Соціально-гігієнічні проблеми ревматизму серед міського населення та наукове обґрунтування шляхів їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616-002.77-036.2-084

СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕВМАТИЗМУ

СЕРЕД МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ТА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЇХ ВИРІШЕННЯ

14. 02.03 - соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ШУЛЬГІНА ВІРА ВІКТОРІВНА

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціальної медицини та ООЗ Буковинської державної медичної академії МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ясинський Цезар Володимирович, Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини та ООЗ.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пономаренко Віктор Михайлович, Український інститут громадського здоров'я МОЗ України, директор інституту;

доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталья Олександрівна, Інститут урології і нефрології АМН України, головний науковий співробітник відділу епідеміології і організації методичної роботи в урології та нефрології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, МОЗ України, м. Київ, кафедра Управління охорони здоровя.

Захист відбудеться “ 3” жовтня 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий “ 2 ” липня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Яворовський

Шульгіна В.В. Соціально-гігієнічні проблеми ревматизму серед міського населення та наукове обґрунтування шляхів їх вирішення. - Рукопис. інвалідність ревматизм патологія інфекційний

Дисертація є рукописом на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2002.

У роботі вперше з позиції системного підходу представлена комплексна різноаспектна характеристика особливостей захворюваності та поширеності ревматизму як доволі частої патології інфекційно-алергічного генезу, досліджено вплив ревматизму на якість життя хворих, тимчасову непрацездатність, інвалідність і смертність, визначені демографічні та економічні наслідки його. Установлені чинники ризику ревматизму і на їх основі, з застосуванням послідовного аналізу Вальда та імовірнісного методу Байеса, розроблена система прогнозування своєчасного виявлення груп підвищеного ризику виникнення ревматизму. Застосування такої системи прогнозування в практиці охорони здоров'я буде сприяти не тільки своєчасному виявленню ревматизму, але і дозволить встановити для диспансерного спостереження ступінь ризику виникнення загострень та ускладнень цього захворювання. Використання такої системи підвищує ефективність своєчасного розпізнавання ревматизму майже в 3 рази.

Ключові слова: захворюваність, розповсюдженість, якість життя, контингенти, тимчасова непрацездатність, інвалідність, смертність, система прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Шульгина В.В. Социально-гигиенические проблемы ревматизма среди городского населения и научное обоснование путей их решения. - Рукопись.

Диссертация является рукописью на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 - социальная медицина. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2002.

В условиях сложившейся неблагоприятной экономической и экологической обстановки, формирующей региональные особенности возникновения и течения ревматизма, на фоне прогрессирующего снижения медицинского, психологического и экономического жизнеобеспечения, актуализируется проблема выбора путей научного обоснования соответствующих програмно-целевых мероприятий. Исследования по изучению особенностей заболеваемости и распространенности ревматизма на территории Украины начиная с 90-х годов практически не проводились и в основном были направлены на изучение этой патологии в клиническом аспекте.

Установлено, что наиболее высокая заболеваемость на ревматизм у детей приходиться на возрастную группу 10-14 лет и у детей она в 4 раза выше, чем у взрослых и подростков. До 1995 года заболеваемость и распространенность ревматизма оставались стабильными, в 1995 году появилась тенденция к их росту, в результате чего в 1998 году заболеваемость у детей увеличилась на 11,6%, у подростков и взрослых на 5,2%; распространенность соответственно на 4,2% и 8,2%.

Заболеваемость ревматизмом проявляет выраженную сезонность. Наиболее высокие уровни заболеваемости у взрослых и подростков приходяться на весну и осень, в отличие от взрослых у детей школьного возраста обращаемость вследствии ревматизма возрастает в сентябре-октябре месяце и остаёться на высоком уровне до апреля месяца, затем снижаеться и держиться на низком уровне до начала занятий в школе, то-есть не столько связана с действием метеорологических факторов, сколько со сменой характера общения детей в школе.

На распространенность ревматизма влияют и профессионально-производственные факторы. Доказательством этому служит более высокая распространенность ревматизма у лиц, профессия которых связана с контактами с источниками стрептококковой инфекции (медицинские работники, учителя, продавцы) или работающих в неблагоприятных санитарно-гигиенических условиях (строители, работники общественного питания, разнорабочие).

