмів пошкоджуючої дії гіпоксії на мозок дитини. Щодо причини ураження мозку й загибелі нейронів при аноксії та після відновлення його перфузії, виділяють низку негативних факторів та механізмів - реоксигенація мозку після тривалої гіпоксії, яка обумовлює "кисневий парадокс" (Г.І.Белебезьєв, В.Ю.Мартинюк, 1996; Ю.И.Барышев, 1999; С.П.Кривопустов, 1999; В.А.Михельсон та співавт., 1999; L.Doyle, P.J.Davis, 2000; H.Johnson, L.Luckie, 2001).

Відомо, що при бронхолегеневих захворюваннях ознаки ураження нервової системи нерідко мають велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто ускладнюють їхній перебіг із наступним формуванням ранньої інвалідності дітей. Однією з причин виникнення неврологічних порушень при дихальній недостатності й гіпоксії, яка виникає при цьому, є недосконалість і недорозвинутість гематоенцефалічного бар'єру, незрілість головного мозку, особливо кори, цереброваскулярні порушення у вигляді спазму, дилятації, міжкульової асиметрії кровообігу, гіперкінетично-гіперволемічного синдрому та застою у венах, неврівноваженість вегетативної нервової системи, тобто відбуваються порушення єдності структури, функції і метаболізму мозку, які визначають його регулюючу діяльність в умовах норми й патології (О.П.Волосовець та співавт., 1999; С. А. Volta C.A. et al., 2002). Безпосередньою причиною ураження нервової системи частіше є вплив токсинів і вірусів на найчутливішу частину мозку - гіпоталамічну область, в результаті чого спочатку відбувається різке збудження симпатичного відділу, а відтак, при наростанні інтенсивності й тривалості подразнення з'являються парасимпатичні реакції. Названі проблеми ще мало вивчені, незважаючи на те, що вони мають особливу актуальність при захворюванні дітей раннього віку в зв'язку з тривалим дозріванням у них органів дихання, етапним становленням локального й системного імунітету, високою мінливістю мікроорганізмів і вірусів та їх здатністю тривалий час персистувати в організмі хворого (М.Є.Фесенко, Т.А.Лисяна, 1990; T.Dyke et al., 1995; C.M.Arroyave, 1999; A.Deschildre et al., 2000).

Таким чином, вивчення етіології і патогенезу, розробка принципів лікування й реабілітації, критеріїв диференційної діагностики й прогнозування наслідків різних захворювань із маніфестним перебігом у дітей, яким проводилася інтенсивна терапія, становить теоретичний і практичний інтерес.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є самостійним фрагментом ініціативної науково-дослідної роботи Української медичної стоматологічної академії МОЗ України: "Значення імунних, вільнорадикальних та гемокоагулюючих механізмів у патогенезі захворювань органів дихання у дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень. Розробка методів патогенетичної корекції виявлених змін з наступним дослідженням захворюваності, фізичним та нервово-психічним розвитком дітей" (№ держреєстрації 0195У02613). Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагмента.

Мета роботи і задачі дослідження. Знизити захворюваність та частоту порушень нервово-психічного розвитку дітей молодшого віку, яким проводили інтенсивну терапію, на основі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювань, створення прогностичної моделі та удосконалення системи організаційно-лікувальних заходів.

Задачі дослідження.

1. Визначити клініко-параклінічні особливості перебігу різних захворювань у новонароджених та дітей першого року, яким проводилась інтенсивна терапія.

2. Дослідити мікробне обсіменіння дихальних шляхів і вивчити імунологічний статус дітей у динаміці захворювань та інтенсивної терапії.

3. Визначити в динаміці рівень перекисного окислення ліпідів, гемокоагулюючих та гормональних порушень при різних клінічних варіантах перебігу захворювань та оцінити їх патогенетичне значення.

4. Оцінити нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, яким проводилась інтенсивна терапія, враховуючи форму, перебіг захворювання, особливості перинатального періоду, дані нейросонографічного дослідження, та вивчити їх захворюваність упродовж трьох років спостережень у катамнезі.

5. Розробити прогностичну модель (номограму) закінчення захворювань у дітей першого року життя, яким проводилась інтенсивна терапія.

Об'єкт дослідження - ступінь ураження нервової та дихальної систем внаслідок запального процесу та впливу інтенсивної терапії у дітей раннього віку.

Предмет дослідження - нервово-психічний розвиток і захворюваність дітей раннього віку, яким проводили інтенсивну терапію, з урахуванням катамнезу.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дітей, яким проводили інтенсивну терапію, в динаміці комплексно оцінено рівень імунних, гемокоагулюючих та гормональних порушень із урахуванням перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та мікробного обсіменіння дихальних шляхів.

На основі багатофакторного аналізу виділено провідні прогностичні критерії, які впливають на виникнення, перебіг та наслідки захворювань у обстежених дітей; розроблений алгоритм прогнозування завершення захворювань у дітей, яким проводилася інтенсивна терапія.

Доведена відсутність кореляційної залежності між патологічними змінами, виявленими при нейросонографії (НСГ) у критичному стані у дітей, яким проводилась інтенсивна терапія, та оцінкою даного контингенту хворих за шкалою Апгар.

Вперше здійснено сумарний підхід до вивчення протягом 3-х років захворюваності, з урахуванням факторів ризику, які діють в анте-, інтра- і постнатальному періодах та нервово-психічного й психомоторного розвитку з вивченням коефіцієнта психомоторного розвитку QD за шкалою Векслера.

Визначена ефективність лікування та реабілітації дітей із маніфестним перебігом захворювань з урахуванням не тільки нозологічних форм та тяжкості хвороби, а також і даних НСГ-обстеження.