Ревматизм являеться также частой причиной временной нетрудоспособности, в структуре всех заболеваний на его долю приходиться около 4 % дней нетрудоспособности и около 1/3 при седечно-сосудистых заболеваниях в возрасте до 40 лет. Значительный удельный вес занимает ревматизм и среди причин инвалидности. На его долю приходиться 4,6 % от общего числа всех впервые признаных инвалидами и 15,5 % среди седечно-сосудистых заболеваниях. Смертность от ревматизма среди всех причин смерти составляет 1,2 %.

В ходе исследования установлено, что наиболее сильное влияние на возникновение и неблагоприятное течение ревматизма оказывают: острые респираторные стрептококковые инфекции, острый фарингит, ринит, средний отит, перитонзиллярный абсцесс, скарлатина, обострение хронического тонзиллита, передний шейный лимфаденит, возраст, пол, наследственность, профессия, неполноценное питание, физическое и психическое перенапряжение, неблагоприятные условия труда, быта, частые переохлаждения и другие.

Использование такой системы на практике будет способствовать не только раннему выявлению ревматизма, но и позволит установить для дифференцированного диспансерного наблюдения степень риска возникновения обострений и осложнений ревматизма. Применение такой системы на практике повышает раннее распознавание ревматизма почти в 3 раза.

Ключевые слова: заболеваемость, распространенность, контингенты, качество жизни, временная нетрудоспособность, инвалидность, смертность, система прогнозирования.

AВSTRACT

Shulgina V.V. Social-hygienic problems of rheumatism among city dwellers and a scientific substantiation of ways of their decision. - Manuscript.

For the first time on the basis of systemic approach the research presents a complex characteristic of prevalence and outcomes of rheumatism as mass and infections - allergic disease among city dwellers, shows the effect of rheumatism on the quality of patients' lives, temporary invalidity, invalidism and mortality, determines its demographic and economic consequences. Risk factors connected with rheumatism have been studied and on their basis a prognostic system, employing Vald's sequential analysis and Bayes' probabilistic method has been elaborated for the purpose of detecting at risk groups of rheumatism occurrence, while conducting medical examinations. The application of such system in practice raises the efficacy of preventive check - ups almost 3 times.

Key words: sickness rate, prevalence, cohorts, quality of life, temporary invalidity, invalidism mortality rate, prognostic system.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Встановлення пріоритетів медико-соціального забезпечення згідно з проектом Концепції розвитку охорони здоров'я в Україні з метою формування системи орієнтованої на кінцеві результати, набуває все більшої значущості. Масштаби поширеності хронічних хвороб, зростаюча динаміка захворюваності, труднощі діагностики, лікування і реабілітації потребують подальшої розробки багатоаспектних заходів спрямованих на раннє виявлення захворювань. Автори фундаментальних досліджень (Е.Г. Гончарук, Ю.В. Вороненко, М.І. Марценюк, 1989; А.М. Сердюк, 1995; В.М. Пономаренко, 1995; А.П. Картиш, 1995), вказують на багатоплановість і складність завдань, оскільки в процесі життєдіяльності, населення зазнає дії впливу комплексу біотичних і абіотичних факторів середовища, які за певних умов досить активно призводять до розвитку донозологічних станів, а в подальшому патології органів і систем, що обтяжує перебіг тих чи інших захворювань, в тому числі і ревматизму. Медико-соціальне значення цього захворювання полягає у прогресуючому погіршенні якості життя, підвищенні частоти непрацездатності, рівня інвалідності та смертності (В.Н. Коваленко, А.Г. Каминский, 2000; В.Н. Ано-хин, 1997; Н.А. Шостак, 1996). У другій половині 80-х років, з'явилась тенденція до зростання захворюваності, значного збільшення числа ревматичних вад серця, особливо у несприятливих у економічному та екологічному відношенні регіонах (В.А. Насонова з соавторами, 1994; В.А. Насонова, О.М. Фоломеева, В.Н. Амирджанова, 1992). З такої епідеміологічної характеристики хвороби випливають дослідження ревматизму з позицій соціально-гігієнічних, що охоплюють вивчення провідних тенденцій і закономірностей захворюваності та поширеності ревматизму, встановлення взаємоз'вязків виникнення і перебігу ревматизму з факторами ендогенного і екзогенного змісту (Ю.А. Горяев, А.Л. Меньшикова, 1996; В.Л. Бобылев с соавторами, 1995 та інші). Згадані вище проблеми як у вітчизняній, так і зарубіжній медичній науці ще не знайшли належної уваги, широкого висвітлення у науковій літературі, а з ряду питань досить суперечливі (О.М. Фоломеева, Л.И. Беневоленская, 1996; Б.С. Белов, 1995; R.M. Pope, 1990). Дослідження в цьому напрямку на території України, починаючи з 90-х років, майже не проводились (В.Н. Коваленко, А.Г. Каминский, 2000), в основному вони спрямовувались на вивчення цього захворювання з клінічної точки зору.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю розробки науково-обгрунтованого комплексу заходів, спрямованих на медично-соціальну профілактику ревматизму та удосконалення медичного обслуговування цього контингенту хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедри госпітальної терапії, лікувальної фізкультури та спортивної медицини Буковинської державної медичної академії: “Створення реєстру гострого інфаркту міокарда Північної Буковини з визначенням циркадіанних ритмів та клініко-функціональних предикторів перебігу гострої стадії” (1997-2000 рр.), № держреєстрації ІН. 17.00.0001.97. Робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт академії (ДР № 0197V015111), затвердженого МОЗ України, та планом науково-дослідних робіт, затвердженого Вченою радою академії (протокол №1 від 27 лютого 1997 р.).

Мета дослідження: Розробити та впровадити в практику систему медико-соціальних заходів, направлених на удосконалення профілактики ревматизму на підставі виявлення основних особливостей та закономірностей захворюваності і поширеності цієї патології та її наслідків серед міського населення.

Завдання дослідження обґрунтовані поставленою метою передбачали:

Програма, методи, обє'кти дослідження. Реалізація мети і завдань дослідження проводилась в декілька етапів, з використанням сучасних методів, у відповідності до програмно-цільової структури (табл. 1).

В роботі використані: для кількісної характеристики захворюваності, розповсюдженості та наслідків ревматизму статистичний метод; демографічний метод - для обчислення середньої тривалості прийдешнього життя та визначення впливу ревматизму на демографічні та економічні наслідки його; метод опитування - для виявлення чинників ризику та визначення інформативної значущості їх; імовірнісний метод Байеса та послідовний аналіз Вальда - для розробки системи прогнозування.

Дослідження проводилось на протязі 1994-1998 років серед усіх верств населення міста Чернівці з загальною чисельністю мешканців близько 300 тисяч чоловік, яким надавалась медична допомога в лікувально-профілактичних закладах Ленінського, Першотравневого та Садгірського районів міста. Базами вивчення служили дитячі лікарні № 1, № 2, поліклініка для підлітків та студентів та міські лікарні № 1, № 2, № 3 і № 4 для дорослих.

На першому етапі вивчалась поширеність ревматизму за частотою звернень шляхом суцільного обліку контингентів хворих за типом диспансерної статистики на основі первинно-облікової медичної документації серед усіх верств населення міста. При вивченні параметру поширеності враховувались всі хворі незалежно від терміну і способу виявлення, включаючи осіб, які не звертались в поточному році внаслідок ремісії та з інших причин. Цей метод доповнювався результатами щорічних медичних оглядів, тобто для вивчення захворюваності та поширеності ревматизму було використано два методи.