Практичне значення одержаних результатів. Показана інформативність загального аналізу крові, біохімічних та гемокоагулюючих показників при проведенні діагностики та визначенні ступеня тяжкості, перебігу й закінчення хвороби у дітей, яким проводилась інтенсивна терапія.

Виявлені прогностично несприятливі клінічні симптоми та головні ендо- і екзогенні фактори ризику летального закінчення захворювань із маніфестним перебігом у дітей, що потребують проведення інтенсивної терапії.

Доцільно проведення НСГ-обстеження у всіх дітей, які перебували на лікуванні у відділенні реанімації, незалежно від тяжкості перебігу захворювань та оцінки за шкалою Апгар.

Враховуючи прогностично-несприятливі критерії наслідків хвороби, доведена необхідність проведення лікування та реабілітації дітей, яким проводилась інтенсивна терапія.

Основні наукові положення праці впроваджені в дитячій міській клінічній лікарні м. Полтави та м. Кременчука, дитячих поліклініках, пологових відділеннях і дитячих консультаціях ЦРЛ Полтавської області.

Теоретичні положення й практичні рекомендації впроваджені у навчальний процес кафедри госпітальної педіатрії та кафедри пропедевтики дитячих хвороб Української медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає у виконанні інформаційного пошуку й аналізу наукової літератури за проблемою, самостійно проведеному комплексі досліджень по вивченню стану здоров'я дітей із різними захворюваннями, яким проводилась інтенсивна терапія у відділенні реанімації. Автор самостійно виконав аналіз і оцінку результатів досліджень. Висновки й практичні рекомендації дисертаційної роботи отримані особисто автором. Конкретний особистий внесок здобувача в опублікуванні праць разом із співавторами складає рівномірну частку науково-практичної участі кожного співавтора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та обговорювались на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Української медичної стоматологічної академії, засіданні Полтавської міської асоціації педіатрів (1997-1999), обласній науково-практичній конференції, присвяченій проблемі інтенсивної терапії у новонароджених (1997), Полтавській регіональній науково-практичній конференції "Лікування та профілактика захворювань органів дихання та супутньої патології з боку серцево-судинної системи й ЛОР-органів у дітей" (1999), міжнародній науково-практичній конференції "Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей" (Полтава, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми пульмонології, супутньої патології серцево-судинної, нефрологічної систем, шлунково-кишкового тракту та ЛОР-органів" (Полтава, 2001).

Апробація дисертації проведена на засіданні апробаційної ради № 1 Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава, 18 вересня 2001 р.) та засіданні апробаційної вченої ради з фаху "педіатрія" Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ, 26 вересня 2001 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 праць, із них: 4 статті у провідних журналах, 5 тез доповідей на з'їздах та науково-практичних конференціях.

Отримано посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 1892 "Спосіб прогнозування перебігу та закінчення захворювань дітей раннього віку при проведенні інтенсивної терапії" від 29 листопада 2000 року.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури і 4-х розділів власних спостережень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури. Робота викладена на 155 сторінках машинопису, ілюстрована 22 таблицями, 18 рисунками, 2-ма виписками з історій хвороби. Бібліографічний покажчик включає найменування 349 джерел і займає 34 сторінки.

2. Зміст роботи

Методи і матеріали дослідження. У роботі наведено результати порівняльного аналізу клініко-анамнестичного, лабораторного та інструментального обстеження в динаміці у 132 дітей у віці від 1 доби до 1 року. Обстежено 20 померлих дітей. Контрольну групу склали 25 клінічно здорових дітей віком до 1 року.

Для вирішення поставлених завдань проводилося комплексне клінічне обстеження дітей, яке включало поглиблений огляд педіатра, отоларинголога, невролога, окуліста, ортопеда; враховувалися дані загального аналізу крові, сечі. Всім дітям проводилося рентгенологічне дослідження та сканування головного мозку (НСГ) на ультразвуковому апараті "Алока-500" із секторальним датчиком 5 МГц за загальноприйнятою методикою. При необхідності, з метою уточнення патології з боку серцево-судинної системи, проводилася електрокардіографія (ЕКГ) та ехокардіографія; шлунково-кишкового тракту - ультразвукове дослідження органів черевної порожнини; за показаннями - огляд хірурга, кардіолога та інших.

Бактеріальне обстеження верхніх дихальних шляхів проводили шляхом посіву носоглоткового слизу в поживному середовищі (агар м'ясопептонний, кров'яний, жовточно-сольовий, середовище Ендо, Сабуро) з виявленням мікробного спектра та чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.

Посів крові на стерильність та чутливість до антибіотиків проводили згідно з наказом МОЗ України № 535 від 22 квітня 1985 року "Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, які застосовуються в клініко-діагностичних лабораторіях, лікувально-профілактичних закладах".

Оцінку імунного статусу проводили за методом К.А.Лебедєва та І.Д.Понякіної [1990]. Для оцінки субпопуляцій Т-лімфоцитів, що виявляють хелперну (теофілін-чутливі Т-клітини) активність, застосовували навантажувальний тест Е-розеткоутворення з теофіліном. Кількість циркулюючих імунних комплексів (ІК) у крові визначали методом преципітації поліетиленгліколем за методикою Дж.Забризски [1984]. Функціонування В-системи імунітету вивчали за загальноприйнятим методом радіальної імунодифузії за G.Mancini [1965].

Стан гемостазу вивчали на підставі вимірювання концентрації фібриногену, фібриногену В, протромбінового індексу, тромбінового часу (рекальцифікації), фібринолітичної активності плазми. Вираженість метаболічних порушень відображали відхилення кислотно-лужного стану, концентрації електролітів плазми, загального білка та глюкози у плазмі. Клінічні аналізи крові та сечі проводили за загальноприйнятими методиками.