Джерелами вивчення були історії розвитку дитини (ф. 112/о), медичні карти амбулаторного хворого (ф. 025/о) та (ф. 025-ю/о), індивідуальні карти дитини (для школи, дитячого садка, будинку дитини (ф. 026/о), медичні карти стаціонарного хворого (ф. 003/о), журнали видачі листків непрацездатності (ф. 036/о), направлення на МСЕК (ф. 088/о), лікарські свідоцтва про смерть (ф. 106/о). На всіх осіб з установленим діагнозом ревматизму, а також на осіб із “імовірним” ревматизмом заповнювались спеціальні статистичні карти. Усього, таким чином, було заповнено 1849 карт, в тому числі на чоловіків - 645, на жінок - 1204 (статкарти заповнювались також на померлих від ревматизму). В наступному всі заповнені статкарти були доповнені даними з інших документів (історії хвороби, лікарські свідоцтва про смерть, матеріали виходу на тимчасову непрацездатність, інвалідність тощо). Дані, які не були відображені в первинно-обліковій документації, але вкрай важливі для вияснення зв'язку ревматизму зі способом життя хворих, побутом, умовами праці, супутніми та перенесеними захворюваннями збирались безпосередньо у хворих або їх родичів шляхом опитування. Такий послідовний сбір матеріалу дозволив прослідкувати за станом здоров'я хворих як до виникнення захворювання, так у більш віддалений термін на всіх етапах надання медичної допомоги (у такий спосіб було доповнено 845 карт).

Аргументованість вибору об'єкта дослідження визначили обставини типовості м.Чернівці для багатьох міст обласного значення за ознаками кількості населення, демографічних показників, рівнем здоров'я, станом закладів охорони здоров'я, мережею кадрового потенціалу, забезпеченістю ліжковим фондом, наявністю промислових, науково-педагогічних, культурних закладів, що загалом забезпечує логічність екстраполяції отриманих результатів дослідження без обмежень для всієї території країни.

Результати дослідження. В результаті дослідження визначено, що показники захворюваності на ревматизм серед міських жителів, виявились заниженими майже на 30 %, показники поширеності, більше ніж у 2 рази. Вагомими причинами недообліку хворих на ревматизм є різні порушення установленої системи обліку захворювань (65,6 %) та низька медична активність населення (34,4 %). Перша причина могла бути усуненою шляхом упорядкування реєстрації захворювань в листах для запису уточнених діагнозів та статталонах (ф. 025-2/о) у відповідності із зверненням хворих. Що стосується другої причини, то вона при існуючій системі обліку захворювань практично не підлягає корекції, оскільки передбачає реєстрацію лише тих хворих, які звертаються до медичних закладів тільки в поточному році, хоча значна кількість хворих на ревматизм на протязі року і більше в період ремісії або з інших причин за медичною допомогою не звертається. Виходячи з наведеного, звітні дані, навіть при повному усунені порушень в системі обліку захворювань, не можуть дати вичерпної уяви про захворюваність і поширеність ревматизму. Це може бути досягнуто лише при проведені спеціальних досліджень, що передбачають поглиблене вивчення контингентів хворих незалежно від строків звернення за медичною допомогою та способів виявлення (включаючи профілактичні огляди).

За даними проведеного дослідження захворюваність на ревматизм (вперше виявлений ревматизм) серед жителів міста на кінець 1998 року складала 2,1, поширеність (контингенти) - 70,0 на 10 тисяч населення.

Що стосується захворюваності на первинний ревматизм (гостра ревматична лихоманка - по класифікації МКХ-10), то у дітей вона майже в 4 рази вища ніж у підлітків та дорослих і складає відповідно у дітей 2,3, у підлітків та дорослих 0,6; поширеність - 25 і 79 на 10 тисяч населення.

До 1995 року захворюваність та поширеність ревматизму залишались майже стабільними, з 1995 року з'явилась тенденція до зростання, внаслідок чого у 1998 році захворюваність серед дітей зросла на 11,6 %, серед підлітків та дорослих на 5,2 %; поширеність за цей період у дітей збільшилась на 4,2 %, у підлітків та дорослих на 8,2 %. Наведений феномен зростання захворюваності серед міського населення м.Чернівці, за нашою думкою, зумовлений соціально-економічними негараздами в країні та погіршенням медичного обслуговування населення, оскільки реальна заробітна плата населення зменшилась протягом цих років майже в 3,5 рази, кошти на медичне забезпечення становили 25 % від тих, що виділялись державою на охорону здоров'я в 1991 році.

Виявлені статево-вікові особливості захворюваності на ревматизм (вперше виявлений ревматизм) міських жителів, засвідчили найвищу захворюваність у дітей вікової групи 10-14 років, серед підлітків та дорослих - від 15 до 35 років. У дітей віком до 14 років цей показник у хлопчиків і дівчаток був майже однаковим, однак серед дівчаток підлітків і дорослих жінок він вищий в порівнянні з чоловіками у 1,8 рази. Ці особливості захворюваності на ревматизм серед обох статей зберігаються при стандартизації показників за віком, претендуючи на достовірність та необхідність належного урахування їх в умовах диспансерного нагляду.

Найвища поширеність ревматизму серед дітей також приходиться на вікову групу 10-14 років, серед підлітків і дорослих - на вікові групи в межах 15-45 років. Починаючи з 45-річного віку поширеність ревматизму поступово знижується, досягаючи мінімуму у віці 70 років.

Захворюваність на ревматизм характеризується схильністю до вираженої сезонності, найбільш високі рівні звернень в зоні Північної Буковини серед підлітків та дорослих приходяться на весну та осінь.

На відміну від дорослих, у дітей шкільного віку, рівень звернень з приводу ревматизму починає зростати у вересні-жовтні і залишається на високому рівні до квітня місяця.

Виявлений також вплив на розвиток ревматизму професійно-виробничих факторів, доказом чого є переважаюча реєстрація захворювань у осіб, професійна орієнтація яких супроводжується високою імовірністю інтенсивного контакту з джерелами стрептококової інфекції (лікарі, медичні сестри, санітарки, вчителі, продавці, працівники зв'язку, водії) або працюючих у несприятливих санітарно-гігієнічних умовах (будівельники, робітники громадського харчування, прибиральниці, різноробочі).

Хоча стандартизація показників зворотнім методом є менш точною, ніж стандартизація прямим методом, все таки настільки значна різниця в показниках поширеності ревматизму в крайніх групах професій службовців (6:1) та робітників (3:1) свідчить про безумовну наявність несприятливих чинників в умовах праці різних груп професій робітників та службовців. При цьому ступінь впливу серед окремих груп професій службовців була більш сильно виражена, ніж серед робітників.

Наслідки ревматизму. Встановлено, що якість життя у хворих в неактивній фазі ревматизму (при відсутності вад серця) знижена на 20 % в порівнянні з показниками здорових. Особливо низькими є показники якості життя у хворих в неактивній фазі з вадами серця, які по шкалі фізичного та рольового фізичного функціонування знижені у них більше ніж на 50 % в порівнянні з показниками хворих без вад серця.

Тимчасова непрацездатність при ревматизмі складає у віці до 40 років майже 1/3 тимчасової непрацездатності від хвороб органів кровообігу. В цілому серед усіх зареєстрованих днів непрацездатність при ревматизмі займає близько 4,0 %. Загальні та стандартизовані показники у жінок виявились вищими, ніж у чоловіків.

Частка інвалідизації в наслідок ревматизму серед загального числа первинно визнаних інвалідами складає 4,6 %, а серед серцево-судинних захворювань - 15,5 %. Інтенсивні показники первинного виходу на інвалідність у жінок в усіх вікових групах були значно вищими, ніж у чоловіків, що підтверджує необхідність підвищеної уваги до них при проведенні диспансерного нагляду для введення їх в реабілітаційний процес з метою своєчасного попередження небажаних ускладнень.

Смертність від ревматизму у 1994-1998 роках займала 1,2 % загальної смертності, складаючи 1,3 на 10 тисяч населення, наростала з віком до 60 років і характеризувалась вираженим сезонним характером. Найбільша кількість смертей реєструвалась весною та осінню, показник смертності у жінок виявився майже в 2 рази вищим ніж у чоловіків. Разом з тим, за нашими розрахунками, смертність від ревматизму в працездатному віці скорочує національний прибуток майже на 0,2 мільярди гривень, що розглядається в якості одного із доказів необхідності визнання пріоритетності цього виду патології.

Чинники ризику та антиризику ревматизму. Для виявлення чинників ризику досліджуваного захворювання використовувались направлений урівноважений відбір за методом парної вибірки, метод контрольних груп, вагових індексів, метод стандартизації, метод кореляції, критерій Пірсона, кутовий перетворювач Фішера.