Кислотно-лужний стан (КЛС) і газовий склад капілярної крові визначали мікрометодом Аструпа на аналізаторі марки AVL 995.

З метою визначення антиоксидантного статусу та стану клітинних мембран проводили такі біохімічні дослідження: рівень перекисного окислення ліпідів оцінювали за спонтанним гемолізом еритроцитів (В.Б.Спиричев и др., 1989), малонового діальдегіду (Ю.А.Владимиров, А.И.Арчаков 1972). Активність антиоксидантного захисту вивчали за рівнем церулоплазміну (В.Г.Колб и др., 1976), каталази (О.Г.Архипова, 1988), супероксиддисмутази (О.С.Брусов и др., 1976).

Гормони щитовидної залози: трийодтиронін (Т3), тироксин (Т4) вивчали з використанням набору інституту біоорганічної хімії АН Бєларусі "Р10-Т3 ПГ" та "Р10-Т4 ПГ" на автоматичному сцинтиляційному лічильнику "Гамма-12" київського виробництва згідно з інструкцією.

Катамнестичні дані захворюваності обстежених дітей вивчали з історії розвитку дитини (ф.112-у), власного спостереження, уточнень шляхом опитування батьків.

Протягом першого року дитині проводили комплексну оцінку стану здоров'я з визначенням групи здоров'я. Наступний огляд проводили з урахуванням групи здоров'я, застосовуючи комплексну індивідуальну корекцію виявлених змін. Оцінка фізичного розвитку дітей проводилась із застосуванням центильних таблиць. В однойменній оцінці зросту та маси тіла за варіант норми приймалися значення вимірювань, що входили до 3-6-го інтервалу, тобто в зоні від 10 до 90 центилів.

Рівень і гармонійність нервово-психічного розвитку обстежених дітей визначали за методикою Г.В.Пантюхіної та співавт., [1983], також обчислювали коефіцієнт психічного розвитку QD за шкалою Векслера.

На першому році життя контролювали такі показники нервово-психічного розвитку: розвиток зорових, слухових та загальних орієнтувальних реакцій, сенсорний розвиток, розвиток загальних рухів, рухів руки та дії з предметами та навичок. На другому та третьому році життя оцінювали сенсорний розвиток, розвиток загальних рухів, розвиток гри й дії з предметами, розвиток розуміння мови, розвиток активної мови, розвиток навичок. За сукупністю вивчених критеріїв визначали групу нервово-психічного розвитку дитини, гармонійність, ступінь затримки або випередження нервово-психічного розвитку.

При статистичній обробці застосовували стандартні методи математичної статистики, а саме: обчислення середніх арифметичних (M) та їхніх стандартних похибок (m); коефіцієнт парної лінійної кореляції Пірсона (r); нормованих відхилень за Стьюдентом-Фішером (t); довірчих рівнів для відмінностей між групами. Алгоритми перевірені за монографіями (Е.В.Гублер, 1978; В.І..Жалдак, Ю.С.Рамський, 1984; И.С.Енюков, 1986; И.Д.Мандель , 1988).

За всіма параметрами обчислювали інформаційні показники їхніх частотних розподілів - гістограм (Н.М.Розенберг, 1973; J.Kucias, 1980). Як провідний інформаційний показник, який дозволяє оцінити рівень організованості, впорядкованості біологічної системи за даним параметром, ми приймали коефіцієнт відносної організації (R), значення якого змінюється від 0 до 1. В інтервалі 0-0,1 система, яка вивчається, ймовірна за даним параметром, в інтервалі 0,1-0,3 - квазідетермінована, в інтервалі 0,3-1 - жорстко детермінована. З інших інформаційних показників ми використовували показник складності морфологічної системи (Г.Г.Автандилов, 1980), який розраховується за формулою:

Hm = log2 ((Xmax - Xmin)/t*m),

де: Xmax - максимальне значення параметра;

Xmin - мінімальне значення параметра;

m - стандартна похибка;

t - стандартне відхилення.

Для комплексної характеристики обстежених дітей було застосовано факторний аналіз, зокрема, його різновид - метод аналізу головних компонент, (E.Diday та співавт., 1979). Для обчислення головних компонент, які можна інтерпретувати як нові параметри, що в стислому, інтегрованому вигляді узагальнюють вихідні, використовували матрицю коефіцієнтів кореляції r[i,j], що відповідає нормуванню й центруванню вихідних даних (В.П.Пасеков, 1983). Далі знаходили власні числа цієї матриці за алгоритмом ротацій Якобі та відповідні вектори за алгоритмом Ґаусса-Жордана.

Для визначення якісної сутності одержаних головних компонент обчислювали їхні коефіцієнти кореляції з вихідними параметрами, зокрема бралися до уваги тільки статистично вірогідні коефіцієнти кореляції, що вказують на сильний зв'язок ( | r | = 0,7).

За обчисленими значеннями головних компонент складали проекції наявного розподілу спостережень (дітей) з n-вимірного квазіпростору ознак на площину перших двох головних компонент. Усі обчислення були проведені за спеціально складеними програмами на IBM PC/AT в обчислювальному центрі ПП "Проксіма".

Результати досліджень та їх обговорення. Для виконання поставлених завдань обстежено в динаміці 132 дитини (80 хлопчиків та 52 дівчинки) у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією під час проведення інтенсивної терапії у відділенні реанімації. Серед них 87 дітей з ГРВІ, вогнищевою пневмонією склали першу групу спостережень; 21 дитина з ГРВІ, ГСЛТБ, стенозом ІІ - ІІІ ст., обструктивним бронхітом - другу групу; 10 дітей із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ) включені до третьої групи; хворі, яким проводилась ШВЛ (14), віднесені до четвертої групи. Окремо виділена група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до одного року (табл. 1).