Аналіз отриманих кінцевих результатів засвідчив що поряд із загальновідомими чинниками (гострі респіраторні стрептококові інфекції, гострий фарингіт, риніт, середній отит, перитонзилярний абсцес, скарлатина, загострення хронічного тонзиліту, передній шийний лімфаденіт, вік, стать, спадковість), істотний вплив на розвиток ревматизму чинить ряд соціально-гігієнічних факторів (професія, неповноцінне харчування, фізичні, психічні перенапруження, несприятливі умови праці, побуту, переохолодження, конфліктні взаємовідносини та інші). Однак інформація відносно несприятливих чинників дозволяє провести лише якісну оцінку їх впливу і не може вирішити питання про виділення для диференційного диспансерного спостереження осіб з підвищеним ризиком розвитку ревматизму. Осіб з ранніми ознаками ревматизму можна виявити тільки на основі чіткого визначення сукупної дії несприятливих факторів. Правильну оцінку сукупної дії факторів в умовах невизначеності може дати тільки основана на теорії імовірності система прогнозування. Прогнозування є основою первинної та вторинної профілактики.

Система індивідуального прогнозування ревматизму. Для розробки системи прогнозування був використаний проспективний і ретроспективний метод спостереження. На кожного обстежуваного заповнювалась спеціальна карта, в яку вносились дані про умови побуту, праці, способу життя та інше. За спеціальною соціологічною програмою опитувались не тільки хворі, але і їх родичі, разом з цим для збору необхідної інформації використовувалась також первинно-облікова медична документація (карти амбулаторного хворого, історії хвороби та інше).

З метою оцінки інформативної значущості кожної ознаки і розробки математичної моделі виникнення ревматизму застосовувався послідовний аналіз Вальда в сполучені з імовірнісним методом Байеса. Зазначений метод в розробці систем прогнозування має ряд переваг перед іншими: число спостережень до початку дослідження не планується; може бути використана необмежена кількість факторів з заздалегідь невідомою силою дії; ознаки з надзвичайно малою та великою інформативністю усуваються в процесі розробки системи, яка в свою чергу трансформується до придатності програмування на ЕОМ.

Методика роботи з системою прогнозування. Якість прогнозування з використанням запропонованої системи залежить від достовірності та повноти отриманої інформації стосовно чинників ризику та правильності заповнення прогностичної карти. В цьому контексті важливо при застосуванні методики проводити повний обсяг відповідей не нехтуючи тими ознаками, прогностичні коефіцієнти яких малі. Індивідуальний ризик виникнення ревматизму визначається за таблицею-матрицею шляхом знаходження та ділення на 100 алгебраїчної суми прогностичних коефіцієнтів (ПК), виявлених у обстежуваного ознак. Результати ділення співставляються зі шкалою порогового значення сумарної дії факторів, з подальшим уточненням в умовах клінічного випробування системи, на ній виділено три прогностичні групи: сприятливого прогнозу - (сума ПК > + 1,996); несприятливого прогноз - (значення суми ПК < - 1,996); група, що потребує додаткового обстеження - прогноз сумнівний (значення суми ПК знаходиться в межах від - 1,996 до + 1,996).

Система визначається високою надійністю (імовірність безпомилкового прогнозу 90 - 92 %), доступна в використанні, не вимагає для роботи з нею спеціальної підготовки медичних працівників та може застосовуватись в різних закладах охорони здоров'я, виключаючи фельдшерсько-акушерські пункти.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукової проблеми направленої на запобігання виникнення ревматизму серед міського населення на основі виявлення та оцінки дії чинників ризику і розробки на їх основі науково-обґрунтованої системи прогнозування як основи первинної та вторинної профілактики ревматизму.

2. Застосування аргументовано підібраних методів математичної статистики, зокрема факторного аналізу, послідовного аналізу Вальда у поєднанні з імовірнісним методом Байеса, забезпечили системність аналізу отриманої різноаспектної інформації відносно виникнення ревматизму серед населення та сприяли розробці оригінального способу прогнозування раннього його виявлення, який з високим ступенем надійності може використовуватись в умовах лікувально-профілактичних закладів будь якого рівня.