Загальний стан хворих основних груп під час госпіталізації у відділення був тяжким у 75,2%, дуже тяжким - у 24,8%, тоді як в групі померлих мала місце зворотна закономірність. У всіх обстежених було виявлено ДН ІІ-ІІІ ст., неспокій, блідість шкіри, часто з "мармуровим малюнком ", акроціаноз, що свідчить про наявність мікроциркуляторних порушень.

На нашу думку, дуже важливо було проаналізувати групу дітей, які померли, і виявити причини, що викликали тяжкий перебіг захворювань із летальним закінченням. Отримані важливі дані про те, що у всіх хворих цієї групи було діагностовано вогнищеву або сегментарну пневмонію, токсико-септичну форму, у третини новонароджених на фоні пневмопатії та гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Захворювання мали маніфестний перебіг із проявами набряку мозку, крововиливами в паренхіматозні органи ( міокард, легені, нирки, наднирники, печінку та ін.) та явищами акцидентальної трансформації загрудинної залози. Супутньою патологією була анемія у 2/3 померлих (65%) та у 1/3 (35%) - гіпотрофія ІІ-ІІІ ст. Окрім того, прояви кардіопатій були у 30% дітей, менінгіти мали місце у 20%. Недоношені складали 60%, із них 41,7 % були глибоко недоношені. Половина померлих дітей народилася від жінок з патологічним перебігом вагітності і у 70% випадків - від патологічних пологів. На змішаному та штучному вигодовуванні знаходилося 65% немовлят. Прояви асфіксії мали місце у 80% померлих, з них у 20% - тяжкого ступеня. На НСГ патологічні зміни знайдені у всіх обстежених у вигляді субепендимальних крововиливів (СЕК), внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК), периваскулярного набряку. При проведенні бактеріального обстеження у цих хворих обсіменіння стафілококом виявлено у 46,6% випадків, часто в асоціації з грамнегативними мікроорганізмами.

Всі діти із захворюваннями органів дихання (ГРВІ, пневмонія, бронхіти) і проявами гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, яким проводилася ШВЛ у пологовому будинку до переведення їх до відділення інтенсивної терапії (IV група), народилися від патологічного перебігу вагітності та пологів. Кожна друга дитина була недоношеною.

Неврологічні порушення у вигляді ГІЕ у клінічній картині переважали з перших днів після народження і розцінювалися нами в одних випадках як самостійне захворювання (III група), в інших - як ускладнення з боку ЦНС при тяжких формах бронхолегеневих захворювань. Вони були такими: неонатальна кома у 28,4%, синдром пригнічення у 30,3%, синдром гіперзбудливості у 29,9%, гідроцефально - гіпертензіонний синдром у 11,4%; енцефалітична реакція виявлена у 5,3%. Судоми реєструвалися у 10,7%.

Беручи до уваги можливість додаткового впливу різних патологічних факторів на тяжкість перебігу й кінцевий результат захворювань, проаналізовано зміни, виявлені на НСГ. Оцінка отриманих даних показала, що у 97,5% є патологічні зміни у вигляді СЕК, ВШК та їх комбінації; перишлуночкових крововиливів (ПШК), зниження пульсації судин головного мозку, периваскулярного набряку. Зміни не було виявлено лише у двох дітей із 80 хворих, які належали до основних груп. У групі померлих патологічні зміни були виявлені у 100% обстежених дітей.

Отже, аналіз отриманих результатів показав, що при маніфестному перебігу захворювань у дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв'язку з ознаками ДН II-III ст., незалежно від нозологічної форми захворювання, крім обтяжуючих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періодах, мають місце також зміни на нейросонографії.

Значні зміни, виявлені в периферичній крові після проведеної терапії у дітей основних груп, свідчать про продовження запального процесу з боку бронхолегеневої системи, що диктує необхідність подальшої розробки нових методів лікування та реабілітації дітей. Водночас у групі померлих прогностично несприятливими показниками кінця захворювань було статистично вірогідне збільшення кількості лейкоцитів, паличкоядерних клітин та ШОЕ, паралельно з наявністю у них лімфопенії. Виявлена зворотна кореляційна залежність між рівнями паличкоядерних клітин та деякими показниками (Е-РУЛ Т-хелп. і Е-РУН ТФ 1 год.) клітинного імунітету (r = -0,90; -0,72).

Мікробне обсіменіння верхніх дихальних шляхів у різних групах хворих відрізняється за структурою мікробного пейзажу: монокультури, асоціації і їх компонентність, різноманітність видів і концентрація кожного з них, а також кількість виділених видів бактерій. Відмінності стосуються не тільки провідних, але й супутніх мікроорганізмів. При ускладненні патологічного процесу зменшується загальна кількість культур грампозитивних коків з одночасним збільшенням частоти окремих видів (St. аureus, пневмокока і так званих патогенних стрептококів). Збільшується загальна кількість грамнегативних паличок P. aeruginosa.

Виявлені нами порушення процесів перекисного окислення ліпідів у обстежених хворих пов'язані, з одного боку, з наявністю гіпоксії, а з іншого - з відсутністю достатньої забезпеченості антиоксидантами грудного молока й оптимальної збалансованості основних харчових речовин і вітамінів при штучному вигодовуванні, що диктує необхідність введення в комплекс терапії групи речовин з антиоксидантною дією.

Вивчення імунних комплексів у гострому періоді захворювань показало, що серед дітей основних груп і померлих дітей їх вміст прямо корелює з концентрацією креатиніну, сечовини та залишкового азоту (r = 0,83; 0,79; 0,98; відповідно), що є несприятливим прогностичним показником. Проте, у групі дітей, які вижили, було виявлено зворотній зв'язок із загальним білком та часом рекальцифікації після поліпшення загального стану хворих (r = -0,87; -0,71 ), що є діагностично позитивним явищем. Доказом останнього є те, що дана закономірність серед померлих дітей була відсутня.

Виявлено серед померлих зворотну кореляцію між фагоцитозом та підвищенням у сироватці крові залишкового азоту й сечовини (r = -0,78; -0,76), а також між залишковим азотом і Е-РУЛ (1 год.), Е-РУН (1 год.), Е-РУЛ Т-хелп., Е-РУН ТФ (1 год.), (r = -0,94; -0,97; -0,98; -0,95), що підтверджує пригнічення клітинного імунітету і є одним із критеріїв несприятливого закінчення захворювання.

Проведений нами кореляційний аналіз зв'язків між отриманими даними та показниками імунограми дозволив виявити наявність сильних прямих кореляційних зв'язків, що свідчать про негативний вплив гіпоксемії, гіпоксії та метаболічного ацидозу на захисні властивості організму, як на ділянку неспецифічного, так і специфічного імунітету (клітинного й гуморального). Порушення, виявлені з боку імунної системи, є одним із критеріїв маніфестного перебігу захворювань, часто з летальним кінцем, у дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії.

Шляхом аналізу отриманих у динаміці даних щодо змін стану здоров'я дітей для попередження наслідків, пов'язаних із маніфестним перебігом захворювань у дітей, яким проводилась інтенсивна терапія, розроблено статистично вірогідну прогностичну модель закінчення критичного стану хворих у процесі лікування. На основі вхідних показників хворих дітей та групи контролю було застосовано різновид факторного аналізу, а саме - аналіз головних компонент за J.Davis (1986). Денормовані значення було названо індексом прогнозу (ІП). Їх діапазон теоретично складав від -2 до +12, де в I діапазон (від -2 до +1,5 балів) потрапила контрольна група (здорові діти); в II діапазон (від 1,5 до 5,0 балів) - діти з тяжким перебігом захворювань з наступним одужанням; у III діапазон (від 5,0 до 8,5 балів) - із тяжким перебігом захворювань, котрі потребували ШВЛ; IV діапазон (від 8,5 до 11,0 балів) - летальні випадки. Дані ІП оцінюємо за допомогою номограми (рис.1).

Модель залишається стабільною і дає вірогідні значення за відсутності не більше 3 показників.

Катамнестичне спостереження проводилося за 80 дітьми основних груп у зв'язку з маніфестним перебігом захворювань, та 20 дітьми контрольної групи протягом 3-х років. У процесі спостереження оцінювали індекс і групи здоров'я, захворюваність, а також рівень, гармонійність і групу нервово-психічного розвитку. Крім того, визначали коефіцієнт психомоторного розвитку (QD) за шкалою Векслера.

Захворюваність дитини найбільш повно відображає стан її здоров'я, справляючи, у свою чергу, негативний вплив як на показники фізичного, так і нервово-психічного розвитку. Залежно від кількості перенесених захворювань, усі діти були розділені на 2 групи: ті, що хворіють епізодично - до чотирьох разів на рік - рідко хворіючі і часто хворіючі - більше чотирьох разів протягом року.

Встановлено, що часто хворіючих серед обстежених дітей було вірогідно більше протягом усього часу спостереження порівняно з контролем. Так на першому та другому році спостережень, часто хворіючих серед дітей основних груп було 51,1% і 10% та 23,1% і 10% відповідно (р< 0,05). Найбільш високий відсоток часто хворіючих пацієнтів відмічався в групі дітей, яким проводилася ШВЛ (54,5% на першому році спостереження). У структурі захворювань чільне місце займала патологія органів дихання. Рідко хворіючі частіше хворіли на ГРВІ, отит, кон'юнктивіт, стоматит, а часто хворіючі - на ларинготрахеїт, бронхіт, пневмонію.

Розвиток анемії на першому році спостереження мав місце у 100% дітей, на другому - у 22,5% порівняно з 11% у контролі (р< 0,05) і був статистично вірогідно пов'язаний з проявами гіпоксії, перебігом захворювань, обсіменінням стафілококом та характером вигодовування.

Вивчення індексу та груп здоров'я на першому році спостереження дозволило виявити відмінності в цих показниках в обстежених дітей порівняно з дітьми контрольної групи. Так, серед дітей, яким проводилася інтенсивна терапія, не було жодної дитини, яка б не хворіла на першому році спостереження та мала I групу здоров'я, на відміну від контрольної, де таких дітей було 90% (р< 0,05).

Оцінку стану нервово-психічного розвитку (НПР) проводили з урахуванням перебігу анте-, інтра- та постнатального періоду, даних НСГ та динаміки неврологічної симптоматики в неонатальному періоді. На першому році життя у дітей, за якими велося спостереження, така оцінка проводилася з урахуванням рівня сенсорного розвитку, рухової активності, розуміння й розвитку мови, оволодіння навичками. Відповідно до цих критеріїв, дітей було віднесено до однієї з чотирьох груп НПР. Хоча більшість пацієнтів мали на першому році життя задовільний показник психомоторного розвитку, однак при детальному аналізі отриманих даних виявлено, що за ознаками НПР на першому році життя, після лікування у відділенні інтенсивної терапії, лише 46,2% дітей могли бути віднесені до I групи, тоді як у контрольній групі таких дітей було 95%. Стосовно II, III i IV груп НПР, то тут відмічалася зворотна закономірність. Виявлені порушення з боку ЦНС мали вигляд затримки психомоторного розвитку, синдрому рухових розладів, судомного синдрому, гідроцефального синдрому та ДЦП. Необхідно відзначити, що серед дітей контрольної групи жодна дитина не була віднесена до III та IV групи НПР.