3. Захворюваність на первинний ревматизм (гостра ревматична лихоманка, МКХ-10) серед міських жителів регіону у дітей в 4 рази вища, ніж у підлітків та дорослих і складає 2,3; у підлітків та дорослих - 0,6, поширеність відповідно 25 і 79 на 10 тисяч населення. До 1995 року захворюваність і поширеність ревматизму залишались стабільними, за період дослідження, захворюваність у дітей збільшилась на 11,6 %, у підлітків та дорослих на 5,2 %, поширеність відповідно на 4,2 % і 8,2 %.

6. Ревматизм є значною причиною тимчасової непрацездатності. В структурі всіх захворювань на його частку приходиться біля 4 % днів непрацездатності і біля 1/3 при серцево-судинних захворюваннях у віці до 40 років. Винятково висока частка ревматизму серед причин інвалідності: 4,6 % від загального числа всіх первинно визнаних інвалідами за період 1994-1998 років та 15,5 % серед серцево-судинних захворювань. Загальні та стандартизовані показники первинної інвалідності при ревматизмі вищі у жінок. Смертність від ревматизму залишалась стабільною і займала серед усіх причин смерті 1,2 %, інтенсивний показник її становив 1,3 на 10 000 населення. У жінок загальні та стандартизовані показники смертності вищі ніж у чоловіків. За нашими розрахунками, смертність від ревматизму у працездатному віці скорочує національний прибуток в розмірі майже 0,2 мільярди гривень, що розглядається в якості одного із доказів необхідності визнання медико-соціальної пріоритетності цього виду патології.

7. Установлено, що поряд із загальновідомими чинниками (гострі респіраторні стрептококові інфекції, гострий фарингіт, риніт, середній отит, перитонзилярний абсцес, скарлатина, загострення хронічного тонзиліту, передній шийний лімфаденіт, вік, стать, спадковість), істотний вплив на розвиток ревматизму чинить і ряд соціально-гігієнічних факторів (професія, неповноцінне харчування, фізичні, психічні перенапруження, несприятливі умови праці, побуту, переохолодження, конфліктні взаємовідносини та інші).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ясинський Ц.В., Шульгіна В.В., Ясинська Е.Ц., Павлуник К.І. Особливості розповсюдженості ревматизму серед міських жителів регіону Північної Буковини // Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 3-4. - С. 41. Дисертантом розроблена статкарта вивчення захворюваності та розповсюдженості ревматизму.

2. Ясинський Ц.В., Шульгіна В.В., Ясинська Е.Ц., Павлуник К.І. Деякі питання методології епідеміологічних досліджень ревматизму // Буковинський медичний вісник. - 1998. - № 4. - С. 105-108. Дисертантом проведено аналіз літератури, узагальнення та оформлення отриманих даних.

3. Шульгіна В.В., Пішак О.В. Особливості захворюваності та поширеності ревматизму серед жителів міста Чернівці // Буковинський медичний вісник. - 1999. - № 4. - С. 21-25. Дисертантом проведений аналіз поглибленого вивчення за даними спеціальної реєстрації первинного ревматизму (гострої ревматичної лихоманки МКХ-10), вивченні статево-вікові особливості розповсюдженості ревматизму.

4. Ясинський Ц.В., Шульгіна В.В. Чинники ризику та системи прогнозування виникнення ревматизму серед міських жителів // Буковинський медичний вісник. - 2000. - № 3. - С. 175. Дисертантом проведений аналіз впливу факторів ризику на виникнення ревматизму, розроблений спосіб оцінки сукупної дії факторів на розвиток захворювання.

5. Шульгіна В.В. Особливості захворюваності та поширеності ревматизму серед жителів міста Чернівці // Актуальні питання клініко-лабораторної діагностики захворювань людини / Науково-практична конференція, присвячена 10-річчю ЧОМДЦ. - Чернівці, 2001. - С.155-157. Дисертантом проаналізована динаміка захворюваності та поширеності ревматизму серед жителів міста Чернівці.

6. Шульгіна В.В., Тащук В.К., Ясинська Е.Ц. Інформаційний лист № 73-2000. Методика виявлення груп підвищеного ризику виникнення ревматизму при профоглядах. Дисертантом обчислені прогностичні коефіцієнти та проаналізована ефективність раннього виявлення ревматизму при застосуванні систем прогнозування.

Размещено на Allbest.ru