Аналіз стану НПР дітей протягом першого року спостереження показав, що в групі хворих, яким проводилась ШВЛ, більше, ніж у половини (63,6%) сформувалися органічні зміни з боку ЦНС у вигляді гідроцефального синдрому із затримкою психомоторного розвитку та пірамідною недостатністю. На НСГ цих дітей були виявлені СЕК, ВШК, псевдокісти. У групі ГІЕ таких дітей було 50%.

На другому році затримка НПР у дітей була обумовлена більш повільним формуванням активної мови, навичок сенсорного розвитку. Важливим є те, що із 80 дітей, яким проводилась інтенсивна терапія, 6,2% були повними інвалідами з проявами ДЦП, у групі дітей, яким проводилася ШВЛ, їх було 27,2% (р< 0,05). На третьому році спостережень переважною формою порушень нервово-психічного здоров'я у обстежених дітей були невротичні реакції, крім пацієнтів з ДЦП.

При аналізі значень моторного коефіцієнта QD, який відображає темпи психомоторного розвитку, у 90% дітей (р< 0,05) були встановлені середні та межові випадки розвитку, тоді як у контрольній групі таких дітей було 5%. Високого психомоторного розвитку не було виявлено у жодної дитини після проведення інтенсивної терапії, тоді як прояви дебільності мали місце у 10% дітей. Коефіцієнт психомоторного розвитку QD високо корелює з рівнем НПР дітей.

При аналізі взаємозв'язків з іншими показниками серед усіх обстежених дітей, яким проводилася інтенсивна терапія, було виявлено, що найбільш статистично важливий коефіцієнт ступеня порушення НПР корелює із змінами центральної нервової системи, виявленими на НСГ, часом надходження хворого в стаціонар у критичному стані та тривалістю природного вигодовування (зворотній зв'язок).

Таким чином, отримані нами результати показали, що діти, яким проводилася інтенсивна терапія у зв'язку з маніфестним перебігом захворювань, мають високий відсоток інвалідності - 6,2% та 27,2% (р< 0,05) у групі хворих, яким проводилась ШВЛ; високий рівень захворюваності на респіраторну патологію, анемію та рахіт порівняно з дітьми контрольної групи, що свідчить про необхідність проведення лікування та реабілітації дітей у критичному стані з урахуванням даних НСГ-дослідження та оцінки прогностично несприятливих критеріїв наслідків хвороби.

Висновки

У дисертації наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукового завдання реабілітації дітей раннього віку, яким проводилася інтенсивна терапія, на основі розробки та впровадження в практику сучасних технологій лікування дітей із маніфестним перебігом захворювань та профілактики формування хронічної патології шляхом визначення змін мікроциркуляторного, коагуляційного гемостазу, стану імунної системи, прооксидантного-антиоксидантного гомеостазу, бактеріального обсіменіння, розроблення номограми прогнозування наслідків захворювань.

Ступінь тяжкості клінічних проявів захворювань у дітей, яким проводиться інтенсивна терапія, корелює з вираженістю порушень гемодинаміки на фоні імунодепресії, зниженням антиоксидантного захисту, підвищенням процесів перекисного окислення ліпідів та порушенням біоценозу дихальних шляхів.

При захворюваннях, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв'язку з ознаками дихальної недостатності ІІ-ІІІ ступеня, незалежно від нозологічної форми, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, які виявляються за допомогою нейросонографії у 97,5% дітей (субепендимальних крововиливів - 29,4%, внутрішньошлуночкових крововиливів - 10,3%, перивентрикулярних крововиливів - 9%).

Штучну вентиляцію легень потребують новонароджені з дихальною недостатністю ІІІ ступеня (50 % з них недоношені); з поєднанням патології органів дихання та проявами гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи; що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів.

Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність складає 15,2%. Причинами смерті новонароджених є: асфіксія - 80%, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня - 10%, гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи - 10%; 60% складають недоношені діти. У віддаленому періоді основною причиною смерті є вогнищева або сегментарна пневмонія, ускладнена дихальною недостатністю, набряком головного мозку.

За даними катамнестичного спостереження до трьох років життя, інвалідність серед дітей, яким проводилась інтенсивна терапія у зв'язку з маніфестним перебігом захворювань, складає 6,2%, в групі дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень - 27,2%; часто хворіли - 51,1% (ларинготрахеїт, бронхіт, пневмонія), рідко хворіли - 48,9%.

На першому році спостереження в катамнезі дітей, яким проводилась інтенсивна терапія, тільки 46,2% можуть бути віднесені до І групи нервово-психічного розвитку (у контрольній групі 95 %); у ІІ, ІІІ та ІV групах відзначається зворотна закономірність відносно групи контролю. Розвиток неврологічної патології корелює зі змінами з боку центральної нервової системи, виявленими при нейросонографії у критичному стані хвороби.

Лабораторні дослідження дозволяють деталізувати та уточнити діагноз для проведення корекції інтенсивної терапії. Прогностично несприятливими критеріями летального закінчення захворювань у дітей є зниження антиоксидантного захисту, концентрації калію, натрію, хлору й загального білка паралельно зі збільшенням рівня креатиніну, залишкового азоту, сечовини та зсуву формули крові вліво на фоні імунодепресії та підвищення процесів перекисного окислення ліпідів.

На основі отриманих результатів науково обґрунтована необхідність удосконалення та створена система організаційно-лікувальних заходів, спрямованих на зменшення захворюваності та інвалідності дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія.

Розроблені та впроваджені сучасні технології лікування дітей у відділенні інтенсивної терапії з використанням номограми прогнозування забезпечують зменшення інвалідності дітей на 1/3, захворюваності - на 40%.

Практичні рекомендації

Хворі, у яких на фоні проведення інтенсивної терапії мають місце зниження концентрації загального білка нижче 54,5±2,68г/л, показників антиоксидантного захисту з одночасним збільшенням рівня креатиніну до 130,53±22,74мкмоль/л, залишкового азоту до 57,22±16,42мг/%, сечовини до 17,22±3,63ммоль/л і зсув формули крові вліво на фоні імунної депресії та порушень процесів перекисного окислення ліпідів, складають групу ризику за можливістю летального закінчення захворювань.

Лікування дітей із маніфестним перебігом захворювань необхідно проводити не тільки з урахуванням форми, тяжкості перебігу, але і з оцінкою діапазону індексів прогнозу закінчення хвороби згідно розробленої номограми.

Реабілітацію дітей раннього віку, яким проводили інтенсивну терапію, необхідно здійснювати з урахуванням ускладнень з боку центральної нервової системи, особливостей нервово-психічного статусу, виявлених при нейросонографії патологічних змін, які мають місце у 100% випадків, а також захворюваності.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Похилько В.І. Виявлені зміни на нейросонографії у дітей, яким проводилася інтенсивна терапія // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 1997. - Т.1. - №1-2. - С.90-91.

2. Похилько В.І. Окремі питання інтенсивної терапії новонароджених з вадами розвитку шлунково-кишкового тракту та профілактика гнійно-септичних ускладнень у них // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - №2. - С.14-16.

3. Похилько В.І. Захворюваність та нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, яким проводилася інтенсивна терапія, з урахуванням катамнезу // Медицина сьогодні і завтра. - 2000. - № 4. - С.76-79.

4. Фесенко М.Є., Похилько В.І. Порівняльний аналіз деяких метаболічних показників у дітей раннього віку, яким проводилася інтенсивна терапія // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 2000. - №4-6. - С.67-70. При виконанні роботи автором проведені дослідження та зроблені висновки відносно одержаних результатів.

5. Фесенко М.Є., Похилько В.І., Цебржинський О.І. Значення вільнорадикальних механізмів в патогенезі захворювань у дітей, яким проводилася інтенсивна терапія // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 1999. - №1-2. - С.23-24. Особистий внесок автора полягає в обробці матеріалу та аналізі одержаних даних.

6. Шкурупій Д.А., Похилько В.І. Особливості вигодовування немовлят в умовах інтенсивної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С.62. Внесок автора полягає в проведенні комплексу досліджень основних груп обстежених дітей та в оформленні статті.

7. Фесенко М.Є., Похилько В.І. Бактеріологічна характеристика верхніх дихальних шляхів дітей, яким проводилася інтенсивна терапія // Матеріали регіональної науково-практичної конференції "Лікування та профілактика захворювань органів дихання та супутньої патології з боку серцево-судинної системи і ЛОР-органів у дітей". - Полтава, 1999. - С.48-51. Особистий внесок автора полягає в проведенні лабораторних досліджень, здійсненні їх систематизації та аналізу.

8. Фесенко М.Є., Похилько В.І. Характеристика імунологічного статусу дітей з маніфестним перебігом захворювань при проведенні інтенсивної терапії // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей". - Полтава, 2000. - С.124-126. У роботі над статтею автор самостійно проводив статистичну обробку матеріалу та аналіз результатів досліджень.

9. Похилько В.И., Сарычев В.П., Шкурупий Д.А. Десятилетний опыт наблюдения и лечения оперированных новорожденных с врождёнными аномалиями желудочно-кишечного тракта // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції " Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей". - Полтава, 2000. - С.98-99 ). При виконанні роботи автором проведені дослідження та зроблені висновки відносно одержаних результатів.

Анотація

Похилько В.І. Захворюваність та нервово-психічний розвиток дітей грудного віку, яким проводилась інтенсивна терапія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню перебігу різних нозологічних форм захворювань у дітей раннього віку, яким проводилась інтенсивна терапія, з наступним спостереженням за їхнім нервово-психічним розвитком та захворюваністю залежно від клінічної форми хвороби, її тяжкості, наявності обтяжуючих перинатальних чинників та даних нейросонографії. Встановлено, що прогностично несприятливими критеріями летального закінчення захворювань у дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії, є зниження антиоксидантного захисту, концентрації калію, натрію, хлору і загального білка паралельно з вірогідним збільшенням рівня креатиніну, залишкового азоту, сечовини та зсуву формули крові вліво на фоні імунодепресії і підвищення процесів перекисного окислення ліпідів. Розроблені алгоритми прогнозування наслідків захворювань у дітей, яким проводилась інтенсивна терапія. Основні наукові положення праці впроваджені в дитячій міській клінічній лікарні м. Полтави і м. Кременчука та дитячих поліклініках, у пологових відділеннях, дитячих консультаціях ЦРЛ Полтавської області, на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб, кафедрі факультетської й госпітальної педіатрії.

Ключові слова: інтенсивна терапія, нейросонографія, нервово-психічний розвиток, захворюваність, часто хворіючі діти, асфіксія.

Аннотация

Похилько В.И. Заболеваемость и нервно-психическое развитие детей грудного возраста, которым проводилась интенсивная терапия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению течения различных нозологических форм заболеваний у детей раннего возраста, которым проводилась интенсивная терапия, с последующим наблюдением в катамнезе за их нервно-психическим развитием и заболеваемостью в зависимости от клинической формы болезни, ее тяжести, наличия отягощающих перинатальных факторов и данных нейросонографии. Установлено, что прогностически неблагоприятными критериями летального исхода заболеваний у детей, нуждающихся в проведении интенсивной терапии, являются снижение антиоксидантной защиты, концентрации калия, натрия, хлора и общего белка параллельно с достоверным увеличением уровня креатинина, остаточного азота, мочевины и сдвиг формулы крови влево на фоне иммунодепрессии и повышения процессов перекисного окисления липидов.

Разработаны алгоритмы прогнозирования последствий заболеваний у детей, которым проводилась интенсивная терапия. Основные научные положения труда внедрены в детской городской больнице г. Полтавы и г. Кременчуга, детских поликлиниках, родильных отделениях, детских консультациях ЦРБ Полтавской области, на кафедрах пропедевтики детских болезней, факультетской и госпитальной педиатрии.

Ключевые слова: интенсивная терапия, нейросонография, нервно-психическое развитие, заболеваемость, часто болеющие дети, асфиксия.

Summary

Pokhylko V. I. Morbidity and Nervous and Psychic Development of Young Children who Unerwent Intensive Care. - Manuscript.

Dissertation for receiving the doctoral candidate of medical science degree in speciality 14.01.10 - paediatrics. - O.O.Bohomolets National Medical University, Kyiv, 2002.

The dissertation is dedicated to the analysis of the course of different nosological forms of diseases in young children, who underwent intensive care, with subsequent catamnestic observation of their nervous and psychic development (NPD) and morbidity depending on the clinical form of illness, its gravity, the presence of complicating perinatal factors and data of neurosonography (NSG). In the theses it is established that prognostically unfavourable criteria of the lethal outcome of diseases in children requiring intensive care are: decreases of antioxidant protection, concentrations of potassium, sodium, chlorine and general protein, paralleled with reliable increases of creatinine level, filtrate nitrogen and urea, as well as the blood shift to the left against the background of immunodepression and increasing lipid peroxidation processes. Designed in the dissertation are prediction algorithms of the consequences of diseases for children after intensive care. The main prognostic criteria affecting the consequences of diseases in inspected children are presented. The basic scientific postulates of the theses are introduced in children's municipal hospitals in the cities of Poltava and Kremenchuk, in children's polyclinics, maternity departments, children's polyclinics of the Central District Hospitals in the city of Poltava and Poltava Olast, and the syllabi of the department of propedeutics of children's diseases, and the department of hospital paediatrics.

By the analysis of obtained dynamics data on changes in children's health condition, and for the prevention of consequences related to manifest course of a disease, a statistically reliable prognostic model of the termination of critical state of children during treatment has been designed. On the basis of input parameters of the ill children and the control group, a factor analysis, namely - the principal component analysis according to J.Davis was applied. Their denormalized values were called the index of prognosis (IP). Their range theoretically covered from -2 up to +12, where the maiden sub-range - from -2 up to +1.5 included the control group (healthy children); the second sub-range -- from +1.5 up to +5 -- children with high-gravity disease course with subsequent convalescence; the third sub-range - from +5 up to +8.5 -- with high-gravity disease course, which required artificial lung ventilation (ALV); the fourth sub-range -- from +8.5 up to +12 -- lethal cases. The IP data was evaluated by means of nomograph. The model remains stable and gives reliable values with the absence of no more than 3 parameters.

The catamnesis observation was being made of 80 children of the basic groups and 20 children of the control group during 3 years. In the course of observation, the index and groups of health, morbidity, and also the level, harmonicity and group of NPD (in accordance with G.V. Pantiukhina et al) were evaluated. Besides, the quotient of psychomotor development (on the Wechsler scale) was determined.

It is established, that the number of frequently-sick among the inspected children was reliably greater during all time of observation in contrast to the control. Thus, in the first and second year of observation, the frequently-sick among the children constituted 51.1%, 10%, and 23.1% and 10.0 %, respectively. The highest percentage of frequently-sick was observed in the group of children, who were subject to ALV (54.5 % in the first year of observation). As regards the structure of diseases, pathology of the respiratory bodies figured most broadly. The seldom-sick suffered more frequent cases of acute respiratory virus infection, otitis, conjunctivitis and stomatitis, whereas the frequently-sick had laryngotracheitis, bronchitis and pneumonia more often.

The analysis of the index and groups of health in the first year of observation has allowed to reveal differences in those parameters in comparison with the children of control group. Thus, among the children, which were subject to intensive care, there was no child, which would not be sick in the first year of observation and would have the I group of health, in contrast to the control group, where such children constituted 90%.

The estimation of the NPD state was made with due consideration of the course of ante-, intra- and postnatal periods, the NSG data and the dynamics of neurological symptomatology in the neonatal period. In the first year of life of the observed children, such an estimation was conducted with consideration of the level of sensory development, motor performance, comprehension and development of speech, mastering of skills. In line with the above criteria, the children were referred to one of four NPD groups. Though the majority of patients, in the first year of life, had a satisfactory index of psychomotor development, the detailed study of the obtained data, however, indicated that, as regards the NPD values in the first year of life after intensive care only 46.2% of children could be referred to group I, whereas in the control group there were 95% of such children. As to groups II, III and IV of the NPD, the reverse pattern was registered. The found disturbances on the CNS side were: retarded psychomotor development, syndrome of motor disorders, convulsive syndrome, hydrocephalic syndrome and infantile cerebral paralysis (ICP). It should be noted that out of the children of the control group none was referred to group III and IV of the NPD.

During the analysis of correlations with other parameters, among all the inspected children who underwent intensive care, it was revealed that the most statistically significant factor of NPD disturbance was correlated with the CNS changes detected on NSG, the time of patient's reception to the hospital in a critical state, and the duration of breast feeding (negative correlation).